ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШЕВЦОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК: 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, доцент
Ярошенко Олег Миколайович

ХАРКІВ - 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….3
ВСТУП……………………………………………………………………….......4

Розділ 1. Працівник прокуратури як суб’єкт трудового права…….....11
1.1. Предмет і метод правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури………………………………………………….....11
1.2. Співвідношення принципів трудового права з принципами організації й діяльності прокуратури України…………………………………………..43
Висновки до розділу 1……………………………………………………….75

Розділ 2. Правове регулювання діяльності працівника прокуратури як суб’єкта трудового права……………………………………………….78
2.1. Юридичні факти – підстави для прийняття на службу в органи прокуратури України…………………………………………………………78
2.2. Вимоги-умови до осіб, які приймаються на службу в прокуратуру на посади прокурорів і слідчих…………………………………………..........102
2.3. Правове регулювання обмежень і заборон у діяльності працівника прокуратури……………………………………………………………….....123
Висновки до розділу 2……………………………………………………..152

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КЗпП України – Кодекс законів про працю України.
КМУ – Кабінет Міністрів України.
МОП – Міжнародна організація праці.

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку України характеризуються низкою перетворень у всіх царинах суспільного життя, які активно впливають на реформування всіх систем та апаратів державної діяльності. У рамках адміністративної реформи відбуваються зміни у сфері державної служби шляхом розроблення відповідного нормативного її забезпечення й поступової інституалізації окремих державних органів, у тому числі й прокуратури. Згідно з Резолюцією 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання посилити роль і функції прокуратури шляхом перетворення цього інституту на орган, який відповідатиме європейським стандартам. Окремі питання стосуються організації й діяльності цієї структури як цілісної системи з урахуванням специфіки виконуваних прокурорсько-слідчими працівниками як державними службовцями своїх трудових функцій.
Незважаючи на численні зміни до Закону України “Про прокуратуру”, що так і не викликали відчутних зрушень, цей інститут залишається нереформованим стосовно його конституційних функцій. На це, зокрема, звернено увагу у висновках Венеціанської комісії та в коментарях експертів Ради Європи щодо ролі й завдань прокуратури.
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що у ньому враховуються міжнародні стандарти й підходи до меж дії норм трудового права й поширення їх на всіх працюючих, включаючи й працівників прокуратури. На даний час серед правознавців немає єдності в поглядах на визначення правової природи відносин, що складаються між державою і громадянином України у зв’язку з реалізацією ним права на працю в системі органів прокуратури. Цим пояснюється велике значення дослідження галузевої належності норм, що регулюють трудову діяльність працівників прокуратури й питання віднесення останніх до кола суб’єктів трудового права.
Виконання прокурорсько-слідчими працівниками окреслених на законодавчому рівні завдань і функцій від імені держави зумовлює певні особливості застосування щодо них норм трудового законодавства. При цьому специфіка трудових відносин працівників прокуратури не повинна звужувати коло їх трудових прав порівняно з працюючими в інших галузях господарства.
Теоретичною базою дослідження послужили наукові праці таких учених-правознавців як М.Г. Александров, Б.К. Бєгічев,
В.С. Венедиктов, С.Х. Джіоєв, В.А. Глозман, Ю.П. Дмитренко,
М.І. Іншин, О.В. Лавриненко, В.В. Лазор, В.І. Нікітинський,
Ю.П. Орловський, А.Ю. Пашерстник, О.С. Пашков, С.М. Прилипко, О.І. Процевський, О.В. Смирнов, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Однак, незважаючи на значний інтерес науковців до проблем правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України, у науці трудового права спостерігається недостатнє її опрацювання, має місце суперечність нормативно-правових актів у цій царині, що й зумовило вибір теми даного наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №755 від 5 липня 2004 р., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів і кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в визначенні правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України, обґрунтуванні особливостей правового статусу працівника прокуратури як суб’єкта трудового права та внесенні пропозицій по вдосконаленню відповідного нормативно-правового забезпечення у цій сфері. Для досягнення поставленої мети в дисертації ставляться такі завдання:
– визначити, що працівники прокуратури України належать до суб’єктів трудового права;
– окреслити предмет, методи та принципи правового регулювання діяльності працівників прокуратури як суб’єктів трудового права і трудових правовідносин;
– виявити співвідношення принципів трудового права з принципами організації й діяльності прокуратури України;
– визначити підстави й умови виникнення трудових відносин працівників прокуратури;
– висвітлити вимоги до осіб, які приймаються на службу в прокуратуру на посади прокурорів і слідчих,
– окреслити основні проблеми правового регулювання обмежень і заборон у діяльності працівника прокуратури;
– сформулювати пропозиції по вдосконаленню законодавства у сфері регламентації трудової діяльності працівників прокуратури України.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у зв’язку з реалізацією громадянами права на працю в системі органів прокуратури України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання службово-трудової діяльності прокурорсько-слідчих працівників, її нормативно-правове забезпечення й правозастосовна практика.
Методи дослідження. Методологічні підвалини дисертації становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, що застосовуються в комплексі з метою всебічного й повного вивчення об’єкта і предмета дослідження. Діалектичний і системний методи пізнання дозволили дослідити стан національного законодавства з питань реалізації права на працю в органах прокуратури України, визначити співвідношення принципів трудового права з принципами організації й діяльності прокуратури України (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою методу класифікації диференціюються принципи організації й діяльності прокуратури України, обмеження й заборони, що стосуються функцій її працівників (підрозділи 1.2, 2.3). Системно-структурний, формально-логічний і порівняльно-правовий методи застосовувались у процесі визначення розбіжностей методів регулювання в трудовому й адміністративному праві, ефективності шляхів заміщення прокурорсько-слідчих посад, а також детальному аналізу юридичних норм з метою встановлення відповідності трудового законодавства України міжнародним стандартам (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Оперування структурно-логічним методом і методом моделювання стало в нагоді для підготовки пропозицій з удосконалення чинного законодавства щодо трудової діяльності працівників прокуратури України (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).
Нормативним підґрунтям для написання дисертаційної роботи послужили Конституція України, Кодекс законів про працю України, закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, Генерального прокурора України, а також міжнародні нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження вперше розглянуто працівників прокуратури України як суб’єктів трудового права, а також виявлено особливості правового регулювання службово-трудової діяльності зазначеної категорії працівників. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Основні з них:
вперше:
– узагальнено наукові погляди щодо правової природи відносин, що складаються між державою і громадянином України у зв’язку з реалізацією ним права на працю в системі органів прокуратури. Зроблено висновок про віднесення працівників прокуратури до суб’єктів трудового права;
– висвітлено співвідношення принципів трудового права з принципами організації й діяльності прокуратури України. Установлено, що сфера дії принципів трудового права обмежується регулюванням трудової діяльності працівників прокуратури й визначається з урахуванням особливостей, зумовлених специфікою завдань і функцій прокуратури;
– запропоновано законодавчо обмежити можливість працівникам прокуратури одразу після звільнення представляти інтереси або захищати осіб у суді, надавати юридичні консультації тощо, якщо це безпосередньо пов’язано з функціями, які виконувалися ними раніше, коли вони перебували на відповідній посаді в органах прокуратури;
удосконалено:
– поняття і класифікацію умов і підстав прийняття на службу в органи прокуратури;
– визначення поняття обмежень і заборон у діяльності прокурорсько-слідчого працівника, запропоновано їх класифікацію. Доведена доцільність включення в Закон України “Про прокуратуру” окремої статті, присвяченої обмеженням і заборонам, пов’язаним з проходженням служби працівниками прокуратури;
дістали подальшого розвитку:
– наукова позиція, згідно з якою вимоги до осіб, які приймаються на службу в прокуратуру, не є дискримінацією і відповідають принципу рівного доступу громадян до державної служби;
– наукове обґрунтування необхідності затвердження Присяги працівника прокуратури. Запропоновано її текст;
– пропозиції щодо уточнення чинних і розробки нових нормативно-правових актів з метою належного правової регламентації трудової діяльності працівників прокуратури.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції й рекомендації зроблені в результаті комплексного дослідження питань реалізації права на працю в органах прокуратури України, можуть використовуватись:
– у науково-дослідницькій діяльності – для подальших загальних і спеціальних наукових пошуків реалізації права на працю у сфері державної служби та окремих її видів;
– у правотворчості – при розробленні й прийнятті нового Трудового кодексу України, підготовці змін і пропозицій до чинного законодавства щодо регулювання службово-трудової діяльності працівників прокуратури;
– у правозастосуванні – під час втілення приписів нормативно-правових актів у практику конкретних трудових відносин за участю прокурорсько-слідчих працівників;
– у навчальному процесі – при вивченні учбової дисципліни “Трудове право України” у вищих юридичних навчальних закладах і на юридичних факультетах, а також при опрацюванні окремих глав підручників, науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Підсумки дослідження проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення й висновки знайшли відбиття в наукових публікаціях, а також у тезах доповідей та наукових повідомлень на наукових і науково-практичних конференціях і семінарах: «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (Харків, 2008) та «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально трудових відносин в Україні» (Харків, 2009).
Обговорення результатів проведеного дослідження здійснювалось на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічного права й науково-дослідної лабораторії з проблем розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження відображено в 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях з юридичних наук, визнаних Вищою атестаційною комісією України як фахові, а також у збірниках тез виступів на 2 вказаних конференціях.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 2-х розділів‚ які об’єднують 5 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки. Список використаної літератури складається із 216 найменувань і займає 21 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Процес інституалізації державної служби в Україні супроводжується докорінними змінами існуючих і прийняттям нових законодавчих актів, що відбивають сучасні тенденції розвитку як служби в цілому, так і окремих її видів. Всебічне дослідження в даній дисертаційній роботі правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України з урахуванням сучасних реалій українського суспільства, вивчення й порівняння поглядів науковців на порушені питання, а також ретельний аналіз положень чинного законодавства про працю дали підстави для наступних теоретичних висновків і практичних пропозицій:
1. Працівники прокуратури належать до суб’єктів трудового права, оскільки їх діяльність є різновидом суспільної трудової діяльності. При правовому регламентуванні відносин за участю прокурорсько-слідчих працівників слід застосовувати комплексний підхід з огляду на те, що ці відносини регулюються як адміністративно-правовими, так і трудово-правовими нормами. Перші визначають правовий статус працівника прокуратури як суб’єкта управлінської діяльності, здійснюваної від імені держави, а другі – як учасника трудових відносин.
2. Працівник прокуратури стає суб’єктом трудових правовідносин шляхом укладення трудового договору, який передує призначенню на посаду. Без трудових не можуть виникнути управлінські правовідносини, що зумовлює використання поняття «службово-трудові правовідносини», яке віддзеркалює юридичну природу відносин за участю працівників прокуратури і враховує комплексний характер їх правового регулювання.
3. Умови та підстави прийняття на службу в органи прокуратури України – правові категорії, що несуть різне наслідкове навантаження: дотримання умов не тягне виникнення правовідносин порівняно з підставами, наявність яких безпосередньо веде до їх виникнення.
Умови прийняття на службу в органи прокуратури України – це закріплені в нормативно-правових актах об’єктивні вимоги до осіб, які виявили бажання реалізувати свої здібності до праці у вказаній системі, відсутність або невідповідність яких є підставою для невизнання особи кандидатом на службу й відмови їй у прийнятті на роботу. Відповідність необхідних рис і властивостей кандидата на посаду прокурорсько-слідчого працівника законодавчо встановленим вимогам є передумовою виникнення службово-трудових відносин на підставі трудового договору.
До юридичних умов виникнення трудових правовідносин з працівником прокуратури належать: а) вимога громадянства України; б) певний віковий ценз і наявність відповідного стажу для зайняття посади; в) належний стан здоров’я; г) володіння українською мовою; д) рішення уповноваженого органу (посадової особи) про результати проходження стажування претендентом на посаду в органах прокуратури.
Підстави виникнення трудових правовідносин включають проходження кандидатом на посаду конкурсного відбору.
4. Назву ст. 46 Закону України “Про прокуратуру” пропонується змінити на “Вимоги до осіб, які приймаються на службу в прокуратуру на посади прокурорів і слідчих”. Рекомендується також внести деякі зміни до її тексту статті, замінивши слова “призначаються на посаду” словами “приймаються на службу в прокуратуру”. Це вважаємо доцільним не тільки з огляду на розмежування моментів набуття трудо-правового й адміністративно-правового статусів, а й указуватиме на договірний характер відносин, що виникають згідно з принципами трудового права.
5. Трудовий договір з кандидатами на посаду в органи прокуратури належить укладати, як правило, безстроково, виключно в письмовій формі, з означенням дати, з якої працівник повинен приступити до виконання своїх обов’язків за посадою. Акт призначення на посаду не є підставою виникнення трудових правовідносин, а означає момент набуття громадянином статусу посадової особи.
Особливістю трудового договору з працівниками прокуратури є звуження компетенції сторін у встановленні і зміні умов праці.
6. Вимоги до осіб, які приймаються на службу в прокуратуру на посади прокурорів і слідчих, закріплені на законодавчому рівні, що не є дискримінацією, бо вони відповідають принципу рівного доступу громадян до державної служби. Установлення цих вимог сприяє покращанню ефективності вирішення кадрового питання в органах прокуратури й забезпечує продуктивний відбір найбільш гідних із кандидатів. Поряд з існуючими вимогами щодо громадянства, освіти, ділових і моральних якостей, віку тощо вбачається необхідним закріпити в Законі України “Про прокуратуру” положення щодо стану здоров’я кандидатів на прокурорсько-слідчі посади і процедуру перевірки рівня їх знання української мови.
7. Доцільним є законодавче надання можливості найбільш компетентним прокурорсько-слідчим працівникам здійснювати трудову діяльність і після досягненням граничного віку шляхом скасування відповідної підстави припинення служби в органах прокуратури.
8. Нагальним є затвердження тексту Присяги працівника прокуратури. Вважаємо неможливим правомірне здійснення працівниками прокуратури визначених законом повноважень без юридичного факту прийняття ними присяги, оскільки це сприяє зловживанням при виконанні працівниками прокуратури, своїх повноважень, викликає порушення прав людини і громадянина в державі, створюючи соціальну напругу в суспільстві. Громадяни України, ставлячи під сумнів легітимність діяльності працівників органів прокуратури України, вважають, що ті не мають морального права здійснювати свої владні повноваження без прийнятої ними присяги на вірність народу України.
Неприйняття присяги особою, яка вперше призначається на таку посаду, як помічник прокурора, прокурор управління, відділу, слідчий прокуратури, належить визнати підставою для розірвання з ним трудового договору.
Пропонується текст Присяги працівника прокуратури.
9. Необхідним є обмеження можливості працівникам прокуратури одразу після звільнення представляти інтереси або захищати осіб у суді, надавати юридичні консультації тощо з метою запобігання випадків відтоку цінної інформації, професійних знань, уникнення правопорушниками відповідальності за рахунок розбіжностей і прогалин у законодавстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Про державну службу: Закону України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
3. Про прокуратуру: Закону України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
4. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 492 с.
5. Усольцев А.Т. Должностное лицо в советском государственном управлении // Правоведение. – 1987. – №2. – С. 13 – 19 .
6. Петухов Г.Е., Васильев А.С. Понятие должностного лица в советском законодательстве и правовой науке // Правоведение. – 1980. – №3. – С. 40 – 49.
7. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе // Вопросы советского административного права. – М.-Л.: Госюриздат, 1949. – С. 111 – 125.
8. Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. Советское трудовое право: вопросы теории. – М.: Наука, 1978. – 368 с.
9. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений. – М.: Юр. лит, 1972. – 288 с.
10. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Госюриздат, 1963. – 197 с.
11. Уткин А.А. Организационно-управленческие правоотношения в сфере труда // Правоведение. – 1988. – №2. – С. 50 – 56.
12. Советское трудовое право: Учебник / Авт. кол.: О.В. Абрамова, М.Л. Захаров, В.И. Никитинский и др.; Под ред. А.И. Ставцевой. – 2-е учеб. изд., перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1988. – 383 с.
13. Трудовое право: Учебник / [Н.А. Бриллиантова, И.Я. Киселев, В.Г. Малов и др.]; Под ред. О.В. Смирнова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – 443 с.
14. Лаврінчук І.П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Київський нац. ун-т. – К., 1999. – 186 с.
15. Кодекс законів про працю України // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1971. – Дод. №50. – Ст. 375.
16. Турчинов А.И. Государственная служба как профессиональная деятельность // Государственная служба Российской Федерации. Информ.-аналит. бюл. – М.: РАГС, 1997. – №1. – С. 33 – 43.
17. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
18. Иванов С.А. МОТ: контроль за применением международных норм о труде и его проблемы // Гос-во и право. – 1997. – №7. – С. 17 – 24.
19. Стаценко В.Г. Правотворческая и правоприменительная деятельность Международной Организации Труда в сфере социального партнерства и ее значение для постсоветских государств // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2001. – №1. – С. 9 – 18.
20. Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі: Конвенція МОП від 27.06.1978 р., №151 // http://www.rada.gov.ua.
21. Про свободу асоціації та захист права на організацію: Конвенція МОП від 09.07.1948 р., №87 // http://www.rada.gov.ua.
22. Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів: Конвенція МОП від 01.07.1949 р., №98 // http://www.rada.gov.ua.
23. Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються: Конвенція МОП від 23.06.1971 р., №135 // http://www.rada.gov.ua.
24. Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту” // Уряд. кур’єр. – 2000. – 15 березня. – С. 3 – 6.
25. Щодо процедур визначення умов зайнятості на державній службі: Рекомендація МОП від 07.06.1978 р., №159 // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці: У 2-х т. – Т. І, ІІ. – Женева: Міжнар. бюро праці, 1999.– С. 1140.
26. Про захист заробітної плати: Конвенція МОП від 01.07.1949 р., №95 // http://www.rada.gov.ua.
27. Проблемы, концепции и разработки нового Трудового кодекса РФ (Материалы конференции) / Материал подготовлен Н.М. Нестеровой // Гос-во и право. – 2000. – №10 – С. 57 – 67.
28. Манохин В.М. Нужны основы законодательства о службе Российской Федерации // Гос-во и право. – 1997. – №9. – С. 5 – 11.
29. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
30. Студеникин С.С. Социалистическая система государственного управления и вопрос о предмете советского административного права // Вопросы советского административного права. – М.: Изд-во АН СССР. – 1949. – С. 38 – 45.
31. Алехин А.П., Козлов Ю.П. Административное право Российской Федерации: Учебник. – Часть I, Сущность и основные институты административного права – М.: ТЕИС, 1994. – 280 с.
32. Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебник. – М.: БЕК, 1996. – 684 с.
33. Советское административное право: Учебник / Авт. кол.: Д.Н. Бахрах, Е.В. Додин, Я.А. Здир и др.; Под ред. В.М. Манохина. – М.: Юрид. лит., 1977. – 544 с.
34. Хохлов Е.Б. Об основаниях трудовых правоотношений // Правоведение. – 1994. – №4. – С. 33 – 43.
35. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус // Правоведение. – 1987. – №2. – С. 13 – 19.
36. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления (правовые проблемы). – М.: Наука, 1984. – 237 с.
37. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53 – 61.
38. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців // Право України. – 1997. – №1. – С. 57 – 64.
39. Лазарев Б.М. Государственная служба. – М.: Наука, 1993. – 16 с.
40. Советское административное право: Учебник / Под ред. Б.М. Лазарева. – М.: Наука, 1985. – 342 с.
41. Пахомов В.І. Адміністративно-правові питання державної служби в СРСР. – К.: Вид-во Київськ. Держ. ун-ту, 1971. – 126 с.
42. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С. Павловского. – К.: Вища школа, 1986. – 394 с.
43. Поляков С. Регулирование служебных и трудовых правоотношений // Российская юстиция. – 1998. – №12. – С. 23 – 25.
44. Джиоев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Московская гос. юрид. академия. – М., 1997. – 179 с.
45. Смирнов О.В. О правовом положении рабочих и служащих // Сов. гос-во и право. – 1997. – №3. – С. 39 – 45.
46. Сергиенко Л.А. Правовая регламентация управленческого труда / Отв. ред. Б.М. Лазарев. – М.: Мысль, 1984. – 141 с.
47. Манохин В.М. Советская государственная служба. – М.: Наука, 1966. – 195 с.
48. Советское административное право: Учебник / Отв. ред. П.Т. Василенкова. – М.: Юрид. лит., 1990. – 576 с.
49. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – 160 с.
50. Советское административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова. – М.: Юрид. лит, 1985. – 542 с.
51. Радянське адміністративне право: Підручник / За ред. І.М. Пахомова. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. – 486 с.
52. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Навч. посіб. – К.: Школа, 2004. – 288 с.
53. Глозман В.А. Трудовой договор в условиях научно-технического прогресса. – Минск: Изд-во Минск. гос. ун-та, 1978. – 184 с.
54. Прокопенко В.І. Трудове право: Підручник. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
55. Карпенко Д., Хуторян Н. Особлива частина проекту Кодексу України про працю потребує удосконалення // Право України. – 1998. – №6. – С. 52 – 57.
56. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України (Заг. част.): Консп. лекцій. – Х.: НЮА України, 1997. – 155 с.
57. Кондратьєв Р.І. Соціальне управління: поняття, реалізація в галузях права (теоретичний аспект) // Вісник Української академії держ. управління при Президентові України. – 2001. – №2. – С. 84 – 92.
58. Кондратьев Р.И. Сочетание централизованного и локального правового регулирования трудовых отношений. – Львов: Вища школа, 1977. – 152 с.
59. Тиунова Л.Б. Система правовых норм и отраслевое подразделение права // Правоведение. – 1987. – №4. – С. 63 – 69.
60. Андреев В.С., Пашков А.С., Смирнов О.В. Проблемы общей части советского трудового права // Правоведение. – 1980. – №2. – С. 64 – 71.
61. Александров Н.Г. О месте трудового и колхозного права в системе советского социалистического права // Сов. гос-во и право. – 1965. – №5. – С. 116 – 121.
62. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит, 1972. – 576 с.
63. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник. – М.: Норма-Инфра*М, 1998. – 263 с.
64. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє видання, перероб. і доп. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 536 с.
65. Трудовое право Украины: Конспект лекций / Под ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Консум, 1998. – 348 с.
66. Пашков А.С. Договоры о труде в условиях многоукладной экономики // Сов. гос-во и право. – 1993. – №6. – С. 57 – 65.
67. Пашков А.С. Правовые проблемы подготовки и распределения рабочей силы: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 // Ленинградский гос. ун-т. – Ленинград, 1965. – 512 с.
68. Смирнов О.В. Эффективность правового регулирования организации труда на предприятии. – М.: Юрид. лит, 1968. – 184 с.
69. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки. Сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. – Х.: Факт, 1998. – 168 с.
70. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
71. Венедиктов В.С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений. – Х.: Консум, 1996. – 168 с.
72. Никитинский В.И., Орловский Ю.П. Предмет и метод трудового права: изменения в условиях перестройки // Сов. гос-во и право. – 1989. – №4. – С. 71 – 77.
73. Пашков А.С. Проект нового трудового кодекса // Гос-во и право. – 1995. – №3. – 75 – 81.
74. Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Харьковский ун-т внутр. дел. – Х., 1998. – 192 с.
75. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Харьковский ун-т внутр. дел. – Х., 1998. – 195 с.
76. Бегичев Б.К. Особенности правового положения служащих как субъектов трудового права // Сборник ученых трудов Свердловского юрид. ин-та. – Серия юрид. наук. – Вып. 4. – Свердловск, 1965. – С. 155 – 227.
77. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан. – М.: Юрид. лит, 1972. – 248 с.
78. Скобелкин В.Н. Трудовые отношения. – М.: Вердикт-1М, 1999. – 328 c.
79. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 02.10.2008 р.) // www.rada.gov.ua.
80. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: ФІНН, 2009. – 728 с.
81. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. – Х.: Консум, 2006. – 304 с.
82. Проект Закону України "Про прокуратуру" (реєстраційний №2491, текст законопроекту від 19.09.2008 р.) // www.rada.gov.ua.
83. Битяк Ю.П. Конституційно-правові засади становлення та розвитку державної служби в Україні // Вісн. Акад. правових наук. – 1998. – №2(13). – С. 75 – 82.
84. Басков В.И. Прокурорский надзор в СССР: Учебн. изд-ие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. – 304 с.
85. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса: Вопросы теории и практики. – М.: Юрид. лит., 1971. – 200 с.
86. Энгельгардт В.А. О некоторых атрибутах жизни: иерархия, интеграция, «узнавание» // Вопросы философии. – 1976. – №7. – С. 65 – 73.
87. Новиков С.Г. Прокурорская система в СССР / Под ред. М.П. Малярова. – М.: Юрид. лит., 1977. – 168 с.
88. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан: Научно-практическое изд-ие. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.
89. Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1997. – 329 с.
90. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998. – 415 с.
91. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 392 с.
92. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – 2-е изд. – М.: Аванта +, 2001. – 560 с.
93. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 46. – М.: Политиздат, 1978. – 426 с.
94. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 451 с.
95. Системный подход и психиатрия. – Минск: Высшая школа, 1976. – 512 с.
96. Михайленко А.Р. Системно-структурный подход к анализу предварительного расследования. – К.: Вища школа, 1987. – 258 с.
97. Правовая кибернетика социалистических стран: Учебн. пособие / Под ред. Н.С. Полевого. – М.: Юрид. лит., 1987. – 432 с.
98. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика: Теория информационных процессов и систем в криминалистике): Учебн. пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 207 с.
99. Ломовский В.Д. Конституционные основы прокурорского надзора в СССР. – Калинин: КГУ, 1982. – 289 с.
100. Кримінальний процес України / Під ред. Ю.М. Грошевого. – Х.: Право. – 496 с.
101. Совершенствование уголовно-процессуального законодательства и охрана прав личности. – К.: Наукова думка, 1983. – 223 с.
102. Шумський П.В. Прокуратура України. – К.: Вентурі, 1998. – 336 с.
103. Цыпкин А.Л. Право на защиту в советском уголовном процессе / Отв. ред. В.А. Познанский. – Саратов: Изд-во Саратовского юрид. ин-та им. Д.И. Курского, 1959. – 337 с.
104. Проект Закону України "Про державну службу" (реєстраційний №1400, текст законопроекту від 22.01.2008 р.) // www.rada.gov.ua.
105. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р., №803-ХІІ // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №14. – Ст. 170.
106. Про проект Концепції соціального забезпечення населення України: Постанова Верховної Ради України від 21.12.1993 р., №3758-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №6. – Ст. 31.
107. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 р., №16/98-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №23. – Ст. 121.
108. Про Рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку": Постанова Верховної Ради України від 21.06.2005 р., №2679-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2005. – №29. – Ст. 389.
109. Про затвердження Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р., №486 // www.rada.gov.ua.
110. Цивільний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №40 – 44. – Ст. 356.
111. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 р., №2011-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №15. – Ст. 190.
112. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Мнишенка Сергія Костянтиновича щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 50 Закону України "Про прокуратуру": Рішення Конституційного Суду України від 25.10.2007 р., №10-рп/2007 // Офіц. вісн. України. – 2007. – №83. – Ст. 3090.
113. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
114. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
115. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
116. Дисциплінарний статут прокуратури України: затв. постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р., №1796-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 15.
117. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Юриздат, 1948. – 334 с.
118. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права (Курс лекций): Учебное пособие. – Вып. 2. – Свердловск, 1964. – 226 с.
119. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 173 с.
120. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. – Л.: Львів. держ. ун-т ім. І. Франка, 1999. – 214 с.
121. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 182 с.
122. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2 т. – Т. 2. – Свердловск: Изд-во Свердловского ин-та, 1972. – 176 с.
123. Толстой Ю.К. К теории правоотношения. – Л.: Изд-во АН СССР, 1959. – 87 с.
124. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. – М.: Юристъ, 1997. – 296 с.
125. Розенбаум Ю.А. Формирование управленческих кадров. – М.: Наука, 1982. – 230 с.
126. Єрьоменко В. Призначення на посаду: актуальні питання теорії та практики // Право України. – 2000. – №6. – С. 39 – 43.
127. Про Наукову програму дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 р., №953 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №32. – Ст. 1477.
128. Глозман В.А. Право и проверка деловых качеств работников. – Минск: Из-во Минск. гос. ун-та, 1981. – 218 с.
129. Лавриненко О. Исполнительная власть: конкурс при принятии на работу // Бизнес-информ. – 1996. – №3. – С. 7.
130. Смирнов В.Н. Конкурс в советском трудовом праве. – Л.: Изд-во Лен. гос. ун-та, 1960. – 186 с.
131. Карпенко Д., Хуторян Н. Особлива частина проекту Кодексу України про працю потребує удосконалення // Право України. – 1998. – №6. – С. 51 – 56.
132. Бущенко П.А. Испытание при приеме на работу в условиях НТП // Проблемы социалистической законности. – 1980. – Вып. 5. – С. 31 – 38.
133. Жернаков В.В. Испытание рабочих и служащих по советскому трудовому праву: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харьковский юрид. ин-т. – Х., 1987. – 18 с.
134. Жернаков В.В. Испытание при приеме на работу и гарантии реализации трудовых прав граждан // Проблемы социалистической законности. – 1988. – Вып. 21. – С. 74 – 79.
135. Про затвердження Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 12.09.2005 р., №2958ц // www.rada.gov.ua.
136. Науково-практичний коментар до Законодавства України про працю: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 2001 р. / За ред. Б.С. Стичинського, І.В. Зуба, В.Г. Ротаня. – К.: А.С.К., 2001. – 1072 с.
137. Коржова О. Організація конкурсного відбору на навчання державних службовців в Українській Академії державного управління при Президентові України // Вісник Українській Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – №2. – С. 332 – 339.
138. Трудовое право: Учебник / [Н.А. Бриллиантова, И.Я. Киселев, В.Г. Малов и др.]; Под ред. О.В. Смирнова. . – М.: Проспект, 2001. – 492 с.
139. Конференция «Реформа трудового законодательства в СССР» (Обзор докладов и выступлений) / Материал к печати подготовила Т.Ю.Коршунова // Гос-во и право. – 1991. – №4. – С. 36 – 47.
140. Мацюк А.Р., Симорот З.К. Трудовое право в вопросах и ответах. – К.: Политиздат Украины, 1988. – 288с.
141. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України // Право України. – 1999. – №6. – С. 101 – 105.
142. Процевский А.И. Гуманизм норм советского трудового права. – Х.: Высшая школа, 1982. – 124 с.
143. Жернаков В.В. Поняття примусової праці за законодавством України // Право України. – 1997. – №10. – С. 35 – 43.
144. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
145. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Націон. юрид. акад. України. – Х., 1998. – 195 с.
146. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р., №9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): Офіц. вид.: У 2 т. (За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т.1. – С. 194 – 209.
147. Холодова Е.В. Правовое регулирование труда государственных служащих: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Московс. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – М., 1995. – 19 с.
148. Джиоев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 // Московская гос. юрид. акад. – М., 1997. – 34 с.
149. Оболонский А.В. Реформа российской государственной службы: концепция и стратегия // Общественные науки и современность. – 1998. – №3. – С. 5 – 15.
150. Бугров Л.Ю. Принципы «неправа» в области действия советского трудового законодательства // Советское гос-во и право. – 1991. – №12. – С. 51 – 57.
151. Манохин В.М. Концепция Закона о государственной службе // Советское гос-во и право. – 1991. – №12. – С. 90 – 98.
152. Конвенція Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 р. // Конвенції і рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. В 2-х т. – Т. 2. (1965 – 1999). – Женева, 1999. – С. 1223 – 1229.
153. Рекомендація Міжнародної організації праці №166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 р. // Конвенції і рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. В 2-х т. – Т. 2. (1965 – 1999). – Женева, 1999. – С. 1230 – 1235.
154. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця: Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 р., №3933-Х11 // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 166.
155. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової економіки: Закон України від 20.03.1991р., № 871 // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №23. – Ст. 267.
156. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України. – Х., 1999. – 18 с.
157. Трудове право: Курс лекцій / За ред. О.Г. Гирича. – К.: Вілбор, 1999. – 286 с.
158. Дріжчана С. Аспекти правової природи контракту // Право України. – 1992. – №8. – С. 10 – 12.
159. Панасюк О., Платонов С. Кому потрібен трудовий контракт? // Праця і зарплата. – 1995. – №24. – С. 43 – 45.
160. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміна “законодавство”) від 09.07.1998 р., №12-рп/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №32. – Ст. 1209.
161. Прокопенко В. І. Захист трудових прав громадян України при прийнятті на роботу // Український часопис прав людини. – 1995. – №1. – С. 29 – 34.
162. Исаков В.Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / Науч. ред. С.С. Алексеев. – Саратов: Изд-во Саратовская ун-та,1980. – 128 с.
163. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит, 1984. – 144 с.
164. Советское гражданское право: Курс лекций. Общая часть / Под ред. О.С. Иоффе. – Л.: Из-во Лен. ун-та, 1958. – 392 с.
165. Певзнер А.Г. Понятие и виды субъективных гражданских прав // Всесоюзный юридический заочный институт. Ученые записки. Выпуск 10, Вопросы гражданского права. – М., 1960. – С. 3 – 51.
166. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Наука, 1977. – 310 с.
167. Про громадянство України: Закону України від 18.01.2001 р., №2235-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №13. – Ст. 65.
168. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закону України від 04.02.1994 р., №3929-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 161.
169. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Пер. з фр. В. Ховкуна. – К.: Основи, 1996. – 420 с.
170. Про утворення Академії прокуратури України: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 р., №1582 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №44. – Ст. 2011.
171. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 20.01.2006 р., №2гн // www.rada.gov.ua.
172. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / Сиренко В.Ф., Онищук Н.В., Аверьянов В.Б. и др. – К.: Наукова думка, 1993. – 165 с.
173. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця: Наказ Головного управління державної служби України від 23.10.2000 р., №58 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №45. – Ст. 1971.
174. Административное право: Учебник / Под ред. Д.Н. Бахраха. – М.: БЕК, 1993. – 596 с.
175. Рачинський А. Професіоналізм як основа діяльності державних службовців // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1999. – №2 – С. 22 – 30.
176. Уткін Є. У пошуках ефективних підходів оновлення управлінської еліти // Зб. наук. праць Української академії державного управління при Президентові України. – Вип. 2. – Ч. ІІІ. – 2000. – С. 139 – 146.
177. Чмут Т. Психологічна культура державного службовця // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №2 – С. 349 – 355.
178. Нинюк М. Патріотизм, професіоналізм, порядність – основні складові підвищення кваліфікації державних службовців // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2002. – №2 – С. 356 – 360.
179. Нинюк М. Формування етичної культури як різновиду професійної етики в процесі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2003. – №3 – С. 307 – 316.
180. Оболенський О. Принцип професіоналізму в державній службі // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1998. – №1 – С. 54 – 61.
181. Воронько О. Державна кадрова політика України: її формування та принципи // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1999. – №4 – С. 60 – 68.
182. Пилипенко П.Д. Ознаки трудової правосуб’єктності працівників у трудових правовідносинах // Право України. – 1999. – №12. – С. 94 – 98.
183. Молчанов Р.Ю. Мы хотим вас нанять … но это секрет // Юридическая практика. – 2000. – №43(149). – С. 6, 7.
184. Александрова З. Правовое регулирование труда государственных служащих // Трудовое право. – 2000. – №2. – С. 34 – 42.
185. О государственной службе в Республике Беларусь: Закон Республики Беларусь от 14.06.2003 г., №204-З // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2003. – №70. – Ст. 2/953.
186. Комментарий к Федеральному закону «Об основах государственной службы Российской Федерации» и законодательству о государственной службе зарубежных государств / Отв. ред. Л.А. Окуньков. – М.: Юрид. фирма КОНТРАКТ; ИНФРА*М, 1998. – 369 с.
187. Граждан В. Предмет и функции государственной службы // Государственная служба: наука, практика, исторический опыт. – 2000. – №3. – С. 25 – 34.
188. Про мови в Українській РСР: Закон УРСР від 28.10.1989 р., №3929-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1989. – №45. – Ст. 631.
189. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови): Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 р., №10-рп/99 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №4. – Ст. 125.
190. Про введення в дію Закону України "Про прокуратуру": постанова Верховної Ради України від 05.11.1991 р., №1790-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 794.
191. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо затвердження тексту Присяги працівника прокуратури)" (реєстраційний №2240, текст законопроекту від 29.09.2006 р.) // www.rada.gov.ua.
192. Гербер Р., Юнг Г. Кадры в системе социального управления. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1970. – 208 с.
193. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р., №356/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №34. – Ст. 266.
194. Сироткин В. Номенклатура в историческом разрезе // В книге “Через тернии” (Составитель А. Протащик). – М.: Прогресс, 1990. – 529 с.
195. Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
196. Малько А.В. Стимулы и ограничения как парные юридические категории // Правоведение. – 1995. – №1. – С. 3 – 13.
197. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – К.: А.С.К., 2000. – 1072 с.
198. Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р., №2365-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №23. – Ст. 118.
199. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник. – К.: Видавничий Дім Ін Юре, 1999. – 242 с.
200. Про міліцію: Закон УРСР від 20.12.1990 р., №565-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №4. – Ст. 20.
201. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р., №2229-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №27. – Ст. 382.
202. Старилов Ю.Н. Вопросы реформирования государственной службы в Российской Федерации // Гос-во и право. – 1999. – №9. – С. 12 – 24.
203. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 р., №13 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): Офіц. вид.: У 2-х т (За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2. – С. 284 – 291.
204. Федеральный закон “Об основах государственной службы Российской Федерации” // Сборник законодательных актов Российской Федерации. – 1995. – №31. – Ст. 2990.
205. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: Учебник. – М.: Статут, 1999. – 592 с.
206. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р., №245 // ЗП Уряду України. – 1993. – №9. – Ст. 184.
207. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій: Затв. наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну від 28.06.1993 р., №43 // Право України. – 1996. – №2-3. – С. 103 – 105.
208. Господарський кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
209. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р., №3480-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2006. – №31. – Ст. 268.
210. Оболонский А.В. Реформа российской государственной службы: концепция и стратегия // Общественные науки и современность. – 1998. – №3. – С. 5 – 15.
211. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р., №2657-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №48. – Ст. 650.
212. Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11.06.2009 р., №1506-VI // Офіц. вісн. України. – 2009. – №53. – Ст. 1822.
213. Опанасюк Г. Підготовка державних службовців як соціальна проблема // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – №1. – С. 251 – 258.
214. Ustawa O pracovnikach urzędόw państwowych, z dnia 16 września 1982 r. (Dz. Uz dnia 8 października 1982 r.) // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polski (8 pazdziernika 1982 r.) (ostatnia redakta – Dziennik Ustaw rzeczypospolitej Polski listopad 1999 r.).
215. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина. – М.: Спартак, 1996. – 229 с.
216. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р., №3855-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №16. – Ст. 93.