Романюк Людмила Василівна. Психологія становлення цінностей особистості

Короткий опис

Романюк Людмила Василівна. Психологія становлення цінностей особистості.- Дисертація д-ра психол. наук: 19.00.07, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2014.- 529 с.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Романюк Людмила Василівна

УДК 159.923.5:378.18 (477)

Психологія становлення цінностей особистості

19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант
Бурлачук Леонід Фокович
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України

Київ 2014

Зміст
ВСТУП……..……………………………………………………………………6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЦІННОСТЕЙ…………………………………….30

1.1. Наукові підходи до вивчення та класифікації цінностей особистості……………………………………………………..30

1.2. Мотиваційна основа становлення цінностей особистості …..57

1.3. Співвідношення понять «цінність» і «ціннісна орієнтація»...63

Висновки до розділу 1………………………………………………69

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ У
РАННЬОМУ ДОРОСЛОМУ ВІЦІ……………………………….71

2.1. Цінності у структурі особистості на шляху до зрілості……..71

2.2. Становлення цінностей особистості періоду ранньої
дорослості в життєвому просторі.............................................86

2.3. Аналіз емпіричних корелятів становлення цінностей у
структурі дорослої особистості……………………………….97

Висновки до розділу 2……………………………………………..106

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ В СОЦІО- КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ………………………………………………………108

3.1. Феноменологічно-синергетичний підхід до психологічного розвитку особистості раннього дорослого віку як основи становлення її цінностей……………………………………..108

3.2. Принципи становлення цінностей та розвитку особистості..118

3.3.Психологічні механізми розвитку особистості та становлення її цінностей ……………………………………...129

3.4. Соціально-психологічні фактори становлення цінностей, функції цінностей в особистості раннього дорослого віку та її суб'єктивне благополуччя у життєвих просторах...................151

3.5. Структурно-функціональна модель становлення цінностей особистості віку ранньої дорослості…………………………168

Висновки до розділу 3………………………………………………188

РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ……………………………………………………………191

4.1. Основні наукові підходи до психодіагностики цінностей, організація та провідні методи дослідження становлення цінностей особистості раннього дорослого віку..……………191

4.2. Організація та методи дослідження становлення цінностей особистості в культурних просторах………………………….205

4.3. Обґрунтування критеріїв і факторів становлення цінностей особистості дорослого …………………………………………226

Висновки до розділу 4……………………………………………….235

РОЗДІЛ 5. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ РАНЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ В КРОСКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ..……………………….............................................237

5.1. Результати вимірювання становлення цінностей
особистості раннього дорослого віку (за даними української та польської вибірок)……………………………………………….237

5.2. Психологічна закономірність ціннісного фактору відкритості
до змін у процесі становлення цінностей особистості
раннього дорослого віку (за даними української та
румунської вибірок)……………………………………………246

5.3. Особистісні цінності та суб’єктивне благополуччя дорослих (за даними української та македонської вибірок)……………253

5.3.1. Культурний контекст становлення особистісних цінностей і суб’єктивного благополуччя ………………..255

5.3.2. Результати вивчення особистісних цінностей і
суб’єктивного благополуччя………………………………261

5.3.3. Особистісні цінності і суб’єктивне благополуччя: синергетичні кроскультурні співвідношення…………….263

Висновки до розділу 5………………………………………….........267

РОЗДІЛ 6. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА МЕХАНІЗМИСТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
РАННЬОГО ДОРОСЛОМУ ВІЦІ……………………………….271

6.1. Емпірична картина становлення цінностей особистості
в університетському просторі соціалізації…………………….271

6.1.1 Культурна еквівалентність цінностей як контекст для особистості раннього дорослого віку….…......................271

6.1.2. Культурний фактор становлення цінностей особистості раннього дорослого віку………………..………...………278

6.2. Модель нелінійного процесу становлення цінностей особистості раннього дорослого віку в соціокультурному просторі ………281

6.3. Взаємозв'язок становлення цінностей з факторами віку та фахового спрямування………………………………………….290

6.3.1. Становлення цінностей в процесі їх
інтергенераційної трансляції…………………...................291

6.3.2. Становлення цінностей у професійному та університетському просторах…………………………...297

6.4. Психологічні механізми становлення цінностей особистості..305

6.4.1. Специфіка соціальної ідентифікації, акомодації й асиміляції як механізмів становлення цінностей у
контексті інтеракції………………………………………305

6.4.2. Особистісна рефлексія як механізм становлення
цінностей у творчому життєздійсненні дорослого……320

Висновки до розділу 6……………………………………………….326

РОЗДІЛ 7. АКСІОПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
В ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ………………………........330

7.1. Аксіопсихологічна програма становлення цінностей особистості раннього дорослого віку ………………………………………330

7.1.1. Організація університетського простору……………….330

7.1.2. Становлення смисложиттєвих цінностей особистості раннього дорослого віку та раціональні психотехніки її розвитку……………...…………………………………………341

7.2. Психотехнологія становлення цінностей в образі світу особистості в період раннього дорослого віку.……………....351

7.3. Розвиток цінностей особистості дорослих засобами особистісної ідентифікації…………………………………………………….358

7.4. Становлення цінностей особистості студентів у просторі університетської соціалізації…………………………………...365

