ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

КУЗНЕЦОВ Андрій Олегович

УДК 353.1:316.422

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
КОРЖЕНКО
Володимир Васильович
доктор філософських наук, професор

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..

3

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ.........

11

1.1.Регіон як складна, регульована система....

11

1.2.Поняття механізму у науковій думці та державному управлінні

33

1.3.Відмінності державного управління та державного регулювання на регіональному рівні.................................................................................

48

Висновки до першого розділу................................................

59

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ПРАКТИКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ.........

61

2.1.Комплексний механізм державного регулювання: характеристика
та напрями вдосконалення.............................................................

61

2.2.Інноваційно-технологічний підхід в державному
регулюванні соціальних систем і процесів

88

Висновки до другого розділу..

102

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ.......................................................................................

105

3.1.Новітні (інноваційні) технології удосконалення державного регулювання регіонального розвитку

105

3.2.Критерії і механізм впровадження інноваційних технологій...

137

Висновки до третього розділу..

156

ВИСНОВКИ.

158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

161

ДОДАТКИ....

180

ВСТУП

Актуальність теми. Кінець ХХ століття став відправною точкою розвитку нового типу управління управління, що базується на соціальних новаціях. У зв’язку з цим, набуває актуальності науково-прикладне завдання щодо впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів державного управління, оскільки складність, багатовекторність розвитку його об’єктів спонукає до пошуку нових, більш ефективних інноваційних підходів.
Досвід розвинутих країн світу свідчить, що більшість нагальних потреб пересічний громадянин задовольняє в системі регіональних і муніципальних утворень. Відтак, суттєво зростає роль органів регіонального управління, актуалізуються питання процедурної забезпеченості їхньої діяльності. Розгалужена структура суб’єктів регіонального управління, їхня зовнішня і внутрішня інтегрованість призводить до появи багатьох проблем, що потребують відповідного розв’язання, узгодження, координації, врегулювання і нормативно-правового забезпечення.
Завдання щодо розробки і впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів регіонального управління є принципово новим напрямом наукових досліджень. Його розв’язання спрямоване на вдосконалення механізму державного регулювання регіонального розвитку, організаційне упорядкування управлінської діяльності, раціональне використання соціально-економічного потенціалу територій, створення інноваційного середовища в системі органів регіонального управління тощо.
Стан наукової розробки проблеми. Процес прискорення соціально-економічних змін вимагає від дослідників пошуку адекватних чинників сприяння суспільній динаміці. Відтак, проблеми ефективного використання потенціалу інновації, наукового обґрунтування її ролі в суспільних і економічних трансформаціях набувають особливої актуальності та значущості. Інноваційну тематику активно досліджують Л. Антонюк, П. Бубенко, В. Василенко, В. Геєць, А. Гальчинський, Д. Бессант, П. Друкер, Д. Кокурін, Н. Круглова, Ю. Морозов, Р. Нельсон, К. Павітт, С. Покропивний, М. Портер, Б. Санто, В. Семиноженко, В. Соловйов, Б. Твісс, Д. Тідд, Е. Уткін, Р. Фатхутдінов, Р. Фостер, К. Фрімен, Й. Шумпетер, В. Яковенко, А. Яковлев, Ф. Янсен та ін.
Можна виокремити принаймні кілька пріоритетних напрямків досліджень у теорії регіонального управління. Йдеться про особливості формування територіальних утворень, специфіку їхнього функціонування і розвитку, принципи відтворення ресурсного потенціалу регіону тощо. Змістовному аналізу теоретико-методологічних аспектів регіонального управління сприяють дослідження Е. Алаєва, О. Амосова, О. Байдалової, В. Бутова, Б. Буркінського, В. Воротіна, Ю. Гладкій, О. Грінберга, Б. Герасимова, Г. Гутмана, М. Долішнього, В. Ігнатова, В. Керецмана, Ф. Кожуріна, М. Комарова, В. Котилка, О. Крайник, В. Лексіна, М. Лендела, С. Максименка, М. Медведєва, О. Осауленка, І. Райніна, С. Романюка, В. Симоненка, Д. Стеченка, О. Топчієва, С. Харчикова, В. Ходачека, Ю. Чернецького, О. Чистобаєва, О. Швецова, Б. Штульберга та ін.
У якості основи щодо концептуального осмислення державно-управлінських механізмів взято ідеї Г. Антонюка, Г. Атаманчука, В. Афанасьєва, В. Бакуменка, І. Бестужева-Лади, Д. Богині, Е. Ведунга, Л. Дідківської, Л. Дядченка, Л. Зайцевої, В. Захарченка, В. Іванова, В. Князєва, А. Комарової, В. Корженка, В. Куценка, Ю. Лебединського, Т. Максимової, М. Маркова, А. Маковецького, Н. Мельтюхової, С. Мочерного, Н. Нижник, Г. Одінцової, Т. Парсонса, В. Патрушева, М. Скоромнюка, Ю. Сурміна, В. Цвєткова та ін.
Водночас, за наявності великої кількості ідей, думок, пропозицій і узагальнень, що висловлені в науковій літературі з питань регіонального управління, потребує вирішення завдання застосування інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону в умовах трансформаційного суспільства. Об’єктивна необхідність пошуку нових ефективних методів і форм інноваційного управління зумовлює вибір теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідних тем, що розроблялись у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом Державне управління та місцеве самоврядування”, зокрема, по кафедрі державного управління та менеджменту за темами Розробка методики підвищення ефективності діяльності місцевих державних адміністрацій” (державний реєстраційний номер 0103U000842) і Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади” (державний реєстраційний номер 0105U002743); а також по кафедрі економічної теорії і фінансів за темою Механізми підвищення ефективності діяльності державного управління на регіональному рівні” (державний реєстраційний номер 0104U000088).
Конкретно дисертантом проведено узагальнення сучасних методів оцінки державних програм, проаналізовано структурні елементи механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності регіонального управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування напрямків і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
узагальнити сутнісні ознаки й уточнити зміст понять регіон”, соціально-економічний розвиток регіону” та державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону”;
провести етимологічний аналіз та обґрунтувати зміст поняття механізм” з позицій сфери науки державного управління;
проаналізувати структурні елементи механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та виявити основні недоліки в його функціонуванні;
здійснити теоретичне обґрунтування напрямків використання інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні складних соціально-економічних явищ і процесів на регіональному рівні;
розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій;
обґрунтувати методичні підходи до впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів регіонального управління.
Об’єкт дослідження процес державного регулювання регіонального розвитку.
Предмет дослідження інновації в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону.
Методи дослідження. У дисертації використано такі загальнонаукові методи дослідження:
за допомогою логічного, діалектичного, етимологічного аналізу та методу порівняння поглиблюється понятійний апарат і формується теоретичне підґрунтя дослідження (підрозділи 1.1 1.3);
на основі системного аналізу, методів спостереження й експертної оцінки провадиться дослідження елементів і виявляються недоліки у функціонуванні механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону (підрозділ 2.1);
застосування методу аналізу і синтезу дозволяє з'ясувати і обґрунтувати напрямки використання інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні складних соціально-економічних явищ і процесів на регіональному рівні (підрозділ 2.2);
методи системного аналізу і моделювання застосовуються при розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону (підрозділи 3.1 3.2).
У дисертації використовуються напрацювання теорії державного управління, окремі наукові ідеї з філософії, соціології, економіки, регіоналістики, менеджменту та соціального управління.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі наукові положення та висновки відрізняються від існуючих наукових здобутків тим, що на відміну від організаційного, фінансово-економічного, нормативно-правового тощо механізмів державного управління, які є предметом дослідження більшості сучасних фахівців, у дисертації аналізується комплексний механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та новітні (інноваційні) технології його вдосконалення. Наукова новизна дисертаційного дослідження розкривається в таких положеннях:
уперше:
обґрунтовано інноваційні складові технології Хартія соціального партнерства”, в основу якої покладено не лише принцип суспільного діалогу між суб’єктами регіонального розвитку (органи регіонального управління, підприємства й організації, громадські об'єднання, засоби масової інформації та ін.), а й сучасні стандарти управлінських послуг та ціннісні орієнтири територіальної громади;
запропоновано механізм упровадження інноваційних технологій у діяльність органів регіонального управління, що реалізується поетапно, проходячи стадії експертної оцінки, пілотного застосування та адаптації, включає організаційні, матеріально-ресурсні та нормативно-правові чинники;
удосконалено:
класифікацію механізмів управління, що здійснюється, на відміну від існуючих підходів, за такими ознаками: змістом (спосіб розв'язання суперечностей; форма організаційного зв'язку), принципом структурної побудови (організаційні, нормативно-процесуальні, комплексні), рівнем керованого впливу (внутрішні, зовнішні) та факторами впливу (економічні, політичні, соціальні, правові та ін.);
системні ознаки регіону шляхом їхнього обґрунтованого доповнення; зокрема, до загальновизнаних суттєвих ознак додаються такі: вмотивованість, цілеорієнтованість, збалансованість, інтегрованість і динамічність регіональної системи, що дозволяє більш точно і всебічно враховувати специфічні особливості функціонування і розвитку регіону як складної соціально-економічної системи;
технологію вияву і фіксації соціально-економічних потреб регіону з використанням методу аналізу ієрархій, яка надає можливість встановлювати пріоритети серед існуючих соціально-економічних потреб суб’єктів регіонального розвитку (так званих акторів) і прогнозувати імовірнісні сценарії розвитку регіональної системи;
дістало подальший розвиток:
концептуальні положення щодо соціально-економічного розвитку регіону, які стосуються його якісних, закономірних змін (об’єктивні й суб’єктивні складові змін, нові форми зв’язків між соціально-економічними потребами і засобами їхнього задоволення тощо);
поняття механізм управління, що визначається як сукупність елементів, поєднаних на основі дії суспільних закономірностей через низку суб’єктно-об’єктних впливів, які, у свою чергу, породжені необхідністю, з одного боку, збереження цілісності соціальної системи у просторі й часі, а з іншого забезпечення її ефективного функціонування і розвитку;
теоретичне обґрунтування інноваційної технології в державному управлінні, що виникає з появою нових соціальних потреб і виступає своєрідним засобом їхнього задоволення, а також за своїми властивостями є суспільно корисною і має відповідний соціальний попит.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні якісно нових підходів щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону, розробці практичних рекомендацій стосовно використання інноваційних соціальних технологій у системі державного управління і місцевого самоврядування. Зокрема, інноваційна технологія вияву і фіксації соціально-економічних потреб спрямована на підвищення якості підготовки програм економічного і соціального розвитку, а інноваційна технологія соціального партнерства може сприяти залученню додаткових ресурсів для вирішення нагальних проблем територіальної громади. Практична реалізація пропозицій стосовно впровадження інноваційних соціальних технологій дозволить створити відповідне (інноваційне) середовище в системі державного управління і місцевого самоврядування, задіяти організаційні важелі щодо розвитку публічного сектору.
Запропоновані в дисертації положення, висновки і рекомендації мають практичне значення та адресну спрямованість. Вони прийняті до впровадження Харківською обласною радою (довідка про впровадження №0128/1304 від 29.12.2005 р.) та Сумською обласною радою (довідка про впровадження №0123/189 від 05.09.2005 р.), а також використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисциплін Інноваційний менеджмент” та ”Організаційно-правові засади державного управління”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою та містить отримані особисто автором результати у сфері науки державного управління. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В. Корженку і О. Кузнецовій, у співавторстві з якими опубліковано окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені, обговорені та схвалені на науково-практичних конференціях Теорія і практика державно-управлінських перетворень на територіальному рівні” (м. Харків, 2003), Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004), Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (м. Одеса, 2004), Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону” (м. Луганськ, 2004), Перспективні розробки науки і техніки” (м. Бєлгород, 2004), Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні” (м. Харків, 2004), Державна влада і місцеве самоврядування в Росії: історія та сучасність” (м. Санкт-Петербург, 2005), Практика підготовки менеджерів: досвід та проблеми” (м. Калуга, 2005), Міжнародних наукових конгресах Державне управління і місцеве самоврядування” (м. Харків, 2002 2005), а також на Школі молодого вченого” (м. Феодосія, 2003 2004).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 19 наукових працях: 2 монографіях (окремі підрозділи; авторських 1,15 друк.арк.); 8 статтях у фахових виданнях з державного управління (2,48 друк.арк.); 8 тезах доповідей (1,12 друк.арк.) і одній депонованій статті (0,6 друк.арк.). Загальний обсяг публікацій 5,35 друк.арк., з яких 5,12 друк.арк. належать особисто автору.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 13 додатків. Повний обсяг дисертації 230 сторінок. Загальна кількість ілюстрацій 19, таблиць 4. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У сукупності одержані результати дослідження дозволяють розв’язати нове науково-прикладне завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: запропоновано низку теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом впровадження інноваційних соціальних технологій. Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:
1. Для України завдання щодо модернізації основних форм і методів державного управління набуває найбільшої актуальності саме на регіональному рівні. Йдеться про розробку нових науково-обґрунтованих технологій щодо ефективного використання організаційних ресурсів регіональної системи, удосконалення методів соціального прогнозування, впровадження моніторингу виконання соціальних програм і проектів, а також підвищення довіри населення до органів регіонального управління.
2. При формуванні й реалізації державної політики регіонального розвитку повинні бути враховані не тільки природні, соціально-економічні, національно-культурні, а й такі властивості регіональної системи, як ціле орієнтованість, вмотивованість, інтегрованість та динамічність, що дозволяє враховувати об’єктивно-суб’єктивну природу процесів, що відбуваються на регіональному рівні.
3.Державне регулювання може вважатись ефективним лише за умов його відповідності процесу соціально-економічного розвитку регіону і за своєю логікою реалізовуватись у такій послідовності: здійснення наукової експертизи щодо можливостей соціально-економічного розвитку регіону; окреслення сфери державного впливу, тобто вибір тих процесів, які мають бути врегульовані; розробки раціонально обґрунтованих рішень, що мають достатнє організаційно-ресурсне забезпечення та ін.
4.Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону відбувається через дію комплексного механізму, який може бути сформовано як сукупність взаємообумовлених впливів з метою забезпечення сталого, динамічного і збалансованого розвитку регіональної системи та реалізовано через функції прогнозування, планування, організації, мотивації і моніторингу.
5.Дієвим засобом удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону можуть стати інноваційні соціальні технології, що дозволяють раціоналізувати управлінські практики та забезпечити модернізаційну здатність регіональної системи.
6.Інноваційна управлінська технологія це організаційна новація, система внутрішньо узгоджених елементів і процесів, науково вивірена послідовність дій, які спрямовуються на досягнення бажаного результату за умов раціонального використання наявних ресурсів. Відтак, виникнення інноваційного середовища в системі державного управління стає реальним на основі запровадження єдиного алгоритму адміністративно-правових, організаційно-функціональних, організаційно-технічних і соціально-психологічних чинників, що скореговані стосовно наявних потреб суспільного розвитку.
7.Використання інноваційно-технологічного підходу в регулюванні складних соціально-економічних систем (регіон) зумовлено такими обставинами: переважною випадковістю поведінки” об’єкта управління; необхідністю використання обмежених ресурсів (природних, економічних, соціальних тощо); прискоренням глобалізаційних змін, які вимагають застосування новітніх (інноваційних) підходів стосовно регуляторної діяльності (зміна типів соціального управління з директивного на самоуправління і саморегулювання); вимогами щодо розв’язання протиріччя між науковою творчістю і нормативно-процесуальною практикою; потребами розробки критеріїв оцінки соціальних фактів, формування цивілізованих соціальних цінностей і стандартів тощо.
8.Існує логічний зв'язок між потребою, технологією і управлінською послугою. Цей зв'язок розкривається через ланцюжок взаємодії з приводу надання органом державного управління певної управлінської послуги. Соціальні і економічні потреби формують відповідні вимоги до засобів свого задоволення, таким чином, виступаючи вихідною умовою для розробки і впровадження в діяльність суб’єкта управління відповідної інновації. Інноваційна технологія набуває значення необхідного елемента управління, що забезпечує удосконалення існуючих механізмів державного впливу, підвищення ефективності і якості управлінської діяльності.
9.Інноваційні технології державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону є дієвим засобом для вирішення протиріччя між ринком і соціальною сферою. Необхідність державного регулювання соціально-економічних процесів виникає внаслідок неможливості ринку самостійно генерувати соціальні вектори розвитку та забезпечувати взаємозв’язок потреб населення з ефективним розподілом матеріально-грошових ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авсянников Н.М. Инновационный менеджмент: Учеб. пособ. М.: Изд-во РУДН, 2002. 175 с.
2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический справочник. М., 1983. 213 с.
3. Аналіз вигід і витрат: Практич. Посіб. /Пер. з англ. С.Соколик. К.: Основи, 2000. 175 с.
4. Анализ и прогнозирование развития экономики региона // Н.Д. Прокопенко, Ф.Я. Поклонский / Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. К.: Наук. думка. 1991. 226 с.
5. Антонюк Г.А. Социальное проектирование. Мн.: Наука и техника, 1978. 128 с.
6. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Моногр. К.: КНЕУ, 2003. 394 с.
7. Арженовский С. В. Экономическая оценка роли университета для регионального развития (на примере ЮРГТУ (НПИ)) // Извест. высш. учеб. зав. Северо-Кавказский регион. Техн. науки. 2004. N. 1. С. 104-106.
8. Артим І. Ефективність державного управління і місцевого самоврядування: теорія та практика // Матер. щоріч. наук.-практ. конф. 22 січня 2002 р. Львів: УАДУ ЛФ, 2002. С. 27-29.
9. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 399 с.
10. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
11. Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: [Моногр.]. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. 204 с.
12. Байдалова О.В. Развитие региона как социальной системы: социальные показатели и индикаторы: Моногр. Волгоград: Изд-во ВАГС, 2002. 277 с.
13. Баранов Э.Ф. Модели программно-целевого управления (на примере региональных систем). М.: Наука, 1993. 210 с.
14. Барнз В., Ларрі Лендебур. Нові регіональні економіки / Пер. з англ. А. Пехник. Львів: Літопис, 2003. 196 с.
15. Бирюкова М.В. Социальные технологии и проектирование: Учеб. пособ. Х.: Изд-во Народной украинской академии, 2001. 400с.
16. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь: Т 28. СПб, 1898. С. 571 573.
17. Бестужев-Лада И.В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей общества. М.: Наука, 1987. 570 с.
18. Білик П. Поняття та правова сутність управлінської категорії регіон // Право України. 2001. №11. С. 33-34.
19. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. С. 41-48.
20. Блейклі Е.Дж. Планування місцевого економічного розвитку. Теорія і практика. / Пер. з англійської А. Кам’янець. Львів: Літопис, 2002, 416 с.
21. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. 1999. № 4. С. 10-17.
22. Большая советская энциклопедия. Т.21. М., 1975. С. 560-561.
23. Будникевич І.М., Школа І.М. Становлення регіонального ринку інновацій в Україні. Чернівці: Зелена Буковина, 2002. С. 29-30.
24. Буталл Т. Построение для управленцев // Вестн. ассоц. менеджеров. 2005. № 7-8 (77-78).
25. Бутов В.И., Игнатов В.Г., Кетова Н.П. Основы региональной экономики. Учебн. пособ. М.: Тесса, 2000. 448с.
26. Вайс К. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / Пер. з англ. Р. Ткачук, М. Корчинська. Наук. ред. пер. О. Кілієвіч. К.: Основи, 2000. 671 с.
27. Василенко В.О., Шматко В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.О. Василенко. К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. 440 с.
28. Ведунг Еверт. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В. Шульга. К, 2003. 350 с.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.-Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. С.1020.
30. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление: Учебн. пособ. для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 239 с.
31. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: Пер. с нем. М.: Мысль, 1970. Т.1: Учение о бытии. 501 с.
32. Герасимов Б.И., Тишина Л.С., Зенчева Н.В. Организационно-экономический механизм формирования региональных программ социально-экономического развития (на примере Тамбовской области) / Под ред. д.е.н., проф. Б.И. Герасимова. Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. техн. универ., 2002. 148 с.
33. Гладій М., Долішній М., Писаренко С., Янків М. Регіональний менеджмент і моніторинг. Л.: ІРД НАНУ, 1998. С. 13 15.
34. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение: Учебник. М.: Гардарики, 2000. 384 с.
35. Гринберг А.С., Шестаков В.М. Информационные технологии моделирования процессов управления экономикой: Учебн. пособ. для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 399 с.
36. Грицай О.В., Иоффе Г.В., Трейвиш А.И. Центр и периферия в региональном развитии. М.: Наука, 1991. 168 с.
37. Грицай О.В., Трейшвин А.И. Длинные волны Кондратьева и региональное развитие // Издательство ВГО. 1991. Вып. 123. № 2. С. 171-178.
38. Гутман Г.В. Управление региональной экономикой / Г.В. Гутман, А.А. Мироедов, С.В. Федин; Под ред. Г.В. Гутмана. М.: Финансы и статистика, 2001. 176 с.
39. Декларація щодо регіоналізму в Європі // Управління сучасним містом. 2001. №7-9 (3). С. 162-170.
40. Державне управління: Словник-довідник / Уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О. Безносенко, І.М. Варзар, В.М. Князєв, С.О. Кравченко, Л.Г. Штика; За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
41. Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін., За заг. ред. д.е.н., проф. Г.С. Одінцової. Х.: ХарРІ НАДУ, 2002. 492 с.
42. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. К.: Факт, 2003. 384 с.
43. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. К.: Знання-Пресс, 2000. 209 с.
44. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі. К.: Україна, 1994. С. 41
45. Дудченко В. С. Инновационные игры: методология, теория, практика. Таллинн : "Валгус" 1989. 102с.
46. Егоренко Т.В. Управление развитием территории: Монография / НАН Украины. Ин-т экон. пром. Донецк, 2002. 192 с.
47. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т.2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр Академія, 2001. 848 с.
48. Елисеева И.И., Рукавишников В.О. Группировка, корреляция, распознавание образов. М.: Статистика, 1977. 144 с.
49. Зайцева Л.М. Региональная система управления (организационно-методологический аспект). Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. 335 с.
50. Задорожний Г.В., Коврига О.В., Смоловик В.В. Соціальне партнерство реальний шлях до відкритого суспільства. Х.: ХІБМ, 2000. 192 с.
51. Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” вiд 23.03.2000 № 1602-III // Відомості Верховної Ради. 2000. N 25. С.195.
52. Закон України Про інноваційну діяльність” від 04 липня 2002 року № 40-IV // Відомості Верховної Ради. 2002. № 10-11. с. 266.
53. Закон України Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні” від 16 січня 2003 року № 433-IV // Відомості Верховної Ради. 2003. № 13. с. 93.
54. Закон України Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017 ІІІ // Відомості Верховної Ради. 2000. - № 48 ст. 409.
55. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” від 1 травня 1997 року № 280/97 ВР // ВВР України. 1997. № 24.
56. Закон України Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року № 586 XIV // ВВР України. 1999. № 20 21.
57. Запоточний І.В., Захарченко В.І. Державне регулювання регіональної економіки / За заг. ред.. д.е.н., проф. Захарченка В.І. Харків Львів Одеса: ТОВ Одіссей, 2003. 592 с.
58. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. К.: Знання України, 2002. 336с.
59. Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку. За матеріалами VIII Всеукраїнських муніципальних слухань Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти”, 29 липня 2 серпня 2002 року, Судак, Автономна Республіка Крим / Науковий редактор: М. Пухтинський. К.: Атака-Н, 2003. 528 с.
60. Иванов В.Н., Патрушев В.И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. М.: ЗАО Издательство Экономика, 2001. 327 с.
61. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Регионоведение и управление. М.: Тесса, 2000. 416с.
62. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. М.: Знание, 1966. 205 с.
63. Индикативное планирование: теория и пути совершенствования: Монография. СПб.: Знание, 2000. 96 с.
64. Индикаторы социально-экономического развития муниципальных образований / Г.Ю. Ветров, Д.В. Визгалов, А.А. Шанин, Н.И. Шевырова. М.: Изд-во Фонда Інститут экономики города, 2002. 96 с.
65. Инновационный менеджмент: Учеб. Пособ. / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. М.: Дело, 2003. 528 с.
66. Карпенко В.В. Досвід регіонального планування у Франції (приклад з регіону Луари) // Вісник УАДУ. 2000. №1. С.289─293.
67. Каширин В.П. Философские вопросы технологии (социологические, методологические и техноведческие аспекты). Томск: Издательство Томского университета, 1988. 286 с.
68. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 188 с.
69. Кілієвич О. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики і економіки. К.: Основи, 2003. 510 с.
70. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. К., 1995. 35 с.
71. Кожурин Ф.Д. Совершенствование регионального управления. М.: Знание, 1990. 64 с.

72. Корженко В.В., Кузнецов А.О. Інноваційні технології в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матер. Наук-практ. конф., 30 листопада 2004 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С. 7-10.
73. Корженко В.В. Методологічні орієнтири соціальних трансформацій// Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ : Вид-во ДРІДУ УАДУ, 2002. Вип. 1 (7). С.3442.
74. Кондильяк Е.Б. Трактат о системах: Перевод с французского. М.: 16 типография треста Полиграф-книга, 1938. 195 с.
75. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К., 1996. 43 с.
76. Комплексное региональное планирование: Вопросы методологии // Шнипер Р.И., Маршалова А.С. и др. Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1997. 207 с.
77. Котилко В.В. Региональная экономическая политика: Учеб. пособ. М.: Изд-во РДЛ, 2001. 272 с.
78. Кочетков А.В. Теория и практика развития механизмов социально-экономического управления // Системные исследования. М.: Наука, 1982. С. 131.
79. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебник для вузов. М.: Русская деловая литература, 1998. С. 111-115.
80. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. 2-е издание, доп. М.: Издательство РДЛ, 2001. 352 с.
81. Кузнецова О.В. Экономическое развитие регионов: теоретические и практические аспекты государственного регулирования. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Эдиториал УРСС, 2004. 304 с.
82. Кузнецов А.О. Інновації міф чи реальність сьогодення? // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. № 1 (19). С. 161-169.
83. Кузнецов А.О. Адоптація інноваційних технологій у державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. № 2 (20): У 2-х ч. Ч. 1. С. 36-41.
84. Кузнецов А.О. Государственное регулирование социально-экономического развития региона: специфика инструментов и механизмов // II Международный научный форум: Государственная власть и местное самоуправление в России: история и современность. СПб.: Изд-во СЗАГС, 2005. С. 34-36.
85. Кузнецов А.О. Державне регулювання в системі суб’єктно-об’єктних відносин // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 24 листопада 2004 року. Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2004. С. 76-78.
86. Кузнецов А.О. Державне регулювання соціально-економічного розвитку: досвід застосування технології індикативного планування // Статистика України. 2005. № 1 (28). С. 66-69.
87. Кузнецов А.О. Инновационные технологии: менеджмент XXI века // Практика подготовки менеджеров: опыт и проблемы. Сборник докладов международной научно-практической конференции 1-3 июня 2005 г. / Под ред. к.э.н. Д.В. Тюнина. Калуга: ИД Эйдос”, 2005. В 2-х ч. Ч. I. С. 66-68.
88. Кузнецов А.О. Індикативне планування: технологія управління стійким розвитком // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 28 травня 2004 р.: У 2-х т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Т. 2. С. 243-245.
89. Кузнецов А.О. Інноваційно-технологічний підхід в державному регулюванні соціальних систем і процесів // Державне управління: теорія і практика (електронне наукове фахове видання). 2005. № 1. http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Nadupu/20051.
90. Кузнецов А.О. Недоліки у процесі формування й реалізації регіональних програм соціально-економічного розвитку // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. № 2 (25): У 2-х ч. Ч. 2. С. 368-372.
91. Кузнецов А.О. Основні напрями і заходи з підвищення ефективності діяльності місцевих державних адміністрацій // Територіальне управління: проблеми, рішення, перспективи: [Моногр.] / В.В. Корженко, Г.С. Одінцова, Н.М. Мельтюхова та ін.; За заг. ред. проф. В.В. Корженка. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. С. 132-136.
92. Кузнецов А.О. Оцінка програм соціально-економічного розвитку регіону // Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: [Моногр.] / Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов, А.О. Дігтяр та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового. Х.: Вид-во Магістр”, 2004. С. 108-123.
93. Кузнецов А.О. Поняття регіону в державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. № 3 (22). С. 39-46.
94. Кузнецов А.О. Сутність соціально-економічного розвитку: теоретико-методологічний аспект // Вісник державної служби України. 2004. № 1. С. 45-46.
95. Кузнецов А.О. Сучасні аспекти соціально-економічного розвитку регіону // Теорія та практика державного управління. Вип.. 7: Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні: Матеріали наук.-практ. Конференції, 27 листопада 2003 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. С. 26-28.
96. Кузнецов А.О. Эффективность оценки социальных программ и проектов // Перспективные разработки науки и техники. Материалы научно-практической конференции. 22 октября 2004 г. / Под. ред. А.С. Ворошилова. Белгород-Днепропетровск: Руснаучкнига, 2004. С. 51-52.
97. Куценко В.І., Удовиченко В.П., Остафійчук Я.В. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики): Монографія. / За ред.. В.І. Куценка К.: Заповіт, 2003. 228 с.
98. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: Монографія. К.: Ін-т економіки прогнозування НАН України, 1999. С. 34-36.
99. Лексин В.Н., Швецов А.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития. Изд. стереотипное. М.: Эдиториал УРСС, 2003. 368 с.
100. Механізм державного управління: етимологія поняття / Кузнецов А.О.; Харків. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ Харків, 2005. 17 с. Бібліогр.: 14 назв. Укр. Деп. В ДНТБ України 21.06.05. № 38. Ук 2005.
101. Маковецький А.М. Соціальна інженерія як галузь соціології: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2004. 64 с.
102. Максимова Т.С. Регіональний розвиток (аналіз і прогнозування): Монографія. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. 304 с.
103. Марков М. Теория социального управления / Перевод с болгарского. М.: Прогресс, 1978. 447 с.
104. Марков М. Технология и эффективность социального управления / Перевод с болгарского. М.: Прогресс, 1982. 267 с.
105. Маршалова А.С., Новоселов А.С. Основы теории регионального воспроизводства. М.: Экономика, 1998. С. 14-15.
106. Медведев Н.П. Политическая регионалистика. М.: Гардарики, 2002. С. 14.
107. Мельтюхова Н.М. Технологія державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Г.І. Мостового, О.Ф. Мельникова. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. 152 с.
108. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. М.: Дело, 1992. 702 с.
109. Методологічні засади розробки стратегії регіонального розвитку / Романюк С.А., Внукова Н.М., Лімонова Л.О., Лямець В.І. Х.: Видавництво ОДА. 2001. 20 с.
110. Минаков И.А., Неуймин С.К. Экономическая география и регионалистика. М.: Колос, 2002. 264 с.
111. Морозов Ю.П., Гаврилов А.И., Городнов А.Г. Инновационный менеджмент: Учебное пособие для вузов. 2-е издание переработанное и дополненное. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 471 с.
112. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. Львів: Світ, 2001. 416 с.
113. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. 19-е изд., стер. М., 1982.
114. Наказ Міністерства Фінансів України Про затвердження порядку діяльності груп управління проектами економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями ” від 10 жовтня 2002 року № 905/308/550/93/5 // Офіційний вісник України. 2002. № 44. С. 2061.
115. Некрасов Н.Н. Региональная экономика: Теория, проблемы, методы. 2-е изд. М.: Экономика, 1978. 344 с.
116. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч.посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. К:Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.
117. Нємець Л.М. Стійкий розвиток: соціально-географічні аспекти (на прикладі України): Монографія. Х.: Факт, 2003. 383 с.
118. Организация административного мониторинга социальных программ на региональном и местном уровнях / Под ред. А.Л. Александровой. М.: Фонд Институт экономики города”, 2002. 47 с.
119. Осауленко О., Карпов В. Регіональна статистика в системі державного управління // Командор. 2002. №1. С.3
120. Основи менеджменту: Навч. посібник / За ред. В.С. Верлоки, І.Д. Михайлова. Х.: Основа, 1996. 352 с.
121.