ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ : ВЛИЯНИЕ ГОСУДАРСТВА НА ФОРМИРОВАНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ РЕГИОНА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

на правах рукопису

ТИЩЕНКО МАКСИМ РАІНДОВИЧ

УДК 351.82

ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Дорофієнко Вячеслав Володимирович

Примірник дисертації ідентичний
за змістом з іншими примірниками,
поданими до спеціалізованої
вченої ради.
Вчений секретар Я.С.Клейнер

Макіївка -2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 10
1.1. Проблеми активізації соціальної політики в сучасних умовах і її взаємозв’язок з економічною політикою держави 10
1.2. Оцінка основних тенденцій формування та регулювання соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях
управління 37
1.3. Соціальна політика підприємств як елемент державної соціальної політики 59
Висновки до розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 76
2.1. Стан і проблеми розвитку промислових підприємств регіону 76
2.2. Аналіз показників соціального розвитку промислових підприємств регіону 107
2.3. Методичні підходи щодо оцінки рівня соціального розвитку промислових підприємств регіону 127
Висновки по розділу 2 143
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ 145
3.1. Формування соціальної політики промислових підприємств з урахуванням сталого соціально-економічного розвитку регіону 145
3.2. Соціальний маркетинг як одна з основ формування соціальної політики промислових підприємства в контексті соціально-орієнтованої економіки 170
3.3. Удосконалення функцій управління соціальним розвитком промислових підприємств регіону 197
Висновки по розділу 3 211
ВИСНОВКИ 216
ДОДАТКИ 219
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 224

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Соціальна політика підприємства в сучасних умовах не повинна обмежуватись діяльністю, спрямованою тільки на його персонал. Така соціальна політика повинна містити в собі заходи, що приносять користь суспільству в цілому не тільки опосредовано через задоволення потреб своїх співробітників, але і прямо, задовольняючи потреби споживачів продукту –¬ задоволення поточних потреб, врахування довгострокових інтересів, інформування споживачів про підприємство, його продукцію і види діяльності, а також всього іншого населення країни, захист навколишнього середовища, участь у соціальних загальнодержавних програмах, відрахування коштів у благодійні фонди, формування сприятливого соціального клімату. Виходячи з цього, соціальна політика повинна стати багатосуб’єктним утворенням, оскільки в її розробці і здійсненні бере участь безліч суб'єктів: державні владні структури, що представляють законодавчу і виконавчу владу, як державного, так і регіонального та місцевого рівнів; роботодавці, у державному і недержавному секторах економіки, а також профспілкові й інші громадські організації.
Тому обґрунтування основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності соціальної політики промислових підприємств регіону з урахуванням його сталого соціально-економічного розвитку і є сьогодні актуальним науково-практичним завданням.
Проблемам державного регулювання соціально-економічних процесів присвячено багато наукових праць, зокрема, фундаментальні дослідження класиків (А. Сміт, Л. Вальрас, А. Маршалл, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, М. Фрідмен, Дж. Хікс), праці провідних зарубіжних вчених (Е. Долан, Дж. Сакс, Дж. Д. Гелбрейт, Г. Менкью, В. Леонтьєв та ін.).
Дослідження проблеми знаходяться також у сфері наукових інтересів багатьох українських вчених, а саме: І.Алфьорової, Д.Бабича, В.Бакуменка, Д.Богині, З.Варналія, О.Василика, В.Вишневського, А.Гальчинського, В.Гейца, В.Гончарова, В.Дорофієнка, М.Єрмошенка, Г.Козаченко, А.Колота, Л.Костирко, В.Лобаса, О.Мордвінова, О.Новикової, О.Поважного, С.Поважного, Ф.Поклонського, В.Пілюшенка, А.Чухна, М.Чумаченка, М.Шутова та інших.
Аналіз наукових праць з проблеми дослідження показав, що ціла низка методологічних і теоретичних питань щодо формування соціальної політики промислових підприємств, особливо в контексті державної соціальної політики, залишається недостатньо розробленою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Донбаської національної академії будівництва і архітектури за темою “Питання розвитку стратегії і тактики менеджменту в суб’єктах господарювання та адміністрування регіону” (номер держреєстрації 0110U005005) у 2006-2010 рр. У її межах автором науково обґрунтовано сутність соціальної політики підприємства, як складової соціальної політики держави, яка полягає в підвищенні рівня життя всіх членів суспільства, і яка спрямована на досягнення довгострокового успіху на ринку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності соціальної політики промислових підприємств в регіоні. Відповідно до мети було поставлено такі завдання:
дослідити основні тенденції формування та регулювання соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях управління;
визначити поняття „соціальна політика підприємства” в контексті соціальної політики держави;
визначити сукупність соціально-орієнтованих показників для оцінки загального рівня соціального розвитку підприємства;
запропонувати методичний підхід щодо оцінки рівня соціального розвитку промислових підприємств регіону;
обґрунтувати критерії регіонального розвитку, які суттєво впливають на формування соціальної політики промислових підприємств регіону;
запропонувати комплексний підхід щодо реалізації сучасної концепції соціально-етичного маркетингу, як основи підвищення ефективності формування соціальної політики підприємства;
розробити рекомендації щодо удосконалення функцій управління соціальним розвитком промислових підприємств в регіоні.
Об’єктом дослідження є соціальна політика держави.
Предметом дослідження є вплив держави на формування соціальної політики промислових підприємств в регіоні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальнотеоретичні та специфічні методи наукового пізнання: діалектичний метод (при розгляді оцінки основних тенденцій формування та регулювання соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях управління), метод системного аналізу (при розгляді соціальної політики підприємств як елемент державної соціальної політики), метод кількісного і якісного аналізу сумісно з економіко-статистичними методами (при аналізі показників соціального розвитку промислових підприємств регіону), методи індукції та дедукції (при формуванні соціальної політики промислових підприємств з урахуванням сталого соціально-економічного розвитку регіону).
Інформаційно-фактологічною базою дисертаційного дослідження стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, статистичні та аналітичні дані Державного комітету статистики України, періодичні та інформаційні видання, ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності соціальної політики промислових підприємств регіону, в контексті його сталого соціально-економічного розвитку.
Науковою новизною характеризуються наступні результати виконаного дослідження:
вперше:
обґрунтовано сутність соціальної політики підприємства, незалежно від форм власності, як складової соціальної політики держави, яка полягає в підвищенні рівня життя всіх членів суспільства, і яка спрямована на досягнення довгострокового успіху на ринку товарів та послуг.
удосконалено:
методичний підхід щодо оцінки рівня соціального розвитку промислових підприємств регіону в контексті сталого соціально-економічного розвитку, сутність якого полягає у: виявленні й чіткому формулюванні проблеми соціального розвитку; вибору стратегії дослідження проблеми й методів її оцінки; точному визначенні меж соціальної підсистеми (входу й виходу), а також її основних елементів; виявленні цілей розвитку й функціонування соціальної підсистеми; виявленні функцій і складу вдосконаленої соціальної підсистеми (без виявленої проблеми), що в свою чергу дає можливість запропонувати етапи оцінки соціального розвитку підприємства і розробити відповідні критерії оцінки показників, які характеризують соціальний розвиток підприємств;
комплексний підхід щодо реалізації сучасної концепції соціально-етичного маркетингу, який передбачає визначення потреб споживачів і забезпечення їх задоволеності з одночасним збереженням благополуччя споживачів і суспільства в цілому і обумовлює діяльність підприємства за трьома основними напрямками: забезпечення потреб споживачів; одержання прибутку підприємством; забезпечення інтересів суспільства, що в свою чергу сприяє формуванню соціальної політики підприємства з урахуванням соціально-економічного розвитку регіону.
дістало подальший розвиток:
соціально-орієнтовані показники, які дозволять забезпечити обґрунтованість управлінських рішень, і які спрямовані на підвищення зацікавленості персоналу шляхом формування в них сталих мотивів до трудової діяльності, такі як: трудовий потенціал; оплата праці; соціальні виплати та пільги; стан об’єктів соціальної інфраструктури; професійне навчання та перенавчання працівників; умови праці; морально-психологічний клімат у колективі; рух персоналу; продуктивність праці, забезпеченість житлом;
науково-методичний підхід щодо оцінки основних тенденцій формування та регулювання соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях управління, сутність якого розкриває принцип впливу на розмір соціальної сфери держави, регіону, соціально-відповідальних підприємств, а також некомерційних організацій, і дозволяє систематизувати індикатори стану соціальної політики.
рекомендації щодо удосконалення функцій управління соціальним розвитком промислових підприємств в регіоні, за рахунок створення соціальних структурних підрозділів на підприємствах, які б виконували такі види діяльності як: керування на підприємстві соціальною роботою; підготовка пропозицій по використанню соціальних резервів підвищення ефективності виробництва; розробка заходів щодо стабілізації кадрів і трудових колективів, підвищення задоволеності працею і посилення її творчого характеру; участь в експертизі проектів будівництва і реконструкції об’єктів соціального призначення; виявлення найефективніших форми поєднання особистих, колективних і суспільних інтересів на основі результатів соціологічних і соціально-психологічних досліджень;
система критеріїв регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації, які суттєво впливають на формування соціальної політики промислових підприємств регіону, таких як: рівень зайнятості населення; рівень підприємницької діяльності; рівень відтворення трудового потенціалу; рівень соціальної інфраструктури; рівень екологічної безпеки, рівень інвестиційної привабливості та інноваційності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності соціальної політики промислових підприємств в регіоні, сутність яких полягає у формуванні соціальної політики промислових підприємств з урахуванням сталого соціально-економічного розвитку регіону, застосуванні соціального маркетингу як однієї з основ формування соціальної політики промислових підприємства в контексті соціально-орієнтованої економіки, удосконаленні функцій управління соціальним розвитком промислових підприємств регіону.
Розроблені автором пропозиції були використані обласною державною адміністрацією при формуванні програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 2010 рік (акт про впровадження № 09/20-3325 від 23.09.2010 р.), а також в роботі Макіївської міської ради при розробці стратегії соціального розвитку підприємств міста (акт про впровадження № 15/10 від 27.09.2010 р.).
Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання таких дисциплін, як „Ринкова трансформація економічних процесів в регіоні”, „Основи регіонального управління” (акт про впровадження Донецького державного університету управління № 2510 від 25.10.2010 р.), та в Донбаській національній академії будівництва та архітектури при викладанні дисципліни „Регіонально-адміністративний менеджмент” (акт про впровадження Донбаської національної академії будівництва та архітектури № 256/10 від 20.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо наукового обґрунтування основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності державної соціальної політики промислових підприємств в регіоні.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом роботи лише автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та опубліковані в матеріалах наукових конференцій: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Планування забезпечення підприємства трудовими, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами” (м. Хмельницький, 2006 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону” (м. Слов’янськ, 2008 р.), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції „Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні” (м. Слов’янськ, 2009 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації автора опубліковано в 12 наукових роботах (9 статей у збірниках наукових праць, 3 публікація у матеріалах наукових конференцій) загальним обсягом – 4 д.а., особисто автору належить – 3,4 д.а., з них - 9 робіт у фахових виданнях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання щодо обґрунтування основних напрямів впливу держави на підвищення ефективності державної соціальної політики промислових підприємств регіону.
Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Значущою проблемою структурних перетворень в досяжній перспективі залишиться розвиток соціальної сфери, яка повинна забезпечити підвищення рівня життя населення у мірі успішної трансформації економічної системи у напряму до зрілого ринку, що, в свою чергу, визначатиме конкретні напрями впливу держави на підвищення ефективності державної соціальної політики промислових підприємств регіону.
2. Дістало подальшого розвитку науково-методичний підхід щодо оцінки основних тенденцій формування та регулювання соціальної політики України на різних ієрархічних рівнях управління, сутність якого розкриває принцип впливу на розмір соціальної сфери держави, регіону, соціально-відповідальних підприємств, а також некомерційних організацій, які дозволяють систематизувати індикатори стану соціальної політики.
3. Визначено поняття „соціальна політика підприємства”, яка являє собою сукупність ідей і дій, що формують якість життя і рівень добробуту не тільки персоналу підприємства, але і суспільства в цілому, в зв’язку з чим виділено три основних компоненти соціальної політики підприємства: заходи, орієнтовані на персонал підприємства; заходи, спрямовані на споживача; заходи, націлені на суспільство в цілому, що, в свою чергу, дозволило обґрунтувати сутність соціальної політики підприємства, як складової соціальної політики держави, яка полягає в підвищенні рівня життя всіх членів суспільства, і яка спрямована на досягнення довгострокового успіху на ринку замість прагнення одержати вигоду цієї ж хвилин за будь-яку ціну.
4. Визначено сукупність соціально-орієнтованих показників таких як: трудовий потенціал; оплата праці; соціальні виплати та пільги; стан об’єктів соціальної інфраструктури; професійне навчання та перенавчання працівників; умови праці; морально-психологічний клімат у колективі; рух персоналу; продуктивність праці, для отримання інформації, з метою підвищення ефективності, а також для визначення загального рівня соціального розвитку підприємства, що в свою чергу, дозволить забезпечити обґрунтованість управлінських рішень, які спрямовані на підвищення зацікавленості персоналу шляхом формування в них сталих мотивів до трудової діяльності.
5. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки рівня соціального розвитку промислових підприємств регіону в контексті соціально-економічного розвитку регіону, сутність якого полягає у: виявленні й чіткому формулюванні проблеми соціального розвитку в умовах невизначеності; вибору стратегії дослідження проблеми й методів її оцінки; точному визначенні меж соціальної підсистеми (входу й виходу), а також її основних елементів; виявленні цілей розвитку й функціонування соціальної підсистеми; виявленні функцій і складу вдосконаленої соціальної підсистеми (без виявленої проблеми), що в свою чергу дає можливість запропонувати етапи оцінки соціального розвитку підприємства і розробити відповідні критерії оцінки показників, які характеризують соціальний розвиток підприємств.
6. Обґрунтовано, що в системі критеріїв регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації, які суттєво впливають на формування соціальної політики промислових підприємств регіону, є: рівень зайнятості населення; рівень підприємницької діяльності; рівень відтворення трудового потенціалу; рівень соціальної інфраструктури; рівень екологічної безпеки, рівень інвестиційної привабливості та інноваційності.
7. Запропоновано комплексний підхід щодо реалізації сучасної концепції соціально-етичного маркетингу, який передбачає визначення потреб споживачів і забезпечення їх задоволеності з одночасним збереженням благополуччя споживачів і суспільства в цілому і обумовлює діяльність підприємства за трьома основними напрямками: забезпечення потреб споживачів; одержання прибутку підприємством; забезпечення інтересів суспільства, що в свою чергу сприяє формуванню соціальної політики підприємства на основі дослідження споживачів.
8. Розроблено рекомендації щодо удосконалення функцій управління соціальним розвитком промислових підприємств в регіоні, за рахунок створення соціальних структурних підрозділів на підприємствах, які б виконували такі види діяльності як: керування на підприємстві соціальною роботою; підготовка пропозицій по використанню соціальних резервів підвищення ефективності виробництва; розробка заходів щодо стабілізації кадрів і трудових колективів, підвищення задоволеності працею і посилення її творчого характеру; участь в експертизі проектів будівництва і реконструкції об’єктів соціального призначення; виявлення найефективніших форми поєднання особистих, колективних і суспільних інтересів на основі результатів соціологічних і соціально-психологічних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 408 с.
