Особливості правового регулювання праці громадян України за кордоном



  • Назва:
  • Особливості правового регулювання праці громадян України за кордоном
  • Кількість сторінок:
  • 194
  • ВНЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • ПЛАН

    ВСТУП 3
    Розділ І. Соціально-правова характеристика праці громадян України за кордоном 10
    1.1. Історичний аналіз виникнення та розвитку трудової міграції населення.. 10
    1.2. Поняття та сутність праці за кордоном 25
    1.3. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення праці громадян України за кордоном 56
    Висновки до Розділу 1 79
    Розділ 2. Особливості правового регулювання праці за кордоном 83
    2.1. Міжнародно-правові норми, що регулюють працю мігрантів 83
    2.2. Порядок виїзду на роботу за кордон 120
    2.3. Гарантії захисту прав громадян України, працюючих за кордоном 154
    2.4. Шляхи удосконалення правового регулювання праці за кордоном 165
    Висновки до Розділу 2 172
    Висновки 176
    Список використаних джерел 180



    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Для сучасного стану світового співтовариства характерні різні форми об’єднань держав із посиленням їх співробітництва майже з усіх питань, узагальненням підходів до вирішення багатьох проблем, розвитком міжнародних відносин у напрямку економічної та політичної єдності, спільного пошуку ефективних та дієвих засобів вирішення відповідних питань та забезпечення подальшого розвитку інтеграції. За таких умов ринкові відносини вийшли далеко за межі національних кордонів, технічні досягнення дозволяють прискорити та здешевіти переміщення людей, товарів, грошей та інформації, і, як наслідок, – посилився процес міграції працівників.
    На сучасному етапі розвитку України багато її громадян працює в різних точках земної кулі, а частка українських працівників, що займаються трудовою діяльністю за кордоном, є досить вагомою в загальній трудовій міграції. Трудова міграція є проблемою не тільки України, а і всього світового співтовариства. На міжнародному рівні даному питанню приділено значну увагу, що підтверджується достатньо великою кількістю міжнародно-правових актів в цій сфері. Однак, визначення політики в даній галузі є прерогативою кожної держави окремо.
    Конституція України закріпила, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Тому забезпечення прав і свобод українських громадян, що працюють за кордоном, є також обов’язком держави. Виходячи з цього, трудове законодавство, в першу чергу, Кодекс законів про працю, повинно бути пронизано забезпеченням прав працівників як найвищої соціальної цінності. При цьому, працівники, що працюють за межами України, не можуть бути дискриміновані та обмежені в своїх правах за ознакою місця працевлаштування. Аналіз багатьох досліджень засвідчив, що права українських працівників за кордоном часто порушуються. Великий відсоток українців виїжджають до країн працевлаштування нелегально, в зв’язку із чим взагалі не мають ніяких прав на території іншої країни. Правове регулювання праці за кордоном; міжнародно-правові норми, що регулюють працю мігрантів; захист прав, свобод та інтересів працівника; процедура здійснення та організація виїзду за кордон з метою працевлаштування; умови, при яких можлива взагалі праця за кордоном; проблеми нелегальної праці за кордоном, – усі ці питання в нових умовах ринкової економіки, з одного боку, та проголошення України правовою державою, з іншого, мають важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення.
    Проблема особливостей правового регулювання трудової міграції свого часу тією чи іншою мірою висвітлювалася різними авторами, які зробили вагомий внесок у її дослідження. Слід відзначити праці таких вчених як С. Пиріжков, Є. Малиновська, А. Хомра, Ю.І.Римаренко, В.Б.Євтух, М.О.Шульга, А.М. Шлепаков, О.Шиманська, Г.І. Старченков, Е.П. Плетньов, Л.А. Солонська, І. Гнибіденко, І.І. Сєрова, О.Піскун, С.К. Бондирєва, Г. Богодевич, Л. Шейнин, Є.А.Тихонова, С.Б. Чехович, I. Hourwich, J. Duval, M. Sorre, B. Thomas G. Prato та ін.
    Проте, слід розуміти, що трудова міграція та праця за кордоном – різні за змістом явища. Трудова міграція є більш ширшим поняттям та представляє собою переміщення працездатної особи на територію держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає, з метою зайняття оплачуваною трудовою діяльністю. В той час, як праця за кордоном – це оплачувана трудова діяльність трудящого-іммігранта за кордоном, заради якої він, власне, і виїжджає за кордон. Щодо праці громадян України за кордоном проводилися відповідні соціологічні та економічні дослідження. Враховуючи історичні умови розвитку України, коли громадяни СРСР в загальному випадку не мали можливості працювати за кордоном, питання особливостей правового регулювання праці за кордоном не було актуальним та йому раніше не приділялося належної уваги.
    З метою врахування та забезпечення якомога повнішого спектру прав працівників, дослідження даного питання має особливе значення і для удосконалення трудового законодавства України. Поєднання усього вищевикладеного обумовлює актуальність, новизну та необхідність дисертаційного дослідження на дану тему.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних в науці трудового права. Проблема захисту прав працівників визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальних зборами Академії правових наук України. Також наукове дослідження виконано відповідно до Програми забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей на період до 2005 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1559, для реалізації якої одним із основних пунктів визначено удосконалення нормативно-правової бази з питань державного регулювання трудової міграції, а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі теоретичного осмислення численних наукових праць у галузі трудової міграції та відповідного законодавства удосконалити теоретичні основи з цих питань, надати пропозиції щодо удосконалення нормативного-правового забезпечення, а також правозастосовної практики у сфері регулювання праці громадян України за кордоном.
    Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені наступні дослідницькі задачі:
    - охарактеризувати історичні причини виникнення та розвитку трудової міграції;
    - виявити в чому полягає сутність праці за кордоном, її особливості та різниця між явищем трудової міграції та праці за кордоном;
    - визначити особливості сучасного нормативно-правового забезпечення праці громадян України за кордоном;
    - з’ясувати рівень забезпечення та захисту прав українських працівників за кордоном;
    - охарактеризувати міжнародно-правові норми, що регулюють працю мігрантів;
    - з’ясувати порядок та процедуру виїзду на роботу за кордон;
    - уточнити види гарантій захисту прав громадян України, які працюють за кордоном;
    - на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання праці за кордоном.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері здійснення трудової діяльності громадянами України за кордоном.
    Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, сучасний стан та особливості правового регулювання праці громадян України за кордоном.
    Методи дослідження. Розв’язання поставлених задач потребувало в ході дисертаційного дослідження використати наступні методи: системно-структурний, за допомогою якого працю громадян України за кордоном було розглянуто як частину трудової міграції, а гарантії захисту прав українських працівників, що працюють за кордоном, були досліджені як складова конституційно-правових гарантій прав та свобод громадян(підрозділ 1.2, підрозділ 2.3); синтезу та аналізу, використання яких дозволило розглянути правове регулювання праці за кордоном як комплексне явище, що потребує взаємоузгодженого та взаємообумовленого регулювання як нормами трудового законодавства, так і нормами міграційного (підрозділ 1.3, 2.2), а також дослідити співвідношення міжнародного і національного нормативного забезпечення правовідносин в сфері здійснення українськими працівниками трудової діяльності за кордоном(підрозділ 2.1); методи класифікації, групування, системно-функціональний – для дослідження нормативно-правового масиву, що регулює працю трудящих-мігрантів(підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); статистичний аналіз був використаний для вивчення сучасного стану української трудової міграції(підрозділ 1.1); за допомогою історичного методу було вивчено виникнення трудової міграції, розвиток правового регулювання виїзду за кордон(підрозділи 1.1, 2.2); порівняльно-правовий та структурно-логічний методи, завдяки яким були визначені напрямків удосконалення правового регулювання праці громадян України за кордоном (підрозділ 2.4).
    Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та права соціального забезпечення. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання трудової міграції. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з означених питань.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході дане дисертаційне дослідження є першою спробою в сучасному трудовому праві дослідити явище праці громадян України за кордоном за допомогою новітніх наукових розробок. За результатами проведеного дослідження здобувачем особисто сформульовано основні положення, що виносяться на захист та місять елементи наукової новизни. Основні з них такі:
    - уперше запропоновано розрізняти поняття «трудової міграції» та «праці за кордоном» з огляду на те, що трудова міграція – це є певний процес, а праця за кордоном – кінцевий результат, до якого прагне працівник;
    - вдосконалено визначення поняття «працівник-мігрант», «працівник-емігрант», «працівник-іммігрант»: працівник-мігрант – це особа, яка на законних підставах займається трудовою діяльністю з метою отримання прибутку на території держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає; працівник-емігрант – це громадянин певної держави, або особа, що постійно в ній проживає, яка виїжджає до іншої держави з метою займатися на законних підставах оплачуваною трудовою діяльністю; працівник-іммігрант – це особа, яка прибуває на територію держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає, з метою займатися на законних підставах оплачуваною трудовою діяльністю;
    - удосконалено перелік основних вимог до трудового договору, що укладається під час працевлаштування за кордоном;
    - виявлено протиріччя між Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, що полягають у невідповідності переліків документів, що дозволяють перетинати кордон. У зв’язку з цим запропоновано доповнити ст.2 зазначеного Закону пунктом «посвідчення члена екіпажу»;
    - уперше визначено умови візового режиму для українських громадян та процедура і порядок отримання віз; визначено держави, з якими укладено відповідні угоди, а також обґрунтовано, що діяльність посередницьких фірм, організацій, установ щодо отримання віз, підпадає під юрисдикцію Закону України «Про захист прав споживачів»;
    - обґрунтовано, що захист прав та свобод повинен забезпечуватися не тільки легальним українським працівникам-мігрантам, а й нелегальним;
    - визначено низку міжнародно-правових документів, ратифікація яких сприятиме вдосконаленню правового регулювання праці громадян України за її межами та підвищенню захисту українських працівників за кордоном;
    - сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання праці громадян України за кордоном.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань правового регулювання праці громадян України за кордоном, а також сприятимуть розробленню відповідних положень у сфері регулювання трудової міграції; у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до відповідних нормативних актів, зокрема, до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Кодексу законів про працю; у правозастосовній діяльності – можливість підвищити ефективність захисту громадян України, які працюють за кордоном; у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватися під час вивчення трудового права.
    Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на двох науково-практичних конференціях: «Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин»(Чернігів, 2007) та «Захист трудових та пенсійних прав громадян України»(Харків, 2008).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
    Дисертація складається з двох розділів, семи підрозділів, вступу, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 193 сторінок, із них список використаних джерел займає 14 сторінок. Кількість використаних джерел – 161.
  • Список літератури:
  • Висновки



    Проведене дисертаційне дослідження, в ході якого на основі статистичного матеріалу та соціологічних досліджень було вивчено об’єктивну ситуацію, що склалася в сфері працевлаштування за кордоном, проаналізовано чинне законодавство та практика його застосування в цій сфері, а також зроблено теоретичне осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, дозволяє зробити ряд теоретичних висновків із зазначеної проблеми й сформулювати деякі практичні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення законодавства, яке регулює різні сторони даного явища. До найбільш важливих висновків слід віднести.
    1. Економічний аспект є основним, рушійним фактором міграції. В зв’язку із цим, вкрай важливим для врегулювання проблеми трудової міграції є питання зайнятості, оскільки економічний стан людини напряму залежить від можливості реалізувати своє право на працю, що в свою чергу є складовим права на зайнятість.
    2. Сучасний період міграції українських трудящих характеризується такими ознаками: 1) виїхати на роботу за кордон українців спонукає невдоволеність економічними умовами життя; 2) найчастіше країнами-реципієнтами українських трудящих-мігрантів стають країни, які характеризуються: а) близькою територіальною розташованістю(вибір країни за даною ознакою особливо характерно для трудящих-мігрантів, що живуть в прикордонних областях); б) спрощеним режимом в’їзду; в) безвізовим режимом перетинання кордону. г) вищим за Україну рівнем оплати праці; 3) недостатня контрольованість трудового міграційного процесу на державному рівні; 4) трудова міграція українських працівників практично повністю здійснюється за межами правового поля; 5) більшість українських працівників працюють за кордоном нелегально.
    3. Трудова міграція більш містке та ширше поняття, ніж праця за кордоном. Трудова міграція – це певний процес, обумовлений відповідними факторами. Трудова міграція – це переміщення працездатної особи на територію держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає, з метою зайняття оплачуваною трудовою діяльністю. На відміну від трудової міграції, праця за кордоном – це вже безпосередній кінцевий результат трудової міграції. Праця за кордоном – це оплачувана трудова діяльність трудящого-іммігранта за кордоном, заради якої він, власне, і виїжджає за кордон.
    4. Трудящий-мігрант – це особа, яка на законних підставах займається трудовою діяльністю з метою отримання прибутку на території держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає.
    5. Трудящий-емігрант – це громадянин певної держави, або особа, що постійно в ній проживає, яка виїжджає до іншої держави з метою займатися на законних підставах оплачуваною трудовою діяльністю.
    6. Трудящий-іммігрант – це особа, яка прибуває на територію держави, громадянином якої вона не являється та в якій постійно не проживає, з метою займатися на законних підставах оплачуваною трудовою діяльністю
    7. Нормативно-правове регулювання праці громадян України за кордоном характеризується наступними особливостями: 1) воно здійснюється у двох сферах, що в даному питанні є взаємообумовленими та взаємозалежними: правове регулювання праці громадян України за допомогою норм трудового права з одного боку та норм міграційного законодавства з іншого; 2) правове регулювання даного питання тільки-но розпочинає розвиватися та набувати чітких форм; 3) оскільки саме явище здійснення трудової діяльності за межами території України є досить багатоаспектним та складається із декількох елементів, пов’язаних із реалізацією права громадян на працевлаштування за кордоном, то і правове регулювання даного явища є сегментним; 4) норми правового регулювання праці громадян України за кордоном містяться головним чином в міждержавних угодах, в яких однією із сторін є Україна, а іншою – приймаюча українських працівників країна.
    8. Одним із найефективніших засобів контролю перетинання кордону, а також міграційних рухів є візовий режим. Національна політика спрямована на спрощення візового режиму. Способами досягнення цього є: 1) лібералізація візового режиму; 2) відміна візового режиму для осіб, що мають дипломатичний, службовий та спеціальний паспорт; 3) скасування візового режиму для всіх громадян договірних сторін.
    9. Основні вимоги до трудового договору, що укладається при працевлаштуванні за кордоном: 1)в трудовому договорі повинно бути закріплено наступні відомості: основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці і її оплату, тривалість робочого дня і відпочинку, умови проживання, термін дії трудового договору, умови його розірвання, порядок покриття транспортних витрат, про гарантовану йому мінімальну заробітну плату, й т.п.; 2) з метою захисту прав працівників щодо офіційності та законності їхнього працевлаштування за кордоном передбачається обов’язкове вручення трудової угоди мігрантові до його від’їзду з країни проживання(громадянства); 3) трудова угода обов’язково повинна бути письмової форми та укладена, як мінімум, на двох язиках; 4) трудову угоду заборонено передавати від одного роботодавця до іншого.
    10. Питання регулювання процесу працевлаштування за кордоном та виїзду за кордон входять до повноважень декількох органів та служб в Україні. Наявність великого розмаїття служб щодо працевлаштування, їхній невпорядкований характер та безсистемність сприяють порушенню прав українських працівників за кордоном.
    11. В Україні ані право на працевлаштування за кордоном, ані захист прав громадян України, що працюють за кордоном легально, не кажучи вже про нелегальних українських трудящих-емігрантів, правовими нормами не гарантується.
    12. Відповідальність за життя та здоров’я, права та свободи українців, що виїжджають працювати за кордон, несе тільки держава. Вона повинна вести міграційну політику таким чином, щоб забезпечити захист прав українських трудящих-мігрантів, а також зменшити кількість нелегалів за кордоном. Нелегальні емігранти, не зважаючи на те, що покидають територію України та в’їжджають на територію іншої держави з порушенням процедури та порядку такого процесу, все одно є громадянами України і потребують захисту з боку держави.
    13. Національне законодавство спеціальних норм щодо безпосереднього захисту прав громадян, які працюють за кордоном, не містить. На сьогодні доцільніше орієнтуватися на міжнародні правові норми в цій сфері. Вони є більш прогресивними та демократичними, надаючи при цьому гарантії, що представляють собою цілу систему універсальних міжнародних способів захисту прав і свобод людини правового характеру.
    14. Вільний рух працівників держав-членів ЄС є найбільш прийнятною формою врегулювання міграції робочої сили. Однак, така форма є доступною лише країнам, що є членами ЄС, при цьому на треті країни, які вступають до ЄС, автоматично розповсюджуються принципи та всі установчі норми ЄС. Відтак, вступ України до ЄС надасть можливості приєднатися до вільного руху працівників та таким чином більш ефективно захищати права та інтереси працівників – мігрантів з України.








    Список використаних джерел

    1. Адміністративне право України [Підручник для юридичних вузів і факультетів/ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка.-Х.: Право,2000.
    2. Академічна юридична думка / Укладачі: І. Усенко, Т.І. Бондарук; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К: Ін Юре, 1998. – 470 с.
    3. Анисимов П., Колосов Ю. Эмиграция и гражданство // Советское государство и право.–1989.–№5.– С.108–109.
    4. Богодевич Г., Шейнин Л.. Трудовая миграция и государственная политика. // Социальное обеспечение.- Июнь 2005- № 11.
    5. Бондырева С.К. Миграция(сущность и явление)/С.К. Бондырева, Д.В.Колесов.- М.: Изд. Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд. НПО «МОДЭК»,2004. - 296с.
    6. Бурьянов С. А.. Проблемы совершенствования нормативно-правовой базы реализации права на свободу совести в контексте глобализации. // Государство и право. – 2002 г. - №10 - с.26- 29.
    7. Венедиктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки.//Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук-практ. конф.; м.Сімферополь,19-20 травня 2003 р./За ред.. проф. В.С. Венедиктова. – Х: НУВС.2003.- 248с.
    8. Внеочередной ХХІ съезд Коммунистической партии Советского Союза. Стенографический отчет», Т.1. - Госполитиздат, 1959.
    9. Гаража С.. Українські раби в Європі .// Что делать?-2001-№ 23-24(27-28).
    10. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення.// Економіка України –К., 2001.-с. 19-22.
    11. Декларація про державний суверенітет від 16.07.1990 № 55- ХІІ http://zakon.rada.gov.ua/
    12. Держкомрибгосп України. Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря від 08.12.98 №164. http://zakon.rada.gov.ua/
    13. Дмитриев А.В., Конфликтогенность миграции: глобальный аспект. // Социс. – 2004г. - №10
    14. Договір про заснування Європейського економічного співтовариства від 25.03.1957. Довідник з Європейської інтеграції. http://eu-directory.ea-ua.info/
    15. Документ ООН: А/АС.254/16 (1999).–П.4–6
    16. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів. //Збірка договорів Ради Європи. Парламентське видавництво, Київ — 2000.
    17. Європейська соціальна хартія(переглянута) від 03.05.1996. Библиотека журнала «Социальная защита». – Серия «Права человека». – М. - 1998. Вып. 2. – 115 с.
    18. Загальна декларація прав людини від 10.12. 1948. Док.ООН/PES/217 А
    19. Закон України «Про біженців» від 21.06.2001.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 47, ст. 250
    20. Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 із відповідними змінами, станом на 07.11.2008. http://zakon.rada.gov.ua/
    21. Закон України «Про державний кордон України» від 04.11.1991.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 2, ст. 5
    22. Закон України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.170
    23. Закон України від 16 березня 2007 року N 755-V «Про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів». //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 21, ст.290
    24. Закон України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 року.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 41, ст.197
    25. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299
    26. Закон України «Про національні меншини» від 25.06.1992. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 36, ст.529
    27. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ. http://zakon.rada.gov.ua/
    28. Закон України «Про планування і забудову територій» № 1699-ІІІ від 20.04.2000. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 31, ст.250
    29. Закон України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 18, ст.101
    30. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 23, ст.161
    31. Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи» від 31.10.1995.//Відомості Верховної Ради, 1995, N 38, ст.287
    32. Закон України «Про прийняття Статуту Міжнародної організації з міграції та Змін до Статуту» від 11.07.2002.//Відомості Верховної Ради, 2002, N 41, ст.301
    33. Закон України «Про ратифікацію Договору між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань». //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 33, ст.304.
    34. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю».//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 19, ст.263.
    35. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 40, ст.263
    36. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про трудову діяльність і соціальний захист громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки, та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України» від 22.02.2006 N 3465-IV. http://zakon.rada.gov.ua/
    37. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Міжнародною організацією з міграції щодо статусу Міжнародної організації з міграції в Україні та співробітництва у сфері міграції».//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 46, ст.395
    38. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування»від 14.10.2003 //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 37, ст.454
    39. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Вірменія, які працюють за межами своїх держав» від 17.06.1995 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 26, ст. 113
    40. Закон України від 20 вересня 2006 року N 163-V «Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство» //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 45, ст.437
    41. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Білорусь, які працюють за межами своїх держав».//Відомості Верховної Ради, 1996, N 26, ст. 112
    42. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України таУрядом Чеської Республіки про взаємне працевлаштування громадян України та громадян Чеської Республіки» від 06.12.1996.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 5, ст. 35
    43. Закон України «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994 //Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 29, ст.221
    44. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ http://zakon.rada.gov.ua/
    45. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року (у редакції Закону України від 23.03.2000 року № 1613-ІІІ). http://zakon.rada.gov.ua/
    46. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з нелегальною міграцією від 18 січня 2001 року № 2247-III. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 13, ст.66
    47. Закон України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ. http://zakon.rada.gov.ua/
    48. Зарубіжні українці. Довідник. / С.Ю Лазерник (кер.авт.кол.),Л.О. Лещенко, Ю.І. Макар та ін. –К.: Вид-во „Україна”,1991-252с.
    49. Заставний Ф.Українське заробітчанство в зарубіжжі: реалії, проблеми, перспективи.// Географія та основи економіки в школі.-2003-№5.
    50. Иваненко В.А., Иваненко В,С. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. -404с.
    51. Івашко О., Бень А. П’ять мільйонів на закордонних заробітках. Та ще й нелегально. // Голос України.-2003.-3 квітня. –с.1-2
    52. Інформаційне забезпечення ринку праці в Україні: Матеріали семінару, м. Ялта, 25-27 вересня 2002 р. –К : Держкомстат України. 2002.
    53. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном.Спеціальна доповідь Уповноваженого з прав людини. – К.: Омбудсман України, 2003.
    54. Кимак Ю. Продовольственная проблема в развивающемся мире и ООН.
    55. Кодекс законів про працю від 10.12.1971.//ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375
    56. Конвенция о правовом статусе трудящихся-мигрантов и членов их семей государств-участников Содружества Независимых Государств. Проект. Сайт Виконавчого комітету СНД:
    http://www.cis.minsk.by/main.aspx?uid=8096
    57. Конвенція Міжнародної організації праці про приватні агентства № 181 від 19.06.1997. http://zakon.rada.gov.ua/
    58. Конвенція про працівників-мігрантів (переглянута 1949 року) № 97 від 1 липня 1949 року. http://zakon.rada.gov.ua/
    59. Консолідована версія Договору про Європейський Союз: Consolidated Version of the Treaty on European Union // Official Journal C 325, 24.12.2002. – P. 9.
    60. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, с. 141
    61. Ленин В.И.. Значение переселенческого дела. Полное собрание сочинений. Т.23. изд. 5-е - с.373.
    62. Ленин В.И.. Полное собрание сочинений. Т.24. ,5-е изд. 21 см. - М., Политиздат, 1979. -589 с.
    63. Лист Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.09.2002 N 3-3/13-6328.//"Бухгалтер”, N 16, квітень, 2003 р.
    64. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинение 2-е издание. Т.23.
    65. Международная конвенция о защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей. //"Права людини і професійні стандарти для юристів” в документах міжнародних організацій, 1996 р.
    66. Міграція населення України/ Державний комітет статистики України; відповід. за випуск Стельмах Л.М., Задоєнко Л.В. , К: 2003 – 155с.
    67. Міграція населення України: мотиви, наміри, причини: Постанова Президії Національної академії наук України №87 від 10.04.2002. Закони України. http://uazakon.com/document/spart14/inx14724.htm
    68. Наказ Міністерства закордонних справ Про затвердження Порядку оформлення і видачі дипломатичними представництвами та консульськими установами України паспорта громадянина України для виїзду за кордон № 1 від 09.01.2006. http://zakon.rada.gov.ua/
    69. Наказ Міністерства статистики України № 163 від 30.05.96 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань працевлаштування і зайнятості населення, яке звернулося до служби зайнятості (форми N 1-ПН, N2-ПН)та зовнішньої трудової міграції населення (N 1-ТМ, 2-ТМ, 3-ТМ)».(Із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкомстату, останні - N393 від 30.11.2005) http://zakon.rada.gov.ua/
    70. Пирожков С., Малиновская Е., Хомра А. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект: Монография ( Совет национальной безопасности и обороны Украины, Национальный институт проблем международной безопасности).- К.: НИПМБ,2003-134с.
    71. Пирожков С., Малиновська О., Марченко Н.. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії. – К.,1997; In-depth studies on Migration in Central and Eastern Europe: The Case of Ukraine.- UN, 1997.
    72. Піскун О. Основи міграційного права :Порівняльний аналіз : Посібник. – К.: МП Леся,1998.
    73. Плетнев Э.П.. Международная миграция рабочей силы.- М.,1962- 376 с.
    74. Повідомлення Міністерства Закордонних Справ від 09.04.2002. http://zakon.rada.gov.ua/
    75. Повітряний кодекс України.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 25, ст.274
    76. Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права: учебное пособие. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 148 с.
    77. Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затверджене Указом Президента України від 30 серпня 2000 року N 1035/2000. http://zakon.rada.gov.ua/
    78. Положення про паспорт громадянина України для
    виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України
    від 23 лютого 2007 р. N 719-V . http://zakon.rada.gov.ua/
    79. Постанова Кабінету Міністрів від 8 листопада 2007 р. N 1315 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань міграції». http://zakon.rada.gov.ua/
    80. Постанова Верховної Ради України від 21 червня 2005 року № 2682-IV Про Рекомендації парламентських слухань «Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції» http://zakon.rada.gov.ua/
    81. Постанова ВР N 3379-12 від 14.07.1993 Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань. http://zakon.rada.gov.ua/
    82. Постанова Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. N 1079 «Про затвердження Положення про посвідчення особи на повернення в Україну». //Офіційний вісник України, 2004 р., N 34, ст. 2247
    83. Постанова Кабінету Міністрів Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення від 24 березня 2004 р. № 380. http://zakon.rada.gov.ua/
    84. Постанова Кабінету Міністрів Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України від 12 липня 2006 р. N 960. http://zakon.rada.gov.ua/
    85. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. N 858 Додаток 2-1 до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення «Порядок централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон».
    86. Постанова Кабінету Міністрів Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення від 31 березня 1995 року №231 із відповідними змінами станом на 07.11.2008. http://zakon.rada.gov.ua/
    87. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074 «Про Правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію». http://zakon.rada.gov.ua/
    88. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей на період до 2005 року» від 17 листопада 2004 р. №1559. http://zakon.rada.gov.ua/
    89. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.98) http://zakon.rada.gov.ua/
    90. Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57. // ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 92
    91. Праця України 2004: Статистичний збірник Державного комітету статистики України: № 09/2-1-2/249 від 12.07.05. Відповідальний за випуск Н.В. Григорович.
    92. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма «Консум», 1998. -480с.
    93. Протокольний запис засідання Ради глав урядів СНД щодо проекту Угоди про взаємне визнання віз держав-учасниць СНД) від 9 жовтня 1992 р. http://zakon.rada.gov.ua/
    94. Регламент 1612/68/ЄЕС. Сайт законодавства Європейського Союзу. http://eur-lex.europa.eu/
    95. Рекомендація про працівників-мігрантів № 86 від 01.07.1949. http://zakon.rada.gov.ua/
    96. Розпорядження Кабінету Міністрів від 1 березня 2006 р. № 123-р «Про затвердження Плану заходів із захисту прав та інтересів громадян України за кордоном» від 1 березня 2006 р. № 123-р. http://zakon.rada.gov.ua/
    97. Самулевич Б.Я.. Критика буржуазных теорий и политики народонаселения, Соцэкгиз,1959.
    98. Сєрова І.І. Міжнародно-правові механізми протидії нелегальній міграції. Дис…канд. юрид. наук:12.00.11./ Національна академія наук України. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - Київ, 2004.
    99. Силин А.А. Германская модель трудовых отношений в эпоху глобализации (заметки о сути социального партнерства).// Трудовое право,№10, 2002г - с.59-60
    100. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
    101. Словарь иностранных слов / Редакция филолог. словарей русского языка. – 15-е изд., доп. – М.: Русский язык, 1998. – 608 с.
    102. Словарь-справочник по праву. Составитель Никитин А.Ф. – М.: “Акалис”, 1995. – 140 с.
    103. Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХІ столетия: перспективы Украины. – К. , 1998.
    104. Сравнительное конституционное право. Под ред. Ковлера А.И., Чиркина В.Е., Юдина Ю.А.// Издательская фирма “Манускрипт”: Москва. – 1996. – 729 с.
    105. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном: виступ Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової в Верховній Раді України під час представлення Спеціальної доповіді Уповноваженого.// Голос України. – 2003.- 15 квітня.- с.15
    106. Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції» від 21 червня 2005 року № 2682-IV. http://zakon.rada.gov.ua/
    107. Старостенко Г. Новітні демографічні тенденції в Україні.// Економіка України. - 1998. - №5.
    108. Старченков Г.И. Трудовые миграции между Востоком и Западом. Вторая половина ХХ столетия.- М.: Ин-тВостоковедения РАН,1997- 150с.
    109. Статистичний збірник „Регіони України 2004”/ Державний комітет статистики України. За ред. О.Г. Осауленка. Відпов. за випуск К.М. Шишкіна, К.- 2004.
    110. Статистичний щорічник України за 2001 рік. –К : „Техніка”, 2002.- с.368
    111. Статут Міжнародної організації з міграції від 19.10.1953 із відповідними поправками. http://zakon.rada.gov.ua/
    112. Статут Ради Європи.//Збірка договорів Ради Європи. - Парламентське видавництво, Київ – 2000.
    113. США: организация государственных программ. М.,1980,с.302.
    114. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. Корельского В.М. и проф. Перевалова В.Д., - 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М), 2000. – 616 с.
    115. Теория права и государства. Учебник/ О.Ф. Скакун, Н.К. Подберезский. - Харьков, 1997.
    116. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д., Слюсаренко О.Л. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
    117. Тинберг Я. Пересмотр международного порядка.–М.: Межд. отношения, 1980.
    118. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2004 р. N 700 «Про утворення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі». http://zakon.rada.gov.ua/
    119. Трошкин Ю. В. Права человека. Нарушение и защита прав человека и прессы : учеб. пособие / Ю. В. Трошкин. – М. : Упрполиграфиздат, 1997. – 245 с.
    120. Угода між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством праці та соціального розвитку Російської Федерації про співробітництво в соціально-трудовій сфері від 07.03.2003р. http://zakon.rada.gov.ua/
    121. Угода між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування, ратифікована Законом України від 14.10.2003. http://zakon.rada.gov.ua/
    122. Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Румунії щодо скасування візового режиму від 11.03.1991. http://zakon.rada.gov.ua/
    123. Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про взаємне працевлаштування громадян України та громадян Чеської Республіки, ратифікована Законом України від 06.12.1996. http://zakon.rada.gov.ua/
    124. Угода про співпрацю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в боротьбі з незаконною міграцією від 06.03.1998. http://zakon.rada.gov.ua/
    125. Угода(у формі обміну нотами) між Україною та Республікою Кореєю про видачу багаторазових в'їздних віз від 15 жовтня 2001 року. http://zakon.rada.gov.ua/
    126. Угода(у формі обміну нотами)між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про лібералізацію візового режиму від 13.02.2001 http://zakon.rada.gov.ua/
    127. Угода(у формі обміну нотами)між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про надання багаторазових в’їзних віз терміном до трьох років для громадян обох держав, які відіграють значну роль у розвитку ділових відносин від 11.07.2004. http://zakon.rada.gov.ua/
    128. Указ Президента «Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», від 20 січня 2006 року N 39/2006. http://zakon.rada.gov.ua/
    129. Указ Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» від 27.03.2001 року № 215/2001. http://zakon.rada.gov.ua/
    130. Указ Президента України «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні» від 11 липня 2005 року №1073/2005. http://zakon.rada.gov.ua/
    131. Указ Президента України від від 20 липня 2007 року № 657/2007 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року «Про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності. http://zakon.rada.gov.ua/
    132. Указ Президента України від 3 серпня 1999 р., № 958/99 «Основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року». http://zakon.rada.gov.ua/
    133. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 651 «Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1346. http://zakon.rada.gov.ua/
    134. Указ Президента України Про Державний комітет України у справах національностей та міграції від 13 вересня 2001 року N 836/2001. http://zakon.rada.gov.ua/
    135. Положення про посвідчення члена екіпажу, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1346. http://zakon.rada.gov.ua/
    136. Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні,соціальні і культурні права та Міжнародного пакту прогромадянські і політичні права» № 2148-VIII(2148-08) від 19.10.73. http://zakon.rada.gov.ua/
    137. Федоренко Г., Загальнотеоретичні проблеми функціонування держави в умовах регіоналізації. // Право України. – 2004р. - №11.
    138. Феськов М.М.. Європейська соціальна хартія (переглянута) і трудове законодавство України: питання адаптації: Дис…канд. юрид. наук:12.00.05. /Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002.
    139. Шиманська О.. Історико-логічна етапізація української трудової еміграції.// Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім.. Гнатюка- сер: економіка-2001.-№ 7.
    140. Шишков Ю.В. О некоторых противоречиях в докладе М.А. Чешкова.//Глобальный мир. Клуб ученых. Материалы постоянно действующего семинара. Вып.3.Глобалистика как отрасль научного знания. М., 2001.
    141. Шлепаков А.М. Українська трудова міграція в США і Канаді (кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст.).-К.: Вид-во АН УРСР,1960., 200с.
    142. Эффективность правовых норм/ Кудрявцев В.Н., Никитский В.И., Самощенко И.С., Глазырин В.В. – М.: Юридическая литература, 1980.
    143. B. Thomas, Migration andeconomic Growth. A Study of Great Britain and the Atlantic Economy, Cambr., 1954.
    144. BIT. Rapport sur les legistations relatives aux mouvements de la main d’oeuvre et aux migrations en general, Geneve, 1926.
    145. Case № 139/95, Kempf v. Staatssecretaris
    146. Case № 196/87, Steymann v. Staatssecretaris
    147. Case № 53/81, Levin v. Staatssecretaris
    148. Case № 75/63, Hoextra (nee Unger) v. BBDA
    149. Case № С-292/89, R v. Immigration Appeal Tribunal ex p Antonissem
    150. G. Prato, Le protectionisme ouvrier, P., 1912.
    151. Hourwich, Immigration and Labor, N.Y. , 1922(первое издание относится к 1910 году)
    152. IOM in facts. International Organization for migration.–Geneva,1994.
    153. J. Duval, L’Histoire de l’emigration europeene, asiatitque et africaine au XX siecle; ses caracteres, ses effets, 1862.
    154. Le Code international du travail, Geneve, v. 1, 1954.
    155. M. Sorre, Les migrations des peoples.
    156. Migration, growth and development, 1979.
    157. Statistical yearbook, 1978. New York. 1979. p. 757-759; 1966.
    158. Treaty Establishing the European Economic Community, Rome, 25 March 1957.
    159. U.S. Department of labor. Bureau of Immigration. Immigration Bulletin for May, 1913.
    160. U.S. Immigration Commission. Immigrants in Industries, Part 23,vol 11, Washington,1911.
    161. Ymaga–Karns K. Pressing Japan: Illegal foreign wokers under international human rights law and the role of the cultural relativizm // Texas International Law Journal.–1995.–№30.– Р.565– 566.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины