Августинович Анна Анатоліївна. Теоретичні засади створення генетичної систематики Видів електричних машин

Короткий опис

Августинович Анна Анатоліївна. Теоретичні засади створення генетичної систематики Видів електричних машин : Дис... канд. наук: 05.09.01 2008

Августинович А. А. Теоретичні засади створення генетичної систематики Видів електричних машин. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.01 електричні машини і апарати. Інститут електродинаміки НАН України, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної задачі створення теоретичних засад та розробки систематики Видів електричних машин обертального та поступального руху. На підставі періодичної структури ГК та принципу збереження генетичної інформації, науково обґрунтовано вибір генетичної концепції створення систематики. Розроблено і побудовано генетичну модель утворення і розвитку систематичних класів ЕМ, на основі якої визначено систематичні одиниці та структуру їх супідрядності, яка визначає незмінну структуру систематики. Встановлено наявність системних взаємозв’язків між структурою ГК, генетичним кодом, принципами збереження та систематичними одиницями ЕМ, що потверджує достовірність визначення допоміжної систематичної одиниці Підродина. Розроблено сукупність методів систематики Видів ЕМ, які становлять єдину методогію систематики. Універсальність розроблених методів потверджено для систематичних класів ЕМ обертального і поступального руху та функціонального класу суміщених електромеханічних систем типу „мотор-рушій”.
Створено систематику Видів електричних машин обертального і поступального руху, на основі якої розроблено повний каталог Видів та електронну базу даних.

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток теоретичні засади структурно-системних досліджень в електромеханіці і на цій основі вперше вирішено актуальну науково-прикладну задачу створення генетичної систематики Видів електричних машин обертального та поступального руху.
Основні результати виконаних досліджень і розробок можна узагальнити наступними положеннями:

Прогресуюче зростання структурної та функціональної різноманітності електричних машин та відсутність науково обгрунтованих класифікацій зазначеної різноманітності спричиняють необхідність створення систематики Видів електричних машин обертального та поступального руху, а рівень структурно-системних досліджень в електромеханіці дозволяє здійснити постановку такої задачі.
На підставі періодичної структури Генетичної класифікації та принципу збереження генетичної інформації, науково обґрунтовано вибір генетичної концепції створення систематики, що дозволяє: гарантувати повноту і незмінність структури систематики; визначати єдиним методологічним підходом систематичні класи надвидового рівня; здійснювати прогноз подальшого структуроутворення електричних машин на рівні систематичних класів.
Розроблено і побудовано генетичну модель утворення і розвитку систематичних класів електричних машин, на основі якої визначено основні та допоміжні систематичні одиниці та структуру їх супідрядності„Вид””Рід”„Підродина””Родина”, яка визначає структуру систематики, незмінність якої зумовлена тим, що систематичні одиниці є генетично визначеними і не залежать від набутих ознак або рівня розвитку досліджуваних класів.
Встановлено наявність системних взаємозв’язків між структурою Генетичної класифікації, універсальним генетичним кодом, принципами збереження та систематичними одиницями електричних машин, що потверджує достовірність вибраного генетичного підходу до створення систематики та забезпечує визначення допоміжної систематичної одиниці Підродина за системною ознакою різновиду просторового руху рухомої частини електромеханічних об’єктів.
Розроблено сукупність методів, необхідних для створення систематики Видової різноманітності електричних машин: ідентифікації таксономічних ознак, визначення області існування, кількісного складу та генетичної інформації Видів і Родів, складання опису систематичних одиниць, визначення кількісного складу та генетичної інформації неявних Видів та правила формулювання назв систематичних одиниць, які в сукупності становлять єдину методогію систематики. Універсальність розроблених методів потверджено як для систематичних класів електричних машин обертального і поступального руху, так і для функціональних класів ЕМ (класу суміщених електромеханічних систем типу „мотор-рушій”).
З використанням Генетичної класифікації визначено область існування класів електричних машин обертального і поступального руху, яка встановлює межі та визначає кількісний склад породжувальних структур Видів, а саме: області існування електричних машин обертального та поступального руху складаються із42та24ПДП, впорядкованих в межах4груп симетрії та5і2геометричних класів відповідно.
З використанням розробленої єдиної методології систематики визначено:

структуру Видового складу електричних машин обертального та поступального руху представлений42(в т.ч.15базовими та27близнюками) та24(в т.ч.9базовими та15близнюками) Видами відповідно;
рангову структуру систематики ЕМ обертального та поступального руху„Вид””Рід””Підродина””Родина”,аналіз якої показав, що Видова різноманітність електричних машин обертального та поступального руху представлена5та2Родами відповідно, а класи ЕМ обертального та поступального руху мають статус Підродини;
кількісний склад неявних Видів електричних машин обертального та поступального руху, представлений відповідно29та15Видами, генетична інформація яких вперше визначена і описана в даній роботі, що є основою їх подальших досліджень та практичного використання.

Створено систематику Видів електричних машин обертального і поступального руху, на основі якої розроблено повний каталог Видів (як відомих, так і неявних) та електронну базу даних „Систематика Видів Підродин електричних машин обертального та поступального руху”. Розроблено також повні каталоги Видів вентильно-реактивних двигунів обертального та поступального руху, магнітогідродинамічних машин індукційного типу з обертовим та біжучим магнітним полем та суміщених електромеханічних систем типу «мотор-колесо» та «мотор-гусениця».
Достовірність та обґрунтованість наукових результатів потверджено принципами структурної організації та реальними історичними процесами утворення, розвитку і структурної мінливості систематичних класів Підродини електричних машин поступального руху та класу суміщених електромеханічних систем типу „мотор-рушій”.
Подальше використання результатів роботи пропонується для постановки і вирішення нових задач систематичних досліджень (створення систематики внутрішньовидових, надвидових та довільних функціональних класів) та задач прикладного характеру (генетичне проектування, геномні дослідження і створення генетичних банків інновацій, розробка методологічних і організаційних основ побудови системи освіти, створення інформаційно-інноваційного забезпечення пошукових САПР, впорядкування термінології в галузі електромеханіки).