Ціннісний вимір трансформації державно-політичного режиму в Україні

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

РАДЧЕНКО Олександр Віталійович

УДК 342.39: 316.752: 316.422

Ціннісний вимір трансформації державно-політичного режиму в Україні

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Афонін Едуард Андрійович
доктор соціологічних наук, професор

ХАРКІВ-2010
ЗМІСТ
ВСТУП 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АКСІОЛОГІЧ-НИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ 20
1.1. Понятійно-категоріальний апарат аксіологічного дослідження державно-політичного режиму 20
1.2. Ціннісні чинники формування, функціонування та модернізації державно-політичного режиму в сучасному науковому дискурсі 57
1.3. Соціально-історичний аналіз взаємоз’вязку ціннісного змісту й інституційної форми політичного режиму держави 84
Висновки до розділу І 116
Розділ 2. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЦІННОСТЕЙ ТА ЦІННІСНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ 120
2.1. Антропологічна природа ціннісної системи суспільства 120
2.2. Політична культура в системі регулювання суспільно-владних відносин 148
2.3. Політичні цінності в структурі механізму взаємовідносин та взаємодії влади і суспільства 179
Висновки до розділу ІІ 205
Розділ 3. ДЕТЕРМІНАНТИ І МЕХАНІЗМИ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 208
3.1. Проблема класифікації державно-політичного режиму як ціннісної системи принципів, методів та форм державного управління 208
3.2. Трансформація, модернізація, транзит: аналіз світових моделей та механізмів цивілізаційного розвитку 240
Висновки до розділу ІІІ 272

Розділ 4. АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ УКРАЇНИ ЯК АДМІНІСТРАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ФОРМИ ІСНУВАННЯ ДЕРЖАВИ 275
4.1. Порівняльний аналіз ідеальної та реальних моделей державно-політичного режиму 275
4.2. Система стримувань і противаг як механізм алгоритмізації демократичного державно-політичного режиму в Україні 300
Висновки до розділу ІV 326
Розділ 5. ВПЛИВ ЦІННІСНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА НА МЕХАНІЗМИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ 329
5.1. Ціннісна та ментально-владна детермінанти трансформації державно-політичних режимів 329
5.2. Ціннісна соціокультурна асиметрія України: ризик розколу та механізми об’єднання держави 356
5.3. Шляхи подальшої демократизації державно-політичного режиму Української держави в контексті «діалогу цивілізацій» 383
Висновки до розділу V 397
ВИСНОВКИ 400
АКТИ ТА ДОВІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ 404
ЛІТЕРАТУРА 413
ДОДАТКИ 457

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні світові державотворчі процеси характеризуються широким поступом посткомуністичної політичної трансформації – динамічного, складного та багатовимірного суспільного феномену. З огляду на історично дуже короткий час, що минув після розвалу комуністичної системи, ці процеси ще недостатньо досліджені. Водночас їх інтенсивність, хаотичність і різноплановість стимулюють наукові пошуки механізмів, що розкривають сутність і визначають перебіг державотворчих змін. Компаративний аналіз світової практики демократизації суспільних відносин дозволяє визначити як каталізатори, так і фактори, що гальмують ці процеси. Такі наукові розвідки набувають своєї актуальності у зв’язку з пошуком власного українського шляху розбудови демократії.
Доки на цьому шляху спостерігається поглиблення й загострення протиріч між розумінням якісних змін характеру взаємозв'язку державно-політичного режиму і існуючою об'єктивною реальністю. Це загострення має під собою як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних слід віднести: складність і глибину суспільно-політичних змін, пов'язаних з радикальним реформуванням всієї системи суспільно-владних відносин, внаслідок чого виникає діалектичне протиріччя між прагненням до демократизації державного управління та необхідністю посилення централізації політичної влади, що як наслідок призводить до її авторитаризації. До суб'єктивних причин належать: відсутність скільки-небудь міцних демократичних традицій суспільно-політичного життя; висока соціальна напруженість в суспільстві, і як «ціна» здійснення глибинних перетворень – ностальгічне прагнення пересічних громадян до повернення сильної авторитарної влади; поверхнева простота та доступність авторитарних методів реалізації влади, помножених на звичність їх для багатьох суб'єктів пострадянського державно-політичного режиму; явно позначене прагнення політичних та державно-управлінських еліт, якщо не бути, то хоч би виглядати демократично.
Дослідження цього комплексу протиріч, поза сумнівом, виявляється як науковою проблемою, так і практичним завданням і переслідує певну мету – гармонізацію суспільно-політичних процесів та спрямування їх на розбудову демократичної моделі державно-політичного режиму.
Актуальність дослідження аксіологічних чинників трансформації державно-політичного режиму в Україні пов'язана й з тим, що жодна політична система, жоден режим не можуть нормально функціонувати без опертя на цілісну систему суспільно-політичних цінностей. У системі влади та органах державного управління визначальною характеристикою діяльності є домінуюча роль суб’єктивного фактору, у якому концентруються, насамперед, ті політичні і моральні цінності, що становлять основу національного архетипу та мотивують його політичну поведінку.
Отже формування та реалізація державної політики (як і політичної діяльності взагалі) завжди відбувається в межах і у відповідності до пануючої в суспільстві та притаманної індивідуальним суб’єктам влади системи суспільно-політичних і морально-етичних цінностей. Нарешті саме політичні цінності є рушійною силою державотворчих перетворень, а ціннісна система суспільства обумовлює дієвість тих або інших механізмів формування, функціонування та стабілізації політичних (державно-політичних) режимів. Усе це й актуалізує необхідність теоретико-методологічного дослідження впливу ціннісних факторів на характер трансформації державно-політичного режиму України.
Дослідження проблем взаємозв’язку суспільних цінностей і характеру державного управління в світовій науковій думці налічує вже тисячоліття, починаючи з класичних робіт Платона, Аристотеля та Цицерона й закінчуючи І. Кантом, Г. Гегелем та М. Вебером. Українська політико-філософська спадщина містить імена Г. Сковороди, Ф. Прокоповича, Я. Козельського, С. Десницького, М. Костомарова, М. Драгоманова, М. Грушевського, В. Липиньского, Т. Зіньковецького та ін.
У сучасній науці природу суспільних цінностей розглядали як західні вчені Ж. Блондель, К. Леві-Стросс, К. Лоренц, Р. Макрідіс, А. Маслоу, Дж. Нейсбіт, К. Нільсон, Р. Перрі, Г. Ріккерт, А. Турен, З. Фрейд, М. Шелер, так і вітчизняні науковці В. Бакіров, О. Бандура, М. Дмитренко, В. Климончук, І. Кресіна, В. Кривошеїн, В. Лісовий, М. Попов, Т. Пояркова, Ю. Руденко, С. Фендрик, Ю. Шайгородський та ін.
Політична культура як система домінуючих суспільних цінностей є предметом наукових досліджень Г. Алмонда, П. Бурд’є, С. Верби, Є. Вятра, Д. Дівайна, Г. Ерме, А. Етціоні, П. Дракера, А. Інкелеса, К. Клакхона, Х. Лассуелла, С. Ліпсета, Л. Пая, Р. –Ж. Шварценберга та наших співвітчизників В. Андрущенка, І. Бичка, М. Дмитренка, Н. Жабінець, М. Конончука, Л. Левченко, Л. Лясоти, О. Морозової, О. Рудакевич, В. Пазенка, І. Патлах, Ю. Сурміна, Г. Щедрової, В. Ясинської та ін.
Ціннісно-культурні зміни сучасного світу досліджуються у працях Е. Арато, У. Бека, Ж. Бодрійяра, Ю. Габермаса, Д. Горовіц, Г. Йонаса, Р. Інглхарта, Г. Маркузе, Х. Оберройтера, Дж. Ролза, У. Томаса, Ф. Фукуями, А. Юхлера. Плідні ідеї щодо впливу цінностей на функціонування державно-політичного режиму представлені в працях О. Валевського, І. Варзара, Б.Гаєвського, В. Козакова, В. Корженка, В. Лоли, Н. Нижник, В. Мартиненка, В. Пазенка, О. Хорошилова та ін.
Проблеми та особливості формування й функціонування політичних режимів стали предметом досліджень таких науковців як К. Бакстер, Ж.-М. Денкен, К. Дойч, М. Дюверже, К. Лоуренс, С. Мейнваринг, Ч. Морріс, Ф. Рьодер, Л. Саністебан, М. Сейвард, С. Хантінгтон, Й. Шумпетер та ін. В Україні та на пострадянському просторі відомі імена таких науковців як Е. Афонін, А. Білоус, Ю. Борисова, В. Горбатенко, О. Донченко, О. Злобіна, О. Категоренко, І. Курас, В. Новак, М. Пірен, В. Ребкало, О. Соловйов, Б. Цимбалістий, О. Чемшит, Ю. Шемшученко та ін.
Значний вклад в теорію демократичного транзиту внесли такі вчені як Х. Арендт, Л. Даймонд, Р. Даль, Г. О’Донелл, Т. Карозерс, Х. Лінц, Д. Растоу, А. Пшеворський, Дж. Сарторі, В. Уоллерстайн, Ш. Ейзенштадт, та ін. Широко відомі роботи таких науковців як А. Бредіхін, М. Гордієнко, А. Колодій, В. Разін, В. Шадт, Г. Зеленько, П. Кутуєв, Ю. Мацієвський, О. Новакова, Ф. Рудич, О. Фісун та ін.
Соціальні трансформації країн посткомуністичного табору досліджуються такими зарубіжними науковцями як С. Авін’єрі, К. Бакстер, Л. Вей, Р. Гастіл, Б. Джилль, І. Крастєв, П. Кухарж, П. Махоні, А. Натан, Дж. Рупнік, Ф. Рьодер, Г. Тучек, П. Штомпка, С. Шульман, та такими нашими співвітчизниками як А. Єрмолаєв, В. Бортніков, А. Волощук, Г. Гараніна, Є. Головаха, О. Крюков, С. Лінецький, М. Михальченко, О. Романюк, Ю. Руденко, В. Полохало, А. Фесенко, В. Якушик та ін.
Проте зазначимо, що в українській науці закладено, на нашу думку, лише концептуальні засади аналізу процесу політичної трансформації і її структурних елементів. Відтак розкриття поставленої мети та завдань дисертаційного дослідження передбачає спробу пройти логічними стежками сучасного багатогранного наукового розуміння політичного майбуття України та її особливого поступу в широкому річищі загальносвітових процесів демократизації, досконало розібратися в джерелах демократизації: прагненнях демократії і механізмах реалізації функцій демократичної держави, певних типах державно-політичних режимів й основах цих режимів – політичних цінностей, що стають приводним пасом механізму демократичного державотворення, а отже, й у цілому в суспільно-політичному транзиті від тоталітаризму до демократії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота висвітлює результати наукових досліджень, що отримані автором у процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» у якості виконавця та відповідального виконавця науково-дослідних робіт кафедри державної політики та управління політичними процесами НАДУ «Політико-управлінська культура державних службовців: стан, суперечності розвитку та шляхи адаптації до стандартів ЄС» (ДР-ОК № 0105U 000838), кафедри політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Політика регіональних органів влади в умовах трансформації українського суспільства» (ДР № 0106U012322) та «Політична модернізація регіональних органів влади» (ДР № 0109U001910). Зокрема, було обґрунтовано та запропоновано новітні теоретико-методологічні підходи та положення щодо шляхів і механізмів демократичного державотворення, ціннісних пріоритети об’єднавчої національної ідеї України в якості провідних засад розв’язання суперечностей в державному управлінні як процесі управлінського впливу на стан та розвиток держави.
Метою дисертаційного дослідження є методологічне обґрунтування трансформації державно-політичного режиму в сучасній Україні на засадах циклічно-ціннісної парадигми суспільного розвитку та науково-прикладні розробки щодо формування нових механізмів демократичного державотворення.
Для досягнення мети дослідження були поставлені та вирішені такі завдання:
 охарактеризувати зміст та взаємовідношення провідних понять, термінів та категорій стосовно суспільних цінностей та державно-політичного режиму в системі державного управління;
 визначити дискурсну рамку дослідження та описати ключові підходи до розуміння ціннісних чинників формування та функціонування державно-політичного режиму;
 встановити та обґрунтувати витоки феномену «цінності» та «ціннісної системи суспільства»;
 виділити й проаналізувати аксіологічні витоки феномену «влади» та механізму становлення й функціонування державних органів влади;
 структурувати політичну культуру суспільства та розкрити аксіологічні підвалини громадянської політичної культури і національної ідеї як ціннісно-світоглядного обрію майбутнього України;
 обґрунтувати ціннісні пріоритети інституціоналізації держави в контексті взаємовідносин та взаємодії влади і суспільства й визначити закономірності та особливості впливу політичної культури на тип і характер державно-політичного режиму;
 розробити теоретичну модель реалізації демократичних принципів в системі стримування та противаг як ідеального механізму демократичного державно-політичного режиму;
 виокремити та структурувати (за ознаками ціннісних пріоритетів) ідеальні та реально-існуючі державно-політичні режими;
 описати провідні детермінанти та механізми демократичного транзиту та провести структурну реконструкцію процесу демократизації транзитивних держав;
 обґрунтувати закономірності цивілізаційного розвитку людства та визначити їх вплив на характер трансформації державно-політичних режимів;
 дослідити регіональну структуру політичних цінностей та виокремити цінності, здатні стати об’єднавчою основою національної ідеї;
 розробити пропозиції щодо стратегічних завдань української держави в нових геополітичних умовах;
 окреслити перспективи подальших наукових пошуків з проблем демократичного державотворення та запропонувати можливі шляхи впровадження цих результатів у практику державного управління в Україні.
Об’єкт дослідження – демократична трансформація державно-політичних режимів.
Предмет дослідження – ціннісна система суспільства та характер її впливу на демократичну трансформацію державно-політичного режиму в сучасній Україні.
Гіпотеза дослідження полягає в твердженні, що суспільно-політичні цінності, інституціоналізовані у ціннісній системі суспільства ( його політичній культурі) є ключовим елементом механізму демократичного державотворення. При цьому цінності є не тільки визначальним фактором поведінки окремої людини, але й лежать в основі виникнення, становлення та розвитку державної влади і державно-владних відносин. Оскільки цінності є похідними від інстинктів та потреб, вимога їх задоволення формує й загальносистемну функцію впорядкування й розподілу ресурсів життєдіяльності – як головне завдання відповідної інституції – держави, що здійснює своє політико-історичне буття за допомогою механізму регулювання суспільно-владних відносин у формі того або іншого державно-політичного режиму як системи методів та способів здійснення державного управління. Ціннісна система суспільства детермінує характер і зміст владних відносин і в залежності від типу домінуючих цінностей призводить до формування відповідного типу державно-політичного режиму: тоталітарного, авторитарного або демократичного. Відтак проблема становлення в Україні демократії найбільшою мірою залежить від укорінення в суспільній свідомості демократичних цінностей.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження у методологічному плані проводилося з використанням принципів і методів наукового аналізу, вироблених в галузі сучасного державно-управлінського, філософського, політологічного, психологічного та соціологічного знання. Вихідною посилкою при цьому стало визнання суперечливості, багатовимірності та альтернативності суспільно-політичного розвитку, діалектичної єдності глобального й локального. У дисертаційному дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, що дозволяє забезпечити якісне вдосконалення концептуальних положень за проблематикою становлення і розвитку демократичного державотворення.
Загальнонаукові методи (аналіз та синтез, дедукція та індукція, єдність історичного та логічного, системний) використовувалися переважно при теоретичному обґрунтуванні та розгляді проблеми дослідження, а також при формулюванні методологічної концепції роботи (п. 1.1).
Методологічну основу дослідження складають два головних методи: постбіхевіористський та парадигмально-компаративистский.
Центральним місцем методології постбіхевіоралізму є дослідження цінностей та ціннісної системи суспільства. Постбіхевіористський метод дозволив розкрити антропологічну ціннісну природу походження влади та держави, як похідних від соцієтальної функції справедливого розподілу матеріальних, комунікативних та духовних ресурсів життєдіяльності людини й суспільства (п. 2.1, 2.3).
Застосована методологія дозволила також виокремити шляхи вдосконалення українського демократичного державотворення (п. 5.1, 5.3), оскільки саме ціннісний підхід лежить у підґрунті розробленої Організацією Об’єднаних Націй методології якісного державного управління (Good governance). Зокрема, програма розвитку ООН проголошує, що така методологія має бути розповсюдженою на три сфери діяльності органів державного управління: політичні цінності: орієнтація на консенсус (consensus oriented), взаємодія влади з громадою (participation), оперативність та чуйність реагування (responsiveness); правові цінності: рівність і недискримінація (equity and inclusiveness), верховенство права (rule of law); універсальні цінності адміністрування: результативність, ефективність і економічність (effectiveness and efficiency), прозорість (transparency), підзвітність (accountability).
Парадигмально-компаративістська методологія дослідження еволюції політичних структур дозволила порівняти між собою різні типи політичних систем та режимів, інститутів і теорій в їх типологічному аспекті, прослідкувати та ідентифікувати точки головних парадигмальних зрушень, котрі зумовлюють хід та контекст суспільного розвитку, а також проаналізувати змістовне значення процесу модернізації державно-політичних режимів (п. 4.1, 4.2).
Парадигмально-компаративистский підхід дозволив розглянути предмет та об’єкт дослідження в наступних методологічних формах: філософській, що дозволило помістити політичні системи в загальний гносеологічний та епістемологічний цивілізаційний контекст суспільств, що вивчаються й, таким чином, розробити циклічно-ціннісну гіпотезу соціально-політичного розвитку (п. 4.3); дескриптивній, що надала можливість проілюструвати окремі положення та висновки дисертації описом досліджуваних інститутів, процесів, державно-управлінських, філософських і політичних теорій (п. 1.2, 2.2); діалектичній, що відкрила можливість ідентифікувати систему політичних та державноуправлінських дихотомій (влада – свобода, час – простір, раціональне – трансцендентне), конститутивних для кожної конкретної цивілізаційної моделі (п. 5.3); семантичній, що дозволила звести державно управлінський та політичний дискурс витоків демократичного державотворення до особливої системи герменевтики, й зробити евристичні висновки щодо взаємозв’язку ціннісних домінант різних суспільства та притаманних їм державно-політичних режимів (п. 3.1); історичній, що забезпечила розкриття генезису єдності змісту (цінностей) та форми (політичного режиму) у філософії державного управління (п. 1.3); етногеографічній, котра забезпечила верифікацію просторової та етнокультурної системи цінностей на життєздатність різних політичних теорій і систем у відповідних територіально-культурних регіонах України (п. 5.2).
Спеціальні методи (агрегування та декомпозиції, моделювання ідеального типу, експертного опитування, систематизації та прогностики) були застосовані при розробці моделі Алгоритму демократії (п. 3.2), описі субрегіональних особливостей процесів сучасного етапу модернізації України (п. 4.2), при структурізації основних параметрів національної стратегії демократичного державотворення (п. 5.3).
Наукова новизна одержаних результатів. Новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є комплексним дослідженням у науковій галузі «державне управління», у процесі якого отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності розкривають роль та місце цінностей в інституалізації влади й держави, формують історично цілісну картину процесу становлення, функціонування та трансформації державно-політичних режимів, визначають закономірності, основні чинники та принципи демократичного державотворення і державного управління.
Дисертація вирішує актуальну науково-прикладну проблему демократичної трансформації державно-політичного режиму як форми та способу державного управління в Україні.
У дисертації:
Уперше у вітчизняній науці державного управління:
 запропоновано циклічно-ціннісну парадигму суспільного розвитку за чотирма етапами трансформації державно-політичного режиму: формування нової ціннісної системи, освоєння нових цінностей-ресурсів розвитку, їх вичерпання та ціннісного зсуву, що тягне за собою формування нової ціннісної системи;
 розроблено теоретичну модель становлення та розвитку сучасного демократичного врядування «Алгоритм демократії» (що складається з послідовних кроків: визрівання та артикуляції суспільних інтересів-потреб; делегування влади на їх реалізацію, легітимізацію та запровадження в систему органів державної влади; збалансування суспільних інтересів за рахунок механізмів стримування та противаг – забезпечення зворотного зв’язку) як поетапна трансформація інтересів-цінностей громадян через механізми державного управління у відповідну форму державно-політичного режиму;
 виокремлено чотири нові механізми демократичного державотворення – легітимаційно-інституційний, процедурно-інституційний, процедурно-імітаційний та ціннісно-мобілізуючий, що відрізняються від інших ціннісною обумовленістю змісту й характеру функціонування, сформованого в результаті демократичного транзиту державно-політичного режиму.
Удосконалено:
 аксіологічну концепцію виникнення феномену влади шляхом розкриття антропологічної природи цінності, а саме через деконструкцію процесу перетворення інстинктів-потреб людини (інтерес у пошуку різноманітних ресурсів життєдіяльності, рівень дефіцитності яких формує відповідну ієрархію суспільних та особистих цінностей-інтересів) на механізм інституювання влади – як похідної від людських інстинктів здатності розпоряджатися дефіцитними матеріальними, комунікативними і духовними ресурсами життєдіяльності людини й суспільства та відтворення держави як механізму реалізації суспільної соцієтальної функції унормування й справедливого розподілу дефіцитних ресурсів-цінностей;
 соціально-ціннісний зміст та взаємовідношення провідних понять, термінів та категорій стосовно суспільних цінностей та державно-політичного режиму в системі державного управління шляхом розмежування та відокремлення дефініцій і визначень, котрі різними науковцями використовуються в тотожних або різних значеннях, а також визначення, що головні наукові категорії у сфери політичного знання мають ієрархічно-субординаційний змістовний характер, де політичне є похідним від суспільного, державне – від політичного, форма правління, державний устрій та політичний режим є складовими політичної системи, а державний лад та державно-політичний режим – політичного режиму. Водночас уся політична сфера пронизувана цінностями, що виступають приводним пасом механізму взаємодії громадянського суспільства та держави, органів публічної влади;
 тлумачення поняття «механізм державного управління» через виокремлення обов’язкових притаманних йому характерних рис, згідно яких кожен механізм від найпростішого до державно-управлінського має структурно-функціональну побудову, ознаки відкритої системи, водночас є продуктом і засобом діяльності, має мету або функцію, передбачає зворотній зв’язок, характеризується детермінованістю дій і рухів, усталеністю процесів, правил взаємодії, його функціонування має циклічний характер;
 класифікацію політичних режимів шляхом виокремлення первинної ціннісної бінарної опозиції «свобода – влада», де рівень домінування/балансу одного з цих чинників в державному управлінні визначає тип і характер державно-політичного режиму, на основі чого обґрунтовується виокремлення лише двох ідеальних – анархії й тоталітаризму (як організаційно-політичного втілення протилежних полюсів ціннісної опозиції «свобода – влада») та 5 комунікативних механізмів взаємодії держави та громадянського суспільства – диктату, пропаганди, однобічного рекламування, двобічного асиметричного інформування та двобічного симетричного діалогу котрі відрізняються рівнем ціннісного пріоритету держави (категорія «влади») або громадянського суспільства (категорія «свободи»);
Отримали подальший розвиток:
 узагальнення закономірностей виникнення та функціонування політичної системи шляхом виділення в її структурі ядра – підсистеми державно-політичного режиму, що уособлює у собі способи й методи здійснення державного управління, зміст владних відносин, притаманних системі державних органів, характер політичної культури правлячої еліти;
 розкриття феномену політичної культури суспільства як ціннісного механізму регулювання суспільно-владних відносин, за якого домінування в суспільстві носіїв архетипів гегемоністського, конфліктного або плюралістичного типу політичної культури спричиняє формування відповідно тоталітарного, авторитарного або демократичного типу державно-політичного режиму та з’ясування залежності стану політичної культури суспільства від рівня державного впливу на політичну соціалізацію громадян та характеру політичної просвіти, що відрізняється виокремленням з боку держави та органів державної влади типологізації анархічного, дефрагментованого та ціннісноспрямованого системного характеру впливу;
 аксіологічні підвалини громадянської політичної культури та національної ідеї як ціннісно-світоглядного обрію бажаного майбутнього України, що дало підстави для обґрунтування пріоритетного характеру консолідації суспільства навколо демократичних ідеалів і цінностей (як ключової вимоги всіх без виключення концепцій демократичного транзиту), та необхідності розробки державної політики, котра відрізняється вилученням з публічного політичного дискурсу цінностей, що розколюють суспільство, пошуком нових політичних ідеологій інтеграційного характеру, здатних об’єднати Український народ від Сходу до Заходу в цілісну націю та проведення модернізації із збереженням культурної та цивілізаційної самобутності всіх регіонів;
 систематизація стану політичних орієнтацій та пріоритетних політичних цінностей в 4 субрегіонах України, що відрізняється застосуванням методології аксіологічних кластерів, яка передбачає розгляд процесів і механізмів державного управління крізь призму трьох кластерів: на цивілізаційному рівні – ціннісних абсолютів (найбільш фундаментальних та найменш рухомих цінностей), на державному рівні – універсальних модальностей (цінностей, що змінюються в переломні моменти розвитку держави та обумовлюють національний зріз менталітету) та на особистісно-груповому рівні – соцієтальних архетипів (найбільш рухливих предметно-інструментальних цінностей).
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що дослідження становить необхідну науково-теоретичну основу для практики демократичного державо¬творення в Україні. Особливого значення воно набуває за умов некерованої динаміки політичних змін та відсутності української національної ідеї, що провокують кризу державотворення в Україні. Водночас наявність запропонованих підходів щодо консолідації політичної нації на соціально-політичних громадянських цінностях та засадах з відкиданням (накладанням мораторію) етнічно-розколюючих цінностей забезпечуватиме зберігання Української державності, її сталий поступ шляхом розбудови сучасної демократії.
Обґрунтовані теоретико-методологічні принципи та засади демократичного державотворення в Україні можуть бути використані органами державної влади різних рівнів у практично-політичній діяльності: при визначенні стратегії державного і регіонального розвитку та при ухваленні конкретних управлінських рішень; при формуванні державної гуманітарної політики; в навчальному процесі при підготовці фахівців державного управління, політологів, соціологів, філософів, а також при викладанні спеціалізованих курсів, зокрема, використані в ХарРІ НАДУ при викладанні навчальних курсів «Політичні процеси в умовах демократизації українського суспільства», «Міжнародний політичний процес і Україна», «Сучасні політичні інститути та процеси в умовах реформування політичної системи України», «Комунікації в публічній адміністрації», «Політичні інститути та процеси публічної політики» (акт про упровадження № 01-1571/08-01 від 23 листопада 2009 р.);
Положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли практичне втілення в роботі Конституційного Суду України щодо дотримання пріоритетну відповідності національних правових імперативів ратифікованим Україною міжнародним конституційним нормам, стандартам та демократичним цінностям (довідка про впровадження від 27 листопада 2009 р.); Міністерства юстиції України, зокрема в частині реалізації пріоритету діяльності міністерства щодо удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини (довідка про впровадження від 21 вересня 2009 р.); Державного комітету телебачення та радіомовлення України при розробці проекту Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів» (довідка про впровадження № 3945/24/12 від 11 липня 2008 р.); проекту «Про внесення змін до Закону України «Про видавничу справу» (довідка про впровадження № 28/4/2-1 від 21 січня 2009 р.); Луганської обласної державної адміністрації, зокрема, у сфері взаємодії з організаціями громадянського суспільства (довідка про впровадження № 5/30-8311 від 20 лютого 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Всі результати отримані безпосередньо здобувачем і відображені в опублікованих ним роботах. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, які належать співавторам, спільно з якими були опубліковані окремі наукові праці.
Апробація результатів дослідження. Наукові ідеї, основні положення та результати дослідження оприлюднені та схвалені на 27 Міжнародних та Всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях; зокрема: «Державне управління та місцеве самоврядування». (VI, VII, VIІI та ІХ Міжнародні наукові конгреси, Харків 2006, 2007, 2008 та 2009 рр.); «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження» (Одеса, 31 жовтня 2006 р.); «Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства» (Сімферополь, 16-17 березня 2007 р.); «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців» (Львів, 22 березня 2007 р.); «Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення» (Суми, 10-12 травня 2007 р.); «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (Житомир, 23 – 24 травня 2007 р.); «Стратегія реформування державного управління на засадах демократичного врядування» (Київ, 31 травня 2007 р.); «Трансформація місцевого самоврядування – обмін досвідом Чехії і України» (Донецьк, 17-18 вересня 2007 р.); «Парламентські вибори 2007: виклики та перспективи» (Донецьк, 21 – 22 вересня 2007 р.); «Рациональность и коммуникация». (Санкт-Петербург, 14-15 ноября 2007 г.); «Демократичне суспільство. Толерантність та соціальна відповідальність» (Харків, 10-11 грудня 2007 р.); «Політичні підсумки року» (Київ, 12 грудня 2007 р.); «Управління сьогодні та завтра» (Хмельницький, 15-16 травня 2008 р.); «Демократичний транзит в Україні: підсумки електорального циклу 2004-2007 рр» (Острог, 23-24 травня 2008 р.); «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (Київ, 30 травня 2008 р.); «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 27-28 лютого 2009 р.); «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, 3 квітня 2009 р.); «Еволюція української державності: соціально-економічні, політичні, культурні аспекти» (Харків, 9 квітня 2009 р.); «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: Європейський контекст» (Дніпропетровськ, 15-16 травня 2009 р.); «Государственное управление в ХХІ веке: традиции и инновации» (Москва, 27-29 мая 2009 г.); «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ, 30 травня 2009 р.); «Євроатлантичне майбутнє України» (Харків, 23 – 24 червня 2009 р.); «Актуальні проблеми публічного управління в нових суспільно-політичних умовах» (Феодосія, 15-18 липня 2009 р.); «Розвиток громадянського суспільства: духовність і право» (Алушта, 26 – 29 вересня 2009 р.).
Публікації. Результати дослідження висвітлені у 70 публікаціях, зокрема, у 27 стат¬тях у фахових наукових виданнях, а також у двох одноосібних монографіях та чотирьох навчальних посібниках з грифом МОН. Загальний обсяг публікацій становить близько 80 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 465 сторінок, обсяг основного тексту – 417 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць та 66 рисунків. Список використаних джерел складається з 475 найменувань, в тому числі – 75 іншомовних.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження пропонує вирішення важливої науково-прикладної проблеми – демократичної трансформації державно-політичного режиму як форми та способу державного управління в Україні. Використання методології аксіологічно-компаративного та циклічно-хвильового підходів дозволило зробити наступні висновки:
1. Людина у ноосферному дискурсі є істотою біологічною, соціальною та політичною. Природні інстинкти, усвідомлені як потреби та інтереси, спонукають її до постійного пошуку ресурсів життєдіяльності – утилітарних, комунікаційних та духовних. Дефіцитність цих ресурсів обумовлює появу феномену цінності, а необхідність для виживання біологічного виду справедливого розподілу наявних у соціумі ресурсів життєдіяльності формує відповідну управлінську функцію. Таким чином суспільні цінності виступають одночасно джерелом інституювання влади й держави та механізмом стратегічного цілепокладання сенсу й розвитку державно організованого життя суспільства.
2. Сукупність цінностей індивіда складається в стійкий архетип як ціннісну систему, домінування певних архетипів суспільства обумовлює формування ціннісної системи суспільства, що інституціонується у формі політичної культури. Найбільш стисло та ємко сконцентровані цінності-цілі розвитку відповідного суспільства становлять його національну ідею, яка виступає потужним рушійним чинником поступального розвитку держави.
3. Сталість та ефективність будь-якої політичної системи, будь-якого державно-владного режиму неможливі без опори на стійку систему суспільно-політичних цінностей, які виступають загальнообов’язковими нормами суспільного існування, формують із сукупності індивідів (самодостатніх громадян) цілісну і взаємозалежну соціальну систему суспільства. Їх винятковість полягає в тому, що саме цінності стають підвалинами інституціоналізації і легітимації влади, надають державно-політичному режиму ознак стабільності, зумовлюють характер владних відносин і соціальної комунікації в суспільстві.
4. Державна влада як управлінська функція зі здобуття та розподілу ресурсів життєдіяльності суспільства виступає механізмом задоволення потреб та інтересів громадян у відповідних ресурсах-цінностях. У сучасному розумінні механізм державного управління є системною інституцій (структур), послідовних дій, форм, станів і процесів у державі, що має за мету реалізацію інтересів і потреб людей засобами державного впливу та регулювання суспільної життєдіяльності на основі усталених суспільних цінностей.
5. Суспільно-історичний та соціально-політичний розвиток має циклічно-хвильовий характер, за якого суспільні відносини регулюють традиційні цінності як скелет державної конструкції – з часом відбувається зародження нових цінностей як відповідь на ускладнення навколишнього світу, що призводить до «збоїв» у роботі державного механізму та наростання боротьби нових цінностей зі старими – кризовий стан завершується катаклізмом ціннісного зсуву, коли місце традиційних цінностей у підмурку держави посідають модерні – останні поступово перетворюються на нові традиційні цінності, що тримають на собі скелет державної конструкції, – що з новими викликами історії застарівають і призводять до зародження новітніх цінностей як відповідь на нове ускладнення навколишнього світу.
6. Особливості, форми та методи державного управління, владних відносин у суспільстві в цілому характеризують притаманну відповідній політичній системі її динамічну складову – політичний режим як відповідний механізм функціонування держави, практично-політичної реалізації цілей-ціннностей суспільства. Залежно від домінанти взаємодії влади і громадянського суспільства у визначенні рівня пріоритетності базових фундаментальних цінностей діалектичної опозиції «влада – свобода» формується політичний режим. Він може бути тоталітарним, автократичним, демократичним, анархічним та уособленим у досить великій кількості перехідних між ними типів.
7. У формуванні демократії принципову роль відіграє громадянська (демократична) політична культура, притаманна громадянському суспільству. Без розвинутого громадянського суспільства немає і демократії, оскільки демократичний режим повинен виражати і відображати інтереси громадянського суспільства. Сучасна демократія функціонує у форматі двох режимів – народно-демократичному та ліберально-демократичному, де перший у ціннісному вимірі націлений на згоду більшості, а другий – на особистість як головного виразника інтересів і цілей суспільства.
8. Найбільше цінностям, інтересам та потребам людини відповідає демократичний режим. Глобальним політичним трендом сучасності є перехід недемократичних держав до демократії, відомий як модернізація, демократичний транзит або демократизація. Аналіз відповідності політичної системи України ідеальній моделі Алгоритму демократії свідчить про конституційно закріплену систему тотальної безвідповідальності української влади та принципову недієвість системи стримування та противаг, що обумовлює «дефектність» українського державно-владного режиму.
9. Демократичний транзит як форма демократизації державного управління для України передбачає такий тип політичної трансформації, який характеризується, насамперед, своїм інституційним спрямуванням, оскільки головною метою ставить інституційний злам та розбудову нових, демократичних інституті,в не виходячи при цьому за межі існуючого правового поля. З розглянутих теорій та концепцій демократичного транзиту сучасній Україні найбільш притаманною є консервативна «етатистська» модель.
10. Усі теорії демократичного державотворення як процесу набуття сучасних демократичних рис політичною системою та державно-політичним режимом базуються на обов’язковій передумові ціннісного єднання суспільства – демократичної консолідації, що виступає ціннісним базисом демократичного державотворення та каталізатором демократичного транзиту. Сучасна Україна найбільше потребує ціннісного єднання, оскільки за цивілізаційного підходу є «розірваною країною», внаслідок того, що понад 400 років Правобережна Україна існувала у складі європейських держав, всотуючи у себе державно-управлінські традиції, засновані на цінностях католицизму й протестантизму. Стільки ж часу жителі Лівобережної частини знаходилися у складі Російської імперії з її колективістським етатизмом, владоцентризмом та культом смирення.
11. Проведене дослідження продемонструвало як реальну наявність ціннісної бази для демократичної консолідації, так і присутні в полі публічного дискурсу цінності розколу. У своїй переважній більшості цінності розколу мають національно-етнічний окрас, а цінності консолідації – громадянсько-політичний. Відтак у відповідності до сучасних теорій демократизації ціннісна консолідація українського народу має відбуватися саме на базі громадянсько-політичної самоідентифікації та відмови (мораторію) від використання в публічному дискурсі тем-цінностей розкольного характеру.
12. З огляду на отримані результати, запропоновано як нагальне завдання української держави формування такої державної гуманітарної політики, спрямованої на створення нової об’єднавчої національної ціннісної системи, яка б відповідала прагненням кожного українця, незалежно від місця його проживання, політичних поглядів чи мови спілкування. Цьому сприятиме відмова від використання соціальних політичних технологій, побудованих на «пошуку ворога», і перехід до політико-правової просвіти, відкритого чесного діалогу з суспільством, модернізаційних інтегративних політичних технологій об’єднавчого характеру, культивації справжнього патріотизму, національної гордості, єдиних цілей подальшого демократичного розвитку українського суспільства.

Євграфов П. Конституція України: Коментар до змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти / П. Б. Євграфов : Науково-практичний посібник. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2007. – 204 с.
. Тоффлер Э. Третья волна / Элвин Тоффлер. – М. : Изд-во АТС, 1999 – 373 с.
. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века / Сэмюэл Хантингтон ; [Пер. с англ. Л. Ю. Лапшиной]. – М. : РОССПЭН, 2003 – 365 с.
. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Фрэнсис Фукуяма ; [пер. с англ. М. Б. Левина]. – Москва : АСТ, 2007. – 588 с. – (Philosophy).
. Розов Н. Ценности в проблемном мире: философ¬ские основания и социальные приложения конструктивной аксиологии. / Николай Розов. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та. – 1998. – 292 с.
. Gilley B. Is Democracy Possible? / Bruce Gilley // Journal of Democracy – January 2009. – Volume 20 – № 1 – Р. 114–127.
. Борисова Ю. Традиціоналістські та модерністські цінності в структурі молодіжної ціннісної свідомості: соціологічний аналіз : автореф. дис. … канд. соціол. наук : спец. 22.00.01 «Теорія та історія соціології» / Ю. В. Борисова. – Харків, 2001. – 20 с.
. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Николай Михальченко. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2001. – 440 с.
Корженко В. В. Методологічні та евристичні інтенції сучасної концепції Governance [Електронний ресурс] / В. В. Корженко, В. В. Нікітін // Державне будівництво : Електронне наукове фахове видання. – № 1 / 2007. – ч. 1. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/1/01.pdf
Козаков В. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні : [Монографія] / В. М. Козаков – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
. Шайгородський Ю. Взаємодія політики і міфу: історико-політологічна база дослідження / Ю. Шайгородський // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К. : Український центр політичного менеджменту, 2007. – Вип. 10. – С. 126–134.
. Гоббс Т. Левиафан. / Томас Гоббс – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000708/st000.shtml
. Шейгал Е. Семиотика политического дискурса. / Е. Шейгал – М. : ИТДГК "Гнозис", 2004. – 326 с.
. Філософія політики : Короткий енцикл. словник / Авт.-упоряд. : Андрущенко В. П. та ін. – К. : Знання України, 2002. – 670 с.
. Кулябцева В. Политические ценности и их трансформация в условиях современной России. / В. Н. Кулябцева – Автореф. дис… к.полит.н. – Ставрополь, 2004. – 21 с.
. Бакиров В. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. / Виль Бакиров – Х. : Вища школа, 1988. –147 с.
. Лосский Н. Ценность и Бытие. Бог и Царство Божие как основа ценностей. Бог и мировое зло. / Н. О. Лосский – М. : Республика, 1994. – 432 с.
. Лебедев И. Политические ценности как сложный и многомерный объект / И. А. Лебедев // Вестник Московского ун-та. Сер. 12 полит. науки. – 1999. – № 2. – С. 38 – 49.
. Лапин Н. Модернизация базовых ценностей россиян / Н. И. Лапин // Социологические исследования. – 1996. – №5. – С. 5– 12.
. Горнштейн Т. Проблема объективности ценностей в философии Николая Гартмана / Т. Н. Горнштейн // Проблема ценности в философии. - М.-Л.: Наука, 1966. – С. 194 – 218.
. Політологічний енциклопедичний словник. / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-е вид., доп і перероб. – К. : Генеза, 2004. – 736 с.
. Виноградов В. Политические ценности в жизнедеятельности людей / В. Д. Виноградов // Тугариновские чтения. Материалы научной сессии. – выпуск 1. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. – С. 11 – 14. – Серия «Мыслители».
. Сорокин П. Социокультурная динамика // Человек. Цивилизация. Общество / Питирим Сорокин. – М. : Политиздат, 1992. – С. 425–524.
. Юнг К.Г. Архетип и символ. / Карл Густав Юнг; [Перевод. Предисл. А. М. Руткевича, с. 5-22; Примеч. В. М. Бакусева и др.] – М. : Знание, 1994. – 340 с.
