Правове забезпечення умов праці державних посадових осіб України

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГОМЕНЮК Дмитро Степанович

УДК 349.22

Правове забезпечення умов праці державних посадових осіб України

Спеціальність 12.00.05 — трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Панасюк Олег Терентійович
кандидат юридичних наук,
доцент

КИЇВ-2012
ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЗА ТРУДОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
1.1 Поняття та класифікація державних посадових осіб України 11
1.2 Характеристика джерел правового статусу державних посадових осіб 38
1.3 Умови праці державних посадових осіб за трудовим законодавством України 55
Висновки до розділу 1 73

РОЗДІЛ ІІ . КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ 79
2.1 Час праці і час відпочинку державних посадових осіб 79
2.2 Оплата праці державних посадових осіб 108
2.3 Стан соціального забезпечення державних посадових осіб 131
2.4 Гарантії та компенсації посадових осіб за трудовим законодавством України 140
Висновки до розділу 2 150

ВИСНОВКИ 156
Список використаних джерел 162

ВСТУП
Актуальність теми. В сучасних умовах ефективність демократичних перетворень в Україні неможлива без належного правового регулювання умов праці державних посадових осіб. Проблеми ефективного використання та розподілу трудового потенціалу вирішуються державою на кожному етапі її розвитку з урахуванням конкретної обстановки, складності та різноманітності соціально-економічних завдань, які стоять перед нею.
Довгий час проблемам правового регулювання умов праці державних посадових осіб не приділялася належна увага як у науці трудового права, так і в практиці функціонування державних органів. Це було обумовлено адміністративно-командною системою управління у всіх сферах суспільного життя, незацікавленістю держави в ініціативі та творчій активності працівників, що призводило до звуження трудових прав державних посадових осіб.
Сучасний етап побудови в Україні правової, демократичної держави вимагає удосконалення правового механізму регулювання умов праці державних посадових осіб. Проте саме в сфері правового регулювання умов праці державних посадових осіб сьогодні існує цілий ряд проблем, які не дозволяють належним чином реалізувати закріплені Конституцією України права, свободи та законні інтереси громадян, створити всі необхідні умови для творчого використання державною посадовою особою своїх здібностей та особистісного потенціалу. Ці проблеми зумовлені колізіями та чисельними прогалинами у трудовому законодавстві України, розширенням локального регулювання трудових відносин, що не лише сприяє більш повному врахуванню інтересів сторін трудового договору, а й створює небезпеку довільного тлумачення положень трудового законодавства та погіршення трудоправового статусу державних посадових осіб. Сучасна правозастосовча практика свідчить, що непоодинокими є випадки недостатнього врахування особливостей виконання державними посадовими особами своїх обов’язків, рівня їх кваліфікації, неадекватних умов праці, встановлення оплати й режиму праці та відпочинку державних посадових осіб тощо. Усунення невиправданих відмінностей в урегулюванні праці, вирівнювання правового стану державних посадових осіб без зниження рівня правових гарантій є необхідною умовою реалізації конституційних прав, свобод та інтересів громадян. Це потребує чіткого визначення і подальшого нормативного закріплення особливостей в змісті і обсязі прав та обов’язків суб’єктів трудових правовідносин.
Переважна більшість наведених вище проблем мають місце у зв’язку із відсутністю комплексних наукових досліджень у цій сфері. Частково окремі питання правового регулювання умов праці державних посадових осіб та положення, що стосуються змісту трудового договору, досліджували такі вітчизняні науковці, як Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, Г.С. Гончарова, П.І. Жигалкін, Р.І. Кондратьєв, В.В. Жернаков, М.І. Іншин, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, О.В. Лавріненко, І.П. Лаврінчук, Н.М. Неумивайченко, А.Р. Мацюк, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, В.О. Процевський, В.І. Щербина, Г.І. Чанишева, Н.М. Хуторян, А.М. Юшко, О.М. Ярошенко та ін. Проте у вітчизняній юридичній науці питання умов праці державних посадових осіб були досліджені недостатньо. В існуючих наукових працях ці питання вивчалися фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, а існуючі окремі публікації щодо правового регулювання умов праці державних посадових осіб носять переважно публіцистичний характер або стосуються її окремих видів.
Таким чином, необхідність удосконалення існуючої системи правового регулювання умов праці державних посадових осіб, з одного боку, та відсутність комплексних наукових досліджень з цієї проблематики – з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження правового регулювання умов праці державних посадових осіб.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства про працю України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, систему та особливості умов праці державних посадових осіб, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
– з’ясувати поняття, місце та значення державних посадових осіб в системі суб’єктів трудових правовідносин;
– дати характеристику правовідносинам, які виникають, змінюються та припиняються під час праці державних посадових осіб;
– дослідити зарубіжний досвід встановлення умов праці державних посадових осіб та окреслити можливості його адаптації в Україні;
– охарактеризувати правові основи встановлення умов праці державних посадових осіб;
– уточнити сутність та значення часу праці та часу відпочинку державних посадових осіб;
– визначити особливості оплати праці державних посадових осіб;
– з’ясувати місце та значення соціального забезпечення державних посадових осіб;
– дослідити гарантії та компенсації посадових осіб за трудовим законодавством України;
– виробити та внести конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час встановлення умов праці державних посадових осіб.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють забезпечення умов праці державних посадових осіб України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає діалектичний метод пізнання правових явищ. Також у роботі використовувались такі методи: формально-логічний (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція), системно-структурний, порівняльний і соціологічний. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено загальні засади правового регулювання умов праці державних посадових осіб (розділи 1, 2). Методи класифікації, групування та структурування застосовувалися для виділення окремих умов праці державних посадових осіб (підрозділ 1.3). Документальний аналіз дав можливість надати пропозиції і методичні рекомендації щодо подальшого розвитку правового регулювання умов праці державних посадових осіб (підрозділи 2.1–2.4). В процесі дослідження особливостей правового регулювання умов праці держаних посадових осіб також використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи. Комплексний підхід до використання вищезазначених методів дозволив всебічно розглянути правове регулювання умов праці державних посадових осіб, сформулювати пропозиції з урахуванням потреб практики щодо вдосконалення його правового регулювання, а також для подальшого розвитку наукової думки в цьому напрямку.
