АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КЕРІВНИКА В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КЕРІВНИКА В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  • Кількість сторінок:
  • 535
  • ВНЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Рік захисту:
  • 2011
  • Короткий опис:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


    На правах рукопису


    ГОЛОВАЧ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


    УДК 336.225(477)-057.34





    АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КЕРІВНИКА
    В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ



    Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право




    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора юридичних наук




    Науковий консультант –
    Бандурка Олександр Маркович,
    доктор юридичних наук, професор,
    заслужений юрист України,
    академік НАПрН України




    ХАРКІВ – 2011

    ЗМІСТ
    Вступ………………………………………………………….……….…………...4
    Розділ 1. Система органів державної податкової служби України………....16
    1.1. Державна податкова служба як різновид державної служби України……..16
    1.2. Поняття та сутність системи органів державної податкової служби………30
    1.3. Організаційна структура та функції органів державної податкової служби в Україні………………………………………………………………………………38
    1.4. Методи управління в органах державної податкової служби України….....60
    Висновки до першого розділу…………………………………………………..…74
    Розділ 2. Керівні принципи та форми управління в системі державної податкової служби в Україні……………………………………………….…....84
    2.1. Поняття принципів управління в органах державної податкової служби України…………………………………………………………………………...…84
    2.2. Форми управління в органах державної податкової служби України……100
    2.3. Соціальна спрямованість управлінської діяльності в системі органів державної податкової служби України………………………………………….114
    2.4. Керівництво і лідерство як організуючий фактор службової діяльності в органах державної податкової служби України………………………………...128
    Висновки до другого розділу…………………………………………………….161
    Розділ 3. Організаційні та правові основи діяльності керівника в органах державної податкової служби України……………………………………….170
    3.1. Загальна характеристика правового статусу керівника в органах державної податкової служби України………………………………………………………170
    3.2. Компетенція і повноваження керівника в органах державної податкової служби України……………………………………………………………………177
    3.3. Адміністративно-правове регулювання діяльності керівника в органах державної податкової служби……………………………………………………198
    Висновки до третього розділу……………………………………………………214
    Розділ 4. Керівник в органах державної податкової служби України……220
    4.1. Місце і роль керівника в службовій ієрархії органів та підрозділів державної податкової служби……………………………………………............220
    4.2. Функції керівника в забезпеченні виконання завдань органів державної податкової служби………………………………………………………………...245
    4.3. Організація особистої діяльності керівника в органах державної податкової служби……………………………………………………………………………..271
    4.4. Контроль і нагляд за службовою діяльністю керівника в органах державної податкової служби………………………………………………………………...288
    4.5. Види контролю за організаційно-розпорядчою діяльністю керівника в системі державної податкової служби.……………………………………….…304
    4.6. Вимоги до керівників в органах державної податкової служби………………………………………………………………...…………...329
    4.7. Оцінка діяльності керівника в органах державної податкової служби України………………………………………………………………………….…348
    Висновки до четвертого розділу………………………………………………....365
    Розділ 5. Раціоналізація адміністративно-правового статусу керівника в органах державної податкової служби в Україні…………………………....371
    5.1. Оптимізація адміністративно-правового статусу керівника в органах державної податкової служби в Україні………………………………………....371
    5.2. Адміністративно-правове забезпечення законності та дисципліни керівниками системи ДПС України……………………………………………...395
    5.3. Соціальне забезпечення діяльності керівного складу органів державної податкової служби України……………………………………………………....416
    5.4. Правовий захист і юридична відповідальність керівників в органах державної податкової служби в Україні………………………………………....430
    5.5. Інформаційне забезпечення діяльності керівника в органах державної податкової служби в Україні……………………………………………………..449
    Висновки до п’ятого розділу…………………………………………………..…462
    Висновки……………………………………….…...…………………………….469
    Список використаних джерел……………………………………….…............476

    ВСТУП



    Актуальність теми. В умовах ринкової економіки, формування на основі Податкового кодексу України нових податкових правовідносин, наявності сукупності суб’єктів господарювання різних форм власності, докладання державою зусиль з ліквідації наслідків фінансово-економічної кризи особливого значення набуває організація управління в системі державної податкової служби (далі – ДПС), яка забезпечує інтереси держави у сфері оподаткування і своєчасної сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), боротьби з податковими правопорушеннями та притягнення до відповідальності осіб, які їх вчинили.
    В управлінському процесі задіяний весь персонал органів державної податкової служби. Однак особлива роль відводиться керівникам органів і структурних підрозділів ДПС, які мають забезпечити чітку координацію і загальну спрямованість діяльності складових структур, а через них здійснювати управління всією системою ДПС України.
    Нинішній стан законодавчого забезпечення діяльності ДПС України дозволяє організувати високоефективне управління в податковій системі при відповідній професійній підготовленості керівників та працівників ДПС, науковій організації праці, доцільному розподілі обов’язків і завдань, інформаційному і матеріально-технічному забезпеченні та соціальних і правових гарантіях кожному працівнику державної податкової служби.
    Масштабність завдань, поставлених перед органами ДПС, поширена практика ухилення від сплати податків, поява нових схем приховування об’єктів оподаткування, періодичне нарощування обсягів податкового боргу, непоодинокі випадки порушення дисципліни і законності з боку працівників податкової служби спонукають до подальшого удосконалення правової урегульованості відносин, що виникають у процесі управління органами і структурними підрозділами ДПС.
    Теоретичним і практичним проблемам діяльності органів ДПС в Україні, окремим аспектам становлення, адміністрування та реформування податків і зборів (обов’язкових платежів), удосконаленню правового регулювання податкової системи приділяли увагу О. О. Бандурка, В. Т. Білоус, К. В. Бортняк, Л. К. Воронова, Л. В. Гапоненко, Ю. В Гаруст, М. П. Кучерявенко, В. М. Момот, Н. Р. Нижник, Т. О. Проценко, Л. А. Савченко, О. П. Угровецький, В. К. Шкарупа та інші вчені. Разом з тим сьогодні в українській юридичній науці досліджені лише окремі елементи адміністративно-правового статусу керівників органів виконавчої влади, причому переважно у зв’язку з розглядом інших питань, і відсутнє цілісне вивчення цього явища. Дискусійними залишаються питання щодо визначення поняття, природи, змісту адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС в Україні, вивчення системи ДПС, керівних принципів, форм та методів управління в органах ДПС, організаційних та правових основ діяльності керівника в органах ДПС, його функцій, організації особистої діяльності, вимог до керівників та оцінки їх особистості в органах ДПС.
    У контексті проведення адміністративно-правової реформи в Україні, яка торкається всіх сторін державного управління, є необхідною і раціоналізація адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС в Україні, оптимізація діяльності персоналу державної податкової служби, адміністративно-правове забезпечення законності та дисципліни керівниками системи ДПС України.
