РЕФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Назаренко Ярослава Ярославівна

УДК 656.13

РЕФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Спеціальність 08.00.04
економіка та управління підприємствами
(автомобільний транспорт і дорожнє будівництво)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник
Базилюк Антоніна
Василівна
Доктор економічних
наук, професор

КИЇВ - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ

11

1.1. Місце та роль тарифної політики в соціально-економічному розвитку суспільства ...

11

1.2. Тарифна політика перевезення пасажирів та вантажів як об’єкт дослідження розвитку та вдосконалення

34

1.3. Основні завдання вдосконалення тарифної політики

49

Висновки до розділу 1 ..

55

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ НА ТРАНСПОРТІ В УКРАЇНІ .

57

2.1. Оцінювання порядку визначення тарифів на перевезення пасажирів в Україні..

57

2.2. Характеристика методів формування тарифів на послуги підприємств транспорту та оцінювання їх ефективності..

66

2.3. Аналіз методичних принципів компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів

93

Висновки до розділу 2 .

106

РОЗДІЛ 3. РЕФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ....

108

3.1. Механізм державного регулювання та контролю транспортної діяльності України

108

3.2. Концепція реформування тарифної політики пасажирських перевезень .

134

3.3. Формування альтернативних джерел фінансування міського пасажирського транспорту .

147

3.4. Науково-методичні основи формування тарифів на пасажирські перевезення ...

162

Висновки по розділу 3..

184

ВИСНОВКИ .

186

ДОДАТКИ

189

А Перелік пільгових категорій громадян, що мають право безкоштовного проїзду в міському пасажирському транспорті (автобусі, тролейбусі, трамваї та метрополітені) М.Києва .

189

Б Розрахункові формули визначення собівартості 1 км перевезень пасажирів ...

195

В Бланк обстеження пасажиропотоків на автобусному маршруті

202

Г Програма розрахунку величини тарифів на основі обстеження пасажиропотоків ...

204

Д Довідки про впровадження результатів досліджень ...

216

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

218

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки потребує нових підходів до ціноутворення, принципів та методів побудови пасажирських тарифів, що дозволять адаптувати державну тарифну політику на пасажирському автомобільному транспорті до нових ринкових умов.
Пасажирський транспорт одна з важливих складових платних послуг, що надаються населенню. Важко переоцінити соціальну значущість пасажирських перевезень, які впливають на рівень доступності регіонів, транспортну мобільність населення та достаток населення.
Тарифи це важливий індикатор пропорційності розвитку попиту і пропозиції на ринку пасажирського транспорту, що є відправною точкою в плануванні фінансової діяльності транспортних підприємств. Витратні методи побудови пасажирських тарифів, що збереглися з адміністративно-планової економіки, в сукупності з наданням пільг на проїзд у транспорті загального користування, не задовольняють розвиток пасажирського автомобільного транспорту, відбувається «старіння» автобусного парку, скорочуються обсяги транспортної роботи та якість надаваних послуг.
На фоні низького платоспроможного попиту, нестачі бюджетних коштів у регіонах на компенсацію збитків пасажирських підприємств, тарифам відводять головну роль в урівноваженні інтересів населення, підприємств пасажирського транспорту та міських і регіональних бюджетів.
Економічна наука не пропонує єдиного підходу до вирішення проблем, пов’язаних з формуванням транспортних тарифів, визначенням потрібного рівня рентабельності, а також порядку відшкодування збитків підприємств пасажирського транспорту, що не компенсуються платою за проїзд. Численні методи ціноутворення, що пропонуються в сучасній літературі, вимагають адаптації до умов функціонування транспортної галузі України.
Теоретичні та методологічні основи проблеми ціноутворення і тарифоутворення підприємств подано в працях А.Г.Будріна, Е.В.Будріної, Н.І.Верхоглядової, Ю.М.Гедза, В.В.Герасименка, М.Г.Григоряна, В.П.Гудкової, Н.А.Іванникової, А.Е.Ігудесмана, С.Б.Ільїної, В.Г.Коби, Г.А.Кононової, Ю.В.Лисенко, Л.А.Мірошниченка, В.С.Пінішка, Я.Я.Слабко, Й.В.Спіріна, А.О.Шкварчука та ін. Визначення тарифів на перевезення в цих працях ґрунтується на витратній методології, і в них не приділено уваги вирішенню проблеми достатності фінансових ресурсів транспортних підприємств та збалансуванню інтересів суб’єктів пасажирських перевезень. Тому вирішення проблеми ефективності тарифної політики підприємств пасажирських перевезень в умовах ринкових відносин з урахуванням впливу всіх факторів на процес тарифоутворення є пріоритетним напрямом наукових досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Наведені в дисертації основні результати і рекомендації розроблено згідно з тематикою науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за темою «Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності на транспорті» (номер державної реєстрації 0107U009968).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення реформування порядку визначення тарифу на перевезення пасажирів транспортом загального користування, що формує джерела повного покриття витрат і узгоджує інтереси учасників процесу перевезень. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
проаналізувати сучасний стан теорії тарифоутворення щодо пасажирських перевезень транспортом загального користування, визначити недоліки існуючих методик та їх відповідність сучасним вимогам;
оцінити порядок визначення тарифів на пасажирські перевезення транспортом загального користування в Україні;
проаналізувати методичні принципи компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів;
розробити концепцію та методичне забезпечення реформування порядку тарифоутворення щодо перевезень пасажирів транспортом загального користування;
розробити порядок покрокового формування тарифів на пасажирські перевезення та методику диференційованих тарифів;
виконати аналіз факторів, що впливають на процес формування тарифів і класифікувати їх відповідно до їх впливу на розмір тарифу;
удосконалити механізм регулювання діяльності підприємств пасажирського транспорту.
Об’єктом дослідження є процес формування та регулювання тарифів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Предметом дослідження є методи та механізми формування тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту.
Методи дослідження. Теоретичною основою проведеного дослідження є узагальнення фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних учених економістів у галузі ціноутворення, законів і нормативних актів України. Методологічну основу дослідження сформували філософські принципи пізнання, діалектичний підхід, фундаментальні положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних явищ і процесів.
Наукова новизна результатів. Найвагоміші результати, які характеризують наукову новизну, полягають у такому:
уперше:
розроблено концепцію та методичне забезпечення реформування порядку тарифоутворення щодо перевезень пасажирів транспортом загального користування, суть якої полягає в розробленні системи організаційно-економічних заходів реформування тарифної політики підприємств пасажирського транспорту. Концепція передбачає розроблення методики розрахунку диференційованих тарифів, упорядкування системи пільг і методики забезпечення їх відшкодування, посилення контролю за діяльністю перевізників, альтернативних джерел фінансування. Її застосування дозволить забезпечити достатність фінансових ресурсів розвитку галузі, гармонізацію інтересів перевізників, пасажирів та держави і сприятиме таким чином розвитку виробництва суміжних галузей і економці в цілому;
розроблено порядок формування тарифу, яким передбачено розділення тарифу на дві складові: витратну та коригувальну. Витратна складова, яку формують витрати перевізника на обслуговування 1 км маршруту, відображає вплив традиційних факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ. Коригувальна складова відображає вплив специфічних факторів ефективності перевезень та визначається за допомогою запропонованих коефіцієнтів інтенсивності наповнення салону, оновленості пасажирів на маршруті, використання пробігу та часової зони, які встановлюються за результатами обстежень пасажиропотоків;
розроблено методику диференційованих тарифів, суть якої полягає у визначенні вартості проїзду залежно від часу доби. Передбачається застосування трьох ставкових тарифів: пікового, денного та нічного. За базовий тариф приймається піковий тариф, який діятиме з сьомої до десятої години. У денні години пропонується застосовувати знижені, а в нічний час збільшені тарифи;
удосконалено:
систему утворення джерел фінансування підприємств пасажирського транспорту за рахунок заміни і включення транспортного податку до вартості бензину та дизельного палива у розмірі 5% вартості, кошти від надходжень якого пропонується акумулювати на спеціальному рахунку та використовувати для оновлення транспортної інфраструктури, а також застосування пільгових кредитів. Це забезпечить рівномірне формування фондів для розвитку транспортної інфраструктури і рухомого складу та дозволить систематично їх оновлювати протягом року, оперативно реагувати на проблеми зношеності рухомого складу;
механізм державного регулювання діяльності підприємств пасажирського транспорту, складовими якого є: механізм державного контролю та нагляду за здійсненням транспортної діяльності; механізм розподілу та обліку пільг; система регулювання транспортної діяльності, якою передбачено регулювання тарифної політики, встановлення нормативів та стандартів діяльності підприємств; механізм ліцензування. На відміну від наявних складових запропонований механізм передбачає:
ü формування єдиного органу управління діяльністю підприємств та їх тарифів, який виконуватиме функції: аналізу, нагляду, контролю, координації роботи підприємств, ліцензування маршрутів, аналізу, контролю та погодження тарифів;
ü застосування порядку розподілу та обліку пільг на основі регламентованих вимог до застосування системи пільг підприємствами пасажирського транспорту. Пільгові категорії пропонується обліковувати за допомогою смарт-карт, які будуть видані пасажирам, та зчитувальних пристроїв, установлених у транспортних засобах. Для зручності обліку смарт-карта має містити код картки, дані про власника, місце видачі та ознаку пільги. Для запобігання недобросовісному поводженню з карткою її можна використовувати лише один раз протягом одного рейсу. Це дозволить перевізникам визначати точну кількість поїздок пільгових категорій пасажирів, а контрольному органу відшкодовувати лише надані послуги;
набуло подальшого розвитку:
класифікація факторів, що впливають на формування тарифів на перевезення пасажирів транспортом загального користування. Поряд із традиційними факторами внутрішнього та зовнішнього середовищ пропонується враховувати специфічні фактори ефективності перевезень (пасажировмісність рухомого складу та ступінь її використання, ступінь використання пробігу, плинність пасажиропотоків, часову зону доби, поведінку платоспроможних пасажирів, наявність пільгових категорій пасажирів, якість транспортних послуг). Це дозволить підвищити обґрунтованість величини тарифів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є виконаним самостійно дослідженням, що має теоретичне і практичне значення для визначення ефективної та обґрунтованої тарифної політики підприємств пасажирського транспорту. Наукові результати, отримані в дисертації, ґрунтуються на дослідженнях автора і відображають його внесок у розвиток автобусних пасажирських перевезень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання дозволить підприємствам пасажирського транспорту автоматизувати опрацювання результатів обстеження пасажиропотоків та обґрунтувати рівень тарифу та величину дотацій від регульованих тарифів і дотацій від перевезення пільгових категорій пасажирів. Ці результати впроваджено в практичну діяльність підприємств України у формі пропозицій та методичних рекомендацій, а саме: КП «Київпастранс» Автобусний парк №6 м. Київ (довідка про практичне впровадження №2396/05 від 09.11.2007 р.) та КП «Київпастранс» Автобусний парк №5 (довідка про практичне впровадження №1171/05 від 13.11.2007 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено в доповідях на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: становлення та розвиток» (Острог, квітень 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства» (Дніпропетровськ, березень 2007), 63-й науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів Національного транспортного університету (Київ, квітень 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (Харків, грудень 2007).
Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано вісім праць, що відображають основний зміст дисертації, загальний обсяг складає 2,82 ум.-друк. арк. Із них п’ять у фахових виданнях загальним обсягом 2,7 ум.-друк. арк., три у тезах доповідей обсягом 0,12 ум.-друк.арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 233 сторінки, що включає 13 таблиць, 43 рисунки, з них 13 на окремих сторінках; додатки займають 29 сторінок; список використаних джерел нараховує 179 найменування на 16 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на основі аналізу теоретичних положень та практичної діяльності було вирішено наукове завдання розроблення концепції та методичного забезпечення формування порядку тарифоутворення щодо пасажирських перевезень.
Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:
1. Тарифна політика пасажирського транспорту країн з ринковою економікою має соціальний характер і спрямована на заохочення пасажирів користуватися міським пасажирським транспортом. Розглядаючи існуючі моделі формування тарифної політики країн з ринковою економікою, можна виокремити три основні моделі. Але, зважаючи на відмінності в завданнях, що стоять перед тарифною політикою підприємств пасажирського транспорту в Україні та країнах з розвинутою економікою, цей досвід не можна повністю переносити в нашу країну. В Україні перед підприємствами транспорту постали такі проблеми, як застарілий рухомий склад, нестача власних джерел фінансування для покриття власних витрат, а також велика кількість пільгових категорій пасажирів, витрати на перевезення яких сьогодні перекладаються державою на плечі підприємств пасажирського транспорту.
2. У дисертаційному дослідженні вдосконалено механізм державного регулювання діяльності підприємств пасажирського транспорту. Він складається з таких складових: механізму державного нагляду та контролю за здійсненням транспортної діяльності, механізму розподілу та обліку пільг, системи регулювання транспортної діяльності, а саме тарифної політики, нормативів та стандартів діяльності підприємств, механізму ліцензування.
3. Удосконалено механізм регулювання діяльності підприємств пасажирського транспорту, який передбачає вдосконалення структури управління, державного контролю і тарифів підприємств пасажирського транспорту. Він передбачає створення єдиного органу представника міської державної адміністрації, який об’єднуватиме функції існуючих сьогодні органів. Це дозволить вирішити проблему розрізненості органів управління та дублювання їх функцій.
4. Удосконалений механізм обліку та розподілу пільг передбачає визначення точної кількості перевезених пільгових категорій пасажирів і на основі цих даних формування точної величини дотацій за перевезення цих категорій пасажирів.
5. Розроблено концепцію та методичне забезпечення реформування порядку тарифоутворення на пасажирські перевезення. Мета цієї концепції за поліпшення існуючого стану процесів тарифоуторення в галузі пасажирських перевезень. Реалізація концепції дозволить збалансувати інтереси перевізників, пасажирів та держави, створить умови для гармонійного розвитку галузі пасажирських перевезень та стимулюватиме розвиток виробництва в інших галузях економіки.
6. Оцінено існуючий порядок визначення тарифів на перевезення пасажирів та доведено його неефективність. Запропоновано новий покроковий порядок формування величини тарифів. Реалізація цього порядку передбачає обов’язкове обстеження пасажиропотоків, визначення інтенсивності підходу пасажирів на зупинку, інтервалів руху автобусів та розкладу руху, виходячи з величини пасажиропотоків та оптимального завантаження рухомого складу. Тільки після цього можливе визначення собівартості одиниці послуги та формування тарифу.
7. Запропоновано методику комбінованого підходу до визначення тарифів, суть якої полягає в тому, що тариф складається з витратної та коригувальної частини. Витратна частина відображає витрати перевізника та грунтується на собівартості 1 км пробігу. Коригувальна складова відображає вплив факторів перевезень на формування тарифу, який визначається коефіцієнтами інтенсивності наповнення салону, оновленості пасажирів на маршруті, використанні пробігу та часової зони. Для реалізації цього підходу виділені три групи факторів, що впливають на величину тарифів, а саме: фактори внутрішнього і зовнішнього середовища та фактори перевезень. Науковою новизною комбінованої методики визначення тарифів є диференціація тарифів протягом доби, що пов’язано з необхідністю розвантажити транспортний потік. Передбачається, залежно від пасажиропотоків, зміна автобусів різної пасажировмісності для роботи на маршруті. Це дозволить більш оптимально використовувати рухомий склад, зменшувати навантаження на нього в години «пік», поліпшити якість обслуговування пасажирів, а також зменшити завантаженість доріг, пропускна здатність яких не справляється з транспортними потоками.
8. На основі формалізованої моделі складено алгоритм та програму визначення величини тарифів та дотацій за перевезення пільгових категорій пасажирів і від регульованих тарифів.
9. Розширено перелік фінансових інструментів фінансування діяльності підприємств пасажирського транспорту. Крім традиційних джерел пропонується застосування пільгових та безвідсоткових кредитів; реформування податкової системи та ставок ПДВ, земельного податку та ставок нарахувань на соціальні заходи; заміну транспортного збору транспортним податком в вартості палива. Ці заходи дозволять підприємствам вирішити проблему нестачі фінансових ресурсів, зменшить податковий тягар підприємств транспорту, дасть змогу оновити рухомий склад підприємств та позбутися зношених машин і обладнання, що позитивно позначиться на діяльності всієї галузі, а також зменшить фінансову залежність транспортних підприємств від субсидій з бюджетів різних рівнів.

10. За допомогою розробленого методичного апарату формування тарифу виконано розрахунок тарифу та необхідних сум дотацій на прикладі автобусного маршруту №21, що обслуговується АП №6 КП «Київпастранс». Розраховано витратну та коригувальну складові величини тарифу за результатами проведеного обстеження пасажиропотоків

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофор Р.Л. Планирование в больших экономических системах; Пер. с англ. М.: Сов. радио, 1972. 228 с.
2. Аксенова З.И., Бачурин А.А. Анализ производственно-хозяйственной деятельности автотранспортных предприятий. М.: Транспорт, 1990. 255 с.
3. Александров Л.А., Козлов Р.К. Организация, управление на автомобильном транспорте. М.: Транспорт, 1985. 264 с.
4. Алексеева М.М Планирование деятельности фирмы. М.: Финансы и статистика, 1997. 248 с.
5. Афанасье Л.Л., Цукерберг С.М. Автомобильные перевози. М.: Транспорт, 1973. 320 с.
6. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. М.: Финансы и статистика, 2000. 368с.
7. Антонов А. Бензиновые страсти по-белорусски // Экспресс Новости от 19.01.2007
8. Анфилатов В.С., Емельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении. М.: Финансы и статистика, 2002. 368 с.
9. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
10. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организацыонно-функцтональные вопросы): Учеб. пособие. М.: ОАО НПО «Экономика», 2000. 302 с.
11. Базилюк А.В., Нагірна Я.Я. Концепція сучасної тарифної політики підприємств пасажирського транспорту // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Наук. журн. К.: НТУ, 2007. Вип. 4 С.194 202.
12. Блауберг И.В., Юдин В.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 269 с.
13. Богиня Д., Волинський Т., Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. 1999. №5. С.12 24.
14. Болотянский В.Г. Математические модели оптимального управления . М.: Наука, 1969. 408 с.
15. Браверманн Э.М. Математические модели планирования и управления в экономических системах. М.: Наука, 1976 368 с.
16. Будрина Е.В. Рынок транспорных услуг: особенности формирования и развития: Учеб. пособие: В 2 ч. СПб.: Изд-во СПб. ГИЭУ, 2002. 252 с.
17. БусленкоН.П.Математическоемоделирование производствен-ных процессов. М.: Наука, 1964. 362 с.
18. Основи ціноутворення: Навч. посіб. Н.І. Верхоглядова, С.БІльїна, Н.А.Іванникова та ін. К.: Кондор, 2007. 252 с.
19. В условиях монетизации. Из опыта работы ОАО «Краснодарская автоколонна 1419» // Автоперевозки: грузовые, пасажирские, международные. №11. 2005. С. 42 48
20. Герасименко В.В. Ценообразование: Учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 2007. 422 с.
21. Голованенко С.Л., Жарова О.М., Маслова Т.И. Анализ хозяйственной деятельности автотранспортных предприятий / Под ред. С.Л.Голованенко. Х.: Высш. шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1982. 280 с.
22. Голованенко С.Л. Экономика автомобильного транспорта: Учеб. для вузов по спец. «Экономика и организация автомобильного транспорта». М.: Высш. шк., 1983 352 с.
23. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради 2003. N 18, N 19-20, N 21-22
24. Гудкова В.П. К вопросу сокращения убыточности пассажирских перевозок // Зб. наук. пр. Київ. ін-ту залізн. трансп. Вип. 1. Т. 1. К.: КІЗТ, 1998. С. 45 48.
25. Гудкова В.П. Формирование механизма финансирования пассажирских перевозок // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: Зб. науч. тр. К.: ІКПТ-Центр, 1999. Вып. 7. С.7584.
26. ГудковаВ.П. Экономико-математическая модель финансирования пассажирских перевозок железных дорог // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісн. Харк. держ. політехн. ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 122. Ч. 2. Харків: ХДПУ, 2000. С. 107 109.
27. Гудкова В.П. Функціональний підхід до побудови пасажирських залізничних тарифів; Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер. Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова. Вип. 551. Ч. 2. Харків: ХНУ, 2002. С. 84 88.
28. Гудкова В.П. Обґрунтування тарифів на пасажирські залізничні перевезення // Информ.-управляющие системы на ж.-д трансп. 2003. №2 С. 51 55.
29. Дафт Р.Л. Менеджмент СПб: Питер, 1999. 560 с.
30. Дергачев А.Ф. Экономика авторемонтного производства:. Учеб. пособие для вузов М.: Т-т, 1985 160 с.
31. Ю.Н.Деречинський, С.В.Борданов. Проблеми формування тарифів на пасажирські перевезення в сучасних ринкових умовах // Автодорожник України. 2001. № 3. С. 11 15.
32. Державна концепція реформування транспортного сектора економіки, затверджена Постановою КМУ від 09.11.2000 №1684.
33. Державна програма розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на 2000 2004 роки від 30 грудня 2000 року № 1931.
34. Державний комітет статистики України: Статистичний щорічник України за 2005р. К.: Ви - во «Консультант», 2006. 575 с.
35. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у м. Києві. Статистичний щорічник м. Києва за 2005р. К.: Ви-во «Консультант», 2006. 359 с.
36. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у м. Києві. Статистичний щорічник м. Києва за 2006р. К.: Ви-во «Консультант» 2007. 551 с.
37. Державний комітет статистики України. Транспорт і зв'язок України за 2006 р.: Статичний зб. К.: Ви-во «Консультант» 2007. 277 с.
38. Деружинский В.Е. Транспорт в условиях рыночных отношений. Ростов н/Д: Изд-во РГУ, 1992. 340 с.
39. Дихтель Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. А.М. Макарова; Под ред. И.С. Минко. М.: Высш. шк., 1995. 255 с.
40. Доэль П. Менеджмент: стратегия и тактика СПб.: Питер, 1999. 560 с.
41. Дунаев О.Н. Транспорт региона в условиях перехода к рынку М.: Транспорт, 1992. 87 с.
42. Есакия Г.Ш. Совершенствование экономического стимулирования повышения эффективности и качества обслуживания пассажиров городским автомобильным транспортом: Дис.канд. экон. наук: 08.00.23. М., 1984. 164 с.
43. Есипов С. Общий уровень налогообложения // Бизнес-информ. 1997. №1. С. 36 - 40.
44. Ефремов И.С., Кобозев В.М., Юдин В.А. Теория городских перевозок: Учеб. пособие для М.: Высшая школа, 1980. 535 с.
45. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ. // Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність автомобільного транспорту з питань безпечних перевезень пасажирів і вантажів. К.: Основа, 2001. 576 с.
46. Закон України «Про транспорт» (зі змінами і доповненнями) від 10.11.1994 р. №232/94-ВР. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1997. Т. 7. 516 с.
47. Закон України «Про ціни і ціноутворення» (із змінами і доповненнями) від 03.12.1990 р. №507-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
48. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-ІІІ. // Зібрання законодавства України. Сер. 3. К.: Український інформаційно-правовий центр. 2001. 696 с.
49. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
50. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 р. № 3721-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 6. 462 с.
51. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
52. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. №1060-ХІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
53. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.93 р. №2998-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 5. 289 с.
54. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 №875-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
55. Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. №565-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 1. 462 с.
56. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. №1789-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 2. 527 с.
57. Закон України «Про службу безпеки» від 25.03.92 р. №2229-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 3. 406 с.
58. Закон України «Про статус суддів» від 15.12.92 №2862-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 4. 340 с.
59. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. №2790-ХІІ. // Закони України. К.: АТ «Книга». 1996. Т. 4. 340 с.
60. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». // Закони України. К.: АТ «Книга». 1997. Т. 7. 516 с.
61. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями). // Главбух. С. 3 58.
62. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.06.06 №3492 ІV.
63. Згуровський М.З. Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. К.: Видавнича група BHV, 2007. 544 с.
64. Гученко В. Проблемы финансирования автобусных перевозок пассажиров // Экономика Украины. 1995. №5. С. 80 82.
65. Игнатьев В.Б. Схемы финансирования городского пассажирского транспорта // Особенности работы автомобильного транспорта в условиях рыночных отношений. Иркутск: Иркут. гос. экон. акад; 1997 С. 115 125.
66. Ігнатенко О.С., Маруни В.С. Організація автобусних перевезень у містах: Навч. посіб. К.: УТУ, 1998. 196 с.
67. Игудесман Я.Е. Экономика автомобильного транспорта: Учеб. пособие для вузов. Мн.: Высш. шк., 1987 327 с.
68. Інструкція "Про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах", затверджена наказом Міністерства Статистики України, зареєстровано в Мін’юсті України 30.05.1996 р. за №258/1283. // http://zakon1.rada.gov.ua
69. Инструкция о целевом транспортном сборе на обновление и восстановление транспорта общего пользования, используемого на маршрутах в городском, пригородном и междугородном сообщении. Режим доступу: http://www.nalog.by/regions/minobl/nal600/reshobl/trsb_600.html
70. Инструкция о порядке начисления, уплаты налога на приобретение бензина и дизельного топлива Режим доступу: http://www.nalog.by/regions/mogilev/archiv/2005/instrobl/d6e26de45c7ca4e5.html
71. Итоги монетизации льгот // Автоперевозки: грузовые, пасажирские, международные 2006. №5. С.2730.
72. Канарчук В.Э., Левковець П.Р. Системні методи та моделі формування науково-методологічного і кадрового потенціалу автомобілебудівного і транспортного комплексів України: Методичні рекомендації. К.: УТУ, 1985. 39 с.
73. Квитко Х.Д. Организация перевозок пассажиров в автобусах. М.: Науч.-техн. из-во М-ва автомоб. трансп. и шоссейных дорог РСФСР. 1962. 103 с.
74. Економіка транспорту В.Г. Коба, А.К. Шумейко, В.Л. Жабка, І.О.Новокрещенов. К.: Курс, 1999. 254 с.
75. Порти України. Перевезення вантажів. В.Г. Коба, Д.В. Зеркалов, В.Г. Кушнірчук, В.І. Петров. К.: Основа, 2003. 624 с.
76. Коротич О.Б., Величко В.В. Проблеми підвищення ефективності міського пасажирського транспорту: Сб. «Коммунальное хозяйство городов». Сер.: Экономические науки. К.: Техніка. Вып. 28. 2001. С. 214 218.
77. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. 487 с.
78. Краткий экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. М.: Ин-т новой экономики, 2001. 1088 с.
79. Кунда Н.Т. Методи наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. К.: НТУ, 2007. 125 с.
80. Куренков П.В., Веселова Ю.В. Механизмы государственного регулирования развития транспортной системы региона // Науч. информ. сб. „Транспорт: наука, техника, управление». М. 2006. №7. С. 8 10.
81. Курс переходной экономики: Учеб. для вузов / Под ред. акад. Л.И.Абалкина. М.: Финстатинформ, 1997. 318 с.
82. Кучма Л.Д. Удосконалити систему оподаткування // Урядовий кур’єр. 1996. № 193 194. С. 3 5.
83. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. СПб.: Наука, 1996. 589 с.
84. Леонтьева Л.И. Рынок труда в переходной экономике России. Кострома: Изд-во Костром. науч.-технолог. ун-та, 1997. 235 с.
85. Либерман С.Ю. Пути повышения экономической эффективности автобусных пассажирских перевозок в городах. Серия «Экономика и управление на автомобильном транспорте» М., Информавтотранс, 1995. Вып.1. 35 с.
86. Либерман С.Ю. Совершенствование перевозок трудящихся в больших городах. М.: ГОСИНТИ, 1992. 22 с.
87. Ливишц В.Н. Системный анализ экономических процессов на транспорте. М.: Транспорт, 1986 240 с.
88. Липсиц И.В. Коммерческое ценообразование: Учебник для вузов. М.: Изд-во БЕК, 1997. 368 с.
89. Липсиц І.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа. М.: Изд-во БЕК, 1996 304 с.
90. Литвиненко Я. В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посіб.— К.: МАУП, 2001. 152 с.
91. Лорин А.Н. Ценообразование во внешнеэкономической деятельности промышленной фирмы. М.: Междунар. взаимоотношения, 1993. С. 43 50.
92. Малышев А.И. Экономика автомобильного транспорта: Учеб. для вузов. М.: Т - т, 1983 336 с.
93. Максимов В.А., Конин И.В., Хазиев А.А.. Особенности совершенствования и регулирования городских пассажирских перевозок в рыночных условиях. Сер. Экономика и управление на автомоб. трансп. : Обзор. информ. М.: Автомоб. транспорт, 1996. 35 с.
94. Маркс К. Капитал. М.: Политиздат. 1949. Т.1. 561 с.
95. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т. М.: Наука, 1993. Т. 2. 268 с.
96. Маршрутне таксі 10 років на ринку транспортних послуг // Перевізник UA. 2006. №15. С. 32 36.
97. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці. К.: Слово, 2006. 264 с.
98. Методичні рекомендації визначення рівня тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування, МТУ, К. 2003.
99. Махлуп Ф. Теории фирмы: маржиналистские, бихевиористские и управленческие. СПб.: Теория фирмы, 1995. 561 с.
100. Методические основы определения маршрутного расчетного тарифа для городских перевозок пассажиров / В.А. Максимов, А.А.Хазиев М.: МАДИ, 1994. 24 с.
101. Микша Ольга. Пора привыкать к этим ценам // БелГазета №20 (590) от 21 мая 2007
102. Миротин Л.Б., Ташбаев Ы.Э., Порошина О.Г. Эффективная логистика. М.: Экзамен, 2002. С.160.
103. Мірошниченко Л.А. Автомобільні перевезення: організація та облік. Х.: Фактор, 2002. 134 с.
104. Нагірна Я.Я. Джерела фінансування міського пасажирського транспорту // Автошляховик України. 2007. №1. с. 9 10.
105. Нагірна Я.Я. Аналіз та можливі варіанти формування тарифів на пасажирські перевезення в умовах ринкових відносин в Україні // Фінансова система України: Зб. наук. пр. Острог: Ви-во „Національний університет „Острозька Академія», 2007. Вип. 9, ч.2. С. 372 378.
106. Нагірна Я.Я. Формування тарифної політики підприємств пасажирського транспорту та шляхи її вдосконалення // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства: Тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 23 березня 2007 ) Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. 365 с.
107. Нагірна Я.Я. Удосконалення процесів формування тарифної політики підприємств пасажирського транспорту // Вісн. ДДФА: Економічні науки. 2007. Вип. 2. С. 125 128.
108. Нагірна Я.Я. Джерела фінансування міського пасажирського транспорту // Тези наук.-практ. конф. наук.-педагогічних працівників, асп., студ. та структур. підрозділів ун-ту К.: НТУ, 2007. С. 269.
109. Нагірна Я.Я. Механізм державного регулювання діяльності підприємств пасажирського транспорту в Україні // Матеріали Міжнар. наук.-практ.конф. «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва». Х.: Вид-во ХНАДУ, 2007. Ч. 2. С. 132 134.
110.