Соловйов Максим Сергійович Українське телебачення в інтернеті: аудіовізуальна специфіка та комунікативна цінність : Соловьев Максим Сергеевич Украинское телевидение в интернете: аудиовизуальная специфика и коммуникативная ценность Solovyov Maksym Serhiiovych Ukrainian television on the Internet: audiovisual specifics and communicative value

Короткий опис

Соловйов Максим Сергійович, старший лаборант кафедри історії журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Українське телебачення в інтернеті: аудіовізуальна специфіка та комунікативна цінність». Шифр та назва спеціальності 27.00.06 прикладні соціально-комунікаційні технології. Спецрада Д 26.852.25 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СОЛОВЙОВ МАКСИМ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 007: 304: 070 (621.397.13.004.738.52)
ДИСЕРТАЦІЯ
УКРАЇНСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ В ІНТЕРНЕТІ: АУДІОВІЗУАЛЬНА
СПЕЦИФІКА ТА КОМУНІКАТИВНА ЦІННІСТЬ
Спеціальність 27.00.06 – прикладні соціально-комунікаційні
технології
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело____________ Соловйов М. С.
Науковий керівник: Гоян Олександр Яремович, доктор філологічних наук,
професор
Київ–2020

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................. 11
РОЗДІЛ І.ТЕЛЕБАЧЕННЯ ОНЛАЙН І КОНВЕРГЕНЦІЯ СУЧАСНИХ МЕДІА ......... 19
1.1. Історія становлення відеоконтенту в інтернеті ................................................................ 19
1.2. Тенденції функціонування веб-мовлення в Європі та США ............................................ 42
1.3.Типи онлайн-мовлення українського телебачення ............................................................ 50
Висновки до розділу 1............................................................................................................... 58
РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІКА АУДІОВІЗУАЛЬНОГО МОВЛЕННЯ ТА ЇЇ ПРОЯВИ В
УКРАЇНСЬКОМУ МЕРЕЖЕВОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ .................................................... 60
2.1. Специфіка аудіомовлення в інтернеті ............................................................................... 60
2.2. Характеристика візуальних онлайн-технологій. ............................................................... 84
2.3. Українське мережеве телебачення у соціальних мережах та на відеохостингах........... 105
Висновки до розділу 2............................................................................................................. 122
РОЗДІЛ ІІІ. ЕВОЛЮЦІЯ АУДИТОРІЇ ТА РОЗУМІННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ
ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ В ІНТЕРНЕТІ ................................... 124
3.1. Діалектика уваги й інтересу від споглядання до користування ..................................... 124
3.2. Комунікативна цінність інтернет-представництв ........................................................... 135
3.3. Участь аудиторії у створенні телевізійного онлайн-контенту ....................................... 156
Висновки до розділу 3............................................................................................................. 165
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................................... 173
ДОДАТКИ ...................................................................................................................... 208

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Становлення українського телебачення в інтернеті нерозривно
пов’язане зі створенням всесвітньої павутини. У часі це збігається з падінням
«залізної завіси» та розпадом СРСР. Оскільки Пентагон витратив чимало
ресурсів на розкриття всіх можливостей мережі, то за умови продовження
холодної війни, поява інтернету в Радянському Союзі, в тому числі і в Україні,
на початку 90-х років була б навряд чи здійсненою. Відповідно, розглядати
становлення аудіовізуальної специфіки та комунікативної цінності
українського онлайнового телебачення без вивчення підвалин цього періоду
було неможливо.
У результаті дослідження історії виникнення мультимедійного
вебконтенту в Україні, запропоновано авторську періодизацію українського
онлайнового телебачення, яку умовно поділено на чотири етапи:
I. 1998–1999 рр. — зародження українського телемовлення в інтернеті.
Власне, це поява перших офіційних сайтів телевізійних компаній,
завантаження в мережу подкастів або ж цифрових версій відеоматеріалів.
Таким чином відбувався пошук нової аудиторії, напрацьовувалися новітні
способи комунікації. Перспективність мережевого спілкування відразу
помічається комерційними телеканалами, для яких розширення глядацького
кола є визначальним фактором у боротьбі за цільовий ринок.
II. 1999–2001 рр. — способи подачі контенту розширюються завдяки
використанню українськими телеканалами потокової технології
відеотрансляцій RealVideo. Відтепер ефірне мовлення дублювалося на сайт у
цьому форматі, й українські телемовці мають змогу подавати контент в
інтернет двома способами: у записі та наживо. Отже, на цьому етапі
тестувалися й залучалися до онлайн-інструментарію нові аудіовізуальні
комунікативні технології для виходу на цільову аудиторію та її утримання.
III. 2001–2008 рр. — активні розробки у сфері онлайн-технологій стають
потужним інструментом для вивчення аудиторії з ще більшим функціоналом.
168
Методика взаємодії веб 2.0, що включала в себе можливість зміни дизайну
сайту, його соціалізацію, впровадження меша́
пів, сприяла зародженню
комфортної комунікації. Саме в цей період українські телекомпанії приділяли
багато уваги створенню вебфорумів для спілкування з глядачами,
використанню чатів, електронних анкет та опитувань.
IV. 2008–2018 рр. — розвиток технології швидкісного широкосмугового
та мобільного інтернету в Україні популяризує мультимедійний вебконтент;
перегляд телеефіру глядачем незалежно від його місцеперебування та формує
нові підходи при подачі матеріалів телеканалами. Українське телебачення
активно переходить у мережу: кожна компанія обов’язково має онлайнову
версію ефіру чи, принаймні, публікує на своїх вебресурсах окремі матеріали.
2. У межах основних хронологічних рамок дисертації було проведено
дослідження впродовж 2009–2016 рр., під час якого здійснювався моніторинг
22-х сайтів українських телекомпаній з метою виявлення на них відеоконтенту
(кількість сайтів зумовлена їх наявністю в мережі на початок дослідження,
тобто на 2009 р.). Як з’ясовано, за способами подачі вебконтенту, телеканали
були умовно розподілені на три типи, а саме:
 телеканали з мовленням без обмежень (трансляція ефіру наживо, live);
 телеканали з обмеженим мовленням, подкастинг (анонси, програми,
серіали);
 телеканали без мовлення (без потокових трансляцій і подкастингу).
Це дослідження виявило тенденцію до активного входження українського
телебачення в онлайн і використання потокових технологій подачі
повноцінного ефіру на сайт: у 2009 р. 12 телеканалів з 22-х пропонувало
аудиторії повноцінне онлайнове мовлення, а в 2016 р. – це було вже
19 телеканалів з 22-х.
Точніша типологія відеоконтенту простежується на сторінках у
соціальній мережі Facebook та на відеохостингу YouTube (на момент
написання роботи на цих ресурсах було виявлено 28 зареєстрованих
169
українських телеканалів). У результаті аналізу сторінок у Facebook виявилося,
що з 28 телеканалів 23 вели розділ «Відео» (з них 10 телеканалів публікували
відео у формі короткого анонсу програми чи інформаційного
відеоповідомлення, інші 13 – повноцінний контент власного виробництва). На
YouTube 8 телеканалів з 28 вели повноцінне онлайн-мовлення, інші 20
телемовців публікували відео лише після їх показу в ефірі.
Отже, більшість українських телеканалів в інтернеті намагається
утримувати мережеву аудиторію не тільки анонсами, а й повноцінним,
повноформатним контентом. Це вкотре вказує на тенденцію активного
використання українськими телемовцями онлайн-технологій для різних
способів подачі відеоматеріалів.
3. Аудіовізуальна специфіка українського телебачення в інтернеті — це
комплексна технологія, яка виникла у результаті цифрової революції та
полягає в певному компонуванні звуку та зображення, спрямованих на
розповсюдження в онлайн-мережі як найпоширенішому каналу передачі
інформації.
Аудіовізуальна специфіка українського онлайнового мовлення має два
складники — технічний та комунікативний. До технічного належить
комп’ютерна техніка та ІТ-технології, бо будь-який онлайновий вміст
функціонує у межах дворангових (клієнт-серверних) та однорангових
(пірингових) мереж. А для управління та керування цими даними призначені
комунікаційні протоколи — набори правил передачі інформації — HTTP,
BitTorrent, IP і програмне забезпечення, розроблене для зручного
транспортування та обміну аудіовізуальним контентом.
Комунікативний складник аудіовізуальної специфіки українського
телебачення в інтернеті розглядається як соціальні комунікації, в яких
максимально задіяні всі можливі канали мультимедіа. Створення технології
візуального радіо, функціонування якого невід’ємно пов’язане з мобільним
інтернетом, сформувало чітке бачення того, що на сучасному етапі розвитку
170
ІКТ аудіальні засоби комунікації ефективно підсилюються візуальними
засобами.
Так, вебмовлення дає змогу радіоаудиторії сприймати звуковий ефір на
зоровому рівні. Це відбувається не лише під час перцепції супровідних
текстових матеріалів, а й у візуальному спостереженні за студією та її
дійовими особами через камери. У свою чергу, телеканали на власних
ресурсах — сайтах, сторінках у соцмережі, на відеохостингу, у мобільному
додатку — пропонують не тільки переглядати ефір, а й просто слухати його.
Онлайнове телебачення почерпнуло елемент фоновості саме з радіо.
Отже, всі визначені вище особливості аудіовізуальної специфіки
українського телебачення в інтернеті сукупно створюють організоване
повномасштабне, повнокольорове видовище, а інтернет сприяє швидкому
маловитратному й ефективному їх поширенню.
4. Комунікативна цінність українського онлайнового телемовлення – це
властивість масмедіа задовольняти як інформаційно-розважальні інтереси
окремого індивіда чи соціальної групи, так і власні освітні чи комерційні через
взаємодію телебачення та інтернету й полягає у використанні максимальних
можливостей всесвітньої павутини та ІКТ, зокрема:
інтерактивність, яка через свою діалогічність відкриває перспективу:
а) пошуку та вивчення онлайн-аудиторії;
б) спільного формування телевізійного контенту;
в) піринговому (децентралізованому) мовленню;
г) онлайн-тестування аудиторією вебресурсу чи контенту перед його
запуском з метою виявлення неточностей і помилок;
візуальність, яка суттєво впливає на сприйняття та засвоєння
телепродукту й відіграє ключову роль під час:
а) подачі контенту (формат, спосіб трансляції, розташування на
дисплеї / сторінці);
171
б) оформленні контенту (програмна обробка відеопотоку під час та після
трансляції);
в) розповсюдженні на різноспеціалізованих онлайн-ресурсах (вебсайт,
соціальні мережі, відеохостинги), кожен з яких має свою візуальну специфіку
і, відповідно, аудиторію;
г) побудові графічного інтерфейсу користувача вебресурсу чи мобільного
додатку;
мультиплатформність, за допомогою чого досягається максимальна
аудиторія. Це повна взаємозамінність:
а) апаратних частин (мобільний телефон, СмартТВ, стаціонарний
комп’ютер чи ноутбук);
б) програмного забезпечення (Windows, macOS, Unix-подібні, Android,
iOS, Symbian, Tizen OS тощо);
в) типів підключення до мережі (мобільний інтернет, телефонна лінія,
широкосмуговий чи супутниковий доступ).
Завдяки мережевій діяльності українські масмедіа, зокрема й
телекомпанії, розширюють свою аудиторію за допомогою онлайнових
технологій, отримують більше засобів для зворотного зв’язку з користувачами
ресурсів, заохочують глядачів до співпраці. Аксіологічний зміст таких
процесів полягає в тому, що споживач помічає свою функціональну роль у
процесі створення телевізійного контенту, а виробник постійно вивчає умови,
за яких формуються інформаційні запити аудиторії.
5. Історія розвитку медіа та інтернету свідчить про те, що телеаудиторія
спочатку формувалася з читачів та радіослухачів, а на кінець ХХ ст. —
початок ХХІ ст. телеглядач став не тільки користувачем, а й співтворцем
телевізійного контенту. Ця тенденція, на нашу думку, чимдалі буде тільки
поширюватися й посилюватися.
Еволюція торкнулася не тільки суспільних процесів і медіа, а й
реципієнтів як учасників. До цифрової революції телебачення сприймалося в
172
межах масмедійної комунікації «від одного до багатьох». В умовах відкритої
онлайнової співпраці, а фактично участі глядача в певній частині
телевиробництва, ситуація змінилася — комунікація може відбуватися і в
піринговому форматі, тобто «від багатьох до багатьох», всі учасники рівні між
собою.
Аудіовізуальна специфіка українського телебачення в інтернеті та його
комунікативна цінність вплинула на появу нової аудиторїї в Україні —
користувацької. Вчорашній глядач сьогодні стає і користувачем; маючи в
своєму технічному арсеналі ґаджет, розумний телевізор, стаціонарний
комп’ютер чи ноутбук, він має змогу вільно споживати, поширювати,
обговорювати, створювати власний контент чи впливати на формування
стороннього телевізійного продукту.
6. Узагальнюючи все описане вище, можна дати такі практичні
рекомендації українським телемовцям для онлайн-діяльності:
а) розширювати практику онлайн-трансляцій разом з публікаціями
окремих тематичних відеосюжетів, які складають основу ефіру;
б) постійно оновлювати відеоконтент на всіх онлайн-ресурсах, але
насамперед на YouTube, де аудиторія буде найбільшою;
в) розміщувати сайт нового проєкту у межах основного мережевого
домену телеканалу, дотримуючись кросбраузерності, правил «двох кліків» і
візуальної схожості з іншими розділами, використовувати стандартні шрифти
Windows і незначні за обсягом графічні файли;
г) застосовувати мобільну версію сайту й розробляти мобільний додаток
телеканалу, що сприятиме розширенню цільової аудиторії.
Подальше дослідження українського мережевого телебачення є
перспективним, наприклад, у частині промоції телевізійних проектів в
інтернеті на різних його етапах існування: кастинги, тизерна кампанія,
реклама під час показу тощо.