РУДА Наталія Вікторівна. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

РУДА Наталія Вікторівна. Назва дисертаційної роботи: "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ
на правах рукопису
РУДА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА
УДК: 81'367. 335'581.11
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ
КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів
Америки та Австралії
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Бикова Ірина Алімджанівна
кандидат філологічних наук, доцент
Харків - 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………… …..4
ВСТУП ....................................................................................................................5
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти дослідження багатокомпонентних складних
речень у сучасній лінгвістиці..............................................................................12
1.1. Проблема вивчення складних речень у китайській мові ..................12
1.2. Історія вивчення багатокомпонентних складних речень у
східнослов’янському мовознавстві ............................................................27
1.3. Синтаксичний статус багатокомпонентних складних речень та їх
місце серед інших типів складних речень .................................................36
Висновки до розділу I..........................................................................................55
РОЗДІЛ IІ. Засоби зв’язку у багатокомпонентних складних реченнях у
сучасній китайській мові.....................................................................................58
2.1. Проблема виділення сполучників у китайській мові........................59
2.2. Синдетичні засоби зв’язку ...................................................................68
2.3. Асиндетичні засоби звязку...................................................................86
2.3.1. Інтонаційні особливості у багатокомпонентних складних
реченнях ................................................................................................86
2.3.2. Порядок розташування частин у багатокомпонентних
складних реченнях ...............................................................................92
Висновки до розділу II.........................................................................................97
РОЗДІЛ ІІІ. Багатокомпонентні складні речення зі сполучниковим типом
зв’язку у сучасній китайській мові...................................................................100
3.1. Типологія багатокомпонентних складних речень ...........................100
3.2. Довжина багатокомпонентних складних речень і багатовимірність
їхньої структури .........................................................................................112
3.3. Багатокомпонентні складні речення зі складносурядною
структурною основою................................................................................124
3
3.4. Багатокомпонентні складні речення зі складнопідрядною
структурною основою................................................................................146
Висновки до розділу III .....................................................................................164
Висновки .............................................................................................................168
Список використаних джерел ...........................................................................173
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БСР – багатокомпонентне складне речення
ББСР – безсполучникове багатокомпонентне складне речення
СКМ – сучасна китайська мова
ПО – предикативна одиниця
СР – складне речення
СО – структурна основа
ЕСР – елементарне складне речення
5
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема дослідження складного
речення в китайській мові, його структурної організації та семантики все
більше привертає увагу лінгвістів. Складному реченню присвячені роботи
китайських учених Ма Цзянчжуна, Ван Лі, Лі Цзіньсі, Гао Мінкая, Люй
Шусяна, Юань Хуэй, Сюй Янчуня, Сін Фунаня, Сін Фуї, Ян Байцзюня, Чжао
Юнпіна, а також східнослов’янських синологів В.І. Горєлова, О.І. Шутової,
О.О. Драгунова, С.Є. Яхонтова, В.М. Солнцева, В.О. Курдюмова тощо.
Однак, не зважаючи на значний прогрес у дослідженні різних аспектів
складного речення в китайській мові, до сьогодні не існує окремих праць,
присвячених аналізу складних речень з декількома підрядними (далі -
багатокомпонентні складні речення/БСР), попри широке представлення їх як
в усному, так і в різних стилях писемного мовлення. У більшості випадків
цей тип речень аналізується у складі складного речення як один із його
різновидів, який не володіє специфічними, властивими лише йому
особливостями. Китайськими вченими не розглядались питання структурносемантичних особливостей БСР у китайській мові, їх місця серед інших
комунікативних одиниць, потенціальних можливостей та рамок
предикативного ускладнення різних моделей БСР у китайській мові. Тому
актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю всебічного
вивчення багатокомпонентних складних речень у сучасній китайській мові
(СКМ) та визначається загальною спрямованістю на комплексний підхід до
дослідження означеного типу речень, що передбачає відповіді на нез’ясовані,
а іноді й не поставлені питання стосовно їх синтаксичного статусу,
специфіки, типології, структурно-семантичних особливостей моделей, які
широко представлені у сучасній китайській мові.
В основу цієї дисертаційної роботи покладено наукові дослідження з
української мови таких синтаксистів, як І.Р. Вихованець, С.І. Дорошенко,
6
А.П. Загнітко, О.А. Козицька, К.Ф. Шульжук та з російської мови таких
вчених, як В.О. Бєлошапкова, Г.В. Валімова, І.О. Василенко, Г.Ф. Гаврилова,
Н.С. Ганцовська, В.В. Казмін, Г.Ф. Калашникова, Г.П. Уханов, В.О. Шитов.
Також використано термінологію українських і російських синтаксистів, що
належать до теорії багатокомпонентних складних речень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження проблеми синтаксичного статусу БСР у сучасній китайській
мові перебуває в руслі наукової теми «Дослідження проблем філології
східних мов та методики викладання східних мов як іноземних»
(реєстраційний номер: 0112U005990 від 19.12.12), що розробляється
кафедрою східних мов Харківського національного педагогічного
університету імені Г.С.Сковороди.
Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні структурносемантичних особливостей багатокомпонентних складних речень у сучасній
китайській мові.
Огляд стану проблеми показав, що задля досягнення поставленої мети
потрібно втілити серію дослідницьких завдань:
- дослідити теоретичні аспекти вивчення багатокомпонентних складних
речень у сучасній китайській мові;
- визначити синтаксичний статус БСР, їх місце інших типів складних
речень;
- виявити особливості використання синдетичних й асиндетичних
засобів зв’язку предикативних одиниць у БСР у сучасній китайській
мові;
- розробити типологію китайських БСР, встановити довжину їх
структури;
- дати структурно-семантичну характеристику моделей БСР зі
складносурядною і складнопідрядною структурною основою,
функціонуючих у сучасній китайській мові.
7
Об’єктом дослідження є багатокомпонентне складне речення в
сучасній китайській мові.
Предмет дослідження становлять структурно-семантичні особливості
БСР зі складнопідрядною і складносурядною структурною основою у
сучасній китайській мові.
Матеріалом для дослідження слугували БСР, дібрані методом
суцільної вибірки із прозових художніх творів китайських письменників
різних періодів ХХ століття: Лу Сіня (鲁迅 « 阿Q正传»), Лао Ше (老舍 «骆驼
祥子»), Бай Тінтін (白婷婷 «摹拟爱情»), Су Тун (苏童 «妻妾成群»), Юй Хуа
(余华 «第七天»). Загальна кількість проаналізованих речень складає 2500
одиниць, що забезпечує достовірність положень і висновків, сформульованих
у дисертації.
Мета і завдання визначили використання комплексу традиційних
методів дослідження. В процесі опису багатокомпонентних складних
речень сучасної китайської мови проводився лінгвістичний експеримент,
зокрема, такий його прийом, як перетворення, якщо та або інша теоретично
створена формула моделі БСР або поєднання засобів зв’язку не находили
відображення в дібраному нами матеріалі.
Зіставний метод застосовувався, з одного боку, для визначення
структури багатокомпонентних складних речень відносно елементарних
складних речень (ЕСР), а з іншого, при перекладі БСР з мови оригіналу на
мову перекладу, а також зіставлялися засоби зв’язку підрядних речень.
Метод цифрових підрахунків дібраного мовного матеріалу допоміг
об’єктивно встановити частотність використання досліджуваних структур у
китайській мові. При створенні типології моделей БСР використовувалися
методи зіставлення та моделювання. Метод лінгвістичного спостереження
дозволив виявити специфіку багатокомпонентних конструкцій у СКМ.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що :
8
- Вперше здійснено комплексний аналіз БСР у сучасній китайській мові,
визначена їх специфіка в системі складного речення.
- Досліджено традиційні та специфічні засоби зв’язку між
предикативними одиницями у системі БСР, пов’язані з особливостями
організації складного речення у СКМ. Вперше проаналізовано деякі
аспекти інтонування БСР, пов’язані з особливостями тональної
фонетичної системи у китайській мові.
- Вперше у вітчизняній синології створена типологія БСР, що об’єднує
десять моделей і свідчить не тільки про досить частотне використання
БСР у художній прозі китайських авторів, але й про різноманітність їх
структур.
- Визначена довжина кожної моделі БСР, яка варіюється в межах 3-4
предикативних одиниць, а також ефективність впливу існуючих теорій
гнучкості/негнучкості, відкритості/закритості структури ЕСР на
можливості предикативного ускладнення БСР та зміни порядку
розташування предикативних частин у китайському складному
реченні.
- Досліджено особливості взаємозалежності структури та семантики БСР
у СКМ.
Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що отримані
результати та висновки роблять значний внесок у виявленні нових даних про
структурну організацію сполучникового БСР у сучасній китайській мові.
Матеріали і висновки дисертації можуть бути застосовані для більш
глибокого та різнобічного висвітлення й інших можливих типів
багатокомпонентних конструкцій СКМ. Наукові результати дисертаційної
роботи можуть бути використані також у теорії актуального членування
складного речення та в загальній теорії тексту. Отримані результати
дослідження роблять внесок у розробку теорії елементарного та
багатокомпонентного складного речення у СКМ.
9
Практична цінність дослідження визначається тим, що висновки та
спостереження можуть бути використані при вивченні китайської мови,
зокрема в межах таких розділів, як «Синтаксис складного речення»,
«Граматика тексту»; при розробці курсу «Стилістика сучасної китайської
мови», а також спецкурсів і спецсемінарів, присвячених проблемам
семантичного і функціонального синтаксису. Особливу значимість
запропонована типологія багатокомпонентних речень має для уточнення та
корекції відповідних розділів теоретичної та практичної граматики
китайської мови. Крім того, матеріал дисертаційної роботи, наведені
приклади та висновки можуть бути використані для написання підручників
та навчально-методичних посібників із китайської мови. Розроблені у
дисертації матеріали є також результатом мовної практики під час
стажування в КНР у 2006-2007 роках.
Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і
обговорювались на Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференціях:
«Українське сходознавство: традиції і перспективи» (Львів, 2007), ІІІ
Всеукраїнській науково-методичній конференції (Харків, 2010), ІІ
Міжнародній конференції «Сучасні підходи до навчання іноземної мови:
шляхи інтеграції школи та ВНЗ» (Харків, 2012), конференції молодих вчених
(Харків, 2012), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні
тенденції сходознавства» (Харків, 2011, 2013, 2016), VІ Науковій
конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (Київ, 2012), Х
Всеукраїнській науково-практичній конференції зі східних мов (Харків,
2014), X mezinarodni vedecko-praktika conference “Aktualni vymozenosti vedy»
(Прага, 2014), Science and Education in Australia, America and Eurasia:
Fundamental and Applied Science. The 1st International Academic Conference.
(Аustralia, Melbourne, 2014), ІХ Науковій конференції «Китайська цивілізація:
традиції та сучасність. Перспективи соціально-економічного та політичного
розвитку КНР в ХХІ столітті» (Київ, 2015).
10
Пропоноване дисертаційне дослідження обговорювалось на
аспірантських семінарах на кафедрі східних мов Харківського національного
педагогічного університету імені Г.С.Сковороди; на засіданні відділу з
наукової роботи Чжецзянського університету Шучжень (м.Ханьчжоу,
пров.Чжецзян, КНР).
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображено в 14
публікаціях, 6 з яких надруковано в наукових журналах і збірниках,
затверджених ДАК України в якості фахових видань, з них 3 статті - у
наукових збірниках, що входять до наукометричної бази РИНЦ. Загальна
кількість друкованих аркушів 3,5.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, загальних висновків, списку літератури, який містить 239 позицій, з
яких 31 – іноземними мовами. Загальний обсяг дисертації – 194 стор., із них
основний текст – 172 стор.
Зміст роботи. У «ВСТУПі» обґрунтовується вибір теми, актуальність,
новизна, теоретична цінність і практична значущість роботи; визначаються
мета, завдання і методи дослідження.
В першому розділі – «ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ
ЛІНГВІСТИЦІ» – визначаються вихідні теоретичні позиції, розглядаються
аспекти вивчення проблеми поліпредикативності речень у китайському,
російському та українському мовознавстві, історія формування теорії БСР у
вітчизняному мовознавстві, визначається місце БСР у системі складних
речень, подається поняття та наводяться риси, що відрізняють
багатокомпонентні структури від елементарних складних речень.
У другому розділі «ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ У БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ
СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ» розглядаються основні синдетичні та асиндетичні
засоби зв’язку, що формують китайські БСР (сполучники, сполучникові
частки, інтонація, порядок розташування предикативних одиниць).
11
Третій розділ «БАГАТОКОМПОНЕНТНІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ЗІ
СПОЛУЧНИКОВИМ ТИПОМ ЗВ’ЯЗКУ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ
МОВІ» присвячений розробці типології БСР сучасної китайської мови,
визначенню довжини та глибини китайських багатокомпонентних
конструкцій, вивченню структури та семантики особливостей БСР зі
складносурядною і складнопідрядною структурною основою, що
функціонують у сучасних прозових творах.
У «ВИСНОВКАХ» представлено основні результати та намічено
перспективи подальшого дослідження.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. При розгляді теоретичних аспектів дослідження багатокомпонентних
складних речень у сучасній китайській мові було встановлено, що синтаксис
складного речення є найбільш суперечливим і недостатньо вивченим
розділом граматики сучасної китайської мови. У китайській науці відсутнє
чітко сформульоване визначення поняття складного речення та
розмежування понять елементарного складного речення та
багатокомпонентного складного речення, попри те що БСР широко
представлені в мові китайської художньої прози.
2. Вивчення особливостей БСР у СКМ дозволило зазначити, що вони не
лише поділяють всі властивості складного речення (комунікативну цілісність,
цільнооформленість), багатовимірність структуру, багатошаровість
семантики тощо), але також володіють специфічними ознаками, серед яких
наявність трьох і більше предикативних одиниць та їх блоків, об’єднаних не
лише властивими для ЕСР, але й лише для БСР типами зв’язку між
компонентами, багатовимірність структури, потенційні можливості
предикативного ускладнення, зв'язок мінімум одного компонента з двома
іншими, наявність рівней членування. Тобто БСР є синтаксичною одиницею
вищого рівня стосовно ЕСР та заслуговує спеціального поглибленого
вивчення.
3. Аналіз засобів зв'язку у БСР сучасної китайської мови дозволив
встановити наступне:
- Провідним типом зв'язку є синдетичний. Він реалізується з допомогою
сурядних та підрядних сполучників і сполучникових часток. Серед сурядних
засобів зв'язку у БСР найчастіше використовуються: єднальні сполучники
就，而, протиставні 但是，可是，不过, а також сполучні частки 却，也.
Серед підрядних сполучників найуживаніші: сполучник причини 因为，
цільовий 为了，умовний 要是，допустовий 虽然, порівняльні 仿佛, 像.
169
- Серед особливостей засобів зв'язку у китайських БСР слід відзначити
наявність контактних засобів зв'язку, які представлені двома комбінаціями:
протиставний сполучник 但 + підрядний сполучник мети 为了, протиставний
сполучник 但 + підрядний сполучник причини 因为. Відзначені випадки
дублювання протиставного сполучника 但是 （但）ʻале, протеʼ сполучним
прислівником 却 , мають таке саме значення, з метою посилення
протиставлення дій у реченні.
- До особливих засобів зв'язку, властивих китайській мові, належать
прийменники з післялогами, використовувані в підрядних часу 在...以前, 在...
以后, 的时候.
- Особлива роль серед засобів зв'язку компонентів БСР у СКМ належить
інтонації та порядку розташування частин. При інтонаційному оформленні
БСР у китайській мові важливу роль відіграють тон, регістр і пауза.
Наявність тонів у китайських словах не дозволяє змінювати інтонацію при
однорідних ПО у складі БСР або в кінці речення, оскільки зміна тону тягне за
собою зміну значення слова. У такому випадку вводиться поняття регістра.
- Можливості перестановки частин у БСР у китайській мові обмежені та
залежать, по-перше, від характеру відносин між ПО у реченнях зі
складносурядною структурною основою й однорідними підрядними, тобто
від відкритості/закритості структури, а по-друге, від типу підрядних у БСР з
підрядним зв'язком.
4. Враховуючи тип зв'язку між ПО на першому рівні членування, який і
був покладений в основу типології, було виділено дві групи БСР – зі
складносурядною та складнопідрядною структурною основою. До БСР зі
складносурядною структурною основою віднесені наступні моделі: з
багатокомпонентною сурядністю, з сурядністю та підрядністю, з сурядністю
та супідрядністю (однорідною і неоднорідною), з сурядністю і послідовною
підрядністю. До БСР зі складнопідрядною структурною основою належать
170
моделі: супідрядність (однорідна, неоднорідна, зворотна, подвійна) та з
послідовною підрядністю. У створеній нами типології БСР у СКМ
представлено 10 моделей. Найбільш вживаними в китайській мові є
трикомпонентні моделі БСР з сурядністю, з сурядністю та підрядністю
(43,6% і 27,2% відповідно). Цифрові підрахунки дібраного матеріалу
показали, що у китайській мові предикативне ускладнення БСР речень не
перевищує обсягу оперативної пам'яті людини та регулюється міллеровським
числом 7+-2. Середня довжина БСР у китайській мові становить 3,7
предикативних одиниць. Максимальна кількість ПО у БСР у дібраному нами
матеріалі становить 8 компонентів, однак це раритетні конструкції.
5. Структурно-семантична характеристика моделей БСР зі
складносурядною та складнопідрядною структурною основою, що
функціонують у сучасній китайській мові, дозволила встановити наступне:
- У проаналізованих нами китайських художніх творах серед БСР зі
сполучниковим зв'язком значно переважають БСР зі складносурядною
структурною основою (83,7%). Найбільш вживаною моделлю є модель з
багатокомпонентною сурядністю (67%). З п'яти представлених у нашому
мовному матеріалі моделей зі складносурядною структурною основою тільки
три моделі (БСР з багатокомпонентною сурядністю, з сурядністю і
послідовною підрядністю, з сурядністю та підрядністю) мають у своєму
складі шість ПО. Проте їх кількість невелика і складає 5,5%.
- У БСР зі складнопідрядною структурною основою серед засобів зв'язку
на першому рівні членування переважають єднальні сполучники 就, 并又,
протиставні сполучники 不过, 可是, порівняльний складний сполучник 不
但。。。而且, а також сполучні частки 便, 也, 才. На другому рівні
членування домінують сполучник причини 因为, сполучник умови 要是,
порівняльний сполучник 想 ... 一 样 , а також прийменниково-післялогові
поєднання 在...以后, 在...的时候.
171
- БСР зі складнопідрядною структурною основою представлені моделями
з субпідрядністю та послідовною підрядністю, включають у більшості
випадків три і чотири ПО (99%). Моделі з супідрядністю і послідовною
підрядністю протиставлені структурними зв'язками між ПО. Так, у БСР з
супідрядністю на першому рівні членування дві ПО безпосередньо пов'язані з
третьою, а у БСР з послідовною підрядністю тільки дві ПО безпосередньо
пов'язані між собою. У СКМ в конструкціях зі складнопідрядною
структурною основою представлені чотири види супідрядності. При
однорідній супідрядності спостерігається блокування підрядних речень при
наявності однакового сполучника або факультативного перед іншими
однорідними підрядними. У більшості випадків конструкції з однорідною
супідрядністю представлені мінімальною трикомпонентною структурою
(92%). Найчастіше однорідні підрядні розташовані в постпозиції до головної
частини. Серед БСР з неоднорідною супідрядністю у СКМ найчастіше
використовуються конструкції зі змішаною неоднорідною супідрядностю, в
яких блокуванню піддається головне речення із семантично
неповнозначними опорними словами, заповненими підрядними прислівними.
Найбільш частотними типами підрядних при змішаній неоднорідній
супідрядності є підрядне з’ясувальне + підрядне часу, умови або причини.
- Серед контамінованих БСР у СКМ нами виділено дві моделі – зі
зворотною субпідрядністю та подвійною супідрядністю. БСР зі зворотною
супідрядністю представлені у СКМ мінімальною структурною схемою –
трьома компонентами. Створення складного комплексу найчастіше
спостерігається в складнопідрядній частині відкритої структури зі значенням
одночасності. У ролі підрядного одночасно двом головним частинам
виступає детермінантне підрядне речення умови, часу, доступу, які
знаходяться у препозиції щодо складносурядного блоку.
- При послідовній підрядності можливості предикативного ускладнення
компонентів обмежені, 97,5% цих БСР належать до трикомпонентних
172
конструкцій з постпозицією підрядних стосовно головного. Підрядне
першого ступеня, що виступає в розширеній функції, найчастіше є
з’ясувальним або допустовим, а підрядне другого ступеня підрядними
причини та мети.
Перспективами дослідження є вивчення функціонування БСР у
науковому, публіцистичному, розмовному стилях мови, сполучуваність типів
підрядних у різних моделях БСР, процесів, що відбуваються у БСР, а також
їх стилістичні можливості та функції в художньому тексті. Перспективним
також вважається вивчення означеного типу речень у зіставленні з іншими
мовами з урахованням етноментальних особливостей їх носіїв.