Цибульська Вікторія Вікторівна. Формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання

Короткий опис

Цибульська Вікторія Вікторівна. Формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання.- Дисертація канд. наук з фіз. виховання та наук: 24.00.02, Дніпропетр. держ. ін-т фіз. культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2015.- 270 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

На правах рукопису

Цибульська Вікторія Вікторівна

УДК 796.07 - (043.3)

Формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання

24.00.02. – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник:
кандидат наук з фізичного виховання
і спорту, доцент
Безверхня Галина Василівна

Дніпропетровськ – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………........... 5
РОЗДІЛ І. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У ВНЗ…………………………………………... 11
1.1. Неспеціальна фізкультурна освіта студентів як пріоритетний напрям навчально-виховного процесу педагогічного ВНЗ…….. 11
1.2. Концептуальні підходи у поясненні нового вектору формування особистої фізичної культури студентів у процесі неспеціальної фізкультурної освіти ……………………………….. 16
1.3. Проблемне коло питань у формуванні цінностей фізичної культури і мотивації до професійно-прикладного самовдосконалення …………………………………………………. 23
1.4. Професійно-прикладна фізична підготовка як складова фізичного виховання студентів педагогічних спеціальностей…… 34
1.5. Мотивація до занять фізичною культурою і спортом студентів педагогічних спеціальностей …………………………… 41
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………... 48
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………….. 50
2.1. Методи дослідження ……………………………………….......... 50
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел... 50
2.1.2. Спостереження ……………………………………………… 51
2.1.3. Анкетування ………………………………………………… 51
2.1.4. Відношення до предмету «Фізичне виховання» …………. 51
2.1.5. Тестування теоретичних знань з дисципліни «Фізичне виховання» ………………………………………………………… 52
2.1.6. Психологічні тести …………………………………………. 52
2.1.6.1. Мотивація до навчання у ВНЗ (Т.І. Ільїна) ……......... 52
2.1.6.2. Ціннісні орієнтації (М. Рокич) ………………………. 53
2.1.6.3. Мотивація до успіху (Елерс) ………………………… 54
2.1.6.4. Експрес-діагностика емпатії (Юсупов) ……………... 55
2.1.6.5. Самоопис фізичного розвитку ………………………. 55
2.1.7. Фізіологічні методи експрес-діагностики фізичного здоров’я …………………………………………………………… 56
2.1.8. Рухові тести ……………………………………………......... 56
2.1.9. Педагогічний експеримент ………………………………… 56
2.1.10. Методи математичної статистики ……………………….. 57
2.2. Організація дослідження ………………………………………... 57
РОЗДІЛ 3. МОТИВАЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТУТ СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ……………………………………... 59
3.1. Мотивація до занять фізичною культурою і спортом студентів факультету початкової освіти…………………………………… 59
3.1.1. Залученість до різних форм занять руховою активністю студентів …………………………………………………………… 59
3.1.2. Мотиви відвідування занять з фізичного виховання і відношення до них студентів ……………………………………... 67
3.2. Мотиваційні пріоритети студенток до навчання ……………… 76
3.2.1. Мотивація навчання у ВНЗ ………………………………… 76
3.2.2. Мотивація до успіху ………………………………………... 79
3.3. Ціннісні орієнтації студенток факультету початкової освіти ... 85
3.3.1. Характеристика фізично культурної людини …………….. 85
3.3.2. Ціннісні орієнтації (термінальні та інструментальні цінності) студенток ………………………………………………... 89
3.3.3.Реалізація загальнокультурних цінностей студенток у вільний час ………………………………………………………… 94
3.4. Особливості емпатії студенток ……………………………......... 97
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….......... 102
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТОК ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ……………………………….. 104
4.1. Теоретичні знання в галузі фізичної культури ………………... 104
4.2. Оцінка фізичного розвитку і фізичного здоров᾿я студенток….. 111
4.2.1. Самооцінка фізичного розвитку …………………………… 111
4.2.2. Оцінка об᾿єктивних показників фізичного розвитку студенток …………………………………………………………... 117
4.2.3. Оцінка показників фізичного здоров᾿я студенток ……… 118
4.2.4. Оцінка показників фізичної підготовленості студенток … 123
4.2.5. Адекватність самооцінки своїх фізичних можливостей студентками ………………………………………………………. 125
4.3. Фактори, що впливають на формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів …………… 129
4.4. Експериментальні умови формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студенток заочної форми навчання ……………………………………………………… 146
4.5. Результати впровадження організаційно-методичних умов формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студенток заочної форми навчання в систему самостійних занять …………………………………………………... 151
Висновки до розділу 4 ………………………………………………………... 170
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………… 172
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 193
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………. 220

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ –вищий навчальний заклад
СО – самооцінка особистості
ФК – фізична культура
ЦО – ціннісні орієнтації
ФОЗ – фізкультурно-оздоровчі заняття
КГ – контрольна група
ЕГ – експериментальна група
ЖЄЛ – життєва ємність легень
ЧССспок – частота серцевих скорочень у спокої
АТ – артеріальний тиск
ІМТ – індекс маси тіла
ФП – фізична підготовленість
ЗСЖ – здоровий спосіб життя
ППФП – професійно-прикладна фізична підготовка
ВСТУП
Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань національної освіти є підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів. Учитель виконує важливу соціальну функцію – здійснює духовний, розумовий, фізичний розвиток і виховання особистості. Його праця спрямована не тільки на організацію навчально-пізнавального процесу, а й позакласної оздоровчої діяльності учнів, систематичного вирішення завдань формування активного громадянина. Тому основні напрямки розвитку сучасної вищої школи потребують пошуку ефективних шляхів формування особистої фізичної культури майбутнього вчителя, яка зумовлює прояв моральних і вольових якостей, є важливим засобом поліпшення фізичного, психічного і соціального здоров’я, у той же час, одним із показників ефективності процесу професійної підготовки, оскільки особиста фізична культура вчителя проектується на учнів і є прикладом для наслідування [154].
Згідно думки вчених [22; 79] професійно-прикладні компетентності майбутнього педагога повинні забезпечувати оволодіння практичними уміннями і навичками, що сприяють збереженню і зміцненню власного здоров᾿я і здоров᾿я учнів, забезпечувати загальну і професійно-прикладну фізичну підготовку, визначену психофізичну готовність випускника педагогічного ВНЗ до професії учителя, набуття досвіду творчого використання фізкультурно-спортивної діяльності для досягнення життєвих цілей.
Мотивацію як фактор здійснення різного роду діяльності вивчало багато авторів [101; 132; 43; 24; 33 та ін.]. Зважаючи на те, що діяльність характеризує, перш за все, постановку мети, вибір засобів досягнення мети, процес реалізації і кінцевий результат, основним рушійним чинником є мотив, тобто для чого вибудовується весь ланцюг дій людини. Результативність діяльності буде залежати від усвідомленості вибору мети і значущості її досягнення для соціальної і духовної життєдіяльності людини.
Досягнення рівня освіченості в галузі фізичної культури характеризується грамотністю, теоретичною і практично-методичною підготовленістю і впливом її на сформованість потребо-мотиваційної сфери, рухової активності, а також фізичного розвитку і фізичної підготовленості [127].
Таке складне завдання можна вирішити тільки організувавши ефективну систему фізичного виховання,посиливши роль професійно-прикладної фізичної підготовки. Для цього у ВНЗ викладається навчальна дисципліна «Фізичне виховання», мета якої сприяння підвищенню рівня неспеціальної фізкультурної освіти [182], суть якої полягає у фізкультурно-спортивній діяльності як організованій, так і самостійній [45]. Професійно-прикладна фізична підготовка є складовою частиною цієї дисципліни, однак на заочній і дистанційній формах навчання вона відсутня, що і зумовлює пошук шляхів формування мотивації студенток до самостійного набуття теоретичних і методичних знань із фізичної культури, практичних умінь та навичок і досягнення фізичної кондиції для успішного виконання професійної діяльності вчителя.
Зв᾿язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалась в рамках теми «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім᾿ї, молоді і спорту 3.2.1. «Науково-методичні засади удосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (номер держреєстрації 106U010782)», а також згідно теми 3.1. Зведеного плану науково-дослідної роботи на 2011-2015 рр. «Удосконалення програмно-нормативних основ фізичного виховання в навчальних закладах» (номер держреєстрації 0111U0011735). Роль автора полягає у розробці організаційно-методичних умов формування мотивації студентів до професійно-прикладної фізичної підготовки для реалізації дидактичного принципу свідомості і активності у навчально-виховному процесі.
Мета роботи: дослідити особливості професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів факультету початкової освіти на різних формах навчання і розробити рекомендації щодо організаційно-методичних умов формування мотивації студентів для підвищення ефективності фізичного виховання і професійно-прикладної підготовки.
Завдання дослідження:
1. Дослідити сучасні проблеми освіти у навчально-виховному процесі з фізичного виховання студенток у ВНЗ.
2. Визначити рухову активність, мотивацію та ставлення до занять фізичним вихованням, ціннісні орієнтації студентів факультету початкової освіти на різних формах навчання.
3. Виявити особливості професійно-прикладної фізичної підготовленості студенток на різних формах навчання.
4. Визначити чинники, що впливають на мотивацію студенток до професійно-прикладної фізичної підготовки.
5. Розробити організаційно-методичні умови формування мотивації студенток заочної форми навчання в системі самостійних занять та перевірити їх ефективність під час навчально-виховного процесу.
Об᾿єкт дослідження – професійно-прикладна фізична підготовка студенток різних форм навчання у педагогічних ВНЗ.
Предмет дослідження – вплив мотиваційних факторів на формування професійно-прикладної фізичної підготовленості студенток у системі самостійних занять.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел, анкетування, тестування теоретичних знань, рухові тести, експрес-оцінка фізичного здоров᾿я, самооцінка фізичного розвитку, психологічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше:
- визначені особливості професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання, які відрізняються недостатнім рівнем теоретико-методичних знань на заочній формі навчання і фізичною підготовленістю, що у більшості студентів знаходиться на рівні учнів молодших класів;
- визначено лімітуючі фактори, що негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів заочної форми навчання, серед яких: відсутність обов᾿язкових занять з фізичного виховання, низький рівень рухової активності, необізнаність щодо належних норм професійно-прикладної фізичної підготовленості вчителів початкових класів, відсутність цілеспрямованих предметних самостійних занять і низький рівень мотивації до самовдосконалення;
- визначено структуру мотиваційних факторів, що впливає на активність самостійних занять студентів, серед яких: адекватність самооцінки фізичних можливостей, мотивація до успіху, мотив отримання знань, мотив оволодіння професією, емпатія з дітьми;
- визначено можливість формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів заочної форми навчання при дотриманні спеціальних педагогічних умов організації і методичного забезпечення навчально-виховного процесу з фізичного виховання з використанням системи предметних цілеспрямованих самостійних занять.
Отримало подальший розвиток:
- уявлення про ціннісні орієнтації студентів педагогічних спеціальностейі динаміку їх ієрархії на різних курсах навчання;
- структура мотивації студентів до занять фізичними вправами з урахуванням емпатії і адекватності самооцінки фізичних можливостей.
Практична значущість отриманих результатів значущість полягає у розробці організаційно-методичних умов формування мотивації студенток педагогічних спеціальностей заочної форми навчання до професійно-прикладної фізичної підготовки. До організаційних умов належать діяльність кафедри теорії і методики фізичного виховання з розробки плану-графіка індивідуальних і групових консультацій та термінів отримання завдань студентами, термінів звітності, форм звітності, термінів періодичного педагогічного контролю і самоконтролю.
До методичних умов відносилось забезпечення студентів відповідною навчально-методичною літературою для визначення змісту і спрямування професійної теоретичної і практичної самопідготовки, та розробка змісту методичних і практичних завдань для студентів протягом навчального року.
Отримані наукові дані та практичні рекомендації можуть бути використані при організації діяльності викладачів фізичного виховання педагогічних ВНЗ у роботі зі студентами заочної форми навчання для залучення їх до систематичних занять фізичними вправами і самостійних предметних занять з професійно-прикладної фізичної підготовки.
Результати формування мотивації студентів до фізичного виховання можна використовувати для підготовки студентів-магістрантів на лекційних і семінарських заняттях з дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання студентів ВНЗ», на курсах підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання.
Результати дослідження було впроваджено в навчально-виховний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України, Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, навчальний процес ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського.
Особистий внесок здобувача полягає спільних публікаціях полягає в дослідженні експериментального матеріалу, математичній обробці даних, постановці мети і завдань, формулюванні висновків.
Апробація результатів дослідження.
Результати проведених досліджень знайшли своє відображення в доповідях на міжнародних конференціях: «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (м. Дніпропетровськ, 2011; 2014), І Międzynarodowej Koferencji Naukowej: RATOWNICTWO WODNE, SPORT PŁYWACKI I KULTURA FIZYCZNA W TEORII I PRAKTYCE (Water rescue service, swimming and physical culture in the theory and practice) (Gdańsk, 2014), «Фізичне виховання в контексті сучасної освіти» (Київ, 2014); на всеукраїнських конференціях: «Проблеми та перспективи професійної освіти в сучасних умовах» (м. Умань, 2012); «Професійна педагогічна позиція – ефективна умова формування культури здорового способу життя в освітньому просторі» (м. Умань, 2012) «Фізична культура дітей, підлітків, молоді та дорослого населення в сучасному світі» (Умань, 2013, 2014),«Актуальні проблеми фізичноговиховання: теорія та практика» (Умань, 2013, 2014), а також на університетських конференціях: «Проблеми наркоманії, алкоголізму та паління серед школярів» (м. Умань, 2011, 2012, 2013), «Боротьба зі СНІДом – боротьба за життя» (м. Умань, 2011, 2013), «Туберкульоз – проблема сучасності» (м. Умань, 2012, 2013),«Формування готовності вчителя фізичного виховання до реалізації освітніх завдань» (м. Умань, 2012, 2013).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць, з них – 5 статей у фахових виданнях України, з них 3 у наукометричних і 1 у зарубіжному виданні.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Одним із найважливіших завдань вищої школи є підготовка педагогічних кадрів для виконання не тільки навчальних функцій, а й соціальних, які включають духовний, розумовий, фізичний розвиток особистості. До вчителя молодших класів ставлять високі вимоги, оскільки саме він формує в молодших школярів потребу в руховій активності, фізичну культуру особистості, що включає ціннісні орієнтації на здоровий спосіб життя, які будуть пролонгуватися в середньому і старшому шкільному віці. Через це особливо важливою є індивідуальна фізична культура особистості педагога, його професійно-прикладна теоретична і фізична підготовленість, що дозволяє кваліфіковано здійснювати навчально-виховну діяльність у молодшій школі.
У педагогічних ВНЗ підготовка вчителів здійснюється на денній та заочній формах навчання, тому виникає питання адекватності професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів до майбутньої професійної діяльності та способам підвищення мотивації до самостійних занять фізичним вихованням.
2. Аналіз даних опитування студенток свідчить, що на ІІ курсі стаціонару в спортивних секціях займається 60% дівчат, тоді як на заочному відділенні тільки 36,7%. На ІV курсі стаціонару відсоток дещо знижується до 50%, що, очевидно, зумовлено відсутністю обов'язкових занять із фізичного виховання. На ІV курсі заочної форми навчання також відзначено зменшення кількості студенток, які систематично займаються фізичними вправами (до 23,3%), хоча у них з'являється обов'язкова навчальна дисципліна «Фізична культура з методикою викладання». Однак 80 годин, відведених на самостійну роботу,студентки не використовують для підвищення рівня своєї професійно-прикладної фізичної підготовки.
Основною причиною, що заважає систематично займатися фізичними вправами, є відсутність бажання, тобто мотивації до підвищення своєї фізичної підготовленості та рівня фізичного здоров'я, на що вказують 58 – 60% студенток стаціонарної і 52 – 74% – заочної форм навчання.
3. Вивчення ставлення до фізичного виховання студенток денної та заочної форм навчання дозволяє простежити однакові тенденції в оцінках характеристик навчальної дисципліни незалежно від форми навчання. Всі студентки ІV курсу позитивно оцінюють значимість предмета для їх майбутньої професійної діяльності, але низько оцінюють значимість фізичного виховання для отримання знань для проведення самостійних занять. Студентки не мають мотивації до додаткових занять у спортивних секціях.
4. Мотиви, які спонукають студенток вчитися в педагогічному університеті на факультеті початкової освіти, різні і від курсу до курсу мінливі. На денній формі навчання з ІІ до ІV курсу зростає значимість мотивів «оволодіння знаннями» з 66,6% до 77,8% і «оволодіння професією» з 66,0% до 87,0%. Мотивація до навчання в студенток заочного відділення нижча, ніж на ІV курсі стаціонару, оскільки переважає мотив «отримання диплома». Найнижчий рівень прояву мотиву «оволодіння професією» на ІV курсі заочної форми навчання – 61%. Складовими мотивами діяльності є мотивація до успіху, яка у 26,7% студенток ІV курсу заочного відділення знаходиться на низькому рівні (на стаціонарі 6,7%).
5. Ціннісні орієнтації студенток, як і життєві цілі і способи їх досягнення,змінюються залежно від року та форми навчання. Зазначимо, що «цікава робота» входить в «ядро» цінностей тільки на ІІ курсі стаціонару (V місце). На інших курсах ця цінність займає середні позиції, а до ІV курсу відсувається на 9 – 10 місця. Ймовірно, це пов'язано з деяким розчаруванням студенток, насамперед, заочної форми навчання в обраній професії і впливає на їх мотивацію до навчання у ВНЗ.
6. Професійно-прикладна фізична підготовленість учителів початкових класів має теоретичну і практичну складові. Загальний рівень теоретичних знань студенток денної форми навчання від ІІ до ІV курсу зростає за рахунок зниження кількості студенток із низьким рівнем знань з 66,7% до 33,3% (р <0,01) і підвищення з середнім рівнем з 33,1% до 60% (р <0,01). Однак достатній рівень на ІV курсі мали тільки 2 студентки. На заочній формі навчання динаміка покращення теоретичної підготовленості в галузі фізичної культури не спостерігається. Кількість студенток із низьким рівнем знань коливається в межах від 50 до 46,6%, з середнім – 47 – 53%.
7. Рівень фізичного здоров'я та фізичної підготовленості є основою виконання професійних функцій учителя молодших класів.
У результаті дослідження виявлено, що у студенток заочної форми навчання всі індекси фізичного здоров'я нижчі, ніж у студенток стаціонару (загальний індекс фізичного здоров'я на ІV курсі стаціонару 6,3 у.о, а на заочному відділенні 3,6 у.о. при р <0, 01). Фізична підготовленість студенток-заочниць знаходиться на рівні 9-10-річних школярок, що обмежує їх фізичні можливості кваліфіковано здійснювати професійну діяльність в організації та проведенні навчально-виховної роботи в початковій школі.
Мотивація до самовдосконалення власних фізичних можливостей низька і неадекватна рівню самооцінки, який на 66% перевищує реальні показники.
8. Для вибору найбільш інформативних показників потребо-мотиваційної сфери студенток, що впливають на бажання здійснювати професійно-прикладну фізичну підготовку, в системі самостійних занять, було проведено факторний аналіз.
Виявлено мотиваційні пріоритети студенток заочної форми навчання, головними чинниками яких є «самооцінка фізичного розвитку» (24%), «ставлення до фізичного виховання» (7%), «мотивація до успіху» (12%), «емпатія до дітей» (9%), «мотив отримання знань» (8%), «оцінка теоретичних знань» (6%), «фізична підготовленість» (11%), «мотив оволодіння професією» (7%).
Визначено чинники, що негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовки студенток заочного відділення факультету початкової освіти, зокрема відсутність обов'язкових занять із фізичного виховання, низький рівень рухової активності, відсутність цілеспрямованих предметних самостійних занять і низький рівень мотивації до самовдосконалення.
9. На підставі результатів констатувального експерименту було розроблено організаційно-методичні умови формування мотивації студенток заочної форми навчання до професійно-прикладної фізичної підготовки.
Організаційними умовами є діяльність кафедри теорії і методики фізичного виховання по стимулюванню самостійної роботи студентів, а саме: розробка плану-графіка організаційних заходів із зазначенням термінів одержання завдань студентами, звітності про виконання завдань, періодичного і підсумкового педагогічного контролю і самоконтролю.
Методичними умовамиє:
- забезпечення студентів відповідною навчально-методичною літературою для визначення професійної спрямованості теоретичної та практичної підготовки;
- розробка протягом року змісту методичних і практичних завдань для студентів.
10. Результати перетворювального експерименту з впровадженням розроблених організаційно-методичних умов у педагогічний процес із фізичного виховання студенток заочної форми навчання свідчать про активізацію самостійної практичної діяльності студенток експериментальної групи. Так, зайнятість різними формами систематичних занять фізичними вправами збільшилася до 75%. З'явився новий мотив до занять фізичними вправами «досягти належного рівня професійно-прикладної фізичної підготовки» у 95% студенток, зросли мотиви покращання здоров'я і підвищення фізичної підготовленості. Найбільшим стимулом для студенток став періодичний самоконтроль власних показників фізичної підготовленості і порівняння їх із нормативами молодших школярів.
Зросла об'єктивність реальної самооцінки фізичного здоров'я до «середнього» рівня фізичної підготовленості студенток і до рівня нормативів фізичної підготовленості старшокласників.
Покращилася теоретична підготовленість студенток на 21%, особливо з методичних питань.
Після експерименту зросла кількість студенток із високим рівнем емпатії до дітей з 7 до 39%, студенток із низьким рівнем емпатії не виявлено. У відповідях студентки визнавали, що почали краще розуміти дітей, стали більш чутливі до їх потреб і емоційно чуйними.
11. Отже, розроблені організаційно-методичні умови активізації самостійної діяльності студентів заочної форми навчання, спрямовані на підвищення їх загальної та професійно-прикладної фізичної підготовки, досягли позитивного ефекту: підвищилися рівень мотивації до самостійного вивчення навчально-методичної літератури, рівень теоретичних знань у галузі фізичного виховання і рівень рухової активності за допомогою різних форм систематичних занять фізичними вправами.
Наше дослідження відкриває можливість формувати мотивацію до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів заочної форми навчання інших педагогічних спеціальностей в умовах відсутності обов'язкових навчальних занять із фізичного виховання.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці диференційованих рухових режимів у системі самостійних занять для юнаків і дівчат, які освоюють різні педагогічні професії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акишин Б.А. Формирование у студентов мотивационно-ценностного отношения у студентов к физической культуре / Б.А. Акишин, Н.В. Васенков // Теория и практика физической культуры. – 2008. – №12. – С.75-79.
2. Антонова Н.А. Ценностные ориентации в системе личностных качеств студентов высшего педагогического учебного заведения. дис. на соиск. уч. степ. канд. псих. наук, 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Н.А. Антонова – Киев, 2003. – 179 с.
3. Анцыферова Л.И. Развития личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни / Л.И. Анцыферова // Психологические исследования проблемы формирования личности как профессионала. – М.,1991. – С. 27-42.
4. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. - К.: Здоровье,1998. – 248 с.
5. Базильчук В. Визначення підходів до вивчення проблем активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів / Віра Базильчук // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип.6: У 2-х т. – Л.: Вид. дім «Панорама», 2002. – Т.1. – 442 с. – С. 147.
6. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека / В.К. Бальсевич. – М.: ТПФК. – 2000. – 275 с.
7. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и каждого / В.К. Бальсевич. – М.: ФиС. – 1988. – 208 с.
8. Бальсевич В.К. Физическая культура: молодежь и современность / В.К. Бальсевич, Л.И. Лубышева // Теория и практика физической культуры. – 1995. – № 4. – С. 2-8.
9. Барабашов С.В. Теоретико-методические основы личностно-ориентированной технологи физкультурного образования школьников: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/ С.В. Барабашов. – Омск, 2000. – 384 с.
10. Батюк А. Вплив нетрадиційних форм фізичної культури на стан здоров’я студентської молоді / А. Батюк // Молода спортивна наука України: ЗБ. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: У 4-х т. – Л.: НВФ «Українські технології», 2004. – Т.3. – С. 18-20.
11. Бахтыбекова Ш.М. Физическая культура в профессиональной деятельности учителя-предметника: автореф. дис. канд. пед. наук / Бахтыбекова Ш. М. – Малаховка, 1992. – 23 с.