АНІСТРАТЕНКО ЮЛІЯ ІГОРІВНА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
На правах рукопису
АНІСТРАТЕНКО ЮЛІЯ ІГОРІВНА
УДК 347.73: 336.226
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Спеціальність: 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Науковий консультант Касьяненко Любов Михайлівна, доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри фінансового права
Ірпінь - 2017

Список скорочень
БКУ - Бюджетний кодекс України
ВВП - валовий внутрішній продукт
ВРУ - Верховна рада України
ГКУ - Г осподарський кодекс України
ДФСУ - Державна фіскальна служба України
ЄС - Європейський Союз
ЄСВ - єдиний соціальний внесок
ЗСО - загальна система оподаткування
КМУ - Кабінет Міністрів України
ІТ-технології - інформаційні технології
Міндоходів - Міністерство доходів і зборів України
МСБ - малий та середній бізнес
МП - мале підприємство
ПКУ - Податковий кодекс України
ППП - Податок на прибуток підприємств
ПДФО - податок на доходи фізичних осіб
СМСП - суб'єкти малого та середнього підприємництва
ССО - спрощена система оподаткування
СПД - суб’єкт підприємницької діяльності
СМП - суб’єкт малого підприємництва
ЦКУ - Цивільний кодекс України

ЗМІСТ
Вступ............................................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ........................................ 19
1.1. Стан наукової розробки проблем оподаткування малого та
середнього бізнесу в Україні................................................................................................ 19
1.2.Історико-правовий аспект становлення спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності в Україні.................................................................... 32
1.3.Зміст поняття «оподаткування малого та середнього
бізнесу»...................................................................................................................................... 45
1 4.Принципи оподаткування малого та середнього
бізнесу........................................................................................................................................ 85
Висновки до розділу 1.............................................................................................. 107
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
В УКРАЇНІ............................................................................................................................... 114
2.1. Правові основи оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу, що використовують загальну систему оподаткування........................................................................................................................ 114
2.2. Специфіка правового регулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.. 151
2.3.Особливості основних елементів єдиного податку та їх правовий статус 184
2.4. Додаткові елементи правового механізму єдиного податку 225
Висновки до розділу 2.............................................................................................. 242
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ПРИ ОПОДАТКУВАННІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ....................................................... 250
3.1. Податково-процесуальні правовідносини при оподаткуванні малого та середнього бізнесу в Україні 250
3.2. Фінансовий контроль як юридична гарантія законності при оподаткуванні малого та середнього бізнесу 268
3.3. Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства при оподаткуванні малого та середнього бізнесу в Україні.................................................................................................................... 298
Висновки до розділу 3.............................................................................................. 331
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО
БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ............................................................................................................. 334
4.1.Зарубіжний досвід правового регулювання оподаткування малого
середнього бізнесу і напрями його використання в Україні....................................... 334
4.3. Шляхи вдосконалення податкового законодавства щодо
оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні.............................................. 356
Висновки до розділу 4.............................................................................................. 376
ВИСНОВКИ............................................................................................................................. 382
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................. 398
ДОДАТКИ............................................................................................................................... 447
Додаток А. Аналіз нормативного забезпечення оподаткування малого
та середнього бізнесу в Україні
Додаток Б. Статистичні дані по кількості суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні
Додаток В. Динаміка податкових надходжень до бюджетів від платників малого та середнього бізнесу в Україні
Додаток Д. Порівняльна відсоткова характеристика малого та середнього бізнесу в зарубіжних країнах

ВСТУП
Актуальність теми. Необхідність теоретичного обґрунтування удосконалення існуючого законодавства з метою забезпечення стимулювання розвитку бізнесу в Україні, оптимізації рівня податкового навантаження для суб’єктів малого та середнього бізнесу, виявлення ефективних стимулів підтримки та методів розвитку державної політики в цій сфері визначили актуальність даного дослідження. Різноманітність наукових ідей і поглядів учених юристів та економістів щодо уявлень про сутність, призначення та особливості оподаткування доходу (прибутку) малого та середнього бізнесу і нині є найбільшою проблемою для комплексного, об’єктивного й оптимального визначення концепції правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу.
Специфіка оподаткування малого та середнього бізнесу зумовлює його роль в економіці: розвиток здорової конкуренції, вирішення проблеми зайнятості населення, сприяння економічному зростанню, надання гнучкості економічній системі відповідно до реалій сьогодення. Внесок малого та середнього бізнесу в економіку розвинених країн досить вагомий: їх частка у ВВП Франції та Італії становить близько 70 %, Японії - 55 %, США, Німеччини і Великобританії - близько 52 %; кількість працівників, зайнятих на малих та середніх підприємствах у цих країнах, становить більше половини, а у деяких країнах навіть вищий (наприклад, в Японії - 78%, Італії - 73 %, США - 54 %). Проте в Україні на сьогодні - це 1 %. Розвиток процесу оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні свідчить про наявність ряду проблем: постійної зміни податкового законодавства та податкового тиску на ці категорії суб’єктів, складності доступу з кредитування; відсутності кваліфікованих кадрів; наявності адміністративних бар’єрів. Українському бізнесу необхідно допомогти вирішити ці проблемні аспекти, зміцнити позиції у вітчизняній економіці, підвищити рівень стимулювання інвестиційної діяльності та забезпечити його вихід на європейський ринок, що вимагає планомірно реалізовувати засади державної політики підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу. Варто запровадити більш дієві механізми оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу, що сприятиме більш ефективному наповненню дохідної частини відповідних бюджетів.
Важливим для проведення наукового дослідження правової природи оподаткування малого та середнього бізнесу є вивчення реформування як загальної, так і спрощеної системи оподаткування (далі - ССО), запровадження зарубіжного досвіду стимулювання розвитку бізнесу, дотримання основних державних програм підтримки інвестиційної активності та приведення українського законодавства відповідно до рекомендацій ЄС. Саме ці процеси зумовили на науковому рівні перегляд діючих систем оподаткування щодо ефективності їх застосування для суб’єктів малого та середнього бізнесу. Крім того, запровадження бюджетної децентралізації, реформування спеціальних податкових режимів (далі - СПР), зменшення кількості суб’єктів малого та середнього бізнесу, які забезпечують достатній рівень зайнятості населення, соціальної орієнтованості, проблематика тінізації економіки, виникнення нового поняття «сімейний бізнес» та ефективні показники бізнесу розвинених європейських країн визначили обґрунтування дослідження правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу і виявлення шляхів удосконалення вітчизняного законодавства з метою покращення цієї діяльності. Усе це сприятиме пошуку нових шляхів підвищення рівня ефективності податково-правових норм, гармонійному співіснуванню загальної та спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого та середнього бізнесу.
Незважаючи на суттєві зміни у правовому регулюванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, деякі питання і дотепер залишаються неврегульованими. На сучасному етапі норми податкового законодавства, що регламентують питання оподаткування малого та середнього бізнесу, є досить суперечливими, оскільки не завжди відповідають рівню економіки та реаліям соціально-економічного розвитку держави, а іноді порушують принципи оподаткування.
Вагомо розкрити проблеми правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу неможливо без звернення до науково- теоретичних досліджень видатних учених як вітчизняної, так і зарубіжної науки.
Варто зазначити, що у роботі були використані ґрунтовні дослідження основоположників теорій оподаткування: А. Вагнера, П. Веррі, П. Годме, Д. Кейнса, Дж. Мілля, О. Мірабо, Д. Рікардо та А. Сміта. Теоретико- методологічні засади дослідження проблем підприємництва були закладені в працях Р. Кантільйона, Ж.-Б. Сейд, а потім у М. Вебера, В. Зомбарта, Д. Кейнса, П. Самуельсона, Ф. Хайєка та ін. Внесок у розвиток теорії оподаткування, зокрема податкового стимулювання, зробили A. B. Бризгалін, О. A. Ісаєв, І. М. Кулішер, І. Х. Озеров, В. П. Твердохлібов, В. М. Пушкарьова, Л. П. Павлова, В. Г. Пансков, Д. Г. Черник, С. Д. Шаталов, Т. Ф. Юткіна та ін.
У процесі дослідження використовувалися праці науковців у сфері філософії, економіки та фінансів, серед яких варто виділити вітчизняних учених, що займалися проблемами становлення, державної підтримки малого та середнього підприємництва, - В.Л. Андрущенка, О. Д. Василика, З. С. Варналія, Л. І. Вдовиченко, А. І. Крисоватого, С. В. Мочерного, С. В. Онишко, К. І. Швабія, та зарубіжних - С. Брю, Р Дорнберга, К. Мак- Коннеллі та ін.
Методологічну основу даної дисертаційної роботи становили наукові праці з теорії держави та права С. С. Алексєєва, С. Д. Гусареєва,
В. В. Копейчикова, Н. М. Оніщенко, О. В. Скакун, Ю. С. Шемшученка та ін.
Безумовно, неможливо не відзначити вагомий внесок у розвиток науки фінансового права Л. К. Воронової, праці якої були одними з перших у період становлення незалежності України.
Важливими у науковому аспекті для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні висновки фахівців фінансового та адміністративного права: В. Т Білоуса, Д. А. Бекерської, Р О. Гаврилюк, Д. О. Гетманцева, О. О. Головашевича, Л. М. Касьяненко, І. Є. Криницького, М. П. Кучерявенка, Т А. Латковської, О. А. Лукашева, Т О. Мацелик,
А. О. Монаєнка, О. А. Музики-Стефанчук, А. М. Новицького, Ю. В. Онищика, О. П. Орлюк, П. С. Пацурківського, С. Г. Пепеляєва, Д. В. Приймаченка,
Н. Ю. Пришви, О. П. Рябченко, В. О. Рядінської, Л. А.Савченко,
О. В. Солдатенко, Г П. Толстоп’ятенко, В. В. Хохуляка, В. Д. Чернадчука,
Н. Я. Якимчук та ін.
На окремих питаннях застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зосередили свою увагу М. О. Слатвінська «Альтернативні системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва» (дис. канд. екон. наук, 2011) та юристи М. А. Пожидаєва «Правове регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва» (дис. канд. юрид. наук, 2005) і С. А. Данієлян «Правове регулювання єдиного податку» (дис. канд. юрид. наук, 2014).
Вагомість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження та окреслили коло питань, які в ньому розглядаються.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Здійснене дослідження відповідає Державній стратегії розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014 - 2024 роки від 28.08.2013 № 641-р та Стратегічному плану розвитку ДФС України на 2015 - 2018 роки, затвердженому наказом ДФС України від 12.02. 2015 № 80.
Основні положення дисертації пов’язані з планами наукових досліджень Університету ДФС України у контексті виконання науково- дослідних робіт за такими темами: «Правове регулювання фінансової відповідальності в Україні» (державний реєстраційний номер 0111U010391) та Науково-дослідного інституту з проблем фіскальної політики Університету ДФС України в частині теми «Вдосконалення оподаткування сільського господарства в контексті структурної перебудови економіки України» (державний реєстраційний номер 0116U007324).
Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Національного університету державної податкової служби України (протокол № 2 від 24.10.2013), а також уточнено на засіданні Вченої ради Університету державної фіскальної служби України (протокол № 3 від 26.11.2015).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування теоретичних засад правового регулювання та комплексне обґрунтування вихідної категорії «оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні», формування відповідних пріоритетних шляхів удосконалення податкового законодавства на основі аналізу теоретичних розробок, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного та зарубіжного законодавства.
Досягнення поставленої мети обумовлює вирішення таких завдань:
- розкрити генезис наукових досліджень щодо сутності спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого та середнього бізнесу;
- визначити зміст та особливості «оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні»;
- сформулювати принципи оподаткування малого та середнього бізнесу;
- проаналізувати специфіку правового регулювання загальної та спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого та середнього бізнесу з метою виявлення переваг та недоліків кожної з них;
- охарактеризувати основні елементи правового механізму єдиного податку та визначити проблеми їх правового регулювання;
- виділити критерії ставок єдиного податку для суб’єктів малого та середнього бізнесу;
- розкрити зміст та особливості фінансового контролю щодо оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу;
- охарактеризувати податково-процесуальні правовідносини при оподаткуванні малого та середнього бізнесу в Україні;
- проаналізувати особливості юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства щодо оподаткування малого та середнього бізнесу;
- розкрити та узагальнити досвід правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу в зарубіжних країнах;
- запропонувати шляхи вдосконалення податкового законодавства щодо оподаткування малого та середнього бізнесу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні.
Предметом дослідження є правове регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні.
Методи дослідження. Комплексність, обґрунтованість і достовірність одержаних результатів дослідження забезпечувались світоглядними, філософськими, соціологічним, теоретичними засадами, використання яких обрано з урахуванням мети та завдань, об’єкта та предмета дослідження. Функціональний підхід дозволив дослідити процес оподаткування малого та середнього бізнесу як окремий елемент податкової системи, який є гарантуванням забезпечення ефективного адміністрування окремих податків, що впливає на формування дохідної частини бюджетів та підн

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках сформульовано найсуттєвіші результати дослідження, наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми - розроблено теоретичні основи до правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні. Автором визначено ряд наукових понять та категорій, внесено пропозиції щодо удосконалення чинного податкового законодавства. У результаті сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, основні з них такі:
1. Стан наукової досліджуваності правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу надав підстави стверджувати, що в усі часи науковці як економічної, політичної так і правової думки звертали свій інтерес до дослідження проблематики бізнесу, виникнення різних систем оподаткування, специфіки механізму кожниї з них та можливість ефективного застосування різними категоріями суб’єктів малого та середнього бізнесу. Науковці і нині досить колізійно вивчають питання даної тематики, особливо з імплементації прогресивного досвіду зарубіжних країн у цій сфері в національне законодавство.
Тому можемо запропонувати авторський підхід до етапів становлення наукових поглядів щодо оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу, зокрема 1-й етап - історико-фундаментальний (формування наукових позицій щодо оподаткування вцілому та зародження основ правової думки вчених); 2-й етап - теоретико-правовий (розвиток теорії та практики оподаткування розкривається через призму наукових досліджень юристів та економістів); 3-й етап - становлення оподаткування малого та середнього бізнесу (у якому аргументується наукова позиція щодо проблемних аспектів розвитку систем оподаткування малого та середнього бізнесу).
2. Набутий практичний досвід з формування підприємств малого бізнесу в Україні протягом 1991 - 2016 рр. знайшов певне висвітлення в публікаціях державних службовців, фахівців із державного управління, науковців, економістів, соціологів. Запропоновано наступні етапи історичного аспекту розвитку та етапів правового регулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: 1-й етап - нормативно-правове зародження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (період з 1991 р по 1993 р.). У даний період приймаються і набирають чинності такі основні нормативно-правові акти, як Конституція України, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», Декрет Кабінету міністрів України «Про податок на прибуток підприємств і організацій» та інші нормативно-правові акти, які закріпили існування єдиного податку. 2-й етап - стимулювання розвитку спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (період з 1994 р по
2005 р). У даний час приймається низка нормативно-правових актів, що регулюють підтримку розвитку малого та середнього підприємництва. 3-й етап - стабільності спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (з
2006 р. по 2011 р.). Важливим кроком у стимулюванні розвитку суб’єктів малого та середнього бізнесу стало прийняття у 2010 р. Податкового кодексу України. 4-й етап - кардинального реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (з 2011 р. по теперішній час). Проте, процес формування ефективного нормативно-правового забезпечення неможливий без гнучкості та приведення його у відповідність з сучасними тенденціями різних податкових та бюджетних реформ.
3. Зміст оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні, його особливості і місце в податковій системі України розкривається через можливість використання двох систем оподаткування (загальної та спрощеної), які визначається в залежності від категорії платника, його правового статусу та зайняття певним видом бізнесу. Ефективність використання кожної системи оподаткування реалізується завдяки можливості платника визначати для себе переваги кожної з них при виборі зайняття бізнесом. Тому ФОПи надають перевагу загальній системі, самозайнятим особам та фермерам вигідніша - ССО.
Особливостями правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу є неврегульованість на законодавчому рівні розмежування між суб’єктами малого та середнього бізнесу на відміну від досвіду інших держав. Постійний процес реформування податкової системи, зокрема і в частині застосування альтернативних систем оподаткування, не відповідає реаліям практичної діяльності у сфері малого та середнього бізнесу в Україні. Нормативно-правове врегулювання оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу є достатньо колізійним, оскільки містить такі правові категорії, як «спеціальний податковий режим», «спрощена система оподаткування, обліку та звітності», «єдиний податок», які є досить різними правовими категоріями і в комплексному підході не розкривають процесу оподаткування малого та середнього бізнесу.
4. Сформульовано принципи оподаткування малого та середнього бізнесу, а саме: законності (передачає дотримання усіма суб’єктами малого та середнього бізнесу норм права, а вразі порушення застосування до них відповідальності); обов’язковості (обов’язок зі сплати всіх необхідних податків, що залежать від виду зайняття ним певним бізнесом); справедливості (недопущення податкової дискримінації серед суб’єктів малого та середнього бізнесу однієї сфери); пропорційності (платоспроможності) (урахування дохідної спроможні суб’єкта малого та середнього бізнесу); єдиного підходу до оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу (в межах здійснення бізнесу в одній сфері забезпечення умов конкурентноздатності); системності (передбачає систематизацію оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу різними видами податків); ефективності оподаткування малого та середнього бізнесу (недопущення перевищення затрат на адміністрування певних податків для суб’єктів малого та середнього бізнесу); застосування податкових пільг (можливості надання податкових кредитів для певного виду бізнесу та певного платника); стимулювання розвитку бізнесу та інвестиційної активності (створення належних умов оподаткування, які б стимулювали розвиток бізнесову різних видів, а особливо найбільш прибутковіших).
5. Характеристика правового регулювання систем оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні дозволи ствердити, що право вибору суб’єктами малого та середнього бізнесу переходу із загальної на спрощену систему оподаткування є визначення пріоритетних переваг щодо розміру податкових платежів, обсяг яких не перевищуватиме, а в деяких випадках буде меншим, що дозволить розвивати малий та середній бізнес, налагодити господарські зв’язки та зменшити відповідні затрати. Вибір системи оподаткування повинен враховувати категорію податкових пільг, вид діяльності певного платника, специфіку контрагентів, кількість господарських операцій за звітній період та перспективи розвитку відповідного суб’єкта господарювання. Економічні показники розвитку малих підприємств в Україні свідчать про те, що вони не можуть ефективно виконувати фіскальну функцію. Проте, як доводить практика розвинених країн, макроекономічна політика щодо малого бізнесу повинна насамперед ураховувати не фіскальні функції, а здатність малих підприємств створювати стійкий позитивний соціально-економічний ефект.
Основними критеріями оцінювання правового регулювання функціонування різних систем оподаткування є фіскальна та соціально- економічна ефективність з урахуванням таких показників, як кількість найманих працівників, обсяг реалізованої продукції, сума сплачених податків, кількість суб’єктів малого та середнього бізнесу, які використовують ССО, порівняно з аналогічними показниками діяльності суб’єктів, які працюють за загальною системою оподаткування. Крім того, поряд з методом теоретико-правового порівняння переваг і недоліків двох систем оподаткування, запропоновано проводити оцінювання за допомогою розроблених показників: 1 - рівень правового забезпечення; 2 - коефіцієнт податкових надходжень до відповідних бюджетів; 3 - рівень соціального забезпечення та зайнятості населення; 4 - коефіцієнт розвитку виробництва та випередження реалізації виробленої продукції.
6. Правові основи оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу, що використовують загальну систему оподаткування складає діючий Податковий кодекс України та відповідні накази, розпорядження, інструкції контролюючих органів у цій сфері. Проте ця система нормативно-правових документів не розкриває всіх особливостей оподаткування різних категорій платників (ФОПів, само зайнятих осіб, юридичних осбі та фермерів), ріщними випадами податків, що залежать від специфіки зайняття ними певним видом бізнесу та організаційно-правової форми існування певної категорії платників. Весь спектр специфіки правового регулювання оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу можливий із запровадженням окремого нормативного акту - Закону України «Про оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні», який би закріпив усі вихідні категорії, особливості використання певних систем оподаткування, категорії платників та види зайнятття певним бізнесом.
7. Специфіка правового регулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності дозволила виявити проблемні аспекти, що виникають у суб’єктів малого та середнього бізнесу, а саме: 1) набуття статусу платника єдиного податку (особливо для новостворених суб’єктів та реорганізованих суб’єктів); 2) специфіка зайняття різними видами бізнесу (споживчий, надання побутових послуг та інший), що впливає на особливості правового статусу платника, розмір об’єкта оподаткування та відповідної ставки податку; 3) наявність багатьох обмежень (кількість найманих працівників, розмір одержаного доходу (прибутку), обмеження якісного характеру до різних категорій платників та щодо окремих операцій таких осіб), що призводять до звуження виду діяльності, а також припинення їхньої діяльності; 4) збільшення податкового навантаження на суб’єктів малого та середнього бізнесу, проте спрощення процедур податкового контролю; 5) питання звітності щодо сплати єдиного податку (оскільки податковий період та період подання звітності збігаються).
Для суб’єктів малого та середнього бізнесу з метою покращання механізму оподаткування та врегулювання колізійних аспектів необхідно спростити облік ПДВ, чітко визначити рівень розподілу витрат подвійного призначення (при оподаткуванні «сімейного бізнесу»), види діяльності, які належать до малого і середнього бізнесу, з урахуванням специфіки категорій платників та систем оподаткування, які вони використовують.
8. Особливості основних елементів єдиного податку та їх правовий статус визначають в залежності від сфери діяльності платника. Так, платників потрібно законодавчо розмежувати на тих, що використовують загальну систему оподаткування, та тих що на ССО: ФОПів, юридичних осіб, само зайнятих осіб, фермерів та сільськогосподарських товаровиробників, також розмежовуючи їх за приналежністю до податкового президентства. Ця класифікація впливає на визначення об’єкта та вставнолення ставок для певних категорій платників.
9. Додаткові елементи правового механізму єдиного податку мають свої особливості, оскільки правове регулювання оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу з цього питання має колізійні аспекти. Актуальним залишається питання подання податкової звітності різним категоріями платників малого та середнього бізнесу, не розмежовують строки та специфіка встановлення різних податкових періодів для них.
10. Податково-процесуальні правовідносини при оподаткуванні малого та середнього бізнесу в Україні мають колізійні моменти щодо вирішення податкових спорів, які виникають з приводу порушення законодавства у сфері оподаткування малого та середнього бізнесу.
11. Специфіка здійснення правового забезпечення фінансового контролю надала підстави стверджувати, що стосовно суб’єктів, які використовують загальну систему оподаткування, застосовуються посилені міри контролю, на відміну від «спрощенців». Тому з метою покращення ефективності правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу, запропоновано обмежити перехід з однієї системи оподаткування на іншу до одного разу на рік, що дозволить підвищити ефективність методів контролю при переході.
Доцільно запровадити фінансовий моніторинг як один з методів контролю для суб’єктів малого та середнього бізнесу, що здійснюють сімейний бізнес у сфері готельного, ресторанного бізнесу, надання побутових послуг з метою виявлення проблемних аспектів у правовому регулюванні оподаткування цих суб’єктів, уникнення ухилення від сплати податків та не донарахування сум доходів від виручки.
12. Правове регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства при оподаткуванні малого та середнього бізнесу в Україні має деякі проблемні аспекти, а саме: визначення суб’єкта податкового правопорушення серед платників юридичних-осіб та консолідованих платників (при сімейному бізнесі), відсутність нормативного забезпечення «. Підтверджено відсутність законодавчого врегулювання поняття «вини» та проблемні аспекти врегулювання «повторності» вчинення правопорушень.
Доведено, що серед суб’єктів малого та середнього бізнесу найтиповішими є вчинення таких правопорушень, як несвоєчасна сплата або несплата єдиного податку, неоприбуткування готівки в касу; неведення, неналежне ведення, втрата або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат; залучення до діяльності неоформленого працівника; отримання доходу від діяльності, що не зазначена у свідоцтві платника єдиного податку; несплата або несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску та неподання звітності, невикористання РРО та інших видів правопорушень.
13. Дослідження досвіду зарубіжних країн щодо правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу дозволило виявити такі специфічні особливості:
- за законодавством більшості розвинених країн малий та середній бізнес визначені як особливий суб’єкт державного регулювання. Специфіка оподаткування таких платників полягає у можливості застосування пільг, виборі альтернативного оподаткування, спрощенні звітності та підвищенні інвестиційної активності суб’єктів малого та середнього бізнесу;
- наявні закони, що регулюють правове забезпечення оподаткування малого та середнього бізнесу, а саме визначають розмежування бізнесу: у США - Закон «Про малий бізнес», «Закон про інвестиції в малий бізнес», що встановлює види суб’єктів малого бізнесу, їх дохід, у Польщі - Торговий та Комерційний кодекси, які регулюють процес ведення бізнесу різними суб’єктами та обмеження щодо доходу, у Німеччині - Закон про допомогу бюрократії, де кваліфікуються компанії малого та середнього бізнесу залежно від річного доходу в 60 000 євро, у Франції - Закон про економічну модернізацію, що визначає розмежування малого та середнього бізнесу за чотирма критеріями (кількість співробітників, оборот, сукупні активи юридичних підрозділів та фінансові зв’язки між ними). Специфікою розмежування малого та середнього бізнесу є наявність 5000 співробітників, обороту менше ніж 1,5 млрд євро і сукупні активи менше 2 млд євро.
У зарубіжному законодавстві наявні норми, що регулюють поняття суб’єктів малого та середнього бізнесу, розмежування їх за видами, процес та специфіку оподаткування, що полягає у наданні податкових пільг, спрощенні їх податкової звітності.
14. Удосконалення правового регулювання стимулювання участі в малому та середньому бізнесі сприятиме збільшенню кількості нових учасників та підтримання щорічних темпів їх зростання і забезпечить достатній рівень зайнятості населення, збільшення робочих місць. Проте необхідною умовою вбачається застосування простих правил оподаткування, які б мінімізували ризик помилки при використанні саме спрощеної системи оподаткування цими платниками, оскільки вона базується на оціночній методиці. Недосконалість та колізійність правового забезпечення
оподаткування малого та середнього бізнесу впливає на рівень податкових надходжень до бюджетів саме від цього податку, а також призводить до зменшення кількості платників цієї категорії. Основними способами протидії порушення податкового законодавства є: посилення відповідальності
суб’єктів малого та середнього бізнесу; створення ефективного фінансового контролю за їх діяльністю, єдиної бази платника податків, враховуючи особливості зайняття їх різними видами бізнесу та статусу платника податків.
На основі аналізу сутності концепцій правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу розглянуто становлення та формування правової думки щодо вихідної категорії «оподаткування малого та середнього бізнесу», становлення системи оподаткування малого та середнього бізнесу, розвиток теоретико-методологічних засад спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у доктринальному та функціональному аспектах. Аргументовано концепцію правового регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу з урахуванням переваг та недоліків застосування спеціального режиму оподаткування для стимулювання підвищення рівня ефективності процесу оподаткування, соціального забезпечення населення, гарантування та реалізації основних принципів рівноцінного розподілу податкового тиску на різні категорії бізнесу, раціонального використання виробничого капіталу, створення «податкового клімату» для вітчизняного бізнесу, зменшення рівня «тінізації» економіки та покращення наповнення дохідної частини бюджетів у межах запровадженої фіскальної децентралізації.
Правове регулювання оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу у майбутньому повинно розвиватись за такими напрямами:
1) удосконалення податкового законодавства, що передбачає включення доповнень до розділу Податкового кодексу України «Спеціальні податкові режими», а також прийняття Закону України «Про малий та середній бізнес в Україні», «Про інвестиції в малий бізнес України», що забезпечить єдність закону та сприятиме розвитку законодавчого врегулювання оподаткування малого та середнього бізнесу; використання досвіду зарубіжних країн щодо оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу у національному законодавстві, що зумовить збільшення рівня ВВП, забезпечення соціально-економічного розвитку та зайнятості населення, розвитку різних видів бізнесу, врахування стратегій фіскальної децентралізації, а це у свою чергу потребує прийняття на цій підставі Закону України «Про економіко-правову модернізацію оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні»;
2) покращання правового забезпечення оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу з метою вдосконалення адміністрування податків, які сплачують ці платники (прийняття окремого розділу в ПКУ «Оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу», який би нормативно врегулював специфіку застосування як загальної, так і спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності).
З метою вдосконалення правових засад оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні сформульовано пропозиції до податкового законодавства, зокрема:
1) доповнити розділ XIV ПКУ «Спеціальні податкові режими», главу 1. «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності», а саме:
- доповнити п. 1 ст. 291 ПКУ, виклавши в такій редакції: «У цьому розділі встановлено правові засади оподаткування суб’єктів малого та середнього бізнесу»;
- доповнити п. 291.3 ст. 291 ПКУ. виклавши в такій редакції: «малий бізнес - це систематизована, організаційно-економічна діяльність у будь-якій сфері, яка здійснюється фізичними особами та малими підприємствами на власний ризик, які використовують найману працю не більше 50 осіб, з метою одержання від цієї діяльності доходу, що не перевищує 500 тис. грн»;
- доповнити п. 291.3 ст. 291 ПКУ, виклавши в такій редакції: «середній бізнес - це систематизована, організаційно-економічна діяльність в будь-якій сфері, яка здійснюється фізичними та юридичним особами, на власний ризик, які використовують найману працю не більше 100 осіб, з метою одержання від цієї діяльності доходу (прибутку), що не перевищує 5 млн грн»;
- доповнити п. 291.4 ст. 291 ПКУ, виклавши в такій редакції: «Платники єдиного податку серед суб’єктів малого та середнього бізнесу:
Серед резидентів: 1) фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - суб’єкти господарювання, а також консолідовані групи (сім’ї), які отримують доходи із джерела походження в Україні, так і іноземні доходи (обмеження щодо видів діяльності не передбачені); 2) юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які отримують дохід з джерела походження в Україні так і за її межами; 3) самозайняті особи - фізичні та юридичні особи, які займаються бізнесом у будь-якій сфері та отримують дохід з джерела походження в Україні так і за її межами;
1) сільськогосподарські підприємства - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які займаються с/г та отримують від цієї діяльності дохід з джерела походження в Україні так і за її межами; 5) фермери - фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку, а також консолідовані групи (сім’ї), які отримують доходи із джерела походження в Україні, так і іноземні доходи від фермерської діяльності.
Серед нерезидентів: 1) фізичні особи - іноземці, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - суб’єкти господарювання, а також консолідовані групи (сім’ї), які отримують доходи із джерела походження в Україні (обмеження щодо видів діяльності не передбачені); 2) юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, філії, представництва іноземних компаній, які отримують дохід з джерела походження в Україні; 3) самозайняті особи - фізичні та юридичні особи - іноземці, які займаються бізнесом у будь-якій сфері та отримують дохід з джерела походження в Україні; 4) сільськогосподарські підприємства - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які займаються с/г та отримують від цієї діяльності дохід з джерела походження в Україні; 5) фермери - фізичні особи-іноземці, зареєстровані в установленому законом порядку, а також консолідовані групи (сім’ї), які отримують доходи із джерела походження в Україні від фермерської бізнесової діяльності».
- доповнити п. 292.1 ст. 292 ПКУ, виклавши в такій редакції: «1.Об’єктом оподаткування єдиного податку для суб’єктів малого та середнього бізнесу визнається дохід, який отримується платником податку від заняття бізнесом, отриманий протягом звітного періоду у матеріальній та нематеріальний формах.
2. Об’єктом оподаткування для консолідованої групи (сім’ї) з числа резидентів та нерезидентів визнається загальний оподатковуваний дохід, що містить сукупність доходів за певний період окремих учасників консолідованої групи від зайняття бізнесом у будь-якій сфері.
3. Об’єктом оподаткування єдиного податку суб’єкта малого та середнього бізнесу серед нерезидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела походження в Україні, від заняття ним будь-якого виду бізнесу, який остаточно оподатковується під час його нарахування чи сплати»;
- доповнити п. 292.1 ст. 292 ПКУ, виклавши в такій редакції: «База оподаткування для суб’єктів середнього бізнесу серед резидентів та нерезидентів визнається прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за певний звітний період»;
- доповнити ст.293 ПКУ, виклавши в такій редакції: «Ставки єдиного податку для платників серед резидентів: 1) для фізичних осіб - від 30 до 70 н.м.д.г.; 2) для юридичних осіб - від 100 до 400 н.м.д.г. ; 3) для самозайнятих осіб - від 200 до 300 н.м.д.г. ; 4) для сільськогосподарських підприємств - від 200 до 300 н.м.д.г.; 5) для фермерів - від 100 до 300 н.м.д.г. Серед нерезидентів: 1) для фізичних осіб - від 1 до 3%; 2) для юридичних осіб - від 5 до 10%; 3) для самозайнятих осіб - від 2 до 4% ; 4) для сільсько­господарські підприємства - від 5 до 10% ; 5) для фермерів - від 5 до 10% »;
- доповнити цю главу статтею, виклавши в такій редакції: «Пільги передбачаються для ін