МЕЛЬНИК АЛЛА АНАТОЛІЇВНА. ЯКІСТЬ ЗАКОНУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • МЕЛЬНИК АЛЛА АНАТОЛІЇВНА. ЯКІСТЬ ЗАКОНУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • МЕЛЬНИК Алла Анатольевна. КАЧЕСТВО ЗАКОНА: теоретико-методологические и технико-юридической АСПЕКТЫ MELNYK ALLA ANATOLIYIVNA. QUALITY OF THE LAW: THEORETICAL-METHODOLOGICAL AND TECHNICAL-LEGAL ASPECTS
  • Кількість сторінок:
  • 230
  • ВНЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Рік захисту:
  • 2018
  • Короткий опис:
  • МЕЛЬНИК АЛЛА АНАТОЛІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЯКІСТЬ ЗАКОНУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТИ"




    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису
    МЕЛЬНИК АЛЛА АНАТОЛІЇВНА

    УДК 340.01; 340.134
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ЯКІСТЬ ЗАКОНУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА
    ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТИ
    12.00.01 – теорія та історія держави і права;
    історія політичних і правових учень
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
    _______________ А.А. Мельник
    (підпис здобувача)
    Науковий керівник:
    Бобровник Світлана Василівна,
    доктор юридичних наук, професор
    Київ – 2018



    ЗМІСТ
    ВСТУП 16
    РОЗДІЛ 1 ГЕНЕЗА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
    ЯКОСТІ ЗАКОНУ
    25
    1.1 Становлення наукових поглядів на якість закону у вітчизняній та
    зарубіжній юридичній науці
    25
    1.2 Поняття, значення та аспекти прояву якості закону: аналіз
    доктринальних підходів
    45
    1.3 Методологія дослідження якості закону як самостійної категорії 65
    Висновки до Розділу 1 88
    РОЗДІЛ 2 ЗАКОНОДАВЧА ТЕХНІКА ЯК ІНСТРУМЕНТ
    УТВОРЕННЯ ЯКІСНИХ ЗАКОНІВ
    92
    2.1 Законодавча техніка: сучасні наукові підходи до розуміння 92
    2.2 Вплив законодавчої техніки на якість закону 117
    Висновки до Розділу 2 139
    РОЗДІЛ 3 ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ ЯКОСТІ ЗАКОНУ:
    ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
    142
    3.1 Поняття якості закону у техніко-юридичному аспекті 142
    3.2 Критерії якості закону у техніко-юридичному аспекті 160
    3.3 Помилки у застосуванні мовних правил формування законодавчих
    текстів і шляхи їх подолання.
    178
    Висновки до Розділу 3 197
    ВИСНОВКИ 201
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
    ДОДАТОК 1 226
    ДОДАТОК 2 230
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове вирішення
    наукового завдання, що полягає у обґрунтуванні на підставі теоретикометодологічного аналізу доктринального розуміння якості закону, з’ясуванні
    теоретико-методологічного та техніко-юридичного його аспектів, визначенні
    шляхів вдосконалення якості закону в Україні.
    Основними науковими і практичними результатами дисертаційної
    роботи є такі висновки:
    1. Узагальнено науково-теоретичне становлення та розвиток
    поглядів на якість закону в історії світової та вітчизняної правової думки, що
    дозволило виокремити три підходи розвитку наукових знань та поглядів на
    означену правову проблему: філософський, соціологічний та юридичний.
    Філософський підхід до якості закону досліджує означену проблему
    через категорію якість як філософську категорію, що має тривалу історію
    формування та містить шість етапів становлення знань та розвитку наукових
    поглядів на означену проблему, а саме: Античний період, Середньовіччя,
    період Просвітництва, матеріалістичний підхід ХІХ століття, філософія
    ХХ століття та сучасний період.
    Соціологічний підхід якості закону досліджує означену проблему через
    розуміння співвідношення якості закону і його здатності відповідати
    економічним і соціальним реаліям, суспільним потребам, здатності
    забезпечувати регулювання суспільних відносин відповідно до мети,
    поставленої законодавцем у момент його прийняття.
    Юридичний підхід обумовлений особливостями нормативного акту як
    форми права; його особливостями як юридичного документу, що має
    структурну, логічну та лінгвістичну характеристики.
    2. Методологічну основу дослідження якості закону складають
    філософські, загально-наукові та спеціально-наукові методи дослідження,
    взаємозв’язок яких утворює цілісну систему – методологію дослідження
    202
    якості закону. Методологічним базисом дослідження якості закону стали
    філософські методи наукового пізнання, серед яких: діалектикоматеріалістичний метод, метод діалектичної логіки та аксіологічний
    (ціннісний) метод. Загальнонаукові методи пізнання якості закону як
    самостійної юридичної категорії супроводжують весь процес аналізу
    предмета дослідження, серед яких, виокремлені історичний метод, метод
    формалізації, статистичний метод, метод системного підходу,
    термінологічний метод, герменевтичний метод. Серед спеціально-наукових
    методів дослідження категорії якість закону визначені формальноюридичний метод, метод моніторингу, метод моделювання та метод
    прогнозування.
    3. Якість закону визначено як сукупність соціальних та юридичних
    властивостей, необхідно притаманних закону, що характеризують його як
    регулятора суспільних відносин, визначають рівень адекватності закону
    суспільним інтересам та є передумовою його легітимності.
    4. Основними елементами законодавчої техніки, що суттєво
    впливають на якість закону, є мовний, що виконує подвійну функцію –
    відображання волі законодавця та її доведення до відома учасників
    суспільних відносин та включають законодавчу стилістику і лінгвістику;
    логічний, що є засобом втілення законів логічного мислення, завдяки яким
    закон стає зрозумілим адресатам, потенційно може бути дієвим та досягти
    мети прийняття; процедурний, що є набором вимог процедурного характеру,
    виконання яких забезпечує втілення ідеї, закріплених у процесі
    законотворення у проекті закону.
    5. Функціональне призначення законодавчої техніки як інструменту
    формування якісних законів полягає у систематичному та цілеспрямованому
    впливі на законодавчу діяльність; забезпеченні правильного розуміння,
    тлумачення та реалізації законоположень; міжнародному обміні досвідом
    зближенні національних законодавств, забезпеченні наукової основи
    правотворчості та правозастосування.
    203
    6. Вплив законодавчої техніки на якість закону здійснюється на
    трьох рівнях: лінгвістичному (стилістичному), що передбачають точність,
    чіткість формулювань, правильність мови закону; логічному, що обумовлює
    закінченість, системність норм закону та самого закону в системі
    нормативно-правових актів; процедурному, що стосується процесу прийняття
    та введення в дію якісних законів.
    7. Якість закону у техніко-юридичному аспекті визначено як
    внутрішньо притаманну формі і змісту закону сукупність соціальних і
    юридичних властивостей, що відображають ступінь дотримання правил
    правотворчої, зокрема, законотворчої техніки за змістовним і зовнішнім
    оформленням закону, є складним та важливим аспектом забезпечення
    відповідності якісних норм закону вимогам юридичної (законодавчої)
    техніки.
    8. Критерії виміру якості закону у техніко-юридичному аспекті
    відображають відповідність закону стандартам та правилам законодавчої
    техніки, серед яких: юридично-лінгвістичний критерій, що відповідає за
    мовну, стилістичну якість закону при дотриманні мовних та стилістичних
    правил юридичної техніки; юридично-логічний критерій як результат
    дотримання логічних правил складання тексту закону; критерій якості
    внутрішньої будови, що полягає у дотриманні норм та правил структури
    закону; критерій дотримання правил зовнішнього оформлення закону.
    9. Помилки у застосуванні мовних правил формування
    законодавчих текстів є результатом складного логічного та лінгвістичного
    процесу, де правила логіки у текстах закону складають основу законодавчого
    тексту та є каркасом, на якому законодавчий текст будується за мовними
    правилами. Дотримання мовних вимог забезпечує визначеність та
    узгодженість, а логічність викладу правового матеріалу, у свою чергу, сприяє
    його точності та зрозумілості.
    10. Правовими шляхами усунення помилок у застосуванні мовних
    правил складання законодавчих текстів є: розподіл всього кола помилок у
    204
    застосуванні мовних правил формування законодавчих текстів на загальні,
    термінологічні, синтаксичні та стилістичні; ефективне застосування
    законодавчої техніки як системи засобів і правил створення законів та їх
    систематизації відповідно до певних правил (юридичні конструкції, мовні
    засоби, цифрові вирази, правила викладення норм права у статтях законів,
    правила побудови структури закону, правила логіки тощо); нормативне
    закріплення вимог законодавчого стилю у формі ієрархії поділу на загальні і
    спеціально-юридичні.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)