Аргунова Анна Михайлівна. Правове регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів

Короткий опис

Аргунова Анна Михайлівна. Правове регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.05, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 219 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
АРГУНОВА АННА МИХАЙЛІВНА
УДК 349.22:336.225
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПОСАДОВИХ
ОСІБ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ
Спеціальність 12.00.05 - трудове право;
право соціального забезпечення
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник -
Ярошенко Олег Миколайович, доктор юридичних наук, професор
Харків - 2014
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ - СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА 12
1.1. Служба в органах доходів і зборів як особливий різновид трудової
діяльності 13
1.2. Персонал органів доходів і зборів 41
1.3. Поняття і суттєві ознаки посадових осіб органів доходів і зборів 68
Висновки до розділу 1 94
РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ 98
2.1. Правова традиція регулювання трудових відносин посадових осіб
органів доходів і зборів в Україні: особливості ґенези 98
2.2. Зарубіжний досвід правового регулювання трудових відносин
посадових осіб органів доходів і зборів 125
Висновки до розділу 2 153
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ 159
3.1. Особливості проходження служби в органах доходів і зборів 159
3.2. Основні напрямки вдосконалення правового регулювання трудових
відносин посадових осіб органів доходів і зборів 176
Висновки до розділу 3 185
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197

Список літератури

ВИСНОВКИ
У рукопису подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягало в тому, щоб на підставі доробку доктрини трудового права, порівняльного аналізу трудового законодавства України й зарубіжних держав, опрацювання вітчизняної правової традиції, вивчення правозастосовної практики охарактеризувати службу в органах доходів і зборів як особливий різновид трудової діяльності, класифікувати персонал цих органів, з’ясувати суттєві ознаки їх посадовців, означити сучасний стан правового регулювання трудових відносини за їх участю й окреслити шляхи його вдосконалення. У результаті дослідження сформульовано нижченаведені основні висновки.
1. Служба в органах доходів і зборів - це вид державної служби, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за освітньо - кваліфікаційним рівнем, віком, станом здоров’я, діловими й моральними якостями громадян України, які обіймають посади в системі органів доходів і зборів, спрямованій на формування й подальшу реалізацію державної політики в частині адміністрування податків, зборів, митних платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на здійснення контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства.
2. Виокремлення служби в органах доходів і зборів як окремого різновиду державної служби є закономірним, бо без неї неможливою є реалізація таких основних напрямів державної політики з питань національної безпеки в економічній сфері, як-от: (а) забезпечення умов для сталого економічного зростання й підвищення конкурентоспроможності національної економіки; (б) прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, досягнення ефективності інвестиційних процесів; (в) стимулювання випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;
(г) подолання тінізації економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово -кредитної сфери і припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси; (д) забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої й зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників і фінансового ринку.
3. До найбільш актуальних проблем, пов’язаних із правовим забезпеченням служби в органах доходів і зборів як особливого різновиду трудової діяльності, належать: (а) брак довгострокової програми розвитку служби в цих органах; (б) непослідовність реформування як державної служби загалом, так і служби в органах доходів і зборів, зокрема; (в) слабкість механізму взаємодії між громадянським суспільством і органами доходів і зборів; (г) потреба подальшої диференціації умов вступу і проходження служби в цих органах різних категорій її працівників; (д) недосконалість процедури оцінювання результатів трудової діяльності персоналу органів доходів і зборів, присвоєння їм рангу і просування по службі; (е) брак дійових механізмів стимулювання трудової діяльності працівників цих органів; (є) низька ефективність системи підвищення рівня професійної компетентності персоналу органів доходів і зборів.
4. Персонал органів доходів і зборів складають: (а) посадові особи, які є суб’єктами трудового права, оскільки вступ на державну службу є результатом реалізації людиною конституційного права на працю і права на рівний доступ до державної служби. Громадянин України, володіючи конституційним правом вільно обирати рід трудової діяльності, обирає службу в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, що відбувається не примусово, а в добровільному порядку на підставі вільного волевиявлення; (б) податкова міліція; (в) науково- педагогічні й наукові працівники навчальних закладів і науково-дослідних
установ; (г) адміністративно-технічний персонал; (д) обслуговуючий персонал.
