ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ІНТЕРТЕКСТ ПРОЗИ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ : ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ интертекст ПРОЗЫ Докии Гуменной

Короткий опис

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Николюк Тамара Володимирівна

УДК 821. 161.2-3.09

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ІНТЕРТЕКСТ ПРОЗИ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ

10.01.01 українська література

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Давидюк Віктор Феодосійович

Луцьк- 2009

Зміст

ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ГЕНОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ПРОЗИ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ. 9
1.1. Інтелектуальний інтертекст у контексті художньої літератури. 9
1.2. Твори Докії Гуменної в генологічному дискурсі 31
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. СИНТЕЗ НАУКИ ТА ВИМИСЛУ В НАУКОВО-ПОПУЛЯРИЗАТОРСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ. ІНТЕРТЕКСТ ТА КОНТЕКСТ.. 54
2.1 Авторська інтерпретація історичних тем у казці-есе "Благослови, Мати". 54
2.1.1. Питання матріархальної системи устрою.. 59
2.1.2. Проблема походження скіфів і їх спорідненості з козаками. 67
2.2.Проблема тотемізму в есе "Родинний альбом". 86
2.3.Система міфологічних образів в есе "Минуле пливе в прийдешнє". 108
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ СЮЖЕТНИХ ТВОРІВ ДОКІЇ ГУМЕННОЇ. 133
3.1. Посттекст як прототекст у повісті "Велике Цабе". 134
3.2.Наукові коментарі як метатекст у романі "Золотий плуг". 152
3.3. Інтертекстуальність як спосіб інакомовлення в повісті "Небесний змій". 160
ВИСНОВКИ.. 176
ЛІТЕРАТУРА.. 185

ВСТУП

Актуальність теми
Історія української літератури й до цього часу нагадує книгу з багатьма вирваними сторінками. Особливо це стосується літератури 40-50-х, 70-80-х років XX століття, коли найвартісніші прозові твори виходили в світ за межами України. Серед незаслужено забутих персоналій цього періоду й ім’я Докії Гуменної, на популяризацію якого не вплинув істотно навіть столітній ювілей письменниці. До сьогодні в Україні перевидана незначна частина її літературної спадщини (лише чотири із двадцяти трьох книг). Звідси й доволі мала кількість літературознавчих досліджень, нез’ясованість питань жанрової специфіки її творів, а відтак і досить поверхове осмислення в українському літературознавстві жанрів, які найповніше відбилися саме у її творчості.
Анатолій Погрібний зауважив, що Докія Гуменна тільки тепер стає відомою на Україні, до цього часу все, що видавалось із її літературної спадщини, на Батьківщину не потрапляло, а за кордоном відоме дуже обмеженому колу читачів.[1] Володимир Мельник констатував, що сучасному читачеві прізвище письменниці майже невідоме[2]. Юрій Бойко наголошував на історичній та мистецькій цінності творів Докії Гуменної[3], таку ж оцінку їм дав Анатоль Юриняк[4]. Оксана Лятуринська писала про оригінальність тематики повісті "Велике Цабе"[5], а Наталя Іщук-Пазуняк вказувала на унікальність творчості письменниці.[6]
Твори еміграційного періоду ("Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій") до недавнього часу були предметом вивчення переважно в українській діаспорі. Якщо про біографію письменниці читач ще щось може дізнатись із її спогадів "Дар Евдотеї", то належно оцінити її літературний доробок, а особливо твори наукової фантастики (за визначенням Оксани Керч)[7], чи "історіософської та міфологічної візії" (Григорій Костюк)[8], фактично неможливо у зв’язку з їх дуже обмеженим тиражем. А ось видання "Творчість Докії Гуменної в оцінках сучасників", яке письменниця надіслала в Київський музей української літератури, так і існує в Україні лише в одному примірнику.
Крім того, Петро Сорока упорядкував книгу про творчість Докії Гуменної та опубліковано ряд статей інших авторів про романи "Діти Чумацького Шляху", "Дар Евдотеї", повість "Мана".
Майже всі дослідники наголошували на унікальності її романів, зауважували, що вони дуже різняться від творів тогочасних радянських письменників, однак дехто не сприйняв історичної концепції, покладеної в основу тієї чи іншої книги.[9]
Прикметна ознака сучасного літературного процесу в Україні введення в науковий обіг імен письменників української діаспори, які при тоталітарному режимі були несправедливо викреслені й напівзабуті. Докії Гуменній серед них мало б належати значне місце. І не лише з огляду на кількісний показник, а й тому, що вона чи не єдина в українській літературі у своїх есе достатньо фахово на художньому рівні відтворила праісторичне минуле українських земель, порушила тему спадкоємності українського етносу від представників давніх епох і народів, на що знайшла вагомі докази в структурі сучасних культурних явищ українців. Цим письменниця яскраво репрезентувала не дуже популярний на "материковій" Україні жанр наукової фантастики.
Її твори можуть слугувати і зразком застосування інтертексту в українській літературі.
Проблема діалогізму, "чужого" слова, яку актуалізував Михайло Бахтін, пізніше введена в науковий обіг як поняття "інтертекстуальність" Юлією Крістевою, донині залишається популярною для українського літературознавства. До цього часу дослідники дискутують із приводу визначення функцій алюзій, ремінісценцій, цитат у літературних творах: чи це вияв неспромоги автора створити щось своє, чи лише ознака асоціативного мислення, спроби реінтерпретації певних явищ довколишнього світу та "інакомовлення".
Такі питання мимоволі виникають після прочитання давніх та новіших праць О.Астаф'єва, С.Бальбуса, Р.Барта, М.Бахтіна, Т.Белімової, Н.Бєляєвої, Л.Біловус, М.Гловінського, Ж.Дерріди, Ж.Женнета, Ю.Крістевої, Я.Поліщука та ін. Вони дають підстави стверджувати, що письменники доволі часто звертаються до наукових джерел із метою поглибити зміст твору, розширити його первинну семантику, надати сучасного звучання. У зв’язку з цим проблема інтертекстуальності пов’язана з іншою інтелектуалізації літератури.
Творчість Докії Гуменної актуалізує й чимало питань генологічного плану. Г.Костюк, зокрема, спростував доволі поширену думку про те, що казка-есе "Благослови, Мати" науковий трактат. Він зауважив, що "романтична мандрівка таємничими просторами минулих тисячоліть" "Благослови, Мати" це есе-візія, де авторка проявила себе як "мистець-дослідник, як психолог і візіонер..".[10]. М.Лаврусенко називає "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє" романами-есе, а "Благослови, Мати" просто есе[11], Н.Іщук-Пазуняк "Благослови, Мати" визначає як наукове есе[12], А.Юриняк помітив, що, на відміну від казки, розповідь "Минуле пливе в прийдешнє" нагадує наукову розвідку[13], П.Сорока кваліфікує казку-есе, "Благослови, Мати" як монографічне дослідження, а "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє" як науково-популярні монографії[14]. Зі згаданими означеннями дозволимо собі не погодитись.
Такі розбіжності в жанровому конституюванні творів зумовлені їх науковою структурою, "безсюжетністю" та "безóбразністю". Не зовсім звична "науковоподібна" форма частково детермінована архітекстуально[15], адже письменниця називала їх есе, а це почасти пояснюється вибором жанру: сама Докія Гуменна визначила "Родинний альбом" як "белетристику на науковому тлі"[16] (у літературній критиці в 70-х роках питання рівня "науковості" та "художності" науково-фантастичних романів було особливо актуальним. Один із відомих дослідників Анатолій Бритиков зазначав, що окремі твори жанру наукової белетристики почасти нагадували наукові праці)[17].
Ця проблема ще не розв’язана і єдиної думки з приводу того, чи інтерпретувати популяризаторську фантастику як художню літературу, немає. Ще більше ускладнює питання той факт, що в Україні цей різновид жанру майже не розвивався, тому дослідники поставились досить упереджено до наукових коментарів у творах Докії Гуменної, щоправда, не могли не погодитись із тим, що твори письменниці "стимулюють думку"[18], отже, мають своєрідну інтелектуальну "напругу".
П.Сорока, досліджуючи повість "Велике Цабе", слушно зауважив, що казковий сюжет твору це лише його зовнішня канва, що дозволяє письменниці заглибитись у давнину.[19] Отже, повість двопланова і, як твори інтелектуальної прози, потребує глибшого прочитання.
Інтелект Докії Гуменної проявляється в "інакомовленні", "зашифруванні" певного змісту у повісті "Небесний змій", метатексті в романі "Золотий плуг", в науковому переосмисленні, алюзіях, ремінісценціях, гіперцитуванні ("Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє").
Такий аспект науково-фантастичної прози Докії Гуменної не був предметом дослідження, як не вивчено й інтертекстуальні зв’язки у творчості письменниці, які також позначились на певних рівнях: метатексті, архітексті.
Мета дослідження: з'ясувати генологічну специфіку есе Докії Гуменної, дослідити інтертекстуальні зв'язки у науково-фантастичних творах письменниці.
Завдання дисертаційної роботи:
- визначити місце творів Докії Гуменної в контексті наукової фантастики як інтелектуальної літератури;
- встановити рівень "гіпотетичності" в есе;
- з'ясувати спосіб реалізації наукового інтертексту в есе "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє";
- дослідити значення в художніх текстах письменниці алюзій, ремінісценцій, цитат;
- з’ясувати спосіб екстраполяції та перекодування наукових концепцій у романі "Золотий плуг" та "інакомовлення" в повістях "Велике Цабе" та "Небесний змій";
- виявити рівень кореляції сюжетної канви та наукових ідей у повісті "Велике Цабе", романі "Золотий плуг", повісті "Небесний змій".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною теми "Історико-естетичні аспекти української літератури: традиції та сучасність" кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
Предмет дослідження - інтелектуальний інтертекст у творах Докії Гуменної "Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій" та питання їх генологічного конституювання.
Об’єктом вивчення стали твори Докії Гуменної: "Велике Цабе", "Благослови, Мати", "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", "Золотий плуг", "Небесний змій".
Теоретико-методологічна основа. У дисертації використано такі методи: генологічний, порівняльно-типологічний для встановлення жанрової специфіки творів і визначення претексту художньої прози письменниці, інтертекстуальної інтерпретації тексту - для виявлення інтертекстуальних зв’язків в есе, романі, повістях та з’ясуванні їх функцій, міждисциплінарний з метою ідентифікації історичних прототипів у сюжетній прозі Докії Гуменної.
У зв’язку з цим у методологічному плані робота ґрунтується на наукових працях теоретиків та істориків О.Астаф’єва, Р.Барта, М.Бахтіна, Т.Белімової, О.Бочарова, А.Бритикова, М.Гловінського, А.Гуляка, Г.Гуревича, Ж.Дерріди, Л.Єршова, Ж.Женнета, Ю.Кагарлицького, Г.Клочека, Г.Костюка, Ю.Коваліва, Ю.Крістевої, С.Крижанівського М.Наєнка, А.Нямцу, С.Павличко, Я.Поліщука, А.Ткаченка.
Наукова новизна одержаних результатів полягає:
- у здійсненні першої спроби аналізу прози письменниці в контексті наукової белетристики та з’ясуванні специфіки жанрових новацій в есе письменниці;
- в окресленні понять "науковий" та "інтелектуальний інтертекст";
- у визначенні механізмів художнього переосмислення наукових ідей.
Теоретичне значення дисертації зумовлене цілісним осмисленням проблеми інтертекстуальності в генологічній специфіці прози Докії Гуменної, усуненні дискусійних питань жанрової ідентифікації окремих творів письменниці, в окресленні поняття "інтелектуальний інтертекст".
Практичне значення роботи. Положення і висновки дисертації можуть бути використані при подальших дослідженнях творчості Докії Гуменної та жанру наукової белетристики в українській літературі. Вивчення творчого доробку письменниці сприятиме повному виданню її творів на Батьківщині та написанню магістерських, дипломних, курсових робіт, організації літературних конференцій та вечорів, присвячених творчості Докії Гуменної.
Робота спонукатиме до досліджень інтердисциплінарного характеру та вивчення у такий спосіб творчості письменників, для яких інтелектуальна проза стала важливою складовою творчості.