Нормативною базою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України щодо регулювання відносин, пов’язаних із проходженням державної служби державними посадовими особами. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, що висвітлювала питання правового регулювання праці державних посадових осіб.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням правового регулювання умов праці державних посадових осіб. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд науково нових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
уперше:
– визначено систему умов праці державних посадових осіб, які об’єднано у дві групи: 1) загальні умови праці, що характерні для всіх працівників, до яких слід віднести: а) час праці та час відпочинку; б) оплату праці; в) відпустки; 2) умови праці, які характеризують особливий трудоправовий статус державних посадових осіб, насамперед – соціальне забезпечення державних посадових осіб, гарантії та компенсації;
– визначено, що правові норми, які регламентують умови праці державних посадових осіб, необхідно поділити на дві групи. До першої групи слід віднести правові приписи, які повністю відтворюють загальні норми трудового законодавства (про тривалість робочого дня, порядок надання днів відпочинку, принципи оплати і методи зміцнення дисципліни праці, гарантійні та компенсаційні виплати, пільги для жінок). Другу групу повинні скласти норми, що випливають із загальних норм трудового законодавства, але мають певні специфічні особливості щодо характеру і умов праці державних посадових осіб;
– запропоновано ч. 5 ст. 159 проекту Трудового кодексу України викласти в такій редакції: «Допускається залучення до роботи в загальний вихідний день державних посадових осіб у разі необхідності виконання ними їх службових обов’язків, професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тощо за умови надання працівникові можливості реалізувати право на щотижневий безперервний відпочинок в інші дні тижня відповідно до графіка виходу на роботу»;
удосконалено:
– поняття державних посадових осіб, визначено їх трудоправовий статус, охарактеризовано види державних посадових осіб, виходячи з їх повноважень;
– положення щодо регулювання часу праці державних посадових осіб. Зокрема, запропоновано в ч. 1 ст. 136 проекту Трудового кодексу надати дефініцію поняттю «робочий час», визначивши його як період часу, протягом якого працівник виконує трудову функцію, передбачену трудовим договором;
– сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики встановлення умов праці державних посадових осіб, зокрема щодо внесення змін і доповнень до низки нормативних актів з досліджуваних питань, а саме: до проекту Трудового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про прокуратуру» та ін.;
дістали подальшого розвитку:
– дослідження правовідносин, які виникають та змінюються під час встановлення умов праці державним посадовим особам, у зв’язку з чим обґрунтовано, що під умовами праці державних посадових осіб слід розуміти сукупність обставин проходження державної служби, що встановлені як нормами законодавства про працю, так і спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють ту чи іншу діяльність посадових осіб;
– дослідження зарубіжного досвіду щодо встановлення умов праці державних посадових осіб, а також шляхи його адаптації в Україні;
– дослідження часу відпочинку державних посадових осіб, у зв’язку з чим наголошується, що однією з вад національного трудового законодавства в сфері регулювання часу відпочинку є невизначеність в ньому власне терміна «час відпочинку» та його окремих видів, що значно ускладнює правозастосовчу практику;
– визначення сутності соціального захисту державних посадових осіб: соціальний захист державних посадових осіб передбачає забезпечення державою гарантій можливості здійснення успішної службово-трудової діяльності, задоволення їх потреб та інтересів, що стимулюють ефективну реалізацію функціонально-посадових повноважень і закріплення на державній службі;
– аналіз гарантійних та компенсаційних виплат державним посадовим особам за трудовим законодавством України, які визначено як: гарантійні виплати – виплати, що здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених законом, угодою, колективним чи трудовим договором, не працював, з метою збереження доходів такого працівника; компенсацiйнi виплати – грошові виплати, встановлені для відшкодування працівнику витрат, пов’язаних з виконанням ним трудових чи інших обов’язків, передбачених трудовими функціями працівника, визначених Трудовим кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами i колективним договором.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань правового регулювання умов праці державних посадових осіб;
– у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань проходження служби державних посадових осіб;
– у правозастосовчій діяльності – використання результатів дозволить підвищити ефективність праці державних посадових осіб;
– у навчальному процесі – в процесі вивчення навчальних дисциплін «Трудове право», «Право соціального забезпечення», при написанні підручників, навчально-методичних посібників, при проведенні семінарських занять зі студентами й для написання ними рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Результати даного наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і оприлюднені на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми безоплатної юридичної допомоги: теорія і практика» (м. Харків, 2008 р.) та «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин в України» (м. Харків, 2009 р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 2 тезах доповідей та наукових повідомлень на зазначених конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 181 сторінку. Список використаних джерел складається з 238 найменувань і займає 20 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання умов праці державних посадових осіб:
1. Насамперед, акцентовано увагу на тому, що державні посадові особи виконують організаційно-розпорядчі функції на підставі спеціальних адміністративних актів, які приймаються у випадках: по-перше, тимчасової відсутності керівника, по-друге, за дорученням керівника. Так, їх можна поділити на три види: посадові особи, які мають лише внутрішньоорганізаційні повноваження (начальник автогосподарства); посадові особи, які мають повноваження лише публічного характеру (слідчий прокуратури); посадові особи, які мають повноваження як публічного, так і внутрішньоорганізаційного характеру (начальник податкової інспекції).
2. Зазначається, що державна посадова особа — це працівник, який вступив у трудові правовідносини, при цьому його трудова функція в державному органі безпосередньо пов’язана з організаційно-розпорядчою діяльністю. Аналіз усіх норм Закону, які стосуються державної посадової особи, дозволяє зробити висновок, що посадова особа не може розглядатися поза межами трудових правовідносин, учасником яких вона є. Крім того, в Законі чітко закріплені як її права, так і обов’язки, тому можна вести мову про наявність у державної посадової особи трудоправового статусу і розглядати її як суб’єкта трудових правовідносин. Забезпечення правового статусу посадових осіб, як учасників трудових правовідносин, передбачено діючим законодавством України. Оскільки норми трудового законодавства наділяють працівників належним рівнем захисту в процесі трудової діяльності, то встановлення правового регулювання державної служби в межах норм лише публічного права (конституційного, адміністративного), як це має місце в ряді країн, призвело б до звуження правової захищеності досліджуваної категорії службовців. Тому важливо при розгляді правового статусу державних посадових осіб керуватись їх ознаками як суб`єктів трудового права — визначальними для встановлення ознак, притаманним учасникам інших правовідносин.
3. До спеціальних особливостей державної посадової особи, як суб’єкта трудового права, слід віднести наявність спеціального статусу, який зумовлений особливістю виконуваної праці. Спеціальний статус характеризує представника тієї або іншої соціальної групи, який наділений згідно з законами та іншими нормативними актами спеціальними, додатковими правами, обов’язками, обмеженнями та відповідальністю. Аналіз спеціальних актів, які регламентують правовий статус посадових осіб, надає можливість визначити загальні службові обов’язки, характерні для посадових осіб всіх видів служби: здійснення загального керівництва роботою відповідної організаційної структури; забезпечення організації роботи по підбору і розміщенню кадрів організаційної структури; вирішення питань про заохочення та покарання підлеглих працівників; організація і контроль за роботою апарату відповідного органу; персональна відповідальність за виконання завдань, які покладені на організаційну структуру
4. Запропоновано загальну класифікацію умов праці державних посадових осіб, зокрема, до умов праці віднесено: робочий час, час відпочинку, відпустки, нормування праці, заробітну плату, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат, внутрiшнiй трудовий розпорядок, охорону праці, загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
5. Удосконалити правове регулювання умов праці державних посадових осіб, на нашу думку, допоможе внесення змін до Закону України «Про державну службу», зокрема, у Законі України «Про державну службу» необхідно закріпити окремий розділ під назвою «Правовий статус державних посадових осіб», у якому зазначити про поширення на державних службовців загальногромадських прав. У окремих статтях даного розділу мають міститися права, що так або інакше пов’язані зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Назви цих статей повинні бути такими: «Права при вступі на державну службу», «Службові права», «Особисті права державних службовців».
6. Обґрунтовано, що робочий час і час відпочинку є однією з основних умов праці, що складають предмет і зміст трудового правовідношення. Наголошено, що значне коло державних службовців виконують роботу в особливих умовах праці, які складають поняття ненормований робочий день. До таких державних службовців слід віднести державних посадових осіб. До особливостей режиму робочого часу державних посадових осіб треба віднести чергування по державному органу або підрозділу. Такі чергування запроваджуються з метою оперативного вирішення різного роду питань, які виникають впродовж доби, у вихідні та святкові дні.
7. У зв’язку з особливістю виконання завдань, покладених на державних посадових осіб, запропоновано до працівників, залучення яких допускається в святкові та вихідні дні, віднести й державних посадових осіб, викласти ч. 5 ст. 159 проекту Трудового кодексу України наступним чином: «Допускається залучення до роботи в загальний вихiдний день державних посадових осіб у разі необхідності виконання ними їх службових обов’язків, професiйних творчих працiвникiв органiзацiй кiнематографiї, теле- i вiдеознiмальних колективiв, театрiв, театральних i концертних органiзацiй, циркiв, засобiв масової iнформацiї, професiйних спортсменiв тощо за умови надання працiвниковi можливості реалiзувати право на щотижневий безперервний вiдпочинок в iншi дні тижня вiдповiдно до графiка виходу на роботу».
8. Обґрунтовано, що праця державних посадових осіб пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням. Наголошується, що є доцільним включити державних посадових осіб до Списку виробництв, цехів, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
9. Акцентується увага на тому, що правове регулювання робочого часу та часу відпочинку державних посадових осіб повинно створювати сприятливі умови для виконання їх посадових обов’язків. Можливість встановлення різних видів режиму робочого часу державних посадових осіб, надання додаткових та подовжених відпусток таким працівникам повинна визначатись локальними нормативними актами.
11. Важливим під час правового регулювання умов праці є індивідуальний підхід до встановлення оплати праці. Загальними ознаками щодо оплати праці всіх державних посадових осіб є: існування єдиного джерела виплати винагороди за працю; єдиний метод прямого державного регулювання встановлення розмірів, форм та систем оплати праці; праця на державу; залежність розміру заробітної плати державних посадових осіб головним чином від розміру видатків з державного бюджету. Оскільки джерелом фінансування є кошти державних бюджетів всіх рівнів (величина яких вже заздалегідь обмежена), обмеженою є можливість підвищення в договірному порядку заробітної плати цих категорій працівників. З цього погляду, у названої категорії працівників в певній мірі порушується договірний принцип встановлення винагороди за працю.
12. Соціальний захист державних посадових осіб передбачає забезпечення державою гарантій можливості здійснення успішної службово-трудової діяльності, задоволення їх потреб та інтересів, що стимулюють ефективну реалізацію функціонально-посадових повноважень і закріплення на державній службі. Соціальний захист державних посадових осіб — це сукупність нормативно закріплених економічно-матеріальних гарантій, що надають їм додаткові пільги чи права та забезпечують механізм реалізації і захисту цих пільг і прав. Об’єктом соціального захисту державної посадової особи є майнова сфера — матеріальні блага та послуги, які надаються державою з метою забезпечення для даної соціально-професійної групи всієї повноти прав громадян держави та компенсації обмежень та заборон, пов’язаних з проходження державної служби.
13. З метою розвитку та удосконалення системи гарантійних та компенсаційних виплат пропонуємо в Законі України «Про державну службу» розмістити статтю за назвою «Гарантії та компенсації державного службовця», де визначити окремо поняття гарантій та компенсацій державного службовця та вказати, що державному службовцю гарантується: грошове утримання, а також інші виплати і доплати, передбачені Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами; належні умови праці, що забезпечують виконання посадових обов’язків; перепідготовка та підвищення кваліфікації; можливість переведення на іншу державну посаду у випадку ліквідації державного органу або скорочення штату; компенсаційні виплати відповідно до чинного законодавства; обов’язковість одержання його згоди на переведення на іншу посаду державної служби; оплачувана щорічна відпустка; безоплатне медичне обслуговування державного службовця та членів його родини, у тому числі після виходу на пенсію; пенсійне забезпечення за вислугу років та пенсійне забезпечення членів родини службовців у випадку його смерті; обов’язкове державне страхування на випадок захворювання або втрати працездатності, заподіяння шкоди здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням посадових обов’язків за рахунок державного бюджету; захист державного службовця та членів його родини від насилля, погроз, інших протизаконних дій у зв’язку з виконанням ним посадових обов’язків.
14. У дисертації запропоновані зміни та доповнення до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема, до: проекту Трудового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», «Про відпустки», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про прокуратуру» та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В.Б. Законодавче регулювання державної служби в Україні / В.Б. Авер’янов, С.Д. Дубенко // Уніан-право. — 1995. — №2. — С. 6-7.
2. Административное право / Под. ред. Ю.М. Козлова − М.: Юрид. лит., 1968. — 575 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / [Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. − Харків: Право, 2000. — 520 с.
4. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н.Г. Александров. — М.: Госюриздат, 1961. — 271 с.
5. Алехин В.В. Философские проблемы инженерно-технического труда / В.В. Алехин. — М.: Высшая школа, 1983. – 95 с.
6. Антон О.А. Право на відпустку: соціальний захист і санкції за правопорушення / О.А. Антон // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: Матеріали науково-практичної конференції; 12 березня 2004 р., м. Київ / За ред. О.Ф. Штанька, Н.Б. Болотіної. — К.: КЮІ МВС України, 2004. - Ч.1. - С. 104.
7. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом / В.Г. Афанасьев. — М., 1977. — 302 с.
8. Барабаш О.Т. Роль Кодексу про працю в удосконаленні правового регулювання трудових відносин / О.Т. Барабаш // Правова держава Україна. — Х., 1995. — С. 194-197.
9. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М.И. Бару // Сов. государство и право. — 1970. — № 7. — С. 104-108.
10. Бахрах Д.Н. Правовые льготы / Д.Н. Бахрах. — Свердловск: Справедливость и право, 1989. — 290 с.
11. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления (правовые проблемы) / И.Л. Бачило. — М.,1984. — 238 с.
12. Бельский К.С. О концепции реформы государственной службы / К.С. Бельский // Государство и право. — 1944. — №4. — С. 22-28.
13. Битяк Ю.П. Государственная служба в СССР и развитие ее демократических основ: [Учеб. пособие для студентов спец. «Правоведение»] / Ю.П. Битяк; М-во высш. и сред. спец. образования УССР, Учеб.-метод. каб. по высш. образованию, Харьк. юрид. ин-т им. Ф. Э. Дзержинского. — Киев.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1990. — 64 с.
14. Битяк Ю.П. Державна служба в СРСР і розвиток її демократичних основ: Навч. посібник / Ю.П. Битяк. — К.: Наук. думка, 1990. — 188 с.
15. Битяк Ю.П. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие / Ю.П. битяк, В.В. Зуй. — Х.: ООО «Одиссей», 1994. — 224 с.
16. Боброва Н.А. Гарантии реализации государственно-правовых норм / Н.А. Боброва. — Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1984. — 163 с.
17. Болотіна Н.Б. Право соціального забезпечення: системно-структурний аналіз / Н.Б. Болотіна // Право України. — 2001. — № 3. — С. 24–29.
18. Бояринцева М.А. Зміст адміністративно-правового статусу громадян України / М.А. Бояринцева; За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. — 668с.
19. Брэбан Г. Французское административное право: Пер. с фр. / Под ред. и со вступ. С.В. Боботова). — М.: Прогресс, 1988. — 488 с.
20. Брянский А.Ф. Роль общественных организаций в осуществлении прав и свобод советских граждан / А.Ф. Брянский // Советское государство и право. — 1964. — № 6 — С. 23-27.
21. Бугров Л.Ю. Изменение существенных условий труда рабочих и служащих / Л.Ю. Бугров // Вестник Моск-го ун-та. - 1978. - № 1. - С. 58-63.
22. Бугров Л.Ю. Советское законодательство о переводах на другую работу / Л.Ю. Бугров. — Красноярск: Изд. Краснояр. ун-та, 1987. — 156 с.
23. Бурак В.Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на підприємствах: Дис… канд. юр. наук: 12.00.05. — Львів, — 1999. — 185 с.
24. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины (Особенная часть): Учеб. пособ. / В.С. Венедиктов. — Симферополь: Эльиньо, 2005. — 200 с.
25. Венедиктова В.М. Правове регулювання відхилень від нормальної тривалості робочого часу: Автореф. дис. канд. юрид. наук / В.М. Венедиктова. — Київ, 1999. — 20 с.
26. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны прав советских граждан / Н.В. Витрук // Правоведение. 1964 — № 4. — С. 29-33.
27. Воеводенко Н.К. Правовое регулирование труда работников с ненормированным рабочим днем: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Н.К. Воеводенко. — Москва, 1976. – 20 с.
28. Воеводенко Н.К. Регулирование труда работников с ненормированным рабочим днем / Н.К. Воеводенко // Советское государство и право. - 1974. - №8. - С. 120-123.
29. Волегов Ю.Б. Особенности правового регулирования труда творческих работников телевидения: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Ю.Б. Волегов. — М., 1979. – 21 с.
30. Волинка К.Г. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти / К.Г. Волинка // Право України. — 2000. — № 11. — С. 30–33.
31. Воловик В.І. Про галузеву належність правовідносин, пов’язаних із застосуванням праці мілітаризованих державних службовців / В.І. Воловик // Право України. — 1999. — № 2. — С.96–98.
32. Гаращенко Л.П. Правове регулювання відпусток за законодавством України: Монографія / Л.П. Гаращенко. — К.: Редакція газети «Іменем Закону», Павлім, 2003. — 172 с.
33. Гинцбург Л.Я Регулирование рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. — М.: Наука, 1966. — 302 с.
34. Гинцбург Л.Я. Проблемы рабочего времени в СССР / Л.Я. Гинцбург. — М.: Юрид. лит., 1968.- 184 с.
35. Головченко В.В. Юридична термінологія: Довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. — К.: «Юрінком Інтер», 1998. — 219 с.
36. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций / Кол. авт.: Е.В. Охотский Е.В., Игнатов В.Г., Латов Б.В. и др. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — 640 с.
37. Государственное управление: основы теории и организации: Учебник/ Под ред. В.А. Козбаненко. М.: Статут, 2000. – 912 с.
38. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
39. Дмитриев Ю.А. Условия труда рабочих и служащих как правовая категория: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ю.А. Дмитриев. — Л., 1987. — 22 с.
40. Дюрягин И.Я. Гражданин и закон / И.Я. Дюрягин. — М.: Юр. лит., 1989. — 384 с.
41. Евтихеев И.И. Советское административное право / И.И. Евтихеев, В.А. Власов. − М., 1946. — 431 с.
42. Єрмоловська О.Ю. Соціальний захист як фактор стабілізації життєвого рівня населення в умовах трансформації економіки: Автореф. дис. канд. економ. наук / О.Ю. Єрмоловська. — Харків, 1996. — 18 с.
43. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України / В. Жернаков. — 1999. — № 3. — С. 34–36
44. Закон Республики Казахстан «О труде в республике Казахстан» от 10 декабря 1999 г., № 493-1 //Основные законодательные акты о труде в Республике Казахстан. — Алматы: ЮРИСТ, 2000. — 70 с.
45. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №24. — Ст.170.
46. Иванов С.А., Конституция СССР и вопросы трудового права / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц // Советское гос-во и право. - 1978. - № 4. - С. 14.
47. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. — М.: Наука, 1982. — 323 с.
48. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. — М.: Юрид. лит., 1983. — 206 с.
49. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Ю.П. Орловский, Р.З. Лившиц. — М.: ИГПАН, 1978. — 450 с.
50. Игнатьев В.Т., Майборода С.О., Понеделков А.В., Старостин А.М. Государственный служащий современной России: социально-политический анализ деятельности и ценностных ориентаций. Региональный уровень. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 438 с.
51. Ізуїта П.О. Поняття належних та безпечних умов праці / П.О. Ізуїта // Форум права. - 2007. - № 2. – С. 70-74 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2007-2/07ipobup.pdf
52. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: монографія / М.І. Іншин. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 337 с.
53. Йосипович М. Трудовое право Югославии / М. Йосипович. — М.: Юридическая литература, 1989. — 379 с.
54. Казанцев Н.М. Толковый словарь правового содержания понятий государственной службы / Н.М. Казанцев. — М.: Статут, 1996. — 425 с.
55. Каминская В.И. Правовые гарантии законности в СССР / В.И. Каминская. — М.: АН СССР, 1962. — 280 с.
56. Каринский С.С. Дифференциация и унификация советского трудового законодательства / С.С. Каринский // Правоведение. — 1966. — № 3. — С. 48–52.
57. Кветной М.С. Человеческая деятельность: сущность, структура, типы / М.С. Кветной. — Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1974.– 84 с.
58. Киселев И.А. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник для вузов / И.А. Киселев. — М.: Дело, 1999. — 204 с.
59. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник для вузов / И.Я. Киселев. — М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 1998. — 263 с.
60. Коваленко В.Л. Типи і види державної служби: проблеми класифікації / В.Л. Коваленко // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: «Ін-Юре», 2000. — 667 с.
61. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України — 1971. — Ст.375.
62. Козлов Ю.М. Административно-правовые гарантии конституционных прав и свобод советских граждан / Ю.М. Козлов // В кн.: Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе / Под. ред Л.Д. Воеводина - М., 1987. - С. 60-91.
63. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник / С.А. Комаров. — М.: Юрайт, 1998. — 416 с.
64. Комментарий к Кодексу Законов о Труде Российской Федерации / Под ред. К.Н. Гусова. — М.: Проспект, 1996. — 528 с.
65. Коник С. Рада Міністрів і міністерства Української держави 1918 року: структура, компетенція та склад. Організація державної служби / С. Коник // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. — 1999. — №1. — С.72-88.
66. Кононов П.И. Административная ответственность должностных лиц: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / П.И. Кононов. − М., 1994. – 23 с.
67. Конституційне право України. Підручник; За ред. докт. юр. наук проф. В.Ф. Погорілка. — Київ: Наукова думка, 1999. — 735 с.
68. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.141.
69. Коротков В.С. Гарантийные выплаты и гарантийные доплаты к заработной плате по советскому трудовому праву: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.05/ В.С. Коротков. — М.: МГУ. — 1965. — 21 с.
70. Костюков А.Н. Правовой статус должностного лица (административно-правовой аспект): Автореферат дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / А.Н. Костюков. — Л., 1988. — 20 с.
71. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус / А.Н. Костюков // Правоведение. — 1987. — №2. — С.20- 24.
72. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій / В.О. Котюк. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
73. Кривой В.И. Проект трудового кодекса республики Бєларусь / В.И. Кривой // Государство и право. — 1996. — № 6. — С. 110–115.
74. Кривуля А.М. Диалектика общественных отношений и деятельности людей: Автореф. дис. докт. филос. наук / А.М. Кривуля. — М., 1989. - 36 c.
75. Кримінальний кодекс України. — К.: Атіка, 2001. – 208 с.
76. Куник Я.А. Основы трудового права и гражданского процесса / Я.А. Куник. — М.: Юрид. лит., 1874. — 272с.
77. Куницький Р.Й. Соціальний захист населення в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис. канд. економ. наук / Р.Й. Куницький. — Львів, 1995. — 18 с.
78. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.В. Лавриненко. — Х.,1998. — 36 с.
79. Лазарев Б.М. Государственная служба / Б.М. Лазарев. — М.: Прогресс, 1993. — 118 с.
80. Лазарев В.В. Общая теория государства и права / В.В. Лазарев. — М.: БЕК, 1994. — 485 с.
81. Маврин С.П. Понятие должностного лица в советском трудовом праве / С.П. Маврин, И.П. Плиев // Правоведение. — 1983. — №4. — С.18-24.
82. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс / Перев. с англ. — СПб.: ПитерКом, 1999. — 688с
83. Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: Навч. посіб. / В.Я. Малиновський. — К.: Атіка, 2003. — 160 с.
84. Мальцев Г.В. Государственная служба в России: проблемы становлення / Г.В. Мальцев // Сб. науч. ст. "Проблемы теории и практики государственной службы". — М.: Изд-во МГУ, 1993. — С. 12–16
85. Мамедов Б.М. Образование как вид деятельности: Автореф. дис. канд. филос. наук. / Б.М. Мамедов. — М., 1991. — 20 с.
86. Мандибура В. Проблемні питання нормативного вдосконалення системи регулювання та стимулювання праці державних службовців / В. Мандибура, В. Тімофеєв // Парламентар. - 1998. - № 3. - С. 12-15
87. Манохин В.М. Концепция Закона о государственной службе / В.М. Манохин // Советское гос-во и право. — 1991. — № 12. — С.89–95.
88. Манохин В.М. Нужны основы законодательства о службе Российской Федерации / В.М. Манохин // Государство и право. — 1997. — №9. — С. 5-11.
89. Манохин В.М. Советская государственная служба / В.М. Манохин. — М.: Юрид. лит., 1966. — 195 с.
90. Манохин В.М. Советское административное право: Курс лекций. — Вып. 1 / В.М. Манохин. − Саратов, 1968. — 249 с.
91. Манохин В.М. Российское административное право: Учебник / В.М. Манохин, Ю.С. Адушкин, З.А. Багишаев. — М.: Юристъ, 1996. — 472 с.
92. Маркс К. К критике политической экономии // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. – 2-е изд. – Т. 13 – 167 с.
93. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И. Матузов. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. — 293 c.
94. Мачульская Е.Е. Реформа социального обеспечения и необходимость кодификации законодательства / Е.Е. Мачульская // Вестник Московского университета. Серия 11.- Право. - М., 1999. — №6. - С. 3-18.
95. Миколенко А.И. Законы Украины «О прокуратуре», «О милиции», «Об адвокатуре»: Комментарии / А.И. Миколенко, А.Н. Миколенко. — Харьков: ООО «Одиссей», 2002. — 304 с.
96. Мицкевич А.В. О гарантиях прав и свобод советских граждан в общенародном социалистическом государстве / А.В. Мицкевич // Советское государство и право. — 1963. — № 8. — С. 21–25
97. Мицкевич А.В. Юридические гарантии трудовых прав рабочих и служащих / А.В. Мицкевич. — М.: Юрид. лит., 1969. — 460 с.
98. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р., / Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 р. // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2002, 00, 2.
99. Молодцов М.В. Трудовое право России: Учебник для вузов / М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. — М.: Изд-во НОРМА, 2003. — 640 с.
100. Мордовец А.С. Гарантии прав личности: понятие и классификация // В кн. Теория государства и права. Курс лекций. Под. ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. — М.: Юристь, 1997. — 672с.
101. Морейн И.Б. Перевод на другую работу / И.Б. Морейн. — М.: Юрид. лит., 1965. — 208 с.
102. Мочерний С. Основи економічних знань / С. Мочерний. — К.: FЕМІNA, 1995. — 347с.
103. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР / Л.А. Муксинова. — М.: Юрид. лит., 1969. — 216 с.
104. Наказ Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства праці та соціальної політики від 31 грудня 1997 р. № 383/55 „Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих факторів // Офіційний вісник України. — 1998. — № 4. — Ст. 167.
105. Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 // Праця і зарплата. — 1997. — № 23.
106. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 30.01.98 №16 «Про затвердження Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». — ОВУ — 1998. — Ст.191.
107. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 30.01.98 №16 «Про затвердження Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». — ОВУ — 1998. — Ст.191 // із змінами , внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 150 від 04.06.2003
108. Неумивайченко Н.М. Державна служба: розмежування і взаємозв’язок трудових і адміністративних правовідносин / Н.М. Неумивайченко // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 2 (25). — С. 155–163.
109. Неумивайченко Н.М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців: Дис. канд юрид. наук / Н.М. Неумивайченко. — Київ, 2001. — 218 с.
110. Новий тлумачний словник української мови у 4 томах: 42 000 слів. Т. 4. Р-Я: Словник / Укл. Яременко В.В., Сліпушко О.М. — К.: Аконіт, 2000. — 941 с.
111. Новий тлумачний словник української мови у 4 томах: 42 000 слів. Т. 2. Ж-О: Словник / Укл. Яременко В.В., Сліпушко О.М. — К.: Аконіт, 2000. — 911 с.
112. Ноздрачёв А.Ф. Государственная служба / А.Ф. Ноздрачёв. — М.: Статут, 1999. — 529 с.
113. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — М.: Юрист, 1999. — 520с.
114. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Д.М. Овсянко; Под ред. Г.А. Туманова. — М.: Юрист, 1999. — 448 с.
115. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. М.Ю.Шведовой: АН СССР Ин-т рус. языка. — 22-е изд. стереотипное. М.: рус. язык, 1990. — 921с.
116. Орловский Ю.П. Содержание трудового договора // Трудовое право России. Учебник для вузов / Отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. — М.: Изд. груп. ИНФРА М-НОРМА, 1998. — 480 с.
117. Основин В.С. Основы науки социального управления / В.С. Основин. — Воронеж: Изд-во Ворон-кого ун-тета, 1971. — 260 с.
118. Пахомов И.Н. Виды советских государственных служащих, их права и обязанности / И.Н. Пахомов. − Львов, 1965. — 71 с.
119. Пахомов І.М. Адміністративно-правові питання державної служби в СРСР / І.М. Пахомов. — К.: Вид-во Київ-го ун-ту. - 1971. - 128 с.
120. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе / А.Е. Пашерстник // Вопросы советского административного права. — М.: АН СССР, 1949. — 212с.
121. Пашерстник А.Е. К истории правового регулирования продолжительности рабочего дня в СССР / А.Е. Пашерстник // Вопросы советского государства и права. 1917–1957 гг. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — С. 410
122. Пашерстник А.Е. Право на труд: Очерки по советскому праву / А.Е. Пашерстник. — М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1951. — 229 с.
123. Пашерстник А.Е. Теоретические вопросы кодификации общесоюзного законодательства о труде / А.Е. Пашерстник. — М.: Госюриздат, 1955. — 322 с.
124. Пашков А.С. Социальная политика и трудовое право / А.С. Пашков, В.Г. Ротань. — М.: Юрид. лит, 1986. — 240 с.
125. Пересунько В.С. Юридичні гарантії при укладенні трудового договору: Дис. канд. юрид. наук / В.С. Пересунько. – Х., 2000. — 185 с.
126. Петришин О. Поняття посадової особи державного апарату / О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 2. — С. 40.
127. Петришин А.В. Статус должностного лица: природа, стуктура, специализация / А.В. Петришин. — К.: УМК ВО, 1990. — 74 с.
128. Петров Ю.А. К понятию должностного лица / Ю.А. Петров // Правоведение. — 1974. — № 6.
129. Петров Ю.А. Соотношение понятий гражданства, правоспособности, правового положения граждан / Ю.А. Петров // Вестник Ленинградского университета, 1974. — № 5. — С. 118–122.
130. Петров Г.И. Советское административное право: Учебник (часть общая) / Г.И. Петров. — Л.: Издат. ЛГУ, 1960.
131. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. — Л.: Львів. Держ. ун-т ім. І.Франка, 1999. — 214 с.
132. Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків /Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 р. № 136/1161
133. Постановa Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 року № 250 "Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток"
134. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1993 року №1010 «Про тривалість робочого дня працівників апарату органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів у зв’язку з встановленням 40-годинного робочого тижня» // ЗП України. — 1994.- № 4. — Ст. 94.
135. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». — ОВУ. — 1997. — число 48 — С. 23-350.
136. Постанова КМУ № 44 від 25.01.93р. „Про оплату праці працівників бюджетних установ та організацій на основі Єдиної тарифної сітки»
137. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р. №12 «Про судову практику в справах про хабарництво» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1995. — №1. — Ст.150.
138. Право социльного обеспечения: Учебник / [М.О. Буянова, К.Н. Гусов, С.И. Кобзева и др.] / Под ред. К.Н. Гусова, 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Проспект, 2002. — 322 с.
139. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: Монографія / За ред. М.І. Іншина. — Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2010. — 671 с.
140. Прилипко С.М., До питання вдосконалення права громадян на соціальне обслуговування / С.М. Прилипко // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи; м. Хортиця, 25-28 червня 2004 р. / За заг. ред. проф. В.С. Венедиктова. — Харків: Нац.унів.внутр.справ. — 2004
141. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. — 1999. — № 9. — С. 22 — 26с.
142. Про Антимонопольний комітет України // Закон України від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 50. — Ст. 472.
143. Про відпустки :Закон України від 15 листопада 1996 року
144. Про внутрішні війська: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 29. — Ст. 359.
145. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 50.
146. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 50. — Ст. 302.
147. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.
148. Про джерела фінансування органів державної влади Закону України
149. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 51.
150. Про звернення громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256.
151. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
152. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.
153. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 358.
154. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 34. — Ст.451.
155. Про охорону праці: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668.
156. Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 1. — Ст. 1.
157. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
158. Про Службу безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 27. — Ст. 382.
159. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175.
160. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 192. — № 5. — Ст. 190.
161. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 45. — Ст. 425.
162. Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист: Закон України від 24 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 40–41. — Ст.249.
163. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 19 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 16. — Ст. 200.
164. Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. - № 41-45. – Ст. 529.
165. Про умови та розміри оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету// Постанова КМУ №948 від 31 серпня 1997 року
166. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. — М.: НОРМА-ИНФРА•М, 1999. — 832 с.
167. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручнико / В.І. Прокопенк. — X.: Фірма «Консум», 1998.— 480 с.
168. Прокопенко В.І. Трудове право. Курс лекції / В.І. Прокопенко. — К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
169. Професійні кваліфікації та як користуватися ними. — Париж: Міністерство праці Франції, 1993. — 142 с.
170. Процевский А.И. Заработная плата и эффективность общественного производства / А.И. Процевский. — Х.: Вища школа, 1975. — 168 с.
171. Процевский А.И. Нормативное регулирование рабочего времени в советском трудовом праве / А.И. Процевский // Правоведение. - 1960. - № 7. - С. 39-44.
172. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. — М.: Юрид. лит., 1979. — 224 с.
173. Процевский А.И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому праву / А.И. Процевский. — М.: Юридическая литература, 1963. — 181 с.
174. Процевський В.О. Встановлення трудових правовідносин з державними службовцями / В.О. Процевський // Право України. — 2001. — № 11. — С.75–79.
175. Процевський О.І. Новий зміст права на працю — основа реформування трудового законодавства України / О.І. Процевський // Право України. — 1999. — № 6. — С. 101-105.
176. Пучкова М.В. Обеспечение прав граждан органами управления союзной республіки / М.В. Пучкова; Ред. Б.М. Лазарев. - М., 1987. - 140 с.
177. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. — Харків: Основа, 1997. — 242 с.
178. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. — Навч. посібн., вид. 3-є, зі змінами і доп. / П.М. Рабінович. — К.: ІСДО, 1995. — 172 с.
179. Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: Затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10 жовтня 1997 року № 7 // Праця і зарплата. — 1997. — № 23.
180. Сергеенко Л.А. Правовая регламентация управленческого труда / Отв. ред. Лазарев Б.М. — М.: Наука, 1984. — 141 с.
181. Силаєв В.П. Ненормированный рабочий день / В.П. Силаєв // Социалистическая законность. — 1970. - № 5. - С. 68-69.
182. Сіленко А. Політично-правові аспекти розвитку соціальної сфери: забезпечення прав людини / А. Сіленко // Право України. — 1999. — № 1. — С.30–32.
183. Скобелкин В.Н. Трудовые отношения / В.М. Скобелкин. — М.: Вердикт-1М, 1999. — 53 с.
184. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР / В.Н. Скобелкин. — М.: Юрид. лит., 1987. — 205 с.
185. Скобелкин В.Н. О развитии юридических гарантий трудовых рабочих и служащих / В.Н. Скобелкин // Тезисы докладов и научных сообщений на межвузовской теоретической конференции на тему: Роль права в развитии социалистической экономики и демократии на современном этапе. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 19