УШВЕРІДЗЕ Давид Партенович. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ

Короткий опис

УШВЕРІДЗЕ Давид Партенович. Назва дисертаційної роботи: "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
УШВЕРІДЗЕ ДАВИД ПАРТЕНОВИЧ
УДК 349.2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ
ПРАВОВІДНОСИН З ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ
Спеціальність 12.00.05 — трудове право;
право соціального забезпечення
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник —
Іншин Микола Іванович
доктор юридичних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИНИКНЕННЯ
ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ……….15
1.1 Поняття та ознаки виникнення трудових відносин з державними
службовцями....................................................................................................... 15
1.2 Принципи трудових правовідносин з державними службовцями......... 29
1.3 Поняття та класифікація посад державної служби.................................. 50
Висновки до розділу 1 ....................................................................................... 62
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНІ УМОВИ ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ
ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З ДЕРЖАВНИМИ
СЛУЖБОВЦЯМИ……………………………………………………………...65
2.1 Поняття підстав та умов виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями ................................................................................ 65
2.2 Конкурсні засади виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями....................................................................................................... 80
2.3 Укладання трудового договору (контракту) як підстава виникнення
трудових правовідносин з державними службовцями................................. 101
2.4 Інші підстави виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями..................................................................................................... 118
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 132
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ
РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З
ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ……………………………………….135
3
3.1 Закордонний досвід регулювання виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями .............................................................................. 135
3.2 Проблеми правового регулювання виникнення трудових правовідносин
з державними службовцями в Україні та шляхи їх вирішення................... 158
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 174
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………177
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...183
4
ВСТУП
Актуальність теми. Довгий час гальмувалися державотворчі процеси,
що розпочалися з моменту проголошення України суверенною та
незалежною державою. Становлення соціального суспільства, економічної
незалежності та політичної системи, яка буде спрямовуватись на задоволення
потреб соціуму неможливе без належного регулювання праці державних
службовців. Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом
сформувало ряд необхідних для вирішення питань, які покладаються на
Україну. Так, одним із них є питання регулювання праці державних
службовців та пристосування їх до принципів гуманізму, відкритості і
спрямованості на задоволення потреб соціуму.
Інтегративні процеси та процеси реформування державної служби
зумовлюють зростання необхідності побудови високопрофесійного апарату
органів державної влади, ефективність діяльності якого прямо залежить від
його кадрового забезпечення. Процес імплементації норм, на яких
ґрунтується державна служба, викликає нагальну потребу у вдосконаленні
вітчизняного законодавства стосовно регулювання праці державних
службовців. Для реалізації поставлених задач процедури вступу на державну
службу повинні зазнати оновлення та стати більш пристосованими до потреб
суспільства і держави. Природно, що їх вирішення можливе лише шляхом
структурного реформування системи виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями.
Формування оновленої системи органів державної влади потребує
якісної системи оцінки професійних, ділових і особистих якостей кандидатів
на посади державних службовців.
Незрозумілість регламентації та процесів вступу на державну службу
зумовлюють доцільність проведення аналізу конкурсних, виборних та
кадрових підстав призначення на посади державних службовців. Крім того,
недостатня нормативна урегульованість процесів стажування та призначення
5
на посаду потребують наукового аналізу та переосмислення в процесі
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями. Оновлення
науково-практичної бази в системі правового регулювання виникнення
трудових правовідносин з державними службовцями позитивним чином
сприятиме створенню високопрофесійного кадрового забезпечення органів
державної влади.
Стан сучасного законодавчого регулювання та пристосованість його до
потреб практики виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями зумовлює потребу проведення комплексного всебічного
дослідження в контексті проведення адміністративної реформи та
інтегративних процесів пристосування норм законодавства України до
законодавства Європейського Союзу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права
соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в
правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№ 11БФ042-
11), затвердженої на період з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у
проведенні комплексного аналізу проблемних питань правового
регулювання виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями, розкритті характеру цих правовідносин та виявленні на цій
підставі тенденцій розвитку законодавства, доцільності застосування
міжнародного досвіду, обґрунтуванні та розробці наукових пропозицій
щодо удосконалення законодавства України, що регламентує виникнення
трудових відносин з державними службовцями.
На підставі вищезазначеної мети у процесі розробки дисертаційного
дослідження ставилися такі задачі:
– визначити поняття та характерні ознаки виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями;
6
– проаналізувати принципи, на яких базується виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями;
– розробити дефініцію категорії «посада державної служби» та
здійснити їх класифікацію;
– розглянути і проаналізувати умови та підстави виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями;
– дослідити правові механізми проведення конкурсних процедур на
заміщення вакантних посад державних службовців;
– виявити особливості трудового договору (контракту), укладеного з
державними службовцями, та процедури його укладення;
– з’ясувати правову природу перебування в кадровому резерві та
проходження стажування на посаді державного службовця;
– визначити сутність правового регулювання виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями в найбільш розвинених країнах
світу та запропонувати шляхи його застосування в законодавстві України;
– виявити, проаналізувати та дати актуальні пропозиції щодо
вирішення проблем та недоліків правового регулювання виникнення
трудових правовідносин з державними службовцями в Україні.
Об’єктом дослідження є трудові правовідносини, що виникають у
зв’язку із прийняттям на посаду державної служби.
Предмет дослідження становить процес виникнення трудових
правовідносини з державними службовцями.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного
дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання, яка
містить як загальнотеоретичні, так спеціальні наукові методи: діалектичний,
порівняльно-правовий, аналітичний, структурно-функціональний,
статистичний.
Діалектичний метод покладено в основу дослідження процесу
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями в їх
розвитку та взаємозв’язку з іншими процесами та явищами (підрозділи 1.1–
7
1.3). Порівняльно-правовий метод (підрозділи 3.1 та 3.2) застосовується під
час аналізу законодавства у досліджуваній сфері в Україні, а також
компаративного аналізу відповідних норм вітчизняного та європейського
права. Аналітичний метод (підрозділи 2.1–2.4) надав можливість встановити
необхідність вдосконалення правового регулювання виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями. Структурно-функціональний
аналіз (підрозділи 2.1, 2.2 та 3.2) дозволив визначити відповідність
нормативно-правових актів у сфері виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями реальним суспільним відносинам у цій сфері.
Статистичний метод використано при роботі зі статистичними матеріалами
(підрозділ 2.1).
Теоретичну базу наукового дослідження становлять праці, розробки
вітчизняних фахівців у галузі трудового права, адміністративного права та
державного будівництва, а саме: В.Б. Авер’янова, В.М. Андріїва,
А.В. Андрушко, Ю.П, Битяка, Н.Б. Болотіної, С.А. Бондарчука,
С.Я. Вавженчука, С.В. Венедіктова, Н.А. Гнидюк, Н.Ю. Голубаєвої,
І.П. Грекова, В.В. Єрьоменко, В.В. Жернакова, М.І. Іншина,
М.П. Карпушина, С.В. Ківалова, В.Ю. Кінчука, М.М. Клемпарського,
О.Є. Костюченко, Д.О. Красівського, І.П. Лаврінчук, І.П. Лопушинського,
У.І. Лохвич, С.С. Лукаша, В.Я. Малиновського, К.Ю. Мельника,
Н.О. Мельничук, А.О. Мовчан, Н.М. Неумивайченко, А.Ф. Ноздрачова,
О.Ю. Оболенського, Н.М. Обушенко, Ю.Г. Одегова, П.Д. Пилипенка,
С.М. Прилипка, О.С. Продаєвич, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського,
В.Л. Савченко, А.С. Сіцінського, В.Н. Смірнова, С.М. Терницького,
В.П. Тимощука, Ю.В. Ткаченка, О.П. Третьяк, У.В. Ушакова, Г.В. Фоміч,
В.Ю. Хриптак, В.М. Цвіка, Г.Ф. Шершеневича, А.М. Школика,
В.І. Щербини, О.М. Ярошенка.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше
в Україні, з урахуванням новітніх поглядів на правові процеси реформування
державної служби, здійснено комплексне наукове дослідження проблемних
8
питань виникнення трудових правовідносин з державними службовцями,
проаналізовано та сформовано пропозиції щодо їх вирішення. У ході
проведення дисертаційного дослідження було сформовано та запропоновано
ряд наукових висновків. До найбільш важливих відносимо наступні:
вперше:
– надано авторське визначення категорії «виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями» як юридичної процедури
(процесу) набуття особою, яка претендує на зайняття посади в державних
органах, органах місцевого самоврядування, статусу державного службовця у
зв’язку зі вступом на державну службу та призначенням на відповідну
посаду;
– визначено, що перебування в кадровому резерві та проходження
стажування не можна вважати самостійним юридичним фактом, який
викликає виникнення трудових правовідносин з державними службовцями.
Їх необхідно розглядати як правові становища, що прямо впливають на
виникнення юридичних фактів, які у своїй сукупності передбачають
виникнення трудових правовідносин;
– для зниження впливу керівника державного органу на відбір
кандидатів на посади державних службовців за конкурсом запропоновано
запровадити колегіальне обрання переможця конкурсною комісією; для
збільшення ролі кадрового резерву у процесі формування складу працівників
державних органів необхідно запровадити заміщення резервістом
аналогічних посад у державних органах, в яких він не стоїть у державному
резерві, за умови, якщо відсутній потрібний кандидат на вакансію;
удосконалено:
– систематизацію ознак виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями, до яких віднесено: 1) являє собою триваючий у
часі процес, що слідує за процедурою призначення на державну службу
(проведення конкурсу, проведення спеціальної перевірки тощо);
2) пов’язаний з реалізацією права громадянина на державну службу та є
9
наслідком проходження особою всіх етапів відбору, виконання інших умов
та наявності підстав для її фактичного призначення на посаду; 3) момент
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями
визначається моментом набуття особою статусу державного службовця та
призначення її на посаду в державному апараті;
– класифікацію принципів виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями, яку запропоновано здійснити за критерієм
поширення їх дії, на загальноправові (верховенства права, законності,
соціальної справедливості, прозорості, стабільності тощо) та галузеві
(політичної нейтральності, персональної відповідальності, публічності,
доброчесності тощо);
– визначення посади державної служби, яку запропоновано розглядати
з функціональної та організаційної точок зору. У функціональному
розумінні, державна посада – це частина повноважень держави, яка
делегована посадовій особі (державному службовцю) з метою виконання
функцій держави. З позиції організаційного підходу, державна посада – це
першочерговий елемент побудови державного органу, відповідно до якого
формуються особливості правового регулювання діяльності та праці
державних службовців;
– класифікацію посад державної служби, яку здійснено за такими
критеріями: 1) залежно від виду державного органу, в штаті якого
передбачена відповідна посада: посади в апаратах органів державної влади
(Адміністрації Президент України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України
тощо); посади в місцевих органах державного управління та місцевого
самоврядування (місцевих адміністраціях та їх апараті); посади в інших
державних органах (центральних органах виконавчої влади тощо); 2) в
залежності від обсягу функцій та повноважень особи, яка займає відповідну
посаду в державній службі: посади категорії А-В (ст. 6 Закону України «Про
державну службу»); 3) залежно від місця посади в управлінській ієрархії:
10
керівні посади (керівників органів, структурних підрозділів, відділів, їх
заступників), посади спеціалістів різної категорії;
– визначення та систематизацію видів підстав виникнення трудових
відносин з державними службовцями як систему юридичних фактів, із
настанням яких пов’язане призначення на посаду державної служби та
набуття конкретною особою статусу державного службовця. До підстав
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями
запропоновано віднести: волевиявлення особи щодо вступу на державну
службу, прийняття рішення уповноваженою посадовою особою щодо
призначення на посаду державного службовця в порядку та за наявності
умов, передбачених законодавством, або визначення результатів голосування
(якщо застосовується процедура обрання на посаду), укладення трудового
договору;
– дефініцію та групування умов виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями як юридично значимих фактів, які визначені
нормативно-правовими актами та за безальтернативної наявності яких особа
може набувати статусу державного службовця. Умови згруповано таким
чином: 1) умови, пов’язані з фізичними характеристиками особи (вік,
дієздатність тощо); 2) соціальні умови (громадянство, відсутність судимості,
дотримання вимог щодо несумісності та політичної нейтральності тощо);
3) кваліфікаційні умови (освіта, досвід роботи, наявність необхідного рівня
знань та вмінь тощо); 4) процедурні умови (проходження особою
конкурсного відбору, подання достовірних документів тощо);
– систематизацію ознак та стадій конкурсу на заміщення посад
державної служби, а також визначення поняття конкурсу як системи заходів,
спрямованих на заміщення вакантної посади в органах державної влади
шляхом визначення найкомпетентнішого кандидата за встановленими
критеріями. До ознак конкурсу на заміщення вакантної посади в державній
службі віднесено: 1) конкурс виступає однією з найбільш дієвих форм
відбору кандидатів на посаду в органи державної влади; 2) виконує ряд
11
важливих функцій, серед яких – стимулювання кандидатів до саморозвитку і
самоосвіти; 3) змагальна основа конкурсного відбору; 4) статистичноаналітична ознака;
– узагальнення особливостей трудового договору, що укладається з
державними службовцями, які включають: 1) обов’язкову письмову форму;
2) обов’язкове внесення до змісту договору відомостей про присвоєння
відповідного рангу, випробування при прийнятті на роботу, професійну
підготовку безпосередньо в державному органі (установі, в якій працює
особа), надання житлової площі, розширення сфери діяльності працівника,
переїзд працівника в іншу місцевість тощо; 3) умову про те, що переважною
формою є контракт;
– систематизацію особливостей процедури укладення трудового
договору з державними службовцями, якими визначено наступні: 1) сторони
не можуть самостійно встановлювати основні умови трудового договору,
оскільки вони визначені законодавством та посадовими інструкціями; 2)
укладенню трудового договору обов’язково передує конкурс або інша
процедура відбору; 3) якщо особа вперше призначається на посаду
державного службовця, то до укладення трудового договору вона зобов’язана
вийти зі складу виконавчого органу чи наглядової ради підприємства або
організації та припинити іншу діяльність, несумісну із зайняттям посади
державної служби, а після укладення трудового договору – прийняти
присягу;
дістали подальшого розвитку:
– пропозиції щодо застосування позитивного зарубіжного досвіду у
сфері правового регулювання умов, підстав та процедури виникнення
трудових правовідносин з державними службовцями в законодавстві
України: 1) поступова трансформація назви «державна служба» на «публічну
службу»; розширення посад, які підпадатимуть під дію закону і на які
поширюватимуться спеціальні вимоги для вступу на публічну службу та
гарантії (для працівників навчальних закладів, лікарів, вчителів, працівників
12
пошти, працівників державних банків, працівників залізниці);
2) запровадження диференційованого підходу до визначення мінімального
віку для вступу на державну службу (від 23 до 27 років); 3) удосконалення
конкурсної процедури відбору кандидатів на посади державної служби
шляхом запровадження комп’ютерного тестування з метою визначення
психотипу особистості, його особистих, морально-етичних якостей;
4) запровадження диференційованого підходу щодо визначення вимог до
кандидатів на посади державної служби – крім загальних вимог щодо
громадянства, відсутності судимості тощо, розробити відповідні вимоги до
особистих якостей, практичних вмінь та навичок кандидатів;
– узагальнення основних недоліків сучасного законодавства, що
регулює питання виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями, до яких віднесено: 1) недосконалу систему підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації кандидатів на посади державних
службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування (відсутність
на законодавчому рівні уніфікованих вимог до розробки програм підготовки
тощо); 2) відсутність тісного взаємозв’язку наукових досліджень з
практичними потребами державних органів та органів місцевого
самоврядування; 3) проблеми законодавчого визначення та перевірки
дотримання умов виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями тощо;
– рекомендації щодо удосконалення процедури виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями, для чого запропоновано внести
наступні зміни та доповнення до Закону України «Про державну службу»:
1) запровадити обов’язкову участь Національного агентства з питань
державної служби України у проведенні конкурсних процедур в органах
державної влади всіх рівнів та у перевірці виконання плану стажування і
надання керівництвом державного органу висновків про наслідки його
закінчення; 2) конкретизувати вимоги до особистих якостей, здібностей та
морально-етичних характеристик кандидатів на посади державної служби.
13
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони
становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема:
а) у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки
дисертації можуть бути основою для розробки теоретико-правових питань
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями;
б) у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації,
сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і
уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань правового
регулювання виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями;
в) у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів
дозволить підвищити ефективність застосування законодавства в сфері
регулювання процедури виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями;
г) у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно
використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з
дисциплін «Трудове право», «Адміністративне право» та інших дисциплін
трудового і адміністративно-правового характеру, а також при проведенні
занять з цих дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена
на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення та
висновки, на яких базується дисертаційне дослідження, а також основні ідеї
роботи було оприлюднені на наступних конференціях: «Сучасний стан і
перспективи розвитку держави і права» (м. Дніпропетровськ, 13–14 грудня
2013 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 23 травня
2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені в
7 наукових працях, серед них: 4 статті у наукових фахових виданнях України,
14
1 стаття у виданні іноземної держави, а також тези 2 доповідей на
міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті проведення дисертаційного дослідження, виконаного
на основі чинного законодавства України, його практики застосування,
аналізу зарубіжного законодавства та досвіду його реалізації,
теоретичного матеріалу та наукових праць різних галузей знань,
сформовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення
правового регулювання виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями. Так, дисертаційне дослідження дало змогу
отримати наступні висновки.
1. Характерними ознаками виникнення трудових правовідносин з
державними службовцями є те, що: 1) вони являють собою триваючий у часі
процес, що слідує за процедурою призначення на державну службу
(проведення конкурсу, проведення спеціальної перевірки тощо); 2) пов’язані
з реалізацією права громадянина на державну службу та є наслідком
проходження особою всіх етапів відбору, виконання інших умов та наявності
підстав для її фактичного призначення на посаду; 3) момент виникнення
трудових правовідносин з державними службовцями визначається моментом
набуття особою статусу державного службовця та призначення її на посаду в
державному апараті.
2. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями –
це юридична процедура (процес) набуття особою, яка претендує на зайняття
посади в державних органах, органах місцевого самоврядування, статусу
державного службовця у зв’язку зі вступом на державну службу та
призначенням на відповідну посаду.
3. Принципи виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями можна класифікувати за критерієм поширення їх дії на
загальноправові (верховенства права, законності, соціальної справедливості,
прозорості, стабільності та ін.) та галузеві (політичної нейтральності,
персональної відповідальності, публічності, доброчесності та ін.).
178
Пропонується прийняти нормативний акт, який буде роз’яснювати дію
принципів, на яких ґрунтується державна служба, для більш детальної їх
регламентації та осмислення при формуванні кадрового складу органів
державної влади.
4. З точки зору функціонального розуміння, державна посада – це
частина повноважень держави, яка делегована посадовій особі (державному
службовцю) з метою виконання функцій держави. З позиції організаційного
підходу, державна посада – це першочерговий елемент побудови державного
органу, відповідно до якого формуються особливості правового регулювання
діяльності та праці державних службовців.
5. Посади державної служби класифікуються за такими критеріями:
1) за видом державного органу, в штаті якого передбачена відповідна посада:
посади в апаратах органів державної влади (Адміністрація Президента
України, Секретаріат Кабінету Міністрів України тощо); посади в місцевих
органах державного управління та органах місцевого самоврядування (в
місцевих адміністраціях та їх апараті); посади в інших державних органах
(центральних органах виконавчої влади та ін.); 2) в залежності від обсягу
функцій та повноважень особи, яка займає відповідну посаду в державній
службі: посади категорії А-В (ст. 6 Закону України «Про державну службу»);
3) залежно від місця посади в управлінській ієрархії: керівні посади
(керівників органів, структурних підрозділів, відділів, їх заступників); посади
спеціалістів різної категорії.
6. Підстави виникнення трудових відносин з державними
службовцями – це система юридичних фактів, із настанням яких пов’язане
призначення на посаду державної служби та набуття конкретною особою
статусу державного службовця. До підстав виникнення трудових
правовідносин з державними службовцями належать: волевиявлення особи
щодо вступу на державну службу, прийняття рішення уповноваженою
посадовою особою щодо призначення на посаду державного службовця в
порядку та за наявності умов, передбачених законодавством, або
179
визначення результатів голосування (якщо застосовується процедура
обрання на посаду), укладення трудового договору.
7. Умови виникнення трудових правовідносин з державними
службовцями – це юридично значимі факти, які визначені нормативноправовими актами та за безальтернативної наявності яких особа може
набувати статусу державного службовця. Умови слід згрупувати таким
чином: 1) умови, пов’язані з фізичними характеристиками особи (вік,
дієздатність тощо); 2) соціальні умови (громадянство, відсутність судимості,
дотримання вимог щодо несумісності та політичної нейтральності тощо);
3) кваліфікаційні умови (освіта, досвід роботи, наявність необхідного рівня
знань та вмінь тощо); 4) процедурні умови (проходження особою
конкурсного відбору, подання достовірних документів тощо).
8. Конкурс – це система заходів, спрямованих на заміщення вакантної
посади в органах державної влади шляхом визначення найкомпетентнішого
кандидата за встановленими критеріями. До ознак конкурсу на заміщення
вакантної посади в державній службі належать наступні: 1) конкурс являє
собою одну з найбільш дієвих форм відбору кандидатів на посаду в органи
державної влади; 2) він виконує ряд важливих функцій, серед яких –
стимулювання кандидатів до саморозвитку і самоосвіти; 3) має змагальну
основу відбору; 4) характеризується статистично-аналітичною ознакою.
9. Стадіями проходження конкурсу є: 1) стадія формулювання;
2) підготовча стадія: а) публікація оголошення про проведення конкурсу,
б) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі,
в) розгляд поданих документів і допуск до участі у конкурсі; 3) головна
стадія: а) проведення конкурсного іспиту, б) проведення співбесіди;
4) узагальнююча стадія: а) прийняття рішення за результатами конкурсу,
б) оскарження рішення конкурсної комісії, в) виконання рішення конкурсної
комісії.
10. Укладення трудового договору з державними службовцями є
завершальною стадією виникнення трудових правовідносин. До
180
особливостей трудового договору, що укладається з державними
службовцями, відносять: 1) обов’язкова письмова форма; 2) обов’язкове
внесення до змісту договору відомостей про присвоєння відповідного рангу,
випробування при прийнятті на роботу, професійну підготовку
безпосередньо в державному органі (установі, в якій працює особа), надання
житлової площі, розширення сфери діяльності працівника, переїзд
працівника в іншу місцевість тощо; 3) переважною формою є контракт.
11. Особливостями процедури укладення трудового договору з
державними службовцями є те, що: 1) сторони не можуть самостійно
встановлювати основні умови трудового договору, оскільки вони визначені
законодавством, посадовими інструкціями; 2) укладенню трудового договору
обов’язково передує конкурс або інша процедура відбору; 3) якщо особа
вперше призначається на посаду державного службовця, то до укладення
трудового договору вона зобов’язана вийти зі складу виконавчого органу чи
наглядової ради підприємства або організації та припинити іншу діяльність,
несумісну із зайняттям посади державної служби, а після укладення
трудового договору – прийняти присягу.
12. Визначено, що перебування в кадровому резерві та проходження
стажування не можна вважати самостійним юридичним фактом, який
спричиняє виникнення трудових правовідносин з державними службовцями.
Їх необхідно розглядати як правові становища, що прямо впливають на
виникнення юридичних фактів, які у своїй сукупності передбачають
виникнення трудових правовідносин.
13. Пропонуємо наступні шляхи застосування позитивного зарубіжного
досвіду у сфері правового регулювання умов, підстав та процедури
виникнення трудових правовідносин з державними службовцями в
законодавстві України: 1) поступова трансформація поняття «державна
служба» на «публічну службу»; розширення переліку посад, які
підпадатимуть під дію закону, та на які поширюватимуться спеціальні
вимоги для вступу на публічну службу і відповідні гарантії (для працівників
181
навчальних закладів, лікарів, вчителів, працівників пошти, працівників
державних банків, працівників залізниці); 2) запровадження
диференційованого підходу до визначення мінімального віку для вступу на
державну службу (від 23 до 27 років); 3) удосконалення конкурсної
процедури відбору кандидатів на посади державної служби шляхом
запровадження комп’ютерного тестування з метою визначення психотипу
особистості, її особистих, морально-етичних якостей; 4) встановлення
диференційованого підходу до визначення вимог до кандидатів на посади
державної служби – крім загальних вимог щодо громадянства, відсутності
судимості та ін., розробити відповідні вимоги до особистих якостей,
практичних вмінь та навичок кандидатів.
14. Користуючись міжнародним досвідом європейських країн,
пропонуємо: 1) перш ніж особа отримає статус державного службовця, вона
повинна пройти кваліфікаційні процедури, які підтвердять її придатність до
державної служби (стажування для осіб, які вступають на державну службу
вперше); 2) підвищити контроль за проведенням конкурсу та зробити його
більш відкритим шляхом встановлення такої вимоги: якщо вік службовця не
перевищує 32 роки, він може призначатися на посаду лише після
випробувального терміну, який допускається лише при призначенні на нижчі
посади державних службовців, з отриманням відповідного рангу після його
проходження.
15. Основними недоліками сучасного законодавства, що регулює
питання виникнення трудових правовідносин з державними службовцями,
є: 1) недосконала системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кандидатів на посади державних службовців та посадових осіб
місцевого самоврядування (відсутність на законодавчому рівні
уніфікованих вимог до розробки програм підготовки тощо); 2) відсутність
тісного взаємозв’язку наукових досліджень з практичними потребами
державних органів та органів місцевого самоврядування; 3) проблеми
законодавчого визначення та перевірки дотримання умов виникнення
182
трудових правовідносин з державними службовцями; 4) недосконалість
конкурсного відбору (проблеми відкритості конкурсного відбору на усі
посади державної служби); 5) недосконалість діяльності кадрових служб
державних органів та органів місцевого самоврядування, необхідність
посилення їх ролі в управлінні персоналом відповідного органу, створенні
конкурентоспроможного рівня оплати праці, запровадженні новітніх
систем управління персоналом.
16. Для удосконалення процедури виникнення трудових правовідносин
з державними службовцями необхідно внести наступні зміни та доповнення
до Закону України «Про державну службу»: 1) запровадити обов’язкову
участь Національного агентства з питань державної служби України у
проведенні конкурсних процедур в органах державної влади всіх рівнів,
перевірці виконання плану стажування та наданні керівництвом державного
органу висновків про наслідки його закінчення; 2) конкретизувати вимоги до
особистих якостей, здібностей та морально-етичних характеристик
кандидатів на посади державних службовців.
17. Пропонується для зниження впливу керівника державного органу
на відбір кандидатів на посади державних службовців за конкурсом
запровадити колегіальне обрання переможця конкурсною комісією; для
підвищення ролі кадрового резерву у процесі формування складу працівників
державних органів необхідно запровадити заміщення резервістом
аналогічних посад у державних органах, в яких він не стоїть у державному
резерві, за умови, коли відсутній потрібний кандидат на вакансію.
18. Для підвищення рівня доступу громадян до державної служби
пропонується запровадити систему соціальних програм для кандидатів на
посади в органах державної влади шляхом розробки відповідних
нормативних актів у цій сфері.