[1] Погрібний А. Повернення Докії Гуменної / А. Погрібний // Діти Чумацького Шляху: роман у 4-ох книгах. К.: Укр. Центр дух. культури, 1998. - С.3.

[2] Мельник В. Живий голос далекої епохи. Спроба літературного портрета Докії Гуменної / В. Мельник // Київ. - 1993. - №11 С. 112-115.

[3] Бойко Ю. "Діти Чумацького Шляху" / Ю. Бойко // Вибране. Т.1. Мюнхен, 1976. С. 133-136.

[4] Юриняк А. Що стверджує і до чого кличе Розповідь про Трипілля” Докії Гуменної // Юриняк А. Критичним пером. Вінніпег, 1989.- С. 179-184.

[5] Лятуринська О. "Велике Цабе" Докії Гуменної / О. Лятуринська // Українське слово. 1953. Ч.538. С. 536-540.

[6] Іщук-Пазуняк Н. Постать, доля і праця Докії Гуменної / Н. Іщук-Пазуняк // Березіль. 1995. - № 9-10. С. 173-180.

[7] Керч О. Докія Гуменна. Родинний альбом / Керч О. // Укр. книга: зб наук. статей / Ред. кол. : Б.Романенчук (гол. ред. кол.) та ін. Філадельфія: Київ, 1971. - № 3. С.352.

[8] Костюк Г. На перехрестях життя та історії: До 70-річчя і 50-річчя літ. діяльн. Докії Гуменної / Григорій Костюк // У світі ідей і образів. Вибране: (критич. та іст. літ. роздуми: 1930-1980). Мюнхен: Сучасність, 1983. С. 349.

[9] Мельник В. Живий голос далекої епохи. Спроба літературного портрета Докії Гуменної / В. Мельник // Київ. - 1993. - №11 С.114.

[10] Костюк Г. На перехрестях життя та історії: До 70-річчя і 50-річчя літ. діяльн. Докії Гуменної / Григорій Костюк // У світі ідей і образів. Вибране: (критич. та іст. літ. роздуми: 1930-1980).- Мюнхен: Сучасність, 1983. С. 350.

[11] Лаврусенко М. Трипільський світ у художньому осмисленні Докії Гуменної / М. Лаврусенко // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2004. - №3. С. 192.

[12] Іщук-Пазуняк Н. Постать, доля і праця Докії Гуменної / Н. Іщук-Пазуняк // Березіль. 1995. - № 9-10. С. 178.

[13] Юриняк А.Що стверджує і до чого кличе Розповідь про Трипілля” Докії Гуменної // А.Юриняк Критичним пером. Вінніпег, 1989. - С.180

[14] Сорока П. На сторожі правди і любові / П. Сорока // Дивослово. 2004. - №5. С. 60.

[15] У дисертації послуговуємось категоріями М.Гловінського. Див.: Głowiński M. Intertekstualność // Pamiętnik literacki. Warszawa: Instytut Badań Literackich Polskiej Akademii Nauk . - 1986. Z.4. S.75-100.

[16] Гуменна Д. Родинний альбом: [есей] / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Слово, 1971. С. 6.

[17] Бритиков А.Ф. Русский советский научно-фантастический роман / А.Ф. Бритиков. Ленинград: Наука, 1970. С.28.

[18] Іщук-Пазуняк Н. Постать, доля і праця Докії Гуменної / Н. Іщук-Пазуняк // Березіль. 1995. - № 9-10. С. 179.