. Донченко О. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення) : [монографія] / О. Донченко, Ю. Романенко – К. : Либідь, 2001. – 334 с.
. Косова Л. Динамика ценностных ориентаций: анализ результатов эмпирического исследования / Л. Б. Косова // СОЦИС. – 1994. – №2. – с. 114 – 118.
. Політологія : Довідник / М. І. Обушний, А. А. Коваленко, О. І. Ткач; За ред. М. І. Обушного. – К. : Довіра, 2004. – 599 с.
. Любивый Я. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития / Я. Любивый – К. : Наука, 1993. – 144 с.
. Етнос, нація, держава. Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду / Ю.І. Римаренко, М.М. Вівчарик, О.В. Картунов, І.О. Кресіна та ін. – К. : [б.в.], 2000. – 516 с.
. Патлах І. Національний менталітет: теоретико-концептуальна парадигма // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск 9. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2001. – С.528–538.
. Таран В. Ідеологія перехідного суспільства : (соціально-філософський аналіз ідеологічного процесу в пострадянській Україні). / В. О. Таран – Запоріжжя, 2000. – 316 с.
. Додонов Р. К вопросу о соотношении идеологии и ментальности / Р. А. Додонов // Культурологічний вісник : Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 1996. – Вип.3. – С. 96–102.
Дильтей В. Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах / Вильгельм Дильтей // Філософія : хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л. В. Губерського – К.: Знання, 2009. – С. 150–162.
. Кривошеїн В. Політичне світосприйняття як система: структурно-компонентний аналіз / В. В. Кривошеїн – Автореф. к. політ. н. – Дніпропетровськ, 2003. – 22 с.
. Судакова В. К вопросу о феноменологической природе мировоззрения / В. Н. Судакова // Мировоззрение в развитии : сущность, функции, уровни : Сб. науч. трудов. – Д. : ДГУ, 1990. – 480 с.
. Nielson K. Marxizm and the moral point of view: morality, ideology and historical materialism. / K. Nielson – Boulder, L. – 1989. – 180 р.
Шварцмантель Д. Идеология и политика / Джон Шварцмантель; Пер. с англ. – Х. : Изд-во Гуманитарный Центр. 2009. – 312 с.
. Macridis R. Contemporary Political Ideologies. / R. C. Macridis – Boston-Toronto: McClelland and Stewart, 1986. – 286 p.
Белл Д. Настання постіндустріального суспільства / Деніел Белл // Філософія : хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л. В. Губерського – К.: Знання, 2009. – С. 419–431.
. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций./ Семюель Хантингтон – М. : ООО Изд-во АСТ, 2003. – 605 с.
. Fukuyama F. The Primacy of Culture / F. Fukuyama // Journal of Democracy. – 1995. – Vol.6. – №1. – Р. 7–14.
. Devine D. The Political Culture of the United States. / D. Devine – Boston, 1972. – 357 p.
. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : [Навч. вид] / За заг. ред. Яртися А. В., Фендрика С. М., Черепанової С. О. – Л. : Світ, 1994. – 496 с.
. Політична культура демократичного суспільства : стан і перспективи в Україні / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26–27 лютого 1998. – К. : Гнозис, 1998. – 226 с.
. Лісовий В. Політика. Ідеологія. Культура. / В. Лісовий – К. : Вид-во ім. О.Теліги, 1997. – 352 с.
. Баталов Э. Политическая культура современного американского общества. / Э. Я. Баталов  М. : Наука, 1990 – 256 с.
. Рудич Ф. Політичний клас України: виклики сучасності / Фелікс Рудич // Політичний менеджмент, 2008. – спеціальний випуск, – С. 5–15.
. Энциклопедический словарь / Гл. редактор Б. А. Введенский – М. : Государственное научное издательство «Большая советская энциклопедия». – Т.2., 1954. – 720 с.
. Механізм // Вільна енциклопедія [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Механізм.
. Толковый словарь русского языка: собр. соч. : в 4 т. / под ред. Д. Н. Ушакова ; распространитель Дискавери. : [Электронный ресурс] – М. : Адепт, 2004. – Электрон. опт. диск (CD) : зв., цв.; 12 см.
. Морозов Є. Механізми державного управління науково-технічними програмами та проектами соціально-економічного розвитку регіону / Є. Л. Морозов : дис. ... к-та наук з держ. упр. : 25.00.02. – Донецьк, 2005. – 188 с.
. Федорчак О. Класифікація механізмів державного управління / О. Федорчак // Демократичне врядування : Науковий вісник : Електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] – 2008. – Вип. 1. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2008-01/O_Fedorchak.pdf.
. Фарукшин М. Политическая система общества / М. Х. Фарукшин // Политнаука : політологія в России и в мире [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www.politnauka.org/library/teoria/farukshin.php.
. Lindblom Ch. The Policy Making Process. / Ch. Lindblom – Englewood cliffs, 1968.
. Дегтярев А. Основы политической теории : [Учеб. пособие] / А. А. Дегтярев / Ин-т «Открытое общество». – М. : Высшая школа, 1998. – 239 с.
. Моисеев Н. Человек и ноосфера. / Н. Н.Моисеев – М. : Молодая гвардия, 1990. – 351 с.
. Державне управління : Словник-довідник / Українська Академія держ. управління при Президентові України; Інститут проблем держ. управління та місцевого самоврядування; [В.М. Князєв (заг.ред.), В.Д. Бакуменко (уклад.), В.Д. Бакуменко (заг.ред.)]. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с. – (Наукові розробки).
. Добролюбов А. Государственная власть как техническая система : О трех великих социальных изобретениях человечества. / А. И. Добролюбов; – Изд. 2-е, стереотипное. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 240 с.
. Атаманчук Г. Теория государственного управления : [курс лекций] / Г. В. Атаманчук – 3-е изд., доп. – М. : Изд-во ОМЕГА-Л, 2005. – 584 с.
. Шамхалов Ф. Теория государственного управления / Феликс Шамхалов. – М. : ЗАО «Изд-во «Экономика», 2002. – 638 с.
. Кульман А. Экономические механизмы / Анри Кульман; [Пер. с фр. Е. П. Островской; Общ. ред. Н. И. Хрусталевой]. – М. : Прогресс : Универс, 1993. – 188 с.
. Нижник Н. Системний підхід в організації державного управління : [Навчальний посібник] / Н. Р. Нижник, О. А. Машков / [За заг. ред. Н. Р. Нижник]. – К. : УАДУ, 1998. – 160 с.
. Амосов О. Перетворення механізмів державного регулювання економічного розвитку // Державне управління та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць: У 2 ч. / О. Ю. Амосов [За заг. ред. Г. І. Мостового, Г. С. Одінцової]. – Х. : ХарРІДУ УАДУ, 2001. – Вип. 2. – С. 10–16.
. Максимова Т. Регіональний розвиток (аналіз і прогнозування) : [Монографія] / Т.С. Максимова – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. – 304 с.
. Тихомиров Ю. Курс административного права и процесса. / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр : Тихомиров, 1998. – 798 с.
. Цвєтков В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). / В. В. Цветков – Х. : Вид-во Право, 1996. – 164 с.
. Рудніцька Р. Механізми державного управління: сутність і зміст / Р. М. Рудніцька, О. Г. Сидорчук, О. М. Стельмах / [За наук. ред. д.е.н., проф. М. Д. Лесечка, к.е.н., доц. А. О. Чемериса]. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. – 28 с.
. Кузнєцов А. Механізм державного управління: етимологія поняття / А. О. Кузнецов; Харків. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ – Харків, 2005. – 17 с. – Деп. в ДНТБ України 21.06.05. – № 38.
. Теория политики : [Учебное пособие] / под ред. Б. А. Исаева. – СПб. : Питер, 2008. – 464 с.
. Философский энциклопедический словарь / [Подготовили А. Л. Грекулова и др.]; Редкол.: С. С. Аверинцев и др. – 2-е изд. – М. : Сов. энцикл., 1989. – 814 с.
. Стиглиц Д. Экономика государственного сектора / Дж. Э. Стиглиц; Науч. ред. пер. [с англ.] Г. М. Куманин. – М. : Изд-во Моск. ун-та : Изд. дом "ИНФРА-М", 1997. – 718 с.
. Вебер М. Избранные произведения : / Макс Вебер; Сост., общ. ред. и послесл. [С. 736–769] Ю. Н. Давыдова; Предисл. П. П. Гайденко [С. 5–41; Коммент. А. Ф. Филиппова]. [Пер. с нем.] – М. : Прогресс, 1990. – 804 с. – (Социол. мысль Запада).
. Фінансовий механізм // Вільна енциклопедія – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/ фінансовий_механізм.
. Державне управління і менеджмент : [Навч. посіб. у таблицях і схемах] / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов та ін.; [За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. С. Одінцової]. – Х. : ХарРІДУ УАДУ, 2002. – 492 с.
. Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия : / Й. Шумпетер; [Отв. ред. и авт. предисл. В. С. Автономов]: [Пер. с англ.] – М. : Экономика, 1995. – 539 с. – (Экономическое наследие).
. Даль Р. О демократии / Роберт Даль / [Пер. с англ.] – М. : Аспект Пресс, 2000.– 204 с.
. Deutsch K. Politics and Government. How People Decide Their Fate. / K. Deutsch – Boston, 1976.
. Василенко И. Политическая глобалистика : [Учеб. пос. для студентов вузов] / И. А. Василенко. – М. : Логос, 2000. – 358 с. – (Учебник для XXI века).
. Мартиненко В. Інноваційна стратегія демократичного розвитку України : від місцевої демократії до демократичної держави : [монографія] / В. І. Мартиненко – Х. : Константа, 2004. – 225 с.
. Козаков В. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні : [Монографія] / В. М. Козаков – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
. Категории политической науки. / Под ред. Мельвиля А. Ю. – М. : МГИМО (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2002. – 656 с.
. Разин В. Политическая организация общества. / В. И. Разин – М. : Изд-во МГУ, 1997. – 240 с.
. Політологія. Кн. Перша : Політика і суспільство. Кн. Друга : Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космічна. – 2-е вид., перероб. та доп. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
. Gastil R. The past, present and future of democracy / R. Gastil // J. of intern, affairs. – N.Y., 1985. – Vol. 38. – №2.
. Baxter C. Democracy and autoritarianism in South Asia / C. Baxter // J. of intern, affairs. – N.Y., 1985. – Vol. 38. – №2.
. Лоуренс К. Режимная стабильность и президентская форма правления: роль авторитарного наследия / К. Н. Лоуренс // Ойкумена : Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-економических систем и цивилизаций. – Вып. 5. – Харьков, 2007. – С. 45–64.
. Dictionary of politics / Ed. By Laqueur W. – N.Y. Free press, 1971.
. Дюверже М. Политические партии / Морис Дюверже; [пер. с фр. – Зимина Л. А.] – 4-е изд. – Москва : Акад. проект, 2007. – 540 с.
. Романюк О. Моделі державного правління : світовий досвід та реалії посткомуністичних суспільств / О. Романюк // Політичний менеджмент – 2008. – № 4 (31). – с. 74 – 87.
. Вікіпедія: вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:// uk.wikipedia.org/wiki/
. Аристотель. Сочинения : В 4-х т. Т. 4 / Аристотель. / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А. И. Доватура. – М. : Мысль, 1983. – 830 с. – [Электронный ресурс]: Режим доступу: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000353/ st003.shtml
. Douverger M. Lee regimes politiques. / M. Douverger – P. Presses univ. de France, 1961.
. Короткий оксфордський політичний словник / За ред. І. Макліна, А. Макмілана. [Пер. з англ. ] – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 789 с.
. Вікіпедія: вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http:// uk.wikipedia.org/wiki/
. Мацієвський Ю. Між авторитаризмом і демократією: політичний режим після „помаранчевої революції” [Електронний ресурс]/ Юрій Мацієвський // Політичний менеджмент. – 2006. – № 5. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua /vid/ magcontent.php3?m=1&n=63&c=1399
. Латфуллин Г. Политическая организация. [Учебное пособие] / Г. Р. Латфуллин, Н. В. Новичков – СПб. : Питер, 2007. – 656 с.
Данилов С. А. Пространство власти : институциональные и ценностные основания: дис. … канд. филос. наук : спец. 09.00.11 – «Социальная философия по философским наукам» / Сергей Данилов. – Саратов, 2005. – 150 с.
Климончук В. Й. Політичні та громадянські цінності : особливості становлення та функціонування (історико-методологічний аналіз) : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.01 – «Теорія та історія політичної науки» / Василь Климончук. – Львів, 2004. – 18 с.
Жабінець Н. В. Політичні цінності та їх втілення у процесі демократизації українського суспільства : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» / Наталія Жабінець. – К., 2006. – 24 с.
Козаков В. М. Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні : дис. … док. держ. упр : спец. 25.00.01 – «Теорія та історія державного управління» / Володимир Козаков. – К., 2008. – 446 с.
Меньшиков В. В. Власть и властные отношения : теоретико-методологический аспект : дис. … док. полит. наук : спец. 23.00.01 – «Теория политики, история и методология политической науки» / Валерий Меньшиков. – Краснодар, 2005. – 318 с.
Кулябцева В. Н. Политические ценности и их трансформация в условиях современной России : дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Валентина Кулябцева. – Ставрополь 2004. – 149 с.
Сліпець П. П. Політичні цінності: теорія і методологія пізнання та реалізації : автореф. дис... канд. політ. наук : спец. 23.00.01 – «Теорія та історія політичної науки» / Петро Сліпець. – К., 2009. – 18 с.
Овсянников Ю. А. Политическая культура: социокультурные основы взаимодействия политики и власти: дис. … канд. филос. наук : спец. 24.00.01 – «Теория и история культуры» / Юрий Овсянников. – Майкоп, 2004. – 166 с.
Лясота Л. І. Формування системи політичних цінностей у сучасному соціумі : автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Людмила Лясота. – Одеса, 2002. – 18 с.
Іванов І. Ю. Формування української політичної нації в сучасних умовах : проблеми і перспективи: автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.05 – «етнополітологія та етнодержавознавство» / Ігор Іванов. – К., 2005. – 22 с.
Федорченко Е. Н. Политико-правовые аспекты православного мировоззрения в контексте современной политической культуры России: дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Евгений Федорченко. – Ставрополь, 2006. – 224 с.
Пояркова Т. К. Концепція демократичної політичної культури та основні тенденції її втілення в Україні : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» /Тетяна Пояркова . – К., 2004. – 16 с.
Рябев В. В. Гражданское общество и политическая культура современной России (политико-социологический анализ): дис. … док. социол. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Вячеслав Рябев. – СПб., 2005. – 353 с.
Карпа М. І. Система впливу на масову політичну свідомість: державно-управлінський аспект : автореф. дис. … канд. держ. упр : спец. 25.00.01 – «теорія та історія державного управління» / Марта Карпа . – Львів., 2006. – 20 с.
Патлах І. М. Національний менталітет як об’єкт етнополітологічного аналізу : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.05 – «етнополітологія та етнодержавознавство» / Ірина Патлах. – К., 2002. – 16 с.
Конопельський В. Я. Конституювання української політичної нації у перехідному суспільстві : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» /Віктор Конопельський . – Одеса, 2002. – 20 с.
Корнієнко В. О. Політичний ідеал : проблеми еволюції та втілення в умовах сучасного суспільного розвитку: автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» / Валерій Корнієнко. – К., 2002. – 32 с.
Кононов І. Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) [Монографія] / Ілля Кононов – Луганськ : Альма-матер, 2000. – 494 с.
Семченко О. В. Ціннісний вимір функціонування груп політичних інтересів в Україні : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Ольга Семченко. – К., 2007. – 16 с.
Данилов А. В. Влияние ценностных расколов на электоральное поведение: дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Александр Данилов. – СПб 2006. – 188 с.
Бориско О. А. Региональная фрагментация политической культуры населения Украины: дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Ольга Бориско. – Краснодар., 2007. – 201 с.
Дмитренко М. А. Формування політичної культури особистості в умовах трансформації суспільства (політологічний аналіз) : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» / Микола Дмитренко. – К., 2005. – 22 с.
Іванов М. С. Політична освіта як засіб формування політичної культури та чинник політичного процесу: автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Микола Іванов. – К., 2005. – 24 с.
Лола В. В. Формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації суспільства : теоретико-методологічний аспект : автореф. дис. … канд. держ. упр : спец. 25.00.01 – «Теорія та історія державного управління» /Вікторія Лола . – Дніпропетровськ., 2007. – 24 с.
Козлачков Д. В. Трансформация политической культуры общества в условиях современной России: дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Дмитрий Козлачков. – Саратов, 2007. – 121 с.
Іванов І. Ю. Формування української політичної нації в сучасних умовах : проблеми і перспективи : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.05 – «Етнополітологія та етнодержавознавство» / Ігор Іванов. – К., 2005. – 20 с.
Хорошилов О. Ю. Формування української політичної нації : передумови та перспективи: автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Олег Хорошилов. – Одеса, 2003. – 20 с.
Конончук М. В. Політична культура українського суспільства як чинник його демократизації: дис... канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політичні інститути та процеси» / Мар'яна Конончук. – К., 2008. — 211 с.
Ясинська В. С. Особливості трансформації політичної культури в умовах становлення демократичного політичного режиму: автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» / Вікторія Ясинська. – К., 2004. – 22 с.
Руденко Ю. Ю. Політична свідомість українського суспільства в трансформаційний період : чинники формування (політологічний аналіз): автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Юлія Руденко. – Х., 2003. – 24 с.
Дугин А. Г. Трансформация политических институтов и структур в процессе модернизации традиционных обществ : дис. … док. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Александр Дугин. – Ростов-на-Дону, 2004. – 346 с.
Волощук А. М. Теоретико-правові аспекти реалізації державного управління в умовах демократизації політичної системи: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Анатолій Волощук. – Х., 2004. – 24 с.
Усольцев Д. В. Модернизационные процессы: социально-политические противоречия на этапе трансформации государства и общества : дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Дмитрий Усольцев. – М., 2005. – 196 с.
Семенов А. В. Политическая модернизация: теоретические модели и опыт России : дис. … канд. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Андрей Семенов. – Москва, 2005. – 182 с.
Кутуєв П. В. Концепції розвитку та модернізації суспільства : історико-соціологічний аналіз дослідницьких програм : автореф. дис. … док. соціол. наук : спец. 22.00.01 – «Теорія та історія соціології» / Павло Кутуєв. – К., 2005. – 26 с.
Новакова О. В. Політична модернізація та розвиток демократичних процесів в сучасній Україні : автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Олена Новакова. – К., 2007. – 34 с.
Матвеенко Ю. И. Политическая модернизации как фактор консолидации современного российского общества : дис. … док. полит. наук : спец. 23.00.02 – «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Юрий Матвеенко. – М., 2002. – 376 с.
Панкратов С. А. Политическая модернизация России в контексте устойчивого развития (теоретический аспект) : дис. … док. полит. наук : спец. 23.00.01 – «Теория политики, история и методология политической науки» / Сергей Панкратов. – Волгоград, 2006. – 395 с.
Категоренко О. І. Трансформаційні та модернізаційні аспекти політичної системи сучасної України : політологічний аналіз : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Олександр Категоренко. – К., 2004. – 20 с.
Безродна В. І. Особливості формування громадянського суспільства в процесі політичної модернізації України : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Віра Безродна. – Одеса, 2003. – 26 с.
Чемшит О. О. Оптимізація демократичного розвитку політичних систем у контексті співвідношення держави та політичної участі: автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» /Олександр Чемшит . – Львів., 2005. – 32 с.
Морозова О. О. Особливості формування політичної культури молоді в умовах глобалізації : автореф. дис. … канд. політ. наук : спец. 23.00.03 – «Політична культура та ідеологія» / Ольга Морозова. – К., 2006. – 16 с.
Дем’яненко В. М. Політична свідомість українського суспільства в умовах демократичної трансформації: автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Віра Дем’яненко. – К., 2003. – 36 с.
Бортніков В. І. Політична участь громадян України в умовах демократичного транзиту : автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Валерій Бортніков. – К., 2008. – 36 с.
Мартинов А. Ю. Теорія циклів соціального розвитку в історичній соціології : автореф. дис. … док. соціол. наук : спец. 22.00.01 – «Теорія та історія соціології» /Андрій Мартинов . – Х., 2006. – 36 с.
Марчак О. М. Демократичний транзит у посткомуністичних країнах: теоретико-методологічні й прикладні аспекти: автореф. дис... канд. політ. наук : спец. 23.00.02 – «Політичні інститути та процеси» / Оксана Марчак. – Одеса, 2007. – 20 с.
Фисун О. А. Демократія і неопатримоніалізм у сучасних теоріях політичного розвитку: автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.01 – «Теорія та історія політичної науки» / Олександр Фісун. – К., 2009. – 34 с.
. Конфуцій Життя його та вчення // Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Конфуцій [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко] – 2-е вид., доп. і змін. – Х.: Легас, 2002. – С. 20–24.
. Перикл Афінська демократія // Демократія: Антологія / Перікл [упоряд. О. Проценко]. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 215–220.
. Платон. Держава [пер. Дзвінка Коваль]. – К. : Основи, 2005. – 356 с.
. Платон, Аристотель. Политика: Наука об управлении государством : [Сборник]. — М. : Эксмо, 2003. — 860 с.
Аристотель. Афинская полития. Государственное устройство афинян / РАН ; Московский психолого-социальный ин-т [С.И. Радцига (пер.и примеч.)]. – 3-е изд., испр. – М. : Флинта, 2007. – 233 с.
. Полибий Всеобщая история // Історія вчень про право і державу : Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Полибий [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко]. – 2-е вид., доп. і змін. – Х. : Легас, 2002. – С. 61–68.
. Цицерон М. Про державу // Філософія політики: Хрестоматія У 4 т. / Марк Тулій Цицерон [Авт.-упоряд. : В. П. Андрущенко (кер.) та ін.] – К. : Знання України, 2003. – Т. І – С. 59–66.
. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : [Пер з нім] – К. : Тандем, 2002. – 584 с.
. Шміт Е. Макіавеллі // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / Ебергард Шміт [Пер з нім] – К. : Тандем, 2002. – С. 130–142.
. Макиавелли Н. Государь; Рассуждения о первой декаде Тита Ливия / Никколо Макиавелли [Галина Муравьева (пер.с итал.), Руф Хлодовский (пер.с итал.)] – СПб. : Азбука-классика, 2007. – 271 с.
. Макіавеллі Н. Державець // Філософія політики: Хрестоматія У 4 т. / Ніколло Макіавеллі [Авт.-упоряд. : В. П. Андрущенко (кер.) та ін.] – К. : Знання України, 2003. – Т. І – С. 259–265.
. Бодуен Ж. Шість книг про державу // Філософія політики: Хрестоматія У 4 т. / Жан Бодуен [Авт.-упоряд. : В. П. Андрущенко (кер.) та ін.] – К. : Знання України, 2003. – Т. І – С. 277–280.
. Гроций Г. О праве войны и мира: Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Гуго Гроций [А. Л. Саккетти (пер.)] – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
. Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданського // Історія вчень про право і державу : Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Томас Гоббс [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко]. – 2-е вид., доп. і змін. – Х. : Легас, 2002. – С. 216–231.
. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Томас Гоббс [Т. Польська (наук.ред.), Р. Димерець (пер.з англ.)] – К. : Дух і Літера, 2000. – 600 с.
. Locke J. Two Treatises of Civil Government. / J. Locke – ed. by P. Laslett. – New York: Mentor Books, 1965.
. Локк Дж. Два трактата о правлении // Історія вчень про право і державу : Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Джон Локк [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко].. – 2-е вид., доп. і змін. – Х. : Легас, 2002. – С. 231–241.
. Монтеск’є Ш. О духе законов // Історія вчень про право і державу : Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Шарль-Луи Монтеск’є [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко].. – 2-е вид., доп. і змін. – Х. : Легас, 2002. – С. 247–258.
. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Раймон Арон [Пер. с фр. Общ. ред. и предисл. П. С. Гуревича] – М. : Прогресс Универс, 1993 – 606 с.
. Локк Дж. Цілі політичного суспільства та врядування // Лібералізм : Антологія / Джон Локк упоряд. О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2002. – С. 621–626.
. Руссо Ж.-Ж. Трактаты //Історія вчень про право і державу : Хрестоматія для юрид. вузів і фак. / Жан-Жак Руссо [Уклад., заг. ред. – проф., д-р іст. наук Г. Демиденко].– 2-е вид., доп. і змін. – Х. :