Ажаман Ірина Анатоліївна Соціально-економіч­ний розвиток будівництва в сільській місцевості: теорія, методологія, практика

Короткий опис

Ажаман Ірина Анатоліївна, завідувач кафедри ме­неджменту та управління проектами Одеської державної академії будівництва та архітектури: «Соціально-економіч­ний розвиток будівництва в сільській місцевості: теорія, методологія, практика» (08.00.05 - розвиток продуктив­них сил і регіональна економіка). Спецрада Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті

Міністерство освіти і науки України
Одеська державна академія будівництва та архітектури

На правах рукопису

АЖАМАН ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 332.122:338.49:332.83

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант Сахацький Микола Павлович Доктор економічних наук, професор

Одеса – 2016

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
18
1.1. Ідентифікація категоріального апарату щодо соціально-
економічного розвитку будівництва в сільській місцевості та визначення його особливостей

18
1.2. Становлення системи державного управління сільським
будівництвом
49
1.3. Роль соціально-економічного розвитку будівництва в
посиленні конкурентоспроможності сільської місцевості
62
Висновки до розділу 1 74
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

77
2.1. Методологічні основи дослідження соціально-економічного
розвитку будівництва в сільській місцевості
77
2.2. Принципи соціально-економічного розвитку будівництва в
сільській місцевості
97
2.3. Методичні підходи щодо визначення потреби в об’єктах промислового і цивільного будівництва в сільській
місцевості

107
Висновки до розділу 2 114
РОЗДІЛ 3. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
117
3.1. Аналіз соціально-економічного розвитку сільської
місцевості
117
3.2. Взаємозв’язок розвитку аграрного сектору економіки та
будівництва в сільській місцевості

131

3.3. Розвиток промислового та цивільного будівництва й
інженерно-технічної інфраструктури в сільській місцевості
146
3.4. Регіональні аспекти розвитку будівництва в сільській
місцевості
179
Висновки до розділу 3 198
РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

203
4.1. Інституціональне забезпечення соціально-економічного
розвитку будівництва в сільській місцевості
203
4.2. Активізація впровадження в сільській місцевості світового
досвіду розвитку будівництва
238
4.3. Розвиток інвестиційної політики у сфері будівництва на селі 249
Висновки до розділу 4 274
РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ БУДІВНИЦТВА В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
278
5.1. Забезпечення багатоукладного розвитку сільського
господарства
278
5.2. Розвиток екологічного менеджменту будівництва 294
5.3. Розвиток ринкової інфраструктури сільської місцевості на
основі розбудови агрологістичних центрів та інноваційного маркетингу

311
Висновки до розділу 5 346
ВИСНОВКИ 349
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 359
ДОДАТКИ 412

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність соціально-економічного розвитку будівництва в сільській місцевості України спричинена економічними, соціальними, демографічними, екологічними, політичними та світогосподарськими процесами. До числа основних із них слід віднести: прискорений розвиток на селі багатоукладності, що характеризується одночасним функціонуванням господарюючих суб’єктів, які потребують різних за техніко-технологічними параметрами будівель та споруд виробничого призначення; необхідність нарощування експортного потенціалу аграрного сектора та посилення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції на внутрішньому та світовому ринках, що реально лише за умови розбудови ринкової інфраструктури; підвищення вимогливості до будівництва, експлуатації та обслуговування в сільській місцевості об’єктів промислового та цивільного призначення з позицій якості, безпечності, ергономічності, економічності та ефективності; нагальність зменшення негативного впливу будівництва та його об’єктів на оточуюче середовище; важливість задоволення соціально-побутових та соціально-культурних потреб мешканців сільських населених пунктів, що вимагає модернізації та будівництва на селі інфраструктурних комунально-побутових комплексів та житлово- господарських приміщень згідно сучасних цивілізаційних вимог. Пріоритетність розвитку сільської місцевості визначена у «Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року», де промислове і цивільне будівництво розглядається як дієвий механізм забезпечення життєздатності українського села.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Найбільш важливими науковими та практичними результати проведених досліджень є теоретично-методологічні узагальнення й обґрунтування пропозицій, прикладна реалізація яких забезпечує сталий соціально- економічний розвиток будівництва в сільській місцевості України.
1. За семантичною сукупністю та лексичною структурою ідентифіковано категоріальний апарат щодо соціально-економічного розвитку будівництва в сільській місцевості. Обґрунтовується трактування соціально-економічного розвитку будівництва в сільській місцевості як дуальної системи мезоекономічного рівня, міжгалузева взаємодія складових якої передбачає спорудження й модернізацію об’єктів нерухомості виробничого, обслуговуючого та соціального призначення, що, будучи просторово розосередженими та належними до різних сфер життєдіяльності, характеризуються цілісною єдністю та забезпечують задоволення як індивідуальних та громадських потреб сільських суб’єктів, так і господарського комплексу в цілому. Виявлено сучасні особливості соціально-економічного розвитку будівництва в сільській місцевості, що спричинюються сільським способом життя, специфікою ведення сільськогосподарського виробництва, утвердженням в Україні ринкової економіки та регіональними відмінностями природно-кліматичного, соціально-економічного, етноісторичного та культурно-побутового характеру.
2. Визначено, що розвиток форм державного управління сільським будівництвом є наслідком загальної політики держави, зокрема щодо сільського господарства, яка проводилась в попередні історичні періоди. Результатом еволюції є система органів управління розвитком будівництва, що характеризується певною ієрархією, галузевою приналежністю та має на меті реалізацію комплексного підходу до задоволення потреб сільських господарюючих суб’єктів, сільських мешканців та громади в об’єктах будівництва промислового та цивільного призначення, зведених з дотриманням

будівельних, екологічних, економічних, естетичних, історико-культурних вимог та з використанням інноваційних досягнень щодо технологій зведення та будівельних матеріалів.
3. Теоретично обґрунтовано необхідність соціально-економічного розвитку будівництва як передумови підвищення конкурентоспроможності сільської місцевості. Обґрунтовано трактування конкурентоспроможності сільської місцевості як здатності забезпечувати на її території всебічний розвиток та високий рівень добробуту сільських мешканців, створювати умови для виробництва високоякісної продукції та надання послуг, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, розвивати інфраструктуру та забезпечувати сталий розвиток на перспективу. Основними критеріями конкурентоспроможності сільської місцевості визначено: рівень забезпеченості закладами соціально-культурної сфери, житлом, рівень благоустрою сільського населеного пункту, рівень розвитку інженерно-технічної та дорожньої інфраструктури, напрям та тенденції міграційних процесів, рівень заробітної плати, виробництво валового регіонального продукту на душу населення. Аргументовано доцільність комплексного характеру та збалансованого розвитку будівництва на селі об’єктів виробничого та обслуговуючого призначення, житлово-комунального господарства, інженерно-технічної та соціально-культурної сфер.