    Таким чином, оновлення органів ДПС у зв’язку з прийняттям нового податкового законодавства, плинність кадрів податкової служби, виникнення нових складних завдань, які повинні вирішувати органи ДПС, розвиток зовнішньоекономічних відносин, необхідність удосконалення роботи з кадрами, перш за все з керівним складом, впровадження наукових основ організації праці в діяльність органів ДПС викликають потребу комплексного дослідження теорії і практики управління в органах ДПС, зокрема адміністративно-правового статусу керівника як центральної ланки всього процесу управління, що й визначає актуальність теми дослідження.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію положень Концепції реформування податкової системи України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 56–р. та Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 7 квітня 2003 р. № 160.
    Роботу виконано відповідно до п.п. 23, 36, 39 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755, та п.п. 3.4, 9.1. Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових положень адміністративного права та специфіки правового регулювання і практики управлінської діяльності у сфері оподаткування виробити нову концепцію адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС і визначити шляхи його удосконалення.
    Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
    – з’ясувати правову природу державної служби та особливості державної податкової служби України як її різновиду;
    – визначити сутність системи державної податкової служби та її основні завдання;
    – з’ясувати організаційну структуру та функції органів державної податкової служби;
    – здійснити характеристику принципів, методів і форм управління в органах державної податкової служби;
    – розкрити особливості й ознаки соціальної спрямованості управлінської діяльності в ДПС та специфіку її реалізації в роботі податкових органів України;
    – надати науково обґрунтовану характеристику феномену керівництва в органах ДПС у його співвідношенні з лідерством та здійснити їх порівняльний аналіз;
    – охарактеризувати правовий статус керівника в системі ДПС України;
    – узагальнити теоретичні та практичні проблеми організаційної діяльності керівника в органах державної податкової служби;
    – визначити адміністративно-правові засади здійснення управлінської діяльності керівником державної податкової служби щодо виконання ним наданих повноважень;
    – сформулювати авторське бачення особливостей адміністративної діяльності керівника в органах ДПС, окреслити його місце і роль в адміністративних відносинах, що виникають у системі оподаткування;
    – розкрити сутність і значення контролю і нагляду за службовою діяльністю керівника в органах ДПС, розробити критерії (ознаки) їх розмежування та співвідношення (взаємодії);
    – визначити вимоги до керівника як суб’єкта управління в органах ДПС та довести необхідність встановлення процедури оцінювання його особистості протягом усього часу перебування на посаді;
    – виявити сучасні тенденції та шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення діяльності керівника в органах ДПС в Україні;
    – виробити пропозиції теоретичного і практичного характеру, спрямовані на раціоналізацію адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС в Україні;
    – запропонувати шляхи удосконалення національного податкового законодавства як головної умови подальшого реформування органів державної податкової служби.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються в процесі здійснення адміністративної діяльності керівника в органах ДПС України.
    Предмет дослідження становить адміністративно-правовий статус керівника в органах державної податкової служби України.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, логічний тощо), так і спеціальних (метод документального аналізу, порівняльно-правовий тощо). Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1–5), визначено правову природу ДПС України та особливості її проходження керівниками незалежно від рівня управління (розділ 1, підрозділ 4.6), сутність і особливості адміністративно-правового статусу керівника (підрозділи 3.1, 3.3). Формально-правовий та діалектичний методи застосовані при визначенні місця і ролі керівника в системі ДПС України та розгляді вимог, що ставляться до управлінської діяльності керівника (підрозділи 4.1, 4.6). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення системи органів ДПС, її функціонально-організаційної структури та видів, принципів, форм і методів управління в них, класифікації керівників ДПС (підрозділи 1.2–1.4, 2.1, 2.2, 4.1). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів визначено зміст управлінської діяльності та функції керівника в органах ДПС (підрозділи 2.3, 2.4, 4.2). Методи аналізу і синтезу використовувалися для з’ясування предмета, об’єкта, суб’єктів, засобів і видів контролю та нагляду за службовою діяльністю керівника в органах ДПС (підрозділи 4.4, 4.5). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи застосовувалися для визначення шляхів раціоналізації адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС України (розділ 5).
    Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних вчених, зокрема: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, М. І. Ануфрієва, Г. В. Атаманчука, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Є. Б. Кубка, В. Я. Малиновського, Н. П. Матюхіної, В. П. Пєткова, В. Ф. Опришка, О. І. Остапенка, І. М. Пахомова, О. П. Рябченко, А. О. Селіванова, О. Ф. Скакун, Ю. М. Старилова, М. М. Тищенка, В. В. Цвєткова, О. Н. Ярмиша та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові засади діяльності керівника в органах ДПС України. Дисертант звертався також до законодавства окремих зарубіжних держав, досвід яких, зважаючи на предмет дослідження, може бути використано в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення практичної діяльності органів ДПС, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали. Використано також особистий досвід роботи дисертанта на керівних посадах в органах ДПС України та досвід науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах України.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права та теорії управління адміністративно-правових засад діяльності керівника в системі державної податкової служби України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які у сукупності становлять нову концепцію адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС України, а також пропозицій та рекомендацій щодо його розвитку та удосконалення. Основні з них такі:
    вперше:
    – розкрито зміст соціальної спрямованості управлінської діяльності в ДПС, яка полягає як у зовнішніх взаємовідносинах між податківцями і платниками податків, так і у внутрішньоорганізаційних відносинах та пов’язана з виконанням завдань, поставлених перед органами податкової служби державою;
    – визначено поняття керівника в системі ДПС як посадової особи органу виконавчої влади, яка постійно або тимчасово наділена владними повноваженнями з метою здійснення управлінських функцій стосовно внутрішньої та зовнішньої діяльності підпорядкованого їй органу (підрозділу) та яка несе персональну відповідальність за його діяльність в межах своєї компетенції;
    – здійснено комплексну характеристику процесу керівництва в системі ДПС, який, насамперед, реалізує безпосередньо керівник органу чи підрозділу ДПС, та визначено співвідношення керівництва і лідерства як основних феноменів організації та здійснення управлінського процесу;
    – визначено поняття адміністративно-правового статусу керівника в органах державної податкової служби, а також засобів управлінського впливу на службові колективи в процесі організації їх діяльності у сфері податкових відносин;
    – сформульовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС України;
    удосконалено:
    – визначення поняття «податкове адміністрування» в діяльності ДПС України, під яким розуміється здійснення процесу збирання податків і реалізація зв’язків між представниками податкових органів і платниками податків відповідно до виробничих відносин і форм господарювання в ринкових умовах на основі чинного податкового законодавства;
