СТАТУС БІЖЕНЦІВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ :

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………… 03
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦІВ ……….... 11
1.1. Ступінь наукової розробленості теми ……………………… 11
1.2. Еволюція поняття „біженець” та специфіка міжнародно-правового статусу біженців ………………………………… 21
1.3. Правове регулювання становлення та розвитку правового статусу біженців в межах Європейської системи …………. 78

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦІВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ………………………… 94
2.1. Правова природа актів, що регламентують статус біженців у Європейському Союзі ……………………………………….. 94
2.2. Юридичний механізм забезпечення норм, що визначають правовий статус біженців в ЄС …………………………….. 144
2.3. Адаптація законодавства України до права ЄС щодо
статусу біженців ………………………………………... 160

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….. 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..181

ВСТУП

Актуальність і ступінь наукової розробленості теми дослідження Новітні тенденції світового суспільно-політичного розвитку, які окреслилися на рубежі ХХ-ХХІ століть, порушили перед сучасною наукою міжнародного права низку важливих питань як теоретичного, так і практичного характеру, від ефективного та своєчасного вирішення яких буде залежати вибір стратегічного напрямку в процесі розвитку міжнародних відносин у майбутньому. Одне з найголовних питань цього процесу полягає у визначенні та аналізі результатів феномену міжнародної міграції, кардинальне розв’язання проблем якої знаходиться в епіцентрі міжнародних відносин. Існуючі проблеми міжнародної міграції значною мірою зумовлені сучасними тенденціями розвитку інституту захисту прав біженців. На сьогодні жоден з континентів світу не позбавлений проблеми біженців, зумовленої воєнними та громадянськими конфліктами, систематичними та масовими порушеннями прав людини, а також економічними проблемами держав, які доволі часто призводять до внутрішньодержавної політичної нестабільності.
Статус біженця з точки зору міжнародного права займає правовий простір, який з одного боку, характеризується принципом суверенітету держав, та пов’язаними з ним принципами територіального верховенства та самозбереження, з іншого – конкуруючими гуманітарними принципами, покладеними в основу сучасного міжнародного права. Проте існуючі норми міжнародного права, які регулюють правовий статус біженців, не цілком сформовані як система правового захисту і не забезпечують необхідного регулювання ситуацій, які можна вважати надзвичайними у даній сфері.
Дедалі частіше відчувається різниця у можливостях реалізації правового статусу біженця у державах різних географічних регіонів, у різних правових системах, а також у національних підходах до імплементації відповідних міжнародно-правових норм на внутрішньодержавному рівні.
Зрештою, з огляду на необхідність забезпечення виконання стратегічного для України завдання вступу в ЄС нагальною потребою для нашої держави є гармонізація українського міграційного законодавства із правом ЄС у відповідній сфері регулювання, зокрема питаннях надання притулку та забезпечення реалізації правового статусу біженців.
Тема дисертації є також актуальною з огляду на недостатній рівень дослідження обраної автором проблематики, відсутність спеціальних монографічних досліджень. Переважна більшість сучасних наукових досліджень, присвячених аналізу міжнародного режиму захисту прав біженців загалом та міжнародно-правового статусу біженців та шукачів притулку зокрема, презентує переважно західну наукову думку. На наш погляд, слід звернути увагу на особливий внесок у дослідження зазначених проблем таких українських вчених науки міжнародного права як: Буроменського М.В., Гончаренко О.А., Гринчака В.А., Євінтова В. І., Іванова Д.В., Квашилава Т., Малиновської О.А., Новік В.О., а також Потапова В.І. та Чеховича С.Б. Окремо слід відзначити дослідницьку діяльність та наукові праці наступних зарубіжних науковців: Вернант Дж., Грал-Медсен А., Гудвіл-Гілл Г.С., Дженнінгс Р., Карлієр Дж.-Й., Мусало К., Мур Дж., Хетеуей Дж., а також Холборн Л.В. та Чімні Б.С. На формування основних результатів даного дослідження істотний вплив справили результати аналітично-упорядницької і науково-дослідної діяльності таких вітчизняних науковців та вчених країн СНД, як Бритченко С., Малиновська О.А., Сарашевський Ю.Л. Селіванов А.В. Що ж до наукових розробок західних дослідників, на наш погляд, слід окремо відзначити наступних: Банек П., Барнетт Л., Белл М., Борхельт Г., Вайдліх С., Гібні М.Дж., Едмінстер С., Кларк Т., Кьєрум М., Ламберт Х., Лєгомскі С.Х., а також Макадам Дж., Пьотровіч Р., Хансен Р., Хетеуей Дж. та Хурвіц А.
У дисертації також використані матеріали щомісячних і періодичних видань з питань міграції, міжнародно-правових актів, національного законодавства європейських держав та вітчизняних нормативно-правових актів із зазначеної проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертації пов’язана з дослідженнями права Європейського Союзу, які проводилися кафедрою європейського права та кафедрою міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка відповідно до проекту TEMPUS-TACIS CD_JEP 21174-2000 „Вивчення європейського права в університетах України”. Робота спрямована на забезпечення реалізації Указів Президента України „Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією”, „Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання”, „Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію”, „Питання організації виконання Законів України “Про громадянство України” та „Про біженців”, а також „Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”. Окрім цього, даний напрям дослідження збігається з планами науково-дослідних робіт та тематичними планами Львівського державного університету внутрішніх справ на 2005-2008 роки.
Мета і завдання дослідження Метою дисертаційного дослідження є зясування особливостей статусу біженців у Європейському Союзі та ролі міжнародно-правового механізму забезпечення прав біженців та виконання державами-членами відповідних договірних зобов’язань.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
1) визначити правову природу і подати правовий аналіз статусу біженців у міжнародному праві;
2) проаналізувати еволюцію поняття „статус біженців” у міжнародному праві;
3) вивчити особливості становлення та розвитку правового механізму забезпечення захисту прав біженців у рамках Європейського Союзу;
4) дослідити роль специфічних юридичних інститутів (спільних дій, спільних позицій та рішень органів ЄС) як складових правового механізму забезпечення реалізації правового статусу біженців у рамках ЄС;
5) дослідити ступінь імплементації норм відповідних міжнародно-правових актів на національному рівні в державах-членах ЄС;
6) встановити відповідність положень нормативно-правових актів України міжнародно-правовим стандартам щодо забезпечення реалізації правового статусу біженців та запропонувати певні способи удосконалення відповідного законодавства України.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини з приводу забезпечення реалізації правового статусу біженців, які визначаються міжнародними актами загального характеру та регіональними угодами. Предметом дослідження є сучасний правовий статус біженців у Європейському Союзі, а також особливості діяльності міжнародних органів та організацій, які забезпечують захист прав біженців на регіональному рівні.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблему в єдності її соціального змісту та юридичної форми, а також здійснити системний аналіз становлення та формування інституту захисту прав біженців у рамках ЄС.
Методологія дослідження передбачає використання таких загальновизнаних методів, як історично-правового, логічного, системного і порівняльно-правового аналізу, статистичного і прогностичного, атакож формально-логічного. Комплексний підхід до аналізу досліджуваних питань і використання зазначених методів дозволили всебічно розглянути розвиток і сучасний стан міжнародно-правового статусу біженців та зробити висновки щодо шляхів його вдосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає, насамперед, у тому, що вона є першим у вітчизняній правовій науці спеціальним комплексним дослідженням статусу біженців у Європейському Союзі.
У результаті проведеного дослідження було сформульовано положення, котрим притаманні елементи наукової новизни, і які виносяться на захист:
-- рух до створення Загальної Європейської Системи Притулку у рамках ЄС сприяє окресленню єдиного загальноєвропейського підходу до забезпечення реалізації правового статусу біженців, що передбачає залучення усіх країн регіону до системи співробітництва з питань вирішення проблеми біженців, наявність постійного механізму консультацій, моніторингу та контролю за виконанням європейськими державами їх зобов’язань щодо забезпечення реалізації правового статусу біженців;
-- у рамках ЄС увага акцентується на забезпеченні реалізації правового статусу біженців, які є апатридами або іноземцями – з огляду на це у рамках ЄС біженці, шукачі притулку та апатриди користуються режимом найбільшого сприяння;
-- досліджено, що загалом, для держав-членів ЄС у процесі імплементації ними положень відповідних міжнародно-правових актів на національному рівні характерними є відсутність синхронності та доволі значні відмінності у виборі пріоритетних проблем, а також стратегій та способів їх розв’язання;
-- відповідними міжнародно-правовими актами органів ЄС у сфері захисту прав та забезпечення правового статусу біженців не передбачено встановлення окремих часових обмежень щодо реалізації лише окремих прав зазначеної категорії населення (наприклад, щодо їх права на працевлаштування в державі притулку), проте в окремих державах-членах ЄС такі обмеження застосовуються на практиці;
-- практична реалізація правового статусу біженців у Європейському Союзі ускладнюється різними чинниками – держави-члени ЄС, приміром, доволі часто скорочують загальні обсяги соціального забезпечення біженців та шукачів притулку, визнають пріоритетним фінансування заходів по реалізації лише їх окремих прав;
-- національне законодавство України у сфері захисту прав біженців свідчить про одночасне використання підходів, визначених як нормами Конвенції про статус біженців 1951 р. та Протоколу 1967 р., так і правових актів, ухвалених органами ЄС: з одного боку – Україна створює більш сприятливий (порівняно з Конвенцією 1951 р.) режим захисту прав біженців, а з іншого – звужує можливість допуску біженців на свою територію шляхом запозичення західноєвропейської концепції „третьої безпечної країни”;
-- вимоги адаптації законодавства України до права ЄС у сфері захисту прав та регулювання правового статусу біженців логічно вестимуть до заміни національного режиму забезпечення правового статусу біженців в Україні режимом найбільшого сприяння, передбаченим актами органів ЄС у цій сфері регулювання, що позитивно вплине на проведення чіткішого розмежування правового статусу громадян держави, а також іноземців та осіб без громадянства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження можуть бути використані в діяльності державних органів України, які займаються питаннями співробітництва з ЄС та питаннями міграції, а також удосконалити чинне міграційне законодавство щодо питань забезпечення реалізації правового статусу біженців.
Досягнуті результати становлять практичний інтерес: а) у політичній сфері (положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути основою для подальшої розробки цілісної державної міграційної політики в Україні); б) у правотворчості (проаналізовані в дослідженні досвід правотворчості іноземних держав може бути застосований у процесі вдосконалення існуючої системи вітчизняного імміграційного законодавства, особливо у сфері захисту прав біженців); в) у правозастосовчій діяльності (використання отриманих результатів може сприяти удосконаленню діяльності державних органів щодо управління імміграційним процесом та у сфері забезпечення прав біженців зокрема.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки і теоретичні положення можуть сприяти подальшому розвитку вітчизняної науки та європейського права, а її результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, пов’язаних із інтеграцією України до Європейського Союзу, а також в сфері вивчення права ЄС.
Пропозиції та висновки, сформульовані за результатами проведеного дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при вивченні курсу міжнародного публічного права, а також при викладанні спеціальних курсів і підготовці наукових розробок, навчальних посібників, що стосуються не тільки проблем вимушеної імміграції, а й прав людини взагалі.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремих її аспектів, отримані узагальнення та результати були оприлюднені: на міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародне право після 11 вересня 2001 року” (м. Одеса, квітень 2004 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичного спрямування” (м. Львів, 8-9 квітня 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Митна політика України в умовах інтеграції до світової спільноти” (м. Дніпропетровськ, 14 квітня 2006 р.); на всеукраїнській науковій конференції „Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (м. Львів, 9 листопада 2007 р.), а також використано під час читання курсу “Міжнародне публічне право” для студентів та курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні знайшли відображення у 8 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Визначається метою та завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам ВАК України і композиційно складається зі вступу, двох розділів (які містять шість підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок, з них основного тексту – 183 сторінки. Список використаних джерел – 53 сторінки (478 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у зясуванні особливостей статусу біженців у Європейському Союзі та ролі міжнродно-правового механізму забезпечення прав біженців, а також виконання державами-членами відповідних договірних зобов’язань. Проведене дослідження дало підстави зробити наступні висновки:
1. Зростання напруженості та нестабільності як на внутрішньодержавному рівні, так і у відносинах між суверенними державами, породжуватиме нові потоки біженців, що вимагатиме від науковців своєчасної розробки універсальних, всеохоплюючих правил поводження з представниками зазначеної категорії населення;
2. Основними недоліками сучасного міжнародного механізму захисту прав біженців є відсутність оновленого універсального визначення поняття „біженець” (що охоплюватиме осіб, які стали жертвами війни, а також людей, які рятуються втечею від масових порушень прав людини, від екологічних катастроф, зовнішньої агресії, окупації, насильства, а також сприятиме вирішенню проблем внутрішньо переміщених осіб, шукачів притулку, „економічних” біженців тощо), а також відсутність механізму міжнародного контролю за виконанням державами їх зобов’язань у досліджуваній сфері регулювання;
3. Дедалі більш важливого значення набувають визначення поняття “біженець”, прийняті на регіональному рівні (особливо ті, що спрямовані на розширене, деталізоване тлумачення „біженць”, визначеного Конвенцією 1951 р. і Протоколом 1967 р.); зокрема, у рамках ЄС правові акти проводять чітке розмежування правового статусу біженців, шукачів притулку, переміщених осіб, які користуються тимчасовим захистом у випадках масового припливу біженців, та осіб, які користуються додатковими формами захисту;
4. Рух до створення Загальної Європейської Системи Притулку у рамках ЄС сприяє окресленню єдиного загальноєвропейського підходу до забезпечення реалізації правового статусу біженців (регламентований положеннями Директиви Ради ЄС 2004/83/EC від 29 квітня 2004 р. з питань мінімальних стандартів щодо кваліфікації та статусу громадян третіх країн та осіб без громадянства як біженців або як осіб, які інакше потребують міжнародного захисту, а також щодо обсягу наданого захисту);
5. Основні статуси, якими можуть володіти у рамках ЄС групи осіб, які користуються міжнародним захистом (громадяни третіх країн та особи без громадянства) – це статус біженця („refugee status”) та статус особи, яка користується додатковими формами захисту („subsidiary protection status”);
6. У рамках ЄС увага окремо акцентується на забезпеченні реалізації правового статусу біженців, які є апатридами або іноземцями (громадянами держав, що не є членами ЄС) – з огляду на це у рамках Європейського Союзу визначено, що права біженців, шукачів притулку та апатридів, які користуються захистом, загалом не повинні відрізнятися від прав громадян третіх країн, які на законних підставах проживають в державах-членах ЄС (режим найбільшого сприяння), а передбачений на внутрішньодержавному рівні (приміром, Україною) національний режим доволі важко забезпечити на практиці;
7. Загалом, для держав-членів ЄС у процесі імплементації ними положень відповідних міжнародно-правових актів на національному рівні характерними є відсутність синхронності та доволі значні відмінності у виборі першочергових проблем для вирішення, а також стратегій та способів їх розв’язання;
8. Практична реалізація норм, що визначають правовий статус біженців у державах-членах ЄС, ускладнюється тим, що держави-члени ЄС скорочують обсяги соціального забезпечення біженців та шукачів притулку, щоб „відлякати” нових біженців, а також вирішуть питання пріоритетності фінансування заходів сприяння реалізації їх окремих прав (право на соціальне забезпечення, право на житло, право на працевлаштування);
9. Відповідними міжнародно-правовими актами органів ЄС у сфері захисту прав та забезпечення правового статусу біженців не передбачене встановлення окремих часових обмежень щодо реалізації лише окремих прав зазначеної категорії населення (наприклад, щодо їх права на працевлаштування в державі притулку), проте в окремих державах-членах ЄС такі обмеження застосовуються на практиці;
10. Національне законодавство України у сфері захисту прав біженців свідчить про одночасне використання підходів, визначених як нормами Конвенції 1951 р. та Протоколу 1967 р., так і правових актів, ухвалених органами ЄС: з одного боку – Україна створює більш сприятливий (порівняно з Конвенцією 1951 р.) режим захисту прав біженців, з іншого боку – запозичення Українеою західноєвропейської концепції „третьої безпечної країни” звужує можливість допуску біженців на свою територію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Barnett L. Global Governance and the Evolution of the International Refugee Regime // International Journal of Refugee Law. – 2002. – Vol.14, No.2/3. – Р.238-262.
2. Устав Управления Верховного Комиссара Организации Объединенных Наций по делам беженцев // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.50-56.
3. Малиновська О.А. Біженці у світі та в Україні: моделі вирішення проблеми. – Київ, 2003. – 288 с.
4. Refugees by Numbers 2004. UNHCR, Media Relations and Public Information Service. UNHCR/PI/NUMBERS/ENG1. September 2004.
5. Конвенция о статусе беженцев // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.56-74.
6. Дипломатический словарь: В 3-х томах. – 4-е изд., перераб. и доп. – Т.1. – М.: Наука, 1984.
7. Права беженцев и перемещенных лиц и их обеспечение по международному гуманитарному праву: Сб. тезисов / Волгоградская ассоциация содействия правовой реформе; Волгоградская академия МВД России / П.В. Анисимов (отв. ред. редкол.). – Волгоград, 2001. – 110 с.
8. Міжнародно-правові та національні засоби захисту прав біженців: Практикум для студентів юридичних клінік / Під загальною редакцією М.В. Буроменського. Уклад. Михайло Всеволодович Буроменський та ін.; Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Ін-т прикладних гуманітарних досліджень. – Харків, 2003. – 179 с.
9. Гончаренко Е.А. Принципы международно-правового статуса беженцев // Проблеми законності. – 2004. – Вып. 65. – С.187-194.
10. Гончаренко О.А. Статус біженця в міжнародному праві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2005. – 20 с.
11. Гринчак В.А. Притулок у міжнародному праві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 1995. – 20 с.
12. Біженці та Міграція: український часопис права і політики. Т. II. Чис. 3-4' 1998 / Ред.: В. Євінтов; Укр. Правн. Фундація. – К., 1998. – 231 с. – укp.
13. Жук В.О. Поняття „біженець” у міжнародному праві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 3. – С.12-19.
14. Иванов Д.В. Беженцы в современном международном праве. – М.: Междунар. отношения, 2006. – 200 с.
15. Квашилава Т. Статус біженця в міжнародному праві // Біженці та міграція. – Український часопис права і політики. – К., 1998. – Т. 1.
16. Малиновська О. Міжнародне співробітництво у сфері захисту біженців: УВКБ ООН та Україна // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. – 2002. – Вип. 21. – С.220-230. – Бібліогр.: 18 назв. – укp.
17. Малиновська О. Проблема біженців у світі та в Україні: масштаби, шляхи вирішення // Стратегічна панорама. – 2002. - № 1.
18. Новік В.О. Довідник для біженців та іммігрантів. – К.: ГРОТ, 2001. – 304с.
19. Посібник для біженців та шукачів притулку / Управління у справах міграції та біженців Київської міської держ. адміністрації / В.О. Новік (упоряд.). – Ужгород: Патент, 2004. – 96 с.

20. Пірен М., Ребкало В. Проблема біженців: перегляд підходів // Політика і час. – 2001. – № 3. – С.68-79.
21. Потапов В.И. Беженцы и международное право. – М., 1986. – 103 с.
22. Права вынужденных переселенцев / В. Рахманов (сост.), Н. Иванова (сост.). – М., 1997. – 176 с. – (Библиотека журнала „Социальная защита”; Вып.18).
23. Черкес М.Е., Погребной С.А., Курочкина М.В., Сиволога Ю.В., Журжий А.В. Правовая регламентация статуса беженцев и лиц, ищущих убежище: Учеб. пособие / Одесская национальная юридическая академия / Марк Ефимович Черкес (общ. ред.), Сергей Алексеевич Погребной (общ. ред.). – О.: Латстар, 2002. – 164с. – Библиогр.: с.76-
80.
24. Чехович С. Заборона вислання (non-refoulement) біженців як основоположний принцип міжнародного захисту прав людини // Проблеми міграції. – 2000. - № 2.
25. Чехович С.Б. Принципи невислання та невидачі як основний зміст притулку // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 6 (32). – С.36-44.
26. Шульга Н.А. Великое переселение: репатрианты, беженцы, трудовые мигранты. – Киев: Университет социологии НАН Украины, 2002. – 700 с.
27. Ястребова А.Ю. Развитие международно-правовой системы защиты беженцев в современном мире // Современный ежегодник международного права. 1984-1991. С.Пб., 1992.
28. Woodbridge G. UNNRA: The History of the United Nations Relief and Rehabilitation Administration. 3 vols. Columbia University Press, New York. – 1950.

29. Grahl-Madsen A. The Status of Refugees in International Law. Vols. 1, 2.

Sijthoff, Leyden. – 1966, 1972.
30. Гудвин-Гилл Гай С. Статус беженца в международном праве / Пер. с англ. под ред. М.И. Левиной. – М.: ЮНИТА. – 1997. – 647 с.
31. The Refugee in International Law. Second Edition. Guy S. Goodwin-Gill. Oxford University Press, 1998. – 584 pp.
32. Jennings R.Y. Some International Law Aspects of the Refugee Question // British Yearbook of International Law. – 1939. – Vol.20. – P.98-114.
33. Refugee Law and Policy: A Comparative and International Approach, Second Edition. Karen Musalo, Jennifer Moore, Richard A. Boswell. Carolina Academic Press, Durham, North Carolina. – 2002. – 990 рр.
34. Hathaway J. The Law of Refugee Status. Butterworths, Toronto. – 1991 [25].
35. Holborn L.W. Refugees: A Problem of our Time. The Work of the UNHCR: 1951-1972. 2 vols. Metuchen, Scarecrow Press. – 1975.
36. Chimni B.S. (ed.), International Refugee Law: A Reader, New Dehli/Thousand Oaks/London, Sage Publications. – 2000. – 613 pp.
37. Сборник нормативно-правовых актов государств Восточной Европы и Центральной Азии по вопросам гражданства / Управление Верховного Комиссара ООН по делам беженцев / Виктор Андриенко (сост.), Валентина Суботенко (сост.). – К.: УВКБ ООН, 2005. – 600 с.
38. Сборник двухсторонних и многосторонних договоров государств СНГ и Балтии по вопросам гражданства / ООН; Управление Верховного комиссара по делам беженцев / С. Бритченко (сост.). – К., 1999. – 400
с.
39. Грінцов М. Європейський досвід регулювання міграційних процесів: правове становище біженців та вимушених мігрантів у Швейцарії // Вісник Держкомнацміграції України. – 2003. – № 2-4 (6-8). – С.13-16.
40. Клинова Е.В. Правовое положение беженцев в странах Европейского Союза (Статус беженца, право на убежище) / РАН; Институт научной информации по общественным наукам. – М., 2000. – 103с. – (Серия "Права человека"). – Бібліогр.: с.102-103.
41. Малиновська О.А. Регулювання проблеми біженців у країнах Західної Європи // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 1. – С.119-128.
42. Новік В. Законодавство про біженців в окремих країнах: порівняльне резюме // Управління сучасним містом. – 2002. – № 10-12. – С.53-60 .
43. Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев. / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Минск: Тесей, 2000. – 464 с.
44. Baneke P. The right of asylum seekers in the new EU Area of Freedom, Justice and Security (http://www.ecre.org).
45. Bell M. Mainstreaming Equality Norms into European Union Asylum Law // European Law Review. – 2001. – Vol.26 (1). – P.20-34.
46. Borchelt G. The Safe Third Country Practice in the European Union: A Misguided Approach to Asylum Law and A Violation of International Human Rights Standards // Columbia Human Rights Law Review. – Spring, 2002. – Vol. 33. – P.473-525.
47. Weidlich S. First Instance Asylum Proceedings in Europe: Do Bona Fide Refugees Find Protection? // Georgetown Immigration Law Journal. – Spring, 2000. – Vol.14. – P.643-672.
48. Gibney M.J. The Ethics and Politics of Asylum: Liberal Democracy and the Response to Refugees. Cambridge University Press, Cambridge. – 2004. – Xþ 287 p.
49. Dixon R. Book Review: Matthew J. Gibney. The Ethics and Politics of Asylum: Liberal Democracy and the Response to Refugees. Cambridge University Press, Cambridge. – 2004. – Xþ 287 p. // International Journal of Refugee Law. – 2005. – Vol.17, No.4. – P.454-456.
50. Edminster S. The High Road or the Low Road: The Way Forward to Asylum Harmonization in the European Union // World Refugee Survey 2000. – Washington, 2001. – 58 P.
51. Clark T. The Global Refugee Regime: Charity, Management, and Human Rights. Trafford Publishing, Victoria. – 2004. – Viii þ., 274 p.
52. Peral L. Book Review: Tom Clark. The Global Refugee Regime: Charity, Management, and Human Rights. Trafford Publishing, Victoria. – 2004. – Viii þ., 274 p. // International Journal of Refugee Law. – 2006. – Vol.18, No.2. – P.475-477.
53. Kjærum M. Refugee Protection between State Interests and Human Rights: Where is Europe Heading? // Human Rights Quarterly. – 2002. – Vol.24. – P.513–536.
54. Lambert H. Building a European asylum policy under the “first pillar” of the consolidated treaty establishing the European Community // International Journal of Refugee Law. – April 1999. – Vol.11. – P.329-337.
55. Lambert H. The European Court of Human Rights and the right of refugees and other persons in need of protection to family reunion // International Journal of Refugee Law. – July 1999. –Vol.11. – P.427-450.
56. Legomsky S.H. Secondary Refugee Movements and the Return of Asylum-Seekers to Third Countries: The Meaning of Effective Protection // International Journal of Refugee Law. – 2003. – Vol.15, No.4. – P.567-
677.
57. McAdam J. The European Union Qualification Directive: The Creation of a Subsidiary Protection Regime // International Journal of Refugee Law. – 2005. – Vol.17, No.3. – P.461-516.
58. Martin S.F., Schoenholtz A.I. Asylum in Practice: Successes, Failures, and the Challenges // Georgetown Immigration Law Journal. – Spring, 2000. – Vol.14. – P.589-617.
59. Phuong C. Persecution by Third Parties and European Harmonization of Asylum Policies // Georgetown Immigration Law Journal. – Fall, 2001. – Vol.16. – P.81-97.
60. Piotrowicz R. European Initiatives in the Protection of Victims of Trafficking who Give Evidence against Their Traffickers // International Journal of Refugee Law. – 2002. – Vol.14, No.2/3. – P.263-278.
61. Skordas A., Sitaropoulos N. Why Greece is not a Safe Host Country for Refugees // International Journal of Refugee Law. – 2004. – Vol.16, No.1. – P.25-52.
62. Sawyer C., Turpin Ph. Neither Here nor There: Temporary Admission to the UK // International Journal of Refugee Law. – 2005. – Vol.17, No.4. – P.688-728.
63. Whitney K.M. Does the European Convention on Human Rights Protect Refugees From "Safe" Countries? // Georgia Journal of International and Comparative Law. – Spring, 1997. – Vol.26. – P.375-407.
64. Ward I. Identifying the European Other // International Journal of Refugee Law. – 2002. – Vol.14, No.2/3. – P.219-237.
65. Hansen R. Asylum Policy in the European Union // Georgetown Immigration Law Journal. – Spring, 2000. – Vol.14. – P.779-800.
66. Hathaway J.C. Harmonizing for Whom? The Devaluation of Refugee Protection in the Era of European Economic Integration // Cornell International Law Journal. – 1993. – Vol.26. – P.719-735.
67. Hurwitz A. The 1990 Dublin Convention: A Comprehensive Assessment // International Journal of Refugee Law. – 1999. – Vol.11, No.4. – P.646-677.
68. Миграция населения. Вып.1: Теория и практика исследования / Под общ. ред. О.Д. Воробьевой. – М., 2001. – 176 с.
69. Гелтон А. Правові аспекти регулювання вимушеного переселення після розпаду Радянського Союзу. Начерк плану досліджень // Проблеми міграції. – 1998. - № 3(6).
70. Миграция и информация (Migration and information) / Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ; Независимый исследовательский Совет по миграции стран СНГ и Балтии / Ж. Зайончковска (ред.). – М., 2000. – 248 с. – Приложение к серии „Научные доклады”.
71. Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства: Навч.-метод. посібник / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2000. – 422 с.
72. Медицький І.Б. Міграція і урбанізація в сучасному суспільстві та їх вплив на динаміку злочинності // Наше право. – 2003. – № 2. – С.
61-64.
73. Піскун О.І. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навч. посібник. – К., 1998. – 360 с.
74. Побєда Н. Міграція і пошуки нових взаємодій // Проблеми міграції. – 1999. – №1. – С. 14-18.
75. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія, практика): Енциклопедія / Упоряд. Ю.І. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка. – К., 1998. – 912 с.
76. Тиндик Н.П. Міжнародна імміграція в історичному розвитку // Право і безпека. – 2003. – 2, № 1. – С.46-51. – Бібліогр.: 9 назв. – укp.
77. Черніков О. Правові основи регулювання міграційних процесів (міжнародний досвід та українська політика): Навч. посіб. / Держ. митна служба України, Акад. митної служби України. – Д., 2001. – 52 с. – Бібліогр.: 27 назв. – укp.
78. Clark G. Inter-regional migration, national policy and social Justice. – N. Y., 1983.
79. Rogers R., Copeland E. Forced migration. Medford, Massachussets. – 1993.
80. Борута І., Барський В.Р. Міграційне право ЄС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони. – К.: ІМВ КНУ ім.Т.Шевченка, 2004. – 132 с.
81. Миграция, Шенген, виза за рубежом / Проект „ПОЛПРЕД”; Совет по внешней политике Комитета Госдумы по международным делам; МИД РФ; Журнал „Коринф” Минэкономразвития РФ / Г.Н. Вачнадзе (сост.). – М.: Агенство „Бизнес-Пресс”, 2003. – 105 с. – (Полпред). Т. 2 –
105 с.
82. Гаврушко Ю.Ф. Правове регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 16 с.
83. Головченко В., Тамм А. Розширення шенгенських кордонів і Україна // Людина і політика. – 2002. – № 5. – С.51-58. – Бібліогр.: 5 назв. – укp.
84. Кирияджи В.В. Особенности действия Шенгенской визы в Украине // Вісн. ДІТБ. Сер. Підприємництво, менеджмент та маркетинг в турист. сфер. – 2001. – № 5. – С.178-180. – рус.
85. Максименко С. Європейські стандарти свободи пересування і вибору місця проживання // Юридический вестник. – 2002. – № 2. – С.84-90.
86. Максименко С. Шенгенська конвенція і право людини на вільне пересування та вибір місця проживання // Право України. – 2000. – № 5. – С.14-16, 36. – укp.
87. Малиновська О. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. – К.: Бланк-Прес, 2004. – 172 с.
88. Малиновська О.А. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України: Автореф. дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2005. – 32 с.
89. Сердюк О.В. Соціологічний підхід у дослідженні взаємодії міграційної політики та попередження злочинності в Європейському Союзі // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць, Академія правових наук України. – 2003. – № 7. – С.97-105.
90. Сушко О., Пархоменко Н., Стародуб А. Україна і Шенген: приватний вимір європейського вибору: Інформ.-аналіт. вид. – К., 2001. – 67 с.
91. Salt J. Current trends in international Migration in Europe / Council of Europe. – Strasburg, 1998. –52 p.
92. Titma M., Tuma N. Migration in the former Soviet Union. – Köln. – 1992.
93. Арутюнян Л. Армения: вынужденная миграция как форма выживания // Миграция. – 1998. - № 3-4.
94. Васильева Л.А. Вынужденная миграция в Республике Беларусь: Теоретико-правовые и организационные аспекты / Академия МВД Республики Беларусь. – Минск, 2000. – 124 с.
95. Катеринчук М. Імміграційне законодавство Сполучених Штатів Америки (політико-правовий аналіз): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 15 с. – укp.
96. Остапчук А.А. Імміграційна політика США: минуле і сучасність / Нац. ун-т „Києво-Могилян. Акад.”. – К., 1999. – 35 с. – Бібліогр.: 24 назв. – укp.
97. Погосян Г. Міграційні процеси у Вірменії // Проблеми міграції. – 1999. – № 2.
98. Садовская Е. Миграция в Казахстане на рубеже ХХІ века: основные тенденции и перспективы. – Алма-Аты: Фалым, 2001.
99. Тоцкий Н.Н. Организационно-правовые проблемы миграционной службы России // Государство и право. –1999. – № 2. – С.29.
100. Шахотько Л. Міграція населення в Республіці Білорусь // Проблеми міграції. – 1999. – № 4.
101. Helton A.C., Rubins N. Recent Changes to the Russian Federal Law on Forced Migrants // Parker School of the European Law. – 1996. – Vol. 3.
102. Андрієнко В. Проблеми створення і діяльності органів виконавчої влади України з регулювання зовнішньої міграції // Біженці та міграція: український часопис права і політики. – 1998. – № 3-4. – С.92.
103. Баймуратов М., Максименко С. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України // Право України. – 2003. – № 9. – С.133-138.
104. Бандурка О.О. Адміністративно-правове регулювання міграційного процесу в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 19 с.
105. Бритченко С.П. Деякі питання регулювання імміграційних процесів в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 8 (22). – С.32-40.
106. Бритченко С.П., Бузницький Ю.В., Бурлака П.Г., Заєць А.П., Перов О.О. Науково-практичний коментар Закону України „Про імміграцію”. – К.: МП Леся, 2003. – 207 с.
107. Гарна І.О. Організаційно-правове регулювання міграційних процесів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2004. – 19 с.
108. Гдибенко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення // Економіка України. – 2001. – № 4. – С.19-22.
109. Жук В.О., Мосьондз С.О. Основні напрями державної міграційної політики України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С.73-81.
110. Жук В.О., Олефір В.І., Мосьондз С.О. Імміграційний контроль: підходи до вивчення // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 2. – С.22-27.
111. Мозоль А. Характеристика і аналіз міграційного законодавства та міграційних процесів в Україні // Право України. – 2001. – № 4. – С.118-122.
112. Мосьондз С.О. Сучасні тенденції становлення державної міграційної політики України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 4. – С.82-88.
113. Мосьондз С.О. Форми державної міграційної політики // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 5. – С.146-157.
114. Науменко С.В. Імплементація міжнародно-правових зобов’язань України у сфері зовнішньої міграції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 19 с.
115. Новік В.О. Державна політика і регулювання імміграційних процесів в Україні: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Українська академія держ. управління при Президентові України. – К., 1999. –
18 с.
116. Новік В.О. Державна політика і регулювання імміграційних процесів в Україні: Аналітичне дослідження. – К.: Компанія ВАІТЕ. – 1999. – 216 с.
117. Олефір В.І. Сучасна міграційна політика в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 3. – С.3-11.
118. Панченко О. Перспективи розширення імміграційного потоку в Україну в зв’язку з прийняттям Закону „Про імміграцію” // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. – 2002. – Вип. 21. – С.247-255. – Бібліогр.: 36 назв. – укp.
119. Малиновська О.А. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні. – К., 1997. – 69 с.
120. Пирожков С., Малиновська О., Марченко Н. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії. – К., 1997. – 128 с.
121. Чехович С.Б. Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. – К., 2004. – 216 с. – Бібліогр.: с.205-210. – укp.
122. Чехович С.Б. Правове регулювання міграційних процесів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1998. – 16 с. – укp.
123. Чехович С.Б. Юридичні аспекти міграційних процесів в Україні. – К.: Укр. центр правн. студій, 2001. – 288 с.
124. Ярошенко М. Державне регулювання міграційних процесів в Україні // Юридичний вісник України. – 2002. – 12-18 жовтня.
125. Беженцы и вынужденные переселенцы в государствах СНД / Под ред. В. Мукомеля и Э. Паина. – М.: Комплекс-Прогресс, 1995.
126. Анісімова Т.С., Стешенко В.М. Забезпечення прав біженців та шукачів притулку в Україні: Аналіт. доп. за результатами дослідж. стану дотримання прав шукачів притулку та біженців в Україні. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – 82 с.
127. Бандурка О.О. До питання про приведення процедури надання статусу біженця у відповідність міжнародним нормам // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2002. – № 2 (19). – С.316-322.
128. Малиновська О. Біженці в Україні // Проблеми міграції. Український інформаційно-аналітичний журнал. – Том 3. – № 2(5). – 1998.
129. Малиновська О. Приєднання України до Конвенції ООН 1951 р. та Протоколу 1967 р. про правовий статус біженців // Юридичний вісник. – 2002. – № 1. – С.110-118.
130. Малиновська О. Удосконалення Закону України „Про біженців” // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 4. – С.263-270.
131. Малиновська О.А. Правове регулювання становища біженців в Україні: пошуки вирішення проблемних питань // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 2. – С.29-38.

132. Бритченко С. Стан законодавства України про біженців // Біженці та міграція: український часопис права і політики. – 1998. - № 3-4.
133. Бузницкий Ю.В., Бурлака П.Г., Рубанов С.В. Судебная защита беженцев и лиц, прибывших в Украину в поисках убежища: Практ. рекоменд. / Представительство Верховного Комиссара ООН по делам беженцев в Украине; Центр исследований проблем миграции. – К.: МП Леся, 2000. – 120 с.
134. Жванко Л. Соціальний захист біженців в Українській державі (квітень-грудень 1918 р.) // Вісник Держкомнацміграції України. – 2003. – № 1 (5). – С.20-24.
135. Зарубей В. Правове регулювання перебування іноземців та біженців в Україні // Право України. – 1999. – № 8. – С.52-56.
136. Ковалишин І. Поняття „біженець”: критерії визначення в законодавстві України // Право України. – 1999. – № 11. – С.112-118.
137. Ковалишин І. Правовий статус біженців в Україні як вид правового статусу іноземців // Право України. – 2001. – № 2. – С.38-44.
138. Константінов С.Ф. Адміністративно-правовий статус іноземців в Україні та механізм його забезпечення: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – 18 с. –
укp.
139. Константінов С.Ф. Еволюція поняття іноземців та осіб без громадянства в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2001. – Вип. 13. – С.209-214. – Бібліогр.: 14 назв. – укp.
140. Кузьменко О.В. Адміністративно-правовий статус біженців в Україні. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 103 с.
141. Куколевський О. Додержання законодавства України про біженців та про правовий статус іноземців в Україні // Вісник прокуратури. – 2001. – № 4. – С.47-52.
142. Москаль Г.Г. К вопросу о соответствии международно-правовым эталонам национальных стандартов Украины в области защиты прав беженцев // Держава і право. – 2005. – Випуск 27. – С.544-550.
143. Назаров Т.К. Правовой статус иностранцев в Украине: Учеб. пособие. – К.: Правник, 1997. – 69 с.
144. Наливайко Л.Р. Теоретичні та практичні проблеми правового статусу біженців в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 2 (15). – С.67-76.
145. Соколецька К.М. Особливості цивільно-правового положення іноземних громадян в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2004. – 19 с.
146. Тищенко Я.С. Право біженців на свободу пересування та вибір місця проживання в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2002. – № 3 (20). – С.39-45.
147. Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус иностранцев и беженцев в Украине: Учеб. пособие. – Х.: Факт, 1999. – 103 с.
148. Чалый П.Ф., Бритченко С.П., Суботенко В.П., Мысык И.И., Чехович С.Б. Безгражданство в Украине: источники возникновения и пути сокращения и предотвращения / В.Д. Андриенко (отв. ред.). – К., 2000. – 223 с.
149. Правовая регламентация статуса беженцев и лиц, ищущих убежище: Учебное пособие / Под общ. ред. заведующего кафедрой международного права и международных отношений к.ю.н. Черкеса М.Е., к.ю.н. Погребного С.А. – Одесса: Латстар, 2002. – 164 с.
150. Чехович С.Б. Загальна характеристика суб’єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 6 (44). – С.50-56.
151. Беженцы в Украине: Отчет о выполнении научного проекта „Социально-экономическое обследование иностранцев и лиц без гражданства, которые приобрели статус беженца в Украине” / Национальный ин-т украинско-российских отношений; Институт социологии НАН Украины / С.И. Пирожков (подгот.). – К., 1997. – 85
с.
152. Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками // Право України. – 2002. – № 9. – С.99-100.
153. Возна Т.І. Захист свідків як одна з важливих умов боротьби з торгівлею жінками // Наше право. – 2003. – № 1. – С.5-8.
154. Клинченко Т. Україна між Сходом і Заходом: нелегальна міграція // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. – 2002. – Вип. 21. – С.231-240. – Бібліогр.: 5 назв. – укp.
155. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії / Нац. акад. внутр. справ України. – К.: Наука і освіта; Д., 2002. – 371 с. – Бібліогр.: с.345-371. – укp.
156. Кузьменко О.В. Адміністративно-правова протидія нелегальній міграції в Україні: Навч. посіб. / Нац. акад. внутр. справ України. – Д.: Наука і освіта, 2001. – 252 с. – укp.
157. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наукова доповідь / Центр технічної кооперації для Європи та Центральної Азії та ін. Упоряд. Малиновська О.А. – К.: Бланк-прес, 2000. – 118 с.
158. Надьон О. Міжнародна жіноча міграція: соціальний та правовий аспекти // Право України. – 2004. – № 3. – С. 29-33. – Бібліогр.: 11 назв. – укp.
159. Надьон О. Нелегальна міграція: міжнародні та національні правові проблеми // Право України. – 2004. – № 6. – С.13-17. – Бібліогр.: 18 назв. – укp.
160. Олефір В.І. Адміністративно-правова боротьба з нелегальною міграцією в Україні // Наук. вісник НАВСУ. – 1999. - № 1. – С. 177-
184.
161. Сєрова І.І. Міжнародно-правові механізми протидії нелегальній міграції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 17 с. – укp.
162. Тиндик Н.П. Діяльність правоохоронних органів України щодо протидії нелегальній еміграції // Митна справа. – 2003. – № 3. – С.64-72.
163. Аметистов Э.М. Международное право и труд: Факторы имплементации международных норм о труде. М.: Междунар. отношения, 1982. – 272 с.
164. Словарь международного права. – М., 1986.
165. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. Киев: Вища школа, 1980. – 320 с.
166. Скакун О.Ф. Міжнародний чинник спадкоємності у праві України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матер. наук.-практ. конф. (жовтень 1998 р.). – К., 1998.
167. Дмитрієва Г.К. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного приватного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матер. наук.-практ. конф. (жовтень 1998 р.). – К., 1998.
168. Апраксін П. Імплементація міжнародного гуманітарного права на національному рівні // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матер. наук.-практ. конф. (жовтень 1998 р.). – К., 1998.
169. Рабінович П.М., Раданович Н.М. Європейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації (загальнотеоретичні аспекти). Серія І. Дослідження та реферати. – Вип. 4. – Львів, “Астрон”, 2002. – 192 с.
170. Блищенко И.П. Некоторые проблемы советской науки международного права // Советское государство и право. – 1991. – № 3. – С.34-47.
171. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. – К: Вища шк., 1981. – 311 с.
172. Даниленко Г.М. Применение международного права во внутренней правовой системе России: практика Конституционного Суда / Государство и право. – 1995. – № 11.
173. Игнатенко Г.В. Международное и советское право: проблемы взаимодействия правовых систем // Советское государство и право. – 1985. – № 1. – С.16-29.
174. Игнатенко Г.В. Международное право и общественный прогрес. – М. – 1972. – 214 с.
175. Лукашук И.И. Конституции государств и международное право. М.: Спарк, 1998. – 124 с.
176. Лукашук И.И. Соотношение внутригосударственного и международного права в свете новой Конституции СССР. – Вестник Киев. ун-та. Международные отношения и международное право. – 1979, вып. 8. С.3-13.
177. Мюллерсон Р.А. Национально-правовая имлементация международных договоров. – СЕМП, 1978. М., 1980. – 108 с.
178. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М.: Междунар.отношения, 1982. – 136 с.
179. Несмеянова С. О соотношении норм международного и национального права // Российский юридический журнал. – 1999. – № 3. – С.50-61.
180. Усенко Е.Т. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права. – СЕМП, 1977. М.,1979. – 168 с.
181. Буроменський М. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С.86-94.

182. Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного и внутригосударственного права // Реализация международно-правовых норм во внутригосударственном праве. – К. – 1992. – С.7-24.
183. Денисов В.Н. Статус міжнародних договорів в Конституції України // Вісник АПрН України. – 1997. – № 1. – С.29-34.
184. Дмитрієв А.І. Проблема співвідношення міжнародного і внутрішнього права // Правова держава. Випуск десятий. К.:Видавничий дім.Інюре, 1999. – 434 с.
185. Евинтов В.И. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного сообщества // Реализация международно-правовых норм во внутригосударственном праве. – К. – 1992. – С.25
-31.
186. Євінтов В.І. Пряме застосування міжнародних стандартів прав людини (Коментар до ст.9 Конституції України) // Укр. часопис прав людини. – 1998. – № 1. – С.26-28.
187. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами // Право України. – 1999. – № 8. – С.12-16.
188. Полешко А. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві – важливий аспект правової реформи // Право України. – 1998. – № 12. – С.24-28.
189. Рабінович П., Раданович Н. Імплементація міжнародних договорів в Україні та гармонізація з ними національного законодавства (деякі загальнотеоретичні аспекти) // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С.80-85.
190. Раданович Н. Проблема співвідношення норм міжнародного права і національного права: до методології дослідження // Філософський метод: перед лицем нових парадигм / Філософські пошуки. Випуск І-ІІ. Львів-Одеса: Cogito. Центр Європи, 1997. – С.168-171.
191. Семенов В.С., Прагнюк О.Я. Міжнародно-правові аспекти Конституції України. – Київ. – 1997. – 87 с.
192. Цись Н.І. Імплементація норм міжнародного права у національне законодавство України (Загальна частина) // Автореф. Дис…канд.юрид. наук. – К.,1994. – 23с.
193. Чубарєв В.Л. Проблема співвідношення міжнародного і національного права та Конституція України / Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства. – К. – 1997. – С.35-49.
194. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) // Право України. – 1994. – № 10. – С.49-51.
195. Kushner T., Knox K. Refugees in an Age of Genocide. London: Frank Cass, 1999.
196. Ruthström-Ruin C. Beyond Europe: The Globalization of Refugee Aid. Lund: Lund University Press, 1993.
197. Kratochwil F., Ruggie G. International Organization: A State of the Art on an Art of the State // International Organization. – 1986. – Vol. 40(4). – P.753-782.
198. An Introduction to the International Protection of Refugees / UNHCR. – Geneva, 1992.
199. Joly D., Nettleton C. Refugees in Europe. Nottingham: Russell Press Ltd. – 1990.
200. Holborn L.W. The International Refugee Organization: A Specialized Agency of the United Nations – its History and Work 1946-1952. London: Oxford University Press. – 1956.
201. League of Nations. Treaty Series. – Vol. XIII. – No.355.
202. Conventions, Agreements and Arrangements Concerning Refugees Adopted before the Second World War. – HCR/DC/42. – 1966. – March 21.

203. League of Nations. Treaty Series. – Vol. LXXIX. – No. 2004.
204. Соглашение о выдаче удостоверений личности русским и армянским беженцам, о дополнении и внесении изменений в Соглашения от 5 июля 1922 года и 31 мая 1924 года // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.8-10.
205. League of Nations. Treaty Series. – Vol. LXXIX. – No. 2005.
206. Соглашение о правовом статусе русских и армянских беженцев // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.10-13.
207. League of Nations. Treaty Series. – Vol. LXXIX. - № 2006.
208. Соглашение о распространении на другие категории беженцев некоторых мер, принятых в пользу русских и армянских беженцев // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.13-14.
209. Конвенция о международном статусе беженцев // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.14-22.
210. Временное соглашение о статусе беженцев, прибывающих из Германии // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.22-29.
211. League of Nations. Treaty Series. – Vol. CXCII. – № 4461.

212. Конвенция о статусе беженцев, прибывающих из Германии // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.29-41.
213. Дополнительный Протокол к Временному соглашению и Конвенции о статусе беженцев, прибывающих из Германии, подписанным в Женеве соответственно 4 июля 1936 года и 10 февраля 1938 года // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.41-42.
214. Ачирон М. “Неподвластный времени” договор под ударом // Беженцы. – 2001. – № 2.
215. Пятьдесят лет гуманитарной деятельности: Положение беженцев в мире 2000 / УВКБ ООН. – М.: Интердиалект +, 2000.
216. Устав Международной организации по делам беженцев (1946 год) // Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев / Сост. Ю.Л. Сарашевский, А.В. Селиванов. – Мн.: «Тесей», 2000. – 464 с. С.44-
50.
217. Stoessinger J.G. The Refugee and the World Community. University of Minnesota Press, Minneapolis. – 1956.
218. Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи. Пятая сессия. – Дополнение № 20, A/1775. – Нью-Йорк, 1950.
219. Устав Организации Объединенных Наций (от 26 июня 1945 г.) // Международное публичное право. Сборник документов: в 2 ч. Ч. I / Сост. К.А. Бекяшев, Д.К. Бекяшев. М.: „Проспект”. – 2006. – 1408 с. С.77-78, 814-823.

220. Всеобщая декларация прав человека (от 10 декабря 1948 г.) // Международное публичное право. С