Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю : Украинская женская проза конца ХХ века: мировоззренческие модели и особенности художественного стиля



  • Назва:
  • Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю
  • Альтернативное название:
  • Украинская женская проза конца ХХ века: мировоззренческие модели и особенности художественного стиля
  • Кількість сторінок:
  • 226
  • ВНЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису

    Кушнерюк Юлія Романівна

    УДК 821. 161. 2: 82 31


    Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю


    10.01.01 українська література


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник:
    кандидат філологічних наук, доцент
    Хом’як Тамара Володимирівна





    ЗАПОРІЖЖЯ 2008








    ЗМІСТ







    ВСТУП...


    3




    РОЗДІЛ 1. Світогляд і художня творчість: теоретичний аспект......................................................................................................................


    8




    1.1. Роль світоглядних компонентів у моделюванні художнього світу................


    8




    1.2. Світоглядні константи в структурі жіночого письма......................................
    Висновки до розділу 1...............................................................................................


    18
    24




    РОЗДІЛ 2. Тип героя як стилетворчий чинник в українській жіночій прозі кінця ХХ століття...............................................................


    27




    2.1. Трансформація світоглядної позиції героя.......................................................


    28




    2.2. Міфологічні образи як форми виявлення світоглядної позиції......................


    55




    2.3. Національний компонент у структурі ідентичності героя..............................
    Висновки до розділу 2...............................................................................................


    65
    84




    РОЗДІЛ 3. Часопросторові концепти світоглядної моделі в українській жіночій прозі кінця ХХ століття...................................


    86




    3.1.Час і простір у художньо-філософській парадиґмі української жіночої прози кінця ХХ століття............................................................................................


    87




    3.2. Архетип Дому в системі просторових координат буття героя.......................


    128




    3.3. Цивілізаційний простір.......................................................................................
    Висновки до розділу 3...............................................................................................


    141
    161




    РОЗДІЛ 4. Аксіологічні концепти української жіночої прози кінця ХХ століття..............................................................................................


    163




    4.1.Концепт „творчість”............................................................................................


    163




    4.2. Концепти „Ерос” і „Танатос”.............................................................................
    Висновки до розділу 4...............................................................................................


    171
    195




    ВИСНОВКИ...


    196




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......


    200






    ВСТУП


    Актуальність теми дослідження. Літературний період 80-90 рр. ХХ століття відзначається активними трансформаційними процесами, які проектуються на загальний стан культури й суспільства. Рецепція новітніх теорій гендерного аналізу, наративу, психоаналізу розширює методологічні горизонти українського літературознавства. Сучасна ситуація відзначається актуалізацією „жіночого” дискурсу в українській літературі пострадянського простору, представленого творчістю Г.Гордасевич, Л.Демської, О.Забужко, С.Йовенко, М.Кривенко, М.Ломонос, С.Майданської, М.Матіос, Г.Пагутяк та ін.. Кількість авторів жіночої прози значно зросла порівняно із літературною ситуацією 80-х років ХХ століття, що свідчить про зміни культурних орієнтирів суспільства. В українській жіночій прозі кінця ХХ століття спостерігаємо формування нової світоглядної парадиґми, у якій органічно переплетені різноманітні інтерпретації істин буття, позначені єдністю ідейно-тематичних тенденцій. Яскрава індивідуальність митця є підґрунтям формування індивідуального типу художньої свідомості й формування певних стильових тенденцій у літературі. Наприкінці ХХ століття були здійснені дослідження, присвячені аналізу світогляду, типу художньої свідомості, образу світу, який трансформується специфікою художнього мислення. Серед них роботи Б.Бігун [33], М.Богач [37], О.Бондарєвої [43], Б.Криси [161], С.Лущій [193], І.Набитовича [220], Н.Плетенчук [247], Л.Шевченко [335] та ін. Органічним є дослідження специфіки жіночого письма в контексті світоглядної рефлексії текстів українських сучасних письменниць в умовах трансформації глобальної моделі світу, зміни ціннісної парадиґми. Попри численну кількість публікацій, присвячених творчості О.Забужко, Г.Пагутяк, С.Йовенко, цілісні, системні і масштабні дослідження співвідношення жіночої суб’єктивності та світогляду особистості, специфіки моделювання картин буття в жіночій прозі практично відсутні. Суттєво вирізняються дослідження О.Карабльової [147], Л.Кулакевич [169], Т.Тебешевської-Качак [291-292], С.Філоненко [311], що з’явилися протягом останніх років.
    Актуальність роботи зумовлена своєрідністю концепції світу, представленої в жіночій українській прозі кінця ХХ століття, потребою відновлення тяглості літературної традиції внаслідок залучення творчості авторів, які залишилися поза увагою літературознавців, наявністю дискусійних положень у зазначених дослідженнях, потребою ґрунтовнішого осмислення поетики й стилю художнього мислення жіночої прози з метою поглиблення літературознавчої інтерпретації феноменів фемінності-маскулінності в культурі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковим планом кафедри української літератури Запорізького національного університету „Література й історія”. Тема дисертації ухвалена на засіданні науково-технічної ради Запорізького державного університету 20 листопада 2003 р. (протокол № 4), на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми „Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури ім. Т. Шевченка 18 грудня 2003 р. (протокол № 5).
    Мета дослідження: проаналізувати форми виявлення світоглядних моделей в українській жіночій прозі кінця ХХ століття й особливості індивідуальних стилів.
    Для здійснення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
    теоретично обґрунтувати проблему світоглядної моделі в художній творчості;
    проаналізувати теоретичні аспекти понять „жіночої літератури” й „жіночого письма”;
    дослідити специфіку моделювання ідентичності героя й визначити провідні типи характерів як стилетворчих чинників;
    виокремити й проаналізувати системотвірні філософеми на позначення часопросторових концептів, їхній зв’язок із хронотопною специфікою творів;
    проаналізувати аксіологічні концепти в системі світомислення жіночої прози;
    визначити типологічні паралелі та специфіку виявлення світоглядних моделей;
    розкрити вплив домінуючої світоглядної моделі на стильову своєрідність художнього тексту.
    Об’єктом дослідження є твори жіночої прози: повість Г.Гордасевич „Ноїв ковчег”; повісті „Місто в тіні”, „Потяг до світла”, оповідання Л.Демської; повісті „Інопланетянка”, „Книга Буття. Глава четверта”, „Я, Мілена”, „Казка про калинову сопілку”, „Дівчатка”, роман „Польові дослідження з українського сексу”, есеї О.Забужко; повісті „Жінка у зоні”, „Про що мовчить книга Йова” С.Йовенко; повісті „На останнім стопню”, „Коротка екскурсія в минуле, або ціна Сівиллиних книг”, „Душа речей”, „Фантастичне оповідання, написане поетом Яремою Пальчиком і не прийняте жодним часописом до друку” Н.Конотопець; повість „Одкровення Вельзевула козачій дочці, Христом миропомазаній” М.Ломонос; романи „Землетрус”, „Діти Ніоби” і повість „Провідна неділя” С.Майданської; повісті „По праву сторону твоєї слави” і „Млин мерців” М.Матіос; повісті „Берег учорашньої ночі”, „Зрада”, оповідання Н.Околітенко; романи „Смітник Господа нашого”, „Радісна пустеля”, „Компроміс”, повісті „Записки Білого Пташка”, „Гірчичне зерно”, „Кіт з потонулого будинку” та оповідання („Гола дитина, або Ще одна новорічна історія”, „Містерія небес”, „Плач ріки Бистриці”) Г.Пагутяк; роман „Межа” Ю.Шевчук.
    Предметом дослідження є особливості реалізації світоглядних моделей та їхній вплив на формування специфіки художнього стилю в українській жіночій прозі ХХ століття..
    Теоретико-методологічною основою дослідження є літературознавчі праці Р.Барта [19], М.Бахтіна [21-22], Е.Володіна [61], Ю.Лотмана [190-191], О.Лосєва [186-187], О.Соколова [278], Ю.Степанова [282], В.Топорова [298-300], О.Фрейденберг [314], Б.Успенського [305], Т.Цив’ян [326-329] та ін.
    Суттєвими для роботи є концепції представниць феміністичних та ґендерних студій В.Агеєвої [4-5], С. деБовуар [35-36], Г.Брандт [49], О.Вороніної [62], Т.Гундорової [80-84], Н.Габріелян [64], І.Жеребкіної [103-106], Н.Зборовської [123-132], С.Павличко [232], К.Естес [350] тощо.
    Філософським, культурологічним контекстом дослідження є праці М.Бердяєва [25-29], Г.Маркузе [203-204], Х.Ортеги-і-Гасета [229], Ж.-П.Сартра [268], М.Еліаде [346-348], К.Г.Юнґа [351-352] та ін.
    Завдання дослідження передбачають використання методів, які б розкрили специфіку предмета. У процесі роботи застосовувалися в синтетичному поєднанні такі методи: ґерменевтичний, структурно-семіотичний, історико-типологічний, ґендерний аналіз, психоаналітичний (частково).
    Наукова новизна роботи роботи полягає в тому, що проблема світоглядних моделей в українській жіночій прозі вперше постала предметом спеціального дослідження. До цього часу літературознавці не розглядали її системно, порушуючи окремі аспекти в процесі розкриття рис поетики української жіночої прози.
    Особистий внесок здобувача полягає в системному дослідженні специфіки виявлення різновидів світоглядних моделей в українській жіночій прозі кінця ХХ століття. У роботі на основі аналізу макро- і мікрорівнів поетики тексту аналізуються форми впливу домінуючої світоглядної моделі на формування особливостей художнього стилю в українській жіночій прозі кінця ХХ століття. У дослідженні актуалізований філософський дискурс, який сприяє розширенню методологічних можливостей трактування проблеми. За об’єкт аналізу дисертантом була обрана творчість письменниць (Н.Конотопець, М.Ломонос, Н.Околітенко, Ю.Шевчук), залишена поза увагою критики.
    Практичне значення. Результати роботи можна використати при викладанні дисциплін з історії української літератури та теорії літератури, у дослідженнях проблем поетики сучасної української прози.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертації апробовані в доповідях на конференціях різних рівнів: Міжнародній науково-теоретичній конференції „Проблеми жанру, стилю, літературного напряму” (Запоріжжя, 2003), II Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Українська література в контексті світової літератури” (Одеса, 2002), V Всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих учених (Київ, 2002), IV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції Українська література: духовність і ментальність” (Кривий Ріг, 2004), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми слов’янської філології” (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції „Творчість „шістдесятників” у координатах української і світової літератури” (Дніпропетровськ, 2005), Міжвузівській науково-практичній конференції „Російсько-український філологічний дискурс” (Запоріжжя, 2006), на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та студентів філологічного факультету Запорізького національного університету (2003, 2004, 2005, 2006, 2007).

    Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (355 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 226 сторінок, основного тексту 199 сторінок.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Твори українських письменниць кінця ХХ століття об’єкт гострих дискусій і численних досліджень. Українська жіноча проза 80-90-х рр. ХХ ст. являє собою надзвичайно цікавий феномен і відзначається актуалізацією ґендерної проблематики, осмисленням нової концепції людини, яка зумовлює такі риси поетики, як філософічність, інтелектуальність, суб’єктивізація наративу. Поняття „жіночої прози” почало активно використовуватися в літературознавстві й критиці в 80-90-ті роки ХХ століття, коли відбувається реконструкція феномену феміністичної традиції української літератури (праці В.Агеєвої, Т.Гундорової, О.Забужко, Н.Зборовської, С.Павличко та ін.). Саме в ці роки про себе заявляють письменниці, які починали друкуватися на десятиліття раніше. Складність визначення феноменів маскулінності-фемінності в культурі, стійкість культурних стереотипів детермінують проблеми визначення впливу статі на літературну творчість. Оскільки представниці феміністичних студій традиційно визначають такі складові феміністичної критики, як жіноча література, читання, письмо і автобіографія, то закономірно виникає проблема співвідношення цих складових у конкретному тексті, оскільки репрезентації жіночої суб’єктивності не завжди є першочерговим завданням. Саме тому аналіз світоглядних принципів дав можливість більш глибинно проаналізувати специфіку жіночого мислення в українській жіночій прозі кінця ХХ століття на основі виявлення типових і відмінних рис.
    Індивідуально-авторські картини світу досліджуваних авторів виявляють типологічну схожість передусім у тенденції пошуку аксіологічних координат, у межах яких можливе винайдення певних констант, які б протидіяли всезагальному хаосу в ситуації помежів’я віків. Історична закономірність розвитку української літератури в межах „патріархального” дискурсу виступила передумовою формування стереотипів, які відображають андроцентричний погляд на світ, проте трансформація сучасної світоглядної парадиґми, процеси демократизації, зростання особистісного самоусвідомлення і процеси ґендерної стратифікації наприкінці ХХ століття сприяють формуванню альтернативної світоглядної парадигми, яка закономірно відбивається в художній картині світу в творах, написаних жінками. Особливість „жіночого” погляду на світ має культурно-історичні й психобіологічні передумови, які закріплені в досвіді соціальної історії людства, передані з покоління в покоління моделі поведінки в контексті національних, суспільних корелянтів. Відповідно до жіночої сутності й психології моделювання картини світу відзначається тим, що осмислення трансцендентного відбувається водночас не тільки в масштабах вічності й Всесвіту, а й крізь розгляд власне людського в реальному світі, що й мотивує увагу до конкретних деталей, предметно-побутових явищ. Деталізація як типова ознака стилю найбільш властива творам Н.Конотопець, Н.Околітенко. У творчості С.Майданської, М.Матіос текст являє суцільне плетиво семіотичних кодів (орнітологічного, вегетативного, анімалістичного), які актуалізують синтез світоглядних моделей християнської та язичницької.
    Українська жіноча проза кінця ХХ століття репрезентує своєрідний тип героя, в структурі ідентичності якого реалізуються провідні концепти світоглядної моделі. Така особистість чинить спротив репресуючій соціальності й повсякденню, відзначається глибоко рефлектованим характером. Гостре переживання кризи ідентичності мотивує такі поведінкові стратегії персонажів, як трансгресію („Казка про калинову сопілку”, „Дівчатка” О.Забужко; „Мій Шива” Л.Демської; „Межа” Ю.Шевчук). Факт трансформації світоглядної позиції героя й набуття ним нового статусу відтворюється в межових ситуаціях, ініціаційних подіях, в основі яких вичленовуються міфоритуальні структури. Художнє осмислення національної ідентичності реалізується в ґендерно переакцентованих варіантах („Діти Ніоби” С.Майданської, „Одкровення Вельзевула козачій дочці, Христом миропомазаній” М.Ломонос) і регресії до патріархального міфу („Ноїв Ковчег” Г.Гордасевич). У версіях жіночої прози національна трагедія бездержавності трактується в контексті християнської моделі (Г.Гордасевич, М.Ломонос, Н.Конотопець), на основі історіософської концепції глобального світового часу (С.Майданська). Авторки звертаються до свідомої трансформації мотивів та образів Біблії, завдяки яким відбувається художнє дослідження глибинних витоків сучасних процесів і катаклізмів через осмислення уже зафіксованих людством ситуацій і колізій. Переосмислені образи і мотиви творять модель бачення світу і людини і співзвучні сучасній епосі за своїм ідейно-семантичним звучанням. Серед авторів, що активно використовують біблійну образну систему, О.Забужко, М.Ломонос, С.Майданська, Г.Пагутяк. Одвічне суперництво Каїна і Авеля, яке зазнало протягом тривалого часу уваги різних дослідницьких студій (психоаналітичних, культурологічних, біблійної герменевтики та ін.) набуває в творчості О.Забужко феміністичної інтерпретації, оскільки авторка вступає в діалог із біблійними першоосновами буття, у яких відображені принципи патріархальної світобудови.
