Стеблина Наталія Олександрівна СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЬКА ПУБЛІЦИСТИКА У ВАРІАНТІ ВИСТУПІВ О. ЗАБУЖКО, Т. ПРОХАСЬКА, Ю. АНДРУХОВИЧА : Стеблина Наталья Александровна СОВРЕМЕННАЯ УКРАИНСКАЯ ПИСАТЕЛЬНАЯ ПУБЛИЦИСТИКА В ВАРИАНТЕ ВЫСТУПЛЕНИЙ О. ЗАБУЖКО, Т. ПРОХАСКА, Ю. АНДРУХОВИЧА Steblyna Natalia Oleksandrivna MODERN UKRAINIAN WRITING JOURNALISM IN THE VERSION OF O. ZABUZHKO, T. PROKHASKA, Y. ANDRUKHOVYCH

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Назва:
  • Стеблина Наталія Олександрівна СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЬКА ПУБЛІЦИСТИКА У ВАРІАНТІ ВИСТУПІВ О. ЗАБУЖКО, Т. ПРОХАСЬКА, Ю. АНДРУХОВИЧА
  • Альтернативное название:
  • Стеблина Наталья Александровна СОВРЕМЕННАЯ УКРАИНСКАЯ ПИСАТЕЛЬНАЯ ПУБЛИЦИСТИКА В ВАРИАНТЕ ВЫСТУПЛЕНИЙ О. ЗАБУЖКО, Т. ПРОХАСКА, Ю. АНДРУХОВИЧА Steblyna Natalia Oleksandrivna MODERN UKRAINIAN WRITING JOURNALISM IN THE VERSION OF O. ZABUZHKO, T. PROKHASKA, Y. ANDRUKHOVYCH
  • Кількість сторінок:
  • 189
  • ВНЗ:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА
  • Рік захисту:
  • 2010
  • Короткий опис:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА



    На правах рукопису




    Стеблина Наталія Олександрівна


    УДК 007 : 304 : 070.77 (477)(043.5)



    СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЬКА ПУБЛІЦИСТИКА У ВАРІАНТІ ВИСТУПІВ
    О. ЗАБУЖКО, Т. ПРОХАСЬКА, Ю. АНДРУХОВИЧА


    27.00.04 теорія та історія журналістики



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій


    Науковий керівник Іванова Oлена Андріївна кандидат філологічних наук, доцент

    Одеса-2010



    ЗМІСТ



    ВСТУП.............................................................................................................. 4
    РОЗДІЛ І. ПИСЬМЕННИЦЬКА ПУБЛІЦИСТИКА ЯК СПЕЦИФІЧНЕ ЯВИЩЕ МЕДІА-ПРОСТОРУ............................................................................. 11
    1.1. Історіографія наукової проблеми та джерельна база дослідження 11
    1.2. Комунікаційний статус письменницької публіцистики у мас- медійному середовищі 26
    1.2.1 Способи представлення позиції комуніканта у письменницькій публіцистиці........................................... 33
    1.2.2 Походження та зміст повідомлення письменницької публіцистики 41
    1.2.3 Ефективність та впливовість письменницької публіцистики як типу мислення та висловлювання........ 45
    Висновки до І розділу............................................................................ 50
    РОЗДІЛ 2. ОПОВІДНІ ІНСТАНЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ У ПИСЬМЕННИЦЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ................................................................................................................ 52
    2.1. Стратегія трансформації радянської системи знань і цінностей у публіцистиці О. Забужко................................................................ 52
    2.2. Реалізація інтенції гармонійного співіснування людини та сучасного соціуму у публіцистичних виступах Т. Прохаська..................................... 69
    2.3. Формування незалежної особистості сучасника у публіцистиці Ю. Андруховича як авторська стратегія............................................. 96
    Висновки до ІІ розділу......................................................................... 112
    РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕР РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЙСНОСТІ У СУЧАСНІЙ ПИСЬМЕННИЦЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ........... 114
    3.1. Позиції масової людини та незалежної особистості у публіцистичних виступах О. Забужко.................................................................................... 114
    3.2. Позиції чужинця та гармонійної особистості у публіцистиці Т. Прохацька..................................................................................... 123
    3.3. Позиції влади, маси та героя-іншого у публіцистичних творах Ю. Андруховича................................................................................. 130
    Висновки до ІІІ розділу....................................................................... 140
    РОЗДІЛ 4. АКТИВІЗАЦІЯ ЧИТАЧА ЯК УТІЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ НАСТАНОВНОСТІ ПИСЬМЕННИЦЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ. 142
    4.1. Критичне сприйняття діалогу між владою, ЗМІ та суспільством як програмність публіцистики О. Забужко....................................... 142
    4.2. Настановність щодо формування позиції людини з унікальним життєвим досвідом у публіцистиці Т. Прохаська........................................ 146
    4.3. Спонукання читача до перманентного процесу пізнання світу у письменницькій публіцистиці Ю. Андруховича.......................... 151
    Висновки до ІV розділу....................................................................... 159
    ВИСНОВКИ................................................................................................. 162
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................ 167



    ВСТУП



    Актуальність дослідження. Письменницька публіцистика є одним з ефективних механізмів активізації суспільного діалогу. До публіцистичних виступів митців прислухаються, їх твори викликають суспільний резонанс. О. Забужко, Т. Прохасько та Ю. Андрухович — важливі фігури не тільки сучасної української художньої літератури, а й публіцистики. Для цих авторів публічна діяльність — важлива складова соціальної ролі митця, тому вони постійно з'являються у пресі, впливаючи на розуміння масовою аудиторією визначних для розвитку українського соціуму подій.
    Письменницька публіцистика, зокрема і цих трьох авторів, є ефективним інструментом осмислення соціального життя. Її тексти відзначаються специфічністю позиції автора, оригінальним підходом до бачення і подачі суспільно вагомих проблем, вибору матеріалу і здатністю впливати на читача. Публіцистичні виступи письменників привертають до себе увагу, активізують суспільний діалог. Письменницька публіцистика стає орієнтиром у процесі формування масовою аудиторією своєї позиції щодо соціального життя, представляючи джерело, яке провокує роздуми про стан розвитку суспільства та визначення його перспектив. Саме тому для сучасного журналістикознавства актуальною є проблема осмислення комунікаційного потенціалу письменницької публіцистики в медіа-просторі.
    Письменницька публіцистика як специфічне явище, що функціонує у медіа-просторі, вивчена недостатньо. У сфері журналістикознавства її особливості пояснювалися виключно специфічним синтезом художнього та публіцистичного. Цей напрямок дослідження дозволив встановити зв'язки між публіцистичною та художньою творчістю письменника, вивчити проблему індивідуальних форм майстерності митців, пояснити, як незвичне для власне



    публіцистики поєднання художнього і публіцистичного впливає на читача. Проте ретельного вивчення потребує процес формування у письменницькій публіцистиці світоглядної позиції, який можна розкрити, розглядаючи письменницьку публіцистику в контексті соціальних комунікацій. Використання письменником певних прийомів, звернення до тих або інших тем є наслідком бажання автора надати своїй аудиторії чіткі світоглядні орієнтири, якими можна послуговуватися у визначенні свого ставлення до суспільного життя.
    У більшості досліджень письменницької публіцистики аналізуються твори авторів ХІХ-ХХ століття, проте важливим видаються дослідження і публіцистики сучасників, адже вони дозволяють виявити погляд письменника на причини та наслідки нагальних проблем суспільства.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційна робота виконана в контексті наукової теми кафедри журналістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Дослідження парадигм сучасного масовоінформаційного простору» (номер державної реєстрації — 0107U003867, 2006-2011 рр.).
    Мета дослідження — окреслити місце сучасної письменницької публіцистики у медіа-просторі та визначити особливості представлення і формування світоглядної позиції у публіцистичних виступах О. Забужко, Т. Прохаська, Ю. Андруховича.
    Досягнення основної мети передбачає виконання таких завдань:
    1) проаналізувати історію вивчення письменницької публіцистики;
    2) визначити комунікаційний статус письменницької публіцистики у мас- медійному середовищі;
    3) дослідити наявні у письменницькій публіцистиці сучасних авторів оповідні інстанції та принципи організації мовлення;
    4) вивчити характер репрезентації соціокультурної дійсності у сучасній



