ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ: ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНО–ПРАВОВІ СТАНДАРТИ 10
1.1. РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БЕЗРОБІТНИХ ТА СУЧАСНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У ЦІЙ СФЕРІ 10
1.2. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО–ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 31
1.3. МІЖНАРОДНО–ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ 48
РОЗДІЛ 2. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА БЕЗРОБІТНИХ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ 74
2.1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ БЕЗРОБІТНИХ 74
2.2. ПРАВОВІ ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ. 102
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ: ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 128
3.1. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ. 128
3.2. СУБ’ЄКТИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ. 144
3.3. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН В РАЗІ БЕЗРОБІТТЯ. 159
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Право на соціальний захист є одним із основних прав людини і воно гарантується відповідними формами та методами, впровадження яких має забезпечити рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму. В умовах ринкової трансформації економіки держави великого значення набуває вдосконалення правового регулювання відносин, пов'язаних саме із соціальним захистом безробітних, форми якого мають відповідати новим соціальним та економічним реаліям. Адже незаперечним залишається той факт, що ріст безробіття в Україні має сталу тенденцію та вимагає створення належного організаційно-правового механізму.
Незважаючи на те, що останнім часом як у нашій державі, так і за кордоном проблеми соціального захисту безробітних стали об'єктом уваги фахівців соціальних питань різних галузевих наук, доводиться констатувати, що на сьогодні відсутній системний аналіз цієї сфери. Все ще не відпрацьованими залишаються науково-методологічні підходи до проблеми соціального захисту відповідної категорії осіб, потребують вдосконалення механізми, принципи та форми всієї системи соціального забезпечення безробітних та членів їхніх сімей, які б відповідали ринковим відносинам та інтеграції України у світову економіку. Серйозним недоліком системи соціального захисту безробітних є надмірна кількість та неузгодженість законодавчої бази.
Всі ці обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та засвідчують її актуальність.
Правові проблеми національної системи соціального забезпечення, та системи соціального захисту безробітних зокрема, були предметом дослідження у наукових працях відомих українських та зарубіжних вчених-правників: В.С.Андрєєва, В.М.Андріїва, Я.І.Безуглої, Н.Б.Болотіної, В.Я.Бурака, В.С.Венедиктова, Л.К.Гусова, А.Д.Зайкіна, М.Л.Захарова, Р.І.Іванової, Р.І.Кондратьєва, Р.З.Лівшиця, О.Є.Мачульської, П.Д.Пилипенка, В.О.Процевського, О.І.Процевського, С.М.Синчук, І.М.Сироти, Б.І.Сташківа, Б.С.Стичинського, В.К.Суботенка, В.А.Тарасової, Є.Г.Тучкової, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишевої; вчених-економістів Д.Богині, І.Бондар, І.Гнибіденко, О.Грішнової, М.Долішнього, Г. Копалової, О.Лесько. У дисертаційному дослідженні використано праці відомих фахівців у галузі теорії держави і права - С.С.Алексєєва, М.І.Козюбри, А.М.Колодія, Є.А.Лукашової, В.С.Нерсесянца, П.М.Рабіновича, М.М.Страхова, Р.О.Халфіної, Г.Г.Шмельової та ін.
Разом з тим, у правовій науці бракує наукових досліджень як загальних проблем, пов'язаних із визначенням термінів і понять у сфері соціального захисту безробітних, так і спеціальних положень щодо двох складових частин цієї системи – працевлаштування та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в сучасних соціально-економічних умовах. Важливість і нагальність таких наукових пошуків визначається необхідністю вдосконалення шляхів реформування сучасної системи соціального захисту осіб, що втратили роботу в умовах ринкової економіки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження "Правове забезпечення соціального захисту безробітних в Україні" виконане у рамках теми наукових досліджень кафедри цивільного права і процесу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника „Удосконалення трудового та цивільного правового регулювання суспільних відносин у світлі Конституції України", затвердженої Вченою Радою університету (протокол №5 від 17 січня 2002 р.), і яка як цільова комплексна програма включена Академією правових наук України до планів науково-дослідних робіт наукових установ та вищих навчальних закладів України юридичного профілю (на період до 2006 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у комплексному дослідженні правових положень та науковому аналізі проблемних питань соціального захисту громадян від безробіття, виробленні теоретичних висновків, спрямованих на розвиток теорії соціального захисту безробітних, внесенні на цій основі конкретних обґрунтованих пропозицій, метою яких є узгодження й удосконалення законодавства про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Завдання дослідження зумовлені постановленою метою і полягають у тому, щоб:
• здійснити комплексне дослідження правових проблем діючої системи соціального захисту безробітних в Україні та виробити окремі теоретичні та організаційно-правові засади її реформування за умов ринкових перетворень в державі;
• дати загальну характеристику законодавства, яке регулює механізм реалізації фізичними особами права на соціальний захист в разі безробіття та визначити коло проблем, що потребують вирішення в законодавстві України про соціальний захист;
• дослідити основні напрямки активної та пасивної політики соціального захисту безробітних;
• охарактеризувати поняття, значення, соціально-економічні та правові підстави формування та розвитку нової організаційно-правової форми соціального захисту від безробіття – загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• виробити рекомендації щодо вдосконалення сучасного механізму правового регулювання відносин соціального захисту, завдяки яким можна досягти максимальних гарантій реалізації права особи на соціальний захист від безробіття;
• виробити пропозиції щодо поповнення категорійного апарату, який пов'язаний з системою соціального захисту безробітних, запропонувати необхідні зміни й доповнення до чинного законодавства про соціальний захист безробітних;
• визначити проблеми та напрямки адаптації національного законодавства про соціальний захист безробітних міжнародним нормам.
Об'єктом дисертаційного дослідження є національне законодавство та міжнародні нормативно-правові акти про соціальний захист безробітних, а також проекти законів із досліджуваної проблематики, наукові джерела, статистичні дані.
Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері соціального захисту безробітних та закономірності їх розвитку в умовах переходу до ринкової економіки.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувались: історичний та системно-структурний методи пізнання, що дозволили здобувачеві дослідити етапи розвитку та стан законодавства України про соціальний захист безробітних, визначити перспективи його розвитку, здійснити цілісне дослідження системи соціального захисту безробітних; формально-юридичний – для аналізу та з'ясування змісту нормативно-правових актів про соціальний захист безробітних. Знайшли своє застосування порівняльно-правовий метод під час дослідження та порівняння міжнародного та зарубіжного законодавства, а також статистичний метод, який дозволив підкреслити актуальність теми дослідження.
Висновки та пропозиції, які містяться в роботі, спираються на положення Конституції України, досягнення науки трудового права та права соціального забезпечення, а також інших галузевих наук, аналіз законодавства про соціальний захист від безробіття та практичний досвід його застосування в умовах ринкових перетворень.
Емпіричну основу дисертації склали Конституція України, Закони про соціальний захист громадян від безробіття та інші нормативно-правові акти України, а також міжнародно-правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі глибокого аналізу організаційних форм і видів вітчизняної та зарубіжної систем соціального захисту населення від безробіття на дисертаційному рівні вперше в Україні проведене комплексне дослідження проблем правового забезпечення соціального захисту безробітних за умов ринкової трансформації суспільних відносин в Україні та адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів.
У межах проведеного автором дослідження одержані результати, які мають наукову новизну:
• сформульовано поняття соціального захисту населення від безробіття, що представляє собою систему організаційно-правових та економічних заходів держави як активного так і пасивного характеру, спрямованих на забезпечення соціально-економічних прав громадян з метою попередження та усунення наслідків безробіття;
• розроблені та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про соціальний захист безробітних шляхом внесення змін, доповнень та уніфікації. У зв'язку з чим, зайнятість пропонується визначати, як юридично оформлену, оплачувану діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб;
• запропоноване поняття та юридичні ознаки безробіття як соціального ризику, обґрунтоване його співвідношення із соціальним страховим випадком у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• стосовно нових умов конкретизовано поняття безробітних. Такими вважаються працездатні особи, які через відсутність роботи не мають заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та готові приступити до підходящої роботи у визначені нею терміни;
• запропоновано уточнення та поповнення категорійного апарату, який пов'язаний із системою соціального захисту безробітних, зокрема щодо визначення, незайнятого населення, підходящої роботи, професійного навчання (див. висновки);
• досліджено поняття, зміст та правову природу соціально-страхової правосуб'єктності застрахованих громадян у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Вона виражається через загальну правоздатність, спеціальну страхову дієздатність та правовий статус застрахованої особи;
• сформульовано та визначено напрямки адаптації національного законодавства про соціальний захист безробітних до міжнародних стандартів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження та теоретичні узагальнення можуть слугувати для подальших наукових дискусій та досліджень з проблем теорії права соціального забезпечення. Висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані в законотворчій діяльності при підготовці нормативно-правових актів з питань соціального захисту населення від безробіття (Кодексу України про соціальне забезпечення, Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про працевлаштування").
Матеріали дисертації можна застосовувати у навчальному процесі, читаючи курс "Право соціального забезпечення України", спеціальні курси, присвячені вивченню окремих інститутів права соціального захисту, при підготовці навчальних посібників, курсів лекцій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у статтях наукових журналів, збірників наукових праць, матеріалах наукових конференцій.
Про результати дисертаційного дослідження автор доповідав на всеукраїнських та регіональних наукових конференціях: «Проблеми вдосконалення чинного законодавства України (16 квітня 2004 року, 22 квітня 2005 року, м. Івано-Франківськ), «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (28-29 квітня 2005 року, м.Острог).
Результати проведеного дослідження були апробовані при обговореннях дисертації на засіданні кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Публікації. Окремі висновки, пропозиції та рекомендації знайшли своє відображення в п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях та двох тезах, які увійшли до матеріалів наукових конференцій, виданих в Україні.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 199 стор.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Перехід України до ринкової економіки зумовлює глибокі зміни у характері відносин соціального захисту безробітних, які щораз більше потребують адекватного правового регулювання. Змінився також науковий підхід до визначення основної мети політики соціального захисту безробітних: на зміну старому – захист від безробіття, прийшов новий - гарантії зайнятості як гарантія використання людського капіталу.
2. Соціальний захист від безробіття – це система організаційно–правових та економічних активних та пасивних заходів держави щодо забезпечення соціально-економічних прав громадян з метою попередження та усунення наслідків безробіття.
3. Зайнятість – це юридично оформлена в установленому порядку діяльність громадян, а також осіб, які на законних підставах перебувають на території України, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило приносить дохід у грошовій або іншій формі.
4. Незайняте населення – працездатне населення у працездатному віці, яке не здобуває професійну освіту, не має юридично оформленої у встановленому порядку постійної або тимчасової роботи незалежно від отримання чи не отримання ними побічних доходів.
5. Пропонуємо викласти ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" у наступній редакції: “Безробітними визнаються працездатні громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку (трудового доходу), зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до неї в обумовлений строк і яким ця служба не запропонувала підходящої роботи”.
6. Пропонуємо внести такі зміни до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення”: “Тривало безробітними вважаються особи, яким державною службою зайнятості надано статус безробітного і не працевлаштовано за спеціальністю протягом шести місяців”. Чітке законодавче визначення цього поняття сприятиме розробці додаткових гарантій для їх соціального захисту, а також спеціальних програм їх перепідготовки та реінтеграції.
7. Непрацездатність – фізіологічна нездатність особи до здійснення трудової діяльності.
8. Потрібно встановити на рівні закону етапи реєстрації громадян як безробітних: первинна реєстрація; реєстрація у цілях пошуку підходящої роботи; реєстрація у якості безробітних (з метою отримання соціальних виплат); перереєстрація безробітних.
9. Законодавство про соціальний захист від безробіття має ознаки непрямого примусу до праці, а тому потребує удосконалення в аспекті відповідності його положень принципам заборони примусової праці в Україні.
10. Для усунення виявлених суперечностей в законодавстві та приведення його у відповідність загальноправовому принципу – неможливість дискримінації, пропонуємо викласти п. "а" ч. 3 ст. Закону України “Про зайнятість населення” у наступній редакції: "Не можуть бути визнані безробітними громадяни віком до 16 років, які не мають повної середньої освіти, або які не готові поєднувати працю з навчанням”.
11. З метою забезпечення державних гарантій зайнятості для безробітних пропонуємо доповнити Закон України “Про зайнятість населення” положенням про обов’язкову письмову форму відмови роботодавця у прийнятті на роботу безробітного, який звернувся за направленням служби зайнятості.
12. Працевлаштування - діяльність уповноважених державою органів та установ щодо сприяння у пошуку та здійсненні особою відповідної їй трудової діяльності.
13. Державну політику працевлаштування безробітних можна поділити на два напрямки: 1) сприяння всім безробітним у активному самостійному пошуку роботи; 2) пошук роботи та працевлаштування працездатних громадян.
14. Підходяща робота – основна постійна або тимчасова робота, яка відповідає професійній придатності та стану здоров’я працівника, має транспортну доступність робочого місця, не пов’язаною із зміною місця проживання особи та заробітком не нижче відповідного прожиткового мінімуму. Особливість її змісту для конкретної особи визначається кожним елементом, який складає його сутність (професійною придатністю, станом здоров’я тощо).
15. Розрахунковою величиною для нормативу достатнього рівня оплати праці за новим місце роботи повинен бути не загальний для всіх працездатних прожитковий мінімум, а диференційований за соціально-професійними групами для працівників та соціально-демографічними їх підгрупами. Для працівників некваліфікованих така заробітна плата повинна бути встановлена на рівні мінімальної заробітної плати.
16. Ознаками, які характеризують громадські роботи є: загальнодоступність робіт, оскільки здійснення громадських робіт не потребує спеціальної кваліфікації особи; суспільно корисна спрямованість; особливе цільове призначення: сприяти тимчасовій зайнятості безробітних громадян; добровільний характер; строковий характер.
17. Професійне навчання - це система організаційно-правових заходів забезпечення здобуття особою кваліфікації за відповідною професією (спеціальністю), що здійснюється у формі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації в навчальних закладах та на виробництвах.
18. Законодавчо закріплене поняття безробіття повинне характеризувати його зміст як соціального суб’єктивного ризику (тобто подію, яка ставить людину у важке матеріальне становище та зумовлює необхідність звертатись за допомогою), а не як соціально-економічне явище, при якому частина громадян не має змоги задовольнити потреби у праці (у державі).
19. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система правовідносин щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (членам їх сімей), а у випадку, передбаченому законом і незастрахованим, в разі настання безробіття (часткового безробіття) з метою компенсації втраченого заробітку у розмірах і порядку, передбачених законами за рахунок соціального страхового фонду спеціального призначення, який формується шляхом сплати страхових платежів роботодавцями та особами, в користь яких здійснюється страхування, а також бюджетних асигнувань.
20. Національна система матеріального забезпечення громадян грунтується на двох визначальних принципах фінансування забезпечення соціального захисту громадян, в тому числі, в разі безробіття: соціально-страховому (за рахунок страхових соціальних внесків) та соціально-забезпечувальному (за рахунок фінансування з державного бюджету).
21. З метою захисту права особи на належний рівень допомоги з безробіття, необхідним є законодавче закріплення обчислення та виплати допомоги з безробіття у відсотках від установлених державою тарифів оплати праці на відповідну професію, а не від заробітної плати особи за останнім місцем роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Трудовое право. Енциклопедический словарь. Третье издание. – М.: Изд–во “Советская энциклопедия”, 1969.
2. Говорушко Т. Безробіття як індикатор макроекономічної нестабільності // Економіст. – №10. – 2000.
3. Васильченко В.С., Василенко П.М. Ринок праці: теоретичні основи і державна практика (посібник для працівників державної служби зайнятості). Ч.1. – К., 2000.
4. СУ РСФСР. – 1917. – №2.
5. СУ РСФСР. – №8.
6. СУ РСФСР. – №89. – Ст. 906.
7. Поваров П.Ф. Разработка вопросов социального обеспечения во второй Программе партии – Вопросы социального обеспечения // Сборник научных трудов ЦИЭТИН. Вип.IV. – М. – 1974.
8. Советское социальное страхование: Учебн. пособие / Под ред. К.С. Батыгина. – М.: Профиздат, 1985. – 368 с.
9. Вишневецкий А. Развитие законодательства о социальном страховании в России. Изд. 2–е. – М., 1926.
10. СУ РСФСР. – №18.
11. СУ РСФСР. – №76.
12. Вопросы страхования. – 1922. – №1.
13. Грушецька А. Зайнятість населення: шляхи вирішення. Минуле служби зайнятості // Соціальний захист. – 2001. – №4.
14. Основні напрями соціальної політики на 1997 – 2000 роки, затв. Указом Президента України 18 жовтня 1997 року // Урядовий кур'єр. – 1997. – 30 жовтня.
15. 1999. Україна. Людський розвиток. Звіт ПРООН. – Київ, 2000.
16. Праця і зарплата. – 2000. – №35.
17. Урядовий кур’єр. – 2002. – 14 листопада.
18. Указ Президента України „Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” від 3 серпня 1999 року// Офіційний вісник України. – 1999. – № 31.
19. Україна: поступ у XXI століття Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр. (23.02.2000). Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. - 2000. - 23 лютого. - № 34.
20. Указ Президента України „Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року” від 24 травня 2000 року // Офіційний вісник України. - 2000. - № 21. - Ст. 858.
21. Закон України „Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки” від 7 березня 2002 р. // Праця і зарплата. - 2002. - № 17.
22. Петрова І. Економіко-правові засади забезпечення зайнятості населення України // Україна: аспекти праці. - 2002. - № 6.
23. Лазор Л.І., Лазор В.В. Щодо зарубіжного досвіду у вирішенні деяких проблем безробіття і зайнятості // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. Випуск 9. Одеса. - 2000.
24. Венедиктов В.С- Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учебное пособие для высших учебных заведений. - X.: Фирма «Консум», 1998. – С. 29.
25. Бондарчук К. Професійна орієнтація незайнятих громадян у державній службі зайнятості // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 6.
26. Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 1996.
27. Починок А. О трудовом потенциале России и перспективах его сохранения, развития, улучшения и использовання // Общество и экономика. - 2001. - № 7-8.
28. Савченко А. Соціально-економічні аспекти ринку праці в регіонах з підвищеним рівнем безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. - № І.
29. Богиня Д. Соціально-економічні аспекти ринку праці - запорука стабілізації виробництва // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 1.
30. Федотова Т.А. Основні стрижні соціальної політики щодо безробітних // Соціальний захист. - 2001. - № 4.
31. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року / Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст.170.
32. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.
33. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 „Про затвердження положень про застосування закону України „Про зайнятість населення” // Офіційний вісник України. – 1998. - № 17. – Ст. 635.
34. Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1090 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. - № 4. – Ст. 107.
35. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
36. Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року // Відомості Верховної ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 190.
37. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 року // Відомості Верховної ради України. – 1993. - № 16. – Ст. 167.
38. Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 4. – Ст. 18.
39. Указ Президента України від 19 червня 1993 року № 221/93 „Про Національну програму громадських робіт” // Урядовий кур’єр. – 1993. – 24 червня.
40. Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1090 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 10208/1999
41. Закон України „Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26 червня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №37. – Ст.237.
42. „Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №23. –Ст.121.
43. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 року №1 „Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних” // Людина і праця: інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. - № 7.
44. Положення про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, затверджене Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України № 53/59 від 13 лютого 2001 року // Праця і зарплата. – 2001. - № 19.
45. Аралов В.А., Левшин А.В. Социальное обеспечение в СССР. – М., 1959.
46. Андреев В.А. Право социального обеспечения в СССР. Учебник. – М., 1974.
47. Шайхатдинов В.Ш. Теоретические проблемы советского права социального обеспечения. – Свердловск, 1986. – С.5 – 26.
48. Право социального обеспечения. Учебное пособие / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: «Проспект», 1999.
49. Сташків Б. Поняття права соціального забезпечення // Право України. – 2000. – №5.
50. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. – 2000. – №4.
51. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учебное пособие для ВУЗов. – 2–е изд., перераб. и доп. –М.: Книжный мир, 1999. – с.4–7.
52. Шайхатдинов В.Ш. Право социального обеспечения Российской Федерации: Учебное пособие. – Екатеринбург, 1996. – Вып.1.
53. Коровников А.В. Социальная защита военнослужащих. – М., 1995.
54. Социальная защита населения. – М., 1992.
55. Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2001.
56. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: курс лекцій. – К.: Юринком Інтер, 1998.
57. Стаховська Н. Соціальне забезпечення чи захист // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №8.
58. Курс российского трудового права / Под ред д.ю.н. Маврина С.П., Пашкова А.С., Хохлова Е.Б. - Москва: Юристь, 2001.
59. Прокопов Ф. Безработица в переходной экономике России // Человек и труд. – 1998. - №1
60. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ// Офіційний вісник України. – 2000.– №13. – Ст.505.
61. Закон України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ // Урядовий кур’єр. – 2001. – 22 лютого. – №34.
62. Закон України „Про Державний бюджет України на 2000 рік” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 14 березня. – №46.
63. Закон України „Про Державний бюджет України на 2001 рік” // Праця і зарплата. – 2001. – №1.
64. Новий фонд для безробітних // Праця і зарплата. – 2000. – №48.
65. Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затверджене Указом Президента України від 30 серпня 2000 року № 1035/2000 // Праця і зарплата. – 2000. – №34.
66. Типове положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 року №1498 //Праця і зарплата. – 2000. – №38.
67. Лушникова М.В. Государство, работодатели и работники: история, теория и практика правового механизма социального партнерства (сравнительно–правовое исследование). – Ярославль: ЯрГУ, 1997.
68. Маркіна Т.Г. Право громадян на зайнятість та форми його реалізації в умовах становлення ринкової економіки. Автореф. диc... к-та юрид. наук. - Харків. 2000.
69. Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним. - Право України - 2000. – № 4.
70. Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М.Хуторян. – К.: Ін Юре. – 1999.
71. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 року №1 „Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних” // Праця і зарплата. – 2001. – №9.
72. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Дело, 1999.
73. Закон України „Про ратифікацію угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами-членами від 10 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №46. – Ст.415.
74. Указ Президента України „Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. – №24. – Ст.870.
75. Указ Президента України „Про затвердження Основних напрямів соціальної політики на 1997-2000 роки” від 18 жовтня 1997 року // Урядовий кур'єр. – 1997. – 30 жовтня. – №202–203.
76. Указ Президента України „Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року” від 24 травня 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2000. – 31 травня. – №97.
77. Шемшученко Ю. Правові чинники формування соціально–економічної моделі України // Вісник національної академії наук України. – 2001. – №3.
78. Резолюція 217 /III/ Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р.
79. Резолюція 2200 А /XXI/ Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 року.
80. Иванов С.А. МОТ: контроль за применением международных норм о труде и его проблемы // Государство и право. – 1997. – №7; List of Ratifications by Convention and by Country (as at 31 December 1996).– ILO Office. – Geneva, 1997.
81. 75–я годовщина Международной организации труда. 1919 – 1994. Ценности, которые мы защищаем, перемены, к которым мы стремимся. Социальная справедливость в условиях глобализации економики. Доклад Генерального директора. – МБТ. – Женева, 1995.
82. Кульбашна О.А. Регулювання МОП соціально–економічних відносин за сучасних умов // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України . – 2000. – №3.
83. Ратифікована постановою Верховної Ради України 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 164.
84. Ратифікована 30 червня 1961 року.
85. Ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 травня 1968 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. – №3–. – Ст.195.
86. Ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 7 березня 1979 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1979. – №12. – Ст.146.
87. Про діяльність МОП в умовах глобалізації див.: Чанишева Г.І. МОП: соціальні ініціативи у відповідь на глобалізацію // Право України. – 2001. – №5.
88. Трудовой мир. Издание МОТ. – 1999. – №5.
89. Генеральна угода, укладена між Кабінетом Міністрів України, конфедерацією роботодавців, Всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004-2005 рр. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 19 травня. - №92.
90. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 16.– Ст. 167.
91. Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №15. – Ст.190.
92. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919 – 1964. – Т.1. – Міжнародне бюро праці. Женева, 1999.
93. СЗ Республики Беларусь. – 1997. – №15. – Ст. 553; 1999. – №11. – Ст.299; 2000. – № 17. – Ст.490; Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 1999. – №31. – 5 / 579.
94. Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. – 2001. – №1.
95. Маршавин Ю. Удосконалення нормативно–правового регулювання зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 2002. – №7.
96. Закон України „Про освіту” від 23 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №21. – Ст. 84.
97. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року „про практику розгляду судами трудових спорів” // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – №3.
98. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник для вузов. – М.: Норма–Инфра, 1998.
99. Бущенко П.А. Порядок укладення трудового договору як стадія реалізації права на працю // Проблеми законності. Республіканський міжвідомчий науковий збірник / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Національна юридична академія України, 2001. – Вип. 51.
100. Положення „Про державну службу зайнятості” в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1998 року № 1435 // Офіційний вісник України. – 1998. – №37. – Ст.1358.
101. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. - №33.
102. Концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 21 листопада 2002 року // Урядовий кур’єр. – 2002. – 18 грудня.
103. Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 року № 2028 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 12487/1999
104. Пашков А.С. Занятость, безработица, трудоустройство. – СПб., 1994.
105. Абрамова О.В., Гаврилина А.К. Правовое регулирование трудоустройства. – М., 1997.
106. Ст. 5-1 КЗпП України; п.в ст.4 Закону України “Про зайнятість населення”
107. Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки. – Закон України від 07.03.2002 року № 3076 – ІІІ.
108. Бабаскін А.Ю. Проблеми правового регулювання поняття “підходяща робота” в законодавстві України. / В кн. Становлення та розвиток цивільних і трудових відносин у сучасній Україні. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.
109. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” // Відомості Верховної Ради. – 1993. - N 16. - ст.167
110. Колєшня Л. Проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів і шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. – 2001. - №3.
111. Краснобаєва В., Омельченко Г. Мале підприємництво як чинник підвищення зайнятості окремих слабо захищених верств населення // Україна: аспекти праці . – 2003. - №1.
112. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // Відомості Верховної Ради України . – 1991. - N 21. - ст.252.
113. Положення про робоче місце інвалідам і порядок працевлаштування інвалідів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р №314 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 2074/1997
114. Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів та про медико-соціальну експертизу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р №83 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 8450/1999
115. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений наказом Міністерства праці України від 10.01.2001 р. №1 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 17687/2001
116. Шокун В., Анішина Н. Напрямки вдосконалення системи соціальних витрат у разі безробіття // Україна: аспекти праці . –1997. - №5.
117. Терюханова І. Програми підтримки самостійної зайнятості та підприємницької діяльності в зарубіжних країнах // Україна: аспекти праці. – 2001. - №2.
118. Порядок надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової і її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307 // Офіційний Вісник України. – 2000. - №5.
119. Савченко В. Активна політика зайнятості на ринку праці – запорука стабілізації виробництва // Україна: аспекти праці. – 1998. - №2.
120. Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 5253/1998
121. Кодекс законів про працю України. // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 13494/2000
122. Савченко В. Визначення перспективних напрямів та обсягів професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2004. - №5.
123. Положення про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України №53/59 від 13.02.2001 р. // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 18478/2001
124. Концепція професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.1996 р. №150 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 12345/1999
125. Порядок формування системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 р. №46 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 2236/1997
126. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітними, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000 р. // Офіційний Вісник України. – 2000. - № 51
127. Положення про відбір навчальних закладів для організації професійного навчання безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України №639 від 10.12.2002 р. // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 23863/2002
128. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2003 р. №1471
129. Інструкція про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звертаються в державну службу зайнятості щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України №120 від 22.07.1999 р. // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 12914/1999
130. Рынок труда и социальная политика в Центральной и Восточной Европе. Переходный период и дальнейшее развитие. Пер. с англ. – М.: ИКЦ «ДИС», 1997.
131. Павловська Н., Павловська О., Савченко В. Механізм фінансового забезпечення заходів з профорієнтації населення та професійного навчання незайнятих громадян // Україна: аспекти праці. – 1997. - №3-4.
132. Богиня Д.П., Семикіна М.В. Трудовий менталітет у системі мотивації праці. – Кіровоград: Поліграф – Терція, 2002. – 256 с.
133. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
134. Куликов Г.Т. Мотивация труда наемных работников. Монография. – К.: Институту Экономики НАН Украины, 2002. – 339 с.
135. Анішина Н., Плішка Т. Мотивація безробітних до проходження професійного навчання // Україна: аспекти праці. – 2004. - №3.
136. Шокун В, Анішина Н. Напрямки вдосконалення системи соціальних витрат у разі безробіття // Україна: аспекти праці. – 1997. - №5. – С.21-24
137. Колєшня Л. Проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів і шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. – 2—1. - №№.
138. Вигдорчик Н.А. Социальное страхование в общедодступном изложении // Вопросы труда . – М., 1927
139. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. – М.: Юридическая литература, 1980. – 312 с.
140. Батыгин К.С. Правовые проблемы социального страхования в СССР: Автореф. дис. … докт. юрид. наук. – М., 1975.
141. Советское право социального обеспечения: Учебн. пособие / Под ред. А.Д. Зайкина М.: Издательство МГУ, 1982. - 263 с.
142. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих. – М.:Госюриздат, 1961. – 127с.
143. Егоров А.Н. Основные принципы советского права социального обеспечения. – М.: М. Издательство МГУ, 1984. – 80 с.
144. Сирота И.М. Правовое регулирование социального страхования членов колхозов . – Автореф канд. Юрд. Наук Киев, 1973. - С.8-9.
145. Андріїв В.М. Соціальне страхування: історія проблеми // Соціальний захист. – 1999. - №3.
146. Болотіна Н.Б. До питання про модель соціального забезпечення в Україні // Державність. – 1993. - №2.
147. Безугла Я.І. Актуальні проблеми соціального забезпечення і захисту в Україні // Проблеми соціального захисту в Україні: Матеріали наук. – практичної конференції 20-21 червня 1996. - Чернігів, 1996.
148. Синчук С.М. До питання про поняття та особливості соціального страхування // Вісник Львівського університету. - Серія юрд. Вип. 38. – Львів, 2003. – С.
149. Боднарук М.І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку. – Чернівці: Рута, 2002. – 246 с.
150. Стычинский Б.А. Проблемы совершенствования правового регулирования социального обеспечения граждан: Автореф. дис. … канд. юрид. наук / Укр. юрид. академия. – Х, 1992
151. Гуменюк І.О. Правові основи становлення соціального страхування в Україні. – Автореф. дис ....канд. юрд наук. – Харків, 2001. – 19 с.
152. Павленко Ю.І. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. - вип. 2. - Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 1997. - 58 с.
153. Основы страховой деятельности: Учебник / Отв. Ред проф Т.А. Федорова. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 768 с.
154. Яценко В. Страхування від безробіття як чинник стабілізації зайнятості в Україні. – Україна: аспекти праці. - 1998. - №3.
155. Кір’ян Т., Шаповал М., Вітер В.Соціальний захист населення від безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. - №4
156. Шокун В. Допомога в разі безробіття // Україна: аспекти праці. - 1997. – №2
157. Мімандусова Г. Безробіття в Україні: проблема соціального захисту// Україна: аспекти праці. - 1997. - №5.
158. Колєшня Л. Безробіття в умовах формування ринкових відносин. – 1997. - №6.
159. Федотова Т. Основні стрижні соціальної політики щодо безробітних. // Соціальний захист. – 2001. – 34.
160. Синчук С.М. Про поняття та особливості соціального страхування // Вісник Львівського університету. - Серія юрд. Вип. 38. – Львів, 2003.
161. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К., 1997.
162. Мачульськая Е.Е. Право социального обеспечения: Учебное пособие. – М., 1999.
163. Боднарук М. Суб’єкти правовідносин у сфері державного соціального страхування // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №5.
164. Гуменюк І.О. Правові основи становлення соціального страхування в Україні. – Автореф. дис ....канд. юрд наук. – Харків, 2001. – С.14
165. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року// Відомості Верховної Ради України. –2000. - №22. – ст.171
166. Гарасимів Т.З. Принципи права соціального забезпечення України: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Київ, 2002. - С.8.
167. Синчук С.М. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення // Право України. – 2003. - №3. – С.55-59.
168. Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення: навчальний посібник. – Київ: Знання, 2003.
169. Про організаційне забезпечення проведення в Луганській та Чернівецькій областях експерименту з надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 р. №858
170. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юридическая литература, 1966.
171. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Наука.
172. Хадфина Р.О. Общее учение о праооиношениях. – М.: Юридическая литература, 1974.
173. Гойман-Червонюк В.И. Почерк теории государства и права: В 2 ч. – М.: МЮН МВД России, 1996.
174. Алексеев С.С. Общая теория права:В 2 т. - М.: Юрид.литература, 1982. - Т.ІІ.
175. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. - М.: Юридическая литература, 1987.
176. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. -М.: Издательство МГУ, 1986.
177. Рыбакова И.И. Установление фактов, имеющих юридическое значение для пенсионного обеспечения.: Автореф. дис... канд. юрд. наук: 12.00.05. / Москов. госуд. университет. - М.,1972.
178. Саакян Л.Х. Правовое положение рабочих и служащих в сфере трудовых отношений: Автореф. дисс .....канд. юрд. наук : 12.00.05. / МГУ- М., 1982.
179. Пилипенко П.Д. Правосуб’єктність у трудових правовідносинах // Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. - Львів, 1997.
180. Бегичев Б.К. Проблемы трудовой дееспособности граждан // Проблемы советского трудового права: Научные труды, вып. 46. – Свердловск: Свердловский юрид. институт, 1975.
181. Про громадянство України. – Закон України в ред. від 16.04.1997 р. // Голос України. – 1997. – 20 травня
182. Догадов В.М. Государственные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения // Правоведение. – 1957. – № 1.
183. Смирнов О.В. Государственное предприятие как субъект трудового права // Советское госсударство и право. – 1972. – № 2.
184. Права предприятия в области организации труда / А.Ф. Бочков, В.Н. Атремова, Л.Я. Островкий, В.И. Семенков – Минск: Наука и техника, 1971.
185. Бухаловський О.Н. Государственное производственное предприятие как субъект трудового права: Автореф. дис… канд. юрид. наук: / Воронежский ун–т. – Воронеж, 1971. – 20 с.
186. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія. – Львів: Видавничий центр Львівського національного ун-ту імені Івана Франка. – 1999.
187. Черноморченко Н.А. Субъекты советского трудового права: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 713 / Саратовский юрид. ин–т им Д.И.Курского. – Саратов, 1968. – 16 с.
188. Валтнер А. Правосубъектность предприятия в области трудового права. // Правоведение. – 1965. – № 2.
189. Хрусталев Б.Ф. Государственное предприятие – субъект трудового права. – М.: Юрид. лит., 1976.
190. Волкова О.Н. Субъекты социалистического трудового договора // Развитие трудового права и права социального обеспечения в современный период. – М.: ВЮЗИ. – 1986.
191. Карпушин М.П. Социалистические трудовые правоотношения. – М.: Госюриздат., 1958.
192. Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. Советское трудовое право: Вопросы теории. – М.: 1978.
193. Проблемы правового регулирования труда в развитом социалистическом обществе / Пашков А.С., Хрусталёв Б.Ф., Магницкая Е.В. и др. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984.
194. Лушникова М.В. Право социального обеспечения (Общая часть) : Учебн. пособие. Ярославль, 1997.
195. Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 578 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 5253/1998
196. Порядок надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307. // Офіційний Вісник України. – 2000. - №51. - 05.01.2001
197. Порядок надання допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 309. із змін. і доп. // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 17399/2000
198. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07.06.2002 р. №20-375
199. Системы выплат пособий по безработице в странах – членах Европейского Союза. – К., 1994.
200. Социальное страхование и социальная защита. Доклад генерального директора на Международной конференции труда 80 – сессии 1993 г. // МБТ. – Женева, 1993.
201. Лапмерт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь. – М., 1994. – 220 с.
202. Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. - № 38. - ст.348.
203. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 20042/2001
204. Наказ Державного Комітету статистики України від 23.01.2004 р.№5.
205. Постанова Кабінету Міністрів України „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (гранична сума заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів” від 07.03.2001 р. №225 із змін. і доп., передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04. 2003 р. № 605 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2001 р. №225” // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 18027/2001
206. Постанова Кабінету Міністрів України “Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів // Офіційний Вісник України. – 2001. - N 11. - ст. 436.
207. Шютте Г.Г. ФРГ: