ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

РОЇК НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА

УДК 327.7 (477+438) (1-04)

ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО
ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Спеціальність 23.00.04 політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
доктор політичних наук,
професор
Цепенда Ігор Євгенович

Чернівці 2014

З М І С Т

ВСТУП c. 38

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження гуманітарної
складової українсько-польського транскордонного співробітництва с. 954
1.1. Теоретико-методологічні аспекти аналізу гуманітарної складової
транскордонного співробітництва с. 915
1.2. Теоретичні основи та понятійно-категоріальний апарат дослідження с.1629
1.3. Джерельна база дослідження проблеми с.3053
Висновки до розділу 1 с.5455

РОЗДІЛ 2. Історична пам’ять в українсько-польському
транскордонному співробітництві c.56-103
2.1. Досвід конструювання історичної пам’яті та примирення у
Західній Європі c.56-65
2.2. Національний та регіональний виміри українсько-польського
пам'ятєвого простору с.66-101
Висновки до розділу 2 с.102-103

РОЗДІЛ 3. Особливості українсько-польського транскордонного
співробітництва в галузі освіти, науки і культури с.104-135
3.1. Культурно-гуманітарний напрям українсько-польського
транскордонного співробітництва с.104-119
3.2. Українсько-польське транскордонне співробітництво в галузі освіти і науки с.120-134
Висновки до розділу 3 с.135

РОЗДІЛ 4. Візова політика і малий прикордонний рух у гуманітарній
складовій українсько-польського транскордонного співробітництва с.136-154
4.1 Гуманітарна складова візової політики на українсько-польському кордоні
4.2. Роль малого прикордонного руху в гуманітарній складовій с.136-144
українсько-польського транскордонного співробітництва с.145-153
Висновки до розділу 4 с.154

ВИСНОВКИ с.155162

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ с.163205

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з ключових тенденцій сучасних міжнародних процесів ХХ-XXI століття є посилення регіоналізації міжнародних відносин. Регіоналізація і глобалізація міжнародного розвитку зумовлюють неабияке зацікавлення європейців культурними та етнічними особливостями, самобутністю прикордоння. Спільне українсько-польське прикордоння, як невід’ємна частина європейського культурного простору, характеризується складним історичним минулим, особливим геостратегічним розташуванням та полікультурністю, що є іманентною часткою ідентичності Центральної та Східної Європи. Розширення ЄС на схід на початку ХХІ ст. актуалізувало значення українсько-польського транскордонного співробітництва (далі ТКС) і вимагає нового підходу до вивчення гуманітарної складової українсько-польського ТКС.
Європейський вектор зовнішньої політики України змушує пристосовуватися до змін у глобальній і регіональній системі міжнародних відносин. З-поміж аспектів практичної реалізації європейського вибору України є гуманітарна складова транскордонного співробітництва, яка відіграє у цьому процесі конструктивну й ефективну роль. Культурно-гуманітарне співробітництво спільного українсько-польського прикордоння може бути одним з ключових напрямків у процесі зміцнення стратегічного партнерства обох держав на основі взаєморозуміння. Задекларований європейський вибір нашої держави зумовлює особливе зацікавлення в осмисленні гуманітарної сфери транскордонного українсько-польського співробітництва задля зближення націй та нівелювання існуючих стереотипів колективної пам’яті.
Вивчення особливостей гуманітарної складової українсько-польської транскордонної взаємодії є актуальним щонайменше з декількох міркувань. По-перше, фактично відсутні ґрунтовні дослідження проблеми гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва у вітчизняній та польській політичній науці. По-друге, ефективна транскордонна співпраця в гуманітарній сфері може посприяти подоланню конфліктних історичних нашарувань у свідомості людей і скорегувати сформовані стереотипи, допоможе створити неконфліктний пам’ятєвий простір на прикордонні. По-третє, дослідження гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва зумовлене актуальністю наукової та культурної українсько-польської співпраці, важливістю міжособистісних контактів і розвитку громадянського суспільства. Гуманітарна співпраця також забезпечить додаткові можливості пошуку підходів і методів для поглиблення міжнаціонального порозуміння українців та поляків, що впливають на політичну стабільність у регіоні. Все це підкреслює важливість дослідження гуманітарної сфери українсько-польського транскордонного співробітництва, а науково-аналітичний супровід є актуальним як з практичної, так і з теоретичної точки зору.
Мета дослідження комплексний аналіз гуманітарної складової українсько-польської транскордонної співпраці.
Для реалізації мети визначено такі завдання:
- проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва;
- окреслити важливість політики формування історичної пам’яті в розвитку українсько-польської транскордонної співпраці в гуманітарній сфері;
- визначити вплив гуманітарної складової співробітництва українсько-польських прикордонних територій щодо усунення негативних стереотипів колективної пам’яті;
- вивчити реалізацію спільні проектів у сфері освіти, культури і науки;
- з’ясувати вплив міграційно-візової проблеми на інтенсивність міжлюдських контактів в межах українсько-польського прикордоння;
- запропонувати перспективи ТКС в гуманітарній сфері України і Польщі та шляхи підвищення її ефективності.
Об’єктом дослідження є українсько-польське транскордонне співробітництво.
Предметом наукового вивчення є гуманітарна складова українсько-польського транскордонного співробітництва: трансформація історичної пам’яті, лібералізація візової політики, співробітництво у сфері освіти, культури і науки.
Гіпотезою дослідження є припущення, що гуманітарна складова транскордонного співробітництва, поряд з іншими складовими, посідає вагоме місце в українсько-польському транскордонному співробітництві, може сконсолідувати населення на спільному прикордонні й посприяти конструюванню історичної пам’яті українсько-польського прикордоння.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження покликана забезпечити комплексне вивчення гуманітарної складової українсько-польської транскордонного співробітництва на теоретичному та практичному рівнях. Для дослідження використано підходи і методи теорії міжнародних відносин, політології та філософії. Методологічною основою дослідження є поєднання концептуальних підходів конструктивізму та неоінституціоналізму, що дали змогу комплексно дослідити гуманітарну складову українсько-польського транскордонного співробітництва.
Робота виконана на основі принципів науковості, системності, структурності та комплексного підходу до вивчення проблеми. Основним підходом дисертаційного дослідження є системний. Дослідження транскордонної взаємодії на теоретичному рівні здійснено з допомогою методів аналізу, синтезу та узагальнення, політико-правового, аналітичного, синергетичного, інституційного, прогнозування, аналогії та системного, структурно-функціонального і порівняльного аналізів. Методи індукції та дедукції використано під час написання висновків кожного з розділів, загальних висновків дослідження.
Хронологічні рамки дослідження визначаються періодом з 1991 і до початку 2013 рр. Нижньою хронологічною межею є 1991 р., коли було проголошено незалежність України та встановлено дипломатичні взаємини між державами. Верхньою межею є 2013 р., що дозволить максимально наближено до сучасності оцінити позитивні і негативні тенденції українсько-польського транскордонного співробітництва в гуманітарній сфері та окреслити подальші шляхи його розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів. Запропоноване дисертаційне дослідження є першою спробою комплексного аналізу саме гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва. У межах здійсненого дослідження автором одержано низку результатів, котрі окреслюють його наукову новизну.
Вперше:
- доведено, що гуманітарна складова українсько-польського транскордонного співробітництва є важливою у двосторонніх відносинах, поряд з іншими аспектами транскордонного співробітництва;
- досліджено місце історичної пам’яті в гуманітарному вимірі українсько-польського транскордонного співробітництва;
- наголошено на важливості гуманітарної складової у візовій політиці на українсько-польському прикордонні;
- доведено, що українсько-польське транскордонне співробітництво у сфері культури, освіти, науки та історичної пам’яті має комплексний характер, який підтверджується системністю співробітництва, тривалістю та спільністю ідейних основ.
Уточнено:
- теоретико-методологічні основи дослідження гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва;
- візові аспекти і малий прикордонний рух на українсько-польському прикордонні як частини зовнішнього східного кордону ЄС та їх вплив на інтенсивність міжлюдських контактів;
- оцінку візової політики Польщі щодо України, позитивні і негативні тенденції її візової практики щодо українських громадян як чинник пожвавлення та інтенсифікації міжлюдських контактів.
Набули подальшого розвитку:
- вплив українсько-польського транскордонного співробітництва у сфері освіти, науки й культури на міжнаціональне зближення та міжнародне взаємопорозуміння;
- особливості конструювання історичної пам’яті на європейському континенті через призму французько-німецьких та німецько-польських відносин;
- перспективи транскордонної співпраці України і Польщі в гуманітарній сфері та шляхи підвищення їх ефективності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування у практичній діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування, при розробці стратегій розвитку прикордонних областей України. Результати стануть корисними у навчальному процесі при розробці спеціальних навчальних програм і курсів з напрямку «міжнародні відносини» та «транскордонне співробітництво». Крім того, результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема при викладанні курсу "Транскордонне співробітництво та регіональна політика".
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені на: Міжнародній конференції «Україна у сучасному вимірі транскордонного співробітництва. Нові можливості для регіонів» (Ужгород, 21-22 травня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (Луцьк, 21-22 травня 2009 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах» (Луцьк, 15-16 жовтня 2009 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах» (Луцьк, 14-15 жовтня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво у контексті європейської інтеграції України» (Острог, 5-6 листопада 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Українсько-польські відносини сьогодні: потреба «перезавантаження» чи продовження?» (Івано-Франківськ, 24-26 вересня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Українсько-польське стратегічне партнерство: реалії та перспективи (до 20-річчя визнання Республікою Польща незалежності України)» (Івано-Франківськ Яремче, вересень 2011 р.), VI Сorocznej Międzynarodowej Warszawskiej konferencji Wschodnioeuropejskiej «Europa Środkowo-Wschodnia. Niepodległość Reżimy Totalitarne Niepodległość 1919 1939 1985 2009» (Warszawa, 15-18 lipca 2009).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження знайшли відображено у 11 публікаціях, 6 з яких надруковано у фахових виданнях, а 1 видана за кордоном (Люблін, Польща).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, списку використаних джерел, що налічує 341 найменування українською, польською, російською, англійською та французькою мовами (у т.ч. 76 джерел іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок, з них 162 основного тексту.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Питання співпраці та інтеграції країн Центральної та Східної Європи в контексті змін у міжнародній системі нового тисячоліття перебувають в центрі уваги політиків і науковців. Інтеграційні процеси у Європі актуалізували ідею подолання соціокультурних розбіжностей. Одним із механізмів їх подолання є транскордонне співробітництво, яке дозволило зменшити різниці у розвитку прикордонних територій. Так, ТКС на сучасному етапі є невід’ємною частиною сучасних міжнародних відносин. Співпраця через кордон на субрегіональному рівні, яка зорієнтована на нівелювання бар’єрів та перешкод, при адекватному врахуванні сучасних геополітичних змін, глобальних викликів, соціогуманітарних та цивілізаційних орієнтирів сусідів, має шанс позитивно вплинути на пошук нової моделі інтеграції ЄС, який знаходиться на етапі системних якісних змін. Комплексне дослідження гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва було здійснено в межах дисертаційної роботи. Це дозволило зробити наступні висновки:
1. Гуманітарна складова українсько-польської транскордонної співпраці потребує сучасного міждисциплінарного підходу, який включає синтез теоретичних концепцій, що застосовуються у політології, філософії та міжнародних відносинах. Найперспективнішим у такому сенсі, на наше переконання, є конструктивізм та неоінституціоналізм. При написанні роботи використано принцип науковості, системності, структурності та комплексного підходу до вивчення проблеми. Дослідження транскордонної взаємодії на теоретичному рівні здійснено з допомогою методів індукції й дедукції, аналізу, синтезу та узагальнення, політико-правового, аналітичного, синергетичного, інституційного, прогнозування, аналогії та системного, структурно-функціонального і порівняльного аналізів.
2. Європейська інтеграція змусила Україну і Польщу врегулювати міжетнічні суперечки та упередження. Україною і Польщею запозичена європейська модель переосмислення історичного минулого, реконструкції стереотипів колективної свідомості, побудови національних політик пам’яті та національної ідентичності. Провідну роль у процесі конструювання політики пам'яті між Україною і Польщі відіграла ідея примирення. Аналіз подій українсько-польської співпраці на сучасному етапі дозволяє говорити про існування «роботи над пам’яттю», яка є корисною для міжрегіональної співпраці, перш за все, як механізм подолання і недопущення стереотипів, міжнаціональних конфліктів. Історична пам’ять стала предметом зовнішньої політики і безпосередньо вплинула на перебіг українсько-польської співпраці.
Реалізація політики історичної пам’яті Україною і Польщею є закономірним результатом переосмислення країнами ролі Центральної та Східної Європи в геополітичному просторі, усвідомлення неминучості спільної політики щодо забезпечення стабільності та безпеки регіону.
