ОСЕЦЬКА ДІАНА ВАЛЕРІЇВНА. ФІСКАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Короткий опис

ОСЕЦЬКА ДІАНА ВАЛЕРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ФІСКАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ОСЕЦЬКА ДІАНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 338.246.2:336.1
ФІСКАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ
СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Спеціальність: 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
ЛЮТИЙ Ігор Олексійович
доктор економічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІСКАЛЬНИХ ІМПЕРАТИВІВ В СИСТЕМІ
ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ……..............………………........ 13
1.1. Гносеологія фіскального імперативу в теоретичних
концепціях про державні фінанси………………………….. 13
1.2. Індикатори стійкості державних фінансів у межах програм
фіскальної консолідації……………………………………… 28
1.3. Фіскальні правила та інструменти в системі державних
фінансів...................................................................................... 54
Висновки до розділу 1……………………………………….. 81
РОЗДІЛ 2. ФІСКАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ…………………… 85
2.1. Інституціоналізація стійкості державних фінансів в
умовах макроекономічної нестабільності..……………….. 85
2.2. Фіскальний механізм моделювання стійкості державних
фінансів……………………………………………………….. 102
2.3. Імперативи фіскальної консолідації в умовах
антикризового регулювання фінансового сектору……...... 122
Висновки до розділу 2………………………………………. 141
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗШИРЕННЯ
ФІСКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У КОНТЕКСТІ СТІЙКОСТІ
ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ………………………………….. 145
3.1. Напрями розширення фіскального простору в умовах
реалізації євроінтеграційного вектору економічного
розвитку України…………………………………………….. 145
3.2. Пріоритети зміцнення фіскальної безпеки в умовах
реалізації політики стійкості державних фінансів………… 164
3.3. Посилення регулюючого впливу фіскальної політики на
стійкість державних фінансів………………………………. 190
Висновки до розділу 3………………………………………. 215
ВИСНОВКИ………………………………………………………………... 218
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 222
ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 246
3
ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення стійкості державних фінансів має
стати пріоритетною метою фіскальної політики в Україні, а фіскальні
імперативи повинні використовуватись для досягнення цілей консолідації та
розширення фіскального простору в системі державних фінансів. Стійкість
системи державних фінансів на практиці передбачає здатність системи
змінюватися у визначених рамках під час її функціонування. Реальність
полягає в тому, що фінансова система є невідокремлюваною від
інституційних рамок, у яких вона діє. Її стійкість порушується через
ендогенні та екзогенні шоки, які послаблюють інструментальні й
інституційні зміни, так і фіскальні імперативи, але при цьому фінансова
система має здатність зберігати свої структурні та фіскальні параметри, що
дає підстави припустити – стійкість державних фінансів є необхідною
умовою уникнення надмірного накопичення державних боргів. З огляду на
це стійкість державних фінансів передбачає досягнення більш сприятливої
фіскальної позиції з метою запровадження механізмів обмеження боргового
коригування і стримування бюджетного дефіциту, як імперативної умови
забезпечення стійкості.
Недооцінка значення фіскальних відносин породжує нові, недостатньо
глибоко досліджені суперечності у фінансовій теорії, що на практиці здатні
чинити потужний негативний вплив як на розвиток державних фінансів, так і
на реальний сектор. Можливим інструментом наукової декомпозиції
кризових станів, які виникають або безпосередньо у фінансовій системі, або
поза нею, є множина імперативів фіскальної консолідації з цільовим
орієнтиром на стійкість системи.
Запровадження нових фіскальних імперативів, як загальнозначущих
правил, що мають об’єктивну силу закону в системі заходів щодо подолання
макроекономічних дисбалансів, набуває рис одного з ключових питань
фінансової теорії. Вони покликані змінити структурну модель державних
4
фінансів, зменшити дефіцити та державний борг, оптимізувати видатки й
доходи бюджету.
Питання фіскальних імперативів актуалізується в умовах реалій
української економіки, якій притаманний низькій рівень стійкості державних
фінансів (необмежене зростання відносної величини державного боргу).
Завданням проведення аналізу стійкості державних фінансів є отримання
певних показників, які дають змогу робити обґрунтовані висновки про те, чи
фіскальна політика спрямовуються на стримування накопичення державного
боргу, на підтримку економічного зростання та вирішення соціальних
проблем.
Стан наукової розробки проблеми. Дослідження проблем фіскальної
консолідації у механізмі стійкості державних фінансів мають
загальнотеоретичні витоки, пов’язані, насамперед, з еволюцією концепцій
державних фінансів і фіскальної політики, що відображено в роботах
Дж. Акерлофа, Е. Аткінсона, А. Афонса, А. Бахнаї, Р. Барро, У. Бенца,
Дж. Бьюкенена, М. Бьюті, Р. Вагнера, К. Вікселля, П. Даймонда, К. Ерроу,
Г. Капітса, Дж. М. Кейнса, Е. Ліпера, Ф. Модільяні, Р. Масгрейва, М. Олсона,
У. Оутса, А. Павіані, Р. Перотті, Т. Перссона, С. Ребело, Д. Родріка, Н. Рубіні,
Дж. Сакса, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, Г. Табелліні, Г. Таллока, В. Танзі,
Дж. Тобіна, С. Фетцера та ін. Окремі аспекти дослідження індикаторів
фінансової стійкості та зменшення фіскальної жорсткості в Європі та світі,
наявні в останні роки, висвітлено у звітах Європейської комісії, а також в
оглядах та робочих документах Міжнародного валютного фонду і Світового
банку.
Серед праць вітчизняних учених, які досліджують дану тематику, слід
відзначити роботи В. Андрущенка, В. Базилевича, Т. Богдан, С. Гасанова,
В. Гейця, А. Даниленка, О. Длугопольського, М. Довбенка, Т. Єфименко,
В. Зимовця, Ю. Іванова, В. Козюка, А. Крисоватого, В. Кудряшова,
П. Леоненка, І. Луніної, І. Лютого, В. Міщенка, В. Мельника, В. Опаріна,
5
О. Рожка, Л. Сідельникової, А. Соколовської, Л. Тарангул, В. Федосова,
К. Швабія, С. Юрія та ін.
У цілому, провідними вітчизняними та іноземними вченими зроблено
значний внесок у розробку даної проблеми. Разом із тим питання фіскальної
консолідації, механізми й умови її забезпечення трактуються як зарубіжними,
так і вітчизняними вченими вельми неоднозначно, вкрай дискусійно,
починаючи від ототожнення зі фіскальною стійкістю, стійкістю державних
фінансів і закінчуючи борговою стійкістю. Зазначене зумовлює необхідність
систематизації теоретичних підходів до визначення й обґрунтування
концептуальних засад стійкості державних фінансів і фіскальних
імперативів, їх забезпечення з урахуванням особливостей стану державних
фінансів, ідентифікації загроз і ризиків для економіки України.
Проблема вибору дієвих фіскальних імперативів щодо зменшення
вразливості системи державних фінансів, в якій загрози пов’язані з
дефіцитом бюджету та рівнем державного боргу, також потребує подальших
комплексних досліджень як у теоретичному, так і в практичному аспектах.
Таким чином, наукова та практична значимість вказаної проблематики
зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку
наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи
кафедри фінансів економічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в межах комплексної держбюджетної
теми «Модернізація економіки України на засадах сталого соціальноекономічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» № 11БФ040-01
(реєстраційний номер 0111U006456). Внесок автора полягає в обґрунтуванні
теоретичних засад дослідження стійкості державних фінансів та розробці
практичних рекомендацій щодо підвищення ролі фіскальних імперативів як
комплексу заходів із метою оптимізації бюджетних видатків, проведення
структурних реформ.
6
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
обґрунтування теоретико-методологічних засад щодо застосування
фіскальних імперативів забезпечення стійкості державних фінансів та
визначення основних напрямів реалізації фіскальної політики для подолання
макроекономічних дисбалансів.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі були поставлені
такі задачі:
 розглянути теоретичні основи фіскальних імперативів у системі
державних фінансів;
 визначити рівень фіскальних правил і норм у забезпеченні стійкості
державних фінансів в умовах економічної нестабільності;
 визначити роль інституційних чинників у формуванні фіскальної
політики підвищення стійкості державних фінансів;
 охарактеризувати фіскальний механізм, що поєднує нові
інструменти й методи забезпечення стійкості та поступального розвитку
державних фінансів;
 висвітлити макротеоретичні засади фіскальної консолідації в умовах
сучасної боргової політики;
 з’ясувати фінансові та інституційні аспекти розширення
фіскального простору в контексті формування доходів бюджету з
урахуванням новацій у податковому законодавстві;
 здійснити інтегральну оцінку рівня фіскальної безпеки України в
умовах реалізації політики фіскальної консолідації;
 сформувати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності
фіскального регулювання на стійкість державних фінансів.
Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають
внаслідок використання фіскальних імперативів у фінансовій системі.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні складові
використання фіскальних імперативів забезпечення стійкості державних
фінансів України.
7
Методи дослідження. Предмет та мета дослідження зумовили
застосування таких методологічних і методичних надбань вітчизняної та
світової економічної науки: для поглибленого аналізу сутності та функцій
фіскальних імперативів, їх науково обґрунтованої гносеології застосовано
факторний, структурно-функціональний аналіз, системний підхід,
компоративний метод (розділ 1); метод контент-аналізу застосовано для
дослідження фіскальних правил і норм у системі державних фінансів;
економіко-статистичний метод і метод кількісних порівнянь стали основою
дослідження тенденцій стійкості державних фінансів (підрозділ 1.2); метод
комплексного аналізу та еволюційний підхід використаний для дослідження
інституційного механізму забезпечення стійкості державних фінансів
(підрозділ 2.1); спеціальні методи економічних наук, а саме: економікостатистичний і функціонально-структурний аналіз для обґрунтування
стратегії розширення фіскального простору в процесі євроінтеграції
(підрозділ 3.1); метод структурно-логічного моделювання став основою для
побудови алгоритму забезпечення фіскальної безпеки та дослідження
регулюючого впливу фіскальної політики на підвищення стійкості
державних фінансів (підрозділи 3.2, 3.3).
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та
іноземних учених у галузі фіскальної сфери, стійкості державних фінансів;
бюджетне, податкове, фінансове законодавство України та країн ЄС,
статистичні, інформаційно-аналітичні, звітні та інші матеріали Міністерства
фінансів України, Державної служби статистики України, Національного
банку України, Державної фіскальної служби України, Державної
казначейської служби України, Рахункової палати України; статистичні,
дослідницькі, аналітичні, звітні та інші матеріали і публікації Світового
банку, Міжнародного валютного фонду, ООН, Європейської комісії,
іноземних країн та їх об’єднань, ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи
полягає в комплексному теоретичному дослідженні основних характеристик
8
фіскальних імперативів, що спрямовані на стабілізацію фінансової системи
та забезпечення стійкості державних фінансів України в процесі
євроінтеграції; виявлення нових підходів до побудови інституційної моделі
фіскальної консолідації з метою обмеження дефіциту сектору загального
державного управління (СЗДУ) та покращення структури державного боргу.
Найбільш суттєві положення дисертаційної роботи, що характеризують
її новизну та виносяться на захист, є такі:
уперше:
 запропоновано визначення сутності поняття «фіскальні імперативи»
як правил, що характеризують систему управління державними фінансами,
мають силу закону і накладають на фіскальну політику обмеження
довгострокового характеру шляхом запровадження лімітів на бюджетні
агрегати та забезпечують стійкість державних фінансів і фіскальну
консолідацію;
удосконалено:
 інституційну архітектоніку фіскальної консолідації, що складається
з оновлених інститутів, норм і правил, спрямованих на подолання фіскальних
дисбалансів, формування умов підвищення ефективності використання
бюджетних коштів через удосконалення процедур бюджетного планування і
фінансування та реалізації інтересів усіх суб’єктів бюджетного процесу;
 теоретичні підходи щодо дослідження сутності й структури
трансмісійного механізму фіскальної політики як інструмента впливу на
цільові параметри бюджетно-податкової сфери із застосуванням фіскальних
автоматичних стабілізаторів і дискреційних витрат, щоб запобігти зростанню
рівня дефіциту бюджету і державного боргу;
 методику щодо застосування фіскальних правил, як складової
інноваційних змін у сфері управління державними фінансами, що
розглядаються як інституційний інструментарій забезпечення виконання
бюджету, мають на меті скоригувати деформовані стимули та зменшити
9
фіскальну жорсткість імперативів економічного розвитку, що важливо для
подолання фіскальних та бюджетних дисбалансів;
- практичні підходи щодо процесу фіскальної консолідації як
особливого типу макроекономічної політики, спрямованого на недопущення
надмірних бюджетних дефіцитів і накопичення боргових зобов’язань
протягом середньострокових періодів, як одного з макромеханізмів
довгострокового збалансування системи державних фінансів та зменшення
ризиків кризових явищ;
набули подальшого розвитку:
 класифікація інструментів фіскальної консолідації як конкретних
макрофіскальних заходів розширення фіскального простору, призначення
яких полягає в необхідності отримання і використання додаткових
бюджетних ресурсів у межах параметрів стійкості державних фінансів, що
окреслюють можливості використання нових фіскальних правил для
усунення фіскальних розривів;
 положення щодо визначення індикаторів фіскальної безпеки
держави у нинішніх умовах та шляхів її забезпечення в системі державних
фінансів, визначення її складників та інтегральної оцінки наступних
індикаторів, як відношення дефіциту зведеного бюджету до видатків
зведеного бюджету, рівень боргового навантаження, рівень податкового
навантаження на економіку, частка міжбюджетних трансфертів у доходах
зведеного бюджету, рівень тінізації в економіці;
 визначення параметрів фіскальної політики як сукупності методів,
інструментів та механізмів поступової фіскальної консолідації за рахунок
оптимізації бюджетних видатків, що дасть змогу зменшити фіскальні
розриви і поліпшити баланс СЗДУ з метою покращення показників стійкості
державних фінансів та розширення фіскального простору.
Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки та
рекомендації дисертації мають теоретичну і практичну цінність, можуть
скласти методологічну основу для впровадження фіскальних імперативів
10
моделювання стійкості державних фінансів, оцінювання фіскальної політики
уряду України, реалізації програм значного підвищення бюджетного балансу
країни.
Пропозиції автора щодо визначення параметрів фіскальних
інструментів формування доходів бюджету з урахуванням новацій
податкового законодавства та рекомендації щодо модернізації фіскальних
інститутів для досягнення стійкості державних фінансів були використані
НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління» при підготовці аналітичних
та звітних матеріалів за темою НДР «Забезпечення стійкості державних
фінансів та розширення фіскального простору економічних реформ.
Стійкість державних фінансів України та обґрунтування заходів щодо її
забезпечення» (довідка № 77021–05/1037 від 17.12.2014).
Окремі положення і пропозиції дисертаційної роботи щодо
методологічних та організаційно-економічних засад і практичних
рекомендацій в межах програм фіскальної консолідації як політики,
спрямованої на стабілізацію стану бюджетного балансу та соціальноекономічного розвитку Київської області, використані Київською обласною
радою VI скликання (довідка № 1219/02 від 02.09.2015).
Висновки та пропозиції щодо напрямів забезпечення стійкості
державних фінансів в Україні впроваджено у навчальний процес на кафедрі
фінансів економічного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка при підготовці науково-методичного забезпечення та
викладанні навчальних дисциплін «Державні фінанси» та «Податкова
система» (довідка № 013/527 від 08.09.2016).
Державною службою фінансового моніторингу України при розробці
методичних рекомендацій з організації фінансового моніторингу для
діагностики сучасного стану фінансової стійкості інституційних секторів
економіки України (довідка № 3683/0330-06-01 від 16.09.2016).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та
рекомендації, які містяться в дисертаційній роботі і виносяться на захист,
11
отримані здобувачем особисто. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, у якій викладено авторське бачення фіскальних імперативів
для досягнення цілей стійкості державних фінансів у процесі євроінтеграції.
Внесок автора відображено у списку наукових праць, опублікованих за
темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертації оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науковопрактичних конференціях, наукових форумах, круглих столах, зокрема:
Науково-практична конференція «Фінанси інституційних секторів економіки
України: стан, тенденції розвитку, практика реформування» (м. Київ,
2013 р.); Наукова конференція «Інститут Президента України в системі
державної влади України» (м. Київ, 2014 р.); Міжнародна науково-практична
Інтернет-конференція молодих учених та студентів «Механізми регулювання
соціально-економічним розвитком в умовах глобалізації» (м. Чернівці, 2014
р.); Міжнародна науково-практична конференція: «Інструменти лібералізації
та спрощення світової торгівлі: міжнародний і національний аспект» (м.
Дніпропетровськ, 2014 р.); І Міжнародна науково-практична конференція
«Детермінанти сталого розвиту в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ,
2014 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція «Управління
персоналом у ХХІ столітті: розвиток, формування, конкурентоспроможності,
оплата праці» (м. Полтава, Шиле, Туреччина 2015 р.); XV Міжнародна
науково-практична конференція «Конкурентоспроможність національної
економіки» (м. Київ, 2015 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція
«Розвиток фінансової системи України в умовах економічних перетворень»
(м. Київ, 2015 р); II Міжнародна науково-практична конференція
«Парадигмальні зрушення в економічній теорії XXI ст.» (м. Київ, 2015 р.);
Науково-практичний круглий стіл «Економічна безпека України в умовах
фінансової глобалізації» (м. Київ, 2015 р.); ХІІ Міжнародна науковопрактична конференція «Світові тенденції та перспективи розвитку
фінансової системи України» (м. Київ, 2015 р.); Облік і контроль в управлінні
12
підприємницькою діяльністю: IV Міжнародна науково-практична
конференція (м. Кіровоград, 2016 р.); ХІІІ Міжнародна науково-практична
конференція «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи
України» (м. Київ, 2016 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову
працю загальним обсягом 9,07 друк. арк., з яких: 8 статей у наукових
фахових виданнях України, із них 6, що входять до міжнародних
наукометричних баз; 2 статті у наукових виданнях України, 2 статті у
наукових періодичних виданнях іноземних держав; 9 публікацій в інших
виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний
обсяг дисертації становить 257. Основний зміст дисертаційної роботи
викладено на 221 сторінці друкованого тексту. Дисертація містить 17
рисунків, 22 таблиці, 3 формули. Робота має 4 додатки розміщені на 6
сторінках. Список використаних джерел налічує 235 найменувань на 23
сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено й запропоновано розв’язання
нової наукової проблеми щодо формування теорії стійкості державних
фінансів та її реалізації у фіскальній політиці держави. Дослідження правил,
механізмів, консолідації та фіскальних імперативів стійкості державних
фінансів дозволили зробити такі висновки та пропозиції.
1. На основі дослідження еволюції теоретичних поглядів на сутність
поняття «стійкість державних фінансів», а також використання наукових
принципів і методів оцінювання стійкості фінансової системи висвітлено
напрями та цілі фіскальної політики у фінансовій сфері на різних етапах
розвитку світової економіки, що дозволяє розглядати стійкість державних
фінансів як комплексне поняття, що включає в себе структурні елементи, які
мають бути враховані в різних країнах при виконанні ними ключових
економічних функцій, а саме: сприяти ефективному розподілу і
перерозподілу грошових коштів, оцінки ризиків і управління ними,
проведення платежів та позитивно впливати на реальний та інші сектори
економіки, протистояти зовнішнім шокам.
2. Феномен стійкості державних фінансів обумовив необхідність
обґрунтування системи фіскальних імперативів, як критично важливих
фіскальних правил у механізмі макроекономічної політики, зорієнтованої як
на транспарентність, відповідальність та довгострокову ефективність
бюджетного фінансового планування, так і виконання бюджету. Сучасне
трактування фіскальних правил ототожнюється з процесом встановлення
перманентних обмежувачів фіскальної політики у вигляді кількісних лімітів
коливань бюджетних агрегатів. Доведено, що фіскальні правила мають на
меті скоригувати деформовані стимули та запобігати надмірному
витрачанню бюджетних коштів, що важливо для забезпечення стійкості
державних фінансів і фіскальної консолідації.
219
3. Етимологія фіскальних правил у межах реалізації програм
фіскальної консолідації пов’язана з розвитком нової класичної
макроекономіки різними політико-інституційними інтерпретаціями
позитивних та нормативних висновків теорії суспільного вибору. Нормативні
аргументи впровадження фіскальних правил стосуються питань, пов’язаних
із потребою в раціоналізації бюджетних рішень і приведенні поточної
фіскальної політики у відповідність із потребами забезпечення стійкості
державних фінансів. Фіскальні правила нового покоління зосереджують
увагу на стабілізаційних цілях бюджетної політики (відповідності значень
дефіциту і боргу) та повинні сприяти прийняттю багаторічного фінансового
горизонту та плануванню, включаючи чітке дотримання показників
фіскального розриву.
4. Застосування системного підходу до визначення фіскальної
консолідації передбачає аналіз та оцінювання бюджетного балансу на
предмет подолання затяжних дефіцитів, які можуть репрезентувати широке
коло макроекономічних чи інституційних спотворень і, як наслідок,
призводять до дестабілізації державних фінансів. З’ясовано, що фіскальна
консолідація виникла як реакція на неспроможність традиційної
макрофіскальної теорії, котра ґрунтується на неокласичній традиції дати
відповідь на запитання, як знизити рівень дефіциту й темпи зростання
державного боргу. Фіскальна консолідація покликана змінити власне
структурну модель державних фінансів та їх макроекономічні імперативи для
підтримання бюджетного балансу, який стабілізує бюджетні дефіцити та
державний борг.
5. У практичній площині питання забезпечення стійкості державних
фінансів постає одним із центральних у запровадженні державою заходів
фіскального коригування для зменшення фіскальної жорсткості на користь
своєчасного прийняття управлінських рішень, спрямованих на недопущення
надмірних бюджетних дефіцитів і накопичення боргових зобов’язань
протягом середньострокових періодів. Такий аналіз передбачає формування
220
переліку цільових індикаторів стійкості державних фінансів, а також їхніх
граничних значень, що допомагають аналізувати й оцінювати стійкість, а
також економічні та інституційні чинники, що її визначають.
6. Слід урахувати, що фіскальні та інституційні підходи до розвитку
державних фінансів слід розглядати в системній єдності. Більшість діючих
фіскальних інститутів фінансової системи виявилися недостатньо
функціональними й ефективними. Вони не відповідають принципам
оптимальності в реалізації інституційної стійкості фінансових систем у
посткризовій ситуації. Криза стала поштовхом до модернізації інституційних
механізмів забезпечення стійкості державних фінансів. Через надзвичайну
важливість системи державних фінансів, а також слабкість і нестійкість його
інститутів необхідно сформувати найактуальніші завдання реалізації системи
заходів, націлених на збалансування фіскальної сфери.
7. Однією з найважливіших складових економічної безпеки є
фіскальна безпека як міра використання державою дохідної бази, що є в її
розпорядженні, її ефективне та раціональне використання за умов
дотримання критеріїв і показників, що характеризують стійкість державних
фінансів з кількісного боку у порівнянні з їх пороговими значеннями. Таке
порівняння дає можливості давати певні оцінки і формувати висновки про
можливості переходу системи державних фінансів з одного рівня фіскальної
безпеки на інший. Рівень забезпечення фіскальної безпеки держави значною
мірою залежить від кількості чинників та реальних чи потенційних загроз, які
здійснюють позитивний або деструктивний вплив і відображають на
фактичних значеннях індикаторів, що дають змогу найбільш повно
охарактеризувати та проаналізувати ступінь забезпечення фіскальної
політики держави в умовах фінансової нестабільності.
8. Імперативом стійкості державних фінансів виступає фіскальна
консолідація, як комплекс заходів із метою оптимізації бюджетних видатків,
проведення структурних реформ, збільшення надходжень до бюджету
шляхом змін у системі оподаткування. Такі результати отримують шляхом
221
радикальних змін у системі фіскального регулювання, запровадження нових
підходів до ведення фіскальної політики у післякризовий період. Саме
неспроможність більшості країн світу підтримувати високий рівень
державних витрат за рахунок поточних податкових надходжень виявилася
причиною переходу багатьох країн до політики фіскального стимулювання
економіки (макроекономічних інститутів фіскальної консолідації).
9. Здійснено теоретизацію феномена фіскального простору
моделювання стійкості державних фінансів, який відображає набір правил,
процедур та інститутів, що довели свою ефективність у зарубіжній практиці.
Мета розширення фіскального простору – досягнення повної стабілізації
обсягів державного боргу, оскільки погіршення макроекономічних
показників і накопичення навантаження на державний бюджет може стати
фактором дестабілізації фіскального простору. Основними внутрішніми
загрозами стійкості державних фінансів є дисбаланси фіскального простору,
формування яких спричинене бюджетними видатками, зростанням боргового
тягаря, проблемами міжбюджетних відносин, низьким рівнем фіскальної
дисципліни.
10. З метою забезпечення стійкості державних фінансів доцільним для
України вважаємо проведення послідовної фіскальної політики з
урахуванням надбань інституційного, еволюційного та синергетичного
підходів, а також новітніх фінансових теорій стійкості економіки. Провідним
напрямом фіскальної політики повинно стати зміцнення її жорсткості,
спрямованої на збалансування дохідної та витратної частин бюджету. Заходи
фіскальної політики в середньостроковому періоді, спрямовані на зменшення
витрат, вважаються більш ефективним механізмом порівняно з моделлю, яка
передбачає реформування системи оподаткування. Важливого значення
набувають розроблення та застосування заходів з активізації інституційних
реформ, формування виваженої системи стійких фіскальних правил,
спрямованих на нейтралізацію фіскальних ризиків.