    У творчості українських письменниць кінця ХХ століття наявна альтернативна система цінностей, яка й повинна протистояти процесам „матеріалізації” суспільства, розчиненню індивідуальності в натовпі. Саме тому ракурс уваги в українській жіночій прозі переноситься на особливості психічної організації людини, суб’єктивне відображення таких категорій, як час і простір у її свідомості. Специфіка осмислення часу і простору в українській жіночій прозі кінця ХХ століття характеризується наближенням до філософських концепцій М.Бердяєва, Е.Гусерля, Ж.-П.Сартра, К.Ясперса тощо. Концептуально значимими виявляються в художньо-філософській парадиґмі жіночої прози категорії Випадку, Долі, Необхідності, Пам’яті, Причини, Свободи, які експлікуються на рівні філософем, сюжетних подій. Тип світоглядної моделі визначає індивідуальні стильові риси осмислення цих категорій. Категорія історичної пам’яті, досвіду, традиції, наступності поколінь є провідним принципом розвитку сюжетних ліній Н.Конотопець, Н.Околітенко, С.Йовенко. У творчості Г.Пагутяк ці категорїї виявляються на рівні рефлексійної сповідальності героя. Тенденції переживання простору відбиваються в активізації архетипу Дому в негативному й позитивному модусах існування. Простір цивілізації актуалізує світоглядну парадиґму постіндустріального суспільства, в осмисленні якої простежуються типологічні паралелі з провідними філософськими концепціями М.Бердяєва, Ж.Бодрийяра, Р.Генона, Г.Маркузе.
    Аксіологічна система української жіночої прози кінця ХХ століття засвідчує перевагу християнської персоналістичної етики, основний принцип якої полягає в діалектиці людської свободи й любові, драматичній людській долі в історії. Така модель простежується в творах Н.Конотопець, М.Ломонос, С.Майданської, М.Матіос, Г.Пагутяк. Ґерметичний, позбавлений ієрархій жіночий світ актуалізує рівноцінність феноменів Життя й Смерті, стверджуючи феномен Любові як принцип існування. Криза людських стосунків маркується девальвацією Еросу в раціоналізованому суспільстві, тому сексуальність є модусом бунту в прозі О.Забужко, С.Майданської, М.Ломонос.
    У творах української жіночої прози кінця ХХ століття репрезентований іманентно жіночий кут зору зі специфічними властивими йому фіксаціями переживань і почуттів, пріоритетними аксіологічними орієнтаціями бажанням зміни і впорядкування вже існуючого стану речей, прагненням до стабільності та гармонії. Це величезний пласт творів, які написані в різній стильовій манері та співвідносних за типами моделювання реальності з існуючими напрямами в мистецтві. Різнотипні світоглядні моделі реалізуються в стилістичній системі української жіночої прози кінця ХХ століття. Екзистенціалістська модель виявляється через екзистенціали вибору, самотності, категорії Іншого, детермінуючи онтологізацію художньої дійсності. Своєрідним провідником цієї філософської схеми є творчість О.Забужко. У творах Н.Конотопець, Н.Околітенко така модель реалізується через реалістичну оповідну структуру з імпліцитним екзистенційним планом вираження. Своєрідна контамінація віталістичної концепції та ідеалізму наявна в творчості С.Майданської. Містицизм як провідна світоглядна модель реалізується в стильових інваріантах прози Л.Демської і Г.Пагутяк. Релігійний світогляд (завдяки наявності есхатології) дозволяє співвідносити історичні події з кінцевим катарсисом, який скасовує недосконалість земного. Таке розуміння історії характерне для творів Г.Гордасевич, Н.Конотопець, М.Ломонос, М.Матіос, Г.Пагутяк. Синтез язичництва й християнства як світоглядних моделей наявний у прозі М.Матіос.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абубикирова Н.И. Что такое ґендер? // Общественные науки и современность. 1996. № 6. С. 123 125.
    2. Аверинцев С.С. „Мировоззренческий стиль”: подступы к явлению Лосева // Вопросы философии. 1993. № 9. С. 16 22.
    3. Аверинцев С.С. Ной // Мифы народов мира. Энциклопедия в 2 т. Т. 2.: К Я. М.: Сов. энциклопедия, 1988. С. 224 226.
    4. Агеєва В.П. В осерді жіночого світу // Ґендерна перспектива / Упор. В.Агеєва. К.: Факт, 2004. С. 5 8.
    5. Агеєва В.П. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія К.: Факт, 2003. 320 с.
    6. Алексієвич С.О. Інтерв’ю автора з собою на тему проґавленої історії // Слово і час. 1999. № 4 5. С. 24 25.
    7. Андерхилл Э. Мистицизм. Опыт исследования природы и законов развития духовного сознания человека / Пер. с англ. под ред. В.Трилиса, М.Неволина. К.: София, 2000. 496 с. Библиогр.: с. 462 491.
    8. Андрос Є. Буттєвий статус художнього осягнення світу: український контекст // Освіта і управління. 2004. Т.7. Число 1. С.43 48.
    9. Андрусів С.М. Сучасне українське літературознавство: тексти й контексти // Слово і час. 2004. № 5. С. 48 53.
    10.Андрусяк І.М. Несвяткові монологи [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http : // yanadubynianska. iatp. org. ua / PDF /andrusyak.html
    11.Андрухович С.Ю. Старі люди. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. 92 с.
    12.Аристов В.В. Советская „матриархаика” и современные гендерные образы // Женщина и визуальные знаки / Под. ред. А.Альчук. М.: Идея-Пресс, 2000. С.3 16.
    13.Аркадьев М.А. Конфликт ноосферы и жизни (эскизное введение в фундаментальную структурно-историческую антропологию) / Ноосфера и художественное творчество. М.: Наука, 1991. С. 74 87.
    14.Арьес Ф. Человек перед лицом смерти / Пер. с фр. В.Ронина. М.: Прогресс-Академия, 1992. 528 с.
    15.Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. М.: Наука, 1983. 191 с.
    16.Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. СПб.: Наука, 1993. 240 с.
    17.Барабаш О.В. Есхатологія та утопія в розумінні історії: Автореф. дис. к філософ. наук / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. Харків, 2000. 19 с.
    18.Баран Є.М. Післямова // Кур’єр Кривбасу. 1999. № 119 121 (листопад грудень). С. 494 495.
    19.Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М.: Прогресс, 1989. 616 с. Библиогр.: с. 601 602.
    20.Бауман З. От паломника к туристу // Социологический журнал. 1995. № 4. С. 133 155.
    21.Бахтин М.М. Автор и герой: к философским основам гуманитарных наук. СПб.: Азбука, 2000. 336 с.
    22.Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Сост. С.Бочаров, В.Кожинов. М.: Художественная литература, 1986. 543 с.
    23.Башляр Г. Дім. Поетика простору // Українські проблеми. 1994. № 4. С. 92 96.
    24.Бедрик Ю. Вступ до містерії // Демська Л.М. Місто в тіні. К.: Смолоскип, 2000. С. 5 8.
    25.Бердяев Н.А. Миросозерцание Достоевского // Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. Т. 2. М.: Искусство, 1994. С. 7 150.
    26.Бердяев Н.А. О назначении человека. М.: Республика, 1993. 383 с.
    27.Бердяев Н.А. Смысл истории. М.: Мысль, 1990. 175 с.
    28.Бердяев Н.А. Философия свободного духа. М.: Республика, 1994. 480 с.
    29.Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. Т. 1. М.: Искусство, 1994. 542 с.
    30.Берман Б. Библейские смыслы // Знание сила. 1994. № 7. С. 67 72.
    31.Берман Б. Библейские смыслы // Знание сила. 1995. № 8. С. 67 73.
    32.Библейский словарь / Сост. Э.Нюстрем. Изд. новое, пересм. испр. Торонто: ЕХБ, 1989. 522 с.
    33.Бігун Б.Я. Постмодерний образ світу: Автореф. дис. к. філол. н. / Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка. К., 1999. 20 с.
    34.Білоцерківець Н.Г. На межі // Київ. 1998. № 3-4. С.93 94.
    35.Бовуар де С. Друга стать / Перекл. з французької Н.Воробйової, П.Воробйова, Я.Собко: В 2 т.- Том 1. К.: Основи, 1994. 390 с.
    36.Бовуар де С. Друга стать / Перекл. з французької Н.Воробйової, П.Воробйова, Я.Собко: В 2 т. Том 2. К.: Основи, 1995. 392 с.
    37.Богач М.Р. Світогляд і поетика Ю.Клена: Автореф. дис. к. філол. н. / Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка. К., 1998. 24 с.
    38.Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Пер. с фр. Л.Любарской, Е.Марковской. М.: Добросвет, 2000. 456 с.
    39.Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Пер. с фр. С.Н. Зенкина. М.: Добросвет, 2000. 387с.
    40.Болотіна Є.В. Доля як предмет філософського дискурсу (соціально-філософський аналіз феномена): Автореферат дис. к. філософ. н. / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2002. 16 с.
    41.Больнов О.-Ф. Зустріч / Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії: Навч. посібник для студентів. К.: Либідь, 1996. С. 157 171.
    42.Бондаренко А.І. Українська еліта: патогенез самотності // Слово і час. 1998. № 11. С. 42 45.
    43.Бондарєва О.Є. Художня реалізація міфопоетичної свідомості в українській драмі 80-х років ХХ століття: Автореф. дис. к. філол. н. / Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2000. 20 с.
    44.Бондар-Терещенко І. Еротика в дискурсі 90-х // Кур’єр Кривбасу. 2005. № 191. С.188 197.
    45.Бондар-Терещенко І. Наше „за”: Про порнографію та фемінізм віртуально // Літературна Україна. 1998. 20 серпня. С. 6.
    46.Борев Ю.Б. Искусство и формула бытия человечества // Филологические науки. 2004. № 6. С.14 23.
    47.Борейко В.Е., Грищенко В.Н. Экологические традиции, поверья, религиозные воззрения славянских и других народов. Изд. 2., перераб. и доп. Т. 2: Птицы. К. М., 1999. 172 с.
    48.Бочаров С.Г. Холод, стыд, свобода... История литературы sub specie священной истории // Вопросы литературы. 1995. № 10. С.127 136.
    49.Брандт Г.А. Природа женщины как проблема (концепции феминизма) //Общественные науки и современность. 1998. № 2. С.167 180.
    50.Булгаков М.А. Собрание сочинений: В 5 т. Т.1. М.: Художественная литература, 1989. 623 с.
    51.Булгаков С.Н. Софиология смерти // Журнал практикующего психолога. 1998. № 4. С. 9 50.
    52.Варламов А.Н. О дне же том и часе никто не знает ...”. Апокалиптические мотивы в русской прозе конца ХХ века // Литературная учеба. 1997. №5 6. С. 69 77.
    53.Вартанов Ю.П., Волженская А.М. Символика чисел в Библии. СПб.: Знание, 1992. 16 с.
    54.Винников И.Н. Социальная сущность сказания о первом братоубийстве //Палестинский сборник. Вып. 25 (88): Культура Ближнего Востока древнего и раннесредневекового времени. Л.: Наука, 1974. С. 39 44.
    55.Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей. М.: Гос. изд. худ. лит-ры, 1961. 614 с.
    56.Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Из-во Академии наук СССР. 1963. 255 с.
    57.Виноградов В.В. Сюжет и стиль: сравнительно-историческое исследование. М.: Из-во Академии наук СССР. 1963. 192 с.
    58.Виноградова Л.Н. Хорошая” и плохая” смерть в славянской мифологии //Природа. 1997. № 6. С. 88 91.
    59.Возняк Т. Гріх існування // Сучасність. 1992. № 12. С. 57 65.
    60.Возняк Т. Цивілізація очікування (до передпорогового есхатологічно-очікуючого характеру елліно-юдео-християнської цивілізації) // Студії з інтегральної культурології: Tanatos. Спец. випуск (НЗ.). № 1. Львів, 1996. С.76 80.
    61.Володин Э.Ф. Искусство и мировоззрение. М.: Издательство Московского университета, 1982. 174 с.
    62.Воронина О.А. Социокультурные детерминанты развития гендерной теории в России и на Западе // Общественные науки и современность. 2000. №4. С. 9 20.
    63.Габриэлян Н.М. Ева - это значит „жизнь” (Проблема пространства в современной русской женской прозе) // Вопросы литературы. 1996. № 4. С. 45 56.
    64.Габриэлян Н.М. Пол. Культура. Религия // Общественные науки и современность. 1996. № 6. С. 126 132.
    65.Гаврилюк Е.Б. Хаос, Танатос і Ерос у символіці обрядів переходу // Студії з інтегральної культурології: Tanatos. Спец. випуск (НЗ.). № 1. Львів, 1996. С. 63 70.
    66.Гачев Г.Д. Европейские образы пространства и времени / Культура, человек и картина мира / Под ред. А. И. Арнамедова, В. А. Кругликова. М.: Наука, 1987. С. 198 227.
    67.Гачев Г.Д. Национальный Эрос в культуре // Общественные науки и современность. 1996. № 6. С.134 140.
    68.Генон Р. Царство количества и знамение времени / Пер. с фр. Т.Б. Любимова. М.: Беловодье, 1994. 304 с.
    69.Герасимов И.В. Право- и левополушарные формы сознания в истории культуры. Опыт исторического эксперимента // Общественные науки и современность. 1996. № 6. С.154 161.
    70.Голобородько Я.Ю. „Господні зерна”: феноменологія мультиверсійності (онтософія Григорія Гусейнова) // Слово і час. 2004. № 2. С. 48 53.
    71.Голобородько Я.Ю. Психологічні натюрморти Оксани Забужко: Про збірку „Сестро, сестро” // Українська мова та література. 2005. 15 (415). С.19 20.
    72.Голова С.В. Историко-мировоззренческие системы: культура, цивилизация и язычество в художественном мире Ф.М.Достоевского // Русская литература ХІХ века и христианство / По общ. ред. В.И.Кулешова. М.: Изд-во МГУ, 1997. С.68 74.
    73.Голосовкер Я.Э. Логика мифа. М.: Наука, 1987. 217с.
    74.Гомілко О.Є. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі. К.: Наукова думка, 2001. 340 с.
    75.Гордасевич Г.Л. Ноїв ковчег // Березіль. 1998. № 5 6. С. 27 111.
    76.Грабовська І.М. Чи довго ще квилити „чайці-небозі”, або знов про жіночність України // Сучасність. 2000. № 5. С. 99 114.
    77.Грабовський С.І. Українська людина та українське буття. До методології філософського розмислу // Сучасність. 1997. № 3. С.116 145.
    78.Гречанюк Ю.А., Нямцу А.Є. Проблеми історизму і традицій в літературі к. 19 поч. 20 ст. Чернівці: Рута, 1998. 45 с.
    79.Гриценко О.А. Своя мудрість”: Національні міфології та громадянська релігія в Україні. К.: УЦКД, 1998. 184 с.
    80.Гундорова Т.І. Femina Melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської. К.: Критика, 2002. 272 с. Бібліогр.: с. 252 261.
    81.Гундорова Т.І. До питання про літературний критицизм // Слово і час. 1993. № 3. С. 50 54.
    82.Гундорова Т.І. Методологічний тиск // Критика. 2002. № 12. С. 34 67.
    83.Гундорова Т.І. Погляд на „Марусю” // Слово і час. 1991. № 6. С.15 22.
    84.Гундорова Т.І. Український літературний постмодерн. К.: Критика, 2005. 263с.
    85.Гуреш Т., Негрійко М. Оксана Забужко: „Я активно ненавиджу закрите суспільство” // Українське слово. 1999. Ч. 18 19 (13 травня). С. 6.
    86.Гуссерль Э. Собрание сочинений. Т.1. Феноменология внутреннего сознания времени / Составл., вст. статья, перевод В.И. Молчанова. М.: Гнозис, 1994. 192 с.
    87.Давыдов Ю. Ядерная угроза и моральная шизофрения // Вопросы литературы. 1986. № 10. С. 147 167.
    88.Делокаров К.Х. Женщина и ценности западноевропейской индустриальной цивилизации // Общественные науки и современность. 2000. № 4. С.68 74.
    89.Демська Л.М. Місто в тіні. К.: Смолоскип, 2000. 208 с.
    90.Демська Л.М. Справжнє обличчя літературного покоління дев’яностих спроба ідентифікації // Кур’єр Кривбасу. 2002. № 149. С. 156 162.
    91.Демська-Будзуляк Л.М. Ґендерна інтерпретація жіночих та чоловічих образів в українській літературі к. ХІХ п. ХХ ст. (новелістика, драматургія) // Слово і час. 2005. № 4. С. 10 17.
    92.Дианова В.М. Искусство как моделирование картин мира // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. Материалы международной научной конференции. 18 мая 2001г. Санкт-Петербург. Серия „Symposium”. Вып 12. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. C. 290 294.
    93.Дианова В.М. Художественное и научное освоение мира: современное состояние проблемы // Эстетика сегодня: состояние, перспективы. Материалы научной конференции. 20-21 октября 1999г. Тезисы докладов и выступлений. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 1999. С.33 35.
    94.Дністровий А. „Шістдесятники” „дев’ятдесятники”: тяглість, розриви, конфронтація? // Українська мова та література. 2005. № 15 (415). С. 16 18.
    95.Долімор Дж. Сексуальне дисидентство: від Августина до Вайлда, від Фройда до Фуко / Пер. з англ. І.Гарник, П.Таращук. К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004. 558 с. Бібліогр.: с.515 545.
    96.Дороніна Т.О. Особливості менталітету жінки в українській літературі // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. Вип. 18. Ч. 2.: Питання менталітету в українській літературі / Редкол.: А.В.Козлов та ін. К.: Акцент, 2004. С. 219 229.
    97.Дуплинская Ю.М. Мифологическое априори и семантика возможных онтологий. Саратов: Сарат. гос. техн. ун-т, 2003. 164 с. Библиогр.: с. 161 162.
    98.Душин О. Дом человеческого бытия в мкетафизике современности / Перспективы метафизики. Классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков / Отв. ред. М.С.Уваров. СПб.: Санкт-Петербургское отделение Института человека РАН, 1997. С. 33 35.
    99.Дячкова О. Блукання Аріадни або деякі свідчення про ґендерні парадокси в українській сучасній академічній музиці // Сучасність. 2002. 11. С.132 137.
    100. Екофемінізм // Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2003. С. 142 143.
    101. Еремина В.И. Историко-этнографические истоки мотива „вода-горе” //Фольклор и этнография: У этнографических истоков фольклорных сюжетов и образов / Под ред. Б.Н. Путилова. Л.: Наука, 1984. С.195 204.
    102. Есаулов И.А. Изображение апостасий в прозе Н.В. Гоголя // Русская литература ХІХ века и христианство / По общ. ред. В.И.Кулешова. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 261 266.
    103. Жеребкина И.А. Гендерные 90-е, или Фаллоса не существует. СПб.: Алетейя, 2003. 256 с.
    104. Жеребкина И.А. Подчиниться или погибнуть: парадоксы женской субъективации в русской культуре конца ХIХ века // Общественные науки и современность. 2002. № 3. С. 164 171.
    105. Жеребкина И.А. Прочти мое желание: постмодернизм, психоанализ, феминизм. М.: Идея-пресс, 2000. 251 с.
    106. Жеребкина И.А. Страсть. Женское тело и женская сексуальность в России. СПб.: Алетейя, 2001. 336 с.
    107. Жирар Р. Насилие и священное / Пер. с фр. Г. Дашевского. М.: Новое литературное обозрение, 2000. 400 с. Библиогр.: с. 393 396.
    108. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Л.: Наука, 1977. 407 с.
    109. Жуйкова М.В. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології: Tanatos. Спец. випуск (НЗ.). № 1. Львів, 1996. С.28 62.
    110. Забужко О.С. Let my people go: 15 текстів про українську революцію. К.: Факт, 2005. 232 с.
    111. Забужко О.С. Ґендер: хто боїться сірого вовка? / Забужко О. Репортаж із 2000-го року: Зб. статей. К.: Факт, 2001. С. 57 59.
    112. Забужко О.С. Дар марґінальності // Березіль. 2003. № 3 4. С. 144 155.
    113. Забужко О.С. Книга буття. Глава четверта // Прапор. 1989. № 12. С. 15 57.
    114. Забужко О.С. Культура і традиція // Літературна панорама 1988: Збірник / Редкол.: Дончик В.Г. та ін.. Вип.3. К.: Дніпро, 1988. С. 29 41.
    115. Забужко О.С. Національно-культурний аспект інфернального: до постановки проблеми // Українська культура. 2000. № 4. С.34 35.
    116. Забужко О.С. Польові дослідження з українського секс
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины