ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

На правах рукопису

ВОЛОШИН МАР’ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник −
Боголіб Тетяна Максимівна,
доктор економічних наук,
професор

Переяслав-Хмельницький – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ 10
1.1. Економічна природа видатків бюджету на розвиток людського
капіталу 10
1.2. Роль держави у зростанні видатків на розвиток людського капіталу 31
1.3. Зарубіжний досвід видатків бюджету на розвиток
людського капіталу 53
Висновки до першого розділу 74
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ВИДАТКОВОЇ СКЛАДОВОЇ БЮДЖЕТІВ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ 78
2.1. Кількісні і якісні показники видатків на розвиток людського капіталу 78
2.2. Державні видатки у забезпеченні соціальної безпеки особи і
суспільства 97
2.3. Фінансове забезпечення розвитку людського капіталу 115
Висновки до другого розділу 131
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ БЮДЖЕТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ 132
3.1. Оптимізація та ефективність видатків бюджету на розвиток людського капіталу 132
3.2. Пріоритети розвитку людського капіталу в умовах обмеженості бюджетних ресурсів 151
Висновки до третього розділу 171
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177
ДОДАТКИ 198

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У розвитку структури світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. спостерігаються такі тенденції: збільшення питомої ваги виробництва нематеріальної продукції та інформаційних технологій, загострення конкуренції на ринках, поширення глобалізаційних процесів. Усе зазначене зумовлює необхідність змін у самих теоретичних підходах до проблеми економічного зростання. Дедалі більшу роль у цьому відіграють нематеріальні фактори виробництва: знання, програмне забезпечення, інформація, система підготовки кадрів, розвинена система освіти, науки, охорони здоров’я, соціального захисту, підвищення добробуту населення.
Головною рушійною силою суспільства, економічного зростання є людина, яка має знання, навички, мотивацію, енергію.
Категорія людського капіталу відображає новий підхід до визначення ролі людини в процесі суспільного відтворення, а також зростання значення інтелектуальної діяльності та нематеріального накопичення для всього відтворення суспільного життя, визнання необхідності й високої ефективності вкладень у людину.
Людський капітал є основною цінністю суспільства й одним з основних чинників економічного зростання, що забезпечує збільшення доходів держави, підприємства, індивіда; він є особистою власністю кожного індивіда та потребує як від нього, так і від суспільства в цілому значних витрат. Інвестиції в людський капітал – це будь-які витрати, які сприяють підвищенню продуктивності праці індивіда та будуть компенсовані майбутнім зростанням його доходів.
Розвитку людського капіталу перешкоджає багато проблем. Головна з них – недостатній рівень видатків, що зумовлює низьку ефективність і якість основних сфер, які забезпечують розвиток людського капіталу: освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та зростання добробуту населення.
Розвиток зазначених явищ, попри їхню важливість, не знайшов поки що належного теоретичного обґрунтування у вітчизняній економічній науці. Відповідно існує важлива наукова проблема: видатки державного бюджету на розвиток людського капіталу не враховують світових тенденцій розвитку. Щоб вирішити цю проблему, необхідно сформувати теоретико-методологічну базу для обґрунтування обсягу видатків на розвиток людського капіталу як основного чинника економічного зростання.
Розвиток людського капіталу та інвестицій у людський капітал досліджують такі українські вчені та практики: Т. Боголіб, О. Власюк, В. Геєць, В. Гельман, О. Грішнова, С. Каламбет, Е. Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, В. Новіков, В. Опарін, О. Палій, І. Петрова, С. Пирожков, А. Ревенко, А. Чухно. Цю проблему вивчали зарубіжні науковці: Д. Белл, Г. Беккер, В. Іноземцев, Я. Мінсер, Л. Туроу, Т. Шульц.
Попри велику кількість праць, питання видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу в сучасних умовах повністю не розкрито. Переважно увага науковців концентрується на окремих питаннях фінансування й розвитку сфер освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної та духовної культури. Відповідно актуальним є дослідження проблеми видатків на розвиток людського капіталу, що ґрунтується на комплексному підході.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідних робіт ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» «Реформування бюджетної системи України в контексті євроінтеграції» (номер державної реєстрації 0107U003081), де автору належить розробка пропозицій щодо напрямів удосконалення видатків бюджету, спрямованих на розвиток людського капіталу; «Оцінка стану розвитку та визначення напрямів реформування фінансової системи» (номер державної реєстрації 0106U008565), де автору належить розробка методичних засад оцінювання стану розвитку людського капіталу та механізмів його регулювання через видатки бюджету.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу та обґрунтування напрямів удосконалення формування й витрачання бюджетних коштів.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
 дати оцінку наукових підходів обґрунтування теоретико-методологічних засад визначення категорій «людський капітал» і «видатки державного бюджету»;
 узагальнити зарубіжний досвід видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу з метою його практичного застосування в Україні;
 проаналізувати сучасний стан видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу, визначити основні тенденції, особливості та суперечності;
 з’ясувати роль видатків у розвитку людського капіталу як чинника економічного зростання;
 визначити чинники, що зумовлюють низьку ефективність видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу, та запропонувати заходи, що сприятимуть її підвищенню;
 розробити теоретико-методологічні підходи до оцінювання ефективності бюджетної політики щодо розвитку людського капіталу;
 визначити основні напрями оптимізації видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу в період фінансово-економічної кризи;
 розробити пропозиції щодо побудови концепції фінансового забезпечення розвитку людського капіталу.
Об’єктом дослідження є процес впливу видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу.
Предметом дослідження є теоретичні й методичні засади видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу.
Методи дослідження. У ході дослідження визначені такі методи: системного аналізу – при розкритті сутності, економічної природи видатків державного бюджету та людського капіталу (підрозділ 1.1); порівняльного та абстрактно-логічного аналізу – для висвітлення світової практики видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу; спостереження та порівняння – для уточнення та впорядкування понятійного апарату видатків бюджету на розвиток людського капіталу (підрозділи 1.1, 1.3); статистичного аналізу – для оцінювання стану та взаємозв’язків показників людського розвитку зі складовими системи фінансування (розділ 2); економіко-статистичні (групувань) – для оцінювання стану та взаємозв’язків показників розвитку людського капіталу з видатками державного бюджету (підрозділи 2.2, 2.3).
Теоретичною основою дослідження стало творче опрацювання досягнень світової та вітчизняної економічної думки з проблем розвитку людського капіталу.
Інформаційною основою дослідження є законодавчі й нормативні акти України, які регламентують існуючу систему соціальних гарантій, матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, дані статистичних щорічників та інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукова монографічна література, статті вітчизняних і зарубіжних учених, ресурси мережі Інтернет тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
 обґрунтовано комплексний підхід до формування та реалізації концепції фінансового забезпечення розвитку людського капіталу, який передбачає інтегрованість фінансового механізму розвитку людського капіталу з іншими фінансово-економічними складовими, у тому числі формування пріоритетів, цілей і завдань, оцінювання рівня та якості людського капіталу, що сприятиме створенню умов для підвищення ефективності видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу;
 розроблено систему принципів бюджетного фінансування розвитку людського капіталу, яка включає: управління потребами суспільного та економічного розвитку; наявність стратегічного бачення; адекватність світовим тенденціям з урахуванням вітчизняної специфіки розвитку економіки й економне використання фінансових ресурсів. Застосування цих принципів дасть можливість ефективно та оптимально використовувати державні кошти, що спрямовуються на розвиток людського капіталу;
удосконалено:
 поняття людського капіталу, який є основною цінністю суспільства й одним з головних чинників економічного зростання; сутність інвестицій у людський капітал як будь-яких витрат, що сприяють підвищенню продуктивності праці індивіда та будуть компенсовані майбутнім зростанням його доходу; визначення складових цих інвестицій і шляхів поліпшення бюджетного фінансування розвитку людського капіталу;
 показники ефективності видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу, що дадуть змогу забезпечити оцінку фінансового стану освіти, охорони здоров’я, фізичної й духовної культури та соціального захисту, а також здійснювати подальше прогнозування їх фінансового розвитку;
набули подальшого розвитку:
 дослідження чинників, які впливають на ефективність соціальних видатків бюджету, що дало змогу розробити пропозиції стосовно заходів, які сприятимуть її підвищенню;
 визначення пріоритетних напрямів розвитку людського капіталу з огляду на економічні передумови, що дає можливість обґрунтувати пріоритети розвитку соціальної сфери в умовах обмеженості бюджетних ресурсів у період фінансово-економічної кризи;
 напрями оптимізації видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу в умовах обмеженості бюджетних ресурсів шляхом надання пріоритетності соціальній політиці, оптимізації систем освіти, охорони здоров’я, фізичної культури, соціального захисту та забезпечення багатоканальності фінансування в розвитку людського капіталу.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі результати створюють необхідне наукове підґрунтя для забезпечення державою розширення можливостей розвитку людського капіталу через гармонізацію соціальної та бюджетної політики в середньостроковій перспективі шляхом: оцінювання ефективності бюджетних витрат і прогнозування наслідків регуляторних рішень соціальної та бюджетної політики з позиції розвитку людського капіталу; використання показників розвитку людського капіталу як індикаторів соціального ефекту бюджетних програм, спрямованих на інші цілі; а також поширення міжбюджетного регулювання на повний комплекс послуг населенню, що впливають на стан розвитку людського капіталу.
Найважливіші результати дослідження використані в діяльності Головного управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації при розробці щорічних програми економічно-соціального розвитку Запорізької області при розробці «Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року» (довідка № 157 від 16.02.2011 р.).
Окремі положення, висновки дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів «Бюджетна система», «Економіка праці», «Соціальна економіка», «Фінанси» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (довідка від 21.04.2011 р.).
Результати дослідження знайшли своє застосування при викладанні дисциплін «Економіка праці», «Соціальна економіка», «Економіка освіти», «Економіка вищої школи» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 1057 від 12.04.2011 р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до проблеми видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу та визначено напрями вирішення проблемних питань у цій сфері.
Наукові положення, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки й пропозиції, сформульовані особисто здобувачем.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідались та обговорювались на наукових конференціях: «Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку» (м. Київ, 2009 р.); «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2009 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2009 р.); «Формування стратегії розвитку економіки України як передумова стійкого соціально-економічного зростання (з урахуванням зарубіжного досвіду)» (м. Чернівці, 2010 р.); «Фінансово-бюджетна складова в умовах трансформації економіки» (м. Київ, 2010 р.); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю матеріали» (м. Черкаси, 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 13 наукових працях загальним обсягом 4,65 д. а., з них робіт 7 – статті в наукових фахових виданнях (3,6 д. а.), 6 – тези в збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (1,05 д. а.).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації обґрунтовано комплексний підхід до формування та реалізації концепції фінансового забезпечення розвитку людського капіталу, який передбачає інтегрованість фінансового механізму розвитку людського капіталу з іншими фінансово-економічними складовими; розроблено систему принципів бюджетного фінансування розвитку людського капіталу, яка включає: управління потребами суспільного та економічного розвитку; наявність стратегічного бачення; адекватність світовим тенденціям з урахуванням вітчизняної специфіки розвитку економіки й економне використання фінансових ресурсів; визначено пріоритети розвитку людського капіталу в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності соціальних видатків.
Результати дослідження дають підстави для таких загальних висновків:
1. У дисертації розглянуто різні підходи до визначення поняття «людський капітал» і поняття «видатки». Найбільш стислим і містким визначенням, яке розкриває суть людського капіталу, може бути таке: людський капітал – це накопичений у результаті інвестицій запас знань, умінь, навичок, мотивацій, здоров’я, які є невід’ємною власністю кожної людини як індивіда, використовуються в суспільному виробництві, сприяють зростанню продуктивності праці, економічній і соціальній ефективності виробництва й тим самим впливають на зростання особистого доходу людини та суспільного доходу. У сучасних умовах людський капітал є основною цінністю суспільства й одним з основних чинників економічного зростання, забезпечуючи збільшення доходів держави, підприємства, індивіда, він є особистою власністю кожного індивіда та потребує як від нього, так і від суспільства в цілому значних витрат. Видатки на розвиток людського капіталу – це економічні відносини, які виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави, що сприяють підвищенню продуктивності праці індивіда й будуть компенсовані майбутнім зростанням його доходів. Видатки бюджету на розвиток людського капіталу можна поділити на такі види: на освіту, на охорону здоров’я, на фізичну й духовну культуру, на науку та науково-дослідні роботи, на соціальний захист.
2. Визначено, що склад видатків бюджетів та їхня частка у ВВП є індикатором пріоритетності тієї чи іншої функції держави. У структурі видатків державного бюджету найбільшу частку становлять видатки на розвиток людського капіталу, який є основною цінністю суспільства й одним з основних чинників економічного зростання. Виділено головні складові видатків на розвиток людського капіталу та запропоновано вносити до них видатки на соціальний захист, оскільки вони необхідні для формування й розвитку малозабезпечених індивідів. Найсприятливішою для України має бути побудова соціального захисту малозабезпечених громадян на адресних засадах. Основну увагу треба зосередити на населенні, яке працює, зростанні його доходів до рівня середнього класу. У ході дослідження інших складових видатків у людський капітал (освіту, науку, охорону здоров’я) виявлено тенденції й чинники, що впливають на їхнє зростання; обґрунтовано пропозиції щодо поліпшення бюджетного забезпечення кожної із цих складових.
3. Обґрунтовано, що видатки державного бюджету на розвиток людського капіталу мають розглядатися не як видатки на «утримання» галузей соціальної сфери або підтримку вразливих категорій населення, а як соціальні інвестиції в людський розвиток, що спрямовуються на посилення соціальної орієнтації економічної системи в цілому (розвиток людського капіталу, нагромадження людського капіталу, справедливий розподіл суспільних благ, забезпечення високого рівня життя населення, гарантованого мінімуму освіти та медичних послуг, соціального захисту населення й сприяння розвитку ринку праці, досягнення соціальної стабільності, стимулювання економічного зростання).
4. За результатами комплексного дослідження видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу в динаміці за 2006–2010 рр. виявлено, що характерною ознакою діючої моделі фінансового забезпечення розвитку людського капіталу в Україні є загальна тенденція до збільшення частки бюджетних видатків на соціально-культурні заходи у видатках зведеного бюджету України. Обґрунтовано, що особливостями процесу управління видатками на розвиток людського капіталу є недосконалість нормативно-правового забезпечення реалізації соціальних гарантій населення, визначення пріоритетів фінансового забезпечення соціальних видатків, розвиненість інструментарію розподілу бюджетних коштів на розвиток людського капіталу.
5. Обґрунтовано, що оптимізація видатків на розвиток людського капіталу має здійснюватися в напрямі: визначення пріоритетних видатків на розвиток людського капіталу та концентрації фінансових ресурсів на їх покриття; розробки фінансового механізму інвестування коштів соціальної сфери з метою збільшення обсягів фінансових ресурсів, здатних покрити зростаючі потреби у фінансовому забезпеченні розвитку людського капіталу.
6. Виявлена актуальність питання видатків державного бюджету на розвиток людського капіталу зумовила визначення основних принципів: цілеспрямованості, адекватності світовим тенденціям, збалансованості, урегульованості й державної підтримки основних складових соціальної політики, які забезпечують розвиток людського капіталу.
7. Досліджено, що фінансування розвитку людського капіталу наразі залишається основним пріоритетом спрямування державних видатків в Україні, і номінальні обсяги асигнувань з кожним роком зростають. Водночас аналіз функціональної структури видатків свідчить, що бюджетний процес останніх років характеризується пошуком компромісу в розподілі коштів на соціальні програми й економічний розвиток, підпорядковуючись при цьому поточним політико-соціальним цілям, за відсутності довгострокових стратегій розвитку.
8. Встановлено, що відсутність безпосереднього зв’язку між нарощуванням обсягів фінансування розвитку людського капіталу та якістю соціальних послуг, що надаються населенню, зумовлена спрямуванням основної частини видатків на зростання заробітної плати працівників бюджетної сфери з метою протидії інфляційним процесам, а також видатки на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Це зумовлює низьку ефективність соціальних видатків з погляду їх впливу на фактичні показники соціально-економічного розвитку (тенденції рівня життя, стану здоров’я, рівня освіти населення).
9. Виявлено, що серед причин низької ефективності соціальних видатків такі: недосконала система управління галузями соціальної сфери, що породжує марнотратство та зловживання фінансовими ресурсами; розпорошення функцій управління галузями між різними міністерствами й розірваність управління на різних рівнях влади; непрозорість формування міжбюджетних відносин через відсутність нормативів фінансової забезпеченості за відповідними галузями, або вартісних стандартів надання соціальних послуг; відсутність системи оцінювання діяльності установ соціальної сфери та ефективності витрачання видатків на їх утримання; фактична відсутність ефективного зовнішнього контролю й аудиту.
10. Досліджено, що в умовах обмеженості фінансових ресурсів необхідність у скороченні державних видатків, у тому числі й на розвиток людського капіталу, є очевидною. Саме в умовах обмеженості бюджетних ресурсів зростає значення підвищення ефективності їх використання, і саме цей період є найбільш своєчасним для реалізації непопулярних, проте вкрай необхідних структурних реформ у соціальній політиці держави. До таких заходів належать масштабне скорочення системи соціальних пільг і переведення її на адресні засади, завершення пенсійної реформи, зокрема підвищення пенсійного віку та зменшення надмірної диференціації пенсійних виплат, посилення адресності соціальної допомоги малозабезпеченому населенню, введення ринкових принципів до сфери надання соціальних послуг, диверсифікація постачальників суспільно значущих соціальних послуг тощо.
11. Обґрунтовано необхідність розробки зваженої політики зростання соціальних виплат та їх ретельне обґрунтування з огляду на реальні економічні передумови, оскільки необґрунтоване нарощування соціальних видатків зумовлює можливість ризиків, серед яких невиконання соціальних зобов’язань держави, значний бюджетний дефіцит, підвищене навантаження на фонди соціального страхування, витіснення капітальних інвестицій поточним споживанням, підвищений ризик інфляції, зумовлений “тиском” соціальних видатків.
12. Досліджено, що подальший розвиток бюджетного забезпечення людського капіталу в Україні має ґрунтуватися на підвищенні ефективності соціальних видатків, а також доступності та якості відповідних послуг. Реалізація цього завдання потребує впровадження нових управлінських підходів до планування соціальних видатків; удосконалення міжбюджетних відносин; визначення ступеня участі та повноважень основних партнерів у фінансуванні й адмініструванні соціальних програм; диверсифікації системи надання соціальних послуг; завершення впровадження соціальних стандартів; запровадження системи критеріїв та індикаторів для моніторингу й оцінювання досягнення визначених цілей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз вигід і витрат. Концепції і практика / [Ентоні Е. Боардмен, Девід Х. Грінберг, Ейдан Р. Вайнінг та ін. ; пер. з англ. О. Мороз, Т. Мороз]. – 2-ге вид. – К. : АртЕк, 2003. – 568 с.
2. Аналіз системи управління державними видатками: методичні аспекти реформи фінансування соціальних послуг : звіт Проекту “Сприяння реформі соціальних послуг в Україні” / DFID. – К. : Проект “Сприяння реформі соціальних послуг в Україні” / DFID, 2006. – 110 с.
3. Антонюк В.П. Головні напрями зміцнення соціально – економічних основ формування людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – С. 39–47.
4. Антонюк В.П. Соціально-економічні аспекти формування людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Демографія та соціальна економіка. – 2006. – № 1. – С. 139–147.
5. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку : монографія / / В.П. Антонюк. – Донецьк, 2007. – 348 с.
6. Балита О.В. Фінансово-економічні підходи до проблеми розвитку людського капіталу в Україні / О.В. Балита // Фінанси України. – 2004. – № 12. – С. 58–64.
7. Бауліна Т. Технологія формування інтелектуального капіталу національного господарства на засадах реалізації іниегрованої концепції його ідентифікації / Т. Бауліна // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 2. – С. 41–45.
8. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический поход / Г.С. Беккер ; [пер. с англ., сост., науч. ред., послесл. Р.И. Капелюшников]. – М. : ГУ ВШЭ, 2003. – 672 с.
9. Бендасюк О.О. Особливості розвитку трудового потенціалу України в умовах переходу до інноваційної моделі економіки / О.О. Бендасюк // Регіональна економіка. – 2010. – № 1. – С. 172–177.
10. Близнюк В.В. Освітні послуги як детермінанта конкуренто-спроможності людського потенціалу / В.В. Близнюк // Ринок праці та освіта: пошук взаємодій : зб. наук. ст. / [під наук. ред. І.Л. Петрової]. – К. : Таксон, 2007. – С. 60–69.
11. Близнюк В.В. Соціальна стабільність як фактор людського розвитку / В.В. Близнюк // Соціально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины : сб. науч. тр. : в 3 т. / [отв. ред. А.И. Амоша]. – Донецк : Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2007. – Т. 1. – 2007. – С. 129–135.
12. Близнюк В. Людський капітал України як фактор економічного зростання / В. Близнюк, Т. Власенко // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 3. – С. 42–47.
13. Боголіб Т.М. Освітній трансферт як метод управління розвитком системи вищої освіти / Т.М. Боголіб // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 10. – С. 140–146.
14. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 106–113.
15. Боголіб Т.М. Фінансування освіти за кордоном / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2005. – № 8. – С. 132–139.
16. Бондар І.К. Інтелектуалізація людського потенціалу економіки України / І.К. Бондар, І.Г. Манцуров // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 3. – С. 163–170.
17. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання / О. Бородіна // Економіка України. – 2003. – № 7. – С. 48–53.
18. Брєжнева-Єрмоленко О.В. Інтелекиуальна складова в структурі елементів нової економіки / О.В. Брєжнева-Єрмоленко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 3. – С. 4–12.
19. Бюджет України – 2009 : cтат. зб. Міністерства фінансів України. – К. : Мінфін України, 2009. – 295 с.
20. Бюджетний кодекс України від 01.01.2011 р. № 2542–14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=
2542–14.
21. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи / І. Вакарчук // Вища школа. – № 3. – 2008. – С. 3–18.
22. Василик О.Д. Бюджетна система України : монографія / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
23. Вдосконалення міжбюджетних відносин і стратегії державних видатків у сферах охорони здоров’я та освіти в Україні: вибрані питання : звіт Світого банку. – К. : Козаки, 2009. – 168 c.
24. Витте Л. Европейская социальная модель и социальная сплоченность: какую роль играет ЕС? / Л. Витте // Социальная модель государства: выбор современной России и опыт стран Европы. Аналитический вестник [Серия: Основные проблемы социального развития России]. – 2006. – № 6 (294). – М. : Аналитическое управление апарата Совета Федерации, 2006. – С. 6–20.
25. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/fpart48/idx48134.
26. Волошин М.В. Модель соціального бюджету як система та інструмент прогнозування та оцінювання соціальних процесів / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2009. – Вип. 9–10. – С. 421–426.
27. Волошин М.В. Соціальний капітал як фактор економічної результативності соціальної політики / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2009. – Вип. 13. – С. 31–36.
28. Волошин М.В. Роль держави у зростанні видатків на розвиток людського капіталу / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2009. – Вип. 14. – С. 178–184.
29. Волошин М.В. Формування людського капіталу як основного джерела економічного зростання / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2010. – Вип. 2. – С. 95–99.
30. Волошин М.В. Регіональні чинники стимулювання накопичення та розвитку людського капіталу / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2010. – Вип. 15. – С. 219–225.
31. Волошин М.В. Фінансування освіти та охорони здоров’я, основних джерел розвитку людського капіталу: світовий досвід та українські реалії / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2011. – Вип. 16/1. – С. 370–374.
32. Волошин М.В. Еволюція становлення та розвитку категорії “людський капітал” / М.В. Волошин // Економічний вісник університету : зб. наук. праць учених та аспірантів. – Переяслав ; Хмельницький, 2011. – Вип. 16/2. – С. 77–85.
33. Волошин М.В. Соціальна складова фінансової політики держави / М.В. Волошин // Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку : матер. наук.-практ. конф. (23–24 квітня 2009 р.). – К., 2009. − С. 99–103.
34. Волошин М.В. Інвестиції в людський капітал – як чинник розвитку економіки України / М.В. Волошин // Розвиток України ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : матер. V міжнар. інтернет-конф. (30 жовтня 2009 р.). − Тернопіль, 2009. − С. 266−269.
35. Волошин М.В. Напрямки ефективного використання людського капіталу / М.В. Волошин // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : матер. Х міжнар. наук.-практ. конф. (8–10 грудня 2009 р.). − Донецьк, 2009. − С. 25−27.
36. Волошин М.В. Розвиток людського капіталу – джерело економічного зростання / М.В. Волошин // Формування стратегії розвитку економіки України як передумова стійкого соціально-економічного зростання (з урахуванням зарубіжного досвіду) : матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (16–17 березня 2010 р.). – Чернівці, 2010. – С. 24–26.
37. Волошин М.В. Інвестиції в розвиток людського капіталу / М.В. Волошин // Фінансово-бюджетна складова в умовах трансформації економіки : матер. наук.-практ. конф. (26–27 квітня 2010 р.). – К., 2010. – С. 66–70.
38. Волошин М.В. Кількісні і якісні показники видатків на розвиток людського капіталу / М.В. Волошин // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : матер. VIII міжнар. наук.-практ. конф. (18–20 травня 2011 р.). – Черкаси, 2011. − С. 107−108.
39. Гельман В.М. Багатоканальність джерел фінансування вищої освіти: напрями подальшого розвитку / В.М. Гельман // Сучасні наукові дослідження – 2006 : матер. ІI міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 21. – С. 90–92.
40. Гельман В.М. Економічна значимість освіти для розвитку держави / В.М. Гельман // Региональные аспекты развития в условиях европейского выбора : матер. междунар. науч.-практ. конф. (13–16 сентября 2007 р.). – Сімферополь, 2007. – С. 108–111.
41. Гельман В.М. Зарубіжний і український досвід фінансування вищої освіти / В.М. Гельман // Прометей : регіональний зб. наук. праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОНМС України ; Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк : ДЕГІ, 2006. – Вип. 2 (20). – С. 198–201.
42. Гельман В.М. Моделювання розподілення грошових ресурсів всередині підприємства на прикладі університету / В.М. Гельман // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період : матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (12 травня 2005 р.). – Хмельницький, 2005. – Ч. 2. – С. 99–100.
43. Гельман В.М. Фінансово-правові аспекти державної підтримки вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації / В.М. Гельман // Эффективность бизнеса в условиях трансформационной экономики : матер. междунар. науч.-практ. конф. (1–3 июня 2007 г.). – Сімферополь : Крымский ин-т бизнеса, 2007. – С. 132–134.
44. Герасименко Г.В. Гендерні аспекти соціальної політики в Україні : монографія / Г.В. Герасименко. – Умань : СПД Сочінський, 2008. – 250 c.
45. Герасименко Г.В. Демографічні передумови розвитку соціальної сфери в Україні / Г.В. Герасименко // Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія : матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (23–24 травня 2006 р.). – Х. : Харк. держ. ун. харчування та торгівлі, 2006. – Ч. 2. – С. 268–270.
46. Гнибиденко І.Ф. Вплив соціально-економічної політики на соціальну безпеку та рівень життя населення України / І.Ф. Гнибиденко // Демографія та соціальна економіка. – 2006. – № 2. – С. 124–135.
47. Голікова Н. Людський капітал як фактор зростання та розвитку економіки : автореф. дис. … канд. екон. наук ; Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України / Н. Голікова. – К., 2004. – 22 с.
48. Головінов О.М. Людський капітал у системі виробничих відносин : монографія / О.М. Головінов. – Донецьк : Дон ДУЕТ, 2004. – 161 с.
49. Гончарук А.Г. Вплив бюджетної політики на розвиток національної економіки / А.Г. Гончарук // Фінанси України. – 2006. – № 12. – С. 33–39.
50. Гордей О.Д. Фінансування соціальних гарантій як чинник зростання суспільного добробуту / О.Д. Гордей // Фінанси України. – 2002. – № 5. – С. 44–50.
51. Гордей О.Д. Бюджетний механізм забезпечення зростання суспільного добробуту / О.Д. Гордей, Д.О. Василик // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 29–32.
52. Грішнова О.А. Ефективність освіти як чинник мотивації інвестицій в людський капітал / О.А. Грішнова // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3–4 (22–23). – С. 69–72.
53. Грішнова О.А. Вплив євроінтеграції на розвиток людського потенціалу України: аналіз і прогноз / О.А. Грішнова // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць ; Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К. : КНЕУ, 2005. – Т. 3. – 2005. – С. 128–138.
54. Грішнова О.А. Дослідження залежності доходів громадян України від рівня освіти з позицій теорії людського капіталу / О.А. Грішнова // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2001. – № 2. – Ч. 3. – С. 142–147.
55. Грішнова О.А. Економічна природа і значення категорії людський капітал / О. Грішнова, Л. Тертична // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 33–37.
56. Грішнова О.А. Економічне зростання як результат і фактор можливостей для розвитку людського потенціалу / О.А. Грішнова // Вісник Прикарпатського університету: Економіка. – 2006. – Вип. ІІІ. – С. 12–21.
57. Грішнова О.А. Зарубіжний досвід фінансування освіти та перспективи його застосування в Україні / О.А. Грішнова // Наукові праці НДФІ. – 2000. – Вип. 10–11. – С. 214–222.
58. Грішнова О.А. Освіта як чинник людського розвитку і економічного зростання країни / О.А. Грішнова // Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1–2. – С. 93–101.
59. Грішнова О.А. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки / О.А. Грішнова // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 1. – С. 26–28.
60. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки : монографія / Олена Анатоліївна Грішнова. – К. : Знання, 2001. – 254 с.
61. Гроот В. Інвестування в охорону здоров’я: інавгурац. лекція почес. професора Нац. ун-ту “Києво-Могилян. акад.” / В. Гроот. – К. : Києво-Могилянська академія, 2004. – 46 с.
62. Демченко Т.А. Проблемы исследования человеческого капитала / Т.А. Демченко. – М. : ИСПИ РАН, 2001.
63. Державний комітет статистики України : статистична інформація [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
64. Деркачева Т.В. Социальные риски как объект государственной социальной помощи [Электронный ресурс] / Т.В. Деркачева. – Режим доступа: http://www.volsu.ru/RES_C/VGI/nauchnye/conference/4_conference_2001/thesis/derkacheva–ru–socialnye_riski.pdf.
65. Добрынин А.И. Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования / А.И. Добрынин, С.А. Дятлов, Е.Д. Цыренова. – СПб. : Наука, 1999. – 309 с.
66. Добрынин А.И. Исследования человеческого капитала: проблемы и перспективы / А.И. Добрынин. – СПб. : Наука, 1998. – 205 с.
67. Доклад о развитии человека – 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделенном мире : [пер. с англ.]. – М. : Весь мир, 2007. – 400 с.
68. Доклад о развитии человека 2006. Что кроется за нехваткой воды: власть, бедность и глобальный кризис водных ресурсов. – М. : Весь мир, 2004. – 422 с.
69. Доклад о развитии человека 2009. Культурная свобода в современном многообразном мире / ПРООН. – М. : Весь мир, 2009. – 426 с.
70. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие : [пер с англ.] ; ПРООН – М. : Весь Мир, 2009. – 232 с.
71. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / [під заг. ред. В.Г. Черненка, В.М. Рудого]. – К. : Держ. акад. управ. при Президентові України, 2002. – 82 с.
72. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2009 році : статистичний бюлетень. – К. : Держкомстат України, 2010. – 85 с.
73. Закон України “Про соціальні послуги” від 19.06.2003 р. № 966-IV / Відомотсті Верховної ради України. – 2003. – № 45. – C. 358. – (Бібліотека офіційних видань).
74. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2004 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish.
75. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2005 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish.
76. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2006 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish/category/23593.
77. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2007 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish/category/23599.
78. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2008 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish.
79. Звіт Державного Казначейства України “Про виконання бюджету за 2009 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/publish.
80. Каламбет С.В. Фінансовий стан державного вищого навчального закладу / С.В. Каламбет // Экономика и управление. – 2005. – № 6. – С. 86–88.
81. Каламбет С.В. Проблеми фінансування навчання у вищих навчальних закладах / С.В. Каламбет, А.М. Якимова // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 3. – С. 131–134.
82. Каленюк І.С. Державне фінансування освіти: його роль та тенденції розвитку / І.С. Каленюк // Наукові праці НДФІ. – 2001. – № 1 (13). – С. 41–48.
83. Капелюшников Р.И. Записка об отечественном человеческом капитале / Р.И. Капелюшников. – Препринт WP3/2008/01. – М. : Изд. дом ГУ-ВШЭ, 2008.
84. Карлін М.І. Бюджетна система України : навч. посіб. / М.І. Карлін. – К. : Знання, 2008. – 428 с. – (Серія “Вища освіта XXI століття”).
85. Карлін М.І. Державні фінанси України : навч. посіб. / М.І. Карлін. – К. : Знання, 2008. – 349 с. – (Серія “Вища освіта XXI століття”).
86. Кичко І.І. Фінансування освіти в умовах формування соціально орієнтованої економіки / І.І. Кичко // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 53–59.
87. Кичко І.І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація / І.І. Кичко // Соціальний захист. – 2000. – № 9. – С. 55–62.
88. Клименко С.Г. Людський капітал: світовий досвід і Україна : монографія / С.Г. Клименко, В.М. Пригода, В.О. Сизоненко. – К. : Основа, 2006. – 224 с.
89. Клівіденко Л.М. Перспективи розвитку соціального захисту населення / Л.М. Клівіденко // Регіональні перспективи. – 2003. – № 2–3 (27–28). – С. 188–190.
90. Клівіденко Л.М. Соціальний захист населення та шляхи подолання бідності в Україні / Л.М. Клівіденко // Вісник КНТЕУ. – 2004. – № 3. – С. 41–49.
91. Клівіденко Л.М. Соціальний захист населення України, його суть та значення / Л.М. Клівіденко // Наук. записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. – 2001. – № 7. – С. 93–96.
92. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. / [Н.С. Власенко, Е.М. Лібанова, О.В. Макарова та ін.; за ред. Е.М. Лібанова]. – К. : Фонд народонаселення ООН ; Інститут демографії та соціальних досліджень ; Державний комітет статистики України ; Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с.
93. Конституція України / Верховна Рада України : офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 59 с. – (Серія “Закони України”).
94. Корицкий А.В. Введение в теорию человеческого капитала : учеб. пособ. для студ. очной и заочной форм обучения / А.В. Корицкий. – Новосибирск : СибУПК, 2000. – 112 с.
95. Корнєєв В.В. Бюджетне та небюджетне фінансування соціальної сфери / В.В. Корнєєв, Л.Є. Момотюк // Наукові праці НДФІ. – 2001. – Вип. 3 (15). – С. 15–22.
96. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман ; [пер. с англ. Л. Стрельникова, А. Стасенко] // Общественные науки и современность. – 2001. – № 3. – С. 122–139.
97. Крупка М.І. Фінансові методи активної соціальної політики / М.І. Крупка // Фінанси України. – 2002. – № 7. – С. 3–13.
98. Куценко В.І. Людський капітал та шляхи його зміцнення / В.І. Куценко // Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи / [за ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого]. – К. : МАУП, 2000. – С. 159–173.
99. Куценко В.І. Розвиток соціальної сфери в умовах формування ринкових відносин (питання теорії і практики) / В.І. Куценко ; НАН України ; Рада по вивченню продуктивних сил України / [за ред. Б.М. Данилишин]. – К. : РВПС України НАН України, 2007. – 100 с.
100. Куценко В. Освіта як фактор стабільності та національної безпеки України / В. Куценко, В. Удовиченко, І. Опалєва // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 12–21.
101. Куценко В.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення / В.І. Куценко, Г.І. Євтушенко // Зайнятість та ринок праці : міжвідом. наук. зб. – 1999. – № 10. – С. 136–145.
102. Куценко В.І. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики) / В.І. Куценко, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафійчук ; [за ред. В.І. Куценко] / РВПС України НАН України. – К. : Заповіт, 2003. – 228 с.
103. Лавров В. Что такое “социальные инвестиции”? [Электронный ресурс] / В. Лавров, Н. Кричевський // Агенство политических новостей. – 2006–02–16. – Режим доступа: http://www.apn.ru/publications/article1776.htm.
104. Лапшина І.А. Розвиток людського капіталу в процесі євроінтеграції : монографія / І.А. Лапшина. – Л. : НІСД, 2008. – 332 с.
105. Лесин В. Формування соціально-орієнтованого бюджету держави / В. Лесин // Соціальний захист. – 2003. – № 6. – С. 24–25.
106. Лилик О.Я. Фінансування суспільних послуг в зарубіжних країнах / О.Я. Лилик // Фінанси України. – 2002. – № 1. – С. 130–137.
107. Лисенко С.М. Індекс людського розвитку: політекономічний аспект : автореф. дис. … канд. екон. наук / С.М. Лисенко. – Донецьк, 2001. – 19 с.
108. Лібанова Е. Кому вигідна дешева робоча сила? / Е. Лібанова // Дзеркало тижня. – 2007. – № 16 (645). – С. 1; 10.
109. Лібанова Е.М. Перспективи трансформації соціальної сфери в Україні / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1–2. – С. 45–51.
110. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця [Електронний ресурс] / Е. Лібанова. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
111. Лібанова Е.М. Ринок праці : навч. посіб. / Е.М. Лібанова. – К. : Центр навч. літератури, 2003. – 224 с.
112. Ломінська Н.В. Взаємозв’язок людського та соціального капіталу (американський досвід) / Н.В. Ломінська // Освіта як фактор формування людського капіталу : зб. наук. праць. – Острог : Острозька Академія, 2000. – 336 с. – (Серія “Економіка”).
113. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період : монографія / І.О. Луніна – Х. : Форт, 2000. – 296 с.
114. Луніна І.О. Державні видатки: тенденції і фактори зростання / І.О. Луніна // Фінанси України. – 2001. – № 4. – С. 104–110.
115. Луніна І.О. Оподаткування як чинник впливу на конкурентоспроможність/ І.О. Луніна // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С. 106–115.
116. Людський розвиток в Україні: 2003 рік : щорічна наук.-аналіт. доп. / [за ред. Е.М. Лібанової]. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України ; Держкомстат України, 2004. – 290 с.
117. Людський розвиток в Україні: методика оцінки та сучасний стан / [Е.М. Лібанова, Н.С. Власенко, О.С. Власюк та ін.]; за сприяння ПРООН в Україні. – К. : РВПС НАН України, 2002. – 124 с.
118. Людський розвиток і європейський вибір України. Звіт з людського розвитку в Україні / [Е. Лібанова, Є. Большов, І. Дір та ін.]. – К. : ПРООН Україна, 2008. – 124 с.
119. Людський розвиток регіонів України: аналіз і прогноз : кол. монографія / [за ред. Е.М. Лібанової]. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 328 с.
120. Макарова О.В. Соціальні програми в Україні: проблеми реалізації та шляхи реформування / О.В. Макарова // Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1–2. – С. 59–66.
121. Мамонтова Н.А. Тенденції і особливості формування і використання інтелектуального капіталу в Україні / Н.А. Мамонтова // Економіка України. – 2010. – № 8. – С. 30–39.
122. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання : монографія / В.О. Мандибура. – К. : Парламентське вид-во, 1998. – 256 с.
123. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии: Процесс производства капитала / К. Маркс // Маркс К. Сочинения : в IV кн. : в 3 т. / К. Маркс. – М. : Политиздат, 1983. – Кн. 1. – Т. 1. – 905 с.
124. Медведєв І.А. Свобода, творчість, активність як складові ідеї університету з позицій державного управління інвестиціями в людський капітал / І.А. Медведєв // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 15. – С. 12–17.
125. Методика комплексної оцінки бідності: затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Держкомстату України, НАН України // Людина і праця. – 2002. – № 5. – С. 11–22.
126. Мешалкина Р.Е. Финансовый контроль использования бюджетных средств в социальной сфере / Р.Е. Мешалкина // Финансы. – 2001. – № 10. – С. 56–58.
127. Михнеева С.Г. Интеллектуализация экономики: инновационное производство и человеческий капитал / С.Г. Михнеева // Инновации. – 2003. – № 1. – С. 14–23.
128. Мних М. Зарубіжний досвід медичного страхування / М. Мних // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 12. – С. 18–23.
129. Мних М. Іноземний досвід страхування депозитів та можливість його реалізації в сучасних умовах в Україні / М. Мних // Економіка та держава. – 2006. – № 10. – С. 11-13.
130. Момотюк Л.Є. Держава з соціально орієнтованою економікою: основні етапи еволюції / Л.Є. Момотюк // Наукові праці НДФІ. – 2002. – Вип. 2 (17). – С. 22–28.
131. Момотюк Л.Є. Державні видатки: необхідність, тенденції та фактори зростання / Л.Є. Момотюк // Проблеми розвитку фінансової системи України : наук.-практ. конф. – К. : НДФІ, 2002. – С. 206–210.
132. Момотюк Л.Є. Особливості формування соціальних гарантій в ринковій економіці / Л.Є. Момотюк // Фінанси України. – 2003. – № 7. – С. 84–89.
133. Момотюк Л.Є. Проблеми бюджетного забезпечення соціальних гарантій населення України / Л.Є. Момотюк // Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання : Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2001. – С. 309–316.
134. Момотюк Л.Є. Проблеми фінансового забезпечення соціальних гарантій населення України / Л.Є. Момотюк // Проблеми розвитку державних та місцевих фінансів : наук.-теор. конф. – К. : НДФІ, 2003. – С. 228–235.
135. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / [В.Е. Теліпко, А.С. Овчаренко, С.А. Панасюк ; за заг. ред. М.Я. Азарова]. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 480 с.
136. Нестеров А. Национальное богатство и человеческий капитал / А. Нестеров, Г. Аширова // Вопросы экономики. – 2003. – № 2. – С. 108–115.
137. Нестерова Д. Инвестиции в человеческий капитал в переходный период в России Научный доклад № 99/04 / Д. Нестерова, К. Сабирьянова // Микроэкономика 2 (поведение домохозяйств). – 1998. – 47 с. – (Российская программа экономических исследований).
138. Новикова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення / О.Ф. Новикова. – Донецьк : ІЕП НАН України, 1997. – 450 с.
139. Новіков В.М. Політика розвитку соціальної інфраструктури: підсумки та проблеми / В.М. Новіков // Демографія та соціальна економіка. – 2005. – № 1. – С. 85–93.
140. Опарін В.М. Фінанси : монографія / В.М. Опарін. – 2–ге вид., доп. і перероб. – К. : КНЕУ, 2001. – 240 с.
141. Опарін В.М. Бюджетна система : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В.М. Опарін, В.І. Малькова, С.Я. Кондратюк. – К. : КНЕУ, 2000. – 208 с.
142. Павлюк К.В. Видатки бюджетів на розвиток людського капіталу як чинник економічного зростання / К.В. Павлюк // Фінанси України. – 2006. – № 9. – C. 30–46.
143. Павук О. Сколько чиновников содержат бюджеты Балтийских стран [Электронный ресурс] / О. Павук. – Режим доступа: http://www.baltic–course.
com/rus/opinion/?doc=13110.20.10.2010.
144. Петрова І.Л. Доходи як регулятор взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг / І.Л. Петрова // Демографія та соціальна економіка. – 2007. – № 2. – С. 130–139.
145. Петрунин В.Ю. Развитие человеческого капитала в Украине: проблемы финансирования и отдачи / В.Ю. Петрунин // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 1. – С. 50–53.
146. Петти В. Экономические и статистические работы : монография / В. Петти. – М. : Соцэкгиз, 1940. – 324 с.
147. Полозенко Д. Соціальна сфера та її фінансове наповнення / Д. Полозенко // Економіка України. – 2005. – № 5. – С. 83–87.
148. Полозенко Д.В. Видатки бюджету на розвиток людського капіталу / Д.В. Полозенко // Фінанси України. – 2006. – № 4. – С. 15–23.
149. Поплавська Ж. Інтелектуальний капітал економіки знань / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісник НАН України. – 2007. – № 2. – С. 52–62.
150. Постанова КМУ “Про схвалення прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009–2011 роки” від 10.10.2007 р. № 1216 [Електронний ресурс] / Законодавство України. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1216–2007–%EF.
151. Постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти” від 16.06.2003 р. № 916 [Електронний ресурс] / Законодавство України. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=916–2003–%EF.
152. Прошак Г. Інвестиції у людський капітал та диференціація заробітної плати в Україні / Г. Прошак // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – 2007. – Вип. 37 (2). – С. 245–249.
153. Ревенко А.П. Людський розвиток і цілі нового тисячоліття / А.П. Ревенко // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [за ред. В.М. Гейця]. – К. : Фенікс, 2003. – С. 221–233.
154. Рекомендації парламентських слухань “Про стан і перспективи розвитку вищої осв