КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ СПІВУЧАСТІ В УХИЛЕННІ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

СМИРНОВА АНЕЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 343.237 + 343.359.2

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ СПІВУЧАСТІ
В УХИЛЕННІ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ
(ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Костенко Олександр Миколайович
доктор юридичних наук, професор
академік НАПрН України,
Заслужений діяч науки і техніки України

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .................................................................4
ВСТУП ......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)............................................................................................................15
1.1. Генеза кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)……………………………………………...……15
1.2. Порядок оподаткування як об’єкт ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) ……..................................................................................32
1.3. Кримінально-правовий аналіз об’єктивної сторони ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)……………...........................................45
1.4. Значення ознак суб’єкта злочину для кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)…………….……..………….…..….…77
1.5. Кримінально-правовий аналіз суб’єктивної сторони ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)……………….……………………......89
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...99
РОЗДІЛ 2 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) У ЗАКОНОДАВСТВІ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН……….……102
2.1. Кримінальна відповідальність співучасників ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у законодавстві про кримінальну відповідальність України………………………………………………………...102
2.2. Кримінальна відповідальність співучасників ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у законодавстві про кримінальну відповідальність зарубіжних країн..……………………………………………..122
Висновки до розділу 2…………………………………………………………....132
РОЗДІЛ 3 ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНО – ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ СПІВУЧАСТІ В УХИЛЕННІ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) ……………………………………………...134
3.1. Кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за формами співучасті……………………………………………………..…..….134
3.2. Кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за видами співучасників…………………………………………….………..…...155
3.3. Питання розмежування ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчиненого у співучасті та суміжних злочинів……………………...168
Висновки до розділу 3………………………………………………………….…180
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................191
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КВК України – Кримінально-виконавчий кодекс України 2004 року.
КК України – Кримінальний кодекс України 2001 року (якщо у тексті дисертації не зазначено інше).
КУпАП України – Кодекс України про адміністративні правопорушення 1984 року.
КПК України – Кримінально процесуальний кодекс України 1960 року.
ЦК України – Цивільний кодекс України 2003 року.
ПК України – Податковий кодекс України 2010 року.

ВСТУП

Актуальність теми. Обов’язок сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) в порядку і розмірах, установлених законом кожною особою, яка підпадає під юрисдикцію законодавства України, передбачений ст. 67 Конституції України. Питання кримінально-правової кваліфікації співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), є надзвичайно актуальним на сьогодні через трансформації, що відбуваються у податковому законодавстві держави. З прийняттям Податкового кодексу України суб’єкти економічної діяльності здійснюють свою діяльність у нових податкових умовах, що створює як певні труднощі для правильного вирішення питань оподаткування належних до відрахування сум для цих суб’єктів, так і сприяє створенню «тіньових» та інших схем ухилення від оподаткування, що в умовах підвищення якості чинного податкового законодавства все частіше неможливо вчинити самостійно, без залучення співучасників.
Частка групових ухилень від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у загальній кількості злочинів, кваліфікованих за ст. 212 КК України завжди була значною і щорічно збільшується, при цьому сталою є кількість кримінальних справ за ч. 3 ст. 212 КК України за ознакою співучасті або ж недоотримання коштів в особливо великих розмірах. Згідно з даними офіційної статистики у 2008 році за ст. 212 КК України порушено 1296 кримінальних справ, з них за ч. 3 ст. 212 – 1095; у 2009 році за ст. 212 КК України порушено 1411 кримінальних справ, з них за ч. 3 ст. 212 – 1212; у 2010 році за ст. 212 КК України порушено 1659 кримінальних справ, з них за ч. 3 ст. 212 – 1432 кримінальні справи; у 2011 році за ст. 212 КК України порушено 1477 кримінальних справ, з них за ч. 3 ст. 212 – 1147.
Проблеми кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), розглядаються в працях багатьох науковців, зокрема, такому напряму дослідження приділялась увага в працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених: П.П. Андрушка, Ю.В. Бауліна, В.Т. Білоуса, Л.П. Брич, О.П. Бущан, В.А. Ванцева, В.М. Вересова, Л.Д. Гаухмана, О.Г. Голенка, Н.О. Гуторової, О.М.Джужи, А.І. Долгової, О.О. Дудорова, В.Є. Емінова, А.Г. Кальмана, В.В. Коваленка, В.І. Лазуренка, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенка, Ф.А. Лопушанського, П.С. Матишевського, В.О. Мандибури, Т.М. Марітчака, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, А.І. Перепелиці, В.М. Поповича, Ю.М. Сухова, Є.Л. Стрельцова, В.П. Тихого, Т.В. Філіпенка, В.П. Філонова, С.С. Чернявського, В.І. Шакуна, С.Д. Шапченко, В.В. Шликова, A. M. Яковлева, П.С. Яні, С.С. Яценка та інших.
У теоретичному плані питання про види співучасників, як і вчення про співучасть в цілому, відноситься до числа найбільш складних проблем Загальної частини кримінального права. Проблемним питанням інституту співучасті у кримінальному праві та кримінології присвячені дослідження таких науковців, як: Г.А. Аванесов, С.В. Афіногенов, В. Алексєєв, М.І. Бажанов, В. Биков, В.Г. Бурчак, В.Л.Васильєва, Н.П. Водько, Б.С. Волкова, Ю.А.Вороніна, П.А. Воробей, Р.Р. Галіакбаров, Гуторова, О.І. Гуров, У.С. Джекебаєв, А.І.Долгова, М.І.Єнікєєв, Г.П. Жаровська, А.П.Закалюк, В.К. Звірбуль, А.Ф. Зелінський, Н.Г. Іванцова, О.О. Кваша, А.П. Козлов, М.І. Коржанський, О.М. Костенко, М.В. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнецова, І.І. Карпець, Ю.О. Красиков, Н.С. Лейкіна, У.Е. Лихмус В.В. Лунєєв Ю.І. Ляпунов, Г.В. Новицький, А.А. Піонтковський, В.С. Прохоров, О.В. Пушкін, В.Г. Смірнов, В.В. Сташис, С.А. Тарарухін , І.К. Туркевич , В.П. Філонов, О.М. Царегородцев та інші.
Однак не піддавалося окремому вивченню і спеціальному дослідженню ухилення від сплати податків, зборів (обовя’зкових платежів), скоєні у співучасті. Потребують дослідження, зокрема, проблеми кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у разі його вчинення групою осіб без попередньої змови, а також дій осіб, які спільно вчинили ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), діючи з непрямим умислом, визнання кваліфікуючої ознаки «вчинення за попередньою змовою групою осіб» в діях інших, крім співвиконавців, співучасників ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) тощо. Законодавча побудова ч. 2 ст. 212 КК України не в повній мірі відображає наявні форми співучасті у злочині, оскільки використане в ній формулювання кваліфікуючої ознаки злочину звужує можливість застосування цієї кримінально-правової норми.
Все вищенаведене обумовлює актуальність і важливість комплексного дослідження проблем кримінально-правової кваліфікації за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчиненого у співучасті, зокрема, групою осіб за попередньою змовою, та організованою групою, яке сприятиме вдосконаленню вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність та може послужити основою для підвищення рівня законності у правозастосовній діяльності суб’єктів офіційної кримінально-правової кваліфікації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за тематикою “Протидія корупції засобами кримінальної юстиції (концептуальні питання)” № РК 0101U010353 та “Протидія злочинам у сфері службової діяльності (кримінологічні, кримінально-правові та кримінально-процесуальні проблеми)” № РК 0110U002173.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад кримінально-правової кваліфікації за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинені у співучасті, зокрема, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 212 КК України), та рекомендацій по підвищенню ефективності норм кримінального законодавства у боротьбі із зазначеними злочинами. Мета дослідження конкретизується в її завданнях:
1) дослідити встановлення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) в історичному аспекті та на основі аналізу наукових досліджень з’ясувати спірні та невирішені в юридичній літературі положення щодо кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) порівняти статтю 212 КК України, яка встановлює відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у співучасті, з відповідними статтями законодавства про кримінальну відповідальність окремих зарубіжних держав;
3) дослідити об’єктивні ознаки ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчиненого за попередньою змовою групою осіб;
4) вивчити особливості суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України;
5) розробити питання кримінально-правової кваліфікації співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за видами співучасників та формами співучасті;
6) визначити співвідношення ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у співучасті, із суміжними злочинами;
7) визначити особливості кримінальної відповідальності співучасників ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за кримінальним законодавством України та кримінальним законодавством зарубіжних країн;
8) узагальнити практику призначення покарання та спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності суб’єктам ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), які засуджуються за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України;
9) сформулювати за результатами проведеного дослідження пропозиції щодо вдосконалення ст. 212 чинного Кримінального кодексу України, яка регулює відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що вчиняється групою осіб за попередньою змовою або в інших формах співучасті.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, порядок яких порушується внаслідок вчинення ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у співучасті.
Предметом дослідження є норми Кримінального кодексу України, що регулють відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене за попередньою змовою групою осіб, та у інших формах співучасті, норми законодавства про кримінальну відповідальність зарубіжних держав.
Методи дослідження. За методологічну основу дослідження взято основні¬ положення філософії, соціології, психології, загальної теорії права. При тлумаченні окремих термінів, формулювань, закріплених у законодавстві про кримінальну відповідальність України та деяких зарубіжних держав, використано формально-догматичний метод, історико-правовий – при дослідженні основних підходів до нормативної регламентації кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене групою осіб за попередньою змовою. За допомогою порівняльно-правового методу досліджено основні підходи до нормативної регламентації кримінальної відповідальності співучасників ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у законодавстві про кримінальну відповідальність 20 зарубіжних держав. Системно-структурний метод використано при дослідженні особливостей юридичної конструкції даного різновиду ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також деяких інших юридичних конструкцій, передбачених Загальною та Особливою частиною Кримінального кодексу України, статистичний – при вивченні 100 кримінальних справ про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинених у співучасті, а також вироків, винесених судами України у 2003–2011 роках.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень проблем кримінально-правової кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене у співучасті. Дисертант сформулював низку положень, висновків і пропозицій, нових у концептуальному плані і важливих для юридичної практики. До положень, що мають наукову новизну, зокрема, належать:
Уперше:
1) обгрунтовано, що якісне оціночне поняття «незначна роль» співучасника, використане законодавцем у ч.2 ст. 53 КК України, підлягає деталізації через надмірну оціночність, що не забезпечує правову визначеність закону про кримінальну відповідальність;
2) обґрунтовано, що наявність у діянні особи ознак юридичної помилки, окрім помилки щодо форми співучасті, виключає співучасть в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) внаслідок відсутності, за таких умов, двостороннього суб’єктивного зв'язку між особами;
3) з метою забезпечення принципів законності та точності кримінально-правової кваліфікації, пропонується доповнити частину 3 статті 212 КК України вказівкою на таку особливо кваліфікуючу ознаку складу злочину, як вчинення ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) організованою групою. Наголошується на необхідності диференціації кримінальної відповідальності за формами співучасті у статтях Особливої частини КК України, в яких одна із таких форм виступає кваліфікуючою ознакою;
4) запропоновано виключити з ч. 4 ст. 212 КК України вказівку на ч. 2 ст. 212 КК України, а саме звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчиненого за попередньою змовою групою осіб;
5) встановлено основні підходи до законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у законодавстві зарубіжних держав, зокрема: а) окрема норма, відповідно до якої здійснюється кваліфікація співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); б) декілька кримінально-правових норм, що регулюють кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), митних платежів; в) норма, за якою здійснюється кримінально-правова кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у співучасті шляхом застосування норм інституту співучасті загальної частини КК; г) норма, за якою здійснюється кримінально-правова кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у співучасті шляхом диференціації кримінальної відповідальності за формами співучасті.
Удосконалено:
6) положення щодо недостатньої конкретизації підстав кримінальної відповідальності у податковому законодавстві, що може призвести до притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що користуються правомірними способами зменшення податкового навантаження. Наголошується на необхідності встановлення чітких критеріїв віднесення у податковому законодавстві тих чи інших діянь до ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що складає об’єктивну сторону складу злочину, зокрема шляхом розмежування способів ухилення та способів оптимізації оподаткування як правомірної діяльності суб’єктів економічної діяльності;
7) положення про визнання нормативно-правових актів інших галузей права, зокрема, норм Податкового кодексу України, джерелом та додатковою нормативною підставою кримінально-правової кваліфікації, що передбачає обов’язкове посилання правозастосувача на норми Податкового кодексу України при оцінці наявності ознак складу злочину «ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», яке забезпечить чітке з’ясування змісту кримінально-правової заборони;
8) концепцію, що родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом VІІ КК України, є охоронюваний кримінальним законом порядок відносин між людьми, що забезпечує ведення економічної діяльності. Констатується, що безпосередній об’єкт злочину, передбачений ст. 212 КК України виходить за межі родового об’єкта розділу VІІ КК України (Злочини у сфері господарської діяльності). З огляду на це, та з урахуванням зарубіжного досвіду розміщення відповідних статей у КК зарубіжних країн, пропонується перейменувати розділ VІІ Особливої частини КК України – «Злочини у сфері економічної діяльності»;
Набули подальшого розвитку:
9) положення про визначення у ч. 2 ст. 28 КК України злочину, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, як злочину, що вчинений двома чи більше його суб’єктами, що заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення незалежно від реалізованої при цьому ролі, що забезпечить правильну кримінально-правову кваліфікацію, в тому числі при ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
10) положення про доцільність доповнення законодавчого визначення «посереднього» виконання злочину (ч. 2 ст. 27 КК України) вказівкою на використання особи, яка діє з необережності;
11) положення про кваліфікацію дій організатора, підбурювача та пособника ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що не наділені ознаками спеціального суб’єкта злочину, передбаченого ст. 212 КК України, за ч. 3,4 або 5 ст. 27 відповідно та ст. 212 КК України;
12) положення про недоліки практичного застосування ч.2 ст. 212 КК України, коли кримінально-правова кваліфікація співучасті відбувається з урахуванням виключно об’єктивних ознак, при цьому ігнорується мотивація характерних ознак умислу осіб, які ухиляються від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у співучасті, а саме: усвідомлення кожною винною особою спільності вчинюваних дій з іншим, хоча б одним із учасників групи; обізнаність кожного про злочинні дії виконавця; усвідомлення кожним співучасником спільної мети вчинюваного діяння та бажання або свідоме допущення настання суспільно-небезпечних наслідків. Це призводить до констатації факту співучасті за відсутністю доведеної спільності в діяннях співучасників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки та рекомендації можуть бути використані у сферах діяльності:
– науково-дослідної – для подальшого вивчення теоретичних проблем кримінальної відповідальності за співучасть в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), у тому числі, проблем кримінально-правової кваліфікації;
– правотворчої – при подальшому вдосконаленні законодавства про кримінальну відповідальність;
– правозастосовної – як рекомендації для вирішення питань кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинених у співучасті (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність органів податкової міліції Чернівецької області від 18 жовтня 2011 року; довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність прокуратури Чернівецької області від 23 листопада 2011 року; довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність Апеляційного суду Чернівецької області від 12 січня 2012 року.
– навчальної – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, викладанні курсів Загальної та Особливої частини кримінального права на юридичних факультетах Вищих навчальних закладів (акт про впровадження результатів дослідження у навчальний процес юридичного факультету Буковинського університету від 16 червня 2011 року).
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на міжнародних та всеукраїнській науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми юридичної науки. Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28 – 29 листопада 2008 року), Шостій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний потенціал української науки 21 сторіччя» (м. Запоріжжя, 1 – 15 квітня 2010 року), Третій Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» ( м. Київ, 24 листопада 2011 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано в шістьох статтях у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань, та тезах трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження можливо зробити найбільш важливі висновки, в яких міститься розв’язання теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з кримінально-правовою кваліфікацією за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене у співучасті:
1. Недосконалість чинної редакції ст. 212 КК України, велика кількість помилок, які допускаються при кваліфікації співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), в тому числі за ч.2 ст. 212 КК України, свідчать про те, що ряд питань кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене у співучасті, потребують свого переосмислення та вирішення.
2. Встановлено, що поняття “ухилення” як характеристика діяння, що складає об'єктивну сторону складу злочину “ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) відноситься до формально невизначених напівоціночних понять, тлумачення яких закон про кримінальну відповідальність не дає. Через складність податкового законодавства у правозастосуванні можливі випадки збігу таких понять як «ухилення» від оподаткування та «податкова оптимізація». Аналіз судової практики підкреслюють складність кримінально-правової кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у співучасті та свідчать про необхідність удосконалення відповідної норми закону про кримінальну відповідальність.
3. Узагальнення судової практики дає підставу зробити висновок про наявність порушень правил кримінально-правової кваліфікації під час розгляду справ, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у співучасті. Так, суди при встановленні форми співучасті у такій категорії кримінальних справ не встановлюють при характеристиці діяння співучасників рівень їх зв'язків та інших ознак, що дозволяють встановити форму співучасті співучасників. Натомість, суди кваліфікують діяння співучасників виключно за кваліфікуючою ознакою, встановленою у ч. 2 ст. 212 КК України, такою як група осіб за попередньою змовою. Аналіз судової практики показав, що суди при наявності до того підстав не встановлюють у діянні співучасників такої форми співучасті як організована група, що дозволяє зробити висновок про необхідність диференціації кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за формами співучасті.
4. Встановлено, що при кримінально-правовій кваліфікації допущених у різний час порушень податкового законодавства за відповідною частиною ст. 212 КК як одиничний (продовжуваний) злочин, суд повинен навести у вироку докази, які б підтверджували наявність у поведінці особи, або ж співучасників, єдиного злочинного наміру. Не можуть кваліфікуватись як продовжуваний злочин випадки, коли особа, будучи одночасно службовою особою кількох підприємств, установ, організацій, вчинила ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) з кожного такого підприємства, установи, організації. У такому разі розмір коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів внаслідок вчинення самостійних діянь, які не є складовими продовжуваного злочину, слід визначати щодо кожного підприємства, установи, організації як юридично окремого платника податків, зборів (обов’язкових платежів).
5. У зв’язку із декриміналізацією частини злочинів у сфері господарської діяльності, з'явилася принципово нова норма щодо призначення покарання співучасникам у ч. 2 ст. 53 КК України. Обгрунтовано невідповідність принципу законності кримінально-правової кваліфікації положення ч. 2 ст. 53 КК України, оскільки зазначене положення надає можливість правозастосовувачу довільно його застосовувати через надмірну оціночність, зокрема, і при призначені покарання співучасникам за ст. 212 КК України.
6. Встановлено, що кримінально-правова норма щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у кримінальних кодексах зарубіжних держав віднесена за родовим об'єктом або ж до злочинів у сфері економічної діяльності, або ж до фінансових злочинів, що надає додаткові аргументи на користь пропозиції щодо віднесення ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до злочинів у сфері економічної діяльності.
7. В результаті порівняльно-правового аналізу кримінального законодавства окремих зарубіжних країн з’ясовано, що загальними тенденціями у вирішенні питання про кримінальну відповідальність декількох осіб, які вчинили ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів) спільними діями, є розмежування законодавцями різних правових систем функцій виконавців та інших співучасників такого ухилення, а також включення до складу групи злочинців, які попередньо змовилися ухилитися від сплати обов’язкових платежів, не тільки виконавців злочину, а й осіб, які діяли з розподілом ролей. На основі аналізу законодавства зарубіжних держав за результатами дослідження встановлено особливості побудови закону про кримінальну відповідальність щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Таким чином визначено, що по-перше, у законодавстві зарубіжних держав ухилення від обов’язкових платежів поміщено або в одну кримінально-правову норму (як в Україні), або в законодавстві міститься масив кримінально-правових норм, які окремо встановлюють кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, окремо зборів, митних платежів; окремо регламентується відповідальність юридичних та фізичних осіб. По-друге, на кваліфікацію даного злочину у співучасті вплив має закріплення інституту співучасті в тому чи іншому КК. Таким чином, кримінально-правова кваліфікація цього злочину здійснюється як за допомогою норм загальної частини КК, так і за допомогою лише статті особливої частини КК, в якій поміщені вказівки на форму співучасті.
8. Обгрунтовано, що наявність у діянні особи ознак юридичної помилки, окрім помилки щодо форми співучасті, виключає співучасть в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) внаслідок відсутності, за таких умов, двостороннього суб’єктивного зв'язку між особами. Ступінь стійкості двосторонніх суб’єктивних зв’язків можна диференціювати на двох різних рівнях. По-перше, усвідомлення та передбачення або ж не передбачення при можливості та необхідності такого передбачення вчинення у співучасті одиничного злочину, а, по-друге, усвідомлення та передбачення спільного вчинення в майбутньому кількох злочинів, що в останньому варіанті за ступенем стійкості створює стійкість співучасті. Зміст вини співучасників значно ширший порівняно з особою, що індивідуально вчиняє злочин; він включає не тільки інтелектуальні і вольові ознаки, що характеризують відношення до своїх діянь і наслідків, що наступили від них, але й діяння інших співучасників, наслідки, що наступають при цьому і загальний злочинний результат, тобто усвідомлення того, що злочин вчинюється не поодинці, а спільними зусиллями, при бажанні приєднати свої дії до злочинної активності інших осіб.
Якщо особа помиляється щодо вчинення нею злочину у співучасті, а фактично вчиняє злочин одноособово, такі дії не кваліфікуються як такі, що вчинені у співучасті. Якщо ж особа не усвідомлює спільного вчиненя злочину з іншим співучасником, у них відсутній двосторонній субєктивний звязок та спільність умислу на вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння спільно.
9. Аргументовано необхідність розмежування понять ухилення від оподаткування та оптимізація оподаткування. Такий крок буде мати велике практичне значення у ході кримінально-правової кваліфікації, оскільки дозволить встановити чіткі критерії віднесення у податковому законодавстві тих чи інших діянь до ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що складає об’єктивну сторону складу злочину.
Встановлено, що чіткість та несуперечність деталізації конституційного обов’язку щодо порядку сплати податків та зборів у податковому законодавстві є передумовою ефективного та правильного застосування ст. 212 КК України шляхом проведення кримінально-правової кваліфікації. На порядок важливішими ці вимоги до податкового законодавства стають при вчиненні цього злочину декількома суб’єктами, оскільки кримінально-правова кваліфікація співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) передбачає обов’язкове встановлення кримінально-караного порушення порядку справляння податків та зборів у всіх співучасників, що спільно вчинили ухилення від цих платежів з відповідним обгрунтуванням такого порушення шляхом застосування норм податкового законодавства.
10. Встановлено, що норми Податкового законодавства України мають таке значення для закону про кримінальну відповідальність: такі норми застосовуються у ході кримінально-правової кваліфікації (у такому випадку вони виступають додатковою нормативною (юридичною) підставою кримінально-правової кваліфікації та дозволяють уяснити зміст кримінально-правової заборони, вміщений у ст. 212 КК України). Також норми Податкового законодавства України мають визначальне значення для визначення меж кримінально-правової заборони щодо складу злочину за ст. 212 КК України. Виходячи з наведеного, чіткість та несуперечність деталізації конституційного обов’язку щодо порядку сплати податків та зборів у податковому законодавстві є передумовою ефективного та правильного застосування ст. 212 КК України шляхом проведення кримінально-правової кваліфікації. На порядок важливішими ці вимоги до податкового законодавства стають при вчиненні цього злочину декількома суб’єктами, оскільки кримінально-правова кваліфікація співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) передбачає обов’язкове встановлення кримінально-караного порушення порядку справляння податків та зборів у всіх співучасників, що спільно вчинили ухилення від цих платежів з відповідним обгрунтуванням такого порушення шляхом застосування норм податкового законодавства.
11. Обґрунтовано обов’язковість врахування при конструюванні закону про кримінальну відповідальність усіх форм співучасті (крім злочинної організації), як кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складу злочину у тих складах, де одна із таких форм виступає кваліфікуючою ознакою. Таке правило надасть можливість врахувати ступінь підвищення суспільної небезпеки вчиненого діяння за рівнем організованості співучасників (група осіб, група осіб за попередньою змовою, організована група) та усуне теоретично не узгоджені правила посилання на ст. 28 КК України у ході кримінально-правової кваліфікації.
Запропоновано диспозицію частини третьої статті 212 КК України викласти у такій редакції:
«3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна».
12. Обгрунтовано, що хоч внаслідок застосування ч. 4 ст. 212 КК порушується принцип невідворотності кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), певною мірою знижується загальнопревентивний вплив ст. 212 КК, закріплення на законодавчому рівні кримінально-правового компромісу у сфері оподаткування є наразі необхідним. Такого роду компроміс виступає один із проявів схильності сучасної держави до більш гнучких форм реагування на вчинення злочинів. Разом з тим, на основі системного тлумачення норм чинного КК України, що передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, встановлено невідповідність спеціального виду такого звільнення, передбаченого у ч. 4 ст. 212 КК України загальним принципам побудови закону про кримінальну відповідальність, у зв’язку з чим запропоновано виключити з ч. 4 ст. 212 КК України вказівку на звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Виходячи з положень про підвищену суспільну небезпечність будь-якого злочину, що вчиняється у співучасті, а також аналізу спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності у КК України констатується невикористання у нормах чинного КК України звільнення від кримінальної відповідальності за співучасть у злочині, окрім ч. 2 ст. 212 КК України. Фактична некараність за передбачені ст. ч. 2 ст. 212 КК України суспільно–небезпечні посягання веде до уникнення відповідальності винними особами, збільшення кількості цих злочинних діянь і потурання держави вчиненню їх у майбутньому в аналогічних або більш тяжких формах.
Запропоновано диспозицію частини четвертої статті 212 КК України викласти у такій редакції:
«4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені ч. 1, або діяння, передбачені ч.2 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах), або діяння, передбачені ч. 3 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності, сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)».
13. Наголошується, що із визначенням правил призначення покарання у виді штрафу співучасникам у ч. 2 ст. 53 КК України, розмір якого залежить від якісних характеристик значення ролі співучасника у вчиненні злочину (значна або незначна роль виконавця, підбурювача або пособника), необхідно деталізувати значення ролей співучасників в інституті співучасті задля уникнення надмірної оціночності такої норми у правозастосуванні, зокрема, і при призначені покарання співучасникам за ст. 212 КК України. На сьогодні відсутня судова практика призначення покарання за злочини, вчинені у співучасті із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України, проте на основі аналізу законодавчих положень щодо інституту співучасті у кримінальному праві, та виходячи з аналізу існуючої судової практики щодо вчинення у співучасті злочину, передбаченого ст. 212 КК України, обгрунтовано невідповідність принципу законності кримінально-правової кваліфікації положення ч. 2 ст. 53 КК України, оскільки зазначене положення надає можливість правозастосовувачу довільно його застосовувати через надмірну оціночність, зокрема, і при призначені покарання співучасникам за ст. 212 КК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов Г. Г. Міжнародні кримінально-правові основи боротьби з організованою злочинністю: порівняльний аналіз / Г. Г. Абасов // Форум права. – 2007. – № 3. – С. 5–10.
2. Абасов Г. Г. Спільність, як об’єктивна та суб’єктивна ознака співучасті: проблеми теорії та практики / Г. Г. Абасов // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 6–10.
3. Агарков Г. А. Противодействие налоговой системы теневой экономической деятельности / Г.А. Агарков. – Екатеринбург : Ин-т экономики УроРАН, 2007. – 278 с.
4. Актуальні проблеми кримінального права : [навч. посібник] / В. М. Попович, П. А. Трачук, А. В. Андрушко, С. В. Логін. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 с.
5. Альошин Д. П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені у співучасті : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Альошин Д. П. – Харків, 2002. – 220 с.
6. Аминов Д. И. Задачи. Схемы и алгоритм квалификации по уголовному праву (Общая и Особенная части) / Д. И. Аминов, В. П. Ревин. – М. : Изд-во «Щит – М», 1999. – 268 с.
7. Андрушко П. П. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (науково-практичний коментар до статті 212 Кримінального кодексу України та проблеми її застосування) / П. П. Андрушко // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 5. – С. 9–52.
8. Андрушко П. П. Об’єкт кримінально-правової охорони, об’єкт злочину, об’єкт злочинного посягання та об’єкт злочинного впливу: основний зміст понять та їх співвідношення / П. П. Андрушко // Наука і правоохоронна. – 2008. – № 1. – С. 55–62.
9. Арутюнов А. Квалификация преступлений, совершенных группой лиц по предварительному сговору / А. Арутюнов // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 4–6.
10. Арутюнов А. А. Системный подход к общей теории соучастия в преступлении / А. А. Арутюнов // Право и политика. – 2001. – № 10. – С. 65–70.
11. Аснис А. Понятие состава служебного преступления / А. Аснис // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 4–6.
12. Афиногенов С. Ю. Соучастие в преступлении (понятие, виды, формы) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С. Ю. Афиногенов. – М., 1991. – 20 с.
13. Багіров С. Р. Причинний зв’язок у злочинах, що вчиняються через необережність : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Р. Багіров. – К., 2005. – 20 с.
14. Балеев С. А. Ответственность за организационную преступную деятельность по действующему российскому уголовному законодательству : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Балеев Сергей Александрович. – Казань, 2002. – 215 с.
15. Бантишев О. Ф. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Загальна частина / О. Ф. Бантишев, С. А. Кузьмін. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 336 с.
16. Барабаш Т. М. Предмет доказування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів : [монографія] / Т. М. Барабаш, П. В. Цимбал. – Ірпінь : Нац. академія ДПС України, 2004. – 190 с.
17. Бараненко Д. В. Спеціальний суб’єкт злочину за новим Кримінальним законодавством України / Д. В. Бараненко // Правова держава : зб. наукових праць. – К. : Ін-т держави і прав ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – № 5. – С. 81–88.
18. Баулін Ю. В.Звільнення від кримінальної відповідальності : [монографія] / Баулін Ю. В. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
19. Бельский К. С. Налоговая система: генезис, основные элементы, принципы / К. С. Бельский // Государство и право. – 2006. – № 9. – С. 48–55.
20. Безнасюк А. С. Теоретические основы квалификации преступлений / Безнасюк А. С., Жагловский В. Н., Толкаченко А. А. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 195 с.
21. Берзін П. С. Злочини у сфері господарської діяльності: методика обчислення матеріальної шкоди / Берзін П. С. – К. : Юрисконсульт, 2005. – 149 с.
22. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення : [монографія] / Берзін П. С. – К. : Дакор, 2009. – 736 с.
23. Берзін П.С. Про співвідношення понять “наслідки” та “шкода” у кримінальному праві: внутрішньосистемні аспекти / П.С. Берзін // Наука і правоохоронна. – 2008. – № 2. – С. 73 – 80.
24. Берзін П. С. Критерії визначення фактичного ненадходження до бюджетів і державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах при ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів / П. С. Берзін // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 8. – С. 36–68.
25. Берзін П. С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : дис. ... канд. юрид. наук :12.00.08 / Берзін П. С. – К., 2004. – 302 с.
26. Берзін П. С. Незаконні реконвертаційні операції. Тлумачення окремих ознак / П. С. Берзін // Юридичний журнал. – 2003. – № 7. – С. 62–68.
27. Блажко Роман. Кримінально-правові аспекти ухилення від сплати податків / Роман Блажко // Правовий тиждень. – 2009. – № 12–13 (138–139).
28. Брайнин Я. М. Советское уголовное право: Часть Особенная / Брайнин Я. М. – К. : Изд-во Гос. ин-та им. Т. Г. Шевченко, 1952. – Вып. 2. – 111 с.
29. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину / Брайнін Я. М. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1964. – 188 с.
30. Брич Л. Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів [Електронний ресурс] / Л. Брич. – Режим доступу до документу :
http://www.lawyer.org.ua/?w=p&i=13&d=442.
31. Брич Л. Співвідношення суміжних складів злочинів і складів злочинів, передбачених конкуруючими нормами / Л. Брич // Вісник Львівського університету. – 2006. – Вип. 42. – С. 263–282.
32. Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов'язкових внесків державі / Л.П. Брич. – Львів: юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, 1998. – 76 с.
33. Брич Л. Суб’єкт ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів за чинним Кримінальним кодексом України: дискусійні питання / Л. Брич, В. Навроцький // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7. – С. 41–47.
34. Брич Л. Суміжні склади злочинів: поняття та ознаки / Л. Брич // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 102–109.
35. Брич Л. П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі / Брич Л. П. – Львів : Юрид. фак. Львівського держ. ун-ту ім. Івана
36. Вандышева А. М. Уголовная ответственность за уклонение от уплаты налогов или страховых взносов в государственные внебюджетные фонды с организации и проблемы его квалификации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» /А. М. Вандышева. – М., 2003. – 29 с.
37. Вапсва Ю. А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності юридичної помилки / Ю. А. Вапсва // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2000. – Вип. 10. – С. 50–55.
38. Василаш В. До питання про джерела кримінального права / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали Х Регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 5–6 лютого 2004 р.). – Львів : Юрид. ф-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2004. – С. 356–357.
39. Василькевич Я. І. Деякі проблеми кримінальної відповідальності за злочини, віднесені до підслідності податкової міліції / Я. І. Василькевич // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 15. – С. 399–404.
40. Ващенко Ю. Правове регулювання клірингу в сфері бюджетних та податкових відносин / Ю. Ващенко // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С. 56–59.
41. Вересов В. М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (на матеріалах Автономної Республіки Крим) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. М. Вересов. – Харків, 1999. – 18 с.
42. Вереша Р. Помилка в кримінальному праві: поняття та основні види / Р. Вереша // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 123–126.
43. Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2007 р. // Архів Богунського районного суду м. Житомира. – Справа № 1-1/07.
44. Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2008 р. // Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. – Справа № 1-20/08.
45. Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 1 травня 2010 р. // Архів Зарічного районного суду м. Суми. – Справа № 1-45/10.
46. Вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2007 р. // Архів апеляційного суду Хмельницької області. – Справа № 11-656/2007.
47. Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2010 р. // Архів Корольовського районного суду м. Житомира. – Справа № 1-8/10.
48. Вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2011 р. // Архів Летичівського районного суду Хмельницької області. – Справа № 1-11/11.
49. Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2008 р. // Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області. – Справа № 1-415/2008.
50. Вирок Мостиського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2011 р. // Архів Мостиського районного суду Львівської області. – Справа № 1-7/11.
51. Вирок Олександріївського міськрайонного суду Кіровоградської області від 1 листопада 2010 р. // Архів Олександріївського міськрайонного суду Кіровоградської області. – Справа № 1-474/2010.
52. Вирок Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2008 р. // Архів Печерського районного суду м. Києва. – Справа № 1-20/08.
53. Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 17 травня 2010 р. // Архів Полтавського районного суду Полтавської області. – Справа № 1-10/2010.
54. Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 28 березня 2011 р. // Архів Сихівського районного суду м. Львова. – Справа № 1-10/11.
55. Вирок Сколівського районного суду Львівської області від 25 травня 2008 р. // Архів Сколівського районного суду Львівської області. – Справа № 1-120/08.
56. Вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 14 червня 2010 р. // Архів Солом’янського районного суду м. Києва. – Справа № 1-6/10.
57. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2009 р. // Архів Соснівського районного суду м. Черкаси. – Справа № 1-320/09.
58. Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2011 р. // Архів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. – Справа № 1-110/11.
59. Вишневский В. Налоговая політика и экономическая теория / В. Вишневский // ЭкономикаУкраины. – 2007. – № 2. – С. 9–16.
60. Волженкин Б. В. Сравнительный анализ положений об уголовном законе по уголовному законодательству государств- участников СНГ / Б. В. Волженкин // Вестник Московсковского университета. Серия 11: Право. – 2003. – № 5. – С. 60–69.
61. Волинець Р. А. Особливості безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого статтею 210 Кримінального кодексу України / Р. А. Волинець // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 20-21 травня 2011 р.). – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – С. 107–114.
62. Вопленко Н. Н. Причины ошибок в правоприменении. (Опыт конкретно-социологического изучения) / Н. Н. Вопленко // Советское государство и право. – 1982. – № 4. – С. 103–108.
63. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину / Воробей П. А. – К., 1997. – 182 с.
64. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С. Б. – К., 2002. – 634 c.
65. Галиакбаров Р. Р. Борьба с групповыми преступлениями. Вопросы квалификации / Галиакбаров Р. Р. – Краснодар : Изд-во Кубанского гос. ун-та, 2000. – 200 с.
66. Галиакбаров Р. Р. Квалификация групповых преступлений / Галиакбаров Р. Р. – М. : Юрид. лит., 1980. – 120 с.
67. Галимов И. Г.Организованная преступность: тенденции, проблемы, решения / И. Г. Галимов, Ф. Р. Сундуров. – Казань, 1998. – 290 с.
68. Гарагонич О. В. Ухилення від сплати податків з використанням цінних паперів: проблеми правозастосовної практики / О. В. Гарагонич // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 1 (17). – С. 142–149.
69. Гаухман Л. Д. Соучастие в преступлении. Уголовное право (Общая часть) / Гаухман Л. Д. – М., 1998. – 112 с.
70. Гацелюк В. О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції) / Гацелюк В. О. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. – 280 с.
71. Геселев О. В. Проблеми розслідування та прокурорського нагляду у кримінальних справах про злочини у сфері господарської діяльності / О. В. Геселев // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2009. – № 4 (47). – С. 267–275.
72. Глебов Д. Налоговая преступность и проблемы квалификации налоговых преступлений / Д. Глебов, А. Ролик // Уголовное право. – 2003. – № 3. – С. 114–117.
73. Горелов А. Об обоснованности выделения предпринимательских преступлений / А. Горелов // Уголовное право. – 2002. – № 4. – С. 12–13.
74. Государський В. Ф. Виявлення та виправлення помилок у кваліфікації злочинів під час розгляду справи судом у першій інстанції / В. Ф. Государський, Т. М. Марітчак // Життя і право. – 2004. – № 1. – С. 54–60.
75. Гревцова Р. Ю. До питання про поняття податкових злочинів / Р. Ю. Гревцова // Правова держава: Щорічник наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1997. – Вип. 8. – С. 282–288.
76. Гриниха І. Регламентація відповідальності виконавця та співвиконавця злочину в історії вітчизняного кримінального законодавства / І. Гриниха // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Вип. 49. – С. 218–228.
77. Гриценко О. А. Ухилення від сплати податків: загроза економічному порядку / О. А. Гриценко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. – 2011. – № 4. – С. 87–97.
78. Гришаев П. И. Соучастие по уголовному праву / П. И. Гришаев, Г. А. Кригер. – М. : Госюриздат, 1959. – 255 с.
79. Грищук В. К. Колективний суб’єкт складу злочину: наукова гіпотеза чи перспективна реальність? / В. К. Грищук // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 20-21 травня 2011 р.). – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – С. 134–139.
80. Гуторова Н. Службова особа як суб’єкт злочинів проти державних фінансів / Н. Гуторова // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С. 72–74.
81. Гуторова Н. О. Вчинення злочину організованою групою осіб (кримінально-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Н. О. Гуторова. – Харьків, 1996. – 23 с.
82. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України / Гуторова Н. О. – Харків : Ви-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2001. – 320 с.
83. Дударець Д. В. Структура винної причиновості / Д. В. Дударець // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 20-21 травня 2011 р.). – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – С. 161–165.
84. Дудоров О. О. Відповідальність за посадові злочини у сфері оподаткування: питання кваліфікації та вдосконалення законодавства / О. О. Дудоров // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 12. – С. 19–24.
85. Дудоров О. О. Проблема юридичної особи як суб’єкта злочину та її вирішення у проектах Кримінальних Кодексів України / О. О. Дудоров // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С. 133–141.
86. Дудоров О. О. Проблеми кримінально-правової охорони системи оподаткування в Україні : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.08 / Дудоров О. О. – К., 2007. – 512 с.
87. Дудоров О. О. Службова особа підприємства, установи, організації як суб’єкт ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів / О. О. Дудоров // Наука і правоохоронна. – 2008. – № 1. – С. 45–54.
88. Дудоров О. О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти : [монографія] / Дудоров О. О. – К. : Істина, 2006. – 648 с.
89. Елинский А.В. Уклонение от уплати налогов как источник преступных доходов (по опиту зарубежных стран) [Электронный ресурс] / А. В. Елинский. – Режим доступа :
http://www.edu-zone.net/show/67082.html.
90. Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Жаровська Галина Петрівна. – К., 2004. – 210 с.
91. Задорожній О. С. Ухилення від сплати податків: характеристика способів злочинної діяльності / О. С. Задорожний // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2009. – № 4 (47). – С. 295–300.
92. Зайнутдинова А. Р. Ответственность за организованные формы соучастия в преступлении по российскому уголовному праву : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Зайнутдинова А. Р. – Казань, 2001. – 217 с.
93. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
94. Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13 вересня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 2.
95. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 188.
96. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 50. – Ст. 2248.
97. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 р. № 4025-17 – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4025-17.
98. Иногамова-Хегай Л. В. Конкуренция норм при освобождении от уголовной ответственности / Л. В. Иногамова-Хегай // Правоведение. – 2001. – № 6. – С. 116–128.
99. Ільїна О. В. Ознака «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб» як кваліфікуюча для корисливих злочинів проти власності / О. В. Ільїна // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці. Серія: Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки. – 2008. – № 1. – С. 86–91.
100. Каменський Д. В. Відмежування податкової оптимізації від ухилення від сплати податків: федеральний досвід США / Д. В. Каменський // Кримінальний кодекс України: 10 років очікувань : тези доповідей та повідомлень учасників Міжнародного симпозіуму (Львів, 23–24 вересня 2011 р.). – Львів : ЛДУВС, 2011. – С. 173–177.
101. Карпук В. А. Поняття і зміст фінансово-кредитної сфери як об’єкта злочинного посягання / В. А. Карпук // Кримінальний кодекс України: 10 років очікувань : тези доповідей та повідомлень учасників Міжнародного симпозіуму (Львів, 23–24 вересня 2011 р.). – Львів : ЛДУВС, 2011. – С. 177–180.
102. Кваша О. О. Диференціація відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій / О. О. Кваша // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності : матеріали Міжнародного симпозіуму (м. Львів, 11–12 вересня 2009 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – С. 110 – 114.
103. Кваша О. О. Значення причинного зв’язку для визначення групового злочину / О. О. Кваша // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 3. – С. 241–244.
104. Кваша О. О. Інститут співучасті у злочині: окремі проблеми правотворення / О. О. Кваша / Правоутворення в Україні: теоретико-методологічні та прикладні аспекти : монографія / [за заг. ред. Ю. Л. Бошицького]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 545–565.
105. Кваша О. О. Організатор злочину (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. О. Кваша Оксана Олександрівна. – К., 1999. – 19 с.
106. Кваша О. О. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб / О. О. Кваша // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 1. – С. 162–167.
107. Кваша О. О. Спільність участі як об’єктивно-суб’єктивна ознака співучасті у злочині / О. О. Кваша // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 144–149.
108. Кваша О. О. Щодо необхідності створення «термінологічного» розділу КК України / О. О. Кваша // Актуальні проблеми вдосконалення та уніфікації термінології Кримінального кодексу України. – Харків : «Права людини», 2011. – С. 27–30.
109. Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю Экономикс. Принципи, проблеми і політика. – М.: “Республіка”, 1992. – Т.1. – 312 с.
110. Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства: часть общая / Кистяковский А. Ф. – К. : Типография Ф. А. Иогансона, 1891. – 892 с.
111. Кладков А. Квалификация преступлений, совершенных в соучастии / А. Кладков // Законность. – 1998. – № 8. – С. 26–28.
112. Клименко Н. Ю. Уголовно-правовые и криминологические признаки форм соучастия : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Клименко Н. Ю. – М., 2003. – 200 с.
113. Ковалев М. И. Соучастие в преступлении : в __ ч. / Ковалев М. И. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1962. – Ч. 2: Виды соучастников и формы соучастия в преступной деятельности. – 1962. – 275 с.
114. Ковітіді О. Ф. Інститут співучасті у кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Ф. Ковітіді. – Харків, 1999. – 18 с.
115. Козак О. С. Поняття ефективності кримінального закону / О. С. Козак // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 20-21 травня 2011 р.). – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.