АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ОМЕЛЬЧЕНКО Андрій Володимирович

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант –
ОПРИШКО Віталій Федорович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України

Київ  2012

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні та її правове регулювання
1.1 Суспільні відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності як предмет правового регулювання ..............................................................
18
1.2 Законодавство України про зовнішньоекономічну діяльність ........ 51
1.3 Методологія дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні ............................................
84
Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 109

РОЗДІЛ 2. Адміністративно-правовий зміст державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні
2.1 Сутність державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні ..................................................................................
114
2.2 Система та правовий статус органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні .........................................
144
2.3 Форми і методи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні ..................................................................................
177
Висновки до Розділу 2 ............................................................................... 200

РОЗДІЛ 3. Органи місцевого самоврядування та інші органи недержавного управління у системі органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
3.1 Органи місцевого самоврядування як суб’єкти управління зовнішньоекономічною діяльністю .........................................................
206
3.2 Правовий статус інших суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю .........................................................
229
Висновки до Розділу 3 ............................................................................... 264

РОЗДІЛ 4. Адміністративно-правові засади державного управління зовнішньоекономічною інтеграцією України у світовий економічний простір
4.1 Адміністративно-правове регулювання зовнішньоекономічної інтеграції України у світовий економічний простір …………………...
270
4.2 Гармонізація законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність із міжнародним та європейським правом ..............................
295
Висновки до Розділу 4 ............................................................................... 322

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 327

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................

Додаток 1. Звіт робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі (витяг)……………………………………………….

Додаток 2. Графік специфічних зобов’язань в секторі послуг. Перелік вилучень з режиму найбільшого сприяння (РНС), відповідно до статті ІІ ГАТС (витяг)…………………………………………………

336

397

412

ВСТУП

Актуальність теми. Серед завдань соціально-економічного розвитку України особливого значення набуває вдосконалення адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності, оскільки державне управління зовнішньоекономічною діяльністю є важливою складовою державного управління економікою в цілому. Економіка є сферою прояву господарсько-організаційної функції держави й одним із головних об’єктів державного управління. Адміністративно-правове регулювання державного управління економікою та, зокрема, зовнішньоекономічною діяльністю за таких умов набуває важливого значення. Враховуючи те, що державне управління є елементом і засобом реалізації державної політики (у тому числі правової), слід зазначити, що засади зовнішньоекономічної політики держави діалектично й системно пов’язані із засадами зовнішньої та внутрішньої політики держави в економічній сфері.
Сучасний політичний курс держави на економізацію зовнішньополітичної діяльності є виправданим і спрямованим на підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, дасть можливість покращити її показники, ефективніше захищати економічні інтереси України у цій сфері.
Згідно з даними Державної служби статистики України у структурі формування валового внутрішнього продукту України і його витрат майже половину займають експорт та імпорт товарів і послуг. За даними ряду міжнародних економічних організацій Україна має досить високі індекси міжнародної економічної глобалізації, інтегрованості у світову економіку, а з іншого боку – низькі індекси конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Економіка України дедалі більше інтегрується у світову економіку, однак при цьому стає відкритішою для нових загроз, до яких вона не підготовлена і від яких здебільшого не захищена. Зазначене свідчить про те, що без проведення структурних реформ, зміцнення політичної стабільності, задіяння потенціалу інноваційного розвитку, вдосконалення адміністративно-правових засад і підвищення ефективності державного управління економікою Україна й надалі існуватиме в структурі світової економіки лише як сировинний і ринковий придаток розвинених країн.
Дослідження питання про зовнішньоекономічну діяльність як економіко-правову категорію та науково-теоретичний аналіз відповідного законодавства України має велике значення для науки і практики управління у зазначеній сфері, для використання права як важливого засобу забезпечення ефективної реалізації зовнішньоекономічної політики України.
Для розкриття адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності актуальним є теоретичний аналіз поняття, системи та правового статусу суб’єктів державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю, взаємовідносин між цими суб’єктами, адміністративно-правових особливостей властивих для них функцій, форм і методів управління.
Перед Україною постає завдання ефективної зовнішньоекономічної інтеграції у світовий економічний простір. Від його реалізації залежить подальше політичне, економічне та соціальне зростання держави, оскільки сучасні світові тенденції зобов’язують держави спільно вирішувати питання міжнародного розвитку. Однак серед інших чинників зазначеному процесу суттєво заважає відмінність національних правових систем, що робить актуальними питання гармонізації законодавства України із нормами законодавства інших держав і міжнародного права.
Сьогодні існує багато невирішених теоретичних і практичних адміністративно-правових проблем державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Тому в сучасних умовах комплексне науково-теоретичне дослідження вищезазначених питань набуває важливого значення, що дасть змогу виявити й розв’язати існуючі проблеми, а також запропонувати напрями подальшого вдосконалення правового регулювання і державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Незважаючи на те, що в юридичній літературі висвітлювалися окремі питання зовнішньоекономічних правовідносин та адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності, їх цілісне комплексне науково-теоретичне дослідження в Україні не здійснювалося. Наука адміністративного права опинилася перед об’єктивною необхідністю сучасного розуміння адміністративно-правового змісту зовнішньоекономічної діяльності й напрямів удосконалення правового регулювання та державного управління в зазначеній сфері. Таким чином, комплексне дослідження теоретико-прикладних проблем адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності є актуальним і своєчасним.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих українських теоретиків і філософів права, зокрема: В. Д. Бабкіна, А. М. Колодія, М. І. Козюбри, П. О. Недбайла, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, Ф. П. Шульженка та інших, а також зарубіжних: С. С. Алексєєва, О. Г. Данільяна, Д. А. Керімова, В. В. Лазарєва, Р. Лукича, О. В. Малька, М. М. Марченка, М. Г. Матузова, В. С. Нерсесянца, С. В. Полєніної, Л. І. Спиридонова, Р. Циппеліуса та інших.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці відомих українських учених у галузі адміністративного та конституційного права В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяка, В. І. Борденюка, П. В. Діхтієвського, Є.В. Додіна, В. К. Колпакова, В. В. Копєйчикова, О. Д. Крупчана, Є. Б. Кубка, Д. М. Лук’янця, В. М. Марчука, Н. Р. Нижник, В. Ф. Опришка, В. Ф. Погорілка, А. О. Селіванова, В. М. Селіванова, В. Ф. Сіренка, В. В. Цвєткова, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, О. І. Ющика та інших, а також відомих зарубіжних представників адміністративно-правової науки: Г. В. Атаманчука, В. Г. Афанасьєва, Д. М. Бахраха, І. Л. Бачило, А. І. Добролюбова, В. А. Козбаненка, С. Н. Князєва, Ю. М. Козлова, Б. П. Курашвілі, Б. М. Лазарєва, В. В. Лаптєва, О. Є. Луньова, В. С. Основіна, М. І. Піскотіна, Л. Л. Попова, Б. А. Райзберга, Ю. О. Тихомирова, Б. М. Топорніна, В. Є. Чіркіна та інших.
Окремі положення дисертаційного дослідження спираються на праці відомих вчених  представників науки господарського права: А. С. Васильєва, О. М. Вінник, Г. Л. Знаменського, В. К. Мамутова, В. С. Мартем’янова, О. П. Подцерковного, Н. О. Саніахметової, В. С. Щербини та інших, а також міжнародного та порівняльного права: М. М. Антонович, М. М. Богуславського, М. В. Буроменського, В. Г. Буткевича, Г. М. Вельямінова, В. М. Гайворонського, В. Н. Денисова, А. І. Дмитрієва, В. М. Корецького, О. В. Кресіна, Л. А. Лунца, О. О. Мережка, В. І. Муравйова, А. Х. Саідова, О. С. Скарідова, К. Цвайгерта, Г. С. Фединяк, А. О. Шепеля та інших.
Важливе значення для науково-теоретичного аналізу об’єкта даного дослідження мали праці відомих вітчизняних і зарубіжних учених у галузі міжнародної економіки, зокрема: О. Г. Білоруса, А. С. Гальчинського, І. Н. Герчикової, О. П. Кіреєва, Д. Г. Лук’яненка, В. Є. Новицького, Ю. М. Пахомова, А. М. Поручника, С. І. Соколенка, А. С. Філіпенка, Т. М. Циганкової та інших.
Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять акти конституційного, адміністративного, цивільного, господарського, трудового, фінансового, зовнішньоекономічного, митного, валютного, кримінального законодавства України, міжнародні договори України, акти міжнародного права та інші нормативно-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічні відносини.
Емпірична основа дослідження ґрунтується на вивченні й узагальненні нормотворчої діяльності та практики застосування законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність, статистичних відомостей у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках планових тем науково-дослідних робіт юридичного факультету Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України» (номер державної реєстрації 0102U006315), «Законодавче забезпечення вирішення проблем, пов’язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи» (номер державної реєстрації 0108U006686); у рамках планової теми науково-дослідної роботи відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації 0106U008729).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в сучасних соціально-економічних умовах, визначення перспектив їх розвитку, формулювання наукових положень, а також рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин та адміністративно-правових засад державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Для досягнення зазначеної мети розв’язуються такі задачі:
розкрити економіко-правовий зміст суспільних відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності як предмета правового регулювання;
здійснити науково-теоретичний аналіз норм права і законодавства (в тому числі адміністративного) про зовнішньоекономічну діяльність та визначити їх місце, роль і значення в системі права й у системі законодавства України;
з’ясувати особливості методології дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні;
встановити адміністративно-правовий зміст державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю;
визначити адміністративно-правову сутність, принципи та функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні;
виявити особливості системи та правового статусу органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні;
розглянути адміністративно-правові особливості форм і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні;
охарактеризувати систему та правовий статус органів місцевого самоврядування й інших суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю, адміністративно-правові особливості функцій, форм і методів їх управлінської діяльності в зазначеній сфері;
проаналізувати адміністративно-правові засади державного управління зовнішньоекономічною інтеграцією України у світовий економічний простір;
висвітлити адміністративно-правові особливості гармонізації законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність із міжнародним та європейським правом;
сформулювати висновки, пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність і практики його застосування, а також адміністративно-правових засад державного управління в зазначеній сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади зовнішньоекономічної діяльності в Україні, норми права, що регулюють відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, практика їх застосування.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить система наукових підходів, принципів та загальнонаукових і спеціально-наукових методів наукового пізнання, застосування яких забезпечило достовірність отриманих результатів. Враховуючи те, що зовнішньоекономічна діяльність є об’єктом прямого виконавчо-розпорядчого управлінського впливу з боку держави й управлінського впливу з боку суб’єктів недержавного управління, при дослідженні адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні, крім методології науки адміністративного права та юридичної науки в цілому, використовується також методологія науки управління та інших суспільних наук.
Комплексне використання різних наукових підходів сприяло отриманню більш повних знань, накопиченню теоретичної і практичної інформації, дало можливість акцентувати увагу не тільки на дослідженні адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності, а й на їх зв’язку з іншими явищами та процесами (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1). Використання антропологічного підходу дало можливість глибше дослідити особливості правового статусу фізичних осіб як суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (підрозділ 1.1). Глобалізаційний і цивілізаційний підходи в дослідженні проявилися в тому, що його об’єктом, крім національної правової системи України, стали загальні положення про правові системи зарубіжних країн і норми міжнародного права, процеси їх гармонізації (підрозділи 4.1, 4.2). Підхід деформалізації та феноменологічний підхід дали змогу дослідити правове регулювання й адміністративно-правові засади державного управління зовнішньоекономічною діяльністю як правовий феномен та його співвідношення із мораллю, правосвідомістю, правовою спадщиною, принципами гуманізму тощо. У цьому разі йдеться про використання у пізнавальній діяльності здобутків таких наук, як герменевтика, соціопсихолінгвістика, синергетика, що допомогло визначити сутність і зміст адміністративно-правових засад державного управління зовнішньоекономічною діяльністю (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2). Використання ціннісного підходу полягало у підведенні різних оцінок під загальні поняття (в усіх підрозділах роботи).
Дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в даній роботі здійснювалося на принципах обґрунтованості, об’єктивності, всебічності дослідження, історизму, логічного дослідження правових явищ, залучення дослідницьких засобів інших наук (філософських, економічних, соціологічних, історичних тощо).
Властивості адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності зумовили необхідність використання таких загальнонаукових методів наукового дослідження, як діалектичний, системний (системно-структурний), функціональний, діяльнісний, логіко-семантичний методи, методи емпіричних і теоретичних досліджень.
Спеціально-науковими методами юридичної науки, використаними в цій роботі, є теоретико-юридичний метод, метод законних презумпцій у правознавстві (не потребує доведення вже відомих фактів), гіпотезування, метод конкретно-соціологічних досліджень, узагальнення та абстрагування, метод єдності історичного й логічного в науковому дослідженні, догматико-правовий (формально-логічна систематизація правового матеріалу), з’ясування змісту юридичних норм із використанням традиційних способів їх тлумачення (словесне, систематичне, логічне, історичне), узагальнення юридичної практики, метод моделювання, аналогії, електронної обробки юридичного матеріалу, правової статистики, порівняльно-юридичний тощо.
Слід зазначити, що всі вищеназвані підходи, принципи й методи необхідні для проведення повноцінного, всебічного, завершеного дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності, оскільки методологія дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності є множинною і комплексною, зважаючи на міжгалузевий, комплексний характер зазначеної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській науці адміністративного права комплексним, істотним, узагальненим дослідженням теоретичних і практичних проблем адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні наукові положення:
вперше:
на основі аналізу відповідних суспільних відносин комплексно розкрито правовий зміст зовнішньоекономічної діяльності, визначено її ознаки, що надало можливість запропонувати авторське визначення цієї діяльності, яке зводиться до функціонування системи суспільних відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які мають господарський характер і виникають між суб’єктами господарської діяльності України й іноземними суб’єктами господарської діяльності в торговельній (обмін товарами, роботами, послугами), інвестиційній, валютно-фінансовій, виробничо-промисловій, науково-технічній і культурно-освітній сферах;
встановлено, що методологія наукового дослідження включає наукові підходи та принципи наукового пізнання, що дає змогу виокремити методи, використані для аналізу адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності; зазначена методологія розвивається в напрямі міжгалузевих, комплексних науково-правових досліджень;
доведено, що норми права про зовнішньоекономічну діяльність і відповідні нормативно-правові акти є міжгалузевими комплексними інститутами як в системі права, так і в системі законодавства України, оскільки зовнішньоекономічна діяльність урегульована нормами права, що належать до різних галузей права, і юридично закріплені у відповідних нормативно-правових актах, які також мають різну галузеву приналежність;
виявлено адміністративно-правові особливості державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні, що дало можливість запропонувати авторські визначення державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та, зокрема, державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
визначено систему та адміністративно-правовий статус органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та адміністративно-правові особливості системи і правого статусу органів недержавного управління у зазначеній сфері, що дало підстави запропонувати шляхи структурно-функціонального реформування зазначених систем й удосконалення правового статусу відповідних органів управління;
з’ясовано адміністративно-правові особливості державного управління зовнішньоекономічною інтеграцією України у світовий економічний простір, що дало можливість запропонувати авторське визначення державного управління зовнішньоекономічною інтеграцією України як одного з напрямів державної зовнішньої політики, що являє собою сукупність організаційно-правових заходів уповноважених органів державної влади та суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю, спрямованих на розширення міжнародного економічного співробітництва держави із суб’єктами міжнародних економічних відносин з метою забезпечення економічних інтересів України;
удосконалено:
поняттєво-термінологічний апарат, що стосується адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності, який включає такі категорії, як «принцип», «функція», «форма», «метод» державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, «недержавне управління зовнішньоекономічною діяльністю» тощо;
пропозиції до реформування системи і правового статусу органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю шляхом ліквідації Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України й передання його функцій до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, уникнення дублювання та паралелізму у виконанні функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю окремими центральними органами виконавчої влади, розширення компетенції Міністерства юстиції України щодо гармонізації законодавства України в усіх напрямах її зовнішньоекономічної інтеграції, підвищення ролі місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у питаннях управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному (зокрема прикордонному) рівні тощо;
положення щодо необхідності використання таких форм систематизації законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як консолідація його норм у рамках Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про Митний тариф України», та наступна кодифікація у відповідних розділах Господарського кодексу України та Митного кодексу України;
адміністративно-правову класифікацію спеціальних функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю виходячи з їх предметної та функціональної спрямованості;
характеристику адміністративно-правових ознак недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю (взаємовідносини суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю та держави, адміністративно-правові особливості функцій, форм і методів їх управлінської діяльності в зазначеній сфері визначаються у законодавчо закріпленому правовому статусі названих суб’єктів; держава не втручається в діяльність зазначених суб’єктів, надаючи їм широку автономію, однак це не виключає здійснення з боку держави контролю за їх діяльністю та делегування їм окремих функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю);
дістали подальшого розвитку:
положення про те, що норми адміністративного права безпосередньо впливають на суспільні відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки вона має комплексний характер і поєднує як майнові, так і організаційні відносини; до основних методів правового регулювання зовнішньоекономічних відносин, серед інших, належать метод владних приписів і метод рекомендацій, що властиві саме галузі адміністративного права;
використання системного, функціонального та порівняльного методів наукового адміністративно-правового дослідження, що дало можливість запропонувати критерії класифікації й систему принципів, функцій, форм і методів державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю;
пропозиції щодо доцільності переважного використання у процесі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю економічних методів і правових форм державного управління, що обумовлено господарським, переважно приватноправовим характером зовнішньоекономічної діяльності;
погляди щодо необхідності розширення компетенції суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю через делегування їм більшого обсягу функцій державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності з боку органів виконавчої влади (аналізу, експертизи, інформаційно-консультаційних, розроблення окремих напрямів державної політики в зовнішньоекономічній сфері тощо);
висновки про те, що нормотворча діяльність у сфері зовнішньоекономічної інтеграції та гармонізації законодавства України із нормами міжнародного та європейського права вимагає дотримання єдиних підходів до нормопроектування й розроблення відповідних методичних рекомендацій щодо цих питань для органів виконавчої влади; засобом реальної імплементації норм міжнародного права у національне законодавство має бути одночасне із ратифікацією міжнародних договорів прийняття відповідних законів, спрямованих на реалізацію положень зазначених міжнародних договорів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається їх актуальністю, новизною і висновками. Теоретичні положення та відповідні висновки відображені в конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин та адміністративно-правових засад державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на основі внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства України.
Основні положення і висновки роботи можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері для подальших досліджень актуальних адміністративно-правових проблем державного управління зовнішньоекономічною діяльністю;
у нормотворчій діяльності для вдосконалення зовнішньоекономічного законодавства;
у правозастосовчій діяльності для вдосконалення державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю, а також удосконалення діяльності суб’єктів зазначеної діяльності;
у навчальному процесі під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Державне управління економікою», «Господарське право», «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Інвестиційне право», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених навчальних дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення й висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на національних і міжнародних науково-практичних конференціях: Науково-практичній конференції «Концепція розвитку законодавства України» (м. Київ, травень 1996 р.; тези опубліковано); Науково-практичній конференції «Державно-правова реформа в Україні» (м. Київ, листопад 1997 р.; тези опубліковано); Науково-практичній конференції «Державне регулювання економічних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування у господарських спорах» (м. Львів, 16–17 квітня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» (м. Київ, 18 травня 2011 р.; тези опубліковано).
Крім зазначеного, основні положення і висновки дисертаційного дослідження використовувалися автором у практиці державного управління зовнішньоекономічною діяльністю під час виконання ним повноважень члена делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі згідно з Розпорядженням Президента України «Про делегацію України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі» від 30 квітня 2002 р. № 109/2002-рп та члена урядової частини Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження персонального складу урядової частини Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі» від 29 квітня 2004 р. № 265-р.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 2 індивідуальних і 4 колективних монографіях, у 23 наукових працях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, 13 наукових працях, які додатково відображають наукові результати дисертації, опублікованих у збірниках наукових праць і науково-практичних конференцій, навчальних та інших виданнях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, у яких об’єднано десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (591 найменування на 60 сторінках) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 426 сторінок, додатки – на 30 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення й нові підходи до вирішення наукової проблеми щодо адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності в сучасних соціально-економічних умовах, визначення перспектив їх розвитку, вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин та адміністративно-правових засад державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення мети й вирішення завдань дисертаційного дослідження. До найголовніших з них можна віднести:
1. Під зовнішньоекономічною діяльністю як предметом правового регулювання слід розуміти суспільні відносини, що виникають між суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності в торговельній (обмін товарами, роботами, послугами), інвестиційній, валютно-фінансовій, виробничо-промисловій, науково-технічній та культурно-освітній сферах, реалізуються як на території нашої держави, так і за її межами, побудовані на підприємницьких або непідприємницьких засадах, мають на меті отримання прибутку або досягнення соціального ефекту, врегульовані нормами національного законодавства країн, на території яких провадиться зовнішньоекономічна діяльність, а також нормами міжнародного публічного і приватного права.
Предметом адміністративно-правового регулювання є відносини державного й недержавного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2. Зовнішньоекономічна діяльність як предмет правового регулювання має міжгалузевий, комплексний характер. Норми права про зовнішньоекономічну діяльність і нормативно-правові акти, в яких юридично закріплені зазначені норми, є міжгалузевими комплексними інститутами відповідно системи права та системи законодавства України.
3. З метою вдосконалення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність пропонується здійснити його систематизацію в два етапи. На першому етапі – через консолідацію законодавства про зовнішньоекономічну діяльність у рамках Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. На другому етапі – через кодифікацію, тобто розширення змісту розділу VII Господарського кодексу України про зовнішньоекономічну діяльність рядом загальних норм щодо правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності перенесенням їх із консолідованого закону й інших нормативно-правових актів про зовнішньоекономічну діяльність до зазначеного кодексу. Таким же чином пропонується систематизувати і митне законодавство (через консолідацію відповідних норм у межах Закону України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 р. та розширення змісту Митного кодексу України). При цьому пропонується багаторівнева (щодо різних рівнів законодавства, тобто нормативно-правових актів різної юридичної сили) та комплексна (відносно міжгалузевих зв’язків, тобто нормативно-правових актів різної галузевої належності) систематизація зовнішньоекономічного законодавства України.
4. У ході наукового дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності слід використовувати методи комплексних міждисциплінарних досліджень (використовуючи методи не лише науки адміністративного права та інших правових наук, а й методи таких суспільних наук, як філософська, економічна, соціологічна), оскільки зовнішньоекономічна діяльність як предмет правового регулювання має складний суспільно-правовий, комплексний характер. У системі підходів, принципів та методів наукового дослідження адміністративно-правових засад зовнішньоекономічної діяльності вирішальну і провідну роль відіграють підходи, принципи та методи науки адміністративного права.
5. Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю – це врегульована нормами адміністративного права (а в окремих випадках інших галузей права) юридично владна, підзаконна виконавча та розпорядча діяльність відповідних органів державного управління економікою з виконання покладених на них функцій для управління зовнішньоекономічною діяльністю з метою втілення законів у зазначеній сфері.
6. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – це цілеспрямований, організаційний вплив органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів недержавного управління, яким делеговані окремі повноваження державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності як безпосередньо на її суб’єктів, так і на середовище (умови) їх діяльності за допомогою економічних (непрямих) методів впливу, що визначає диспозитивний, альтернативний характер поведінки об’єкта регулювання і спрямовує її з метою забезпечення інтересів суспільства і держави.
7. Принципи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю – це основні засади, вихідні ідеї, об’єктивні закономірності, правила ефективної організації та здійснення державою функцій управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення теорії та практики державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, національного та міжнародного права у зазначеній сфері.
Принципи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю поділяються на соціально-політичні та організаційні (властиві для всіх сфер управління), а також спеціальні (характерні для державного управління зовнішньоекономічною діяльністю).
8. Функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю – це об’єктивно обумовлені напрями діяльності, які є складовою виконавчо-розпорядчої діяльності конкретних органів державного управління (їх посадових осіб), здійснюються від імені держави і в яких реалізуються владно-організаційні повноваження держави у зовнішньоекономічній сфері.
Функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю поділяються на загальні, спеціальні та допоміжні. До загальних функцій належать інформаційна, прогнозування, планування, організація, керівництво, координація, контроль. Дослідження спеціальних функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою системного, функціонального, діяльнісного та порівняльного методів наукового пізнання дало можливість запропонувати критерії класифікації зазначених функцій та виокремити їх систему. Залежно від предметної спрямованості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю спеціальні функції державного управління у зазначеній сфері поділяються на функції з управління: експортом-імпортом товарів (робіт, послуг); експортом-імпортом валютних цінностей; переходом майнових прав від резидентів до нерезидентів і навпаки; здійсненням міжнародної інвестиційної діяльності; залученням іноземних кредитів; переміщенням робочої сили; здійсненням міжнародного освітнього й науково-технічного співробітництва; здійсненням міжнародних перевезень, міжнародної технічної та гуманітарної допомоги. За функціональною спрямованістю виокремлюють зовнішньополітичні, економічні, інвестиційні, фінансові, валютні, банківські, податкові, митні, антимонопольні, реєстраційно-дозвільні функції та функції забезпечення економічної безпеки держави. До допоміжних функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю належать: кадрове забезпечення; управління персоналом; організація служб і процедур; протокольно-організаційне забезпечення підготовки і проведення переговорів, нарад, засідань, інших заходів; оформлення та розмноження необхідних документів; діловодство; забезпечення господарськими засобами; технічне забезпечення управління; формування бюджету; юридичне забезпечення; інформаційне забезпечення; зв’язки з громадськістю тощо.
9. Особливістю державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні є те, що функції щодо його здійснення розподілені між кількома центральними органами виконавчої влади як функціональної (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство юстиції України), галузевої (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерство охорони здоров’я України), так і міжгалузевої (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство екології та природних ресурсів України) компетенції. Це обумовлено комплексним міжгалузевим характером такого об’єкта державного управління, як зовнішньоекономічна діяльність.
10. Аналіз практики державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні дав змогу зробити висновок про те, що система державного управління у зазначеній сфері неодноразово підлягала не завжди виправданим змінам; мали місце паралелізм і дублювання в діяльності новостворених та існуючих органів виконавчої влади; заходи, спрямовані на зменшення кількості органів виконавчої влади, проводилися без урахування якісної і функціональної перебудови цих органів. Проведення адміністративної реформи в Україні має сприяти вдосконаленню системи центральних органів виконавчої влади, усуненню дублювання їх повноважень, забезпеченню скорочення чисельності управлінського апарату й витрат на його утримання, підвищенню ефективності державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
11. Форма державного управління зовнішньоекономічною діяльністю – це юридично впорядкована діяльність суб’єктів державного управління щодо здійснення певних дій, необхідних для успішної реалізації закріплених за ними функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Зазначені форми поділяються на правові й неправові, структурні та процедурні (процесуальні). Подальший розвиток форм державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю характеризується посиленням правового впливу на суспільні відносини у зазначеній сфері, оскільки вони мають переважно господарський, приватно-правовий, а не публічно-правовий характер.
12. Метод державного управління зовнішньоекономічною діяльністю – це юридично виражений спосіб практичного здійснення суб’єктами державного управління владно-організуючого впливу на керовані об’єкти, що відповідає характеру та обсягу наданих цим суб’єктам функцій і повноважень (компетенції), а також особливостям керованих об’єктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Методи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю поділяються на адміністративні, економічні, опрацювання та прийняття управлінських рішень.
13. У процесі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю переважно використовуються економічні методи (що опосередковуються в адміністративно-правовій формі). Це пояснюється господарським, переважно приватноправовим характером зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз законодавства та практики його застосування свідчить про єдність адміністративних та економічних засад у сфері державного й недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
14. Функції, форми й методи управління зовнішньоекономічною діяльністю, здійснюваного органами місцевого самоврядування, за своїм адміністративно-правовим змістом відповідають функціям, формам і методам державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Однак вони мають обмежене суб’єктне й територіальне застосування.
15. Недержавне управління зовнішньоекономічною діяльністю – це здійснення врегульованого нормами права, зобов’язувального в рамках диспозитивних правовідносин, цілевстановлювального, організуючого та регулювального впливу з боку суб’єктів управління недержавної форми власності, в межах, встановлених законодавством та їх статутними документами повноважень на діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з метою ефективного досягнення запланованих результатів відповідно до потреб загальнодержавного та регіонального розвитку економіки України, її окремих сфер і галузей.
16. До системи суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю належать: 1) громадські організації (у тому числі національні й міжнародні спілки суб’єктів підприємницької діяльності); 2) національні й міжнародні торгові (торгово-промислові) палати; 3) національні й міжнародні об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб; 4) біржі; 5) громадські ради й інші консультативно-дорадчі органи при Президентові України та органах державної влади; 6) окремі юридичні особи – суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
17. Основу взаємовідносин суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю та держави становить законодавчо закріплений правовий статус таких суб’єктів. На законодавчому рівні відносини субординації між органами виконавчої влади та суб’єктами недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю формально не закріплені, оскільки зазначені відносини не пов’язані із прямим організаційним підпорядкуванням згаданих суб’єктів відповідним органам державної влади. Елементи субординації спостерігаються лише у випадках функціонального підпорядкування органів недержавного управління відповідним органам державної влади в рамках делегування з боку держави окремих функцій державного управління зовнішньоекономічною діяльністю (наприклад, у відносинах Торгово-промислової палати України із Кабінетом Міністрів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України). У відносинах між суб’єктами недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю й між суб’єктами недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю та органами державної влади в ряді випадків мають місце також процеси координації та реординації.
18. Адміністративно-правова природа завдань і функцій, форм і методів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю визначається правовим статусом (компетенцією) органів недержавного управління, відсутністю в них державно-владних повноважень (хоча вони мають спільні риси із завданнями, функціями, формами й методами державного управління зовнішньоекономічною діяльністю). Через це формам недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю притаманний рекомендаційний (лише у випадках, передбачених законодавством, юридично-обов’язковий) та координаційно-погоджувальний, колегіальний характер. Методам недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю властивий непрямий, економічний, регуляторний, стимулювальний характер.
19. Зовнішньоекономічна інтеграція України – це один із напрямів державної зовнішньої політики, що являє собою сукупність організаційно-правових заходів уповноважених органів державної влади та суб’єктів недержавного управління зовнішньоекономічною діяльністю, спрямованих на розширення міжнародного економічного співробітництва держави із суб’єктами міжнародних економічних відносин з метою забезпечення економічних інтересів України.
20. Забезпечення гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом покладається на ряд органів державної влади, однак більший обсяг функцій у названій сфері покладається на центральні органи виконавчої влади. При цьому спостерігається певна розпорошеність і диспропорція у розподілі таких функцій між ними. У зв’язку з цим запропоновано розширити повноваження Міністерства юстиції України, додавши до його вже існуючої компетенції у сфері адаптації законодавства України до права ЄС ширші повноваження щодо гармонізації законодавства України із вимогами міжнародного права в усіх інших напрямах міжнародної інтеграції України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Теория права / Алексеев С.С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 1995. – 320 с.
2. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства : [учебник для вузов] / Нерсесянц В.С. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 2002. – 539 с.
3. Нерсесянц В.С. Философия права : [учебник] / Нерсесянц В.С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : НОРМА, 2008. – 835 с.
4. Общая теория права и государства : учебник / [под ред. В.В. Лазарева]. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2001. – 520 с.
5. Правознавство : підручник / [Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П. та ін.] ; за заг. ред. В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка. – К. : КНЕУ, 2003. – 767 с.
6. Проблемы общей теории права и государства : учебник для вузов / [общ. ред. В.С. Нерсесянца]. – М. : Норма, 2008. – 813 с.
7. Спиридонов Л.И. Теория государства и права : [учебник] / Спиридонов Л.И. – М. : Фирма Гардарика, 1996. – 304 с.
8. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : [підручник для студ. вищ. навч. закладів] / Скакун О.Ф. – [2-е вид.]. – Харків : Консум, 2005. – 656 с.
9. Теория государства и права : курс лекций / [под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько]. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
10. Теория государства и права : учебник / [под. ред. М.Н. Марченко]. – М. : Зерцало, 2009. – 836 с.
11. Філософія права : навч. посібник / [за ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
12. Філософія права : підручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / [за ред. О.Г. Данильяна]. – Харків : Право, 2009. – 208 с.
13. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах : [учеб.-метод. пособие] / Малько А.В. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 1997. – 197 с.
14. Теорія держави і права / [Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л., Пастухов В.П., Сумін В.О., Тихомиров О.Д.]. – К. : Юрінформ, 1995. – 189 с.
15. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / [Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін.] ; кер. авт. кол. і наук. ред. О.Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
16. Герчикова И.Н. Регулирование предпринимательской деятельности: государственное и межфирменное : [учеб. пособие] / Герчикова И.Н. – М. : Консалтбанкир, 2002. – 704 с.
17. Киреев А.П. Международная экономика : в 2 ч. / Киреев А.П. – М. : Междунар. отношения, 1997–2001. –
Ч. 1. – 1997. – 416 с.
18. Киреев А.П. Международная экономика : в 2 ч. / Киреев А.П. – М. : Междунар. отношения, 1997–2001. –
Ч. 2. – 2001. – 488 с.
19. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка : навч. посібник / Лук’яненко Д.Г., Поручник А.М., Циганкова Т.М. – К. : КНЕУ, 1999. – 73 с.
20. Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжнародних економічних відносин : підручник для студ. екон. вузів і фак. / [відп. ред. А.С. Філіпенко]. – К. : Либідь, 1994. – 254 с.
21. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України : [підручник] / Новицький В.Є. – К. : КНЕУ, 2003. – 948 с.
22. Пахомов Ю.М. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. – К. : Україна, 1997. – 237 с.
23. Международная экономическая взаимозависимость: проблемы и тенденции / [отв. ред. А.И. Безруков]. – М. : ИНИОН АН СССР, 1988. – 140 с.
24. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина / Соколенко С.И. – К. : Демос, 1995. – 354 с.
25. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України / Соколенко С.І. – К. : Логос, 1999. – 568 с.
26. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / [Філіпенко А.С., Будкін В.С., Гальчинський А.С. та ін.] – К. : Либідь, 2002. – 470 с.
27. Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей : монографія / [за заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, В.І. Чужикова]. – К. : КНЕУ, 2007. – 544 с.
28. Світова економіка : підручник / [А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін.]. – [2-е вид., стереотип.]. – К. : Либідь, 2001. – 582 с.
29. Основы внешнеэкономических знаний : словарь-справочник / [С. И. Долгов, В. В. Васильев, С. П. Гончарова и др.]. – М. : Высш. шк., 1990.
30. Основы внешнеэкономических знаний : учебник для экон. образования / [под ред. И.П. Фаминского]. – М. : Междунар. отношения, 1990. – 560 с.
31. Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности / Покровская В.В. – М. : Юристъ, 2002. – 456 с.
32. Гофман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности / Н.Ф. Гофман, Г.А. Маховикова. – СПб. : Питер, 2001. – 201 с.
33. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций / Грачев Ю.Н. – М. : Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001. – 592 с.
34. Богуславский М.М. Международное частное право : [учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция»] / Богуславский М.М. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 602 с.
35. Звеков В.П. Международное частное право : [курс лекций] / Звеков В.П. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 686 с.
36. Кибенко Е.Р. Международное частное право : [учеб.-практ. пособие] / Кибенко Е.Р. – Харьков : Эспада, 2003. – 512 с.
37. Лунц Л.А. Курс международного частного права : в 3 т. / Лунц Л.А. – М. : Спарк, 2002. – 1007 с.
38. Международное частное право : учебник / [под ред. Г.К. Дмитриевой]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 2009. – 687 с.
39. Міжнародне приватне право : навч. посібник / [за ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушман]. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 368 с.
40. Скаридов А.С. Международное частное право : [учеб. пособие] / Скаридов А.С. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 765 с.
41. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право : [підручник] / Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк. – [3-є вид., доп. і перероб.]. – К. : Атіка, 2003. – 543 с.
42. Богуславский М.М. Международное частное право : [учебник] / Богуславский М.М. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Междунар. отношения, 1994. – 416 с.
43. Антонович М.М. Міжнародне публічне право : [навч. посібник] / Антонович М.М. – К. : КМ Академія : Алерта, 2003. – 307 с.
44. Анцелевич Г.О. Міжнародне право : [підручник] / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук. – К. : Пектораль, 2003. – 409 с.
45. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основи теорії : підручник / Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. – К. : Либідь, 2002. – 608 с.
46. Вельяминов В.Г. Международное экономическое право и процесс : академ. курс / Вельяминов В.Г. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 496 с.
47. Дмитрієв А.І. Міжнародне публічне право / А.І. Дмитрієв, В.І. Муравйов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 639 с.
48. Міжнародне право. Основні галузі : підручник / [за ред. В.Г. Буткевич]. – К. : Либідь, 2004. – 816 с.
49. Міжнародне економічне право : підручник / [Опришко В., Коста А., Квінтано К. та ін.] ; за наук. ред. В. Опришка. – К. : КНЕУ, 2006. – 311 с.
50. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали Наук.-практ. конф., жовт. 1998 р., Київ / за ред. В.Ф. Опришка. – К. : Ін-т законодавства України, 1998. – 434 с.
51. Тускоз Ж. Міжнародне право : [підручник] / Ж. Тускоз ; [пер. з франц. ; за наук. ред. І. Кириченко]. – К. : АртЕк, 1998. – 416 с.
52. Шумилов В.М. Международное экономическое право : [учеб.-метод. пособие] : в 2 кн. / Шумилов В.М. – М. : ДеКа, 2002. –
Кн. 1. – 2002. – 384 с.
53. Asif H. Qureshi. International Economic Law / Asif H. Qureshi. – London : Sweet&Maxwell, 1999. – 417 p.
54. Опришко В.Ф. До питання про предмет та джерела міжнародного економічного права / В.Ф. Опришко // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ, 2005. – Вип. 5. – С. 5 – 15.
55. Міжнародне право : навч. посібник / [за ред. М.В. Буроменського]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
56. Корецкий В.М. Избранные труды : в 2 кн. / [гол. ред. В.Н. Денисов]. – К. : Наук. думка, 1989. –
Кн. 1. – 1989. – 344 с.
57. Карро Д. Международное экономическое право : учебник / Д. Карро, П. Жюйар ; пер. с франц. В.П. Серебренникова, В.М. Шумилова. – М. : Междунар. отношения, 2001. – 608 с.
58. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України вiд 16.04.1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
59. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18; № 19–20; № 21–22. – Ст. 144.
60. Податковий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Т. 1. – Ст. 3248.
61. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України вiд 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. –2000. – № 36. – Ст. 299.
62. Хозяйственное право : учебник / [Мамутов В. К., Знаменский Г. Л., Хахулин К. С. и др.] ; под ред. В.К. Мамутова. – К. : Юринком Интер, 2002. – 897 с.
63. Теоретические проблемы хозяйственного права / [под ред. В.В. Лаптева]. – М. : Наука, 1975. – 412 с.
64. Советское хозяйственное право : учебник / [под ред. И.Г. Побирченко]. – К. : Вища шк., 1985. – 282 с.
65. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / [Знаменський Г. Л., Хахулін В. В., Щербина В. С. та ін.] ; за заг. ред. В.К. Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
66. Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_002&p=1321299912236364.
67. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_003&p=1321299912236364.
68. Типовой Закон ЮНСИТРАЛ о международном торговом арбитраже от 21.06.1985 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_879.
69. Про міжнародний комерційний арбітраж : Закон України вiд 24.02.1994 р. № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 198.
70. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право : [курс лекций] : в 2 т. / Мартемьянов В.С. – М. : БЕК, 1994. –
Т. 1: Общие положения. – 1994. – 312 с.
71. Щербина В.С. Господарське право : [підручник] / Щербина В.С. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
72. Хозяйственное право Украины : учебник / [под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного]. – Харьков : Одиссей, 2005. – 464 с.
73. Господарське право України : навч. посібник / [за заг. ред. Н.О. Саніахметової]. – Харьков : Одіссей, 2005. – 608 с.
74. Вінник О.М. Господарське право : [курс лекцій] / Вінник О.М. – К. : Атіка, 2004. – 624 с.
75. Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності : [навч. посібник] / Поєдинок В.В. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 288 с.
76. Шелухін М.Л. Господарське право : навч. посібник у схемах і табл. / [Шелухін М.Л. та ін.] ; за заг. ред. М.Л. Шелухіна. – К. : Центр навч. літератури, 2006. – 611 с.
77. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38. – Ст. 288.
78. Про інвестиційну діяльність : Закон України вiд 18.09.1991 р.
№ 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
79. Про режим іноземного інвестування : Закон України вiд 19.03.1996 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
80. Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг) : Декрет Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 6-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 12. – Ст. 109.
81. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні : Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № 30 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 48. – Ст. 2006.
82. Про систему валютного регулювання і валютного контролю : Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15–93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
83. Про міжнародне приватне право : Закон України вiд 23.06.2005 р. № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
84. Про затвердження Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» : Наказ Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 19. – Ст. 801.
85. Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги : Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 153 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 340.
86. Про міжнародну технічну допомогу : Проект Закону України (реєстр. № 2040) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=848-16.
87. Про благодійництво та благодійні організації : Закон України від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
88. Про гуманітарну допомогу : Закон України вiд 22.10.1999 р. № 1192-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 451.
89. Вінник О.М. Господарське право : [навч. посібник] / Вінник О.М. – [2-е вид., змін. та доп.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 766 с.
90. Абалкин Л.И. Хозяйственный механизм развитого социалистического общества / Абалкин Л.И. – М. : Мысль, 1973. – 263 с.
91. Пискотин М. Правовые аспекты управления народным хозяйством / М. Пискотин // Вопросы экономики. – 1975. – № 1. – С. 127 – 137.
92. Щербина В.С. Господарське право : [підручник] / Щербина В.С. – [3-є вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 656 с.
93. Вінник О.М. Господарське право : [навч. посібник] / Вінник О.М. – [2-е вид., змін. та доп.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 766 с.
94. О мерах по совершенствованию управления внешнеэкономическими связями : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19.09.1986 г. № 991 // СП СССР. – 1987. – Отд. 1. – № 9. – Ст. 40.
95. О мерах по совершенствованию управления экономическим и научно-техническим сотрудничеством с социалистическими странами : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19.09.1986 г. № 992 // СП СССР. – 1987. – Отд. 1. – № 9. – Ст. 40.
96. Богуславский М.М. Правовые проблемы совершенствования внешнеэкономической деятельности / М.М. Богуславский, П.С. Смирнов // Советское государство и право. – 1987. – № 6. – С. 29 – 37.
97. Правовые проблемы совершенствования хозяйственного механизма в СССР: внешнеэкономические аспекты / [отв. ред. М.М. Нестеров]. – М. : Наука, 1990. – 261 с.
98. О вопросах, связанных с созданием на территории СССР и деятельностью совместных предприятий, международных объединений и организаций с участием советских и иностранных организаций, фирм и органов управления : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13.01.1987 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1987. – № 2. – Ст. 35.
99. О порядке создания на территории СССР и деятельности совместных предприятий, международных объединений и организаций СССР и других стран – членов СЭВ : Постановление Совета Министров СССР от 13.01.1987 г. № 48 // СП СССР. – 1987. – № 8. – Ст. 38.
100. О создании на территории СССР совместных предприятий с участием фирм капиталистических и развивающихся стран : Постановление Совета Министров СССР от 13.01.1987 г. № 49 // СП СССР. – 1987. – № 9. – Ст. 40.
101. Постановление Совета Министров СССР от 02.12.1988 г. № 1405 // СП СССР. – 1989. – Отд. 1. – № 2. – Ст. 7.
102. Богуславский М.М. Правовое положение иностранных инвестиций / Богуславский М.М. – М. : Совинтерюр, 1993. – 176 с.
103. Основы законодательства об инвестиционной деятельности в СРСР // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1990. – № 51. – Ст. 1109.
104. Основы законодательства об иностранных инвестициях в СССР : Верховный Совет СССР V сессия // Бюллетень № 69 Совместного заседания Совета Союза и Совета Национальностей. – 1991. – 29 мая. – С. 7.
105. Об обеспечении залогом обязательств, возникающих при осуществлении иностранных инвестиций в СССР : Указ Президента СССР от 17.09.1991 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1991. – № 34. – Ст. 979.
106. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
107. Про захист іноземних інвестицій в Україні : Закон України вiд 10.09.1991 р. № 1540а-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 616.
108. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності : Закон України вiд 23.12.1998 р. № 351-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5. – Ст. 44.
109. Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції : Закон України від 17.07.1997 р. № 468/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 44. – Ст. 281.
110. Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну : Закон України вiд 22.12.1998 р. № 332-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 78.
111. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту : Закон України вiд 22.12.1998 р. № 330-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9. – Ст. 65.
112. Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту : Закон України вiд 22.12.1998 р. № 331-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 12. – Cт. 80.
113. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування : Закон України вiд 17.01.2002 р. № 2953-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст. 121.
114. Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину : Закон України вiд 07.05.1996 р. № 180/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 28. – Ст. 134.
115. Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур : Закон України вiд 10.09.1999 р. № 1033-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 44. – Ст. 389.
116. Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів : Закон України вiд 24.10.2002 р. № 216-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст. 1.
117. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів : Закон України вiд 08.09.2005 р. № 2860-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2 (2–3). – Ст. 34.
118. Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням : Закон України вiд 13.12.2006 р. № 441-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 9. – Ст. 73.
119. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України вiд 04.02.1994 р. № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
120. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : Закон України вiд 23.09.1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.
121. Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання : Закон України вiд 20.02.2003 р. № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148.
122. Про міжнародні договори України : Закон України вiд 29.06.2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
123. Про Єдиний митний тариф : Закон України вiд 05.02.1992 р. № 2097-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – Ст. 259.
124. Про Митний тариф України : Закон України вiд 05.04.2001 р. № 2371-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 125.
125. Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів : Закон України вiд 06.07.2005 р. № 2739-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 34. – Ст. 435.
126. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
127. Про господарські товариства : Закон України вiд 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
128. Про акціонерні товариства : Закон України вiд 17.09.2008 р. № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50 (50–51). – Ст. 384.
129. Про страхування : Закон України вiд 07.03.1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
130. Про заставу : Закон України вiд 02.10.1992 р. № 2654-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
131. Про фінансовий лізинг : Закон України вiд 16.12.1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 16. – Ст. 68.
132. Про оренду державного та комунального майна : Закон України вiд 10.04.1992 р. № 2269-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.
133. Про банки і банківську діяльність : Закон України вiд 07.12.2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30.
134. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
135. Кодекс України про надра // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
136. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
137. Про оренду землі : Закон України вiд 06.10.1998 р. № 161-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46. – Ст. 280.
138. Про Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 841 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 23. – Ст. 37.
139. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50.
140. Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 322 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 26. – Ст. 871.
141. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
142. Алексеев С.С. Структура советского права / Алексеев С.С. – М. : Юрид. лит., 1975. – 263 с.
143. Бобровник С.В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С.В. Бобровник, О.Л. Богінич. – К. : Наук. думка, 1994. – 124 с.
144. Опришко В.Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України / Опришко В.Ф. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2001. – 212 с.
145. Поленина С.С. Теоретические проблемы системы советского законодательства / Поленина С.С. – М. : Наука, 1979. – 205 с.
146. Правовая система социализма (понятие, структура, социальные связи) : в 2 т. / [отв. ред