Притула Володимир Васильович. Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча

Короткий опис

Притула Володимир Васильович. Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.08, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2014.- 220 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

на правах рукопису

ПРИТУЛА ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 343.72 (477)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОГРОЗУ АБО НАСИЛЬСТВО ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Житний Олександр Олександрович,
доктор юридичних наук, доцент

Харків – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОГРОЗИ АБО НАСИЛЬСТВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА 13
1.1. Об’єкт погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча .13
1.2. Об’єктивна сторона погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча 43
Висновки до розділу 1 65

РОЗДІЛ 2. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОГРОЗИ АБО НАСИЛЬСТВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА 69
2.1. Суб’єкт погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча 69
2.2. Суб’єктивна сторона погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча 82
Висновки до розділу 2 97

РОЗДІЛ 3. КВАЛІФІКУЮЧІ (ОСОБЛИВО КВАЛІФІКУЮЧІ) ОЗНАКИ ПОГРОЗИ АБО НАСИЛЬСТВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНУ 99
3.1. Кваліфікуючі (особливо кваліфікуючі) ознаки погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча 99
3.2. Відмежування складу злочину, передбаченого ст. 346 КК України, від суміжних складів злочинів 110
Висновки до розділу 3 123
РОЗДІЛ 4. ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД НЕЇ ЗА ПОГРОЗУ АБО НАСИЛЬСТВО ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА 125
4.1. Покарання за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча 125
4.2. Звільнення від кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча 151
Висновки до розділу 4 165

ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 204

ВСТУП

Актуальність теми. У розбудові правової держави, розвитку громадянського суспільства, підтримці та захисті прав і свобод людини як найвищих соціальних цінностей, визначених ст. 3 Конституції України, особлива роль належить державним та громадським діячам. Однією із гарантій стабільності зазначених процесів є створення умов для нормальної, безпечної й позбавленої стороннього незаконного впливу діяльності найвищих, найавторитетніших представників держави й суспільства. При цьому значна увага має приділятись засобам кримінально-правового характеру, основним з яких є кримінальна відповідальність за найбільш небезпечні посягання, спрямовані проти державних і громадських діячів та їх близьких осіб. У розділі ХV Особливої частини Кримінального кодексу (далі – КК) України передбачено низку норм, покликаних охороняти недоторканність представників інститутів влади та громадянського суспільства у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю. Одна з цих норм – ст. 346 КК України, якою встановлена кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча.
На загострення проблем правової захищеності державних та громадських діячів в Україні й на підвищення соціальної затребуваності правових засобів її вирішення помітно вплинули тенденція до збільшення кількості агресивних, насильницьких злочинів, а також соціально-політична криза, яка характеризує сучасний етап розвитку нашої держави. Це призводить до висновку про наявність нагальної потреби поглибленого вивчення даного питання з метою вироблення дієвого, придатного до реального практичного застосування, механізму кримінально-правового захисту державних, громадських діячів, їх близьких родичів, виявлення можливих прогалин у вітчизняному законодавстві про кримінальну відповідальність, розробки й внесення аргументованих пропозицій щодо його вдосконалення.
Питанням кримінальної відповідальності за вчинення злочинів відносно осіб, які виконують службові або громадські обов’язки, присвятили свої праці такі українські й зарубіжні вчені, як П. П. Андрушко, М. І. Бажанов, В. С. Батиргареєва, В. П. Беленок, А. В. Бойко, Г. Є. Болдарь, В. І. Борисов, С. В. Бородін, Л. П. Брич, М. І. Вєтров, П. А. Воробей, Б. М. Головкін, В. О. Глушков, В. А. Горбунов, Д. Ю. Гуренко, І. І. Давидович, С. Ф. Денисов, Т. А. Денисова, В. Т. Дзюба, Л .В. Дорош, О. О. Дудоров, В. П. Ємельянов, О. Ф. Імамутдинов, В. А. Клименко, М. Й. Коржанський, В. М. Кудрявцев, В. В. Кузнецов, О. М. Литвинов, О. А. Мартиненко, М. І. Мельник, А. А. Музика, В. О. Навроцький, А. В. Наумов, В. І. Осадчий, Г. Ф. Полєнов, Д. В. Попов, А. В. Савченко, М. М. Сенько, О. С. Сотула, В. В. Сташис, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, О. О. Титаренко, А. М. Удод, М. І. Хавронюк, В. Б. Харченко, О. В. Юношев, С. С. Яценко та деякі інші фахівці. Однак, окремого монографічного дослідження, присвяченого проблемі кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, в Україні ще не проводилось. Тому окремі її положення залишаються дискусійними й такими, що потребують подальшого наукового осмислення й розв’язання. Так, необхідне подальше вивчення ефективності кримінально-правових норм, що забезпечують законну діяльність державних чи громадських діячів, визначення можливостей подальшого вдосконалення змісту й конструкції цих приписів, уточнення та поглиблення деяких теоретичних положень, які стосуються підстав кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча. Аналіз цих та деяких інших проблемних питань становить значний теоретичний і практичний інтерес, а дослідження є актуальним для науки кримінального права. Зазначені обставини в комплексі визначають актуальність теми дисертації та зумовлюють необхідність її поглибленої розробки на рівні комплексного монографічного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності до п. 4 розділу «Правові засоби боротьби зі злочинністю» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10 (із змінами, внесеними згідно з Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 5 березня 2012 року № 4-12). Робота є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, передбачених, зокрема п. 7. Додатку 2 до Наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» (теоретичні та прикладні проблеми протидії злочинності кримінально-правовими та кримінологічними засобами). Тема дисертаційного дослідження також узгоджується із положеннями Концепції наукової діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки.
Тему дисертації затверджено вченою радою Донецького юридичного інституту МВС України 29 травня 2012 р. (протокол № 12).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна наукова розробка питань кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча і формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення положень чинного законодавства про кримінальну відповідальність за вказане посягання та практики його застосування.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:
– надати характеристику об’єктивним ознакам погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча;
– проаналізувати суб’єктивні ознаки погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча;
– розкрити зміст кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак зазначеного злочину;
– визначити, з урахуванням результатів аналізу ознак складу злочину, передбаченого ст. 346 КК України, підстави відмежування погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча, від суміжних злочинів;
– дослідити питання встановлення покарання за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, адекватного характеру й ступеню суспільної небезпечності цього посягання;
– розглянути доцільність застосування передбачених чинним законодавством положень щодо звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 346 КК України;
– на підставі проведеного дослідження внести пропозиції щодо вдосконалення положень законодавства про кримінальну відповідальність та практики його застосування.
Об’єктом дослідження є правові відносини у сфері кримінально-правового захисту діяльності державних чи громадських діячів.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і задач, з урахуванням об’єкта і предмета. Діалектичний підхід як філософський метод пізнання виявився у тому, що уявлення про погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча як про склад злочину, а також про суспільно небезпечне явище, досліджувалися у його розвитку, залежності від закономірностей ґенези суспільного життя, тенденцій законопроектної та законодавчої діяльності (використовувався протягом усього дослідження). Метод структурно-системного аналізу використовувався для дослідження елементів кримінально-правової норми, що передбачає кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (розділи 1–3, підрозділ 4.1 роботи). За допомогою логічного методу, загальнонаукового, з’ясовувалася логіка законодавця, відображена в конкретних правових нормах, що передбачають кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (використовувався протягом усього дослідження). Герменевтичний метод застосовано для з’ясування змісту окремих термінів, понять та їх обумовленості (розділ 1, підрозділи 2.1, 3.1 дослідження). Історичний метод надав можливість вивчити еволюцію кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (підрозділ 1.1). Порівняльний (компаративістський) метод забезпечив порівняння кримінально-правових норм зарубіжних країн щодо відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (підрозділ 2.2). Метод анкетування виступав інструментом дослідження проблемних ситуацій, які виникають у процесі застосування кримінально-правових норм, що регламентують кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (розділи 1, 2, 4). Методи моделювання, аналізу та синтезу використовувалися протягом усього дослідження для розробки шляхів удосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність, вивчення об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча, покарання та звільнення від кримінальної відповідальності за нього.
Емпіричну базу дослідження склали дані державної статистичної звітності, а також результати анкетування 350 практичних працівників органів внутрішніх справ Донецької, Запорізької, Харківської, Чернігівської, Кіровоградської, Сумської областей, яке проводилось в Донецькому юридичному інституті МВС України під час проходження курсів підвищення кваліфікації (лист Донецького юридичного інституту МВС України до ГУМВС України в Донецькій області № 726/Вн від 17.11.2013 р.).
Нормативною базою дослідження є Конституція України, нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, Верховного Суду України, рішення Конституційного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча. До найбільш вагомих результатів, що відбивають наукову новизну дослідження, належать наступні положення:
вперше:
– з позиції концепції цінностей як об’єкта злочину визначено цінності, соціальні зв’язки потерпілих, їх інтереси, блага, на які здійснюється посягання під час погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча, а також, з урахуванням органічної єдності видових об’єктів злочинів, передбачених статтями 112 та 346 КК України, запропоновано об’єднати їх в єдиний склад злочину «Посягання на життя або здоров’я державного чи громадського діяча»;
– запропоноване розуміння основного безпосереднього об’єкту погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча як національної безпеки України у сфері стабільного політичного розвитку, а додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта цього злочину – як особистої недоторканності та здоров’я (фізичного, психічного) державного чи громадського діяча та (або) його близьких родичів, а також стану захищеності власності зазначених осіб;
– обґрунтовано положення про те, що потерпілими від погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча є не лише конкретно визначені державні або громадські діячі та їх близькі родичі, але й народ України, відповідні державні органи та політичні партії, які зазнають дестабілізації у зв’язку із посяганням на психічне або фізичне здоров’я зазначених осіб;
– визначено шляхи оптимізації санкцій за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча з урахуванням таких правил: 1) санкції ч.ч. 2 та 3 ст. 346 КК України, мають ґрунтуватися на санкції ч. 1 ст. 346 КК України; 2) розміри покарань в санкціях ч.ч. 1, 2 та 3 мають змінюватися поступово; 3) мінімальна межа санкції за наявності кваліфікованого складу злочину не повинна бути меншою від максимальної межі покарання, встановленого за вчинення основного складу (не «заходити» за неї);
– запропоноване запровадження спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, що надасть можливість більш повно забезпечити протидію кримінально-правовими засобами актам насильства щодо державних або громадських діячів;
удосконалено:
– систему наукових положень про критерії відмежування погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча від суміжних складів злочинів;
– аргументи щодо необхідності більш широко впровадження заохочувальних норм у положення Особливої частини кримінального права України;
– наукову позицію про те, що погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча є злочином з формальним складом, і моментом його закінчення є: 1) вис¬ловлення погрози; 2) доведення погрози до відома потерпілого;
– положення про наявність лише умисної форми вини під час вчинення насильства або погрози щодо державного чи громадського діяча;
дістали подальшого розвитку:
– наукове положення про необхідність об’єднання складів злочинів, близьких за видовим об’єктом, в одному розділі Особливої частини КК України;
– наукова концепція про визнання об’єктом злочину соціальних цінностей, що знаходяться під охороною законодавства про кримінальну відповідальність;
– теоретичне положення про необхідність криміналізації образи осіб, які виконують службові або громадські обов’язки;
– характеристика ознак суб’єкта злочину, передбаченого ст. 346 КК України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – у подальшій розробці проблематики кримінально-правової характеристики погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча, а також злочинів проти основ національної безпеки України та авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;
– у правотворчості – для надання пропозицій щодо вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність в частині кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (лист Донецького юридичного інституту МВС України до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 343/Вн від 12.03.2013 р.);
– у правозастосовній діяльності – під час встановлення ознак погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча, відмежування його від суміжних складів злочинів, під час обрання міри покарання за вчинення цього злочину;
– у навчальному процесі – під час викладання курсів «Кримінальне право України», «Основи кримінально-правової кваліфікації» та спеціального курсу «Актуальні питання кримінального права України», при підготовці відповідних розділів підручників, навчально-методичних посібників, а також під час проведення занять з підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Донецького юридичного інститут МВС України № 47 від 09.12.2013 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дослідження оприлюднені на семи науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 2012 р.); «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 2012 р.); «Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права» (м. Луганськ, 2012 р.), «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів» (м. Київ, 2012 р.), «Європейські стандарти кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2013 р.), «Наукова індустрія Європейського континенту – 2013» (м. Прага, Чехія, 2013 р.), «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (м. Київ, 2013 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у тринадцяти публікаціях, з яких п’ять – статті, опубліковані у виданнях, визнаних МОН України фаховими з юридичних наук, одна – стаття у науковому виданні іншої держави із напряму, з якого підготовлено дисертацію, сім – тези виступів на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі підстав кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча чи їх близьких родичів, проблем її диференціації, реалізації та звільнення від неї. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному.
1. Родовий об’єкт передбаченого ст. 346 КК України злочину тотожний родовому об’єкту злочину посягання, передбаченого чинною редакцією ст. 112 КК України та являє собою основи національної безпеки України. Видовим об’єктом злочинів, передбачених ст. 346 та ст. 112 КК України, є національна безпека України у сфері стабільного політичного розвитку. Основним безпосереднім об’єктом погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча є така узагальнена цінність, як національна безпека України у сфері стабільного політичного розвитку. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом аналізованого злочину є особиста недоторканність та здоров’я (фізичне, психічне) державного чи громадського діяча та (або) його близьких родичів, стан захищеності власності зазначених осіб. Потерпілими від аналізованого злочину є не тільки конкретно визначені державні або громадські діячі та їх близькі родичі, але й народ України, відповідні державні органи та політичні партії, які зазнають дестабілізації у зв’язку із посяганням на психічне або фізичне здоров’я зазначених осіб. Найважливішими інтересами зазначених потерпілих є стабільний політичний розвиток Української держави та суспільства. Соціальними зв’язками, які порушує вчинення злочину, передбаченого ст. 346 КК України, є суспільно корисні взаємозв’язки зазначених вище потерпілих з приводу спільного і для кожного з них важливого блага – національної безпеки України у сфері стабільного політичного розвитку.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України, включає дію, спрямовану на перешкоджання державній або громадській діяльності державних чи громадських діячів шляхом посягання на особисту та майнову безпеку цих осіб та їх близьких родичів. Аналізований злочин є злочином з формальним складом, моментом закінчення якого є: 1) момент вис¬ловлення погрози; 2) момент доведення погрози до відома потерпілого.
Погроза щодо державного чи громадського діяча має носити визначений, конкретний харак¬тер. Перелік видів погроз, передбачений в ч. 1 ст. 346 КК України, є вичерпним. Це може бути погроза: вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, або знищенням чи пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі;
2. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 346 КК України, відповідно до чинного законодавства про кримінальну відповідальність, може бути фізична осудна особа, яка на момент вчинення цього злочину досягла шістнадцятирічного віку (ч. 1 ст. 346 КК України) та чотирнадцятирічного віку (за ч.ч. 2 та 3 ст. 346 КК України). З метою забезпечення комплексної кримінально-правової охорони діяльності державних чи громадських діячів необхідно знизити вік суб’єкта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України до 14-ти років.
Суб’єктивна сторона складів злочинів, передбачених ст. 346 КК України, характеризується умисною формою вини. При цьому злочин, передбачений ч. 1 ст. 346 КК України, характеризується лише прямим умислом, а передбачений ч. 2 та 3 ст. 346 КК України – як прямим, так і непрямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу досліджуваного злочину є його мета, яка опосередковано закріплена законодавцем з використанням конструкції «у зв’язку із державною чи громадською діяльністю»;
3. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки погрози або насильства щодо державного чи громадського діяча визначаються настанням конкретно визначених у ч. 2 та 3 ст. 346 КК України суспільно небезпечних наслідків (середньої тяжкості тілесних ушкоджень, легких тілесних ушкоджень, побоїв, вчинення інших насильницьких дій щодо державного чи громадського діяча, тяжких тілесних ушкоджень), які заподіяно у зв’язку з державною або громадською діяльністю державного чи громадського діяча.
4. До ознак, що дозволяють розмежовувати злочин, передбачений ст. 346 КК України та суміжні склади злочинів, слід віднести: об’єкт злочину, коло осіб, які можуть виступати потерпілими від цих злочинів, зміст та деякі особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін злочину;
5. Запропоновано наступні правила конструювання санкцій ст. 346 КК України: 1) санкції ч.ч. 2 та 3 ст. 346 КК України повинні ґрунтуватись на санкції частини першої цієї статті; 2) розміри покарань в санкціях ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 346 КК України мають змінюватися посту¬пово; 3) мінімальна межа санкції за наявності кваліфікованого складу злочину не повинна бути меншою від максимальної межі покарання, встановленого за вчинення основного складу (не «заходити» за неї). Встановлені законодавцем вид і розмір покарання за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, передбачені санкціями ст. 346 КК України, потребують корегування з метою приведення їх у відповідність до суспільної небезпечності цього злочину;
6. Введення у кримінальне законодавство України заохочувальної норми, яка передбачала б можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, є перспективним засобом підвищення ефективності протидії вчиненню вказаного злочину. Передумова цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – це вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки складу злочину, передбаченого в запропонованій у дисертації новій редакції ст. 112 КК України. Підставами цього спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності є припинення особою підготовки до вчинення злочину, передбаченого ч.ч. 1–4 запропонованої редакції статті, добровільне повідомлення органів державної влади про вчинене, сприяння розкриттю злочину. Умовою звільнення від кримінальної відповідальності є відвернення заподіяння шкоди життю та здоров’ю державного чи громадського діяча, а також їх близьких родичів. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності полягають у тому, що особа, яка брала участь у підготовці посягання на життя або здоров’я державного чи громадського діяча, не підлягає засудженню за ст. 112 КК, щодо цієї особи не реалізується кримінальна відповідальність за передбачений нею злочин;
7. Для вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність та підвищення ефективності його застосування у зазначеній сфері пропонується:
7.1. Викласти ст. 112 КК України в такій редакції:
«Стаття 112. Посягання на життя або здоров’я державного чи громадського діяча
1. Погроза вбивством, насильством, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
2. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю –
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
3. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю –
карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років.
4. Посягання на життя осіб, зазначених в частині першій цієї статті, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, –
карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
5. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка брала участь у підготовці посягання на життя або здоров’я державного чи громадського діяча, якщо вона припинила підготовку до вчинення злочину, передбаченого частинами першою-четвертою цієї статті, добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, сприяла розкриттю злочину, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди життю та здоров’ю державного чи громадського діяча, а також їх близьких родичів»;
7.2. Статтю 346 КК України виключити.
7.3. У ч. 2 ст. 22 КК України після слів «Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя…» додати слова «та здоров’я»;
7.4. Доповнити КК України ст. 346-1 такого змісту:
«Стаття 346-1. Образа державного чи громадського діяча
Образа державного чи громадського діяча або розголошення відомостей, що ганьблять честь та гідність державного чи громадського діяча або його близьких родичів, чи погроза розголошення таких відомостей, вчиненні у звязку з їх державною чи громадською діяльністю –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акімов М. О. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників за законодавством України: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Михайло Олександрович Акімов. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. – 209 с.
2. Андрушко П. П. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика [навчальний посібник] / П. П. Андрушко, А. А. Стрижевська – К.: Юрисконсульт, 2006. – 342с.
3. Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом: международно-правовые подходы [монография] / В. Ф. Антипенко. – К.: Юнона, 2002. – 723 с.
4. Аскеров Э. Ю. Законотворческий аспект освобождения от уголовного наказания / Э. Ю. Аскеров // Российский следователь. – 2004. – №8. – С.23-26
5. Бабенко А. М. Незаконне культивування наркотиковмісних рослин: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти, запобігання [монографія] / В. І. Женунтій, А. М. Бабенко: ДЮІ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. – Донецьк: вид-во «Вебер» (Донецька філія). – 2009. – 222 с.
6. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание [монография] / Л. В. Багрий-Шахматов. – Минск: Вышэйш. школа, 1976. – 156 с.
7. Бажанов М. И. Избранные труды / М. И. Бажанов; [сост.: В. И. Тютюгин, А. А. Байда, Е. В. Харитонова, Е. В. Шевченко; отв. ред. В. Я. Таций]. – Харьков: Право, 2012. – 1244 с.
8. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву: [монография]. / М. И. Бажанов. – К.: Вища шк., 1980. – 216 с.
9. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть. / М. И. Бажанов. – Днепропетровск: «Пороги»,1992. – 166 с.
10. Бажанов М. І. Структура диспозиції статей Кримінального кодексу України як протидія фінансовим злочинам / М. І. Бажанов // Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності – Х.: Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. – 2000. – С. 30-34.
11. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло: [монографія]. / В. С. Батиргареєва. – Х.: «Одісей», 2003. – 256 с.
12. Баулін Ю. В. Вибрані праці / Ю. В. Баулін. – Х.: Право, 2013. – 928 с.
13. Беляев Н. А. Избранные труды / Предисловие Р. М. Асланова, А. И. Бойцова, Н. И. Мацнева, И. М. Рагимова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 569 с.
14. Бойко А. В. Об’єктивні ознаки погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу / А. В. Бойко [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.law-property.in.ua/articles/article-3-of-the-conference/111-boiko-av-object-objectively-symptoms-threats-or-violence-against-law-enforcement-officer.html. – Назва з екрана.
15. Бойко А. В. Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / А. В. Бойко. – К.: Науково-дослідний інститут МВС України, 2013. – 21 с.
16. Беляев Н. А. Освобождение от уголовной ответственности // Уголовное право на современном этапе: Проблемы преступления и наказания / Бойцов А. И., Беляев Н. А.; под ред. Н. А. Беляева, В. К. Глистина, В. В. Орехова. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1992. – C. 413-467.
17. Борисов В. І. Норми Особливої частини КК, їх види та розвиток: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення» (Львів, 13–15 квітня 2007 р.) / Львівський держ. унів. внутр. справ. – 2007. – 312 с.
18. Будзинский С. Начала уголовного права [Текст] / С. Будзинский. – Варшава: Гл. склад в кн. маг. Кожанчикова, 1870. – 372 с.
19. Бурдін В. М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження) [монографія] / В.М. Бурдін. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 780 с.
20. Василенко В.І. Радянське кримінальне право. Частина Особлива. Вип. 3. / Василенко В.І. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1967. – 92 с.
21. Васильєв А.А. Проблеми осудності у кримінальному праві: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Андрій Анатолійович Васильєв. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2005. – 221 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел.]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. –1140с.
23. Вереша Р.В. Необережність та її види (коментар до ст. 25 КК України) / Р.В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 2. – С. 91-94.
24. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Р.В. Вереша. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. – 20 с.
25. Вереша Р.В. Умисел і його види (коментар до ст. 24 КК України) / Р.В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 3. – С. 73-82.
26. Владимиров В.А., Левицкий Г.А. Субъект преступления по советскому уголовному праву [лекции] / В.А. Владимиров, Г.А. Левицкий. – М.: Высш. шк. МООП РСФСР. – 1964. – 59 с.
27. Вознюк А.А. Ознаки спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності [електронний ресурс]: інтернет-конференція «Сучасна наукова юридична думка» / А.А. Вознюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?language=us&go=full_article&id=354. – Назва з екрана.
28. Возьний В. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК України) та відмінність цього злочину від суміжних злочинів / В. Возьний // Юридична Україна. – 2011. – № 2. – С. 92-98.
29. Волков Б.С. Мотивы преступлений (Уголовно-правовые и социально-психологические исследования) / Волков Б.С. – Казань: Издательство Казанского университета, 1982. – 152 с.
30. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С.Б. Гавриш. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 634 с.
31. Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами / Л.Д. Гаухман. – М.: Юрид. лит., 1969. – 120 с.
32. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л.Д. Гаухман. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с.
33. Голіна В.В. Судимість [монографія] / Голіна В.В. – Харків: «Харків юридичний», 2006. – 384 с.
34. Гончар Т.О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Т.О. Гончар. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2005. – 20 с.
35. Гончар Т.О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Тетяна Олександрівна Гончар. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2004. – 211 с.
36. Горбулін В.П. Національна безпека: український вимір / В.П. Горбулін, О.В. Литвиненко; Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України. – К.: Інтертехнологія, 2008. – 104 с.
37. Готін О. Стимулювання посткримінальної поведінки – перспективний напрям кримінально-правової політики / О. Готін // Право України. – 2005. – №9. – С. 77-79.
38. Городнова О.Н. Феномен справедливости как критерий оценки и модернизации уголовного закона и наказания: философско-этический, исторический и правовой аспекты: монографія. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 384 с.
39. Гребенкин Ф.Б. Виды и формы угроз в уголовном праве / Гребенкин Ф.Б. // Научный вестник Кировского филиала Московского гуманитарно-экономического института. – 2000 – №5. – С. 220-228.
40. Гребёнкин Ф.Б. Уголовно-правовое значение психического насилия в преступлениях против собственности: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специльности 12.00.08 – Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Ф.Б. Гребёнкин. – М.: МГУ, 2004. – 26 с.
41. Гребеньков Г. В. Человек в правовом бытии: Введение в правовую персонологию [монография] / Г. В. Гребеньков. – Донецк: Донецкий юридический институт МВД Украины, 2013. – 540 с.
42. Гришко А.Я. Уголовное право. Общая часть; Учебное пособие / Гришко А.Я., Гришко Е.А., Упоров И.В., под ред. Н.И. Ветрова. – М.: Универсум, 2001. – 247 с.
43. Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина [підручник] / Грищук В.К. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”. – 2006. – 568 с.
44. Грищук В.К. Загальний, родовий та безпосередні основні об’єкти злочинів проти життя і здоров’я людини // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. Серія Юридична. – 2002. – № 1. – С. 77-88.
45. Гродецкий Ю.В. Добровольный отказ при соучастии: диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Юрий Васильевич Гродецкий. – Х.: Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, 2002. – 182 с.
46. Давидович І.І. Кримінально-правова охорона представників влади і громадськості, які охороняють правопорядок: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Ірина Ігорівна Давидович. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007. – 252 с.
47. Дагель П.С. Михеев Р.И. Теоретические основы установления вины: Учеб. пособ. / Дагель П.С. Михеев Р.И. – Владивосток: Дальневосточный гос. ун-т, 1975. – 167 с.
48. Дагель П.С. Проблемы вины в советском уголовном праве / П.С. Дагель // Ученые записки Дальневосточного государственного университета. – Владивосток: Дальневосточный гос. ун-т. – 1968. – Вып. 21. – Ч. 1. – 186 с.
49. Дагель П.С., Михеев Р.И. Установление субъективной стороны преступления / П.С. Дагель, Р.И. Михеев. – Владивосток: ДВГУ. – 1972. – 36 с.
50. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка [Текст] / В.И. Даль. – СПб.: Рус. яз., 2000. – Т.4: P-V. – 684 c.
51. Демченко С.Т. Особливості визначення мети і змісту покарання / С.Т. Демченко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – №2. – С. 70-72.
52. Демидова Л.М. Проблеми кримінально-правової відповідальності за заподіяння майнової шкоди в Україні (майнова шкода як злочинний наслідок): теорія, закон, практика: монографія / Л.М. Демидова. – Х.: Право, 2013. – 752 с.
53. Дмитренко І.В. Поняття та підстави звільнення від кримінальної відповідальності / І.В. Дмитренко // Правова держава. – 2005. – №8. – С. 143-146.
54. Дудоров О.О. Проблеми кримінально-правової охорони системи оподаткування України: дис. на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Олександр Олексійович Дудоров. – Луганськ: Луганський державний університет внутрішніх справ, 2007. – 513 с.
55. Дядькин Д.С. Теоретические основы назначения уголовного наказания: алгоритмический подход. / Д.С. Дядькин. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс». – 2006. – 510 с.
56. Елеонський В.А. Поощрительные нормы уголовного права и их значение в деятельности органов внутренних дел: [учебное пособие] / В.А. Елеонский. – Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1984. – 108 с.
57. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: [монографія]. / О.О. Житний. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. - 2004. – 152 с.
58. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Олександр Олександрович Житний. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – 151 с.
59. Житний О. О. Кримінальне право України в міжнародному вимірі (порівняльно-правовий аналіз): монографія / О.О. Житний; Харківський національний університет внутрішніх справ. – Х.: Одісей, 2013. – 376 с.
60. Загородников Н. И. Иные преступления против порядка управления. Учебное пособие для слушателей факультета заочного обучения / Загородников Н.И. – М.: Изд-во Высшей школы МВД СССР, 1957. – 51 с.
61. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3781-12. – Назва з екрана.
62. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
63. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
64. Закон України «Про Конституційний Суд» вiд 16.10.1996 № 422/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3781-12. – Назва з екрана.
65. Закон України «Про Національний Банк України» від 20.05.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
66. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
67. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст.793.
68. Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст.212.
69. Закон України «Про регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р. / Верховна Рада України // Голос України вiд 17.02.2010 – №28.
70. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17
71. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. - Ст.529
72. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 p. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст.99.
73. Здравомыслова Б.В. Уголовное право России. Общая часть [учебник] / Б.В. Здравомыслова. – М.: Юристъ, 1996. – 512 с.
74. Зеленецкий В. С., Куркин Н. В. Обезпечения безопасности субьектов уголовного процесса. / Зеленицкий В. С., Куркин Н. В. – Х.: КримАрт, 2000. – 404 с.
75. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. / Зубкова В.И. – М.: НОРМА, 2002. – 304 с.
76. Зубкова В.И. Уголовное законодательство европейских стран: сравнительно-правове исследование: монография. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 328 с.
77. Іваниця А.В. Структура криміналістичної характеристики вбивств через необережність / А.В. Іваниця // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ . – 2012. – № 1. – С. 303-309.
78. Калмиков Д.О. Аналіз санкцій статті 150 Кримінального кодексу України / Д.О. Калмиков // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – №4. – С. 37-42.
79. Карпенко Л.А. Психология: словарь / Л.А. Карпенко. – 2-е изд. – М.:Политиздат, 1990. – 512 с.
80. Карпец И. И. Уголовное право и этика / И.И.Карпец. – М.: Юрид. лит., 1985. – 255 с.
81. Кваша О.О. Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного / О.О. Кваша // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. – № 2. – С. 69-76.
82. Кириченко В.Ф. Курс советского уголовного права. Т.6. Часть Особенная. Преступления против государственного аппарата и общественного порядка. Воинские преступления / В.Ф. Кириченко, Ш.С. Рашковская, H.A. Стручков и др. М.: Изд-во МГУ, 1971. – 559 с.
83. Книженко О.О. Звiльнений вiд вiдбування покарання з випробуванням: його права та обов'язки / О.О. Книженко // Право i безпека. –Х.: 2005 – №4., ч. І. – С.62-65.
84. Ковітіді О.Ф. Звільнення від кримінальної відповідальності за нормами Загальної частини КК України: [навч. посіб.] / О.Ф. Ковітіді. – Сімферополь: ВД «Квадранал», 2005. – 224 с.
85. Ковітіді О.Ф. Класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності / О.Ф. Ковітіді // Держава і право. – 2004. – Вип. 23. – С. 433–439., с. 434
86. Ковітіді О.Ф. Правові наслідки звільнення від покарання та його відбування за хворобою: деякі проблеми законодавчої регламентації / О.Ф. Ковітіді // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 12. – С. 37-40.
87. Колб О.Г. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі: монографія / О.Г. Колб, М.М. Яцишин, В.В. Кондратішина. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. – 513 с
88. Колоколов Н. Уголовное наказание. Проблемы социальной справедливости / Н. Колоколов // Юридична газета. – 1998. – №43. – С.14-15.
89. Коментар до Кримінального кодексу України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/books/162/12132/28/#chapter. – Назва з екрана.
90. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
91. Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна: Курс лекцій / М.Й. Коржанський. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.
92. Костров Г.К. Уголовно-правовое значение угрозы: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Г.К. Костров. – М.: МГУ, 1970. – 292 с.
93. Костров Г.К. О содержании угроз в уголовном законе / Г.К. Костров // Вестник Московского университета. Серия «Право». – 1970. – № 4. – С. 51-58.
94. Кригер Г.А. Еще раз о смешанной форме вины / Г.А. Кригер // Советская юстиция. – 1967. – №3. – С.5-7.
95. Кримінальне право України (Особлива частина): підручник / Кол. авторів: АВ. Байлов, А.А. Васильєв, О.О. Житний та ін.; за заг. ред. О.М. Литвинова ; наук. ред. серії О.М. Бандурка. – Х.: Вид-во ХНУВС. – 2011. – 572 с.
96. Кримінальне право України (Особлива частина): підручник / за ред. О.О. Дудорова, Є.О. Письменського. – [2-ге вид.] – К.: ВД «Дакор». – 2013. – 786 с.
97. Кримінальне право України: навч. посіб. [С.Г. Волкотруб, О.М. Омельчук, В.М. Ярін та ін.]; За ред О.М. Омельчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 297 с.
98. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст.131.
99. Кузнецов В.В. Кримінальне право України: посіб. для підгот. до іспитів / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко ; за заг. ред. д-ра юрид наук, проф. О.М. Джужи. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с.
100. Кримінальне право України. Загальна частинa: [Підручник] (Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров та ін.). – вид. 4-те, переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Климента. – К.: Атіка, 2008. – 376 с.
101. Кримінальне право України. Загальна частина / Під ред. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – Київ – Харків: Юринком Інтер-Право, 2002. – 414 с.
102. Кримінальне право України. Загальна частина [підруч. для студентів юрид. вузів і фак.] / За ред. П.С. Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
103. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.; За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
104. Кримінальне право України. Загальна частина. [М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.]; за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х.: Право. – 1997. – 480 с.
105. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. Мельника М. І., Клименка В. А. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.
106. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч/ / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.] ; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [4-е вид.], переробл. і доп. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
107. Кримінальне право України. Особлива частина: [Підручник] / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – Вид. 2-ге, переробл. та допов. – К.: Атіка. – 2008. – 712 с.
108. Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / [Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.]; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка. – 2004. – 352 с.
109. Кримінальне право України: Загал. частина. Підручник для студ. юрид. вузів і фак. / [Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.О. Беньківський та ін.]; за ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер,1999. – 512 с.
110. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.]; за ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
111. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник. / [Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.]; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – Вид. 2-ге, переробл. та допов. – К.: Атіка, 2008. – 744 c.
112. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник для студентів юрид. вузів і фак. / [Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та інші]; за редакцією П.С. Матишевського та інших. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 896 с.
113. Кримінальне право України: Підручник. Особлива частина / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.] ; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [3-є вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 624 с.
114. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 квіт. 2009 р.: (відповідає офіц. текстові). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с.
115. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Ін Юре, 2003. – 1196 c.
116. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20120413/paran2#n2. – Назва з екрана.
117. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления [монография] / В.Н. Кудрявцев – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
118. Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву [Монография] / Н.Ф. Кузнецова. – М. Изд. МГУ, 1958. – 203 с.
119. Кузнєцов В.В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів: Навчальний посібник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко; за заг. ред. О.М. Джужі. – К.: КНТ, 2007. – 504 с.
120. Курганов С.И. Наказание: уголовно-правовой, уголовно-исполнительный и криминологический аспекты. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 192 c.
121. Курс советского уголовного права: в 5-ти т. Часть Особенная / [Н.А. Беляев, Н.С. Лейкина, В.К. Глистин и др.; отв. ред. Н.А. Беляев]. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1928. Т. 4. – 1978. – 557 с.
122. Курс уголовного права. Том 1: Учение о преступлении [Учебник для вузов / под ред. Н.Ф.Кузнецовой, И.М. Тяжковой.] – М.: Изд-во «Зерцало», 1999. – 592 с.
123. Куц В.М. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті реалізації ідеї відновного правосуддя: теоретичний аспект / В.М. Куц // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – №4. – С. 24-27.
124. Лащук Є.В. Предмет злочину в кримінальному праві України: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Єфрем Вікторович Лащук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – 262 с.
125. Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія / А. А. Музика, Є. В. Лащук. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 192 с.
126. Левертова Р.А. Ответственность за психическое насилие по советскому уголовному праву / Р.А. Левертова. – Омск: Омская высш. шк. милиции. - 1978. – 103 с.
127. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. / Лейкина Н.С. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1968. – 129 с.
128. Лень В.В. Кримінально-правові проблеми визначення осудності злочинця: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / В.В. Лень – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – 18 с.
129. Леоненко І. Звільнення від кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів як кримінально-правовий засіб протидії злочинності в Україні / І. Леоненко // Віче. – 2013. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3577. – Назва з екрана.
130. Литвинов О.М. Інститут покарання в кримінальному праві України : навчальний посібник / О. М. Литвинов, Є. С. Назимко // за заг. ред. проф. О. М. Литвинова. – Донецьк.: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2013. – 213 с.
131. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: [підручник] / П.С. Матишевський. – К.: А.С.К., 2001. – 352 с.
132. Матышевский П.С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения [Текст] / П.С. Матышевский. – М.: Изд. «Юридическая литература», 1964. – 158 c.
133. Махінчук В.М. Адекватність кримінального покарання як філософсько-правова проблем: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Віталій Миколайович Махінчук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 222 с.
134. Мельник М.І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції: автореф. дис дис. на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / М.І. Мельник. – К.: аціональна академія внутрішніх справ України, 2002. – 33 с.
135. Митрофанов І.І. Кримінальне право України: Загальна частина: [навч. посіб.] / І.І. Митрофанов. – Кременчук: Вид-во ПП «Щербатих О.В.», 2009. – 456 с.
136. Михайлов В.И. Предиcловие // Уголовный кодекс Грузии / Научн. ред. З.К. Бигвава. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 409 с.
137. Михеев Р.И. Невменяемый: Социально-правовой очерк / Михеев Р.И. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1992. – 287 с.
138. Мицкевич А.Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизмы действия [монография] / А.Ф. Мицкевич. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. – 329 c.
139. Мошняга Л.В. Кримінальна відповідальність за злочини проти конституційних основ національної безпеки України: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Л.В. Мошняга. – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ. – 2011 – 20 с.
140. Навроцький В.О. Кримінальне законодавство зарубіжних держав: питання Особливої частини. – Львів: юрид. факульт. ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – 56 с.
141. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій / В.О. Навроцький. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 771 с.
142. Наден О.В. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів / О.В. Наден. – Х.: Право, 2003. – 224 с.
143. Наден О.В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 – Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / О.В. Наден. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2002. – 18 с.
144. Назаренко Г.В. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. / Назаренко Г.В. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 207 с.
145. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Алерта, КНТ, Центр учбової літератури, 2009. Т. 2 – 624 с.
146. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України [4-те вид., переробл. та доповн.] / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848