ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕЛІМІТАЦІЇ МОРСЬКИХ ПРОСТОРІВ :

Короткий опис

ВСТУП .........................................................................................................

РОЗДІЛ І. Витоки та становлення проблеми розмежування
морських просторів у міжнародному праві ......................
1.1. Альтернативність підходів до визначення морських просторів та напрями її подолання ...................................................................................
1.2. Тенденції розвитку принципів і методів делімітації та їх правового обґрунтування ............................................................................
Висновки до Розділу І .................................................................................

РОЗДІЛ. ІІ. Теоретична рефлексія сучасної міжнародно-правової
практики як засіб оптимізації розмежування
морських просторів у міжнародному морському праві
2.1. Методологічна база раціоналізації міжнародного морського
права ..............................................................................................................
2.2. Проблема встановлення критеріїв справедливості делімітаційних процедур ........................................................................................................
2.3. Принципи побудови оптимальної делімітаційної моделі .................
Висновки до Розділу ІІ ................................................................................

РОЗДІЛ ІІІ. Міжнародно-правові шляхи практичної реалізації
запропонованої оптимальної делімітаційної моделі
3.1. Реалізація нормативно-оціночної функції делімітаційної моделі у практичному здійсненні розмежування морських просторів ..................
3.2. Проблеми делімітації морських просторів України в північно-західній частині Чорного моря та шляхи їх вирішення ...........................
Висновки до Розділу ІІІ ...............................................................................

ВИСНОВКИ ................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................
В С Т У П

Актуальність теми дослідження обумовлена значенням природних ресурсів континентального шельфу за межами територіального моря, які становлять великий економічний інтерес для багатьох держав. Як наслідок мають місце конфліктні ситуації, чимало з яких і до сьогоднішнього дня залишаються невирішеними, що пов’язано з процесом поширення суверенних прав та юрисдикції над районами, котрі скоріше за все приховують такі ресурси. Це, насамперед, стосується питань розмежування морських просторів між державами з прилеглими або протилежними берегами. Однак, правова основа врегулювання відповідних питань ще недостатньо розвинута в міжнародному праві. Тема даного дослідження є особливо актуальною для України, з огляду на існуючі проблеми делімітації з сусідніми державами відповідних морських просторів, зокрема в контексті триваючого розгляду в Міжнародному Суді ООН справи про розмежування континентального шельфу та виключних економічних зон між нашою країною та Румунією.
Як свідчить практика, ефективність правового регулювання делімітаційних спорів значною мірою залежить від вирішення того цільового завдання, яке полягає у встановленні єдиного принципу або обмеженого переліку принципів, що можуть застосовуватися до кожного випадку делімітації. Не виключено, що в дійсності неможливо сформулювати єдиного методу, котрий би забезпечував беззаперечний результат за будь-яких географічних обставин. Але визначеність та стабільність рішень міжнародних судів та арбітражів досягнутих за рахунок уніфікованого застосування норм міжнародного права, дозволили б отримувати високий рівень обґрунтованості рішень, тоді як зовсім інші результати спостерігаються у випадках, коли вони приймаються в умовах правового вакууму. Таким чином, актуальність даного дослідження полягає також і в необхідності пошуку можливих шляхів підвищення ефективності правових засобів вирішення питань, що стосуються розмежування морських просторів.
У зв’язку з цим варто віддати належне результатам багаторічної роботи Третьої Конференції ООН з морського права, за підсумками якої була розроблена та прийнята Конвенція ООН з морського права 1982 р. Проте правова регламентація делімітації морських просторів на підставі статей 15, 74 та 83 Конвенції є значною мірою невизначеною. Цим зумовлена необхідність у подальшому вдосконаленні міжнародно-правового регулювання делімітації морських просторів.
Джерельною базою дисертаційної роботи є: нормативні документи, конвенції, матеріали практичної діяльності міжнародних організацій, а також монографічні роботи українських, російських і західних учених.
У правознавчій літературі виділяються наступні напрямки з дослідження відповідних проблем. По-перше, дослідження, присвячені правовим проблемам використання Світового океану (Г. Анцелевич, О. Висоцький, В. Демиденко, І. Дмитриченко, В. Корецький, Л. Тимченко, Ю. Шемшученко, О. Шемякін, О. Щіпцов та ін.). По-друге, дослідження, зорієнтовані на розробку делімітаційних моделей (систематизованих методів встановлення морських розмежувань), здатних забезпечувати максимально можливе розширення діапазону їх застосування (Е. Браун, Дж. Бріско, П. Гардінер, Л. Голді, Д. Карл, В. МакКелві, Д. МакМіллан, Р. Сміт, М. Фентрес, Х. Хедберг, Ф. Юстіс). По-третє, дослідження, спрямовані на забезпечення ефективного регулювання процесів делімітації засобами звичаєвого та договірного права (Д. Баует, О. Колодкін, Р. Лагоні, Дж. Люпіначчі, С. Молодцов, Дж. Найт, Д. Фельдман, Д. Хатчінсон). По-четверте, методологічні аспекти оптимізації правотворчої та правозастосовної діяльності взагалі та у сфері морського права (Я. Броунлі, Г. фон Врігт, В. Кудрявцев, Н. МакКормік, С. Мілсом, Л. Нельсон, К. Перельман, А. Росс, Дж. Чарні та ін.).
Крім того, критерії виміру справедливості, що забезпечується застосуванням делімітаційних методів, є предметом вивчення таких авторів, як Х. Аречага, Р. Бакстер, Е. Блехер, В. Деган, Р. Дженнінгс, К. Дженкс, Д. Карл, С. Ода, Х. Терлвей, Т. Франк, В. Чень та ін., аналізові тенденцій динаміки принципів, способів та методів встановлення й розмежування морських просторів присвячені наукові праці Ю. Барсегова, Е. Брауна, П. Вейля, Д. Джонстона, М. Джуета, Д. Колсона, Б. Оксмена, М. Фельдмана та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової науково-дослідної теми відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Міжнародно-правові проблеми співробітництва України з світовими та європейськими інституційними структурами» (номер державної реєстрації 0101U007291).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є аналіз та пошук шляхів вдосконалення міжнародно-правового регулювання делімітації морських просторів.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення низки завдань:
- з’ясування причин неоднозначності щодо визначення морських просторів та методів їх делімітації в сучасному міжнародному праві та практиці;
- визначення тенденцій динаміки еволюції правових засад делімітаційних заходів, перш за все у контексті рішень Третьої Конференції ООН з морського права;
- обґрунтування базових методологічних принципів, на підставі яких має будуватися делімітаційна модель та оцінюватися міра її раціональності;
- вдосконалення критеріїв справедливості делімітаційних процедур для використання при визначенні оптимальної делімітаційної моделі;
- здійснення на підставі проведеного аналізу досліджуваної проблеми теоретико-модельного узагальнення шляхів оптимізації правового регулювання делімітаційних процедур;
- апробація обґрунтованості запропонованого підходу шляхом застосування отриманих аналітичних узагальнень, зокрема теоретико-модельних конструкцій, для ретроспективної оцінки коректності та справедливості низки рішень Міжнародного Суду ООН, що мали найбільш відчутний вплив на делімітаційну практику держав;
- встановлення можливості використання пропонованої делімітаційної моделі для потенційної активізації вирішення спорів щодо розмежування континентального шельфу та виключної економічної зони України у північно-західній частині Чорного моря.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правове регулювання питань делімітації морських просторів між державами з прилеглими або протилежними берегами.
Предметом дослідження є теоретична основа і нормативна база міжнародно-правового регулювання питань делімітації морських просторів.
Методологічну основу дослідження складають принципи загальнонаукового і конкретно-наукового аналізу. Із загальнонаукових методів були використані аналіз і синтез, моделювання та математичний метод (при обґрунтуванні та побудові авторського варіанту делімітаційної моделі). Активно застосовувалися також методи порівняльного аналізу при використанні рішень міжнародних постійно діючих та ad hoc судових та арбітражних органів, договірної практики держав, у тому числі на багатосторонньому рівні, коментарів офіційних та наукових чинників; функціональний - при аналізі проблем, пов’язаних з типологією, дефініцією та встановленням морських просторів; системний - при аналізі логічної субординації проблем делімітації морських просторів; історичний - при дослідженні еволюційної динаміки принципів та правових засад делімітації.
В межах здійсненого дисертаційного дослідження одержано результати, які містять наукову новизну.
Наукова новизна полягає у тому, що дисертація є першим монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем оптимізації міжнародно-правового регулювання делімітації морських просторів. Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблематики є наступні положення і висновки:
- сформульовано ряд нових теоретичних засад пошуку шляхів узагальнення та нормативізації делімітаційних процедур, зокрема, запропоновано тлумачення міри прибережності як міри оточення релевантним морем наземних територій, а пропорційності делімітації – як порівняння не самої по собі довжини берегових ліній, а тих морських площ на які можуть законно претендувати держави в релевантній зоні;
- обґрунтовано потребу в розробці нового підходу, що поєднує узагальнюваність та передбачуваність звичаєво-правової парадигми з релевантною гнучкістю договірної парадигми і об’єктивно зумовлений виявленою тенденцією до вичерпування виключно власного потенціалу кожної з цих орієнтацій в контексті вирішення існуючих правозастосовчих суперечностей;
- подано авторську версію побудови делімітаційної моделі з відповідним правовим обґрунтуванням, яка дозволяє встановити лінійно-функціональні (однозначні) залежності не лише між висхідною лінією та площею запитного релевантного простору, але й між площами запитних просторів та принципом поділу зон їх перетину;
- запропоновано два рівні критеріальних вимірів для побудови нормативно-узагальнюваної несуперечливої делімітаційної моделі: 1) критерій зовнішньої релевантності, який визначає міру відповідності між цільовими завданнями застосування такої моделі та загальним спрямуванням міжнародних процесів; та 2) критерій внутрішньої (структурно-логічної) досконалості, пов’язаний з вимогами визначеності, несуперечності та достатності. Обґрунтовано доцільність розгляду критеріїв справедливості делімітації морських просторів як міри рівності отриманих прав (наданих правом шансів) щодо реалізації висхідних можливостей сторін; в свою чергу, ці можливості не обов’язково повинні бути рівними. Тоді як особливі методи делімітації – це диспозитивні критерії, для яких мають встановлюватися принципи їх релевантного застосування в конкретних ситуаціях з урахуванням типології особливих обставин;
- доведено, що зведення меж основних типів морських просторів до двох аргументів – довжини берегової або висхідної лінії та дистанційного критерію - не завжди буває достатнім як при встановленні, так і при делімітації морських просторів, особливо при делімітації виключної економічної зони та континентального шельфу;
- доведено також, що зміст поняття пропорційності делімітації неправомірно зводити (як це часто спостерігається у відповідній літературі та сучасній міжнародній практиці) до рівності співвідношень між довжинами берегових ліній та площами вимірюваних від них делімітованих морських просторів у спірному районі, оскільки між даними параметрами не існує взаємооднозначної залежності. Такої однозначності можна досягти при співвіднесенні площ обґрунтовано запитних (безвідносно до запитів іншої сторони) та «законно» належних морських просторів з урахуванням таких запитів іншої сторони, якщо брати до уваги не абсолютні величини запитних площ, а лише ті їхні частини, що перетинаються в спірній ділянці морських просторів, які підлягають делімітації (релевантна зона);
- визначено нові можливості для кодифікації методів та правил розмежування морських просторів та відповідно звуження діапазону суб’єктивності судово-арбітражних рішень, а також для забезпечення критеріальних засад оцінки історичної та сучасної міжнародної практики з цих питань;
- виведено та обґрунтовано загальнозастосовні рівняння пропорційного поділу зон перетину встановлених запитів;
- сформульовані пропозиції щодо визначення запитних та присуджуваних площ морських просторів та обґрунтована можливість застосування запропонованого підходу при встановленні меж відповідних морських просторів України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки проведеного дослідження можуть бути використані для подальшої розробки проблем визначення, розмежування морських просторів та правового обґрунтування делімітаційних заходів; пошуку шляхів вдосконалення міжнародно-правової бази з питань встановлення морських кордонів; оптимізації методики практичного вирішення зазначених питань у тих районах, де морські простори ще остаточно не визначені; а також при викладанні нормативного курсу з міжнародного права та спецкурсів з морського права.
Запропонований у дослідженні підхід щодо побудови делімітаційної моделі відкриває додаткові можливості як для кодифікації та розвитку методів та правил розмежування морських просторів, звужуючи тим самим діапазон суб’єктивності судових та арбітражних рішень, так і для забезпечення критеріальних засад оцінки історичної та сучасної міжнародної практики з цих питань.
Результати пропонованого дослідження використовувалися дисертантом у виступах під час консультацій в рамках нарад держав-учасниць Конвенції ООН з морського права, на сесіях Генеральної Асамблеї ООН під час розгляду проблем морського права, у матеріалах до засідань Комісії з кордонів континентального шельфу та Міжнародного органу з морського дна.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана у відділі міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Окремі положення дисертації відображено також у тезах виступів на Українсько-німецькому правовому семінарі (Одеса, 9-10 жовтня 2006 р.; тези опубліковано) та конференції «Правовые состояния и взаимодействия: историко-теоретический, отраслевой и межотраслевой анализ» (С-Петербург, 1-2 грудня 2006 р.; тези опубліковано).
Публікації. За темою дисертації опубліковано чотири статті у наукових журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, одна стаття у виданні поза рамками згаданого переліку, а також у двох опублікованих тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, які містять в собі сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, в тому числі список використаних джерел – 17 сторінок (160 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У Висновках автором сформульовано найбільш суттєві результати проведеного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та викладено загальні принципи запропонованої моделі пропорційного поділу морських просторів, що підлягають делімітації, а також окреслено принципові напрямки подальшої розробки проблем, які були розглянуті. Зокрема привертається увага до таких положень:
- проблема оптимізації міжнародно-правового регулювання питань делімітації морських просторів обумовлена обмеженим потенціалом сучасного міжнародного морського права для передбачуваного вирішення постійно загострюваної практичної проблеми ефективного здійснення розмежування сфер поширення суверенних прав і юрисдикції держав з прилеглими або протилежними берегами;
- виявлені недоліки існуючого стану (незважаючи на всі позитивні здобутки протягом останнього часу) стосуються здебільшого дефіциту завершеної логічної визначеності, внутрішньої несуперечливості та функціональної повноти положень міжнародного морського права з питань делімітації морських просторів;
- історична динаміка розвитку правового регулювання в сфері делімітації морських просторів започаткована ІІІ Конференцією ООН з морського права виявляє стійку тенденцію до синтезу превалюючої в останні часи “договірної парадигми” з “одвічною” для права нормативно-кодифікаційною орієнтацією, оскільки ефективність договірної практики істотно залежить від стану її позитивно-правового підґрунтя. Утвердження цієї тенденції об’єктивно обумовлене вичерпанням виключно власного потенціалу кожної з цих орієнтацій для вирішення існуючих правозастосовчих суперечностей. А, отже, актуалізуються проблеми, пов’язані з узагальненням принципів, методів та критеріально-оцінкових регулятивів делімітації морських просторів, що є необхідною умовою побудови нормативної бази в цій сфері;
- одним з дієвих засобів вирішення вказаних вище проблем запропоновано теоретико-модельний підхід, котрий полягає в побудові делімітаційних алгоритмів, виконуваних за будь-яких значень змінних параметрів;
- найпоширенішою причиною виникнення перешкод на шляху узагальнюваності делімітаційних засобів є дефіцит встановлення лінійно-функціональних співвідношень між висхідними параметрами та результатами делімітації і, як наслідок, досить часто, неоднозначність, непрогнозованість, суб’єктивізм та гранична релятивізація застосування цих засобів;
- запропонована автором делімітаційна модель дозволить, по-перше, вирішити ряд кардинальних суперечностей, які існують у практиці та теорії правового регулювання у цій сфері, а, по-друге, заповнити низку існуючих правозастосовчих прогалин, оскільки може забезпечити прийняття обґрунтованих рішень в тих ситуаціях, коли чинне міжнародне морське право змушене (в разі невирішуваності справи на підставі його положень) дозволити суду чи арбітражу прийняти рішення ex aequo et bono;
- зміст поняття пропорційності делімітації неправомірно зводити до рівності співвідношень між довжиною берегових ліній та площею вимірюваних від них делімітованих морських просторів у спірному районі, оскільки між цими параметрами не існує взаємооднозначної залежності;
- для забезпечення справедливого рішення делімітаційних спорів необхідно співвідносити обґрунтовано запитні площі (безвідносно до запитів іншої сторони) в частинах, що перетинаються з оспорюваною ділянкою просторів, які підлягають делімітації (релевантна зона) та «законно» належні морські простори з урахуванням таких запитів;
- критерії справедливості делімітації морських просторів у цьому зв’язку розглядаються як міра рівності наданих правом шансів реалізації висхідних можливостей сторін, на рівні якого вбачається можливою нормативізація;
- автор доводить, що при встановленні залежностей між параметрами берегової лінії та прилеглої до неї ділянки моря несуперечливості та визначеності можна досягти за умови врахування не лише показника довжини, але і різного коефіцієнту релевантності (пов’язаності із спірними зонами);
- незважаючи на те, що визначення меж та площі законно обґрунтованих запитних ділянок морських просторів, в яких певна держава намагається поширити свої суверенні права, залежить від багатьох “особливих обставин” (конфігурації її узбережжя, ширини фронту її прилягання до релевантної зони, наявності острівних територій та ін.), виведені та обґрунтовані в даній роботі рівняння пропорційного поділу зон перетину встановлених запитів забезпечують однозначні результати незалежно від таких обставин, а тому є загальнозастосовними. Отже, оформлені відповідним чином принципи можуть бути нормативізовані в контексті конкретизації п. 1 ст. 74 та п. 1 ст. 83 Конвенції ООН 1982 року, де висловлюється орієнтація на “досягнення справедливого рішення” при делімітації виключної економічної зони та континентального шельфу між державами з протилежними чи прилеглими берегами.
- запропонована дисертантом модель продемонструвала свою ефективність та логічну послідовність при застосуванні у ретроспективному аналізі матеріалів ряду справ, що мали важливий вплив на процес вироблення норм міжнародного права у галузі морської делімітації, а також при розгляді можливих шляхів вирішення актуальних проблем розмежування континентального шельфу та виключної економічної зони України у північно-західній частині Чорного моря.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анцелевич Г. А. Международное морское право: Учебник. – К.: Издательский дом «Слово», 2004. – 410 с.
2. Бараболя П. Д. Изменения в правовом режиме морских пространств, появление новых институтов и понятий // Мировой океан и международное право. Основы современного правопорядка в Мировом океане. – М.: Наука, 1986. – 234 с.
3. Барсегов Ю. Г. Мировой океан: право, политика, дипломатия. – М.: Междунар. отношения, 1984. – 147 с.
4. Броунли Я. Международное паво. – М.: Междунар. отношения, 1977. – 610 с.
5. Вригт Г. Х. фон. Логико-философские исследования: Избранные труды. – М.: Прогресс, 1986. – 315 с.
6. Гвоздик О. И. Логика. – К.: УАВД, 1993. – 98 с.
7. Гвоздік О. І. Раціональність: загальна теорія та логіка історії. – К.: НАВСУ, 1994. – 114 с.
8. Гвоздик О. І. Теорія раціональності (логіко-методологічний аспект): Автореф. дис. … д-ра філос. наук. – К., 1996. – 45 с.
9. Дмитриченко І. В. Практика застосування Міжнародним Судом ООН і міжнародними арбітражами принципів та норм морської делімітації: Навч. посібник. – Миколаїв: “Атол”, 2004. – 91 с.
10. Колодкин А. Л. Мировой океан. Международно-правовой режим. Основные проблемы. – М.: Междунар. отношения, 1973. – 315 с.
11. Конвенция о континентальном шельфе от 29 апреля 1958 года (ст. 6) // Работа Комиссии международного права ООН. – Нью-Йорк, 1997. – 5-ое издание. – 495 с.
12. Конвенция о территориальном море и прилежащей зоне от 29 апреля 1958 года // Работа Комиссии международного права ООН. – Нью-Йорк, 1997. – 5-ое издание. – 495 с.
13. Конвенція ООН з морського права 1982 року. – Нью-Йорк: ООН, 1984. – 224 с.
14. Корецкий В. М. История систематизации норм международного морского права // Избранные труды: В 2-х кн. / АН УССР. Ин-т государств аи права. – К.: Наукова думка, 1989.
15. Матеріали II Конференції ООН з морського права 1960 року. – Нью-Йорк: ООН, 1962. – 812 с.
16. Матеріали міжнародного суду. – Нью-Йорк: ООН, 2003. – 637 с.
17. Молодцов С. В. Международное морское право. – М.: Междунар. отношения, 1988. – 271 с.
18. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986. – 357 с.
19. Серков В. А. Прилежащие зоны // Современное международное морское право. Режим вод и дна мирового океана – М.: Наука, 1974. – 168 с.
20. Шемякін О., Короткий Т. Про делімітацію континентального шельфу між Україною та Румунією // Право України. – 1998. – № 9. – С. 85–88.
21. Adede, Andronico O. Toward the formulation of the rule of delimitation of sea boundaries between States with adjacent or opposite coasts // Virginia journal of international law 19, 1979. – Р. 207–255.
22. Alexander, Lewis M. Baseline delimitations and maritime boundaries // Virginia journal of international law 23, 1983. – Р. 503–536.
23. Alexander, Lewis M. Exploring new potentials for maritime boundary dispute settlement // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. – Р. 149–152.
24. Alexander, Lewis M. The identification of technical issues of maritime boundary delimitation within the Law of the Sea Convention context // Brown, E.D. and R.R. Churchill (eds.). The UN Convention on the Law of the Sea: impact and implementation. Proceedings of the nineteenth annual conference of the Law of the Sea Institute, 1985. – Honolulu: Law of the Sea Institute, 1987. – Р. 272–287.
25. Anderson, D. The negotiation of maritime boundaries // The razor's edge, International boundaries and political geography, Essays in honour of Professor Gerald Blake. Edited by Clive Schofield, David Newman, Alasdair Drysdale and JanetAllison-Brown. The Hague, Netherlands : Kluwer Law International, 2002. (International Boundary Studies; v. 6). – 573 p.
26. Beazley, Peter B. Developments in maritime delimitation // Hydrographic journal, No. 39, January 1986. – Р. 5–9.
27. Beazley, Peter B. Maritime limits and baselines: a guide to their delineation. Special publication No. 2 (3rd edition, June 1987). Dagenham, Essex, England. North East London Polytechnic: The Hydrographic Society, 1987. – 54 p.
28. Beazley, Peter B. Maritime limits and baselines: a guide to their delineation. Special publication 2 (2nd ed. rev.). London: The Hydrographic Society, North East London Polytechnic of Land Surveying, 1978. – 41 p.
29. Blake, Gerald H. (ed.). Maritime boundaries and ocean resources. – London; Sydney: Croom Helm, 1987. – 284 p. illus. maps.
30. Blake, Gerald H. (ed.). Maritime boundaries. – London; New York: Routledge, 1994. xiv. – 177 p. : ill., maps. (World boundaries ; 5) "International Boundaries Research Unit” T.p. verso. Based on papers presented at an international conference "International Boundaries and Boundary Conflict Resolution" held in Durham, England, September 1989.
31. Blecher M. D. Equitable delimitation of continental shelf // The American journal of International Law. – Vol. 73. – 1979. – Р. 60–88.
32. Bouchez, Leo J. Some reflections on the 1982 Convention on the Law of the Sea and the delimitation of the continental shelf and exclusive economic zone // Hey, E. and A.W. Koers (eds.). The international law of the sea: issues of implementation in Indonesia. – Rijswijk, Netherlands: Netherlands Institute of Transport, 1984. – Р. 37–49.
33. Bouchez J. The regime of bays in International Law. – 1964. – 127 р.
34. Bowett, Derek William. The legal regime of islands in International Law. – 1979. – P. 35–36.
35. Bowett, Derek William. The economic factor in maritime delimitation cases // Le droit international a l'heure de sa codification; études en l'honneur de Roberto Ago. – Milan, Italy: Giuffré, 1987. – Р. 45–63.
36. Bravender-Coyle, Paul. The emerging legal principles and equitable criteria governing the delimitation of maritime boundaries between States // Ocean development and international law. – New York 19(3), 1988. – Р. 171–227.
37. Briscoe, John. Islands in maritime boundary delimitation // Ocean Yearbook. – Chicago. – Vol. 7. – 1988. – Р. 14–41.
38. Briscoe, John. The use of Islands in international maritime boundary delimitation // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989 – 146 р.
39. Brown, E. D. Delimitation of offshore areas: hard labour and bitter fruits at UNCLOS III // Marine policy 5, 1981. – Р. 172–184.
40. Brown, E. D. The continental shelf and the exclusive economic zone: the problem of delimitation at UNCLOS III // Maritime policy and management 4, 1977. – Р. 377–408.
41. Brownlie, Ian. Maritime delimitation // The rule of law in international affairs. International law at the fiftieth anniversary of the United Nations. The Hague; London; Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 1998. – Р. 162–178.
42. Bundy, R. Evidence before international tribunals in maritime delimitation disputes // The razor's edge, International boundaries and political geography, Essays in honour of Professor Gerald Blake. Edited by Clive Schofield, David Newman, Alasdair Drysdale and Janet Allison-Brown. The Hague, Netherlands: Kluwer Law International, 2002. (International Boundary Studies; v. 6). – 573 p.
43. Carleton, C. Development of maritime zones and boundaries from 1964 to the present // The razor's edge, International boundaries and political geography, Essays in honour of Professor Gerald Blake. Edited by Clive Schofield, David Newman, Alasdair Drysdale and Janet Allison-Brown. The Hague, Netherlands: Kluwer Law International, 2002. (International Boundary Studies; v. 6). – 573 p.
44. Carleton, Chris and Clive Schofield. Developments in the technical determination of maritime space: charts, datum, baselines, maritime zones and limits // Maritime briefings, vol. 3, No. 3. Durham, U.K.: International Boundaries Research Unit, 2001. – 79 p.
45. Carleton, Chris and Clive Schofield. Developments in the technical determination of maritime space: delimitation, dispute resolution, geographical information systems and the role of the technical expert // Maritime briefings, vol. 3, No. 4. Durham, U.K.: International Boundaries Research Unit, 2001/2002. – 62 p.
46. Chao, K. Legal nature of international boundaries // Chinese yearbook of international law and affairs 5, 1985–1986. – Р. 29–89.
47. Charney Jonathan I. Ocean boundaries between nations: A theory for progress // American journal of International Law. – Vol. 78. – 1984. – P. 582–606.
48. Charney, Jonathan I. Progress in international maritime boundary delimitation law // American journal of international law. – Washington, D.C., 88(2) April 1994. – P. 227–256.
49. Charney, Jonathan I. Rocks that cannot sustain human habitation // American journal of international law. – Washington, D.C., 93(4) October 1999. – Р. 863–878.
50. Charney, Jonathan I. The delimitation of lateral seaward boundaries between states in a domestic context // The American journal of International Law. – Vol. 75. – 1981. – Р. 22–68.
51. Charney, Jonathan I. The delimitation of ocean boundaries // Ocean development and international law, 18, 1987. – Р. 497–531.
52. Chiu, Hungdah. Delimitation of the maritime boundary between the exclusive economic zone and the continental shelf // Law technology. – Washington, D.C., 22(4) 1989. – Р. 39–62.
53. Chiu, Hungdah. Some problems concerning the application of the maritime boundary delimitation provisions of the 1982 United Nations Convention on the Law of the Sea between adjacent or opposite States // Maryland journal of international law and trade. – Vol. 9. – 1985. – Р. 1–17.
54. Churchill, R. R. Fisheries issues in maritime boundary delimitation // Marine policy. – Guildford (England), 17(1) January 1993. – P. 44–57.
55. Ciciriello, Maria Clelia. The effect of islands on the delimitation of marine areas // Essays on the new law of the sea, 2. Budislav Vukas (ed.). – Zagreb [Yugoslavia]: Kratis, 1990. – P. 7–38.
56. Colson, David A. Environmental factors: are they relevant to delimitation // Brown, E.D. and R.R. Churchill (eds.). The UN Convention on the Law of the Sea: impact and implementation. Proceedings of the nineteenth annual conference of the Law of the Sea Institute, 1985. – Honolulu: Law of the Sea Institute, 1987. – P. 218–224.
57. Colson, David A. Litigating maritime boundary disputes at the international level: one perspective // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. – P. 75–84.
58. Dallmeyer, Dorinda G. and Louis DeVorsey, Jr. (eds.). Rights to oceanic resources: deciding and drawing maritime boundaries. Dordrecht, Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. xiii. – 207 p. ill., maps. (Dean Rusk Center monograph) (Publications on ocean development; v. 13).
59. Definition of the continental shelf. – N.Y.: U.N. Publications, 1993. – 49 р.
60. Delimitation of the continental shelf (U.K. vs. France) // Reports of International arbitral awards. – Vol. 18. – 1977. – Р. 426 – 513.
61. Delimitation of the maritime boundary in the Gulf of Maine area. – Canada v. USA, 1984. ICJ. – 384 p.
62. Department of State Bulletin. – Vol. 13. – 1945. – 485 p.
63. Dundas, Carl W. Practical steps in negotiating maritime boundary agreements – a guide to small states. – London: Commonwealth Secretariat, Technical Assistance Group, Commonwealth Fund for Technical Co-operation. – 282 p.
64. Ely, Northcutt. Seabed boundaries between coastal States: the effect to be given islets as "special circumstances" // International lawyer 6, 1972. – Р. 219–236.
65. Evans, Malcolm D. (ed.). International Court of Justice. Cases before the Court. International and comparative law quarterly. – London, 49(3), July 2000. – Р. 736–742.
66. Evans, Malcolm D. Delimitation and the common maritime boundary // British year book of international law. – London, vol. 64. – 1993. – Р. 283–332.
67. Evans, Malcolm D. Maritime delimitation and expanding categories of relevant circumstances // International and comparative law quarterly. – London, 40(1), January 1991. – Р. 1–33.
68. Evans, Malcolm D. Relevant circumstances and maritime delimitation. Oxford: Clarendon Press. – New York: Oxford University Press, 1989. – 257 p.
69. Feldman M. The Tunisia – Libya continental shelf case: Geographic justice or judicial compromise? // The American journal of International Law. – Vol. 77. – 1983. – Р. 220.
70. Feldman M., Colson D. Maritime boundaries of the United States // American journal of International Law. – Vol. 75. – 1981. – P. 755.
71. Fentress M. Maritime boundary dispute settlement: the nonemergence of guiding principles // Georgia journal of international and comparative law, 15, 1985. – P. 591–625.
72. Feulner, Gary R. Delimitation of continental shelf jurisdiction between States: the effects of physical irregularities in the natural continental shelf // Virginia journal of international law 17, 1976. – Р. 77–105.
73. Friedmann G. The North Sea continental shelf cases: A critique // American journal of international law. – Vol. 64. – 1970. – P. 229–230.
74. Gardiner P. R. R. Reasons and methods for fixing the outer limit of the legal continental shelf beyond 200 nautical miles // Revue iranienne des relations internationales. – NN 11–12. – 1978. – P. 152–162.
75. Goldie L. The International Court of Justice’s “natural prolongation” and the continental shelf problem of islands. – 1973. – 260 р.
76. Gounaris, Emmanuel. The delimitation of the continental shelf of islands: some observations // Revue hellénique de droit international, 33, 1980. – Р. 111–119.
77. Hedberg H. D. A critique of boundary provisions in the law of the sea // Ocean development and international law, 12, 1983. – Р. 337–342.
78. Hedberg H. D. Relation of political boundaries on the ocean floor to the continental margin // Virginia journal of international law. – Vol. 17. – N. 4. – 1977. – P. 48–93.
79. Hedberg H. D. The national-international jurisdictional boundary on the ocean floor // Ocean management. – Vol. 1. – 1973. – P. 83–118.
80. Highet, Keith. Whatever became of natural prolongation? // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. – Р. 87–100.
81. Hodgson, Robert D. and E. John Cooper. The technical delimitation of a modern equidistant boundary // Ocean development and international law, 3, 1976. – Р. 361–388.
82. Hodgson, Robert D. The delimitation of maritime boundaries between opposite and adjacent States through the economic zone and the continental shelf: selected State practice in zones of special jurisdiction // Clingan, Thomas A., Jr. (ed.). Law of the sea: State practice in zones of special jurisdiction. Proceedings of the thirteenth annual conference of the Law of the Sea Institute, 1979. – Honolulu: Law of the Sea Institute, 1982. – Р. 280–316.
83. Hutchinson, D. N. The concept of natural prolongation in the jurisprudence concerning delimitation of continental shelf areas // British year book of international law, 55, 1984. – Р. 133–187.
84. ICJ Pleadings, 1983.
85. ICJ Report, 1969.
86. ICJ Reports, 1982.
87. ICJ Reports, 1984.
88. ICJ Reports, 1985.
89. ICJ Reports, 1993.
90. International boundary cases: the continental shelf. – Cambridge, England: The Research Centre for International Law of Cambridge University, 1991. Two volumes: Volume I. – 883 p. Includes index. Volume II. – 827 p. Includes index.
91. International maritime boundaries. Edited by Jonathan I. Charney and Lewis M. Alexander. Dordrecht, Netherlands; Boston; London: Martinus Nijhoff Publishers, 1993–1998. 3 vols.: ill., maps. (Co-publication with American Society of International Law). International Boundaries Research Unit (IBRU). International boundaries and boundary conflict resolution. – Durham, England: University of Durham, Boundaries Research Press, 1990. – 428 p. maps.
92. Jacovides, Andreas J. Three aspects of the law of the sea: islands, delimitation and dispute settlement // Marine policy, 3, 1979. – Р. 278–288.
93. Jaenicke, Günther. The delimitation of the continental shelf on the basis of the "natural prolongation concept" // Miles, Edward L. and Scott Allen (eds.). The law of the sea and ocean development issues in the Pacific Basin. Proceedings of the fifteenth annual conference of the Law of the Sea Institute, 1981. – Honolulu: Law of the Sea Institute, 1983. – Р. 457–560.
94. Jaenicke, Günther. The role of proportionality in the delimitation of maritime zones // Bos, Adriaan and Hugo Siblesz (eds.). Realism in law-making: Essays in international law in honour of Willem Riphagen (Riphagen collection). – Dordrecht; Boston; Lancaster: Martinus Nijhoff Publishers, 1986. – Р. 51–69.
95. Jagota S. P. Maritime boundary. – Dordrecht; Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 1985. – 388 p.
96. Jennings R. Equity and equitable principles // 42 Annaire Suisse de Droit International. – 1986. – Р. 15–37.
97. Jennings, Robert Y. The principles governing marine boundaries // Staat und Völkerrechtsordnung: Festschrift für Karl Doehring. – Berlin; New York: Springer-Verlag, 1989. – Р. 397–408.
98. Johnston, Douglas M. Maritime boundary delimitation and UNCLOS III // Johnston, D.M. et al. (eds.). International Symposium on the New Law of the Sea in Southeast Asia. – Halifax: Dalhousie Ocean Studies Programme, 1983. – Р. 139–145.
99. Johnston, Douglas M. The theory and history of ocean boundary-making. – Kingston and Montreal: McGill Queen's University Press, 1988. – 445 p.
100. Kapoor D. C. and Adam J. Kerr. A guide to maritime boundary delimitation. – Toronto: Carswell; London: Stevens, 1986. – 123 p.
101. Karl, Donald E. Islands and the delimitation of the continental shelf: a framework for analysis // The American journal of International Law. – Vol. 71. – 1977. – P. 642–673.
102. Knight G. H. The Law of the Sea: Cases, documents, and readings (1980) – at 5-50 to 5-54.
103. Kozyris, Phaedon John. Lifting the veils of equity in maritime entitlements: equidistance with proportionality around the islands // Denver journal of international law and policy. – Denver (Colorado), 26(3), Spring 1998. – P. 319–388.
104. Kwiatkowska, Barbara. Equitable maritime boundary delimitation: a legal perspective // International journal of estuarine and coastal law. – London, 3(4), November 1988. – P. 287–304.
105. Kwiatkowska, Barbara. The ICJ doctrine of equitable principles applicable to maritime boundary delimitation and its impact on the international law of the sea // Forty years International Court of Justice: jurisdiction, equity and equality. – Utrecht, Netherlands: Europa Instituut, 1988. – P. 119–158.
106. Kwiatkowska, Barbara. The International Court of Justice and the law of the sea: some reflections // International journal of marine and coastal law. – London, 11(4), November 1996. – P. 491–532.
107. Lagoni, Rainer. Interim measures pending maritime delimitation agreements // American journal of international law. – Vol. 78. – 1984. – P. 345–368.
108. Langeraar W. Delimitation of continental shelf areas: a new approach // Journal of maritime law and commerce 17, 1986. – Р. 389–406.
109. Law and order in the oceans: United Nations Convention on the Law of the Sea. – UN Div. For Ocean Affairs and the Law of the Sea, 1993. – 224 р.
110. Manner E. J. Settlement of sea-boundary delimitation disputes according to the provisions of the 1982 Law of the Sea Convention // Makarczyk, Jerzy (ed.). Essays in international law in honour of Judge Manfred Lachs. The Hague: Martinus Nijhoff Publishers, 1984. – Р. 625–643.
111. Manual of Public International Law. – Sorensen ed., 1968. – 205 р.
112. Maritime Delimitation in the Area between Greenland and Jan Mayen (Den. v. Nor.) // Counter-Memorial Submitted by the Government of the Kingdom of Norway. – at 81, para. 281.
113. McCormick N. Legal reasoning and legal theory. – 1978. – 267 р.
114. McDougal, Myres S. The evolution of maritime boundary law // Grigalunas, Thomas A. and Lynne Carter Hanson (eds.). Continental shelf, resources, boundaries, and management. – Kingston, R.I.: University of Rhode Island, 1986. – 486 р.
115. McHugh, Paul D. International law: delimitation of maritime boundaries // Natural resources journal 25, 1985. – Р. 1025–1038.
116. McRae, Donald M. The single maritime boundary: problems in theory and practice // Brown, E.D. and R.R. Churchill (eds.). The UN Convention on the Law of the Sea: impact and implementation. Proceedings of the nineteenth annual conference of the Law of the Sea Institute, 1985. – Honolulu: Law of the Sea Institute, 1987. – Р. 225–234.
117. Miyoshi, Masahiro. Considerations of equity in maritime boundary cases before the International Court of Justice // Liber Amicorum Judge Shigeru Oda. Volume II. Edited by Nisuke Ando, Edward McWhinney and Rüdiger Wolfrum. The Hague, Netherlands: Kluwer Law International, 2002. – Р. 1087–1101.
118. Miyoshi, Masahiro. The joint development of offshore oil and gas in relation to maritime boundary delimitation // Maritime briefings. – Vol. 2. No. 5. Edited by Clive Schofield. Durham, U.K.: International Boundaries Research Unit, 1999. – 53 p.
119. Miyoshi, Masahiro. The role of equitable principles in the delimitation of maritime boundaries // Ocean Association of Japan. Proceedings of the 5th International Ocean Symposium: The frontier of the seas: the problems of delimitation, 1980. – Tokyo: Ocean Association of Japan, 1981. – Р. 42–46.
120. Nakamura, Ko. The delimitation of the sea areas and the partition of resources // International Ocean Symposium, 5th, Tokyo, 1980. The frontier of the seas: the problems of delimitation. – Tokyo: Ocean Association of Japan, 1981. – Р. 58–64.
121. Nelson L. The roles of equity in the delimitation of maritime boundaries // American journal of International Law. – Vol. 84 (4). – 1990. – P. 837–858.
122. O’Connel D. P. The International Law of the Sea. – 1982. – 485 р.
123. Oda, Shigeru. Delimitation of a single maritime boundary: the contribution of equidistance to geographical equity in the interrelated domains of the continental shelf and the exclusive economic zone // International law at the time of its codification: Essays in honour of Roberto Ago. – Milan: Dott. A. Giuffrè, 1987. – Р. 349–362.
124. Oda, Shigeru. International Law of the resourses of the sea. – 1979. – 243 р.
125. Ong, David M. Joint development of common offshore oil and gas deposits: “mere” state practice or customary international law? // American journal of international law. – Washington, D.C., 93(4), October 1999. – Р. 771–804.
126. Orrego Vicuña, Francisco. The contribution of the exclusive economic zone to the law of maritime delimitation // German yearbook of international law. – Vol. 31. – 1988. – Р. 120–137.
127. Oude Elferink, Alex G. The impact of the Law of the Sea Convention on the delimitation of maritime boundaries // Order for the oceans at the turn of the century, chapter 33. – The Hague; London; Boston: Kluwer Law International, 1998. – P. 648–701.
128. Oude Elferink, Alex G. The influence of provisional arrangements on negotiations on the delimitation of maritime boundaries // IBRU Boundary and Security Bulletin. – Durham (England), April 1993. – Р. 92–94.
129. Pharand, Donat and Umberto Leanza (eds.). The continental shelf and the exclusive economic zone: delimitation and legal regime = Le plateau continental et la zone économique exclusive: délimitation et régime juridique. – Dordrecht, Netherlands; Boston, Mass.: Martinus Nijhoff Publishers, 1993. xviii,. – 404 p.: ill., maps. (Publications on ocean development; v. 19) Text in English or French.
130. Pinto M. C. W. Maritime boundary issues and their resolution: an overview // Liber Amicorum Judge Shigeru Oda. Volume II. Edited by Nisuke Ando, Edward McWhinney and Rüdiger Wolfrum. – The Hague, Netherlands: Kluwer Law International, 2002. – Р. 1115–1142.
131. Prescott, John Robert Victor. Political frontiers and boundaries. – London and Boston: Allen & Unwin, 1987. – 315 p. Index.
132. Reisman, William Michael and Glay S. Westerman. Straight baselines in international maritime boundary delimitation. – Basingstoke (England): Macmillan, 1992. – 242 p.: maps.
133. Reports of International Arbitral Awards. – at 114-115, paras. 244–245.
134. Rosenne, Shabtai. Geography in international maritime boundary-making // Political geography. – London, 15(3/4) 1996. – P. 319–334.
135. Rozakis, Christos L. Compromises of States' interests and their repercussions upon the rules on the delimitation of the continental shelf: from the Truman Proclamation to the 1982 Convention on the Law of the Sea // Rozakis, C.L. and C.A. Stephanou (eds.). The new law of the sea. – Amsterdam: North-Holland, 1983. – Р. 155–183.
136. Schachter, Oscar. Linking equity and law in maritime delimitation // Liber Amicorum Judge Shigeru Oda. Volume II. Edited by Nisuke Ando, Edward McWhinney and Rüdiger Wolfrum. – The Hague, Netherlands: Kluwer Law International, 2002. – Р. 1163–1168.
137. Sehgal, Brinder Pal Singh. World Court on delimitation of continental shelf: a critique // Indian journal of international law. – New Delhi, 28(3/4), July/Dec., 1988. – Р. 486–496.
138. Shannon, Sequoia. An exercise in maritime delimitation for archipelagic States // Ocean Yearbook (University of Chicago). – Vol. 12. – 1996. – P. 334–357.
139. Sharma, Surya P. The single maritime boundary régime and the relationship between the continental shelf and the exclusive economic zone // International journal of estuarine and coastal law 2, 1987. – P. 203–226.
140. Sharma, Surya Prakash. Delimitation of land and sea boundaries between neighbouring countries. – New Delhi: Lancer Books, 1989. ix. – 191 p. Includes index.
141. Smith, Robert W. and Bradford L. Thomas. Island disputes and the law of the sea: an examination of sovereignty and delimitation disputes // Maritime briefings. – Vol. 2, No. 4. Edited by Clive Schofield and Andrew Harris. Durham, U.K.: International Boundaries Research Unit, 1998. – 27 p.
142. Smith, Robert W. Geographical considerations in maritime boundary delimitations // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. – Р. 3–14.
143. Smith, Robert W. Global maritime claims // Ocean development and international law. – New York, 20(1), 1989. – Р. 83–103.
144. Smith, Robert W. Joint (development) zones: a review of past practices and thoughts on the future // Proceedings of the Law of the Sea Institute, 29th Annual Conference. – Honolulu, Hawaii: Law of the Sea Institute: Williams S. Richardson School of Law, University of Hawaii, 1997. – Р. 645–662.
145. Sohn, Louis B. Exploring new potentials for maritime boundary dispute settlement // Rights to oceanic resources. Edited by D.G. Dallmeyer and L. DeVorsey, Jr. Dordrecht. – Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers, 1989. – Р. 153–165.
146. St. Pierre and Miquelon, 31 ILM. – at 1161, para. 29.
147. Statute of the International Court of Justice // Published by the United Nations Department of Public Information – October 1977. – 47 p.
148. Stred K. H. Law of the Sea: Delimitation of the Tunisia-Libya continental shelf // Harvard International Law Journal. – Vol. 24. – 1983. – P. 384 – 461.
149. Symonides, Janusz. Delimitation of maritime areas between the States with opposite or adjacent coasts // Polish yearbook of international law 13, 1984. – Р. 19–46.
150. Tanja, Gerard Jacob. The legal determination of international maritime boundaries: the progressive development of continental shelf, EFZ and EEZ law. – Deventer, Netherlands; Boston, Mass.: Kluwer Law and Taxation Publishers, 1990. xxi. – 360 p.: maps. Bibliography: p. 339–353. Includes index.
151. The Law of the Sea: Official text of the United Nations Convention on the Law of the Sea with Annexes and Index. Final Act of the Third United Nations Conference on the Law of the Sea // United Nations publications # E.83.V.5 – N. Y., 1983. – 224 р.
152. Thirlway, Hugh. The law and procedure of the International Court of Justice 1960–1989 (Part Six). Maritime delimitation: legal and practical aspects. Division A: The Law of the Sea (concluded) // British year book of international law. – London, vol. 65. – 1994. – Р. 1–102.
153. United Nations. Office for Ocean Affairs and the Law of the Sea. The law of the sea: maritime boundary agreements (1970–1984). – New York: United Nations, 1987. – 297 p.
154. University of Cambridge. Research Centre for International Law. International boundary cases: the continental shelf. – New York; London: Cambridge University Press, 1991. – Two volumes: Vol. I. – 883 p.; Vol. II. – 827 p.
155. Valencia, Mark J. Taming troubled waters: joint development of oil and mineral resources in overlapping claim areas. – San Diego law review 23, 1986. – Р. 661–684.
156. Verwey, Dedano R. Outer delimitation of the continental shelf under the 1982 Convention on the Law of the Sea: legal solution or legal confusion? // Leiden journal of international law. – Leiden, 7(2), Autumn 1994. – Р. 23–42.
157. Willis L. Allan. From precedent to precedent: the triumph of pragmatism in the law of maritime boundaries // Canadian yearbook of international law 24, 1986. – Р. 3–60.
158. Wilson, Jerry C. UNCLOS article 76 surveys: claims for extended boundaries // Sea technology. – Arlington, Va., 43(8), August 2002. – Р. 17–21.
159. Yoshifumi, Tanaka. Reflections on the concept of proportionality in the law of maritime delimitation // International journal of marine and coastal law. – London, 16(3), September 2001. – Р. 433–463.
160. Zhiguo, Gao. Legal aspects of joint development in international law // Proceedings of the Law of the Sea Institute, 29th Annual Conference. – Honolulu, Hawaii: Law of the Sea Institute: Williams S. Richardson School of Law, University of Hawaii, 1997. – Р. 629–644.