Висновки до розділу 7……………………………………………….373

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………376

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………….……386

ДОДАТКИ ...……………………………………………………………………461

ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасне українське суспільство характеризується суперечливими політичними, моральними, громадянськими та соціально-економічними змінами у суспільній свідомості, заміною пріоритетів минулого, теперішнього і майбутнього. Для особистості такі зміни у суспільстві виступають як ряд непередбачуваних ситуацій, що створюють для неї умови свободи вибору, однак вимагають поновлення життєвих перспектив. У цьому соціальному просторі значущою є психологія становлення цінностей особистості в контексті загальнолюдських цінностей. У такому разі для розвитку суспільної свідомості пріоритетною стає проблема ціннісного впливу на особистість, оскільки цінності є фактором, який визначає ефективність її включення в суспільні відносини, а прийняття нею оновленної цілісної системи цінностей може служити базисом повноцінної соціалізації в сучасних умовах.
З психологією цінностей пов'язана головна мета освітньої діяльності у вищих навчальних закладах. Усвідомлення майбутніми фахівцями пріоритету загальнолюдських цінностей породжує нове мислення, що вимагає створення нової аксіологічної парадигми в освіті. При цьому наукова думка багатьох представників гуманітарних наук спрямована на відновлення та засвоєння нового ціннісного простору суспільства. У психології, в зв’язку з реалізацією програми входження в європейський простір, підтримується ідея засвоєння студентською молоддю цінностей нового формату. Оскільки на сьогодні зросла мобільність студентів між європейськими державами та Україною, важливо виокремити особливості, які існують у ціннісній сфері зарубіжих та вітчизняних студентів. Соціально-культурний простір тих країн, де навчаються українські студенти, має певні відмінності, що потребує його усвідомлення, прийняття, а відтак і проведення кроскультурного дослідження.
Гуманістична психологія відкрила перед ученими можливості для вивчення трансцендентних або трансперсональних явищ. У їх число А. Маслоу включав не тільки вищі й позитивні стани свідомості особистості, такі, як трансценденція матеріалізму, верхні межі Ego, установки протистояння атомістичному світогляду, а також і концепцію цінностей (вічних істин), що є частиною розширення меж Я.
У соціальній психології змістове наповнення понять «цінності» й «ціннісні орієнтації» в теорії дії досліджувалися К.Kлакхон; в когнітивній психології обгрунтував цінності як соціальні репрезентації С.Moсковісі; через призму кроскультурних досліджень було визначено універсальну структуру людських цінностей Ш.Шварц і В.Білскі; сутнісний вплив цінностей на розвиток особистості довели Д.ван Дес і E.Скабро; відмінності між цінностями, аттитюдами та думками виявив M.Бергман; з позицій біхевіоризму М.Рокіч визначив цінність як стійку віру в те, що певний спосіб поведінки, або кінцеві цілі існування є особистісно чи соціально значущі в житті людини.
Проблеми, які мають безпосереднє відношення до розвитку цінностей особистості, розглядалися в працях таких відомих психологів-класиків: Л.Виготського (довів, що у соціальному розвитку людини його «вершину» утворюють ціннісно-смислові відносини); О.Леонтьєва (показав, що порівняно з тваринним, у людському світі є квазівимір – «смислове поле», на підставі якого окреслюється сутність людських цінностей); С.Рубінштейна (визначив взаємозв'язок цінностей і смислів, підкресливши їх значущість для людини та її буття, а також виокремив духовні цінності – людяність, відповідальність, любов); Б.Ананьєва (здійснив класифікаю цінностей – матеріальні, соціально-політичні, духовні; визначив розмаїття цінностей, зокрема ціннісних орієнтацій, які утворюють та мотивують компонент структури особистості – спрямованість); В.Мясищева (довів, що основу міжособистісних ставлень людини визначає її спрямованість, яка конструює її життєвий шлях; обгрунтував на підставі положень концепції людських відносин ряд морально-духовних цінностей: прихильність - неприязнь, любов - ворожість, симпатія - антипатія); Б.Ломова (виокремив суб'єктивні цінності як плани, ідеї, перспективи побудови особистісних відносин людини), Л.Божович (показала, що базисом такого стійкого конструкту як суб’єктивно-об’єктивна спрямованість особистості є цінності).
З часом у психологічних дослідженнях все частіше починає акцентуватися увага вчених на ставленні особистості до Іншого як цінності. Як відзначав О.Бодальов, таке ставлення дає можливість проникати у внутрішній світ іншої людини, співіснувати з нею та активно взаємодіяти. На цьому фоні розгортаються соціальні взаємодії між людьми, що підкріплені прийнятими ними життєвими цінностями. Д.Узнадзе за положеннями теорії установки було доведено, що в кожної людини існує транссуб'єктивний простір, який несе в собі її ціннісну сферу. В межах диспозиційної теорії особистості В.Ядов виявив ієрархію ціннісних орієнтацій у структурі розвитку особистості. У контексті побудови стратегії людського життя К.Абульханова-Славська визначальне місце відвела таким цінностям як соціальна активність, відповідповідальність, допомога іншим, співучасть та емпатійність.
У постнекласичній гуманітарній парадигмі, яка нині починає займати ключові позиції у галузі вітчизняної психології, на перший план, з одного боку, виходить проблема розвитку здатності особистості до побудови суб’єкт-суб’єктних стосунків з іншою людиною (студентом, підлеглим, колегою, клієнтом тощо), а, з іншого боку, формування вміння уникати маніпулятивного впливу. Однією із професійних характеристик особистості, зорієнтованої на постнекласичну концепцію, як показав у своїх роботах Ф.Василюк, є здатність до становлення цінностей, що реалізується в спільному процесі пізнання.
Результати досліджень розвитку особистості в межах вікової та педагогічної психології здійснені українськими вченими Г.Костюком (розвиток особистості визначається як «саморух», що детермінований внутрішніми суперечностями; при цьому духовні цінності впливають на особистість як суб’єктивно-об’єктивні детермінанти, що визначають її сутнісне ядро), І.Бехом (обгрунтовано особистісно-орієнтований підхід, що забезпечує сходження особистості до духовно-моральної культури; визначено сутність особистісних цінностей у виховній ситуації, згідно з чим – це усвідомлені, смислові утворення людини), Л.Просандєєвою (розроблено особистісно-ціннісний підхід, його положення, створено психологічну модель самоцінності особистості, виокремлено такі її форми як саморефлексія, самоінтерес, самоповага, гідність, впевненість у собі). У новому руслі щодо вивчення духовності особистості проведені дослідження Е.Помиткіним (побудовано духовно-особистісний підхід, його принципи – духовно-особистісної інтеграції, ієрархічності та ціннісно-смислової детермінації, виявлено духовні цінності – самовдосконалення, допомога потребуючим, мудрість, праведність, святість) та С.Ставицькою (запропонована структурно-динамічна модель духовної самосвідомості особистості юнацького віку, визначено її базові компоненти, доведено, що ціннісна сфера юнацтва формується в процесі світської освіти та релігійної просвіти).
Аксіогенез особистості фундаментально досліджували З.Карпенко та Г.Радчук, визначивши розуміння цього поняття та спрямувавши свою увагу на навчання у вищому навчальному закладі як закономірному процесі розвитку ціннісно-смислової сфери особистості студента в період юності та ранньої дорослості. Водночас аксіогенез виступає як відносно стабільний компонент у цілісній структурі особистості, як динамічне явище, як процес і механізм становлення особистості. З.Карпенко довела, що загальним методом вивчення аксіогенезу особистості є аксіопсихологічна герменевтика, яка забезпечує розуміння нею смислових утворень завдяки феноменологічному вчуванню та інтуїтивно-емпатійним й дискурсивно-рефлексивним здібностям. Г.Радчук було визначено, що в процесі аксіогенезу особистості є певний компонент, який включає систему засобів і умов, котрі забезпечують розвиток ціннісно-смислової сфери. Механізмами в цьому компоненті є адаптація, ідентифікація, інтерналізація, персоналізація, персоніфікація та ін., і, зрештою, діалог як загальний психопростір для розвитку особистості та її ціннісно-смислової сфери.
Аналіз наукової літератури дозволив стверджувати, що в психологічній науці ціннісна сфера особистості вивчається послідовно. Проте становлення цінностей як базис особистісного і професійного розвитку людини в кроскультурному контексті ще не було предметом самостійного дослідження у вітчизняній психології. Не визначено також становлення цінностей особистості раннього дорослого віку в соціокультурному просторі, не досліджені фактори і механізми їх становлення, емпірично не виявлено аксіопсихологічні умови розвитку цінностей у соціальному, родинному, професійному, університетському просторі особистості періоду ранньої дорослості. Отже, соціальна і психологічна значущість зазначеної проблематики у сучасній психологічній теорії і практиці зумовили вибір теми дисертації «Психологія становленя цінностей особистості».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах комплексної науково-дослідної теми факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розробка рекомендацій щодо психолого-методичного забезпечення інформаційних технологій оцінки та моніторингу якості освіти у ВНЗ України» (номер держреєстрації: 0108U002461). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Подільського державного аграрно-технічного університету (протокол № 10 від 24.05.2007 року) та узгоджено в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 року) і на засіданні Вченої ради факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 8 від 20.03.2014 року).
Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне вивчення психологічних закономірностей становлення цінностей особистості, розробка і впровадження аксіологічних умов гармонізації їх становлення в ранньому дорослому віці.
Досягнення поставленої в роботі мети передбачається у реалізації наступних завдань дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення та класифікації цінностей особистості, їх мотиваційної основи та встановити співвідношення сутності понять «цінності» і «ціннісні орієнтації».
2. Проаналізувати функції та особливості становлення цінностей у структурі особистості раннього дорослого віку, а також визначити емпіричні кореляти їх становлення.
3. Обгрунтувати науковий підхід становлення цінностей особистості, принципи, механізми, соціально-психологічні фактори, функції їх розвитку та побудувати концепцію становлення цінностей особистості раннього дорослого віку.
4. Підібрати, розробити й апробувати комплекс методів та валідних і надійних методик для дослідження цінностей різних соціально-вікових, соціально-професійних груп у кроскультурному просторі.
5. Емпірично визначити становлення цінностей особистості раннього дорослого віку в кроскультурному контексті.
6. Дослідити соціально-психологічні фактори, механізми та виявити закономірності становлення цінностей особистості в період ранньої дорослості.
7. Обґрунтувати аксіопсихологічні умови розвитку особистості в період ранньої дорослості, а також апробувати й впровадити в практику викладацької діяльності університету технологію становленя цінностей особистості як базових детермінант її саморозвитку, соціальної творчості та актуалізації національної ідеї.
В основу дисертаційного дослідження були покладені наступні припущення: 1) становлення цінностей особистості нерозривно пов’язане з її розвитком у дорослому віці й залежить від аксіо-фактору відкритості до змін, що виявляється в цінностях самостійності й стимуляції; 2) існує позитивний взаємозв’язок між суб’єктивним благополуччям як ефектом становлення цінностей досягнень, відкритості до змін і самотрансценденції особистості, в той час як становлення цінностей конформності, безпеки, влади негативно впливає на суб’єктине благополуччя особистості; 3) гіпотеза про еквівалентність у представників різних культурних просторів цінностей самостійності (свобода, креативність, самодостатність, вибір власних цілей, допитливість) й цінностей стимуляції (новизна і враження, мінливість життя, сміливість і ризик), які є універсальними в становленні аксіологічної системи представників різних культур. Виходячи з цього, фундаментальний вплив на психологічне функціонування і становлення цінностей особистості здійснює структура соціуму і його культура, що й визначає рівноцінність, точніше, еквівалентність їх становлення.
Об'єктом дослідження є цінності особистості.
Предметом дослідження – закономірності, механізми та соціально-психологічні фактори становлення цінностей особистості на прикладі раннього дорослого віку.
Методологічні засади дослідження становлять положення феноменологічної психології щодо вивчення свідомості, смислу, суб’єктності та смислової природи психічних феноменів (Е.Гусерль, Д.Леонтьєв, Хайдегер, К.Ясперс та ін.); ідеї синергетичного підходу про нелінійну детермінацію процесів і явищ світу, біфуркаційні процеси в причинно-наслідкових зв’язках, варіабельність розвитку й самоорганізацію складних систем (Е.Князєва, С.Курдюмов, І.Пригожин, Г.Хакен); положення про саморозвиток, самодетермінацію, самостійність особистості як суб’єкта життєтворчості, особистісне зростання (І.Булах, Г.Костюк, Д.Леонтьєв, С.Максименко, С.Рубінштейн, В.Татенко); засади постнекласичної психології про людину в контексті її життєвого простору (світу) та в якості смислотворчого суб’єкта, автора власної життєвої історії та індивідуальної ментальної моделі світу (П.Бурдьє, Ф.Василюк, Д.Леонтьєв, Т.Титаренко); положення диспозиційної теорії особистості та концепції її цінностей (Г.Оллпорт, М.Рокіч, Ш.Шварц); положення про психодіагностику і екзистенціальну психотерапію щодо організації процесу психологічної підтримки особистості (Л.Бурлачук, А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс).
Методи дослідження. Для досягнення мети та завдань дисертаційного дослідження було використано комплексний метод у якості загального методу організації дослідження, методи збору інформації, методи обробки даних та інтерпретаційні методи.
1. Комплексний метод як загальний спосіб організації дослідження допоміг здійснити міждисциплінарне вивчення становлення цінностей особистості: було використано філософський та психологічний підходи до вивчення предмета дослідження.
2. Методи збору інформації:
а) Теоретичні методи – теоретичний аналіз спеціальних філософських та психологічних джерел, вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду дослідження проблеми цінностей;
б) Емпіричні методи – методи включеного спостереження, активного навчання та моделювання, аналізу результатів діяльності, психодіагностичні методики. Для розв’язання завдань емпіричної частини роботи залучено широкий спектр методів психологічного дослідження, загалом – 15 методів та методик. Використані емпіричні методи відповідають меті та завданням дослідження. Авторські тести пройшли всі необхідні етапи конструювання та перевірки їх психометричних якостей.
«Опитувальник цінностей особитості» (PVQ-40), (Ш.Шварц та ін., 2001; україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2009, модифіковано Л.Романюк, Ю.Гарасімчук, 2012); «Опитувальник цінностей особистості» (PVQ-21), (Ш.Шварц, 2003, також валідизований Е.Давидовим, 2008, україномовна версія адаптації – ESS, 2010); «Вивчення цінностей особистості» (PVQ-57), (Ш.Шварц та ін. 2012; україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2012); опитувальник «Списки цінностей» (SVS-57), Ш.Шварц, 1992; україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2007); опитувальник «Огляд цінностей» (The value survey – 36), М.Рокіч, 1973; україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2004); Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО-20), Д.Леонтєв, 1992, україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2004, модифіковано Л.Романюк, Н.Горлова, R.van de Schoot, 2012 (MOL-20); авторські тести «Опитувальник потенціалу особистісного розвитку (PPDQ-7)», «Опитувальник цінностей відкритості-консерватизму (OCVQ-9)», «Цінності-емоції», «Цінності досягнення» та «Мотивація успіху» було використано для дослідження психологічних закономірностей та механізмів функціонування і становленя цінностей особистості.
Методики «Психогеометрія» (автори – С.Диллінгер, 1989, україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2007); «Опитувальник цінностей особитості» (PVQ-40) та «Орієнтовна анкета» (автори – В.Смекала, М.Кучера, 1997, україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2007) було застосовано для перевірки гіпотез про зв’язок цінностей відкритості до змін із креативністю та розвитком особистості.
Тести «Цінності-емоції», «Цінності досягнення» та «Мотивація успіху» було також використано для оцінки ефективності розробленої технології становлення цінностей у розвитку особистості. Для розв’язання цього ж завдання було застосовано анкетування, контент-аналіз та метод експертних оцінок, які у комплексі допомогли виявити зміни у змістовій та динамічній сторонах становлення цінностей особистості протягом застосування розвивальної технології.
Використання «Шкали задоволенності життям» (SWLS-5) (Е.Дієнер та ін., 1985, україномовна версія адаптації – Л. В. Романюк, 2007, переглянуто Л.Романюк, О.Спасовскі, 2013); «Опитувальника цінностей особистості» (PVQ-21); 16PF-опитувальника (Р.Кеттел, 1949, 1993, адаптація під керівництвом А.Бодальова, 1972-1985); тестів «Комунікативні та організаторські здібності» (КОЗ-40) (В. Синявский і Б. Федоришин); «Визначення типу особистості» (Н.Обозов, 1999, україномовна версія адаптації – М.Дороніна, 1997) уможливило аналіз результатів за допоміжними критеріями ефективності технології становлення цінностей і розвитку особистості.
Загалом, використані емпіричні методи відповідають меті та завданням дослідження. Авторські тести пройшли всі необхідні етапи конструювання та перевірки їх психометричних якостей.
3. Методи обробки даних:
а) Якісні – загальнологічні методи аналізу, синтезу, порівняння;
б) Кількісні – методи статистичної обробки, графічне подання даних.
4. Інтерпретаційні методи: обрано структурний спосіб інтерпретації отриманих в роботі результатів, який уможливив співставлення отриманих даних з раніше встановленими фактами і закономірностями та перевірку структурної моделі функціонування й становлення цінностей особистості.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження сутності досліджуваного предмета, наскрізним характером зв’язку між етапами дослідження, а також апробацією результатів на практиці, емпіричною верифікацією психологічної концепції становлення цінностей у розвитку особистості.
Експериментальна база дослідження. Досліджуваними були 230 українських студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і «магістр» денної і заочної форм навчання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Подільського державного аграрно-технічного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка віком 18 – 23 роки (денної форми навчання) і 18 – 28 років (заочної форми навчання). У кроскультурну вибірку ввійшли 847 студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і «магістр» денної і заочної форм навчання, з яких польську вибірку склали 220 студенів Варшавського університету, румунську – 193 студенти Трансільванського університету Брашова, македонську – 234 студенти державного університету Скопьє імені Кирила і Мефодія, російську – 200 студентів Сибірського федерального університету м. Красноярськ. Загальна кількість досліджуваних – 1077. Дослідження проводилося у період з 2005 до 2014 року.
Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:
- вперше проведено системне теоретико-експериментальне дослідження психології становлення цінностей особистості в ранньому дорослому віці; визначено поняття «становлення цінностей особистості» ранньої дорослості у контексті соціокультурного простору (університетського, професійного, родинного); обгрунтовано феноменологічно-синергетичний підхід щодо дослідження цінностей особистості в культурному просторі, вихідні положення (стійка динамічна нерівновага, єдність збереження і змінювання, диференціація-інтеграція, відкритість до змін, конституювання й інтерпретація сенсу особистістю); побудовано структурно-функціональну модель становлення цінностей особистості та виокремлено складові (загальнолюдські цінності та особистісні цінності) її структури, визначено умови (університетський простір соціалізації, професійний простір, родинний простір) їх становлення, фактори (соціально-психологічні – вік, родина, професія, культура), механізми (соціальна ідентифікація, асиміляція-акомодація, особистісна рефлексія), функції (оцінна, селективна, мотиваційно-смислова, системотвірна, ідеологічна); створено й адаптовано на кроскультурній вибірці новий психодіагностичний інструментарій вивчення становлення цінностей; визначено критерії (усвідомлене самоприйняття, осмисленість життя, життя як цінність, довірлива сміливість, емоційна мудрість, креативність, рефлексивність, самоорганізація) становлення цінностей особистості раннього дорослого віку та їх рівні (особистісний, феноменологічний) у соціокультурному просторі; перевірені ефекти (економічні, політичні, соціальні, духовні, суб’єктивне благополуччя, психологічне здоров’я), становлення цінностей особистості; виявлені закономірності (відкритість до змін, суб’єктивне благополуччя) становлення цінностей особистості раннього дорослого віку; розроблено ціннісні принципи (свобода; креативність; самостійність; вибір власних цілей; допитливість; наповнення враженнями, новизною, змінами; сміливість, ризик; суб’єктивне задоволення) побудови розвивальних психотехнологій у межах науково обґрунтованого та емпірично перевіреного феноменологічно-синергетичного підходу становлення цінностей особистості; побудовано й емпірично верифіковано концепцію цінностей відкритості до змін як основу становлення цінностей у розвитку особистості; з’ясовані сутність та специфіка психології становлення цінностей особистості та суб’єктивного благополуччя в психо-соціокультурному просторі;
- поглиблено та уточнено категоріальний апарат, зміст та функції понять «цінності», «ціннісні орієнтації»; систему психологічних уявлень про умови ефективності становлення цінностей особистості; асоційовано наукові ідеї про процес саморозвитку особистості зі знаннями про сутність та специфіку становлення цінностей особистості;
- подальшого розвитку набули наукові позиції щодо методології дослідження цінностей особистості та психологічні знання про загальні закономірності їх розвитку; теоретичні засади змістової наповненості психологічного супроводу становлення цінностей особистості в університетському та професійному просторах.
Практична значущість одержаних результатів полягає у можливості використання створеного та апробованого психодіагностичного інструментарію для виявлення складових, механізмів та результатів становлення цінностей особистості у консультативній, кадровій та просвітницькій роботі при розв’язанні завдань діагностики та розвитку особистості, становленні цінностей, підвищення її культури; організації та впровадженні освітнього проекту «Становлення цінностей особистості», у рамках якого проводилася апробація феноменологічно-синергетичного підходу становлення цінностей особистості, розробці й адмініструванні методичної бази проекту.
Матеріали дисертаційного дослідження використано автором при викладанні навчальних курсів з дисциплін «Психологія», «Психологія і педагогіка», «Прикладна психологія», «Психологія управління», «Психологія ділового спілкування», «Вікова і педагогічна психологія», «Психокорекція з методикою викладання», «Диференціальна психологія», «Практикум з психології», «Спецпрактикум зі спецкурсів», «Психологія цінностей та їх становлення». Авторські монографії, навчальні посібники, науково-методичні праці можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів, а отриманий під час дослідження емпіричний матеріал може слугувати підгрунтям для подальших психологічних досліджень феномена становлення цінностей особистості. Розроблена концепція становлення цінностей відкритості до змін як основи розвитку особистості використовується в якості методологічної основи навчальних програм для підготовки фахівців у сферах психології, управління, економіки, історії, політології та права. Технологія становлення цінностей особистості як інноваційна форма особистісного росту може успішно застосовуватись у закладах вищої освіти, післядипломної освіти, які готують фахівців за освітніми напрямами «психологія», «менеджмент», «професійна освіта», «соціальна робота» та у програмах додаткової професійної підготовки. Вона у повному обсязі або окремі її складові можуть бути використані також у структурі післядипломної освіти практичних психологів, менеджерів, педагогів та соціальних працівників.
Особистий внесок здобувача. Усі публікації в фахових виданнях і монографіях за темою дослідження підготовлено одноосібно. У спільних публікаціях співавтори приймали участь у зборі експериментального матеріалу в інших країнах (Румунії, Польщі, Македонії, Росії). Здобувач розробляла дослідницький інструментарій, була організатором досліджень, опрацьовувала та інтерпретувала отримані дані.
Упровадження результатів. Результати докторської дисертації впроваджені в навчальні процеси ряду вітчизняних та зарубіжних університетів, а саме – Подільського державного аграрно-технічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Житомирського національного університету імені Івана Франка, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Національної академії державного управління при президентові України, Трансільванського університету Брашова (Румунія), університету Сібіу імені Лучіан Блага (Румунія), університету святих Кирила і Мефодія в Скоп'є (Македонія).
Зокрема, до складу навчальних програм для студентів університетів включено змістовий модуль «Психологія цінностей та їх становлення». У лекційній частині курсу подаються концептуальна модель цінностей особистості та структурно-функціональна модель їх становлення у розвитку особистості, аналізуються його механізми, розглядаються сутність та функції цінностей особистості у цілісному контексті фахової діяльності психолога. У практичній частині курсу використовуються виокремлені автором принципи організації та становлення цінностей особистості в психо-соціо-культурному просторі.
На основі результатів дослідження розроблено та впроваджено у навчальний процес навчальні програми курсів «Психологія», «Прикладна психологія» та «Психологія управління», внесені доповнення до навчальних програм курсів «Культура ділового спілкування», «Психологія та педагогіка вищої школи» для студентів Подільського державного аграрно-технічного університету. Отримані результати також використовувалися при розробці навчальних курсів з диференціальної психології, методики викладання психології та створенні тренінгової програми «Становлення цінностей особистості» у межах дисципліни «Психологічний спецпрактикум по спецкурсах» для студентів за напрямом «Психологія» Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Положення дисертаційного дослідження, а також його результати стосовно становлення цінностей у розвитку особистості було впроваджено в курс лекцій «Соціальна психологія» та тренінгову програму «Становлення цінностей особистості» для студентів Житомирського національного університету імені Івана Франка; в курс лекцій «Психологія здоров’я» для студентів-психологів філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; в навчальні програми «Психологія», «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія здоров’я», впроваджено в курс лекцій та практичних занять дисципліни «Аксіологічна психологія особистості», де використано розробки тренінгової програми дисертанта «Становлення цінностей особистості» та методичні рекомендації для студентів-психологів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; навчальні програми курсів «Психологія особистості», «Психологія управлінн», внесено доповнення до навчальних програм «Психологія здоров’я», «Основи психофізіології спорту», «Психологія спорту», «Фізіологія спорту» Національного університету фізичного виховання і спорту України. Положення дисертаційного дослідження, а також його результати стосовно становлення цінностей у розвитку особистості було впроваджено в курс лекцій «Соціальна психологія» та тренінгову програму «Становлення цінностей особистості» для студентів-психологів та фізіологів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України. У навчальних програмах для студентів університетів, зокрема у блоках, присв

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми становлення цінностей особистості. Здійснено психологічний аналіз проблеми становлення цінностей в особистості ранньої дорослості, визначено мотиваційну основу їх становлення та сутність поняття «становленя цінностей особистості ранньої дорослості» у контесті соціокультурного простору. Аналізуються функції та емпіричні кореляти становлення цінностей у дорослої особистості. Обґрунтовано феноменологічно-синергетичний підхід, його вихідні положення та концептуальну парадигму становлення цінностей особистості ранньої дорослості, визначено змістове наповнення психологічних механізмів, соціально-психологічних факторів і функцій цінностей особистості ранньої дорослості та її суб'єктивного благополуччя в різних життєвих просторах. Виявлено психологічні механізми, ефекти, закономірності становлення цінностей. Визначено якісні показники становлення цінностей особистості за результатами створеної та апробованої програми.
Здійснений на засадах феноменологічно-синергетичного підходу змістовий аналіз становлення цінностей особистості періоду ранньої дорослості дозволяє зробити такі висновки:
1. Проблема визначення соціально та психологічно зорієтованих засад становлення цінностей особистості лежить у площині міждисциплінарного дискурсу та теоретико-методологічної рефлексії. Доведена значущість феноменологічного, синергетичного, особистісного, кроскультурного підходів для досліджуваної проблеми, що зумовлюється багатоаспектністю становлення цінностей особистості ранньої дорослості в соціокультурному просторі. Останній визначено нами як простір життєтворення особистості ранньої дорослості, що включає буттєві цінності найближчого оточення (родинний), культурні цінності як мотиватори досягнення професійних знань та умінь (професійний), а також освітні ціннісні орієнтації молодих людей, які підвищують їх особистісний і творчий потенціал (університетський). У сучасних умовах саме університетський простір сприяє мобільності студентів, оскільки молодь однієї країни, залучаючись до аксіологічної системи іншої країни, починає синергетично взаємодіяти – узгоджено діяти, співіснувати на підставі виокремлених загальнолюдських цінностей, зберігаючи при цьому в психологічному просторі етноцінності своєї країни. Отже, ціннісна система студентської молоді вивчена, виходячи з наукових положень кроскультурної психології.
Цінності особистості з позиції їх становлення у соціокультурному (родинному, професійному, університетському) та психологічному життєздійснювальному контекстах «переплітаються», здійснюючи взаємовпливи й визначаючи водночас лінійний і нелінійний характер процесу їх становлення. В цілому цінність тлумачиться як соціокультурна конструкція, яка стає особистісною (психологічною) в результаті інтеракцій. Отже, становлення цінностей особистості ранньої дорослості означає неперервний перехід, перетворення тих цінностей, які набувають в свідомості дорослої особистості осмисленого рівня і продовжують інтегруватися до її ціннісної системи на рівні самосвідомості. Водночас цінності реконструюються, набуваючи значущості для людини, ідентифікуються, ієрархізуються, охоплюючи нові смисли й структурують по-новому життєві простори людини.
2. Визначено функції (оцінну, селективну, мотиваційно-смислову, системотвірну, ідеологічну) становлення цінностей особистості раннього дорослого віку. Оцінна функція є провідною, оскільки оціювання аксіофеноменів соціокультурного простору конструює ціннісне ставлення до потоку цінностей особистісного простору у вимірах «моє - не моє», «добре - погано». Селективна функція сприяє відбору найбільш значущих цінностей з довкілля, яка визначає суб’єктивну спрямованість особистості – потреби, бажання, установки тощо. Мотиваційно-смислова – реалізує можливість дорослої особистості до осмислення й визнання цінностей як суб’єктивних спонук у процесі здійснення усвідомленої цілеспрямованої діяльності. Системотвірна функція організовує психологічний простір дорослої людини на засадах спрямованості, підкореності визнаним нею цінностям-цілям, ідеалам, прагненням тощо. Ідеологічна функція цінностей є дієвим засобом в інтеракціях людей, мотивує їх до проявів поваги, підтримки й захисту людини чи групи.
Теоретично виявлено взаємозв'язки між цінностями і суб'єктивним благополуччям як взаємопов’язаними корелятами досліджуваного феномена. З одного боку, цінності є предикторами задоволенності життям, а з іншого, - суб’єктивне благополуччя актуалізує процес становлення цінностей особистості дорослого. Існують закономірні взаємовпливи між зазначеними феноменами незалежно від соціокультурного простору і часового виміру. Водночас змістове наповнення цінностей у їх зв’язку з суб’єктивним благополуччям залежить від соціокультурного простору. Обґрунтувано значущість кроскультурного дослідження цінностей та виокремлено університетський простір як культурну систему, в межах якої відбувається спецфічний процес становлення цінностей. Саме емпіричні кореляти розвитку цінностей у структурі дорослої особистості виявили складність, мультидетермінованість та нелінійність їх становлення в особистості раннього дорослого віку.
3. Обгрунтовано феноменологічно-синергетичний підхід, сутність якого полягає в тому, що становлення цінностей особистості раннього дорослого віку пов’язане з поступовим ускладненням та узгодженням її ціннісної системи впродовж життєтворчості. В соціокультурному (родинному, університетському, професійному) та психологічному просторах структурується феноменологічне поле особистості дорослого, яке включає як неузгоджену й неорганізовану, так і узгоджену й супідрядну взаємопов’язану систему її цінностей. Універсальність, відкритість, залученість ціннісної системи дорослої особистості актуалізує спонтанний та вільний процес їх становлення в соціокультурному просторі. Водночас своєрідність та унікальність індивідуальності визначає суб’єктивацію відповідального вибору в психологічному просторі, що забезпечує відбір найбільш значущих для особистості цінностей, які кристалізують її ціннісне Я. Саме суб’єктивація осмислення та емоційного переживання, прийняття цінностей, їх самоорганізація у дорослої особистості призводить до їх ієрархізації. Цінності-цілі, сконструйовані дорослою особистістю на життєву перспективу, стають «атракторами цілі» та визначають її особистісне зростання та морально-духовне благополуччя загалом.
Феноменологічно-синергетичний підхід ґрунтується на таких вихідних положеннях, як: стійка динамічна нерівновага у процесі становлення цінностей дорослої особистості; взаємодія тенденцій до збереження і змін як умов розвитку ціннісної системи особистості; диференціація-інтеграція ціннісної системи людини в період дорослості; відкритість до змін у ціннісній системі особистості; конституювання й інтерпретація сенсу цінностей дорослою особистістю.
4. Виокремлено психологічні механізми процесу становлення цінностей у розвитку особистості раннього дорослого віку. У соціокультурному просторі, зокрема родинному, в дорослої особистості постійно актуалізується механізм соціальної ідентифікації. Процес засвоєння в генезі відбувається спочатку на неусвідомлюваному рівні (наслідування), а згодом цінності аналізуються, узагальнюються, диференціюються та усвідомлюються й ідентифікуються на свідомому рівні (моделювання, імпровізування). Для професійного та університетського просторів властиві механізми асиміляції-акомодації у становленні цінностей дорослої особистості. В інтеракціях у ході набуття професії молоді люди асимілюють значущі для себе цінності, орієнтуючись на взірці певної професії, відбувається перетворення (акомодація) цих цінностей та злиття (асиміляція) їх з власним особистісним простором. Університетський простір відкриває можливість асимілювати загальнолюдські, культурні та освітні цінності й, на основі перетвореня (акомодації) та «введення» їх у психологічний простір кожного, відчути цілісність ціннісної системи людей усіх країн. У психологічному просторі людини ранньої дорослості особистісна рефлексія виявляється в усвідомленні та осмисленнні змісту цінностей, що активує переживання задоволеності або незадоволеності ними.
На становлення цінностей особистості раннього дорослого віку впливають певні соціально-психологічні фактори. Важливим фактором виступає культура, яка спрямовує розвиток її творчих сил і здібностей, що реалізуються в структуруванні взаємовідносин між людьми, організації різних форм життєтворчості, що зумовлює становлення матеріальних і духовних цінностей. Фактор віку відображає цінності людини конкретного віку та транслює до її аксіосистеми цінності людей різних поколінь. Водночас фактор фаху визначає становлення цінностей особистості в ракурсі професійного спрямування.
