Трембіцький Віктор Аполлінарович. Агроекологічний стан ґрунтів Правобережного Полісся України, вдосконалення управління їх родючістю і продуктивністю агроценозів

Короткий опис

Державний агроекологічний університет

На правах рукопису
ТРЕМБІЦЬКИЙ Віктор Аполлінарович
УДК.631.582:631.8
АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГРУНТІВ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ,
ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЇХ
РОДЮЧІСТЮ І ПРОДУКТИВНІСТЮ
АГРОЦЕНОЗІВ

Науковий керівник
доктор сільськогосподарських наук,
професор НАДТОЧІЙ П.П.
03.00.16 - екологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового
ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Житомир 2004

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1.ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГРУНТІВ І ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД )...........................................

12

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ..........................................................................

31

2.1. Характеристика об’єктів ...........................................

31

2.2. Умови проведення досліджень..................................

43

2.3. Методика досліджень .................................................

48

РОЗДІЛ 3. ГУМУСОВИЙ СТАН ТА АЗОТНИЙ ФОНД ГРУНТІВ...................................................................................

52

3.1. Вміст та запаси гумусу за результатами агроеколо-
гічних обстежень ґрунтового покриву.....................

53

3.2. Вплив дії добрив та обробітку на зміну гумусового стану дерново-підзолистого ґрунту...........................

63

3.3. Азотний фонд дерново-підзолистого ґрунту та
його зміни під впливом культури землеробства......

69

3.3.1. Кінетика процесу нітрифікації в дерново- підзолистому ґрунті, в залежності від різного ступеню антропогенного навантаження................

75

РОЗДІЛ 4. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТІВ

81

4.1. Реакція ґрунтового розчину.......................................

81

4.2. Обмінні основи та катіонообмінна здатність...........

86

4.3. Кислотно-основна буферність та її зміни під впли-
вом культури землеробства.........................................

90

4.3.1. Агроекологія і буферні властивості дерново-підзолистого ґрунту...................................................

103

РОЗДІЛ 5. ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ГРУНТІВ ТА ЙОГО ЗМІНИ ЗА ТУРАМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ......

112

5.1. Лужногідролізований азот..........................................

113

5.2. Рухомий фосфор .........................................................

116

5.3. Обмінний калій ...........................................................

121

5.4. Рухомі форми мікроелементів ..................................

126

5.5. Баланс поживних речовин в землеробстві полісь-
кої частини Житомирської області............................

129

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГРУНТІВ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЇХ РОДЮЧІСТЮ ...................................................

138

6.1. Динаміка радіоекологічного стану орних грунтів
забруднених радіонуклідами в наслідок аварії на ЧАЕС ............................................................................

138

6.2. Забруднення важкими металами ..............................

151

6.3. Забруднення залишками пестицидів .......................

155

6.4. Загальна агроекологічна оцінка орних земель .......

158

6.5. Модель управління родючістю ґрунтів в сучасних
екологічних умовах ...................................................

172

РОЗДІЛ 7. ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ТА ЕКОЛО-
ГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУ-
ВАННЯ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ І СПОСОБІВ
ОБРОБІТКУ ГРУНТУ....................................................

177

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНТАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...................

187

ЛІТЕРАТУРА .................................................................................

191

ДОДАТКИ ......................................................................................

216

ВСТУП

Актуальність теми. Вирішення проблеми гарантованого забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною в значній мірі залежить від агроекологічного стану ґрунтового покриву, наявності науково-обґрунтованих технологій вирощування продовольчих культур, забезпечення всіх сільськогосподарських організаційно-правових формувань відповідною об’єктивною інформацією щодо можливості управління продуктивністю агроценозів.
Практика землеробства за останні десятиріччя засвідчила, що заходи в напрямку інтенсифікації сільськогосподарського виробництва не сприяли вирішенню в повному обсязі продовольчої проблеми та збереженню родючості ґрунтів.
В останні 15 років в зв’язку з недостатнім внесенням органічних та мінеральних добрив в Поліссі мають місце втрати елементів живлення, які функціонують в малому біологічному кругообігу речовин. В агроекосистемах порушилась екологічна рівновага між розкладанням і синтезом органічної речовини, що призвело до погіршення поживного, водного, повітряного, та інших режимів грунтів. Найбільшу небезпеку для ґрунтового покриву Полісся становлять процеси дегуміфікації та декальцинації, інтенсивність яких щорічно зростає[183, 201].
За нинішніх умов надійним засобом відновлення сталого функціонування агроекосистем Поліської зони є екологізація сільськогосподарського виробництва [229, 329, 380]. В зв'язку з цим виникає необхідність прогнозування агроекологічної ситуації, вдосконалення управління родючістю і продуктивністю агроценозів в конкретних грунтово-кліматичних і господарських умовах на основі детальної оцінки агроекологічного стану ґрунтів даного регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-виробничого плану роботи Житомирського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Облдержродючість”) за 1966-2003 рр. Робота виконана також у відповідності з планом науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету за темою Вивчення агроекологічного стану ґрунтового покриву Полісся та розробка стратегії удосконалення управління продуктивністю лісоаграрних ландшафтів (номер державної реєстрації 01040006127) та Інституту сільського господарства Полісся УААН. Зокрема, з 1981 по 2003 рр. дослідження велись у відповідності з науково-дослідною роботою за темою: Розробка теоретичних основ відтворення родючості ґрунтів, ефективного використання добрив, меліорантів та інших агрохімічних засобів в екологічно безпечних технологіях вирощування сільськогосподарських культур у Центральному Поліссі” (номер державної реєстрації - ИА 01001681 Р).

