ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Короткий опис

Міністерство внутрішніх справ України
Луганський державний університет внутрішніх справ
імені Е. О. Дідоренка

На правах рукопису

ЛАПТІНОВА ОЛЕСЯ КОСТЯНТИНІВНА

УДК 343.211

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ
ЗАСУДЖЕНИХ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ
ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Богатирьов Іван Григорович,
доктор юридичних наук, професор

Луганськ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...............................................................3
ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕАБІЛІТАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ.......................................................................................................13
1.1. Історико-правовий аналіз реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання..............................................................................13
1.2. Поняття та зміст реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання............................................................................................32
1.3. Нормативно-правове забезпечення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання.....................................................63
Висновки до першого розділу....................................................................82
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕАБІЛІТАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ..................85
2.1. Соціально-демографічна характеристика засуджених з інвалідністю, які відбувають покарання у виді позбавлення волі....................85
2.2. Кримінально-правова характеристика засуджених з інвалідністю, які відбувають покарання у виді позбавлення волі..........................................100
2.3. Кримінально-виконавча характеристика засуджених з інвалідністю, які відбувають покарання у виді позбавлення волі..........................................116
2.4. Правові та психолого-педагогічні засоби впливу на процес реабілітації засуджених з інвалідністю, які відбувають покарання у виді позбавлення волі..................................................................................................143
Висновки до другого розділу...................................................................167
ВИСНОВКИ.......................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................179
ДОДАТКИ..........................................................................................................203

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КК Кримінальний кодекс
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
ВТК Виправно-трудовий кодекс
ДДУПВП Державний департамент України з питань виконання покарань
ДПтС України Державна пенітенціарна служба України
МОЗ України Міністерство охорони здоров’я України
МОП Міжнародна організація праці
УВП Установа виконання покарання
РНК Рада Народних Комісарів
ІПР Індивідуальна програма реабілітації

ВСТУП

Актуальність теми. Україна впевнено встала на шлях побудови повноцінної правової держави європейського типу. Важливу роль у цьому процесі відіграє захист та реабілітація осіб з обмеженими можливостями здоров’я взагалі і засуджених-інвалідів зокрема. Слід наголосити, що з набуттям у 2004 році чинності Кримінально-виконавчим кодексом (далі – КВК) України особливо актуальним стало питання правового регулювання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання. Це положення зумовлює необхідність розв’язання зазначених питань через призму міжнародних принципів та стандартів, рекомендацій міжнародних організацій у сфері виконання покарання у виді позбавлення волі. Позбавлення волі, як свідчить історія розвитку кримінально-виконавчого права, було й залишається найбільш розповсюдженим видом кримінального покарання, тому реабілітація засуджених з інвалідністю в умовах його відбування є вельми актуальною й недослідженою проблемою в Україні.
Незважаючи на достатню актуальність окремого комплексного дослідження питань правового регулювання реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарань в Україні не проводилося. Крім того, має місце значна кількість прогалин і колізій у чинному законодавстві щодо механізму реабілітації засуджених-інвалідів, їх правового статусу, взаємодії між суб’єктами кримінально-виконавчих правовідносин щодо реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарань тощо. Наведені обставини зумовлюють актуальність теми дисертації, і її теоретичне й практичне значення для подальшого розвитку кримінально-виконавчого права та оновлення законодавства у сфері функціонування Державної пенітенціарної служби України (далі – ДПтС України) взагалі й правового регулювання реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарань зокрема.
За даними ДПтС України станом на 01.12.2011 р. в установах виконання покарань перебувало понад 158 532 особи . Серед них працездатних осіб – 110 008 (у т. ч. 6321 жінка), обмежено працездатних, або інвалідів 3-ї групи – 2 366 осіб (серед яких 311 осіб жіночої статі), інвалідів 1-ї або 2-ї груп – 1543 особи (серед яких 99 жінок) .
Теоретичне підґрунтя дослідження реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених: Л. В. Багрія-Шахматова, О. М. Бандурки, В. А. Бадири, Ю. В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, О. І. Богатирьової, Є. М. Бодюла, П. А. Воробея, В. В. Василевича, В. К. Грищука, В. О. Глушкова, В. І. Горобцова, А. Я. Гришко, М. Я. Гуцуляка, В. І. Гуськова, М. Г. Дєткова, О. М. Джужи, В. М. Дрьоміна, О. О. Дудорова, Т. А. Денисової, В. П. Ємельянова, О. М. Неживець, О. Г. Колба, В. О. Корчинського, С. І. Комарицького, О. М. Костенка, О. А. Мартиненка, О. С. Міхліна, М. І. Мельника, В. О. Меркулової, В. В. Леня, О. М. Литвинова, В. О. Навроцького, Є. О. Письменського, А. Т. Потьомкіної, В. І. Рудніка, М. С. Рибака, В. П. Севостьянова, А. В. Савченка, В. І. Старкова, В. І. Селіверстова, Є. В. Середи, А. Х. Степанюка, М. О. Стручкова, В.М. Трубникова, Ю. М. Ткачевського, Л. П. Шумної, Ю. В. Шинкарьова, С. Я. Фаренюка, П. Л Фріса, С. І. Халимона, С. В. Царюка, І. С. Яковець, М. В. Чічкань та ін.
Зазначені науковці зробили вагомий внесок у теорію і практику реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання, але більшість питань розглядались фрагментарно або в межах загальних кримінально-правових чи кримінально-виконавчих засад виконання й відбування покарань.
У сучасній українській науці деякі питання правового регулювання реабілітації інвалідів були предметом дисертаційного дослідження Л. П. Шумної „Правові основи реабілітації інвалідів” (2003 р.), О. М. Неживець „Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі” (2004 р.), М. В. Чічкань „Правове регулювання соціального захисту інвалідів в Україні” (2009 р.). Їхніми дослідженнями, які, без сумніву, мають значну теоретичну і прикладну цінність, здійснено значний науковий внесок у розробку розглядуваної проблеми, однак, вони стосувалися лише окремих питань теорії трудового та кримінально-виконавчого права,.Тому вони не усунули потребу в формуванні більш ефективного механізму правового регулювання реабілітації засуджених-інвалідів, створенні економічних, правових, організаційних та інших умов забезпечення останньої, яка й обумовлює актуальність і своєчасність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. № 1911-р; тематиці пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, що потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів і установ виконання покарань на період 2001-2015 рр., затверджених науковою радою ДДУПВП 15.11.2010 р. (протокол № 1), та пунктів 3.3.4. Плану науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2010-2011 рр. Тема дисертації затверджена вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол від 27.12.2010 р. № 1).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв’язання конкретного наукового завдання щодо правового регулювання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання та розробка на підставі його аналізу науково обґрунтованих рекомендацій щодо заходів реабілітації засуджених-інвалідів.
Для досягнення зазначеної мети були визначені такі задачі:
– дослідити стан наукової розробки проблем реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– сформулювати визначення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– з’ясувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– розкрити порядок та умови реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– надати характеристику засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– обґрунтувати правові та психолого-педагогічні засоби впливу на процес реабілітації засуджених з інвалідністю, які відбувають покарання;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, галузевих нормативно-правових актів та практики їх застосування щодо реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з реабілітацією засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання й після звільнення з установ виконання покарань.
Предметом дослідження є правове регулювання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети, задач дослідження, його об’єкта та предмета. У роботі використовувалися загальнонаукові методи дослідження та методи, характерні для досліджень у правових науках. Історико-правовий дозволив розглянути стан наукової розробки теми дослідження (підрозділи 1.1, 2.2); діалектичний метод – дослідити й обґрунтувати понятійний апарат та зміст нормативно-правового забезпечення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання (підрозділ 1.2); формально-логічний метод використовувався як універсальний спосіб аргументування (підрозділ 1.3); порівняльно-правовий метод дав змогу виявити властиві нормам чинного законодавства переваги і недоліки порівняно з відповідними положеннями зарубіжного законодавства та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, галузевих нормативно-правових актів ДПтС України (підрозділи 2.1, 2.3); системно-структурний та формально-логічний методи дозволили здійснити обробку й узагальнення емпіричного матеріалу, що стосується даної проблематики (підрозділи 2.1-2.4); методи соціологічного аналізу та синтезу використано при зборі інформації про порядок і умови відбування засудженими інвалідами покарання у виді позбавлення волі (підрозділи 2.1-2.4).
Нормативно-правову основу дослідження склали Конституція України, міжнародно-правові акти з прав людини, зокрема ті, що визначають основи правового статусу засуджених, кримінальне, кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче законодавство; галузеві нормативно-правові акти, постанови Пленуму Верховного Суду України, що регулюють відносини у сфері виконання і відбування покарань.
Емпіричну базу дослідження склали вивчені автором статистичні звіти ДПтС України, дані про стан і динаміку злочинів, вчинених досліджуваною категорією осіб на території України за 2006-2011 р.р., дані, отримані внаслідок опитування 550 інвалідів, які відбувають покарання у виді позбавлення волі в Софіївській виправній колонії управління ДПтС України в Дніпропетровській області. У якості контрольних груп були обрані всі засуджені, які не є інвалідами. Крім цього, проанкетовано 124 співробітників ДПтС України та вивчено 200 особових справ засуджених-інвалідів. Виходячи з поставлених завдань, автором була складена стандартизована карта, у якій фіксувалися формалізовані ознаки, що включають паспортні дані, клінічні особливості захворювання, особистісні, соціально-адаптаційні та кримінолого-ситуаційні характеристики, необхідні для системно-структурного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання. У роботі сформульовано низку наукових положень та висновків, що є новими в теоретичному аспекті та важливими для практики. Наукова новизна полягає в тому, що:
вперше:
– сформульовано визначення засудженого-інваліда (це особа, засуджена за вчинений злочин, має певний стан захворювання, яке призвело до обмеження життєдіяльності та працездатності, обов’язково потребує соціального захисту відповідно до чинного законодавства);
– визначено поняття реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання – це комплекс правових, соціальних заходів, здійснюваних державою, установами виконання покарань, громадськими, релігійними та іншими організаціями з метою створення належних умов їх виправлення і ресоціалізації;
– проведено ґрунтовний аналіз нормативно-правого забезпечення реабілітації засуджених-інвалідів, на підставі чого розроблені пропозиції щодо його удосконалення;
– обґрунтовано необхідність внести зміни до ст. 156 КВК України, доповнивши її частиною 4 в такій редакції: „Засуджені-інваліди, які мають потребу в стаціонарному лікуванні й перебувають у лікарнях і відділеннях для стаціонарного лікування кримінально-виконавчої системи, направляються на підставі медичного висновку і подання адміністрації до медичних установ за місцем знаходження установи виконання покарань або обраного засудженим місця проживання після звільнення”;
удосконалено:
– концептуальні положення організаційного, правового та психологічного забезпечення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
– положення, що спрямовані на забезпечення сприйняття засудженими-інвалідами цінностей, що існують у суспільстві, соціальних норм, законів і правил співіснування;
– зміст вимог кримінально-виконавчого законодавства з питань правового регулювання суспільних відносин щодо реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання;
дістали подальший розвиток:
– поняття соціальної адаптації засуджених-інвалідів після відбуття покарання у виді позбавлення волі;
– уточнення поняття правового статусу засудженого-інваліда, під яким дисертант розуміє сукупність додаткових прав і законних інтересів, наданих йому на період відбування покарання у виді позбавлення волі;
– практичні питання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання, зокрема: засвоєння ними соціально корисних ролей у соціумі; корекція поведінки після звільнення в побуті, трудових колективах, соціальних групах; результати виправлення, що обумовлені станом їхнього здоров’я й фактом відбуття кримінального покарання тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, пропозиції і висновки, які викладені в дисертаційному дослідженні використовуються:
– у науково-дослідній діяльності – теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть сприяти проведенню подальших наукових пошуків із проблем захисту прав людини в кримінально-виконавчій сфері, конкретизації форм і методів реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання та після звільнення (акт впровадження в наукову діяльність ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка від 15.09.11 р.);
– у правотворчій діяльності – в дослідженні сформульовано низку пропозицій стосовно удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України щодо реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання й після звільнення (акт впровадження ДПтС України від 15.09.2011 р. № 6-284);
– у правозастосовній діяльності – як рекомендації щодо вдосконалення діяльності державних інституцій, зокрема установ виконання покарань, щодо реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання, складання індивідуалізованих програм соціальної адаптації й комплексної реабілітації засуджених-інвалідів, запобігання вчиненню злочинів з їхнього боку, надання соціальної допомоги, проведення реабілітаційних заходів (акт впровадження в Управління ДПтС України у Луганській області від 15.09.11 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання курсів „Кримінально-виконавче право”, „Кримінологія і профілактика злочинів”, спецкурсу „Забезпечення прав людини у Державній пенітенціарній службі України та інших правоохоронних органах”, а також під час підготовки методичних рекомендацій і навчальних посібників із зазначених дисциплін (акт впровадження в навчальний процес Поліцейської фінансово-правової академії від 04.06.11 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях: „Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ” (м. Чернігів, 2010 р.); „Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Запоріжжя, 2010 р.), „Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні” (м. Бровари, 2010 р., 2011 р.), обговорені на засіданні міжкафедрального семінару кафедри кримінального права та кафедри кримінології, конфліктології та соціології Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в чотирьох статтях, опублікованих у фахових для юридичних наук виданнях, а також у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні теоретичних і практичних питань правового регулювання реабілітації засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі та розроблення пропозицій щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, що спрямовані на підвищення ефективності діяльності УВП щодо виправлення і ресоціалізації засуджених. Найбільш важливими є наступні висновки:
1. У роботі встановлено, що тематика дослідження „Правове регулювання реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання” є новою для вітчизняної кримінально-виконавчої науки. Визначено, що історико-правовий генезис законодавчого регулювання реабілітації засуджених-інвалідів розвивається в руслі системи нормативно-правових актів, які регламентують правовий стан інвалідів в Україні, способи надання їм медичної і реабілітаційної допомоги. У дослідженні робиться висновок, що прийняттям та удосконаленням одних тільки законів ситуація із засудженими-інвалідами не розв’яжеться, тому необхідне виконання цілого комплексу соціальних заходів із залученням зусиль багатьох державних і недержавних інституцій, громадськості.
2. Досліджено нормативно-правове забезпечення реабілітації засуджених з інвалідністю в умовах відбування покарання, і робиться висновок про недостатню їх розробленість. Запропоновано розробку й прийняття закону про реабілітацію засуджених-інвалідів, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, у якому варто покласти відповідальність за побутове влаштування і працевлаштування звільнених з місць позбавлення волі інвалідів на органи місцевого самоврядування. При цьому потрібно чітко визначити їхню компетенцію, напрямки діяльності, координуючі функції, відобразити перспективність орієнтації на тісний зв’язок із громадськими формуваннями. Уявляється, що домінуюча роль повинна належати органам соціального захисту. Незважаючи на різноманітні точки зору про структуру системи соціального захисту інвалідів, у тому числі звільнених із місць позбавлення волі, зараз вона складається з державних організацій (наприклад, центри соціального обслуговування) і установ недержавного сектора (благодійні і релігійні організації тощо). Доведено, що соціальний захист може здійснюватися як стаціонарно, так і в умовах напівстаціонару.
3. Встановлено, що реабілітація засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання полягає в тому, що для цієї категорії засуджених обов’язковим є проведення комплексу соціально-медичних заходів, здійснюваних державою (органами соціальної опіки, медичними установами, адміністрацією будинків інвалідів), громадськими, релігійними та іншими організаціями, спрямованих на відновлення здоров’я, фізіологічних властивостей організму, формування таких навичок спілкування, взаємодії з сім’єю, соціальним оточенням, державою та її установами, що дозволили б інваліду вести повноцінне життя після втрати якихось фізіологічних функціональних можливостей, викликаних травмою, захворюванням, а також відновлення після звільнення трудових професійних навичок, здатності самостійно створити побутові умови життєдіяльності.
4. Доведено, що реабілітація засуджених-інвалідів в умовах відбування покарання забезпечується цілою низкою заходів, спрямованих на вироблення навичок взаємодії і вирішення питань з наступних напрямків: 1) засуджений – сім’я, родичі; 2) засуджений – оточення (друзі, сусіди); 3) засуджений – суспільство в цілому; 4) засуджений – виробничий колектив; 5) засуджений – персонал, адміністрація медичних установ, будинків інвалідів і людей похилого віку; 6) засуджений – комерційні структури, що виступають роботодавцями, та інші можливі підсистеми.
5. У роботі обґрунтовується висновок, що реабілітація засуджених-інвалідів є складовим елементом їх виправлення і ресоціалізації, яка проводиться у зв’язку із вчиненням злочину і відбуванням покарання у виді позбавлення волі. Але оскільки особа є інвалідом, то потребує ще й проведення різного роду реабілітаційних заходів. Визначено та обґрунтовано специфіку реабілітації засуджених-інвалідів, яка полягає в тому, що її регулювання багато в чому здійснюється за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, у силу чого потрібно розширити їхню законодавчу базу. Автор доходить висновку про необхідність внесення змін до редакції ст. 156 КВК України, виклавши ч. 3 таким чином: „Засуджені, що є інвалідами першої чи другої групи, а також засуджені чоловіки старше 60 років і засуджені жінки старше 55 років на їхнє прохання направляються після звільнення адміністрацією установи виконання покарань через органи соціального захисту в геріатричні будинки”.
6. Доведено необхідність передбачити для засуджених-інвалідів, які потребують стаціонарного лікування й перебувають у лікарнях і відділеннях для стаціонарного лікування кримінально-виконавчої системи, направлення на підставі медичного висновку й подання адміністрації до медичних установ за місцем знаходження установи виконання покарань чи обраного засудженим місця проживання після звільнення.
7. У процесі дослідження було встановлено, що переважна більшість засуджених-інвалідів (72,4 %) не відносить себе до віруючих. Тільки 27,6 % засуджених інвалідів відносить себе до віруючих (у всіх засуджених цей показник трохи вище – 36,8 %). Враховуючи те, що засуджені-інваліди в загальній структурі засуджених займають незначне місце, можна констатувати, що релігія як могутній профілактичний фактор не знаходить свого місця в системі внутрішніх переконань у засуджених-інвалідів. Відчуваючи себе непотрібними в цьому житті, багато засуджених-інвалідів могли б знайти розраду в релігійних віруваннях.
8. У дослідженні автор робить висновок, що рецидивна злочинність інвалідів значно нижче, ніж усіх інших засуджених. Якщо серед інвалідів частка осіб, які мають одну судимість, складає 87,0 %, то серед усіх інших засуджених – лише 45,5 %. Засуджені-інваліди, які мають дві судимості, складають 9,5 %, що в 3,7 рази менше аналогічного показника у всіх засуджених (34,8 %). Засуджені-інваліди найчастіше засуджуються до позбавлення волі на строк від трьох до восьми років – 63,0 % (серед інших злочинців частка засуджених на ці строки – 57,0 %). Більшою є частка інвалідів, засуджених до тривалих строків покарання (понад десять років) – 12,0 %. Середній строк покарання в інвалідів на 0,2 роки більше, ніж в інших категорій засуджених.
9. Проведене анкетування засуджених-інвалідів показало, що значно меншою є частка осіб, що характеризуються негативно, у порівнянні з іншими засудженими – 1,3 проти 18,4 %. Серед інвалідів не виявилося жодного злісного порушника встановленого порядку відбування покарання (серед інших засуджених їхня частка складає 4,4 %). У той же час не може не звернути на себе увагу те, що серед засуджених-інвалідів майже третина (28,5 %) характеризується нейтрально щодо вимог режиму. Засуджені з числа інвалідів беруть менш активну участь у роботі самодіяльних організацій у порівнянні з усіма іншими засудженими (відповідно 13,2 і 35,0 %). Серед засуджених-інвалідів у порівнянні з усіма іншими засудженими більшою є частка осіб, які не беруть участі у роботі самодіяльних організацій, їхні частки складають відповідно 74,2 і 61,4 %. У той же час необхідно відзначити, що 8,2 % засуджених-інвалідів активно беруть участь у роботі самодіяльних організацій засуджених, у той час як серед усіх засуджених цей показник складає 16,2 %.
10. Запропоновано визначення правового статусу засудженого-інваліда – це, у першу чергу, сукупність додаткових прав і законних інтересів, наданих йому на період відбування позбавлення волі. У той же час частина з них, спрямовано на забезпечення адаптаційного періоду після звільнення, не може бути фактично реалізована, що обумовлено станом здоров’я цієї категорії засуджених.
11. У дисертації розглядаються особливості діяльності адміністрації УВП з підготовки (психологічної, правової тощо) засуджених-інвалідів до звільнення. Зазначаються психологічні бар’єри (тривога, страх, нудьга, апатія, дратівливість тощо), організаційні (відсутність житла, небажання родичів прийняти їх тощо) і правові труднощі (відсутність нормативної бази щодо соціальної адаптації осіб, звільнених з УВП тощо), що перешкоджають нормальному протіканню наступного адаптаційного періоду.
12. Крім тих, що зазначені нами вище, запропоновано ще ряд змін до законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів з предмету дослідження. Серед них наступні:
12.1. Враховуючи положення ч. 2 ст. 66 КК України, згідно з яким при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, з метою надання нормативності принципам гуманізму, диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання, дисертантом запропоновано доповнити ч. 1 ст. 66 КК України „Обставини, які пом’якшують покарання” положенням наступного змісту: „10) вчинення злочину інвалідом”, бо ця проблема існує в процесі призначення покарання і не завжди справедливо розв’язується в правозастосовній практиці.
12.2. У зв’язку з доведеною необхідністю внесення змін до „Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання” (за ст. 84 КК України), дисертантом обґрунтовано проведення окремого спеціального дослідження за даним напрямом з обов’язковою підтримкою вчених-правників, психологів, педагогів, медиків і практиків. У подальшому розглянуто необхідність започаткування такого напряму наукових пошуків і досліджень як „Пенітенціарна медицина та психіатрія”, що розвивався б у межах відповідних галузевих наук у тісній взаємодії з пенітенціарною теорією і практикою.
12.3. З метою оптимізації діяльності лікарсько-трудових комісій, вважається доцільним та обґрунтованим внесення ряду змін до чинного „Положення про лікарсько-трудову комісію”:
12.3.1. З огляду на процес оптимізації пенітенціарної системи та приведення у відповідність відомчих нормативно-правових актів, у тексті Положення слово „Департамент” у всіх відмінках і формах замінити відповідно словом „Державна пенітенціарна служба України” у відповідних відмінках і формах.
12.3.2. Пункт 4.1 Положення викласти у наступній редакції:
„У своїй діяльності щодо визначення ступеня постійної чи тривалої втрати працездатності, ЛТК керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07.04.2004 р. № 183”.
12.3.3. Друге речення абзацу 3 пункту 4.4 Положення викласти у наступній редакції:
„Приймаючи рішення про визнання хворого інвалідом, ЛТК робить у медичній амбулаторній картці запис: „визнаний інвалідом І, ІІ, чи ІІІ групи”, а також зазначає причину інвалідності згідно з переліком, визначеним абзацом 7 п. 1.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / Абельцев С. Н. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 207 c.
2. Адаменко В. Д. Охрана прав и интересов осужденного / В.Д. Адаменко // Проблемы охраны прав и интересов осужденного : сборник научных трудов. – Кемерово : Изд-во Кемер. ун-та, 1985. – С. 3–6.
3. Андреева Д. А. О понятии адаптации / Д. А. Андреева // Человек и общество. – Л., 1973. – Вып. 13. – C. 65–66.
4. Антонян Ю. М. Взаимодействие личности преступника и социальной среды / Ю. М. Антонян // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1979. – № 30. – С. 27–38.
5. Антонян Ю. М. Жестокость в нашей жизни / Антонян Ю. М. – М. : Инфра-М, 1995. – 320 c.
6. Антонян Ю. М. Личность преступника как объект предупредительного воздействия / Ю. М. Антонян // Личность преступника и предупреждение преступлений : сборник научных трудов. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1987. – С. 3–13.
7. Антонян Ю. М. Преступность среди женщин / Антонян Ю. М. – М. : Рос. право, 1992. – 256 c.
8. Антонян Ю. М. Системный подход к изучению личности преступника / Ю. М. Антонян // Советское государство и право. – М. : Наука, 1974. – № 4. – С. 88–93.
9. Антонян Ю. М. Насилие среди осужденных / Антонян Ю. М., Бойко И. Б., Верещагин В. А. ; под ред. Ю. М. Антоняна. – М. : Изд-во ВНИИ МВД РФ, 1994. – 116 c.
10. Антонян Ю. М. Преступность стариков : монография / Ю. М. Антонян, Т. Н. Волкова. – [2-е изд., испр.]. – Рязань : Академия права и управления Федеральной службы исполнения наказаний, 2005. – 160 c.
11. Антонян Ю. М. Обеспечение режима / Антонян Ю. М. , Корсакевич М. А. , Писарев В. Б. ; под ред. Ю.М. Антоняна // Наказание и исправление преступников. – М. : НИИ МВД РФ, 1992. – С. 123-126.
12. Антонян Ю. М. Неблагоприятные условия формирования личности в детстве и вопросы предупреждения преступлений. Психологические механизмы насильственного преступного поведения : учебное пособие / Ю. М Антонян, Е. Г. Самовичев – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1983. – 80 c.
13. Антонян Ю. М. Психология преступления и наказания / Антонян Ю.М., Эминов В. Е., Еникеев М. И. – М. : Пенатес-Пенаты, 2000. – 454 c.
14. Арефьева Г. С. Социальная активность / Арефьева Г. С. – М., 1974. – 231 с.
15. Артамонов В. П. Наука советского исправительно-трудового права / Артамонов В. П. – М. : РИО Акад. МВД СССР, 1974. – 130 c.
16. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности / Асеев В. Г. – М., 1976. – 192 с.
17. Бабаев М. М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних / Бабаев М. М. – М. : Юрид. лит., 1968. – 120 c.
18. Бабурин С. В. Психолого-педагогические условия адаптации и реадаптации заключенных : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология (педагогические науки)» / С. В. Бабурин. – СПб. : Лен. гос. обл. ун-т, 1999. – 22 с.
19. Байдаков Г. П. Обучение осужденных, организация их быта и досуга / Г.П. Байдаков ; // Наказание и исправление преступников / под ред. Ю. М. Антоняна. – М., 1992. – С. 145–148.
20. Байдаков Г. П. Сущность исправления преступников / Г. П. Байдаков // Наказание и исправление преступников / под ред. Ю.М. Антоняна. – М. : НИИ МВД РФ, 1992. – С. 35–38.
21. Беляева Л. А. Социальный портрет возрастных когорт в постсоветской России / Л. А. Беляева // Соц. исследования. – 2004. – № 10. – С. 37–43.
22. Бехтерев Ю. Ю. Изучение личности заключенного [Текст]: (История, задачи, методика и техника) / Бехтерев Ю. Ю. – М. : Изд-во НКВД РСФСР, 1928. – 72 с.
23. Блэкборн Л. Психология криминального поведения / Блэкборн Л.; [пер. с англ. Ю. Буткевич, Н. Мальгиной]. – СПб. : Питер, 2004. – 496 c.
24. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / Бобнева М. И. – М. : Наука, 1978. – 311 c.
25. Бобылева И. Ю. Влияние длительных сроков лишения свободы на ресоциализацию осужденных / И. Ю. Бобылева // Исполнение наказания и социальная адаптация освобожденных : сб. науч. тр. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1990. – С. 41–49.
26. Богатирьов І. Г. Про створення системи ресоціалізації засуджених / І. Г. Богатирьов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Бюлетень Київського ін-ту внутр. справ. – 1998. – № 3. – С. 22–28.
27. Богатирьов І. Г. Державна кримінально-виконавча служба України (Історія та сучасність) / І. Г. Богатирьов, О. І. Богатирьова. – Д. : ПП „Ліра ЛТД”, 2007. – 352 с.
28. Богатирьова О. І. Реалізація права осіб, засуджених до позбавлення волі, на отримання освіти в умовах реформування пенітенціарної системи України : [монографія] / О. І. Богатирьова, С. В. Сюр ; за загальною редакцією д.ю.н. проф. І. Г. Богатирьова. – Бровари : ХмЦНТІ, 2010. – 126 с.
29. Богатирьов І.Г. , Богатирьова О.І. Державна кримінально-виконавча служба України. – Д.: ПП « Ліра ЛТД», 2007. – 352с.
30. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. : А. М. Прохоров]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., С.-Пб. : Большая Рос. Энцикл., Норинт, 1997. – 1456 c.
31. Борисенко Е. А. Назначение наказаний по совокупности преступлений: пробелы и противоречия российского уголовного закона / Е. А. Борисенко // Науч. тр. ученых-юристов Северо-Кавказского региона. – Краснодар, 2004. – Вып. 3. – С. 208–211.
32. Бурлаков В. Н. Криминогенная личность и индивидуальное преступное предупреждение преступлений : проблемы моделирования / Бурлаков В. Н. – СПб. : С.-Петербургская академия МВД России, 1998. – 235 с.
33. Бурлаков В. Н. Личность преступника как объект профилактической деятельности органов внутренних дел : лекція / Бурлаков В. Н. – СПб. : СПб ВШ МВД России, 1995. – 22 с.
34. Виправно-трудовий кодекс Української РСР. – К. : ВИДАВНИЦТВО ПОЛІТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНИ, 1971. – 84 с.
35. Волков В. Н. Медицинская психология в ИТУ : учебник / Волков В. Н. – М. : Юрид. лит., 1989. – 256 c.
36. Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 / [зб. наук. праць / Трубников В. М., Шинкарьов Ю.В.]. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 684 с. – С. 4–8.
37. Геодакян В. А. Системно-эволюционная трактовка асимметрии мозга / В. А. Геодакян // Системные исследования. – М. : Наука, 1986, – С. 355–376.
38. Гернет М. Н. История царской тюрьмы: в 5 т. / М. Н. Гернет. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1960. – Т. 1: 1762-1825. – 384 с.
39. Гилинский Я. И. Стадии социализации индивида / Я. И. Гилинский // Человек и общество. Проблемы социализации индивида. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1971. – С. 44–55.
40. Глоба О.П. Теоретико прикладні засади соціалізації дітей та молоді з обмеженими можливостями /О.П. Глоба // // Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні: [Текст]: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Бровари, 11-12 лютого 2010 р.). – Чернігів: КП „Видавництво „Чернігівські обереги”, 2010. – С. 111-113.
41. Грибовский В. М. Памятники русского законодательства XVIII столетия: Эпоха Петровская. Пособие при изучении истории русского права Императорского периода / Грибовский В. М. – С.-Пб. : Тип. Гл. упр. уделов, 1907. – Вып. 1. – 216 c.
42. Давидович В. Е. Общество и личность / Давидович В. Е. – М. : Высш. школа, 1962. – 52 с.
43. Денисова Т. А. Подготовка осужденных к освобождению и вопросы ресоциализации / Т. А. Денисова // Наказание и исправление преступников / [под ред. Ю. М. Антоняна]. – М. : НИИ МВД РФ, 1992. – С. 203–207.
44. Детков М. Г. Организационно-правовые вопросы подготовки осужденных к освобождению из исправительно-трудовых колоний : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» / М. Г. Детков. – М., 1980. – 15 с.
45. Дибиров М. Т. Некоторые вопросы социальной адаптации лиц, освобожденных из исправительных учреждений / М. Т. Дибиров // Актуальные проблемы исполнения уголовных наказаний : материалы науч.-практ. семинара памяти профессора Н.А. Стручкова. – Рязань : Академия права и управления Федеральной службы исполнения наказаний, 2005. – С. 105–108.
46. Долженкова Г. Д. Социальное обеспечение как один из факторов, влияющих на социальную адаптацию осужденных к лишению свободы : [монография] / Долженкова Г.Д. – М. : Изд-во НИИ УИС Минюста РФ, 2004. – 136 c.
47. Дрижак В. В. Пенітенціарна педагогіка : навчальний посібник / Дрижак В.В. – Чернігів : Чернігівський юридичний коледж Державного департаменту України з питань виконання покарань, 2009. – 270 с.
48. Дудко Т. Н. Дифференцированная система реабилитации в наркологии : методические рекомендации / Дудко Т. Н., Котельникова Л. А., Пузиенко В. А. – М., 2001. – 38 с.
49. Дуюнов В. К. Дополнительные наказания: проблемы повышения эффективности / В.К. Дуюнов // Советское государство и право. – М. : Наука, 1985. – № 10. – С. 125–129.
50. Евлампиев B. C. Криминологическая характеристика личности осужденных-наркоманов / B.C. Евлампиев, И.А. Уваров // Соответствие законодательства Российской Федерации европейским стандартам в сфере медицинского обслуживания в уголовно-исполнительной системе. – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 87–91.
51. Егоров А. Н. К вопросу о понятии социально-трудовой реабилитации / А. Н. Егоров // Социальное обеспечение в СССР за 60 лет (правовые аспекты) : сб. научных трудов : Вып. ТРУДЫ ВЮЗИ. – М, 1979. – С. 113–117.
52. Егоров А. Н. Некоторые вопросы теории социально-трудовой реабилитации инвалидов и престарелых (пенсионеров) СССР / А. Н. Егоров // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1981. – Вып. 12. – С. 47–53.
53. Егоров А. Н. Социально-трудовая реабилитация инвалидов и престарелых (правовой аспект) / Егоров А. Н. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 102 с.
54. Епифанов О. С. Правомерное поведение осужденных как одна из целей уголовно-правового регулирования на стадии исполнения наказания в виде лишения свободы / О. С. Епифанов // Актуальные проблемы уголовного права в новом тысячелетии : материалы международного научно-практического семинара, посвященного 100-летию со дня рождения профессора М.Д.Шаргородского. – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 31–36.
55. Жулева Ю. В. Ресоциализация осужденных несовершеннолетних женского пола, отбывающих наказание в воспитательных колониях (правовые и криминологические аспекты) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Ю. В. Жулева. – Рязань, 2000. – 24 c.
56. Загальна характеристика Державної пенітенціарної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish /control/uk/publish/article;jsessionid=5B94B80B9A9BF10FE8015F2FFC8E3509?art_id=89831&cat_id=66312.
57. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки / Закалюк А. П. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007. – 424 с.
58. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі / [уклад. С. Сколов, Ю. Олійник, О. Янчук]. – К. : МП «Леся», 2002. – 312 с.
59. Звіт про виконання Плану заходів щодо реалізації основних напрямів діяльності Державної пенітенціарної служби України на 2011 рік (за І квартал 2011 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=82977&cat_id=66359.
60. Звіт про кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених в Державному департаменті України з питань виконання покарань на 20 липня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua /punish/control/uk/publish/article?art_id=88002&cat_id=45806.
61. Зелинський А. Ф. Рецидив преступлений / Зелинський А. Ф. – Харьков : Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1986.– 260 с.
62. Зотова О. И. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности / О. И. Зотова, И. К. Кряжева // Психологические механизмы регуляции социального поведения. – М. : Наука, 1979. – С. 219–232.
63. Зубков А. И. Теоретические вопросы правового регулирования труда осужденных / Зубков А. И. ; ред. : Ременсон А.Л. – М. : Изд-во Том. ун-та, 1974. – 172 c.
64. Из истории исправительно-трудовых учреждений РСФСР (октябрь 1917-1920 гг.) : Сб. док. – М., 1960. – 224 с.
65. Инструкция смотрителю губернского тюремного замка // Сборник узаконений и распоряжений по тюремной части / сост. Т. М. Лопато. – Пермь, 1903.
66. Інструкція про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах : наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України № 79/91 від 27 квітня 2000 р. у редакції від 18 грудня 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 23. – С. 211. – Ст. 970 ; 2006. – № 50. – С. 194. – Ст . 3347.
67. Канунин А.И. Личность осужденных, не адаптированных к условиям отбытия наказания в ИТК: автореферат. Дисс. Канд. Юрид. Наук / А.И Канунин. – М.6 ВНИИ МВД СССР, 1985 – 23 с.
68. Каргина М. А. Проблемы борьбы с преступлениями, совершаемыми осужденными в местах лишения свободы / М. А. Каргина // Тр. ученых Северо-Кавказского региона. – Краснодар, 2004. – Вып. 4. – С. 49–52.
69. Карновская Е. Я. Конституция СССР и некоторые вопросы правового статуса инвалидов в советском социальном обеспечении / Е. Я. Карновская // Вопросы соц. Обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1983. – Вып. 14. – С. 53–57.
70. Карновская Е. Я. Особенности современной концепции инвалидности и пенсионное законодательство / Е. Я. Карновская // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1987. – Вып. 18. – С. 39–46.
71. Карновская Е. Я. Особенности современной легальной концепции инвалидности / Карновская Е. Я. – сб. научных трудов. – М., 1986. – Вып. 17 : «Вопросы социального обеспечения». – С. 54–69.
72. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / Карпец И. И. – М. : Юридическая литература, 1973. – 288 с.
73. Кизеветтер А. А. Из истории законодательства в России XVII–XIX веков / Кизеветтер А. А. – Ростов н/Д. : Изд. Н. Парамонова «Донская Речь», 1904. – 42 с.
74. Ключевский В. О. Сочинения : в 9 т. Курс русской истории / Ключевский В. О. – М. : Мысль, 1987. – Т. 1. – 1987. – 430 с.
75. Коваленко В. В. Классификация лиц, впервые осужденных к лишению свободы, и проблемы дифференциации исполнения наказания в исправительно-трудовых колониях : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. В. Коваленко. – Киев, 1991. – 22 с.
76. Комарицкий С. И. Ресоциализация осужденных как социально-правовая проблема / С. И. Комарицкий // Проблемы дифференциации исполнения наказаний : [сб. науч. трудов / отв. редактор А. В. Бриллиантов]. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1991. – С. 97–107.
77. Кондратьева З. А. К вопросу о понятии социально-трудовой реабилитации / З. А. Кондратьева // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М. – 1986. – Вып. 17. – С. 37–43.
78. Кондратьева З. А. Некоторые вопросы правового регулирования труда инвалидов в специально созданных условиях производства / З. А. Кондратьева // Вопросы соц. обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1984. – Вып. 15. – С. 97–105.
79. Кондратьева З. А. Понятие медицинской реабилитации инвалидов (медицинский и правовой аспекты) / З. А. Кондратьева // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1988. – Вып. 19. – С. 55–61.
80. Кондратьева З. А. Правовое регулирование применения труда лиц, проживающих в домах-интернатах / З. А. Кондратьева // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1987. – Вып. 18. – С. 89–100.
81. Кондратьева З. А. Принципы социально-трудовой реабилитации инвалидов / З. А. Кондратьева // Вопросы социального обеспечения : сб. научных трудов. – М., 1989. – Вып. 20. – С. 14–25.
82. Кондратюк Л. В. Антропология преступления (микрокриминология) / Кондратюк Л. В. – М. : Норма, 2001. – 344 c.
83. Кондрашов Н. Н. Количественные методы в криминологии. Изучение количественных показателей, характеризующих личность преступников / Кондрашов Н. Н. – М. : Юрид. лит., 1971. – 184 c.
84. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
85. Костенко О. М. Гинекоцентризм против антроцентризма / О. М. Костенко // Соц. исследования. – 1985. – № 1. – С. 40–43.
86. Кочкарев А. И. Реализация принципа справедливости и индивидуализации наказания при назначении более мягкого наказания, чем предусмотрено за данное преступление / А. И. Кочкарев // Актуальные проблемы уголовного права в новом тысячелетии : материалы межвузовского научно-практического семинара, посвященного 100-летию со дня рождения профессора М.Д. Шаргородского (24 апреля 2004 г., г. Рязань). – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 94–102.
87. Краинский Д. В. Материалы к исследованию истории русских тюрем в связи с историей учреждения Общества Попечительного о тюрьмах / Краинский Д. В. – Чернигов : Типография Губернского Земства, 1912. – 132 с.
88. Криминальная мотивация / [Антонян Ю. М., Гульдан В. В., Кудрявцев В. Н. и др.]; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1986. – 304 c.
89. Криминология / [под ред. В. П. Малкова]. – Воронеж, 2004. – 256 с.
90. Криминология : учебник / [Алимов С. Б., Антонян Ю. М., Бузынова С. П. и др.]. – М. : Манускрипт, 1992. – 320 c.
91. Криминология : учебное пособие для вузов / [под ред. С. М. Иншакова, А. В. Симоненко]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ ДАНА, 2008. – 340 с.
92. Криминология. Курс лекций : учебник / [под ред. В. Н. Бурлакова, С. Ф. Милюкова, С. А. Сидорова, Л. И. Спиридонова] – С.-Пб., 1995. – 424 c.
93. Криминология : учебник для юридических вузов / [Алексеев А. И., Аргунова Ю. Н., Ванюшкин С. В. и др.] ; под общ. ред. А И. Долгова. – М. : Инфра-М-НОРМА, 1997. – 784 c.
94. Криминология : учебник / [под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова]. – М. : Юрист, 1995. – 512 с.
95. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
96. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб / [Бадира В. А., Денисов С. Ф., Денисова Т. А. та ін.] ; за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
97. Кримінально-виконавче право України : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [за ред. проф. А. Х. Степанюка]. – 2-ге вид. випр. і доп. – Харків : Право, 2006.– 256 с.
98. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини) : навч. посіб. / [Джужа О. М. , Фаренюк С. Я. , Корчинський В. О. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – [2-е вид., перероб. та допов]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
99. Кримінально-виконавчий кодекс України від 8 липня 2003 р. – К. : Атіка, 2003. – 96 с.
100. Крылов А. С. Социальные контакты осужденных и их развитие / А. С. Крылов, В. Е. Побрызгаев // Наказание и исправление преступников / под ред. Ю.М. Антоняна. – М. : НИИ МВД РФ, 1992. – С. 220–223.
101. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования : учебное пособие / Кудрявцев В. Н. – М. : Инфра-М, Изд. Дом «Форум», 1998. – 216 c.
102. Кудрявцев В. Н. Лекции по криминологии / Кудрявцев В. Н. – М. : Юристъ, 2005. – 188 c.
103. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / Кудрявцев В. Н. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 c.
104. Курс кримінології: Загальна частина : підручник : у 2 кн. / [Джужа О. М., Михайленко П. П., Кулик О. Г. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. – 2001. – 352 с.
105. Лаптінова О. К. Моніторинг засуджених-інвалідів, які відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк / О. К. Лаптінова // Вісник Прокуратури України. – 2011. – № 3. – С. 101–107.
106. Лебедев В. В. Изучение личности осужденных / В. В. Лебедев // Наказание и исправление преступников / [под ред. Ю. М. Антоняна]. – М., 1992. – С. 158–161.
107. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Лейкина Н. С. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 128 c.
108. Лукина Е. А. К вопросу о реализации положений международных стандартов по оказанию медицинской помощи осужденным (заключенным) / Е. А. Лукина // Соответствие законодательства Российской Федерации европейским стандартам в сфере медицинского обслуживания в уголовно-исполнительной системе. – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 98–103.
109. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения / Лунеев В. В. – М. : Наука, 1991. – 383 c.
110. Международный пакт о гражданских и политических правах от 16 декабря 1966 г. / [збірник нормативних актів з кримінально-виконавчого права України / Трубников В. М., Шинкарьов Ю. В.]. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 684 с. – С. 8–20.
111. Мелентьев М. П. Предупреждение самоубийств среди лиц, осужденных к лишению свободы : учебно-практическое пособие / М. П. Мелентьев , А. П. Тищенко. – Киев : Изд-во РИО МВД Украины, 1994. – 84 c.
112. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными / [збірник нормативних актів з кримінально-виконавчого права України / Трубников В. М., Шинкарьов Ю. В.]. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 684 с. – С. 78–89.
113. Михлин А. С. Осужденные. Кто они?. Общая характеристика осужденных (по материалам переписи 1994 г.) / Михлин А. С. ; под ред. П. Г. Мищенкова. – М.: Изд-во ВНИИ МВД России, 1996. – 112 c.
114. Михлин А. С. Перепись осужденных как один из видов социологического исследования / А. С. Михлин // Пенитенциарная криминология / [под общ. ред. Ю. И.Калинина ; yаучн. ред. Ю. М. Антонян]. – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 185–190.
115. Мокрецов А. И. Самооценка осужденных как основной критерий их исправления / А. И. Мокрецов // Личность преступника и предупреждение преступлений. – М., 1987. – С. 43–56.
116. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / [І. Г. Богатирьов, О. М. Джужа, О. І. Богатирьова та ін.] ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І. Г. Богатирьова. – К. : Атіка, 2010. – 344 с.
117. Новий тлумачний словник української мови : в 3 т., 200 000 слів. / [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. – Видання друге, виправлене – Київ : Аконіт, 2007. – Т. 1. – 928 с.
118. Новий тлумачний словник української мови : в 3 т., 200 000 слів / [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. – Видання друге, виправлене – Київ : Аконіт, 2007. – Т. 3. – 864 с.
119. Новиков А. А. Использование специального фонда материальной помощи освобождаемым / А. А. Новиков, А. Т. Иванова // Проблемы исполнения наказаний, не связанных с лишением свободы, и социальной адаптацией освобожденных от наказания : cб. науч. тр. – М., 1985. – С. 38–45.
120. Основи пенітенціарної педагогіки і психології / [за заг. ред. В.М. Синьова]. – Біла Церква : КОШПОПК, 2003. – 102 с.
121. Павленко О. В. Методика поведения исследований лиц, отказавшихся от преступной деятельности / О. В. Павленко // Научные исследования высшей школы : сборник тезисов докладов и сообщений на итоговой научно-практической конференции. – Тюмень : Тюменский юридический институт МВД России, 2002. – С. 77–80.
122. Павленко О. В. Постпенитенциарное поведение лиц, отбывших наказание за корыстные посягательства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / О. В. Павленко. – Омск, 2003. – 18 c.
123. Павленко О. В. Стимулирование отказа от постпенитенциарного преступного поведения / О. В. Павленко // Актуальные проблемы юриспруденции : сборник статей адъюнктов и соискателей. – Тюмень : Изд-во Тюмен. юрид. ин-та МВД РФ, 2003. – Вып. 2. – С. 64–66.
124. Павлухин А. Н. Проблема соучастия в преступлениях со специальным субъектом / А. Н. Павлухин, Р. С. Рыжов, Т. И. Косарева // Актуальные проблемы уголовного права в новом тысячелетии : материалы межвузовского научно-практического семинара, посвященного 100-летию со дня рождения профессора М.Д. Шаргородского (Рязань, 24 апреля 2004 г.). – Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2004. – С. 125–132.
125. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Парыгин Б. Д. – М. : Мысль, 1971. – 351 c.
126. Петренко Н. И. Организационно-правовые основы режима исполнения наказания за общеуголовные преступления в местах заключения России в пореформенный период (1864–1917) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений» / Н. И. Петренко. – М., 1997. – 24 c.
127. Писарев В. Б. Ресоциализация освобождаемых от отбывания наказания / В. Б. Писарев // Исполнение наказаний и социальная адаптация освобожденных : сборник научных трудов. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1990. – С. 3–11.
128. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки [Текст] / Познышев С. В. – М. : Юрид. изд-во Наркомюста, 1923. – 342 с.
129. Положення про лікарсько-трудову комісію : наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України № 3/6 від 18 січня 2000 р. // Професійна юридична система [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc /?uid=1027.134.0.
130. Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи : наказ МОН України, Державного департаменту з питань виконання покарань № 154/55 від 1 березня 2002 р. зі змінами від 7 листопада 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2002 р. – № 13. – С. 217. – Ст. 677.
131. Права ветеранов, инвалидов, пенсионеров и лиц, пострадавших от радиации: Социальное обеспечение. Пенсии. Льготы. Компенсации. Надбавки. Пособия. Услуги. Защита прав / [под общ. ред. В. Е. Крутских, В. Е. Сидорова].– М. : Норма, 2001. – 624 с.
132. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань / [Збірник нормативних актів з кримінально-виконавчого права України / Трубников В. М., Шинкарьов Ю. В.]. – Х. : Харків юридичний, 2008. – С. 600–641.
133. Предов Т. Г. Ресоциализация преступников-рецидивистов (криминологическое исследование по материалам Народной Республики Болгарии) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Т. Г. Предов. – М., 1978. – 24 c.
134. Пржевальский В. В. Проект головного уложения и современная наука уголовного права / Пржевальский В. В. – С.-Пб. : Тип. Правит. Сената, 1897. – 104 c.
135. Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість : Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3483 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 32. – Ст. 271.
136. Про внесення змін до Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги : наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 323 від 25 серпня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 73. – С. 67. – Ст. 2522.
137. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні