ГЛУШКО ТЕТЯНА ПЕТРІВНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
ГЛУШКО ТЕТЯНА ПЕТРІВНА
УДК 1:316.3 (339.984)
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)
09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії
Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
Науковий консультант - доктор філософських наук, професор Немчинов Ігор Г еннадійович
КИЇВ - 2017

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТ ОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФСЬКО-
ЕКОНОМІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ НАЦІОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ............................. 19
1.1. Формування економічної теорії нації: стан розробки проблеми............ 19
1.2. Філософсько-методологічні засади аналізу економічних чинників
формування нації: синтез підходів.......................................................... 73
Висновки до першого розділу................................................................................ 87
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІЇ У ПЕРСПЕКТИВІ
СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ СУЧАСНОСТІ........................................... 92
2.1. Економічна ідеологія неолібералізму та економічні міфи
Постмодерну........................................................................................... 92
2.2. Феномен «фінансової цивілізації» як економічний симулякр
Постмодерну......................................................................................... 125
2.3. Економічна свідомість нації у контексті дихотомії
глобальне/національне.......................................................................... 162
Висновки до другого розділу............................................................................... 218
РОЗДІЛ 3. НАЦІЄТВОРЧИИ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СУСПІЛЬСТВА ТА ОСНОВНІ ВЕКТОРИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ........................ 222
3.1. Інновативність нації як основний ресурс економічного прориву в умовах
кризової цивілізації............................................................................... 222
3.2. Креативна економіка як альтернатива фінансизму: перспективи
трансформації соціальних цінностей.................................................... 254
3.3. Економічний солідаризм як визначальний принцип прогресивного
розвитку нації........................................................................................ 279
Висновки до третього розділу............................................................................ 302
РОЗДІЛ 4. ВИХІДНІ ПАРАМЕТРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО
СУСПІЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ НАЦІЇ..................... 306
4.1. Економічна еліта як продуцент фізичного, людського та соціального
капіталу нації............................................................................................ 306
4.2. Філософсько-економічна освіта як чинник становлення суб’єктності
національної економічної еліти................................................................ 333
Висновки до четвертого розділу......................................................................... 357
ВИСНОВКИ........................................................................................................ 362
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 369

Список літератури

ВИСНОВКИ
Здійснений аналіз теоретичних засад та практичних перспектив економічної теорії нації засвідчує потребу застосування запропонованих нами принципів та підходів у контексті розробки стратегічного вектору соціально-економічного розвитку - як на рівні суто національних інтересів суспільства, так і на рівні врахування глобально орієнтованих національних цілей.
У межах дисертаційної роботи запропоновано авторське бачення основних структурних напрямів формування економічної теорії нації як цілісного феномену, деякі смислові аспекти якого напрацьовані у окремих розвідках представників філософсько-економічної думки та доповнені авторським аналізом. Структурно-функціональний аналіз досліджуваного феномену засвідчує потребу привнесення до наявних у сучасній літературі теоретичних позицій творчо осмисленого синтезу з ідеями різних філософських шкіл та напрямів, а також їх осмислення крізь призму потенційної соціально-практичної значимості для сучасності.
Запропонована аналітика економічної теорії нації вимагає трансформації інформаційної структури прийняття стратегічно важливих соціально-економічних рішень та зміни моделі економічного розвитку. Відповідно, на основі опрацьованого матеріалу, зважаючи на соціально-практичні цілі нашого дослідження, вважаємо за необхідне наголосити на наступному:
1. Аналіз теоретико-методологічних засад економічної теорії нації засвідчив широкий спектр досліджень у сфері впливу економічних чинників на формування національної свідомості суспільств. Концептуалізація поняття «економічної нації» продемонструвала, що відповідні ідеї фрагментизовано у теоретичній спадщині значної кількості представників економічного націоналізму - як на світовому рівні, так і на рівні досліджень вітчизняних філософів минулого та сучасності. Деконструкція та систематизація досліджуваного феномену засвідчила втілення деяких принципів економічного націоналізму на наднаціональному рівні з боку провідних
суб’єктів сучасної глобалізації та деструктивний вплив на розвиток національних економік тих стратегій, що не передбачають хоча б елементів економічного націоналізму. Такий методологічний підхід дозволив позиціонувати економічну націю у якості продукту специфічних господарських процесів, що орієнтовані на формування та реалізацію унікальних стратегій економічного зростання в умовах соціальних викликів будь-якої складності та наголосити на потребі структурно-трансформаційних перетворень в українському суспільстві у вимірі реформування сучасних економічних інститутів.
2. Економічний націоналізм підтвердив свою функціональність та практичну доцільність для ефективного соціально-економічного поступу країни не лише теоретично, але й в історичному досвіді сучасних розвинених держав. Відповідно, трансформація домінуючих сьогодні ринкових моделей у напрямі становлення економічної нації є нагальною потребою будь-якого суспільства, що орієнтоване на досягнення продуктивності в умовах глобалізованого світу. Аналіз негативних результатів ідеології відкритого ринку, дозволив визначити, що інтегративна концепція економічної нації є стратегічно важливим напрямом соціального поступу для сучасних транзитивних суспільств. Новий тип економічної раціональності суспільств, що розвиваються, має орієнтуватися не суто на національні чи суто глобальні економічні інтереси, а на глокалізаційну парадигму, що покликана враховувати одночасно як національний економічний інтерес суспільства, так і тенденції розвитку глобалізаційного простору в цілому. Адже абсолютизація національного вектору економічного поступу призводить до соціального соліпсизму, тоді як абсолютизація глобального вектору, без врахування стратегічних національних інтересів, призводить до втрати соціальної ідентичності. Саме тому розробка інтегративного стратегічного вектора економічного розвитку українського суспільства є одним із першорядних завдань сучасного соціально-філософського дискурсу. Зокрема йдеться про визначення тих засадничих елементів господарського життя нації, що є відповідними її геоекономічному статусу і рівню розвитку людського, соціального та культурного капіталів та розробку стратегії їх ефективного застосування.
3. Сучасна ситуація вимагає суттєвого переосмислення напрямів економічного розвитку українського суспільства та усвідомлення довгострокових національних інтересів, а не короткочасних «стратегем» економічної політики, домінування яких ми спостерігаємо протягом останніх двох з половиною десятиліть. Адже без потужної національної економіки формування стабільного економічного клімату в країні не бачиться можливим. Тому до структури концептуально продуманих стратегій економічного поступу суспільства з необхідністю мають бути залучені такі фундаментальні характеристики продуктивної економічної системи як розвинена промислова інфраструктура та стабільна фінансова система, котрі дають змогу сформувати надійну економічну основу для подальшого зростання національної економіки в епоху інформаційних технологій. Світоглядне ж домінування принципів монетаризму суттєво деформує соціально-економічний простір більшості сучасних націй, викривлює економічні структури суспільств, закономірним наслідком чого стають деструктивні економічні міфи та симулякри.
4. Актуалізація ідеї економічної нації у глобалізаційних умовах відбувається в тому числі й за рахунок тих тенденцій, у відповідності з якими формується таке явище як «фінансова цивілізація». Остання є продуктом неоліберальної економічної ідеології й спричиняє цілий спектр деструктивних економічних наслідків - від консумеризму до віртуалізації економічного простору. Значущим теоретичним та практичним завданням філософсько-економічного аналізу, за таких умов, стає визначення сценаріїв подолання економічної кризи в умовах «фінансової цивілізації», соціально-практичні прояви якої демонструють симуляційний характер розвитку перехідних національних економік. Саме тому на рівні українського суспільства ми вимушені констатувати потребу суттєвої трансформації неоліберальної моделі
економічного розвитку на засадах економічної теорії нації як такої, що орієнтована на розробку оригінальної інноваційної стратегії для кожного окремого суспільства, враховуючи його геоекономічні переваги.
5. Дихотомія глобального та національного, як взаємообумовлюючих чинників розвитку сучасних суспільств, дозволяє постулювати, що діалектична тріада теза-антитеза-синтез, у контексті розвитку економічних аспектів націоналізму, набуває вигляду нація-глобалізація-глобалізована нація, де остання є якраз нацією економічною, якщо враховувати значущість економічного фундаменту для ефективної реалізації політичних стратегій. Сучасний український соціум все ще не відбувся у якості глобалізованої нації, адже все ще не демонструє стратегій ефективного узгодження, а не нівелювання, економічних інтересів національної, географічно-державної спільноти з економічними інтересами провідних суб’єктів глобалізації, а тому й не продукує якісної економічної стратегії соціального розвитку в умовах кризових явищ глобального масштабу.
6. Тривалий етап некомпетентної економічної політики сформував перманентну соціально-економічну анемію українського суспільства, що спричинила суттєві перешкоди його продуктивному розвитку. Тому існує потреба формування якісно нових соціально-економічних настанов аксіологічного та структурно-організаційного характеру, що дозволять здійснити трансформаційний вплив на економічний менталітет суспільства та сформувати своєрідний смисловий вектор інтернаціонально орієнтованого економічного націоналізму. Продуктивні соціально-економічні інновації стають важливим чинником реанімації економічної системи та впровадження креативних сценаріїв соціально-економічного розвитку. Розробка та реалізація таких креативно орієнтованих економічних стратегій неможлива без створення умов для формування соціально-економічних програм, що орієнтовані не на відтворення неефективних економічних шаблонів та відповідного їм стилю мислення, а на конструювання унікальних
економічних смислів та впровадження відповідних стратегій суспільного розвитку.
7. Необхідним елементом системної розробки стратегічних напрямів зростання української економки має бути оновлена економічна ідеологія, орієнтована на альтернативні ціннісні настанови, порівняно з тими, що домінують в економічній свідомості сучасного українського суспільства. Йдеться про стратегії подолання економічного конформізму за рахунок розвитку креативного капіталу суспільства та оновлення його творчих потенціалів. Саме тому ми звернулись до аналізу креативних економік, що орієнтовані на стратегії «творчого руйнування». Одним із перспективних напрямів розширення їх предметного поля стає феномен «духовної економіки», як аксіологічної альтернативи соціально-економічного розвитку, що передбачає соціально, а не індивідуально орієнтовані стратегії розвитку суспільств. Адже формування креативних стратегій економічного поступу передбачає суттєві трансформації як на рівні матеріально-технічного розвитку суспільства, так і розвитку його економічної культури.
8. У ситуації абсолютизації стратегій необмеженої конкуренції, котра має як свої соціальні переваги, так і недоліки, більш уважного осмислення потребують принципи економічного солідаризму. Адже парадокси конкуренції розкриваються не тільки у її прагненні до оптимальності, але й у відхиленні від неї. Необмежена конкуренція здатна викликати досить різкі економічні коливання та спричинити суттєву шкоду усім конкуруючим агентам, сприяючи формуванню конфліктних вимірів економічної взаємодії. Впровадження консолідуючих економічних чинників в середині суспільства на основі стратегій солідаризму є важливим аспектом становлення економічної нації, оскільки економічний солідаризм визнає інститут приватної власності, але на відміну від неолібералізму, позиціонує особистість не у контексті необмеженої економічної свободи, а як таку, що пов’язана із суспільством певними зобов’язаннями, що особливо актуально для сучасного українського соціуму.
9. Сучасна Україна має нагальну потребу у формуванні якісно нової економічної еліти, як відповідального суб’єкта соціальної дії, що спроможний підкріпити свій статус здатністю до прийняття ефективних соціально значимих рішень та продукування стратегій економічного зростання. Невідповідність сучасної української еліти тим критеріям, що визначені як класичною теорією еліт, так і сучасними її інваріантами, змушує нас констатувати потребу пошуку та впровадження засобів для становлення національної економічної еліти якісно нового зразку, шо повинен характеризуватися здатністю до формування унікальних геоекономічних стратегій для України з урахуванням її соціальних потреб. Одним із засадничих аспектів формування еліти у сучасному світі є критерій «проектної суб’єктності», який передбачає здатність до соціально- креативного осмислення кризових явищ, а також формування та втілення альтернативних, нон-конформістських стратегій економічного розвитку. Становлення ж такої еліти в Україні потребує суттєвої трансформації сучасних освітніх програм, оскільки новий тип економічної еліти має передбачати нову аксіологічну парадигму в економічному житті суспільства, солідарність у вимірі конституювання продуктивних економічних настанов та соціальну відповідальність.
Практична реалізація запропонованих принципів формування економічної еліти, як суб’єкта становлення і розвитку економічної нації, є можливою засобами виокремлення спеціалізованої освітньої галузі, орієнтованої на адаптацію та креативне осмислення тих філософсько-економічних ідей і теорій, що включають в себе елементи економічного націоналізму та продуктивні мисленнєві настанови від економіки, які сприятимуть ефективному економічному поступу сучасних націй. Процес трансформації непродуктивних економічних інститутів потребує системного підходу до аналізу новаторських тенденцій у сфері розвитку філософсько-економічного знання. Тому сучасна епоха з усіма її економічними та фінансовими кризами означена потребою становлення в українському суспільстві не лише дослідницької, але й освітньої парадигми у сфері філософсько-економічного дискурсу. Філософсько-економічна освіта має бути орієнтована на формування адекватних суспільним потребам конструктивних цілей та цінностей, продукувати такий рівень розвитку соціального капіталу, який сприятиме подоланню неефективних економічних стереотипів та формуванню дієвої економічної стратегії суспільства.