    – характеристику принципів і форм управління в органах ДПС, які становлять суть управлінської діяльності керівника та залежать від структури і функціонального призначення конкретного органу чи підрозділу ДПС, державних та відомчих інтересів, мети і завдань, що стоять перед керівниками в органах ДПС тощо. Запропоновано їх класифікацію за певними критеріями;
    – визначення поняття адміністративної діяльності керівників в органах ДПС України, під якою пропонується розуміти врегульовану нормами адміністративного права специфічну виконавчо-розпорядчу підзаконну державно-владну діяльність з організації та здійснення податкових відносин, врегульованих нормами податкового законодавства, попередження та припинення правопорушень у сфері оподаткування;
    – систематизацію вимог до керівника як до організатора управління в системі ДПС України, котрі охоплюють його особистісні, професійні, ділові, психологічні та інші якості, та визначення на їх підставі критеріїв оцінювання відповідності професійної придатності керівника;
    – характеристику функцій керівника в органах ДПС як одного з елементів його правового статусу та вказано на їх похідний характер від функцій органу, яким він керує. Запропоновано їх власну класифікацію на загальні, що є спільними і властивими діяльності будь-якого керівника органу ДПС, та спеціальні (специфічні);
    – критерії (ознаки) розмежування та співвідношення (взаємодії) понять «контроль» і «нагляд» за організаційно-розпорядчою діяльністю керівника в органах ДПС, розкрито їх сутність і значення, мету і завдання;
    – розуміння сутності, мети, форм, заходів, основних напрямків та існуючих гарантій правого захисту керівників й інших працівників ДПС; встановлено головні причини відсутності одноманітного його розуміння;
    дістали подальшого розвитку:
    – визначення понять «принципи управління», «форми управління», «керівництво», «лідерство», «правовий статус керівника державної податкової служби», «адміністративно-правове регулювання діяльності керівника», «функції керівника в державній податковій службі» та інших базових понять, пов’язаних із предметом дослідження;
    – наукові положення щодо визначення мети, принципів, форм, змісту та вимог до інформаційного забезпечення діяльності керівника в органах ДПС, обґрунтовано необхідність подальшого розвитку і впровадження новітніх інформаційних ресурсів і технологій з урахуванням позитивного міжнародного досвіду;
    – визначення сутності системи органів ДПС України як підсистеми в системі органів державної виконавчої служби, що складається із цілого ряду підрозділів, кожний з яких є її підсистемою;
    – характеристика структури ДПС України, яка є жорстко централізованою і формалізованою, що обумовлює не тільки вертикаль підпорядкованості, а й порядок призначення її керівників; сформульовано пропозиції щодо її удосконалення;
    – з’ясування особливостей методів управління в органах ДПС України, що дозволило визначити їх як способи здійснення владно-організаційного впливу керуючих суб’єктів на керовані об’єкти, котрі являють собою конкретні способи реалізацій функцій управління, а також проаналізувати їх зв’язок із методами оподаткування, під якими розуміється порядок встановлення та зміни ставки податку залежно від стану бази оподаткування, об’єкта оподаткування та порядку обчислення податку та ін.;
    – характеристика правового статусу керівника ДПС, який включає систему визнаних і гарантованих державою в законодавчому порядку прав, свобод і обов’язків, а також законних інтересів керівника як суб’єкта права.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері, зокрема результати дисертаційного дослідження, які в сукупності становлять нову концепцію адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС України, можуть бути підґрунтям для подальшого наукового розроблення управлінських проблем у сфері оподаткування;
    – у правотворчій діяльності, зокрема висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для уточнення низки законодавчих та підзаконних актів, зокрема: Податкового кодексу України, законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про державну службу», Кодексу України про адміністративні правопорушення, проекту Адміністративно-процедурного кодексу, що буде сприяти удосконаленню адміністративно-правових засад управління у сфері оподаткування, подальшому проведенню реформування системи правоохоронних органів України;
    – у правозастосовній сфері, зокрема використання одержаних результатів дозволить поліпшити управлінську діяльність у системі ДПС України;
    – у навчальному процесі — матеріали дисертації доцільно використовувати під час підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Податкове право», «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність податкових органів», «Державне будівництво» та в ході проведення занять зі спецкурсу «Управління в органах державної податкової служби України», а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників керівного складу органів ДПС. Значна частина матеріалів дослідження вже використовується в процесі проведення практичних і семінарських занять із зазначених дисциплін у навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України, Херсонського юридичного інституту ХНУВС та Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС.
    – у правовиховній сфері, зокрема положення і висновки дисертації може бути використано в роботі щодо підвищення рівня правової та професійної культури посадових і службових осіб ДПС України, правового виховання населення та формування поваги до податкового законодавства.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані автором нові результати в галузі теорії управління та адміністративного права, що в сукупності служать вирішенню важливого науково-практичного завдання теоретико-методологічного забезпечення вдосконалення діяльності керівників в органах ДПС України. У дисертації не використовувалися ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані окремі наукові праці. У співавторстві опубліковано монографію «Правові засади регулювання податкового боргу в Україні» (автору належить 33 % тексту) та навчальні посібники: «Правове забезпечення діяльності органів податкової міліції (законодавство, теорія та практика)» (автору належить 25 % тексту) і «Режим секретності в органах податкової міліції» (автору належить 30 % тексту).
    Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки й практичні рекомендації, викладені в дослідженні, були оприлюднені дисертантом на конференціях, семінарах, виробничих нарадах, колегіях, «круглих столах», загалом на 23-х науково-практичних заходах, зокрема на третій всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону» (Дніпропетровськ, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу» (Ірпінь, 2004 р.), у науково-практичному коментарі до Податкового кодексу України в 3-х т. ((кол. авт.) Національний університет ДПС України (Ірпінь, 2010 р.)), матеріалах міжнародної науково-практичної конференції «Теорія та практика кримінального судочинства» (Харків, 2011 р.), тезах виступу на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України 5/IV – 2011 р., доповіді на нараді в Кабінеті Міністрів України 19/ IV – 2010 р. «Про результативність та вплив діяльності податкової міліції на надходження платежів до бюджету», аналітичній довідці «Про результати діяльності підрозділів податкової міліції у 2010 році» від 13 грудня 2010 р. № 348 (м. Київ), наказі Державної податкової адміністрації України від 9 квітня 2010 р. № 236 про проведення операції «Бюджет» (м. Київ), у роботі Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ, у навчально-науковій діяльності Національного університету державної податкової служби в м. Ірпінь, в практичній діяльності центрального органу Державної податкової служби України та у її регіональних підрозділах. Одержані результати дослідження дисертант апробував також під час діяльності на посаді першого заступника голови ДПА у Дніпропетровській області, а згодом – першого заступника Голови ДПС України. Відповідні акти про впровадження додаються.
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опублікована одна індивідуальна, одна колективна монографія, два навчальні посібники (у співавторстві) та 26 статей у наукових виданнях, визнаних Вищою атестаційною комісією як фахові.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ



    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми – на основі комплексного аналізу наукових положень адміністративного права та специфіки правового регулювання і практики управлінської діяльності у сфері оподаткування вироблено нову концепцію адміністративно-правового статусу керівника в органах ДПС і визначено шляхи його удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
    1. З’ясовано, що ДПС в Україні є різновидом державної служби та здійснює як уповноважений орган державної влади діяльність, спрямовану на виконання законодавства у сфері оподаткування, забезпечення ефективного функціонування державної податкової системи і податкового контролю.
    Наголошено на тому, що відсутність чіткого визначення адміністрування податків, як і податкового контролю, розмиває статус ДПС як різновиду державної служби, її компетенції і повноважень. Доведено, що невизначеність законодавчої термінології, наприклад «неподаткові доходи», «неподаткові платежі», «незаконні доходи», не сприяє чіткому й однозначному виконанню обов’язків ДПС як різновиду державної служби і потребує свого правового уточнення шляхом прийняття Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в новій редакції з урахуванням положень Податкового кодексу України та вимог сучасного соціально-економічного розвитку України.
    2. Встановлено, що з юридичної точки зору, ДПС України являє собою комплексний правовий інститут зі специфічним змістом і структурою. Структура ДПС враховує всі види організаційних основ побудови структури, є жорстко централізованою, що обумовлює не тільки вертикаль підпорядкованості, а й порядок призначення її керівників, вона жорстко формалізована, що надає їй стійкості, надійності, послідовності, підконтрольності тощо. У структурі ДПС управління забезпечується єдиноначальністю, коли одна посадова особа на кожному рівні вертикалі зосереджує в своїх руках весь процес керівництва в очолюваному нею податковому органі, і єдність управління, коли управлінські рішення передаються виключно від суб’єкта об’єкту управління.
    3. Зроблено висновок, що: 1) методами управління слід вважати способи або засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну складову управління; 2) методи управління безпосередньо пов’язані з цільовим призначенням управління і проявляються лише у сфері взаємодії об’єктів і суб’єктів управління; 3) методи управління відображають взаємозв’язок управлінських (суб’єктів управління) і керованих підсистем, який реалізується в процесі управління; 4) методи управління в органах ДПС тісно пов’язані з методами оподаткування, під якими розуміється порядок встановлення та зміни ставки податку залежно від стану бази оподаткування, об’єкта оподаткування та порядку обчислення податку тощо.
    4. На підставі проведеного аналізу теоретичних розробок у галузі адміністративного права та теорії управління щодо значення принципів в організації та функціонуванні органів ДПС обґрунтовано висновок, що вони: відбивають найбільш істотні, головні, об’єктивно детерміновані закономірності, відносини й взаємозв’язки в системі організації й функціонування органів ДПС; забезпечують ефективність механізму реалізації й захисту прав і свобод людини й громадянина у сфері оподаткування; визначають законність і стабільність поведінки персоналу органів ДПС; обумовлюють соціальну цінність відносин, які мають місце в системі ДПС; являють собою ядро комплексу правових норм з організації й функціонування системи ДПС.
    5. Проаналізовано види форм управлінської діяльності в ДПС та запропоновано їх класифікацію на: 1) правові, які пов’язані зі встановленням і застосуванням норм права; 2) організаційні, змістом яких є дії, що не викликають безпосередньо юридично значущих наслідків та детально не урегульовані нормами права. Визначено, що у межах організаційної форми органи ДПС здійснюють різні організаційні заходи та матеріально-технічні дії, які не мають правового характеру, оскільки безпосередньо не спрямовані на встановлення правових норм або виникнення, зміну, припинення конкретних правовідносин. У цих діях не проявляються розпорядчі повноваження органів ДПС.
    6. З’ясовано, що усім працівникам органів ДПС (незалежно від їх професії та спеціальності) має бути властива одна загальна якість: соціальна спрямованість на виконання завдань, поставлених перед органами податкової служби державою. Визначено, що соціальна спрямованість управлінської діяльності в ДПС: 1) забезпечується встановленням та безпосередньою реалізацією закріплених у ст. 4 Податкового кодексу України принципів оподаткування; 2) полягає у реалізації передбачених Податковим кодексом України прав платників податків; 3) гарантується закріпленням за посадовими особами ДПС низки відповідних зобов’язань перед платниками податків; 4) проявляється у щоденній взаємодії між органами ДПС та платниками податків тощо.
    7. Підкреслено, що ефективність адміністративно-правового регулювання управлінської діяльності керівника в органах ДПС значною мірою залежить від дотримання оптимального балансу між сферою адміністративно-правового регулювання та свободою адміністративного розсуду. Тому основним завданням ефективного адміністративно-правового регулювання управлінської діяльності в цілому є встановлення меж необхідної поведінки її суб’єктів з огляду на задоволення публічного інтересу, з одного боку, та налагодження партнерських відносин з платниками податків – з іншого.
    8. Встановлено, що завдання керівника полягає у визначенні цілей спільної діяльності органу чи підрозділу ДПС, які фіксують напрям його розвитку, тобто задають образ кінцевого стану, до якого повинен дійти орган ДПС через певний проміжок часу. У визначенні таких цілей, структуруванні діяльності й відносин під час виконання в ДПС різноманітних завдань, у впливі на персонал полягають сенс і сутність процесу керівництва.
    9. Сформулювало авторське визначення поняття управлінського лідерства в органах ДПС як виду лідерства, одного із процесів організації й управління в ДПС, типу управлінської взаємодії між керівником і керованим ним персоналом, заснованого на найбільш ефективному для управлінської ситуації поєднанні різних способів впливу і джерел влади, на їх добровільному і взаємному визнанні і спрямованому на спонукання підлеглих до досягнення спільних цілей очолюваного керівником органу (підрозділу) ДПС в оптимальні терміни та з найкращим результатом.
    10. Визначено, що функції керівника в ДПС є одним із елементів його правового статусу, характеризують цільову спрямованість його діяльності та визначають межі повноважень. Порівнюючи функції посадової особи – керівника в органах ДПС із функціями державної служби в ДПС та вказуючи на похідний характер функції керівника від функцій органу, яким він керує, зроблено висновок, що під функціями керівника в органах ДПС як суб’єкта управління слід розуміти основні напрямки цілеспрямованої діяльності, в процесі якої здійснюється вплив на об’єкт управління (підлеглих), досягається мета та вирішуються поставлені завдання, встановлюється злагоджена й ефективна робота службового колективу.
    11. Доведено, що будучи основними способами забезпечення законності й дисципліни в ДПС, контроль і нагляд за своєю суттю та змістом є різними правовими категоріями. Підкреслено, що з’ясування принципових відмінностей контролю та нагляду за діяльністю керівників в органах ДПС є актуальним у зв’язку з адміністративною реформою і реорганізацією діючої системи контролю як частини правового механізму забезпечення законності, а також удосконаленням правового регулювання інституту нагляду в цілях зміцнення законності і правопорядку в Україні.
    Зроблено висновок, що контроль – явище багатогранне і багатопланове. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого він розглядається, контроль може бути охарактеризований як гарантія, спосіб (засіб) забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні, метод чи принцип діяльності державних органів, вид діяльності, управлінська функція, умова ефективної діяльності тощо. З’ясовано, що наглядові функції з боку держави властиві тільки прокуратурі. Інші органи, незважаючи на їх назву, здійснюють контроль (повний або усічений (неповний)).
    12. На підставі аналізу чинного законодавства та існуючих наукових поглядів встановлено, що основним критерієм визначення видів контролю є суб’єкт (група суб’єктів) його здійснення. За таким критерієм визначено наступні комплексні види контролю за діяльністю керівника в органах ДПС: 1) державний, підвидами якого є парламентський, президентський, урядовий, контроль міністерств та відомств, контроль місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів влади, судовий контроль; 2) самоврядний (представницький); 3) громадський; 4) міжнародний.
    13. У ході дослідження діяльності керівника в різних сферах державного управління визначено та сформульовано систему вимог, якими обов’язково повинен володіти сучасний керівник у системі ДПС. Йдеться про особистісні (особисті), професійні, ділові, психологічні та інші особливості керівника й відповідні вимоги, що ставляться до його управлінської діяльності.
    Наголошено, що в інституті проходження державної служби особливе значення має оцінювання ефективності діяльності керівників в органах ДПС, їх професіоналізму та компетентності. Оцінювання праці керівника органу ДПС дозволяє встановити відповідність робочих показників установленим вимогам і нормативам, допомагає виявити ті аспекти роботи керівника, які потребують поліпшення. Зауважено, що визначення придатності конкретного керівника для тієї чи іншої посади має здійснюватися протягом всього часу перебування його на державній службі – від зарахування на посаду до звільнення з неї. Цьому сприяють встановлені чинним законодавством процедури прийняття майбутнього керівника на державну службу та періодичні атестації керівного (начальницького) складу як органів ДПС, так і підрозділів податкової міліції.
    14. З’ясовано причини, які пов’язані із недостатньою організацією кадрової роботи в органах ДПС, що призводить як до падіння професіоналізму, так і до корупційних проявів. Керівникам органів ДПС запропоновано: 1) за рахунок активних оперативних дій встановлювати та ліквідовувати міжрегіональні схеми незаконного обігу алкогольних напоїв, що необліковано виготовляються на діючих лікеро-горілчаних заводах; 2) відпрацьовувати виробників спирту і посилити заходи припинення фактів його контрабандного ввозу; 3) продовжити докладати зусиль до виявлення та запобігання фактам ліквідації підприємств, що використовуються в схемах ухилення від сплати податків, без перевірки податковими органами через процедуру банкрутства; 4) відпрацьовувати підприємства-посередники, на які перераховуються державні кошти від тендерних закупівель, що розкрадаються і з яких фактично не сплачуються податки; 5) приділити увагу захисту податкових співробітників від злочинних дій криміналітету та тіньового бізнесу тощо.
    15. Засоби забезпечення законності та дисципліни керівниками ДПС України визначено як окрему групу юридичних гарантій, цілеспрямовану діяльність відповідних органів (посадових осіб), яка здійснюється у межах покладених на них завдань, функцій та повноважень з метою встановлення фактичного стану дотримання вимог чинного законодавства та відповідного реагування на нього.
    16. Проаналізовано стан соціального захисту керівного складу органів ДПС України та доведено, що встановлені законом заходи й засоби їх соціального захисту значною мірою декларовані і повністю практично не виконуються, а передбачені до них вимоги та встановлені обмеження, важливість виконуваних ними завдань та функцій, які нерідко пов’язані із ризиком для життя і здоров’я, є не адекватними системі їх грошового, майнового, житлового, медичного та санаторно-курортного забезпечення, державного обов’язкового особистого страхування та пенсійного забезпечення, а також системі відповідних пільг та компенсацій. Наголошено, що неналежний соціальний захист керівного складу органів ДПС України негативно впливає на виконання ним службових завдань та обов’язків, може стати причиною різного роду зловживань під час реалізації наданих їм владних повноважень.
    17. З’ясовано, що правовий захист працівників органів ДПС охоплює велике коло питань, які умовно можна об’єднати у дві самостійні групи: 1) правовий захист працівників органів податкової служби як представників влади та держави; 2) захист прав та законних інтересів особистості працівника при проходженні служби в органах ДПС. Доведено, що причиною поділу об’єктів правового захисту на зовнішню та внутрішню складові є наявність у них самостійної мети.
    18. Розглядаючи мету, принципи, форми, зміст та вимоги до інформаційного забезпечення діяльності керівника в органах ДПС, зроблено висновок про необхідність постійного обміну та ефективного використання позитивного міжнародного досвіду як у правозастосовній, так і в управлінській діяльності керівника в органах ДПС з метою подальшого розвитку і впровадження новітніх інформаційних ресурсів і технологій.















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Davis K. Human Relations in Business / K. Davis. – New York : McGraw-Hill, 1957. – 557 р.
    2. Davis R. C. Fundamentals of Top Management / R. C. Davis. – New York : Harper & Row, 1951. – 825 р.
    3. Drucker P. F. The Practice of Management / P. F. Drucker. – New York : Harper & Row, 1954. – 408 р.
    4. Juran J. M. Juran on leadership for quality. An executive handbook / J. M. Juran. – New York : Free Press. 1989. – 376 р.
    5. Katz D. The Social Psychology of Organizations / D. Katz, R. L. Kahn. – New York : Wiley, 1966. – 838 р.
    6. Абетка професійної етики : Поради та рекомендації до курсу «Професійна етика та естетична культура юриста». – Дніпропетровськ : ЮА МВС, 2004. – 52 с.
    7. Авер’янов В. Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування : монографія / В. Б. Авер’янов, О. Д. Крупчан. – Х. : Право, 1998. – 40 с.
    8. Аверьянов А. Н. Системное познание мира. Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
    9. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В. Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка, 1979. – 235 с.
    10. Аврутин Ю. Е. Полиция и милиция в механизме обеспечения государственной власти в России : монография / Ю. Е. Аврутин. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 501 с.
    11. Агашкова А. Оценка эффективности деятельности руководителей [Електронний ресурс] / А. Агашкова // Сайт Консалтингової групи REZУЛЬТАТ. — Режим доступа : http://result.by/pages/ocenka-effektivnosti-dejatelnosti-rukovoditeley.aspx
    12. Агеева Е. А. Юридическая ответственность в государственном управлении (социально-правовой аспект) : монография / Е. А. Агеева. – Л. : ЛГУ, 1990. – 484 с.
    13. Административное право / под ред. Ю. М. Козлова, Л. М. Попова. – М. : Юристъ, 1999. — 728 с.
    14. Административное право Украины : учебник / под общ. ред. С. В. Кивалова. — X. : Одиссей, 2004. – 880 с.
    15. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина) : підручник / кер. авт. кол. Ю. І. Римарен¬ко, Є. М. Моісеев, В. І. Олефір. – К. : КНТ, 2008. – 816 с.
    16. Адміністративна діяльність : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [М. В. Ковалів, 3. Р. Кісіль, Д. П. Катаянов та ін.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 432 с.
    17. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підручник / [за заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьева]. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 177 с.
    18. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підручник / за заг. ред. О. П. Рябченко. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – 256 с.
    19. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. –544 с.
    20. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
    21. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
    22. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003. – 893 с.
    23. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1 : Загальна частина / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004 –584 с.
    24. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1961. – 271 с.
    25. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 428 с.
    26. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. Т. 2 / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – 486 с.
    27. Алексеев С. С. Правовые средства : постановка проблемы, понятие классификация / С. С. Алексеев // Советское государство и право. – 1987. – № 6. – С. 12 – 19.
    28. Алексеев С. С. Проблемы теории государства и права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1979. – 428 с.
    29. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
    30. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – 2-е изд. – М. : МГУ, 1988. – 431 с.
    31. Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для вузов / Г. М. Андреева. – 5-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 363 с.
    32. Андрійко О. Ф. Види державного контролю / О. Ф. Андрійко // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1 : Загальна частина. – К. : Юрид. думка, 2004. – С. 360 – 378.
    33. Андрійко О. Ф. Класифікація видів державного контролю / О. Ф. Андрійко // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1 : Загальна частина. – К.: Юрид. думка, 2004. – С. 351 – 355.
    34. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.
    35. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / О. Ф. Андрійко. –– К., 1999. – 378 с.
    36. Андрійко О. Ф. Проблеми контролю виконавчої влади / О. Ф. Андрійко // Правова держава : щорічник наук. праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 17. – С. 167 – 171.
    37. А ндросюк В. Г. Педагогика и психология в деятельности ОВД : учеб. пособие / В. Г. Андросюк. – К. : КВШ МВД РФ, 1990. – 80 с.
    38. Андрушків Б. М. Основи менеджмен¬ту / Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. – Львів : Світ, 1995. – 385 с.
    39. Аникин Б. А. Высший менеджмент для руководителя : учеб. пособие / Б. А. Аникин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 144 с.
    40. Анохін В. Інформаційне забезпечення – крок до здобуття позитивного досвіду / В. Анохін // Право України. – 2008. – № 4. – С. 77 – 79.
    41. Аппарат государственного управления : интересы и деятельность / под ред. В. Ф. Сиренко, В. В. Цветкова, Е. Б. Кубко. – К. : Наук. думка, 1993. – 166 с.
    42. Apicтoвa I. B. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти : монографія / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 368 с.
    43. Аркадьева Б. Н. К определению основных понятий методологи системных исследований / Б. Н. Аркадьева // Вопросы философии. – 1967. – № 3. – С. 34 – 39.
    44. Армаш Н. О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Н. О. Армаш. – К., 2005. – 200 с.
    45. Артеменко О. В. Організаційно–правові засади проходження служби працівниками ДПС України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. В. Артеменко ; Національна академія Державної податкової служби України. – Ірпінь, 2004. – 244 с.
    46. Атаманчук Г. В. Государственное управление : проблемы, методологии правового исследования / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1975. – 121 с.
    47. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Омега, 2004. – 573 с.
    48. Атаманчук Г. В. Управление – фактор развития. Размышления об управленческой деятельности / Г. В. Атаманчук. – М. : Экономика, 2002. – 374 с.
    49. Афанас’єв К. К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект) : дис. … канд. юрид. наук / К. К. Афанас’єв. – Луганськ, 2002. – 191 с.
    50. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьев. – 2-е изд., доп. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
    51. Афанасьев В. Т. Социальная информация / В. Т. Афанасьев. – М. : Наука, 1994. – 200 с.
    52. Афанасьев К. К. Административное право в системе юридической науки / К. К. Афанасьев // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2001. – № 2. – С. 43 – 56.
    53. Афанасьєв К. К. Адміністративні договори : реалії та перспективи : монографія / К. К. Афанасьєв ; МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України ; [наук. ред. Ю. П. Битяк]. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. – 320 с.
    54. Ахиезер А. С. О системном аспекте кибернетики/ А. С. Ахиезер // Проблемы исследования систем и структур : материалы конф. – М. : АН СССР, 1985. – С. 88 – 92.
    55. Баклан О. В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці : навч. посіб. / О. В. Баклан. – К. : Поліпром, 2003. – 168 с.
    56. Бандурка A. M. Административный процесс / A. M. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Х. : НУВД, 2001. – 352 с.
    57. Бандурка А. М. Профессионализм и лидерство / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : Титул, 2006. – 578 с.
    58. Бандурка А. М. Психология управления : учеб. пособие / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : Титул, 2007. – 532 с.
    59. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України : теорія, досвід, шляхи удосконалення / О. М. Бандурка. – Х. : Основа, 1999. – 440 с.
    60. Бандурка О. М. Теорія і практика управління в органах внутрішніх справ: монографія / О. М. Бандурка. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 780 с.
    61. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
    62. Бандурка О. О. Державна податкова служба в Україні : система, правовий статус, модернізація : монографія / О. О. Бандурка. – Х. : НУВС, 2004. – 233 с.
    63. Бандурка О. О. Сутність та види форм управлінської діяльності в державній податковий службі України / О. О. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2005. – № 30. – С. 230 – 236.
    64. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою в Україні : організаційно–правові аспекти : монографія / О. О. Бандурка. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2005. – 506 с.
    65. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України: підручник / О.М. Бандурка. – X.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.;
    66. Бандурка О. О. Організаційні форми управління в державній податковій службі / О. О. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 28. – С. 185–191.
    67. Бандурка О.О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / О.О. Бандурка; Київ.міжнар. ун-т. – К., 2007. – 499 с.
    68. Баранов П. П. Профессиональное правосознание работников органов внутренних дел (теоретические и социологические аспекты) : дис. ... д-ра юрид. наук / П. П. Баранов. – М., 1992. – 232 с.
    69. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник для вузов / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА-ИНФРА. М, 2000. – 640 с.
    70. Бахрах Д.Н. Важные вопросы науки административного права / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 1993. – № 2. – С. 32-43;
    71. Бачило И. Л. Информационное право : учебник / И. Л. Бачило, В. К. Лопатин, М. А. Федотов ; под ред. Б. Н. Топорнина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 789 с.
    72. Бейсеибин Т. А. Организаторские умения руководителя / Т. А. Бейсеибин // Проблемы формирования профессионального ядра органов внутренних дел. – 2003. – С. 246 – 252.
    73. Бельдин О. Н. Депутатские вопросы как средство парламентского контроля / О. Н. Бельдин // Советское государство и право. – 1991. – № 4. – С. 128 – 135.
    74. Беляев В. П. Надзор как форма юридической деятельности // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2004. – № 3. – С. 68 – 84.
    75. Беляев В. П. Сущность контроля и надзора, их сходство и различия / В. П. Беляев // Государство и право. – 2006. – № 7. – С. 31- 42.
    76. Берг А. И. Управление. Информация. Интеллект / А. И. Берг. – М. : Наука, 1976. – 245 с.
    77. Берекашвили Л. Ш. Обеспечение прав человека и законности в деятель-ности правоохранительных органов/ Л. Ш. Берекашвили, В. П. Игнатов; Моск. ун-т МВД России. – М.: Щит-М, 2005. – 272 с.
    78. Бех А. В. Управлінська праця керівника оперативного підрозділу/ А. В. Бех // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1997. – № 1. – С.140-151.
    79. Бєсєдіна Г.Є. Аксіологічно-цільовий підхід у підборі керівників сільськогосподарських підприємств / Г.Є. Бєсєдіна // Наука й економіка. Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. – Вип. 3 (15). – Т. 2, 2009. – С. 119-125.
    80. Битяк Ю.П. Административное право Украины : общая часть : учеб. пособ. / Ю. П. Битяк, В.В. Зуй. – Х., 1999. – 416 с.
    81. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно – правові засади: монографія / Ю.П. Битяк. – Х.: Право, 2005.-304 с.
    82. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. И. Юдин.-М. : Наука, 1973. – 423 с.
    83. Бовкун Є. А. Принципи та форми інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах державної податкової служби України / Є. А. Бовкун // Право і безпека.-2010. – № 3. – С.151-156.
    84. Большой энциклопедический словарь.-М.: Большая Российская энциклопедия ; СПб.: Нордиг, 2002.-1434 с.
    85. Большой юридический словарь.-М.: ИНФРА, 1999. – 787 с.
    86. Боннер А. Т. Судебный контроль в области государственного управления : учеб. пособие / А. Т. Боннер, В. Т. Квиткин. – М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1973. – 112 с.
    87. Борденюк В.І. Теоретичні основи співвідношення форм управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування / В. І. Борденюк // Держава і право. – 2004. – № 25. – С.206-213.
    88. Бояревич М.Л. Основи формування особистості керівника-лідера в органах державної влади та місцевого самоврядування / М.Л. Бояревич, О.Н. Євтушенко // Наукові праці. –Миколаїв: МДУ ім. Петра Могили, 2010. – Т. 130. – Вип. 117.: Державне управління.-С.57-60.
    89. Брагинский М. И. К вопросу о договорных формах управления народным хозяйством / М. И. Брагинский // Договорные формы управления: постановка проблемы и пути решения.: материалы Моск. совещания.-М.: ВНИИСИ, 1981. – С. 71–76.
    90. Бугайчук К. Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К. Л. Бугайчук // Право і безпека. – 2004. – Т. 3. – № 4. – С. 53–57.
    91. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50-51, ст. 572.
    92. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17
    93. Вакуленко Т. Українська мова. Практичний правопис / Т.Вакуленко, Н.Косенко. – К.: Вища школа, 2009. – 350 с.
    94. Василенко В. Л. Виховний потенціал керівника / В. Л. Василенко. – К.: Політвидав, 1988 – 214 с.
    95. Васильев Ю.П. Управление развитием производства : опыт США / Ю.П. Васильев – М: Экономика,1989.-240 c.
    96. Васильєв І. О. Сучасні проблеми інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ / І. О. Васильєв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 3. – С. 31- 35.
    97. Васьковська В. П. Право людини на безпеку та конституційно-правовий механізм його забезпечення: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / В. П. Васьковська ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2006. – 224 с.
    98. Введение в украинское право: монография / под общ. ред. С. В. Ковалева, Ю. Н. Оборотова. – О: Юрид. л-ра, 2009. – 765 с.
    99. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Юрид. думка, 2007. – 992 с.
    100. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
    101. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь, 2004. – 1440 с.
    102. Величко А. В. Контрольно-надзорная деятельность государства: система и её элементы / А. В. Величко // Государство и право. – 2008. – № 1. – С. 100-104.
    103. Веснин В. Р. Основы менеджмента: учебник / В. Р. Веснин – М: Триада, Лтд, 1997. – 384с.
    104. Вечернин Д. А. Административно – правовой статус Федеральных органов налоговой полиции: дис. …канд. юрид. наук / Д. А. Вечернин; Екатеринбург, 1999. – 196 с.
    105. Взаємодія органів ДПС України з громадськістю // Інформаційний бюлетень «Вісті». – 2010, № 94.
    106. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова; К.: Ін-Юре, 2002. – 668 с.
    107. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР. Реальный социализм: теория и практика / Н. В. Витрук. – М. Юрид. лит. , 1985. – 176 с.
    108. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России / Л. Д. Воеводин.-М.: МГУ, 1997. – 304 с.
    109. Вознесенский Е.А. Внутрихозяйственный контроль на предприятии / Е. А. Вознесенский – Л.: Знание, 1967. – 33 с.
    110. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
    111. Волков И. П. О личном авторитете руководителя / И. П Волков // Социальная психология личности. – Л.: Знание, 1974. – С.77-87.
    112. Воронов А. М. Содержание системы информационного обеспечения управления органами внутренних дел / И. П. Волков //Российский следователь. – 2004. – № 2. – С.44-45.
    113. Воронько О. А. Керівні кадри : державна політика та система управління : навч. посіб. / О. А. Воронько. – К.: УАДУ, 2000. – 156 с.
    114. Воскресенский Г. М. Теория и практика информационного обеспечения управления в органах внутренних дел: учеб.пособие / Г. М. Воскресенский. – М.: Акад. МВД СССР, 1985. – 121с.
    115. Галузева угода між адміністрацією Державної податкової адміністрації України і Всеукраїнською професійною спілкою працівників органів державної податкової служби на 2009 – 2011 роки від 01.01.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1008.9424.0
    116. Гаращук В. М. Загальні риси громадського контролю в державному управлінні / В. М. Гаращук // Проблеми законності. – 2002. – Вип. 56. – С. 88–93.
    117. Гаращук В. М. Контроль і нагляд у державному управлінні : монографія / В. М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
    118. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні : автореф. дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.07 / В. М. Гаращук. – Х., 2003. – 35 с.
    119. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: навч. посіб. / В. М. Гаращук. – X. : Нац. юрид. акад. України, 1999. – 176 с.
    120. Гастев А. К. Как надо работать. Практическое введение в науку организации труда / А. К. Гастев. – 2-е изд. – М.: Экономика, 1972. – 478 с.
    121. Гвишиани Д. М. Организация и управление: монография / Д. М. Гвишиани. – М.: Наука, 1972. – 573 с.
    122. Гвоздецький В. Сучасні проблеми оцінювання ефективності діяльності міліції / В. Гвоздецький // Вісн. Акад. упр. МВС. – 2006. – №1. – С. 6–14.
    123. Головач А. В. Виступ на нараді керівників органів ДПС України в м. Київ 8 грудня 2010 р.
    124. Головач А. В. Доповідь про заходи з виконання доручень прем’єр-міністра України Азарова М. Я. Їх результативність та вплив на надходження платежів до бюджету від 19 квітня 2010 р. Київ. ДПС України 2010 р. № 348/466.
    125. Головач А. В. Тези виступу на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України 5 квітня 2011 року.
    126. Головач А. В. Довідка про результати діяльності підрозділів податкової міліції у 2010 році від 13 грудня 2010 р. № 348.
    127. Головач А. В. Застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, у діяльності органів державної податкової служби України: правовий аналіз та пропозиції щодо удосконалення / А. В. Головач // Митна справа. – 2004. – №4. – С.57-61.
    128. Головач А. В. Заходи адміністративного попередження в діяльності органів державної податкової служби України: поняття, ознаки, види, нормативні засади / А. В. Головач // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2004. – №3. – С. 281-286.
    129. Головач А. В. Поняття та види заходів адміністративного примусу, не
    пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної
    податкової служби України / А. В. Головач // Вісник Одеського юридичного інституту. – 2004. – №2. – С. 25-29.
    130. Головач А. В. Організована економічна злочинність в регіонах України / А. В. Головач // Збірник наукових праць „Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 74-75.
    131. Головач А. В. Щодо протидії органами податкової міліції України
    створенню та функціонуванню «фіктивних» фірм / А. В. Головач // Науковий вісник. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – №4 (18). – С.165-167.
    132. Головач А. В. Основні напрямки удосконалення адміністративно-примусової діяльності, не пов’язаної з адміністративною відповідальністю, органів державної податкової служби України у контексті європейської інтеграції / А. В. Головач // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу. – Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2004. – С.І05-106.
    133. Головач А. В. Поняття та зміст законності в діяльності органів податкової служби / А. В. Головач // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 4 (51). Ч. 2. – С. 114-120.
    134. Головач А. В. Законність в діяльності органів податкової служби / А. В. Головач // Європейські перспективи. – 2011. – № 2. – С. 34-41.
    135. Головач А. В. Поняття кримінальної злочинності у сфері оподаткування / А. В. Головач // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія та практика кримінального судочинства» – Харків, 2011. – С. 83-85.
    136. Головач А. В. Удосконалення управлінського процесу в органах державної податкової служби / А. В. Головач // Право і Безпека. – 2010. – №4 (36). – С. 119-121.
    137. Головач А. В. Організація особистої діяльності керівника в органах державної податкової служби / А. В. Головач // Право і Безпека. – 2010. – № 5 (37). – С. 242-247.
    138. Головач А. В. Реформування органів кримінальної юстиції – справа невідкладна / А. В. Головач // Форум права. – 2010. – № 4 – С. 207-213.
    139. Головач А. В. Державна податкова служба як різновид державної служби України / А. В. Головач // Європейські перспективи. – 2011. – № 1. – С. 23-28.
    140. Головач А. В. Соціальні гарантії діяльності керівного складу в органах державної податкової служби України. – Форум права. – 2011. – № 1 – С. 211 – 219 [Електронний ресурс.]— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11gavpcu.pdf.
    141. Головач А. В. Проблеми оцінки керівника в органах державної податкової служби України / А. В. Головач // Наше право. – 2011. – № 1 ч.2 – С. 45-51.
    142. Головач А. В. Проблеми захисту конфіденційної інформації в Україні / А. В. Головач // Науковий вісник. Львівський державний університет МВС України. – 2011. – № 4 – С. 34-35.
    143. Головач А. В. Правове забезпечення діяльності органів податкової міліції України – (законодавство, теорія та практика): навчальний посібник / А. В. Головач, Д. Г. Мулявка, С. К. Гречанюк, В. Ф. Дзюбак – Ірпінь. – 2011. – 409 с.
    144. Головач А. В. Правові засади регулювання податкового боргу в Україні. – Монографія / А. В. Головач, Д. Г. Мулявка, О. В.Онишко – Ірпінь, 2011 р. – 174 с.
    145. Головач А. В. Режим секретності в органах податкової міліції: навчально—практичний посібник / А. В. Головач, В. Р.Жвалюк, А. М. Супруненко – Ірпінь – 2011. – 374 с.
    146. Головач А. В. Проблеми класифікації вимог до керівника органу державної податкової служби / А. В. Головач // Європейські перспективи. – 2011. – № 2. Ч. 1. – С. 94-99.
    147. Головач А. В. Соціальна спрямованість управлінської діяльності в системі органів державної податкової служби України / А. В. Головач // Право і суспільство. – 2011. – № 2. – С. 116-120.
    148. Головач А. В. Стан і перспективи розвитку інформаційного забезпечення діяльності керівника в органах державної податкової служби України / А. В. Головач // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2. – С. 149-157.
    149. Головач А. В. Форми управління в органах Державної податкової служби : сутність та види / А. В. Головач // Юридичний вісник Причорномор’я. − 2011. − № 3 (3). − Частина І. − С. 46-54.
    150. Головач А. В. Сутність, значення та класифікація принципів управління в органах державної податкової служби України / А. В. Головач // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС. – 2011. – № 1 (спец. випуск). – С. 244-248.
    151. Головач А. В. Правовий захист та юридична відповідальність керівників та посадових осіб в органах державної податкової служби України / А. В. Головач // Європейські перспективи – № 1. Ч. 2. – 2011. – С. 24-32.
    152. Головач А.В. Гарантії та засоби забезпечення законності та дисципліни керівниками органів державної податкової служби/ А. В. Головач // Право та управління. – 2011. – № 1. – С. 58—73 [Електронний ресурс.]— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2011_1/pdf/11gavpcu.pdf.
    153. Головач А. В. Керівник органів та підрозділів державної податкової служби України: проблеми законотворення та праворозуміння / А. В. Головач // Вісник Харківського національно
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА