РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ : РАЗВИТИЕ РЕГИОНАЛЬНОЙ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА В аграрном секторе экономики

Короткий опис

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО Наталія Олександрівна

УДК 351.823.1:353

РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий керівник:
Корецький Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління,
професор,
заслужений діяч науки і техніки України

ДОНЕЦЬК – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 16
1.1. Об’єктивні передумови необхідності державної підтримки аграрного сектору економіки регіону 16
1.2. Зміст регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі в умовах глобалізації економіки 34
1.3. Використання позитивного досвіду державного управління аграрним сектором на регіональному рівні в економічно розвинених країнах 54
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ 64
2.1. Методологічні підходи до формування регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки 64
2.2. Методичні основи формування структури управління регіональною інвестиційною політикою в аграрному секторі 81
2.3. Застосування в державній політиці сучасних методів і моделей управління інвестиційними потоками в аграрний сектор регіону 93
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН І ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ 131
3.1. Державне регулювання концентрації інвестицій як чинника ефективного розвитку аграрного сектору регіону 131
3.2. Державна підтримка інвестиційної привабливості вітчизняного аграрного сектору регіону 152
3.3. Аналіз результатів діяльності аграрного сектору регіону 169
Висновки до розділу 3 187
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ РЕГІОНУ 191
4.1. Визначення пріоритетів регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі 191
4.2. Розробка заходів щодо реалізації стратегії регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки 205
4.3. Обґрунтування механізму конкурсного розподілу інвестиційного фонду цільової регіональної програми розвитку аграрного сектору 220
Висновки до розділу 4 243
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 247
5.1. Використання ефективних інструментів впливу інвестиційної політики держави в аграрному секторі на економічний розвиток територій 247
5.2. Обґрунтування заходів державного регулювання формування оптимальної структури інвестиційного потенціалу аграрного сектору регіону 267
5.3. Розробка регіональної політики держави на основі параметрів інвестиційного потенціалу аграрного сектору 276
Висновки до розділу 5 305
ВИСНОВКИ 309
ДОДАТКИ 316
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 330

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми економічного розвитку України на найближчу перспективу pумовлюються її здатністю до залучення інвестиційних ресурсів для забезпечення стабільності. Тому залучення інвестицій у вітчизняну економіку й, зокрема, у такий стратегічно важливий комплекс, як аграрний сектор, повинні розглядатися урядом як основний фактор для завершення структурних та інституційних перетворень в аграрному секторі. Негативні проблеми в аграрному секторі економіки, що накопилися останнім часом, вимагають вироблення нових принципів здійснення інвестиційної політики на регіональному рівні, адекватних завданням посткризового відродження аграрного сектора економіки.
Інвестиційна політика впливає на діяльність будь-якої сфери національної економіки, у тому числі аграрного сектора. Без залучення інвестицій неможливо реалізувати завдання зі структурної реорганізації економіки, підвищити технічний рівень виробництва й конкурентоспроможність вітчизняної продукції як на вітчизняному, так і світовому рівнях. У цей час до інвестиційної політики аграрного сектора пред'являються особливі вимоги, оскільки вона повинна являти собою управлінський інструмент, що забезпечує структурно-технологічне вдосконалювання агропромислового виробництва й реалізацію соціально-економічного розвитку як країни в цілому, так регіону зокрема.
Оцінка економічної кон'юнктури й інвестиційного клімату аграрного сектора країни характеризується різними специфічними індикаторами, що відповідають зміні кількісних і якісних параметрів відносних величин. При цьому, виходячи з регіональних умов, оцінка інвестиційного клімату охоплює цілий ряд блоків інтегрованих показників, що сприяють виявленню виробничого, споживчого, інфраструктурного, інноваційного й фінансового потенціалів з визначення дисконтованого порядку й ризику проекту вкладень.
Теоретичні і практичні аспекти розв'язання проблем інвестиційного розвитку розглядаються в працях О.І. Амоші, Б.М. Вишиван, П.П. Борщевського, М.П. Бутка, О.В. Гаврилюка, В.М. Геєця, А.А. Пересади, М.І. Кісіля, П.Т. Саблука та ін. Істотний внесок у розвиток теорії державної політики інвестиційного розвитку регіонів зробили такі вітчизняні вчені, як М.Х. Корецький, В.М. Мартиненко, Н.В. Дацій, Л.М. Івашова, О.М. Кисельова, А.С. Музиченко та інші.
Теоретичне і практичне розв'язання проблем розвитку аграрного сектора розглядаються в працях В.Г. Андрійчука, П.І. Гайдуцького, І.К. Бистрякова, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Л.Ю. Мельника, А.С. Лисецького, М.А. Хвесика, В.В. Юрчишина та ін. Істотний внесок у розвиток теорії державного управління розвитком аграрного сектора регіонів зробили такі вітчизняні вчені, як О.Ю. Амосов, П.М. Бутко, В.Є. Воротін, О.І. Дацій, А.О. Дєгтяр, В.М. Могильний, Г.І. Мостовий, М.А. Латинін, І.Г. Сурай та інші.
Незважаючи на те, що у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі розкрито різнопланові питання щодо теоретичних основ й узагальнення досвіду інвестиційного розвитку регіонів, окремі аспекти залишилися поза увагою вчених. Так, зокрема, недостатньо проаналізовано стан досліджень теорії та практики державної політики інвестиційного розвитку регіону. Не вироблено єдиних теоретичних та методичних підходів до державного управління основними елементами регіонального аграрного сектора. Причиною виникнення такої ситуації є недостатня розробленість теоретичних і методичних положень відповідної проблематики, що забезпечують потреби практики державного управління.
Проте, існуючі наукові розробки не охоплюють всього комплексу методологічних та практичних завдань щодо питань розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки. Саме ці складові визначили актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукових тем: Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер державної реєстрації 0107U0004762), в рамках якої дисертантом здійснена розробка напрямів удосконалення розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки; Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України: «Інноваційний і стратегічний соціальний менеджмент у регіональному управлінні» (номер державної реєстрації 0102U001295), у рамках якої розроблено теоретичні положення щодо розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки, методологічні функції державного регулювання аграрного сектора залежно від фази відтворювального циклу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних і методологічних засад розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки та відповідних практичних рекомендацій.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань:
– розглянути стан досліджень теоретико-методологічних засад регіональної інвестиційної політики в аграрному секторі економіки й визначити основні функції держави та відповідний понятійно-категорійний апарат;
– узагальнити існуючі теоретичні й методичні підходи щодо теорії та практики розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки й визначити основні положення управління сільськогосподарським виробництвом;
– дослідити світовий досвід державного управління аграрним сектором на регіональному рівні в економічно розвинених країнах та визначити напрями можливої його адаптації до потреб України;
– розробити методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості аграрного сектора економіки регіону;
– розробити прикладний інструментарій здійснення регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки;
– проаналізувати сучасний стан і тенденції здійснення регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі;
– дослідити державну підтримку інвестиційної привабливості вітчизняного аграрного сектора регіону;
– обґрунтувати підходи до визначення точок надання інвестиційної підтримки аграрному сектору регіону;
– розробити методичні підходи до управління інвестиційними процесами;
– розробити механізми активізації інвестиційних процесів і підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора на державному та регіональному рівні;
– розробити напрями поліпшення регіонального інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки;
– удосконалити систему управління інвестиційними програмами регіону.
Об’єктом дослідження є державне управління національною економікою.
Предметом дослідження є розвиток регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є система взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів. Дослідження спиралося на системний підхід до функціонування і розвитку інноваційної політики держави в аграрному секторі економіки.
У роботі використано методи: абстрактно-логічний, зокрема прийомів аналогії, співставлення, індукції, дедукції (узагальнення теоретичних засад щодо сутності державного регулювання, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів); історичний (для дослідження еволюційного розвитку предмета дисертаційної роботи); економіко-статистичний (для аналізу сучасного стану соціально-економічного розвитку регіону); системно-структурний (розробка основних напрямів регулювання та заходів державної підтримки аграрного сектора регіонів України); розрахунково-конструктивний (для вдосконалення напрямів розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки); порівняльний, компара¬тивний (для поглибленого вивчення та визначення оптимальних державних регуляторів інвестиційної діяльності, а також дослідження компетенції органів держави, діяльність яких спрямована на сприяння реалізації інвестиційної політики держави, поліпшення загального інвестиційного клімату); синергетичний (для аналізу норм господарського законодавства, якими регулюється діяльність держави в інвестиційній сфері).
Інформаційною базою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії державної інвестиційної політики, законодавчі акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, статистичні дані Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми в галузі державного управління, що полягає у розробці й обґрунтуванні методологічних, теоретичних і науково-методичних засад, а також шляхів удосконалення розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки.
Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні результати:
вперше:
– розроблено теоретичні положення щодо розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки, що базуються на системному підході до структури державного управління сільськогосподарським виробництвом з інтеграцією ланок апарату управління, моніторингу сільськогосподарського виробництва, якості виконання проектів, розподілу інвестицій;
– запропоновано функції державного регулювання аграрного сектора залежно від фази відтворювального циклу, зміст яких полягає у визначенні рівня державної підтримки під час соціальних, економічних і політичних криз, а також під час природних катаклізмів;
– розроблено прикладний інструментарій здійснення регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки, що містить сукупність управлінських рішень для: збереження і відновлення виробничого потенціалу, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, оновлення засобів праці і технологій, динамічного інвестування в нові наукоємні галузі;
удосконалено:
– підходи до формування інвестиційної стратегії регіону, що враховує зміни соціально-економічних відносин і управління зовнішніми та внутрішніми ризиками розвитку аграрного сектора, а саме: здійснення прямого впливу на величину проектного ризику; оцінка взаємозалежності між ціною продукції і ризиком; регулювання і контроль співвідношення власних і позикових джерел фінансування, а також міри використання коштів; урахування найсприятливіших варіантів оподаткування; регулювання оптимального обсягу реалізації, контроль за використанням і станом виробничого потенціалу; комплексне використання фінансових методів і важелів; розробка прийнятних орієнтирів (оптимальних значень) інвестиційної політики; детальне опрацювання умов контрактів; організація постійного моніторингу зовнішнього середовища і створення дієвої системи оперативної дії;
– методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки регіону шляхом доповнення прогнозів управлінських рішень щодо розвитку: політико-правового середовища, яке характеризується політичною стабільністю в суспільстві, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької та інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період; економічного середовища або стабільності національної валюти, темпу росту інфляції, режиму оподатковування і валютного регулювання, стану фондового ринку, фінансово-кредитної системи, ємності і платоспроможності ринку; ресурсів та інфраструктури, соціально-культурного середовища, екології;
– підходи до визначення точок надання інвестиційної підтримки аграрному сектору регіону, яка здійснюється на основі аналізу ефективності і ризикованості підприємств відповідно до міри зацікавленості регіону в його розвитку та інвестиційної привабливості; розвитку районів відповідно до таких стратегій: розвитку виробничої сфери, розвитку людського капіталу, розвитку інфраструктури;
– механізми активізації інвестиційних процесів і підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора на державному та регіональному рівні у певних сферах, а саме: економіки; у законодавчій сфері; в інформаційній сфері; в окремих галузево-специфічних проблемах; організації;
– систему управління інвестиційними програмами регіону, що, на відміну від адресності, базується на: узгодженні інтересів всіх груп економічних суб'єктів-учасників інвестиційного процесу; обліку відносин реципієнта державної інвестиційної підтримки до «точок зростання», або «больових точок» регіону; системі показників, які характеризують інвестиційний потенціал територіальних одиниць;
набули подальшого розвитку:
- понятійно-категорійний апарат теорії регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки шляхом тлумачення сутності поняття державної підтримки сільського господарства як сукупності різних науково обґрунтованих форм, методів, механізмів і інструментів дії, що встановлюються державою з метою досягнення стійкого зростання сільськогосподарського виробництва, підвищення прибутковості сільськогосподарських товаровиробників, розвитку і насичення ринку якісним продовольством, збереження екологічної рівноваги і забезпечення продовольчої безпеки країни;
- напрями адаптації світового досвіду державного управління аграрним сектором на регіональному рівні в економічно розвинених країнах до потреб України, а саме: переорієнтації структурної і інвестиційної політики на максимальне збільшення капітало- і ресурсовіддачі у всіх сферах, галузях і підприємствах аграрного сектора регіону, а також ліквідацію товарного дефіциту продовольства вітчизняного виробництва на споживчому ринку України;
– напрями поліпшення регіонального інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки, а саме: дотримання вимог економічних законів; формування інтегрованих агропромислових об’єднань; упровадження ефективного механізму акумуляції амортизаційних коштів; підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечення зростання фінансових накопичень та їх трансформації в інвестиції; створення державного спеціалізованих банків (земельного, іпотечного, інвестиційного); відновлення раціональних міжнародних господарських і науково-виробничих зв’язків; сприяння розвитку ефективної взаємодії влади, бізнесу, науки і освіти; поліпшення мотивації праці аграрних працівників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретичні та методологічні положення логічно доведені до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в управлінську практику, а також у науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки.
Результати досліджень щодо формування системи інвестування інноваційних проектів у агропромисловому секторі економіки були використані Міністерством аграрної політики та продовольства України при реалізації окремих положень Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року (довідка про впровадження від 17.05.2011 р. № 37–18–1–16/7502).
Наукові напрацювання щодо удосконалення розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки використані Київською обласною державною адміністрацією при реалізації Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010–2012 рр. (довідка про впровадження від 14.05.2010 р. № 11–22–11–13506) та Сумською обласною державною адміністрацією при розробці розділу «Потенціал та основні передумови розвитку агропромислового комплексу» програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період до 2015 року (довідка про впровадження від 10.02.2011 р. № 11–28–16–13619).
Пропозиції автора щодо удосконалення нормативно-правої бази в аграрній сфері використані Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (довідка про впровадження від 31.08.2010 р. № 04–11/15–271).
Практичні розробки використані Київською обласною радою під час удосконалення інвестиційної політики в Київському регіоні (довідка про впровадження від 03.09.2010 р. № 1789/02). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо створення сприятливого інвестиційного клімату в окремих галузях економіки, що полягають в усуненні практики надання окремим підприємствам або їх групам необґрунтованих пільг, перегляді амортизаційної політики та зниженні занадто високої реальної відсоткової банківської ставки, що позитивно позначиться на розвитку інвестиційної ініціативи.
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при розробці програм навчальних курсів „Державне регулювання економіки”, „Публічне адміністрування”, „Інвестиційний та інноваційний менеджмент” (довідка про впровадження від 05.10.2010 р. № 145).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретну наукову проблему щодо вдосконалення регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, серед яких „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання” (м. Сімферополь, 2010 р.); „Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (м. Умань, 2010 р.); „Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (м. Київ, 2010 р.); „Перспективи впровадження екологічного оподаткування в Україні” (м. Ірпінь, 2010 р.); „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2010 р.); „Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2010 р.); „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2010 р.); „Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві” (м. Київ, 2010 р.); „Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Малий та середній агробізнес в системі фінансів підприємств” (м. Київ, 2010 р.); „Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації” (м. Одеса, 2010 р.); „Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях” (м. Бахчисарай, 2010 р.); „Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем” (м. Київ, 2010 р.); „Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів” (м. Київ, 2010 р.); „Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Сучасні тенденції розвитку менеджменту” (м. Запоріжжя, 2010 р.); „Ринкова трансформація економіки” (м. Харків, 2010 р.); „Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); „Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), „Сучасна регіональна політика: формування реалізація та розвиток публічної служби” (м. Одеса, 2010 р.); „Стратегія розвитку фінансово-економічних та соціальних відносин: регіональний аспект” (м. Харків, 2010 р.), „Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (м. Мінськ, 2011 р.).
Публікація результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 49 друкованих роботах, серед яких: одноосібна монографія, 22 статті у наукових фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій становить 38,7 обл.-вид. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 370 сторінок в комп’ютерному наборі. Дисертація містить 28 таблиць, 30 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел включає 412 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки та сучасних обмежень інвестиційної активності в національній економіці. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Встановлено, що у сучасній світовій науці присутній широкий діапазон думок щодо необхідності державної підтримки сільського господарства, масштабів та методів такої підтримки. Однак теорія державного держивізму показала свою неспроможність. Але і ліберальні теорії з циклічною постійністю показують свої провали: велика Депресія США в 30-х роках, сьогоднішня економічна криза. Що стосується теорії Дж. Кейнса, то вона ефективна лише в боротьбі з наслідками криз. Основним недоліком даної теорії є висока затратність, яка відчутно б’є по кишенях платників податків.
Запропоновані методологічні функції державного регулювання аграрного сектора залежно від фази відтворювального циклу, що визначаються рівнем державної підтримки сільського господарства, який під час соціальних, економічних і політичних криз, а також під час природних катаклізмів повинен посилюватися, а у міру стабілізації – слабшати. Відповідно до цього державну підтримку сільського господарства пропонується розуміти як сукупність різних науково обґрунтованих форм, методів, механізмів і інструментів дії, що встановлюються державою з метою досягнення стійкого зростання сільськогосподарського виробництва.
2. На підставі проведених досліджень теорії та практики розвитку регіональної інвестиційної політики держави в аграрному секторі економіки визначено необхідність розробки базових положень управління сільськогосподарським виробництвом, що засновані на системному підході. Використано системний підхід до побудови структури державного управління сільськогосподарським виробництвом з інтеграцією ланок апарату управління, моніторингу сільськогосподарського виробництва, якості виконання проектів, розподілу інвестицій. Для успішної реалізації і ефективної роботи пропонованої системи державного управління сільськогосподарським виробництвом в умовах ринку необхідне ретельне системне опрацьовування кожного з блоків. На регіональному рівні головним регулятором економіки аграрного сектора регіону є інвестиційний механізм дії. Основним блоком цього механізму є підсистема розподілу інвестицій, оптимальне функціонування якої є заставою ефективного управління аграрним сектором, зокрема сільськогосподарським виробництвом.
3. Узагальнено досвід структурної і інвестиційної політики в аграрному секторі в країнах ринкової економіки. Це дозволило виявити основні напрями і пріоритети інвестицій (перш за все, бюджетних), прийнятних для аграрного сектора України в сучасних умовах. У першу чергу, це стосується переорієнтації структурної і інвестиційної політики на максимальне збільшення капітало- і ресурсовіддачі у всіх сферах, галузях і підприємствах аграрного сектора, а також ліквідацію товарного дефіциту продовольства вітчизняного виробництва на споживчому ринку України. Доведено, що головним чинником, який забезпечує високу капітало- і ресурсовіддачу агропромислових підприємств і економічну ефективність розвитку аграрного сектора України в цілому, є гнучкий механізм, який формується під впливом розробленої і науково-обгрунтованої ринкової моделі, яка управляє процесом оптимізації напрямів і обсягів інвестиційних потоків у територіальному і галузевому розрізах.
4. Визначено, що достовірний аналіз інвестиційної привабливості дозволить інвестору прийняти обґрунтоване управлінське рішення щодо раціональності здійснення інвестування в аграрний сектор економіки регіону. Встановлено, що необхідною передумовою для прийняття рішень щодо здійснення інвестування є економічний аналіз інвестиційної привабливості, який є важливим для зовнішнього інвестора, оскільки ймовірність прийняття помилкових інвестиційних рішень є досить високою. На основі проведеного аналізу інвестиційної привабливості можна довести інвестору доцільність вкладання коштів у певну країну, регіон, галузь та підприємство. Від того, наскільки об’єктивно і всесторонньо здійснена ця оцінка, а отже, й правильно визначені подальші дії щодо доцільності здійснення інвестування, залежить кінцевий результат, який отримає інвестор.
5. Встановлено, що інвестиційна політика в аграрному секторі регіону має орієнтуватися на збереження і відновлення виробничого потенціалу за рахунок реконструкції і технічного переозброєння, створення швидкоокупних об'єктів і систем, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури. При зміні умов відтворення вихід зі сформованого кризового стану має починатися зі структурної перебудови, а умовою структурних перетворень є оновлення засобів праці і технологій, динамічне інвестування в нові наукоємні галузі. Виявлено, що інструментом таких структурних перетворень є активна інвестиційна політика. Відповідно до даної схеми розробка моделі інвестиційної політики в регіоні базується на врахуванні його особливостей, сучасних тенденцій розвитку, розробці наукової концепції регіональної інвестиційної політики, реалізації державних і регіональних програм, інвестиційних конкурсів і проектів.
6. Визначено, що існує висока залежність сільськогосподарських товаровиробників від зовнішніх джерел фінансування та низький рівень ділової активності. Недостатність фінансового забезпечення мінімізує можливості у напрямі відновлення матеріально-технічної бази, підвищення рівня кваліфікації робітників, вирішення соціальних питань та загального розвитку окремих сільських територій. Розроблена Державна цільова програма розвитку села майже не фінансується. Низька інвестиційна привабливість окремих сегментів аграрної сфери в Україні зумовлена значними інституціональними розривами між задекларованими пріоритетами аграрної реформи та реальним станом економічних відносин, а також незавершеністю та половинчастим характером інституціональних перетворень у сфері землекористування.
Визначено, що показники в цілому відображають сучасний стан інвестиційних процесів в Україні, але методика має певні недоліки: через необ’єктивність значимості показників, які визначаються в результаті експертного опитування, дослідження можуть набувати суб’єктивності; значна кількість окремих показників збільшує можливість помилок при їх оцінці; часткові показники, що використовуються, є абсолютними. Оцінка інвестиційної привабливості об’єктів аграрної сфери, безумовно, корисна всім потенційним інвесторам, незалежно від їх територіального розміщення – вітчизняних чи іноземних. Важливу позицію відведено іноземному інвестуванню.
7. Сучасний стан аграрного сектора Київської області характеризується високим ступенем зносу основного капіталу галузі, процесом деіндустріалізації сільськогосподарського виробництва, створенням дрібнотоварних присадибних господарств з перевагою ручної праці, зниженням ґрунтової родючості, погіршенням фінансового стану аграрних товаровиробників, загостренням соціальних проблем сільської місцевості. Таке положення справ у аграрному секторі області пояснюється багатьма чинниками, основним з яких є негативна ситуація, що склалася в аграрному секторі й соціальній сфері села. В результаті погіршало становище в системі ведення, розміщення, спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва.
8. Окреслено підходи до визначення точок надання інвестиційної підтримки аграрному сектору регіону, яка здійснюється на основі аналізу: ефективності й ризикованості підприємств відповідно до рівня зацікавленості регіону в його розвитку та інвестиційної привабливості; розвитку районів відповідно до таких стратегій: розвитку виробничої сфери, розвитку людського капіталу, розвитку інфраструктури. Використовується складання матриць типологізації суб'єктів інвестування за показниками, які відображають сучасний стан виробничої сфери, людського капіталу і інфраструктури кожного територіального підрозділу. Такі матриці можуть мати як описовий характер, так і містити функціональну залежність показників. Кожна матриця характеризує положення конкретного району щодо інших районів регіону за двома показниками одночасно. При цьому різносторонність і глибина аналізу забезпечується системою матриць і відповідним набором показників. Встановлено, що використання запропонованої методики дозволить забезпечити концентрацію наявних інвестиційних ресурсів у напрямі їх оптимізації і одночасно дозволить поліпшити ефективність функціонування економіки регіону в цілому. Дана методика враховує важливість такого аспекту залучення ресурсів для інвестування, як психологія інвестора.
9. Розроблено підходи до формування інвестиційної стратегії регіону, що враховує зміни соціально-економічних відносин і управління зовнішніми та внутрішніми ризиками розвитку аграрного сектора, а саме: здійснення прямого впливу на величину проектного ризику; оцінка взаємозалежності між ціною продукції і ризиком; регулювання і контроль співвідношення власних і позикових джерел фінансування, а також рівня використання коштів; урахування найсприятливіших варіантів оподаткування; регулювання оптимального обсягу реалізації, контроль за використанням і станом виробничого потенціалу; комплексне використання фінансових методів і важелів; розробка прийнятних орієнтирів (оптимальних значень) інвестиційної політики; детальне опрацьовування умов контрактів; організація постійного моніторингу зовнішнього середовища і створення дієвої системи оперативної дії.
10. Розроблено механізми активізації інвестиційних процесів і підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора на державному та регіональному рівні у певних сферах, а саме: економіки (опрацювання виваженої і науково обґрунтованої стратегії розвитку економіки в цілому; стабілізація макроекономічної ситуації); у законодавчій сфері (формування стабільної нормативно-правової бази для залучення інвестицій та гарантування захисту прав інвесторів і кредиторів; розвиток страхування ризиків сільськогосподарської діяльності та забезпечення захисту інвестицій за рахунок розширення страхових видів послуг); в інформаційній сфері (активізація інформаційного забезпечення залучення інвестицій; широка пропаганда ефективних інвестиційних проектів; вдосконалення інформаційної складової та застосування маркетингових методів у просуванні інвестиційних можливостей територій); в окремих специфічних галузевих проблемах (завершення процесів реформування сільськогосподарських підприємств; стимулювання інвестиційної активності у сфері малого і середнього підприємництва); організації (організаційне забезпечення залучення інвестицій, налагодження тісної взаємодії органів виконавчої влади з інвесторами; створення привабливих умов для пріоритетного розвитку приватних інвестицій).
11. Визначено напрями поліпшення регіонального інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки, зокрема: забезпечення прогнозованості, гарантованості і широкого доступу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників за бюджетними програмами; формування інтегрованих агропромислових об’єднання у сільській місцевості з метою зміни відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу на вільному ринку, та відносин, сформованих при розподілі між ними доходу від реалізації продукції кінцевого споживання; продовження на довгостроковий період пільгового оподаткування аграрних підприємств, ефективного механізму амортизації основних фондів; створення державного спеціалізованих банків (земельного, іпотечного, інвестиційного), через які держава впливала б на кредитний ринок і кредитні відносини в галузі агропромислового виробництва.
12. Удосконалено систему управління інвестиційними програмами регіону, що, на відміну від адресності, базується на: узгодженні інтересів всіх груп економічних суб’єктів – учасників інвестиційного процесу; обліку відносин реципієнта державної інвестиційної підтримки до «точок зростання», або «больових точок» регіону; системі показників, які характеризують інвестиційний потенціал територіальних одиниць. В основі цього лежить система показників, які характеризують інвестиційний потенціал територіальних одиниць. Її суть полягає в управлінні динамічним інвестиційним потенціалом територіальних одиниць, з метою підвищення ефективності використання ресурсних складових статистичного інвестиційного потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрний сектор: моделі управління / [Макаренко П.М., Васильєва Н.К., Довбиш Г.В., Макаренко А.П., Макаренко Ю.П.]; під ред. П.М. Макаренко. − Суми: Довкілля, 2006. − 438 с.
2. Акименко О.Ю. Формування інвестиційної стратегії регіональних економічних систем / О.Ю. Акименко // Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: всеукр. конф. молодих учених і студентів: тези доповідей. – Тернопіль: КІЦ Прінт-Офіс, 2007. – С. 4-6.
3. Амосов О.Ю. Перетворення механізмів державного регулювання економічного розвитку / Амосов О.Ю. // Державне управління та місцеве самоврядування: [зб. наук. пр.]: у 2-х ч. / за заг. ред. Г.І. Мостового, Г.С. Одинцової. – Х.: ХарРІ НАДУ, 2001. – Вип. 2. – С. 10-16.
4. Андрійчук В. Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / Андрійчук В. Г., Зубець М. В., Юрчишин В. В. – К.:Аграрна наука, 2005. – 140 с.
5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств / Андрійчук В.Г. – К.: ІЗМН, 1996. – 512 с.
6. Андрійчук В.Г. Проблеми розвитку приватних аграрних підприємств і вдосконалення міжгалузевих економічних відносин / В.Г. Андрійчук // Проблеми формування ринкової економіки. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 29-38.
7. Бажал Ю.М. Інвестиційний ресурс інноваційного розвитку / Ю.М. Бажал // Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / [Л.І. Федулова, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал та ін.]; ред. Л.І. Федулова. – К.: Основа, 2005. – 550 с.
8. Балян А.В. Наукове узагальнення зарубіжного досвіду в сільському господарстві / А.В. Балян. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2003. – 221 с.
9. Белей С.І. Актуальні проблеми відродження сільськогосподарського виробництва регіону / С.І. Белей // Агроінком. – 2002. – № 10-12. – С. 61-65.
10. Белей С.І. Регіональний аспект відродження сільськогогосподарства / С.І. Белей // Вісник ХНАУ.– Харків, 2002. – С. 20-24. – (Серія"Економіка АПК і природокористування").
11. Білик Ю.Д. Економічні проблеми агропромислового комплексу в умовах формування ринкових відносин / Ю.Д. Білик. – К.: РІЦ УАННП, 1998. – С. 86-161.
12. Білик Ю.Д. Канали реалізації сільськогосподарської продукції в ринкових умовах / Ю.Д. Білик, М.В. Гладій // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. – Львів, 2006. – С.415-419.
13. Білик Ю.Д. Стратегія аграрної реформи та її реалізація / Ю.Д. Білик, Н.К. Болгарова // Економіка АПК. – 2005. – № 7 – С. 7-11.
14. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. / И.А. Бланк. − Киев: МП "ИТЕМ"ЛТД. "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995. – 448 с.
15. Бойко В.І. Економіка в контексті аграрної політики / В.І. Бойко // Економіка АПК. – 2003. ― № 12. – С. 19-22.
16. Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи. – К. : Знання, 2002. – 318 с.
17. Борщ Л.М. Інвестування: теорія і практика / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. – К.: Знання, 2007. – 685 с.
18. Будкін В.С. Основні етапи та регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / В.С. Будкін // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 59-67.
19. Бургова О. Методологічні основи оцінки ризику при прийнятті інвестиційних рішень / О. Бургова // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 29-32.
20. Бутко М.П. Генезис теорії інвестицій в процесі еволюції економічної думки / М.П. Бутко, О.Ю. Акименко // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 13. – С. 4-11.
21. Бутко М.П. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів / М.П. Бутко // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 36-44.
22. Бутко М.П. Розв’язання проблем регіонального розвитку / М.П. Бутко // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 12-16.
23. Бутко М.П. Сучасна проблематика оцінки інвестиційної привабливості регіону / М.П. Бутко // Економіка України. – 2005. – № 11. – С. 30-37.
24. Бюджетний кодекс України: від 21 черв. 2001 р. / Верховна Рада України. – К.: Відомості Верховної Ради, 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
25. Валова продукція та продуктивність праці в сільському господарстві України. 2007 р.: Стат. Зб. – К., 2008. – 342 с.
26. Ванькович Д.В. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні / Д.В. Ванькович, Н.Б. Демчишак // Фінанси України. – 2007. – №7. – С. 72-84.
27. Варламова Г.О. Інвестиційна стратегія України: максимізація вигод, мінімізація збитків / Г.О. Варламова // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – №13. – С. 24-27.
28. Васецький В.Г. Реструктуризація аграрних підприємств – шлях до зростання ефективності сільськогосподарського виробництва / В.Г. Васецький // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2000. – С. 85-87.
29. Василенко М.Е. Проблемы активизации инвестиционной деятельности в современных условиях / М.Е. Василенко // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 2. – С. 50-57.
30. Вахненко Т. Фінансові ризики ревальвації номінального обмінного курсу / Т. Вахненко // Вісник Національного банку України. – 2005. − №5. – С. 19-22.
31. Вербицька Ю.М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як чинник соціально-економічного розвитку регіону/ Ю.М. Вербицька // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №8. – С. 151-156.
32. Вишиван Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні / Б.М. Вишивана // Фінанси України. – 2004. – №10. – С. 82-88.
33. Вінніченко І.І Формування умов інвестування економічного розвитку підприємства / І.І. Вінніченко // Економіка і держава – 2006. – №8. – С. 39-44.
34. Вітков М.С. Розвиток інвестиційної політики в сільському господарстві України // Економіка АПК. – 2005. – № 1. – С. 54-57.
35. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний. − К.: Борисфен-М, 1996. − 336 с.
36. Власюк О.С. Інвестиційна політика в стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект / О.С. Власюк. – К.: НІПМБ. – 2004. – 227 с.
37. Вовчак О.Д. Інвестування [навч. посіб.] / О.Д. Вовчак. – Львів: «Новий світ – 2000», 2007. – 544 с.
38. Воробйов А.В. Сучасний стан державної політики щодо інвестування будівництва / А.В. Воробйов // Держава та регіони. – 2006. – № 2. – С. 20-23. – (Серія “Державне управління”).
39. Гаврилюк О.В. Іноземні інвестиції / О.В. Гаврилюк. – К. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1998. – 202 с.
40. Гайдуцький А. П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України. – К. : Нора-Друк, 2004. – 247 c.
41. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: міфи й істина / П.І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 3-9.
42. Гайдуцький П.І. Аграрний сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) / П.І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2003. ― № 2. – С. 29-32.
43. Галанець В. Стратегічне управління аграрною реформою / В. Галанець // Актуальні проблеми державного управління. – 2005. – Вип. 2. – С. 92-100.
44. Гапак Н. Законодавчі чинники формування інвестиційної політики як складової бізнесового клімату. // Регіональна економіка. 2003, № 3. – с. 71 – 81.
45. Герасимчук М. Проблеми інвестиційної та інноваційної політики України / М. Герасимчук // Економіка України. – 1997. №8. С. 94-95.
46. Гладкова У.Б. Інвестиційна діяльність та її державне регулювання / У.Б. Гладкова // Регіональна економіка. – 2009. – № 2. – С. 49-55.
47. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. / Гойко А.Ф. – К. : ВІРА - Р, 1999. - 320 с.
48. Головач А.В. Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика: Навчальний посібник / Головач А.В., Захожай В.Б., Головач Н.А.  К.: КНЕУ, 2005.  334 с.
49. Горлачук В. Роль держави в реалізації земельної реформи / В. Горлачук, А. Сохнич // Землевпорядкування і земельний кадастр: Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2006. – № 3. – С.11-18.
50. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22.
51. Грицаєнко І.А. Економічний прагматизм як домінанта інвестиційної політики України в інтеграційних процесах / І.А. Гріцаєнко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 2(80). – С. 4-13.
52. Грідасов В.М. Інвестування: [навч. посіб. для студ. навч.заклад.] / В.М. Грідасов. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 164 с.
53. Губайдулина Ф. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация / Ф. Губайдулина // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 2. – С. 42-47.
54. Губанова Л.І. Оцінка інвестиційних проектів // Фінанси України. -2001.- № 10. - С. 126.
55. Губський Б. В. Аграрний ринок / Губський Б.В. – К.: Нора-прінт, 1998. – 184 с.
56. Гусаков В.Г. Уроки аграрных реформ и перспективы развития сельского хозяйства Беларуси / В.Г. Гусаков // Економіка АПК. – 2005. – №8. – С. 37-42.
57. Даниленко А.С. Земельна реформа – поступ у третє тисячоліття / А.С. Даниленко // Землевпорядний вісник. – 2000. – № 1. – С. 3-6.
58. Данилишин Б.М. Інвестиційна політика в Україні: [монографія] / Б.М. Данилишин, М.Х. Корецький, О.І. Дацій. – Донецьк: «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 292 с.
59. Дацій Н.В. Державна інвестиційна політика на національному та галузевому рівнях: теорія, методологія, практика: [монографія] / Н.В. Дацій. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. –427 с.
60. Дацій Н.В. Економічний зміст інноваційної діяльності в сільському господарстві // АгроСвіт. – 2008. – № 18. – С. 10-13.
61. Дацій Н.В. Інструментарій інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств // Інвестиції: практика та досвід.–2008.–№ 15.–С. 4-5.
62. Дацій Н.В. Методичні засади управління інвестиціями в регіональний розвиток / Н.В. Дацій // Наука та інновації: наук.-практ. конф., 22 жовт. 2005 р.: тези доп. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.12. Економіка науки. – С. 11.
63. Дацій Н.В. Створення ефективної інфраструктури управління інвестиційною діяльністю // Інвестиції: практика та досвід.–2007.–№ 22.–С.13-16.
64. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України / Дацій О.І. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
65. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.П. Денисенко. – К.: Алерта, 2003. – 338 с.
66. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: [монографія] / за ред. З.С. Варналі. − К.:[НІСД], 2007. − 768 с.
67. Державна цінова підтримка сільського господарства в США і країнах Європи / за ред. О.М. Шпичак. – К.: ІАЕ УААН, 1995. – С. 57.
68. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 348 с.
69. Державне регулювання економіки: навч. посібник. – 2-ге вид., випр. і допов. – К.: Знання, 2004. – 262 с.
70. Державне регулювання економіки: навчальний посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.  К.: КНЕУ, 2000.  316 с.
71. Державне регулювання економіки: підручник / [за ред. І.Р. Михасюка]. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
72. Державне управління і менеджмент: навчальний посібник у табл. і схемах. / Г.С. Одинцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
73. Джусов О.А. Інвестиційні стратегії конкурентоспроможності економіки: [монографія] / О.А. Джусов, С.В. Богачев, С.К. Лапушкіна. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – 416 с.
74. Друкер П. Практика менеджмента / Друкер П.; пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 398 с.
75. Дубицький В.В. Перші результати аграрної реформи і їх використання у формуванні інтегрованих систем агробізнесу / В.В. Дубицький // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2005. – С. 104-105.
76. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності / А.П. Дука // Інвестування: навч. посіб. − К.: Карквела, 2007. − 424 с.
77. Економічна енциклопедія: 3 т., Т.2. / гол. ред. Б.Д. Гаврилишин. – К.: Академія, 2000. – 848 с.
78. Економічна енциклопедія: 3 т., Т.3 / гол. ред. Б.Д. Гаврилишин. – К.: Академія, 2000. – 952 с.
79. Економічна політика України: актуальні питання. – К.: Верховна рада України, 2004. – С. 35.
80. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / [ Амоша О.І., Березюк Р.М., Гладій І.Й. та ін.]; за ред. С.І. Юрія та Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
81. Загвойська Л.Д. Економічний аналіз інвестиційних проектів: навч. посіб. для вузів / Л.Д. Загвойська, Т.Є. Маселко, М.М. Якуба. − Львів: Афіша, 2006. − 320 с.
82. Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” // Відомості Верховної Ради. – 2009.  № 17-18, зі змінами і доповненнями.
83. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”// Відомості Верховної Ради. – 2000.  № 25.
84. Закон України “Про державні цільові програми” ”// Відомості Верховної Ради.  2004. – № 25.
85. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – С. 676.
86. Закон України “Про захист іноземних інвестицій” // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 246. – С. 616.
87. Закон України “Про іноземні інвестиції” // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – С. 80.
88. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – С. 103.
89. Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 40. – С. 363.
90. Закон України ”Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – С. 377.
91. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Відомості Верховної Ради України. − 2000 − №25. – Ст. 195.
92. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» поточна редакцiя вiд 24.11.2009 № 1877-15 // http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
93. Закон України «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні» № 1521 // Голос України. – 1994. – 11 лютого. – № 27. – С. 5.
94. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560 – ХІІ від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 47. – С. 646.
95. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» вiд 18.10.2005 р. №2982-15 // http// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
96. Закон України «Про режим іноземного інвестування» № 2182 // Відомості Верховної Ради. − 1996. − № 19. − С. 80.
97. Закон України від 15.05.2003 р. № 742-VI “Про особисте селянське господарство” // http// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
98. Закон України від 24.06.2004 р. № 1877-IV “Про державну підтримку сільського господарства України” // http// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
99. Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – №4. – Ст.28.
100. Захарін С.В. Державне регулювання іноземного інвестування / С.В. Захарін // Фінанси України. – 2002. – № 1. – С. 92–101.
101. Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку / С.В. Захарін // Фінанси України. – 2004. – №10. – С. 72-81.
102. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування / С.В. Захарін // Інститут економ. НАН України. – К.:2003. – 162 с.
103. Захарін С.В. Податкові важелі державного регулювання іноземних інвестицій // Фінанси України. - 2000. - № 7. - С. 94-101.
104. Звіт за результатами фокус-групового дослідження “Інвестиційний клімат в Україні: проблеми та перспективи розвитку”. – Режим доступу: http://www. ucipr.kiev.ua/ukrainian/focus/zvit-fg1.html.
105. Земельний кодекс // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3-4. – 27 с.
106. Земельний Кодекс від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ // http// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
107. Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США / В.В. Зіновчук. – К.: Логос, 1996. – С. 89-95; 171-205.
108. Зоря С. Взаємозалежність між сільським господарством та макроекономікою в Україні / Зоря С. – К.: КНЕУ, 2005. – 216 с.
109. Зоря С. Оцінка підтримки сільського господарства України в міжнародному порівнянні / С. Зоря // Економіка України. – 2005. – № 10. – С. 58-67.
110. Зубець М. Актуальні проблеми економіки України / М. Зубець, Б. Панасюк. – К.: Аграрна наука, 2004. – 84 с.
111. Зубець М. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України / Зубець М. – К.: Аграрна наука, 1999. – 20 с.
112. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України / М.В. Зубець. – К.: Аграрна наука, 1999. – С. 53.
113. Ивасенко А.Г. Инвестиции: источники и методы финансирования / А.Г. Ивасенко, Я.И. Никонова. − М.: Омега. – Л.: 2009. − 264 с.
114. Игонина Л.Л. Инвестиции: учеб. Пособ. / Л.Л. Игонина. – М.: Юристъ. − 2002. – 480 с.
115. Интенсивное развитие агропромышленного комплекса / [Онищенко А.М., Веденичев П.Ф., Шепотько Л.А. и др.]. – К., 1990. – 400 с.
116. Іванов С.В. Удосконалення управління інвестиційними процесами / С.В. Іванов // Держава та регіони. − 2009. − № 7. − С. 86-90. − (Серія “Економіка і підприємництво”).
117. Іваноньків О.О. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та перспективи прямого іноземного інвестування / О.О. Іваноньків // Актуальні проблеми економіки. − 2007. − № 11. − С. 12-17.
118. Іванченко О.В. Нормативно-правові засади державного регулювання територіального розвитку в Україні / О.В. Іванченко // Держава та регіони. − 2009. − № 3. − С. 90-94. − (Серія “Державне управління”).
119. Ілляшенко С.М. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: [монографія] / С.М. Ілляшенко, О.В. Прокопенко. / за ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2002. – 250 с.
120. Інвестиційна політика в Україні на регіональному рівні. Економічне есе. / Інститут Реформ. – Київ, 2003. – Вип. 16. – 88 с.
121. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи: [монографія] / М.Г. Чумаченко, С.С. Аптекар, М.Г. Білопольський. – Донецьк: Юго-Восток, 2003. – 392 с.
122. Інвестування української економіки: [монографія] / за ред. А.І. Сухорукова. – К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. – 440 с.
123. Інвестування: навч. посіб. для вузів / [В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лопейко, О.П. Коюда; під заг. ред. В.М. Гриньової]. − Х.:ІНЖЕК, 2004. − 404 с.
124. Іноземні інвестиції та національний капітал: парадигма взаємодії: [зб. наук. праць / за ред. Я.А. Жаліло]. − К.: Сатсанга, 2001. − 108 с.
125. Как иностранные инвесторы видят свое будущее в Украине? // Інвестиції: практика та досвід. – 2005. – № 13. – С. 23-27.
126. Капець О.С. Теоретические основы модели управления инновационной деятельностью региона / О.С. Капець // Бизнес-Информ. – 2006. – № 8. – С. 99-104.
127. Кармазіна Н.В. Завдання інвестиційної політики держави / Н.В. Кармазіна // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону: наук.-практ. конф., 10 грудня 2008 р.: тези допов. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. – С. 81-83.
128. Кармазіна Н.В. Інноваційна політика як складова сучасної соціально-економічної політики держави / Н.В. Кармазіна // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія “Управління” [зб. наук. пр.] / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. – К.: ВПЦ АМУ, 2009. – С. 195-203. − (Серія “Управління”: вип. 3(9) : Державне управління та місцеве самоврядування).
129. Катасонов В.Ю. Инвестиционный потенциал экономики: механизмы формирования и использования / В.Ю. Катасонов. – М. – 2005. – 328 c.
130. Кашина Н. Система управления инвестициями на региональном уровне / Н. Кашина // Инвестиции в России. – 2006. – №8.– С. 35-40.
131. Кейнс Дж. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. – К.: АУБ, 1999. – 189 с.
132. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процентов и денег / Дж. М. Кейнс // Антология экономической классики. – М., 1993. – 458 с.
133. Кемпбелл Р. Макконелл. Экономикс: принципы, проблемы и політика / Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л.Брю; пер. с англ. – М.: Республика, 1992. – Т.2. – 400 с.
134. Кендэл М.Д. Временные ряды / Кендэл М.Д.; пер. с англ.  М.: Финансы и статистика, 1981.
135. Кириленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі / І.Г. Кириленко // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 7-10.
136. Кириченко О.А. Інвестування / О.А. Кириченко, С.А. Ерохін, О.І. Харченко / підручник. – К: Знання. – 2009 – 647 с.
137. Кисельова О.М. Основи державного управління інвестиційною діяльністю: [монографія] / О.М. Кисельова. – К.:Видав. дім «Корпорація», 2008. – 311 с.
138. Кігель В.Р. Оцінювання економічної ефективності ризикових проектів реального інвестування / В.Р. Кігель // Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С. 118-124. – (Серія “Економіка і підприємництво”).
139. Кім Ю.Г. Інвестиційне право, як чинник фінансової безпеки капіталів в Україні / Ю.Г. Кім, О.А. Кириченко // Актуальні питання юридичної науки: міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. – Тернопіль, 2008. – С. 42-46.
140. Кісіль М.І. Тенденції і напрямки активізації аграрного інвестиційного процесу // Економіка АПК. – 2002. № 4. – С. 66-71.
141. Кобута І. Внутрішня підтримка сільського господарства в контексті приєднання України до Світової організації торгівлі / І. Кобута, О. Шевцов // Актуальні питання аграрної політики. – К.: 2002. – С. 342-412.
142. Кобута І.В. Адаптація національного законодавства в сфері сільського господарства до норм та правил Світової Організації Торгівлі / Кобута І.В. – К.: Проект ПРООН “Аграрна політика для людського розвитку”. − 2005. – С. 1-6.
143. Ковалишин П. Формування інвестиційного клімату та ефективність діяльності на ринку венчурного інвестування / П. Ковалишин // Економіст. – 2009. – № 2. – С. 44-47.
144. Коваль Я.В. Регіональна економіка: [навч.посіб.] / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.
145. Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / В.І. Кокоріна // Держава та регіони. – 2008. – № 6. – С. 101-106. – (Серія “Економіка і підприємництво”).
146. Коломієць Г.М. Невизначеність розвитку господарчих систем і їх реформування / Коломієць Г.М.  Х.: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Карабіна, 2004.  255 с.
147. Колот І.П. Регіональна інвестиційна політика: проблеми і перспективи: [монографія] / І.П. Колот. – Х.: Модель всесвіту, 2000. – 146 с.
148. Комашенко Т.А. Інвестиційний ринок України як об’єкт державного регулювання: сутність та механізми функціонування / Т.А. Комашенко // Економіка та держава. – 2009. – № 9. – С. 86-88.
149. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статистики и динамики: Предварительный эскиз / Кондратьев Н.Д.  М.: Наука, 1991.
150. Кондрашова М.В. Теоретичні основи формування державної інвестиційної політики на рівні регіону / М.В. Кондрашова // Держава та регіони. – 2008. – № 2. – С. 118-121. – (Серія ”Державне управління”).
151. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – К.: Основи, 1996. – 54 с.
152. Концепція Державної цільової економічної програми „Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008-2012 роки”, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 381-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd.
153. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці / Корецький М.Х. − К.: Вид-во УАДУ, 2002. − 260 с.
154. Корецький М.Х. Стратегічне прогнозування соціально-економічного розвитку регіону / М.Х. Корецький // Дні науки: наук.-практ. конф., 5-6 жовт. 2006 р.: тези допов. 4 т., Т.1. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – С. 43-44.
155. Котлер Ф. Основы маркетинга / Котлер Ф.; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 736 с.
156. Коханович О.О. Особливості формування структурно-інвестиційної політики України / О.О. Коханович // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 178-180.
157. Крупка М.І. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні / М.І. Крупка // Фінанси України. – 2004. − № 4. − С. 87-91.
158. Кудрявцева В.В. Інвестиційне законодавство України: напрямки удосконалення / В.В. Кудрявцева // Проблеми законності. – 2003. – Вип. 65. – С. 89-101.
159. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: [монографія] / А.Я. Кузнєцова. – Львів: Львів. банків. ін-т НБУ, 2005. – 320 с.
160. Кузьмін О. Нова парадигма оцінки інвестиційної привабливості регіонів: від конкретного до загального / О. Кузьмін, І. Комарницький // Регіональна економіка. – 2002. – №4. – С. 36-42.
161. Кузьмін О.Є. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні / О.Є. Кузьмін // Фінанси України. – 2002. – № 3. – С. 97–107.
162. Курмаєв П.Ю. Державне регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні / П.Ю. Курмаєв // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 7-8 (98-99). – С. 161-164 (№ 8).
163. Курмаєв П.Ю. Методичний підхід до визначення ефективності регіональної інвестиційної програми / П.Ю. Курмаєв // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 9. – С. 107-109.
164. Кухар В.І. Інвестиційна політик