Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України

Короткий опис

Зміст
Вступ............................................................................................................................3
Розділ 1. Соціально-правова характеристика нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України...............................................9
1.1. Поняття та особливості нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства...............................................................................................................9
1.2. Органи державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю як суб’єкти трудового права..................................................................37
1.3. Характеристика загальновизнаних принципів права як міжнародних стандартів правового регулювання нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства...........................................................................................74
Висновки до розділу..................................................................................................94
Розділ 2. Зміст та реалізація основних принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.............................................................99
2.1 Сутність принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю...................................................................................................................99
2.2. Класифікація принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства...........................................................................................................115
2.3. Зміст принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.................................................................................................................. 129
2.4. Напрямки розвитку основних принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в діючому законодавстві.....................155
Висновки.................................................................................................................165
Література...............................................................................................................172
Додаток. Проект закону „Про основні засади нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”.........................................191

ВСТУП
Актуальність теми. Перехід України до ринкових відносин, необхідність посилення захисту прав, свобод і законних інтересів найманих працівників викликає особливий науковий інтерес до проблем нагляду і контролю за трудовим законодавством України. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства спрямовані на забезпечення законності й дисципліни в процесі регулювання і реалізації трудових та тісно пов’язаних з ними відносин, попередження правопорушень та їх усунення.
Розмаїття органів, служб та підрозділів, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України, постійне збільшення показників порушення трудових прав працівників обумовлюють необхідність спеціального дослідження низки питань, які торкаються: поняття й особливостей такого нагляду і контролю; цілей, завдань, функцій та повноважень органів нагляду і контролю; їх нормативно-правового забезпечення; предмету, об’єкту та суб’єктів нагляду за дотриманням законодавства про працю; принципів, форм та методів контролю в цій сфері.
Поява нових організаційно-правових форм та соціальних інститутів, формування недержавної системи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю підвищують значимість наукових досліджень загальнотеоретичних проблем в сфері захисту трудових прав працівників. Послідовність і комплексність реформування трудового законодавства залежатиме, передусім, від глибокого та всебічного аналізу, правильного розуміння та обґрунтування багатьох концептуальних засад формування та розвитку нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.
Сформована за умов панування нормативістських підходів до права та його принципів теорія трудового права потребує нових ґрунтовних наукових досліджень. Отже, постає необхідність наукового пошуку переконливих аргументів для обґрунтування нових теоретичних позицій, які дозволять визначити правову природу нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та його принципів. Адже саме принципи є узагальнюючим відображенням змісту права і забезпечують єдність процесу його становлення, реалізації, охорони та вказують на тенденцію розвитку цього інституту трудового права в майбутньому.
Серед вітчизняних вчених окремі проблеми нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю досліджувались у дисертаціях на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук. Теоретичну базу дослідження становлять праці представників науки трудового права і науки управління в галузі організації та діяльності контрольно-наглядових органів: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Бандурки О.М., Венедіктова В.С., Гаращука В.М., Гоца В.Я, Гінзбурга Л.Я., Давиденко Л.М., Жернакова В.В., Іванова С.О., Каринського С.С., Лазор Л.І, Лівшица Р.З., Мичко М., Малова В.Г., Муксінової Л.А., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенко П.Д., Прокопенко В.І., Процевського О.І., Руденко М., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., Ярмиша О.Н. та інших. Однак проблема принципів нагляду та контролю за умов ринкових перетворень залишається малодослідженою та дискусійною. Вищевикладене обумовлює необхідність дослідження системи принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства із врахуванням нових досягнень теорії права та галузевих наук та визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 р. та п. 1.3 Головних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., а також планів наукових досліджень науково–дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в обґрунтуванні та визначенні правових дефініцій, формулюванні нових підходів та внесенні пропозицій щодо системного змісту та особливостей принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні дослідницькі завдання:
- визначити поняття й особливості нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
- визначити правовий статус органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- розкрити специфіку правового регулювання в сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- окреслити поняття та значення принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства;
- надати характеристику загальновизнаних принципів права як міжнародних стандартів в сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- визначити сутність принципів організації та діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- надати класифікацію принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- визначити та розкрити зміст та специфіку основних принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання нагляду і контролю в цій сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.
Предметом дослідження є принципи нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.
Методи дослідження. Представлені в роботі основні положення та результати здобуті в процесі наукового дослідження з використанням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичного, логіко-семантичного, системно-структурного та історичного. Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження нагляду та контрою в єдності, взаємозв’язку та розвитку соціальних та юридичних чинників. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат в цій сфері (підрозділи 1.1, 1.3). Застосування системно-структурного методу надало можливість дослідити нагляд та контроль як цілісні правові явища та визначити їх специфічні риси та загальні ознаки (підрозділи 1.1, 2.1, 2.3). Історичний метод дозволив розглянути сучасний стан принципів нагляду і контролю як результату розвитку вітчизняного законодавства та дослідити перспективи розвитку принципів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю (підрозділи 1.3, 2.2, 2.4).