    письменницькій публіцистиці;
    5) розглянути комунікаційну настановність письменницької публіцистики.
    Об’єктом дослідження є тексти О. Забужко у газеті «Столичные новости», Ю. Андруховича у газеті «Дзеркало тижня», виступи Т. Прохаська на Івано- Франківському радіо «Вежа».
    Предметом дослідження є комунікативність сучасної української письменницької публіцистики як феномена, що характеризується унікальним типом мислення та принципами організації мовлення.
    Хронологічні межі дослідження. Дослідження проводилося на основі аналізу текстів письменницької публіцистики, які були оприлюднені в українських ЗМІ впродовж 2000-2005 років.
    Методи дослідження. Наративний метод використовувався для визначення й аналізу оповідних інстанцій. Компаративний метод застосовано для зіставлення публіцистичних виступів О. Забужко, Т. Прохаська, Ю. Андруховича. За допомогою герменевтичного метода витлумачувався зміст публіцистичних творів сучасних українських письменників. Структурно- функціональний метод використовувався для дослідження організації, структури твору і його впливовості.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що сучасна українська письменницька публіцистика вперше постає як специфічний об’єкт комплексного дослідження, що в результаті формування світоглядної позиції читача репрезентує унікальний тип мислення та принципи організації мовлення. Визначено, що письменницька публіцистика, формуючи світоглядні позиції читача, стає специфічним способом пізнання дійсності. Це відбувається в процесі паритетного діалогу, до якого долучаються автор, герой та читач. Комунікація в письменницькій публіцистиці сприяє проявленню світоглядних позицій, які формуються на основі усвідомлення унікальності життєвого досвіду кожного, та можлива тільки у випадку врахування цінності усіх



    світоглядних позицій.
    Досліджено, що тип мислення, реалізований у публіцистичних текстах сучасних письменників (О. Забужко, Т. Прохаська, Ю. Андруховича), зорієнтовано на оприлюднення чіткої світоглядної позиції в умовах бачення соціального світу крізь призму світоглядної кризи.
    Вивчено, що соціальний світ представляється сучасними письменниками- публіцистами через антагонізм позицій маси, типові представники котрої виявляються некомунікабельними, соціально-пасивними, та позицій незалежних особистостей, які, заперечуючи цінності суспільства споживання, здатні модифікувати старі та напрацьовувати нові духовні орієнтири.
    Встановлено, що ефективним способом активізації читача у письменницькій публіцистиці видається особистісне сприйняття інформації через залучення письменником автобіографічного матеріалу; результатом такої рецепції стає усвідомлення читачем потреби напрацювання світоглядної основи в оцінці дійсності.
    Наукова достовірність результатів дослідження засвідчена методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження та репрезентативністю фактичного матеріалу та джерельної бази дисертації.
    Теоретична і практична цінність результатів дослідження. Вивчення сучасної письменницької публіцистики видається перспективним напрямком для встановлення ролі публіцистики у медіа-просторі, потенціалу цього типу висловлювання з точки зору ефективних способів формування громадської думки. Дослідження дозволяє визначити статус виступів лідерів суспільної думки (зокрема письменників) у суспільному діалозі, демонструє актуальність пошуку ефективних засобів впливу на громадську думку шляхом напрацювання нових комунікаційних стратегій у сфері соціальних комунікацій. Основні результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів



    «Сучасна українська публіцистика», «Журналістська майстерність», «Теорія твору» та різноманітних спецкурсів для спеціальності «журналістика». Результати роботи можуть бути основою для підвищення кваліфікації студентів відділень журналістики, працівників засобів масової інформації. Досліджені у роботі новаторські підходи письменників-публіцистів до форми публіцистичного виступу, способи активізації читача дають змогу модифікувати той арсенал прийомів, який використовується сучасними журналістами та публіцистами. Письменницька публіцистика є однією з форм медіакритики, тому вивчення виступів сучасних письменників публіцистів дозволяє виявити оцінку стану сучасної журналістики, зокрема її спроможності визначати та вирішувати суспільно вагомі проблеми. .
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, а також опубліковані наукові статті, в яких викладено основні положення роботи, виконані автором самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Дисертація була обговорена й схвалена на засіданні кафедри журналістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Окремі результати дисертаційного дослідження були апробовані автором на таких наукових конференціях: викладацька наукова конференція «Актуальні проблеми журналістикознавства» (Одеса, 2005), наукова конференція «Масова комунікація в Україні та глобальні тенденції розвитку сучасного інформаційного простору» (Дніпропетровськ, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Журналістика 2008: українське журналістикознавство, освіта, термінологія і стандарти» (Київ, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (Одеса, 2008), Міжнародна наукова конференція «Журналістика-2009: освітні та наукові проблеми в галузі соціальних комунікацій» (Київ, 2009).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у п’яти



    статтях у фахових наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України.
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у шести статтях, які надруковано у наукових виданнях із питань журналістикознавства, п'ять з них затверджені ВАК України.
    Наукові статті у фахових виданнях
    1. Стеблина Н. О. Вибір матеріалу у письменницькій публіцистиці Т. Прохаська / Н. Стеблина // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. О. В. Александрова]. — Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. — Вип. 6. — С. 112123.
    2. Стеблина Н. О. Герой нашого часу. Яким його бачить журналістика? / Н. Стеблина // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. О. В. Александрова]. — Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. — Вип. 4. — С. 98106.
    3. Стеблина Н. О. Публіцистичний текст у мережі Інтернет: проблема саморегулювання (на матеріалі публіцистичних виступів О.Забужко, розміщених на блозі "Української правди" / Н. Стеблина // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. О. В. Александрова]. — Одеса : Астропринт, 2009. — Вип. 8. — С. 249256.
    4. Стеблина Н. О. Стратегії поводження автора письменницької публіцистики / Н. Стеблина // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. О. В. Александрова]. — Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. — Вип. 5. — С. 8292
    5. Стеблина Н. О. Точка зору масової людини у письменницькій публіцистиці О. Забужко (на матеріалі збірок «Хроніки від Фортінбраса» та «Репортаж з 2000-го року) / Н. Стеблина // Діалог : Медіа-студії : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. О. В. Александрова]. — Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. — Вип. 7. — С. 7887.
    інші видання


    6. Стеблина Н. О. Людина у письменницькій публіцистиці / Н. Стеблина // Інформаційна освіта та професійно-комунікаційні технології ХХІ ст.: зб. Матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. — Одеса, 2008. — С. 194198.
    Структура дисертації. Робота складається з 4 розділів, вступу та висновків. Список літератури на
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Письменницька публіцистика явище, що має дуже довгу історію. Можна назвати багатьох письменників, зарубіжних та вітчизняних, класиків та наших сучасників, які свого часу з різних причин займалися публіцистикою. Сьогодні письменницька публіцистика також не втратила своєї актуальності. Розповсюдженим стало явище авторської колонки, серед дописувачів якої переважно сучасні українські літератори. Для досліджень у царині соціальних комунікацій письменницька публіцистика стає матеріалом, на основі якого робляться висновки щодо статусу лідерів суспільної думки (зокрема письменників) у суспільному діалозі, впливовості комунікаційних стратегій, принципів організації текстів, способів активізації читача, вжитих у виступах сучасних літераторів.
    У результаті опанування історії дослідження письменницької публіцистики встановлено, що письменницьку публіцистику варто розглядати як специфічний феномен, що втілює особливий тип мислення та демонструє своєрідні принципи організації мовлення, ігнорується. У журналістикознавстві цей об’єкт поставав як утілення синтезу художнього та публіцистичного, а у сфері соціальних комунікацій почала окреслюватися світоглядна складова публіцистичних виступів майстрів слова. Виокремлюючи особливості публіцистичних виступів письменників, дослідники завжди звертають увагу на те, що комунікаційна поведінка автора, героя та читача має свої особливості, виявляючись на рівні нестандартного для публіцистичного типу творчості синтезу художнього з публіцистичним, на рівні жанру, образу автора тощо. Проте окремих досліджень, які були б присвячені проблемам представлення та формування світоглядних позицій, немає.
    Комунікаційний статус письменницької публіцистики полягає у тому, що у сучасному масмедійному середовищі вона займає нішу журналістики думки



    тієї журналістики, в якій українське суспільство має нагальну потребу. Письменник, що пише публіцистику, долучається до суспільного діалогу, представляє незалежну, оригінальну точку зору на соціальні процеси. Проте важливою є не стільки незвичність позиції письменника, скільки світоглядна основа, реалізована у його виступах. Письменницька публіцистика зосереджена перш за все на формуванні адекватної запитам доби системи знань та цінностей. Письменницька публіцистика змінює спосіб думання читача, а отже, впливає на кожного реципієнта окремо, що призводить в результаті до усвідомлення необхідності бути активним членом суспільства. Письменницька публіцистика також демонструє постійне експериментування, пошук нових ефективних форм для втілення ідей на рівні принципів організації мовлення. Це дає змогу переглянути той арсенал прийомів, який використовується сучасними журналістами та публіцистами. Письменницька публіцистика є однією з форм медіакритики, тому вивчення виступів сучасних письменників публіцистів дозволяє виявити оцінку стану сучасної журналістики, зокрема її спроможності визначати та вирішувати суспільно вагомі проблеми. У медіа-просторі письменницька публіцистика надає зразки творів, в яких активні усі три суб’єкти комунікації. Вони на основі документального, соціально обумовленого матеріалу напрацьовують світоглядні основи сприйняття соціального світу. Тип мислення автора письменницької публіцистики є своєрідним унаслідок того, що письменник має чітку позицію: ця позиція відзначається не тільки ясним баченням проблем соціального світу, а й світоглядністю. Адже автор письменницької публіцистики має на меті сформувати або трансформувати світоглядну позицію читача, спонукаючи його до незалежного і незаангажованого бачення дійсності. Така мета передбачає активізацію сприйняття читачем тексту: принципи організації мовлення мають бути своєрідними. Письменницька публіцистика відрізняється різноманітністю прийомів, які задіюють як раціональне, так і емоційне сприйняття тексту. Як



    спосіб висловлювання вона активізує світоглядне сприйняття читачем сучасного світу. Позиція героя письменницької публіцистики обумовлюється його кругозором та оточенням, які є документальними, соціальними. Саме таким чином авторові вдається показати читачеві героя як реального іншого, який сприймає дійсність унаслідок своєї соціально обумовленої позиції, та спонукати читача до формування власної позиції щодо світу. Герой активно заявляє про свою світоглядну позицію, звертаючись до читача від першої особи. Внаслідок цього читач стає свідком діалогу, що відбувається між героєм, який має свої усталені погляди на соціум, і автором, який або поділяє, або критикує ці погляди. Цей діалог сприяє активізації світоглядної позиції читача. Тож позицію читача активізують особливий тип мислення та принципи організації мовлення. На позицію читача також впливає і герой, точка зору якого активна та соціально обумовлена. Формуючи або трансформуючи світоглядну позицію читача, автор створює всі умови для того, щоб читач завжди був активним у процесі сприймання.
    Оповідні інстанції, наявні у письменницькій публіцистиці сучасних авторів, дозволяють представити світ різнобічно: і у читача формується як нова система знань (раціональне сприйняття), так і нова система цінностей (емоційне сприйняття). О. Забужко через позиції публічної інтелектуалки та письменниці демонструє деформовану радянським минулим картину світу більшості наших сучасників та трансформує світогляд читача, пропонуючи йому орієнтуватися на систему знань та цінностей, покладену в основу суспільного розвитку традиційних європейських демократій. Т. Прохасько із допомогою оповідних інстанцій спостерігача, порадника та відлюдника показує, яким чином у сучасному суспільстві руйнуються механізми самопізнання та намічає шляхи їх відновлення. Через позиції людини, що чинить опір, та людини, що сумнівається, Ю. Андрухович унаочнює маніпулятивні технології сучасної влади та уніфікуючі дії влади та пропонує способи протистояння цьому.



    Принцип організації текстів публіцистичних виступів сучасних українських літераторів відзначається асоціативністю, імпровізаційністю, також авторами вводяться нестандартні з точки зору публіцистики підходи до організації текстів: це відтворення усної бесіди (О. Забужко), імітація подолання свідомого підсвідомим (Ю. Андрухович) та удавання вільного осмислення життєвого досвіду (Т. Прохасько).
    Соціокультурна дійсність у виступах сучасних письменників-публіцистів репрезентована двома протилежними позиціями: масового героя типового представника сучасного суспільства, світогляд якого деформований, заангажований, та героя-іншого, який знаходиться у меншості, проте може самостійно, незалежно оцінювати дійсність. Незважаючи на те, що для усіх письменників ближчим є герой-інший, вони надають змогу проявитися і масовому герою. Він отримує змогу звертатися до читача від першої особи. Тож читач стає свідком діалогу, який розгортається між позиціями героїв та авторів. У процесі діалогу важливою постає така особливість позиції героя, як комунікабельність здатність зацікавити співрозмовника своєю індивідуальною точкою зору та сприйняти індивідуальну точку зору співрозмовника. Некомунікабельними в процесі діалогу виявляються типові представники сучасного соціального світу. Відтак читач переконується в тому, що сучасний соціальний світ унаслідок цього не здатний до розвитку та оновлення. Відповідно він розуміє, що визначення власної світоглядної позиції в межах цього світу є нагальною потребою. Позиції представників суспільного світу визначаються соціальними кругозором та оточенням героїв. Сучасні письменники-публіцисти відображають кругозір та оточення таким чином, щоб читач міг якнайпростіше впізнати героя, переконатися в його реальному існуванні.
    Комунікаційна настановність письменницької публіцистики сприяє активізації особистісного сприйняття інформації читачем через одну з


    оповідних інстанцій (позиція письменниці у О. Забужко, позиція відлюдника у Т. Прохаська, позиція людини, що сумнівається, у Ю. Андруховича), при цьому автор задіює автобіографічний матеріал, який унаочнює спосіб формування світоглядної позиції автора та актуалізує проблему формування світоглядної позиції в читача. Інші оповідні інстанції представляють раціональне сприйняття через демонстрацію інтелектуальної або культурної основи, на якій відбувалося становлення світоглядної позиції автора. Активізація читача у виступах сучасних українських письменників-публіцистів відбувається внаслідок скорочення дистанції до реципієнта. О. Забужко використовує у своїх вторах прийоми, що сприяють спочатку фізичній, потім духовній ідентифікації читача з автором (через демонстрацію знайомих читачу реалій). Т. Прохасько надає рецепієнту можливість домислювати сказане, постійно провокує його до зіставлення подій, що відбулися у житті автора чи героів, із подіями власного життя. В результаті читач доходить висновків щодо необхідності аналізу власного життєвого досвіду, врахування унікальності позицій інших. Ю. Андрухович активізує читача внаслідок звертання до двох різних аудиторій. Рецепієнтам пропонується визначитися із тим, до якої ворожої авторові чи дружньої аудиторії він себе відносить. Читачу-однодумцеві Ю. Андрухович пропонує замислитися над відносністю тих знань про світ, які реципієнт отримав в процесі життя. Такий специфічний принцип організації мовлення сприяє як порушенню горизонту очікування читача, так і напрацюванню власної стратегії сприйняття текстів. А це є першим кроком на шляху формування самостійної світоглядної позиції.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины