Гавриленко Ілля Ігорович Дипломатичний компонент «м’якої сили» США

Короткий опис

Гавриленко Ілля Ігорович, тимчасово не працює: «Дипломатичний компонент «м’якої сили» США» (23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку). Спецрада Д 26.001.29 у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГАВРИЛЕНКО ІЛЛЯ ІГОРОВИЧ
УДК: 327.82(73)
ДИСЕРТАЦІЯ
ДИПЛОМАТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ «М’ЯКОЇ СИЛИ» США
23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку
Міжнародні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
Науковий керівник: Матвієнко Віктор Михайлович,
доктор історичних наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................... 12
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................ 21
1.1 Концептуально-теоретичні засади дослідження ...................................... 21
1.2 Документально-джерельна база дослідження .......................................... 52
Висновки до розділу 1 ...................................................................................... 72
РОЗДІЛ 2 ДОКТРИНАЛЬНИЙ, ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА
ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ США У
КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «М’ЯКОЇ СИЛИ» ............................................... 75
2.1 Методи «м’якої сили» у зовнішньополітичних стратегіях США ХХІ
століття ....................................................................................................... 75
2.2 Інституційні механізми дипломатії США ................................................ 95
2.3 Традиційні методи дипломатичної практики США у контексті
«м’якої сили»........................................................................................................... 115
Висновки до розділу 2 ...................................................................................... 135
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ДИПЛОМАТИЧНОГО
КОМПОНЕНТА «М’ЯКОЇ СИЛИ» США ....................................................... 138
3.1 Публічна та культурна дипломатія США ................................................. 138
3.2 Електронна дипломатія США .................................................................... 155
3.3 Іміджева дипломатія США ........................................................................ 171
Висновки до розділу 3 ...................................................................................... 189
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 200
ДОДАТКИ…………………………………........................................................... 238
12
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У сучасній дипломатичній практиці
з’явилася досить велика кількість нових видів діяльності у формі засобів
культурного, інформаційного чи іншого «м’якого» впливу одних держав світу на
інші. Такі види діяльності отримали назви «публічної», «культурної», «іміджевої»
та інших видів новітніх дипломатій, що більш узагальнено, з огляду на спільні
особливості їх здійснення, часто об’єднуються поняттям «м’яка сила».
Особливістю сучасної зовнішньої політики багатьох країн світу стало те, що
навіть вдаючись до засобів «жорсткої сили» (від ультимативної дипломатії,
економічного тиску, торгівельних воєн, аж до військової агресії), вони поєднують
їх застосування із «м’якою силою», використовуючи останню на етапі підготовки
чи паралельно із такими діями для підвищення їх рівня підтримки або для
пом’якшення негативних іміджевих наслідків. Це передусім підтверджується і
наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України після Революції
Гідності (анексія Кримського півострова та проголошення сепаратистських
утворень на території окремих районів Донецької та Луганської областей). У цих
подіях Росія активно застосовувала і «м’яку силу» – у формі боротьби за статус
російської мови, заяв про захист етнічно російського та російськомовного
населення у сусідніх державах, концепції «Русского мира», а також через
попередню довготривалу підготовчу роботу російських культурних центрів та
проросійських громадських організацій і політичних рухів в Україні.
Беручи до уваги зростаюче значення використання «м’якої сили» багатьма
державами на міжнародній арені, зростає і практична актуальність дослідження
цього поняття.
Приклад США є дуже важливим у згаданому контексті, адже у другій
половині ХХ ст. дипломатія цієї держави стала однією із найбільш інноваційних
та динамічних, привносячи як нові поняття до теорії дипломатії, так і здійснюючи
практичну діяльність за напрямами, які ще навіть не усвідомлювалися іншими
13
країнами. Дещо згодом такі напрями діяльності ставали загальновизнаними та
переймалися дипломатичними службами багатьох держав. Сполучені Штати
Америки вже після закінчення Другої Світової війни розпочали активні заходи із
позиціонування цінностей західної демократії, ринкової економіки та
громадянського суспільства з метою їх засвоєння урядами та громадськістю
інших держав, що, власне, дозволяло в більшій мірі забезпечувати підтримку
ними зовнішньополітичних дій США. Такі заходи застосовувалися протягом
усього періоду «холодної війни», однак не мали комплексного теоретичного
обґрунтування, тому саме у цій державі на початку 1990-х рр. почалося
формування концепції «м’якої сили». У подальшому, положення цієї концепції не
лишилися лише на рівні академічних дискусій, а після обговорення у Конгресі,
увійшли до програм політичного керівництва держави та доктринальних
документів, вплинули на реформування зовнішньополітичних інституцій та
функціонування дипломатичної служби США, що з різним ступенем
інтенсивності та вираженості простежувалося, насамперед, за президентства
Дж.Буша-молодшого та Б.Обами.
З огляду на суттєві зміни у здійсненні дипломатії США в ХХІ столітті та
передусім в її конкретних методах, що проявляється, насамперед, у виразному
окресленні дипломатичного компонента «м’якої сили», заявлена тема, в силу
своєї великої як теоретичної, так і практичної значимості, потребує детального
вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках Комплексної наукової програми Київського національного
університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного розвитку
світових процесів глобалізації», затвердженої Вченою Радою Університету,
протокол № 12 від 20 червня 2011 р., і науково-дослідної теми Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка № 11БФ048-01 «Україна в міжнародних інтеграційних процесах».
Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням актуальності
обраної теми та стану її дослідженості. Мета дослідження полягає у тому, щоб
14
визначити роль та місце дипломатичного компонента «м’якої сили» в
зовнішньополітичній практиці Сполучених Штатів Америки.
Для досягнення поставленої мети автором було сформульовано такі
завдання:
- з’ясувати місце концепції «м’якої сили» у теорії дипломатії та простежити
еволюцію цієї концепції;
- визначити критерії класифікації компонентів «м’якої сили» та окреслити
місце дипломатичного компонента у такій класифікації;
- дослідити вплив концепції «м’якої сили» на зовнішньополітичні доктрини
США;
- проаналізувати трансформацію інституційного механізму та основних
методів дипломатії США в контексті реалізації концепції «м’якої сили»;
- проаналізувати досвід використання Сполученими Штатами Америки
таких складових дипломатичного компонента «м’якої сили», як публічна,
культурна, електронна та іміджева дипломатія;
- з’ясувати особливості та визначити ефективність дипломатичних методів
та засобів «м’якої сили» США;
- виробити рекомендації для впровадження методів «м’якої сили» у
дипломатичній діяльності України.
Об’єктом дослідження є зовнішньополітична діяльність США.
Предметом дослідження є дипломатичний компонент «м’якої сили» США,
який визначається відповідним комплексом дипломатичних методів і засобів та
інституційних механізмів зовнішньополітичної практики США.
Методи дослідження визначені специфікою об’єкта й предмета
дослідження, метою й завданнями дисертації. До методології, використаної в
дослідженні, передусім слід віднести такі підходи: компаративний, системний,
структурно-функціональний, інституційний.
Компаративний підхід дозволив порівняти здійснення дипломатії
Сполученими Штатами Америки із уявною «типовою» моделлю дипломатії,
характерною для усіх держав, і, таким чином, визначити специфічні риси та
15
«нетрадиційні» методи у дипломатії США. Це, у свою чергу, дозволяє
порівнювати сучасну модель дипломатії, що застосовує новітні дипломатичні
методи, із традиційною дипломатичною практикою.
Використовуючи системний підхід, вдалося розглянути такі системи, як
інституційний механізм дипломатії Сполучених Штатів та система методів
дипломатії, а також проаналізувати зв’язок цих методів між собою та місце серед
них методів «м’якої сили». Варто відзначити, що «м’яка сила» держави
розглядається також як складний багатоелементний концепт, тому використання
системного підходу дозволило відокремити та розглянути специфічні складові
«м’якої сили».
За допомогою структурно-функціонального підходу визначаються
співвідношення та зв’язки між різними рівнями та складовими частинами
зазначених систем, зокрема як щодо специфічних дипломатичних методів
(наприклад, взаємозв’язок культурної і публічної дипломатії), так і щодо певних
структурних одиниць Державного департаменту як елементів інституційного
механізму дипломатії США.
За допомогою інституційного підходу також було проаналізовано діяльність
зовнішньополітичного відомства США та інших інституцій, що здійснюють
дипломатичні функції чи залучені до процесу прийняття зовнішньополітичних
рішень.
У дослідженні було також використано широке коло інших
загальнонаукових методів, принципів та підходів, таких як індукція та дедукція
(наприклад, визначення характеристик дипломатичної системи через роль певного
конкретного органу такого як Державний департамент чи його структурних
одиниць і навпаки), аналіз та синтез, спостереження та порівняння, принцип
історизму (простежується поступове впровадження конкретних методів
дипломатії), моделювання (створення певної уявної моделі дипломатії США, яка і
аналізується), термінологічний аналіз та критичний аналіз наукової літератури.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автор
дисертації на основі залучення та комплексного аналізу широкого кола джерел,
16
значна частина яких раніше не була об’єктом спеціального наукового вивчення,
здійснив цілісне й всебічне дослідження дипломатичного компонента «м’якої
сили» США, визначення його ролі та місця у сучасній дипломатичній практиці
Сполучених Штатів Америки.