Емпіричну базу дослідження становить: Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України та інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, а також практика застосування трудового законодавства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права, дослідити особливості принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства. В процесі проведеного дослідження розроблені і сформульовані нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідженої тематики, що виражається в авторському формулюванні таких понять як: нагляд, контроль, принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Так, нагляд за дотриманням законодавства про працю визначено як діяльність органів прокуратури щодо додержання законності і дисципліни в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин, яка здійснюється без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підприємства, установи, організації;
- вперше визначено поняття принципів діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства як закріплених в правових нормах найбільш загальних, вихідних положень, основних засад, керівних настанов, що визначають найважливіші правила, за якими організується і здійснюється діяльність, спрямована на захист трудових прав працівників.
- визначено особливості нагляду і контролю за дотриманням законодавства України про працю, а саме, доведено що контроль відрізняється від нагляду тим, що контролюючий орган, на відміну від прокуратури, має право втручатися в оперативну діяльність підконтрольного, а також контролюючі органи мають право самостійно притягувати винних до юридичної відповідальності;
- вперше визначено, що основними загальновизнаними принципами, які виступають міжнародними стандартами здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, є принципи: юридичної рівності однойменних суб’єктів, принцип справедливості та принцип поваги і захисту прав людини;
- дістала подальшого розвитку специфіка діяльності спеціально уповноважених органів в сфері нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
- вперше класифіковано принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю на: фундаментальні (основні) принципи права; принципи правової держави; міжгалузеві принципи; принципи трудового права; специфічні принципи інституту нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;
- сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до: Конституції України, Закону України „Про прокуратуру”, Кодексу законів про працю, підготовлено законопроект „Про нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права взагалі та проблем організації та регулювання відносин нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; б) у правотворчості – під час розробки проекту нового Трудового кодексу України та інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, покликаних регулювати порядок здійснення відповідного нагляду і контролю; в) у практичній діяльності – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регулює відносини в сфері нагляду і контролю; г) у навчальному процесі – під час читання лекцій та проведення практичних занять для студентів юридичних вузів та факультетів, а також підготовки відповідної методичної літератури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи оприлюдненні на науково-практичних конференціях: „Трудове право України в контексті європейської інтеграції” (м. Чернігів 25–27 травня 2006р.), „Соціально–захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (Чернігів, 31 травня – 2 червня 2007р.). Також положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях науково–дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 4 наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях та у тезах доповіді на науково-практичній конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, до складу яких входить сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатку. Повний обсяг дисертації становить 171 сторінку. Список використаних джерел складається із 219 найменувань і займає 19 сторінок.

Список літератури

Висновки.
Закінчивши своє дослідження, вважаємо, що завдання, які були поставлені, виконані в межах обраної теми. На підсумок робимо такі узагальнюючі висновки. Перш за все звертаємо увагу на те, що принципи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства є вагомими, складними нормами в регулюванні та функціонуванні цієї системи.
Автор вважає, що самі по собі принципи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства без їх реального втілення у конкретну роботу органів нагляду та контролю мало чого досягають. Тому окремо характеризується зміст основних принципів в діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства по здійсненню захисту трудових прав працівників і доводиться, що ця робота потребує подальшого удосконалення з метою підвищення її ефективності.
До найбільш вагомих висновків дисертаційної роботи слід віднести наступні:
1. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства України про працю мають як загальні, так і специфічні особливості. І контроль, і нагляд можуть здійснюватись в однакових формах (перевірки, вимоги звітів, пояснень, надання вказівок та застосування санкцій тощо). Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства є різними методами, формами та способами забезпечення законності в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. Таким чином, контроль слід відрізняти від близького до нього виду державної діяльності - нагляду, хоча у них є ряд однакових рис, ознак, якостей та властивостей. Єдина у них і мета - забезпечення законності, попередження правопорушень та їх усунення.
2. Предметом нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю трудові та тісно пов’язані з ними відносини, які конкретизуються у відповідній поведінці, що виникає між об’єктами контролю – учасниками цих правовідносин. Суб’єктами нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства є різні за характером та правовою природою державні та недержавні органи, які мають на це відповідні повноваження.
3. Контроль за дотриманням законодавства про працю відрізняється від нагляду тим, що він постійний та безперервний, здійснюється як органами державної законодавчої та виконавчої влади, судами, так і багаточисельними спеціально створеними для цього контролюючими органами.
4. Нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюють лише органи прокуратури, інші органи виконують контрольні завдання. Тому й назви усіх останніх мають відображати сутнісних характер саме діяльності їх як контролюючих, а не наглядових органів. Контролюючими органами повинні називатися всі державні інспекції та служби, інші органи (органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування), які мають відповідні повноваження.
5. Контроль відрізняється від нагляду тим, що контролюючий орган, на відміну від прокуратури, має право втручатися в оперативну діяльність підконтрольного (іноді аж до підміни собою керівного органу цього об'єкта), а також контролюючі органи (але не прокуратура) мають право самостійно притягувати винних до правової відповідальності.
6. Нагляд за дотриманням законодавства про працю - це діяльність органів прокуратури щодо додержання законності і дисципліни в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин, яка здійснюється без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підприємства, установи, організації.
7. Контроль за дотриманням законодавства про працю - це самостійна або зовнішньо ініційована діяльність спеціально уповноважених державних або недержавних органів по спостереженню за функціонуванням підприємств, установ, організацій, яка спрямована на отримання фактичних даних щодо об’єктів контролю; застосування заходів щодо попередження правопорушень; надання допомоги у поновленні законності й дисципліни; встановлення причин та умов, що сприяють порушенню вимог правових приписів; прийняття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб. Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства поділяються на дві групи: державні і громадські.
8. Правовий статус державних контролюючих органів за дотриманням законодавства про працю в окремих випадках визначений Законами України, а в інших – підзаконними нормативно-правовими актами. Зауважимо, що логічних критеріїв для такого розподілу немає. Вважаємо, правовий статус органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, а також розподіл повноважень між органами нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю повинен встановлюватися та регулюватися виключно законами України.
9. Основними загальновизнаними принципами, які виступають міжнародними стандартами здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, є принципи: юридичної рівності однойменних суб’єктів, принцип справедливості та принцип поваги і захисту прав людини.
10. Зміст принципу рівності однойменних суб’єктів проявляється в рівності: 1) прав і свобод; 2) юридичних властивостей, в рамках яких суб’єкти права здійснюють свою діяльність. Реалізація принципу рівності однойменних суб’єктів в діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю означає, що будь-який суб’єкт трудових правовідносин при здійсненні ним правопорушення відповідає за одними і тими ж законами, і що накладення відповідальності здійснюється одними і тими ж юрисдикційними органами.
11. Зміст принципу поваги та захисту прав людини виражається в обов’язку держави захищати право людини на працю – вжиття усіх можливих заходів з метою запобігання порушення цього права, перш за все, шляхом формування органів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.
12. У зв’язку із послідовною політикою України щодо зближення з Європейським Співтовариством важливого значення набуває забезпечення та захист соціально-трудових прав працівників шляхом відображення загальновизнаних принципів міжнародного права в діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.
13. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю – це закріплені у законодавстві України основні начала, положення, які визначають загальну направленість, суть, зміст та основні особливості здійснення нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.
14. Принципи діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства можна визначити як закріплені в правових нормах найбільш загальні, вихідні положення, основні засади, керівні настанови, що визначають найважливіші правила, за якими організується і здійснюється діяльність, спрямована на захист трудових прав працівників.
15. Усі принципи є рівнозначними, однаковими за своїм імперативом, якщо вони визнаються принципами, незалежно від того, в якому нормативно-правовому акті вони закріплені.
16. Однозначності у визначенні структури системи принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України досягти практично неможливо, бо немає чітких критеріїв у поділі принципів на суто галузеві, підгалузеві, щодо конкретних правових інститутів, принципи права України, загальновизнані принципи права.
17. Принципи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства повинні класифікуватися наступним чином: 1) фундаментальні (основні) принципи права; 2) принципи правової держави; 3) міжгалузеві принципи; 4) принципи трудового права; 5) специфічні принципи інституту нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, які в свою чергу поділяються на принципи здійснення правосуддя, принципи прокурорського нагляду, принципи парламентського контролю, принципи відомчого контролю, громадського контролю.
До фундаментальних (основних) принципів права відносяться загальновизнані принципи права – як міжнародні стандарти щодо здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю: принцип справедливості; принцип рівності однойменних суб’єктів; принцип демократизму; принцип поваги та захисту прав та свобод людини.
До принципів правової держави відносяться загальні принципи національної системи права, на основі яких побудована система національного законодавства. Вони притаманні як нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства, так і будь-якій державній діяльності в Україні: принцип верховенства права; принцип законності; принцип гласності; принцип пріоритетності прав і свобод людини та громадянина; принцип невідчужуваності й непорушності прав і свобод людини та громадянина та інші.
Міжгалузеві принципи – це вихідні, керівні засади, що визначають загальні положення правового регулювання кількох галузей права В сфері нагляду та контролю вони виступають такими стосовно правових норм у складі традиційного поділу права на галузі. В свою чергу, ці принципи можна розглядати і як принципи окремих інститутів права (конституційного, адміністративного, трудового та ін.).
Принципи інституту нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю найбільш чітко підкреслюють зміст, направленість та специфіку нагляду та контролю в сфері трудових та тісно пов’язаних із ними відносин. Цю групу складають принципи, які знаходять своє виявлення в окремих напрямках контрольно-наглядової діяльності (принципи здійснення правосуддя, принципи прокурорського нагляду, принципи парламентського контролю тощо).
Викладаються й інші висновки та пропозиції, спрямовані на подальше удосконалення законодавства, а саме:
1. Ст.260 Кодексу законів про працю України є сенс назвати "Органи, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю”. Зміст даної статті викласти таким чином:
"Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства поділяються на державні і громадські.
Основними державними органами, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю є: Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради по правам людини, Кабінет Міністрів України, Міністерство праці і соціальної політики України, Державний комітет України з ядерної й радіаційної безпеки, органи державного пожежного контролю управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій України, органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, суди України, органи місцевого самоврядування.
Основними громадськими органами, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю є: трудові колективи підприємств, установ, організацій через обраних ними уповноважених, професійні спілки”.
2. Статтю 5 Закону України „Про прокуратуру”, яка визначає основні функції прокуратури доповнити п.5: „5) нагляд за додержанням законодавства з прав і свобод людини і громадянина.” Розділ третій закону „Про прокуратуру” слід доповнити главою п’ятою „Нагляд за додержанням законодавства з прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами”, в якій мають бути визначені предмет та завдання такого нагляду, повноваження прокурора, наглядові акти прокурора тощо.
3. Пропонуємо в новій редакції Закону України “Про прокуратуру” більш детальніше і ширше визначити систему принципів організації та діяльності прокуратури, повинні бути чітко визначені такі принципи:
1) єдність і централізація; 2) незалежність і законність; 3) поєднання інтересів людини і держави на засадах пріоритетності прав і свобод людини і громадянина; 4) гласність; 5) принцип державної мови.
4. У ч. 2 ст. 6 Конституції України необхідно вказати й органи, що не належать до гілок державної влади, наприклад, адміністрацію Президента України, прокуратуру, виборчі органи, Національний банк, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини тощо, які теж мають здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.
5. Проект закону „Про нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю” (див. Додаток 1).

Література.
1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Х.: Консул, - 2001. – 656с.
3. Михайленко О.Р. До питання про концепцію системи ознак правової держави // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних відносин. - Київ. 2000. - С.265.
4. Венедіктов В.С. Трудове право України в умовах ринкової економіки: проблеми та перспективи // Вісник Ун-ту внутр. справ. – 1997. - №2. – С.186-189
5. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України // Право України. – 1999. - №6. – С.101
6. Про Засади державної політики України в галузі прав і свобод людини: Постанова Верховної Ради від 17 червня 1999 р N 757-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - N 35. - Ст.303.
7. Шишкін В. Чи готова держава до захисту прав громадян? (риторичні міркування) // Право України. – 1995. – №12. – С. 28-32.
8. Иванов О. В. Защита субъективных прав и проблема истини в гражданском процессе // Вестник МГУ. Сер. право. – 1996. – №2. – 241 с.
9. Сабикенов С.К. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняемых законом интересов советских граждан // Проблемы госуд. и права: Труды науч. сотр. и аспирантов. Вып. 9. – М.: ИГП АН СССР, 1974. – С. 61-68.
10. Парламентаризм в Україні: теорія та практика / Матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. – К.: Книга, 2001. – 660 с.
11. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х томах. – М.; Русский язык Т. 1: А-З. 1999. – 699 с.
12. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под ред. докт. филол. наук, проф. Н.Ю. Шведовой.: Рус. яз., 1984. – 797 с.
13. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР. – М.: Юрид лит., 1985. – 175 с.
14. Воеводин Л.Д. Система конституционных прав и свобод советских граждан, юридические условия и средства их обеспечения и охраны // Юридические гарантии конституционных прав и свобод в социалистическом обществе. – М., 1987. – С. 59-75.
15. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень). – Х., 1997. – 63 с.
16. Тимченко І.А. Конституційні права й обов'язки радянських громадян. – К., 1985. – 236 с.
17. Ростовщиков И.В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР: вопросы теории. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 120 с.
18. Толкачев К.Б., Хабибулин А.Г. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан – Уфа: Уфим. высш. шк. МВД СССР, 1991. – 98 с.
19. Прокопенко В.І. Трудове право. Підручник. Х.: Консум, 1998. – 480с.
20. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24.05.2000р. №717/2000 // Урядовий кур’єр. – 2000. – 31.05. - №97
21. Чанишева Г.И., Болотіна Н.Б. Трудовое право Украины. – Х.: Одиссей, 1999. – 480с.
22. Комментарий к трудовому кодексу Российской Федерации (постатейный, научно-практический) /Под ред. К.Я. Ананьевой. – М.: ТОН-ЮРАЙТ, 2002. – 704с.
23. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС, 2004. – 337с.
24. Трудове право України: Підручник / За ред. П.Д.Пилипенка. – К.: „Ін Юре”, 2004. – 536с.
25. Таранов П.С. Анатомия мудрости. 120 философов. Т.1. – Симферополь, «Таврида», 1997. – 456 с.
26. Язык закона / Под ред. А.С.Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – 192 с.
27. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1994. – 236 с.
28. Кравченко С.П. Мова як фактор правоутворення та законоутворення. Автореферат … канд. юрид. наук. Одеса. 2000. – 20 с.
29. Етимологічний словник української мови: У семи томах. Том другий. – К.: “Наукова думка”, 1985. – 570 с.
30. Новый англо-русский, русско-английский словарь : 45 000 слов.- К.: А.С.К., 2000.- 736 с.
31. Словник української мови. Том п’ятий. – К.: “Наукова думка”. – 1974. – 840 с.
32. Толковый словарь русского языка / Сост. Д.Н. Ушаков, - М.: 1935.-1424с.
33. Иссерс Б.Б. Виды и содержание полномочий. // Труды Иркутского университета. т.71. вып.10, 1976. -С.135-147.
34. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления.- М.: Юридическая литература, 1974.-159с.
35. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К.: Генеза, 2000.-239с
36. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 198с.
37. Клименко В.А. та інш. Коментар до Закону України “Про боротьбу з корупцією”. – К.: “Бліц-Інформ”, 1996. – 512 с.
38. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради. - 1994. - N 52. - Ст.455.
39. Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 р N 1845 // Офіційний вісник України. - 2003 р. - № 48. – Ст. 2527
40. Старостяк Е. Элементы науки управления. М.: 1965.-423с.
41. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.-736с.
42. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К., Вентурі, 1996.- 208с.
43. Социальный контроль в СССР. / Воронежский Университет; Под ред. В.С. Основина.– Воронеж: 1981.-200с.
44. Научная организация управления органами внутренних дел /Под ред. Г.Г. Зуйкова. - М.: -Академия МВД СССР, 1984. – 317с.
45. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 17с.
46. Админстративное право (Общая и особенная части) /Под ред. А.П. Коренева. – М.: МВД СССР, 1986. – 487с.
47. Советское административное право /Под ред. В.М. Манохина. – М.: Юрид. лит., 1977. – 544с.
48. Тихомиров Ю.А Управленческое решение – М.: Юридическая литература, 1972. –288с.
49. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР – М: Юридическая литература, 1973.-225с.
50. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник /Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912с.
51. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм – М: Финансы и статистика, 1989.-221с.
52. Советское трудовое право /Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит. 1972. – с.318-320
53. Советское трудовое право /Под ред. В.С. Андреева. – М.: Юрид. лит., 1976. – с.282
54. Советское трудовое право /Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Юрид. лит., 1979. – с.469
55. Никитинский В.И. Азбука трудового права. – М.: Знание, 1981. – с.97.
56. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – 208с.
57. Советское трудовое право /Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Юрид. лит., 1981. – 544с.
58. Процевский А.И. Предмет советского трудового права. – М.: Юрид. лит., 1979. – 244с.
59. Советское трудовое право /Под общ. ред. О.В. Смирнова. – М.: Профиздат, 1991. – 363с.
60. Трудове право. Учебник /Под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 1997. – 448с.
61. Разаренов Ф.С. О сущности и значении административного надзора в советском государственном управлении. В кн..: Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Юрид. лит., 1963. – С.65-82.
62. Семенков В.И. Правовые проблемы охраны труда в СССР: Автореф дис. докт. наук.– Минск, 1974. – 42с.
63. Проект Трудового кодексу // ЛІГАБізнесІнформ. – www.liga.net
64. Кодекс Законів про працю України // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Ст. 375.
65. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 1998. - №4. – С. 2-6.
66. Дашковська О.Р. Теоретичні аспекти розподілу влад в Україні. Автореферат… канд. юрид. наук. Харків – 1997. – 20 с.
67. Процюк І.В. Законодавча влада в Україні. Автореферат … канд. юрид. наук. Харків, 1999. – 19 с.
68. Цвік М.В. Конституційні проблеми розподілу влад (деякі загально-теоретичні аспекти) // Вісник Академії правових наук України.-1993.- № 4.- С. 60-68.
69. Погорєлов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект). Автореферат …канд. юрид. наук. 12.00.01. Харків: Університет внутрішніх справ, 2000. – 16 с.
70. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади: теоретичні аспекти // Право України. – 1999. - №5. – С.82-85.
71. Алєксєєнко І.Г. Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові проблеми становлення та розвитку. Автореферат… канд. юрид. наук. Київ-2001. – 16 с.
72. Деякі питання державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю: Постанова КМУ від 18 січня 2003р. №50 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 111.
73. Питання Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду: Постанова Кабінету Міністрів від 15.09.06 №1315 // Офіційний Вісник України. - 2006 р. - № 38. – Ст. 2590
74. Козлов А.Є. Конституционное право. – М.: Юрист, 1997. – 480с.
75. Комментарий к Конституции Росийской Федерации: Принята всенародным голосованием 12 декабря 1993 г. / В.А. Мирошникова. – М.: ЭКМОС. – 1999. – 175 с.
76. Тодика М.Ю., Марцеляк О.В. Конституційний суд в Україні і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян. – Х., 1996. – С. 52.
77. Савченко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юриспруденції // Право України. - 1999. - №2. – С.2-8.
78. Про Конституційний Суд України: Закон України 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №49. – Ст. 272
79. Пряхина Т.М., Эбзеев Б.С., Хабриева Т.Я. Толкование Конституции РФ: теория и практика // Государство и право. 1998. №12. С. 98-100.
80. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (справа про свободу утворення профспілок) від 18.10.2000 № 11-рп/2000 // Офіційний вісник України, 2000. – № 43. – Ст.1857.
81. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні //Право України. – 2000. - №1. – с.16-22.
82. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради 1998. - N 20. - Ст.99
83. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.
84. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.
85. Руденко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів нагляду та контролю в сфері управління // Право України., 1996. - №9. – С. 58-62
86. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.- К.: 2000. - 377 с.
87. Волок Г. Чи потрібний загальний нагляд ? // Вісник прокуратури. 2000. №2. -С.88.
88. Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади: Указ Президента України від 12.03.1996р. № 179/96 // Урядовий кур’єр. – 1996 . – 28 березня. – №56-57
89. Прокопенко В.І. Трудове право. Підручник. Х.: Консум, 1998. – 480с.
90. Про положення про Міністерство праці та соціальної політики: Указ Президента України від 30 серпня 2000р. № 1035/2000 // Офіційний вісник України. – № 35. – Ст.1482.
91. Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.03 № 50 // Офіційний вісник України вiд 07.02.2003 - 2003 р., № 4, стор. 230, стаття 111
92. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. №2694 XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №49. - Ст668.
93. Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.06 №1640 // Офіційний вісник України вiд 04.12.2006 - 2006 р., № 47, стор. 62, стаття 3133
94. Козлов Ю.М. Горизонтальные управленческие отношения. // Советское государство и право.- 1973. №12. С.52-69.
95. Юрченко А.К. Разграничение административных и гражданских правоотношений. // Проблемы гражданского и административного права.- Ленинград: 1962. С.72-79.
96. Про Державний комітет ядерного регулювання України: Указ Президента України від 6 березня 2001 р. № 155/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 10. – Ст. 403
97. Деякі питання пожежної безпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2002 р. № 112 // Офіційний Вісник України. – К., 2002. – № 7. – С. 132, ст. 285.
98. Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. № 3745–XII // Відомості Верховної Ради. - 1994. - 5. - Ст. 22.
99. Доманський В. А. Удосконалення системи забезпечення пожежної безпеки в Україні, правові аспекти // Право України. – К., 2002. – № 6. – С. 108–112.
100. Про затвердження Положення про Державний департамент пожежної безпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002р. № 500 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 15. – С. 816
101. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572/99 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 50. – С. 8.
102. Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій: Указ Президента України від 27 січня 2003 р. № 47/2003 // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 5. – Ст. 174.
103. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань державного управління у сфері пожежної безпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 873 // Офіційний Вісник України – 2003. – № 23. – Ст. 1080.
104. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. №4004-XXI // Відомості Верховної Ради. – 1994. - №27. – Ст. 218.
105. Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. №1218 // Офіційний Вісник України. – 2000. - № 25. – Ст. 1077.
106. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - N 45. - Ст.397
107. Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник. – М., 2001
108. Кочекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. - М., 1958
109. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М., 1972
110. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М., 1999
111. Гегель Г.В.Ф. Введение к „Философии права» //Гегель Г.В.Ф. Собрание сочинений. – М., 1963. – Т.7. – 528с.
112. Медведчук В. Питання ефективності чинного законодавства //Право України. – 1998. - №6. – С.69-72.
113. Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование. – М.: Ин-т гос. и права РАН, 1993. – 128 с.
114. Про державний суверенітет України: Декларація від 16 липня 1990р. № 55-XII. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 31. - Ст.429.
115. Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Закон України від 10 листопада 1994 року № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 46. - Ст. 415.
116. Про приєднання України до Статуту Ради Європи: Закон України від 31 жовтня 1995 року № 398/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 38. - Ст. 287.
117. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 40. - Ст. 263.
118. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615 // Офіційний Вісник України. – 1998 – № 24. – Ст.870.
119. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 39. - Ст. 1648.
120. Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу – К., 2000. – 120 с.
121. Некоторые вопросы адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза. – В кн.: Проблемы вхождения Украины в европейское правовое пространство: Монография /Под ред. С.В.Кивалова, М.Ю.Черкеса. – Одесса: Юридична література, 1999. – 116 с.
122. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты //Правоведение. – 2000. – № 3. – С.4-16.
123. Йоффе О.С., Шаргородский М.Д. О значении общих определений в исследовании вопросов права и социалистической законности //Сов. Гос. И право. – 1963. – № 5. – С.49-59.
124. Рабінович П.М. Загальна теорія права та держави: Конспект лекцій. – Львів: Ред.-вид. відд. Львів. ун-ту, 1992. – 90 с.
125. Фулей Т.І. Сучасні загальнолюдські принципи права // Дис. на здоб. наук. ступ. к.ю.н. за спеціальністю: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Львів, 2003
126. Международное право в документах: Учебн. Пособие для вузов по спец. «правоведение» /Сост. Н.Т.Блатова. – М.: Юрид. лит., 1982. – 853 с.
127. Нерсесянц В.С. Права человека в истории политической и правовой мысли (от древности до Декларации 1789 г.) – В кн.: Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989. – С.21-29.
128. Устав Организации Объединенных наций. – В кн.: Действующее международное право. В 3-х томах. Сост. Ю.М.Колосов и Е.С.Кривчикова. Т.1. – М.: Изд-во МНИМП, 1999. – С.7-33.
129. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (резолюція ГА ООН 2200А/ХХІ/1966). – В кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи /Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С.36-58.
130. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций. – Международное право в документах: Учебное пособие /Сост. Н.Т.Блатова. – М.: Юрид. лит., 1982. – С.4-12.
131. Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975). – В кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи /Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С.181-192.
132. Конвенція про дискримінацію в галузі праці і занять (Конвенція МОП № 111, 1958). – В кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи /Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С.172-176.
133. Лукашук И.И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. М.: Спарк, 2000..
134. Экимов А.И. Справедливость и социалистическое право. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1980.
135. Деннис Ллойд. Идея права /Пер. с англ. М.А.Юмашева, Ю.М.Юмашев; научный редактор Ю.М.Юмашев – М.: ЮГОНА, 2002. – 416с.
136. Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм: (Эволюция представлений о социальном равенстве в мире капитала). – М.: Мысль, 1984.
137. Лившиц Р.З., Никитинский В.И. Принципы советского трудового права //Сов.гос. и право. – 1974. – №8
138. Оноре Тоні. Про право. Короткий вступ. – К.: Сфера, 1997
139. Костенко О.М. Справедливість кримінального закону як передумова ефективності його застосування. – В кн.: Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наук. думка, 1995
140. Келина С.Г. Значение принципа справедливости для уголовной юстиции // Криминология и уголовная политика. – М., 1985.
141. Михайленко О. Проблеми справедливості при розбудові правової держави //Право України.—1998.– № 8
142. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4.ХІ.1950) // Офіційний вісник України, 1998. – № 13
143. Декларация Хельсинкской встречи на высшем уровне (1992) – В кн.: Действующее международное право. В 3-х томах. Сост. Ю.М.Колосов и Е.С.Кривчикова. Т.1. – М.: Изд-во МНИМП, 1999. – С.92-98; //МЖМП. – 1992. – № 4
144. Лукашук И.И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. М.: Спарк, 2000.
145. Лесаж М. Права человека, правовое государство и европейское правовое пространствою – В кн.: Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989
146. Лозіньскі К. Універсальність прав людини і відмінності в культурі, традиціях та історичному досвіді // Незалежний культурологічний часопис. Число 21. 2001. Громадянське суспільство. – С.187-205.
147. Рабінович П. Права людини: уніфікація назв та розмаїття змісту. // Незалежний культурологічний часопис. Число 21. 2001. Громадянське суспільство. – С.191-198.
148. Саидов А.Х. Концепция «европейского правового пространства»: проблемы и перспективы //МЖМП. – 1992. – № 3. – С.59-60.
149. Крайкемайер А. На пути к единой системе ценностей в рамках СБСЕ //МЖМП. – 1993. – № 3. – С.63.
150. Бойцова В.В., Бойцова Л.В. Комментарий к Федеральному конституционному закону “Об Уполномоченном по правам человека в Российской Федерации”. – М.: Инфра.М – НОРМА, 1997
151. Философский энциклопедический словарь.— М.: ИНФРА М, 1997.— 576 с.
152. Новий тлумачний словник української мови: у чотирьох томах. Т. 3. 2000 р. К.: Видав. "Аконіт". - С. 714
153. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М. 1983. - С.528; Советский энциклопедический словарь. - М. 1983. -С.1057.
154. Конверський А.Є. Логіка: Підручник.- К.: “Четверта хвиля”. 1998. - 272 с.
155. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко.— К.: Видавництво "Аконіт", 1998.— Т.І: А-Є.— 910 с.; Т.ІІ: Ж-ОБД.— 910 с.; Т.ІІІ: ОБЕ-РОБ.— 927 с.; Т.ІV: РОБ-Я.— 941 с.
156. Свердлык Г.А. Принципы советского гражданского права – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1985
157. Александров Н.Г. Социалистические принципы советского права // Сов. гос. и право. – 1957. – № 11
158. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. – К.: Вища школа, 1971
159. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм //Правоведение. – 1971. – № 3. – С.46.
160. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. Т.1. Общие вопросы общей теории социалистического права.– Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972
161. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в 2-х т. Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982
162. Васильев А.М. О правовых идеях-принципах //Сов. гос. и право. – 1975. – № 3
163. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С.30-33
164. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Посіб. для студентів спеціальності “Правознавство”. Вид. 2-е, зі змінами і доп. – К., 1994. – С.82.
165. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – С.240.
166. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. – с.165
167. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Под ред. проф. М.Н.Марченко. том 2. Теория права. – М.: Зерцало, 1998. – С.22.
168. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – С.290-293.
169. Карташов В.Н. Принципы права. – В кн.: Теория государства и права: Учебник /Под. ред. В.К.Бабаева. – М.: Юристъ, 1999. – С.222.
170. Пашерстник А.Е. Осфере действия и принципах советского трудового права //Сов. гос. и право. – 1957. – №10. – С.99.
171. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2001
172. Пушмин Э.А. О понятии основных принципов современного общего международного права // СЕМП, 1978. – М., 1980. – С.75-76.
173. Смирнов О.В. О соотношении норм и принципов в советском праве //Сов. гос. и право. – 1977. – № 2. – С.11.
174. Уржицкий К.П. К вопросу о принципах правового регулирования общественных отношений // Правоведение. – М.,!968. - №3
175. Маляренко В.Т. Конституційні основи кримінального судочинства. - Київ. 1999. - С.23-24; Новиков С.Г. Прокурорская система в СССР. - 1977. - С.106-107.
176. Томин В.Т. О понятии принципа советского уголовного процеса // Труды Высшей школы МООП РСФСР. Вып. 12. - М. 1965. - С.193-195
177. Чеканов В.Я. Прокурорский надзор в уголовном судопроизводстве. - Саратов. 1972
178. Явич Л.С. Общая теория права. - Л. 1976.
179. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании. – Львов. изд-во при Львов. гос. ун-те изд. объед. Вища школа, 1988. – С.34.
180. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права. – М.: Юрид. лит., 1977. – С.44.
181. Трудове право: Підручник // За заг. ред. Н.М,Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 608с.
182. Добровольская Т.Н. Принципы деятельности советской прокуратуры // Проблемы организации и деятельности прокурорской системы в свете Закона о прокуратуре СССР. - М. 1980. - С.20.
183. Козлов А.Ф. Конституционные принципы прокурорского надзора // Прокурорский надзор и укрепление социалистической законности в советском государстве. - Свердловск. 1981. -С.13.
184. Ломовский В.Д. Конституционные основы прокурорского надзора в СССР. - Калинин. 1982
185. Закон Украины «О прокуратуре»: Научно-практический комментарий. - Харьков. 1993
186. Лимская Декларация руководящих принципов контроля // Правовое регулирование государственного финансового контроля в зарубежных странах. Аналитический обзор и сборник нормативных документов / Сост. С. О. Шохин, В. И. Шлейников / Аналитический раздел и общ. ред. С. О. Шохина. – М., 1998. – С. 42–51.
187. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР
188. Горшенев В. М., Шахов И. Б. Контроль как правовая форма деятельности. – С. 88–106
189. Битяк Ю. П. Совершенствование контроля в советском государственном управлении // Социалистическая законность в советском государственном управлении. – Харьков, 1987
190. Теория права и государства. Под ред. проф. Г.Н. Манова. Учеб. для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – С.175.
191. Ведель Ж. Административное право Франции / П