Абдряхимов Ростислав Адганович. Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока

Короткий опис

Абдряхимов Ростислав Адганович. Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока : дис... канд. мед. наук: 14.01.18 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2006

Абдряхимов Ростислав АдгановичУдосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 офтальмологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. МОЗ України, Київ, 2006.
Захищається рукопис, у якому наведені результати експериментальних (42 ока) і клінічних досліджень (210 очей), спрямованих на підвищення ефективності оперативного і консервативного лікування хворих із проникними пораненнями склери у важкодоступній для ПХО зоні ока. Розроблено нові інструментальні способи ПХО рани склери, спосіб екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла, удосконалене консервативне лікування. Доведено ефективність запропонованого комплексу заходів при первинній хірургічній обробці поранень склери у важкодоступній зоні ока.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові рішення наукової проблеми лікування хворих із проникаючими пораненнями склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока. Для підвищення ефективності лікування хворих з цією патологією на основі клініко-морфологічних даних розробленні нові інструментальні технології оперативного втручання. Визначено імунологічні критерії прогнозування перебігу посттравматичного процесу в оці. Удосконалено комплекс консервативної терапії хворих з пораненнями фіброзної капсули у важкодоступній для ПХО зоні ока.
1. Проникаючі поранення склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока, є важкою інвалідізуючою патологією в 61,4%-80,2% випадків. Функціональні й анатомічні результати залежать від ряду причин, серед яких провідна роль належить обсягу і характеру ПХО, а також активності імунокоригувальної терапії. Усе це визначає актуальність проблеми.
2. Розроблено інструментарій для ПХО ран склери, що локалізуються у важкодоступній зоні ока, і це дозволяє забезпечити надійну фіксацію рани в 91,7% (інтервальна оцінка 80,6%98,3%) випадків, скоротити кількість операційних ускладнень: випадання склоподібного тіла з 68,8% (інтервальна оцінка 57,9%78,8%) до 22,5% (інтервальна оцінка 13,5%33,1%), наростання гемофтальму з 63,6% (інтервальна оцінка 52,5%74,1%) до 25,4% (інтервальна оцінка 15,8%36,2%), при порівнянні з контрольною групою розходження статистично значуще на рівні Р<0,001.
3. Розроблено спосіб локального екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла і розміру рани при ПХО рани склери, що локалізується у важкодоступній зоні ока.
4. Проведені експериментальні гістоморфологічні дослідження показали найбільшу ефективність ПХО ран склери у важкодоступній зоні ока запропонованим голкотримачем у поєднанні з запропонованим методом локального екстрасклерального пломбування в області рані, що дозволило поліпшити адаптацію рани з 33,3% (інтервальна оцінка 4,6%72,2%) до 91,7% (інтервальна оцінка 80,6% 98,3%), зменшити надлишкову проліферацію з 66,7% (інтервальна оцінка 27,8% 95,4%) до 5,63% (інтервальна оцінка 0,6% 15,3%), зменшити кількість відшарувань сітківки з 83,3% (інтервальна оцінка 46,5% 100%) до 0% (інтервальна оцінка 0% 28,4%) (Р<0,05).
5. У хворих із проникаючими склеральними пораненнями виявлені істотні порушення системного імунітету у вигляді вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом (CD8+клітини 0,25±0,02 М/л (p<0,05)), активації аутоімунних та імунокомплексних реакцій, порушення місцевого імунітету в сльозовій рідині в обстежених хворих у вигляді зниження концентрації секреторного імуноглобуліну А до 0,14±0,03 г/л (Р<0,01) і лізоциму сльози до 0,6±0,04 мг/мол (Р<0,01), збільшення середнього геометричного титру антитіл більш ніж 1:112 у сльозі до антигенів увеального тракту і сітківки, підвищення рівня ЦІК до 1,96±0,03 г/л (Р<0,01).
6. Застосування ербісолу в комплексному лікуванні пацієнтів з проникними пораненнями склери в післяопераційному періоді сприяє скороченню тривалості симптомів запалення травмованого ока: тривалість ціліарних болів скорочувалася до 19,1±1,1 дня (Р<0,01), гіпотонії до 17,9±0,8 дня (Р<0,01), також відбувається нормалізація факторів системного (підвищення рівня Т-лімфоцитів до 64,4±1,6% (Р<0,01), Т-хелперів до 43,3±2,2% (P<0,05), зниженню рівню ЦІК до до 2,67+0,2 г/л) і місцевого імунітету (підвищення концентрації sIg (P<0,01), лізоциму сльози (P<0,01)), зниження виразності аутоімунних та імунокомплексних реакцій.
7. Запропонований комплекс хірургічних заходів при ПХО рани склери у віддалений період спостереження у зіставленні з контрольною групою знижує кількість енуклеацій з 19,5%±4,5% до 5,6%±2,7% (Р<0,001), субатрофій з 32,5%±5,3% до 19,7%±4,7% (Р<0,001), відшарувань сітківки з 23,4%±4,8% до 9,9%±3,5% (Р<0,001).