Мета і задачі досліджень. Мета наших досліджень полягала в проведені оцінки агроекологічного стану ґрунтів орних земель Центральної провінції Правобережного Полісся України та розробці заходів щодо вдосконаленню управління їх родючістю і продуктивністю агроценозів.
У відповідності з метою досліджень передбачалось вирішити наступні завдання.

1. Узагальнити результати агроекологічних досліджень Житомирського центру Облдержродючість” за 38 років (1966-2003 рр.). Вивчити динаміку агрохімічних та фізико-хімічних показників ґрунтового покриву поліської частини Житомирської області і встановити взаємозв’язок їх з рівнем застосування добрив.
2. Встановити динаміку зниження радіонуклідного забруднення ґрунтового покриву орних земель 137Сs, 90Sr, викликаного в наслідок аварії на ЧАЕС.
3. Вивчити закономірність впливу довготривалого систематичного застосування добрив і способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту в сівозміні на його основні фізико-хімічні і агрохімічні параметри.
4. Розрахувати баланс поживних речовин в землеробстві регіону, обґрунтувати раціональні обсяги проведення вапнування кислих ґрунтів та потреби у вапнякових матеріалах.
5. Оцінити дію довготривалого систематичного застосування добрив і різних способів обробітку у зерно-просапній сівозміні на продуктивність сільськогосподарських культур.
6. Розробити антирадіаційну модель та заходи подальшого вдосконалення управління родючістю ґрунтів для сучасних екологічних умов на основі визначення конкретних фізико-хімічних і агрохімічних параметрів, направлених на реалізацію запропонованих заходів.
7. Визначити еколого-економічну ефективність застосування добрив у зернопросапній сівозміні.
Об’єкт досліджень закономірності змін агроекологічного стану ґрунтового покриву орних земель Полісся Житомирської області в процесі довготривалого сільськогосподарського використання.

Предмет досліджень ґрунтовий покрив Полісся, агроценози, урожайність сільськогосподарських культур.

Методи досліджень. В процесі виконання роботи були використані спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий (відбір ґрунтових зразків, проведення стаціонарних дослідів), лабораторний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження), радіохімічний та радіометричний (визначення активності 90Sr та 137 Cs); агроекологічний (визначення агроекологічного стану ґрунтового покриву); вимірювально-ваговий (визначення продуктивності сільськогосподарських культур), порівняльно-розрахунковий і статистичний (оцінка економічної і еколого-енергетичної ефективності застосування варіантів системи удобрення та способів обробітку ґрунту).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. На основі проведених досліджень (1966-2003 рр.) і узагальнення літературних даних вперше одержано деталізовану оцінку агроекологічного стану ґрунтового покриву орних земель Центрального регіону Правобережного Полісся України (в балах бонітету).
Проведено детальний аналіз агроекологічної ситуації, встановлено динаміку агрохімічних і фізико-хімічних показників ґрунтів протягом 38 років і її зв’язок з антропогенним навантаженням. Встановлено потребу і обґрунтовану норму у вапнякових матеріалах та органічних добривах на наступні 10-15 років.
Вперше проведено детальне вивчення буферних властивостей різних за генезисом і властивостями ґрунтів, на яких розміщені стаціонарні контрольні майданчики по вивченню стану забруднення земель сільськогосподарського призначення та рослинницької продукції радіоактивними речовинами, а також змін фізико-хімічних і агрохімічних їх властивостей, досліджено вплив довготривалого застосування добрив та обробітку ґрунту у зерно-просапній сівозміні на кислотно-лужну буферність дерново-підзолистого супіщаного ґрунту.
Вивчено вплив довготривалого систематичного застосування добрив та різних способів обробітку на гумусний стан і азотний фонд дерново-підзолистого супіщаного ґрунту.
Досліджено якісний стан гумусу і зміну агрохімічних показників в залежності від норм застосування добрив і способів обробітку ґрунтів.
Запропонована концепція подальшого вдосконалення управління родючістю ґрунтів і продуктивністю агрофітоценозів в умовах загострення екологічних обставин, а також антирадіаційна модель родючості ґрунту. Встановлені конкретні агротехнічні і меліоративні заходи, що направлені на реалізацію запропонованої моделі.

Практичне значення. Проведені дослідження дають повну наукову інформацію про вплив антропогенних факторів на зміну агроекологічного стану ґрунтового покриву орних земель і зокрема дерново-підзолистого ґрунту Центрального регіону Полісся.
Виявлені закономірності впливу довготривалого застосування добрив та обробітку в сівозміні на склад і властивості гумусу, азотний фонд, кислотно-лужну буферність і енергетичний стан дерново-підзолистого ґрунту дають можливість прогнозувати зміну його родючості і управляти цим процесом в сучасних екологічних умовах при сільськогосподарському використанні ґрунтового покриву.
Практичне значення мають також дані оцінки результатів антропогенного навантаження на агроекосистеми Поліської частини Житомирської області за 38-річний період, визначення напрямків і темпів змін показників родючості ґрунтів в розрізі адміністративних районів, здійснення розрахунків науково обґрунтованої потреби в органічних добривах та вапнякових матеріалах на перспективу.

Реалізація результатів досліджень. Матеріали досліджень використані Міністерством аграрної політики України при підготовці проекту законів України Про охорону земель” і Про державний контроль за використанням та охороною земель”, а також увійшли складовою частиною до Національної та регіональної програм охорони родючості грунтів на 2004-2015 роки та „Методики агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення [217].
Крім того результати досліджень використовуються при визначенні науково обґрунтованої потреби в засобах хімізації, розрахунку окупності та ефективності застосування добрив, балансу поживних речовин в землеробстві регіону за допомогою ЕОМ.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи особисто розробив програму і методику досліджень, приймав безпосередню участь у проведенні польових дослідів, провів модельні досліди, виконав лабораторні аналізи та статистичну обробку результатів досліджень, розрахував економічну та енергетичну ефективність.
Частка внеску автора в аналіз і теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації, в її узагальнення, в розробку основних наукових положень та висновків з проведених досліджень становить біля 90 відсотків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались:
· на третій міжнародній науково-практичній конференції Проблеми сільськогосподарської радіоекології 15 років після аварії на ЧАЕС” (м. Житомир, 2001р.);
· на VI делегатському з’їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (м. Умань, 2002 р.), міжнародній конференції Сталий розвиток агроекосистем” (м. Вінниця, 2002 р.);
· на четвертій міжнародній науково-практичній конференції Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС ( м. Житомир,2003 р.);
· на другій міжнародній науково-практичній конференції Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні” (м. Херсон, 2004 р.);
· на науково-практичній конференції Наука. Молодь. Екологія” (м. Житомир, 2004 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 7 у фахових виданнях.

Структура дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи 215 сторінок, в тому числі 116 сторінок машинописного тексту. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків і пропозицій виробництву. Дисертація ілюстрована 25 рисунками і містить 48 таблиць. В додатку вміщено 27 таблиць, 3 акти і 1 довідка про впровадження результатів досліджень у виробництво. Бібліографія нараховує 414 найменувань, з яких 13 латиницею.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Тривале використання орних земель Житомирського Полісся призвело до зниження інтенсивності і обсягу біологічного кругообігу речовин та енергії в агроекосистемах. Має місце порушення динамічної рівноваги між процесами формування продукції та розкладання органічної речовини у напрямку зменшення вмісту і запасів гумусу в ґрунті.
2. Ґрунтовий покрив орних земель за останні 15 років має негативний баланс гумусу, характеризується тенденцією до підвищення гідролітичної кислотності та зниження кислотно-основної буферності в кислотному інтервалі. Погіршення колоїдно-хімічних властивостей ґрунту обумовлено надмірним відчуженням органічної речовини за межі агроценозів та недостатньою кількістю внесення органічних і мінеральних добрив.
3. Рівень гама фону, викликаний наслідками аварії на ЧАЕС, в 1986 році на орних землях варіював в межах 160-1400 мкР/год. В 1990 році мало місце різке його зменшення, а з 2000 року зазначений показник не перевищував 30 мкР/год.
4. Загальна площа радіонуклідно забруднених ґрунтів орних земель більше 37 кБк/м2 по 137Сs і 0,74 кБк/м2 по 90 Sr на початку 2001 року не перевищувала 39,0 % і 88,5% відповідно від загальної обстеженої площі ріллі 332 тис. га.
5. З 2000 року в ґрунтовому покриві орних земель склався від’ємний баланс доступних форм азоту (5,6 кг/га N), а з 1996 року рухомого фосфору (2,1 кг/га Р2О5) і обмінного калію (11,0 кг/га К2О). Дефіцит елементів живлення стримує відтворення родючості ґрунту та знижує продуктивність агроценозів.
6. Ризик від рівня техногенного забруднення орних земель регіону рухомими формами важких металів (кадмій, свинець, ртуть) та залишками окремих видів найбільш довго живучих пестицидів (сім-тріазін, ДДТ, ГХЦГ) є мало небезпечним. Рівень забруднення кадмієм, свинцем, ртуттю у 3,5, 4,9, 200 разів відповідно менший максимально допустимих рівнів, а його значення в межах адміністративно-територіальних районів варіюють в межах 0,16-0,26, 0,26-0,58, 0-0,01 мг/кг ґрунту відповідно.
7. Агроекологічний стан ґрунтового покриву орних земель регіону оцінюється в середньому в 39 балів і відповідає низькому рівню. В межах адміністративно-територіальних районів його величина варіює від 35 до 45 балів (від низького до середнього рівня). За ступенем впливу формуючі показники величини балу розташовуються в наступному порядку: гумус > обмінний калій > рухома форма цинку > лужно гідролізуємий азот > рухомі форми бору, міді, молібдену > рухомий фосфор > максимально можливий запас продуктивної вологи > рухомі форми марганцю.
8. Вміст гумусу і загального азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту стаціонарної 9-ти пільної сівозміни, в залежності від систематичного внесення добрив і різних способів обробітку, варіює в межах 0,86-1,38.% і 589,2-733,0 мг/кг, а їх запаси в 0-30 см шарі складають відповідно 31,0-44,0 і 6,8- 8,1 т/га. Для азотного фонду характерний відносно високий вміст (40,3- 53,7 % від загального вмісту) фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Внесення добрив призводить до збільшення вмісту гумусу в порівнянні з контролем за рахунок накопичення переважно власне гумусових речовин .
9. Довготривале внесення добрив і застосування дискового обробітку ґрунту на глибину 8-10см, а також плоскорізного на глибину 18-20 см , в порівнянні з полицевим обробітком, суттєво поліпшує азотний режим ґрунту. В орному шарі має місце збільшення на 6,5-31,2% загального азоту порівняно з контролем (589 мг/кг ).
10. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації в ґрунтах сільськогосподарських екосистем при внесенні органічної речовини у вигляді соломи в поєднанні з сечевиною. Нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих ґрунтах підсилює додаткове внесення вапна.
11. Запропонована антирадіаційна модель управління родючістю дерново-підзолистих ґрунтів забруднених радіонуклідами. Доведено, що для зниження надходження радіонуклідів в рослинницьку продукцію необхідно досягти наступних значень фізико-хімічних і агрохімічних показників: вміст гумусу 2,6-3,0%, рНксl 5,8-6,0, рухомого фосфору 20-25 мг/100 г, обмінного калію 25-30 мг/100 г гранту, показник нейтралізації 0,4-0,6, ступень буферної ємності в кислотному інтервалі - 25-30%.
12. Встановлена еколого-економічна ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту в 9-ти пільній зерно-просапній сівозміні. Застосування альтернативної системи удобрення (3,9 т гною + 1,1 т соломи + 2,2 сидерату + N10Р10К12 на 1 га сівозмінної площі) дає можливість значно збільшувати вихід валової енергії в порівнянні з витратами сукупної енергії на основний обробіток ґрунту. За ефективності накопичення енергії сільськогосподарськими культурами способи обробітку ґрунту розміщуються в наступний ряд: дисковий обробіток > полицевий обробіток = плоскорізний обробіток.

Рекомендації виробництву
1. В Поліській частині Житомирської області на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах для забезпечення достатньої продуктивності зерно-просапної сівозміни і збереження родючості ґрунтів рекомендується альтернативна система удобрення з внесенням не менше 4т гною + 1т соломи + 2т сидерату + N10 P10 K12 на 1 га сівозмінної площі.
2. Для отримання продукції рослинництва, що відповідає державним гігієнічним нормативам пропонується антирадіаційна модель відтворення родючості радіонуклідно забруднених дерново-підзолистих ґрунтів.
3. Результати агроекологічної оцінки ґрунтового покриву Поліської частини Житомирської області рекомендуються як базовий матеріал Державним органом виконавчої влади для використання при розробці програмних документів в галузі сільського господарства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдонин Н.С. Свойства почвы и урожай. М., 1965. 272 с.
2. Авдонин Н.С. Научные основы применения удобрений. М.: Колос, 1974. 320 с.
3. Авдонин Н.С. Почва, растение, белок. // Агрохимия, 1975. № 9. С. 3-13.
4. Авдонин Н.С. Новые данные по известкованию. 8-й Международный конгресс по минеральным удобрениям. Доклады советских участников конгресса. Часть 1. М.: Внешторгиздат. 1976. С. 3-10.
5. Авдонин Н.С. Почвы, удобрения и качество растениеводческой продукции. М.: Колос, 1979. 304 с.
6. Агроклиматические и почвенные условия области. В кн.: Научно обоснованная система земледелия Житомирской области. Житомир: Облполиграфиздат, 1988. С. 6-16.
7. Агрохимические методы исследования почв. Изд. 5-е. М: Наука. 1975. 656 с.
8. Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельскохозяйственных культур. / Под ред В.В. Медведева. К.: Аграрная наука. 1997.-162 с.
9. Акентьева Л.И. Влияние плоскорезной обработки на эффективность удобрений и свойства почвы // Защита почв от эрозии. К.: Южное отделение ВАСХНИЛ. 1981. С. 71-77.
10.Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. Л.: Наука. Ленинградское отделение. 1980. 287с.
11.Алексахин Р.М., Карбань Р.Т., Пристер Б.С. и др. Последствия воздействия ионизирующих излучений на лесные биоценозы // Лесоведение, 1977. № 2. С. 27-35.
12.Алексахин Р.М., Моисеев И.Т., Тихомиров Ф.А. Агрохимия 137Сs и его накопление сельскохозяйственными растениями // Агрохимия. 1977. №2. С. 129-142.
13.Алексахин Р.М., Булгаков Л.А., Губан В.А. и др. Радиационные аварии. М: Атомиздат, 2001. 752 с.
14.Алексеев Ю.В.Тяжелые металлы в почвах и растениях. Л.: Агропромиздат, 1987. 142 с.
15.Алешин С.Н., Шевцова Л.К., Чернышев В.А. К вопросу об изменении органического вещества почвы при длительном применении удобрений // Агрохимия. 1971. № 6. С. 49-54.
16.Алямовский Н.И. Известкование удобрения в СССР. М.: Колос, 1966. 253 с.
17.Альшевский Н.Г. Влияние микроэлементов на физиолого-биохимические особенности, урожай и качество сахарной свеклы и кукурузы в условиях Полесья. Автореф.канд. дис. Киев. 1967. 27 с.
18.Альшевский Н.Г., Кривич Н.Я., Сеньков А.Н. Применение микроэлементов под лен-долгунец на дерново-подзолистых почвах Полесья. Житомир: ЦНТЭИ, 1997. № 28.
19.Андрияш Р.А., Нагулевич Л.И., Черный Д.Л. Изменение свойств почвы при интенсивном применении удобрений // Тезисы докладов II съезда почвоведов и агрохимиков Украинской ССР. Харьков. 1986. 49 с.
20.Андріяш Р.О., Чорний Д.Л., Мельничук А.О. Вплив хімічної меліорації та добрив на родючість грунтів Полісся // ІV з'їзд ґрунтознавців і агрохіміків України: тези доп. лекцій агрохімії та охорони навколишнього середовища. Харків: НДІ ґрунтознавства і агрохімії ім.. О.Н. Соколовського, 1994. С. 73-74.
21.Анспок П.А. Микроудобрения. Л.: Колос, 1978. 272 с.
22.Аскинази Д.Л., Карпинский Н.П., Ремезов Н.П. К вопросу о природе почвенной кислотности / Почвоведение, 1955. № 9. С. 14-21.
23.Атлас почв Украинской ССР. К.: Урожай. 1979. 159 с.
24.Багданавичене Э.П., Будавичене И.А. Оценка антропогенного воздействия на интенсивность разложения органических веществ в почве. // Деструкция органического вещества в почве. Вильнюс. 1989. С. 15-19.
25.Байда В.І., Мельник А.І. Зміни агрохімічних показників грунтів і потреби в добривах господарств Чернігівської області. Чернігів: Десна, 1993. 62 с.
26.Безель В.С., Кряжемський В.Ф., Семериков Л.Ф. Экологическое нормирование антропогенных нагрузок // Экология. 1992. № 2. С. 3-11.
27.Бенцаровський Д.М., Лісовий М.В. Сучасний стан та перспективи розвитку хімізації землеробства. Агрохімія і ґрунтознавство. //Міжвідомчий тематичний наук. збірн. Книга 1. Харків, 2001. 148 с.
28.Бенцаровський Д.М., Лісовий М.В. Сучасний стан та перспективи розвитку хімізації землеробства. Агрохімія і ґрунтознавство. //Міжвідомчий тематичний наук. збірн. Спец. вип.. до ІV з’їзду УТГА. Харьків, 2002. С.75-82.
29.Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. Л.: Химия, 1985. 528 с.
30.Білявський Ю.А., Кривич Н.Я., Мислива Т.М. Вплив добрив та способів основного обробітку на вміст важких металів у системі грунт-рослина // Вісник державної агроекологічної академії України. Вісник. Житомир. 2001. № 1. С. 128-129.
31.Білявський Ю.А. Агроекологічна ефективність добрив та способів основного обробітку сірих опідзолених грунтів в умовах Полісся. Автореф. Дис. канд.. с.-х. наук. Київ. 2002. 21с.
32.Блэк К.А. Растение и почва. М.: Колос, 1973. 503 с.
33.Бобрицкая М.А., Москаленко Н.Н. Изучение степени использования азотных удобрений в полевых условиях с помощью стабильного изотопа 15N. Агрохимия . 1969. № 2. С.23-29.
34.Богомазов Н.П., Шильников И.А., Солдатов С.М., Лебедев С.Н., Новогрудский В.Е. Изменение агрохимических свойств выщелоченного чернозема в зависимости от уровня кислотности // Агрохимия. 1991. №_4. С. 71-75.
35.Болотина Н.И. Запасы гумуса и азота в основных типах почв СССР // Агрохимическая характеристика почв СССР. М.: Наука, 1976. С. 187-202.
36.Бондарень Л.Г. Ландшафты, металлы и человек. М.: Мысль. 1976. 72 с.
37.Бублик Л.І., Шевчук О.В., Крук Л.С. Для оздоровлення довкілля // Захист рослин. 2002. - № 1. С. 18-19.
38.Булаткин Г.А. Эколого-энергетические аспекты продуктивности агроценозов. Пущино, Ин-т почвоведения и фотосинтеза АН СССР, 1986. 210 с.
39.Булаткин Г.А., Ларинов В.В. Мониторинг агротехнической нагрузки на земледельческие территории (теория и практика) // Аграрная наука. 1993. № 4. С. 28-30.
40.Булаткин Г.А., Ларинов В.В. Энергетическая эффективность земледелия и агроэкосистем: взаимосвязи и противоречия // Агрохимия. 1997. № 3. С. 63-66.
41.Булгаков Д.С. Концепция агроэкологической оценки почв земледельческих территорий // Почвоведение. 2002. № 6. С. 710-714.
42.Булгаков Д.С., Апарин Б.Ф. Аспекты теории плодородия почв // Почвоведение, 1999. № 1. С.63-72.
43.Важенин И.Г. Почва как активная система самоочищения от токсического воздействия тяжелых металлов - ингредиентов техногенных выбросов // Химия в сельском хозяйстве, 1982. № 3. С. 3-5.
44.Варюшкина Н.М. Превращение азотных удобрений, внесенных в почву, по данным исследований с применением изотопа 15N. Автореферат диссертации. ВНУА. 1967, 24 с.
45.Василюк Г.В., Рахуба М.К. Эффективность известкования почв различного уровня кислотности // Почвенные исследования и применение удобрений. 1985. № 16. 57-60.
46.Васильева В.Н., Хлямова Н.В., Киленарь Э.П. Изменение агрохимических показателей почвы в связи с изменением возрастающими дозами // Применение удобрений в условиях интенсификации земледелия на северо-западе РСФСР. 1987. С. 56-59.
47.Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр. (методичні рекомендації). /МінАПК України. К.: 1998. 124 с.
48.Ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області та їх комплексна реабілітація на 2004-2010 роки / Дідух М.І., Малиновський А.С., Мойсієнко В.В., Васєнков Г.І., Євтушок І.М. та інші. Житомир, 2004. 96 с.
49.Веремеєнко С.І. Еволюція та управління продуктивністю грунтів Полісся України. Луцьк: Надстир'я, 1997. 312 с.
50. Вернадский В.И. Избранные сочинения. М.: Изд-во АН СССР. 1954. 696 с.
51.Вернадский В.И. Биосфера. М.: Мысль, 1974. 376 с.
52.Вернадский В.И. Живое вещество. М.: Мысль, 1979. 358 с.
53.Вернандер Н.Б., Брус Н.М. Сільськогосподарські типи земель Полісся // Грунти України та їх агровиробнича характеристика / За ред. М.К. Крупського, Г.С. Гриня, В.Д.Кисіля Київ: Урожай. 1964. С. 94-102.
54.Вернандер Н.Б. Агрогрунтові райони Українського Полісся В кн..: Агрохімія і грунтознавство, 1969, С. 12.
55.Вильямс В.Р. Общее земледелие. М.: Новая деревня, 1922. 298 с.
56.Вильямс В.Р. Почвоведение. 3-е изд. М.: Сельхозгиз, 1936. 648 с.
57.Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных элементов. М.: Изд-во АН СССР. 1950. 174 с.
58.Виноградов А.П., Ковальский В.В. Проблемы биохимической экологии организмов м.: Наука, 1974. 270 с.
59.Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. Дегодюк Е.Г., Сайко В.Ф., Корнійчук М.С. та інші. / за ред . Е.Г. Дегодюка. К.: Урожай. 1992. 310 с.
60.Власюк П.А. Микроэлементы и микроудобрения. К.: Урожай, 1964. 75 с.
61.Власюк П.А. Биологические элементы в жизнедеятельности растений. К.: Наукова думка, 1969. 516 с.
62.Власюк П.А. и др. Сочетание макро- и микроэлементов в удобрении культур севооборотов // Физиология и биохимия в культурных растениях. Вып. 3. Том. 9. 1977. С. 227-238.
63.Возбуцкая А.Е. Химия почвы. Изд. 3-е. М.: Высшая школа, 1968. 427 с.
64.Вознюк С.Т., Трускавецький Р.С. Агрохимические свойства минеральных почв Полесья и Лесостепи Украины и эффективность минеральных удобрений // В кн. Агрохимическая характеристика почв СССР. Украинская ССР. М., 1973. С. 143-164.
65.Волобуев В.Р. Экология почв (очерки) Баку. Изд-во акад. наук Аз.ССР. 1963. 320 с.
66.Воробьев Ф.К. Влияние длительного внесения удобрений на превращение азотных соединений в дерново-подзолистой почве // Доклады ТСХА. 1950. Вып. 12. С. 150-152.
67.Ворона А.І., Мисловська О.І. Ефективність способів обробітку грунту та систем удобрення в умовах Полісся // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (випуск 2). К.: Фітосоціоцентр, 2002. С. 44-48.
68.Ворона А.І., Гулковський В.В., Мисловська О.І., Кочик Г.М. Вплив систем удобрення і способів обробітку на баланс елементів живлення в дерново-підзолистому супіщаному грунтів Полісся // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (випуск 3). К.: ЕКМО, 2003. С. 16-22.
69.Воронов С.И. Экологические проблемы радиоактивного и химического загрязнения крупного промышленного региона и безопасность населения в условиях техногенеза (на примере Московской области) / Автореферат на соиск. уч. степ. д-ра. Биологических наук. М.: 1999. 50 с.
70.Гедройц К.К. Избранные сочинения. В 3 т. М.: Сельхозгиз. 1955. Т.1. Почвенные коллоиды и поглотительная способность почв. 559 с.
71.Гедройц К.К. Избранные сочинения. В 3 т. М.: Сельхозгиз. 1955. Т.3. Применение удобрений, мелиорация почв и вегетационные опыты. 560 с.
72.Глазунова Н.М., Похлебкина Л.П. Показатели доступности почвенных фосфатов // Агрохимия. 1989. № 10. С. 118-127.
73.Годлин Н.М., Быстрый В.А. Содержание, распределение форм азота, фосфора и калия в черноземах Лесостепи Украины // Агрохимия . 1968. №2. С. 13-25.
74.Городний М.М., Шикула М.К., Повхан М.Ф. та інші. Агроекологія. К.: Вища школа, 1993. 416 с.
75.Городній М.М., Бикін А.В., Нагаєвська Л.М. Агрохимия. Під ред. М.М.Городнього. 3-є вид. К.: ТОВ Алефа, 2003. 786 с.
76.ГОСТ 17.4.1.02-83 Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения. М.: Изд-во стандартов, 1983. 4 с.
77.ГОСТ 17.4.3.01-83. Общие требования к отбору проб. М.: Изд-во стандартов, 1983. 6с.
78.Гринченко А.М. Теория и практика окультуривания почв и воспроизводство их эффективного экономического плодородия // Науч. труды Харьковского СХИ. 1973. Т. 185. С. 3-13.
79.Гринченко Т.А. Закономерности развития почвенных режимов и свойств Нечерноземья УССР в условиях интенсивного земледелия. Автореф. дис. д-ра с.-х. наук. Харьков, 1984. 34 с.
80.Гринченко Т.А., Филон И.И. Оценка плодородия почв черноземов типичных Левобережной Лесостепи Украины // Почвоведение. 1998. № 2. С. 223-226.
81.Гришина Л.А., Орлов Д.С. Система показателей гумусного состояния почв // Проблемы почвоведения. М.: 1978. С.42-47.
82.Грінчак П.Д., Калініченко В.О., Андрощук М.П., Поліщук І.О. Баланс азоту, фосфору і калію в сівозмінах на темно-сірих опідзолених грунтах північно-західного Лісостепу // Землеробство. 1975. Вип.. 40. С.42-49.
83.Грунти України та їх агровиробнича характеристика. За ред. М.К. Крупського, Г.С. Гринь, В.Д. Кисіль. К.: Урожай. 1964 . С. 94-100.
84.Гудков И.М. Проблема известкования и применения удобрений на загрязненных радионуклидами почвах // Проблеми с.-г. радіології: 17 років після аварії на ЧАЕС // Доповіді учасників 4-ї міжн. наук. практ. конф. Житомир, 2003. С45-48.
85.Гусев Е.М., Джоган Л.Я. Методика оценки влияния мульчирования почвы растительными остатками на формирование водного режима агроэкосистеми // Почвоведение. 2000. № 11. С. 1403-1404.
86.Гусев Е.М., Бусарова О.Е. Оценка энергетической эффективности агротехнологий // Почвоведение. 2001. № 7. С. 832-844.
87.Дегодюк Э.Г., Штупун Н.В., Макаренко Н.А. Влияние длительного применения удобрений на эффективное и потенциальное плодородие дерново-подзолистой почвы. Пути повышения плодородия почв Нечерноземной УССР. Тез. докл. конф. Харьков. 1987. 25 с.
88.Дегодюк Е.Г., Кук І.О. Природно-екологічні аспекти підвищення врожаю і його якості // Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / за ред. Е.Г. Дегодюк. К.: Урожай, 1992. С. 4-13.
89.Дегодюк Е.Г., Никифоренко Л.І., Гамалей В.І. Регулювання калійного режиму грунтів // Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. К.: Урожай, 1992. С. 114-123.
90.Дегодюк Е.Г., Никифоренко Л.І., Гамалей В.І. Регулювання фосфорного режиму грунтів // Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. К.: Урожай, 1992. С. 100-114.
91.Дёмкина Т.С., Золоторьова Б.Н. Интенсивность минерализации органического вещества почв агроценозов. // Тез. докл. 8-го Всесоюзного съезда почвоведов. Кн..2. Новосибирск. 1989. 33 с.
92.Державин Л.М., Попова Р.Н., Зимина Л.М. Влияние подвижного фосфора в почве на урожай озимой пшеницы и эффективность фосфорных удобрений // Агрохимия. 1979. № 6. С. 26-33.
93.Державин Л.М., Фрид А.С. О комплексной оценке плодородия пахотных земель // Агрохимия, 2001. № 9. С. 5-12.
94.Дібров Б.І. Ґрунти Житомирської області. За ред Н.Б.Вернандера. К.: Урожай. 1969. 58 с.
95.Добровольский Г.В., Гришина Л.А. Охрана почв. М.: Изд-во МГУ, 1986. 226 с.
96.Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах (экологическое значение почв). М.: Наука, 1990. 259 с.
97.Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Экологические функции почв. М.: Изд-во МГУ, 1990. 356 с.
98.Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів за ред. Б.С. Носка та ін. К. : Урожай. 1994. 332 с.
99.Довідник працівника агрохімслужби . за ред. Носка Б.С., Урожай, 1991. с. 68-72.
100. Долгілевич М.Й., Чернілевський М.С., Божок П.Т., Васенков Г.Г. Контурно-меліоративна організація території-організаційно-екологічна основа ґрунтозахисної системи землеробства (методичні рекомендації).-Житомир, 1992. 44 с.
101. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-97). Державні гігієнічні нормативі. К., 1997. 11 с.
102. Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи / Надточій_П.П., Малиновський А.С., Можар А.О. та інші. К.: Світ, 2003. 372 с.
103. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Изд. 5-е М.:Агропромиздат, 1985. 352 с.
104. Дунский В.Ф., Никитин Н.В., Соколов М.С. Загрязнение окружающей среды сельскохозяйственными пестицидами// Экологические последствия применения агрохимикатов (пестициды): Материалы III Всесоюз. науч.-координац. совещание по Международной Программе ЮНЕСКО Человек и биосфера”. Пущино, 1982. С.98-103.
105. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. Керівний нормативний документ / Козлов М.В., Лапа М.А., Дорошенко М.Я та інші (Інститут агроекології та біотехнології). Медведєв В.В., Лактіонова Т.М., Лісовий М.В. (Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського) / За ред. О.О. Созінова. К.: Аграрна наука. 1996. 37 с.
106. Жукова Л.М. Влияние длительного применения удобрений на фиксацию калия и аммония в различных почвах. Сб. Удобрение и плодородие почв. Труды ВИУА. М., 1974. Т. 2. С. 85-99.
107. Зайцева Т.Ф. Буферность почв и вопросы диагностики // Известия СО АН СССР. 1987. Сер. Биол. № 14/2. С. 69-82.
108. Замятина В.Б. Применение 15N в агрохимических исследованиях. В кн.: Удобрения и основные условия неэффективного применения. М.: 1970. С.254-280.
109. Заремба В.М. Сучасний стан та проблеми підвищення родючості грунтів у Волинській області // Агроекологічний моніторинг грунтів як основа сталого розвитку аграрного виробництва. Мат. міжн. конф. Сталий розвиток агроекосистем” Вінниця. 2002. С. 78-80.
110. Захарченко І.Г. Надходження азоту з атмосферними опадами та втрати його при вимиванні з грунту в умовах Полісся Лісостепу УРСР // Землеробство. 1973. Вип.. 34. С.25-31.
111. Захарченко И.Г. О поступлении азота с атмосферными осадками и потерях его при вымывании из почвы в Полесье и лесостепи УССР // Агрохимия. 1974. - №2. С.20-23.
112. Захарченко И.Г., Шилина Л.И. Роль бобовых культур в азотном балансе дерново-подзолистых почв // Агрохимия. 1968. -№1. С. 53-59.
113. Захарченко І.Г., Медвідь Г.К, Шаліна А.І., Предко І.Г, Чуприна Л.В. Баланс поживних речовин в польовій сівозміні на чорноземах Лісостепу Української РСР // Землеробство. 1975. Вип.. 40. С. 20-23 .
114. Захарченко І.Г., Пироженко Г.С., Шиліна Л.І. та інші. Баланс азоту, фосфору і калію в землеробстві Української РСРХ землеробство. К.: Урожай, 1980. Вип. 51. С 11-20.
115. Злобин Ю.А., Миркин Б.М. Агроэкология: круг проблем и перспективы. // Биологические науки. 1992. № 1. С. 5-18.
116. Зубець М.В. Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекосистеми // Матеріали міжнарод. наук. конф. Сталий розвиток агроекосистем . Вінниця, 2002. С.7-10.
117. Зырин Н.Г., Зборищук Ю.Н. Общие закономерности распределения подвижных форм микроэлементов в почвах европейской части СССР. Микроэлементы в почвах СССР. Изд. МГУ, 1981. С.6-18.
118. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. Москва. Гидрометеоиздат. 1984. 560 с.
119. Израэль Ю.А. Чернобыль: Радиоактивное загрязнение природных сред. Ленинград. Гидрометеоиздат, 1990. 13 с.
120. Ильин В.Б. О нормировании тяжелых металлов почвы // Почвоведение. 1986. № 9. С.90-94.
121. Инструкция по крупномасштабному агрохимическому исследованию почв, проведению опытов и составлению рекомендаций по применению удобрений в колхозах и совхозах Украинской ССР. К., 1968. 39 с.
122. Кавецький В.М. Моніторинг важких металів в системі грунт-добрива- рослина і продуктивність кукурудзи : Дис. канд. с.- г. наук: 03.00.16. К.,1994. 158 с.
123. Кавецький В.М., Бублик Л.І. Екотоксикологічний моніторинг пестицидів // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. За ред. В.П. Патики . Київ: 2002,-С.37-59.
124. Канивец В.И. Результаты и задачи исследований в области почвенной микробиологии // Сборник научных трудов. Киев, 1989. С. 5-9.
125. Канівець В.І. Життя ґрунту. К.: Аграрна наука. 2001. 129 с.
126. Канівець В.І. Органічна частина грунту і його утворення. В кн. Життя грунту. К.: Аграрна наука. 2001. С. 53-60.
127. Канивец В.И., Цыганкова Н.М., Кисель А.И. Влияние способов основной обработки, доз органических и минеральных удобрений на микробиологические процессы и гумусность дерново-подзолистых пылевато мелкопесчаных и супесчаных почв // Сборник научных трудов. Киев, 1989. С. 9-15.
128. Кардиналовская Р.И., Лебидинская В.Н. Потребление питательных веществ культурами севооборота в зависимости от уровня применения минеральных удобрений // Агрохимия. 1970. № 10. С. 65-71.
129. Карманов И.И. Плодородие почв СССР. М.: Колос. 1980. 128 с.
130. Карпинский Н.П., Голубева А.П. Зависимость величины рН солевой вытяжки из почвы от солевой концентрации раствора и кислотности твердой фазы почвы // Почвоведение. 1955. № 5. С. 1-18.
131. Картамышев Н.И. Критика современной теории гумусообразования.// Вісник аграрної науки. 2002. № 2. С.38-40.
132. Кацас М.М., Розовскис Г.И., О применении некоторых показателей потребности почвы в известковании и их взаимосвязь. // Почвоведение. 1958. № 11. С. 58-59.
133. Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Зварич С.И., Процак В.П. и другие. Определение скорости растворение чернобыльских топливных частиц в естественных условиях // Радиохимия, 1997. Т. 39. Вып. 1. С. 71-76.
134. Каштанов А.Н., Лыков А.М., Кауричев И.С. Теоретические аспекты проблемы воспроизводства почвенного плодородия // Доклады симпозиумов УП делегатов съезда ВОП. Ташкент, 1985. Т.6. С. 89-101.
135. Кедров-Зихман О.К. Учение академика К.К. Гедройца о почвенном поглощающем комплексе известкования почвы // Почвоведение. 1952. № 10. С.879-889.
136. Кедров-Зихман О.К. Основные вопросы известкования дерново-подзолистых почв // Почвоведение. 1955. № 5. С. 60-64.
137. Кедров-Зихман О.К. Основные вопросы теории и практики известкования дерново-подзолистых почв. Советского Союза // Вопросы питания и применения удобрений. М., 1957. С. 148-182.
138. Керівний нормативний документ. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок / За ред. О.О. Созінова. К.: Аграрна наука, 1996. 37 с.
139. Кирюшин В.И. Управление плодородием почв в интенсивном земледелии // Земледелие. 1987. № 5. С. 21-24.
140. Кирюшин В.И. Концепция адаптивно-ландшафтного земледелия. Пущено, 1993. 64 с.