ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ГАРАНТІЙ ТА КОМПЕНСАЦІЙ ПРАЦІВНИКАМ ОВС УКРАЇНИ

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ІНСТИТУТ ГАРАНТІЙ ТА КОМПЕНСАЦІЙ У СИСТЕМІ СЛУЖБОВО-ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ....................................................................................................................... 11
1.1. Працівники органів внутрішніх справ як суб’єкти службово-трудових правовідносин ................................................................................................ 11
1.2. Сутність та види гарантій і компенсацій, які надаються працівникам органів внутрішніх справ .............................................................................. 34
1.3. Роль гарантій та компенсацій у системі службово-трудових правовідносин .................................................................................................46
1.4. Стан національного законодавства в сфері надання пільг та компенсацій працівникам органів внутрішніх справ ....................................................... 56
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 67
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГАРАНТІЙ І КОМПЕНСАЦІЙ ПРАЦІВНИКАМ ОВС УКРАЇНИ ...... 71
2.1. Компенсації витрат працівників ОВС на комунальні послуги та інших витрат, пов’язаних із службово-трудовою діяльністю .............................. 71
2.2. Гарантії і компенсації працівникам, які суміщають службу в ОВС із навчанням ....................................................................................................... 97
2.3. Гарантії та компенсації працівникам ОВС, які направлені для проходження служби у іншу місцевість ................................................... 123
2.4. Гарантії та компенсації працівникам, які звільняються із органів внутрішніх справ ......................................................................................... 143
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 164

ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 178

ВСТУП
Актуальність теми. Особливість правового становища органів державної влади, які виконують державні функції та завдання, обумовлює й особливий характер трудових правовідносин громадян, які в них працюють (проходять службу). Це повною мірою стосується і працівників органів внутрішніх справ, на яких покладено виконання таких правоохоронних завдань, як охорона та захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, боротьба з правопорушеннями тощо. Служба в органах внутрішніх справ передбачає ряд специфічних вимог, які отримали законодавче закріплення. Крім того, вона пов’язана із постійним ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, що вимагає від держави в особі її правотворчих органів нормативного закріплення відповідної системи гарантій та компенсацій працівникам ОВС.
Уже протягом тривалого часу дискутується питання про доцільність (недоцільність) нормативного закріплення системи гарантій та компенсацій працівникам ОВС. Ця ситуація ускладнюється й тим, що перехід до ринкових відносин потребує більш раціонального підходу до витрачення державних коштів на соціальні виплати, які передбачаються державним бюджетом. Однак за умов системного недофінансування органів внутрішніх справ, яке продовжується із року в рік уже понад п’ятнадцять років, призупинення надання деяких пільг та компенсацій, що призвели до погіршення матеріального становища працівників органів внутрішніх справ, питання про скасування (відміну) деяких гарантій (пільг, компенсацій, надбавок тощо) є передчасним та таким, що суперечить чинному законодавству, зокрема і конституційному. В іншому випадку їх скасування вкрай негативно відобразиться на рівні їх соціального забезпечення, що у свою чергу негативно вплине на ефективність виконання ними службово-трудових завдань та обов’язків.
Необхідно констатувати і те, що сьогодні відсутнє комплексне дослідження сучасного стану правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України. Частково до цієї проблематики звертались такі вітчизняні та зарубіжні науковці як В.І. Андрейцев,
М.І. Ануфрієв, М.С. Бідюкова, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, В.Я. Гоц,
В.В. Жернаков, М.І. Іншин, Г.А. Капліна, Р.І. Кондратьєв, М.І. Кучма,
О.В. Лавриненко, Л.І. Лазор, О.Я. Лапка, К.Ю. Мельник, П.Д. Пилипенко, В.М. Плішкін, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, І.М. Сирота, О.Є. Сонін, Б.С. Стичинський, О.А. Хлистова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, А.М. Юшко та ін. Разом із тим, питання правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України в існуючих наукових працях досліджені фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, а у правотворчій та правозастосовній сферах з цих питань накопичилося чимало проблем, які суттєво впливають на ефективність службово-трудової діяльності працівників ОВС, а отже потребують невідкладного вирішення.
Таким чином, необхідність удосконалення правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України, з одного боку, та відсутність комплексних наукових досліджень з цієї проблематики – з другого, обумовлюють актуальність і важливість обраної тематики наукового пошуку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 1.1, 1.2, 4.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., пп. 3.5, 6.1, 9.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації визначити сутність, особливості та значення гарантій та компенсацій працівників ОВС як під час їх службово-трудової діяльності, так і після її завершення, з’ясувати особливості надання окремих видів гарантій та компенсацій працівникам ОВС, сформулювати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- охарактеризувати службову діяльність працівників органів внутрішніх справ як суб’єктів службово-трудових правовідносин;
- визначити сутність та особливості гарантій і компенсацій, які надаються працівникам органів внутрішніх справ;
- визначити роль гарантій та компенсацій у системі службово-трудових відносин;
- охарактеризувати національне законодавство у сфері надання пільг та компенсацій працівникам органів внутрішніх справ;
- уточнити сутність та призначення окремих видів гарантій та компенсацій, які надаються працівникам органів внутрішніх справ, зокрема: гарантій та компенсацій витрат працівників ОВС на комунальні послуги та інших витрат, пов’язаних із службово-трудовою діяльністю; гарантій і компенсацій працівникам, які суміщають службу в ОВС із навчанням; гарантій та компенсацій працівникам ОВС, які направлені для проходження служби в іншу місцевість; гарантій та компенсацій працівникам, які звільняються із органів внутрішніх справ;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретичних основ та правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України.
Предметом дослідження є сучасний стан правового регулювання окремих видів гарантій і компенсацій, що надаються працівникам ОВС України.
Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження окремих видів гарантій і компенсацій, що надаються працівникам ОВС України (розділ 2). За допомогою системно-структурного методу було охарактеризовано особливості службово-трудових правовідносин за участю працівників ОВС та сучасний стан національного законодавства у сфері надання пільг та компенсацій працівникам органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 1.4). За допомогою статистичного методу і документального аналізу охарактеризовано особливості окремих видів гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України (підрозділи 2.1–2.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та права соціального забезпечення. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють надання працівникам ОВС гарантій і компенсацій. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з означених питань.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- уточнено сутність та особливості службово-трудових правовідносини в ОВС, які визначено як двосторонні відносини щодо практичного виконання завдань і функцій, що покладені на органи внутрішніх справ за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою та виникають у зв’язку з укладенням трудового договору чи контракту між громадянином України та державним органом (установою) і стосуються встановлення, розвитку, зміни, припинення умов його праці та виступають формою закріплення їх суб’єктивних трудових прав і обов’язків;
- обґрунтовано, що службово-трудові відносини є комплексним правовим інститутом, який регулює організацію та діяльність всіх службовців, у тому числі і осіб рядового та начальницького складу ОВС, і складається з правових норм різних галузей права;
- подальший розвиток дістала характеристика сучасного соціального забезпечення осіб рядового та начальницького складу ОВС яке потребує суттєвого удосконалення, оскільки переважна більшість норм в цій сфері є декларативними, причиною чого є, в першу чергу, недофінансування ОВС, що продовжується з перших років незалежності України;
- з нових позицій визначено значення гарантій та компенсацій у службово-трудових відносинах, яке полягає у забезпеченні додаткового соціального захисту працівників ОВС, окрім тих, якими вони користуються на загальних підставах, у компенсуванні невисокої заробітної плати персоналу служб і підрозділів органів внутрішніх справ та особливостей проходження служби;
- уточнено поняття гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України, у зв’язку з чим запропоновано їх авторські визначення;
- обґрунтовано, що гарантії та компенсації можуть мати як нематеріальний (наприклад, збереження місця роботи, посади, надання іншої роботи), так і матеріальний (збереження середнього заробітку на період навчальної відпустки, щорічної відпустки, службового відрядження) характер;
- вперше запропоновано прийняти комплексний нормативно-правовий акт, у якому було б закріплено повний перелік та порядок надання гарантій та компенсацій працівникам ОВС, що унеможливить регіональну диспропорцію у цій сфері;
- подальший розвиток дістала характеристика сутності та особливостей надання компенсацій за витрати, які пов’язані із службово-трудовою діяльністю, пільг працівникам ОВС на комунальні послуги, у зв’язку з чим зроблено висновок, що вони не повинні ставитися у залежність від будь-яких умов, окрім однієї – перебування на службі в ОВС України, тому практичне існування гарантій щодо знижки на оплату комунальних послуг віднесено до складу елементів оплати праці працівників органів внутрішніх справ України;
- вперше зроблено висновок про те, що професійну підготовку працівників ОВС необхідно розглядати і як одне з їх трудових прав, і як обов’язок, що відповідатиме основним положенням Декларації про поліцію;
