СУЧАСНИЙ ГЕОМОРФОГЕНЕЗ ТЕРИТОРІЇ КИЇВСЬКОГО ПЛАТО : СОВРЕМЕННЫЙ геоморфогенез ТЕРРИТОРИИ КИЕВСКОГО ПЛАТО

Короткий опис

Національна Академія Наук України
Інститут географії

На правах рукопису

Багмет Олег Борисович

УДК 551.4:582.87

Сучасний геоморфогенез території
КИЇВСЬКОГО ПЛАТО

11.00.04 - геоморфологія та палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Палієнко Валентина Петрівна
доктор географічних наук,
професор

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ 1. Теоретико-методичні засади дослідження сучасного геоморфогенезу

1.1. Загальні проблеми та пріоритетні напрями досліджень сучасного геоморфогенезу

10

1.2. Історія досліджень рельєфу та сучасних рельєфоутворювальних процесів Київського плато

15

1.3. Методи досліджень сучасного геоморфогенезу території Київського плато

22

Висновки

34

Розділ 2. Загальна характеристика природних умов території Київського плато

2.1. Геологічна будова

36

2.2. Підземні води

43

2.3. Клімат

46

2.4. Поверхневі води

48

2.5. Ґрунтово-рослинний покрив

50

Висновки

53

Розділ 3. Рельєф Київського плато та його вплив на сучасний геоморфогенез

3.1. Гіпсометрія рельєфу Київського плато

54

3.2. Морфоструктурна позиція Київського плато

56

3.3. Головні морфоскульптурні особливості Київського плато

70

Висновки

90

Розділ 4. Просторово-часові закономірності прояву сучасних рельєфоутворювальних процесів на території Київського плато

4.1. Процеси екзогенного геоморфогенезу

93

4.2. Сучасні ендодинамічні процеси

107

4.3. Антропогенна трансформація рельєфу

121

Висновки

126

Розділ 5. Парагенези рельєфоутворювальних процесів і обстановки сучасного геоморфогенезу території Київського плато

5.1. Парагенези сучасних рельєфоутворювальних процесів

128

5.2. Обстановки сучасного геоморфогенезу території Київського плато

151

Висновки

154

Розділ 6. Прикладний аспект дослідження сучасного геоморфогенезу території Київського плато

156

Висновки

164

Список використаних джерел

167

Додатки

190

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження сучасного геоморфогенезу являє собою важливу проблему геоморфологічної науки, що має фундаментальне і прикладне значення. Сутність зазначеної наукової проблеми полягає у необхідності: виявлення просторово-часових закономірностей рельєфотворення на сучасному етапі; встановлення парагенетичних зв’язків між процесами різних генетичних груп; пояснення механізмів сучасного геоморфогенезу з урахуванням ендогенних, екзогенних і антропогенних процесів та їх співвідношень у просторі й часі; оцінки ролі сучасного геоморфогенезу в трансформації більш давнього рельєфу; визначенні стійкості рельєфу тощо. Прикладні аспекти проблеми пов’язані з потребою врахування стану та прогнозованих тенденцій розвитку сучасних рельєфоутворювальних процесів (особливо небезпечних) при обґрунтуванні будівництва або функціонування господарських об’єктів, при визначенні шляхів розв’язання екологічних проблем, організації екологічного моніторингу тощо особливо в умовах зростаючого антропогенного впливу на природне середовище.
Важлива роль у розв’язані багатьох теоретико-методичних і прикладних питань сучасного геоморфогенезу належить видатним вітчизняним і зарубіжним ученим. В Україні проблеми сучасного геоморфогенезу досліджували О.М. Адаменко, В.Г. Бондарчук, Б.О. Вахрушев, Г.В.Вихованець, М.Г. Волков, В.І. Галицький, Ю.Л. Грубрін, К.І.Геренчук, І.П. Ковальчук, Я.С. Кравчук, О.М. Маринич, В.Ю. Нєкос, В.Г.Пазинич, Е.Т.Палієнко, В.П. Палієнко, Г.І. Рудько, І.Л. Соколовський, В.В.Стецюк, Г.І.Швебс, Ю.Д. Шуйський та багато інших. З-поміж російських дослідників найбільший внесок у дослідження сучасних рельєфоутворювальних процесів зробили О.О. Асєєв, І.П. Герасимов, С.К. Горєлов, О.П. Дєдков, Е.О.Лихачова, М.І. Ніколаєв, Ю.Г. Симонов, Д.А. Тимофеєв, М.О. Флоренсов, В.О.Хрисанов та ін.
Необхідність поглиблення та вдосконалення науково-методичних засад дослідження сучасного геоморфогенезу, володіння інформацією щодо можливих варіантів розвитку сучасних рельєфоутворювальних процесів, яка б забезпечила раціональне використання природного середовища, безпеку функціонування промислових, сільськогосподарських, транспортних та ін. об’єктів, визначає актуальність дослідження сучасного геоморфогенезу території Київського плато.
Початок плідного вивчення проблем сучасного геоморфогенезу припадає на другу половину ХХ ст. Результатом цих досліджень стало опрацювання багатьох важливих фундаментальних та прикладних питань. Проте комплексного характеру дослідження сучасного геоморфогенезу набувають лише зараз, коли до аналізу природних і антропогенних чинників висуваються однаково високі вимоги, зорієнтовані на врахування нелінійності процесів, застосування системного підходу, сучасних технологій для узагальнення новітніх даних, створення обґрунтованих логічних морфодинамічних, картографічних та інших моделей тощо.
Найменше вивченими напрямами в дослідженні сучасного геоморфогенезу залишаються: роль неотектонічно активних лінійних і площових морфоструктур у просторовій організації, факторної відносності та інтенсивності прояву сучасних екзогенних рельєфоутворювальних процесів, а також комплексна оцінка сучасного геоморфогенезу з позицій трифакторного геоморфологічного аналізу з урахуванням взаємодії внутрішніх і зовнішніх, у тому числі й антропогенних, процесів.
Саме такий підхід є актуальним при дослідженні сучасного геоморфогенезу території Київського плато, формування рельєфу якого пов’язане з низкою змінних у часі й просторі природних і антропогенних чинників, питання взаємодії яких до останнього часу залишалися не вивченими.
Застосування сучасних методів і методичних підходів дає змогу оцінити взаємодію рельєфоутворювальних процесів різних груп, оцінити їхній вплив на зміненість давнього рельєфу та стан його рівноваги, обґрунтувати прогноз розвитку небезпечних процесів, які визначають розв’язання інженерно-геологічних, агро-геоморфологічних питань; дають змогу по-новому підійти до інтерпретації геоморфогенезу на сучасному та більш давніх етапах розвитку рельєфу і тим визначають своєчасність та актуальність виконаного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження тісно пов’язаний із науково-дослідними роботами відділу геоморфології Інституту географії Національної академії наук України в рамках держбюджетних тем „Сучасний геоморфогенез території України” (1999 2002 рр., № держреєстрації 0199 U 000477) та „Науково-методичні основи геоморфологічного аналізу та картографування” (2002 2006 рр., № держреєстрації 0103 U 000291), а також госпдоговору з УкрНДГРІ „Науково-методичне забезпечення геоморфологічного картографування у масштабах 1:200000 і 1:500000 та картування голоценових утворень при регіональному геологічному вивченні території України” (2004 2007 рр., № держреєстрації 0104 U 006336).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення просторових закономірностей та особливостей сучасного геоморфогенезу в неоднорідних морфоструктурних умовах Київського плато.
Досягнення поставленої мети вимагало розв’язання таких завдань:
- визначити пріоритетні напрями, загальні проблеми та раціональний комплекс методів дослідження сучасного геоморфогенезу;
- здійснити аналіз природних передумов та чинників сучасного геоморфогенезу;
- виявити просторові неоднорідності диференціації сучасних рельєфоутворювальних процесів Київського плато;
- виявити морфоструктурно-неотектонічні особливості території Київського плато та оцінити їх вплив на просторову організованість сучасного геоморфогенезу;
- виявити ознаки впливу активних розломів на сучасний геоморфогенез;
- виявити просторово-часові закономірності парагенезів сучасних рельєфоутворювальних процесів; обґрунтувати наявність різних обстановок сучасного геоморфогенезу на території Київського плато;
- здійснити районування території Київського плато за ризиком прояву небезпечних рельєфоутворювальних процесів.
Об’єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є рельєф та сучасні рельєфоутворювальні процеси Київського плато.
Предметом дослідження є сучасний геоморфогенез з урахуванням взаємодії ендогенних, екзогенних та антропогенних процесів.
Методи досліджень. Теоретико-методологічною основою дослідження є трифакторний геоморфологічний аналіз [31], що передбачає комплексне вивчення ендогенних, екзогенних і антропогенних рельєфоутворювальних процесів. Для одержання науково достовірних результатів використано методи: морфометричний, морфоструктурний, геоморфодинамічний, проведено дешифрування аерофотознімків, польові дослідження, геоморфологічне картографування із застосуванням ГІС-технологій.
Наукова новизна одержаних результатів:
- уперше встановлено просторово-часові закономірності та особливості сучасного геоморфогенезу території Київського плато з урахуванням взаємодії ендогенних, екзогенних і антропогенних процесів;
- виявлено особливості морфоструктури, морфоскульптури, неотектоніки та сучасних тектонічних рухів земної кори та оцінено їхню роль у формуванні сучасного рельєфу;
- вперше виявлено ознаки сучасної тектонічної активності регіональних розломних порушень глибокого закладання;
- вперше здійснено оцінку ступеню ерозійної небезпеки та виконано районування за ризиком прояву небезпечних рельєфоутворювальних процесів території Київського плато;
- з використанням програмних засобів ГІС уперше побудовано низку морфометричних карт масштабу 1:100000, у тому числі порядків долин і вододільних ліній, вершинної та базисної поверхні, гоніобазит та гіпсогоніобазит другого порядків, крутизни схилів, горизонтального, вертикального та інтегрального коефіцієнту розчленування рельєфу, а також карт сумарних амплітуд та середніх градієнтів швидкостей неотектонічних рухів земної кори, геоморфологічну, сучасних рельєфоутворювальних процесів, ерозійної небезпеки та ураженості території екзогенними процесами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні геоінформаційної бази даних, що включає дані про фактори, умови, кількісні параметри та якісні характеристики сучасних рельєфоутворювальних процесів території Київського плато.
Результати дослідження можуть бути використані при розв’язанні прикладних завдань, пов’язаних з інженерно-геоморфологічними обґрунтуваннями, оптимізацією природокористування.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота виконана на основі фактичного матеріалу, отриманого автором шляхом польових досліджень (2004 2006 роки), а також камерального опрацювання картографічних і фондових матеріалів, дешифрування матеріалів дистанційного дослідження Землі. Особистий внесок автора полягає в: постановці наукової проблеми, обґрунтуванні шляхів її розв’язання, виявленні просторово-часових особливостей та закономірностей сучасного геоморфогенезу; виявленні тенденцій формування морфоструктур та оцінці впливу неотектонічної та сучасної тектонічної активності площових і лінійних структур на просторові закономірності й динаміку сучасних екзогенних рельєфоутворювальних процесів; здійсненні морфометричного та спеціального геоморфологічного картографування із застосуванням ГІС-технологій.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дисертаційної роботи були апробовані на Четвертому відкритому науково-практичному семінарі Ради молодих учених та аспірантів Інституту географії НАН України (м. Київ, 2003); ІХ З’їзді Українського географічного товариства (м.Чернівці, 2004); ІІ Міжнародній науковій конференції „Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства” (м. Кривий Ріг, 2005); Третій науково-виробничій нараді геологів-зйомщиків України (м. Рівне, 2005); І Школі-конференції молодих учених країн СНД (м. Москва, 2005), Перших київських геоморфологічних читаннях „Українська геоморфологія: Status & Quo vadis ?” (м. Київ, 2006).
Публікації: Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 9 наукових працях, із них 5 у рекомендованих ВАК України виданнях, загальним обсягом 3,4 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел (233 позиції) та 2-х додатків. Загальний обсяг роботи 193 стор., у тому числі 135 стор. тексту, 50 рисунків та 6 таблиць.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на нових теоретико-методологічних засадах розв’язано важливе наукове завдання, що має істотне значення для розвитку геоморфології та полягає у виявленні просторово-часових закономірностей сучасного геоморфогенезу в межах окремого геоморфологічного району.
1. Методологічною основою дослідження сучасного геоморфогенезу є трифакторний геоморфологічний аналіз, який передбачає системне вивчення основних генетичних груп рельєфоутворювальних процесів (ендогенних, екзогенних та антропогенних) і дозволяє розглядати в нерозривності процеси, що відбуваються в надрах Землі та на її поверхні з урахуванням їх взаємодії та взаємозумовленості. Раціональний комплекс методів і методичних прийомів, які забезпечують оптимальне формування бази даних, складається з методів морфометричного, морфоструктурного, морфодинамічного аналізу, дешифрування різночасових матеріалів дистанційного вивчення Землі, програмно-апаратних засобів ГІС для забезпечення спеціального геоморфологічного картографування, а також методів інструментального та стаціонарного дослідження сучасних рельєфоутворювальних процесів.
2. Особливості рельєфу Київського плато та сучасних рельєфоутворювальних процесів зумовлені геологічною будовою, морфоструктурною неоднорідністю території, диференційованим проявом рельєфоутворювальних неотектонічних і сучасних тектонічних рухів земної кори, гідрогеологічними, гідрологічними, кліматичними та ґрунтово-рослинними умовами, а також активною антропогенною діяльністю.
3. Морфоструктурно-неотектонічні умови Київського плато визначаються його розміщенням у зоні зчленування Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини, а також неотектонічною та сучасною тектонічною активністю розломно-блокових структур, які зумовили просторові відміни в осадонакопиченні рельєфоутворювальних відкладів та зміни співвідношень деструктивних і конструктивних екзогенних рельєфоутворювальних процесів на досучасному та сучасному етапах геоморфогенезу. Виокремлення Київського плато в рельєфі східного схилу Придніпровської височини та формування головних морфоскульптурних рис відбулося в післясередньоплейстоценовий час і було спричинене морфоструктурно-неотектонічними особливостями території. Формування рельєфу відбувалося в умовах диференційованих у просторі та часі піднять і відносних опускань (або відставання у підняттях), а також домінування певних груп екзогенних процесів, із чим було пов’язано формування давніх і сучасних пластово-денудаційних і пластово-акумулятивних рівнин.
4. Просторові відміни в інтенсивності сучасних рельєфоутворювальних процесів тісно пов’язані з диференційованою активністю площових і лінійних морфоструктур. Виявлено ознаки сучасних тектонічних активізацій уздовж Київського, Білоцерківського, Андрушівського, Немирівського та інших розломів, з якими пов’язані лінійні локалізації та активізація ерозійних, суфозійно-просадкових, гравітаційних та інших процесів.
5. Відміни в інтенсивності прояву сучасних рельєфоутворювальних процесів у часі пов’язані зі змінами режимів випадання атмосферних опадів, коливаннями рівнів ґрунтових вод, змінами швидкостей сучасних тектонічних рухів земної кори, а також зі змінами в активності антропогенної діяльності, особливо у зв’язку з будівництвом Канівського водосховища. Активізація гравітаційних процесів на східному схилі Київського плато, за даними спостережень із 1972 р. по 1992 р. на ключових ділянках, корелюється з максимумами атмосферних опадів, підйомами рівнів ґрунтових вод, а на окремих ділянках з активізацією абразії.
6. Інтегральним результатом складної взаємодії сучасних рельєфоутворювальних процесів різних генетичних груп є наявність просторових відмін у парагенетичних поєднаннях процесів, інтенсивності їх прояву, а також у трансформації досучасного (давнього) рельєфу в процесі сучасного геоморфогенезу. Найсуттєвіші зміни давнього рельєфу та території Київського плато відбулися на його східному схилі, в зоні прояву активних ерозійно-гравітаційних й абразійно-гравітаційних парагенетичних комплексів.
7. Сучасний геоморфогенез на території Київського плато відбувається у різних обстановках: а) переважання слабких деструктивних і обмеженого прояву конструктивних екзогенних процесів при підпорядкованій ролі антропогенних процесів в умовах сучасних тектонічних опускань; б)переважання помірних деструктивних екзогенних процесів при підпорядкованій ролі антропогенних процесів в умовах прояву сучасних знакозмінних тектонічних рухів земної кори; в) переважання активних деструктивних екзогенних процесів при активній ролі антропогенних процесів в умовах прояву впродовж усього сучасного етапу геоморфогенезу контрастних знакозмінних сучасних тектонічних рухів земної кори. Найбільший вплив на трансформацію давнього рельєфу в межах Київського плато мають процеси останньої групи.
8. На території Київського плато виділено райони з високим, помірним і низьким ризиком виникнення небезпечних сучасних рельєфоутворювальних процесів, що необхідно враховувати при обґрунтуванні: напрямів раціонального освоєння території з метою виконання інженерних, сільськогосподарських, планувальних завдань, моніторингу небезпечних рельєфоутворювальних процесів, проведенні природоохоронних заходів, розв’язані еколого-геоморфологічних проблем тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 401 с.
2. Агрохимическая характеристика почв СССР: УССР / Отв. ред. А.В.Соколов, Н.К. Крупский. М.: Наука, 1973. 343 с.
3. Александров С.М., Булатов С.А., Коржуев С.С., Лебедева В.В. Нелинейность рельефообразующих процессов и экстремальные ситуации (регионально-практические аспекты). М., 1996. 96 с.
4. Ананьєв С.М., Моісеєнко О.О. Цифрові моделі рельєфу як засоби опису структури земної поверхні // Геоінформатика. 2002. №2. С. 44 48
5. Антощук М.Л. Сучасний агро-антропогенний геоморфогенез території Київської області // УГЖ. 2002. № 4. С. 26 31.
6. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1978. 138 с.
7. Багмет О.Б. Проблеми та напрями дослідження сучасного геоморфогенезу північно-східного схилу Придніпровської височини // УГЖ. 2004. № 4. С. 24 26.
8. Багмет О.Б. Актуальні проблеми дослідження сучасних рельєфоутворювальних процесів на північно-східному схилі Придніпровської височини// Зб. наук. пр. ІХ З’їзду Українського географічного товариства „Україна: географічні проблеми сталого розвитку”. К.: ВГЛ Обрії. 2004. Т. 2. С. 124 125.
9. Багмет О.Б. Морфометричні особливості рельєфу Київського плато // УГЖ. 2005. № 2. С. 40 43.
10. Багмет О.Б. Використання морфометричного методу при дослідженні ступеню антропогенної трансформованості рельєфу // Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. „Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства”. Кривий Ріг: Видавничий дім. 2005. С. 76 77.
11. Багмет О.Б. Природно-антропогенные процессы на территории Киевского плато в зоне влияния Каневского водохранилища // Рациональное природопользование: Школа-конференция молодых ученых с участием стран СНГ. М.: Географический ф-т МГУ. 2005. С. 37 42.
12. Багмет О.Б. Просторово-часові закономірності розвитку зсувних та абразійних процесів на східному схилі Київського плато // УГЖ. 2006. № 1. С. 22 27.
13. Багмет О.Б. Про відображення розломно-блокових структур у рельєфі Київського плато // Фізична географія та геоморфологія. 2006. Вип. 51. С. 138 143.
14. Багмет О.Б, Палієнко В.П. Морфоструктурна позиція Київського плато // УГЖ. 2006. № 4. С. 29 34.
15. Баландин Ю.Г., Зелинский И.П. Комплексное моделирование для целей прогноза оползневых деформаций абразионных склонов // Долговременные прогнозы проявления экзогенных процессов. М.: Наука, 1985. С. 75 78.
16. Барщевский Н.Е., Чеботарева Л.Е. Некоторые особенности динамики геоморфологических процессов на осушительных системах правобережья Киевского Приднепровья (Киевская и Житомирская области) // Физическая география и геоморфология. 1987. Вып. 34. С. 77 84.
17. Барщевский Н.Е., Купраш Р.П., Швыдкий Ю.Н. Геоморфология и рельефообразующие отложения района г. Киева. К.: Наукова думка, 1989. 196 с.
18. Барщевский Н.Е. Рельеф Киевского Приднепровья. К.: Наукова думка, 1993. 200 с.
19. Барщевський М.Є., Швидкий Ю.М. Сучасна геоморфодинаміка моренно-зандрових рівнин Київського та Житомирського Полісся // УГЖ. 1998. №2. С. 19 22.
20. Біленко Д.К. Матеріали до геологічної історії долини Верхнього і Середнього Дніпра. Вид. АН УРСР. К., 1939. 143 с.
21. Бондарчук В.Г. Геоморфологія УРСР (геологічний розвиток рельєфу УРСР). К.: Радянська школа, 1949. 243 с.
22. Бронгулеев В.В. Геоморфологические режимы // Геоморфология. 2000. № 4. С. 3 10.
23. Бронгулеев В.В. Современные экзогеодинамические режимы Русской равнины // Геоморфология. 2000. № 4. С. 11 23.
24. Брылеев В.А. О классификации антропогенного морфогенеза равнин на примере юго-востока ЕТС // Геоморфология. 2000. № 4. С. 76 78.
25. Веклич М.Ф. Геоморфологія річкових долин системи р. Росі // Доповіді АН УССР. К.: Вид-во АН УССР. 1956. № 4. С. 380 383.
26. Веклич М.Ф. Лессовые породы восточной части Правобережной возвышенности // Лессовые породы Украины. Труды института геологических наук АН УССР, серия геоморфологии и четвертичной геологии, в. 1. К.: Изд-во АН УССР, 1957. С. 48 58.
27. Веклич М.Ф. Генетические типы и литологический состав четвертичных отложений правобережья Среднего Приднепровья // Материалы совещания по изучению четвертичного периода. М.: Изд-во АН СССР. 1961. Т. 2. С. 147 153.
28. Веклич М.Ф. Четвертинні відклади правобережжя Середнього Дніпра. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. 200 с.
29. Вишневський В.І. Ріки та водойми України. Стан та використання. К.: Віпол, 2000. 376 с.
30. Волков М.Г., Жилкін С.В. Нові дані з неотектоніки північно-східної частини схилу Українського щита // Доповіді АН УРСР. Серія Б. 1981. № 7. С. 7 10.
31. Волков Н.Г. Трехфакторный геоморфологический анализ и проблемы рационального использования рельефа (на основе новой концепции системного подхода в геоморфологии) // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 66 70.
32. Галака И.И. и др. Комплексная геологическая карта УССР масштаба 1:200000, лист М 36 ХХ (Канев). Отчет Каневской поисково-съемочной партии за 1949 г. К.: Геол. Управл. УССР, 1950. кн. 1. 257 с.
33. Галицкий В.И. Оптимизация природной среды / АН УССР. Ин-т геофизики им. С.И. Субботина, отд-ние географии. К.: Наукова думка, 1989. 171 с.
34. Геоинформатика: учеб. для студ. вузов / Е.Г. Капралов, А.В. Кошкарев, В.С. Тикунов и др.; под ред. В.С. Тикунова. М.: Изд. центр „Академия”, 2005. 480 с.
35. Геологічна карта України (М-б 1:1 000 000) / Під ред. В.Я. Веліканова. К.: ДГСУ, 2000.
36. Геоморфологическая карта Украинской ССР и Молдавской ССР (М-б 1:1 000 000) / Под ред. И.Л. Соколовского. К.: Мин. геол. УССР, 1979.
37. Геоморфологическое картирование / Н.В.Башенина, М.В.Пиотровский, Ю.Г.Симонов и др.; под ред. Н.В. Башениной. М.: Высшая школа, 1977. 361с.
38. Геоморфология / С.Ф. Болтрамович, А.И. Жиров, А.Н. Ласточкин и др.; под ред. А.Н. Ласточкина и Д.В. Лопатина. М.: Академия, 2005. 528 с.
39. Геоморфология Украинской ССР: Учеб. пособие / И.М. Рослый, Ю.А. Кошик, Э.Т. Палиенко и др.; под общ. ред. И.М. Рослого. К.: Вища школа, 1990. 287 с.
40. Герасимов И.П. Современные рельефообразующие экзогенные процессы и уровень научного познания, новые задачи и методы исследований // Новые пути в геоморфологии и палеогеографии. М.: Наука, 1976. С. 155 163.
41. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины. Львов: Изд-во Льв. ун-та, 1960. 242 с.
42. Гойжевський О.О. Про вік і межі Українського щита та його схилів // Доповіді АН УССР, Серія Б 1977. № 7. С. 582 585.
43. Голубев В.А., Санин В.Т. Комплексная геологическая карта масштаба 1:200000 лист М 36 ХХ (Канев). Отчет геологосъемочной партии № 7 и гидрогеологической партии Южно-Украинской геологической экспедиции по работам 1962 1965 гг. К.: Киевгеология, 1965. Кн. 1. 185 с.
44. Голубев В.А. и др. Геологическая карта СССР масштаба 1: 200000. Серия Центрально-Украинская, лист М 36 ХХ (Киевская и Черкасская обл.). К.: Киевгеология, 1973.
45. Горелов С.К., Тимофеев Д.А. Принципы выделения и картирования современных геоморфологических процессов // Экзогенные процессы и окружающая среда. М.: Наука, 1990. С. 22 28.
46. Горелов С.К. Древний рельеф и современные геоморфологические процессы. М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2001. 128 с.
47. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 286 с.
48. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
49. Грубрін Ю.Л. До питання геоморфологічного районування території Київської області // Вісник Київського університету. Серія геологія та географія. 1959. № 2. Вип. 1. С. 121 127.
50. Грубрін Ю.Л. Балково-яружні форми правобережжя Київського Придніпров’я // Вісник Київського університету. Серія геологія та географія. 1960. № 3. Вип. 1. С. 55 60.
51. Грубрін Ю.Л. Зсувні процеси та пов’язані з ними форми рельєфу деяких районів Придніпровської височини // Вісник Київського університету. Серія геологія та географія. 1964. № 6. Вип. 1. С. 69 73.
52. Грубрін Ю.Л. Геоморфологія річкових долин північно-східної частини Придніпровської височини // Геоморфологія річкових долин України. К.: Наукова думка, 1965. С. 33 41.
53. Грубрин Ю.Л., Клюшников М.Н. Бурые глины правобережья киевского Приднепровья // Материалы по четвертичному периоду Украины. К VII конгрессу INQUA. К.: Наукова думка, 1965. С. 53 59.
54. Грубрін Ю.Л. Деякі питання геоморфологічного розчленування Придніпровської височини // Сучасні проблеми географічної науки в Українській РСР. К.: Наук. думка, 1966. С. 195 199.
55. Грубрін Ю.Л. Основні риси розвитку деяких сучасних геоморфологічних процесів на правобережжі Середнього Придніпров’я // Вісник Київського університету. Серія геологія та географія. 1966. №7. С. 79 83.
56. Грубрін Ю.Л. Основні риси сучасної морфоскульптури та екзогенні процеси Придніпровської височини // Вісник Київського університету. Серія географія. 1970. №11. С. 3 9.
57. Грубрін Ю.Л. Основні етапи розвитку та деякі питання класифікації морфоскульптури Придніпровської височини // Фізична географія та геоморфологія. 1971. Вип. 5. С. 122 128.
58. Грубрін Ю.Л. Значення рельєфу при господарському використанні території платформеної частини Правобережної України // Фізична географія та геоморфологія. 1974. Вип. 11. С. 79 86.
59. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Путеводитель экскурсий полевого симпозиума по современным геоморфологическим процессам ХХІІІ Международного Географического Конгресса К.: Наукова думка. 1976. 52с.
60. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Современные геоморфологические процессы на территории Среднего Приднепровья. К.: Наукова думка, 1976. 118 с.
61. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Современные геоморфологические процессы на территории Среднего Приднепровья // Современные геоморфологические процессы. К., 1976. С. 20 29.
62. Дедков А.П., Тимофеев Д.А. Новые тенденции в изучении взаимодействия сил рельефообразования // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 30 31.
63. Демчишин М.Г., Костяной М.Г., Краев В.Ф. Инженерно-геологическая оценка склонов бассейна Среднего Днепра // Геологический журнал. 1984. № 4. С. 93 98.
64. Демчишин М.Г. Исследования динамики склонов долин бассейна среднего течения р.Днепр // Современная динамика склонов на территории Украины. К.: Наукова думка, 1992. С. 138 145.
65. Демчишин М.Г., Єлін В.М., Тваровський І.В. Техногенні впливи на геологічне середовище в межах Українського щита // Геологічний журнал. 1995. № 3 4. С. 68 73.
66. Денисик Г.І. Антропогенна геоморфологія України // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 2526 листопада 1997 р. Львів, 1997. С. 26 28.
67. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця: Вид-во «Арбат», 1998. 289 с.
68. Дранников А.М. Оползни. Типы, причины образования, меры борьбы. К.: Изд. отд. Укргипросельстроя, 1956. 102 с.
69. Дранников А.М. Оползни Украины и опыт борьбы с ними. // Труды Первого Украинского гидрологического совещания. К.: Изд-во АН УССР, 1961. Т. 2. С. 17 28.
70. Дранников А.М., Стрельцес Г.В., Купраш Р.П. Оползни на автомобильных дорогах. М.: Транспорт, 1972. 158 с.
71. Заморий П.К. Древнеледниковый рельеф на территории Украины // ХІХ Международный географический конгресс. М.: Изд-во АН СССР, 1961. С.149 154.
72. Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР. К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1961. 549 с.
73. Запольский И.А., Манойло Н.П. Гидрологические особенности региона и охрана водных ресурсов // Использование и охрана природной среды Среднего Приднепровья. К.: Наукова думка, 1986. С. 44 53.
74. Инженерно-геологическая характеристика платформенной части Украины / Крев В.Ф., Демчишин М.Г., Еськов Б.Г. и др. К.: Наук. думка, 1982. 168 с.
75. Иогансон В.Е. Гидрологическая характеристика // Лесостепь и степь Русской равнины. М.: Изд-во АН СССР, 1956. С. 86 106.
76. Использование и охрана природной среды Среднего Приднепровья / Маринич А.М., Галицкий В.И., Запольский И.А. и др. К.: Наукова думка, 1986. 252 с.
77. Карпинский А.П. Замечания о характере дислокаций пород в южной половине Европейской России // Собрание починений. Москва Ленинград: Изд во АН СССР, 1939. Т. 2. С. 150 162.
78. Карта ґрунтів Української ССР (М-б 1: 200 000). Гол. ред. М.К.Крупський. К.: Укрземпроект, 1967.
79. Карта неотектоники юго-запада СССР. (М-б 1: 1 000 000) / Под ред. А.М.Маринича. К., 1987.
80. Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) (М-б 1:1 000 000) / Под ред. Н.А. Крылова. К.: Мин. геол. УССР, 1988.
81. Карта распространения экзогенных геологических процессов территории Украины (М-б 1: 500 000) / Гл. ред. Н.М. Гавриленко. К.: ГГП Геопрогноз, 1995.
82. Карта современных вертикальных движений земной коры Восточной Европы (М-б 1: 2 500 000) / Под ред. Ю.А. Мещерякова. М.: ГУГК, 1973.
83. Карта четвертинних відкладів України (М-б 1: 1000 000) / Гол . редактор Д.С. Гурський. К.: ДГСУ, 2000.
84. Карта районирования территории России по степени экстремальности развития эколого-геоморфологических ситуаций (М-б 1: 9000 000) / Ред. Э.А.Лихачева, Д.А. Тимофеев, А.В. Кошкарев. М.: ООО ДИ ЭМ БИ, 2006.
85. Кашменская О.В. Теория систем и геоморфология. Новосибирск: Наука, 1980. 120 с.
86. Київ як екологічна система: природа людина виробництво екологія. К.: Центр екол. освіти та інформації, 2001. 259 с.
87. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. К.: Вид-во Раєвського, 2003. 344 с.
88. Клюшников М.Н., Добрянский Ю.Е. и др. Отчет геологосъемочной партии № 14 Правобережной экспедиции о комплексной геолого-гидрогеологической съемке листа М 36 ХІІІ (Киев) масштаба 1: 200000 1958 1960 гг. К.: Киевгеология, 1960. Кн. 1. 368 с.
89. Клюшников М.Н. и др. Геологическая карта СССР масштаба 1: 200000 лист М 36 ХІІІ (Серия Днепровско-Донецкая). К.: Киевгеология, 1965.
90. Ковалев А.Б. Геологическое строение и полезные ископаемые Киевского Приднепровья (Геологическое доизучение масштаба 1: 200000 листа М 36 ХІІІ) 1991 1998 гг. К.: ДРГП Північгеологія, 1998. Кн. 1. 236 с.
91. Ковальов О.Б., Матвєєв Г.Я. Державна геологічна карта України масштабу 1: 200000. Дніпровсько-Донецька серія аркуш М 36 ХІІІ (Київ). К.: ДРГП Північгеологія, 2001.
92. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Ін-т українознавства, 1997. 439 с.
93. Колот Э.И. Эрозионные процессы // Экологическая геология Украины, Справочное пособие. К.: Наук. думка, 1993. С. 106 111.
94. Комлєв О.О. Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми геоморфологічних формацій Українського щита: Автрореф. дис д-ра геогр. наук: 11.00.04/ Інститут географії НАНУ. К., 2005. 37 с.
95. Кондратенко Н.В., Коваленко В.П., Чупрынина О.А. и др. Отчет по работе Киевской оползневой станции за 1963 г. К.: Киевгеология, 1964 Кн.1. 413с.
96. Кондратенко Н.В. ., Марчук Ю.М., Сакеев А.В., Сафонова Т.И. Ежегодник по результатам работ Киевской инженерно-геологической партии (оползневая группа) за 1972 г. К.: Киевгеология, 1973. Кн. 1. 230 с.
97. Кондратенко Н.В., Марчук Ю.М., Сакеев А.В., Харченко А.М. Ежегодник по изучению геодинамических процессов за 1973 г. ( по работам Киевской инженерно-геологической партии). К.: Киевгеология, 1974. Кн. 1 2.
98. Кондратюк С.В. Вивчення сучасних екзогенних геологічних процесів на території Київської, Житомирської і Чернігівської областей (звіт Комплексної гідрогеологічної партії за 1998 2001