МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ :

Короткий опис

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………… 4
Розділ 1. Поняття та становлення міжнародно-правового
регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів……………………. 13
1.1. Поняття та особливості міжнародно-правового
регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів……………………. 13
1.2. Становлення міжнародно-правового регулювання фізичного
захисту ядерних матеріалів в сучасному міжнародному праві………… 47
Висновки до розділу………………………………………………………. 64
Розділ 2. Загальна характеристика системи фізичного захисту
ядерних матеріалів в контексті міжнародно-правового
регулювання ………………………………………………………… 66
2.1. Засади побудови системи фізичного захисту
ядерних матеріалів та її складові елементи……………………………... 66
2.2. Вимоги до забезпечення фізичного захисту
від несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів
при їх використанні та зберіганні……………………………………….. 99
2.3. Вимоги до забезпечення фізичного захисту
від диверсії стосовно ядерних матеріалів
та ядерних установок при їх використанні та зберіганні……………… 106
2.4. Вимоги до забезпечення фізичного захисту
ядерних матеріалів при їх транспортуванні……………………………. 114
Висновки до розділу……………………………………………………... 127
Розділ 3. Питання дотримання Україною міжнародних стандартів
в сфері відповідальності за незаконне вилучення, використання
ядерних матеріалів та вчинення диверсії………………………………. 130
3.1. Особливості імплементації міжнародних стандартів в сфері
відповідальності за незаконне вилучення, використання
ядерних матеріалів та вчинення диверсії щодо ядерного матеріалу
та ядерної установки …………………………………………………….. 130
3.2. Відповідальність за злочини, які спрямовані
на незаконне вилучення, використання ядерного матеріалу та
вчинення диверсії щодо ядерного матеріалу та ядерної установки,
за законодавством України …………..…………………………………. 156
Висновки до розділу……………………………………………………... 166
Висновки…………………………………………………………………. 168
Список використаних джерел…………………………………………… 173
Додаток А………………………………………………………………… 188

ВСТУП

Актуальність роботи. Світовий розвиток ядерної енергетики спричинив ряд проблем, однією з яких є проблема забезпечення захисту ядерних матеріалів від несанкціонованого вилучення та використання. Наявність фактів незаконного обігу ядерних матеріалів свідчить про актуальність забезпечення безпеки їх схоронності під час зберігання, використання та транспортування. Враховуючи тенденцію до зростання фінансових, наукових та технічних можливостей терористичних організацій, цілком ймовірним є використання терористами ядерних матеріалів як засобу впливу на суспільство.
Події в США 11 вересня 2001 року драматично підтвердили існування потенційної небезпеки вчинення терористами масштабних диверсій.
Щоб запобігти загрозі поширення ядерної зброї та вчинення диверсій чи терористичних актів на ядерних установках, держава повинна створювати відповідну систему фізичного захисту ядерних матеріалів. Разом з тим, створення надійної системи фізичного захисту ядерних матеріалів лише в одній державі не гарантує їй повну безпеку. Пояснюється це тим, що викрадений ядерний матеріал на території держави, де система фізичного захисту не діє або є неефективною, створює потенційну небезпеку його застосування проти життя та здоров’я громадян будь-якої іншої держави. Аналогічною є ситуація, при якій вчинення диверсії проти об’єкта, де розташований ядерний матеріал, може мати негативні наслідки для сусідніх держав. Все це обумовлює необхідність міжнародно-правового регулювання фізичного захисту з метою вироблення уніфікованого підходу до побудови системи фізичного захисту ядерних матеріалів. В цьому зв’язку, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) як міжнародна організація універсального типу, займає особливе становище. Протягом останніх трьох десятиліть під егідою МАГАТЕ було прийнято ряд міжнародних документів з фізичного захисту ядерних матеріалів, головним з яких є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року.
У зв’язку з прийняттям в липні 2005 року Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року, актуальним є дослідження її основних положень, які суттєво, порівняно з чинною редакцією Конвенції, змінюють зобов’язання держав щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.
Ступінь наукового дослідження теми дисертації. Передбачені міжнародними документами аспекти фізичного захисту ядерних матеріалів неодноразово були об’єктом дослідження багатьох вчених та спеціалістів в сфері нерозповсюдження ядерної зброї.
Зокрема, варто виділити праці А.І. Іойриша, який самостійно, а також у співпраці з О. І. Вавіловим, О.С. Молодцовою, досліджував основні положення Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, визначивши поняття фізичного захисту та обгрунтувавши необхідність міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. [1 C.320-325; 2 C.384-395; 3 C.144-150.]
В.М. Мішарін, аналізуючи аспекти діяльності МАГАТЕ в сфері забезпечення мирного використання атомної енергії, вказував на особливу роль цієї організації у вирішенні питань міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. [4. С.47-48]
Р.М. Тимербаєв, торкаючись питань забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, висвітлював міжнародно-правові аспекти боротьби з незаконним обігом ядерних матеріалів. [5 С.31-32]
Окремо слід відзначити дисертацію О.Г. Парамузової «Міжнародно-правовий механізм забезпечення безпеки мирної атомної діяльності», в якій автор звертала увагу на необхідність поширення фізичного захисту на атомні об’єкти у зв’язку з існуванням небезпеки вчинення актів ядерного тероризму. [6 C. 146-148]
Аспекти міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів розглядались також у працях Н.А. Тіткова, А.М. Петросьянца та інших вчених. [7 C. 66-73; 8 C.56-62]
Серед західних дослідників проблемам вдосконалення механізму міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів в контексті протидії актам ядерного тероризму присвячені праці А. Нільсон, Б. Вейсса, К. Стойбера, Л. Джонсона, Н. Пельцера, Т. Танигуті, В. Тонхаузера. [9 P.61-64; 10 P. 32-35; 11 P. 72-104]
Проте, дослідження згаданих вчених мали фрагментарний характер, оскільки аспекти міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів, як правило, розглядались одночасно разом з іншими питаннями нерозповсюдження ядерної зброї. Крім того, не досліджувались положення прийнятої в 2005 році Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу.
В українській доктрині міжнародного права проблематика міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів залишається недостатньо дослідженою. Окремі згадування про міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів містяться в підручнику Л.Д. Тимченка «Международное право», опублікованому в 1999 році, а також в працях українських вчених, що досліджували питання боротьби з сучасними проявами тероризму. [12 C.407-408; 13 С.80-94; 14]
Взагалі, варто визнати, що основна увага українських вчених, що займались дослідженнями питань мирного використання ядерної енергії, була зосереджена, в основному, на вивченні проблем ядерного роззброєння , а також проблем міжнародно-правового регулювання питань забезпечення радіаційної безпеки .
Виходячи з викладеного, актуальним є комплексне дослідження сучасної проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми «Міжнародно-правові аспекти входження України до світового та європейського співтовариства» (реєстраційний № 0102U003572).
Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є дослідження основних засад міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних завдань:
- з’ясувати нормативно-правовий зміст міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів та визначити його особливості;
- дослідити динаміку формування джерел міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів;
- визначити та охарактеризувати основні етапи становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів;
- провести порівняльний аналіз фізичного захисту ядерних матеріалів з іншими існуючими механізмами нерозповсюдження ядерної зброї, визначивши їх спільні та відмінні риси;
- проаналізувати вимоги міжнародних актів щодо побудови системи фізичного захисту ядерних матеріалів та дослідити практику їх втілення в законодавство окремих держав;
- дослідити міжнародно-правові аспекти відповідальності за злочини, які спрямовані на незаконне вилучення та використання ядерних матеріалів і ядерних установок, та визначити рівень відповідності норм кримінального законодавства держав Америки, Європи та Азії положенням Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу з прийнятою до неї Поправкою;
- розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення норм законодавства України в сфері забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові відносини, спрямовані на забезпечення державами безпеки зберігання, використання та транспортування ядерних матеріалів шляхом дотримання певних уніфікованих вимог з фізичного захисту та встановлення відповідальності за незаконне вилучення та використання ядерних матеріалів.
Предметом дисертаційного дослідження є міжнародні договори, акти міжнародних організацій, інші документи, що стосуються проблем забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.
Методи дослідження. В процесі роботи над дисертацією використані визнані в сучасній науці загальнонаукові (аналіз, дедукція, порівняння, синтез) та спеціальні юридичні (історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний тощо) методи. Так, історико-правовий метод, суть якого полягає у розгляді правових явищ в динаміці з моменту їх виникнення й до сучасного часу, було застосовано для аналізу етапів становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. Завдяки використанню формально-юридичного методу досліджено специфіку джерел формування міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. У ході застосування порівняльно-правового методу визначено рівень відповідності норм кримінального законодавства окремих держав Америки, Європи та Азії положенням Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу з прийнятою до неї Поправкою. За допомогою системно-структурного методу з’ясовано місце та роль фізичного захисту ядерних матеріалів серед інших механізмів нерозповсюдження ядерної зброї.
Наукова новизна роботи. Ця дисертація є першим у вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.
Наукову новизну дослідження найбільш повно характеризують наступні основні положення та висновки, які виносяться на захист:
- сформульовано положення про те, що міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів втілюється через сукупність міжнародно-правових норм у сфері мирного використання ядерної енергії, що регулюють порядок забезпечення державами безпеки зберігання, використання та транспортування ядерних матеріалів шляхом дотримання певних уніфікованих вимог з фізичного захисту і встановлення відповідальності за незаконне вилучення ядерних матеріалів та вчинення диверсій;
- шляхом дослідження етапів розвитку та становлення міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів зроблено висновок про існування тенденції до посилення впливу міжнародно-правових норм на діяльність держав у сфері регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів, який обумовлений поширенням дії Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу на забезпечення безпеки матеріалів, що зберігаються, використовуються та транспортуються всередині держав;
- обґрунтовано тезу про те, що, хоча рекомендації МАГАТЕ з фізичного захисту не є безпосередньо джерелом міжнародного права, тим не менше об’єктивним є їх вплив на прийняття міжнародно-правових норм в цій сфері, зокрема, норми рекомендацій МАГАТЕ стали основою для більшості положень Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року та прийнятої до неї Поправки 2005 року;
- зроблено висновок про те, що фізичний захист ядерних матеріалів, враховуючи спрямованість його дії на дотримання принципу мирного використання атомної енергії та існування взаємозв’язку з системою гарантій МАГАТЕ та контролем за ядерним експортом, варто вважати однією з складових міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї;
- порівняння положень міжнародних документів з фізичного захисту ядерних матеріалів з нормами законодавства України в цій сфері дозволило зробити висновок про недостатнє висвітлення в ньому основних елементів державної системи фізичного захисту, а саме: відсутнє поняття проектної загрози та оцінки державою загрози несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу та вчинення диверсій;
- дослідження імплементації норм Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу дозволило виявити неоднакове врахування (відсутня криміналізація діянь) державами-учасницями положень статті 7 Конвенції про встановлення відповідальності за злочини, які спрямовані на незаконне вилучення та використання ядерних матеріалів;
- зроблено висновок про те, що чинні норми кримінального законодавства України, попри існування певних відмінностей у формулюванні диспозицій статей, за суб’єктивними та об’єктивними ознаками складів злочинів, в цілому, відповідають положенням чинної Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу;
- сформульовано пропозиції щодо приведення норм законодавства України у відповідність до положень міжнародних документів з фізичного захисту ядерних матеріалів. Зокрема, запропоновано:
1) внести зміни до Закону України від 19.10.2000 р. №2064-ІІІ «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», визначивши поняття оцінки загрози вчинення злочинних посягань щодо ядерного матеріалу та ядерних установок, поняття проектної загрози;
2) розробити процедуру проведення оцінки загрози вчинення злочинних посягань щодо ядерних матеріалів та ядерних установок;
3) передбачити порядок, методи, принципи та критерії визначення проектної загрози;
4) визначити коло органів державної влади, відповідальних за проведення оцінки загрози вчинення злочинних посягань щодо ядерних матеріалів, ядерних установок, а також органу, відповідального за затвердження, впровадження, оцінку та перегляд проектної загрози.
Крім цього, передбачена в статті 11 Закону України від 19.10.2000 р. №2064-ІІІ «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» фраза «іноземна сторона договору» не є вдалою по відношенню до міжнародної організації. Необхідно внести поправку до вказаної статті, замінивши зазначену фразу словами «іноземна держава або міжнародна організація, яка виступає стороною договору».
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані дисертантом висновки, окремі положення роботи та пропозиції можуть бути використані: в науково-дослідницькій сфері – при подальшому дослідженні проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів; у сфері правотворчості – для розробки змін та доповнень до чинного законодавства України; у навчальному процесі – для викладання навчального спецкурсу «Право ядерної безпеки».
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції «Международное право после 11 сентября 2001 года» (м. Одеса, Одеська національна юридична академія, 23-24 квітня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, Хмельницький університет управління та права, 21-22 жовтня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, Волинський державний університет імені Лесі Українки, 17-18 березня 2006р.)
Публікації. За темою дисертації опубліковано п’ять наукових статей у фахових виданнях з юридичних наук.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертації вперше у вітчизняній науці міжнародного права здійснений комплексний аналіз проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.
Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки, які мають значення як у теоретичному, так і в практичному плані:
1. Аналіз норм міжнародно-правових актів в сфері фізичного захисту ядерних матеріалів, динаміки нормотворення в цій сфері, а також взаємозв’язок норм фізичного захисту з системою гарантій МАГАТЕ та контролем за ядерним експортом, дозволяє зробити висновок про те, що міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів – це сукупність міжнародно-правових норм в сфері мирного використання ядерної енергії, що регулюють порядок забезпечення державами безпеки зберігання, використання та транспортування ядерних матеріалів шляхом дотримання певних уніфікованих вимог з фізичного захисту і встановлення відповідальності за незаконне вилучення ядерних матеріалів та вчинення диверсій.
2. Особливостями міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів є: a) відсутність міжнародно-правового визначення поняття «фізичний захист ядерних матеріалів»; b) поширення фізичного захисту на ядерні матеріали, які за своїми властивостями безпосередньо можуть бути використані для створення ядерного вибухового пристрою; c) визнання правопорушеннями діянь, спрямованих на несанкціоноване вилучення ядерних матеріалів або вчинення диверсій; d) відсутність міжнародного контролю у формі проведення інспекцій в сфері фізичного захисту ядерних матеріалів.
3. Беручи до уваги положення міжнародних документів, які визначають заходи фізичного захисту, існуючу практику, а також думки вчених, що займаються питаннями нерозповсюдження ядерної зброї, пропонуємо вважати фізичним захистом ядерних матеріалів – діяльність в сфері використання ядерної енергії, що являє собою сукупність організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на попередження несанкціонованого вилучення або застосування ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування. Разом з тим, слід відзначити, що поєднання між собою організаційно-правових та інженерно-технічних заходів утворює систему фізичного захисту ядерних матеріалів. Поняття системи фізичного захисту ядерних матеріалів може вживатись у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні систему фізичного захисту ядерних матеріалів слід розуміти як поєднання організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на захист ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування на окремому об’єкті, де вони розташовані. В широкому значенні система фізичного захисту ядерних матеріалів – це комплекс організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на попередження несанкціонованого вилучення або застосування ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування на всіх об’єктах, де вони розташовані, в рамках всієї держави.
4. Джерелами, що сприяють створенню норм в сфері міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів є: a) двосторонні або багатосторонні міжнародні правові документи; b) рекомендації МАГАТЕ; c) документи, що створюються в ході роботи міжнародних конференцій.
5. Аналіз процесу формування джерел міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів дає підстави констатувати вплив рекомендацій МАГАТЕ з фізичного захисту на прийняття міжнародно-правових норм в цій сфері.
6. Дослідження етапів становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів свідчить про існування тенденції до посилення впливу міжнародно-правових норм на діяльність держав в сфері регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. Дана тенденція обумовлена прийняттям в 2005 році Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, відповідно до якої держави-учасниці зобов’язуються створювати належний режим фізичного захисту ядерних матеріалів, які зберігаються, використовуються та транспортуються всередині цих держав.
7. Фізичний захист ядерних матеріалів, враховуючи спрямованість його дії на дотримання принципу мирного використання атомної енергії та існування взаємозв’язку з системою гарантій МАГАТЕ та контролем за ядерним експортом, слід вважати однією з складових міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
8. У зв’язку з існуванням потенційної небезпеки вчинення терористами диверсій, пов’язаних з ядерними матеріалами, принцип виключно мирного використання атомної енергії слід розглядати не лише як зобов’язання держав не розповсюджувати ядерну зброю шляхом її передачі неядерним державам та перепрофілювання ядерної діяльності останніх на вироблення такої зброї, але й забезпечувати фізичний захист ядерних матеріалів від спроб незаконного вилучення та використання окремими особами та злочинними угрупуваннями.
9. Відмінність фізичного захисту ядерних матеріалів від системи гарантій МАГАТЕ та контролю за ядерним експортом полягає в тому, що метою фізичного захисту ядерних матеріалів є недопущення їх заволодіння окремими особами або групою осіб для створення ядерного вибухового пристрою або використання матеріалів для вчинення диверсії. Натомість, система гарантій МАГАТЕ та контроль за ядерним експортом спрямовані на недопущення передачі ядерної зброї та перепрофілювання ядерної діяльності держав, що не мають ядерної зброї, на створення такої зброї.
10. Провідні принципи фізичного захисту, передбачені Поправкою до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, та рекомендації МАГАТЕ з фізичного захисту INFCIRC 225/Rev.4/Correct. встановлюють засади побудови системи фізичного захисту на рівні окремої держави та покликані уніфікувати підходи всіх держав світу до такої побудови.
11. Рекомендації МАГАТЕ з фізичного захисту INFCIRC 225/Rev.4/Correct. конкретизують зміст провідних принципів фізичного захисту, виділяючи наступні елементи Державної системи фізичного захисту: a) проектна загроза; b) закони та правила; c) конфіденційність; d) оцінка здійснення заходів фізичного захисту. Вказані елементи мають бути обов’язковими складовими для визначення вимог з фізичного захисту ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування.
12. Положення статті 7 Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та прийнятої до неї Поправки, якими визначено ряд можливих протиправних діянь щодо ядерного матеріалу та ядерної установки, слід вважати міжнародними стандартами в сфері відповідальності за незаконне вилучення ядерного матеріалу та вчинення диверсії, предметом якої є ядерний матеріал або ядерна установка. У цьому зв’язку держави-учасниці Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу повинні застосовувати заходи, метою яких є приведення норм національного законодавства у відповідність до положень статті 7 Конвенції.
13. Аналіз імплементації норм статті 7 Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, в якій визначено перелік злочинів, пов’язаних з ядерними матеріалами, в кримінальні кодекси Китаю, ряду європейських держав-учасниць Конвенції, а також в нормативно-правові акти США свідчить про різний рівень врахування державами зазначених положень Конвенції в національному законодавстві. За таких умов, відсутність кримінальної відповідальності або недостатнє врахування в кримінальному законодавстві суспільної небезпеки зазначених злочинів створює ситуацію, в якій держави не в змозі адекватно та ефективно реагувати на факти злочинної поведінки, яка ставить під загрозу життя та здоров’я людей, безпеку навколишнього середовища, а також стабільність відносин між державами.
14. Норми кримінального законодавства України, попри існування певних відмінностей у формулюванні диспозицій статей, за суб’єктивними та об’єктивними ознаками складів злочинів, в цілому, відповідають положенням чинної Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу. Разом з тим, ратифікація Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та Конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму потребує внесення відповідних змін до чинного Кримінального кодексу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вавилов А.И., Иойрыш А.И., Молодцова Е.С. МАГАТЭ: политико-правовой статус. – М.: Наука, 1992. – 328с.
2. Международное атомное право / Отв. ред. А.И. Иойрыш. – М.: Наука, 1987. – 398с.
3. Иойрыш А.И. Правовые проблемы мирного использования атомной энергии. – М.: Наука, 1986. – 214с.
4. Мишарин В.Н. Мирное использование атомной энергии: правовые вопросы. – М.: Международные отношения, 1986. – 160с.
5. Тимербаев Р.М. Состояние и перспективы ядерного нераспространения // Ядерный контроль. – 2001. – № 2 – С. 31-32.
6. Парамузова О.Г. Международно-правовой механизм обеспечения мирной атомной деятельности: Дис… канд. юр. наук: 12.00.10. – СПб., 1998. – 177с.
7. Титков Н.А. Обеспечение физической безопасности ядерных материалов и установок // Атом – только мирный. – М.: Наука, Серия публикаций «Международный мир и разоружение» (Выпуск №29), 1985. – 164с.
8. Система международного контроля за мирным использованием атомной энергии / И.А. Архангельский, С.В. Ермаков, Д.Л. Толченков, Н.Н. Хлебников / Под общ. ред. академика АрмССР А.М. Петросьянца. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 184с.
9. Taniguchi T., Nilsson A. Hot Spots, Weak Links: Strengthening Nuclear Security in a Changing World // Bulletin IAEA. – 2004. – № 46/1. – P. 61-64.
10. Nilsson A. Strengthening Nuclear Security nuclear material: Physical protection // Bulletin IAEA. – 41/4/1999. – P. 32-35.
11. Handbook on nuclear law / C. Stoiber … [et al.]. — Vienna: International Atomic Energy Agency, 2003. – 168p.
12. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – Харьков: Консул; Ун-т внутр. дел, 1999. – 528с.
13. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби / В.П. Журавльов, Б.В. Романюк, В.В. Коваленко та ін. / За ред. Я.Ю. Кондратьєва, та Б.В. Романюка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 452с.
14. Ліпкан В.А. та ін. Боротьба з тероризмом / Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. – К.: Знання України, 2002. – 254с.
15. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 224с.
16. Ламм В. Место норм об использовании атомной энергии в системе международного и внутригосударственного права // Правовые проблемы использования атомной энергии. – М.: Институт государства и права АН СССР, 1985. – С. 104.
17. Willrich M., Taylor T. Nuclear theft: risks and safeguards. – N.Y., 1974.
18. Абаренков В.П. Устранение ядерной угрозы – веление времени. – М.: Международные отношения, 1981 – 77с.
19. Саприкін В. Ядерна загроза з боку терористів реальна // Дзеркало тижня. – 2001. – № 47 (371). – С. 4.
20. Жуков Г.П. Международно-правовые проблемы разоружения на современном этапе. – М.: Знание, 1975. – 64с.
21. Ефремов А.Е. Ядерное разоружение. – М.: Международные отношения, 1976. – 302с.
22. Prevention of the Inadvertent Movement and Illicit Trafficking of Radioactive Materials, IAEA TECDOC Series No. 1311 – Vienna: IAEA, 2002. – 22 p.
23. Convention on the Physical Protection of Nuclear Material, IAEA INFCIRC/274/Rev. 1. – Vienna: IAEA, 1980.
24. МАГАТЭ. Устав: по состоянию на 28 декабря 1989 г. – Вена: МАГАТЭ, 1990. – 87с.
25. Code of Conduct on the Safety and Security of Radioactive Sources, IAEA/CODEOC/2001. – Vienna: IAEA, 2001.
26. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1986р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. –2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 218.
27. Конвенція про ядерну безпеку 1994р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 207-211.
28. Заключительный доклад Группы юридических и технических экспертов открытого состава для подготовки проекта поправки к Конвенции о физической защите ядерного материала. – Вена: МАГАТЭ, 2003. – 114с.
29. Курс международного права. В 7-ми т. / Ю.А. Баскин, Н.Б. Крылов, Д.Б. Левин и др. – М., 1989. – Т.1. Понятие и система международного права. – 360с.
30. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Ученик. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 432с.
31. Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. – М.: Юридическая литература, 1982. – 568с.
32. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М.: Наука, 1988. – 170с.
33. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. Учебное пособие для юридических вузов. – Киев: Вища школа. Издательство при Киевском ун-те, 1980. – 168с.
34. Мишарин В.Н. Международное агентство по атомной энергии // Правовые проблемы использования атомной энергии. – М.: Институт государства и права АН СССР, 1985. – С. 16.
35. Малинин С.А. О правотворческой деятельности межгосударственных организаций // Советский ежегодник международного права. 1971 год. – М.,1973. – С. 186.
36. Тункин Г.И. XXV съезд КПСС и основные проблемы советской науки международного права // Советский ежегодник международного права. 1976 год. – М.,1978. – С. 17.
37. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. – М.: Издательство «Спарк», 1997. – 322с.
38. Marek K. Sur la notion de progress en droit international // Swedish yearbook of international law, 1982 – B., 1983. – P. 34.
39. Вельяминов Г.М. О понятии нормы международного права // Советский ежегодник международного права. 1971 год. – М., 1973. – С. 138-139.
40. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – Киев: Вища школа. Головное издательство, 1980. – 320с.
41. Черниченко С.В. Нормы международного права // Советский ежегодник международного права. 1979год. – М., 1980. – С. 58.
42. Бартош М. Разнородные правовые источники в современном международном праве // Международная политика. – 1974. – № 575. – С. 20.
43. Международное право: Учебник. / Отв. Ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Международные отношения, 1998. – 624с.
44. The Physical Protection of Nuclear Material and Nuclear Facilities, IAEA INFCIRC/225/Rev.4/Corrected – Vienna: IAEA, 1999.
45. Актуальные проблемы деятельности международных организаций: Теория и практика / Под. ред. Г.И. Морозова. – М.: Международные отношения, 1982. – 352с.
46. The Safeguards Agreement of 26 February 1976 between the Agency, Brazil and the Federal Republic of Germany, IAEA INFCIRC/237 – Vienna: IAEA, 1976.
47. The Safeguards Agreement of February 1977 between the Agency, Canada and Spain, IAEA INFCIRC/247 – Vienna: IAEA, 1977.
48. The Agreement of 2 March 1977 between the Agency and Pakistan for the Application of Safeguards in connection with the Supply of Uranium Concentrate, IAEA INFCIRC/248 – Vienna: IAEA, 1977.
49. The Agreement of 22 July 1977 between Argentina and the Agency for the Application of Safeguards in connection with a Contract concluded between the Comision Nacional de Energia Atomica (Argentina) and the Reaktor Brennelement Union Gmbh Hanau (Federal Republic of Germany) for Co-Operation in the Field of Fabrication of Fuel Elements for Peaceful Nuclear Activities, IAEA INFCIRC/250 – Vienna: IAEA, 1977.
50. The Agreement of 22 July 1977 between Argentina and the Agency for the Application of Safeguards in connection with a Co-Operation Agreement between Argentina and Canada, IAEA INFCIRC/251 – Vienna: IAEA, 1977.
51. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки про співробітництво в сфері мирного використання ядерної енергії 1998р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 126.
52. Борцевич П.С. Особливості джерел регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів у сучасному міжнародному праві // Держава і право. Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Випуск 31. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2006. – С. 471.
53. Международная жизнь. – 1996. – № 6. – С. 19-28.
54. Угода між Урядом України, Урядом Угорської Республіки і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі транспортування ядерного палива між Угорською Республікою і Російською Федерацією через територію України 1992р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 242-245.
55. Гарантии в Европе. Международное агентство по атомной энергии. – Вена: МАГАТЭ, 1985. – С. 12.
56. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 7-8.
57. The Agencyґs Safeguards, IAEA INFCIRC/26 – Vienna: IAEA, 1961.
58. Иойрыш А.И. Правовые проблемы мирного использования атомной энергии. – М.: Наука, 1979. – 222с.
59. The Structure and Content of Agreements between the Agency and States Required in connection with the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons, IAEA INFCIRC/153/Corrected – Vienna: IAEA, 1972.
60. Model Protocol Additional to the Agreement(s) between State(s) and the International Atomic Energy Agency for the Application of Safeguards, IAEA INFCIRC/540/Corr.1 – Vienna: IAEA, 1998.
61. Фишер Д. Гарантии: прошлое, настоящее, будущее // Бюллетень МАГАТЭ. – 1997. – Т. 39. – № 4. – С. 33-34.
62. Хупер Р. Устанавливая связи // Бюллетень МАГАТЭ. – 1997. – Т. 39. - № 4. – С. 30.
63. Communication Received from Members Regarding the Export of Nuclear Material and of Certain Categories of Equipment and Other Material, IAEA INFCIRC/209. – Vienna: IAEA, 1974.
64. Рогов А.П. Регулирование ядерного экспорта // Атом – только мирный / Под общ. ред. А.М. Петросьянца. – М.:Наука, 1985. – С. 58.
65. Паламарчук П.Г. Ядерный экспорт: международно-правовое регулирование. – М.: Наука, 1988. – 128с.
66. Тимербаев Р.М. Контроль за ограничением вооружений и разоружением. – М.: Международные отношения, 1983. – 215с.
67. Communications Received from Certain Member States Regarding Guidelines for the Export of Nuclear Material, Equipment and Technology, IAEA INFCIRC/254/Rev.8/Part 1. – Vienna: IAEA, 2005.
68. Борцевич П.С. Фізичний захист ядерних матеріалів як складова міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та аспірантів (17-18 березня 2006р.). – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2006. – С. 14.
69. Конференция участников Договора о нераспространении ядерного оружия по рассмотрению действия Договора: Заключ. документ. NPT/CONF/35/I. – Женева: МАГАТЭ, 1975.
70. The Physical Protection of Nuclear Material, IAEA INFCIRC/225/Rev.1 – Vienna: IAEA, 1977.
71. Док. МАГАТЕ GC/XIX/Res/328.
72. The Physical Protection of Nuclear Material, IAEA INFCIRC/225/Rev.2 – Vienna: IAEA, 1989.
73. The Physical Protection of Nuclear Material, IAEA INFCIRC/225/Rev.3 – Vienna: IAEA, 1993.
74. The Physical Protection Objectives and Fundamental Principles, IAEA GC (45)/INF/14. – Vienna: IAEA, 2001.
75. Amendment to the Convention on the Physical Protection of Nuclear Material // NIS Export Control Observer. – 2005 July. – P.17.
76. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть. Ученик. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 410с.
77. Осипов Г.А. Международно-правовые проблемы контроля за ограничением вооружений и разоружением. – М.: Наука, 1989. – 183с.
78. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М.В. Буроменського. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 336с.
79. Международное право. Учебник для вузов. Ответственные редакторы – проф. Г.В. Игнатенко и проф. О.И. Тиунов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 584с.
80. Карпец И.И. Международная преступность. – М.: Наука, 1988. – 112с.
81. Панов В.П. Международное уголовное право: Учеб. Пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 320с.
82. Иойрыш А.И., Супотаева О.А. Международное атомное право // Курс международного права в 7 томах. Т. 5. – М.:Наука, 1992. – 336с.
83. Boulanger W. The development of nuclear law // Nuclear law for a developing world. – Vienna: IAEA, Legal Ser.№5, 1966. – P. 55-56.
84. Малинин С.А. О понятии международного атомного права // Вопросы современного развития советской юридической науки. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. – С. 61-67.
85. Малинин С.А. Мирное использование атомной энергии. – М.: Международные отношения, 1971. – 176с.
86. Малинин С.А., Мусин В.А. Правовые проблемы морской атомной деятельности. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. – 134с.
87. Малинин С.А., Онушкин В.Г. Международное сотрудничество в области мирного использования атомной энергии. – М.: Соцэкгиз, 1961. – 127с.
88. Иойрыш А.И. Атом и право. – М.: Международные отношения, 1969. – 221с.
89. Иойрыш А.И. Атомная энергия: Правовые проблемы. – М.: Наука, 1975. – 216с.
90. Иойрыш А.И., Лазарев М.И. Атом и космос. – М.: Атомиздат, 1965. – 91с.
91. Тимербаев Р.М. Мирный атом на международной арене. – М.: Международные отношения, 1969. – 176с.
92. Пархитько В.П. Международное ядерное право. – М.: Знание, 1972. – 53с.
93. Иванащенко Л.А. Основы международного морского права. – Л., 1965. – С.8.
94. Международное космическое право / Под ред. А.С. Пирадова. – М.: Международные отношения, 1974. – 286с.
95. Лазарев М.И. Теоретические вопросы современного международного морского права. – М.: Наука, 1983. – 301с.
96. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. – М.: Юрид. лит., 1975. – 256с.
97. Nuclear Security – Measures to Protect Against Nuclear Terrorism. Amendment to the Convention on the Physical Protection of Nuclear Material, IAEA GOV/INF/2005/10 – GC (49)/INF/6 – Vienna: IAEA, 2005.
98. Система // Советская энциклопедия. – 4-е изд. – М.,1989. – С. 1226.
99. Режим // Советская энциклопедия. – 4-е изд. – М.,1989. – С. 1124.
100. Руководящие материалы и соображения по осуществлению документа INFCIRC 225/Rev.4 «Физическая защита ядерного материала и ядерных установок», IAEA TECDOC 967Rev.1/R – Вена: МАГАТЭ, 2002.
101. Regulations Amending the Nuclear Security Regulations // Canada Gazette – Part I. – June 4, 2005. – Р. 1992.
102. Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів: затверджені Наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 04.08.2006 року № 116 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 39 – Ст. 2630.
103. Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання: Закон України від 19.10.2000р. № 2064-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. – N 1. – Ст. 1.
104. Положення про визначення характеристик можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали та використання цих відомостей у фізичному захисті: затверджено Наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 30.09.1999 року № 38 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 42 – Ст. 2112.
105. An Act to Establish the Canadian Nuclear Safety Commission and to Make Consequential Amendments to Other Acts. // Statutes of Canada 1997. Chapter. 9.
106. The Atomic Energy Act of 1954, as amended // U.S. Code. Title. 42. Chapter. 23, Subchapter I-XVII. P. 2011-2281.
107. Об использовании атомной энергии: Закон Российской Федерации от 21.11. 1995г. № 170-ФЗ // Ведомости Федерального Собрания Российской Федерации. – 1995. – № 33. – Ст. 1517.
108. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 08.02.1995 року № 39/95-ВР (із подальшими змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995. – N 12. – Ст. 81.
109. Иойрыш А.И., Чопорняк А.Б. Атомное законодательство капиталистических стран (сравнительно-правовой анализ). – М.: Наука, 1990. – 319с.
110. Бухарин О. Эффективность физической защиты: уроки специальных программ Комиссии по ядерному регулированию США // Ядерный контроль. – март-апрель 2000. – № 2. – С. 67-80.
111. Порядок проведення державних перевірок систем фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 № 327 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 19 березня. – Орієнтир.
112. Physical Protection of Plants and Materials // U.S. CFR. Title. 10. Part 73.
113. Nuclear Security Regulations // Canada Gazette Part II, Vol. 134, No. 13.
114. Правила физической защиты ядерных материалов, ядерных установок и пунктов хранения ядерных материалов: Постановление Правительства Российской Федерации от 19.07.2007 г. № 456 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2007. – № 31. – Ст. 4081.
115. Моторный И.Д. Современный терроризм и оценка диверсионно-террористической уязвимости гражданских объектов: Монография. – М.: Издатель Шумилова И.И., 2004. – 106с.
116. Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації 1986 року // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.,1999. – Том 2. – С. 223-231.
117. Центр Систем Безопасности и Технологии. Отдел Системного Анализа и Развития. Сандийские Национальные Лаборатории (США). Учебный центр по физической защите, учету и контролю ядерного материала им. Дж. Кузмича (Украина). Второе рабочее совещание «Определение особо важных зон». – К., 2002.
118. Положение по обеспечению физической защиты ядерных материалов при их использовании, хранении и транспортировании: Приказ Государственного комитета по надзору за безопасным ведением работ в промышленности и атомной энергетике Республики Беларусь.
119. Бутенко А. Деятельность МАГАТЭ в области регулирования перевозки ядерных материалов // Международное право. – 2001. – №5. – С. 338-340.
120. Kesse H. Nuclear Transportation Today and Tomorrow. International Conference on the Nuclear Fuel Cycle. Atomic Industrial Forum J.C. // British Nuclear Forum. – L., 1978.
121. Recommendations on the Transport of Dangerous Goods (Doc. ST/SG/AC.10/1/Rev.12). – N.Y.: United Nations, 2001.
122. Приложение 18 к Конвенции о международной гражданской авиации 1944 г. – Монреаль: ИКАО, 2001. – Разд. паг.
123. Конвенция ООН по морскому праву 1982г. // Собрание законодательства РФ. – 1997. – № 48. – Ст. 5493.
124. International Maritime Dangerous Goods Code, including Amendment 30-00. – 2000 edn. – London: IMO, 2000.
125. International Convention for the Safety of Life at Sea. – consolidated edition. – London: IMO, 1992.
126. European Agreement Concerning the International Carriage of Dangerous Goods by Road (ADR), ECE/TRANS/140. – New York and Geneva: UNECE, 2001.
127. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. – Киев: Вища школа. – 311с.
128. Усенко Е.Т. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права // Советский ежегодник международного права 1977. – М.: Наука, 1979. – 167с.
129. Лукашук И.И. Международно-правовое регулирование международных отношений. – М.: Международные отношения, 1975. – 176с.
130. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М.: Международные отношения, 1982. – 136с.
131. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник / Відп. редактори Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губернський. – К.: Юрінком Інтер. – 640с.
132. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики: Монографія. – К.: Таксон, 2002. – 344с.
133. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения. – М.: Международные отношения, 1991. – 216с.
134. Бояр-Созонович Т.С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты. – К.; Одесса: Лыбидь, 1991. – 164с.
135. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і факультетів. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Банківський та ін. / За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 512с.
136. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Вища школа. Издательство при ХГУ, 1988. – 184с.
137. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 167с.
138. Международная конвенция о борьбе с актами ядерного терроризма 2005 г. – Нью-Йорк: ООН, 2005. – 14с.
139. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д. Козочкина. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 352с.
140. Prohibited transactions involving nuclear materials // U.S. Code. Title 18. Part I. Chapter 39. Sec. 831.
141. Sabotage of nuclear facilities or fuel // U.S. Code. Title 42. Chapter 23. Division A. Subchapter I. Sec. 2284.
142. Уголовный кодекс Испании. / Под ред. и с предисловием доктора юрид. наук, профессора Н.Ф. Кузнецовой и доктора юрид. наук, профессора Ф.М. Решетникова. – М., 1998. – 218с.
143. Уголовный кодекс Российской Федерации: Постатейный комментарий. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС,1997. – 792с.
144. Уголовное право Республики Беларусь. Особенная часть: Учебное и практическое пособие / А.И. Лукашов, С.Е. Данилюк, Э.Ф. Мигулис, Э.И. Саркисова, А.А. Шардаков, И.С. Яцута: Под общ. ред. доц. А.И. Лукашова. – Минск: Тесей,1997. – 576с.
145. Уголовный кодекс Бельгии / Науч. редактирование и предисловие канд. юрид. наук, доц. Н.И. Мациева. Перевод с фр. канд. юрид. наук Г.И. Мачковского. – СПб.: Издательство «Юридический центр «Пресс», 2004. – 561с.
146. Уголовный кодекс Литовской республики. – СПб.: Издательство «Юридический центр «Пресс», 2003. – 470с.
147. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / Перевод с кит., под ред. и с предисловием А.И. Коробеева. – Владивосток.: Изд-во Дальневосточного университета, 1999. – 176 с.
148. Уголовный кодекс Франции / Науч. редактирование канд. юрид. наук доц. Л.В. Головко, канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой: перевод с фр. и предисловие канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 650 с.
149. Уголовный кодекс Дании / Науч. редактирование и предисловие канд. юрид. наук С.С. Беляева. Перевод с дат. и англ. канд. юрид. наук С.С. Беляева, А.Н. Рысевой. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 230 с.
150. Уголовный кодекс Швейцарии / Науч. редактирование, предисловие и перевод с нем. канд. юрид. наук А.В. Серебренниковой. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 350 с.
151. Международная конвенция о борьбе с бомбовым терроризмом, 1997г. // Международно-правовые аспекты экстрадиции. Сборник документов. – М.: Юридическая литература, 2000. – С. 286-289.
152. Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма / ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (54;1999;Нью-Йорк). — Нью-Йорк: ООН, 1999. — 23 с.
153. Кримінальне право України: Особлива частина / М.І. Бажанов, О.І. Зінченко, В.А. Сташис та ін. / За ред. М.І. Бажанова та ін. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 496с.
154. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656с.
155. Матишевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – Киев: Юринком, 1996. – 240с.
156. Плєва К.В. Кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні діяння стосовно радіоактивних матеріалів: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 2005. – 213с.
157. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К.: Атіка, 2003. – 1056с.
158. Кримінальне право України. Особлива частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і факультетів / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та ін. / За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 896с.
159. Про внесення доповнень і змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14.04.1988р. № 5723-11 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1988. – N 17. – Ст. 427.
160. Кримінальний кодекс Української РСР (із подальшими змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1961. – N 2. – Ст. 14.
161. Кримінальний кодекс України (із подальшими змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. – N 25-26. – Ст. 131.
162. Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. – N 23. – Ст. 148.
163. Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 (із подальшими змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 4. – Ст. 167.