- удосконалено порядок надання гарантій і компенсацій працівникам, які суміщають службу в ОВС із навчанням, у зв’язку з чим зроблено висновок про необхідність належного інформування працівників ОВС, які бажають суміщати службу з навчанням або вже роблять це, з питань захисту їх прав, свобод, обов’язків та законних інтересів, а також відповідних гарантій та компенсацій, на які вони можуть розраховувати;
- дістала подальшого розвитку характеристика гарантій та компенсацій працівникам ОВС, котрих направлено для проходження служби в іншу місцевість, які об’єднано у дві групи: загальні та спеціальні;
- уточнено сутність, види та особливості гарантій та компенсацій працівникам, які звільняються з органів внутрішніх справ;
- сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до: Кодексу законів про працю, законів України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, „Про державну службу”, „Про міліцію”, підзаконних нормативних актів, зокрема постанов Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України” від 29 липня 1991р. №114 та „Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” від 2 березня 1998 р. № 255.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науковий, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань правового регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють гарантії та компенсації, які надаються працівникам ОВС України;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити правове регулювання гарантій і компенсацій, які надаються працівникам ОВС України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисципліни „Трудове право” та спецкурсу „Соціальний захист працівників ОВС”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: „Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (Чернігів, 2007), „Проблеми дотримання прав людини в діяльності ОВС України” (Харків, 2008) та „Захист трудових та пенсійних прав громадян України” (Харків, 2008).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретичних засад та правового регулювання гарантій і компенсацій працівникам органів внутрішніх справ України. До основних з яких віднесено такі:
1. Службово-трудові правовідносини в ОВС визначено як двосторонні відносини щодо практичного виконання завдань і функцій, які покладені на органи внутрішніх справ за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору чи контракту між громадянином України і державним органом (установою) і стосуються встановлення, розвитку, зміни і припинення умов його праці та виступають формою закріплення їх суб’єктивних трудових прав і обов’язків.
2. Обґрунтовано, що усіх працівників органів внутрішніх справ доцільно об’єднати у дві групи: 1) осіб рядового та начальницького складу, тобто тієї їх частини яким присвоєно спеціальні звання і яких іще прийнято називати атестованими (особовим складом, співробітниками); 2) інших працівників, які не мають спеціальних звань і як правило виконують допоміжні функції. На перших розповсюджують спеціальні нормативні акти, як то Закон України „Про міліцію”, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та інші, які регулюють спеціальний порядок відбору, прийому та проходження їх служби. Трудова діяльність другої категорії працівників, а саме – не атестованих, регулюється Кодексом законів про працю України. Однак слід зазначити і те, що так зване „спеціалізоване” регулювання службово-трудової діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України не повинно суперечити основним положенням КЗпП України.
3. Виокремлення службово-трудової діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС як професії з-поміж інших видів суспільно-корисної діяльності дозволяє визначити наступні її особливості: сферою її реалізації виступають органи внутрішніх справ; продуктом цієї діяльності, як правило, є розумова праця; необхідним елементом службово-трудової діяльності осіб рядового та начальницького складу ОВС є дотримання вимог присяги та службової дисципліни; службово-трудова діяльність осіб рядового та начальницького складу ОВС має як публічно-правовий, так і внутрішньо-організаційний характер; здійснення службово-трудової діяльності потребує встановлення підвищених вимог до інтелектуального, морального і культурного рівня осіб рядового та начальницького складу ОВС, до професійних, ділових і особистих якостей, стану здоров’я, стилю життя, соціальних зв’язків, прийняття присяги, носіння форменого одягу та дотримання певних обмежень; здійснення цієї діяльності передбачає певні гарантії для осіб рядового та начальницького складу ОВС.
4. Роль гарантій та компенсацій у службово-трудових відносинах полягає у забезпеченні додаткового соціального захисту працівників ОВС, окрім тих, якими вони користуються на загальних підставах. Важливе значення мають гарантії та компенсації які, передбачені спеціальним законодавством, оскільки вони застосовуються з урахуванням особливостей службово-трудових відносин. Важливість гарантій та компенсацій важко переоцінити в умовах низького рівня грошового утримання працівників органів внутрішніх справ. Саме вони покликані компенсувати невисокі заробітки персоналу служб та підрозділів органів внутрішніх справ та особливості проходження служби в цьому правоохоронному органі держави.
5. Гарантії працівників ОВС визначено як передбачені нормативними актами засоби (способи), умови за допомогою яких забезпечується реалізація наданих їм прав та виконання покладених на них завдань і обов’язків під час службово-трудової діяльності, а також реалізації їх прав після її завершення.
6. Гарантії, встановлені законодавством і, які забезпечують реалізацію наданих працівникам прав, можуть носити як нематеріальний (наприклад, збереження місця роботи, посади, надання іншої роботи), так і матеріальний (збереження середнього заробітку на період навчальної відпустки, щорічної відпустки, службового відрядження) характер.
7. Компенсації працівників ОВС визначено як виплати, що мають за мету компенсувати їм понесені матеріальні витрати у зв’язку з виконанням службово-трудових обов’язків.
8. Законодавство України встановлює досить різнопланові компенсаційні виплати. Ці виплати містяться в різних нормативних актах, що в свою чергу ускладнює пошук вказаних норм та їх застосування. Іншою негативною тенденцією є те, що окремі види компенсаційних виплат належним чином не забезпечуються. З огляду на це, сьогодні виникла нагальна необхідність в удосконаленні законодавства, яке регламентує надання компенсацій працівникам органів внутрішніх справ шляхом прийняття комплексного нормативно-правового акту в сфері проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, де і закріпити повний перелік та порядок надання компенсацій цій категорії працівників. До того ж в кошторисі витрат Міністерства внутрішніх справ України необхідно обов’язково передбачити кошти на фінансування компенсаційних виплат працівникам ОВС.
9. Обов’язкове забезпечення соціального захисту державою, якщо реалізація пільг у тому вигляді, як вони є зараз не можлива, може реалізовуватися через пряму адресну доплату кожному співробітнику органів внутрішніх справ в межах 50% від сплачених ним витрат, незалежно від того, чи зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу, чи ні.
10. Питання про належне фінансове забезпечення працівники ОВС є на цей час вкрай актуальним і потребує свого вирішення, особливо в частині підвищення рівня оплати праці працівників органів внутрішніх справ. Така теза цілком співвідноситься із міжнародними стандартами (підпункти 4, 5 пункту B. „Статус” Резолюції №690 Парламентської асамблеї Ради Європи „Декларація про поліцію” (Страсбург, 8 травня 1979 року)), що обумовлює необхідність її виконання.
11. Аналіз нормативних актів прямо вказує, що питання сутності та форм реалізації соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України чітко не вирішений, що призводить до фактичного погіршення рівня їх соціального захисту. Можна відстежити тенденцію, що недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ст. 17 Конституції України, та ст. 22 Закону України „Про міліцію” призвела до реального зменшення доходів працівників органів внутрішніх справ України, бо передбачена знижка на комунальні послуги, а також інші витрати, реально відсутні, і їх відсутність працівники повинні сплачувати з власної заробітної плати. З іншого боку, надання компенсацій за витрати, які пов’язані із службово-трудовою діяльністю, пільг працівникам ОВС на комунальні послуги не повинно ставитися у залежність від будь-яких умов, окрім однієї – перебування на службі в ОВС України. Тому практичне існування гарантій щодо знижки на оплату комунальних послуг можна віднести до складу елементів оплати праці працівників органів внутрішніх справ України.
12. Для введення в дію гарантій і компенсацій працівникам, які суміщають службу в ОВС із навчанням, потрібна наявність певного юридичного складу (зміна умов праці, власне бажання працівника, відповідне адміністративне рішення). Його існування покладає на роботодавця (керівника відповідного підрозділу ОВС, який прийняв особу на службу) обов’язок створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (розробляти графік навчання, надавати приміщення, виділяти інструкторів, надавати особі час для навчання тощо) і організовувати навчання, як правило, за рахунок коштів відповідного підрозділу ОВС, що обов’язково повинно враховуватися при формуванні його бюджету на кожний рік.
13. Для реалізації свого права на суміщення служби в ОВС з навчанням та отриманням відповідних гарантій та компенсацій працівник повинен знати, на які саме гарантії та компенсації він може розраховувати. Тому для активності в сфері подальшого навчання необхідно провести заходи щодо інформування працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, які бажають суміщати службу в ОВС з навчанням або вже роблять це, з питань захисту їх прав, свобод, обов’язків та законних інтересів, а також відповідних гарантій та компенсацій, на які вони можуть розраховувати.
14. Гарантії та компенсації працівникам ОВС, які направлені для проходження служби у іншу місцевість об’єднано у дві групи: 1) загальні, тобто ті, які мають й інші працівники ОВС, які проходять службу у місцевості до якої було направлено працівника; 2) спеціальні, ті, які безпосередньо пов’язані із направлення працівника ОВС для проходження служби у іншу місцевість, тобто із його переїздом (відшкодування витрат на проїзд самого працівника і членів його сім’ї, витрат на перевезення майна працівника і членів його сім’ї, а також добові за час знаходження в дорозі та інші).
15. У дисертації запропоновано зміни і доповнення до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, а саме: 1) назву статті 120 КЗпП викласти у такій редакції „Гарантійні виплати і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість”; 2) частину другу ст. 120 КЗпП доцільно викласти у такій редакції: „При переведенні працівників на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом до іншої місцевості, вони мають право на отримання компенсацій (добових, відшкодування витрат по проїзду і членів їх сім’ї, відшкодування витрат з перевезення майна і членів їх сім’ї) і гарантійних виплат (одноразової допомоги і збереження заробітної плати за час знаходження в дорозі і дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більш шести днів)”; 3) доповнити ст. 23 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зазначенням і на пункт „б” ст. 12 і 13 зазначеного Закону; 4) розділ VI „Припинення державної служби” Закону України „Про державну службу” доповнити статтею під назвою „Гарантії припинення державної служби”, в якій чітко зазначити спеціальні матеріальні й процесуальні гарантії припинення службово-трудових відносин даної категорії працівників. Спеціальні ж гарантії повинні розвивати загальні гарантії, що містяться в законодавстві України про працю; 5) передбачити у Законі України „Про міліцію” окрему статтю за назвою „Припинення служби в міліції”, в якій визначити найбільш важливі питання припинення службово-трудових відносин й відповідних гарантій, які забезпечують права та обов’язки сторін контракту (трудового договору). В цій статті слід також зазначити, що більш детально дані питання регулюються нормами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. В свою чергу відповідне Положення слід доповнити розділом „Припинення служби в органах внутрішніх справ”, в якому закріпити норми, які будуть логічним продовженням більш загальних положень статті „Припинення служби в міліції” Закону України „Про міліцію”; 6) у Постанові Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. № 255 „Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” передбачити перелік виплат на користь переїжджаючих працівників, у зв’язку з чим доповнити її нормою такого змісту: „Встановити, що працівникам у зв’язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом на роботу до іншої місцевості (до іншого населеного пункту) на користь працівників здійснюються: а) компенсації (добові, відшкодування витрат з проїзду працівника і членів його сім’ї, відшкодування витрат з перевезення майна працівника і членів його сім’ї); б) гарантійні виплати (одноразова допомога і збереження заробітної плати за час знаходження в дорозі і дні збору в дорогу та влаштування на новому місці проживання, але не більш шести днів)”; 7) у п.1 цієї ж Постанови закріпити норму про те, що: „Конкретний розмір компенсацій визначається угодою між працівником і підприємством, але не може бути нижчим: добові – 25 гривень; витрати з перевезення майна працівника і членів його сім’ї – фактичної вартості перевезення майна працівника і членів його сім’ї (вагою не менше за 500 кг на самого працівників і 150 кг на кожного члена сім’ї) зумовленим угодою між працівником і підприємством видом транспорту. За відсутності такої угоди, працівник самостійно визначає вид транспорту загального користування для перевезення майна; витрати з проїзду працівника і членів його сім’ї – в розмірі фактичної вартості проїзду зумовленим угодою між працівником і підприємством видом транспорту. За відсутності такої угоди вид транспорту визначає працівник”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
2. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
3. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №16. – Ст. 115.
4. Права людини захистять, МВС – реформують // Іменем Закону. – 2006. – №11. – С. 4 – 5.
5. Про витрати бюджетних коштів МВС України у 2005 році // Іменем Закону. – 2006. – №14. – С. 2.
6. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
7. Словник української мови: У 12 т. / Під ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1975. – Т. 7. – 754 с.
8. Тлумачний словник української мови. / Укладачі Ковальова Т.В., Коврига Л.П. – Харків: Синтекс, 2005. – 672 с.
9. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №29. – Ст. 245.
10. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – 583 с.
11. Советское административное право. Учебник для слушателей вузов МВД СССР. / Под ред. М.И. Еропкина.− К.: КВШ им. Ф.Э. Дзержинского, 1978. – 394 с.
12. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Організація державної служби в Україні: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2002. – 328 с.
13. Петров Г.И. Основы социалистического управления. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. – 478 с.
14. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 235 с.
15. Петришин О.В. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід// Вісник Академії правових наук. – 2000. – № 23. – С. 116 – 128.
16. Бахрах Д.Н. Государственная служба в Российской Федерации. – Екатеринбург, 1995. – 918 с.
17. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні /За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Відавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 242 с.
18. Ноздрачёв А.Ф. Государственная служба. – М.: Статут, 1999. – 529 с.
19. Битяк Ю. Державна служба в Україні, її види // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 65 – 68.
20. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 // Юридичний вісник. –№28 (368). – 13-19 липня 2002 р.
21. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
22. Битяк Ю.П. Інститут державної служби: поняття і зміст: В кн. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Авер’янова В.Б. – К.: Ін-т держ. і права ім.. В.М. Корецького, 1999. – 266 с.
23. Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 681 с.
24. Студеникин С.С. Советская государственная служба // Вопросы советского административного права. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950, – С. 40 – 89.
25. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – 166 с.
26. Манохин В.М. Концепция Закона о государственной службе // Советское государство и право. – 1991. – №12. – С. 89 – 95.
27. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х: Консум, 1998. – 480 с.
28. Воловин В. Про трудоправовий статус державних службовців //Право України. – 1997. – № 1. – С. 61 – 65.
29. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. горид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – 2-е вид., иерероб. і доп. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 544 с.
30. Зуб И.В. Реформа трудового законодательства в условиях перехода к рыночной экономике // Советское государство и право. – 1991. – №2. – С. 46 – 49.
31. Комментарий к Кодексу Законов о труде РФ / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: Проспект, 1996. – 528 с.
32. Процевський О. Яким бути новому Кодексу про працю // Право України. – 1995. – № 9-10. – С. 31 – 35 .
33. Сыроватская Л.А. Трудовые отношения и трудовое право //Государство и право. – 1996. – №7. – С. 80 – 84.
34. Сыроватская Л.А. Трудовое право. – М.: Высшая школа. – 1997. – 248 с.
35. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы // Государство и право. – 1994. – №4. – С. 54 – 58.
36. Венедіктов В.С. Правові питання проходження служби та соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ // Вісник Ун-ту внутр. справ. Х. – 1999. – №5. – С. 218.
37. Венедктов В.С., Іншин М.І. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: Наук.-практ. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188 с.
38. Лавриненко О.В. Служебно-трудовое правоотношение. – Х.: Знание Лтд, 1998. – 56 с.
39. Ходжиев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Автореф. дисс. канд. юрид. наук. – М., 1997. – 22 с.
40. Неумивайченко Н. Державна служба: розмежування і взаємозв’язок трудових і адміністративних правовідносин // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №2 (25). – С. 155 – 163.
41. Чанишева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины: Учебник Изд-во Харьков „Одисей”, 2001 – 278 с.
42. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
43. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
44. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 липня.
45. Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні: Схвалена Указом Президента України від 20 лютого 2006 року №140.
46. Звіт перед українським народом (про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ України в 2000 році) // Міліція України. – 2001 – №1. – С. 4 – 15.
47. Статистична звітність МВС України. – К.: МВС України, 2006. – 112 с.
48. Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року №197 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – 583 с.
49. Про затвердження Інструкції про порядок залучення робітників органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку і святкові дні і надання відповідних компенсацій: Наказ МВС України №530 від 17 грудня 1991 р.
50. Робота до сьомого поту: де закінчуються обов’язки та починаються права // Іменем Закону. – 2006. – №15. – С. 6 – 7.
51. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
52. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. – №4.
53. Лавриненко О.В. Правове регулювання прийняття на службу в органи внутрішніх справ: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 – Х.: ХНУВС, 1998. – 180 с.
54. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г.Гончаренко, П.П.Андрушко, Т.П.Базова та ін; за ред. В.Г.Гончаренка. –К.: Либідь, 2003. – 320 с.
55. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К.Гіжевський, В.В.Головченко, В.С.Ковальський та ін. – К.: Юрінко Інтер, 2002. – 528 с.
56. Румянцев О.Г., Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. –М.:ИНФРА-М, 1996. – 384 с.
57. Юридичний словник-довідник. За ред. Академіка НАН України Шемшученка Ю.С. – К.: Феміна, 1996. – 696 с.
58. Малеин Н. С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан // Советское государство и право. – 1994. – №6. – С. 68.
59. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
60. Шульга А.М. Теория государства и права (учебное пособие ). – Х.: Изд-во: Нац. ун-тета внутр. дел, 2003. – 125 с.
61. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
62. Словник синонімів української мови: В 2 т./ Бурячок А.А., Гнатюк Г.М., Лозова Н.Є. та інші. – К., Наукова Думка, 2000. – Т. 2. – 960 с.
63. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. –К.: Істина, 2003. – 448 с.
64. Грузінова Л. П., Короткін В. Г. Трудове право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Ч. 3. – К.: МАУП, 2003. – 104 с.
65. Толкунова В. Н. Трудовое право. Курс лекций. – М.: 000 «ТК Велби», 2002. – 320 с.
66. Бердычевский В.С., Акопов Д.Р., Сулейманова Г.В. Трудовое право: Учебное пособие / Отв. ред. В.С. Бердычевский. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 512 с.
67. Процевский А.И. Заработная плата и эффективность общественного производства. – Х.: Вища школа, 1975. – 168 с.
68. Бурак В.Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на підприємствах: Дис… канд. юр. наук: 12.00.05. – Львів, – 1999. – 185 с.
69. Глиняная Е.М. Характеристика трудового права в период НЭПа// Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. – Одеса. – 2000. – Випуск 9. – С. 215 – 218.
70. Голованова Е.А. Переводы рабочих и служащих на другую работу. – М.: Юрид. лит, 1986. – 96 с.
71. Молодцов М.В. Система советского трудового права и система законодательства о труде. – М.: Юрид. лит, 1984. – 176 с.
72. Сонін О.Є. Компенсація за трудовим правом: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2003. – 21 с.
73. Про затвердження Правил відбору та прийому до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України від 25 лютого 2008 р. № 82.
74. Комментарий к Федеральному закону „Об основах государственной службы в Российской федерации” / Под ред. Л.А. Окунькова. – М.: Издательство НОРМА, 1998. – 235 с.
75. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 399.
76. Мельник К.Ю. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ (проблеми теорії та практики): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків, 2003. – 202с.
77. Лавриненко О.В. Правовая и социальная защита работников органов внутренних дел Украины. – Х.: “Знание”, 1999. – 590 с.
78. Клемпарський М.М. Правове регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків: НУВС, 2004. - 224 с.
79. Бідюкова М.С. Правове регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків: ХНУВС, 2007. - 217 с.
80. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України // Відомості Верховної Ради України – 2008. – № 5-6, № 7-8. – Ст. 78.
81. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України – 2003. – №37. – Ст. 308.
82. Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівники бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції: Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №14. – Ст. 625
83. Сонін О.Є. Компенсація за трудовим правом: Дисертація на здобуття наукового ступеню канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2003. – 190 с.
84. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Госюриздат, 1948. – 334 с.
85. Процевский А.І. Про предмет трудового права України // Право України. – 2001. – №12. – С. 87 – 92.
86. Венедіктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки. – Х: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 6 – 14.
87. Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України. – 1999. – №1. – С. 20 – 27.
88. Селіванов В. Методологічні проблеми запровадження конституційних принципів “Верховенство права” і “Верховенство закону” // Право України. – 1997. – №6. – С. 13 – 19.
89. Теория права и государства: Учебник / Под ред. Проф. В.В. Лазарева. – М.: Право и Закон, 1996. – 424 с.
90. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрист, 1999. – 529 с.
91. Мельник К.Ю. Проблеми соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ під час проходження початкової підготовки. // Система початкової професійної підготовки персоналу ОВС України: стан та перспективи. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2004. – С. 102 – 106.
92. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА. М, 1988. – 570 с.
93. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внут. дел, 2000. – 704 с.
94. Комаров С.А. Общая теория государства и права. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
95. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1997. – 780 с.
96. Алексеев С.С. Общая теория права. – Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 358 с.
97. Лукаш С.С. Нормативно-правове забезпечення ефективності управлінської діяльності ОВС України: Дис… канд. юрид наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 207 с.
98. Про Державний бюджет України на 2000 рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 14-15-16. – Ст. 121.
99. Про Державний бюджет України на 2003 рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №10-11. – Ст. 86.
100. Мельник К.Ю. Соціальний захист працівників ОВС України та його співвідношення з державним бюджетом // Право і безпека. – 2003. – №2(3). – С. 111 – 114.
101. Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. А як насправді // Міліція України. – 2008. - № 3. – С.2-3.
102. Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість: Постанова Кабінету Міністрів України №255 від 2 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – №9.
103. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон: Постанова Кабінету Міністрів України №663 від 23 квітня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №17.
104. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. - Ст.385.
105. Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва: Постанова Кабінету Міністрів України №695 від 28 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – №28.
106. Венедіктов В.С. Стан соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ в сучасних умовах розвитку держави та суспільства // Право і безпека. – 2004. – №3(2). – С. 37 – 40.
107. Рішення від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян).
108. Рішення від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II).
109. Протченко С.М. Щодо визначення поняття компенсацій // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції; м. Харків, 25-27 травня 2006 р. / За ред. проф. В.С. Венедіктова. -Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2006. – С. 349 – 353.
110. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
111. Трудове право України Навчальний посібник / За ред. П.Д. Пилипенка – К.: Істина, 2005 – 208 с.
112. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
113. Синявська О.Ю. Оплата праці в органах внутрішніх справ: проблеми пільг та заборони зайняття підприємницькою діяльністю // Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України Матеріали науково-практичної конференції Харків, 24 жовтня 2002 року. – С. 225 – 229.
114. Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. д.ю.н., проф. В.А. Карташкин, д.ю.н., проф. Е.А. Лукашева. – 2-е изд., доп. – М.: Из-во НОРМА, 2002. – 944 с.
115. Юридична енциклопедія: В 6 т. – Т. 3: К-М. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: „Укр. енцикл.” – т. 3: К-М. – 2001. – 792 с.
116. Куліш А.М. Гарантії проходження служби особами рядового та начальницького складу податкової міліції // Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України Матеріали науково-практичної конференції Харків, 24 жовтня 2002 року. – С. 130 – 133.
117. Про медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я системи МВС України: Наказ МВС України №1296 від 4 листопада 2003 // Офіційний вісник України. – 2004. – №20. – Ст. 1395.
118. Венедиктов В.С. Правове регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ України. Науково-практичний посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 165 с.
119. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закону України // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
120. Резолюція №690 Парламентської асамблеї Ради Європи «Декларація про поліцію» (Страсбург, 8 травня 1979 року) // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.
121. Мельник К.Ю. До проекту концепції соціально-правового захисту персоналу органів внутрішніх справ // Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України Матеріали науково-практичної конференції Харків, 24 жовтня 2002 року. – С.121 – 125.
122. Венедіктов С.В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України: Науково-практ. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 328 с.
123. Дей М. Основні питання стимулювання трудової активності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №6. – С. 105 – 108.
124. Бойченко Г.М. Особливості правового регулювання пільгового забезпечення працівників в умовах ринкової економіки // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції; м. Харків, 25-27 травня 2006 р. / За ред. проф. В.С. Венедіктова. -Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2006. – С. 453 – 459.
125. Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України №181 від 22 березня 2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – №21. – Ст. 1159.
126. Рішення Конституційного Суду України від 4 березня 2004 року № 5-рп /2004 у справі про доступність і безоплатність освіти.
127. Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України від 14 травня 2007 р. № 150.
128. Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій: Постанова Кабінет Міністрів України №167 від 8 лютого 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – №7, 8 (книга перша).
129. Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: Указ Президента України №77/96 від 23 січня 1996 року // Урядовий кур’єр. – 1996. №15 – 16.
130. Про вищу освіту: Закону України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №20. – Ст. 134.
131. Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України: наказ Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2007 р. № 1172.
132. Капліна Г.А. До питання класифікації системи державних гарантій по оплаті праці // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції; м. Харків, 25-27 травня 2006 р. / За ред. проф. В.С. Венедіктова. - Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2006. – С. 257 – 260.
133. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №34. – Ст. 451.
134. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, розясненя, коментраі / Відп.редактор П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 928 с.
135. Про затвердження Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України: наказ Міністерства освіти і науки України №79 вiд 23 березня 1994 р.
136. Трудовое право: Энциклопедический справочник. – М.: Советская энциклопедия, 1979. – 528 с.
137. Кучма М.И., Хлыстова Е.А. Гарантии и компенсации. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Профиздат, 1982. – 150 с.
138. Москаленко Г.К. Переводы и командировки по советскому праву. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1953. – 48 с.
139. Коршунов Ю.Н., Лившиц Р.З., Румянцева М.С. Советское законодательство о труде. Справочная книга для профактива. – М.: Профиздат, 1974. – 560 с.
140. Кодекс законов о труде Украины (Научно-практический комментарий). – Х.: Одиссей, 2001. – 864 с.
141. Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13. – 224 с.
142. Астрахан Е.И. Перевод на другую работу. – М.: Юрид. лит., 1977. – 62 с.
143. Гончарова. Переводы и перемещения в судебной практике. – Х.: Вища школа, 1982. – 168 с.
144. Юшко А.М. Гарантії при переведеннях працівників за погодженням між керівниками підприємств, установ та організацій // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харьків: Нац. юрид. акад. Украіни. – 2001. – Вип. 51. – С. 83-91.
145. Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: Постанова Кабінету Міністрів України №992 вiд 22 серпня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – №191 – 192.
146. Про затвердження Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю „Державна служба” в освітній галузі „Державне управління” та працевлаштування випускників: Постанова Кабінету Міністрів України №402 вiд 26 травня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – №22. – Ст. 1216.
147. Про затвердження положень про прийом, стажування слухачів та працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, а також переліку органів, де проводиться стажування слухачів Академії: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 468.
148. Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: Постанова Кабінету Міністрів №309 вiд 1 березня 1999 // Офіційний вісник України. – 1999. – №9. – Ст. 71.
149. Общая теория государства и права: Академический курс: В 2 т./ Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Изд-во «Зерцало», 1998. – Т. 2: Теория права. – 640 с.
150. Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон: Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. №59 // Офіційний вісник України. – 1998. – №13.
151. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.
152. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №40. – Ст. 365.
153. Панасюк О.І. Аксі