ТКАНИННИЙ ГЕМОСТАЗ У СОБАК І ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ПРИ ЛІКУВАННІ ГНІЙНИХ РАН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МАЗЕЙ НА ГІДРОФІЛЬНІЙ ОСНОВІ

Короткий опис

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯРЕМЧУК АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 619:616-001.4:636.2/.7

ТКАНИННИЙ ГЕМОСТАЗ У СОБАК І ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ПРИ ЛІКУВАННІ ГНІЙНИХ РАН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МАЗЕЙ
НА ГІДРОФІЛЬНІЙ ОСНОВІ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
РУБЛЕНКО Михайло Васильович

Біла Церква 2006

Зміст
Перелік умовних позначень 3
Вступ 4
Розділ 1 Огляд літератури 10
1.1. Видові особливості запальної реакції у тварин 10
1.2. Роль системи гемостазу при запальних процесах у тварин 16
1.3. Методи діагностики і контролю перебігу ранового процесу
у тварин 22
1.4. Лікування ран у тварин 30
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання
роботи 39
Розділ 3 Гемостазологічна характеристика тканин собак і великої
рогатої худоби 51
Розділ 4 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування
мазі Левосин” при гнійних ранах у собак 62
4.1. Клінічне та ехографічне дослідження 62
4.2. Цитологічні дослідження 73
4.3. Тканинний гемостаз і гістоструктура ранових біоптатів 81
4.4. Стан тканинної калікреїн-кінінової системи 90
Розділ 5 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування
мазі Мірамістин” при гнійних ранах у собак 97
Розділ 6 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування мазі
Левосин” при гнійних ранах у великої рогатої худоби 103
6.1. Клінічне та ехографічне дослідження 104
6.2. Тканинний гемостаз і гістоструктура ранових біоптатів 112
Розділ 7 Аналіз та узагальнення результатів досліджень 123
Висновки 149
Пропозиції виробництву 152
Список використаних джерел 153
Додатки 194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ПА плазмінова активність
ПЕО поліетиленоксид
РЦК рановий цитологічний коефіцієнт
ПК прекалікреїн
ПЧ протромбіновий час
СПА сумарна протеолітична активність
СФА сумарна фібринолітична активність
УЗД ультразвукова діагностика
ФА фібринолітична активність
ФХІІ ХІІ фактор системи згортання крові, фактор Хагемана
ФХІІІ ХІІІ фактор системи згортання крові, фібриназа, фібрино-стабілізувальний фактор
СІ-І швидко реагуючий інгібітор калікреїнів
t-PA тканинний активатор плазміногену
α1-ІП α1-інгібітор протеїназ
α2-М α2-макроглобулін

ВСТУП

Актуальність теми. Нині, не зважаючи на розробку нових лікувальних засобів та схем лікування, проблема лікування ран у тварин не втратила своєї актуальності. Це, в першу чергу, зумовлено значною поширеністю травматизму як серед сільськогосподарських, так і дрібних домашніх тварин [15].
Питанням патогенезу та лікування ран у тварин було присвячено ряд класичних робіт [6, 7, 8], у яких клінічно визначено видові особливості ранового процесу. Водночас, питанням діагностики ранового процесу були присвячені лише поодинокі роботи [9, 10], де головна увага приділялася бактеріологічній характеристиці ран. Поряд з цим, у ряді робіт [1114] було розглянуто патогенетичну роль сполучної тканини, систем медіаторів запалення, функціонально-метаболічної активності нейтрофілів, імунологічної реактивності та ендотоксикозу при рановому процесі та хірургічній інфекції у тварин.
В останні роки у ветеринарній хірургії певна увага дослідників надається стану системи гемостазу [1519]. Однак, при цьому її показники досліджувалися в плазмі крові, тоді як первинна активація її компонентів відбувається на рівні мікроциркуляторного русла, безпосередньо в травмованих тканинах.
Більшість сучасних методів дослідження перебігу ранового процесу розроблена в гуманній медицині морфологічні, планіметричні, бактеріо-логічні, біохімічні, інструментальні, які недостатньо інформативні та точні, потребують значних затрат часу та матеріальних засобів [20], не завжди адаптовані до тварин. В зв’язку з цим, існуючі методи досліджень здебільшого відображають лише окремі патогенетичні ланцюги ранового процесу та здебільшого потребують комплексного використання для визначення ефективності лікувальних заходів. Це зумовлює необхідність пошуку нових об’єктивних методів контролю за перебігом ранового процесу, одним із яких може бути метод гемостазологічного аналізу ранових біоптатів.
Істотне місце у лікуванні ран належить засобам для місцевого застосування. Однак, переважна більшість з них володіє лише антимікробною дією та виготовлена на жировій основі, з якої практично не вивільняються активні компоненти. Разом з тим, недоліком таких препаратів є однонаправленість їх дії, в той час, як патогенетичними факторами ранового процесу є патогенна мікрофлора, надлишкова гідратація, больовий синдром, порушення тканинного метаболізму. У зв’язку з цим, для лікування хірургічної інфекції у тварин було запропоновано препарати такої комплексної дії димексид [2122], ізатизон [23] та мазь на гідрофільній основі Левомеколь” [24], механізми яких на рівні мікроциркуляторного русла залишилися невизначеними.
Таким чином, зважаючи на значну поширеність ран та їх ускладнення хірургічною інфекцією, існує необхідність розробки об’єктивних методів діагностики перебігу ранового процесу у різних видів тварин та патогенетичне обґрунтування засобів для місцевого лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковою тематикою кафедри хірургії та проблемної лабораторії з питань ветеринарної хірургії Білоцерківського державного аграрного університету Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (номер державної реєстрації 0103U004461), галузевої науково-технічної програми Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, завдання 113.12.02 Розробка діагностичних гемостазологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин”.
Мета роботи обґрунтувати патогенетичну роль тканинного гемостазу в перебігу ранового процесу в собак та великої рогатої худоби. Розробити на цій основі об’єктивні методи контролю за його перебігом та патогенетично обґрунтувати застосування мазей на гідрофільних основах при гнійних ранах у тварин.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:
1) вивчити стан систем тканинного гемостазу та протеолізу в клінічно здорових собак і молодняку великої рогатої худоби;
2) дати клінічну, морфологічну, цитологічну, ультрасонографічну харак-теристики перебігу ранового процесу в собак і молодняку великої рогатої худоби при різних методах лікування;
3) удосконалити цитологічний метод ранових відбитків” для досліджен-ня ран;
4) вивчити зміни показників систем тканинного гемостазу та протеолізу при різних методах лікування гнійних ран у собак та великої рогатої худоби;
5) дати порівняльну характеристику методів гістологічного та гемостазо-логічного аналізу тканин у динаміці ранового процесу.
Об’єкт досліджень гнійні рани у собак і молодняку великої рогатої худоби.
Предмет досліджень стан систем тканинного гемостазу та протеолізу грануляційної тканини гнійних ран у собак та великої рогатої худоби.
Методи досліджень клінічні, планіметричні, бактеріологічні, цитоло-гічні, гістологічні, гемостазологічні (вплив тканинних екстрактів на активність фібринолізу, фактор ХІІІ, протромбіновий час донорської плазми та сумарна протеолітична активність, вміст прекалікреїну, його швидко реагуючого інгібітора СІ-І, α1-інгібітора протеїназ і α2-макроглобуліну в тканинних екстрактах).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично та клініко-експериментально обґрунтовано патогенетичну роль тканинного гемостазу та калікреїн-кінінової системи у перебігу ранового процесу в собак та великої рогатої худоби. При цьому запроваджено у ветеринарну хірургію діагностичний метод гемостазологічного дослідження ранових біоптатів.
Вивчено стан систем тканинного гемостазу та протеолізу в тканинах з різних анатомотопографічних ділянок тіла собак та великої рогатої худоби. Доведено, що стан показників тканинного гемостазу та калікреїн-кінінової системи залежить від складу ранової мікрофлори. Так, інфікування ран грамнегативною мікрофлорою супроводжується істотним зменшенням коагуляційного потенціалу травмованих тканин, гіперактивацією в них фібринолізу та протеїназно-інгібіторним дисбалансом, що зумовлює ускладнений перебіг запального процесу в гнійних ранах.
Удосконалено метод дослідження ранових мазків-відбитків у собак шляхом застосування ранових цитологічних коефіцієнтів, що істотно підвищує об’єктивність та інформативність цитологічного дослідження, дозволяє дати статистичну оцінку вірогідності отриманих результатів. Також встановлено динамічне зменшення на ультрасонограмах ехонегативних ділянок за сприятливого перебігу ранового процесу.
Доведено, що стан показників тканинної системи гемостазу грануляційної тканини залежить від методу лікування та виду тварин. Встановлено, що тканинній системі гемостазу в процесі загоєння ран властиві фазні зміни фібринолітичної активності та коагуляційного потенціалу при динамічному зменшенні активності калікреїн-кінінової системи.
Дано обґрунтування й практично апробовано раціональні й ефективні методи лікування гнійних ран у собак і великої рогатої худоби із застосуванням багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі Левосин” та Мірамістин”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні запропонованих цитологічних, ультрасонографічних, гемостазологічних діагностичних і прогностичних критеріїв та засобів лікування гнійних ран у собак і великої рогатої худоби. При цьому адаптовано методики дослідження системи тканинного гемостазу в собак та великої рогатої худоби. Інформативними показниками перебігу ранового процесу є активність у тканинних екстрактах сумарного фібринолізу, плазміну, тканинного активатора плазміногену, фактора ХІІІ та протромбіновий час. Патогенетично обґрунтовано застосування запропонованих мазей на гідрофільній основі для лікування ран у собак і великої рогатої худоби. При цьому мазь Левосин” слід застосовувати лише у фазу очищення ран, а мазь Мірамістин” і у фазу регенерації.
Отримані результати впроваджені в навчальний процес і використовуються у науковій роботі, при читанні лекцій, проведенні лабораторно-практичних занять з ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини (Білоцерківський державний аграрний університет, Полтавська державна аграрна академія, Національний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького).
Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав самостійно весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень, провів статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та узагальнення. Бактеріологічні дослідження проводилися в лабораторії кафедри мікробіології і вірусології Білоцерківського держагроуніверситету (зав. кафедри професор В.В. Рухляда).
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: Современные проблемы ветеринарной хирургии” (м. Санкт-Петербург, 2004), Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005), ІІІ Міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини” (м. Київ, 2005), Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Бі-ла Церква, 2005); всеукраїнських: IV-й науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003), Сучасні проблеми ветеринарної хірургії” (м. Харків, 2004), науковій конференції студентів, магістрантів та аспірантів Майбутнє ветеринарної медицини, біології та біотехнології” (м. Луганськ, 2005) і конференціях Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2003, 2004); наукових конференціях докторантів і аспірантів: Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2003, 2004, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових статей у фахових виданнях: Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1), Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1), Вісник Сумського національного аграрного університету” (1), журнали Ветеринарна медицина України” (1) та Сільський господар” (1), збірник наукових праць Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків) (1), збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ 2005) (1), аграрний вісник Причорномор’я (м. Оде-са, 2005) (1), науково-теоретичний журнал Біологія тварин” (м. Львів, 2005) (1).

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, 5-ти розділів результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків та пропозицій, які викладені на 152-х сторінках комп’ютерного набору, ілюстрована 21-єю таблицею, 37-ма рисунками та має 5 додатків. Список використаних джерел включає 377 найменувань, із них 85 авторів далекого зарубіжжя.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі представлено новий шлях розв’язання проблеми діагностики перебігу та патогенезу ранового процесу в тварин. Запропоновано гемостазологічний метод діагностики загоєння ран за показниками тканинного гемостазу, які відображають основні патогенетичні процеси в регенеруючих тканинах. Доведено, що перебіг ранового процесу в тварин із різним типом запальної реакції залежить від функціональної активності тканинних систем гемостазу, фібринолізу та калікреїн-кінінової. На підставі цього обґрунтовано застосування мазей на гідрофільній основі для лікування гнійних ран залежно від стадії ранового процесу.
2. Тканинам із різних анатомо-топографічних ділянок собак та великої рогатої худоби властиві різні рівні сумарної фібринолітичної, коагуляційної, протеолітичної та інгібіторної активності. Сумарна фібринолітична активність м’язів собак збільшується в наступній послідовності: ділянка голови ≤ черевна стінка ≤ стегно ≤ шия ≤ лопатка, тоді як екстракти шкіри та фасції викликають її істотне зниження. Сумарна протеолітична активність м’язів з усіх ділянок у великої рогатої худоби вірогідно вища, ніж у собак, а її рівень у різних ділянках підвищується в такій послідовності: ділянка голови ≤ черевна стін- ка ≤ стегно ≤ шия ≤ лопатка. Екстракти тканин великої рогатої худоби мають вищий інгібіторний потенціал, зокрема, в середньому вдвічі за вмістом α1-ІП.
3. Ультразвукове дослідження ран є достатньо об’єктивним, неінвазив-ним методом діагностики їх загоєння. При цьому як ехонегативна зона візуалізується рановий дефект, а як ехопозитивна запальний інфільтрат. Сприятливий перебіг ранового процесу характеризується динамічним зменшенням величини ехонегативної зони рани та зникненням ехопозитивних зон запального інфільтрату.
4. При розвитку у собак гнійного запалення в ранах, інфікованих асоціаціями грампозитивних мікробів, відбувається підвищення сумарної фібринолітичної активності (+38,2±6,4 мм2), зменшення активності ФХІІІ (-4±0,79 с) та подовження протромбінового часу (+6,5±0,38 с), що зумовлює дисбаланс між фібринолітичним та гемокоагуляційними властивостями травмованих тканин. При цьому за рановими цитологічними коефіцієнтами щодо дегенеративно-змінених клітин (3,8±0,2) та мікробної флори (3,6±2,4) діагностується некротичний тип цитограм.
5. При інфікуванні ран у собак асоціаціями грамнегативних мікробів має місце надмірна активація фібринолізу (+177,2±22,2 мм2), головним чином, за рахунок плазміну, в 1,5 рази вищий рівень сумарного протеолізу на фоні зменшення коагуляційного потенціалу, що є перешкодою для формування повноцінного фібринового та грануляційного бар’єрів.
6. Застосування мазі Левосин” у випадку грампозитивної ранової мікро-флори в фазу очищення ран характеризується регенеративно-запальним типом цитограм з РЦК фагоцитувальних нейтрофілів 3±0,2 (при 1,2±0,2 у контролі) та гістологічною картиною формування молодої грануляційної тканини. В процесі загоєння ран відбуваються фазні зміни фібринолізу при недостатньо високій активності ФХІІІ: зменшення його активності до (+29,9±3,4 мм2), з наступним підвищенням до (+70,5±8,2 мм2) в період реорганізації грануляцій та їх епітелізації. При цьому динамічно зменшується активність тканинного кініногенезу на фоні високого вмісту в тканинах інгібіторів протеїназ. У цілому це забезпечує скорочення терміну лікування в середньому в 1,7 рази.
7. У випадку грамнегативної ранової інфекції зміни тканинного гемостазу при застосуванні мазі Левосин” характеризуються підвищенням активності фібринолізу (+294±25,9 мм2) в фазу очищення з наступним зменшенням протягом періоду загоєння на фоні високої активності ФХІІІ (+8,4±0,48 с) та подовженням протромбінового часу (+6,7±0,6 с). Паралельно відбувається динамічне зменшення активності тканинного кініногенезу, що супроводжується зменшенням вмісту інгібітора калікреїна (СІ-І), яке певною мірою компенсується іншими інгібіторами протеїназ (α1-ІП та α2-М). При цьому недостатнє урівноваження ланцюгів тканинного гемостазу, незважаючи на скорочення терміну загоєння ран у середньому в 1,7 рази, зумовлює необхідність застосування, поряд з маззю Левосин”, засобів, що згубно діють на грамнегативну ранову мікрофлору та її токсини.
8. Застосування мазі Мірамістин” при гнійних ранах у собак шляхом дренування супроводжується швидким усуненням у тканинах медіаторного пресингу кінінів (підвищення в фазу очищення втричі вмісту прекалікреїну та в 1,5 рази інгібітора його активної форми СІ-І) на фоні підвищених рівнів α1-ІП та α2-М. Для обох способів застосування мазі Мірамістин” характерні фазні зміни тканинного фібринолізу і гемостазу з піками активності в фазу очищення ран та їх епітелізації на фоні поступового підвищення активності ФХІІІ, що сприяє скороченню терміну загоєння ран у середньому в 1,31,7 рази.
9. Розвиток гнійного запалення в ранах великої рогатої худоби супро-воджується збільшенням активності тканинного фібринолізу (+19±1,3 мм2) при високій коагуляційній здатності тканин (ПЧ (-2,7±0,5 с), ФХІІІ (+4,4±0,6 с)). У наступному перебіг ранового процесу характеризується посиленням тканинного фібринолізу (+31,1±3,9 мм2) та протеолізу (0,79±0,08ммоль/(годּл)) при зниженні активності ФХІІІ. У випадку застосування мазі Левосин” має місце істотне посилення протеолізу в фазу очищення (1,3±0,09 ммоль/(годּл)) при помірній активності фібринолізу та ФХІІІ. При цьому термін загоєння ран скорочується в 1,5 рази, що підтверджується даними ультрасонографічних та гістологічних досліджень.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Результати клініко-експериментального обґрунтування патогенетич-ної ролі системи тканинного гемостазу в перебігу ранового процесу у собак та великої рогатої худоби слід використовувати при вивченні особливостей запальної реакції у порівняльному видовому аспекті при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.
2. Для оцінки основних патогенетичних механізмів перебігу ранового процесу досліджують стан тканинної системи гемостазу. Для чого визначають вплив екстрактів ранових біоптатів на: сумарну фібринолітичну активність, протромбіновий час та активність фактора ХІІІ донорської плазми. В комплек-сному дослідженні перебігу ранового процесу, як допоміжний метод, слід використовувати УЗД діагностику. Для підвищення об’єктивності цитологічного дослідження рекомендуємо використовувати ранові цитологічні коефіцієнти.
3. Лікування собак з гнійними ранами має включати ретельну хірургічну обробку з висіканням нежиттєздатних тканин під місцевим знеболюванням, промивання ранової порожнини розчинами 3%-го перекису водню та 0,02%-го фурациліну порівну з подальшим застосуванням зближуючих швів та труб-частого дренажа, через який до повного очищення ран вводять мазі Левосин” або Мірамістин”, після чого рани закривають первинно-відстроченими швами.
4. Для лікування гнійних ран у великої рогатої худоби, після хірургічної та антисептичної обробки застосовують марлевий дренаж, просочений маззю Левосин” до повного очищення рани. Після цього рани закривають первинно-відстроченими швами.

Список використаних джерел

1. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Розповсюдження хірургічної патоло-гії у свиней при утриманні на різних підлогах // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук. практ. конф. (7-8. 06. 95р.). Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 188190.
2. Панько І.С. Основні проблеми ветеринарної хірургії на сучасному етапі розвитку тваринництва // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. Біла Церква, 1998. Вип. 5, ч. 2. С. 187190.
3. Авраменко Т.О., Стецюра Л.Г., Борисевич В.Б. Особливості травма-тизму собак в умовах великого міста // Наук. вісник Націон. аграрн. ун-ту. Київ, 2001. Вип. 38 С. 6367.
4. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Авраменко Т.О. Травматична хворо-ба // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 21. С. 2732.
5. Петренко О.Ф. Раціональні методи остеосинтезу та стимуляція репаративного остеогенезу у тварин: Дис. ... док. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2002. 241 с.
6. Макаров А.с. Лечение ран у сельскохозяйственных животных. Казань, 1956. 47 с.
7. Мастыко Г.С. Особенности реакции с.х. животных на травму и их клиническое значение: Дисдра вет. наук. Витебск, 1960. 460 с.
8. Плахотин М.В. О стадийности острогнойного воспаления в свете современных представлений // Труды МВА. 1961. Т.37. С.147 151.
9. Оливков Б.М. Абсцессы, их распознавание и лечение. М.: ОгизСельхозгиз, 1944. 40 с.
10. Проценко А.А. Влияние протеолитических ферментов в сочетании с антибиотиками на микрофлору ран и раневой процесс крупного рогатого скота: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / МВА. Москва, 1985. 18с.
11. Борисевич В.Б., Шахин Ю.Х., Макумбу М.Д. Гистохимическое исследование заживления ран у крупного рогатого скота и собак // Диагностика, терапия и профилактика болезней с.х. животных: Научн. тр. УСХА. К.: УСХА, 1975. Вып.156. Том.1. С.84 91.
12. Іздепський В.Й. Артрити у свиней: патогенез і патогенетичні методи лікування: Автореф. дис. ... д-ра. вет. наук: 16.00.05 Київ, 1993. 41с.
13. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2000. 36 с.
14. Ільніцький М.Г. Патогенетичне обгрунтування засобів детоксика-ційної терапії і профілактики ранової інфекції у свиней: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2002. 40 с.
15. Семенов Б.С., Вощевоз А.Т. Показатели фибринолитической актив-ности у крупного рогатого скота // Хирургические болезни сельско-хозяйственных животных: Сб. науч. трудов. Ленинград, 1990. С. 139141.
16. Рубленко М.В. Фібриноген у динаміці розвитку гострого запалення у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 1997. Вип. 3. Ч.1. С. 134137.
17. Іздепський В., Кулинич С. Динаміка деяких показників системи гемостазу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. 2002. №10. С. 2729.
18. Ермолаев В.А Состояние системы гемостаза при заживлении кожно-мышщечных ран крупного рогатого скота // Труды междунар. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию УГАВМ «Актуальные проблемы ветеринарной хирургии». Троицк, 2004. С. 5758.
19. Ханєєв В.В. Гемостаз та його корекція при хірургічній інфекції у собак. Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2004. 23 с.
20. Тамм Т.И. Методы диагностики и контроля течения раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М. Даценко К.: Здоров’я, 1995 С.60 89.
21. Хомин Н.М. Застосування димексиду у поєднанні з іншими лікарсь-кими речовинами при лікуванні інфікованих ран та хронічних асептичних серо-фібринозних бурситів: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05 / Національний аграрний університет. Київ, 1994. 25 с.
22. Застосування димексиду у ветеринарній хірургії / В.І. Саєвич, В.І. Завірюха, А.А. Гамота та ін. // Наук. вісник Націон. аграрн. ун-ту. Київ, 2001. Вип. 38. С. 5760.
23. Рекомендації щодо застосування ізатизону в практиці ветеринарної медицини / В.Й. Іздепський, М.В. Рубленко, М.Г. Ільніцький, М.В. Вельбовець: Затвердж. НТР Ветеринарна медицина” Мінсільгосппроду України, 1996 р. Біла Церква, 1997. 15 с.
24. Ханєєв В.В. Застосування мазей на гідрофільній основі при гнійних ранах у собак // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту. 2004. №2 (11). С. 140143.
25. Клименко Н.А. Клинические аспекты исследования проблем общей патологии воспаления // Врачебная практика. 1999. №6. с.5 10.
26. Даценко Б.М. Патогенез раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М. Даценко. К.: Здоров’я, 1995. С. 3459.
27. Хитров Н.К. Реакция сосудов в очаге воспаления // Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М., 1995. С. 3952.
28. Особенности изменений некоторых показателей липидного обмена у больных с тяжелой механической травмой / В.В. Мороз, А.А. Бессекеев, Л.В. Молчанова, Л.Н. Щербакова // Анестезология и реаниматология. 2003. №6. С. 47.
29. Zimmerman G.A., Whatley R.E., McIntyre T.M., Prescott S.M. Production of platelet activating factor, a biologically active lipid, by vascular endothelial cells // Am. Rev. Respir. Dis. 1987. Vol. 136. P. 204207.
30. Клименко Н.А. Медиаторы воспаления и принципы противовоспали-тельной терапии // Врачебная практика. 1997. №5. с.3 9.
31. Bevilacqua M.P., Gimbrone M.A. Inducible endothelial functions in inflammation and coagulation // Seminars Thromb. Hemost. 1987. Vol. 13. P. 425433.
32. De Caterina R., Zibby P., Peng H. B. et al. Nitrice oxide decreases cytokine-induced endothelial activation. Nitric oxide selectively reduces endothelial expession of adhesion molecules and proinflammatory cytokines // J. Clin. Suvest. 1995. Vol. 96. P.60.
33. Титов В.Н. Роль макрофагов в становлении воспаления, действие интерлейкина-1, интерлейкина-6 и активность гипоталамо-гипофизарной системы // Клин. лаб. диагностика. 2003. №12. С. 310.
34. Zivelin A., Gitel S., Griffin J. H. et al. Extensive Venous and Arterial Thrombosis Associated with an inhibitor to activated protein C // Blood. 1999. Vol. 94, №3. P.895901.
35. Eckersall P.D. The acute phase response in animals // Textbook of the Japanese Society of veterinary clinical pathology. 1999. P. 1021.
36. Хорст А. Молекулярные основы патогенеза болезней. М.: Медицина, 1982. 454с.
37. Клименко Н.А., Пышнов Г.Ю. Механизмы модулирующего влияния тучных клеток на лейкоцитарную реакцию при воспалении // Бюл. експер. биол. и мед. 1993. Том 115. №1. с.2930.
38. Клименко Н.А., Татарко С.В. Механизмы стимулирующего влияния тканевых базофилов на репаративные процессы при воспалении // Морфология 1997. Том 111. №2. С.6972.
39. Клименко М.О., Пишнов Г.Ю. Роль тучних клітин в інфільтративних явищах при запаленні // Фізіол. журн. Т. 44. №3-4. С.8388.
40. Клименко Н.А., Татарко С.В. Роль тучных клеток в репаративних явлениях при воспалении // Бюл. експер. биол. 1995. Т. 119. №3. с.262265.
41. Кузик Б.И., Васильев Н.В., Цыденов Н.Н. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма. М.: Медицина, 1989. 320с.
42. Stephanie A.S. Hypercoagulability in the dog and cat // Proceeding 17th ACVIM. - Chicago. - 1999. - P. 400-399.
43. Yarovaya G.A., Blokhina T.B., Neshkova E.A. Contact system. New concepts on activation mechanisms and bioregulatory functions // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 1325.
44. Активація прекалікреїну плазми крові високодисперсними кремнеземами // Н.Ф.Мегедь, К.М.Веремієнко, В.В.Павлов, В.А.Тьортих // Укр. біохім. журн. 1976. Т.48. №3. С.370 374.
45. Nawroth P.P., Stern D.M. Endothelial cell procoagulant properties and the host response // Seminars in Thromb. Hemost. 1987. Vol. 13. P. 391397.
46. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. М.: Медицина, 1996. 240с.
47. Kirchner H. The interferon system as an integral part of the defense system against infections // Antiviral Res. 1986. Vol. 6, P. 117.
48. Bhagat K, Vallance P. Inflammatory cytokines impair endothelium-dependent dilatation in human veins in vivo // Circulation. 1997. Vol. 96. P. 30423047.
49. Титов В.Н. С-реативний белок, активация воспаления путём усиления поглощения жирных кислот клетками рыхлой соединительной ткани // Клин. лаб. диагностика. 2003. №7. С. 39.
50. Lentsch A.B., Ward P.A. Understanding the pathogenesis of inflammation using rodent models // ILAR Journal. 1999. Vol. 40, №4. P. 151156.
51. Stearns-Kurosawa D. J., Kurosawa S. et al. The endothelial cell protein C receptor angments protein C activation by the thrombin-thrombomodulin complex // Proc. Natl. Acad Sci USA. 1996. Vol. 93. P.1021210231.
52. Wasiluk K. R., Skubitz K. M., Gray B. H. Comparison of granule proteins from human polymorphonuclear leukocytes are bactericidal toward Psundomonas aeruginosa // Infect. Immunol. 1991. Vol. 59. P.41934200.
53. Elsbach P., Weiss J. Bactericidal/permeability increasing protein and host defence against grom-negative bacteria and endotoxin // Curr. Opin. Immunol. 1993. Vol. 5. P.103107.
54. Мартьянов С.Н. О видовых особенностях реактивности крупного рогатого скота при хирургической патологии // Ветеринария. 1960. №11. С.60 64.
55. Мастыко Г.С. Стадии раневого воспаления у лошади и крупного рогатого скота и схема лечения // Незаразные болезни с.-х. животных: Сб. научн. тр. Ленинград: Изд-во Ленингр. вет. ин-та, 1976. Вып.47. С.5963.
56. Клименко Н.А. О единстве повреждения и защиты в воспалении // Врачебная практика. 1998. №6. С.4 8.
57. Falanga A., Iacoviello L., Evangelista V. et al. Loss of blast cell procoagulant activity and improvement of hemostatic variables in patients with acute promyelocytic leukemia given all-trans-retinoic acid // Blood. 1995. Vol. 86. P.10721081.
58. Falanga A., Marchetti M., Evangelista V. et al. Neutrophil activation and hemostatic changes in healthy donors given granulocyte-colony stimulating factor // Blood. 1999. Vol. 93. P.25062514.
59. Falanga A., Marchetti M., Evangelista V. et al. Polymorphonuclear leukocyte activation and hemostasis in patients with essential thrombocythemia and polycythemia vera // Blood. 2000. Vol. 96. P.42614266.
60. Рубленко М.В., Іздепський В.Й., Черняк С.В. Діагностичне та прогностичне значення цитохімічних досліджень нейтрофілів у тварин при запальних процесах // Лабораторна вет. мед.: фізико-хімічні методи досліджень Рівне, 1998. С. 224227.
61. Лазоренко А.Б. Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней. Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2005. 19 с.
62. Ільніцький М.Г. Вміст мікроелементів і білків у сироватці крові свиней із гнійними ранами // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.16. Біла Церква, 2001. С.9399.
63. Кулинич С.М., Киричко Б.І. Зміни загального білка та його фракцій при гнійно-некротичних процесах в ділянці пальця у корів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць, присвяч. 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного ін-ту. Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. Вип.9 (33). Ч.2. С. 176179.
64. Стоцький О.Г., Лазоренко А.Б. Стан білково-ліпідного обміну при гнійних ранах у коней // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту. №2. Вип. 11. Суми, 2004. С.132135.
65. Иванов Е.П. Руководство по гемостазиологии. Мн.: Беларусь, 1991. С. 572.
66. Балуда В.П., Балуда М.В., Деянов И.И. Физиология гемостаза. М.: Медицина, 1995. 244 с.
67. Баркаган З.С., Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушение гемостаза. М.: Нъюдиамед, 2001. 296 с.
68. Шимкевич Л.Л., Амирасланов Ю.А. Система гемостаза при раневой инфекции // Раны и раневая инфекция / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. М.: Медицина, 1990. С. 125149.
69. Хитров Н.К. Медиаторы воспаления // Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М., 1995. С. 81100.
70. Братчик А.М., Каменев В.Ф. Фибринолиз, интерлейкины и кардиальный атеросклероз // Клиническая медицина. 1992. Т.70, №2. С. 3234.
71. Altieri D. Coagulation assembly on leukocytes in transmembrane signaling and cell adhesion // Blood. 1993. v.81. P.569.
72. Bombeli T., Meller M., Haeberli A. Anticoagulant properties of the vaseular endothelium // Thromb. Haemost. 1997. v.77. P.408416.
73. Бокарёв И.Н., Щепотин Б.М., Ена Я.М. Внутрисосудистое свёртывание крови. К.: Здоров’я, 1989. 240с.
74. Грицюк А. И., Амосова Е. Н., Грицюк Н. А. Практическая гемостазиология // К.: Здоров’я. 1994. 256 с.
75. Broze G. J. Tissue factor pathway inhibitor and the revised theory of coagulation // Ann. Rev. Med. 1995. v.46. P.103115.
76. McGorisk G. M., Treasure C. B. Endothelial dysfunction in coronary heart disease // Curr. Opin. Cardiol. 1996. v.11. P.341350.
77. Walsh P. N. Platelets and factor IX bypass the contact system of blood coagulation // Thromb. Haemost. 1999. v.82. P.234248.
78. Рябов Г.А., Пасечник И.Н., Азизов Ю.М. Роль фибринопептида А и D-димера в диагностике нарушений системы гемостаза // Анестез. и реанимат. 2003. №1. с.6974.
79. Freidenberg W. R., Roberts R. C., David D. E. Relationship of thrombohemorrhagic complications to endothelial cell function in patients with chronic disorders // Am. J. Hematol. 1992. v.40. P.283289.
80. Mihalyi E. Clotting of boving fibrinogen. Calcium binding to fibrin during clotting and its dependensce on release of fibrinopeptide B // Biochem. 1988. Vol. 27, №3. P. 967976.
81. Yang Z., Mochalkin I., Doolittle R.F. A model of fibrin formation based on crystal structures of fibrinogen and fibrin fragments complexed with synthetic peptides // PNAS. 2000. Vol. 97, №26. P. 1415614161.
82. Луговской Э.В., Гриценко П.Г., Скурский С.Л., Комисаренко С.В. Роль ионов кальция в процессе полимеризации фибрина // Укр. біохім. журн. 2002. №3. С. 510.
83. Takagi T., Doolittle R.F. Amino acid sequence studies on factor XIII and the peptide released during its activation by thrombin // Biochemistry. 1974. Vol. 13, №4. P. 750756.
84. Radek J.T., Jeong J.M., Wilson J., Lorand L. Association of the A subunits of recombinant placental factor XIII with the native carrier B subunits from human plasma // Biochemistry. 1993. Vol. 32, N 14. P. 35273534.
85. Corbett S.A., Lee L., Wilson C.L., Schwarzbauer J.E. Cowalent crosslinking of fibronekting to fibrin is required for maximal cell adhesion to a fibroneknectin-fibrin matrix // Ibid. 1997. Vol. 272, N 40. P. 2499925005.
86. Panetti T.S., Kudryk B.J., Mosher D.F. Interaktion of recombinant procollagen and properdin modules of thrombospodin-1 with heparin and fibrinogen /fibrin // Ibid. 1999. Vol. 274, N 1. P. 430437.
87. Іздепський В.Й., Рубленко М.В. Зміни деяких показників протеолітичної системи крові при гнійному артриті у свиней // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.практ. конф. (Біла Церква, 78 червня 1995р.). Біла Церква, 1995. Ч.2. С.151 152.
88. Ермолаев В.А., Семенов Б.С. Гемостазиологические параллели гнойной хирургической патологии у крупного рогатого скота // Вiсник БДАУ. 1998. Вип.5. Ч.2. С.145 148.
89. Фермилен Ж., Ферстрате М. Гемостаз. М.: Медицина, 1984. 187с.
90. Marsh N.A. fibrinolysis // Chichester: J. Willey, 1981. P. 327.
91. Petersen T.E., Martzen M.R., Ichinose A., Davie E.W. Characterization of the gene for human plasminogen, a key proenzime in the fibrinolitic system // J. Biol. Chem. 1990. Vol. 265, N 11. P. 61046111.
92. Pongting C.P., Marshal J.M., Cederholm-Williams S.A. Plasminogen: a structural review // Blood Coagual. and Fibrinolysis. 1992. Vol. 3, N 3. P. 605614.
93. Pennica D., Holmes W.E., Korr W.J. et al. Cloning and expression of human tissue-type plasminogen activator cDNA in E. coli // Nature. 1983. Vol. 301. P. 214221.
94. Christerson R., Azzazy H. Biochemical markers of the acute coronary syndromes // Clin. Chem. 1998. Vol. 44, №8, Pt. 2. P. 18551864.
95. Dati F., Pelzer H., Wagner C. Relevance of markers of hemostasis activation in obstetrics/gynecology and pediatrics // Semin. Thromb. Hemost. 1998. Vol. 24, №5. P. 443448.
96. Wiman B., Anderson T., Hallqvist J et al. Plasma levels of tissue plasminogen activator / plasminogen activator inhibitor-1 complex and von Willerbrand factor are significant risk markers for recurrent myocardial infarction in the Stockholm Heart Epidemiology Program (SHEEP) Study // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2000. №20. P. 20192023.
97. Collen D. On the regulation and control of fibrinolysis // Ibid. 1980. №43. P. 7789.
98. Higgins D.L., Vehar G.A. Interaction of one-chain and two-chain tissue plasminogen activator with intact and plasmin-degraded fibrin // Biochemistry. 1987. Vol. 26, N 19. P. 77867791.
99. Stefens G.J., Gunzler W., Otting F. et al. The complete amino acid sequence of low molecular mass urokinase from human urine // Hoppe-Seyler’s Z. physiol. Chem. 1982. Vol. 363, N 9. P. 1043 1058.
100. Особенности действия активаторов плазминогена на плазминогены из разных видов млекопитающих / С.А.Яковлев, М.В. Рубленко, В.И. Издепский, Е.М.Макогоненко // Доповіді НАН України. 1995. №12. С.96 99.
101. Активация плазминогена тканевым активатором и эффекторные свойства комплекса фибриноген Nконцевой дисульфидный узел (N DSK) фибрина / Макогоненко Е.М., Дружина Н.Н., Луговской Э.В. и др. // Укр. биохим. журн. 1991. Т.63. №3. С.17 23.
102. Plesner T., Ploug M., Ellis V. et al. The receptor for urokinase-type plasminogen activator and urokinase is translocated from two distinct intracellular compartments to the plasma membrane on stimulation of human neutrophils // Blood. 1994. VоІ.83. P.808.
103. Рубленко М.В. Видові особливості фібринолізу у тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 2003. Вип. 25. Ч.1. С. 216223.
104. Kimura S., Aoki N. Cross-linking site in fibrinogen for α2-plasmin inhibitor // J. Biol. Chem. 1986. №261. P.1559115595.
105. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1988. 200с.
106. Kruithof E.K.O. Plasminogen activators inhibitors. // Enzyme. 1988. №40. P. 113 121.
107. Sottrup-Jensen L. α2-macroglobulin: structure, shape and mechanism of proteinase complex formation // J. Biol. Chem. 1989. Vol. 264, №20. P.1153911542.
108. Косенко В.Є. Активність еластази та її інгібіторів у тканинах артерій та сироватці крові за умов експериментального артеріосклерозу // Укр. біохім. журн. 1998. Т. 40, №4. С. 8894.
109. Рубленко С.В. Стан протеолітичної та фібринолітичної систем у синовіальній рідині молодняка великої рогатої худоби в нормі та при асептичних артритах: Дис канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 1997. 146 с.
110. Bonner J.C., Badgett A., Hoffman M., Lindroos P.M. Inhibition of plateled-derived growth factor-BB-induced fibroblast proliferation by plasmin-activated alpha 2-macroglobulin is mediated via an alpha 2-macroglobulin receptor/low density lipoprotein receptor-related protein-dependent mechanism // J. Biol. Chem. 1995. Vol. 270, №11. P. 63896395.
111. Скипетров В.П. Тканевая система свертывания крови и тромбогеморагический синдром в хирургии. Саранск: Издво Мордовск. гос. унта, 1978. 111 с.
112. Ткач Е.А. К вопросу о гемостазиологических свойствах тканей // Тез. докл. IV Всесоюзн. науч. конференции Система свёртывания и фибринолиз” Саратов, 1975. С.255256.
113. Скипетров В.П. Антитромбиновые и антигепариновые свойства тканей человека // Система свертывания крови и фибринолиз. Саратов, 1992. С. 348249.