Основними положеннями, які визначають наукову новизну дослідження і
виносяться на захист, є такі:
Вперше:
- запропоновано авторську класифікацію компонентів «м’якої сили» із
виділенням структурно-історичного, політичного, недержавного та
дипломатичного компонентів «м’якої сили», що дозволяє здійснити
систематизацію категоріально-понятійного апарату в рамках концепції «м’якої
сили» та з’ясувати змістовне наповнення кожного із компонентів, передусім
дипломатичного, що необхідно для подальших теоретичних та практичних
досліджень;
- запропоновано авторське визначення поняття «дипломатичний компонент
«м’якої сили» як комплексу відповідних дипломатичних методів та засобів, що
передбачають безпосереднє застосування «м’якої сили» і характеризуються
свідомими державними діями, спрямованими на покращення сприйняття держави
за кордоном;
Удосконалено:
- теоретико-методологічні підходи до визначення та дослідження понять
«м’яка сила», «жорстка сила», зокрема, щодо наявності аспектів «м’якої сили» у
засобах зовнішньої політики, які є більш характерними для «жорсткої сили», а
саме – у військової чи економічної сили держави;
- визначення критеріїв віднесення окремих зовнішньополітичних дій
держави до сфери застосування «м’якої сили», шляхом аналізу таких дій за
критеріями: свідомого чи несвідомого застосування з точки зору використання
«м’якої сили»; короткострокового чи довгострокового здійснення; здійснення
державними чи недержавними акторами, – що дозволяє вважати їх здійсненими у
рамках дипломатичного компонента «м’якої сили»;
17
- інструментарій оцінювання можливостей застосування методів у рамках
дипломатичного компонента «м’якої сили» різними державами, зокрема
визначено необхідні умови їх застосування, що полягають у наявності відповідної
доктринальної, інституційної та організаційної бази для використання зазначених
методів;
Набуло подальшого розвитку:
- положення про те, що дипломатія Сполучених Штатів Америки є однією із
найбільш активних та динамічних з точки зору впровадження нових напрацювань
з теорії дипломатії та інноваційних напрямів дипломатичної практики, які ще
недостатньо активно використовуються дипломатичними службами інших країн,
зокрема і України;
- твердження, що у період президентства Б.Обами активне застосування
США методів «м’якої сили» у зовнішній політиці було, свого роду,
компенсаторним механізмом для покращення іміджу держави, значно
погіршеного унаслідок переважного використання односторонніх жорстких дій за
адміністрації Президента США Дж.Буша-молодшого;
- обґрунтування впровадження новітніх (таких як електронна та іміджева
дипломатія), розвитку відносно нових (таких, як публічна та культурна
дипломатія) та активного використання в новій якості уже традиційних
дипломатичних методів у рамках концепції «м’якої сили» та доцільності їх
комплексного дослідження в форматі дипломатичного компонента згаданої
концепції.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження
визначаються його актуальністю та науковою новизною. У ході дослідження було
поглиблено розуміння поняття «м’яка сила» та здійснена авторська класифікація
компонентів «м’якої сили» з детальним окресленням сутності та значення,
насамперед, її дипломатичного компонента, розроблено інструментарій для
оцінки використання «м’якої сили» різними державами. Положення та висновки
дисертації можуть стати основою для подальшого вивчення «м’якої сили» як на
теоретичному, так і на практичному рівні.
18
Практичне значення полягає у тому, що дипломатичні служби різних країн
можуть використовувати позитивний досвід Сполучених Штатів у сфері «м’якої
сили», проаналізований у дисертаційному дослідженні. Особливо важливим це є
для України, адже розбудовуючи власну дипломатичну службу, українській
дипломатії було б доцільно врахувати приклад дипломатії США як однієї із
найбільш ефективних у світі, зокрема активне задіяння ними дипломатичного
компонента власної «м’якої сили», адже на даний момент використання «м’якої
сили» дипломатією України є недостатнім навіть задля підтримання позитивного
іміджу держави за кордоном, не кажучи вже про можливість здійснення впливу на
інших міжнародних акторів. З огляду на це, висновки дослідження можуть бути
використані фахівцями МЗС України й спеціалістами інших державних установ,
науково-дослідних інститутів та центрів, які беруть участь у плануванні
зовнішньої політики та здійсненні дипломатичної діяльності України, зокрема її
культурної та іміджевої складових.
Матеріали дисертації можуть використовуватися в рамках навчального
процесу у вищих навчальних закладах України при підготовці підручників,
навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій, а також при
підготовці та викладанні навчальних курсів з дипломатії, зокрема: «Основи
дипломатії та дипломатичної роботи», «Дипломатична та консульська служба»,
«Теорія та практика дипломатії», «Багатостороння дипломатія», «Галузева
дипломатія», «Публічна дипломатія», «Культурна дипломатія» тощо.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного
дослідження було представлено автором у доповідях і виступах на міжнародних
наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: XІ міжнародна науковопрактична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська
весна» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 21 березня
2013 р.); VІ Міжнародна наукова конференція молодих учених «Дні науки
історичного факультету 2013» (Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 25 квітня 2013 р.); Міжнародна науково-практична конференція
студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна» (Київський
19
національний університет імені Тараса Шевченка, 10 квітня 2014 р.); Міжвідомча
наукова конференція «США у трансформаціях сучасного світу: геополітичний
вимір» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 14 квітня
2014 р.); VІІ міжнародна конференція «Дні науки історичного факультету,
присвячені 180-річчю заснування Київського університету» (Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, 24 квітня 2014 р.); Міжнародна
літня школа «Перспективи для демократії, стабільності та європеїзації України:
уроки Балтійського досвіду?» (Інститут управління та політики Університету
Тарту, м. Тарту, Естонія, 25-29 серпня 2014 р.); Міжнародна науково-практична
конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми
міжнародних відносин» (Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 16 жовтня 2014 р.); Міжвідомча наукова конференція «США у
сучасних міжнародних трансформаціях: концептуальний і прикладний виміри»
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 20 березня 2015 р.);
Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих
вчених «Шевченківська весна» (Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 02 квітня 2015 р.); ІІ Міжнародна науково-практична
міждисциплінарна конференція «Сполучені Штати Америки у сучасному світі:
політика, економіка, право, суспільство» (Львівський національний університет
імені Івана Франка, 15 травня 2015 р.); Міжнародна конференція «Урядування у
секторі безпеки і оборони: Роль демократичних інституцій і кращі міжнародні
практики» (Центр Разумкова, м. Київ, 16-17 березня 2016 р.); Міжнародна наукова
конференції «Україна і США: досвід та перспективи співпраці (присвячена
пам’яті проф. Б.М. Гончара)» (Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 17-18 березня 2016 р.); Міжнародна науково-практична конференція
«Шевченківська весна» (Світове співтовариство: глобальні та регіональні
виклики) (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 7 квітня
2016 р.); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, 27 жовтня 2016 р.).
20
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження
викладені автором у 13 наукових працях, загальним обсягом 7,12 д.а., з яких 4
розміщені у фахових виданнях, затверджених МОН України (2,03 д.а.), 2 – у
закордонних фахових наукових виданнях (2,25 д.а.) і в 7 працях апробаційного
характеру (1,59 д.а.).
Структура роботи обумовлена визначеними метою, об’єктом та предметом
дослідження. Вона складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів,
висновків та списку використаних джерел (370 найменування українською,
російською та англійською мовами на 38 сторінках). Загальний обсяг роботи
складає 241 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведенедослідженнясталоосновоюдлявирішенняважливогонаукового
питаннящополягаєвобґрунтуванніважливостіролітамісцядипломатичного
компонентам’якоїсиливзовнішньополітичнійпрактиціСША
Цілкомлогічнимтазрозумілимєтещодипломатіяякодинізосновних
засобівзовнішньоїполітикиєявищемдинамічнимтобтотакимщозмінюється
залежновідконкретнихісторичнихумоврозвиваєтьсяеволюціонуєНадумку
автораоднієюізсуттєвихтенденційХХІстєтещовідбуваєтьсядоповнення
традиційнихметодівдипломатіїновимиаботакзваниминетрадиційними
дипломатіямищовикликанопередусімусвідомленнямпровіднимидержавами
світуважливостіконтактівізнедержавнимиакторамиатакожізширокою
громадськістюінасампередгромадськістюіноземнихдержавпідтримкаякоїє
суттєвимфакторомпросуваннявласнихінтересівзамежаминаціональної
територіїтазбереженнядружніхвідносинміжкраїнаминезалежновідзміни
політичноїситуаціїукожнійізнихУціломуформуваннятапідтримання
позитивногоіміджусеределітіширокогозагалувіншихкраїнахтайого
використаннядляотриманнязовнішньополітичнихперевагпозначається
поняттямм’якасила
М’якусилуможнарозглядатиякнабільшширокомурівнізовнішньої
політикипевноїдержавиколивонасуттєвовпливаєнаформування
зовнішньополітичнихстратегійтакінапрактицізокремаудипломатичній
діяльностіщопроявляєтьсявудосконаленнііснуючихтастановленніновихформ
дипломатіїспрямованихнадосягненнязовнішньополітичнихцілейзадопомогою
привабливостічипереконанняУсформованійДжСНаємуіррконцепції
м’якоїсиливласневпершебулонаданетеоретичнеобґрунтуванняздатності
певногоакторапривабитисвоїмицінностямиіншусторонутакимчиномщоб
вонаприймаларішенняуякихзацікавленийтакийактордобровільнобез
здійсненнянанеїтискутаневикликаючиунеїспротиву

Урякреакціянадисбалансміжжорсткоюім’якоюсилоюу
зовнішньополітичнійдіяльностіСШАуперіодпрезидентстваДжБушамолодшогоурамкахконцепціїм’якоїсилибулозапропонованепоняття
розумнасиласутністьякоїполягалаукваліфікованійтавдалообраній
комбінаціїм’якоїіжорсткоїсилиПротевонавиявиласяскоріше
декларативнимпоняттямпризначенимдляпозитивногояквнутрішньоготакі
зовнішньогосприйняттязовнішньоїполітикиСШАібільшоюмірою
реалізовуваласявжезаПрезидентаБОбамиавакадемічномурозумінніне
виходилазамежіконцепціїм’якоїсили
Власнеконцепціям’якоїсилизасвоєбільшніжлітнєіснування
перетвориласьізтеоретичногопоняттянаповноціннузовнішньополітичну
концепціюдляСполученихШтатівщосталапідґрунтямвідповідноїстратегії
придатноїдопрактичноїреалізаціїякавключаєдоситьширокеколометодівта
засобівдипломатичноїдіяльності
Прирозглядім’якоїсилипевноїдержавивартоусвідомлюватищо
вонанеєціліснимєдиниммеханізмомапрактичнадіяльністьузгаданому
напряміздійснюєтьсяурамкахокремихкомпонентівАлеякщоупочатковому
варіантіконцепціїм’якоїсилиосновнаувагаприділяласяприродітахарактеру
зовнішньополітичнихдійтовїїподальшомурозвиткунауковцямипочали
виділятисяокреміметодищодозволяютьпосилюватинаявнум’якусилу
певноїдержавиатомунапорядкуденномупосталапотребаукласифікації
компонентівм’якоїсили
Упропонованомудослідженнівласнеподаєтьсяавторськакласифікація
компонентівм’якоїсилиякавключаєструктурноісторичнийполітичний
недержавнийтадипломатичнийкомпонентидечільнемісценалежитьсаме
дипломатичномукомпонентуНанашудумкупоняттядипломатичний
компонентм’якоїсилиозначаєкомплексвідповіднихдипломатичнихметодів
тазасобівщопередбачаютьбезпосереднєзастосуванням’якоїсилиі
характеризуютьсясвідомимидержавнимидіяминаправлениминапокращення
сприйняттядержавизакордоном

Якщоіншікомпонентинепередбачаютьбезпосередніхдійдержавиусфері
м’якоїсилиструктурноісторичнийкомпонентозначаєзагальні
характеристикидержавиїїкультуритацінностейщосклалисяісторичноіємало
зміннимиукороткийпроміжокчасунедержавнийкомпонентпередбачає
застосуванням’якоїсилинедержавнимиакторамитакимиякнеурядові
організаціїкультурніспілкибізнескомпаніїнедержавнізасобимасової
інформаціїтощополітичнийкомпонентєдоситьсталиміконстатуєнаявністьу
країнипевногорівняпривабливості–тосамедипломатичнийкомпонент
передбачаєцілеспрямованідіїзметоюпокращеннясприйняттядержавиза
кордономзадопомогоювідповіднихметодівздійснюванихуповноваженимина
цедержавнимиорганамищонадаєдослідженнямм’якоїсилиприкладногота
рекомендаційногохарактеру
Власнедослідженнядипломатичногокомпонентам’якоїсили
фокусуєтьсянасампереднааналізітакихметодівдипломатіїякпублічна
культурнаіміджеватаелектроннаатакожтрансформаціїосновного
дипломатичногоінструментаріютатрадиційнихдипломатичнихметодіву
контекстіконцепціїм’якоїсили
Причомузначеннядипломатичногокомпонентам’якоїсилияк
практичногоінструментадипломатіїпоступовозростаєщопідтверджується
включеннямбагатьмадержавамидосвоїхдоктринальнихдокументівусфері
зовнішньоїполітикихарактернихдляньогометодівтазасобівзбільшенням
їхньогофінансуваннятакількостіперсоналузалученогодовідповіднихдійа
такожзагальноюінтенсифікацієюзусильнацьомунапрямідипломатичноїроботи
Надоктринальномурівніокреміпринципим’якоїсилибуливперше
закладеніуСтратегіюнаціональноїбезпекиСШАртаувідповіднуїй
концепціютрансформаційноїдипломатіїщопередбачалипоступовузаміну
односторонніхсиловихдійшкідливихзіміджевоїточкизоруметодамиі
засобамим’якоїсилидляпокращенняіміджуСШАНапрактиціжможнабуло
простежитилишефрагментарнийпереглядполітикиБілогодомущодо
застосуваннявійськовоїсилитавибірковевикористаннязасобівм’якоїсили

щовціломунеобмежуваломожливістьзбокуСШАповалення
антидемократичнихрежимівшляхомвійськовихоперацій
ВласнезусилляадміністраціїДжБушамолодшогощодовпровадження
методівм’якоїсиливиявилисянедостатнімидлятогощобпокращитиімідж
СШАзакордономГоловнапричинаполягалаутомущоадміністраціяСША
обмежиласялишевнесеннямдоповненьізм’якоюсилоюусвій
зовнішньополітичнийкурсневносячинеобхіднихкорективвосновнужорстку
лініюзовнішньоїполітикиСШАякапереважалаустратегіяхірр
Зновоюсилоюпроблемавідходувіджорсткогокурсувзовнішнійполітиці
посталапередПрезидентомБОбамоюСтратегіянаціональноїбезпеки
ПрезидентаБОбамирбуладоситьінноваційноюзасвоїмхарактеромУній
впершепропонувалосякомплекснепоєднаннярізнихсферамериканської
могутностіусвіті–дипломатіїчерезякуреалізуєтьсям’якасилавійськового
таекономічногопотенціалужорсткасилаатакожсилиприкладущотакож
можебутивіднесенадом’якоїсилищоіпов’язувалоцюСтратегіюізпоняттям
розумнасилашироковикористовуваногоадміністрацієюПрезидентаБОбами
Прицьомуосновнимідеологічнимпостулатомамериканськоїзовнішньої
політикинавітьуконтактахізнедемократичнимирежимамибуловизнано
прагненнядоморальноголідерстваусвітішляхомефективноїдипломатіїта
м’якоїполітикивлади
НаступнаСтратегіянаціональноїбезпекирПрезидентаБОбами
характеризуваласязначнимивідмінностямиуаналізіпоточноїсвітовоїситуаціїі
становищаСполученихШтатіводнакзагальніпринципилишалисянезмінними
замістьуправліннясвітом–моральнелідерствочерезавторитетприклад
принципиіцінностіспівпрацюзпартнерамиалеводночасічерезнаявнусилу
тапотенціалдодій
ЗагаломзаостанніроківзовнішняполітикиСШАконцептуальнота
зокремаспіввідношенняунійінструментівм’якоїтажорсткоїсилизазнала
значнихзмінУдослідженніпростеженонамаганняамериканськоюкерівною
елітоюоперативноадаптуватизовнішнюполітикудержавидосучаснихреалійі

якрезультатможнаконстатуватищоуСШАінасампередзапрезидентства
БОбамизакріпилосярозуміннятогощопотенціалм’якоїсилидержави
повиненпостійнооцінюватисяаналізуватисятаголовне–використовуватися
ДипломатичнаслужбаСполученихШтатівволодієзначнимиресурсами–
фінансовимиорганізаційнимикадровимитаінтелектуальнимищодозволяєїйяк
демонструватизначнуефективністьтрадиційнихдипломатичнихпрактикпри
виконаннізовнішньополітичнихзавданьтакібутидоситьінноваційною
впроваджуючиновідипломатичніметодиізасобияківласнеівизначають
основнуконфігураціюдипломатичногокомпонентам’якоїсилиДосуттєвих
перевагінституційногомеханізмудипломатіїСШАможнавіднестиїї
динамічністьздатністьдореформуваннявідповіднодоновихісторичнихреалій
тапотребдержавиефективністьдійнезалежновідзовнішніхобставиншвидке
розуміннявикликівтаоперативністьупошукуможливихвідповідейнаниха
такожефективнезастосуваннядипломатієюновихнетрадиційнихметодівОдним
ізнайяскравішихприкладівцьогоєтещоСполученіШтати–першаусвіті
країнауструктурівідомствазакордоннихсправякоїз’явиласяспочаткупосада
першогозаступникаДержавногосекретарязпублічноїдипломатіїазгодом–
УправліннязелектронноїдипломатіїВпровадженнюновітніхметодівм’якої
силиудипломатичнійпрактиціСШАпевноюміроюсприяєіспосібнабору
кадрівякийпередбачаєзалученняспеціалістівпрактиківізіншихсфер
Наразіусвітовійполітиціпроявляєтьсятенденціядозбільшення
публічностіусіхвидівдипломатичноїдіяльностінавітьнайбільшконсервативних
традиційнихметодівізасобівщовласнесуттєвопосилюєефектм’якоїсилиа
такожокреслюєїхналежністьвзгадуваномуконтекстідодипломатичного
компонентам’якоїсилиЗаведеннямпереговорівпевноюдержавою
укладеннямнеюміжнароднихдоговорівтаофіційнимдипломатичним
листуванняматакожзадіяльністюїїдипломатичнихпредставниківтепер
уважнотаприскіпливостежатьнелишеурядиіншихкраїнайвласната
закордоннагромадськістьтаЗМІщозмушуєдержавиобережнотаводночас
активнотапублічнопідходитидовласнихзовнішньополітичнихдійздійснюючи

їхзоглядомнаефектм’якоїсилиСШАнетількипомітилицютенденціюай
належновідреагувалинанеїякчерезрозширеннявикористаннявідноснонових
дипломатичнихметодів–публічнатакультурнадипломатіячизапровадження
інноваційнихпрактик–електроннатаіміджевадипломатіятакіздійснивши
відповіднідоктринальніінституційнітаорганізаційнізмінищодовикористання
такихтрадиційнихдипломатичнихметодівякособистадипломатіяПрезидентата
Державногосекретаряконференційнадипломатіятадипломатіясамітівучастьу
багатосторонньомуспівробітництвівійськоватаекономічнадипломатіятощоякі
маютьзначнийпотенціалщодоствореннятавикористанняефектівм’якоїсили
дляуспішногопросуваннязовнішньополітичнихінтересівСША
ЧільнемісцесередметодівякіСполученіШтативикористовуютьу
рамкахдипломатичногокомпонентам’якоїсилизаймаєпублічнадипломатія
якаєвиявомвзаємодіїдипломатіїСШАнестількизурядамиіноземнихдержав
якнасампередізгромадськістюцихкраїнщомаєсуттєвийпотенціалщодо
розбудовивзаєминізвідповіднимидержавамиАктивністьдіяльностізацим
напрямомпостійнозростаєзрокуколивДержавномудепартаментібуло
виокремленоіадміністративнопосиленоцейнапрямдипломатичноїдіяльності
Основнимиметодамиздійсненняпублічноїдипломатіїєпроведенняпублічних
заходівзакордономреалізаціяпрограмобмінівтазаохоченнядоотримання
іноземцямиосвітиуСполученихШтатахвикористаннязасобівмасової
інформаціїатакожсоціальнихмедіатаіншихінтернетджерелдляпросування
власнихінтересів
Культурнадипломатіяякатеоретичнотаупрактицібагатьохкраїнє
самостійнимвидомдипломатичноїдіяльностіурамкахпрактичноїдіяльності
СполученихШтатівзреалізаціїдипломатичногокомпонентам’якоїсили
інституційнотафункціональноневиокремленаякдипломатичнийметод
Американськамасовакультуракіномузикамистецтвопоширюєтьсяусвіті
незалежновіддійдержавитомууСполученихШтатівнемаєнеобхідності
просуватиїїзакордономщейчерездипломатичніканалиУтойжечас
СполученіШтативолодіютьдостатнімиекономічнимиресурсамищоб

здійснюватиналежнефінансуваннякультурнихпрограмДержавного
Департаментуяківикористовуютьдляпопуляризаціїменшвідомих
альтернативнихтасутоамериканськихжанрівпоширенняінформаціїпро
СполученіШтатиусвітітаміжкультурногообмінузагалом
Електроннадипломатіяєстратегічнимелементомвпливунагромадськістьв
інформаційнуепохуіДержавнийдепартаментСШАцецілкомусвідомлюєсаме
томуСполученіШтатипершимизапровадилиускладівідомствазакордонних
справУправліннязелектронноїдипломатіїщопоступововідокремлює
електроннудипломатіювідпублічноїНаразіСШАдоситьефективно
використовуютьмережуінтернетусвоїйдіяльностіхочацечасомпризводитьі
донегативнихнаслідківтакихяктвіттервійничирозголошення
конфіденційноїінформаціїякприскандалізВікілікс
Щеоднимізважливихметодівпосиленням’якоїсилидержавиєстворення
національногобрендудержавичерезіміджевудипломатіюСШАтривалийчас
володіютьсформованиміміджемагромадськістьіншихкраїнєдостатньодобре
обізнаноюпроцюдержавуісприймаєїїякодногозісвітовихполітичнихлідерів
активногоучасникабагатосторонніхінституційтаміжнароднихорганізаційзначну
військовупотугунаймогутнішуекономікуівиробникапрестижнихматеріальних
такультурнихпродуктівНаразіСполученіШтатинепотребуютьрозробки
власногобрендузнулячийогозначногокорегуваннятомуїхіміджева
дипломатіяполягаєпереважноукоординаціїінформаційнихсигналівщо
направляютьсяіноземнійаудиторіїдержавнимиінституціямиСШАусуненні
можливихсуперечностейтависвітленніпередусімпозитивнихрисвласноїдержави
таїїактивноїпозиціїщодовирішеннясвітовихпроблем
Наразідипломатичнийкомпонентм’якоїсилинайактивніше
використовуютьдержавиякіпрагнутьнабутивпливовогостановищаусвітічи
вжезаймаютьвагомемісцеусвітовійполітицітанамагаютьсяйогозберегти
ОднієюізтакихдержавлідерівнасвітовійаренієСполученіШтатиАмерикиякі
доситьоперативнореагуютьнановітнівикликитароблятьцедоситьефективно

задопомогоюяктрадиційнихтакізначноюміроюнетрадиційних
дипломатичнихметодівтазасобів
УспіхиСШАувикористаннідипломатичногокомпонентам’якоїсили
насампередпояснюютьсятимщопопершеїхметоюєнетількивирішення
практичнихпоточнихпроблемскорішевониєпревентивниммеханізмом–адже
покращуючиставленняширокихкілзарубіжноїгромадськостііособливомолоді
іншихкраїндосвоєїдержавиДержавнийдепартаментпрагнеотримати
політичнідивідендиумайбутньомуподругедоздійсненнятакихпрограм
СполученимиШтатамизалучаєтьсявеликакількістьнеурядовихорганізаційта
агентствбезпосередньонеасоційованихзурядомСШАякімаютьвищийрівень
довірисередіноземнихгромадянаджеїхнядіяльністьневважається
безпосередньопов’язаноюіззовнішньоюполітикоюСполученихШтатів
Наявнийінструментарійдипломатичногокомпонентам’якоїсиливласне
розширюєможливостіСШАщодопросуваннясвоїхнаціональнихінтересіву
світіНаприкладоскількиоднимізосновнихдоктринальнихпріоритетів
зовнішньоїполітикиСШАтрадиційноєпоширенняідеїглобальної
демократизаціїДержавнийдепартаментСШАвикористовуєдипломатичний
компонентм’якоїсилинасампередзадлядемонструванняперевагдемократії
американськогозразкатазаохоченняіншихдержавдодемократизаціїНаразі
державиможутьпорізномувикористовувативищезгаданийінструментарійдля
просуваннявласнихцінностейабоінтересівзбудьякиміншимнаміромнавітьіз
метоюпідготовкиабообґрунтуваннязовнішньоїагресіїякувипадкуіз
російськоюагресієюпротиУкраїнищосупроводжуєтьсярядомдійтазаяву
сферім’якоїсили–щодоборотьбизастатусросійськоїмовизахисту
співвітчизниківтощо
Використаннязасобівтаметодівдипломатичногокомпонентам’якоїсили
нерідкостаєхарактерноюпрактикоюнелишедлядержавякінамагаються
домогтисяпосиленнячизбереженнявласноїпозиціїнаміжнароднійареніалей
длядержавякінепретендуютьнаглобальнурольітакимчиномможутьпевною
міроюкомпенсуватинестачужорсткоїсили