АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Пабат Олександр Васильович

УДК 342.7

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН

12.00.07 адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Матюхіна Наталія Петрівна

доктор юридичних наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП ............................................................................................................. 4

РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН........ 11

1.1. Поняття і особливості адміністративно-правового статусу громадян 11

1.2. Місце адміністративно-процесуальних гарантій у механізмі реалізації прав та свобод громадян............................................................................................ 30

1.3. Види адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян 50

Висновки до розділу 1.................................................................................... 66

РОЗДІЛ2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН ТА ШЛЯХИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ................................................................................. 72

2.1. Наявність достатньої адміністративної процедури як самостійна гарантія прав та свобод громадян................................................................................ 72

2.2. Гарантії, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян................................................................ 95

2.3. Фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ 120

2.4. Зарубіжний досвід забезпечення прав та свобод громадян у державному управлінні: значення та можливості використання...................................... 140

Висновки до розділу 2.................................................................................. 162

ВИСНОВКИ.................................................................................................. 172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 176

ДОДАТОК..................................................................................................... 193

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КУ Конституція України від 28 червня 1998 року

КАС Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року

КпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року

КПК Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року

ГК Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року

ЦПК Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року

ЦК РФ Цивільний кодекс Російської Федерації. Приймався Державною Думою РФ поетапно: частину першу було прийнято 21жовтня 1994 року, частину другу 22грудня 1995 року, частину третю 1листопада 2001 року

МВС Міністерство внутрішніх справ

ГУМВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ

АЕС атомна електростанція

ЗМІ засоби масової інформації

США Сполучені Штати Америки

КНР Китайська Народна Республіка

ст. стаття

п. пункт

с. сторінка

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток національного законодавства, що регулює адміністративні процедури, відбувається, в тому числі й через удосконалення адміністративно-процесуальних норм, оскільки ефективність адміністративних процедур залежить не тільки від встановлення та закріплення матеріальних адміністративних норм, а й від існування ефективного механізму їх реалізації. Частиною цього механізму є адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян. На сьогоднішній день чинне законодавство в частині регулювання адміністративних процедур має багато недоліків та прогалин. Серед великої кількості нерозв’язаних проблем особливе місце посідають проблеми гарантування прав та свобод громадян і окремо реалізації адміністративно-процесуальних гарантій.

Сучасний стан гарантованості прав та свобод громадян, а також стан чинного адміністративного законодавства щодо закріплення адміністративно-процесуальних гарантій потребують їх критичного аналізу, результатом якого мають бути пропозиції з удосконалення системи адміністративно-процесуальних гарантій та розв’язання існуючих у цій сфері проблем.

Адміністративна реформа потребує наукових досліджень з питань реформи державного управління і відповідного законодавства, що обумовлює актуальність даної роботи. Що ж стосується адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, то їх належне закріплення в українському адміністративному законодавстві може сприяти становленню всебічно розвинутої системи захисту людини від сваволі влади в рамках державного механізму.

Таким чином, необхідність гарантування прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами, удосконалення правового регулювання адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів у контексті переосмислення концепції відносин держави і людини, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, низка організаційно-правових проблем у забезпеченні прав та свобод громадян при здійсненні адміністративних проваджень обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п.1.1.5, 1.1.6, 1.1.10 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 2009рр., затверджених наказом МВС України №755 від 05 липня 2004 р., та п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2006 2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005р.

Дослідження спрямоване на забезпечення реалізації заходів адміністративної реформи, передбачених Указом Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” №810/98 від 22 липня 1998 р. Насамперед, заходів науково-просвітницького забезпечення адміністративної реформи, що передбачає проведення науково-теоретичних і прикладних досліджень, які б сприяли поліпшенню законодавчого регулювання механізму позасудового захисту прав і свобод громадян, які порушуються органами виконавчої влади та їхніми посадовими особами, та упорядкування процедури розгляду адміністративних справ у окремому Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних здобутків, чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації з’ясувати сутність адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, визначити їхнє місце у механізмі реалізації прав та свобод громадян, дати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:

з’ясувати сутність і особливості адміністративно-правового статусу громадян;

розкрити зміст та структуру адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав та свобод громадян;

визначити поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;

здійснити класифікацію адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;

охарактеризувати як самостійну гарантію прав та свобод громадян наявність достатньої адміністративної процедури;

з’ясувати сутність гарантій, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян;

визначити фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ;

здійснити аналіз зарубіжного досвіду реалізації прав та свобод громадян у державному управлінні;

виробити рекомендації щодо удосконалення системи адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу забезпечення прав та свобод громадян у процесі діяльності адміністративних органів та їхніх посадових осіб.
Предмет дослідження становлять адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати в єдності їх соціальний зміст і юридичну форму, здійснити системний аналіз адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. У роботі використано також окремі методи наукового пізнання. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1,2), визначено сутність, особливості та значення адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано для розкриття сутності адміністративної процедури як самостійної гарантії прав та свобод громадян (підрозділ 2.1), дослідження особливостей зарубіжного досвіду реалізації прав та свобод громадян у державному управлінні (підрозділ2.4). Системно-структурний метод використано для аналізу адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав та свобод громадян (підрозділ 1.2), характеристики адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділи 2.1, 2.2), здійснення класифікації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділ 1.3). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувалися для вивчення недоліків правового та організаційного забезпечення адміністративно-процесуального гарантування прав та свобод громадян (підрозділи 1.3, 2.3), логіко-юридичний при розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинних нормативних актів з питань адміністративно-процесуального гарантування прав та свобод громадян.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних авторів, зокрема, В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, В.М.Гаращука, І.П.Голосніченка, І.В.Бойко, С.В.Ківалова, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, О.В.Кузьменко, І.Б.Коліушка, А.М.Куліша, Б.М.Лазарєва, Н.П.Матюхіної, О.В.Негодченка, В.І.Олефіра, В.Г.Перепелюка, В.П.Пєткова, О.П.Рябченко, Ю.М.Старилова, О.Ф.Скакун, М.М.Тищенка, Ю.О.Тихомирова, В.К.Шкарупи, Ю.С.Шемшученка та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах, які визначають правові засади забезпечення прав та свобод громадян. Дисертант звертався також до законодавства окремих зарубіжних держав, досвід яких щодо гарантування прав та свобод громадян може бути використано в Україні. Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали щодо діяльності адміністративних органів, узагальнення їх практичного досвіду, політико-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених визначенню сутності адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
набули подальшого розвитку визначення сутності, змісту та особливостей адміністративно-правового статусу громадян України;
дістало подальший розвиток дослідження адміністративної процедури щодо спроможності за допомогою її норм гарантувати права і свободи громадян;
удосконалено розуміння сутності адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав і свобод громадян як системи способів і засобів, що забезпечують необхідний порядок здійснення всіх основних прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами;
вперше сформульовано поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян як передбачених законодавством правових засобів та способів, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу;
вперше адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян класифіковано за джерелом їх фіксації;
надано характеристику системи адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
здійснено характеристику факторів, які впливають на вирішення конкретних адміністративних справ, хоча й не належать до сфери процесуального регулювання.
вперше на основі аналізу чинного законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду сформульовано конкретні пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць із різних галузей знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності і поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, характеристиці їх видів, а також шляхів удосконалення нормативного закріплення та практичного використання. Проведене дослідження дало змогу сформулювати низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Вперше сформульовано поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян як передбачених законодавством правових засобів та способів, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу.

2. Виділено критерій класифікації за джерелом фіксації гарантій, відповідно до якого адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян діляться на:

адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян, що забезпечують належне функціонування державного управління;

адміністративно-процесуальні гарантії, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян.
До адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, що забезпечують належне функціонування державного управління, віднесено: порядок реалізації права громадян на звернення, судовий контроль, нагляд прокуратури, здійснення контролю інспекціями, радами, комісіями та ін.
Адміністративно-процесуальними гарантіями, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян, є: гарантований правовий захист з боку суб’єктів, наділених контрольними повноваженнями (т.зв. адміністративно-процесуальний контроль); процедура внутрішнього розгляду скарг та апеляція в інстанційному порядку; процесуальна діяльність суб’єктів, що представляють інтереси громадян (адвокат, законний представник); визначений порядок реалізації відповідальності посадових осіб адміністративних органів; процесуальні строки; комплекс процесуальних прав (активна діяльність громадян щодо здійснення своїх прав). Перелічені гарантії становлять окрему самостійну гарантію прав та свобод громадян наявність достатньої адміністративної процедури.
3. Адміністративно-процесуальний механізм забезпечення прав і свобод громадян визначено як систему способів і засобів, що забезпечують необхідний порядок здійснення всіх основних прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами. Дане поняття адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав і свобод громадян є суміжним із поняттям адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, проте доцільно їх розмежовувати.
4. Набуло подальшого розвитку поняття правового статусу людини як системи визнаних і гарантованих державою в законному порядку прав, свобод та обов’язків, а також законних інтересів людини як суб’єкта права. Правовий статус і його юридичні гарантії суттєва сторона правового становища, що визначається, насамперед, приналежністю особи до конкретної держави, її громадянством. Громадяни як учасники адміністративних процедур реалізують свої права і законні інтереси та сприяють здійсненню даних процедур. Адміністративно-правові гарантії є складовою адміністративно-правового статусу громадянина у широкому розумінні та засобами, за допомогою яких визначається становище громадян в адміністративному процесі.
Адміністративно-правовий статус громадян визначається нормами права, тому їхнє правове становище залежить від того, наскільки досконалим є законодавство про права і обов’язки у сфері державного управління. Імплементація в чинне законодавство управлінських послуг призведе до появи подвійного статусу громадян у відносинах із владою.
5. Обґрунтовано необхідність подолання існуючої недооцінки ролі законів у правовій регламентації відносин між адміністративними органами і громадянами. Реалізація громадянином своїх прав, свобод та законних інтересів напряму залежить від наявності достатньої адміністративної процедури, яка б гарантувала їх здійснення.
Адміністративну процедуру доцільно розглядати як самостійну гарантію прав та свобод громадян через наявність в її елементах положень, які містять правові засоби та способи, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу. Саме сукупність таких засобів і способів в адміністративних процедурах під час розгляду та вирішення адміністративними органами та їхніми посадовими особами індивідуальних адміністративних справ і гарантує громадянину його права та свободи.
Необхідно законодавчо закріпити загальний порядок розгляду та вирішення адміністративними органами та їхніми посадовими особами індивідуальних адміністративних справ. Такий порядок пропонується закріпити в Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі або окремому законі, що унормував би ефективний механізм забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян у відносинах із владою. Також необхідно удосконалити певні елементи вже існуючих адміністративних процедур, з даного приводу запропоновано низку доповнень до вже існуючих процедур.
6. Визначено, що навіть нормативно закріплене право зі встановленою процедурою його здійснення може бути нереалізоване через негативний вплив факторів, які хоча й не належать до сфери процесуального регулювання, однак впливають на розгляд конкретних адміністративних справ.
Фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ, це сукупність нормативно незакріплених істотних обставин та умов, що спричиняють або впливають на перебіг конкретних адміністративних проваджень, а отже, і на їх вирішення. До таких факторів віднесені: економічні, соціальні, ідеологічні, соціально-психологічні, політичні, організаційно-управлінські та правові. Удосконалення системи гарантування прав та свобод громадян неможливе без зменшення впливу на неї цих факторів.
7. Аналіз чинного українського законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду дозволяють сформулювати низку конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. Зокрема це стосується визначення та врегулювання окремим розділом проекту Адміністративно-процедурного кодексу порядку застосування адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АнтоноваВ.П. Административно-правовой статус гражданина и человека (Седьмые „Лазаревские чтения”) // Государство и право. 2003. № 11. С. 543.

ТищенкоН.М. Административно-процессуальный статус граждан Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Национальная юридическая академия Украины. Харьков: Право, 1998. 268 с.

Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України, 1996. № 30. Ст. 141.

РумянцевО.Г. Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. М.: ИНФРА-М., 1996. 384 с.

Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.О.Сухарев; Редкол.: М.М.Богуславский и др. 2-е изд., доп. М.: Сов. энциклопедия, 1987. 528 с.

БойкоІ.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Проблеми законності. Вип. 34: Респ. міжвідом. наук. зб.: для викладачів, аспірантів, студентів, працівників правоохоронних органів.: Наукове видання. Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. 201с.

Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М.Козлова, Л.П.Попова. М.: Юристъ, 2000. 728 с.

ЗуйВ.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукові повідомлення республіканської науково-практичної конференції 911 листопада 1995 р. Х.: Нац. юрид. акад. України. 1995. 365 с.

КолпаковВ.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. К: Юрінком Інтер, 2004. 528с.

Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В. М.Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П.Битяка. Х.: Право, 2000. 520 с.

ТихомировЮ.А. Курс административного права и процесса. М.: Юринформцентр, 1998. 798 с.

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради, 1994. № 23. Ст.161.

ТищенкоН.М. Нормы Конституции Украины как база административно-процессуального статуса гражданина // Проблемы законности. Вып.36: Респ. міжвідом. наук. зб.: Научное издание. Х.: Нац. юрид. акад. Украины. 1998. 221с.

БойкоІ.В. Правовий статус громадянина у сфері виконавчої влади: Автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2001. 19 с.

СиньовО.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на права і свободи громадян: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07; Нац. ун-т внутр. справ Х., 2001. 235 с.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Т.2. / Под ред. К.И.Батыра и Е.В.Поликарповой. М.: Юристъ, 1996. 520 с.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. ТомІІ: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д.Гончаренка. К.: Ін-Юре, 1998. 608 с.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Т.2 / Под ред. К.И.Батыра и Е.В.Поликарповой. М.: Юристъ, 2002. 520 с.

ХаманеваН.Ю. Защита прав граждан в сфере исполнительной власти. М., 1997 216 с.

ОсятинскийВ. Введение в концепцию прав человека // Российский исторический и правозащитный журнал Карта”. № 12. С. 23.

ПабатО.В. Сутність і особливості адміністративно-правового статусу громадянина // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. № 1 (23). С. 267274.

МаньковськийЛ.П. Проблемы реализации конституционных прав и свобод граждан Украины // Проблеми законності. Вип. 34: Республ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. С. 7277.

ТодыкаЮ.Н., СупрунюкЕ.В. Конституционное право Украины: отрасль права и наука. Симферополь: Таврия, 1997. 436 с.

МінченкоМ.М. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод громадян України // Проблеми законності. Вип. 34: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. С. 7781.

НегодченкоО.В. Забезпечення прав та свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07; Нац. ун-т внутр. справ Х., 2003. 477 с.

СкакунО.Ф. Теория государства и права: Учебник. Х: Консум; Ун‑т внутр. дел, 2000. 704 с.

КушніренкоО.Г. Права та свободи людини та громадянина: Навч. посіб. Х: Факт, 2001. 440 с.

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. додаток до № 51. Ст. 1122.

ГідаЄ.О. Юридичний механізм реалізації прав людини // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Луганськ, 2005. Вип. № 1. С. 3542.

Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: Монографія. Херсон: ОЛДІ Плюс, 2003. 220с.

Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради. 2005. № 3536, № 37. Ст. 446.

Мигачёв Ю.И. Понятие и виды юридических гарантий (По материалам „круглого стола”. Подгот. д-р юрид. наук Р.А.Каламкарян) // Государство и право. 2000. № 11. С. 95107.

Теорія держави і права. Курс лекцій / Під ред. Н.І Матузова й А.В.Малько. М.: Юристъ, 1997. 672 с.

Мартиненко Б.Д. Детермінація гарантій прав і свобод людини // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 34. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. 688с.

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. К.: Укр. енцикл. 1998. Т.1: АТ. 672 с.

Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. НАВСУ, Львів: ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас”, 2004. 232 с.

Галаган И.А. О методологии исследования процессуальных проблем административной ответственности и о путях совершенствования законодательства в этой области // Административная ответственность и гарантии её законности: Учен. зап. Перм. ун-та. Пермь, 1972. С.124132.

КомзюкА.Т., БевзенкоВ.М., МельникР.С. Адміністративний процес України: Навч. посіб. К.: Прецедент, 2007. 531 с.

Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П.Тимощук. К.: Факт, 2003. 496 с.

Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. 353 с.

ПерепелюкВ.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. Чернівці: Рута, 2003. 367 с.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. К.: Істина, 2004. 976 с.

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради, 1994. № 7. Ст.32.

Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради, 1994. № 7. Ст.34.

Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В.Ківалова. Одеса: Юрид. літ., 2003. 896 с.

ЮрковБ.Н. Процессуальные гарантии прав граждан при рассмотрении и разрешении судом жалоб на действия административных органов: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.03; . Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1974. 167с.

ЦымбаренкоИ.Б. Гарантии личности в правовом государстве (По материалам „круглого стола”. Подгот. д-р юрид. наук Р.А.Каламкарян) // Государство и право. 2000. № 11. С. 95107.

ПабатО.В. Процесуальні гарантії забезпечення прав та свобод громадян в державному управлінні // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. наук. пр. Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. С. 164165.