Баланін Олександр Михайлович. Стратегія трансформації виробництва зерна в Криму й основні напрямки підвищення його економічної ефективності

Короткий опис

Баланін Олександр Михайлович. Стратегія трансформації виробництва зерна в Криму й основні напрямки підвищення його економічної ефективності : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. - Д., 2006

Баланін О.M. Стратегія трансформації виробництва зерна в Криму і основні напрямки підвищення його економічної ефективності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2006.
У роботі розроблена науково обґрунтована концепція трансформації галузі виробництва зерна в умовах ринкових відносин.
На підставі використання наукових методів дослідження одержала подальший теоретичний розвиток теорія грошової оцінки землі і вперше проведені розрахунки грошової оцінки землі, зайнятої сортами озимої пшениці. Одержала подальший розвиток теорія стратегії трансформації сільського господарства і галузі виробництва зерна в ринкову економіку і зайняття стійкого стану цієї галузі на ринку. На основі глибокого багаторічного аналізу уточнені й описані тенденції розвитку виробництва зерна (площ і валових зборів) і аналітично описані кількісні аспекти впливу чинників виробництва на процес виробництва зерна. Уточнені всі елементи системи адаптивної технології обробітку зернових культур.

1. Повна безконтрольність ходу економічних процесів в Україні на сучасному етапі розвитку приводить до негативних явищ. Існує ряд сфер, де державне регулювання необхідне (державний сектор економіки, бюджетне планування, соціальна сфера, наукові дослідження).
Для виходу з аграрної кризи потрібне посилення державного регулювання сільського господарства, починаючи із прийняття закону про матеріальну відповідальність керівників всіх рівнів за результати господарювання, впровадження прогресивної оптимальної системи машин і нових технологій, що відповідають світовим досягненням, за рахунок державних інвестицій і залучення іноземних інвесторів, прийняття закону про паритет цін, відповідно до якого встановлюється порядок нормальних міжгалузевих цін і обліку їх у бюджеті.
Необхідне формування Національного земельного банку, що здійснює пільгове іпотечне кредитування виробництва, фінансування програм технічного переозброєння галузі. Потрібна інтервенція держзакупівель для завоювання стійких позицій на світових ринках.
2. Найбільш повно і точно відбиває економічну ефективність виробництва зерна відношення прибутку до сумарної вартості грошової оцінки землі, людського та матеріально-технічного капіталів. Прибуток виражає здатність підприємства реалізувати продукцію на ринку зерна за цінами, які покриють повні витрати на його виробництво і реалізацію.
3. Грошова оцінка земель як складова частина економічної ефективності виробництва зерна відбиває здатність сорту зернової культури адаптуватися до певних ґрунтово-кліматичних особливостей її вирощування, обумовлених поєднанням використованих технічних засобів у обраній технології виробництва.
Спираючись на теоретичне положення, що різні сорти зернових культур на ґрунтах тієї ж самої родючості здатні давати різний дохід, обґрунтовано методичний підхід, що дозволяє оцінити внесок генетиків і селекціонерів у створення сортів озимої пшениці на основі розбіжностей в одержаній диференційній ренті.
4. Економічне значення виробництва зерна визначається не тільки тим, що хліб є основним харчовим продуктом людини, але й тим, що без виробництва зерна неможливий розвиток галузей тваринництва.
Виявлено негативні тенденції виробництва зернових культур: валовий збір зерна в АРК зменшився з 1988,2 тис. т у 1990 році до 1205,0 тис. т у 2004 році, тобто на 39,4%.
5. Фактично повністю скасовані сівозміни: якщо у 1990 році зернові й зернобобові культури займали в загальних посівних площах 45,7 %, то у 2003 році 68,2 %, що свідчить значне скорочення площі вирощування кормових та інших сільськогосподарських культур, які не дають прибутку.
Скорочення виробництва зерна призвело до катастрофічного становища у тваринництві АРК. Якщо в 1990 році великої рогатої худоби було 835,6 тис. голів, у тому числі корів 252,9 тис. голів, то в 2003 році менше відповідно в 4,1 і 2,2 рази. Поголів'я свиней скоротилося з 497,6 до 118,3 тис. гол. (в 4,2 рази), овець із 1039,2 до 170,2 тис. гол. (в 5,8 рази) і птахів з 19451,4 до 8516,6 тис. голів (в 2,4 рази).
6. В наслідок падіння життєвого рівня населення споживання хліба знизилося, незважаючи на те, що більша частина хлібних виробів продавалася за регульованими державою цінами. Спад купівлі хліба набагато нижчий, ніж інших продуктів харчування. У зв'язку з цим та нестійкістю виробництва борошна неповністю використовуються виробничі потужності борошномельної промисловості. У середньому по Україні використання потужностей виробництва борошна становить тільки 36%.
7. Диференційна рента сортів пшениці не обумовлена різницею в родючості ґрунту і є диференційною рентою сільськогосподарських культур. Найвища економічна ефективність нових сортів озимої пшениці може бути досягнута за умов відновлення системи насінницьких господарств на території України.
8. Встановлено, що в 1990 р. на 1 гектар ріллі вносилося по районах від 6,1 до 10,6 т органічних добрив, від 87 до 220 кг - мінеральних добрив по різних районах АР Крим. Розбіжність вмісту гумусу різних районів складала від 2,46 до 3,36 відсотків. Визначено, що кожна тонна органіки, що збагачує ґрунт, дає збільшення в грошовій оцінці землі в 272,28 дол., внесення мінеральних добрив, на кожні 0,1 ц діючої речовини 335 дол.
9. Важливо розміщувати зернові культури в освоєних сівозмінах. При цьому схема сівозміни повинна складатися з таким розрахунком, щоб забезпечити для кожної культури найкращого попередника. Попередник позитивно впливає не тільки на рівень урожайності озимої пшениці, але і на якість зерна. Вміст сирого протеїну в зерні озимої пшениці, посіяної по чорному пару, на 1,4-1,7 % вище, ніж при розміщенні її по кукурудзі на силос і по зернобобових культурах.
10. Встановлено, що самою продуктивною культурою в АРК є озимий ячмінь. За останні 14 років його врожайність перевищувала врожайність озимої пшениці в середньому на 2,7 ц/га, у т.ч. по першій зоні - на 5,7 ц, другій на 4,3 ц/га. Переглянутий розподіл площ на перспективу на користь озимого ячменю.
11. Встановлено, що зростання грошової оцінки землі на 1000 грн. веде до збільшення виходу зерна на 51,73 грн. у розрахунку на 1 га. Ріст вартості основних засобів на 1000 грн./га зернових культур збільшує вихід продукції на 28,19 грн. з 1 га. Ріст вартості оборотних коштів на 1000 грн./га сприяє збільшенню валової продукції зерна на 84,37 грн./га, ріст людського капіталу на 1000 грн. збільшує вартість вирощеного зерна на 76,7 грн./га.
12. За зробленими розрахунками зерна озимої пшениці потрібно вирощувати 875 тис. т, рису - 75 тис. т, інших круп'яних культур (просо, гречка, зернобобові) - 20 тис. т. Разом 970 тис.т продовольчого зерна, якого цілком вистачить для забезпечення хлібом, хлібобулочними виробами, борошном, крупою всього місцевого населення Криму та відпочиваючих. Крім того, уряду та різним господарюючим суб'єктам залишається ще 600-650 тис.т пшениці для експорту.
13. Важливим напрямком зростання ефективності виробництва зерна є концентрація посівів зернових культур, що веде до підвищення продуктивності праці, до зниження витрат на одиницю продукції й росту її рентабельності. Оптимальний розмір площі зернових культур у сільськогосподарському підприємстві повинна становити для степових районів Криму 3000-3500 га, для передгірних - 1500-1700 га.
14. Обґрунтовано цінову стратегію у галузі, яка базується на використанні принципу рівної ефективності підприємств, що виробляють зерно та продукти його переробки.