В Україні і Польщі політичний рівень відносин мав провідне значення у легітимізації історичної пам’яті, яка спрямувала міжрегіональні і зовнішньополітичні відносини у конструктивне русло співпраці. Національна політика пам’яті України і Польщі сприяла популяризації ідеї міжнаціональної співпраці, толерантності у політиці, збереженню геополітичної рівноваги у регіоні Центральної та Східної Європи, стала підґрунтям у процесі об’єктивного переосмислення історичної спадщини народів.
У врегулюванні конфлікту пам’яті в регіоні та переосмисленні історичного минулого важливу роль відіграла громадськість країн, котра зумівши піднятися над стереотипами та больовими моментами історії, стала співучасником творення нової якісної ідеології взаємин. Проте інтелектуалам, інтелігенції не вдалося вплинули переломно на українсько-польське порозуміння та конструювання неконфліктного пам’ятєвого простору. Не менш важлива роль в конструюванні історичної пам’яті та налагодженні міжнаціонального діалогу належить церкві, яка стала духовним мостом, що єднає нації та формує національну ідентичність громадян.
Серед проблемних сторін реалізації історичної пам’яті України і Польщі варто виділити той факт, що національна політика пам'яті недостатньо вплинула на переоцінку поглядів пересічних громадян та відповідно досягнення загального міжнаціонального порозуміння, а також на формування довіри у громадян до сусідів. Сьогодні, політика історичної пам’яті підштовхує до пошуку нових методів українсько-польської співпраці в гуманітарній сфері, зменшення стереотипності поглядів на міжрегіональному рівні.
Реалізація меморіальних проектів, проведення комеморативних заходів, ініціативність церкви, політичних сил, інтелектуалів, громадських структур, в тому числі реваншистсько-налаштованих щодо переосмислення українсько-польського історичного минулого, засвідчують географічну локалізацію історичної пам’яті на прикордонні та її розрізненість.
Використання історії на регіональному рівні часто спонукає до напруження відносин на міждержавному. Причиною таких конфліктів є різниця у культурах пам’яті. Одним із факторів, який накладає негативний відбиток на транскордонну співпрацю в гуманітарній сфері, є реваншистські настрої деяких науковців, організацій переселенців, «кресов’яків». Тобто політика історичної пам’яті продовжує бути важливим чинником співпраці обох держав на регіональному рівні. Подолання конфлікту пам’яті формує підстави для тривалого транскордонного співробітництва в гуманітарній сфері.
Запорукою подальшого зближення та подолання важких сторінок історії є українсько-польська транскордонна співпраця в гуманітарній сфері. Адже, шляхом переосмислення минулого в гуманітарному просторі створюються умови для поглиблення та інтенсифікації транскордонного співробітництва. Сьогодні серед питань, які перебувають на порядку денному українсько-польського транскордонного співробітництва в гуманітарній сфері слід виділити реалізацію спільної політики історичної пам’яті шляхом продовження процесу примирення, реалізації домовленостей про охорону місць пам’яті та поховань жертв війни і політичних репресій, правдивого та об’єктивного висвітлення історії. Дотримання тісної польсько-української співпраці у гуманітарній сфері на основі толерантної політики пам’яті збалансовує зовнішньополітичну діяльність країн, сприяє трансформаційним процесам всередині суспільства.
3. Розвиток гуманітарного співробітництва є одним з важливих напрямків українсько-польського транскордонного співробітництва. Стратегічний характер відносин України та Польщі вимагає налагодження системної, стійкої та стабільної політики в сфері гуманітарної співпраці. Адже ініціативи гуманітарного характеру, які в українсько-польському транскордонному співробітництві вирізняються інтенсивністю, покликані гармонізувати відносини між громадами, містами, органами місцевої влади, етнічними групами та знівелювати бар’єрність кордону. Українсько-польська транскордонна співпраця в гуманітарній сфері є важливим напрямком у зміцненні відносин між регіонами, «інструментом миру», чинником, який врівноважує соціокультурні відмінності, цим випереджає виникнення конфліктів.
Основними напрямками українсько-польського транскордонного співробітництва в гуманітарній сфері є пісенні фестивалі, спортивні заходи, обміни делегаціями, молоддю, театральними колективами, експозиціями музеїв, ярмарки, конференції, наукові семінари, співробітництво вузів, бібліотек, культурно-гуманітарна діяльність громадських організацій, проекти зі збереження культурної спадщини, дні добросусідства, які покликані долати культурні й історичні бар’єри. Культурну спрямованість мають зазвичай транскордонні проекти, реалізовані на українсько-польському прикордонні. Вони сприяють творенню культурних і товариських міжособистісних контактів, інтеграції української наукової думки в європейський простір.
Мобільності молоді та розширенню методологічних обріїв українських науковців сприяє розвинута мережа стипендіальних програм, літніх шкіл, завдяки яким студенти, молоді науковці, представники органів місцевого самоврядування України, громадські діячі можуть проходити стажування та навчання у вищих навчальних закладах, владних структурах Республіки Польща. Програми та стипендії дають унікальну можливість налагодження молодими українськими науковцями безпосередніх зв'язків з представниками західного академічного середовища, ознайомлення з принципами європейської освіти, засвоєння нових підходів в організації навчального процесу. Прикладом нової якості співпраці двох сусідніх народів в гуманітарній сфері є навчання українців в вищих навчальних закладах Польщі, а поляків в Україні.
Стратегічне значення для України і Польщі має співпраця українських і польських університетів. На нашу думку, українські і польські інтелектуали подібно до «інтелектуалів першого світу» (так Е.Саїд називає інтелектуалів Америки і Західної Європи), повинні мати «владу більшу ніж політики» у формуванні світоглядних орієнтирів українсько-польської співпраці, в творенні спільного консолідуючого гуманітарного та пам’ятєвого простору. Щоб посісти своє вагоме місце у просторі європейської цивілізації та пам’яті, університети прикордоння, як і країни, покликані здійснювати спільну взаємовигідну транскордонну гуманітарну співпрацю, яка була б побудована на постійному і безперешкодному міжлюдському спілкуванні.
Гуманітарна складова українсько-польського транскордонного співробітництва відіграє конструктивну інтегруючу роль, пропагує культуру і європейські цінності, поєднує народи, створюючи таким чином органічний зв’язок між Україною та Польщею. Сьогодні основою ефективності та результативності українсько-польської співпраці є зміцнення гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва, що впливає на взаємне пізнання та міжнаціональне порозуміння, збереження суспільної злагоди в Центральній та Східній Європі, а відповідно має геополітичне значення.
4. Гуманітарну спрямованість мають зазвичай транскордонні проекти, реалізовані на українсько-польському прикордонні. Вони сприяють творенню культурних і товариських міжособистісних контактів мешканців прикордонних територій, визначають майбутні вектори співпраці та деталізують пріоритети і завдання регіонів, підтримують співробітництво між прикордонними територіями України та Польщі. Важливе значення мають проекти в галузі освіти та науки, адже сприяють інтеграції української наукової думки в європейський простір. Проекти культурного характеру закладають основи для подолання історичних бар’єрів, стереотипів прикордоння. Спільні українсько-польські проекти допомагають Україні запозичувати польський досвід у сферах євроінтеграції та реформування публічної адміністрації,впровадження європейських стандартів. Дозволяють вивчити досвід функціонування в Польщі громадських структур, переваги та недоліки системи освіти, залучення молоді до життя громади.
5. Важливість транскордонного співробітництва у системі міжнародної інтеграції додає нового змісту гуманітарній складовій українсько-польських взаємин. Після розширення ЄС українсько-польська транскордонна співпраця зіткнулася з проблемою погіршення безпосередніх контактів кількість віз виданих польськими консульськими установами українським громадянам зменшилась більше, ніж удвічі. Візова політика ЄС ускладнила вільне пересування жителів України до Європи. У зв’язку з цим, лібералізація візового режиму ЄС має велике значення, адже впливає поглиблення культурно-гуманітарної співпраці.
Надійним партнером у діалозі з ЄС щодо лібералізації візового режиму є Польща. Варто наголосити, що Республіка Польща та її дипломатичні представництва останнім часом проводять досить лояльну візову політику щодо громадян України. Свідченням цьому є незначна кількість відмов у відкритті віз, відносно швидкі терміни їх оформлення, зростання видачі багаторазових віз, зменшення кількості додаткових документів, надання віз з тривалим терміном перебування. Так, Польща підтверджує особливість своєї візової політики, добросусідські наміри в поглибленні прикордонного співробітництва, у тому числі у гуманітарній сфері, відкритість країни до в’їзду, демонструє свою довіру, ліберальне та партнерське ставлення до України. Часткова лібералізація візового режиму стала поштовхом для інтенсифікації українсько-польської транскордонної взаємодії. До негативних тенденцій візової практики Польщі варто віднести зростання витрат на отримання віз, проблему черг, перевантаження консульських установ, тривале очікування заявниками остаточного рішення на отримання візи. Розвитку соціокультурного напряму українсько-польського транскордонного співробітництва сприяє місцевий прикордонний рух. Він допомагає збереженню та підтримці культурних та родинних зв'язків в межах українсько-польського транскордонного регіону.
Міжлюдський рівень взаємин займає одне із пріоритетних місць в українсько-польській транскордонній співпраці, має значний потенціал долання стереотипів минулого та будівництва міцної довіри між країнами. Позитивне вирішення і врегулювання візового питання між Україною і Польщею створює можливості для культурно-гуманітарної, науково-освітньої співпраці прикордоння, молодіжних обмінів, що мають шанс перетворити кордон з розмежувальної смуги на об’єднуючу.
6. Ефективність гуманітарної складової українсько-польського транскордонного співробітництва в гуманітарній сфері в майбутньому залежатиме від врегульованості ситуації навколо спільної політики пам’яті, стереотипів та налагодження системного міжлюдського спілкування. Формування неконфліктного простору історичної пам’яті шлях до цивілізованого вирішення суперечок на основі історичного минулого та побудови стратегічного рівня українсько-польської співпраці в гуманітарній сфері.
Стратегічним завданням гуманітарного напрямку українсько-польської транскордонної співпраці може бути продукування інтелектуальних поглядів, що впливають на нівелювання стереотипів, творення світоглядних орієнтирів консолідуючого гуманітарного та пам’ятєвого простору. Інтерпретуючи минуле в сьогоденні, важливо зберегти об’єктивне і неупереджене ставлення до історії серед науковців, державних діячів та дипломатів, а також прийняти минуле з усіма його суперечностями.
Гуманітарну співпрацю українсько-польського прикордоння можна вивести на якісно новий рівень за умови зосередження більшої уваги науковцями, політиками, інтелектуалами, на позитивному досвіді співпраці обох народів з метою напрацювання нового канону суспільного консенсусу та будівництва довіри між населенням прикордоння, взаєморозуміння і взаємосприйняття.
Надання системності, більшої інтенсивності та зміцнення стратегічного рівня гуманітарної складової українсько-польської транскордонної співпраці, а також переосмислення минулого дозволить подолати стереотипи, нівелювати недовіру до сусідів, зменшити розходження у культурі пам’яті двох народів, а основне поглибити українсько-польську співпрацю на соціокультурному рівні. Подальший розвиток українсько-польського ТКС визначається перспективою і логікою європейського інтеграційного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Джерела
1. Відкритий лист представників української інтелігенції з приводу 60-ї річниці збройного українсько-польського конфлікту на Волині [Електронний ресурс] // Воєнна історія. 2003. № 34. Режим доступу: http://warhistory.ukrlife.org/3_4_03_2.htm.
2. Відкритий лист представників польської інтелігенції з приводу 50-ї річниці акції «Вісла» // Незалежний культурологічний часопис «Ї». 1997. №10. С. 46.
3. Гедройць Є. та українська еміграція: листування 1950-1982 років: переклад з пол. та анг. / [упоряд., переднє слово і комент. Б.Бердиховської]. К. : Критика, 2008. 752 с.
4. Декларація Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій «Знання минулого шлях до майбутнього» [Електронний ресурс] / Інститут релігійної свободи, м. Київ. Режим доступу: http://www.irs.in.ua/index.php­?option=com_­content&task=view&id=1124&Itemid=78&lang=ru
5. Договір між Україною і Республікою Польщею про добросусідство, дружні відносини і співробітництво від 18 травня 1992 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа 121(2).
6. Договір між Україно і Республікою Польщею про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 12 січня 1993 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України / МЗС. [офіц. вид. / за заг. ред. Грищенка К.І.]. К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. т. 3, кн.1: січень-червень 1993р. 856с.
7. Дорожня карта українсько-польського співробітництва на 2007-2008 роки від 27 квітня 2007 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис №6. Справа №5122.
8. Додатковий протокол (ETS №159) до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями // Україна у сучасному вимірі транскордонного співробітництва. Нові можливості для регіонів: матеріали Міжнар. конф., 21-22 травня 2009 р., м.Ужгород / Інститут політичної освіти, Фонд Едуардо Фрея. Ужгород : Інститут політичної освіти, 2009. С. 7-10
9. Декларація, ухвалена на урочистостях у зв’язку з відкриттям у Львові меморіальної дошки на честь Я. Куроня [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24640040.html
10. Державна програма розвитку транскордонного співробітництва України на 2007-2010 роки [Електронний ресурс] // Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1819 «Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки». Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1819-2006-п.
11. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співро­бітництво між територіальними общинами або властями [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets106.htm.
12. Європейська хартія місцевого самоврядування (Страсбург 15 жовтня 1985 року) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036.
13. Звернення Львівської обласної організації Спілки офіцерів України до корпусу офіцерів кадру і запасу Війська Польського з приводу трагічних подій на Волині 1943 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ji-magazine.lviv.ua/dyskusija/volyn/presa-arhiv.htm.
14. Звернення Української Православної Церкви з приводу 70-річчя Волинської трагедії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/uocmp_doc/52772/
15. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року №586 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14.
16. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 8 вересня 2005 року №2850 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2850-15.
17. Закон України «Про транскордонне співробітництво» від 26.06.2004р. №1861-ІV // Голос України. 2004. 22 липня. С. 2.
18. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про транскордонне співробітництво» від 21 січня 2010 року №1813 [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg­=1833-17.
19. Звернення Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій до віруючих і всіх людей доброї волі з приводу 60-ї річниці Волинської трагедії періоду Другої світової війни [Електронний ресурс] // Воєнна історія. 2003. № 34. Режим доступу: http://warhistory.ukrlife.org/3_4_03_2.htm.
20. Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви до вірних та всіх людей доброї волі з приводу 70-х роковин Волинської трагедії 11 березня 2013 року [Електронний ресурс] / Релігійно-інформаційна служба України. Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ugcc_doc/51561/
21. Звернення Громадського комітету «Примирення між народами» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://1-12.org.ua/2013/07/11/2110
22. Комюніке президії Єпископату Польщі після Євхаристійного конгресу і польсько-українського листа про поєднання «Впроваджуйте поєднання в дію» // Волинь: дві пам’яті. Збірка статей опублікованих в «Газеті виборчій»; пер. з пол. [упоряд. М.Войцехівський]. Київ-Варшава.: Дух і література, 2009. С.199206.
23. Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року. Проект [Електронний ресурс] // Стратегічні пріоритети. № 3 (12). 2009. C.11-30. Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/StPrior_12/3.pdf
24. Лист Посольства України в Брюсселі від 04.03.1999р. №49/1-37/ОЗМІ// Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа №040.
25. Лист Посольства України в Республіці Польща від 9 квітня 1999 року №49/5-548 «Про українську національну меншину» // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд 2. Питання національних меншин (загальне). Опис № 6. Справа 806.
26. Лист Івана Павла ІІ напередодні відзначення 60-ї річниці Волинської трагедії «Звільніть серце від отрути» // Волинь: дві пам’яті. Збірка статей опублікованих в «Газеті виборчій»; пер. з пол. [упоряд. М.Войцехівський]. Київ-Варшава. : Дух і література, 2009. С. 117119.
27. Лист ієрархів Київсько-Галицької митрополії УГКЦ «Перед вівтарем милосердя» // Волинь: дві пам’яті. Збірка статей опублікованих в «Газеті виборчій»; пер. з пол. [упоряд. М. Войцехівський]. Київ-Варшава : Дух і література, 2009. С. 181184.
28. Лист польських та українських єпископів про взаємне поєднання «Мир поміж народами є можливим // Волинь: дві пам’яті. Збірка статей опублікованих в «Газеті виборчій»; пер. з пол. [упоряд. М. Войцехівський]. Київ-Варшава : Дух і література, 2009. С. 185190
29. Послання Конгресу українців Польщі «До польського народу» // Волинь: дві пам’яті. Збірка статей опублікованих в «Газеті виборчій»; пер. з пол. [упоряд. М. Войцехівський]. Київ-Варшава : Дух і література, 2009. С.112 116
30. Послання Європейської Комісії «Прокладаючи шлях для запровадження нового Інструмента регулювання відносин з країнами сусідами» від 1 липня 2003р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/file/link38108/file/Com_Pavuk.doc.
31. Проект Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 р.: аспект свободи віросповідання [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1013&Itemid=65&lang=ru
32. Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між КМУ та Урядом Польщі про правила місцевого прикордонного руху, підписаного 28 березня 2008 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа №5555.
33. Примирення між народами можливе. Послання католицьких єпископів України і Польщі з нагоди акту взаємного прощення і поєднання // Нова зоря. 2005. № 25. С. 5.
34. Протокол реалізації упродовж 2005-2007 років Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща від 21 березня 1994р. Про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій [Електронний ресурс] // Наше слово. № 51. 18 грудня 2005. Режим доступу: http://nslowo.free.ngo.pl/ukr-pl/protokol_realizacji_Uhody_pro_zberezhennia_misc_pamiati.htm.
35. Протокол №2 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, який стосується міжтериторіального співробітництва (ETS №160) // Україна у сучасному вимірі транскордонного співробітництва. Нові можливості для регіонів : матеріали Міжнар. конф., 21-22 травня 2009 р., м.Ужгород / Інститут політичної освіти, Фонд Едуардо Фрея. Ужгород : Інститут політичної освіти. 2009. С. 1114.
36. Протокол №3 до Європейської Рамкової Конвенції стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва від 10 липня 2008 року // Україна у сучасному вимірі транскордонного співробітництва. Нові можливості для регіонів : матеріали Міжнар. конф., 21-22 травня 2009 р., м.Ужгород / Інститут політичної освіти, Фонд Едуардо Фрея. Ужгород : Інститут політичної освіти. 2009. С. 1528.
37. Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва» від 27 червня 2007 року № 1242-V [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1242-16.
38. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва, які можуть бути включені до державної програми розвитку транскордонного співробітництва від 11 травня 2005 р. №339 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base20/ukr20333.htm.
39. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21 липня 2006 року №1001 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-п.
40. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015рр.» від 01.12.2010р. №1088 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1088-2010-%EF.
41. Розширена Європа сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту від 11.03.2003р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.delukr.cec/eu/int/ua/eu_and_country/bilateral_relations.htm.
42. Рекомендація Ради Європи (2000)1 «Про сприяння транскордонному співробітництву в галузі культури між територіальним громадами або владами (прийнята Комітетом міністрів 12 січня 2000р. на 693-му засіданні заступників міністрів)» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mincult.kmu.gov.ua/ mincult/uk/publish/article/90912.
43. Рекомендація Кабінету Міністрів Ради Європи (2000)1 «Про сприяння транскордонному співробітництву в галузі культури між територіальними громадами або владами (прийнята Комітетом міністрів 12 січня 2000р. на 693-му засіданні заступників міністрів)» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mincult.kmu.gov.ua/ mincult/uk/publish/article/90912.
44. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки» від 15 березня 2006 року №149 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?show
Hidden=1&art_id=33342720&cat_id=31739&ctime=1144315650881.
45. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики» від 13 вересня 2001р. N437-р [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=437-2001-%F0.
46. Спільна заява Президентів України та Польщі «Спільні виклики нові виміри стратегічного партнерства» від 6 грудня 2007 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа №5179.
47. Cтратегія українсько-польського міжрегіонального та прикордонного співробітництва від 25 червня 2004 року / Українсько-польська міжурядова координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа №3855.
48. Стратегія транскордонного співробітництва «Карпати 2003-2011» [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.arr.com.ua/files/sitefiles/book1.pdf.
49. Спільна заява Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання» від 21 травня 1997 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа № 1298.
50. Спільна Заява парламентів України і Польщі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nslowo.free.ngo.pl/ukr-pl/Spilna_zajawa_parlamentiw.htm.
51. Спільна заява Президента України і Президента Республіки Польща «Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині» [Електронний ресурс] // Воєнна історія. 2003. № 34. Режим доступу: http://warhistory.ukrlife.org/3_4_03_2.htm.
52. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про пункти пропуску через державний кордон від 18 травня 1992р. // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд 2. Міжнародні договори. опис № 6. Справа 121(5).
53. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993р // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа 6.
54. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон від 25 червня 2001 року // Управління державного архіву. Галузевий державний архів МЗС України. Фонд № 2. Міжнародні договори. Опис № 6. Справа №6.
55. Угода між Урядом України і Уряд