ЦІЛІ В СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Короткий опис

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису

Жеребятнікова Ірина Володимирівна

УДК 316.354:316.334.23]:65.011.1

ЦІЛІ В СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ

22.00.04 Спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Хижняк Лариса Михайлівна
Доктор соціологічних наук,
професор

Харків 2009

З М І С Т

ВСТУП .....................4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ
ДО СОЦІОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЦІЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ .....................13

1.1. Поняття «ціль» в соціології організацій і управління .....................13
1.2. Раціонально-нормативістські теорії цілей організації .....................25
1.3. Системний та структурно-функціональний підходи до
вивчення цілей організації ........................34
1.4. Цілі організації в контексті біхевіористських
теорій ...............................................46
1.5. Стратегічний і ситуаційний підходи до розгляду
цілей організації .................57
Висновки до розділу 1 ...............68

РОЗДІЛ 2. ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЦІЛЕЙ В СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ .................................................................69

2.1. Еволюція організаційних цілей та їх соціальна
обумовленість .................69
2.2. Видове різноманіття і функціональне призначення
цілей підприємницької організації ...............................83
2.3. Соціальний механізм цілепокладання в
підприємницьких організаціях ..................................95
2.4. Конфлікт цілей в соціальному розвитку
підприємницької організації .............................111
Висновки до розділу 2 ...........120

РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ
ЦІЛЕЙ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ..................................................121

3.1. Технологізація управління за цілями в
підприємницькій організації ..........................121
3.2. Напрямки оптимізації цілей підприємницької
організації ............136
3.3. Соціальний пакет як технологія подолання
конфлікту цілей підприємницької організації .....................164
Висновки до розділу 3 ....180

ВИСНОВКИ ................181

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................187

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Аналіз системи цілей і процесів цілеформування в організації набуває особливу актуальність в умовах трансформаційних змін, що відбуваються в сучасній Україні. Категорія «ціль» є однією з фундаментальних у соціології організацій, використовується для характеристики сутності соціальної організації, як критерій оцінки її ефективності. Поза увагою науковців залишаються питання соціологічної діагностики організаційних цілей, аналізу шляхів, механізмів і соціальних наслідків їх реалізації в умовах невизначеності та мінливості зовнішнього оточення сучасних підприємницьких організацій. Соціологічний аналіз принципів і специфічних механізмів цілеспрямованої діяльності дозволяє розкрити різноманіття її типів і форм, виявити внутрішню логіку, визначити особливості цілепокладання як складного і динамічного управлінського процесу.
Якісні перетворення в організаційному розвитку, поява нових форм організацій, що обумовлені впливом інформаційних технологій, спричиняють формування нових принципів цілепокладання і модифікацію ієрархії цілей. Сьогодні недостатньо вивчено механізми зміни цільової структури, особливості здійснення і ролі соціальних цілей в організації, що стримує розробку і впровадження в практику інноваційних соціальних проектів, які б гармонізували організаційні відносини.
Життєдіяльність і розвиток сучасних організацій як складних соціальних, динамічних та відкритих систем обумовлюється застосуванням нових управлінських концепцій і методів, серед яких особливе місце займає управління за цілями, що стало одним з актуальних і перспективних напрямків удосконалення менеджменту організацій. Існує потреба в соціологічному аналізі основних характеристик, принципів і структурних елементів управління за цілями, що дозволить досліджувати передумови переходу від програмного до цільового менеджменту, розробити форми й умови його реалізації, вивчити переваги і ризики впровадження цільового підходу в підприємницьких організаціях сучасного українського суспільства.
Проблема оптимізації діяльності сучасних організацій, у тому числі і підприємницьких структур, багатьом з яких притаманна недостатня соціальна відповідальність і низька соціальна ефективність як наслідок дистанціювання від соціальних цілей, актуалізує необхідність впровадження соціальних технологій, що сприяють гармонізації і збалансуванню системи цілей в підприємницькій організації. Є потреба у розробці технологій подолання конфліктів цілей, що має сприяти підвищенню соціальної інтегрованості підприємницьких організацій.
Ступінь наукової розробленості теми. Теоретичні уявлення щодо соціальної природи і ролі цілей у суспільному й організаційному розвитку пов’язані з працями класиків соціології М. Вебера, Р. Мертона, В. Парето, Т.Парсонса. Істотний вплив на визначення змісту та структури цілей, механізму цілепокладання в організації мали дослідження представників класичної школи організації та управління (Г. Ганнт, Л. Гілбрет, Ф. Гілбрет, Л. Г’юлік, Х. Емерсон, Дж. Муні, А. Рейлі, Г. Саймон, Ф.У. Тейлор, Л. Урвік, А. Файоль, Г.Форд), школи людських відносин (М. Вітке, О. Гастєв, В. Діксон, П.Кєрженцев, Е.Мейо, У. Мур, Ф. Ротлісбергер, М. Фоллет), теорії організаційної поведінки (К.Арджиріс, Р. Блейк, Дж. Гарднер, Р. Лайкерт, Д. Макгрегор, Дж. Моутон, Д.Сільверман, Е. Тріст, Ф. Херцберг, Е. Шейн).
У дисертаційному дослідженні були проаналізовані роботи, що висвітлюють ті чи інші аспекти розглянутої теми. Проблемам інтерпретації категорій «ціль», «доцільність», співвідношенню понять «ціль засіб результат» присвячені роботи В. Загороднюка, Л. Когана, М. Макарова, Д.Овсянки, М. Ропакова, М. Трубнікова, А. Чунаєвої, О. Шкаратана, О.Щолкіна, А. Яценка. Специфіка цілеспрямованої поведінки організації досліджується в працях Р. Акоффа, Ф. Емері, Н. Наумової, Н. Смелзера, О.Стечкіна. Механізми цілеформування, структура і функціональне призначення цілей в умовах перетворення принципів управління організацією активно досліджуються в роботах Ю. Булигіна, О. Виханського, Д. Гвішиані, Д. Дункана, А.Занковського, С. Ільєнкової, В. Іноземцева, С. Каміонського, В. Кноррінга, А. Кравченка, Ю.Лехти, М. Максимцова, Б. Мільнера, Б. Нагорного, А. Наумова, В. Радаєва, А.Радугіна, Г. Соколової, М. Удальцової, Л. Хижняк, Р. Холла, А. Шегди. Вивченню конфліктної і різносуб’єктної природи цілей організації, ефекту дивергенції цілей присвячені праці К. Вейка, Дж. Гелбрейта, А. Гоулднера, М.Крозьє, У. Мастенбрука, Г. Саймона, Ф. Селзника. Основні характеристики і принципи концепції управління за цілями розглядаються в роботах А. Блінова, Р.Дафта, С. Девіса, Е. Дейла, П. Друкера, Г. Кунца, Дж. Моррісея, Л. Ньюмена, Р. Фелка, В. Щербини. Питання соціально-відповідальної поведінки організації, спрямованості її діяльності на соціальну сферу вивчали М. Аверін, В. Бєлова, Х.Боуєн, М. Волгін, С. Гончаров, Н. Кричевський, О. Колотій, М. Мескон, А.Плетньов. Проблеми впливу суспільних цінностей і етичних норм на встановлення цілей організації, її соціальну орієнтацію піднімаються в роботах В.Бакірова, М. Лапіна, Р. Ботавіної, А. Ручки. Особливо необхідно виділити методи аналізу системи цілей і рівнів цілепокладання, які представлені в роботах російських вчених А. Пригожина, С. Фролова. Дослідженню питання встановлення місії (генеральної цілі) організації присвячені праці Р. Айдиняна, Н.Беляцького, Ф. Котлера, Т. Пітерса, В. Сімхович, Р. Уоттермена, Т.Шипунової.
Однак, незважаючи на різноманіття наукових праць за даною тематикою, необхідно відзначити, що організаційні цілі не стали предметом самостійного соціологічного вивчення, їх розгляд має фрагментарний характер, тому виникає потреба комплексного дослідження сутності, природи і соціальної ролі цілей в організаційному розвитку, специфіки основних принципів і механізмів цілеформування в підприємницьких організаціях на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми кафедри прикладної соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства» (тема № 3-10-06, номер державної реєстрації 0106U00223).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування соціологічного підходу до аналізу системи цілей підприємницької організації і на цій основі визначення шляхів оптимізації цільового управління.
Реалізація поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
· уточнити поняття «ціль» у категоріальному апараті соціології організацій та управління;
· розробити концептуальні основи соціологічного вивчення ролі цілей у соціальному розвитку організацій;
· розкрити еволюцію організаційних цілей та їх соціальну обумовленість;
· уточнити класифікацію цілей підприємницької організації;
· розкрити соціальний механізм цілепокладання в підприємницьких організаціях;
· виявити особливості технологізації управління за цілями у підприємницькій організації;
· виявити роль соціального пакета в гармонізації цілей підприємницької організації, що сприяє попередженню або подоланню конфлікту цілей.
Об’єкт дослідження: цілі підприємницької організації.
Предмет дослідження: особливості та закономірності процесу цілеформування в підприємницькій організації.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є теорія соціальної дії М. Вебера, теорія соціальної дії і теорія соціальних систем Т. Парсонса, концептуальні положення структурно-функціонального підходу Р. Мертона, школи соціальних систем (Ч. Барнард, А. Гоулднер, А. Етціоні, Ф. Селзник), концепція цілепокладання А. Пригожина, за допомогою яких були проаналізовані сутність та функціональне призначення цілей в організаційному розвитку, визначені механізми формування цілей. Концептуальні ідеї біхевіористського підходу (Дж. Марч, Р. Сайєрт) та теорії мотивації Е. Локка дозволили дослідити співвідношення індивідуальних і загальноорганізаційних цілей. Основні положення стратегічного підходу (І. Ансофф, Дж. Лорш, Дж. Сейлер, А. Чендлер мол.) та ситуаційної теорії (У. Гомберг, Г. Кунц, П. Лоуренс, Ф. Фідлер) дали можливість розглянути вплив зовнішнього середовища на процес цілеформування в організації. Для розуміння основних характеристик і принципів концепції управління за цілями використовується методологія емпіричної школи (С. Девіс, Е. Дейл, П. Друкер, Л. Ньюмен).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань використані методи порівняльного аналізу і синтезу, системного аналізу, типологізації, генетичний метод. Отримання первинної соціологічної інформації здійснено методом експертних оцінок, а аналіз емпіричної інформації - за допомогою статистичних методів (факторний аналіз), ранжування.
Емпірична база дослідження. Емпіричну базу дослідження склали матеріали проведеного автором експертного опитування підприємців малого бізнесу (м. Харків, n=150, 2008 р.). Відбір експертів здійснювався за такими критеріями: «участь у процесі цілеформування в підприємницькій організації»; «позиція в системі «власність управління»; «включеність у різні організаційні форми малого бізнесу». Опитано наступні групи експертів: особи, що мають статус приватного підприємця (фізичні особи); власники-керівники підприємницької організації малого бізнесу; власники малого бізнесу, які не беруть участь в управлінні підприємницької організації. Використано також матеріали соціологічного дослідження, проведеного за участю автора співробітниками кафедри соціології праці та управління соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (анкетне опитування підприємців малого бізнесу, м. Харків, n=380, 2000 2001рр.); матеріали загальнонаціонального дослідження «Соціальна відповідальність українського бізнесу», проведеного за ініціативою Офісу координатора системи ООН в Україні (опитування керівників вищої ланки підприємницьких організацій, м. Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, n = 1221, 2005 р.).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні важливого завдання у галузі соціології організацій та управління концептуалізації соціологічного вивчення системи цілей і соціальних механізмів цілеформування в сучасних підприємницьких організаціях, а саме:
вперше:
- виявлено можливості, переваги й обмеження раціонально-нормативістського, системного, структурно-функціонального, біхевіористського, стратегічного і ситуаційного підходів до розгляду цілей організації; обґрунтовано евристичну цінність ситуаційного підходу до вивчення цілей підприємницької організації;
- розкрито еволюцію організаційних цілей під впливом інституціональних змін у сучасному суспільстві та їх соціальну обумовленість; виявлено, що тенденція підвищення соціальної відповідальності організацій спричинила зміни в ієрархії цілей убік посилення ролі соціальних цілей;
удосконалено:
- факторну обумовленість цільової структури підприємницької організації; встановлено, що динаміка якісних перетворень у структурі цілей визначена як зовнішніми (соціально-економічними, політичними, соціокультурними) факторами, так і особливостями розвитку внутрішньоорганізаційного життя (організаційна культура);
- класифікацію цілей підприємницької організації на основі застосування системи критеріїв, які поєднують вимоги зовнішнього середовища організації, внутрішніх факторів і суспільних функцій, що дає можливість їх практичного використання при проектуванні організації або в процесі її функціонування;
одержало подальший розвиток:
- визначення співвідношення економічних і соціальних цілей організації: виявлено, що на сучасному етапі важливою умовою виживання підприємницької організації та її ефективного функціонування виступає встановлення оптимального балансу економічних і соціальних цілей на основі погодження потреб та інтересів усіх зацікавлених груп, пов’язаних з діяльністю організації;
- уточнення соціального механізму цілеформування в підприємницьких організаціях: виділено основні рівні і стадії, що визначають логіку цілепокладання, а також з’ясовано вимоги та основні форми процесу управління за цілями в підприємницькій організації;
- обґрунтування ролі соціального пакета в гармонізації економічних і соціальних цілей підприємницької організації: виявлено тенденції щодо особливостей застосування соціального пакета, ускладнення його змісту, що сприяє подоланню конфліктності цілей в соціальному розвитку підприємницької організації.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає в поглибленні соціологічних уявлень щодо аналізу системи цілей і процесу цілеформування в підприємницькій організації; у застосуванні концептів раціонально-нормативістської теорії, структурно-функціонального аналізу, системної парадигми, поведінкових теорій, стратегічного і ситуаційного підходів до вивчення сутності і ролі цілей у соціальному розвитку організації; у виявленні тенденцій зміни цільової структури у ході еволюції організаційних цілей; в удосконаленні концепції управління за цілями в підприємницькій організації; у визначенні специфіки і ролі соціального пакета як технології гармонізації цілей підприємницької організації.
Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях зазначеної проблеми, а сформульовані висновки сприятимуть розвитку таких галузей наукового знання, як соціологія організацій, соціологія управління, соціологія підприємництва тощо.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що виявлення особливостей механізму встановлення цілей, його основних стадій і форм, труднощів й обмежень, які виникають у процесі цілепокладання в організаціях, може слугувати основою оптимізації системи цілей сучасної підприємницької організації, дозволяє застосовувати соціальні технології щодо подолання конфліктів цілей й удосконалення управлінської структури. Розробки автора можна залучати у процесі підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації керівного складу та персоналу підприємницьких організацій в українському суспільстві, а також під час викладання таких дисциплін, як «Соціологія організацій», «Соціологія управління», «Організаційна поведінка», «Соціальний менеджмент».
Особистий внесок здобувача. Усі ключові ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження розроблялися автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2000 - 2004 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті» (Рівне, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, 2000 р.); IV науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку виробництва» (Харків, 2000р.); Науково-практичних конференціях «Харківські політологічні читання» (Харків, 2000 2001 рр.); IV Міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини» (Харків, 2001 р.); Науково-практичній конференції «Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології» (Дніпропетровськ, 2001 р.); Науково-практичній конференції «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2001 р.); ІІІ міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (Ужгород, 2002 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 2005 р.); IIМіжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми управління» (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (Харків, 2005 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Мультикультурний світ у просторі освіти» (Харків, 2006р.); Наукових конференціях «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2006-2007 рр.). Результати дисертаційного дослідження увійшли до наукового звіту кафедри прикладної соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (тема науково-дослідної роботи «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства», 2008 р.).
Публікації. Основні ідеї і результати дисертаційного дослідження відображено в 22 наукових публікаціях, із них 10 статей (7 опубліковані у спеціальних виданнях, що входять до відповідного переліку ВАК України із соціологічних наук), 12 тез доповідей у матеріалах всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 209 сторінок, обсяг основної частини 186 сторінок, список використаних джерел з 242 найменувань на 23 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проведене комплексне соціологічне вивчення сутності і ролі цілей у соціальному розвитку організації, проаналізовані основні принципи і соціальні механізми цілеформування в підприємницьких організаціях.
Застосування міждисциплінарного підходу при розгляді природи і специфіки цілі дозволило уточнити дане поняття в категоріальному апараті соціології організацій і управління, визначити дефініцію цілі з позиції раціонального та феноменологічного підходів, розглянути змістовні компоненти системи цілей організації. Встановлено, що ціль виступає однією з провідних характеристик функціонування організації; вихідним елементом планування і побудови організаційної структури; визначає систему мотивації персоналу; служить критерієм контролю й оцінки результатів праці.
Висвітлюється складна діалектична взаємодія цілей і засобів у процесі організаційної діяльності. Одержало подальший розвиток концепція цілеспрямованої діяльності, визначено специфіка її прояву в підприємницьких організаціях.
У дисертації проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення цілей організації, що дозволило більш глибоко відобразити всі якісні характеристики категорії цілі, особливості її змісту і методи формування. Виявляються можливості, переваги й обмеження раціонально-нормативістської, системної, структурно-функціональної, біхевіористської, стратегічної і ситуаційної концепцій до розгляду організаційних цілей, визначається значимість цільового компонента для функціонування організації. При цьому автор не вичерпувався положеннями, прийнятими в теорії менеджменту, і застосував ряд фундаментальних соціологічних теорій, що дало можливість розсунути рамки розуміння сутності і ролі цілей у соціальному розвитку організації і відобразити комплексне бачення цілі як багатогранного соціального феномена.
Обґрунтовується евристична цінність ситуаційної теорії при дослідженні цілей організації, яка формує «ситуативне мислення», що дозволяє адаптувати і корегувати цілі щодо інституціональних змін у суспільстві, динамічності зовнішнього середовища і внутрішніх факторів організаційного розвитку, оптимізуючи функціонування підприємницьких структур.
Простежується еволюція організаційних цілей, що обумовлена змінами соціально-економічних, політичних і соціокультурних умов розвитку суспільства. Автор розглядає цілеформування в організації з позиції логічної зміни цілеспрямованості, виділяючи найбільш значимі періоди трансформації цілей.
Проведений порівняльний аналіз цільової визначеності організацій в індустріальному та постіндустріальному суспільствах дозволив зробити висновок, що виживання, ефективне функціонування підприємницької організації та підтримка її певного соціального статусу визначаються здатністю встановлювати цілі, які максимально відповідають вимогам зовнішнього оточення, інтересам основних груп впливу, якісному перетворенню у внутрішньоорганізаційному розвитку, демонструють соціально-відповідальну поведінку.
Показано тенденції ускладнення цільової структури організації внаслідок розширення сфери соціальної відповідальності бізнесу, що сприяло посиленню ролі соціальних цілей, спрямованих на соціальний захист персоналу, впровадження корпоративних соціальних програм, благодійну діяльність, вирішення суспільних проблем.
У дисертаційній роботі підкреслюється необхідність встановлення оптимального балансу економічних і соціальних цілей, що дозволить гармонійно погоджувати інтереси і потреби всіх зацікавлених груп, пов'язаних з діяльністю організації, подолати цільові протиріччя і конфлікти в соціальному розвитку підприємницької організації.
Розглядається видове різноманіття цілей підприємницької організації, виділяються різні критерії типологізації, що дозволяють сформувати систему цілей, яка відображає всі функціональні зони організації.
Автором уточнюється класифікація організаційних цілей за такими основними ознаки, як ступень пріоритетності, зміст цілей, спрямованість, функціональна структура організації, період встановлення цілей, об’єкти взаємодії, вимірність, суб’єкти здійснення, що може використовуватися як при проектуванні організації, так і в процесі її життєдіяльності.
Відзначено, що в системі управління цілі виконують сукупність взаємопов’язаних функцій, зміст і спрямованість яких формується відповідно до сфери діяльності організації, типу організаційної структури, стратегії розвитку. Спектр функцій організаційних цілей досить широкий і включає такі їх види, як: когнітивна, зменшення невизначеності, соціального призначення, структурна, ідентифікації, регулююча, інтеграційна, розподільна, мотиваційна, оціночна, перетворення, ідеологічна, катектична (або емоційна), символічна функції.
У дисертаційному дослідженні аналізується соціальний механізм цілеформування, показані його специфіка і характеристики щодо підприємницької організації. Розкривається значення цілепокладання як складного управлінського процесу, що обумовлює логіку і напрямки функціонування організації, виділяються структурні рівні цілепокладання, що формуються за ступеням об’єктивності суб’єктивності.
Автор відзначає, що на сучасному етапі діяльності підприємницьких організацій процес цілеформування включає такі послідовні стадії: аналіз зовнішнього середовища, розробка місії організації, визначення організаційних цілей з наступним встановленням ієрархії цілей («дерева цілей»), формування індивідуальних цілей кар’єри. Визначено, що залежно від особливостей організації і типу управлінської структури виділяються різні форми встановлення цілей: авторитарна, що використовується при централізованому управлінні; колегіальна, партисипативна і форма встановлення цілей «знизу вверх», характерні для організацій з децентралізованим управлінням.
Розглянуто основні вимоги щодо характеристик цілей у процесі цілепокладання, до яких відносять: конкретність, вимірність, досяжність, гнучкість, термін виконання, формалізацію, рівень винагороди, прийнятність для основних суб’єктів впливу, сумісність у часі і просторі, що сприяють підвищенню якості встановлюваних цілей і усувають цільові конфлікти. Підкреслюється значення ціннісного фактора в процесі цілеформування, який дозволяє співвідносити суспільні цінності й індивідуальні інтереси і потреби персоналу при визначенні цілей.
Встановлено, що для функціонування підприємницьких організацій як багатоцільових систем, що визначаються структурною диференціацією та департаменталізацією, поєднують людські і технічні ресурси, характерно виникнення цільових конфліктів і протиріч, які існують на вертикальному та горизонтальному управлінських рівнях. Автором досліджено сутність, джерела і основні види конфліктів цілей, запропоновано рекомендації щодо узгодження цілей, усунення (послаблення) цільових протиріч в організаційному розвитку.
Визначено особливості технологізації управління за цілями в організації. Показано логіку його становлення і розвитку у підприємницькій організації, базові етапи, основні моделі, можливості й обмеження при впровадженні в управлінську практику.
Визначено, що метод управління за цілями характеризується суттєвою зміною ролі індивіда (як керівника, так і підлеглого) в управлінській структурі, інтеграцією індивідуальних, групових і організаційних цілей, активним залученням персоналу до встановлення цілей, розвитком самоконтролю в процесі ціледосягнення, що дозволяє підсилити мотивацію праці, удосконалити систему контролю й оцінки діяльності персоналу, сприяє процесу ідентифікації працівника з організацією.
На основі експертних оцінок досліджено особливості і труднощі процесу цілеформування в організаціях малого бізнесу, виділені напрямки оптимізації системи цілей. Визначені значущі характеристики цілей, до яких відносять можливість їх корегування; ступінь адаптації цілей до вимог внутрішніх та зовнішніх зацікавлених груп; можливість модифікації цільових орієнтирів відповідно до внутрішньоорганізаційних змін (наявні ресурси, впровадження нового товару, застосування інноваційних технологій, зміна організаційної структури).
Виявлено тенденції зміни процесу цілеформування; визначено, що механізм цілепокладання в підприємницьких організаціях може бути істотно збагачений за рахунок зміни підходів до встановлення цілей, застосування системи відкритої комунікації та створення комплексу цілей, які дозволяють погоджувати індивідуальні інтереси працівників із загальноорганізаційними цілями.
Обґрунтовано роль соціального пакету як технології гармонізації цілей підприємницької організації. Розглянуто його функціональне призначення, що дає змогу характеризувати соціальний пакет, з одного боку, як інструмент управління, що спрямований на внутрішні потреби персоналу, а, з іншого, як прояв соціальної відповідальності бізнесу, що позначається у формуванні позитивного іміджу організації у зовнішньому середовищі.
Соціальний пакет досліджується як соціальна технологія, що використовується управлінською структурою як засіб для більш ефективного досягнення загальноорганізаційних цілей, забезпечення їх цілісності, виступає способом вирішення низки соціальних проблем організаційного розвитку, запобігає цільовим конфліктам на всіх рівнях управлінської ієрархії.
Встановлено, що визначення шляхів досягнення балансу між особистими (економічними і соціальними) цілями й інтересами працівника і системою цілей, розроблених у підприємницькій організації, обумовлюється базовими очікуваннями від застосування соціального пакету як з боку персоналу, так і з боку власника бізнесу.
Доведено, що для сучасного етапу розвитку підприємницьких організацій характерні тенденції щодо ускладнення змісту соціального пакету, що проявляється в реалізації різноманітних соціальних програм для персоналу на загальноорганізаційному рівні.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що соціологічна діагностика організаційних цілей і тенденцій процесу цілеформування в умовах невизначеності та мінливості зовнішнього оточення сучасних підприємницьких організацій повинна стати підґрунтям для розробки і впровадження в практику інноваційних соціальних проектів, які б гармонізували організаційні відносини, оптимізували організаційну поведінку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Айдинян Р. Проблемы определения целей и миссии организации [Электронный ресурс] / Р.Айдинян, Т. Шипунова // Персонал Микс. 2001. №1. С. 912. Режим доступа к статье: http://www.clif.ru/press/pmix/2001_1/30.shtml.
2. Акімова І. Соціальна відповідальність українського бізнесу: результати опитування [Електронний ресурс] / І. Акімова, О. Осінкіна, А. Марцінків. Режим доступу до статті:
http://www.un.org.ua/brc/ua_wdp_src/ua_wdp_src_csrub05.pdf .
3. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф; пер. с англ. М.: Прогресс, 1985. 327 с.
4. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери. М.: Сов. радио, 1974. 272 с.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; пер. с англ. СПб.: Питер ком., 1999. 416 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; сокр. пер. с англ. М.: Экономика, 1989. 519 с.
7. Бабосов Е.М. Социология управления: учеб. пособие [для студентов вузов]/ Е. М. Бабосов. [2-е изд., стереотип.] Мн.: ТетраСистемс, 2001. 288 с.
8. Бакиров В.С. Социальное познание на пороге постиндустриального мира / В.С. Бакиров // Общественные науки и современность. 1993. № 1. С. 6877.
9. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В.С. Бакиров. Харьков: Выща школа, Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1988. 149с.
10. Балабанова Е.С., Институциональные условия трансфера технологий / Е.С. Балабанова, А.О. Грудзинский // Социс. 2001. № 4. С. 3948.
11. Бандурко А.О. Використання соціальних технологій в економічній політиці ЕС. Нові країни нові виклики (на основі офіційних матеріалів Європейської комісії) / А.О. Бандурко // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. 2006. Вып. 29. С. 27-40.
12. Баразгова Е.С. Американская социология (традиции и современность). [Курс лекций] / Е.С. Баразгова. Екатеринбург: «Деловая книга», Бишкек: «Одиссей», 1997. 176 с.
13. Бачинин В.А. Социология: [Три курса лекций студентам-юристам] / В.А.Бачинин. Харьков: Консум, 2003. 575 с.
14. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну / У. Бек; [пер. с нем. В.Седельника, Н. Федоровой]. М.: Прогресс Традиция, 2000. 383 с.
15. Белова В.Л. О социальной ответственности бизнеса / В.Л. Белова, А.Л.Гарсиа // Социально-гуманитарное знание. 2004. № 6. С. 196211.
16. Блинов А. Внедрение системы управления по целям в российских условиях/ А. Блинов // Проблемы теории и практики управления. 2004. №1. С. 103 106.
17. Блинов А. Управление по целям в медиа бизнесе / А. Блинов // Вестник Московского университета. Сер. 6. Экономика. 2005. № 3. С. 103 109.
18. Бова А. Соціальний капітал українського суспільства / А. Бова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. С. 69 72.
19. Богданов А.А. Тектология: (Всеобщая организационная наука) / А.А.Богданов: В 2-х кн.; Кн.1./ [Отв. ред. Л.И. Абалкин]. М.: Экономика, 1989. 304 с. (Экономическое наследие).
20. Бондаренко О.В. Историко философско социологический экскурс в предпринимательство: К анализу ситуации на Украине / О.В. Бондаренко. Запорожье: РА «Тандем-У», 1997. 119 с. (Бизнес и человек).
21. Борзова Е.А. Чем наполнить социальный пакет? [Электронный ресурс] / Е.А. Борзова // Учет. Налоги. Право Москва. 17-23 августа 2004 г. №30. Режим доступа к статье: http://www.gazeta-unp.ru/unp2.pl?page=state&id=4263.
22. Буко С. Корпоративная социальная ответственность как принцип ценностно-ориентированного менеджмента / С. Буко // Социология: теория, методы, маркетинг. 2006. № 2. С.149158.
23. Букович У. Управление знаниями: руководство к действию / У. Букович, Р.Уильямс; пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 2002. 504 с.
24. Булыгин Ю.Е. Организация социального управления: основные понятия и категории: Словарь-справочник / Ю.Е. Булыгин М: Контур, 1999. 254 с.
25. Бурега В.В. Социально-адекватное управление: концептуализация модели /Валерий Васильевич Бурега. Донецк: Норд-пресс, 2005. 171 с.
26. Быченков В.М. Институты: Сверхколлективные образования и безличные формы социальной субъективности /В.М. Быченков. М.: Российская акад. социальных наук, 1996. 976 с.
27. Васильева Н. Целеполагание и управление по целям: истоки, основы, ошибки [Электронный ресурс] / Н. Васильева // Управление компанией. 2006. №8. С. 101103. Режим доступа к статье: http://www.aor.com.ua/ru/articles/8.
28. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; пер. с нем. / [Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл. П.П. Гайденко ]. М.: Прогресс, 1990. 804 с.
29. Верховин В.И. Экономическая социология: Монография / В.И. Верховин, В.И. Зубков М.: Изд-во РУДН, 2002. 459 с.
30. Веселова Н.Г. Социальное управление и элементы его культуры / Н.Г.Веселова; Под ред. В.А. Трайнева. М.: ИТК «Дашков и К°», 2002. 340 с.
31. Веснин В.Р. Менеджмент: [Учебник] / В.Р. Веснин. М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. 504 с.
32. Винограй Э.Г. Общая теория организации и системно-организационный подход / Э.Г. Винограй. Томск: Издательство Томского университета, 1989. 236 с.
33. Винокурова Е. Социальный пакет: индивидуальный или универсальный? [Электронный ресурс] / Е. Винокурова. Режим доступа к статье: http://www.otiss.ru/txts/06_09/SK06_09_21.htm.
34. Виханский О.С. Стратегическое управление: [Учебник] / О.С. Виханский. [2 -е изд., перераб. и доп.]. М.: Гардарики, 2000. 292 с.
35. Власова А. Управление компенсационным пакетом [Электронный ресурс] /А. Власова //Отдел кадров [HRD]. 2004. № 20 [131]. С. 610. Режим доступа к статье: http://www.kmbs.com.ua/data/ filestorage/Articles/upr.pdf
36. Власова А. Управління компенсацією [Електронний ресурс] / А. Власова, П.Лупало // Отдел кадров [HRD]. 2004. № 5 [116]. С. 1013. Режим доступу до статті: http://www.kmbs.com.ua/data/filestorage/ Articles/compensation%20OK.pdf
37. Власова А. Яким буде майбутній вибір компенсації [Електронний ресурс] / А.Власова, П.Лупало// КиєвоМогилянська Бізнес Студія. 2004. № 9. С.47-54. Режим доступу до статті: http://www.kmbs.com.ua/data/filestorage/Articles/What_Is_The_Compensation_In_The_Future.pdf
38. Гаєвська О.Б. Управління як соціальний феномен: Монографія / О.Б.Гаєвська К: КНЕУ, 2000. 167 с.
39. Гайденко П.П. История и рациональность: Социология М. Вебера и веберовский ренессанс / П.П. Гайденко, Ю.Н. Давыдов. М.: Политиздат, 1991. 367 с.
40. Гвишиани Д.М. Организация и управление / Д.М.Гвишиани. [3-е изд., доп.]. М.: Из-во МГТУ им. Баумана, 1998. 332 с.
41. Гвишиани Д.М. Социология бизнеса: критический очерк американской теории менеджмента / Д.М. Гвишиани. М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. 195 с.
42. Герчиков В.И. Миссия организации и особенности политики управления / В.И. Герчиков // Управление персоналом. 1999. № 12. С. 10-14.
43. Гибсон Дж.Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж.Л.Гибсон, Д.М. Иванцевич, Д.Х. Донелли-мл.; пер. с англ. [8-е изд.]. М.:ИНФРА-М, 2000. 662 с.
44. Горбунова Е. Прижился ли социальный пакет в России? [Электронный ресурс] / Е. Горбунова //Управление персоналом. 2008. № 7. Режим доступа к статье: http://www.audit-it.ru/articles/personnel/a101771/126894.html
45. Громкова М.Т. Организационное поведение / М.Т. Громкова М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. 207 с.
46. Громов И.А. Западная социология / И.А. Громов, А.Ю. Мацкевич, В.А. Семенов. СПб.: Издательство «ДНК», 2003. 560 с. (Классическое образование).
47. Гуманизация труда: адаптация организационно-технических систем к человеку / [Под общ ред. В.Н. Гончарова]. Донецк: «ООО Альматео», 2005. 224с.
48. Гуняр Ф.Ж. Преобразование организации / Франсис Ж. Гуняр, Джеймс Н. Келли; пер. с англ. М.: Дело, 2000. 376 с.
49. Давыдов Ю.Н. М. Вебер и проблема интерпретации рациональности [Электронный ресурс] / Ю.Н. Давыдов. Режим доступа к статье: http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/1798.html.
50. Даугавет А.Б. Социологический подход к изучению неформальных управленческих практик [Электронный ресурс] / А.Б. Даугавет, Д.И. Даугавет. Режим доступа к статье: http://cirs.spb.ru/NWPub02.pdf.
51. Дафт Р.Л. Менеджмент /Ричард Л. Дафт; пер. с англ. [Под общ. рук. В.Вольского, С. Жильцовой, Д. Раевской]. СПб.; М.; Минск: Из-во «Питер», 2000. 832 с. (Теория и практика менеджмента).
52. Девятко И.Д. Социологические теории деятельности и практической рациональности / И. Д. Девятко. М.: Аванти плюс, 2003. 336 с.
53. Дмитренко Г.А. Целевой подход к управлению процессом формирования, развития и реализации человеческих ресурсов в условиях переходного общества / Г.А. Дмитренко. К.: МАУП, 1996. 56 с.
54. Дмитрова И.И. Социальные технологии: [Учебное пособие] / И.И.Дмитрова, Е.М. Осипова. М.: МАКС Пресс, 2006. 160 с.
55. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. СПб.: Питер, 1999. 560 с. (Серия «Теория и практика менеджмента»).
56. Друкер П. Ф. Практика менеджмента / Питер Ф. Друкер; пер.с англ. М.; СПб.; К.: Издательский дом «Вильямс», 2001. 397 с.
57. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты / П. Друкер; пер. с англ. М: Технологическая школа бизнеса, 1992 192 с.
58. Дряхлов Н.И. Метод goal-setting в менеджменте: теория и практика / Н.И.Дряхлов, Е.А. Куприянов// Социс. 2004. №3. С.121125.
59. Дункан У.Д. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики / У.Д.Дункан; пер. с англ. М.: Дело, 1996. 272 с.
60. Дятченко Л. Крупномасштабные социальные технологии: опыт разработки и внедрения / Л. Дятченко // Регион. 1997. № 3. С. 18-23.
61. Ефремов В.С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования / В.С.Ефремов. М.: Финпресс, 1998. 200 с.
62. Жеребятникова И.В. Социологический анализ целевого управления / И.В.Жеребятникова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2000. С. 194-197.
63. Жеребятникова И.В. Категория «целенаправленность» в социологии управления / И.В. Жеребятникова // Вестник Международного Славянского университета, серия «Экономика», «Социология», том III. 2000. № 5. С. 6466.
64. Жеребятнікова І.В. Цільова визначеність організацій індустріального та постіндустріального суспільств / І.В. Жеребятнікова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2001. С. 281286.
65. Жеребятнікова І.В. Методологічні проблеми соціологічного вивчення процесу цілепокладання / І.В. Жеребятнікова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2002. С. 91-94.
66. Жеребятнікова І.В. Цільова узгодженість як чинник організаційної ефективності / І.В. Жеребятнікова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. С. 404407.
67. Жеребятнікова І.В. Цільові орієнтири організацій як об’єкт соціологічного вивчення / І.В. Жеребятнікова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2004. С.462466.
68. Жеребятнікова І.В. Соціальні цілі організації як прояв її соціальної відповідальності / І.В. Жеребятнікова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2006. № 723. С. 95-99.
69. Жеребятнікова І.В. Бізнесові плани як прояв цілеспрямованості підприємницьких організацій (громадська думка підприємців малого бізнесу Харківщини) / І.В. Жеребятнікова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна № 506. Серія: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова». Частина 1. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2001. С. 128130.
70. Жеребятникова И.В. Целевая направленность развития крупного города / И.В.Жеребятникова // Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. С. 235237.
71. Жеребятникова И.В. Цель как элемент стратегии, структуры и поведения трудовой организации / И.В. Жеребятникова // Сучасні проблеми розвитку виробництва: Збірник матеріалів Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів. Харків: Модель Всесвіту, 2000. С. 7476.
72. Жеребятнікова І.В. Роль цілей в розробці стратегії розвитку регіону / І.В. Жеребятнікова // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування. У 6-ти частинах. Ч. IV. За заг. ред. Г.І. Мостового. Харків: УАДУ ХФ, 2001. С. 3840.
73. Жеребятнікова І.В. Соціологічний аналіз цілеспрямованої діяльності сучасних організацій / І.В. Жеребятнікова // «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління». Матеріали ІІ наукової конференції. Донецьк: ДонДУУ, 2006. С. 9095.
74.