АНГЛІЙСЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА РИНКОВИХ ВЗАЄМИН: СИНТАГМАТИЧНІ ТА ПАРАДИГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Короткий опис

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

КУДЕЛЬКО Зоя Борисівна

АНГЛІЙСЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА РИНКОВИХ ВЗАЄМИН: СИНТАГМАТИЧНІ ТА ПАРАДИГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Д и с е р т а ц і я

на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор Т.Р. Кияк

Чернівці 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.......................................................

4

ВСТУП............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ
ТЕРМІНОЗНАВСТВА.............................................................

13

1.1.

Поняття норми в мові: аспекти історії дослідження....................

13

1.2.

Специфіка терміна в контексті нормалізації................................

23

1.3.

Аспекти лінгвістичного впорядкування термінології.................

27

1.4.

Мовні інтерференції та принципи їх класифікації.......................

42

Висновки до розділу 1.....................................................................

54

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ РИНКОВИХ
ВЗАЄМИН.................................................................................

56

2.1.

Синонімія в терміносистемі ринкових взаємин...........................

56

2.2.

Особливості полісемії й омонімії в терміносфері ринкових взаємин..............................................................................................

69

2.3.

Антонімія в терміносистемі ринкових взаємин............................

80

2.4.

Аспекти словотворення в терміносфері ринкових взаємин........

87

2.5.

Інтернаціоналізми в терміносистемі ринкових взаємин..............

98

Висновки до розділу 2.....................................................................

104

РОЗДІЛ 3. ПИТАННЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ
ТЕРМІНІВ ТЕРМІНОСИСТЕМИ РИНКОВИХ
ВЗАЄМИН.................................................................................

106

3.1.

Проблеми вмотивованості..............................................................

106

3.1.1.

Вмотивованість: її вияви.................................................................

106

3.1.2.

Види вмотивованості.......................................................................

112

3.1.3.

Змістова вмотивованість.................................................................

115

3.2.

Практичні аспекти впорядкування термінологічних одиниць терміносистеми ринкових взаємин................................................

121

3.2.1.

Екстралінгвістичні чинники нормалізації термінології...............

122

3.2.2.

Лінгвістичні чинники нормалізації термінології..........................

127

3.2.3.

Співвідношення національного та інтернаціонального
в термінології...................................................................................

139

3.2.4.

Деякі лексикографічні особливості багатомовного тлумачного термінологічного словника.............................................................

143

3.3.

Лексична спряженість термінів англійської, німецької
та української мов............................................................................

147

3.4.

Деякі синтагматичні аспекти функціонування термінів
в економічних текстах.....................................................................

153

3.4.1.

Лексико-семантичні зв’язки як можливий варіант автоматичного реферування текстів..............................................

153

3.4.1.1.

Загальні особливості науково-технічного тексту.........................

153

3.4.1.2.

Термінологічна одиниця як фактор автоматичного реферування текстів.......................................................................

159

3.4.2.

Термінологічні аспекти конструювання навчальних текстів
з іноземної (англійської мови)........................................................

165

Висновки до розділу 3.....................................................................

173

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................................................................

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................

179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ....

204

ДОДАТКИ.......................................................................................................

208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ТРВ термінологія ринкових взаємин
ТО термінологічна одиниця
ЛО лексична одиниця
ЛСВ лексико-семантичний варіант
МСП мова для спеціальних потреб
МЗП мова для загальних потреб

ВСТУП

Сучасна епоха характеризується бурхливим розвитком усіх галузей науки й техніки, процесами їх інтеграції та міжнародного кооперування. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба вдосконалення системи передавання та обробки інформації, співробітництва науковців різних країн у найрізноманітніших сферах.
Науково-технічний прогрес вносить значні зміни до лінгвістичної моделі світу. Однією з таких найістотніших змін є те, що переважаючу частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика, і доля термінів у лексичному складі мови у зв’язку з цим стрімко зростає. Тому цілком закономірно, що лінгвісти надають великого значення вивченню закономірностей утворення термінів, їх структури та семантики, аспектам упорядкування; розглядають термінологію як важливу складову сучасної літературної мови.
Кількісні та якісні зміни, що відбулися в науці й техніці, сприяли збільшенню кількості субмов, терміносистем, взаємозбагаченню їхнього лексичного складу як на рівні однієї мови, так і на міжмовному рівні. Водночас, такий термінологічний вибух” спричинив низку проблем, що потребують розв’язання, а саме: проблеми нормалізації та стандартизації термінології, реферування та анотування наукових текстів тощо.
Сьогодні в Україні постала необхідність у формуванні національної термінології, у складанні термінологічних словників, які б відповідали світовим стандартам, з метою вивести національну термінологію на інтернаціональний рівень, враховуючи як світовий досвід, так і її національну специфіку.
Термінолог повинен не лише реєструвати, відбирати та рекомендувати вже готові терміни, але й слідкувати за тим, щоб при утворенні нових термінів не порушувались вже усталені мовні норми й вимоги спілкування.
У світлі вищезазначеного хочемо наголосити на тому, що актуальність даної праці полягає в дослідженні сучасної англійської терміносистеми ринкових взаємин, в усіх її проявах як у статиці, так і динаміці, що зумовлюється, перш за все, виявленням механізмів англомовного термінотворення в системі ринкових взаємин, уможливлюючи досить об’єктивні підходи до вдосконалення та нормалізації даної фахової субмови; та сприяє оптимальному формуванню аналогічної україномовної терміносистеми, яка отримує можливість орієнтації на досвід мови-продуцента.
Активні процеси термінотворення, що відбуваються в даній термінології, супроводжуються значною варіативністю найменувань і зумовлюють необхідність упорядкування та уніфікації терміносистеми ринкових взаємин.
Хоча проблеми стандартизації та нормування термінологій уже були об’єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних мовознавців (О.Вюстер, Д.С.Лотте, Б.М.Головін, В.М.Лейчик, Е.Ф.Скороходько, Т.Р.Кияк, Л.О.Симоненко, І.М.Гнатишена, В.В.Дубічинський, А.С.Д’яков, Р.В.Іваницький, Г.Будін, Ґ.Фелбер, К.Галінскі), проте вищезгадані автори досліджували або теоретичні засади даних проблем, або інші терміносистеми (медичну, комп’ютерну, фінансову). У даній роботі ми робимо спробу дослідження проблеми нормалізації термінології ринкових взаємин, враховуючи лексико-семантичні особливості термінів даної субмови та аспекти їх функціонування в текстах економічної тематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри германських мов факультету іноземних мов Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича Проблеми термінознавства та науково-технічного перекладу” (номер державної реєстрації 01910034121; тема затверджена вченою радою Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, протокол № 2 від 27 лютого 1992 року), а також у рамках державної теми Нормалізація української терміносистеми на основі світових стандартів” (Постанова № 19 Державного комітету України з питань науки і техніки від 24.07.92, номер державної реєстрації 193U014053).
Метою дисертації є дослідження лексико-семантичних особливостей терміносистеми ринкових взаємин, виявлення механізму термінологічного планування з точки зору соціолінгвістики; розгляд прагматичної функціональності ТО даної терміносистеми.
Відповідно до основної мети, в роботі ми поставили перед собою вирішення наступних завдань:
виявлення лексичних, семантичних та дериваційних особливостей ТО у терміносистемі ринкових взаємин;
дослідження особливостей термінологічного планування на прикладі досліджуваної терміносистеми;
виявлення проблеми та встановлення шляхів нормалізації ТО терміносистеми ринкових взаємин;
аналіз лексичної спряженості термінів досліджуваної англійської терміносистеми з їх відповідниками в німецькій та українській мовах;
вияв деяких прагматичних аспектів вживання англійських термінологічних одиниць ТРВ у фаховому та навчальному дискурсах;
укладення програми автоматичного реферування економічного тексту.
Об’єктом дослідження послужили терміни ринкових взаємин сучасної англійської мови.
Предметом дослідження виступають аспекти формування та функціонування термінологічних одиниць системи ринкових взаємин, процеси їх упорядкування та стандартизації, що відбуваються в межах даної фахової субмови.
Матеріалом дослідження слугували 42 лексикографічних джерела та текстова вибірка з фахової англомовної літератури. Загальний обсяг аналізованого матеріалу складає більше 20000 терміновживань. На основі опрацювання даних джерел було отримано корпус з 2000 ТО. Цей корпус лежить в основі опублікованого українсько-російсько-англійсько-німецького тлумачного та перекладного словника термінів ринкової економіки, де автор відповідала за англійську, частково німецьку та українську частини термінологічного апарату. Даний словник потрапив до категорії семи найкращих україномовних видань 2001 року.
Методологічною основою дослідження виступили головні принципи діалектики наукового пізнання: принцип системності, принцип єдності форми та змісту, принцип єдності свідомості й діяльності, принцип каузальності.
Методика дослідження комплексна: основним методом є аналітико-описовий (дослідження способів термінотворення у структурному та семантичному аспекті). Використано також контрастивний (функціонування термінів ринкових взаємин в англійській, німецькій та українській мовах); статистичний метод (кількісне дослідження співвідношень між різними фактами) та компонентний аналіз (спостереження за функціонуванням ТО у фаховому дискурсі).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше комплексно на мікро- і макрорівнях досліджується терміносистема ринкових взаємин, показано взаємозв’язок та відмінності ТО зазначеної терміносистеми в англійській, німецькій та українській мовах. Уперше розроблено комп’ютерну програму автоматичного реферування текстів. Новими є також і намагання в даній роботі цілеспрямовано поєднати традиційні методи термінологічних досліджень із деякими прикладними аспектами функціонування термінів у фахових текстах.
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленому рівні дослідження англомовного термінознавства, в творчому підході до екстраполювання категорії норми в мові в цілому на термінологію зокрема, що сприяє напрацюванню можливих рекомендацій для формування ТРВ, її нормалізації та стандартизації.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання її основних положень та висновків у лекційних курсах із термінології, в теорії та практиці галузевої лексикографії та науково-технічного перекладу, в процесах упорядкування, стандартизації та уніфікації англійської терміносистеми ринкових взаємин, рекомендаціях щодо запровадження нової лексики під час конструювання навчальних фахових текстів. Особливої ваги набуває така й подібна робота з огляду на сучасну мовну політику щодо термінологічного усталення в Україні, оскільки звідси можна отримати безпосередні рекомендації для формування українських терміносистем та термінологічних стандартів.
Крім того, практична цінність дослідження полягає у створенні українсько-російсько-англійсько-німецького тлумачного та перекладного словника термінів ринкової економіки (обсягом понад 2000 ТО), який буде корисним як для фахівців різних галузей, так і для лінгвістів, оскільки він виступатиме не лише ілюстративним матеріалом, але і засобом нормалізації термінології.
На основі дослідження також вперше створено комп’ютерну програму автоматичного реферування текстів, яка стане необхідною не лише лінгвістам, а й фахівцям будь-якої галузі.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилась на першій міжнародній конференції Лексикографія та методичні концепції викладання іноземних мов у вищому технічному навчальному закладі” (Львів, 1994 р.); третій міжнародній конференції Проблеми української науково-технічної термінології” (Львів, 1994 р.); шостій міжнародній конференції Проблеми української термінології” (Львів, 2000 р.); міжнародній конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2001 р.); сьомій міжнародній конференції Проблеми української термінології” (Львів, 2002 р.), а також на наукових семінарах кафедри германських мов Чернівецького національного університету. Робота обговорювалась на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету.
Основні положення дисертації висвітлено в монографії та 5 статтях.
Структура даного дослідження визначена його метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (258 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів), списку лексикографічних джерел (42 позиції) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243, з них 178 сторінок тексту.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, визначаються мета й завдання дослідження, його теоретичне значення та практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист, описуються методи та прийоми дослідження і фактичний матеріал.
У першому розділі Соціолінгвістичні аспекти термінознавства” розглядаються теоретичні засади дослідження: проблеми норми, питання термінопланування та нормалізації термінології, подається класифікація інтерференцій.
У другому розділі Лексико-семантичні особливості англійської терміносистеми ринкових взаємин” розглядаються явища синонімії, полісемії, омонімії, антонімії, словотворчі моделі термінологічних одиниць та проблеми інтернаціоналізації досліджуваної терміносистеми.
У третьому розділі Нормалізація англійських термінів терміносистеми ринкових взаємин” визначається статус терміна, розглядаються проблеми вмотивованості ТО, аналізується лексична спряженість термінів англійської, німецької та української мов досліджуваної терміносистеми, аспекти впорядкування терміносистеми ринкових взаємин, простежуються особливості прагматичної реалізації ТО, питання реферування фахових текстів.
У висновках узагальнено результати зробленого аналізу, сформульовані основні висновки й визначено напрямки подальших наукових пошуків у дослідженні терміносистем.
У додатках обсягом у 31 сторінку наведено глосарій лінгвістичних термінів, вжитих в дисертації; схему відбору термінів-синонімів; подано опис та ілюстрацію комп’ютерної програми автоматичного реферування текстів.
Положення, що виносяться на захист:
1. Термінологія ринкових взаємин є однією з найдинамічніших терміносистем і їй значною мірою також притаманні явища синонімії, антонімії, полісемії, що мають тут свої особливості прояву та характерні для становлення інших терміносистем словотворчі моделі ТО, як і процеси інтернаціоналізації та мовного унормування термінології.
2. Проблема лінгвістичного впорядкування термінології не має кодифікаційного характеру, тобто термінологічна норма повинна мати рекомендаційний характер при її аналізі лінгвістами (відбір, оцінка, пропозиція кращих мовних дефініцій).
3. Визначення вмотивованості термінів може застосовуватися для нормалізації та уніфікації досліджуваної термінології, елімінації синонімії, багатозначності, заповнення лакун.
4. Лексична спряженість ТО різних мов є суттєвим чинником міжмовної уніфікації термінології.
5. Основною канвою впорядкування терміносистеми ринкових взаємин повинно залишатися поєднання національного та інтернаціонального в термінотворчому процесі.
6. Автоматичне реферування фахових текстів має опиратися на кількості лексичних зв’язків між реченнями, які передбачають, насамперед, присутність найвагоміших для даних текстів термінологічних одиниць (чим більше число лексичних зв’язків, тим валентнішим виступає речення в тексті).
7. Вмотивованість ТО може слугувати одним із важливих критеріїв конструювання навчальних фахових текстів, сприяючи оптимальній насиченості таких текстів потрібними новими лексичними одиницями.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результатом проведеного нами дослідження став вияв певних закономірностей і особливостей лінгвістичних аспектів функціонування термінів англійської мови на прикладі фахової субмови ринкових взаємин (ТРВ).
Практичні аспекти дослідження на синтагматичному та парадигматичному рівнях, підтвердили доцільність застосування не лише описових чи статистичних підходів, але й прикладних методів, які уможливлюють глибший аналіз мовних явищ та отримання аргументованіших результатів.
Системно-структурний підхід до вивчення даної підмови дав можливість виділити в роботі специфічні якості терміна і встановити системно-структурну організацію ТРВ.
Провівши відбір фактичного матеріалу з більш як 120000 терміновживань, ми виділили понад 2000 термінів ринкових взаємин. Ретельний аналіз на синтагматичному та парадигматичному рівнях дозволив отримати наступні результати:
1. Функції лінгвіста в справі нормалізації мови не є безмежними, а його рекомендації категоричними. Він лише може пропонувати своє розуміння мовної норми, виділяти її особливості як еталону, зразка, моделі.
Проблема лінгвістичного впорядкування термінології безпосередньо випливає з прикладних можливостей сучасного мовознавства: так, недоцільним є втручання лінгвістів у сферу утворення понять окремої галузі науки та техніки; чітко розмежованими повинні бути також і функції логіки та мовознавства в справі впорядкування термінології.
2. Диференціюючи сфери лексичної нормалізації (логіка, науково-технічна спеціальність, лінгвістика, мовний узус), необхідно розрізняти відповідні їм види нормалізації: логізацію, систематизацію, змістову спеціалізацію, гармонізацію, уніфікацію, лінгвістичну стандартизацію та професійний варіант норми. Три останні види реалізуються власне лінгвістичним упорядкуванням термінології. Лінгвістична стандартизація як складова процесу впорядкування термінів включає функції моделювання (сюди ми відносимо також функцію агрегування), гармонізації (або інтернаціоналізації) та симпліфікації (або спрощення, скорочення) внутрішніх форм термінологічних одиниць.
3. Мовні інтерференції виступають соціолінгвістичним чинником у формуванні терміносистем і, зокрема ТРВ; свідомим та підсвідомим втручанням у мову з метою лексичної модернізації та стандартизації.
Терміносистема ринкових взаємин має досить високий ступінь нормалізації, про що свідчить структурна близькість термінів англійської, української та німецької мов. Лексична спряженість ТО досліджуваних мов залежить від лексичної довжини терміна (чим більший ступінь інтернаціоналізації термінологічних одиниць, тим менша їх лексична довжина).
Процес гармонізації термінів різних мов сприяє упорядкуванню терміносистем, зокрема терміносфери ринкових взаємин.
4. Вмотивованість слід розрізняти в дихотомії „мова мовлення”.
Виходячи з розуміння взаємин між внутрішньою формою та лексичним значенням розрізняють: повну; часткову вмотивованість ЛО; відсутність вмотивованості та абсолютну вмотивованість.
Вмотивованість лежить в основі впорядкування терміносистеми ринкових взаємин, а саме: елімінації синонімії, багатозначності, заповнення лакун, вирішення проблеми вибору національного чи інтернаціонального терміна.
5. Результати аналізу ТРВ свідчать, що даній терміносистемі притаманні наступні лексико-семантичні особливості:
Синонімія в досліджуваній субмові є досить помітним явищем близько 20%. Джерелами синонімії виступає спеціалізація ЛО загальної мови; запозичення іншомовних термінів; скорочення формальної структури терміна; синонімія словотвірних афіксів; невідповідність внутрішньої форми терміна змістові вираженого поняття; її (синонімію) породжує існування різних шкіл та напрямків. У процесі систематизації, уніфікації і стандартизації даної термінології, під час роботи з термінами-синонімами лінгвіст повинен віддавати перевагу більш вмотивованому терміну.
Полісемантичні терміни складають 3% досліджуваної терміносистеми. Найдостовірнішим шляхом виникнення нових значень у даній терміносфері стала метонімія, а найпоширенішим видом багатозначності денотативно-сигніфікативна.
Антонімія терміносистеми ринкових взаємин має системний характер. Найбільш представницьким класом тут виявились контрадикторні антоніми різнокореневі за формальною структурою.
Найпродуктивнішим словотворчим типом вважаємо терміни-словосполучення (76% від усіх досліджуваних ТО). Похідні ТО складають 15%, серед них виділяємо суфіксальні моделі з продуктивними суфіксами: tion/-sion, -er/-or, -ing. Кореневі ТО складають 6%, терміни-складні слова 3%, терміни-абревіатури 1%.
6. ТРВ характеризується наявністю великої кількості інтернаціоналізмів. Ступінь інтернаціоналізації ТО в англійській та українській мовах вищий, ніж в німецькій. Інтернаціональні терміноелементи сприяють умотивованості термінів, через те, що їм властива доступність, точність, короткість та простота утворення. Але в процесі нормалізації терміносистеми ринкових взаємин слід раціонально поєднувати національне та інтернаціональне, беручи за основу відбору вмотивованість ТО.
7. Термінологія як сукупність термінів існує у 2-ох системних вимірах: як результат фіксації наукового пізнання (термінологічні словники) та функціонування як у контексті науково-навчальної літератури, так і в комунікативному аспекті.
Серед методик формального аналізу тексту найефективнішою вважаємо семантичну, хоча прийнятною і стабільною є все ж методика спрощеного аналізу, прикладом чого служить алгоритм компресії інформації тексту.
Складання реферату на основі вибору та комбінування готових фрагментів тексту становить один із варіантів компресії тексту. В основі автоматичного текстового реферування лежить поняття лексичних зв’язків, насамперед між ТО, та функціональної ваги речення.
8. Застосування методика дослідження вмотивованості продемонструвало її здатність до навчання іноземних мов, зокрема, при конструюванні іншомовних навчальних текстів, акцентуючи на включенні в текст більш вмотивованих лексичних одиниць.
Спираючись на кількісні оцінки вмотивованості, нові слова доцільно вводити в коротші абзаци, фрази, речення, що мають порівняно невеликий рівень членування, що у свою чергу, визначає вище функціональне навантаження нової лексичної одиниці.
У своєму дисертаційному дослідженні ми вирішили тільки окремий ряд, поставлених перед нами завдань. Звісно, що підходи до наукової нормалізації термінології на цьому не вичерпуються і потребують подальшого вдосконалення й поглиблення методики аналізу, розкриваючи перед науковцями горизонти нових пошуків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во Харьковского университета, 1972. 216 с.
2. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике языков // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. Кишинев: Штиинца, 1971. С. 251-264.
3. Акуленко В.В., Сукаленко Н.И. О различных уровнях нормы // Структурная и математическая лингвистика. Киев: Вища школа, 1976. Вып. 3. С. 3-11.
4. Алексеев П.М. Статистическая лексикография: Типология, составление и применение частотных словарей. Л.: Изд-во ЛГПИ, 1976. 120 с.
5. Англійська мова для економістів і бізнесменів / В.К. Шпак, О.О. Мустафа, Т.І. Боднар та ін. / За ред. В.К. Шпака. К.: Вища школа, 2000. 223 с.
6. Аннотирование и реферирование. Пособие по английскому языку / Г.И. Славина, З.С. Харьковский, Е.А. Антонова, М.А. Рыбакина. М.: Высшая школа, 1991. 156 с.
7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367с.
8. Апресян Ю.Д. Трудности построения формальной модели языка // Кибернетика: Перспективы развития. М.: Наука, 1981. С. 109-113.
9. Арутюнова Н.Д. Метонимия // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 300-301.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608 с.
11. Базиев А.Т., Исаев М.И. Язык и нация. М.: Наука, 1973. 248 с.
12. Барнет В. Языковая норма в социальной коммуникации // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: Наука, 1976. С. 47-69.
13. Барт Р. Основы семасиологии // Структурализм: «за» и «против». М.: Прогресс, 1976. С. 114-163.
14. Баскаков А.Н. Социолингвистические проблемы терминологии на языках народов СССР // Социолингвистические исследования терминологии языков народов СССР. Москва, 1988. С. 6-12.
15. Бачинский Я.В., Кияк Т.Р., Книгницкая М.И. Семантическая и формальная близость терминов русского, английского и немецкого языков // Научно-техническая терминология. М., 1988. Вып.6. С. 12-17.
16. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
17. Білодід О., Корнілов М., Нерознак С., Вакуленко М., Вакуленко О. Комп'ютерна програма "Українська латиниця" // Проблеми української науково-технічної термінології. Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції. Львів: Вид-во держ. ун-ту "Львівська політехніка" 1996. С. 76.
18. Блюм, Ш., Рабин Х. Современный иврит. М.: МЦ АПН, 1990. 352 с.
19. Богатирець В.В. Інтернаціоналізми в соціо-культурному аспекті (на матеріалі англомовної економічної літератури) // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці, 2001. Вип. 114. С. 108-113.
20. Большой энциклопедический словарь: в 2-х томах / Гл. ред. А.М. Прохоров. М.: Сов. Энциклопедия, 1991. 768 с.
21. Бондарчук М.М. Структурно-семантичні параметри російської авіаційної терміносистеми (макрополе рух літального апарата”): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2000. 32 с.
22. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании // Вісник Харк. держ. ун-ту. Харків, 1997. № 390. С. 19-22.
23. Боярова Л.Г. З досвіду лексикографічної роботи в Україні у 20-х роках // Вестник Харьковского политехнического ун-та. 1994. Выпуск І. № 19. С. 203-208.
24. Брагина А.А. Лексика языка и культура страны. М.: Русский язык, 1981. 176 с.
25. Брагіна Е.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською та російською: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.05 / Донецький національний університет. Донецьк, 2001. 18 с.
26. Будагов Р.А. Очерки по языкознанию. М.: Издательство Академии Наук СССР, 1953. 280 с.
27. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 264 с.
28. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Московск. ун-та. 1974. 262 с.
29. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. М., 1953. Ч.2. 178 с.
30. Бялик В.Д. Структурно-семантичні параметри терміна і його вмотивованість // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці: ЧДУ. 1997. Вип. 12. С. 78-82.
31. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. М.: Наука, 1977. 312 с.
32. Виробничий термінологічний бюлетень. К.: Вид-во ВУАН, 1935. 80 с.
33. Витт Н.В., Тункель В.Д. Влияние характеристик научно-технического текста на учебную деятельность // Иностранные языки в высшей школе. М.: Высшая школа, 1974. Вып.8. С. 52-57.
34. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. М.: Изд-во МГУ, 1993. 112 с.
35. Воорхуве Н. Международная документация в области стандартизации // Стандартизация в информационной работе: Сборник переводов. М.: ВИНИТИ, 1966. № 5. С. 33-40.
36. Вюстер Е. Международная стандартизация в технике. Л.-М.: Стандартгиз, 1935. 302 с.
37. Гавранек Б. Задачи литературного языка и его культура // Пражский лингвистический кружок. М.: Прогресс, 1967. С. 338-377.
38. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230-293.
39. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
40. Галинский К. Стандартизация в терминологии: Обзор // Terminologies for the eighties: Intern. Spec. sect.: 10 y. of InfoTerm. München etc.: Saur, 1982. 412 p.
41. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
42. Герд А.С. Логико-понятийная структура научного текста и его семантика // Вопросы семантики. Калининград: Изд-во Калининград. гос. ун-та, 1978. С. 54-58.
43. Герд А.С. Терминология унификация или стандартизация? // Научно-техническая информация. Серия 2. М.: 1978. №4. С. 1-4.
44. Гнатишена І.М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтеграції): Дис канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1996. 167 с.
45. Гнатишена І.М., Кияк Т.Р. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології. К., 1996. 102 с.
46. Головин Б.Н. Роль терминологии в научном и учебном общении // Термин и слово. Горький: Изд-во ГГУ, 1979. С. 14-23.
47. Головин Б.Н. Основы культуры речи. М.: Высшая школа, 1980. 335 с.
48. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
49. Голякова Л.А. Синтаксическое варьирование как проявление динамики нормы в немецком литературном языке. Пермь, 1983. 36 с.
50. Гумбольдт В. фон. О различении строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. C. 37-298.
51. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2000. 19 с.
52. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Шевченка. К., 1999. 18 с.
53. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 55-56.
54. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Нормативные основы унификации терминологии // Культура речи в технической документации. М.: Наука, 1982. С. 5-35.
55. Дешериев Ю.Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском обществе. М.: Наука, 1966. 404 с.
56. Дешериев Ю.Д., Протченко И.Ф. Развитие языков народов СССР в советскую эпоху. М.: Просвещение, 1968. 312 с.
57. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. М.: Наука, 1977. 382 с.
58. Дешериев Ю.Д. Проблемы универсализации (интернационализации) терминологии в условиях развития национально-русского двуязычия: Применительно к развитию языковой жизни советского общества // Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук союзных республик. М.: Наука, 1983. С. 30-36.
59. Дрезен Э.К. Научно-технические термины и обозначения и их стандартизация: 3-е перераб. издание. Стандартгиз, 1936. 99 с.
60. Дрозд О.М., Дубічинський В.В., Д'яков А.С. Словник-посібник економічних термінів: Рос. - укр. - англ. / За ред. Т.Р.Кияка. К.: КМ Academia, 1997. 264 с.
61. Дрозд О.М. Нормативна фахова термінологія та діяльність міжнародних інформаційних центрів термінологічної стандартизації // Проблеми української науково-технічної термінології (3-я Міжнародна наукова конференція). Львів, 1994. С. 191-192.
62. Дрозд О.М., Іваницький Р.В. До питання розвитку терміносистем (вплив германських мов на процес формування української термінології) // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці, 1996. Вип. 2 С. 67-72.
63. Дубичинский В.В. Интернациональные омонимы, паронимы, антонимы и синонимы в русском языке: Методические рекомендации. Харьков: ХПИ, 1991. 34 с.
64. Дубичинский В.В. Лексические параллели. Харьков, 1993. 165 с.
65. Дубичинский В.В. "Ложные друзья" переводчика русского, английского, французского и испанского языков: Методические рекомендации. Харьков: ХПИ, 1990. 38 с.
66. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Дисканд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2000. 259 с.
67. Думашівський Я.Є. Синонімія дієслів руху у мові французької спортивної преси: Автореф. дис канд. філол. наук.: 10.02.05 / Київський державний лінгвістичний ун-т. К., 2002. 20 с.
68. Дымшиц З.М. Грамматика языка хинди. М.: Наука, 1986. т.1. 378 с.
69. Д’яков А.С. Деякі особливості термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці: ЧДУ. 1997. Вип. 12 (3). С. 91-95.
70. Д’яков А.С. Типологія мовних інтерференцій та їх роль у формуванні національних терміносистем: Автореф. дис канд. філол. наук.: 10.02.15 / Київський університет імені Тараса Шевченка. К., 1998. 16 с.
71. Д’яков А.С. Зовнішня та внутрішня форми термінологічних одиниць як об’єкти термінологічного планування // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. Матеріали 5-ї Міжнародної наукової конференції СловоСвіт’98”. Львів: Вид-во держ. університету Львівська політехніка”, 1998. № 336. С. 150-154.
72. Д’яков А.С., Кияк Т.Р. Роль етимології при прямому запозиченні нових термінів та терміноелементів // Проблеми зіставної семантики. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Київ, 1995. С. 100-101.
73. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспекти. К.: Вид. Дім КМ Academia”, 2000. 218 с.
74. Евгеньева А.П. Словарь синонимов русского языка. М., 1970. Том 1. С. 7.
75. Едличка А. Проблематика нормы и кодификации литературного языка в отношении к типу литературного языка // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспекте. М.: Наука, 1976. С. 16-39.
76. Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 328 с.
77. Журавлев В.Ф. Философско-логические вопросы упорядочения терминологии // Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук союзных республик. М.: Наука, 1983. С. 107-122.
78. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: АООТ Торговый дом Донбасс”, 1998. 253 с.
79. Исаев М.И. Две тенденции в национальном развитии и проблема языка // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке Кишинев: Штиинца, 1971. С. 242-250.
80. Исаев М.И. О языках народов СССР. М.: Наука, 1978. 224 с.
81. Ицкович В.А. Языковая норма. М.: Просвещение, 1968. 94 с.
82. Іваницький Р.В., Кияк Т.Р. П'ятимовний тлумачний словник з інформатики. К., 1995. 372 с.
83. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський державний ун-т, імені І. Франка. Львів, 1995. 20 с.
84. Іваницький Р.В. Елімінація синонімії в термінографічній діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці,