ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Демченко Олександра Леонідівна

УДК 351:37.046.16

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
д.держ.упр., професор
Огаренко Віктор Миколайович

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ9
1.1. Сутність управління освітньою діяльністю вищих навчальних закладів....9
1.2. Зарубіжний досвід управління вищими навчальними закладами.33
1.3. Стратегії в системі управління вищими навчальними закладами50
Висновки до першого розділу..59
РОЗДІЛ 2. СТАН РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ63
2.1. Аналіз діяльності вищих навчальних закладів вУкраїні63
2.2. Особливості ефективної структурної організації системи вищої освіти..94
2.3. Система забезпечення якості вищої освіти в Україні..111
Висновки до другого розділу.137
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ в СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ141
3.1. Напрями державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів.141
3.2. Удосконалення системи управління вищими навчальними закладами..163
Висновки до третього розділу176
ВИСНОВКИ.177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...182

ВСТУП

Актуальність теми. Вища освіта є каталізатором запровадження новацій у національну економіку, основою формування людського капіталу та суспільного прогресу. Вища освіта виступає також фундаментом індивідуального розвитку, що зміцнює інтелектуальний, духовний та виробничий потенціал суспільства. Забезпечення високих темпів економічного зростання в Україні значною мірою пов'язано з реалізацією принципово нового підходу до створення адекватної економічним реформам системи управління найважливішим сектором формування кадрів високого рівня кваліфікації — сфери вищої освіти і вищих навчальних закладів як інституційної форми її забезпечення. Вищі навчальні заклади становлять ядро системи вищої освіти і без їх ефективного розвитку неможливе нормальне функціонування всієї системи вищої освіти.
Взятий курс на радикальні соціально-економічні перетворення економіки України сьогодні і в стратегії майбутніх перетворень зумовлює необхідність швидкої адаптації вищої школи до процесів модернізації ринку праці, що неможливе без істотних змін не тільки в організації навчального процесу, але й в самому змісті системи управління структурами системи освіти.
В означеному контексті цілеспрямована розробка механізмів державного управління вищими навчальними закладами, адекватних умовам української ринкової модернізації, є надзвичайно актуально питанням.
Ґрунтовне дослідження різних аспектів державного управління розвитку вищих навчальних закладів міститься у працях В.П. Андрущенка, В.Б. Авер’янова, А.М. Алексюка, В.І. Бондаря, В.Ю. Бикова, Б.А. Гаєвського, І.А.Зязюна, Л.М. Карамушки, В.М. Князєва, К.В. Корсака, С.В. Крисюка, В.І.Лугового, В.К. Майбороди, В.І. Маслова, П.І. Надолішнього, Н.Р. Нижник, В.М.Огаренка, В.С. Пікельної, Н.Г. Протасової, В.А. Скуратівського, В.І. Токаревої, В.І. Шилової та інших учених.
Аналіз монографічних і періодичних джерел інформації у сфері державного управління з проблематики дисертації показав, що загалом питання вдосконалення державного управління вищими навчальними закладами в умовах модернізації освіти недостатньо досліджені.
При всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах немає чітко окресленого підходу щодо визначення наукових засад і напрямів державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів в умовах системних зрушень і недостатнього фінансування.
Необхідним є подальше дослідження сучасного стану діяльності вищих навчальних закладів, чітке виділення фінансових механізмів їх державного регулювання, подальший розвиток нормативно-правової бази діяльності, обґрунтування інституціонального забезпечення моніторингу та визначення якості сфери вищої освіти.
Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Класичного приватного університету.
У рамках виконаної теми особисто здобувачем було обґрунтовано напрями управління вищими навчальними закладами, сформульовано пропозиції щодо розробки Концепції розвитку вищих навчальних закладів.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування механізмів і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів. Для її досягнення було поставлено такі завдання:
- визначити сутність управління освітньою діяльністю вищих навчальних закладів;
- розробити пропозиції щодо розвитку діяльності вищих навчальних закладів в Україні;
- проаналізувати сучасний стан діяльності вищих навчальних закладів;
- визначити напрями моніторингу та оцінювання якості вищої освіти;
- конкретизувати шляхи вдосконалення системи управління вищими навчальними закладами;
- обґрунтувати рекомендації щодо розробки механізму державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів в умовах модернізації системи освіти.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування механізмів державного регулювання в системі управління вищими навчальними закладами в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного регулювання в системі управління вищими навчальними закладами та їх запровадження в практику діяльності органів державної влади дадуть змогу посилити ефективність державного управління вищими навчальними закладами, створять підстави для підвищення прозорості їх діяльності на ринку освітніх послуг.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи: проблемно-цільовий та структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління освітньою сферою для виділення й обґрунтування механізмів державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів; методи аналізу та синтезу для вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління та управління освітою, проведення відповідних узагальнень; конкретно-історичний аналіз для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку вищих навчальних закладів; монографічний метод для вивчення досвіду окремих вищих навчальних закладів; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали державних органів статистики, дані провідних вищих навчальних закладів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- обґрунтовано необхідність розробки і запропоновано Концепцію розвитку вищих навчальних закладів, яка базується на застосуванні єдиного підходу до побудови системи зовнішнього управління, що пов’язано з розробкою нового та вдосконаленням чинного законодавства щодо регулювання роботи вищих навчальних закладів і внутрішнього управління шляхом формування досконалої нормативно-правової бази закладу;
удосконалено:
- підхід до управління діяльністю вищих навчальних закладів шляхом визначення фінансової стратегії розвитку вищих навчальних закладів, яка дасть змогу виявляти пріоритетні фінансові ринки та цільові ринкові сегменти для залучення в роботу вищих навчальних закладів на перспективу; проводити аналіз і обґрунтування стабільних джерел фінансування ВНЗ; розробити довгострокову інвестиційну програму ВНЗ, узгоджену з пріоритетними напрямами розвитку економіки регіону, зумовленими загальною стратегією розвитку системи вищої освіти; розробити програми ефективного централізованого управління фінансовими ресурсами вищих навчальних закладів;
- систему взаємозв’язку внутрішнього та регіонального управління вищими навчальними закладами шляхом виділення механізму координації діяльності ВНЗ, який визначатиме перспективи та напрями діяльності вищих навчальних закладів відповідно до стану соціально-економічного розвитку регіону та динаміки зміни його потреб у кваліфікованих кадрах;
набуло подальшого розвитку:
- обґрунтування інституційного забезпечення визначення якості вищої освіти шляхом створення Національної акредитаційної агенції, яка виконуватиме завдання розробки документів щодо навчальних програм оцінювання та офіційного визнання якості докторських програм чи визначення акредитаційної моделі щодо бакалаврських програм для отримання нових ступенів;
- визначення системи державного управління регіональним розвитком шляхом задіювання механізму державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів, який полягає в стимулюванні орієнтації ВНЗ відповідно до умов та потреб регіональної економіки та прямої участі ВНЗ у вирішенні соціально-економічних проблем регіону.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів і механізмів удосконалення державного регулювання в системі управління вищими навчальними закладами призведе до створення передумов для ефективного контролю діяльності вищих навчальних закладів, зміцнення матеріальної бази їх функціонування, підвищення якості надання освітніх послуг.
Результати досліджень використані в діяльності органів управління освіти Запорізької обласної державної адміністрації (довідка від 19.03.2008р. № 091/744) при впровадженні фінансової стратегії розвитку вищих навчальних закладів, Харківської обласної державної адміністрації (довідка від 14.04.2008р. № 10/98) при впровадженні механізму державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів.
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Управління освітою”, Менеджмент у державному та муніципальному управлінні” (довідка від 04.06.2008р. №403).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно та розкрито у наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007 р.), Сучасні наукові досягнення - 2008” (м. Перемишль, 2008р.), Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2008 р.), Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2008р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9наукових праць загальним обсягом 4,05д. а., з них 5 у фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 230сторінок, з яких 6 рисунків займають 6 сторінок, 17таблиць 18 сторінок, список використаних джерел (171 найменування) 20 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення державного регулювання в системі управління вищими навчальними закладами в умовах модернізації освіти шляхом визначення напрямів і механізмів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Управління освітньою діяльністю вищих навчальних закладів є сукупністю планів і заходів закладів вищої освіти та органів управління освітою, метою яких є всебічний розвиток вищих навчальних закладів, задоволення освітнього попиту з боку населення, контроль якості освітніх послуг, координація роботи структурних підрозділів вищих навчальних закладів під час навчального процесу, ефективне надання освітніх послуг їх споживачам.
2. Дослідженням встановлено, що система управління діяльністю вищих навчальних закладів складається з органів публічної влади, закладів вищої освіти та заходів, реалізація яких спрямована на впорядкування діяльності вищих навчальних закладів з метою задоволення інтересів держави та суспільства, розвитку інтелектуального потенціалу громадян. Вона включає управління органами державної влади на загальнодержавному та регіональному рівні, громадські організації, систему менеджменту у вищому навчальному закладі.
3. Аналіз розвитку вищої освіти в Україні показав, що сучасний стан цієї сфери характеризується активними процесами модернізації, у ході яких вносяться зміни як в організаційно-функціональну структуру системи освіти, так і в зміст та технології процесу навчання. Суперечності і проблеми всередині системи освіти призвели до занепаду ефективної підготовки кадрів. Система управління вищими навчальними закладами України припинила повною мірою відповідати потребам суспільства, що нестримно змінюється. Розрив системних зв'язків гуманітарної, природничонаукової, техніко-технологічної складових вищої освіти зумовлює багато в чому неадекватний вимогам сучасного економічного розвитку рівень кваліфікації кадрового потенціалу.
4. З метою розвитку діяльності вищих навчальних закладів запропоновано фінансову стратегію діяльності вищих навчальних закладів як однієї з основних у системі стратегічного управління системою вищої освіти. Запропонована фінансова стратегія надасть можливість оптимізувати бюджетне фінансування вищих навчальних закладів, визначити в подальшому основні напрями розвитку системи вищої освіти, встановити пріоритети щодо розвитку вже створених навчально-освітніх комплексів у різних регіонах держави, надати належну державну підтримку вищим навчальним закладам, які готують необхідних фахівців для економіки держави.
5. Дослідженням встановлено, що існує велика кількість вищих навчальних закладів на території країни, спостерігається невиправдане дроблення спеціальностей, що негативно позначається на про­фесійній підготовці фахівців різного профілю. Спостерігається постійне й необґрунтоване зро­стання випуску фахівців, які не забезпечені відповідним місцем роботи, випуск фахівців не супроводжується необхідним підвищенням якості їх підготовки. Рівень навчання й виховання, науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах не повною мірою відповідає основним цілям і призначенню системи вищої, освоєнню досягнень світової науки та техніки.
6. Розвиток діяльності закладів вищої освіти в сучасних умовах стримується через недосконалість і нераціональність структури фінансового забезпечення. Низьким залишається рівень фінансування освітньої галузі. Нинішнє недосконале законодавство в галузі освіти фактично не враховує реальної соціально-економічної ситуації. Через брак належного бюджетного фінансування більшість вищих навчальних закладів не здатні без допомоги держави підтримувати та розвивати матеріально-технічну базу навчально-виховного процесу, поповнювати бібліотечні фонди літературою, лабораторії необхідним обладнанням.
7. Основними факторами, які гальмують розвиток діяльності вищих навчальних закладів в Україні, є такі: надлишкова й недостатньо збалансована з потребами суспільства та ринку праці кількість напрямів (76) і спеціальностей (584), за якими готують фахівців з вищою освітою; не зменшується розрив між освітянами та роботодавцями, між сферою освіти й ринком праці; сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень у закладах освіти, які є основою елітної університетської підготовки; неадекватно до потреб суспільства у фахівцях з вищою освітою діє така поширена ланка освіти, як технікуми, коледжі і вищі професійно-технічні училища, які на початку незалежності України штучно було віднесені до системи вищої освіти; рівень автономії вищих навчальних закладів значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, у питаннях фінансової самостійності.
8. З метою вдосконалення інституційного забезпечення визначення якості вищої освіти запропоновано створення Національної акредитаційної агенції. Це має бути державна установа, що офіційно отримує фінансування, здійснює свою діяльність на замовлення закладів вищої освіти та організацій, які мають повноваження у сфері вищої освіти. Така агенція має займатися розробкою документів, що стосуються навчальних програм оцінювання та офіційного визнання якості докторських програм чи визначення акредитаційної моделі щодо бакалаврських програм для здобуття нових ступенів. Агенція спрямовуватиме діяльність на поліпшення якості системи вищої освіти в межах основних власних освітніх програм, тобто оцінювання, сертифікацію й акредитацію навчання, програм, професорсько-викладацького персоналу та установ, як на замовлення ВНЗ, так і на вимогу державних або регіональних органів управління освітою. Агенцію слід розглядати як інструмент, що дає можливість постійно покращувати національну систему освіти.
9. Удосконалено систему управління вищими навчальними закладами виділенням механізму координації діяльності вищих навчальних закладів. Запровадження цього механізму надасть можливість визначити головні напрями діяльності вищих навчальних закладів, адаптувати свою діяльність до умов соціально-економічного розвитку регіону, виходячи з тенденцій розвитку сфери вищої освіти, та виділяти основні потреби ринку праці у відповідних фахівцях у регіоні, в якому функціонує вищий навчальний заклад, та в державі в цілому.
10. З метою модернізації освіти запропоновано розробку Концепції розвитку вищих навчальних закладів. Така Концепція дасть змогу створити динамічну систему високоякісної освітньої, кваліфікаційної та наукової підготовки майбутніх фахівців, задовольнити потребу регіону в професійній підготовці спеціалістів; довести науковий потенціал держави до рівня найрозвиненіших країн світу; вдосконалити структуру вищих навчальних закладів для реалізації принципів демократичного самоврядування та орієнтованості на задоволення освітніх, духовних і культурних інтересів особистості.
11. Дослідженням визначено, що необхідно інтегрувати вищі навчальні заклади в систему державного управління регіонального розвитку. Це дасть змогу українській вищій школі швидше адаптуватися до ринкових умов господарювання. У зв'язку із цим запропоновано вдосконалити систему державного управління регіональним розвитком за допомогою механізму державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів, який полягає в регулюванні діяльності ВНЗ відповідно до умов та потреб регіональної економіки та прямої участі ВНЗ у вирішенні всіх нагальних проблем регіону. Такий механізм дасть можливість більш ефективно формувати державне замовлення на підготовку фахівців відповідно до потреб регіону та інтегрувати регіональну систему вищої освіти до регіонального ринку праці.
12. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання в системі управління вищими навчальними закладами належать: розробка Міністерством освіти і науки України проекту Закону України Про вищу освіту” відповідно до сучасних запитів інноваційного розвитку системи вищої освіти, затвердження на урядовому рівні концепцій та стратегій розвитку вищих навчальних закладів, забезпечення доступу вищим навчальним закладам до фінансових ресурсів держави, створення сприятливих і прозорих умов для проходження акредитації та ліцензування вищих навчальних закладів, автоматизованої системи моніторингу якості освітніх послуг, що надаються вищими навчальними закладами по всій державі, подальша розробка дієвих механізмів державного управління діяльністю вищих навчальних закладів, які б враховували поточні тенденції соціально-економічного розвитку регіону й держави та за допомогою яких можна було б оперативно реагувати на поточні потреби в підготовці фахівців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андрущенко В. Інноваційний розвиток освіти в стратегії "Українського прориву" / В. Андрущенко // Вища освіта України. 2008. № 2. С. 1017.
2. Андрущенко В. Університетська освіта України: європейський вибір / В.Андрущенко // Освіта. 2001. № 4748. С. 14.
3. Астахова К.В. Трансформація вищої освіти вимагає трансформації управління вищою школою / К.В. Астахова // Педагогіка і психологія. 2002. № 3. С. 812.
4. Бакуменко В.Д. Формування державноуправлінських рішень : проблеми теорії, методології, практики : монографія. / В.Д. Бакуменко. К. : Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
5. Бебик В.М. Освіта в глобальному суспільстві: проблеми і перспективи / В.М. Бебик // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти / за ред. В.М. Бебика. К. : МАУП, 2004. С.3740.
6. Бідненко О. Організація навчально-виховного процесу в технічних вищих навчальних закладах / О. Бідненко // Вища освіта України. 2006. № 3. С.3844.
7. Бобров В. Проблеми вищої освіти у створенні моделі інноваційно орієнтованої економіки / В. Бобров, О. Падалка // Вища освіта України. 2004. № 3. С. 4548.
8. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. 2005. № 2. C. 108.
9. Бойко А. Проблеми розвитку української освіти в умовах євроінтеграції / А. Бойко // Вища освіта України. 2008. № 2. С. 3439.
10. Буглаев В. Вузы в стратегии регионов / В. Буглаев, О. Горленко, В.Попов // Высшее образование в России. 2001. № 4. С. 145146.
11. Будак В. Науково-педагогічна діяльність університету як основа його розвитку в умовах модернізації вищої освіти / В. Будак // Вища освіта України. 2007. №2. С. 1317.
12. Бужикова Р.Нові пріоритети розвитку сучасної освіти / Р. Бужикова // Вища освіта України. 2006. № 3. С. 8387.
13. Вакарчук І. Вища освіта України європейський вимір: стан, проблеми, перспективи / І. Вакарчук // Вища школа. 2008. № 3. С. 318.
14. Васильев Ю.С. Экономика и организация управления вузом : ученик / под ред. докт. эконом. наук В.В. Глухова. 2е изд., испр. и доп. СПб. : Лань, 2001. 544 с.
15. Вдовенко С. Управління освітою в перехідний період. Стан, тенденції. Напрями реформування та критерії оцінки / С. Вдовенко // Вісник УАДУ. 1998. № 3. С.176180.
16. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін.; за ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. К. : Знання, 2005. 249 c.
17. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. К. : Знання України, 2006. 440 с.
18. Вища освіта України і Болонський процес / за ред. В.Г. Кременя. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2004. 384 с.
19. Вища освіта України європейський вимір: стан, проблеми, перспективи:[матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти та науки України, яка відбулася 21 березня 2008 року в м. Києві] // Вища школа. 2008. № 4. С. 91110.
20. Вища освіта України європейський вимір: стан, проблеми, перспективи: [матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти та науки України, яка відбулася 21 березня 2008 року в м. Києві] // Вища школа. 2008. № 5. С. 88110.
21. Вікторов В. Основні критерії та показники якості освіти / В. Вікторов // Вища освіта України. 2006. № 1. С. 5459.
22. Вітренко Ю. Економічний механізм системи вищої освіти: напрями удосконалення / Ю. Вітренко // Вища школа. 2003. № 1. С. 3750.
23. Гавриленко І.М. Соціологія освіти : навч. посіб. / І.М. Гавриленко, О.Л.Скідін. Запоріжжя, 1998. 396 с.
24. Галкін М. Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації фундамент розвитку України / М. Галкін // Вища школа. 2006. № 3. С. 2934.
25. Гальперіна В. Дослідження та аналіз освітньої політики у вітчизняному суспільствознавстві: здобутки, проблеми, перспективи / В. Гальперіна, В.Савельєв // Вища освіта України. 2006. № 4. С. 2127.
26. Глікін М. Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації фундамент розвитку України / М. Глікін // Вища школа. 2007. № 3. С. 2632.
27. Гойло В.С. Проблемы интелектуального труда / В.С. Гойло // США: экономика, политика, идеология. 1995. № 6. С. 12.
28. Голубенко О. Європейська мета структури кваліфікацій для сфери освіти / О.Голубенко, Т.Морозова // Вища школа. 2007. № 2. С. 3745.
29. Голубенко О. Методологічні підходи та досвід організації регіонального університету (мультиуніверситету) / О. Голубенко // Вища освіта України. 2003. № 3. С. 4449.
30. Грішнова О. Розвиток вищої освіти в Україні: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення / О. Грішнова // Вища школа. 2001. № 23. С. 2233.
31. Грызлов В. Региональные университеты и корпоративный «климат» / В.Грызлов // Высшее образование в России. 2002. № 5. С. 2628.
32. Гуляєва Н.М. Вища європейська освіта в Україні / Н.М. Гуляєва // Освіта України. 2005 № 3 С. 12.
33. Дем’яненко Н.М. Університет України і Європейський регіон вищої освіти: процес інтеграції / Н.М. Дем’яненко // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. Вип. 42. С. 10.
34. Дем’янчук О. Державна політика незалежної України в галузі освіти / О.Дем’янчук // Нова політика. 2000. № 4, С.2629.
35. Демченко О.Л. Міжнародна співпраця вищих навчальних закладів України/ О.Л. Демченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 2. С. 65-70.
36. Демченко О.Л. Особливості державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів / О.Л. Демченко // Економіка та держава. 2008. № 7. С. 91-93.
37. Демченко О.Л. Процес ліцензування та акредитації вищого навчального закладу / О.Л. Демченко // Наука і вища освіта : збірник тез доповідей 16-ї міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 року / Класичний приватний університет : у 4 т. Запоріжжя : КПУ, 2008. Т.2. С. 215.
38. Демченко О.Л. Діяльність вищих навчальних закладів в регіоні / О.Л.Демченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 1. С. 74-81.
39. Демченко О.Л. Інструментарій державного регулювання діяльності ВНЗ / О.Л. Демченко // Materialy IV Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nowoczesnych naukowych osiągnięć - 2008». Przemyśl. : Nauka i studia., 2008. Т.7. Ekonomiczne nauki. Państwowy zarząd. S 77-78.
40. Демченко О.Л. Напрями вдосконалення управління вищою освітою / О.Л.Демченко // Збірник наукових праць ДонДУУ. Серія. Державне управління. 2007. №93. Т.8. С. 105114.
41. Демченко О.Л. Регулювання діяльності вищих навчальних закладів / О.Л.Демченко // Державне управління та місцеве самоврядування : Тези VII Міжнар. наук. конгресу, 27 28 березня 2008 р. Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2008. С. 276-277.
42. Демченко О.Л. Теоретичні засади державного управління вищою освітою / О.Л. Демченко // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України : матеріали науково-практичної конференції. 27 листопада 2007року. Харків : Видав-во ХарРІ НАДУ : Магістр, 2008. С. 70-71.
43. Демченко О.Л. Управління якістю освіти в контексті Болонського процесу / О.Л. Демченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. № 4. С. 58-61.
44. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування : монографія / кол. авт.; за заг. ред. проф. О.Ю. Оболенського. Хмельницький : Поділля, 1999. 294 с.
45. Дзвінчук Д. Засади управління і вибір цілей діяльності освітньої системи в контексті європейського виміру / Д. Дзвінчук // Вища освіта України. 2006. № 2. С. 2026.
46. Дзвінчук Д. Розвиток освітніх систем у ХХ ст. та нові запити ХХІ ст. / Д.Дзвінчук // Вища освіта України. 2007. № 1. С. 2735.
47. Дзвінчук Д. Центральні органи управління освітою в законодавстві України / Д. Дзвінчук // Вісн. УАДУ. 2003. № 1 . С. 265.
48. Євтушевський В. Становлення і розвиток інновацій у вищій школі / В.Євтушевський, Л. Шаповалова // Вища освіта України. 2006. № 2. С.6266.
49. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В.С. Журавський. К., 2003. 415 с.
50. Жураковский В.М. Университетские комплексы: цели и задачи / В.М.Жураковский // Alma mater. 2002. № 1. С. 2124.
51. Загірняк М. Система показників оцінювання діяльності керівників ВНЗ як управлінців вищої школи / М. Загірняк, А. Почтовюк // Вища школа. 2007. № 5. С. 4554.
52. Загородній А. Європейська система забезпечення якості вищої освіти / АЗагородній. // Вища школа. 2006. № 4. С.1522.
53. Заєць О. Основні завдання управління освітою / О. Заєць // Вища освіта України. 2008. № 2. С. 5261.
54. Заєць О. Поняття "Управління освітою" в системі соціального управління / О. Заєць // Вища освіта України. 2007. № 3. С. 5762.
55. Закон України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 р. № 2984III // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2002. № 20. Ст. 134.
56. Закон України "Про освіту" від 23 травня 1991 р. № 1060XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1991. № 34. Ст. 451.
57. Зеленько А. Про необхідність реформування освітньої системи в Україні / А. Зеленько // Вища школа. 2008. № 6. С. 7684.
58. Карамушка Л.М. Психологічні особливості управління в системі освіти / Л.М.Карамушка // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. К. : Ін-т психології, 1993. Т. 2. С. 171173.
59. Карпенко М. Пріоритети розвитку вищої освіти України у руслі загальноосвітініх тенденцій / Україна. Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки. 2005 / М. Карпенко К. : Знання України, 2005. С. 407416.
60. Кириченко О. Економіка освіти України: проблеми та перспективи реформування / О. Кириченко, Л. Паращенко // Вища школа. 2008. № 2. С.4651.
61. Кириченко О. Ефективне фінансування вищої школи шлях до конкурентної економіки і відкритого суспільства / О. Кириченко, С. Лаптєв, Ю.Неговська // Вища школа. 2007. № 4. С. 2334.
62. Ковалевский В. Университетский комплекс как основа подготовки кадров / В. Ковалевский // Высшее образование в России. 2003. № 1. С.134139.
63. Коваленко О. Класичний університет: традиції вільнодумства і критичного розуму : [Розмова з ректором Харківського нац. унту В. Бакіровим] / О. Коваленко // Освіта України. 2007. 17 серп. С. 4.
64. Колісніченко Н.М. Функціональний зміст системи управління освітою / Н.М. Колісніченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОФ УАДУ. Одеса : ОРІДУ УАДУ, 2001. Вип. 8. С. 212223.
65. Колот А. Трасформація чинників розвитку вищої освіти: причини, природа, змістові характеристики / А. Колот // Вища школа. 2008. № 1. С.4755.
66. Кондрашова Л. Проблеми вищої школи у світлі національної доктрини розвитку освіти України / Л. Кондрашова // Вища освіта України. 2003. № 1. С. 3438.
67. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К. : Преса України, 1997. 80 с.
68. Красняков Є.В. Державна освітня політика та її законодавче забезпечення / Є.В. Красняков // Рідна школа. 2003. № 7. С. 3.
69. Кремень В. Вища освіта в соціокультурних змінах сучасності / В.Кремень // Вища освіта України. 2007. № 3. С. 913.
70. Кремень В. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство / В.Кремень // Вища школа. 2003. № 6. С. 324.
71. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. К. : Знання, 2005. 319 с.
72. Крентовська О. Досвід європейської соціальної політики / О.Крентовська // Вісник Національної академії державного управління. 2004. № 1. С. 382387.
73. Кривуца В.Г. Узагальнений показник ризику економічних систем / В.Г.Кривуца, О.С. Довгий, В.В. Жебка. К. : Курс, 1998. 209 с.
74. Левківський К. Освіта для сталого розвитку / К.Левківський, С.Степаненко, Н. Тимошенко // Вища школа. 2007. № 5. С. 1726.
75. Лігоцький А.О. Тенденції розвитку світової освітньої системи : навч.-метод. посіб. / А.О. Лігоцький. К. : УАВС, 1995. 44 с.
76. Лобанов В.С. Концепция информатизации высшего образования России / В.С. Лобанов, А.Д. Иванников, Б.И. Богатырь // Высшее образование в России. 1994. № 1. С. 3035.
77. Луговий В. Інститут вищої освіти: завдання сьогодення / В. Луговий // Вища освіта України. 2007. № 1. С. 1117.
78. Луговий В. Інформаційне забезпечення вищої школи України / В.Луговий, Н. Халікян // Вища освіта України. 2007. № 3. С. 4851.
79. Луговий В. Управління освітою: навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності Державне управління” / В. Луговий. К. : Вид-во УАДУ, 1997. 302 с.
80. Луговий В.І. Вища освіта України: проблеми системної модернізації / В.І.Луговий // Педагогічна газета. 2007. № 1011.
81. Луговий В.І. Проблема понятійнокатегоріального стандарту в моніторингу якості освіти / В.І. Луговий // Вища освіта України. Додаток 3 (т.7). 2007. Тематичний випуск "Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти". 440 с.
82. Лузік Е. Креативність як ритерій якості в системі підготовки фахівців профільних ВНЗ України / Е. Лузік // Вища освіта України. 2006. № 3. С.7682.
83. Лукашевич М. Упровадження гуманітарної освіти в Україні: міфи і реалії / М. Лукашевич, А. Морозова // Вища освіта. 2006. № 3. С. 1624.
84. Лукашенко М. Вуз в системе открытого образования: особенности экономики / М. Лукашенко // Высшее образование в России. 2002. № 5. С.5561.
85. Майборода В. Всебічний розвиток освіти примноження наукового та інтелектуального потенціалу суспільства / В. Майборода, В. Луговий, С.Крисюк, Н. Протасова, Майборода С // Україна: поступ у ХХІ століття : науково-методичні поради лектору. К. : Вид-во УАДУ, 2000. С. 187199.
86. Майбуров И. Высшее образование в развитых странах / И. Майбуров // Высшее образование в России. 2007. № 2. С. 132144.
87. Макроекономічне прогнозування системи вищої освіти України пріоритетний напрям її розвитку : монографія / В.Я. Бобров, В.Є., Сафонова; за наук, ред. В.П. Андрущенка. К. : Поліграфічний центр Ризографіка, 2007. 214с.
88. Малахов В. Ярмарок кар'єри університету як ефективний засіб сприяння у працевлаштуванні випускників / В. Малахов, Ю. Ямпольський, О. Павлов // Вища школа. 2007. № 4. С. 4046.
89. Малиновський В.Я Державне управління : навч. посіб. / В.Я.Малиновський // Вид. 2-ге. доп. та перероб. К. : Атіка, 2003. 576 с.
90. Марцин В. Вища школа України на шляху трансформації у європейський освітній простір / В. Марцин // Вища школа. 2007. № 2735.
91. Міщенко В. Особливості функціонування вищої школи України в ринкових умовах: вища школа між минулим і майбутнім / В. Міщенко, С.Науменко // Вища школа. 2001. № 1. С. 617.
92. Модернізація вищої освіти та Болонський процес / укл.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В. Сухарніков; за ред. М.Ф. Степка. К. : Освіта України, 2004. С.49.
93. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта. 2001. № 3839. С. 1118.
94. Наукова та інноваційна діяльність в Україні за 2006 рік: стат. бюлетень / Держ. ком. стат. України. К. : ДП «Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України», 2007. 350 с.
95. Нижник Н. Проблеми вдосконалення управління народною освітою в Україні / Н. Нижник, Р. Ільясов // Вісн. УАДУ. 1996. № 3. С. 2844.
96. Нижник Н. Проблеми вдосконалення управління народною освітою в Україні / Н. Нижник, Р. Ільясов // Вісн. УАДУ. 1996. № 3. С. 2844.
97. Нижник Н.Р. Державний службовець в Україні (пошук моделей), / Н.Р. Нижник, В.В. Цвєтков, Г.І. Леліков, О.Д. Крупчан, С.Д. Дубенко, П.М.Ткачук, Я.В. Немировський. К. : Ін Юре, 1998. 272 с.
98. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: навч. посібник / Н.Р. Нижник, О.А. Машков / за заг. ред. Н.Р.Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.
99. Ничкало Н.Г. Теоретико-методологічні проблеми і перспективи розвитку досліджень з неперервної професійної освіти / Н.Г. Ничкало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : У 2 ч. / за ред. І.А. Зязюна та Н.Г.Ничкало. К., 2001. Ч. 1. С. 3541.
100. Ніколаєнко С. Рейтингові системи складорві національного моніторингу якості вищої освіти / С. Ніколаєнко // Вища школа. 2007. № 4. С. 314.
101. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє / С.Ніколаєнко // Вища школа. 2006. № 2. С. 3742.
102. Ніколаєнко С.М. Забезпечення якості вищої освіти важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства / С.М. Ніколаєнко // Освіта України. 2007. № 1617. С. 120.
103. Оболенська Т.Є. Еволюція концепції маркетингу та формування соціально-етичного маркетингу освіти / Т.Є. Оболенська // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : збірник наукових праць. Львів: ДУ ,ЛП”, 2000. С. 167172.
104. Оболенська Т.Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний та зарубіжний досвід / Т.Є. Оболенська. // К. : КНЄУ, 2001. 208 с.
105. Огаренко В.М. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг : монографія / В.М. Огаренко. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 328 с.
106. Огаренко В.М. Критерії ефективності управління вищим навчальним закладом / В.М. Огаренко // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 248253.
107. Огаренко В.М. Маркетингові підходи в системі державного управління вищою освітою / В.М. Огаренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. №1. С. 164167.
108. Огаренко В.М. Наукові аспекти управління освітою / В.М. Огаренко // Держави та регіони. Серія дер