5. До суттєвих ознак посадових осіб органів доходів і зборів належать: (а) громадянство України; (б) зайняття штатної посади в одному із цих органів; (в) прийняття Присяги державного службовця; (г) здатність за віком, освітньо -кваліфікаційним рівнем, станом здоров’я, досвідом роботи, діловими й моральними якостями виконувати покладені на органи доходів і зборів завдання, а на цих осіб - посадові обов’язки; (д) правовий статус указаних осіб визначається Податковим і Митним кодексами України, а в неврегульованій ними частині - Законом України «Про державну службу», КЗпП України та іншими законодавчими актами; (е) посадовець виконує свої посадові обов’язки від імені держави й за її дорученням, а остання контролює його діяльність, а в передбачених законодавством випадках застосовує до нього засоби примусу; (є) наявність обмежень, пов’язаних із прийняттям і проходженням служби в органах доходів і зборів; (ж) присвоєння спеціального звання; (з) оплата праці цих посадовців здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
6. Ґенеза правового регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів в Україні включає певні етапи: (а) 1-й (до 1917 р.) - зародження правового регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів; (б) 2-й (1917 - 1991 рр.) - формування радянського типу правового регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів; (в) 3-й (1991 р. - до сьогодення), що об’єднує 2 періоди: перший (1991 - 2012 рр.) - становлення правового регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів у роки незалежності України і другий (2013 р. - до сьогодення) - правове регулювання трудових відносин посадових осіб органів доходів і зборів за часів адміністративної реформи й реформи державної служби.
7. Проходження служби в органах доходів і зборів є керованим процесом, регулюючий вплив на який мають як правові норми, так і чинники організаційного порядку. Вивчення цих сторін кар'єрного процесу в сукупності не тільки теоретично важливе, а й практично необхідне, оскільки без урахування їх органічної єдності неможливо правильно й виважено будувати кадровий складник державної політики в частині адміністрування податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тільки послідовне дотримання правових норм, а також урахування чинників організаційного порядку дозволять у повному обсязі реалізувати державницький підхід у роботі з кадрами й забезпечити прийняття на посади в органах доходів і зборів, а в подальшому просування на вищі посади професійно більш підготовлених, компетентних і морально стійких громадян і формування ефективного кадрового резерву на ці посади.
8. З метою поліпшення кадрового складу органів доходів і зборів і з урахуванням зарубіжного досвіду рекомендується законодавчо закріпити перелік умов, за яких особа не може бути прийнята на цю службу: (а) відсутність громадянства України або наявність подвійного громадянства; (б) наявність підтвердженого медичним висновком захворювання, що перешкоджає проходженню служби в органах доходів і зборів; (в) подання підроблених документів або свідомо помилкових відомостей при вступі на службу; (г) визнання рішенням суду недієздатності особи або її обмеженої дієздатності; (д) наявність непогашеної або не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення умисного злочину; (е) позбавлення особи судом права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади; (є) якщо особа зазнавала адміністративного стягнення за корупційне правопорушення - протягом одного року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; (ж) звільнення в минулому з органів доходів і зборів за дії, що дискредитують особу; (з) зайняття іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої, а також медичної практики; (и) виконання повноважень народного депутата України; (і) входження до складу правління, інших виконавчих або контрольних органів чи наглядової ради підприємства або організації, що мають на меті одержання прибутку, крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, і представляють інтереси держави або територіальної громади в раді (спостережній раді) чи в ревізійній комісії господарської організації; (й) порушення вимоги законодавства щодо обмеження роботи близьких осіб.
9. Інструкцію щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, затверджену наказом Міндоходів від 2 серпня 2013 р., №329, вважаємо такою, що суперечить вимогам статей 3, 22, 24 Конституції України. Адже застосування поліграфів зачіпає честь і гідність людини, безпосередньо не стосуються її роботи чи посади, а в подальшому створює підґрунтя для дискримінації у сфері праці. Також слід враховувати, що за ст. 93 Основного Закону виключно законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина й засади регулювання праці.
10. З метою систематизації правового регулювання й покращання правозастосовної практики необхідно розробити і прийняти Закон України «Про службу в органах доходів і зборів», у якому визначити: (а) структуру системи органів доходів і зборів як складової частини державної служби, (б) правові, організаційні й фінансові засади їх діяльності, (в) завдання, функції й повноваження і правовий статус їх посадових осіб і (г) гарантії їх соціально-правового захисту. Розроблено структуру і внесено пропозиції щодо змістового наповнення цього законодавчого акта.
У перспективі сутність службової дисципліни, її дотримання, обов'язки посадових осіб органів доходів і зборів, види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, права керівників щодо застосування останніх, а також порядок оскарження таких стягнень мають визначатися Дисциплінарним статутом органів доходів і зборів України