Удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення в регіоні на засадах впровадження індивідуально орієнтованих програм

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК: 351.82: 331.5(477.62)

Ахмедова Олена Олегівна
На правах рукопису

Удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення в регіоні на засадах впровадження індивідуально орієнтованих програм

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник –
Бурега Валерій Васильович,
доктор соціологічних наук, професор

Донецьк – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ НАСЕЛЕННЯ

1.1. Історико-логічний аналіз розвитку взаємозв’язку суспільства, особистості та зайнятості 11
1.2. Дослідження проблеми зайнятості: зарубіжна теорія і практика 25
1.3. Нормативно-правові засади функціонування механізму державного управління зайнятістю населення з урахуванням індивідуальної складової 44
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 58

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ НАСЕЛЕННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ТА МОЖЛИВОСТІ ПОСИЛЕННЯ ЙОГО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ

2.1. Факторно-структурний аналіз зайнятості населення в економічній системі регіону (на прикладі Донецької області) 61
2.2. Факторна модель оцінки рівня регіональної зайнятості на основі аналізу співвідношення попиту та пропозиції робочої сили 81
2.3. Можливості посилення індивідуальної складової механізму державного регулювання зайнятості 96
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 114

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНІ

3.1. Реалізація пріоритетів забезпечення зайнятості населення з урахуванням індивідуальної складової 119
3.2. Структура функціонування механізму державного управління забезпеченням зайнятості населення 128
3.3. Методичні положення щодо урахування індивідуальної складової в функціонуванні механізму забезпечення зайнятості населення у регіоні 141
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 155

ВИСНОВКИ 158
ДОДАТОК А 164
ДОДАТОК Б ………………………………………………………………….. 169
ДОДАТОК В…………………………………………………………………... 172
ДОДАТОК Д……………………………………………………………………176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах суспільно-економічних трансформацій одним з пріоритетних напрямів соціально спрямованого розвитку постає посилення ролі держави в сприянні всебічній реалізації потенціалу людини, виявленні та задоволенні потреб її розвитку. В цьому контексті особистість розглядається як стратегічний ресурс та основа моделі соціального управління. Визначені у вересні 2000 р. 189 країнами-членами ООН ключові цілі та задачі розросту світової цивілізації, відомі як «Цілі розвитку тисячоліття», потребують від України проведення активної державної політики щодо забезпечення реалізації людського потенціалу, необхідною умовою якого є повна, продуктивна, ефективна та вільно обрана зайнятість.
Незважаючи на те, що теоретично інтереси держави та особистості щодо забезпечення повної зайнятості збігаються, проте у реальному житті багато людей зіштовхуються з очевидним протиріччям між їх індивідуальними запитами стосовно зайнятості та створеними в державі умовами щодо можливостей працевлаштування. За умов фінансових та економічних кризових явищ ця проблема може сягати критичного стану, коли трудовий потенціал особистості не може бути затребуваний.
Об’єктивна потреба у максимальному використанні трудового та інтелектуального потенціалу, посиленні мотивів і стимулів до соціальної та інноваційної активності людей, трудової та підприємницької діяльності ініціює необхідність вдосконалення механізму державного управління зайнятістю населення. Виявлення та врахування індивідуальних потреб і запитів особистості стосовно зайнятості, з метою повного використання її потенціалу, стають стрижнем цього процесу, що й обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Варто зауважити, що з початком ринкових перетворень в українському суспільстві проблеми зайнятості та безробіття постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних учених, які вивчають проблеми державного регулювання економіки, економіки праці та соціально-трудових відносин. Вагомий внесок у розвиток управлінської науки про зайнятість, трудовий потенціал, ринок праці зробили Д.П. Богиня [13], В.В. Бурега [17] О.А. Грішнова [24], А.О. Дєгтяр [34], Н.Г. Діденко [36], В.В. Дорофієнко [39], Е.М. Лібанова [74], В.М. Мартиненко [78], О.Ф. Новікова [87], І.В. Петенко [93], І.Л. Петрова [126], C.Ф. Поважний [100], В.І. Токарева [137], М.М.Шутов [145], та інші.
Теоретико-методологічні основи проблеми зайнятості закладені у працях таких відомих мислителів і вчених, як Д. Рікардо [128], Ж. Сей [58], А. Сміт [132], Л. Харріс [128], А. Філліпс [128], Ф. Хайек [58] та інші. Тривають дослідження стосовно підвищення ефективності державної політики зайнятості, вдосконалення механізмів державного управління зайнятістю. Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державного управління зайнятості населення залишились невирішеними. Так, потребують подальшого дослідження теоретичні засади та методичні підходи державного управління зайнятістю з урахуванням індивідуально орієнтованих програм, зокрема на регіональному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. За участю здобувача були виконані дослідження за темою «Соціально-гуманітарні аспекти державного управління» (номер державної реєстрації 0106U005128, 2008-2010 рр.). У межах цієї теми автором досліджувалося функціонування чинного механізму державного управління процесами зайнятості з метою з’ясування можливостей його вдосконалення шляхом впровадження індивідуально орієнтованих програм забезпечення зайнятості населення як умови людського розвитку в державі.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління зайнятістю населення в регіоні.
Мета дослідження обумовила постановку та вирішення таких основних задач:
проаналізувати теоретичні основи врахування індивідуальних потреб та мотивацій в узгодженні інтересів держави та особистості у забезпеченні зайнятості населення;
розглянути нормативно-правові засади функціонування механізму державного управління зайнятістю населення щодо врахування індивідуальних потреб особистості;
провести аналіз факторів регіонального розвитку, що впливають на забезпечення зайнятості населення шляхом впровадження індивідуально орієнтованих програм;
здійснити оцінку рівня зайнятості на основі аналізу співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу;
визначити чинні механізми державного управління зайнятістю населення щодо виявлення можливості посилення його індивідуальної складової в контексті регіонального розвитку;
розкрити особливості методів впровадження інноваційних технологій сприяння зайнятості населення з урахуванням пріоритетів регіональних програм;
розробити методичні положення щодо врахування індивідуальної складової в функціонуванні механізму забезпечення зайнятості населення у регіоні з залученням іноземних ресурсів.
Об’єкт даного дослідження – державне управління забезпеченням зайнятості населення в регіоні.
Предмет – удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення в регіоні.
Методи дослідження. Теоретичну основу роботи складають наукові та практичні дослідження, що знайшли відображення у працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії державного управління, економічної теорії, кадрового і мотиваційного менеджменту, стратегічного планування, законодавчі та нормативні акти України, що регулюють зайнятість населення.
Методологічним підґрунтям дослідження являється системний підхід.
Методичну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано методи: історико-логічного аналізу – для дослідження теоретичних засад зайнятості населення; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану державного регулювання зайнятості населення в Україні; аналізу й синтезу – для розробки ефективного механізму реалізації державної політики у сфері зайнятості населення; експериментальний – для формування напрямів удосконалення державного регулювання зайнятості населення.
Як джерело інформації використовувалися офіційні дані статистичної звітності та показники соціально-економічного розвитку Донецької області.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, одержані автором, полягають у розробці теоретико-методичних засад удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення шляхом децентралізації державного механізму та врахування індивідуальної складової, суть яких полягає в теоретичному обґрунтуванні можливостей та шляхів удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення на засадах впровадження індивідуально орієнтованих програм. Основні положення, які визначають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
виокремлено індивідуальну складову в загальному соціально-економічному явищі «зайнятість» на основі історико-логічного аналізу ґенези та розвитку суспільства, особистості та зайнятості, що знайшло відображення в уточненні поняття «зайнятість» в контексті проблематики державного управління;
розроблено методичні положення щодо врахування індивідуальної складової та залучення альтернативних джерел фінансування індивідуально орієнтованих програм забезпечення зайнятості в регіоні на регулярній основі (зокрема Twinning);
удосконалено:
методичні підходи до визначення пріоритетних напрямів регіональних програм сприяння зайнятості з урахуванням попиту та пропозиції якості робочої сили;
систему чинних механізмів забезпечення зайнятості населення на засадах урахування принципів системності у виділенні регіональних пріоритетів та регулярності в упровадженні індивідуально орієнтованих програм;
дістало подальшого розвитку:
підходи до застосування методів економічної стимуляції зайнятості, адміністративно-організаційних заходів через впровадження інноваційних технологій сприяння зайнятості населення в регіоні з урахуванням пріоритетів регіональних програм;
нормативно-правові засади функціонування механізму державного управління зайнятістю населення щодо врахування індивідуальних потреб особистості через посилення мотивації і заохочування волонтерської роботи, альтернативного фінансування, розширення функцій сільських і селищних рад питаннями сприяння зайнятості;
система оцінювання факторів впливу на забезпечення зайнятості населення через урахування специфіки впровадження індивідуально орієнтованих програм на регіональному та місцевому рівнях управління.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути покладені в основу розробки як державних, так і регіональних програм активного сприяння зайнятості населення що враховують індивідуальну складову. Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості запровадження нових прогресивних підходів до процесу вдосконалення і функціонування механізму державного управління у сфері зайнятості населення в Донецькому регіоні, зокрема в Петровському районі (довідка про впровадження від 15.02.2010 р. № 08/17я - 0402), а також в Центрі зайнятості Кіровського і Петровського районів (довідка про впровадження від 2.02.2010 № 41).
Теоретико-методичні та прикладні розробки здобувача можуть бути застосовані при факторно-структурному аналізі зайнятості населення в економічній системі регіону; визначенні, формуванні та реалізації пріоритетів забезпечення зайнятості населення, удосконаленні регіональних програм зайнятості населення.
Методики впровадження індивідуально орієнтованих програм активного сприяння зайнятості населення на регіональному рівні були використані при визначенні цілей і задач розвитку Шахтарського району Донецької області в сфері працевлаштування незайнятого населення при розробці програми «Соціально-економічного розвитку» (довідка про впровадження від 16.04.2010 р. № 01-36-0155/01). Окремі положення, методичні розробки використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Управління трудовими ресурсами», «Економіка праці й соціально-трудові відносини», «Ринок праці» в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (довідка від 31.12.2009 р. № 01-12/1262).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення роботи розроблено здобувачем самостійно. Вони одержані особисто автором і є його внеском у розвиток науки державного управління.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати дослідження, а також загальні результати дослідження подано у вигляді доповідей і повідомлень на 10 науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління за підсумками науково-дослідної роботи (2005-2010 рр., м. Донецьк), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту» (23 жовтня 2009 р., ДонДУУ, Донецьк), V – VI Міжнародних наукових конференціях «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (2009-2010 рр., ДонДУУ, Донецьк), Міжнародній науковій конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (26 березня 2010 р., ДонДУУ, Донецьк), V Міжнародній науково-практичній конференції: «Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи» (26-27 березня 2010 р., Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень – 2010» (7-15 липня 2010 р., Польща).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць (5 у фахових виданнях), з них 2 у наукових журналах, 3 у збірниках наукових праць та 5 у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3.2 д. а., з них особисто автору належить 3.2 д. а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження за темою дисертації у сукупності розв’язують важливу науково-практичну задачу з удосконалення механізму державного управління забезпеченням зайнятості населення на регіональному рівні шляхом врахування індивідуальної складової.
Результати, отримані в процесі дослідження, дали змогу сформулювати наступні висновки та внести певні пропозиції щодо процесів забезпечення зайнятості.
1. На основі аналізу стану механізму державного управління зайнятістю населення виявлено, що виникає протиріччя між індивідуальними запитами людей щодо зайнятості та створеними в державі умовами щодо можливостей працевлаштування. Виявлення та врахування індивідуальних потреб і запитів особистості стосовно зайнятості, з метою повного використання її потенціалу, стають підставою для вироблення нових підходів державного управління до розв’язання даної проблеми.
2. Аналіз теоретичних засад урахування індивідуальних потреб та мотивацій в узгодженні інтересів держави та особистості у забезпеченні зайнятості населення через визначення понятійно-категоріального змісту зайнятості дозволив встановити наступне.
На сьогодні при дослідженні поняття «зайнятість» недостатньо уваги приділяється індивідуальній складовій. Є значна кількість визначень зайнятості населення, але більшість із них розкривають лише соціальний аспект цієї категорії (Завіновська Г.Т., Калина А.В., Летюх В.М.). Історико-логічний аналіз розвитку суспільства, особистості та зайнятості надав можливість виявити, що сутність зайнятості, її форми та види детермінуються системою мотивів людської діяльності, її цілями, задачами, механізмами реалізації та рівнем їхньої узгодженості з умовами, створеними у державі для реалізації людського потенціалу. Тому, розгляд зайнятості населення як об’єкта державного управління, потребує врахування тісного взаємозв’язку державної політики, зайнятості та системи мотивів людської діяльності.
Автором запропоновано таке уточнення цього поняття. Зайнятість – це соціально-економічне явище, яке полягає у суспільно корисній діяльності громадян, спрямованій на реалізацію їх трудового потенціалу й такої, що приносить заробіток (трудовий дохід). Економічний зміст зайнятості виражається в можливості для працівника своєю працею забезпечити собі гідне існування і сприяти підвищенню ефективності суспільного виробництва. Соціальний – у формуванні й розвитку особистості, використанні її трудового потенціалу. Соціальний характер зайнятості відбиває потребу людей не лише в доходах, але й у самовираженні через суспільно корисну діяльність, а також ступінь задоволення цієї потреби при визначеному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.
При вдосконаленні механізму державного управління зайнятістю населення в узгоджені інтересів держави та особистості, індивідуальних потреб і мотивацій враховано те, що соціальність проблем зайнятості визначається націленістю на людину, її інтереси і потреби в трудовій сфері. Якщо економічні проблеми зайнятості можливо розв’язувати на рівні ринкових механізмів, то для розв’язання соціальних проблем обов’язково необхідне державне втручання.
Досвід розвинених країн вказує на те, що розвиток ринкових відносин забезпечує зростання економічної ефективності, але одночасно сприяє виникненню соціальних проблем. Використовувані в цих країнах методи, а саме: підтримка галузей пріоритетного розвитку, обмежена фіскальна політика, «політика солідарності» в заробітній платі (Швеція), децентралізація ринку праці (США), розвинена система профспілок (Японія ) та концептуальні підходи щодо розв’язання проблем зайнятості можуть бути використані в нашій державі лише частково.
3. На основі нормативно-правових засад функціонування механізму державного управління зайнятістю населення щодо врахування індивідуальних потреб особистості та узгодження їх з інтересами держави визначено, що врахування індивідуальної складової має місце на всіх наявних рівнях управління: центральному (Закони України, підзаконні акти, Укази Президента України); регіональному (плани та програми соціально-економічного розвитку території); рівні місцевого самоврядування (програми місцевого розвитку, проекти). Вдосконалення чинного механізму потребує узгодження інтересів держави та особистості щодо реалізації цільових, функціональних та організаційних складових забезпечення зайнятості. Обґрунтовано необхідність впровадження індивідуально орієнтованих програм шляхом посилення децентралізації державного управління, підвищення мотивації, заохочення волонтерської роботи, залучення альтернативного фінансування, розширення функцій сільських і селищних рад питаннями сприяння зайнятості, створення нових робочих місць.
4. Аналіз факторів регіонального розвитку, що впливають на забезпечення зайнятості населення, показав, що Донецька область має потужний потенціал промислового розвитку, є реальна можливість застосування інновацій та залучення інвестицій в економіку регіону. Встановлено, що на регіональному рівні чинниками, які створювали можливості соціально-економічного розвитку Донецької області та позитивного впливу на забезпечення зайнятості населення до початку світової фінансово-економічної кризи стали фактори інноваційно-інвестиційного розвитку. Такі фактори необхідно зафіксувати в стратегічному розвитку регіону, використовуючи індивідуально орієнтовані програми як інструмент реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу промислового регіону.
5. На підставі отриманих результатів щодо оцінки рівня зайнятості на основі аналізу співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу визначено, що наявні методичні підходи потребують врахування інноваційних напрямів регіональної політики у зазначеній сфері: застосування інструментів недержавного фінансування проектів, пов’язаних з забезпеченням зайнятості населення; узгодження інтересів держави і особистості на місцевому рівні шляхом створення умов життєзабезпечення і життєдіяльності для соціального відтворення населення і трудового потенціалу регіону; вдосконалення організаційної, законодавчої та нормативно-правової бази територіального управління соціальним розвитком регіонів, сприяння формуванню адекватної та ефективної структури соціального управління на регіональному рівні; проведення активної працезберігаючої політики.
Проведена діагностика свідчить про необхідність розробки нових методичних положень щодо врахування індивідуальної складової регіональних програм сприяння зайнятості населення, що в комплексі дозволяє розв’язати наступні задачі: раціональне відтворення трудового потенціалу; постійне скорочення витрат живої праці на виробництво одиниці споживчої вартості; функціонування ефективного організаційно-господарського механізму, спроможного забезпечити динамічний розвиток матеріального балансу й соціальні гарантії населенню.
6. Визначено, що в Україні процеси регіонального стимулювання відбуваються за допомогою реалізації цільових регіональних програм соціально-економічного розвитку, які здійснюються разом з галузевими спеціалізованими програмами з розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства, зайнятості. Перед регіональними програмами стоїть мета – викликати позитивні зрушення в економічному і соціальному розвитку.
На рівні місцевого самоврядування організаційні структури, що використовують у своїй практичній діяльності методики врахування індивідуальної складової забезпечення зайнятості, не мають широких можливостей в організаційному або фінансовому плані для формування експертних комісій для оцінки пріоритетів проектів з підвищення ефективності роботи. Подібна оцінка складається виходячи з суб’єктивних підходів. Об’єктивувати процес визначення складу чинників і розкриття змісту їх елементів, необхідних для вибору адекватних проектів можливо через підтримку з боку регіональних структур управління.
7. Запропоновано підвищення результативності механізму державного управління забезпеченням зайнятості населення через впровадження інноваційних технологій з урахуванням пріоритетних напрямів регіональних програм соціально-економічного розвитку.
На державному рівні потребує вдосконалення законодавчо-нормативна база з урахуванням індивідуальної складової зайнятості шляхом внесення змін у частину першу пункту 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» з метою визначення зайнятості як суспільно-економічного явища, яке полягає у суспільно корисній діяльності громадян, спрямованій на реалізацію їх трудового потенціалу й такої, що приносить заробіток (трудовий дохід); децентралізації державного управління; обмеження фіскальної політики і підтримки галузей пріоритетного розвитку, а також галузей з низькими економічними результатами діяльності, але необхідних для суспільства.
На регіональному рівні пропонується вдосконалення регіональних програм забезпечення зайнятості населення; створення регіонального консультаційно-аналітичного центру сприяння зайнятості населення.
На місцевому рівні має проводитись оцінювання рівня якості трудового потенціалу незайнятих громадян, їх індиві¬дуаль¬ної спрямованості; розробка та впровадження індивідуально орієн¬тованих програм активної підтримки безробітних; надання безкоштовних консультаційних послуг населенню з юридичних, психологічних, економічних та соціальних аспектів працевлаштування.
8. Розроблено методичні положення щодо врахування індивідуальної складової в функціонуванні механізму забезпечення зайнятості населення у регіоні через залучення альтернативних джерел фінансування індивідуально орієнтованих програм на регулярній основі (зокрема Twinning). Методика передбачає аналіз регіонального ринку праці, рівня якості трудового потенціалу незайнятих громадян, їх індиві¬дуаль¬ної спрямованості; доведено дієвість спеціальних змішаних форм фінансового сприяння зайнятості населення через залучення позабюджетних коштів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України / за ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2001. – 527 с.
2. Ажажа М.А. Категорійно-понятійний апарат механізму державного регулювання інвестицій у людський капітал / М.А. Ажажа // Держава та регіони. – 2001. – С. 4-9.
3. Амоша О.І. Стан, тенденції та основні напрямки розвитку соціально-трудових відносин на державному та регіональному рівнях / О.І. Амоша // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. – Т. 1: Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – С. 14-24.
4. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. [Уклад. : Г. Райт; пер. В. Івашко]. – К.: Основи, 1996. – 128 с.
5. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): учебное пособие / Г.В. Атаманчук. – М. : Экономика, 2000. – 302 с.
6. Ахмедова О.О. Категорія «зайнятість» від економічної теорії до практики державного регулювання / О.О. Ахмедова // Зб. наук. праць ДонДУУ [«Сучасні напрямки політики державного управління в Україні»]. – сер. «Державне управління». – Т. ІX, вип. 108. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С. 5-15.
7. Ахмедова О.О. Нормативно-правова складова державного регулювання зайнятості населення / О.О. Ахмедова // Вісник ДонДУУ «Менеджер». – 2010. – № 2. – С. 5-14.
8. Ахмедова О.О. Умови забезпечення ефективності функціонування механізмів державного управління зайнятістю: регіональний вимір / О.О. Ахмедова // Зб. наук. праць ДонДУУ [«Державне будівництво та державне управління»]. – сер. «Державне управління». – Т. Х, вип. 139. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – С. 21-30.
9. Бабкін В.Д. Конституційні засади соціальної держави Україна / В. Д. Бабкін // Правова держава. – 2000. – № 11. – С. 128.
10. Базова захищеність населення України [Матер. вибірк. соціал.-демограф. обстеження]. – К.: Держкомстат України, 2006. – 45 с.
11. Бандур С.І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави / С.І. Бандур // Продуктивні сили України. Науково-теоретичний економічний журнал РВПС України НАН України, 2006. - № 1 (001). – С. 62 -71.
12. Барсуков А.В. Принципи побудови та особливості реалізації регіональної соціальної політики в Україні / А.В. Барсуков // Регіональна економіка. – 2003. – № 1. – С. 190-194.
13. Богиня Д.П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці / Д.П. Богиня // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 5. – С. 9-12.
14. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем : концепції, моделі, механізми регулювання та управління: навчальний посібник / В.Г. Бодров. – К.: УАДУ, 2002. – 104 с.
15. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия [гл. науч. ред. и сост. С.Ю. Солодовников]. – Мн.: МФЦП, 2002. – 1008 с.
16. Бурега В. Социально-адекватный менеджмент. В поисках новой парадигмы : монография / В. Бурега. – К.: Академия, 2001. – 272 с.
17. Бурега В.В. Управленческая деятельность: теория и практика профессиографического исследования. Монография / В.В. Бурега. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – 139 с.
18. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: навчальний посібник / В.С. Васильченко. – К.: КНЕУ, 2003. – 252 с.
19. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер: пер. с нем. / [сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова]. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
20. Вовканич С.Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея / С.Й. Вовканич. – Львів: ЛБА, 2001. – 540 с.
21. Горбунова-Рубан С.О. Кризові фактори змін якості життя / С.О. Горбунова-Рубан // Зб. наук. праць: [відп. за вип. Л.Г. Сокурянська] – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2002. – С. 419.
22. Гошовська В. Соціальна держава: типи, сутність, зміст / В. Гошовська // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2007. – № 3. – С. 259-265.
23. Гриньова О. Ступінь цивілізованості держави визначається рівнем соціального захисту її громадян / О. Гриньова // Соціальний захист. – 2002. – № 6. – С. 44-48.
24. Грішнова О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / Олена Грішнова. – К.: Знання, 2004. – 535 с.
25. Грузінова Л. П. Законодавство України про працю: навчальний посібник / Л. П. Грузінова. – К.: Прецедент, 2008. – 152 с.
26. Грушко В.І. Формування бюджету розвитку місцевих бюджетів / В.І. Грушко, К.В. Павлюк // Вчені записки Інституту економіки та права «Крок». – сер. «Економіка». – К., 2001. – Вип. 5. – С. 111-118.
27. Губерная Г.К. Государство как институт социальных услуг / Г.К. Губерная // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту: зб. наук. праць [матер. конф.]. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2009. – С. 25-26.
28. Губерная Г.К. Наследство в управлении страной и реформами / Г.К. Губерная // Менеджер. – 2002. – № 4. – С. 156-161.
29. Гэлбрейт Дж.К. Экономическая политика измеряется результатами / Дж.К. Гэлбрейт // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 5. – С. 33-39.
30. Давиденко В. Соціальне партнерство у сучасному суспільстві: регіональний досвід і перспективи / В. Давиденко, В. Паращук // Соціальний захист. – 2001. – № 2. – С. 43-47.
31. Дацій О.І. Інвестиційний потенціал як складова розвитку промислового комплексу України / О.І. Дацій // Держава та регіони. – сер. «Економіка та підприємництво». – 2006. – № 6. – С. 105-109.
32. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: монографія [кол. авт.; відпов. ред. Н.Р. Нижник]. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 448 с.
33. Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов [та ін.]; за заг. ред. Г.С. Одінцової. – Харків: ХарРІ УАДУ, 2002. – С. 75-78.
34. Дєгтяр А.О. Підвищення ефективності державно–управлінських рішень щодо розв’язання демографічних проблем в Україні / А.О. Дєгтяр, Д.В. Карамишев // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – № 2. – Ч. 2. – С. 16-24.
35. Дидківська Л.І. Державне регулювання економіки: навчальний посібник / Л.І. Дидківська, Л.С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
36. Діденко H.Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики: Монографія / Н.Г. Диденко. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. – 377 с.
37. Донбасс-2025: стратегия будущего // Фонд «Эффективное управление». – Донецк, 2009. – 106 с.
38. Донецька область від виборів до виборів // Донецька обласна рада. – Донецьк, 2007. – 210 с.
39. Дорофієнко В.В. Управління персоналом: Графічне моделювання: навчально-методичний посібник / [В.В. Дорофієнко, Д.М. Комар, С.Ю. Комар, В.І. Токарева за заг. ред. С.Ф. Поважного]. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 276 с.
40. Дослідження в Україні проблем економіки праці, демографії, соціальної економіки і політики / Академія економічних наук України [Т.А. Заяць (відп. ред.); уклад. С.І. Бандур, Д.П. Богиня]. – К., 2000. – 70 с.
41. Драгунова Т. Роль трансформації міграційного процесу у відтворенні людського потенціалу: теорія і практика / Т. Драгунова // Україна: аспекти праці. – 2005. - № 7. – С. 31 – 37.
42. Економіка України за січень-березень 2008 року // Урядовий кур’єр. – 2008. – 24 квіт. – С. 7.
43. Економічна активність населення Донецької області 2006 // Статистичний збірник. Головне управління статистики в Донецькій області. – Донецьк. – 2007. – 82 с.
44. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи [Електронний ресурс] / Я.А. Жаліло, О.С. Бабанін, Я.В. Белінська [та ін.]. – К., 2009. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.
45. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 2002. – 4 черв. – С. 5-12.
46. Європейські стандарти та українські реалії // Соціальний захист. – 2008. – № 6. – С. 3.
47. Железняк Н. Правове регулювання нормотворчої діяльності / Н. Железняк // Право України. – 2002. – № 12. – С. 102-107.
48. Жиляев И. Уровень жизни населения Украины до и после финансового кризиса 1998 года / И. Жиляев // Економіка. Фінанси. Право. – 2000.– № 7. – С. 10-14.
49. Завіновська Г. Економіка праці: навчальний посібник / Галина Завіновська. – КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2003. – 298 с.
50. Загальна декларація прав людини // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
51. Законодательство Украины о предпринимательстве. – Харків : Одиссей, 2000. – 416 с.
52. Заславская Т.И. Человеческий потенциал в современном трансформационном процессе / Т.И. Заславская // Общественные науки и современность. – 2005. – № 4. – С. 13-25 [библиогр. С. 24-25].
53. Заяць Т. Попит на робочу силу: проблеми формування та економічного стимулювання / Т. Заяць // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 2. – С. 25-28.
54. Заяць Т. Продуктивність людських ресурсів України та регіональні можливості її забезпечення / Т. Заяць // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3. – С. 25-29.
55. Золотогоров В.Г. Экономика: Энциклопедический словарь / В.Г. Золотогоров. – Мн.: Книжный дом, 2003. – 719 с.
56. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3. – С. 3-11.
57. Інноваційна стратегія українських реформ / [А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко]. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
58. Історія економічних учень [за ред. Л.Я. Корнійчук , Н.О. Титаренко ]. – К.: Основи, 2000. – 572 с.
59. Калина А. Економіка праці: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. Калина. – К.: МАУП, 2004. – 268 с.
60. Качан Л. Підвищення заробітної плати стає чинником національної безпеки / Л. Качан // Соціальний захист. – 2007. – № 3. – С. 4-7.
61. Кейнс Дж.М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс: пер. с англ. – М. : Экономика, 1993. – 543 с.
62. Класифікатор професій ДК 003: 2005. Держспоживстандарт України. – К.: Видавництво «Соцінформ», 2005. – 615 с.
63. Козюра І.В. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція): навчальний посібник / І.В. Козюра, О.Н. Лебединська. – Ужгород: Патент, 2003. – 224 с.
64. Конституція України // Закони України. – К.: 1998. – Т. 10. – С. 5-41.
65. Концепція формування правових основ та механізмів реалізації соціальної держави в країнах Співдружності: СНД: Концепція, Міжнародний документ від 31.05.2007 р., документ 997_ g2496 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.zakon1.rada.gov.ua.
66. Костровець Л.Б. Методика визначення показників ринку праці: зб. наук. праць ДонДАУ [«Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»]. – сер. «Державне управління». – Т. V, вип. 30. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 247-254.
67. Кравцов С.О. Людський капітал за умов реформування ринку праці / С.О. Кравцов // Вісник АПСВ. – 2007. - № 1 (38). – С. 48-63.
68. Кретова А.В. Теоретико-методичні засади вдосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України [Текст]: автореф. дис.кандидата наук з держ. упр.: 25.00.02 / ДонДУУ., Д. – 2006 – 20 с.
69. Кузьменко Н. Свобода або обов’язковість колективних договорів у світлі трудових правовідносин / Н. Кузьменко // Соціальний захист. – 2003. – № 1. – С. 22-23.
70. Куценко В.І. Соціальна деpжава (пpоблеми теоpії, методології, пpактики) / В.І. Куценко, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафійчук: [за pед. В.І. Куценко]; – К.: Рада по вивч. пpодукт. сил Укpаїни HАH Укpаїни, 2003. – 226 c.
71. Леви-Стросс К. Структурная антропология [пер. с фр. В. В. Иванова]. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 512 с.
72. Лесин В. Стратегічні цілі державної політики у соціальній сфері / В. Лесин // Соціальний захист. – 2002. – № 7. – С. 14-15.
73. Летюха В.М. Основи ринкової економіки / В.М. Летюха. – К.: Уро-жай, 1995.
74. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця / Е. Лібанова // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 26-32.
75. Лісогор Л.С. Формування ринку праці в Україні / Л.С. Лісогор. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – 296 с.
76. Малиновський В. Оптимізація соціальних функцій державного управління в умовах становлення громадянського суспільств: матер. міжнар. наук.-практ. конф. [«Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні»]: в 3 т.; за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: УАДУ, 2001. – Т. 1. – С. 66-67.
77. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1961. – Т. 24. – 648 с.
78. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): монографія. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. – 220 с.
79. Мартиненко В.М. Кадрова політика і державна служба у сфері публічного управління (регіональний аспект) [за заг. ред. В.М. Мартиненка. Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – 304 с. [сер. «Державне управління ХХІ століття»].
80. Мартыненко В.М. Дайджест: кадровая политика и управление персоналом. Вып. 1. Проблемы лидерства и кадровые технологии [под общ. ред. В.М. Мартыненко]. – Харків: Константа, 2006. – 224 с. [С. 6-60; 96-191].
81. Марцин В.С. Теоретичні погляди на конкуренцію та її подальший розвиток в Україні // Товарні ринки. – № 2. – 2007. – С. 13-21.
82. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. – М.: Прогресс-Универс, 1993. – Т. 3. – 441 с.
83. Маслоу Абрахам. Мотивация и личность [пер. с англ. Т. Гутман, Н. Мухиной; изд. 3-е]. Питер, 2007. – 352 с.
84. Махненко М. Законодавчі проблеми соціальної політики / М. Махненко // Віче. – 2000. – № 5. – С. 87-100.
85. Минюк С.А. Математические методы и модели в экономике.: Учебное пособие / Минюк С.А., Ровба Е.А., Кузьмич К.К. – Мн., ТетраСистемс, 2002. – 432 с.
86. Нижник Н., Машков О. Системний підхід в організації державного управління: навчальний посібник / Н.Р. Нижник, О. Машков [за заг. ред. Н.Р. Нижник]. – К.: УАДУ, 1998. – 160 с.
87. Новікова О.Ф. Соціальна держава: концептуальна основа, критерії визначення та стратегічні пріоритети / О.Ф. Новікова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: сб. науч. тр. – Донецк, 2006. – Т. 1. – С. 12-18.
88. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики [пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера]. – М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997. – 195 с.
89. Онікієнко В.В. Розвиток ринку праці України: тенденції та перспективи [за ред. В.В. Онікієнка, Л.Г. Ткаченко, Л.М Ємельяненко]. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 286 с.
90. Онікієнко В.В. Методологічні аспекти проблеми створення нових робочих місць. Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки / В.В. Онікієнко // Міжнар. наук.-практична конф. — К.: Мінпраці України, НАН України, РВПС України НАН України, Укр. ін-т соц. досліджень, 2000. — Т. 1. — 562 с.
91. Пал Л.А. Аналіз державної політики [пер. з англ. Дзюби]. – К.: Основи, 1999. – 422 с.
92. Панкевич О. До питання про основні завдання соціальної держави (загальнотеоретичний аспект) / О. Панкевич // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 2. – С. 183-191.
93. Петенко І.В. Планування та статистика показників праці: навчальний посібник / І.В. Петенко, Т.В. Уманець, Л.І.Антошкіна. – Донецьк: Ноулідж, 2009. – 340 с.
94. Печчеи А. Человеческие качества [А. Печчеи; пер. с англ. О.В. Захарова]. – 2-е изд. – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.
95. Пільги в країнах ЄС. Система соціального захисту в США // Соціальний захист. – 2005. – № 5. – С. 41-44.
96. План дій Ради Європи для України 2008-2011 / Рада Європи. – План, Проект, Міжнародний документ вiд 25.06.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.zakon1.rada.gov.ua.
97. Платонова Е. Экономические системы и их трансформация / Е. Платонова // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. –
№ 7. – С. 30-40.
98. Поважний О.С. Корпоративне управління: навчальний посібник / О.С. Поважний. – Донецьк: Норд Прес, 2005. – 337 с.
99. Поважный С.Ф. Логистика и маркетинг в управлении кадровым потенциалом [С.Ф. Поважный, Р.Р. Ларина, А.В. Белоусов]. – Донецк: ВИК, 2003. – 276 с.
100. Поважный С.Ф. Комплексное управление трудовыми ресурсами: учебное пособие [С.Ф. Поважный, А.Д. Смолько, П.К. Кучеба]. – Донецк: ДонГАУ, 2000. – 276 с.
101. Праця Донецької області 2007 // Статистичний збірник. Головне управління статистики в Донецькій області. – Донецьк. – 2008. – 318 с.
102. Приходько С. Здійснення громадянами права на соціальний захист та гарантії його забезпечення / С. Приходько // Право України. – 2000. –
№ 2. – С. 18-22.
103. Про Державний бюджет України на 2009 рік: закон України від 26.12.2008 р. № 835–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2009. –
№ 20-22. – Ст. 269 [зі змінами].
104. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: закон України від 05.10.2000 р. № 2017–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409 [зі змінами та допов.].
105. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: закон України від від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171 [зі змінами та допов.].
106. Про зайнятість населення: закон України від 31 березня 1991 р. №665/97–ВР [Інтернет-ресурс Верховної Ради України]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=803-12
107. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: постанова Кабінету Міністрів України вiд 21.07.2006 р. № 1001 [Інтернет-ресурс Верховної Ради України]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
108. Про затвердження Порядку організації роботи з підготовки та реалізації проектів Twinning Україні: постанова Кабінету Міністрів України вiд 7.02.2007 р. № 154 [Інтернет-ресурс Верховної Ради України]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
109. Про місцеве самоврядування в Україні: закон України від 21.05.1997 р. № 280/97 // Відомості Верховної ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
110. Про місцеві державні адміністрації: закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – С. 190 [зі змінами та допов.].
111. Про оплату праці: закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121 [зі змінами та допов.].
112. Про організації роботодавців: закон України від 24.05.2001 р.
№ 2436-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 171.
113. Про прожитковий мінімум: закон України від 15.07.1999 р. № 966- XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348 [зі змінами та допов.].
114. Про соціальні послуги: закон України від 19.06.2003 р. № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358 [зі змінами та допов.].
115. Про утворення міністерства праці та соціальної політики: указ Президента України від 25 лип. 1997 р. № 705/97 [Інтернет-ресурс Верховної Ради України]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
116. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2002 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2002. – 350 с.
117. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2003 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2003. – 380 с.
118. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2004 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2004. – 383 с.
119. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2005 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2005. – 345 с.
120. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2006 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2006. – 450 с.
121. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2007 рік // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2007. – 360 с.
122. Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2007-2011 роки // Донецька облдержадміністрація. – Донецьк, 2007. – 216 с.
123. Радаев В.В. Экономическая социология. Курс лекций: учебное пособие / В.В. Радаев. – М.: Аспект-Пресс, 1998. – 368 c.
124. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи [кол. авт. наук. кер. В.В. Цвєтков]. – К.: Оріони, 1998. – 364 с.
125. Ринок праці за 2005 рік. Економічна доповідь // Головне управління статистики в Донецькій області. – Донецьк. – 2006. – 25 с.
126. Ринок праці та освіта: пошук взаємодії: зб. наук праць [за наук. ред. І.Л. Петрової]. – К.: Таксон, 2007. – 200 с. – [Ex professo].
127. Руда О. Зміни в системі державного управління в Україні: основні досягнення та недоліки і перспективи подальшого реформування / О. Руда // Економічні реформи сьогодні. – 2000. – № 29. – С. 20-25.
128. Самуэльсон П.Э. Экономика: учебное пособие / П.Э. Самуэльсон, В.Д. Нордхаус [пер. с англ.; 16-е изд.]. – М.: Вильямс, 2000. – 688 с.
129. Селіванов В. Державну політику в Україні – на правові і наукові засади / В. Селіванов // Право України. – 2002. – № 12. – С. 15-23.
130. Семенов Ю.И. На заре человеческой истории / Ю.И. Семенов. – М.: Мысль, 1998. – 319 с.
131. Семенчев І.І. Місцеве самоврядування та державне управління: аспект єдності та розбіжностей / І.І. Семенчев // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – сер. «Державне управління». – Вип. 115: Соціальні аспекти державного управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – Т. Х. – С. 118-123.
132. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Наука, 1982. – Кн. 1-111. – 570 с.
133. Соціальні трансформації: міжнародний та вітчизняний досвід: монографія / В.М. Новіков, Н.П. Сітнікова. – К.: Інститут економіки, 2003. – 253 с.
134. Стратегія економічного розвитку України: зб. наук. праць [відп. ред. О. П. Степанов]. – К.: КНЕУ, 2002. – 120 с.
135. Стратегія економічного та соціального розвитку Донецької області на період до 2015 року // Донецька облдержадміністрація, Донецька обласна рада. – Донецьк, 2007. – 70 с.
136. Ткаченко Д. Місцева влада Донеччини: рівень відповідальності. Моніторинг рівня прозорості, доступності та відповідальності місцевої ради Донеччини / Д. Ткаченко, О. Іванов, К. Мала // Донецька обласна організація. Комітет виборців України. – Донецьк, 2006. – 144 с.
137. Токарева В.І. Науково-теоретичні засади формування і функціонування системи підготовки управлінського персоналу в Україні: монографія. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 315 с.
138. Токовенко В. В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізації взаємодії: монографія / В. В. Токовенко. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 256 с.
139. Українське суспільство 1992-2006. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2006. – 578 с.
140. Федорова М. В. Современное состояние внебюджетных социальных фондов Украины / М. В. Федорова // Научные труды КГАУ. Сер. «Экономические науки». – Симферополь, 2005. – Вып. 87. – С. 202-206.
141. Фромм Э. Ситуация человека – ключ к гуманистическому психоанализу / Э. Фромм // Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С. 452-469.
142. Халецька А.А. Соціальний захист населення в Україні: теорія та практика державного управління: монографія / А. А. Халецька. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 430 с.
143. Чернецкий Ю. А. Мировая экономика: курс лекцій: ЭКСМО – 2007. – 400 с.
144. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: підручник / Л. А. Швайка. – К.: Знання, 2008. – 462 с.
145. Шутов М.М., Ткаченко В.Г., Дорофиенко В.В., Грачев Р.А., Гончаров В.Н. Труд и здоровье: Монография / Под общей редакцией Слабкого Г.А. – Донецк: СПД Куприянов В.С., 2009. – 330с.
146. Шутов М.М. Регенерация населения Украины, сценарий будущего / М. Шутов, В. Бурега, С. Вовк: Монография – Донецк: ВИК, 2009. – 205 с.
147. Юрчик Г.М. Удосконалення механізму державного регулювання молодіжного сегменту ринку праці / Г.М. Юрчик // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип. «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики». – Т. 3: Регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 583 -591.
148. Яковюк І.В. Соціальна і правова держава: співвідношення понять / І.В. Яковюк // Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. праць. – Харків, 2001. – Вип. 1. – С. 99-105.
149. Blau Joel. Social Welfare Policy / Joel Blau, M. Abramovitz. – New York: Oxford University Press, 2003. – 481 p.
150. Elgar Edward. The role of International Organizations in Social Policy: Ideas, Actors and Impact / Edward Elgar. – UK: MPG Books Group, 2009. – 247 p.
151. Espin-Andersen Gosta. Social Foundations of Postindustrial Economi¬es / Gosta Espin-Andersen. – New York: Oxford University Press, 2003. – 201 p.
152. Galasso Vincenzo. The Political Future of Social Security in Aging Societies / V. Galasso. – Cambridge, London: MIT Press, 2006. – 225 p.
153. Global Employment Trends Brief, January 2006, InternationalLabour Office, Geneva. – www.ilo.org/trends
154. http://www.dtkt.com.ua
155. http://www.ukrstat.gov.ua
156. Mullard Maurice. Social policy in a Changing Society / M. Mullard, P. Stricker. – London, New York, 2005. – 219 p.
157. Society at a Glance 2009. OECD social indicators. www.oecd.org/publishing/corrigenda. – OECD 2009. – 130 p.
158. Suderstrum Lars. The Economics of Social Protection / L. Suderstrum. – Cheltenham,UK, Northampton, MA, 2008. – 173 p.
159. The New Encyclopedia Britanica, vol. 9, Founded 1768, 15-th edition. Inc., Chicago, 1993. – 777 p.
160. Thorndike R. L., Hagen E. Measurement and Evaluation in Psychology and Education / R. L. Thorndike, Е. Hagen. – New York. John Willey and Sons, Inc, 1985. – 205 p.