5. Побудована структурно-функціональна модель становленя цінностей особистості ранньої дорослості. В ній визначено взаємозв’язки і взаємовпливи у процесі становлення цінностей особистості саме в університетському просторі. Ці взаємозв’язки підсилюються завдяки впливам соціально-психологічних факторів (віку, фаху, родини, культури) та діям механізмів (соціальній ідентифікації, асиміляції й акомодації, особистісній рефлексії) та виявляються у відповідних ефектах (духовних, моральних, соціальних). У структурі становлення цінностей ключовим є їх смисл для дорослої особистості, оскільки вони в процесі трансгресії та змін, конституювання та інтерпретації у психологічному просторі суб’єктивуються та утворюють найбільш значущі для дорослого особистісні цінності. В процесі самоздійснення дорослої особистості самоактуалізовані цінності впроваджуються в контекст життєвого простору, на підставі чого виникає суб’єктивне благополуччя. Останнє зумовлює не тільки психологічне здоров’я людини, але й її життєстійкість за умов нестабільності на зламних етапах політичного, соціально-економічного розвитку суспільства.
6. Ціннісний фактор відкритості до змін є фундаментальним для розвитку особистості ранньої дорослості, становлення її особистісних цінностей через взаємодію в синергії соціокультурного (університетського, професійного, родинного) та психологічного просторів. Становлення є одночасно і процесом, і станом, і властивістю відкритих ціннісних систем у вище зазначених просторах. Результатами кроскультурного аналізу доведено, що ціннісний фактор відкритості до змін (самостійність і стимуляція) є домінантним активізатором становлення цінностей у розвитку особистості студентської молоді.
Констатовано, що в українській вибірці студентської молоді значне зростання цінностей самостійності та трохи нижчі показники стимуляції порівняно з румунською, – де самостійність має значно нижчі показники, тоді як показники стимуляції наближені у представників досліджуваних культурних просторів. Фактично це свідчить про специфічність соціокультурного простору в Україні, де молодь виявляє соціальну і громадянську активність, здійснює вільні вибори, приймає самостійні рішення, творчо вирішує проблемні ситуації, сміливо долає непередбачувані складні й екстремальні ситуації та прагне до набуття знань про себе і свою країну. Така специфіка становлення цінностей особистості зумовлена модернізаційними процесами в цілому й використанням інноваційних технологій у навчально-виховному процесі в університетському просторі. Можна стверджувати, що висока динаміка становлення цінностей українців пояснюється інтенсивним розвитком соціальних та культурних цінностей. Таким чином, українське студентство перебуває у такому соціальному просторі, який більшою мірою стимулює їх відкритість для змін, ніж румунське. Україна, порівняно з Румунією, характеризується високою політичною напруженістю людей, їх громадянською активністю та неперервним прагненням до незалежності. У цілому результати емпіричного дослідження засвідчили дієвість однофакторної моделі цінностей відкритості до змін у кроскультурних вибірках, виявивши високий рівень становлення цінностей самостійності та цінностей стимуляції як основних аспектів становлення аксіосфери студентської молоді та визначили психологічну закономірність ціннісного фактору відкритості до змін у розвитку особистості раннього дорослого віку.
7. У суб’єктивному благополуччі не було виявлено розбіжностей між македонськими і українськими студентами. Для українців, як засвідчують статистичні дані, характерна перспектива реалізації цінностей. При цьому домінантою виступає «аттрактор цілі», який спрямовує студентів на реалізацію вище зазначеного ряду цінностей у майбутньому життєвому просторі. А також варто враховувати ментальність українців, яким властиве суб’єктивне благополуччя на підставі реалізації буттєвих цінностей. На відміну від українців у македонців цілий ряд цінностей (безпека, конформність, доброзичливість, традиції та ін.) є реалізованими. Для цих молодих людей змінені форми соціального життєіснування викристалізували новий ієрарахічний ряд у їх ціннісній сфері, що й визначило їх суб’єктивне благополуччя. У македонських студентів за результатами кореляційного аналізу встановлено взаємозв'язок між суб’єктивним благополуччям і цінностями конформності (безпека та конформність) та самоперевершення (доброзичливість, універсалізм і традиція). Достовірних кореляцій між зазначеними змінними в українських студентів не виявлено. Це вказує на те, що досягнення цінностей-цілей не завжди може корелювати з суб’єктивним благополуччям особистості ранньої дорослості. Результати частково підтверджують нашу гіпотезу щодо взаємовідношень «здорових» (самостійності, доброзичливості, універсалізму, стимуляції, досягнення) і «нездорових» (конформності, безпеки, влади, традицій) цінностей та суб’єктивного благополуччя особистості ранньої дорослості. Отже, була доведена гіпотеза про закономірність зв’язку між суб’єктивним благополуччям і цінностями особистості. Цінності конформності та традицій корелюють із задоволеністю життям для македонської групи дорослих, що підтвердило нашу гіпотезу про негативне співвідношення «нездорових» цінностей із суб’єктивним благополуччям.
8. За результатами емпіричного кроскультурного дослідження українських, польських, румунських, македонських респондентів виявлено показники «нерівноцінності-еквівалентності» у внутрішній структурі цінностей. Установлено її нерівнозначність у цих культурних просторах, зокрема за такими цінностями як: консерватизм, самоствердження, самотрансценденція. Водночас констатовано еквівалентність за цінностями відкритості до змін (самостійність і стимуляція) у студентської молоді. Це свідчить про те, що у різних культурних просторах є цінності самостійності (свобода, креативність, самодостатність, вибір власних цілей, допитливість) й цінності стимуляції (новизна і враження, мінливість життя, сміливість і ризик), які є універсальними в становленні аксіологічної системи представників різних культур. Отже, фундаментальний вплив на психологічне функціонування і становлення цінностей особистості здійснює структура соціуму і його культура, що й визначає еквівалентність їх становлення. Гіпотеза про еквівалентність цінностей представників різних культур підтверджена.
Результати дослідження показують, що психологічний фактор віку відіграє значущу роль у наданні представниками різних поколінь переваг тим чи іншим цінностям. Показники змістового навантаження цінностей родинного, університетського та професійного просторів показали, що існують як співвідносні цінності у представників трьох поколінь (дітей, батьків і їх батьків), так і незалежні, автономні (конфліктні) цінності. Отже, становленням цінностей відбувається у їх інтергенераційній трансляції (від покоління до покоління) і значущу роль у цьому відіграє фактор віку й родинний простір.
Становлення цінностей в університетському та професійному просторах пов’язане з контекстом фахового спрямування та творчих взаємодій в університеті. Cтудентами найвище оцінені такі термінальнї цінності: почуття власної гідності, безпека родини і мудрість, а інструментальні – чесність, відповідальність і здібності як основа компетентності й успіху. Такий вибір зумовлений особливостями самопрезентації себе як гідної особистості в професійному просторі та передбачає вирішення ділових справ відповідально і чесно, покладаючись на власні здібності. Найнижчі ранги виявлено за термінальними цінностями приємного й неквапливого життя і порятунку у вигляді вічного життя, а серед інструментальних цінностей – слухняність, акуратність і ввічливість. Зазначені термінальні та інструментальні цінності не є тими мотиваторами, які стимулюють професійні досягнення особистості цього віку. Отже, професіогенез, залежно від досягнень і успіху в будь-якій діяльності, слугує своєрідним підсилювачем ділової мотивації і особистісного розвитку.
9. Асоційованим результатом проведеного дослідження є дієвість однофакторної моделі цінностей відкритості до змін, що є основою становлення цінностей особистості та її розвитку. Застосування цієї моделі виступає аксіопсихологічним підгрунтям методології та базисом конструктивної технології становлення цінностей особистості ранньої дорослості. Застосування розробленої програми становлення цінностей особистості дорослого, що базується на концепції та емпірично перевірейній моделі їх становлення завдяки ціннісному фактору відкритості до змін, дозволяє на новому творчому рівні активізувати процес самоорганізації становлення цінностей особистості у її смислопошуковій діяльності. Результатом застосування програми є подальше зростання зрілості особистісних структур дорослої людини, пов’язаних зі становленням цінностей. Це також визначає її позитивні зміни в тенденціях до самоактуалізації з акцентом на ціннісному блоці смисложиттєвих орієнтацій.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми становлення цінностей особистості в різних соціокультурних просторах. Подальшого теоретичного осмислення та експериментального вивчення потребують питання особливостей становлення цінностей особистості підліткового і юнацького віку в кроскультурному контексті, а також питання розвитку рефлексивної, креативної, інтерактивної та інтерпретативної компетентностей особистості як суб’єкта смислотворення та становлення цінностей; роль індивідуальних відмінностей і конкретних умов та чинників у становленні цінностей особистості через відкритість до змін за межами національних контекстів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности) / К.А. Абульханова // [Избр. психол. труды]. – М. : Московский психолого-соиальный институт ; Воронеж : Изд-во НПО «Модэк», 1999. – 224 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
3. Агеев В.С. Межгруповое взаимодействие : социально-психологические проблемы / В.С. Агеев – М., 1990. – 240 с.
4. Алексеев А.А. Психогеометрия для менеджеров / А.А. Алексеев, Л.А. Громова – Ленинград : «Знание» РСФСР, 1991. – 142 с.
4а. Алексеев А. А. Что такое развитие с точки зрения психолога / Алексеев А. А. //
http://developpsy.ru/publ/alekseev_a_a_chto_takoe_razvitie_s_tochki_zrenija_psikhologa_chast_2/1-1-0-3
5. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности / В.Г. Алексеева // Психологический журнал. – 1984. – № 5. – С. 63-70.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды / Б.Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – 232 с.
7. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания / Б.Г. Ананьев / Под ред. А.А.Бодалева. – М. : Издательство «Институт практической психологии», Воронеж : НПО «МОДЕК», 1996. – 384 с.
8. Андреева Г.М. Современная социальная психология на Западе (теоретические направления) / Г.М. Андреева, Н.Н. Богомолова, Л.А. Петровская. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – С. 183-194.
9. Анисимов С.Ф. Единство теоретико-познавательного, социологического и ценностного способов рассмотрения явлений морали / С.Ф. Анисимов // Моральные ценности и личность / Под ред. А.И.Титаренко, Б.О.Николаичева. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 4-12.
10. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К. Анохин – М. : Медицина, 1975. – 448 с.
11. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе / Л.И.Анциферова // Психология формирования и развития личности. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 3-18.
12. Анциферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Л.И. Анциферова // Психологический журнал. – 1981. – №2. – С. 8-18.
13. Аристотель. Соч. : В 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1984. – Т.4. – 830 с.
14. Аронсон Э. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме / Э. Аронсон, Т. Уилсон, Р. Эйкерт. – СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2002. – 560 с.
15. Арутюнян Е.А. Микросреда и трансформация общественных ценностей в ценности личности // Образ жизни и ценности личности / Е.А. Арутюнян. – Ереван : Изд-во АН АССР, 1979. – С. 49-61.
16. Асаджоли Роберто. Психосинтез : теория и практика / Р. Асаджоли. – М. : «REFL-book», 1994. – 314 с.
17. Асмолов А.Г. Психология личности : Принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2001. – 416 с.
18. Бауер Э.С. Теоретическая биология : Перепеч. изд., 1935 / Э.С. Бауер. – Будапешт, 1982. – 206 с.
19. Балл Г.А. Концепция самоактуализации в гуманистической психологии / Г.А. Балл – Киев-Донецк, 1993. – 32 с.
20. Бандура А. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. / А. Бандура, Р. Уолтерс – М. : Апрель Пресс, ЭКМО-Пресс, 1999. – 512 с.
21. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П.Бергер, Т. Лукман. — М. : «Медиум», 1995. – 323 с.
22. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Е.Берн – М. : Прогресс, 1988. – 400с.
23. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание : Пер. с англ. / Р. Бернс – М. : Прогресс, 1986. – 420 с.
24. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 124-129.
25. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей : стан і орієнтири дослідження / І.Д.Бех // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). – В 3-х томах – К. : Вид-во ДОК-К, 1996. – Т. 1. – 431 с.
25a. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб./ І.Д.Бех. – К.: Академвидав, 2012. – 256 с.
26. Блюм Г. Психоаналитические теории личности / Г. Блюм. – М. : КСП, 1996. – 226 с.
27. Бодалев А.А. Психология личности / А.А. Бодалев. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 188 с.
28. Болотіна В.Ю. Моральні цінності підростаючого покоління / В.Ю. Болотіна // Цінності освіти і виховання : Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 19-21.
29. Болотов В.А. Проектирование профессионального педагогического образования / В.А. Болотов, В.И. Слободчиков и др. // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 66-68.
30. Большой толковый психологический словарь. – Т. 1 (А – С) ; Пер. с англ. / Ребер Артур – ООО «Издательство АСТ», «Издательство «Вега», 2001. – 892 с.
31. Большой толковый психологический словарь. – Т. 2 (П – Я) ; Пер. с англ. / Ребер Артур – ООО «Издательство АСТ», «Издательство «Вега», 2001. – 560 с.
32. Большой толковый социологический словарь (Collins) Том 1 (А - О) : Пер. с англ. – М. : Вече, АСТ, 1994. – 544 с.
33. Большой толковый социологический словарь (Collins) Том 2 (П – Я) : Пер. с англ. – М. : Вега, АСТ, 1999. – 528 с.
34. Бондырева С.К. Психолого-педагогические проблемы интегрирования образовательного пространства : Избранные труды / С.К. Бондырева. – М. : Изд-во Московского психолого-педагогического института ; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2003. – 352 с.
35. Боришевский М.Й. До питання про моральну діяльність у контексті особистісного становлення / М.Й. Боришевский // Українська психологія : сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). – В 3-х томах – К. : Вид-во ДОК-К, 1996. – Т. 1. – 431 с. – С. 96-104.
36. Боришевский М.Й. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку / М.Й. Боришевский // Українська психологія : сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). – В 3-х томах – К. : Вид-во ДОК-К, 1996. – Т. 1. – 431 с. – С. 105-111.
37. Боришевский М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 144-150.
38. Боришевский М.Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості / М.Й. Боришевский // Цінності освіти і виховання : Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 21-25.
39. Боровиков В.П. STATISTICA – Статистический анализ и обработка данных в среде Windows / В.П. Боровиков, И.П. Боровиков – М. : Информационно-издательский дом «Филлин», 1977. – 608 с.
40. Босенко В.А. Всеобщая теория развития / В.А. Босенко. – К., 2001. – 469 с.
41. Браймен А. Методы социальных исследований. Группы, организации и бизнес / А.Браймен, Э.Белл / Пер. с англ.– Х. : Изд-во Гуманитарный Центр, 2012. – 776 с.
42. Братусь Б.С. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологиии / Б.С. Братусь // Психология с человеческим лицом : гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. – М. : Смысл, 1997. – С. 67-91.
43. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер. – М. : Высш. шк., 1993. – 464 с.
44. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система / С.С. Бубнова // Психологический журнал. – 1999. – Том 20. – №5. – С.38-44.
45. Будинайте Г.Л. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г.Л. Будинайте, Т.В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – №4-5. – С. 99-105.
46. Бурдье П. Социальное пространство: поля и практики / П. Бурдье : Пер. с фр. / Сост., общ. ред. пер. и послесл. Н.А. Шматко. – СПб. : Алетейя ; М. : Институт экспериментальной социологии, 2005. – 576 с.
47. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика личности : понятийный аппарат и методы исследования : автореферат дис. ... доктора психологических наук : 19.00.01 – «Загальна психологія, історія психології» / Л. Ф. Бурлачук – Киев, 1989. – 35 с.
48. Бурлачук Л. Ф. О дилетанстве в психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 116.
49. Бурлачук Л.В. Введение в проективную психологию / Л. Ф. Бурлачук. – К. : Ника-Центр, 1997. – 128 с.
50. Бурлачук Л. Ф. Психология жизненных ситуаций / Л. Ф. Бурлачук, Е. Ю.Коржова. – М. : Российское педагогическое агентство, 1998. – 263 с.
51. Бурлачук Л. Ф. Основы психотерапии / Л.Ф. Бурлачук, И.А. Грабская, А.С.Кочарян. – М. : Алетейя, 1999. – 320 с.
52. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук. – [3-е изд.]. – СПб. : Питер, 2008. – 688 с.
53. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика / Л. Ф. Бурлачук. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 2009. – 384 с.
54. Бутківська Т.В. Проблема цінностей у соціалізації особистості / Т.В.Бутківська // Цінності освіти і виховання : Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 27-31.
55. Бутківська Т.В. Цінності в контексті соціокультурної освіти / Т.В. Бутківська // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 3. – С. 33-39.
56. Вардомский А.П. Сдвиг в ценностном измерении / А.П. Вардомский // СОЦИС, 1993. – № 4. – С. 46-55.
57. Василюк Ф.Е. Психотехника выбора / Ф.Е. Василюк // Психология с человеческим лицом : гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. – М. : Смысл, 1997. – С. 284-314.
58. Васютинський В.О. Ціннісно-орієнтаційні площини сучасного українського суспільства / В.О. Васютинський // Проблеми загальної та педагогічної психології: 3бірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2006. – Т. 8. – Вип. 6. – С. 40-45.
59. Ващенко І.В. Статусно-ієрархічна система виховних цінностей / І.В. Ващенко, Н.В.Петрунковська // Цінності освіти і виховання : Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 31-35.
60. Виноградов О.Г. Аналіз теоретичних засад особистісних запитальників / О.Г.Виноградов // Українська психологія : сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). – В 3-х томах – К. : Вид-во ДОК-К, 1996. – Т. 1. – 431 с. – 191-198.
61. Вища освіта: європейський вимір та українські перспективи. – К. : Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.
62. Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку : Монографія. / О.І. Власова – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 308 с.
63. Выбойщик И.В. Личностный многофакторный опросник Р.Кеттелла: Учебное пособие / И.В. Выбойщик, З.А. Шакурова. – Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2000. – 4 с.
64. Выжлецов Г.П. Аксиология : становление и основные этапы развития / Г.П.Выжлецов // Социально-политический журнал. – 1995. – №6. – С.61-73.
65. Галецька І.І. Психологічний аналіз індивідуальних цінностей у контексті життєвої перспективи / І.І. Галецька // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України : Проблеми сучасної психології / За ред. С.Д.Максименка, Л.А.Онуфрієвої. – Вип. 18. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2012. – С. 179-189.
66. Гартман Н. Этика / Н. Гартман; пер. с нем. СПб.: Владимир Даль, 2002.–712 с.
67. Гегель Г.В.Ф. Філософія історії / Г.В.Ф. Гегель // Сочинения – М.–Л., 1935. – Т. 8. – С. 8-132.
68. Гельвеций К.А. Об уме / К.А. Гельвеций. М. : Наука, 1938. – 105 с.
69. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж.Гласс, Дж.Стэнли / Пер. с англ. Л.И. Хайрусовой ; Общ. ред Ю.П. Адлера ; Послесловие Ю.П.Адлера и А.Н. Ковальова. – М. : Изд-во «Прогресс», 1976. – 494 с.
70. Годфруа Ж. Что такое психология / Ж. Годфруа : В 2-х т. Т.2. Пер. с франц.– М. : Мир, 1996. – 376 с.
71. Гозман Л.Я. Самоактуализационный тест / Л.Я.Гозман, М.В.Кроз, М.В.Латинская. – М. : Российское педагогическое агентство, 1995. – 41 с.
72. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: курс лекций / Н.Ф. Головатый. – К. : МАУП, 1999. – 224 с.
73. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности / Е.И. Головаха // Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб. : Питер, 2000. – С. 256-269.
74. Головаха Е.И.Психологическое время личности. 2-е изд., испр. и доплн / Е.И. Головаха, А.А.Кроник. – М.: Смысл, 2008. – 267 с.
75. Головаха Є. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі : за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007-2009-2011 / Є.Головаха, А.Горбачик. – К. : Інститут соціології НАН України, 2012. – 119 с.
76. Головных Г. Ценностные ориентации и перестройка общественного сознания / Г. Головных // Филос. науки. – 1989. – № 6. – С.85-89.
77. Горбатков А.А. Положительные и отрицательные ценностные ориентации как регуляторы деятельности / А.А. Горбатков // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания : Сб. науч. тр. – Краснодар : Куб. ун-т. – 1977. Вып. 235. – С. 132-138.
78. Личность и роль : Ролевой подход в социальной психологии личности / П.П.Горностай. – К. : Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
79. Горстко А.Б. Познакомтесь с математическим моделированием / А.Б. Горстко. – М. : Знание, 1991.
80. Горяинов В.И. Групповая солидарность и ценностные ориентации / В.И.Горяинов // СОЦИС. – 1997. – № 3. – С. 60-67.
81. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности / Я. Гудечек // Психология личности в социалистическом обществе : Активность и развитие личности. – М. : Наука, 1989. – С.102-110.
82. Гуссерль Э. Философия, как строгая наука / Э. Гуссерль. – М. : Логос, 1911, кн. 1.
83. Данилов Ю.А. Что такое синергетика? / Ю.А. Данилов, Б.Б. Кадомцев // Нелинейные волны. Самоорганизация. – М. : Наука, 1983.
84. Данилюк І.В. Етнічна психологія як галузь наукового знання : історико-теоретичний вимір : Монографія / І.В. Данилюк. – К. : «САММІТ-КНИГА», 2010. – 432 с. Бібліогр. : 376-431 с.
85. Джонсон Девід В. Соціальна психологія : тренінг міжособистісного спілкування / Девід В. Джонсон / Пер. з англ. В.Хомика. – К. : Вид. дім “КМ Академія”, 2003. – 288 с.
86. Джонсон Р. 40 упражнений тренинга НЛП / Р. Джонсон. – М. : Издательство «КСП+», 2001. – 384 с.
87. Додонов Б.И. Эмоция как ценность / Б.И. Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 272 с.
88. Додонов Б.И. В мире эмоций / Б.И. Додонов. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 140 с.
89. Донцов А.И. К вопросу о механизмах формирования личности / А.И. Донцов // Психологические исследования. Вып. 5. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. – С. 31-41.
90. Донцов А.И. Психология коллектива : Методологические проблемы исследования / А.И. Донцов – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 208 с.
91. Донченко Е.А. Социетальная психика / Е.А. Донченко. – К. : Наук. думка, 1994. – 208 с.
92. Донченко Е.А. Личность : конфликт, гармония / Е.А. Донченко, Т.М. Титаренко. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 175 с.
93. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей : Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів / М.С.Дороніна. – К. : Видавничий дім “KM Academia”, 1997. – 192 с.
94. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов. Проблема ценностей и марксистская философия / О.Г. Дробницкий. – М. : Наука, 1968. – 315 с.
95. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюркгейм. – М. : Знание, 1893.
96. Дюркгейм Э. Ценностные и «реальные» суждения / Э. Дюркгейм // СОЦИС. – 1991. – № 2.
97. Еникеев М.Й. Общая и социальная психология / М.Й. Еникеев. – М. : Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 624 с.
98. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування : Навч. посібник / А.М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.
99. Журавльова Л.П. Психологія емпатії : Монографія / Л.П. Журавльова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 328 с.
100. Загальна психологія : Підруч. для студентів вищ. навч. закладів / С.Д.Максименко, В.О.Зайчик, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. За загальною редакцією акад. С.Д.Максименко. – К. : Форум, 2000. – 534 с.
101. Заславская Т.И. Социология экономической жизни : Очерки теории / Т.И.Заславская, Р.В.Рывкина. — Новосибирск : Наука. Сибирское отделение, 1991. – 448 с.
102. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г.Здравомыслов – М. : Политиздат, 1986. – 222 с.
103. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии / Б.В. Зейгарник – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 128 с.
104. Зинченко Ю.П. Теоретико-методологические основания психологических исследований : детерминация и социальное значение : Монография / Ю.П. Зинченко. – М. : Издательство академии повышения квалификации и переподготовки работников образования, 2011. – 308 с.
105. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции / В.А. Иванников. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 142 с.
106. Ивлева В.Г. К вопросу о формировании ценностных ориентаций личности // Проблемы методики познания социальных явлений : Сб. науч. трудов. / В.Г. Ивлева – М., 1984. – С. 161-170.
107. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард / Перев. c англ. – СПб. : Питер, 2000. – 464 c.
108. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. – М. : Мысль, 1962. – Т.1. – С.507-508.
109. Ігнатенко П.Р. Співвідношення національних загальнолюдських цінностей у вихованні / П.Р. Ігнатенко // Цінності освіти і виховання : Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 47-49.
110. Каган М.С. Человеческая деятельность : Опыт системного анализа / М.С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
111. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций / В.П.Казмиренко – К. : МЗУУП, 1993. – 384 с.
112. Кант И. Сочинения : В 6 т. / И. Кант – М. : Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч. 1. – 544 с.
113. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности : концепция и методическое руководство / В.Н. Карандашев – СПб. : Речь, 2004.
114. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості / З.С. Карпенко. – К. : Міжнар. фін. агенція, 1998. – 220 с.
115. Карпенко З.С. Сучасний стан аксіопсихологічних досліджень в Україні // З.С. Карпенко / Психологія і особистість. Науковий журнал. – № 1 (3) – 2012 – К.-Полтава : ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2013. – С. 21-31.
116. Кэмерон-Бэндлер Л. НЛП. Интенсивный курс управления психикой. Заложник эмоций. The Emotional Hostage : Rescuing Your Emotional Life / Л. Кэмерон-Бэндлер, М.Лебо – СПб. : Прайм-Еврознак, 2007. – 224 с.
117. Кеттелл Р.Б. 16PF-опросник. Энциклопедия психологических тестов / Р.Б. Кеттелл – М. : «АСТ», 1997. – С. 132-161.
118. Киршнер Р. Сила убеждения. Как стать авторитетным и влиятельным / Р. Киршнер – СПб. : Питер, 2011. – 272 с.
119. Клочко В.Е. Постнекласическая трансспектива психологической науки / В.Е. Клочко // Вестник ТГУ. – 2007. – №305. – С. 157-164.
120. Князева Е.Н. Синергетика как новое мировидение : диалог с Пригожиным / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 3-20.
121. Ковалев А.Г. Психология личности / А.Г. Ковалев, изд. 3. – М. : «Просвещение», 1969. – 391 с.
122. Коваленко А.Б. Особистісні кореляти перебігу процесу розуміння / А. Б. Коваленко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – Випуск 8. – 2000. – С. 69-71.
123. Коваленко А. Б. Психологія розум