[19] Сорока П. Докія Гуменна: літературний портрет / П. Сорока. Тернопіль, 2003. С. 364.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Цілісне дослідження наукової фантастики Докії Гуменної дозволяє зняти ряд дискусійних питань із приводу того, як трактувати ці твори і до якого жанру вони належать. Несприйняття окремими дослідниками науково-популяризаторської фантастики письменниці зумовлене тим, що есе дослідники інтерпретують як наукову літературу. Звідси чимало критичних зауважень на адресу письменниці, нерозуміння її творчості й звинувачення у некомпетентності або занадто вільній інтерпретації наукових понять.
Щоб з’ясувати генологічні особливості казки-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє", довелось проаналізувати твори за кількома ознаками: форма, зміст, матеріал (концепція М.Бахтіна). У роботі окреслено основні формально-стильові ознаки цих творів. Есе мають наукову структуру (вступ, висновки, бібліографія), як ствердила сама авторка, вона послуговувалась у творах фактами та гіпотезами інших дослідників. Однак у своїх твердженнях Докія Гуменна некатегорична й доволі часто використовувала модальну лексему "може". Об’єктом уваги в есе стало давнє минуле, тому основним методом дослідження був ретроспективний.
Для казки-есе "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом", "Минуле пливе в прийдешнє" характерна метафорична мова, чимало фактів сприйнято через візуальні та слухові рецептори (звідти відповідні звертання до читача "чуєте", "бачимо"), діалогічна мова передана через цитати. Авторка часто апелювала до власного досвіду та інтимних почувань читача (ненауковий метод). В есе чимало асоціативних фантазій. Отже, за формально-стильовими ознаками це все-таки художні, а не наукові праці, як їх готові потрактовувати окремі дослідники.
Зміст творів "Благослови, Мати", есе "Родинний альбом" та "Минуле пливе в прийдешнє" теж дає підстави для генологічних різночитань. Якщо авторка в есе „Благослови, Мати”, „Родинний альбом” та „Минуле пливе в прийдешнє” лише констатувала факти, що, безумовно, дає підстави конституювати їх як науково-популярну літературу, то реінтерпретація цих фактів уможливлює віднесення творів до науково-популяризаторської фантастики.
Казка-есе „Благослови, Мати”, есе „Родинний альбом” і „Минуле пливе в прийдешнє” поліцентричні (поліфонічні). Авторка апелювала до багатьох джерел, переважно, складних для прочитання, розрахованих на спеціалістів: монографій, статей, подеколи художніх текстів. Серед різноманіття літератури трапляються матеріали, на які письменниця посилалась доволі часто й зазвичай використовувала їх в есе. Це "Історія" Геродота, „Повість врем'яних літ”, „Історія української літератури” М. Грушевського.
У казці-есе письменниця по-різному послуговувалась науковими матеріалами: подеколи доповнювала вже існуючі гіпотези власними думками, іноді робила свої припущення, застосовуючи першотекст для їх аргументації або реінтерпретувала чужі тексти.
В есе знаходимо чимало матеріалу, по-різному потрактованого дослідниками в науці, отже, гіпотетичного. Архітекст „Благослови, Мати” у творі дешифровано таким чином: цар гетитів діставав владу з рук Богині Матері, що благословляла його на царство. Так благословляє мати дітей, коли ті одружуються. Матріцентризм сімейних стосунків став одним із головних концептів твору. Дослідивши есе в контексті інших наукових праць з'ясовуємо, що у весільній обрядовості домінуюча роль належить жінці лише на початкових етапах весілля. Вочевидь, проблема пріоритету матері в історії, суспільстві, родині стала актуальною в есе Докії Гуменної у зв’язку з родинними обставинами в житті письменниці. Звідси, на нашу думку, і її зацікавлення скіфо-савроматським („амазонським”) питанням. Однак теорія про перманентний матріархальний лад палеоліту та енеоліту, який прокламувала авторка, новітніми дослідженнями не підтверджується. Л.Залізняк на археологічних артефактах заперечує навіть патрілокальність первісного суспільства, не кажучи вже про його патріархальність. У такому разі поданий в есе теоретичний матеріал слід вважати гіпотетичним.
Тривалий час предметом палких дискусій було "скіфське" питання. Викликане воно браком письмових пам’яток про скіфів і фантастичністю Геродотових свідчень про них. Такі легендарні уявлення про скитів й амазонок покладено в основу одного з розділів казки-есе "Благослови, Мати". Через архітекст дешифруємо назву: золотий плуг символізує скіфську владу, багатство й могутність.
У розділі використано ряд гіпотез. Одна з центральних про самобутність скіфського мистецтва. Докія Гуменна трактувала його за С.Руденком, вважаючи, що скіфи мали власне мистецтво. По-іншому трактував цю проблему Д.Раєвський. Дослідники розшифровували гербові зображення скіфів: Докія Гуменна інтерпретувала їх як тотемістичні, як і С.Руденко, але Д.Раєвський цю думку заперечував. Неоднозначно потрактовано в науці проблему походження скіфів: Геродотову версію про малоазійські витоки скитів заперечив Б.Граков, стверджуючи про північнопричорноморські скіфські корені. Докія Гуменна, слідуючи гіпотезі Геродота, заперечила його ж думку про варварство скіфів. Різні погляди в істориків і з приводу етимологізації лексеми "козак": авторка есе його походження виводила від "сак", "скіф", П.Меріме від слова "стрілець", а О.Братко-Кутинський від "оскол", "Ворскла".
Неймовірною видається і думка письменниці про генетичний зв'язок скіфів і козаків, але досліджуючи цю проблему в контексті наукової літератури, знаходимо схожі висновки і в працях інших дослідників. У такому разі засвідчено перехід фантастичного в гіпотетичне.
Найменш виразний науковий інтертекст в есе "Родинний альбом", оскільки тема має відношення до найменш досліджуваного в науці питання тотемізму. Існує понад п’ятдесят гіпотез походження цього релігійного світогляду, тому Докія Гуменна творила власні припущення на напівфантастичних гіпотезах інших дослідників або на суб’єктивно-емоційному матеріалі.
Чимало припущень у творі ґрунтуються на популярній у 30-х роках яфетичній теорії М. Марра, яку авторка пристосувала до українського лексичного матеріалу.
Окремі гіпотези письменниця творила завдяки ненауковому методу психологічної ретроспекції: намагалась зрозуміти "тотемічні" логіки (термін К.Леві-Строса) та перенестись у минуле. У такий же спосіб вона досліджувала зв’язок між шумерійцями та українцями. Зацікавлення у письменниці однією з найдавніших цивілізацій Межиріччя з’явилось, очевидно, під впливом праць В. Істріна та Л.Вуллі, але монографії дослідників стали лише підґрунтям для творення власних домислів.
Специфіка наукового інтертексту есе в тому, що його можна розглядати в конінтертекстуальному аспекті, коли система поглядів письменника досліджена в синхронічному плані й передбачає вивчення не лише претекстів, а й посттекстів. Гіпотези есе Докії Гуменної розглядали в своїх працях М.Іванченко, М.Ласло-Куцюк, В.Давидюк.
На основі гіпотези З.Соколової про антропоморфізацію тотему в пізніші часи Докія Гуменна творила власні, використовуючи український етнографічний матеріал. Тотемний бик з часом в уявленні українців набув людських рис і перетворився в бога Сварога, те ж трапилось і з тотемом лелеки. У такий же спосіб вона переосмислила думку В. Збеновича про деградацію пізнього Трипілля, але, за версією письменнці, це відбулось внаслідок зміни матріархального устрою патріархальним.
Індивідуальне бачення у Докії Гуменної й на вияв у весільному обряді антиномії патріархального та матріархального устроїв, а не родів, як і погляд на концепцію первинності матріархального укладу, на основі якої вона виводила походження Дива від Дани, а не навпаки, як це робив О. Знойко.
Виведена у творі й авторська концепція міфологічних образів календарної обрядовості: Купали, Лелі, Дани, Гої, але інтерпретовані вони інакше, ніж в офіційній науці.
Власне ім’я Докія Гуменна етимологізувала від богині води - Евдотеї, що категорично не сприйняв О.Тарнавський. На його думку, ця етимологія науково необґрунтована. Авторка ж скористалась ненауковим методом психологічної ретроспекції, що можна вважати відходом від науки в наукову фантастику.
Таким чином, можна стверджувати, що немає достатніх підстав для віднесення есе Докії Гуменної до науково-популярної літератури. Підстави для конституювання їхньої належності до цього жанру виявляються в тому, що авторка послуговувалась у творах не лише чужими гіпотезами, а й творила власні. Окремі припущення видаються взагалі фантастичними.
Сюжетну наукову фантастику Докії Гуменної репрезентують повісті "Велике Цабе", "Небесний змій" і роман "Золотий плуг".
Особливість інтертексту повісті "Велике Цабе" в тому, що матеріал, який авторка взяла за основу твору, згодом використала в есе. Таким чином посттекст виступає й прототекстом, але повний обсяг наукової інформації, який опрацювала Докія Гуменна, розкривається лише у посттексті.
У тексті знаходимо ті лексеми, образи та епізоди, які письменниця не конотувала в післяслові. Наприклад, значення слова хорсовод дешифровано через посттекст ("Минуле пливе в прийдешнє") як шлюбний танець, бо Хорсів танок, на думку Докії Гуменної, виводять ще під час весняних гаївок, а пізніше й на Купала. Символіка хорсоводу як шлюбного танцю посилюється у ніч на Купала, адже саме тоді формуються пари, у цей час дівчата й хлопці афішують свої стосунки, тож не випадково головний герой повісті Лука на Купала, ігноруючи заборону паніматки, чинить дуже зухвало: скаче з дівчиною через вогонь. Вогонь у повісті поняття полісемантичне це неодмінний атрибут трипільського побуту й те, без чого не обходився жодний магічний ритуал. Усе, що пов'язувалось із ним, мало магічне значення, Лука Савур називає Ягілку жарщастям. До того ж, Докія Гуменна пізніше в казці-есе "Благослови, Мати" спорадично наголошувала на зв'язку семантики лексем жар, цар, отож, називаючи жарщастям свою кохану, Лука в такий спосіб хотів виявити найсильніші почуття.
Інформацію, що потребує додаткового тлумачення, умовно можна поділити на кілька груп: оказіоналізми: хорсовод, посестрий, жарщастя, жарквітка; загальновживані слова з новими конотаціями : Ягілка, Бусол, рід лелек, жерти, гаю-гаю, гойне, паніматка, відьма, Цабе, боги, хорс, князь; історичні події: приручення коня, протистояння племен на території Трипілля, знищення трипільської культури; семантика окремих традицій та явищ, що збереглись із часів трипільської культури: відьомство, поїдання колива, вивернутий кожух у весільному обряді; характеристика певних образів: паніматки як голови роду, Ягілки, Луки; описи побутового плану: архітектура трипільців, орнаментація посуду, прикраси.
Специфіка інтертексту в романі "Золотий плуг" у тому, що наукові коментарі та сюжет текстуально розділені й не синтезовані. Інтелектуальна підоснова дипломна робота головного героя Миколи Мадія, над якою він розмірковує упродовж усього роману, сюжетна лінія події в особистому житті його та Гаїни Сай.
Образ Мадія у творі не зовсім відповідає своєму історичному прототипу: Мадій виводить свою генеалогію від князя Мадія, скитського ватага 614 р. до н. е. , але попри фізичну схожість у нього немає більше нічого спільного зі скитами, він нерішучий, боязкий і часто невпевнений у своїх силах. Інший персонаж - Гаїна Сай більше підходить під означення "скіфської степової принцеси". Прообраз Гаїни синтез двох різних епох: хліборобської трипільської та вершницької ямної. Не до кінця зрозумілою може видатись інша алюзія: Гаїна Сай і Артеміда. Якщо доцільна асоціація героїні зі степовою принцесою, то можна її ототожнити і з божеством, адже саме на скіфських золотих прикрасах зображувалась богиня, яка асоціювалась із Артемідою. Інша аналогія твору: Гаїна Сай - київська Діва Тавропола, скіфотаврійське божество, яке постійно потребує жертв. Така асоціація стає зрозумілою, якщо дослідити претекст: про особливу кровожерність херсонеської Діви Докія Гуменна наголосила в казці-есе. Перетворення „степової царівни”, „гіперборейки” в Діву Таврополу зумовлене особистим ставленням Миколи до Гаїни.
Алюзії в романі зазвичай трансформуються у справжні видива, а візії Миколи Мадія подеколи перериваються життєвими колізіями. У творі чимало варіацій лексем із семантикою „думати”, тому не випадково авторка здебільшого акцентувала увагу на внутрішньому сюжеті. У "Золотому плузі" немає динамічного сюжету, а герої спілкуються переважно лише візуально тому, що перебувають у стані інтелектуальної напруги: стосунки Миколи та Гаїни обмежуються „мовчазним романом".
Роздуми аспіранта укладаються в метатекст, тому лише після прочитання обох творів: („Золотого плуга”, „Благослови, Мати”) стає зрозуміло, чому письменниця у "Благослови, Мати" трохи по-іншому інтерпретувала релігійні уявлення скитів. Міркування Мадія не завжди органічно об'єднуються в сюжет, подеколи вони переплітаються з побутовими думками, а його дипломна - не компілятивна праця, а оригінальний погляд самої авторки на певні історичні процеси.
У „Золотому плузі” Докія Гуменна не обтяжувала читача надміром цитат та авторитетних прізвищ дослідників, а голос автора, такий виразний в есе „Благослови, Мати”, „Родинний альбом” та „Минуле пливе в прийдешнє”, змінюється роздумами головного героя та міркуваннями науковців Аріядни й Тараса.
Повість „Небесний змій” також двопланова, проте кількаплановість у творі проявилась на дещо іншому рівні, ніж у романі "Золотий плуг". Фантастична форма, якою письменниця скористалась, матеріалізується вже переважно на рівні сюжетних перипетій і сприймається як казка про захопливу подорож юнака в різні кінці світу, хоча текстуально також розділена (один із планів зображення наукова експедиція в минуле). Однак основою сюжету став науковий матеріал, опрацьований і переосмислений в есе, тому повість прочитується як закодоване письмо.
У творі реалізовано три наукові тези з монографії М.Рудинського "Кам'яна Могила". Усі три стосуються петрогліфів на Кам’яній Могилі в Нікополі. Бабуся Дана хоче віддати сварожича Яра в рахмани священний сан, у який освячують не всіх, а лише найталановитіших хлопців. Для того, щоб стати справжнім священнодійником, потрібно навчитись читати стародавні написи на Свара-горі (перша теза), уміти здійснювати ритуали (друга теза.) Тільки найстарший рахман знає, як розшифрувати наскельні малюнки, та й то не всі. Після багатьох колізій, що трапляються з Ярійком упродовж довгої мандрівки, він повертається додому, починає розуміти зміст петрогліфів і творить власні. Йдеться про епоху стародавньоямників, які начебто розійшлися пізніше на схід-захід і започаткували переселення індоєвропейців (третя теза).
Сварожич Яр здійснює мандрівку на Правобережжя України, на південь та в Іран (Персію), подорож - це матеріалізація гіпотези про вихід індоєвропейців із території України („Благослови, Мати.”) Село Майдан, де народилась Дана, - трипільське протомісто-гігант Майданецьке, саме його авторка вважала столицею Трипілля, а Володимирівку предтечею сучасних базарів („Минуле пливе в прийдешнє”)”, тому Дану викрадають у сусідньому селі під час ярмарку. Оригінально дешифровано у повісті онім сварожичі.
Завдяки дослідженню інтертекстуальних зв’язків повісті, есе вдається конотувати чимало епізодів „Небесного змія.” Наприклад, епізод із викраденням Дани та її адаптації до звичаїв племені сварожичів (асиміляція трипільців стародавньоямниками), суперечки Спаретри та Дани за спадок своїх дітей (війна синів жіночих водних богинь Дану та Адіті (Докія Гуменна вважала це протистояння символом антагонізму племен за скотарські угіддя), заборона Дані входити в святилище (поступ нового патріархального закону). Дешифровано й деякі лексеми: нав'є означає тогосвітню частину роду, померлих предків ("Родинний альбом", кавказький князь названий Аспурґом, бо Аспа, асва, як стверджувала дослідниця, іранська назва коня ("Родинний альбом"), а плем’я Аспурґа вершники, які чинили набіги на сварожичів, займали луки та пасовиська. Реальна історична згадка в повісті і про царицю Томирис (Томирис у казці-есе "Благослови, Мати" згадана як прототип амазонки). Місто Айранем Веджо, до якого випадково потрапив Яр, це містична країна, батьківщина Заратустри ("Родинний альбом"). Не видається дивним, що авторка згадала в повісті Заратустру, з яким начебто головний герой зумів потоваришувати, адже філософ народився в VІІ ст. до н.е., був нащадком ямників-кочовиків і також мусив проповідувати ту ж ідею, яка превалює і в написах на Кам'яній Могилі: боротьбу двох братів, двох родів, слабшого й сильнішого. Таким чином з'ясовуємо, чому Яр вчиться у Заратустри різьбі на камені та письму на скелях. Історично вмотивована мандрівка головного персонажа до гетитів, адже вони вихідці з Чорного моря в Малу Азію і говорили протоіндоєвропейською мовою.
Завдяки дослідженню інтертекстуальних особливостей твору можна зрозуміти й специфіку характеротворення у повісті. Приміром, чому хетський цар Уріяс видається надто самовпевненим, гордим і деспотичним, а поведінка цариці зовсім інша, чому головний персонаж дуже допитливий і завжди намагається дізнатись про причини та наслідки подій, які з ним трапляються.
Ще один зі способів вираження авторського голосу в повісті - репліки мовознавця, міфолога, історика, антрополога, соціолога, які беруть участь в експедиції в минуле, що складає ще один план зображення, особисті спостереженя Докії Гуменної матеріалізовані в думках дослідника Твастро. Ці дискусії полегшують читачеві сприйняття твору.
Фантазія Докії Гуменної невичерпна: космічний корабель із науковою експедицією асоціюється з божеством Оаннесом, яке дало знання шумерам. За переказом, поданим у „Небесному змії”, люди навчились хліборобства, збиральництва, ткацтва, письма саме завдяки фантастичному створінню, яке щоразу виходило з моря й удосконалювало їхні знання. Мабуть, тому голова експедиції названа Адіті (в уявленнях пантеїста це вода-жінка-матір), адже саме вона брала участь у попередніх подорожах до землян ще за часів палеоліту. Приблизно такий зміст мають оповіді окультистів.
Отже, для науково-популяризаторської фантастики Докії Гуменної властивий науковий інтертекст, що реалізується у відкритих цитатах, гіперцитуванні, а для наукової фантастики інтелектуальний інтертекст, який подається через голос автора, другий план зображення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Агеносов В. Советский философский роман / В. Агеносов. М.: Прометей, 1989. 300 с.
2. Азимов А. Избранное / Азимов Айзек ; [пер. с англ. Н.Гвоздарёвой]. М.: Мир, 1989. 526 с.
3. Амнуэль П. Звёздные корабли воображения / П. Амнуэль. М.: Знание, 1988. - 64 с.
4. Андерсон П. Долгий путь домой / Андерсон Пол; [пер. с англ. А.Палуда, А.Корженевский] // Возмездие Эвелит. К.: Бас Инк, 1993. 254 с.
5. Андреев В. Из американской фантастики / В. Андреев // Иностранная литература. 1987. - №7. С. 85-95.
6. Андреев К. Три жизни Жюля Верна / К. Андреев. М.: Молодая гвардия, 1956. 312 с.
7. Анисимов А. Исторические особенности первобытного мышления / А.Ф. Анисимов. Ленинград, 1971. 134 с.
8. Артамонов М. Киммерийцы и скифы / М. Артамонов. Ленинград: Изд-во Ленинградского у-та, 1974. 156 с.
9. Астаф’єв О. Інтертекстуальність як літературна стратегія / О. Астаф’єв // Дивослово. 2000. - №2. С. 5-7.
10.Байбурин А. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / А.К. Байбурин Ленинград: Наука, 1983. 168 с.
11.Байбурин А. Ритуал: своё и чужое // Фольклор и этнография. Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры / А. Байбурин. Ленинград: Наука. - 1990. С.3-16.
12.Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Р. Барт; [пер. с фр. , сост. и вступ. ст. Г. К. Косикова].— М.: Прогресс, 1989. 616 с.
13.Барт Р. Мифологии / Р. Барт ; [пер. с фр., вступ. ст. и коммент. С.Н.Зенкина]. ― М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1996. ― 312 с.
14.Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского / М. Бахтин. М.: Художественная литература, 1972. - 468 с.
15.Бахтин М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. М.: Худ.литература, 1975. С. 6-71.
16.Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М.Бахтин. М.: Художественная литература, 1990. 542 с.
17. Белімова Т. Інтертекстуальна основа художньої прози В.Домонтовича (на матеріалі романів "Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус" та "Без ґрунту") : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 "Українська література" / Т. Белімова. Київ, 2005. 19 с.
18.Бердник О. Зоряний корсар: [роман] / Олесь Бердник. М.: Радянський письменник, 1991. 380 с.
19.Берроуз Э. Марсиане / Э.Берроуз М.: Рипол, 1992. 194 с.
20.Бессонова С. "Мужское" и "женское" в сакральной сфере у скифов / С.Бессонова // Духовная культура древних обществ на территории Украины. К: Наукова думка, 1991. С. 86-88.
21.Бєляєва Н. Історична проза Валерія Шевчука в інтертекстуальному аспекті / Н. Бєляєва // Слово і час. 2001. - №4. С. 58-64.
22.Бикульчюс В. Философский роман Анатоля Франса. Проблема жанра: автореф. дисс. на соискание учёной степени кандидата филол наук: спец. 10.01.03 "Литература народов стран зарубежья" / В. Бикульчюс. Москва, 1985. 24 с.
23.Біловус Л. Теорія інтертекстуальності: становлення понять, тлумачення слів, термінів, систематика / Л. Біловус. Тернопіль: Стародубець, 2003. 36 с.
24.Блаватская Е. Загадочные племена на "Голубых горах" в дебрях Индии / Е. Блаватская. Санкт-Петербург: Сфера, 1993.- 254 с.
25.Блаватский В. Античная археология и история / В.Блаватський. М.: Наука, 1985. 280 с.
26.Бойко Ю. "Діти Чумацького Шляху" / Ю. Бойко // Вибране. Т.1. Мюнхен, 1976. С. 133-136.
27.БонгардЛевин Г.М. Скифы и славяне : мифологические параллели // Древности славян и Руси / БонгардЛевин Г.М., Гранатовский Э.А. [Отв. ред. Б.А. Тимощук]. М.: Наука, 1988.- 237 с.
28.Боплан Г.Л. де. Опис України / Г.Л. Боплан де. Львів: Каменяр, 1990. 302 с.
29.Борев Ю. Художественные направления в искусстве XX века / Ю.Борев. К.: Мистецтво, 1986. 131 с.
30.Борисковский П. Оформление современного физического типа человека и возникновение матриархальной родовой общины / П.И. Борисковский // Древнейшее прошлое человечества. Москва-Ленинград, 1957. С.149-212.
31.Боровський Я. Світогляд давніх киян / Я. Боровський К.: Наукова думка, 1992. 172 с.
32.Бочаров А. Пути творческого воображения / А. Бочаров // Бесконечность поиска. М.: Советский писатель, 1982. С. 277-330.
33.Бочкарёв Н. Реальное и утопическое / Н. Бочкарёв. М.: Изд. Московского университета, 1987. 189 с.
34.Брандис Е. Рядом с Жюлем Верном / Е. Брандис. Ленинград: Детская литература, 1981. 222 с.
35.Брандис Е. Зеркало тревог / Е. Брандис, В. Дмитриевский. Москва: Знание, 1967. 64 с.
36.Брандис Е. Мир будущего в научной фантастике / Е. Брандис, В. Дмитриевский. М.: Знание, 1965. 48 с.
37.Брандис Е. Через горы времени / Е. Брандис, В. Дмитриевский. - Москва- Ленинград: Советский писатель, 1963. 48 с.
38.Братко-Кутинський О. Феномен України / О. Братко-Кутинський. К.: Вечірній Київ, 1996. 298 с.
39.Брашинский И. В поисках скифских городищ / И. Брашинский. Ленинград: Наука, 1979. 142 с.
40.Бредбэри Р. О скитаниях вечных и о земле: сборник: сборник / Рэй Бредбэри. Москва: Правда, 1988. 658 с.
41.Бритиков А. Русский советский научно-фантастический роман / А. Бритиков. Ленинград: Наука, 1970. 364 с.
42. Брюховецький В. "Бо глухий не засіє поля" / В. Брюховецький // Літературна Україна. 1976. 1 жовтня. С.2.
43.Винокур І. Давня і середньовічна історія України / Винокур І., Трубчанінов С. К.: Глобус, 1996. 236 с.
44.Высотская Т. Скифские городища / Т. Высотская. Симферополь-Таврия, 1989. 96 с.
45.Вовк Х. Шлюбний ритуал та обряди на Україні / Х. Вовк // Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995. С. 219-335.
46.Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис / О. Воропай. - Т.1. - К.: Оберіг, 1991. - 454 с.
47. Вулли Л. Ур Халдеев. / Л. Вулли. Москва.: Изд-во Восточной л-ры, 1961. 254 с.
48. Гаков В. Виток спирали / В. Гаков. Москва: Знание, 1980. 64 с.
49. Гаков В. Фронтир / В. Гаков // Иностранная литература. - 1986. - №2. С.215-229.
50. Ганошенко Ю. Міф, архетип, традиційний образ в інтелектуальному романі 20-30-х р.р. XX століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.01.01 "Українська література" / Ю.Ганошенко. Київ, 2006. 19 с.
51.Гаррисон Г. Проникший в скалы / Г.Гаррисон // Зарубежная фантастика. Москва, 1992. С.142-146.
52.Геродот із Галікарнасу. Скіфія / Геродот із Галікарнасу. К.: Довіра, 1992. 72 с.
53.Геродот Історії в 9-ти кн. / Геродот; [пер., прим. А.Білецького]. К.: Наукова думка, 1993. 576 с.
54.Голубєва З. С. Нові грані жанру. Сучасний український радянський роман: [дослідження] / З.С.Голубєва. ― К.: Дніпро, 1978. ― 280 с.
55. Гопман В. Миру нужна доброта / В. Гопман // Американская фантастическая проза. Москва: Радуга, 1990. С. 5-12.
56.Горбовський О. Крізь темінь віків / О. Горбовський. К.: Веселка, 1969. 141 с.
57.Горнятко-Шумилович А. Інтелектуалізм прози Валерія Шевчука: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філолог. наук: спец. 10.01.01 "Українська література" / А. Горнятко-Шумилович. - Львів. 1999. 18 с.
58. Граков Б. Ранний железный век / Б. Граков. Москва: Издательство Московского университета, 1977. 232 с.
59.Грушевський М. З історії релігійної думки / М. Грушевський. К.: Освіта, 1992. 194 с.
60.Грушевський М. До заснування київської держави / М.Грушевський // Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. С.30-62.
61.Грушевський М. Історія української літератури / М. Грушевський. - Т.1. К.: Либідь, 1993. 392 с.
62.Гуляк А. Становлення українського історичного роману : [монографія] / Анатолій Борисович Гуляк. — К. : Міжнар. фін. агенція, 1997. — 293 с.
63.Гуменна Д. Благослови, Мати [казка-есе] / Д. Гуменна. К.: КМ Аcademia, 1995. 272 с.
64.Гуменна Д. Брами майбутнього / Д. Гуменна. Б.М., Б.Р. 196 с.
65.Гуменна Д. Велике Цабе: [повість] / Д. Гуменна. Нью Йорк, 1952. 154 с.
66.Гуменна Д. Дар Евдотеї: [роман] / Д. Гуменна. - Т.1 Київські кручі. Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1990. 306 с.
67.Гуменна Д. Дар Евдотеї: [роман] / Д. Гуменна. - Т.2 Жар і крига. Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1990. 346 с.
68.Гуменна Д. Діти Чумацького Шляху: Роман у 4 ох книгах / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Наук досл. тов-во укр. термінології, 1983.
69. Гуменна Д. Жадоба: [оповідання] / Д. Гуменна. Нью-Йорк.: Слово, 1959. 218 с.
70. Гуменна Д. Золотий плуг: [роман] / Д. Гуменна. Нью-Йорк.: Слово, 1968. 260 с.
71.Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє: [розповідь] / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Видання Української Вільної Академії Наук у США, 1978. 384 с.
72.Гуменна Д. Небесний змій: [повість] / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Науково-дослідне т-во української термінології, 1982. 268 с.
73.Гуменна Д. Родинний альбом: [есей] / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Слово, 1971. 486 с.
74.Гуменна Д. Скарга майбутньому: [роман] / Д. Гуменна. - Нью-Йорк: Слово, 1964. 326 с.
75.Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 194143): [роман-хроніка] / Д. Гуменна. - Нью-Йорк: Слово, 1956. 488 с.
76.Гуменна Д. Чотири сонця: [оповідання й новели] / Д. Гуменна. Нью-Йорк: Слово, 1956. 246 с.
77.Гуревич Г. Беседы о научной фантастике / Г. Гуревич. Москва: Просвещение, 1983 110 с.
78.Гуревич Г. Карта страны фантазий / Г. Гуревич. Москва: Искусство, 1967. 175 с.
79.Давидюк В. Кроковеє колесо / В. Давидюк. К.: Наукова думка, 2002. 188 с.
80.Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору / В. Давидюк. - 2-е вид., доп. й перероб. Луцьк: Твердиня, 2005. 310 с.
81.Даниленко В. Ідеалізм і авторитарний тип особистості / В. Даниленко // Слово і час. 2000. - №5. С. 38-41.
82.Даниленко В. Сложение трипольской этнокультурной области и связанные с ним процессы. Сложение древнеямной области и связанные с ним процессы / В. Даниленко // Энеолит Украины. К.: Наукова думка, 1974. С. 7-36.
83.Дашкієв М. Загибель Уранії / М. Дашкієв. Київ, 1968. 492 с.
84.Денисюк І. Амазонки на Поліссі / І. Денисюк. Луцьк: Надстир’я, 1993. - 17 с.
85.Деркачова О. Інтертекст у поезії Станіслава Вишенського (збірка "Альта") / О. Деркачова // Слово і час. 2004. - № 11. С.37-43.
86.Деррида Жак Письмо и различие; [пер. с французского В.Лапицкого] / Жак Деррида.- Санкт-Петербург, 2000. 420 с.
87.Деякі аспекти аналізу літературного твору: Посібник / Гуляк А.Б., Скоробагатько Н.М., Хропко П.П. та ін.- К: Науковий світ, 2000.- 131с.
88.Дибко-Филипчак І. Т