2. Анненкова Е.В. Олейник А.Д. Инновационные подходы к стратегическому управлению трудовым потенциалом // Вчені записки. Науковий журнал. Випуск № 9. – Харків ХІУ. – 2003. – с. 90 - 94.
3. Апресян Р.Г. Некоммерческие организации, фандрайзинг [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rbclub.ru/index.php?page=Foundraising.
4. Бажин И.И. Информационные системы менеджмента. – М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 688 с.
5. Базова захищеність населення Україні (за матеріалами вибіркового соціально-демографічного обстеження) Стат. Видання. – К.: 2001. – 35 с.
6. Бандур С.І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави// Продуктивні сили. – 2006. -
№ 1(001). – С. 62 – 71[електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
7. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 260 с.
8. Белкин В. О достоверности информации // Свободная мысль. – 1992. № 10. – С. 97 – 104.
9. Богданова Е. Л. Информационный маркетинг. Учебное пособие. Спб.: «АЛЬФА», 2000. – 174 с.
10. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник. – 3 - тє вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 312 с.
11. Боровик М. В. Исследование возможностей обеспечения социального развития на макроуровне // Економіка розвитку. ХНЕУ. – 2004. – № 3 (31) . – С. 47 – 49.
12. Боровик М. В. Социальное развитие предприятия в инновационном аспекте // Матеріали міжнар. наук. конф. молодих учених і студентів «Молодь України і соціально орієнтована економіка»:. – Х: ХНАДУ, 2004. – С. 183.
13. Боровик М. В. Управление социальным развитием предприятия на основе принятия оптимальных управленческих решений // Бизнес Информ, 2004. – № 11 – 12. – С. 81 - 83.
14. Боровик М. В. Факторы социального развития предприятия // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта, 2004». Т 65. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 24 – 26.
15. Боровик М. В. Формирование совокупности показателей, характеризующих социальное развитие предприятия // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2005. – Вип.. № 61. – С. 285 – 290.
16. Бююль А., Цёфель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002. – 608 с.
17. Веселов Ю.В. Экономическая социология: история идей. – СПб.: Изд-во С.-Петербург. Ун-та, 1995. – 164 с.
18. Веселов Ю.В., Мацукова Т.К., Петров А.В. Основы экономической социологии: Учеб. пособие. – С-Пб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1998. – 75 с.
19. Винокурова Л.В. Правовые вопросы ответственности за продукт: Характеристика европейского, российского и американского законодательства. – Н.Новгород, 1996. – 28 с.
20. Вінер М. Запровадження системи обов’язкового накопичення // Перспективні дослідження. – 2000. - № 10. – С. 33-40.
21. Вовк В.А Інформаційні аспекти управління фазами ЖЦП в системі маркетинга // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали II-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції, 4-11 листопада 2001 р., м.Харків. – Х., 2001. – С. 280 – 281.
22. Вовк В.А. Адаптация универсальной модели развития к исследованию ЖЦП // Економіка розвитку. Зб. наук. праць. – Харків: ХДЕУ, 2003. №3 (27).– С. 81 – 84.
23. Вовк В.А. Информационная стратегия как стимул совершенствования маркетинговой деятельности предприятия // Економіка проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 137. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 215 – 218.
24. Вовк В.А. Информационная стратегия маркетинга предприятия //Науково-технічний збірник «Коммунальное хозяйство городов», економічні науки, вип. 52. – К.: «Техніка». – 2003. – С. 88 – 96.
25. Вовк В.А. Информационное обеспечение маркетинговых решений // Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства: Матеріали між нар. наук.-практ. конф., 24-25 травня, м.Харків. – Х., 2001. – С. 123 – 124.
26. Вовк В.А. Качество маркетинговой информации – основа для социально-экономической безопасности предприятия // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб.науч.тр. – Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк , 2003. – С. 498 – 503.
27. Вовк В.А. Оценка качества информационного обеспечения маркетинговой деятельности предприятия // Исследование и оптимизация экономических процессов «Оптимум - 2001». Труды III-ей международной конференции, 15-16 ноября 2001 г. – Харьков НТУ «ХПИ», 2001. – С. 72 – 73.
28. Вовк В.А. Социальные аспекты маркетинговой информации и их значение в разработке социальной политики предприятия // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції – «Наука і освіта 2004», 2004. – С. 25 –26.
29. Галенко В. П. Страхова О. А., Файбушевич С. И. Как эффективно управлять организацией? – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Бератор, 2004. – 176 с.
30. Голуб Л. А. Социально-экономическая статистика: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. Изд. Центр «ВЛАДОС», 2001. – 272 с.
31. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория методология и практика. 2-е издание, переработанное и дополненное. – М.: Издательство «Финпресс», 2000. – 464 с.
32. Голубков Е.П. Основы маркетинга. – М.: Издательство «Финпресс», 1999. – 656 с.
33. Горфинкель В. Я. Планирование и управление социальным развитием на предприятии (на примере ряда машиностроительных заводов). – М.: Машиностроение, 1983. – 46 с.
34. Григорьева И. Социальная политика и реформирование в России в 90-х годах. – СПб, 1998. – 421 с.
35. Грофф Л. Информационная революция: тенденции глобальной престройки // Проблемы теории и практики управления, 1990. № 6. – С. 28 – 30.
36. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України // Україна: аспекти праці. – 2005. - № 2. С. 13 – 17.
37. Данилишин Б. М., Куценко В. І. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії та практики).- К.:РВПС, 1999. -122 с.
38. Дементьева А. Конкурентоспособность международных компаний // Маркетинг. – 2000. № 3. – С. 64 – 67.
39. Державна програма розвитку промисловості на 2003 — 2011 роки [електронний ресурс]. – Режим доступу:
40. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография. – Сумы ИТД «Университетская книга», 2002, - 250 с.
41. Дороніна М.С. Управління економічними та соціальними процесами підприємства. Монографія. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. – 432 с.
42. Дробишева В.В., Герасимов Б.И. Интегральная оценка качества жизни населения региона: Монография. – Т.: ТГТУ, 2004. – 108 с.
43. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в XXI веке.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 272 с.
44. Евдокимов Ф.И., Губская М.В. Социальная ответственность предприятия как фактор экономического развития // Научные труды ДонГУ. – Донецк, 2004. - С.5-10.
45. Єгоршин О.О., Зосімов А.М., Пономаренко В.С. Методи багатовимірного статистичного аналізу. – К.: ІЗМН, 1998. – 208 с.
46. Жеребин В. М., Романов А. Н. Уровень жизни населения. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 592 с.
47. Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 496 с.
48. Загальнообов`язкове державне соціальне стархування та пенсійне забезпечення: у цифрах і фактах. – К.: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, 2002. – 45 с.
49. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» // Відомості Верховної Ради. – 2005. - № 7-8. - с.162
50. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» // Відомості Верховної Ради України. Офіційне видання. – 2000. № 48. – С. 983 – 990.
51. Закон України «Про оплату праці» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 17, ст.121. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
52. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» // Відомості Верховної Ради. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
53. Заславская Т.И. Социальные механизмы трансформации российского общества // Социологический журнал. – 1995. - № 3. – С. 5-21.
54. Заяць Т.А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили.  К., Ленвіт, 1997.  152 с.
55. Заяць Т.А. Соціально-демографічний і трудовий потенціал України: особливості формування, проблеми та перспективи // Продуктивні сили. –2006. - № 1(001). – С. 51- 61 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
56. Золотогоров В. Г. Экономика: энциклопедический словарь. – Мн.: Интерсервис; Книжный дом, 2003. – 720 с.
57. Иванов Е.Ю. Информация как категория экономической теории // http:// www.ieie.nsc.ru:8100/ parinov/ivanov/ivanov1.htm
58. Иванова И.Ю., Либоракина М.И., Толмасова А.К. Проблема налогового режима для благотворительных негосударственных некоммерческих организаций, перспективы его изменения.: Аналитический доклад. – М.– 2004. – 401 с.
59. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики // http://www.isn.ru/public/inoz.doc.
60. Информационная теория экономики / А.И.Демин. – М.Ж Палев, 1996. – 352 с.
61. Іванова О. Передумови формування соціальної політики в Україні // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред.В.Полтавця. – К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. – С. 87 – 112.
62. Інструкція зі статистики Заробітної плати // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
63. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
64. Кибанов А. Я., Мамед-Заде Г. А., Родкина Т. А. Управление персоналом: регламентация труда: Учеб. Пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. / М.: Изд-во «Экзамен», 2003. – 480 с.
65. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Сумы: ВТД «Университетская книга», 2002. – 232 с.
66. Князев С. Н. Управление: искусство, наука, практика: Учеб. пособие. – Мн.: Армита – Маркетинг, Менеджмент, 2002. – 512 с.
67. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин //Україна: аспекти праці. – 2002. - №5. – С.23 – 28.
68. Коновалова Л. Международные аспекты социальной ответственности бизнеса // Бизнес и общество. – 2003. - № 16. – С. 37-43.
69. Конституция Украины. – Х.: Консум, 1996. – 48 с.
70. Корпоративна культура / Під ред. П.Л. Хаєта: Навч. Посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2003. – 403 с.
71. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Ростинтэр, 1996. – 704 с.
72. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. – 2-е европ. изд. – М.; СПб.; К.: Изд. дом «Вильямс», 1999. – 1152 с.
73. Кравченко А.И. Социология менеджмента. – М.: Юнити, 1999. – С. 299 – 311.
74. Куценко В.І. Розвиток соціального комплексу України в контексті ринкових трансформацій // Продуктивні сили. –2006. - № 1(001). –
С. 72 – 88 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rvps.kiev.ua/PUBLIK/Productive%20Forces.pdf
75. Либоракина М.И. Проблемы и перспективы местного самоуправления: независимая экспертиза реформы. – М., 2003. – 223 с.
76. Лібанова Е. Соціальна стратифікація українського суспільства і передумови становлення середнього класу // Нова політика. – 2002. - № 1. – С.8-9.
77. Лібанова Є. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. - № 7. – С. 33-37.
78. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории // Вопросы экономики. – 1997. №11. – С. 86 – 95.
79. Макашева З.М., Калиникова И.О. Социальый менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 207с.
80. Малхотра Нэреш К. Маркетинговые исследования. Практическое руководство, 3-е издание.: Пер. с англ. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2002. – 960с.
81. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менедж¬мента. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
82. Миншурова И.В., Кутелев П.В. Управление мотивацией персонала: Учебно-практическое пособие. – М.: ИКЦ «МарТ»,2004. – 240с.
83. Михайлова Л.І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2003. – 326 с.
84. Морозов М.А. Повышение эффективности управления персоналом (на примере предприятий туриндустрии) // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №2. – С. 96 - 104.
85. Муравьев В.А. Информация в постиндустриальной экономике. Трактовка понятия «информация» и ее виды // http:// www.vestnik.fa.ru/ 1(21)2002/8.html.
86. Научитель М., Сорвинов Б. В поисках новой парадигмы // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. № 10. – С. 170 – 176.
87. Нили Э., Адамс К., Кеннерли М. Призма эффективности / Пер. с англ. – Дн.: Баланс-клуб, 2003. – 400 с.
88. Новіков В. Імперативи розвитку ефективного соціального партнерства // Економіка України. – 2005. - №1. – С.80 – 85.
89. Новіков В. Подолання бідності – нагальна проблема соціальної політики// Україна: аспекти праці. – 2001. - № 1. – С. 23-26.
90. Окремі показники роботи промисловості. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/oprp/oprp05_u.html
91. Олефір О. Фінансування системи соціальних гарантій // Україна:аспекти праці. – 2003. - №4 – С.41 – 47.
92. Олсон М. Логика коллективных действий. Общественные блага и теория групп. Пер. с англ. – М.:ФЭИ, 1995. – 174 с.
93. Ольсевич Ю. К релятивистской экономической теории / Вопросы экономики, – 1995, № б. – С. 7 – 12.
94. Осауленко О.Г. Інформаційне забезпечення державного управління сталим розвитком: Монографія. – К.: Компанія «Майклсофт», 2001. – 72 с.
95. Осовська Г. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 224 с.
96. Отенко И.П., Малярец Л. М. Механизм управления потенциалом предприятия. – Х.: Изд. ХГЭУ, 2003. – 220 с.
97. Паньков В.А., Еськов А.Л. Опыт развитых стран в построении государства всеобщего благосостояния. – К.: Наук. Світ, 2002. – 27 с.
98. Пауэлл У., Смит-Дор Л. Сети и хозяйственная жизнь // Экономическая социология. – 2003. - № 3. – С. 61-106.
99. Планирование социального развития коллектива предприятия: Метод. рекомендации Ред. кол.: Д.А. Керимов, (гл. ред.), А. Н. Коган, В. Д. Полозов и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Профиздат, 1980. – 256 с.
100. Положення про професійне навчання кадрів на виробництві. Затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерством освіти і науки України від 26.03.2001р. № 127//151 // Праця і зарплата. – 2001. – № 16.
101. Польовий Л. Стан ринку праці і підвищення розміру допомоги по безробіттю // Соціальний захист. – 1999. - № 5. С. 21.
102. Попов Ю.Н., Шевчук А.В. Современная экономика и социология труда: Учеб. пособ. – М., 2003. – 230 с.
103. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розмір витрат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку» від 24.12. 1997 р. № 1461 // Праця і зарплата. – 1998. – № 1.
104. Постижение: Социология. Социальная политика. Экономическая реформа / Ред.-сост. Ф.М. Бородкин, Л.Я. Косалс, Р.В. Рывкина. – М.: Прогресс, 1989. – 592 с.
105. Приступа М. Створення регіональних оптимізаційних моделей регулювання соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. – 2003. - №6 – С.13 – 19.
106. Раицкий К. А. Экономика предприятия: Учеб. для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательско–торговая корпорация «Дашков и К0», 2002. – 1012 с.
107. Роббинс С. П., Коултер М. Менеджмент. / Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2004. – 880с.
108. Руководство сотрудниками фирмы: Учеб. пособие для вузов / Н. В. Родионова, Н. Д. Эриашвили, Ю. А. Цыпкин и др.; Под ред. проф. А. А. Крылова, проф. Ю. А. Ципкина. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 352 с.
109. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 352 с.
110. Саєнко Ю. Соціальне виключення //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. №2. – С. 164 – 165.
111. Сергієнко О. Соціальна політика в сучасному світі та в Україні. // Україна: аспекти праці. - № 1. – 2002. – с.31-37.
112. Силин А.А. Информация – третья составляющая картины Мира // Вестник РАН. – 1992 . №8. – С. 12 – 16.
113. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Соціальна політика. Навчальний посібник. – К.: УАДУ, 1997. – 361 с.
114. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.
115. Слезингер Г. Э. Социальная экономика: Учебник. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2001. – 368 с.
116. Смирнов С.Н. Региональные аспекты социальной политики. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 320 с.
117. Смирнов Э.А. Основы теории организациии. – М.: «Аудит», издат. объед. «ЮНИТИ», 1998. – 300 с.
118. Солодкая М.С. К единству социального и технического: проблемы и тенденции развития научных подходов к управлению. – Оренбург: ДИМУР, 1997. – 208 с.
119. Социальная политика: Учебник. / Под общ.ред. Н.А.Волгина. – М.: Изд-во «ЕКЗАМЕН», 2003. – 736 с.
120. Социальное развитие предприятия и работа с кадрами: Учеб. пособие для руководителей и специалистов предприятий (объединений), обуч. в ин-тах повышения квалификации и массовых формах произв.-экон. учебы / В. Н. Якимов, В. Е. Томашкевич. М. А. Постников и др.; Под ред. В. Н. Якимова (отв. ред.) и др. – М.: Экономика, 1989. – 256 с.
121. Социальные проблемы: оценка и пути решения. Кн. 2: Социальная политика: / Ин-т экономики пром-ти НАН Украины / Под общ. ред. А. И. Амоша. – К.: Наук. думка, 1995. – 102 с.
122. Соціально-економічна захищеність населення України (за матеріалами вибіркового обстеження) [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sz/dop/zahust.html
123. Спікер П. Соціальна політика: теми та підходи. – К.: Фенікс, 2000. – 375 с.
124. Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у 2006 році [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/pres-reliz/dopI_07.html
125. Степаненко В. Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические аспекты исследования // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. - № 2. С. 24-41.
126. Степанова О. В. Аналіз стану соціальної сфери підприємств. // Технології ХХІ століття: Зб. наук. ст. по матеріалам 12ї міжнародної науково–методичної конференції у 3-х томах. Том 1 / Під ред. д.т.н., проф. ЗахароваН.В. – Суми, 2005. – С.С.122-126.
127. Степанова О. В. Організаційно-економічні принципи соціального капіталу підприємства// Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – Львів: НЛТУУ. – 2005,- вип. 15.6. – С. 207 – 212.
128. Степанова О. В. Організаційно-економічні принципи стимулювання соціальної діяльності підприємств як інструмент розвитку регіону // Вісник Сумського державного університету. – 2006.- № 1 (85).- С. 12 – 18.
129. Степанова О. В. Соціально-економічні технології як засоби соціального розвитку підприємства.// Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2005. - № 6 – 7
(18 – 19).– С. 305-309.
130. Степанова О. В. Формування ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму соціального розвитку підприємства // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Фінанси і кредит».–2006. - № 1 (20). - С. 331– 335.
131. Степанова О.В. До питання формування культури підприємства як основи соціальної безпеки підприємства // Аграрний форум – 2006: Матеріали міжнародної науково-практичнолї конференції (25-29 вересня 2006р.). - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 99.
132. Степанова О.В. Економічні принципи інституційної адаптації персоналу аграрних підприємств // Аграрний форум – 2007: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (5-7 квітня 2007 р.). - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – С. 118-119.
133. Степанова О.В. Науково-методичні підходи до удосконалення оцінки ефективності соціального розвитку аграрних підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2006. - № 3 – 4 (20 – 21).– С. 227 – 232.
134. Степанова О.В. Системний підхід до формування соціального капіталу підприємств агропромислового комплексу // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія « Економіка та менеджмент». - 2006. - № 5 – 6 (22 – 23). – С. 255 - 261.
135. Степанова О.В. Соціально відповідальне управління промисловими підприємствами: проблеми формування та напрямки реалізації // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент». - 2007. - № 6 – 7 (26 – 27). – С. 404 - 414
136. Степанова О.В. Соціально-орієнтований розвиток аграрного сектора економіки // Матеріали ІІ міжнародної науково – практичної конференції «Актуальні проблеми професійного становлення особистості юриста». – Суми: Сумський юридичний факультет Харківського національного університету внутрішніх справ,2007. – С. 174-176.
137. Стерипова Т. Н., Поникаров В. Д., Кожанова Е. Ф., Оленко И. П. Учет, анализ и аудит: Учеб. пособие. – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2003. – 400 с.
138. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Прогресс, 1986. – С.392 – 409.
139. Страссман П.А. Информация в век электроники: (Проблемы управления): Пер. с англ. с сокр. / Науч. ред. и ават. Предисл. Б.З. Мильнер. – М.: Экономика, 1987. – 240 с.
140. Супян В. Профессиональное образование в США: тенденции развития // Человек и труд. – 2000. – № 2.
141. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Теория социальных технологий: Учеб. пособ. – К.: МАУП, 2004. – 608 с.
142. Сушко Л.Н. Повышение эффективности использования информационных ресурсов в системе менеджмента предприятия. Канд. дисс. – Харьков, 1995. – 210 с.
143. Теория социальной работы / Учебник под ред. проф. Е.Ш. Холостовой. – М.: Юрист, 2001. – 334с.
144. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учебное пособие. – М.: Академический Проект, 2000. – 496 с.
145. Тищенко М.Р. Аналіз зовнішнього середовища соціального розвитку підприємства // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. VII, вип.72. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 106-114.
146. Тищенко М.Р. Аналіз факторів зовнішнього середовища підприємства, які впливають на його соціальний розвиток // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. VІII, вип.90. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 257-265.
147. Тищенко М.Р. Методичний підхід до обґрунтування оптимальних управлінських рішень, спрямованих на соціальний розвиток промислових підприємств // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. Х, вип.117. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 307-312.
148. Тищенко М.Р. Передумови формування механізмів регіонального управління соціальним розвитком підприємств // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону: п’ята всеукр. наук.-практ. конф., 22-24 квітня 2008 р.: тез.допов. – Слов’янськ, 2008. – С. 61-63.
149. Тищенко М.Р. Розвиток соціальної інфраструктури підприємств – важливий фактор його соціального розвитку // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. IХ, вип.95. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С. 288-297.
150. Тищенко М.Р. Розробка соціальної політики підприємства з урахуванням раціонального сегментування споживачів // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. VІII, вип.79. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 261-267.
151. Тищенко М.Р. Соціально-етичний маркетинг як одна з основ формування соціальної політики підприємств в контексті державної соціально-орієнтованої політики // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. VII, вип.61. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 207-212.
152. Тищенко М.Р., Беганська І.Ю. Роль державної соціальної політики у підвищенні якості життя населення // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. VII, вип.62. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 102-110.
153. Тищенко М.Р., Каныгин Ю.М. Государственная стратегия развития информационного общества в Украине // Зб. наук.праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.6, вип. 50. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 170-183.
154. Толстих В. Н. Рівень життя в самооцінках населення України //Українське суспільство: моніторинг – 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали /За ред. В.М.Ворони, А.О.Ручки. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – 390 с.
155. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А. Я. Кибанова – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА – М, 2003. – 636 с.
156. Управление риском: Риск. Устойчивое развитие. Синергетика. – М.: Наука, 2000. – 431 с.
157. Управление социальной сферой / Под ред. В.Э. Гордина: Учебник. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1998. – 289 с.
158. Уткин Э. А., Стабаев К. Т., Стабаева Р. К. Инновации в управление человеческими ресурсами предприятия. – М.: ТЕИС, 2002. – 304 с.
159. Фиглин Л. Модель управления качеством социальной ответственности организации// Проблемы теории и практики управления. – 2003. - № 2. – С.86-92.
160. Фидрмуч Я., Герксхани К. Формирование социального капитала в Центральной и Восточной Европе// Beyond Transition. – 2005. - № 7. – С.18-20 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/transitionnewsletter
161. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Пер. с англ. А. Александрова. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 472 с.
162. Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и создание благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе – М. «Academia», 1999. – С. 123 – 162.
163. Хижняк Л.М. Низкие доходы работающих как социальная проблема //Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб. науч. тр.– Донецк, 2003. – С. 148 – 152.
164. Хижняк Л.М. Якість трудового життя як напрям регіональної соціальної політики// Актуальні проблеми державного управління. Збірник наук. Праць № 2 у 2 частинах. Частина 2.-Харківське видавництво «Магістр» 2002. – С. 52 – 57.
165. Химанен П., Кастельс М. Информационное общество и государство благосотояния: Финская модель: Пер. с англ. – М.: Логос, 2002. – 224 с.
166. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник– К.:Академвидав,2003.–608с.
167. Холостова Е.И. Социальная политика . – М.: ИНФРА-М., 2001. – 204 с.
168. Чикуркова А.Д. Формування і регулювання соціально-трудових відносин в Україні //Економіка АПК. – 2005. - №1 – С.111 – 116.
169. Чингос П. Т. Оплата по результату. Из опыта оплаты труда персонала в США. / Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2004. – 416с.
170. Шекшня С. В. Управление персоналом современной организации: Учеб.-практ. пособие. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2002. – 368 с.
171. Шишкін В.С. Концептуальні та методологічні підходи до вивчення регіональних особливостей людського розвитку// Статистика України. – 2001. №1 . – С. 30 – 35.
172. Шрейдер Ю. О феномене информационного продукта // НТИ. Сер.1. – 1989. №11. – С.22 – 27.
173. Щекин Г. В. Теория кадровой политики: Монография. – К.: МАУП, 1997. – 176 с.
174. Щекин. Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 1999. – 288 с.
175. Щиборщ К.В. Делегирование полномочий производственным подразделениям промышленной компании: основные варианты и критерии выбора // Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. - №1. – С. 53 - 60.
176. Экономика и социальная политика: гендерное измерение. Курс лекцій. Под общей редакцией д-ра эконом.наук М.М. Малышевой. М.: Academia, 2002. – 288 с.
177. Экономика труда (социально-трудовые отношения) / Под ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова. – М.: Изд-во «ЭКЗАМЕН», 2003. – 736 с.
178. Экономика труда: Учебник / Под ред. проф. П.Э. Шлендера и проф. Ю. П. Кокина. – М.: Юристъ, 2002. – 592 с.
179. Экономическая энциклопедия / Науч. – ред. совет. изд-ва «Экономика»; Ин-т экономики. РАН / Гл. ред. Л. И. Абалкин. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. – 1056 с.
180. Этика бизнеса (к определению предмета). – М.: ИНИОН РАН. 1994. – 55 с.
181. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 212 с.
182. Яковец Ю.В. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилизационном измерении. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. – 240 с.
183. Eurostat. Population and social conditions. Labour markets [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36412&cat_id=36198
184. Gasskov V. Managing vocational training systems: A handbook for senior administrators. – Geneva, International Labour Office, 2000.
185. Gilbert N., Specht H. Dimensions of Social Welfare Policy. – PRENTICE-HALL, 1986.– P. 4 – 5.
186. http://www.ufs.kiev.ua/stories/macro_indicators.php
187. Portes A. Social capital: its origins and applications in modern sociology // Annual Review of Sociology. – 1998. - № 14. – P. 1-24.
188. Sen A. K. Development as Capability Expansion// Journal of development Planning. – 1989.№ 19. – P. 41 – 58.
189. The Concise Oxford Dictionary of Sociology/ edited by Gordon Marshall. – Oxford: Oxford University Press, 1996. – P. 492 – 493.