КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ КАНДИДАТА, ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ (БЛОКУ)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

БАТРАЧЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 343.415:342.849.3

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ КАНДИДАТА, ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ (БЛОКУ)

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шамара Олександр Володимирович
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень …………….....……………...………………4

Вступ ………………………………………………………………………..6
Розділ 1. Зарубіжний досвід та соціальні передумови кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……...………………………..……..15
1.1. Зарубіжний досвід кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……………………………………………………….15
1.2. Соціальна обумовленість криміналізації порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)………………………………………………………………35
Висновки до розділу 1……………………………………………………...50

Розділ 2. Кримінально-правова характеристика порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……………………………………………………….…………….53
2.1 Об’єкт злочину порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)…………………….53
2.2 Об’єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)…………………….73
2.3 Суб’єкт злочину порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……………..…….111
2.4 Суб’єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……….………......128
Висновки до розділу 2 ……………………………………………..…..…135

Розділ 3. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку): проблеми відмежування від інших правопорушень та призначення покарання …….…………………......139
3.1 Відмежування порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) від суміжного адміністративного проступку………….……………………….…139
3.2 Призначення покарання за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)……...…145
Висновки до розділу 3…………………………………………………...157

Висновки………………………………………………………………...…159
Список використаних джерел…………………………………………….164
Додатки…………………………………………………...………………..183

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток України як демократичної, соціальної, правової держави згідно з основними напрямами, визначеними Конституцією України, вимагає кардинальної зміни характеру відносин між самою державою та громадянином. Суспільство визнало, що найвищою цінністю в державі має бути людина, забезпечення її прав та свобод.
Важливою ознакою демократизму держави є досягнутий у ній рівень народовладдя, а саме те, наскільки встановлені національним законодавством процедури виявлення та здійснення волі народу можуть реально впливати на управління справами держави й суспільства.
У сучасній Україні проведення чесних та вільних виборів є однією з умов існування демократії. Державою законодавчо закріплено основні принципи виборів, порядок їх організації та проведення. Проте деталізованість виборчих законів більшою мірою спрямована на забезпечення об’єктивного й чесного встановлення результатів голосування, а не процесу підготовки та проведення виборів.
Злочинні порушення основоположних принципів демократії, порядку проведення виборів унеможливлюють встановлення дійсного волевиявлення громадян щодо вирішення найважливіших державних та суспільних питань, які виносяться на загальнодержавні чи місцеві вибори та референдум. Втрата можливості брати участь в управлінні державними справами через вибори та референдум веде до нівелювання одного з основних політичних прав, гарантованих Конституцією України.
Одним з найрозповсюдженіших порушень закону в ході виборчих кампаній в Україні стає порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). Такі діяння ведуть до знищення принципу рівності умов ведення виборчої кампанії для всіх учасників виборчого процесу, її прозорості, до втрати можливості контролювати як джерела походження грошових коштів кандидатів і виборчих об’єднань, так і напрямів витрачання коштів з виборчих фондів.
Фінансове забезпечення є найважливішою та найвідповідальнішою складовою будь-яких виборів, що супроводжує усі етапи виборчого процесу. У зв’язку з цим законодавство України передбачає в ст. 159-1 Кримінального кодексу України (далі – КК) кримінальну відповідальність за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку).
Питання кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих прав громадян аналізувалися в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: П. П. Андрушка, І. О. Зінченко, С. В. Красноголовця, С. Я. Лихової, Л. Д. Медіної, М. І. Мельника, М. О. Мягкова, І. М. Толстікової, Г. М. Шевченко та ін.
У зв’язку з тим, що вивчення злочинів у сфері виборчого права неможливе без розуміння деяких аспектів конституційного права, зокрема виборчого права, автором було досліджено роботи науковців у цій галузі, у тому числі: О. М. Атоян, М. О. Баймуратова, Р. А. Калюжного, В. М. Кампо, В. П. Колісника, А. М. Колодія, О. О. Майданник, О. В. Марцеляка, В. Ф. Погорілка, М. В. Примуша, В. О. Серьогіна, О. Ф. Скакун, М. І. Ставнійчук, Ю. М. Тодики, В. М. Шаповала, М. В. Цвіка, О. Ф. Фрицького та інших учених.
Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії кримінального права, які містяться у роботах М. І. Бажанова, С. В. Бородіна, Я. М. Брайніна, С. Б. Гавриша, P. P. Галіакбарова, В. К. Глістіна, В. П. Ємельянова, О. Ф. Кістяківського, М. Й. Коржанського, О. М. Костенка, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової, В. В. Леня, О. М. Литвака, О. М. Литвинова, П. С. Матишевського, В. О. Навроцького, A. B. Наумова, A. C. Нікіфорова, Г. П. Новосьолова, А. О. Піонтковського, М. С. Таганцева, В. Я. Тація, С. А. Тарарухіна, A. Н. Трайніна, B. C. Трахтерова, В. В. Устименка, Е. А. Фролова, Є. В. Фесенка, В. Б. Харченка, A. C. Шляпочнікова, C. Д. Шапченка, С. С. Яценка та інших правників.
Питання законодавчого врегулювання фінансового забезпечення виборів є новим та актуальним для національного виборчого законодавства. Тому на сьогоднішній день відсутні будь-які монографічні дослідження, спрямовані саме на вирішення проблем кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії. Зазначена проблема не знаходить свого однозначного вирішення і в судовій практиці, що потребує не тільки теоретичного, але й практичного осмислення з урахуванням досягнень сучасної кримінально-правової думки.
Недостатня теоретична розробленість проблеми кримінально-правової протидії порушенню порядку фінансування на виборах, а також неефективне застосування ст. 159-1 КК України обумовили обрання теми дисертаційного дослідження, яке є актуальною та має науково-практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація спрямована на подальшу реалізацію положень Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143/2002 «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян», Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р, а також Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 та п. 18 Плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка на 2012 рік.
Тема дисертації в остаточній редакції затверджена Вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 25 грудня 2009 року (протокол № 5).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вдосконалення теоретичних положень кримінального права в частині відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), а також формування на цій основі науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення відповідної норми Кримінального кодексу України та практики її застосування.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі основні задачі:
– дослідити стан наукової розробки проблем кримінально-правової охорони фінансування виборчого процесу;
– з’ясувати соціальну обумовленість криміналізації порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку);
– проаналізувати чинне кримінальне законодавство зарубіжних країн щодо відповідальності за порушення порядку фінансування на виборах;
– здійснити юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України;
– здійснити відмежування злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України, від суміжного адміністративного проступку, передбаченого ст. 212-15 КУпАП;
– дослідити санкцію, встановлену за порушення порядку фінансування виборчої кампанії, кандидата (блоку);
– сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення зазначеної кримінально-правової норми та практики її застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері виборчого процесу, пов’язані з фінансуванням виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку).
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: порівняльно-правовий метод дав можливість порівняти норми зарубіжного кримінального законодавства за порушення порядку фінансування на виборах (підрозділ 1.1); соціологічний метод дозволив з’ясувати думки юристів-практиків щодо криміналізації порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (підрозділ 1.2); формально-логічний метод та метод системного аналізу дали можливість з'ясувати сутність та зміст норми ст. 159-1 КК України, а також проаналізувати положення чинного законодавства, які передбачають відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян (розділ 2); за допомогою формально-догматичного методу здійснено тлумачення відповідних кримінально-правових норм та окремих термінів і понять, що вживаються у дисертації (розділи 1-3), логіко-юридичний застосовувався при формулюванні пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства України (розділи 2-3).
Науково-теоретичну основу дисертації склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені питанням кримінально-правової охорони виборчого права, зокрема порядку фінансування на виборах, а також загальним проблемам кримінального права.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні міжнародні конвенції, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс України, постанови Пленуму Верховного Суду України, нормативно-правові акти, які регулюють виборче право, кримінальне законодавство зарубіжних країн.
Емпіричну базу дослідження становлять дані кримінальної статистики МВС України за 2006–2011 р.р. відносно порушення кримінальних справ за ст. 159-1 КК України, матеріали публікацій у ЗМІ стосовно порушень порядку фінансування кандидатами, політичними партіями під час виборчої кампанії. Для отримання емпіричних даних застосовувалося опитування респондентів за розробленими анкетами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), в якому виявлено недоліки законодавчої конструкції ст. 159-1 КК України, запропоновано шляхи вдосконалення вказаної кримінально-правової норми та пов’язаних з нею певних положень виборчого законодавства. На підставі проведеного аналізу сформульовано нові наукові положення, а саме:
вперше:
– з урахуванням положень вітчизняного виборчого законодавства обґрунтовано доцільність уточнення змісту діянь, які характеризують об’єктивну сторону складу злочинного порушення порядку фінансування на виборах, й визнання ними надання або умисного використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) або в іншій еквівалентній грошовій формі підтримки для здійснення виборчої кампанії;
– доведено необхідність криміналізації порушення порядку надання фінансової (матеріальної) або в іншій еквівалентній грошовій формі підтримки для проведення всеукраїнського референдуму;
– на підставі аналізу чинного виборчого законодавства України встановлено недоцільність посилання при описанні ознак злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України, на такого суб’єкта виборчого процесу, як виборчі блоки;
– встановлено невідповідність розмірів санкцій, встановлених за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), характеру й ступеню суспільної небезпечності посягань на виборчі правовідносини, обґрунтовано необхідність їх перегляду, у т.ч. доповнення такими видами покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 159-1 КК України);

удосконалено:
– розуміння родового та безпосереднього об’єктів порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). Зокрема, визначено, що його родовим об’єктом є правовідносини, які складаються з приводу реалізації політичних прав, а також окремих конституційних прав і свобод людини й громадянина. Безпосереднім об’єктом цього злочину пропонується визнавати виборчі правовідносини, що забезпечують реалізацію встановленого законом порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку);
– положення про критерії відмежування злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України, від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КпАП України;
– обґрунтування необхідності встановлення суворого контролю як за державним, так і за приватним фінансуванням політичних партій. У зв’язку з цим запропоновано внести доповнення до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та Закону України «Про вибори народних депутатів» щодо заборони пожертв від релігійних інституцій, державних підприємств, фірм, що виробляють товари чи надають послуги для публічного адміністративного сектора, від офшорних компаній;
дістало подальший розвиток:
– висновок про доцільність криміналізації порушення порядку виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) на підставі науково розроблених умов криміналізації діянь та найголовнішої з них – суспільної небезпечності;
– наукові погляди про визнання об’єктом злочину суспільних відносин, що врегульовані правовими нормами (правовідносин);
– положення про наявність лише умисної форми вини в порушенні порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку);
– характеристика ознак суб’єктів злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 159-1 КК України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності – для подальших розробок і досліджень актуальних питань кримінально-правової охорони встановленого порядку фінансування на виборах;
– у правозастосовній діяльності – при підготовці програм щодо реалізації державної політики у сфері комплексу взаємопов’язаних заходів щодо запобігання порушення виборчих прав, а також для поліпшення на практиці вирішення питань щодо даної категорії справ (акт впровадження у діяльність СУ ГУМВС України у Луганській області від 17 січня 2013 р., акт впровадження у діяльність Дніпропетровської обласної ради 31 січня 2013 р.);
– у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальне право», при підготовці лекцій і проведенні занять з відповідних тем (акт впровадження у навчальний процес Академії митної служби України від 20 жовтня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Робота містить нові, особисто отримані автором результати в галузі науки кримінального права. Теоретичні розробки, висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, отримані автором самостійно на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного та практичного матеріалу з питань кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). У науковій статті, опублікованій спільно з Г. Є. Болдарь, дисертантом здійснено аналіз предмету злочину передбаченого ст. 159-1 КК України. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, які належать співавтору цієї публікації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено автором на Науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Одеса, 21 листопада 2008 р.), Всеукраїнській курсантсько-студентській конференції (м. Львів, 7 листопада 2008 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених (м. Харків, 12–13 листопада 2008 р.), Науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Одеса, 24 квітня 2009 р.), Міжвузівській науково-теоретичній конференції «Права людини та механізм їх забезпечення в Україні» (м. Київ, 4 грудня 2009 р.), Науково-практичній конференції: «Право ХХІ століття: виклики та проблеми» (м. Ужгород, 11 листопада 2010 р.), Науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Одеса, 11 грудня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права» (м. Луганськ, 20-21 травня 2011 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладено в шести наукових статтях у виданнях, визнаних фаховими з юридичних наук, та у восьми тезах доповідей на наукових конференціях, опублікованих у відповідних збірниках.
Публікації. Основні результати дисертації висвітлено у шести виданнях, визнаними МОНмолодьспортом України фаховими з юридичних наук, восьми матеріалах і тезах конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) дозволило зробити ряд висновків та висловити пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства, метою яких є підвищення ефективності застосування ст. 159-1 КК України:
1. Питання кримінальної відповідальності за порушення виборчих та референдних правовідносин має низку проблемних моментів, які потребують свого теоретичного та практичного вирішення. Проведений аналіз зарубіжного досвіду 27 країн, які входять до складу Європейського Союзу, щодо кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) засвідчив, що на його основі можна виробити шляхи вдосконалення українського законодавства в цій частині.
2. Встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є соціально обумовленим рішенням законодавця, яке відповідає нормативно-правовим, міжнародним та кримінологічним чинникам криміналізації. При встановленні кримінальної відповідальності за діяння, передбачені ст. 159-1 КК України, в цілому було дотримано більшості принципів криміналізації, розроблених вітчизняною теорією кримінального права.
3. Родовим об’єктом порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є правовідносини, які складаються з приводу реалізації політичних прав, а також окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина. Безпосереднім об’єктом зазначених дій є виборчі правовідносини, що забезпечують реалізацію встановленого законом порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). Предметом злочину, передбаченого ст. 159-1 КК України є фінансова (матеріальна) підтримка виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку).
4. Злочин, передбачений статтею 159-1 КК України, може виражатися у наданні та умисному використанні фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі. З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 159-1 КК України, може виражатись у вчиненні будь-яких дій, зазначених альтернативно у її диспозиції, які є видами надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії, з порушенням встановленого законом порядку шляхом: 1) передачі грошових коштів з порушенням встановленого законом порядку; 2) передачі матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками; 3) виготовлення агітаційних матеріалів, неоплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками; 4) поширення агітаційних матеріалів, неоплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками; 5) оплати виготовлення агітаційних матеріалів; 6) оплати поширення агітаційних матеріалів.
Із об’єктивної сторони передбачене ч. 2 ст. 159-1 КК України посягання виражається у використанні у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) кандидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандидата чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку.
5. Суб’єктом порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є фізична осудна особа, яка досягла на момент його вчинення 16-річного віку (за ч. 1 ст. 159-1 КК України), а в деяких випадках наділена додатковою (спеціальною) ознакою: 1) кандидат у народні депутати Верховної Ради України, кандидат у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, кандидат на пост Президента України та кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови; 2) уповноважений представник кандидата на пост Президента України та на посаду сільського, селищного, міського голови; 3) довірена особа кандидата на пост Президента України, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати сільської, селищної ради; 4) уповноважена особа партії-суб’єкта виборчого процесу при проведенні виборів народних депутатів України та уповноважена особа місцевої організації партії на рівні багатомандатного органу при проведенні місцевих виборів (за ч. 2 ст. 159-1 КК України).
6. Суб’єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) характеризується прямим умислом. Встановлено, що мотив і мета є факультативними ознаками складу цього злочину і не впливають на кваліфікацію, хоча мають бути враховані як фактори індивідуалізації кримінальної відповідальності.
7. При відмежуванні складу злочину за ст. 159-1 КК України від правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП, основним критерієм є те, що особа повинна усвідомлювати, що сума грошей, вартість матеріальних цінностей, які нею передаються кандидату, політичній партії безоплатно чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлених чи поширених нею агітаційних матеріалів, неоплачених із виборчого фонду чи оплачених із виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, або оплачених нею виготовлених і поширених таких матеріалів становить великий розмір – сума грошей чи вартість матеріальних цінностей перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати.
8. У межах дослідження покарання за порушення порядку фінансування на виборах запропоновано встановити у ч. ч. 1 та 2 ст. 159-1 КК України більш високий розмір штрафу, що буде відповідати зарубіжному досвіду покарання за аналогічні злочини, а також доповнити санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 159-1 КК України вказівкою на такі альтернативні види покарань, як громадські роботи та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
9. Виборчими законами прямо не визначається порядок використання суб’єктами виборчого процесу одержаної ними фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії, як не визначається і поняття «виборча кампанія».
10. Заслуговує критичної оцінки позиція законодавця стосовно встановлення у ч. 2 ст. 159-1 КК України суб’єктів злочину, а саме щодо посилання на самого кандидата (за винятком кандидата у депутати в одномандатному окрузі, який може бути розпорядником поточного рахунку власного виборчого фонду).
11. З урахуванням результатів проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правової охорони сфери порядку фінансування виборчих кампаній кандидата, політичної партії (блоку) та запропоновано нову редакцію ст. 159-1 КК України:
«Стаття 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії або порядку фінансування референдуму
1. Надання у великому розмірі фінансової (матеріальної) або в іншій еквівалентній грошовій формі підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії, ініціативній групі по проведенню референдуму з порушенням встановленого законом порядку шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, неоплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк від одного до п’яти років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) або в іншій еквівалентній грошовій формі підтримки для здійснення виборчої кампанії політичною партією, ініціативною групою по проведенню референдуму кандидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандидата чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або позбавлення права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк від одного до п’яти років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати».
12. Запропоновано доповнити Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» п. 3 ст. 86 (Формування виборчого фонду та здійснення контролю за надходженням, обліком та використанням його коштів) та п. 3 ст. 50 Закону України «Про вибори народних депутатів» такими положеннями: «…3) заборона пожертв від релігійних інституцій; 4) заборона пожертв від державних підприємств, фірм, що виробляють товари чи надають послуги для публічного адміністративного сектора; 5) заборона пожертв від офшорних компаній».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адашис Л. І. Політичні партії як суб’єкти виборчого процесу на виборах народних депутатів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Л. І. Адашис. – X., 2010. – 20 с.
2. Адашис Л. І. Окремі аспекти фінансування виборчих кампаній політичних партій [Електронний ресурс] / Л. І. Адашис // Електронний журнал «Форум права». – 2012. – № 1. – С. 20–27. – Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/index.htm.
3. Александров Ю. В. Кримінальне право України : Загальна частина / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2002. – 352 с.
4. Андрушко П. П. Коментар до статті 159-1 Особливої частини Кримінального кодексу України / П. П. Андрушко // Науково-практичні коментарі. – 2006. – № 7. – С. 27.
5. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К. : Вища шк., 1980. – 216 с.
6. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа; сост. и предисл. В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 184 с.
7. Беляев А. И. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / А. И. Беляев. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 176 с.
8. Валецькі М. Система політичного фінансування в країнах Центральної та Східної Європи / М. Велецькі // Політичні фінанси : регулювання і практика : матеріали міжнар. конф. – К., 2002. – С. 95.
9. Владимиров В. А. Субъект преступления по советскому уголовному праву / В. А. Владимиров, Г. А. Левицкий – М., Изд-во: НИиРИО ВШ МООП РСФСР, 1964. – 32 с.
10. Владимиров В. А. Советская уголовная политика и ее отражение в действующем законодательстве / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : Академия МВД СССР, 1979. – 130 с.
11. Воробей П. А. Кримінально-правове ставлення в вину : моногр. / П. А. Воробей – К. : Атіка, 2009. – 176 с.
12. Злобин Г. А. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация / Г. А. Злобин – М. : Наука, 1982. – 304 с.
13. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / С. Б. Гавриш. – X. : Основа, 1994.– 639 с.
14. Галиакбаров Р. Р. Проблемы криминализации многосубъектных общественно опасных деяний / Р. Р. Галиакбаров // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний : сб. науч. тр. – Омск : Омск. высш. шк. милиции МВД СССР, 1980. – 143 с.
15. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений : закон, теория, практика / Л. Д. Гаухман – М. : Центр Юринфор, 2001 – С. 132.
16. Горелик А. С. Назначение наказания по совокупности / А. С. Горелик – Красноярск, 1975. – 270 с.
17. Готін О. М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки : проблеми кримінальної відповідальності : моногр. / О. М. Готін. – МВС України ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, 2004. – 288 с.
18. Готин А. Н. Объект преступления в теории уголовного права / А. Н. Готин // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – Вип. 3. – Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001, – С. 39–63.
19. Гражданский кодекс Украины. – Х. : Одиссей, 2011. – 276 с.
20. Гудзь Л. Проблеми фінансування виборів в Україні / Л. Гудзь // Конституційне право. – 2006. – №12. – С. 98.
21. Гуржій С. Г. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспект / С. Г. Гуржій, О. Л. Копиленко, Я. В. Янушевич. – К. : Парлам. вид-во, 2005. – 216 с.
22. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Р. И. Михеев. – Владивосток : Дальневост. гос. ун-т, 1975. – 243 с.
23. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель – Владивосток, 1970. – 121 с.
24. Дробуш І. В. Актуальні проблеми юридичної відповідальності у сфері реалізації виборчих прав громадян України / І. В. Дробуш // Часопис Київ. ун-ту права. – 2006. – №4. – С. 59 – 70.
25. Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності : навч. посібник. / В. П. Ємельянов. – Х. : Рубікон, 1996. – 112 с.
26. Загородников Н. И. Советская уголовная политика и деятельность органов внутренних дел / Н. И. Загородников – М. : Москов. высш. шк. милиции МВД СССР, 1979. – 100 с.
27. Закон Франції № 2011-412 [Електронний ресурс] / Legifrance // – Режим доступу : http://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do;jsessionid=4926A 496D23D56B2625473A0EDF5DD9.tpdjo03v_3?idSectionTA=LEGISCTA000006148459&cidTexte=LEGITEXT000006070239&dateTexte=2011122.
28. Закон Великобританії «Про політичні партії, вибори і референдуми» [Електронний ресурс] / The electoral commission . – Режим доступу : http://www.electoralcommission.org.uk/party-finance/party-finance-analysis.
29. Закон Польской Народной Республики от 27 сентября 1990 г. «Поправка к Конституции Польской республики» // Dz.U. – 1990. – №67. – С. 23.
30. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №5 – 6. – С. 30.
31. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» // Відомості Верховної Ради. – 2010. – №35–36. – С. 491-500.
32. Закон України «Про вибори народних депутатів України» // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 10–11 – С. 73-90.
33. Закон України «Про вибори народних депутатів України» : Науково-практичний коментар / [Веніславський Ф. В., Гончарук О. В., Колісник В. П., Любченко П. М., Сущенко В. М.] ; під ред. Мусіяки В. Л. – К., – «Дрім Арт». – 2012. – 666 с.
34. Закон України «Про вибори Президента України» : Науково-практичний коментар / Ю. Б. Ключковський. – К. : Парлам. вид-во, – 2004. – С. 408-450.
35. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – с. 650.
36. Закон України «Про Національний банк України» // Відомості Верховної Ради. – 1999. – №29. – С. 238.
37. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 29. – С. 137.
38. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навч. посіб. / А. Ф. Зелінський – Х. : Рубікон, 2000. – 240 с.
39. Зелінський А. Ф. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу / А. Ф. Зелінський, В. М. Куц // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1997. – Вип. № 2. – С. 148–154.
40. Злобин Г. А. Некоторые теоретические вопросы криминализации общественно опасных деяний / Г. А. Злобин, С. Г. Келина // Проблемы правосудия и уголовного права. – М. : Ин-т государства и права АН СССР, 1978. – 187 с.
41. Какителашвили М. М. К вопросу об основаниях привлечения к уголовной ответственности за нарушения порядка финансирования избирательных кампаний [Електроний ресурс ] // М. М. Какителашвили / Сайт Юриспруденція. – Режим доступу : http://justicemaker.ru/view-article.php?id=21&art=791.
42. Кальченко С. «Дослідження новел законодавства за порушення виборчого законодавства» / С. Кальченко // Урядовий кур’єр. – №57. – 25 берез. 2006 р. – С. 7–10.
43. Карчевський М. В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж : моногр. / М. В. Карчевський – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2002. – 144 с.
44. Кенни К. Основы уголовного права / К. Кенни – М. : Изд-во иностр. л-ры, 1949. – 600 с.
45. Кистяковській А. О. Элементарный учебникъ общаго уголовнаго права съ подробнымъ изложеніемь началъ русскаго уголовнаго законодательства. Часть общая / А. О. Кистяковській – К. : Изданіе книгопродавца-издателя ФА. Іогансона, 1891. – 310 с.
46. Коваль М. І. Особливості фінансового та інформаційно-аналітичного забезпечення участі засобів масової інформації у виборчому процесі : проблеми вдосконалення виборчого законодавства / М. І. Коваль // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. / редкол. : М. М. Рябець та ін. – К. – 2002. – С. 98–99.
47. Кодекс Франції «Про вибори Франції» [Електронний ресурс] / Droit électoral. – Режим доступу: http://www.electoral.fr/?p=303.
48. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х. : Одиссей, 2011. – 56 с.
49. Козлов А. П. Система санкций в уголовном праве / А. П. Козлов. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1991. – 140 с.
50. Колюшин Є. Ф. Питання теорії і практики застосування російського законодавства про фінансування виборів / Є. Ф. Колюшин // Вибори Президента України – 1999 : проблеми теорії і практики (доповіді, виступи, рекомендації) : зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф. – К., 2000. – С. 253.
51. Кони А. Ф. Избранные произведения : в 2 т. / А. Ф. Кони; сост. А. Б. Амелин. – 2-е изд., доп. М. : Изд-во. Юрид. л-ра», 1959. – 77с.
52. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб. : в 4 т. / отв. ред. Б. А. Страшун. – Т. 2. – М. : БЕК, 1993. – 246 с.
53. Конституция Украины. – Х. : Парус, 2011. – 35 с.
54. Конституційне право України : підр. / Тацій В. Я., Погорілко В. Ф., Тодика Ю. М. та ін.; під ред. Тація В. Я. та ін. – К. : Укр. центр правничих студій, 1999. – 416 с.
55. Коржанский Н. Й. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. Й. Коржанский. – М. : Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.
56. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации : моногр. / А. И. Коробеев – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 267 с.
57. Коробеев А. И. Уголовная наказуемость общественно опасных деяний (основания установления, характер и реализация в деятельности органов внутренних дел) : учеб. пособ. / А. И. Коробеев – Хабаровск : Хабаров. высш. шк. МВД СССР, 1986. – 80 с.
58. Красиков А. Н. Уголовно-правовая охрана политических, гражданских и иных конституционных прав и свобод человека и гражданина в России / А. Н. Красиков. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 2000. – 104 с.
59. Красноголовець С. В. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих та референдних прав громадян в Україні та державах центральної Європи (порівняльний аналіз на прикладі Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Красноголовець Сергій Васильович. – Ужгород, 2009. – 226 с.
60. Кримінальне право України : Особлива частина : / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.; за ред. П. С. Матишевського, С. С. Яценка, П. П. Андрушка. – К. : Юрніком Інтер, 1999. – 512 с.
61. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. О. Беньківський та ін. / за ред. Матишевського П. С., Андрушка П. П.,. Шапченка С. Д. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 656 с.
62. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; за ред. Бажанова М. І., Сташиса В. В., Тація В. Я. – К. ; Х. : Юрінком-Інтер-Право, 2001. – 544 с.
63. Кримінальне право України. Загальна частина : підр. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін.]; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [3–є вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 647 с.
64. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [Вид. третє, переробл. та доповн.]. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 1184 с.
65. Кримінальний кодекс України. – К. : Алерта. – 2011. – 63 с.
66. Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
67. Кругликов Л. Л. Уголовно-правовые средства обеспечения справедливости наказания : учеб. пособие / Л. Л. Кругликов – Ярославль, 1986. – 70 с.
68. Крылова Н. Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции / Н. Е. Крылова – М. : СПАРК, 1996. – 124 с.
69. Кудрявцев В. М. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация / А. М. Кудрявцев – М. : Наука, 1982. – 304 с.
70. Кудрявцев В. М. Общая теория квалификации преступлений / В. М. Кудрявцев. – 2–е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 1999 . – 471 с.
71. Курс советского уголовного права : в 6 т. / под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. –Т.2.– 152 с.
72. Курс уголовного права. Общая часть : в 5 т. : учебник для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : Зерцало, 2002. – Т. 1 : Учение о преступлении. – 624 с.
73. Кучер Ю. А. Объект преступления как системообразующий элемент основания уголовной ответственности / Ю. А. Кучер // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2002. – Спец. вип. у двох частинах. Ч. 1. – С. 5 – 9.
74. Лень В. В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві : моногр. / В. В. Лень; за ред. Ю. М. Антоняна. – Д. : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.
75. Лихова С. Я. Виборчі правовідносини : кримінально-правовий аналіз // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Юридичні науки. – 2003. – Вип. 49–51 – С. 150–161.
76. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : моногр. / С. Я. Лихова. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 573 с.
77. Лихова С. Я. Проблеми визначення об’єкта окремих злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини (розділ V Особливої частини Кримінального кодексу України) / С. Я. Лихова, П. С. Березін // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2004. – №2. – С. 39–43.
78. Лихова С. Я. Актуальні проблеми систематизації злочинів проти окремих конституційних прав людини і громадянина за КК України 2001 р. / С. Я. Лихова // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України : матеріали наук.-практич. конф. (Івано–Франківськ, 3–4 жовтня 2002 p.). – Івано-Франківськ : Обл. друкарня, 2002. – С. 17–18.
79. Лихова С. Я. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим КК України / С. Я. Лихова // Право України. – 2002. – №2. – С. 115.
80. Лукашов А. И. Уголовный Кодекс Республики Беларусь: сравнительный анализ и комментарий / А. И. Лукашов, Э. А. Саркисова – Мн. : Тесей, 2000. – 288 с.
81. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции / В. В. Лунеев; предисл. В. М. Кудрявцева. – М. : НОРМА, 1997. – 525 с.
82. Лунеев В. В. Субъективное вменение / В. В. Лунеев. – М. : Спарк, 2000. – 70 с.
83. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / П. С. Матишевський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 512 с.
84. Медіна Л. П. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав громадян України (ст. ст. 157, 158, 159 КК України) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Медіна Лариса Павлівна – К., 2004. – 271 с.
85. Михлин А. С. Концептуальные проблемы нового Уголовно-исполнительного кодекса Российской Федерации / А. С. Михлин, В. М. Селиверствов, И. В. Шмаров // Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 69–76.
86. Мовчан Р. О. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мовчан Роман Олександрович. – Л., 2009. – 248 с.
87. Мягков М. О. Перешкоджання здійсненню виборчого права : проблеми кримінальної відповідальності : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мягков Микола Олександрович. – К., 2006. – 197 с.
88. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина: курс лекцій / В. О. Навроцький. – К. : Т-во Знання; КОО, 2000. – 527 с.
89. Навроцький В. О. Теоретичні поняття кримінально-правової кваліфікації /В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 1999. – 464 с.
90. Назаренко Г. В. Невменяемость : Уголовно-релевантные психические состояния / Г. В. Назаренко. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 207 с.
91. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Загальна частина : у 2 ч. / під заг. ред. Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. – К. : Форум, 2001. – 386 с.
92. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : А.С.К., 2002.-1104 с.
93. Наумов А. В. Российское уголовное право : курс лекций : в 2 т. / А. В. Наумов. – [3–е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрид. л-ра., 2004. – Т. 1. – 496 с.
94. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : Курс лекцій / А. В. Наумов. – М., 1996. – 560 с.
95. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Госюриздат, 1960. – 232 с.
96. Новий тлумачний словник української мови : у 4 т. / уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – К. : Аконіт, 1998. – Т. 3. – 927 с.
97. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. – М. : НОРМА, 2001. – 208 с.
98. Обушний С. М. Тіньове інвестування в системі фінансування політичних парій / С. М. Обушний // Формування ринкових відносин в Україні. – №4 (71). – 2007. – С. 47–50.
99. Олійник О. М. Деякі питання фінансування політичних партій в Україні [Електронний ресурс] / Олійник О. М. – Режим доступу : http://democracy.kiev.ua/publications/ collections/conference_2005.
100. Опришко О. Питання трансформації Європейського права в законодавство України [Електронний ресурс] / О. Опришко. – Режим доступу: http://lawyer.org.ua/?w=r&i=14&d =488.
101. Орлеан А. М. Людина – потерпіла особа чи предмет злочину? / А. М. Орлеан // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи : матер. наук.-практ. конф. (Харків, 22–23 квіт. 2004 р.) / редкол.: Сташис В. В. (голов. ред.) та ін. – К.– Х.: «Юрінком Інтер», 2004. – 326 с.
102. Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций (аксиологические аспекты) / П. П. Осипов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. – 135 с.
103. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / Дагель П. С., Злобин Г. А., Келина С. Г., Кригер Г. Л., и др.; отв. ред. : Кудрявцев В. Н., Яковлєв А. М. – М. : Наука, 1982. – 303 c.
104. Основні питання загального вчення про склад злочину / М-во вищ. і серед. спец. освіти УСРС; КДУ. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1964.– 188 с.
105. Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность / В. Г. Павлов / СПб. ун-т МВД России; Акад. права, экономики и БЖД.– СПб: Лань; СПб. ун-т МВД РФ; Фонд «Университет», 2000.– 170 с.
106. Пинаєв А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Кн.1 : О преступлении / А. А. Пинаев. – Х. : «Одиссей», 2001. – 304 с.
107. Пионтковский A. A. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. Курс советского уголовного права. Общая часть / А. А. Пионтковский. – М. : Ин-т гос. и права. Акад. наук СССР, 1961 – 666 с.
108. Пионтковский А. А. Курс советского уголовного права : в 6 т. / под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. – Т.2. – 516 с.
109. Підтримка незалежного урядування: проект протидії корупції в Україні (ЦРАС). – К. : Лабораторія законодавчих ініціатив, 2009. – С. 16-18.
110. Погорілко В. Ф. Референдне право України : навч. посіб. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко; НАН Укр., ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Київ. Ун-т права НАН Укр. – К. : Ліра, 2006 – 655 с.
111. Полтавець В. В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України / В. В. Полтавець. – Луганськ : РВВ ЛАВС,2005. – 240 с.
112. Полянський Є. Ю. Призначення покарання за кримінальним правом США : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Полянський Євген Юрійович. – О., 2007. – 187 с.
113. Помазанский А. Е. Ответственность за нарушение порядка финансирования избирательной кампании в законодательстве о выборах / А. Е. Помазанский // Журнал российского права. – 2007. – № 2. – С. 122–123.
114. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972–2002. – Офц. вид-во. / за ред. В. Т. Маляренка. – К. : А.С.К., 2003. – 560 с.
115. Похмелкин В. В. Социальная справедливость и уголовная ответственность / В. В. Похмелкин. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1990. – 177 с.
116. Примуш М. Купити виборця – дорого це чи дешево? Фінансування політичних партій і виборчий процес / М. Примуш, Т. Нагорняк // Віче. – 2004. – №11. – С.17–18.
117. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – №6. – С. 14-20.
118. Продайко С. В. Адміністративне право України в питаннях і відповідях : навч. посіб. / С. В. Продайко – Одес. юр. ін-т НУВС. – О. : ЮІНУВС, 2004. – 320 с.
119. Прохоров Л. А. Общие начала назначения наказания по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08. «уголовное право и кримінологія; уголовно-исполнительное право» / Л. А. Прохоров. – М., 1972. – 20 с.
120. Рарог А. И. Субъективная сторона и квалификация преступлений / А. И. Рарог. – М. : ООО «Профобразование», 2001. – 134 с.
121. Рашковская Ш. С. Субъект преступления. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1960. – 123 с.
122. Рекомендація щодо фінансування політичних партій (блоків) Парламентської Асамблеї Ради Європи №1516 (2001) // Парламент. – 2003. – №3–4. – С. 13–14.
123. Ритко Е. Создание и ведение базы данных по регистрации избирателей. Список избирателей как один из важнейших элементов гарантии выборов / Е. Ритко // Право вибору. – 2005. – №2. – С. 90–93.
124. Рікер П. Право і справедливість / П. Рікер; пер. із фр. – К. : Дух і літера, 2002. – 334 с.
125. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про вибори народних депутатів України» (справа про вибори народних депутатів України) / Конституційний Суд України : Рішення. Висновки. 1997–2001. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – С. 123–125.
126. Рогач О. Зловживання друкованими засобами масової інформації правом на проведення передвиборної агітації / О. Рогач // Конституційне право. – 2005. – № 8 (серпень). – С. 86–90.
127. Российское уголовное право : в 2 т. Том І. Общая часть / отв. ред. проф. А. И. Рарог. – М. : Профобразование, 2001. – 872 с.
128. Русское уголовное право. Общая часть. Выпуск 1. / Пусторослев П. П. – 2–е изд. испр. – Юрьев : Тип. К. Маттисена, 1912. – 823 с.
129. Сабитов Р. А. Общественная опасность как критерий криминализации / Р. А. Сабитов // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний : сб. науч. тр. – Омск : Изд-во Омской высш. шк. милиции, 1980. – 144 с.
130. Самощенко И. С. Общая теория советского права. – М. : Юрид. л-ра., 1996. – 491 с.
131. Сахарук Т. В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України та зарубіжних країн: порівняльний аналіз : дис…. канд. юрид. наук 12.00.08 / Сахарук Тетяна Валеріївна – Харьков, 2006. – 228 с.
132. Современные избирательные системы. Вып. 2: Аргентина, Германия, Швеция / [А. Г. Орлов, Ю. И. Лейбо, И. А. Ракитская]. – М. : РЦОИТ : Норма, 2007. – 320 с.
133. Становский М. Н. Назначение наказания / М. Н. Становский. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 1999 – 480 с.
134. Стрельцов Е. Л. Уголовное право Украины. Общая и особенная часть : учеб. / Е. Л. Стрельцов. – Х. : ООО «Одиссей», 2002. – 720 с.
135. Стурова Т. С. Деякі аспекти визначення об’єкта порушення порядку фінансування виборчої кампанії, кандидата (блоку) / Т. С. Стурова // Зб. тез міжнар. наук. конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницьк 28–29 листоп. 2008 р.) : у 4 ч. – Ч. 4: «Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес». – Хмельницький : Вид-во Хмельниц. ун-ту управління та права, 2008. – С. 134.
136. Стурова Т. С. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної парії (блоку) як спосіб легалізації грошових коштів та корупції / Т. С. Стурова // Вісник Луган. держ. ун-ту внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2010. – Спец. вип. № 8 «Проблеми вдосконалення законодавства про протидію відмиванню злочинних доходів і корупції (Донбаські правові читання)» : у 3 ч. – Ч. 2. – С. 200–205.
137. Стурова Т. С. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчої кампанії, кандидата (блоку) / Т. С. Стурова // Зб. тез доповідей та повідомлень учасників Всеук. курсант.-студ. конф., 7 листоп. 2008 р. – Львів: Львів. Держ. ун-т внутрішніх справ, 2008. – С. 171.
138. Стурова Т. С. Проблеми об’єктивної сторони порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) / Т. С. Стурова // Зб. тез доповідей та наукових повідомлень Всеукраїнської конф. молодих учених (Харків, 12–13 листоп. 2008 р.) – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 148–149.
139. Стурова Т. С. Проблеми юридичної техніки на прикладі ст. 159-1 КК України / Т. С. Стурова // Законодавство кримінально-правового напряму : стратегія, тактика, техніка. Шості юридичні читання : матеріали наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених (ОНУ ім. І. І. Мечникова, кафедра кримінального права, кримінального процесу і криміналістики, 24 квіт. 2009 р.) / М-во освіти і науки України; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова; уклад. : Є. Л. Стрельцов, І. С. Доброход – О. : Астропринт, 2009.– С. 72.
140. Стурова Т. С. Соціальна обумовленість криміналізації порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) / Т. С. Стурова // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20–21 травня 2011 р., Луганськ / редкол. : Г. Є. Болдарь, А. О. Данилевський, О. О. Дудоров та ін. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – С. 475–479.
141. Татарников В. Г. Понятие общих начал назначения наказания и их содержание / В. Г. Татарников // Проблемы совершенствования борьбы с преступностью. – Иркутск, 1985. – С. 40–47.
142. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / В. Я. Таций. – Х. : Вища шк., 1982. – 100 с.
143. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов и ф-тов. / под ред. В. М. Карельского и В. Д. Перевалова. – М. : Изд. группа НОРМА–ИНФРАМ, 1998. – 570 с.
144. Терентьєв Б. П. НТР и вопросы криминализации технической неосторожности / Б. П. Терентьев // Проблемы борьбы с преступной неосторожностью : межвуз. тем. сб. – Владивосток : Изд-во ДВГУ, 1981. – 194 с.
145. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1957. – 364 с.
146. Тучков С. С. Підроблення як спосіб вчинення злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. С. Тучков. – К., 2005. – 21 с.
147. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии) : сб. законодат. материалов / под ред. Козочкина И. Д. – М. : Зерцало, 2001. – 352 с.
148. Уголовное право: учебник. Особенная часть / отв. ред. И. Я.Козаченко, З. А. Незнамова, Г. П. Новоселов. – М. : Норма, 2001. – 960 с.
149. Уголовный кодекс Греции. – СПб. : «Юрид. центр Пресс», 2001. – 282 с.
150. Уголовный кодекс Дании. – СПб. : «Юрид. центр Пресс», 2001. – 230 с.
151. Уголовный кодекс Латвийской Республики. – СПб.: «Юрид. центр Пресс», 2001. – 313 с.
152. Устименко В. В. Специальный субъект преступления / В. В. Устименко. – X. : Вища шк.; Изд-во при ХГУ, 1989. – 104 с.
153. Фесенко Е. Объект преступления с точки зрения ценностной теории / Е. Фесенко // Уголовное право. – 2003. – № 3. – С. 71–73.
154. Фесенко Є. В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції / Є. В. Фесенко // Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9–12.
155. Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину / Є. Фесенко // Право України. – 1999. – № 6. – С. 75–78.
156. Фефелов П. А. Критерии установления уголовной наказуемости деяний / П. А. Фефелов // Сов. государство и право. – 1970. – №11. – С.101-103.
157. Философский словарь / под общ. ред. И. Т. Фролова – М. : Политиздат, 1981. – 720 с.
158. Фойницкий И. Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением / И. Я. Фойницкий. – М. : Добросвет - 200; Городец, 2000. – 464 с.
159. Хартія основних прав та свобод Чеської Республіки від 16 грудня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії. – К., 1996. – С. 50.
160. Харченко В. Б. Кримінальний кодекс України: концептуальний напрямок чи перший млинець грудкою [Електронний ресурс] / В. Б. Харченко // Интернет-конф. по уголовной юстиции (2010) «Актуальные проблемы уголовного законодательства Украины и практики его применения». – Режим доступу : [http://jurlugansk.ucoz.org/publ/5-1-0-3] Інформаційно-аналітичний портал Юридичний Луганськ.
161. Хахуда Ю. Насильство як спосіб перешкоджання здійсненню виборчого права / Ю. Хахуда // Право України. – 2003. – №4. – С. 102–103.
162. Шаповал В. М. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності суб’єктів виборчого процесу / В. М. Шаповал // Відповідальність за порушення виборчого законодавства та шляхи вдосконалення суміжного законодавства : зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Киї