ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СТАТІ : ИДЕНТИФИКАЦИЯ КАК СОЦИАЛЬНО - ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ПОЛА



  • Назва:
  • ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СТАТІ
  • Альтернативное название:
  • ИДЕНТИФИКАЦИЯ КАК СОЦИАЛЬНО - ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ПОЛА
  • Кількість сторінок:
  • 422
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

    На правах рукопису

    КІКІНЕЖДІ ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

    УДК 159.922.1 + 37.015.3: 303.094.4



    ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СТАТІ

    19.00.07 – педагогічна та вікова психологія


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    доктора психологічних наук



    Науковий консультант:
    ГОВОРУН ТАМАРА ВАСИЛІВНА,
    доктор психологічних наук, професор,
    головний спеціаліст Інституту психології
    імені Г.С.Костюка НАПН України


    Київ – 2012








    ЗМІСТ
    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ОНТОГЕНЕЗУ 16

    1.1. Ідентифікація як суб’єктна та соціально-психологічна реальність 16
    1.2. Ґендерна ідентичність особистості в контексті основних психологічних шкіл 35
    1.3. Диференціація статі як результат ґендерної соціалізації особистості 59
    1.4. Вікові закономірності ґендерної ідентифікації особистості 71
    Висновки до першого розділу 79

    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ СТАНОВЛЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПЕРІОД
    ДОРОСЛІШАННЯ 83

    2.1. Сутність ґендерного підходу як базового для обґрунтування статеворольової ідентифікації особистості 83
    2.2. Принципи вивчення ґендерної ідентифікації особистості у період дорослішання 88
    2.3. Психологічні механізми, конструкти та соціальні чинники ґендерної ідентичності особистості 92
    2.4. Психологічна модель генези статеворольової ідентифікації
    особистості 100
    Висновки до другого розділу 110

    РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ТА МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 114

    3.1. Програма та психодіагностичні методи дослідження ґендерної ідентифікації у представників різної статі 114
    3.2. Первинні ґендерні уявлення та зміст статеворольової ідентичності у дітей різної статі у старшому дошкільному віці 116
    3.3. Особливості становлення ґендерної ідентичності у представників різної статі у молодшому шкільному віці 129
    Висновки до третього розділу 138

    РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ 143

    4.1. Програма та психодіагностичний інструментарій вивчення ґендерної ідентифікації у представників різної статі у підлітковому та юнацькому віці 143
    4.2. Специфіка вторинної статеворольової ідентичності у представників різної статі у підлітковому віці 145
    4.3. Особливості ґендерних уявлень у представників різної статі у ранньому та пізньому юнацькому віці 167
    4.4. Я-концепція жінки/чоловіка у юнацькому віці 173
    Висновки до четвертого розділу 201

    РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА 207

    5.1. Розвиток ґендерних уявлень представників різної статі залежно від найближчого соціального оточення 207
    5.2. Ґендерні виміри навчально-виховного процесу 232
    5.3. Особливості ґендерної соціалізації учнівської молоді (підлітків та юнацтва) залежно від ідеології, освітніх інституцій та ЗМІ 266
    Висновки до п’ятого розділу 309

    РОЗДІЛ 6. ҐЕНДЕРНО-ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАТЕВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ (від старшого дошкільного до пізнього юнацького віку) 315

    6.1. Методичне забезпечення ґендерно-освітнього середовища у дитячих навчальних закладах 315
    6.2. Засоби активізації ґендерного самовизначення дітей та юнацтва 346
    6.3. Розвиток ґендерної свідомості студентів та педагогів залежно від освітніх програм 355
    6.4. Ґендерний дискурс у освітній парадигмі вищої школи 360
    6.5. Діяльність Центру ґендерних студій у педагогічній освіті майбутніх вчителів 365
    Висновки до шостого розділу 370
    ВИСНОВКИ 374
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 381
    ДОДАТКИ 423
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У роботі здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальне вивчення психологічних механізмів і динаміки ґендерної ідентифікації в процесі онтогенезу; сформульовано особистісно-еґалітарний підхід щодо дослідження цього феномена; виявлено закономірності, структуру, типологію статеворольової ідентичності особистості у період дорослішання; розроблено та емпірично апробовано модель ґендерно-освітніх технологій як психолого-педагогічний супровід статевої свідомості дітей та юнацтва; представлено психологічне розуміння генези, умов набуття зростаючою особистістю ґендерної ідентичності та її диференціації за умов різних статеворольових орієнтацій.
    1. Феномен ґендерної ідентифікації як суб’єктна та соціально-психологічна реальність включає в себе систему знань, ставлень та взаємодій як асимільованих соціокультурних статеворольових настановлень, сімейних взірців, загальноосвітніх знань, меседжів ЗМІ, власного досвіду міжстатевих взаємин, що виступають умовами особистісного самовизначення у представників обох статей. Статеворольова ідентифікація як багатомірний та інтегративний психологічний процес відбувається впродовж виховання та соціалізації дитини, підлітка та юнака під впливом культурних чинників мікро,- мезо- та макросередовища. Ґендерна ідентифікація як соціально-психологічний механізм персоніфікованого (індивідуалізованого) ототожнення є інтеріоризацією знань, відтворенням культурних норм у статеворольовій поведінці та емоційно-ціннісним уподібненням себе з особистісно значущими характеристиками «чоловічого» і «жіночого». У рамках персоналізованої структури ґендерна ідентичність індивіда на різних вікових етапах онтогенезу представлена специфічними знаковими системами – конструктами фемінності, маскулінності та андрогінності, вибір яких зумовлений традиційними та еґалітарними ґендерними орієнтаціями.
    2. Фундаментом для дослідної діяльності ґендерної ідентифікації стала інтеграція системного, суб’єктно-діяльнісного, експериментально-генетичного та гуманістично-екзистенційного підходів. Прийняття системної парадигми дало змогу визначити структурні компоненти ідентифікації, їх зміст та вплив на персоналізоване Я у процесі постійного взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Розвиток ґендерної ідентичності в онтогенезі визначається збагаченням образу реального та ідеального «Я», інтеграцією та диференціацією різних статеворольових настановлень соціального оточення у когнітивній, емоційній та поведінковій складових. У ракурсі дослідження розвитку ґендеру встановлено сутнісні атрибутивні ознаки особистості (активність, цілісність, унікальність, єдність), які є підґрунтям для вихідних уявлень про складний процес статеворольового самовизначення, гетерогенність його психологічних механізмів. Вивчення та обґрунтування ґендерної ідентифікації відбувалося на засадах особистісно-еґалітарного підходу та концептуальної моделі як базової у конструюванні статеворольової ідентичності зростаючою особистістю.
    3. Ідентичність є об’єктивним процесом та результатом статеворольового самовизначення особистості, що у загальних рисах репрезентується динамічним цілим «Я–хлопчик/Я–дівчинка», «Я–чоловік/Я–жінка як майбутні дорослі». Головні конструкти ґендеру як превалюючи орієнтація на традиційний чи еґалітарний розподіл статевих ролей у сім’ї та суспільстві знаходять своє відображення в амбівалентному змісті ціннісних диспозицій дітей та юнацтва. Відповідно, статеворольова ідентифікація як процес співвіднесення себе зі значущими іншими (у досліджуваних вікових періодах) у контексті її опосередкованості різними ціннісними орієнтаціями, зберігає двоїстість вибору соціальних ролей та побудови життєвої стратегії поведінки – традиційної (соціально очікуваної) чи андрогінної (особистісно визначеної). Частота представленості традиційних та еґалітарних орієнтирів, поширених у найближчому оточенні зумовлювала ототожнення вихованців із певним різновидом ґендерної культури. Констатовано взаємозв’язок між соціально-психологічним простором освоєння еґалітарних ґендерних орієнтирів та індивідуалізованим розвитком. Змістове наповнення ґендерного Я у когнітивній, емоційній та поведінковій складових є основою особистісного самовизначення як наскрізної характеристики будь-якої сфери життєдіяльності індивіда. В онтогенезі конструювання Я-ідеального представників обох статей — це завжди проекція в майбутнє за умови віднайдення індивідом у собі можливостей виходу Я за межі досягнутого у просторово-часовому вимірі. Результатом становлення ґендерної ідентичності є сформованість (стійкість) ціннісно-смислових уявлень, емоційних та регуляторних засад статеворольової поведінки.
    4. Психологічні механізми ідентифікації як рушійної сили вибору лінії ґендерної поведінки відповідають особливостям вікового розвитку дітей – від дифузії як фрагментарності, амбівалентності (невизначеності) маскулінно-фемінних рис до цілісного (статевовідповідного чи андрогінного) Я. Ґендерні уявлення в міру дорослішання особистості стають узагальненими, інтегрованими, характеризуються збалансованістю у співвідношенні реального та ідеального Я, гармонійністю. Виявлено наступність психологічних механізмів становлення ґендерної ідентичності, їх взаємозв’язок та дієвість відповідно до вікових етапів розвитку індивіда: на когнітивному рівні як провідні діють схематизація, типізація, категоризація і самокатегоризація у дошкільному та молодшому шкільному віці; систематизація та інтеграція – в підлітковому та юнацькому віці; на емоційному - у дошкільників та молодших школярів є конформізм, установка, чуттєве пізнання, у підлітків та юнаків – прийняття/неприйняття, рефлексія та саморефлексія; на поведінковому – наслідування, моделювання, схвалення/покарання, репродуктивне/творче відтво-рення у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці, механізми здійснення вчинку як саморегуляція – у підлітковому та юнацькому.
    5. У старшому дошкільному віці особливості набуття ґендерної ідентичності характеризуються неусвідомленим наслідуванням та репродуктивним відтворенням ґендерних взірців поведінки, поширених у найближчому соціальному оточенні, в якому провідну роль виконує механізм безпосереднього емоційного ототожнення зі статевовідповідним дорослим, а також заохочення та підкріплення очікуваної статеворольової поведінки. Звідси початки ґендерної поляризації та феномена «набутої безпомічності» як результату статевої диференціації вимог соціальним оточенням. Специфікою статеворольової ідентичності в молодшому шкільному віці є набуття цілісного образу ґендерного Я (особистісного конструкту «справжньої дівчинки/хлопчика»), що проявляється в різнорівневій репрезентації дитиною фемінно-маскулінних якостей та відповідних умінь і навичок. Особливими умовами розвитку первинної ґендерної ідентичності в цьому віці є набуття дітьми власного досвіду „проживання” ситуацій міжстатевої взаємодії у виконанні ролі учня/учениці як актуальної ґендерної ситуації, «засвоєння» традиційного чи еґалітарного досвіду в діалозі з дорослими та однолітками. Соціальна ситуація розвитку особистості молодшого школяра є головним детермінуючим чинником змістового наповнення ідентичності ґендерними орієнтирами. Зміст образів Я-реального та Я-ідеального дівчинки/хлопчика збагачується новими ціннісно-смисловими координатами, а саме вольовими,інтелектуальними, моральними якостями у представників різної статі.
    6. У підлітковому віці генеза та динаміка ґендерної ідентичності характеризуються якісно новим ступенем усвідомлення та рефлексії ґендерного Я, що знаменує початок особистісної зрілості. Провідними психологічними механізмами розвитку ґендерної ідентичності особистості в період дорослішання є: саморефлексія, інтеграція (самокатегоризація) та саморегуляція (здійснення вчинку). Індикаторами її цілісності слугують: когнітивно-смисловий знаннєвий компонент, емоційно-ціннісне (оцінне) ставлення до себе як носія певної статі та до іншої статі, еґалітарна ґендерна поведінка. Різновидами ґендерної ідентичності виступають статевотипова, амбівалентна та андрогінна (здатність до виконання універсальних ґендерних ролей). Процес ґендерної ідентифікації у цьому віці збагачується розширенням репертуару соціальних ролей, інтегрованим образом Я, розвитком саморефлексії, що відбувається шляхом уподібнення цінностям молодіжної субкультури, культурні коди якої є елементом ідентичності з тенденцією до маскулінізації образів ідеального Я в представників обох статей, більшою структуризацією ціннісно-смислової сфери та набуттям досвіду її втілення в особисте та громадське життя. Виявлено взаємозв’язок між змістовними характеристиками ґендерних образів Я-ідеального і Я-реального (чоловік/жінка) та особистісними домаганнями, а саме: рівнем суб'єктивного контролю, мірою рефлексії та поінформованістю. Динаміка ґендерної ідентичності від молодшого до старшого підліткового віку характеризується ґендерною інтенсифікацією як результату розвитку внутрішнього світу і становлення образу Я, переходом від наслідування зовнішніх взірців до внутрішнього статеворольового змужніння, здатності до саморегуляції ґендерної поведінки. З’ясовано, що ґендерні уявлення є мотиваційною основою розвитку вторинної ґендерної ідентичності, більш підвладною підлітковій субкультурі та статевим стереотипам соціального оточення, що породжує амбівалентність у ґендерному самовизначенні підростаючої особистості.
    7. Ґендерна ідентичність у юнацькому (від раннього до пізнього) віці є узагальненим, систематизованим образом набутого статеворольового Я, розширеного значним впливом його розгортання в сфері міжстатевих взаємин, усвідомленого самовизначення дівчат і хлопців у системі ґендерних орієнтацій і характеризується збалансованістю реального та ідеального ґендерного Я, поглибленим рівнем саморефлексії, спрямуванням на різні моделі статеворольової поведінки, підпорядкованістю змісту ґендерної ідентифікації ширшому соціально-рольовому контексту. Ґендерна ідентичність студентської молоді розвивається в координатах реального та ідеального Я в професійній освіті, кар’єрі, соціальному та сімейному статусах. У динаміці ґендерної ідентифікації від раннього до пізнього юнацького віку переважає свідома діяльність суб`єкта в розбудові власної ідентичності, домінує орієнтація на особистісно значущі моделі поведінки. Змістове конструювання ґендеру в молодіжному середовищі детерміновано соціальними цінностями суспільства, що характеризується суперечливістю, відтворенням ґендерних стереотипів поряд з еґалітарними настановленнями, різним рівнем орієнтацій на паритетність статей та андрогінні моделі поведінки в системі соціокультурних норм сьогодення.
    8. Специфіка вторинної статеворольової ідентифікації залежить від соціально-педагогічних її детермінант, а саме: ґендерних настановлень батьківської сім’ї, педагогів, школи, офіційного та «прихованого» навчального плану, ЗМІ. З’ясовано, що рівень батьківських вимог щодо дотримання дівчатами традиційних засад поведінки є значно вищим, ніж щодо хлопців. Проведена ґендерна експертиза навчально-методичного матеріалу виявила поширеність ґендерних стереотипів серед учителів, батьків та дітей. Ретрансляційні взірці «чоловічого» і «жіночого» в шкільних підручниках, ЗМІ є експозицією різних ґендерних ідентичностей, які тяжіють до традиційних. Диференційована презентація статей у полярних соціально-психологічних сферах призводить до труднощів дітей та юнацтва у ґендерному самовизначенні як майбутнього сценарію життя зростаючої особистості. Дотримання умов паритетності статей потребує суттєвої модернізації освітньо-виховного простору.
    9. Розроблено цілісну систему запроваджених ґендерно-освітніх технологій як психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та молоді, спрямованого на партнерство статей та їх особистісний розвиток. Зазначений психолого-педагогічний супровід ґрунтується на розширенні знань, поглибленні ставлень, формуванні ґендерних компетенцій як умінь реалізувати ґендерні настановлення на практиці. Створення еґалітарно-освітнього (творчо-розвивального) середовища в дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах можливе за умови впровадження методично-освітніх засад ґендерної ідеології навчання і виховання на основі використання „педагогічної матриці” національної гуманістичної спадщини. Застосування особистісно орієнтованих технологій в освітніх закладах різного рівня сприяє розвитку андрогінних властивостей особистості, еґалітарній міжстатевій паритетності у взаємодії «батьки-діти-педагоги». Вихованці (учні, студенти) як суб’єкти самотворчості вчаться критично сприймати статевостереотипізовані реалії життя найближчого соціального середовища та долати їх.
    10. Шлях до ґендерної культури пролягає через ґендерну поінформованість (обізнаність), ґендерну чуйність (розвиток умінь враховувати відсутність певних інтересів чи навичок, створення умов для їх розвитку) та вироблення асертивності в дійовому протистоянні й протиставленні статевим стереотипам. У дослідженні апробована відповідність ґендерно-освітніх технологій вимогам ґендерного паритету в контексті розвитку ключових особистісних компетенцій як психолого-педагогічної інновації шляхом відмови від диференційованого, обмежувального підходу залежно від статі, на користь особистісного, індивідуалізованого розвитку. Реалізація особистісно-еґалітарного підходу як ґендерного дискурсу в розвивальній парадигмі у зміст навчально-виховної, позашкільної та позааудиторної роботи освітніх закладів є детермінантою розширення культуротворчого ментального простору всіх учасників педагогічної взаємодії.
    Перспективними напрямками досліджень у сфері становлення ґендерної свідомості та самосвідомості нам видається вивчення залежності стилів виховання і характеру ґендерних орієнтацій; ролі різного типу ґендерних стереотипів (описових, директивних та заборонних) у становленні ґендерного образу Я; особливостей ґендерної ідентичності у дітей із проблемним розвитком, у дорослому віці – в період переживання особистістю кризи середнього віку, переходу на пенсію, набуття нових сімейних та соціальних ролей.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абраменкова В. В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе / В. В. Абраменкова // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 70-77.
    2. Абрамова Г. С. Возрастная психология: учеб. пос. для студентов вузов / Абрамова Г. С. – М.: Academia, Раритет, 1997. – 702 с.
    3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
    4. Агеев B. C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 152-158.
    5. Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов /А. Адлер. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 356 с.
    6. Алексєєва А. В. Психологічна стать як чинник становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук / А. В. Алексєєва. – Івано-Франківськ. – 20 с.
    7. Алешина Ю. Е. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины / Ю. Е. Алешина, А. С. Волович // Вопросы психологи. – 1991. – №4. – С.28-32.
    8. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества. Книга для учителя / Ш. Амонашвили. – К.: Освита, 1991. – 111 c.
    9. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. М., 1977. – 380 с.
    10. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
    11. Андреева Г. М. Психология социального познания: учебное пособие для высших учебных заведений / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 239 с.
    12. Андрущенко В. П. Болонські обрії вищої освіти / В. П. Андрущенко // Світогляд. – 2007. – №1 (3). – С.50-54.
    13. Антология гендерной теории / Под ред. Е. Гаповой, А. Усмановой. – Мн.: Пропилен, 2000. – 384 с.
    14. Антологія феміністичної філософії / За ред. Е. М. Джагер, А. М. Янг. – К.: Основи, 2006. – 800 с.
    15. Антонова Н. В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционализма и когнитивной психологии / Н. В. Антонова // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 131-143.
    16. Анцыферова Л. И. Эпигенетическая концепция Эрика Г. Эриксона / Л. И. Анцыферова // Принцип развития в психологии / Под. ред. Л. И. Анцыферовой. – М., 1978. – С. 212-242.
    17. Араканцева Т. А. Полоролевые представления современных подростков как действующий фактор их самооценки / Т. А. Араканцева, Е. М. Дубовская // Мир психологии. – 1999. – № 3. – С. 23-24.
    18. Аронсон Э. Психологические законы поведения человека в социуме / Э. Аронсон. – СПб.: Еврознак, 2002. – 560 с.
    19. Асмолов А. Г. Личность: психологическая стратегия воспитания / А. Г. Асмолов // Новое педагогическое мышление. – М., 1989. – С. 206-220.
    20. Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика / Р. Ассаджоли. – М., 1994. – 320 с.
    21. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України) / Наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – К.: Світич, 2008. – 430 с.
    22. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (Державний освітній стандарт). Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Науково-методичний посібник / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. – С. 203-244.
    23. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе / Г. А. Балл. – К.: Основа, 2006. – 408 с.
    24. Барон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя / Ф. Барон // Вопросы психологии. – 1990. – № 2. – С. 153-158.
    25. Барр В. Социальный конструкционизм и психология / В. Барр // Постнеклассическая психология. – 2004. – №1. – С. 29-44.
    26. Баскакова М. Э. Экономическая эффективность инвестиций в высшем образовании: гендерный аспект / М. Э. Баскакова. – Гелиос, АРВ, 2002. – 288 с.
    27. Бахтин М. М. Проблеми поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М.: Советская Россия, 1979. – 320 с.
    28. Белопольская Н. Д. Психологическая диагностика личности детей с задержкой психического развития / Н. Д. Белопольская. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – 148 с.
    29. Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов: Пер. с англ. / С. Бем. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 336 с.
    30. Бендас Т. В. Гендерная психология: учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и спец. психологии / Т. В. Бендас — М.: СПб.; Ниж. Новгород: Питер, 2005. – 430 с. – (Серия «300 лучших учебников для высшей школы в честь 300-летия Санкт-Петербурга»).
    31. Бергер П. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знання: Перевод / П. Бергер, Т. Лукман. – М.: Моск. филос. фонд, 1995. – 322 с.
    32. Берн Ш. Гендерная психология: пер. з англ. / Ш. Берн. – СПб, 2001. – 456 с.
    33. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений / Э. Берн. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.
    34. Бернс Р. Я-концепция и воспитание / Р. Бернс. – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.
    35. Бест Д. Гендер и культура / Д. Бест, Д. Уильямс // Психология и культура / Под ред. Д. Мацумото. – Спб.: «Питер», 2003. – С. 316-358.
    36. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. / І. Д. Бех. – Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
    37. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн / І. Д. Бех. – Кн. 2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 2. – 344 с.
    38. Бианки В. Л. Асимметрия мозга и пол / В. Л. Бианки, Е.Б. Филиппова. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1997. – 227 с.
    39. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М.: Изд. полит. литературы, 1991. – 413 с.
    40. Біла книга національної освіти України / [Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл та ін.; за заг. ред. В. Г. Кременя]. – К.: Інформ. системи, 2010. – 340 с.
    41. Бовуар С. Друга стать: В 2 т. / Сімона де Бовуар // Пер. з французької Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко. – Т. 1. – К.: Основи, 1994. – 390 с.
    42. Богачевська-Хом’як М. Націоналізм та фемінізм – одна монета спільного вжитку / М. Богачевська-Хом’як // «Ґендерні студії». Спец. випуск Незалежного культурологічного часопису «Ї». – Львів, 2000. – №17. – С. 5-13.
    43. Богуш А. Дошкілля в сучасному педагогічному просторі / А. Богуш // Вісник Інституту розвитку дитини: збірник наукових праць. – Київ.: Видавництво КНПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – Вип.11. – С. 48-59. – (Серія: Філософія, педагогіка, психологія).
    44. Бодалев А. А. Формирование понятия о другом человеке как личности / А. А. Бодалев. – Л., 1970.
    45. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
    46. Бондар В. І. Дидактико-психологічна концепція реалізації освітньо-професійних програм підготовки вчителя / В. І. Бондар // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 66-68.
    47. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко. – М.: Независимая фирма «Класс», 2001 – 336 с.
    48. Бондарчук О. І. Синдром «професійного вигорання» у вчителів: ґендерні аспекти / [Л. М. Карамушка, О. І. Бондарчук, О. В. Винославська та ін.] // Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К.: Міленіум, 2004. – Т. 1. – Ч. 15. – С. 172–178.
    49. Бондарчук О. І. Ґендерні проблеми особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О. І. Бондарчук // Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: монографія. – К.: Науковий світ, 2008. – 318 с.
    50. Бондарчук О. І. Соціально-психологічні проблеми формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О. І. Бондарчук, О. О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. В. В. Олійник (голов. ред.) [та ін.]. – К., 2011. – Вип. 16. – С. 204–213.
    51. Боришевський М. Дорога до себе: від основ суб’єктності до вершин духовності: монографія / М. Боришевський. – К.: Академвидав, 2010. – 416 с.
    52. Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості / М. Й. Боришевський. – К.: Вид-во «Беркут», 2000. – 63 с.
    53. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі / За заг. ред. М. Й. Боришевського. – К.: ІЗМН, 1998. – 192 с.
    54. Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии / Б. С. Братусь // Вопросы психологии. – 1997. – №5. – С. 3-19.
    55. Братченко С. Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования / С. Л. Братченко. – М.: Смысл, 1999. – 137 с.
    56. Бреслав Г. М. Образование и подготовка психологов: дилеммы гуманистической психологии / Г. М. Бреслав // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М.: Смысл, 1997. – С. 249-256.
    57. Брунер Дж. Торжество разнообразия: Пиаже и Выготский / Дж. Брунер // Вопросы психологии. – 2001. – № 4. – С. 3-13.
    58. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер / Два образа веры: Пер. с нем. – М.: Республика, 1995. – 175 с.
    59. Бужигеева М. Ю. Гендерные особенности детей на начальном этапе обучения / М. Ю. Бужигеева // Педагогика. – 2002. – №8. – С. 29-35.
    60. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка: монографія / І. C. Булах. – К.: КНПУ ім. М. Драгоманова, 2003. – 340 с.
    61. Булах І. С. Духовність і креативність як потенціали становлення професійної культури майбутніх вчителів / І. С. Булах, Л. В. Долинська // Психологія: збірник наукових праць.– К., 1998. – Вип 2. – С. 87-92.
    62. Буркало Н. І. Етнокультурні особливості статеворолової ідентифікації особистості в підлітковому віці: автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. психол. наук. спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Н. І. Буркало. – К., 2010. – 18 с.
    63. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – СПб.: Питер, 2005. – 502 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
    64. Буякас Т. М. О проблемах становления самоидентичности у студентов-психологов / Т. М. Буякас // Вестник МГУ. – 2000. – №1. – Серия 14 (Психология). – С. 56-62.
    65. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта / Дж. Бьюдженталь. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с.
    66. Василюк Ф. Е. На подступах к синергийной психотерапии / Ф. Е. Василюк // Московский психотерапевтический журнал. – 1997. – № 2. – С. 5-24.
    67. Васютинський В. Інтеракційна психологія влади: монографія / В. Васютинський. – К.: КСУ, 2005. – 492 с.
    68. Васютинський В. Психологічні виміри спільноти: монографія / В. Васютинський. – К.: Золоті ворота, 2010. – 120 с.
    69. Васютинський В. О. Про деякі закономірності формування статеворольових особливостей хлопчиків і дівчаток у сім’ї / В. О. Васютинський // Психологія: респ. науково-методичний збірник. – К.: Радянська школа. – 1990. – Вип. 34. – С.73-80.
    70. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: учебное пособие / И. В. Вачков. – М.: Издательство «Ось-89», 2003. – 224 с.
    71. Введение в гендерные исследования: учеб. пособие / Под общ. ред. И. В. Костиковой. – 2-е изд., перераб. и. доп. – М.: Аспект-Пресс, 2005. – 255 с.
    72. Вейнингер О. Пол и характер: Пер. с нем. / О. Вейнингер. – М.: Терра, 1992. – 480 с.
    73. Визгина А. В. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин / А. В.Визгина, С. Р. Пантилеев // Вопросы психологии. – 2002. – № 3. – С. 91-100.
    74. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 285 с.
    75. Виноградова Т. В. Сравнительные исследования познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов / Т. В. Виноградова, В. В. Семенова // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 63-71.
    76. Виховання гуманних почуттів у дітей / [С. Ладивір, О. Долинна, В. Котирло, С. Кулачківська, О. Вовчик-Блакитна, Ю. Приходько]; за наук. ред. Т. Піроженко, С. Ладивір, Ю. Манилюк. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 164 с.
    77. Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дітей та юнацтва / За ред. Т. В. Говорун. – К.: ІЗМН, 1996. – 168 с.
    78. Вища освіта України і Болонський процес: навч. пос. / За ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
    79. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.; 2-ге вид.]. – К.: Каравела, 2007. – 400 с.
    80. Вірна Ж. П. Основи професійної орієнтації: навч. пос. / Ж. П. Вірна. – Луцьк.: РВВ «Вежа» Волин. держ.ун-ту ім. Л.Українки, 2003. – 156 с.
    81. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: монографія / О. І. Власова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 308 с.
    82. Власова Т. И. Формирование гендерных стереотипов в западноевропейской философии / Т. И. Власова. – Киев: Генеза, 2006. – 291 с.
    83. Войтила К. Суб’єктивність і «те, що не піддається редукції» в людині / К. Войтила // Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології. – Львів: Свічадо, 2000. – С. 19-27.
    84. Вихор С. Т. Ґендерне виховання учнів старшого підліткового та юнацького віку: Дис. на здобуття наук. канд. пед. наук / С. Т. Вихор. – Тернопіль, 2006. – 260 с.
    85. Вульф Ф. Власний простір / Ф. Вульф. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999. – 112 с.
    86. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
    87. Выготский Л. С. Собрание починений: В 6 т. / Л. С. Выготский / Под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1982. – Т. 1. – 488 с.
    88. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. / Л. С. Выготский / Под ред. В. В. Давыдова. –М.: Педагогика, 1982.– Т.2. – 504 с.
    89. Гапон Н. Ґендер. Суб’єктивність. Ідентичність: філософські дискусії другої половини ХХ ст.: монографія / Н. Гапон. – Львів, Вид. центр ЛНУ ім. Франка, 2009. – 378 с.
    90. Гариен М. Мальчики и девочки учатся по-разному! Руководство для педагогов и родителей: Пер. с англ. / М. Гариен. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2004. – 301 с.
    91. Ґендерна експертиза українського суспільства (концептуальні засади) / Відп. ред. Т. М. Мельник. – К.: Логос, 2001. – 120 с.
    92. Ґендерна інтеграція в гуманітарному знанні // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, (25 травня 2007 р.) – Тернопіль.: ТНПУ, 2007. – 104 с.
    93. Ґендерна освіта: теорія та практика: навчальна програма з інтегрованого курсу для студентів педагогічних вузів / В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді // Ґендерні стандарти сучасної освіти. Збірка рекомендацій. – Частина 3. – К., 2011.– C. 9-72.
    94. Ґендерна педагогіка: навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / За ред. В.Гайденко. – Суми: Університетська книга, 2006. – 314 с.
    95. Ґендерна психологія та педагогіка: навчальна програма // Хрестоматія навчальних програм з проблем ґендерного розвитку / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді, В. П. Кравець. – К.: ПЦ «Фоліант», 2004. – С. 9–43.
    96. Ґендерний аналіз виборчого законодавства України, національний та міжнародний погляд / Оксана Ярош, Уімет Анн. – К, 2009. – 164 с.
    97. Ґендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами: навч. посібник / За ред. В. В. Олійника, Л. І. Даниленко. – К.: Логос, 2004. – 212 с.
    98. Ґендерний тренінг. Жіночий консорціум. Лідерство. – К., 2000.
    99. Ґендерні компетенції студентської молоді // Збірник матеріалів учасників Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, (23 травня 2008 р.). – Тернопіль.: ТНПУ, 2008. – 104 с.
    100. Ґендерні ресурси українських мас-медіа: ціна і якість. – К.: К.І.С., 2004. – 76 с.
    101. Гендерное образование. Региональный обзор в восьми странах СНГ / Под общей ред. И. Н. Тартаковской. – М.: ООО «Вариант»-ИСГП, 2006. – 320 с.
    102. Гендерные проблемы и развитие. Стимулирование развития через гендерное равенство в правах, в доступности ресурсов и возможности выражать свои интересы: Пер. с англ. – М.: Изд-во « Весь Мир», 2001. – 408 с.
    103. Гендерный подход в дошкольной педагогике: теория и практика: монография / Под ред. к. пед. н. Л. В. Штылевой. В 2-х частях. – Ч. 2. – Мурманск : ОУ КРЦДОиРЖ, 2001. – С. 73-89.
    104. Гендерология и феминология: учеб. пособие / Под ред. Л. Д. Ерохина и др. — М.: Флинта: Наука, 2009. – 384 с.
    105. Геодакян В. А. Мужчина и женщина. Эволюционно-биологическое предзначение / В. А. Геодакян // Женщина в аспекте физической антропологии. – М.: ИЭА РАН, 1994.
    106. Гиллиган К. Иным голосом: психологическая теория и развитие женщин / К. Гиллиган // Этическая мысль: Научн.-публицист. чтения, (1991) / Под общ. ред. А. А. Гусейнова. – М: Республика, 1992. – С. 352-371.
    107. Гинзбург М. Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М. Р. Гинзбург // Вопросы психологии. – 1988. – № 2. – С. 19-26.
    108. Гіденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник/ Е. Гіденс // Наук. ред. О. Іваненко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
    109. Говорун Т. В. Батькам про статеве виховання дітей / Т. В. Говорун, О. М. Шарган. – К.: Радянська школа, 1990. – 160 с.
    110. Говорун Т. В. Ґендерна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 308 с.
    111. Говорун Т. В. Ґендерні аспекти усвідомленого батьківства: навч. посібник / [Т. В. Говорун, В. П. Кравець, О. М. Кікінежді, О. Б. Кізь]. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 144 с.
    112. Говорун Т. В. Ґендерні упередження: рівність у дискримінації чи заклик до паритету статей: монографія колективу авторів / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді / Наук. ред. Т. І. Власова. – Дніпропетровськ: Вид-цтво Маковецький, 2011. – С. 115-127.
    113. Говорун Т. В. Конструювання ґендеру в когнітивній парадигмі / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуальні проблеми когнітивної психології». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010. – Вип. 14. – С.55-66.
    114. Говорун Т. В. Психологічні аспекти ґендерної дискримінації / Т. В. Говорун, О. М. Шарган-Кікінежді // Психологія: збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К., 1998. – Вип. 3. – С. 3-8.
    115. Говорун Т. В. Соціалізація статі та сексуальності: монографія / Т. В. Говорун. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 240 с.
    116. Говорун Т. В. Стать та сексуальність: психологічний ракурс: навчальний посібник / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1999. – 384 с.
    117. Говорун Т. В. Суб’єктність як психологічна основа еґалітарної педагогічної парадигми / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді // Вісник Київського університету: збірник матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (до 120-річчя з Дня народження С.Л.Рубінштейна). – К.: КНУ, 2009 . – Т. 2. – С. 244-254.
    118. Голованова Т. П. Теорія і практика формування ґендерної рівності студентської молоді: монографія / Т. П. Голованова. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – 336 с.
    119. Горлова О. О. Психологічні чинники конституювання жіночої ідентичності / О. О. Горлова // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 33. – С. 48-54.
    120. Горностай П. П. Личность и роль: ролевой поход в социальной психологии личности / П. П. Горностай. – К.: Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
    121. Городнова Н. М. Соціально-психологічні чинники становлення статеворольової ідентифікації підлітків: автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. психол. наук.: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. М. Городнова.– К., 2006. – 24 с.
    122. Грабовська І. Джерельні основи дослідження паритетної (ґендерної) демократії: український і світовий контекст / І. Грабовська // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. – 2007. – №11. – С. 49-50.
    123. Грановская Р. М. Конфликт и творчество в зеркале психологии / Р. М. Грановская. – М.: Генизис, 2002. – Гл. 7. – С. 151-173.
    124. Грошев И. В. Гендерные образы в рекламе / И. В. Грошев // Вопросы психологии. – 2000. – №6. – С. 38-49.
    125. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський. – Київ, 2007.
    126. Гуманістичні орієнтири в методології психологічної науки: монографія / [Г. О. Балл, В. О. Мєдінцев, О. О. Нікуленко, Т. А. Російчук]; за ред. Г. О. Балла. – К.: Вид-во «Педагогічна думка», 2007. – 98 с.
    127. Гуссерль 3. Феноменологическая психология. (Амстердамские доклады) [Электронный ресурс] / 3. Гуссерль // Электронная библиотека по философии. – Режим доступа: http: //www.philosophy.ru /library /husserl /psych.html. – Загл. с екрана. – Язык рус.
    128. Ґендер і культура: збірник статей. – К.: Факт, 2001. – 224 с.
    129. Ґендер і Ми. Інтегрування ґендерного підходу в освіту та виховання: навч.-метод. посіб. [для шк. та студ. молоді]. – Школа Рівних Можливостей. – К., 2009. – 160 с.
    130. Ґендер і молодь: європейські виклики: зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практ. конференції / За ред. О. М. Кікінежді. – Тернопіль: ТНПУ, 2009. – 120 с.
    131. Ґендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії: зб. матеріалів науково-практичної конференції, (27-29 квітня 2011 р.) / Ред. наук. колегія: В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді – Тернопіль-Київ, 2011. –796 с.
    132. Ґендерні проблеми в умовах глобалізації: українські реалії та перспективи / За ред. чл.-кор. АПН України, проф. В. П. Кравця. – Тернопіль.: ТНПУ, 2010. – 160 с.
    133. Ґендерні стандарти сучасної освіти. Рекомендації щодо впровадження ґендерних підходів у систему дошкільної та початкової освіти України: збірка рекомендацій / [О. Кікінежді, Н. Будій, Г. Жирська, І. Гречин та ін.]. – К, 2010. – Частина 1. – С. 5-75.
    134. Ґендерні студії: Освітні перспективи: навчально-методичні матеріали. — К., 2003. – 80 с.
    135. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М.: Интор, 1996. – 517 с.
    136. Данилюк С. Б. Особенности половой идентификации в структуре самосознания личности дошкольника в условиях детского дома: автореф. на соиск. науч. степени. канд. психол. наук / С. Б. Данилюк. – М., 1985. – 16 с.
    137. Дерман-Спаркс Л. Антидискримінаційні методи виховання дітей дошкільного віку / Л. Дерман-Спаркс. – К.: Веселка, 2002. – 262 с.
    138. Джерела формування та історія утвердження предметної галузі української психології: монографія / [авт. С. В. Бондар, О. Т. Губко, В. Т. Куєвда та ін.]. –К.: Педагогічна думка, 2008. – 224 с.
    139. Долинська Л. В. Особистісно-професійне зростання майбутнього вчителя методом керованого інтеріндивідного навчання / Л. В. Долинська // Наукові записки: збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Ювілейний випуск, 2000. – С. 93-98.
    140. Долинська Л. В. Ідентифікація з батьками як механізм формування образу майбутньої сім’ї / Л. В. Долинська, Т. А. Демидова // Психологія: збірник наукових праць НПУ ім. М.Н. Драгоманова. – Вип. 2 (9). – Частина 1. – 2000. – С. 156-161.
    141. Дольто Ф. На стороне подростка / Ф. Дольто [пер. с фр. А. К. Борисовой]. – СПб.: Петербург-XXI в.; М.: АГРАФ, 1997. – 277 с.
    142. Джемс У. Психология / Под ред Л. А. Петровской. – М.: Педагогика, 1991. – 368 с.
    143. Донченко О. Архетипи соціального життя і політика: монографія / О. Донченко, Ю. Романенко – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
    144. Дороніна Т. О. Теоретико-методологічні засади ґендерної освіти та виховання учнівської моло
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины