ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНЕ СОЮЗНИЦЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ЧИННИК ГЕОПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

КЛИМЕНКО Юрій Аркадійович

УДК 327.57 (4)

ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНЕ СОЮЗНИЦЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ЧИННИК ГЕОПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
доктор історичних наук
Потєхін Олександр Володимирович

Одеса – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….............3
РОЗДІЛ 1.Концептуальні засади дослідження військово-політичних союзів
1.1. Військово-політичні союзи в концепції політичного реалізму………..........10
1.2. Геополітична стабільність, взаємне стримування та військово-політичні союзи...........................................................................................................................26
1.3.Інституційні підходи до військово-політичного союзницького співробітництва..........................................................................................................52
РОЗДІЛ 2. Компаративний аналіз впливу військово-політичних союзів на геополітичну дестабілізацію
2.1. Випробування союзницького співробітництва під час міжнародних криз.............................................................................................................................75
2.2. Дестабілізація міжнародної системи за відсутності інституціалізованих союзів..........................................................................................................................94
РОЗДІЛ 3. Євроатлантичне військово-політичне співробітництво та геополітична стабілізація в епоху глобалізації
3.1. НАТО як фактор геополітичної стабілізації системи міжнародних відносин в Європі ……………………………………………………………………………113
3.2. Трансатлантичні відносини, геополітична стабільність та глобальний розвиток …………………………………………………………………………..137
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...........177

ВСТУП
Актуальність теми дисертації обумовлена тим, що процеси глобалізації в постбіполярному світі є дискретними, нелінійними і просторово нерівномірними, що з новою силою поставило питання про джерела збереження міжнародної стабільності. При цьому сучасна хаотизація міжнародного життя, відродження геополітики, що суперечить основним тенденціям глобального розвитку, та наростання міжнародного конфліктного потенціалу (загострення міждержавних, етнічних і конфесійних протиріч, територіальних конфліктів, факти використання сили як інструменту досягнення політичних цілей) надають деякі підстави вважати, що світ у ХХІ столітті зробив крок не вперед, а назад – в часи становлення та тріумфу геополітики в міжнародних відносинах. Звідси – необхідність розглянути традиційні елементи системи міжнародних відносин, включно з військово-політичними союзами, у світі, що змінився, а також можливі принципи функціонування, динаміку та зміст їх еволюції в епоху глобалізації. Процес хаотизації міжнародних відносин, повернення реалізму, що довільно підмінює собою прагматизм у зовнішній політиці, вплинув на дискурс науки про міжнародні відносини, у якому спостерігається занепад оптимізму щодо здійсненності ліберальних сценаріїв збереження геополітичної стабільності.
Парадоксально, що в сучасному політологічному і політичному дискурсах щодо питань євроатлантичної інтеграції України досі поза увагою залишалося теоретичне осмислення природи, мети створення та проблем ефективності військово-політичних союзів, виконання ними функції чинника геополітичної стабільності, або, навпаки, дестабілізатора системи міжнародних відносин, аж до розв’язування великої (світової) війни, їх ролі у регіональних конфліктах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема даної дисертації має тісний зв'язок з програмами Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, що присвячені дослідженню зовнішньої політики країн Європи, у межах якої автором розглянуто особливості впливу військово-політичних союзів на геополітичну стабільність, що є важливим елементом формування системи міжнародної безпеки. Зокрема, автор дисертації бере участь у вивченні окремих аспектів теми ІСН ОНУ ім. І.І. Мечникова «Міжнародні відносини й політика держав в умовах глобальних трансформацій: концептуальні виміри та зовнішньополітична практика» (державна реєстрація № 0107U012509), що зорієнтована на науково-аналітичне забезпечення діяльності урядових і неурядових організацій нашої країни.
Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертації полягає в тому, щоб на основі сучасної методології та критичного осмислення наявних теоретичних положень стосовно природи військових союзів, висунутих різними школами політології та соціології міжнародних відносин, насамперед інституційною, піддати перевірці авторську гіпотезу щодо вирішального впливу інституціалізації військово-політичного співробітництва на дієздатність (отже, спроможність справляти стабілізуючий вплив) військових союзів у порівнянні з іншими факторами, головним чином - оцінкою рівня зовнішніх загроз та стратегічним вибором напад/ оборона.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
• Виявити зв'язок між діяльністю військово-політичних союзів та збереженням/порушенням геополітичної стабільності, сформулювавши при цьому мінімально необхідні визначення.
• Простежити роль військово-політичних союзів у розв’язуванні війни на прикладі аналізу їх дій у міжнародних кризах, що передували двом світовим війнам, особливості та загальні риси деяких військово-політичних союзів в Європі в ХХ – першому десятиріччі ХХІ ст. та з’ясувати їх вплив на геополітичну стабільність.
• Дослідити взаємозв’язок між рівнем інституціалізації та ефективністю військово-політичного союзницького співробітництва, запропонувати систему відповідних індикаторів.
• Охарактеризувати внесок розподілу військової відповідальності, спеціалізації та інших факторів у виконання союзницьких завдань, уточнити вплив змін у безпековому середовищі (балансі сил) на сильно/ слабко інституціалізовані союзи.
• Розглянути внутрішні кризи в НАТО, піддати порівняльному аналізу політику Франції та Великої Британії під кутом зору причин, з яких перша з них виходила з військової організації Альянсу, а друга – залишалася в ній.
• Простежити фактори, що призвели до збереження НАТО в пост-біполярному світі з точки зору інституційної теорії, сучасні проблеми, суперечності та перспективи Альянсу.
• Узагальнити досвід тимчасових (Ad hoc) військово-політичних коаліцій, їх вплив на геополітичну стабільність та принципові відмінності – переваги та недоліки – у порівнянні зі сталими військово-політичними союзами.
Об’єктом дослідження є військово-політичне союзницьке співробітництво.
Предметом дослідження є вплив інституціалізації військово-політичного союзницького співробітництва на геополітичну стабільність в Європі.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації обрано загально - та конкретно історичний підходи, що дають змогу проаналізувати феномен військово-політичного союзницького співробітництва на окремих прикладах з історії міжнародних відносин та дипломатії в ХІХ-ХХІ століттях. Використання методів аналізу та синтезу надає можливість дослідити явища та процеси через розподіл їх на окремі елементи з метою вивчення внутрішніх особливостей, зв’язків та динаміки розвитку/занепаду. В рамках цього методу широко використовувалися такі методичні прийоми як порівняння, аналогія, структуризація, узагальнення. Застосування структурно - функціонального аналізу в межах інституційної теорії дозволяє з’ясувати наявність стійких причинно-наслідкових зв’язків військово-політичного союзницького співробітництва з станом системи міжнародних відносин та її змінами. Взаємозалежність елементів цього співробітництва зумовлює виникнення явищ якісно нового рівня, тобто факторів, що впливають на його становлення та трансформацію. Факторний аналіз використовувався для з’ясування умов та рушійних сил союзницької взаємодії. Системний підхід дозволив провести комплексний аналіз феномену військово-політичних союзів, динаміки їх існування та використання, впливу на стан європейської безпеки та засобу створення нової або переформатування старої архітектоніки міждержавних відносин.
Питання сутності, змісту, особливостей функціонування та трансформації військово-політичного союзницького співробітництва не належать до пріоритетних у вітчизняній політологічній науці. Однак їх вивчення неможливе без залучення теоретичного доробку більш загальних питань міжнародних відносин та глобального розвитку, що став серйозним підґрунтям дисертаційного дослідження, а саме праць О.Білоруса, В.Бебика, Є.Камінського, Б.Канцелярука, С.Кононенка, І.Коваля, В.Копійки, М.Мальського, В.Манжоли, М.Мацяха, І.Оніщенко, Ю.Павленка, Ю.Пахомова, І.Хижняка, С.Шергіна, С.Юрченка та ін. Безпековий дискурс представлений роботами С.Галаки, В.Горбуліна, О.Бодрука, О.Воловича, О.Литвиненка, Г.Перепелиці, О.Потєхіна, А.Соболєва, С.Федуняка, Л.Чекаленко.
Вітчизняна школа досліджень геополітики представлена роботами О.Дергачова, В. Дергачова, C.Василенко, В. Кременя, А. Кудряченка, В. Мадіссона, М. Михальчен¬ка, Б. Па¬ра¬хонського, Ф.Рудича, В.Шахова, М.Шульги та ін. У межах вивчення теми залучалися роботи російських дослідників О.Богатурова, К.Гаджієва, М.Косолапова, А.Кокошина, В.Кулагіна, Ю.Мельвіля, О.Панаріна, Д.Треніна, А.Уткіна, М.Хрустальова, П.Циганкова.
В роботі ведеться наукова полеміка з деякими положеннями щодо сутності військово-політичних союзів, висунутими представниками шкіл реалізму – Г.Моргентау, Зб.Бжезинським, М.Капланом, Р.Кейганом, Д.Кеннаном, Г.Кіссінджером, Р.Менноном, Дж.Мершеймером та неореалізму – Р.Асмусом, С.Ван Еверою, С.Волтом, К.Волтцем, Р.Гілпіним, Дж.Греко, І.Даалдером, К.Дойчем, Дж.Легро, А.Моравчиком та ін.
На концепцію автора суттєво вплинули погляди представників інституційної школи – С.Валландер, Р.Кеоане, Л.Річардсон та Х.Хафтендорна, а також авторів теорії гри – Т.Шеллінга та Р.Маєрсона.
У пошуку фактичних даних та об’єктивних оцінок автор звертався до праць А.Барлоу, Н.Бенсахель, Т.Бойла, Дж.Геддиса, А.Гейсса, М.Говарда, С.Джонса, Т.Кристенсена, Р.Крамптона, М.Лефлера, Дж.Лі, В.Мастни, Дж.Мороні, Р.Мура, Р.Наролла, Р.Нейштадта, Дж.Рейтера, С.Фея, Т.Хопмана, Б.Янковича та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автор, висунувши власну гіпотезу, на основі критичного осмислення наукових парадигм та літератури здійснив комплексний аналіз та структуризацію факторів впливу інституціалізації військово-політичного союзницького співробітництва на геополітичну стабілізацію в Європі. Вперше поставлено низку проблемних питань теорії військово-політичних союзів та здійснено пошук відповідей на них, серед яких: (1) роль, що відіграють союзи у міжнародних відносинах, зокрема, як засіб попередження війни; (2) мотиви, з яких держава дотримується своїх союзницьких зобов’язань під час дипломатичної кризи, що передує війні, або коли війна розпочалася, чи зраджує їм; (3) критерії, яким мають відповідати союзи, щоб бути ефективним засобом встановлення та підтримання геополітичної стабільності. Також:
• Виявлено основні фактори і тенденції, що істотним чином зумовлюють дієздатність сталих високо інституціалізованих військово-політичних союзів. При цьому з’ясовано, що зростання зовнішньої загрози, як правило, не призводить до підвищення рівня інституціалізації військово-політичного союзницького співробітництва, а високий рівень інституціалізації, зі свого боку, надає союзу кращих позицій для успішного стримування загроз.
• Проаналізовано випадки амбівалентної поведінки учасників військово-політичних союзів під час міжнародних криз, визначено роль стратегічного вибору оборона/напад, факторів часу, довіри, інерційності, як запоруки сталості військово-політичного співробітництва. Аргументовано роль спеціалізації та розподілу відповідальності в високо інституціалізованому військово-політичного союзі.
• Константовано, що внутрішня конфліктність властива військово-політичним союзам, але вона не обов’язково призводить до їх розпаду, запропоновано систему показників оцінки рівню інституціалізації військово-політичних союзів. Охарактеризовано із залученням теорії гри роль стримування в забезпеченні геополітичної стабільності, доведено, що теорія гегемоністської стабільності не пропонує джерел геополітичної стабільності в епоху глобалізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у комплексному та прогностичному аналізі феномену військово-політичного союзницького співробітництва та його можливого впливу на геополітичну стабільність в епоху глобалізації. Результати дослідження можуть бути використані при виробленні концептуальних засад, доктрин та програм з метою оптимізації співробітництва України з міжнародними безпековими структурами, зокрема, НАТО та ОДКБ. Основні положення і висновки дисертації є авторськими і можуть бути корисними науково-дослідницьким інститутам та інформаційно-аналітичним підрозділам органів державної влади України, зокрема МЗС та МО України.
Матеріали дисертації стануть в нагоді при викладанні нормативних та спецкурсів з теорії та політології міжнародних відносин, теорії і практики глобалізації, міжнародної безпеки. Відповідно, робота може залучатися при підготовці підручників та навчальних посібників із зазначених курсів для вищих учбових закладів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані під час доповідей і виступів автора на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях та семінарах "Іспанія та Україна: перспективи співпраці" (м. Барселона, 3.12.2007); "Трансатлантичні відносини в часи змін" (м. Барселона, 16-17.12.2009); „Росія та Європейський Союз: наріжні взаємовідносини” (м. Барселона, 17.01.2009); «Модель стратегії європейської інтеграції для України» (Київ, 21.09.2010); «Нова безпека у фрагментованому світі та її європейський вимір» (Київ, 11-12.11.2010), а також на засіданнях кафедри міжнародних відносин Інституту соціальних наук ОНУ ім. І.І.Мечникова.
Публікації. Результати дослідження відображені у шести наукових статтях (одна з них – у співавторстві) у фахових виданнях, затверджених в цій якості ВАК України.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження й складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (найменування українською, російською та англійською мовами).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в узагальненні, аналізі та систематизації теоретичних поглядів вітчизняних та закордонних дослідників на природу військово-політичного союзницького співробітництва та європейського досвіду його інституціалізації, що впливає на геополітичну стабілізацію міжнародної системи. Результати підсумовуються в наступних положеннях:
1. Військово-політичні союзи є нейтральними до геополітичної стабілізації, можуть рівною мірою використовуватися як засіб оборонного стримування потенційного агресора або нападу, зміни співвідношення сил на власну користь нанесенням противнику військової поразки та захоплення його територій (переділ держав). Здебільшого неможливо навіть провести лінію розділу між оборонним та агресивним союзом, нерідко напад дійсно є «кращою обороною», а превентивні дії можуть вмотивовуватися бажанням уникнути «більшого зла» - великої війни. Геополітична стабільність, яка, за визначенням, означає, як мінімум, контроль державами власних територій (непорушність кордонів), в міжнародній системі історично зберігалася лише короткі часи та переривалася тривалою дестабілізацією.
2. Поняття геополітичної стабільності з’являється в процесі аналізу міжнародної системи, засобів та інститутів управління силовими відносинами в ній (війна, баланс сил, лідерство, гегемонія, колективна безпека, світове урядування, операції по встановленню та підтриманню миру, міжнародне право, дипломатія та ін.), політики держав на світовій арені. Концепція геополітичної стабілізації (глобальної та регіональної) набула особливої ваги після завершення біполярного протистояння часів «холодної війни», зі зростанням загрози анархії та хаосу в міжнародній системі. За своєю сутністю вона охоплює основні риси як міжнародної системи, так і її компонентів – держав, що розглядаються як здатні діяти раціонально актори. Ключову роль для геополітичної стабілізації в Європі, як доведено історичним досвідом, може виконувати високо інституціалізований військово-політичний союз об’єднаних спільними цілями і цінностями держав.
3. Центральною проблемою військово-політичного союзу є надійність гарантій того, що союзні держави виступатимуть разом. У слабко інституціалізованих союзах їх члени не можуть довіряти іншим, тому що держави зберігають необмежену свободу дій у зовнішній політиці. Союзники побоюються, що їх можуть кинути напризволяще інші члени союзу, вони залишаться на самоті у ситуації міжнародної кризи. Досить висока вірогідність розпаду таких союзів вже під час першого випробування кризою, навіть якщо вступаючи до союзу всі країни-члени переслідували спільну мету. У протилежному випадку союз виявиться неспроможним діяти як засіб стримування агресора, об’єднання військових потенціалів країн-членів. Вирішення проблеми ефективності союзу варто шукати шляхом розбудови системи взаємних зобов’язань та інших методів його інституціалізації.
4. Для досягнення високого рівня союзницького співробітництва в питаннях війни та миру держави свідомо позбавляють себе свободи дій, частково це стосується й менш важливих зовнішньополітичних проблем. Таке обмеження вільного вибору може мати наслідком зростання міжнародної безпеки кожної держави – члена союзу та стабілізації міжнародної системи в цілому. Союзницькі зобов’язання є вагомим фактором стримування агресивних намірів або дій ворожої держави, оскільки їй протистоїть об’єднана сила союзу. Можна розцінювати членство в союзі як ситуацію, коли країна виступає його добровільним заручником, але, частково втрачаючи гнучкість у використанні власної військової сили, держава набуває військової могутності, яка перевищує сумарну силу союзних країн (ефект синергії). Інституціалізація союзу, внутрішня структурованість, чітко визначені зобов’язання країн-членів і розподіл ролей, спільна розробка стратегічних планів та способів їх імплементації, інформованість щодо роботи органів управління безпекою і становища в кожній країні, обмін таємною інформацією щодо держав, що не входять до союзів – опонентів та третіх країн, – наявність або відсутність цих елементів визначає надійність військово-політичного союзу.
5. Союзницьке військово-політичне співробітництво далеко не завжди означає гармонію у відносинах між партнерами: держави турбуються щодо небезпеки бути використаними своїми партнерами та за деяких обставин в них виникають сумніви у перевазі здобутків над втратами в його процесі. Потенційна небезпека бути використаним для досягнення чужих цілей ніколи не може бути повністю усунута, але її можна мінімізувати взаємною довірою, транспарентністю партнерів, доброю інформованістю про їх дії та наміри, створенням системи стимулів до лояльної співпраці та санкцій за порушення союзницьких зобов’язань. Співробітництво не завжди можливе, але інститути (організації) спроможні стимулювати взаємодію, зробити членів союзу відповідальними за свою політику та сприяти спільним безпековим стратегіям.
6. Військово-політичні альянси від інших міжнародних інституцій відрізняються значно вищим якісним рівнем стратегічного розподілу обов’язків між членами. Спеціалізація в різних аспектах безпеки веде до підвищення рівня стратегічної взаємозалежності між членами союзу та автоматичного покарання порушника союзницьких зобов’язань. Анархія в міжнародних відносинах відіграє приховану роль посилювача союзних договорів: зрадник чи порушник буде покараний відсутністю захисту як вразливий одинак. Небезпека витоку інформації також робить внесок в укріплення союзницьких відносин. В кризовій ситуації в короткий проміжок часу може посилитися пов’язуючий ефект союзницьких обов’язків: «короткозорі» держави, особливо малі та середні, будуть керуватися страхом небезпеки, що зростає. Виникає певна інерція залежності: союзи підтримуються низкою рутинних рішень, спрямованих на вирішення нагальних потреб. Інституціалізовані союзи дуже важко створити, але й нелегко зруйнувати. Будучи високо інституціалізованими, союзи дотримуються стабільної (консервативної) позиції в питаннях розподілу сил, у сприйнятті зовнішньої загрози та схильності до вибору оборона/напад. Високо інституціалізований союз, як правило, більш впливає на поведінку держав-членів, ніж характер сприйняття ними зовнішньої загрози або вибір оборона/напад в стратегії держави.
7. Потреба в інституціалізації військово-політичного співробітництва стає очевидною, якщо брати до уваги фактор часу, необхідного для активної протидії зовнішній загрозі. Ситуація міжнародної кризи, що може призвести до війни, завжди має дуже обмежений часовий горизонт, недостатній для створення нової коаліції. Навпаки, під час кризи потрібна автоматична енергійна спільна реакція союзних держав, а в потенційного нападника не має бути сумнівів у міцності союзу, оскільки тільки це може примусити його утриматися від нападу та не розраховувати на перемогу «за малу ціну». Ефективний стабільний союз забезпечує довгий за часом безпековий горизонт, що надає можливість обирати не найпростіший, а кращий з доступних варіантів вирішення проблем безпеки. Якщо держава опинилася поза союзом, наприклад, покинула старий та не приєдналася до нового, вона має бути готова платити «високу ціну» для отримання належного рівня своєї зовнішньої безпеки. У стані підвищеної вразливості держава має адаптуватися до швидкозмінного безпекового середовища, перебудувати військову і супутні структури, управління, планування та ін., на що в неї може не вистачити необхідних ресурсів.
8. Держави не мають змінювати свою союзницьку поведінку через кожну зміну в розподілі сил. Безсумнівно, найкращою політикою для держави є трансформація військової стратегії відповідно до основних тенденцій змін зовнішнього середовища. Але, якщо зміни не є кардинальними та незворотними, для країни краще залишити все як є, замість того, щоб реорганізовувати свої військові засоби, ризикуючи своєю короткостроковою безпекою. Державі в цьому випадку краще бути «консервативною», ніж «чутливою до нового». Дотримуючись визначеного військового курсу, держава не мусить ризикувати самим своїм існуванням під час кожного припливу та відпливу загрози в зовнішньому оточенні. Інституціалізовані альянси більш стійкі до змін зовнішнього середовища, інерційні за своєю природою та не надто здатні швидко реструктуровуватися (скоріше, взагалі розпадаються під впливом зовнішніх катаклізмів), вони тяжіють до обмеження і контролю поведінки своїх членів.
9. Реалісти вважають, що міжнародні інституції зазвичай спонтанно відображають зміни у розподілі сил. Інституційна теорія доводить, що ці зміни є не автоматичними, а залежать від внутрішньої логіки розвитку інституції. Реалісти стверджують, що альянси не можуть залишатися незмінними у разі флуктуацій у розподілі сил. Інституціалісти вважають, і це підтверджує практика, що союзи можуть не тільки вистояти в умовах навіть масштабних та швидких змін у балансі сил, але й послабити їх руйнівний вплив. Під час спалахів війни або міжнародних криз побудувати інституціалізований альянс та утворити інституціалізовані військові зв’язки дуже непросто, якщо взагалі можливо.
10. Інституціалізація військово-політичного союзу детермінує рівень і характер союзницької співпраці, її стабільність завдяки: (1) розповсюдженню необхідної для прийняття рішень всередині союзів інформації, насамперед, конфіденційної (довіра), що укріплює взаємну відданість держав; (2) «покаранню» за відступництво від союзів у вигляді дестабілізації міжнародного становища держави – відступниці в сучасному анархічному світі, отже, погіршення стану її міжнародної безпеки; (3) наданню формалізованих гарантій державі виступу союзників на її захист у разі війни, що мають попереджувати агресивні дії щодо держави (стримування), та необхідної під час міжнародної кризи дипломатичної допомоги, що має запобігти розв’язуванню війни.
11. Рівень зовнішньої загрози не визначає ступеню союзницької інституціалізації. Держави далеко не завжди схильні балансувати силу, що протистоїть їм. За відсутності високо інституціалізованого військового співробітництва держави-учасниці союзів часто зазнають невдачі в співпраці один з одним чи балансуванні зовнішньої загрози. Замість цього вони зазвичай прагнуть «приєднатися до (потенційного) переможця», залишатися нейтральними чи переслідувати власні вузькі цілі у відповідь на її зростання. Заходи з підвищення рівня союзницької інституціалізації необхідні для поліпшення співпраці всередині альянсів заздалегідь, щоб вона спрацювала в ході міжнародної кризи чи війни. Без певних типів співпраці - узгодження стратегічних планів в ході штабних переговорів, обміну воєнною та розвідувальною інформацією, координації військових і мобілізаційних планів союзницька співпраця суттєво ускладнюється в ході кризи. Держави Антанти – Велика Британія, Росія і Франція – демонстрували значні варіації союзницької поведінки в кожній з міжнародних криз перед Першою світовою війною.
12. Якщо розглядати союзи суто як інструмент зовнішньої політики, то залишається незрозумілим, чому деякі союзи здатні затягувати у пастку своїх членів, а інші – ні. Наприклад, Німеччина на виконання союзницьких зобов’язань вступила у світову війну 1914 р., а Велика Британія та Франція знехтували ними в 1938 р. В обох випадках рівень зовнішньої загрози був надзвичайно високим, союзи опинилися у ситуації міжнародної кризи, що поглиблювалася. Протилежна поведінка союзницьких держав у періоди напередодні двох світових воєн суперечить теорії балансування сил. Велика Британія, Франція та Росія/Радянський Союз демонстрували різний рівень (моделі) союзницьких відносин напередодні двох світових воєн - у 1900-1910-ті рр. та в 1930-ті рр. - у відповідь на німецьку загрозу. У першому випадку вони швидко і рішуче втягнулися у війну, у другому – зволікали з адекватною реакцією, а союзницькі відносини зазнали краху як засіб попередження війни.
13. Суттєва участь у розподілі військової відповідальності істотно позитивно впливає на союзницьку співпрацю. Номінальне членство, без належного внеску у військову потужність союзу, не гарантує лояльної поведінки держави по відношенню до інших держав-членів. Без високо інституціалізованого військового співробітництва з іншими учасниками союзник може вийти з альянсу чи просто відмовитись надавати допомогу іншим членам союзу під час міжнародної кризи. За відсутності cкоординованих стратегічних військових планів, обміну даними розвідки чи інтегрованої командної структури номінальний член союзу має надзвичайно широку свободу дій. І тоді альянс нездатний ефективно стримувати агресивні наміри та дії інших держав, отже підтримувати геополітичну стабільність. Більш того, ставиться під сумнів навіть спроможність військово-політичного союзу дисциплінувати власних членів, визначати та регулювати їхню взаємну поведінку. Союз перетворюється на геополітичного статиста у світовій політиці.
14. Військово-політичні союзи можуть витримати зовнішні та внутрішні виклики своєму існуванню, а, отже, виконувати покладені на них державами-членами функції, якщо вони є високо інституціалізованими. Це підтверджує досвід збереження НАТО в постбіполярному світі. Такі міждержавні інституції складно побудувати, але їх досить важко й зруйнувати. Установча «вартість» вже оплачена, інституціями відпрацьовані бюрократичні процедури та сформульовані інтереси, переваги від збереження союзу переважають ризики та непевність, неминучі у разі його розпуску. Союз має проявляти постійну здатність продукувати спільні стратегії для попередження й відсічі латентним або новим загрозам геополітичній стабільності. За умов скоординованої військової співпраці та взаємозалежності, союз як міждержавна інституція може пережити зникнення або видозміну характеру загрози, що ініціювала його створення, і сприяти геополітичній стабілізації.
15. Перспективи НАТО залежать від того, наскільки вона здатна розв’язувати проблеми глобальної безпеки, загрози якій виникають здебільшого на регіональному рівні. Європейські союзники далеко не завжди мають тотожні з Вашингтоном погляди на характер загроз та стратегії боротьби з ними. Існує очевидний розрив між військовою потугою США та потенціалом їх союзників, що розширюється. Його можна дещо звузити, але повністю ліквідувати не вдасться. Щоб ефективно взаємодіяти необхідний інституціалізований механізм консультацій, що може включати третю сторону і міжнародні організації, в його процесі мають вироблятись спільні нові підходи до безпекової співпраці, що є запорукою успіху при проведенні військових операцій, а в кінцевому рахунку – підтримання геополітичної стабільності.
16. Претендувати на виконання функції геополітичного стабілізатора може держава – світовий лідер, або, через нестачу в неї ресурсів, тимчасова коаліція держав. Основною проблемою таких коаліцій виступає те, наскільки кожна з країн продовжує при цьому переслідувати власні цілі, що є відмінними від спільно проголошеної мети. Розрив між першим і другим визначає міру сталості та ефективності ситуаційного партнерства, що значно відрізняється від союзницького інституціалізованого співробітництва. В ідеалі всі учасники коаліції мають бути однаковою мірою зацікавлені у її дієздатності, але в дійсності відносини між ними є асиметричними, з обов’язковою наявністю елементів системи патрон-клієнт. В інституціалізованому стабільному військово-політичному блоці вони більш нівелюються. Лідер змушений дбати не тільки про підтримання постійної зацікавленості потенційних партнерів у створенні у потрібний йому момент коаліції, здатної до проведення операції (врегулювання конфлікту), але й забезпечувати привабливу для них перспективу, тобто інвестувати в майбутнє. При цьому зберігається небезпека, що в кінцевому рахунку партнерська країна відмовиться від участі в коаліції або лише імітуватиме свою участь. Зі свого боку, лідер повинен бути постійно мобілізований та працювати на створення загальнополітичного контексту, за якого партнери мають добровільно та свідомо приєднатися до нього, він має доводити всіма доступними засобами, що вигоди від участі у коаліції переважатимуть витрати та втрати. Але в кінцевому рахунку військово-політична стратегія не може будуватися без врахування можливої неучасті партнера. Держави можуть приєднуватися до Ad hoc коаліції з міркувань престижу, для підвищення власної ваги в очах інших країн, а також з міркувань внутрішнього характеру, в тому числі задля розвитку за допомогою лідера коаліції силового потенціалу для придушення політичних опонентів, терористів та створення загроз сусідам. Коаліція не може справляти на своїх членів такий дисциплінуючий вплив як сталий інституціалізований військово-політичний союз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Асиметрія міжнародних відносин / Під ред. Г. Перепелиця, О. Субтельний. - К.: Стилос, 2005. - 555 c.
2. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство / Збігнев Бжезінський. - К.: НАУКМА, 2006. – 203 c.
3. Белорус О. Г. Глобализация и безопасность развития / О. Г.Белорус, Д. Г. Лукьяненко . - К. : КНЕУ, 2002. - 789 с.
4. Большая Советская Энциклопедия / Гл. ред. О.Ю. Шмидт.- [1-е изд.]. – М.: Советская энциклопедия, 1940. – 880 с. - Т.45 : «Перемышль – Пол». – 1940. – 880 с.
5. Василенко С.Д. Україна: геополітичні виміри в загальноєвропейському процесі: Монографія / С. Д. Василенко. – Одеса: ОДМА, 2000. – 208 с.
6. Ватанабэ К. Взаимодействие с Россией. Следующая фаза / К. Ватанабэ, Р. Лайн, С. Тэлбот. - М.: МШПИ, 2007. – 238 c.
7. Воєнна безпека України на межі тисячоліть / [Кер. авт. кол. Г. Перепелиця]. - К.: Стилос, 2002. - 394 c.
8. Дипломатический словарь / [гл. ред. А. А. Громыко]. - М.: Наука, 1986.-
Т. 2. – 1986. - 226 c.
9. Довідник НАТО. – Brussels: Office of Information and Press, NATO, 2001. – 608 c.
10. Жебокрицкий В. А. Болгария накануне Балканских войн 1912-1913 гг. / В. А. Жебокрицкий. – К. : КГУ, 1960. - 250 с.
11. Жебокрицкий В. А. Болгария в период Балканских войн 1912-1913 гг. / В. А. Жебокрицкий. – К.: КГУ, 1961. – 299 c.
12. История военного искусства. - М. : Воениздат, 1966. – 253 c.
13. История дипломатии / [авт. текста В. М.Хвостов]. – М. : Госполитиздат, 1963.-
Т. 2. – 1963. – 820 c.
14. Каплан М. Система и процесс в международной политике / М. Каплан // Вестник Московского университета. Серия: Социология и политика. - 1998. - №2. - С. 125-141.
15. Каспэ С. Центры и иерархии: пространственные метафоры власти и западная политическая форма / С. Каспэ. - М.: МШПИ, 2008. - 226 c.
16. Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер. – М.: Ладомир, 1997. – 848 c.
17. Коваль І. М. Сучасні західні дослідження міжнародного конфлікту / І. М. Коваль // Вісник Одеського національного університету. - 2008. - Том 13. - Вип.3.: Соціологія і політичні науки. - 2008. - С. 171-178.
18. Кокошин А. А. Россия в современной системе обеспечения глобальной стабильности: политика и восприятие / А. А. Кокошин. – М.: КомКнига, 2008. – 208 c.
19. Кокошин А. А. О системно-структурном и ментальном подходах к мирополитическим исследованиям: Краткий очерк / А. А. Кокошин. - М.: КомКнига, 2006. - 48 c.
20. Косолапов Н. А. О месте геополитики в эпоху глобализации / Н. А. Косолапов // Восток. - 2003. - №4. - С. 128-151.
21. Косолапов Н. А. Рец. на кн.: Leon V. Sigal. Hang Separately: Cooperative Security between the United States and Russia, 1985-1994 / Leon V. - N. Y.: The Century Foundation Press, 2000. - 397 p. // Pro et Contra. - 2001. - Т.6. - №4.-C.50-55.
22. Коленковский А. Маневренный период первой мировой империалистической войны 1914 г. / А. Коленковский.— М. : Воениздат НКО СССР, 1940. – 368 c.
23. Корсун Н. Балканский фронт мировой войны в 1914–1918 гг. / Н. Корсун. - М.: Воениздат НКО СССР, 1939. – 124 c.
24. Кудряченко А. І. Геополітика / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов. - К. : МАУП, 2004. - 296 с.
25. Кулагин В. М. Международная безопасность / В. М. Кулагин. - М.: Аспект Пресс, 2007. - 318 c.
26. Левицкий Н.А. Русско-японская война / Н. А. Левицкий. — М.: Эксмо, Изографус; Спб.: Terra Fantastica, 2003. - 672 c.
27. Мадиссон В. Політологія міжнародних відносин: Навчальний посібник / В. Мадиссон, В. Шахов. – К. : Либідь, 1997. – 305 с.
28. Мадиссон В. Сучасна українська геополітика / В. Мадиссон, В. Шахов. – Київ: «Либідь», 2003. – 176 с.
29. Мальський М. Теорія міжнародних відносин / М. Мальський, М. Мацях. – Львів: Львівський національний університет, 2002. – 392 c.
30. Маначинский А. Югославия: приговор вынесен / А. Маначинский. - К.: Румб, 2005. - 286 c.
31. Манжола В. Нейтралітет і позаблоковість у європейській системі міжнародних відносин / В. Манжола, В. Вдовенко. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. - 167 c.
32. Міщенко А. Феномен політичної довіри / А. Міщенко // Зовнішні справи. – 2008. - Лютий. – С. 42-43.
33. Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження / О. Мотиль. - К.: Критика, 2009. – 200 c.
34. НАТО.: Довідник. - К.: Молодь, 1999. - 541 c.
35. Нотович Ф. И. Дипломатическая борьба в годы первой мировой войны. Т.1. – Ф. И. Нотович. - Москва-Ленинград: Изд-во АН СССР. – 1947. - 374 c.
36. Панарин А. С. Вызов. Геополитический пессимизм против цивилизационного оптимизма / А. С. Панарин // Знамя. - 1994. - № 6. - С. 149-160.
37. Панарин А. С. Россия в цивилизационном процессе (между атлантизмом и евразийством) / А. С. Панарин. – М.: Институт философии РАН, 1994. - 262 c.
38. Панарин А.С. Стратегическая нестабильность в XXI веке / А. С. Панарин. - М. : Алгоритм, 2003. – 559 c.
39. Парахонський Б. О. Міжнародне право, геополітика та національна безпека / Б. О. Парахонський // Стратегічна панорама. - 1999. - № 1-2. - С. 37-45.
40. Перепелиця Г. М. Геополітичні трансформації в Євразії: погляди з Києва і Сеула / Г. М. Перепелиця, О. С. Бодрук, О. С. Полторацький. - К. : ДЕМІД, 2008. - 399 с.
41. Потєхін О. В. Глобалізація проти імперії: безпековий аспект / О. В. Потєхін // Глобальна модернізація і сталий розвиток. - К. : ІСЕМВ НАНУ, 2008. - С. 56-68.
42. Потехин А. В. Общественное мнение США и создание ООН / А. В. Потехин, И. А. Беттяр. - К. : Наукова думка, 1993. - 127 c.
43. Потехин А.В. Дипломатия США в Восточной Европе, 1945-1950 / А. В. Потехин. - К. : Наукова думка, 1991. – 138 c.
44. Сазонов С.Д. Воспоминания / С. Д. Сазонов. – Мн. : Харвест, 2002. –368 c.
45. Системная история международных отношений. В 2-х томах / [Под ред. А. Д. Богатурова]. - М. : Культурная революция, 2007. - 480 c.
Т. 1: События 1918-1945 гг. – 2007. – 480 c.
46. Справочник НАТО. - Brussels: NATO Public Diplomacy Division. - 2006. -440 с.
47. Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин: підручник / [В. А. Манжола, В. Ю. Константінов, С. В. Андрущенко та ін.]; за ред. А. В. Губерського. - К. : КДУ, 2008. - 512 с.
48. Україна в системі міжнародної безпеки. / Ред. О. Бодрук та ін.; НIПМБ. - К. : Стілос-Фоліант, 2009. - 572 с.
49. Фюре Ф. Минуле однієї ілюзії. Нарис про комуністичну ідею у ХХ столітті / Ф. Фюре. - К. : Дух і літера, 2007. – 810 c.
50. Хелд Д. Глобальные трансформации: экономика, политика, культура / Д. Хелд, Д. Гольдблатт, Э. Макгрю, Дж. Перратон. – М. : Праксис, 2004. – 576 c.
51. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика і безпека України / Л. Д. Чекаленко. - К. : НІПМБ, 2004. - 352 с.
52. Чумак В. М. Ядерна стратегія США: від перевершення до нерозповсюдження / В. М. Чумак. - К. : НІСД, 1999. - 304 c.
53. Шеллинг Т. Стратегия конфликта / Т. Шеллинг. - М.: ИРИСЭН, 2007. – 366 c.
54. Шульга М. А. Російський дискурс геополітики / М. А. Шульга. - К. : Парапан, 2006. – 576 с.
55. Этциони А. От империи к сообществу: новый подход к международным отношениям / А. Этциони. - М.: Ладомир, 2004. - 384 c.
56. Adamthwaite A. France and the Coming of the Second World War, 1936-1939 / A. Adamthwaite . - London: Frank Cass, 1977.- 434 p.
57. Agnew J. Hegemony: The New Shape of Global Power / J. Agnew. - Philadelphia: Temple University Press, 2005. – 288 p.
58. Albrecht-Carrie R. A Diplomatic History of Europe since the Congress of Vienna / R. Albrecht-Carrie. – New York: Harper & Row, 1973. – 736 p.
59. Alexander M. The Republic in Danger: General Maurice Gamelin and the Politics of French Defence, 1933-1940 / M. Alexander. - Cambridge: Cambridge University Press, 1992.- 588 p.
60. Allen H. The Legacy of Lord Trenchard / H. Allen. - London: Cassel, 1972. - 228 p.
61. Alliance Policy in the Cold War / Ed. by Wolfers A. - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1959. – 314 p.
62. American Foreign Relations Reconsidered / Ed. by Martel R. - New York: Routledge, 1994. – 280 p.
63. Anderson E. The First Moroccan Crisis, 1904-1905 / E. Anderson. - Chicago: The University of Chicago Press, 1930. – 397 p.
64. Anonymous. Imperial Hubris: Why West Is Losing the War on Terror / Anonymous. - Washington: Brassey’s, 2004. – 352 p.
65. Asmus R. Opening NATO’s Door: How the Alliance Remade Itself for a New Era / R. Asmus. - New York: Columbia University Press, 2002. – 415 p.
66. Avoiding War: Problems of Crisis Management. / Ed. by A. George. - Boulder: Westview Press, 1991. - 590 p.
67. Barlow I. The Agadir Crisis / I. Barlow. - Chapel Hill: The University of North Carolina press, 1940. – 422 p.
68. Bensahel N. Fighting Alongside Allies and Partners / N. Bensahel // Creating Military Power: The Sources of Military Effectiveness / [ed. by L. Brooks, E. Stanley]. – Stanford, CA: Stanford University Press, 2007. - P. 186-206.
69. Beyond Preemption: Force and Legitimacy in a Changing World / Ed. by I. Daalder. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2007. – 190 p.
70. Bialer U. The Shadow of the Bomber: the Fear of Attack and British Politics, 1932-1939 / U. Bialer. - London: Royal Historical Society, 1980. – 166 p.
71. Binnendijk H. Seeing the Elephant. The U.S. Role in Global Security / H. Binnendijk, R. Kugler. - Washington, D.C.: Potomac Books, 2006. - 336 p.
72. Boyle A. Trenchard / Andrew Boyle. – London: Collins, 1962. - 768 p.
73. Boyle T. The New Light on Lloyd George’s Mansion House Speech / T. Boyle // The Historical Journal. - 1980. - June. - P.431-433.
74. Brzezinski Zb. Second Chance: Three Presidents and the Crisis of American Superpower / Zbigniew Brzezinski. - New York: Basic Books, 2007. – 256 p.
75. Burns N. NATO and the Future of Trans-Atlantic Relations [Електронний ресурс]. - Remarks in Oslo, Norway, January 26, 2004. – Режим доступу : http://nato.usmission.gov/ambassador/20040126_Oslo.htm
76. Caporaso J. International Relations Theory and Multilateralism / J. Caporaso // International Organization. - 1992. - Summer. - P. 599-632.
77. Carpenter T. The Korean Conundrum: America’s Troubled Relations with North and South Korea / T. Carpenter, D. Bandow - New York: Macmillan, 2004. - 224 p.
78. Checkel J. The Constructive Turn in International Relations Theory / J. Checkel // World Politics. - 1998. –Vol. 50. - P. 324-348.
79. Christensen T. Chain Gangs and Passed Bucks: Predicting Alliance Patterns in Multipolarity / T. Christensen , J. Snyder // International Organization. - 1990. - Spring. - P. 137-168.
80. Christensen T. Perseptions and Alliances in Europe, 1865-1940 / T. Christensen // International Organization. - 1997. - Winter. - P.65-98.
81. Churchill W. Great Contemporaries / W. Churchill. - London: Thornton Butterworth, 1937. – 261 p.
82. Copeland D. Origins of Major War / D. Copeland. – Ithaca: Cornell University Press, 2000. – 322 p.
83. Cosgrove R. A Note on Lloyd George’s Speech at the Mansion House, 21 July 1911 / R. Cosgrove // The Historical Journal. – 1969. – December. - P.698-701.
84. Craig G. Germany, 1866-1945 / Gordon A. Craig. - Oxford: Oxford University Press, 1978.- 848 p.
85. Crampton R. The Decline of the Concert of Europe in the Balkans, 1913-1914 / R. Crampton // The Slavonic and East European Review. - 1974. - July. - P. 393-419.
86. Crowe E. Memorandum on the Present State of British relations with France and Germany, Jan. 1st 1907 / E. Crowe // British Documents on the Origins of the War, 1898-1914. - London: HMSC, 1928. – 873 p.
Vol. 3: The Testing of the Entente, 1904-1906. – 1928. – 873 p.
87. Damro C. Security Strategy and the Arms Industry / C. Damro // Security Strategy and Transatlantic Relations; [ed. by Dannreuther R., Peterson J.]. - London: Routledge, 2006. – P.132-146.
88. Dannreuther R. International Security. The Contemporary Agenda / R. Dannreuther. - Cambridge, UK: Polity Press, 2007. – 272 p.
89. Defense Secretary Rumsfeld Speaks in Washington [Електронний ресурс]. - September 23, 2001. - Режим доступу : http://transcripts.cnn.com/TRANSCRIPTS/0109/23/se.02.html
90. Degregorio W. The Complete Book of U.S. Presidents / W. Degregorio. - New York-Avenel: Wings Books, 1993. – 771 p.
91. Department of Defense Base Structure Report. Fiscal Year, 2007 Baseline [Електронний ресурс]. - September 30, 2006. - Режим доступу: http://www.cdi.org/pdfs/ReedBsrRegions.pdf.
92. Department of Defense, Office of the Assistant Secretary of Defense (Public Affairs) [Електронний ресурс] “Global Posture / Donald H. Rumsfeld, Senate Armed Service Committee, September 23, 2004. – Режим доступу: http://www.defenselink.mil/speeches/2004/sp20040923secdef0783.html.
93. Department of Defense, Quadrennial Defense Review Report [Електронний ресурс]. - February 6, 2006, P. 83–89. - Режим доступу : http://www.defenselink.mil/pubs/pdfs/QDR20060203.pdf .
94. Desch M. America’s Liberal Illiberalism. The Ideological Origins of Overreaction in U.S.Foreign Policy / M. Desch // International Security. - 2007/2008. - Winter. - Vol. 32. - № 3. – P. 7-43.
95. Deutsch K. Multipolar Power Systems and International Stability / K. Deutsch, D. Singer // World Politics. - 1964. - April. - P.390-406.
96. Dien Bien Phu and the Crisis of Franco-American Relations, 1954-1955/ Ed. by L.Kaplan. - Wilmington: Scholarly Resources, 1990. – 286 p.
97. Doughty R. The Seeds of Disaster: the Development of French Army Doctrine, 1919-1939/ R. Doughty.- Hamden: Archon Books, 1985. – 232 p.
98. Duffield J. International Regimes and Alliance Behavior: Explaining NATO Conventional Force Level / J. Duffield // International Organization. - 1992. -Autumn. - P.819-855.
99. Duffield J. Power Rules: the Evolution of NATO’s Conventional Force Posture / J. Duffield. – Stanford: Stanford University Press, 1995. - 386 p.
100. Duffield J. The Evolution of NATO’s Strategy of Flexible Response: A Reinterpretation / J. Duffield // Security Studies. - 1991. - Autumn. - P. 132-156.
101. Durosselle J.-B. France and the Crisis of March 1936. // In: French Society and Culture since the Old Regime / J.-B. Durosselle; [ ed. by Acomb E., Brown M].- New York : Holt, Rinehard & Winston, 1966.- P.247-267.
102. Edwards E. The Franco-German Agreement on Morocco, 1909 / E. Edwards // English Historical Review. - 1963. - July. - P. 483-513.
103. Emmerson J. The Rhineland Crisis, 7 March 1936: A Study in Multilateral Diplomacy/ J. Emmerson.- Ames: Iowa University Press, 1977. – 383 p.
104. Eubank K. Munich / K. Eubank.- Norman: University of Oklahoma Press, 1963. – 322 p.
105. European Defense Agency: An Initial Long-term Vision of European Defense Capabilities and Needs [Електронний ресурс]. - October 3. – 2006. – Режим доступу: http://www.eda.europa.eu/ltv/061003%20%20EDA %20%20Long%20Term%20Vision%20Report.pdf
106. Fay S. The Origins of the World War / S. Fay. – New York: Macmillan, 1928. - 577 p.
Vol. I: Before Sarajevo: Underlying Causes of the War. - 1928. - 577 p.
107. Fazal T. State Death: The Politics and Geography of Conquest, Occupation, and Annexation / T. Fazal. - Woodstock, Ox.-Princeton, N.J.: Princeton University Press. - 2007. - 314 p.
108. Fearon J. Domestic Political Audience and the Escalation of International Disputes / J. Fearon // American Political Science Review. - 1994. - September. - P. 577-592.
109. Flournoy M. European Defense Integration: Bridging the Gap Between Strategy and Capabilities [Електронний ресурс] / M. Flournoy, J. Smith. - Washington, DC: Center for Strategic and International Studies, 2005. - October. - P. 72–79. – Режим доступу: http://www.csis.org/media/csis/ pubs/0510_eurodefensereport.pdf
110. Fritz P. The (De)limitations of Balance of Power Theory / P. Fritz, K. Sweeney // International Interactions. - 2004. - October/December. - P. 285-308.
111. Frum D. A new Europe, a new anti-Americanism / D. Frum // Friends again? EU-US relations after the crisis; [ed. by M. Zaborowski]. - Paris: EU ISS, 2006. – P. 40-46.
112. Fuller W. Strategy and Power in Russia, 1600-1914 / W. Fuller. – New York: Free Press, 1998. - 576 p.
113. Gaddis J. L. The Long Peace: Elements of Stability in the Postwar International system / J. L. Gaddis // The Cold War and After; [ed. by L.-J. Sean, E. Steven]. - Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press, 1993. - P.1-44.
114. Galama T. U.S. Competitiveness in Science and Technology / T. Galama, J. Hosek. - Santa Monica, CA: RAND, 2008. – 352 p.
115. Geiss I. German Foreign Policy, 1871-1914 / I. Geiss. - London: Routledge and Kegan, 1976. – 259 p.
116. Gibler D. Measuring Alliances: The Correlates of War Formal Interstate Alliance Dataset / D. Gibler, M. Sarkees // Journal of Peace Research. - 2004. - March. - P. 211-222.
117. Gibler D. The Costs of Reneging - Reputation and Alliance Formation / D. Gibler // Journal of Conflict Resolution. - 2008. - June. - P. 426-454.
118. Gilpin R. War and Change in World Politics / R. Gilpin. - Cambridge-New York: Cambridge University Press, 1981. - 280 p.
119. Gordon P. Allies at War: America, Europe and the Crisis over Iraq / P. Gordon, J. Shapiro. - New York: McGraw - Hill, 2004. – 268 p.
120. Grieco J. Anarchy and the Limits of Cooperation: A Realist Critique of the Newest Liberal Institutionalism / J. Grieco // International Organization. - 1998. - Summer. - P. 485-508.
121. Grunberg I. Exploring the "Myth" of Hegemonic Stability / I. Grunberg // International Organization. - 1990. - Autumn. - P. 431-477.
122. Grygiel J. Great Powers and Geopolitical Change / J. Grygiel. - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2006. – 280 p.
123. Haftendorn H. Imperfect Unions. Security Institutions over Time and Space / H. Haftendorn, R. Keohane, C. Wallander. – New York: Oxford University Press, 2002. – 400 p.
124. Haftendorn H. NATO and the Nuclear Revolution: A Crisis of Credibility, 1966-1967 / H. Haftendorn. - New York: Oxford University Press, 1996. – 464 p.
125. Hamilton D. Alliance Reborn: An Atlantic Compact for the 21-st Century / D. Hamilton, C. Barry, H. Binnendijk, S. Flanagan, J. Smith, J. Townsend. - Washington D.C.: Atlantic Council of the US, CSIS, NDU, SAIS, 2009. - 69 p.
126. Harrison M. The Reluctant Ally: France and Atlantic Security / M. Harrison. - Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1981. - 320 p.
127. Harvey D. The New Imperialism / D. Harvey. - Oxford, New York: Oxford University Press, 2003. – 288 p.
128. Helmreich E. The Diplomacy of the Balkan Wars, 1912-1913 / E. Helmreich. - Cambridge: Harvard University Press, 1938. – 524 p.
129. Hendrickson R. Diplomacy and War at NATO: The Secretary General and Military Action after the Cold War / R. Hendrickson. - Columbia: University of Missouri Press, 2006. – 172 p.
130. Herring G. Franco-American Conflict in Indochina, 1950–1954 / G. Herring // Dien Bien Phu and the Crisis of Franco-American Relations, 1954-1955; [ed. by L. Kaplan]. - Wilmington: Scholarly Resources, 1990. - P. 29-48.
131. Herrmann D. The Arming of Europe and the Making of the First World War / D. Herrmann. - Princeton: Princeton Univ. Press, 1996. – 322 p.
132. Historical Dimensions of National Security Problems / Ed. by K. Knorr. – Lowrence: University Press of Kansas, 1976. - 400 p.
133. Holsti O. Unity and Disintegration in International Alliances / O. Holsti, T. Hopmann, J. Sullivan. - New York: Wiley, 1973. – 310 p.
134. Howard M. The Continental Commitment: the Dilemma of British Defense Policy in the Era of the Two World Wars / M. Howard. - London: Ashfield Press, 1972. - 480 p.
135. Howorth J. The US National Security Strategy: European reactions / Howorth J. // Security Strategy and Transatlantic Relations; [ed. by R. Dannreuther, J. Peterson.] - London, New York: Routledge, 2006. - P. 30-44.
136. Hughes J. The Origins of World War II in Europe: British Deterrence Failure and German Expansion / J. Hughes // The Origin and Prevention of Major Wars; [ed. by R. Rotberg, T. Rabb]. - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - P. 281-321.
137. Ikenberry J. After Victory: Institutions, Strategic Restraint and the Rebuilding of Order After Major Wars / J. Ikenberry. - Princeton: Princeton University Press, 2001. - 293 p.
138. Imperfect Unions: Security Institutions over Time and Space / Ed. by H. Haftendorn, R. Keohane, C. Wallander. - New York: Oxford University Press, 2002. – 420 p.
139. Ironside H. The Unguarded: the Ironside Diaries, 1937-1940 / H. Ironside. - Westpost: Greenwood Press, 1952. - 434 p.
140. Jankovich B. The Balkans in International Relations / B. Jankovich. - Basingstoke: Macmillan, 1988. - 233 p.
141. Jentleson B. Military Force against Terrorism: Question of Legitimacy, Dilemmas of Efficacy / B. Jentleson // Beyond Preemption: Force and Legitimacy in a Changing World; [ed. by I. Daalder]. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2007. - P. 40-59.
142. Joffre J. The Personal Memoirs of Joffre: Field Marshal of the French Army / J. Joffre. – New York: Harper & Brothers, 1932. - 657 p.
143. Jones S. The Rise of European Security Cooperation / S. Jones. – Cambridge-New York: Cambridge University Press, 2007. – 310 p.
144. Jonsson C. The Suez War of 1956: Communication in Crisis Management / C. Jonsson // Avoiding War: Problems of Crisis Management; [ed. by A. George]. - Boulder: Westview Press, 1991. - P. 160-192.
145. Jordan N. The Cult Price War on the Peripheries: the French General Staff, The Rhineland, and Czechoslovakia/ N. Jourdan// Paths to War: New Essays on the Origins of the Second World War; [ed. by Boyce R. and Robertson E.].- New York: St. Martin’s Press, 1989. - P.120-157.
146. Kagan R. Of Paradise and Power. America and Europe in the New World Order / Robert Kagan. – New York: Vintage Books, 2004. – 112 p.
147. Kaplan L. NATO Divided, NATO United: the Evolution of an Alliance / L. Kaplan. - Westport: Praeger, 2004. - 176 p.
148. Kaplan L. The Long Entanglement: NATO’s First Fifty Years / L. Kaplan. - Westport: Praeger, 1999. – 280 p.
149. Kaplan L. The United States, NATO and French Indochina / L. Kaplan // Dien Bien Phu and the Crisis of Franco-American Relations, 1954-1955; [ed. by M. Rubin]. - Wilmington, DE: SR Books, 1990. - P.229-250.
150. Kay S. After Kosovo: NATO’s Credibility Dilemma / S. Kay // Security Dialoge. - 2000. - March. - P.71-84.
151. Kelly G. Lost Soldiers: the French Army and Empires in Crisis, 1947-1962 / G. Kelly. - Cambridge: MIT Press, 1965. - 416 p.
152. Kennan G. Breach in the Grand Alliance / G. Kennan // The Washington Post. - 1956. - Nov. 3.
153. Kennan G. Memoirs. 1925-1950 / G. Kennan. - Boston-Toronto: Little, Brown and Co, 1967. - 583 p.
154. Keohane R. After Hegemony: Cooperation and Discord in the World Political Economy / R. Keohane. - Princeton: Princeton University Press, 1984. – 304 p.
155. Keohane R. International Institutions: Two Approaches / R. Keohane // International Studies. - 1988. - Fall. - P. 379-396.
156. Knorr K. Threat Perceptions / K. Knorr // Historical Dimensions of National Security Problems; [ed. by Knorr K.]. – Lowrence: University Press of Kansas, 1976. - P. 78-119.
157. Knowing Your Friend: Intelligence Inside Alliances and Coalitions from 1914 to the Cold War / Ed. by M. Alexander, W. Philpott. – London: Frank Cass, 1998. – 320 p.
158. Krebs R. Perverse Institutionalism: NATO and Greco – Turkish Conflict / R. Krebs // International Organization. - 1999. - Spring. - P. 343-377.
159. Kugler R. Commitment to Purpose: How Alliance Partnership Won the Cold War / R. Kugler. – Santa Monica: RAND, 1993. – 565 p.
160. Kydd A. Trust and Mistrust in International Relations / A. Kydd. - Princeton: Princeton University Press, 2005. - 304 p.
161. Lafore L. The Long Fuse: An Interpretation of the Origins of World War I / L. Lafore. - Philadelphia: Lippincott, 1971. - 284 p.
162. Laughterpacht H. The Development of International Law by the Permanent Court of International Justice / H. Laughterpacht. - London: Stevens, 1958. – 488 p.
163. Lauren P. Crisis Prevention in Nineteenth-Century Diplomacy / Lauren P. // Managing U.S.-Soviet Rivalry: Problems of Crisis Prevention / [ed. by A. George]. - Boulder, Colo: Westview Press, 1983. - P. 31-64.
164. Lee D. Europe’s Crucial Years: the Diplomatic Background of World War I, 1902-1914 / D. Lee. - Hanover: University Press of New England, 1974. – 468 p.
165. Leeds B. Alliance Treaty Obligations and Provisions, 1815-1944 / B. Leeds, J. Ritter, S. Mitchell, A. Long // International Interactions. - 2002. - № 28. - P. 237-260.
166. Leeds B. Do alliances deter aggression? The influence of military alliances on the initiation of militarized interstate disputes / B. Leeds // American Journal of Political Science. - 2003. - July. - P. 427-439.
167. Leffler M. The Interpretative Wars over the Cold War, 1945-1960 / M. Leffler. // American Foreign Relations Reconsidered / [ed. by R. Martel]. - New York: Routledge, 1994. - P.106-124.
168. Legro J. Is Anybody Still a Realist? / J. Legro, A. Moravcsik // International Security. - 1999. - Fall. - P. 5-55.
169. Levi J. Alliance Formation and War Behavior: An Analysis of the Great Powers, 1495-1975 / J. Levi // Journal of Conflict Resolution. - 1981. - Fall. - P. 581-613.
170. Levy J. Hegemonic threats and great-power balancing in Europe, 1495-1999 / J. Levy, W. Thompson // Security Studies. - 2005. - January-March. - P. 1-30.
171. Lieven D. Russia and the Origins of the First World War / D. Lieven. - New York: St Martin’s Press, 1983. – 221 p.
172. Lindley-French J. NATO and the EU: Terms of Engagement or Estrangement? / J. Lindley-French // A Recast Partnership? Institutional Dimensions of Transatlantic Relations / [ed. by S. Sefaty]. - Washington: The CSIS Press, 2008. - P. 161-190.
173. Liska G. Nations in Alliance: The Limits of Interdependence / G. Liska. - Baltimore, Md.: Johns Hopkins University Press, 1962. - 301 p.
174. Little R. The Balance of Power in International Relations: Metafors, Myths and Models / R. Little. - Cambridge, New York: Cambridge University Press, 2007. – 328 p.
175. Long A. Allying for Peace: Treaty Obligations and Conflict between Allies / A. Long. T. Nordstrom, K. Baek // Journal of Politics. - 2007. - November. - P. 1103-1117.
176. Long A. Deterrence: From Cold War to Long War. Lessons from Six Decades of RAND Research / A. Long. - Santa Monica: RAND, 2008. - 124 p.
177. Lord Ismay. NATO : the First Five Years, 1949-1954 / Ismay Lord. - Paris: NATO, 1954. – 280 p.
178. Maier C. War Games: 1914-1919 / Maier C. // The Origin and Prevention of Major Wars / [ed. by R. Rotberg, T. Rabb]. - Cambridge : Cambridge University Press, 1989. - P. 249-278.
179. Major Problems in American Foreign Policy: Documents and Essays / Ed. by T. Paterson; Vol. I. - Lexington: D.C. Heath, 1984. - 512 p.
180. Managing U.S.-Soviet Rivalry: Problems of Crisis Prevention / Ed. by A. George - Boulder, Colo: Westview Press, 1983. – 415 p.
181. March J. The Institutional Dynamics of International Political Orders / J. March, J. Olsen // Exploration and Contestation in the Study of World Politics; [ed. by P. Katzenstein, R. Keoane, S. Krasner]. - 3-d ed. - Cambridge: MIT Press, 2002. - P. 303-330.
182. Marder A. From Dreadnought to Scapa Flow: The Royal Navy in the Fisher Period, 1904-1919 / A. Marder. - Oxford: Oxford University Press, 1961. – 253 p.
183. Mastny V. A Cardboard Castle? An Inside History of the Warsaw Pact: 1955-1991 / V. Mastny, M. Byrne. - Budapest-New York: Central European University Press. - 2005. – 726 p.
184. Mastny V. The Cold War and Soviet Insecurity: the Stalin Years / V. Mastny. – New York: Oxford University Press, 1996. – 304 p.
185. Mearsheimer J. Liberal Talk, Realist Thinking [Електронний ресурс] / J. Mearsheimer // University of Chicago Magazine. - 2002. - February. – Режим доступу до журн. : http://magazine.uchicago.edu/0202/features/index.htm
186. Mearsheimer J. The False Promise of International Institutions / J. Mearsheimer // International Security. - 1994/1995. - Winter. - P. 5-49.
187. Mearsheimer J. The Tragedy of Great Power Politics / J. Mearsheimer. - New York: Norton, 2003. – 576 p.
188. Mennings D. Bayonets Before Bullets: the Imperial Russian Army, 1861-1914 / D. Mennings. - Bloomington: Indiana University Press, 1992. – 352 p.
189. Menon R. The End of Alliances / R. Menon. - Oxford, New York: Oxford University Press, 2007. – 280 p.
190. Mercer J. Reputation and International Politics / J. Mercer. - Ithaca: Cornell University Press, 1996. – 280 p.
191. Michel L. NATO Decisionmaking: Au Revoir to Consensus? Strategic Forum 202 [Електронний ресурс] / L. Michel. - Washington, DC: National Defense University Press, 2003. – Режим доступу : http://www.ndu.edu/inss/strforum/SF202/SF202.pdf
192. Milner H. The Assumption of Anarchy in International Relations Theory: A Critique / H. Milner // Review of International Studies. - 1991. - January. - P. 67-85.
193. Molloy S. Security Strategy and the ‘war on terror’ / S. Molloy // Security Strategy and Transatlantic Relations / [ed. by R. Dannreuther, J. Peterson]. - London, New York: Routledge, 2006. - P. 61-77.
194. Moore R. NATO's New Mission: Projecting Stability in a Post-Cold War World / R. Moore. – Westport (Connecticut), L.: Praeger, 2007. – 224 p.
195. Moravcsik A. Liberal International Relations Theory: A Scientific Assessment / A. Moravcsik // Progress in International Relations Theory: Appraising the Field / [ed. by C. Elman, M. Elman].– Cambridge: The MIT Press, 2004. - P.159-204.
196. Morgan P. Deterrence Now / P. Morgan. – New York: Cambridge University Press, 2003. – 358 p.
197. Morgan P. International Security: Problems and Solutions / P. Morgan. - Washington, D.C.: CQ Press, 2006. - 294 p.
198. Morgenthau H. Alliances in Theory and Practice / H. Morgenthau // Alliance Policy in the Cold War / [ed. by A. Wolfers]. - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1959. - P. 189-212.
199. Morgenthau H. Diplomatic Calamities Seen / H. Morgenthau. // The New York Times. - 1956. – Nov 13.
200. Morgenthau H. Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace / H. Morgenthau. - New York: McGraw-Hill, 1967. - 688 p.
201. Moroney J. Building Partner Capabilities for Coalition Operations / J. Moroney, N. Blacker, R. Buhr, J. McFadden, C. Trurston, A. Wong